Log in

Relevant bibliographies by topics / Особистість людини / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Особистість людини.

Journal articles on the topic 'Особистість людини'

Author: Grafiati

Published: 28 May 2022

Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Особистість людини.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Франц, Малгожата. "САМОПРЕЗЕНТАЦІЙНА ТЕРАПІЯ ЧЕРЕЗ МИСТЕЦТВО". Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, № 14 (28 грудня 2019): 80–93. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2019-14-6.

Full text

Abstract:

У статті констатується, що сучасний рівень розвитку наукового знання не дозволяє говорити про психотерапію як науку. Проте досвід переконує, що психотерапія є актуальною практикою, з допомогою якої можливо змінити особистість. Автор позиціонує арт-терапію як дієвий спосіб використання творчості в терапевтичних цілях. На заняттях із арт-терапії підкреслюється важливість творчого процесу (а не ефекту), суть якого – набуття пізнавального, експресивного і комунікативного досвіду. Стверджується, що кожна творча діяльність – це особистий досвід людини, і, отже, кожен вид творчості певною мірою вираж

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Тюріна, Т. Г. "ФЕНОМЕН ДУХОВНОСТІ: ДУХОВНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ПІДХІД". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, № 2 (2020): 201–13. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-201-213.

Full text

Abstract:

У статті визначено людину як цілісну істоту, ієрархічну трирівневу структуру, єдність духу, душі й тіла, синтез двох начал: духовного, космічного, вічного і земного, смертного, мінливого. Розглянуто феномени «дух», «духовність», використовуючи релігійні, педагогічні та міждисциплінарні підходи. Визначено поняття «дух» як божественне начало в людині, а «духовність» – відповідний рівень розкриття та розвитку в неї Божого Духа згідно християнського віровчення. Охарактеризовано сутність і зміст понять «дух», «духовність» з погляду сучасної духовно-педагогічної науки (академік Г. Шевчен

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Сафонова, Ірина. "ІДЕЯ «ВНУТРІШНЬОЇ ЛЮДИНИ» У ВИХОВАННІ ПОЗИТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 1, № 1 (103) (2022): 199–213. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2022-103-1-199-213.

Full text

Abstract:

У статті осмислюється ідея «внутрішньої людини» у вихованні позитивної особистості. Внутрішня людина – незламна, кріпка духом, яка не зважаючи на зовнішні перешкоди, негаразди, несприятливі ситуації, вміє правильно, позитивно мислити, оцінювати, має внутрішню свободу. Свобода є єдиним виміром буття внутрішньої людини. Вільною людина може бути за будь-яких обставин, оскільки справжня свобода – це свобода внутрішня: свобода духу і свобода совісті, свобода вибору гідної позиції в житті. Свобода надає людині суб’єктивність, можливість обирати, здійснювати, творити себе. Внутрішня людина – це не ас

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Кучеров, Геннадій Геннадійович, та Оксана Василівна Глов’юк. "ВАЖЛИВІСТЬ ІНКЛЮЗИВНОГО ТУРИЗМУ ДЛЯ ОСОБИСТОГО РОЗВИТКУ". Соціальна робота та психологія: освіта і наука, № 1 (29 листопада 2023): 21–25. http://dx.doi.org/10.32782/3041-1351/2023-1-4.

Full text

Abstract:

Вступ. Сучасне суспільство в умовах глобалізаційних трансформацій хоче бачити у людині особистість. Змалечку система освіти формує у дитини позитивні якості майбутньої особистості. Спочатку батьки, потім вихователі, вчителі, найближче оточення дитини, а також незнайомі люди опосередковано чи пряму впливають формування у характері позитивних аспектів. На нашу думку, туризм надзвичайно сильно впливає на розвиток в людині особистісних характеристик. За допомогою туризму ми формуємо особистість у завуальованій формі. Дитина бачить у туризмі лише спорт, тому охоче насолоджується цим видом діяльност

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Нестеренко, П. О. "Потяг до безсмертя Осіріс у людському бутті". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 29 (6 липня 2021): 19–23. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i29.954.

Full text

Abstract:

Проблема смерті та безсмертя особистості особливо актуальна та гостро постає у сучасному українському суспільстві у зв’язку з трагічними розстрілами на Майдані (Небесна Сотня) та тисячами вбитих молодих українських військових у зоні АТО. Ця робота присвячена відповіді на ключове філософське питання людського буття: чому людина шукає та хоче безсмертя? У статті розглянута психоаналітична структура особистості та проблема смерті і безсмертя у праці З. Фройда «Ми і смерть». За З. Фройдом, людська особистість (психіка) складається з трьох структур: Ід (Воно), Его (Я) та Супер-Его (Над-Я). Ід

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Голубовська, О. В. "СВОБОДА ЯК ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 36 (12 вересня 2022): 21–26. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i36.1105.

Full text

Abstract:

У статті розглядається питання свободи як філософсько-антропологічної проблеми, яка постає в сучасних реаліях як особиста проблема перед кожною серйозно мислячою людиною. Свобода була, є і надалі буде залишатися однією з найважливіших і найнеобхідніших цінностей, без якої неможливе повноцінне самореалізоване існування. Усвідомлення існування свободи як здатності до самовизначення, її констатація є у нерозривному зв’язку із моральною відповідальністю. Без свободи у людському житті неможливо пояснити ні почуття відповідальності та моральності, ні зусиль, ні надій людей, ні безконечних і непередб

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Верстин, Андрій Андрійович. "БІБЛІЙНЕ ПІДГРУНТЯ КАТОЛИЦЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ ТА ЙОГО ВІДОБРАЖЕННЯ У ВЧЕННІ ПРО СУСПІЛЬСТВО". Culturological Almanac, № 3 (25 грудня 2023): 102–5. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.13.

Full text

Abstract:

Дане наукове дослідження присвячене розгляду питання особи, адже саме людина є основою християнського персоналізму, головним критерієм моральних оцінок та дій, об’єктом і метою людської активності. Гідність та добро цілісної особи – головний принцип біблійної антропології. Душа й тіло людини повинні перебувати у тісному зв’язку, чим забезпечується особливе місце людині у світовій ієрархії, де вона постає провідником між духовним і матеріальним світом. У статті проаналізовано питання людини з позицій біблійного вчення, адже за Святим Письмом людина є вінцем Божого творіння, її тіло – храмом Дух

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Зарицька, Валентина. "ФЕНОМЕН САМОРЕАЛІЗАЦІЇ У ПСИХОЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 68 (2023): 47–57. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2023.68.04.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження. Самореалізація є однією з важливих екзистенціальних потреб людини, яка задовольняється насамперед у формі самовдосконалення і втілення цілей у діяльності для себе і суспільства. Самореалізація це процес і результат здійснення людиною своїх життєвих сил, можливостей, здібностей, свого призначення у житті, що складає сенс життя. Мета дослідження: проаналізувати дослідження, які стосуються проблеми самореалізації особистості, її сутності, структури і особливостей формування. Результати. Стаття розкриває проблему потреби у самореалізації, яка закладена в людині природою і

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Ганаба, Світлана. "МОЖЛИВОСТІ ЛОГОТЕРАПІЇ У НАДАННІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ БОЙОВИХ ДІЙ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 12, № 1 (2020): 55–66. http://dx.doi.org/10.32453/5.v12i1.137.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто можливості логотерапії у наданні психологічної допомоги учасникам бойових дій. Логотерапія є своєрідною психотерапевтичною стратегією, що передбачає лікувальний вплив на людину. Її основною ідеєю є визнання того, що особистість постійно прагне до пошуку та реалізації сенсу життя. Це своєрідний світогляд, який допомагає людині залишитися людиною навіть у моменти, коли вже здається, що вона втрачає останні надії у житті, коли вона не бачить більше ніякого сенсу у власному існуванні. Загалом це теорія, яка сприяє пошуку людиною власного призначення та місця у житті. Зо середже

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Сукенніков, О. В. "Соціально-культурний феномен особистості". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 27 (6 квітня 2021): 53–57. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i27.921.

Full text

Abstract:

Аналіз особистості як культурно-історичного феномена, на нашу думку, є важливим у розумінні процесу та механізмів зародження, формування й розвитку особистості зі зміною конкретних культурно-історичних форм існування людства. Бачення закономірностей цього процесу дає вихід на прогнозування можливих шляхів, напрямів та особливостей розвитку людини в сучасних та майбутніх культурно-історичних умовах. Це характеризується початком пробудження свідомості, виділення людини, виникнення ідеального образу, який можна осмислити, втілити у дійсність. Усвідомлення відмінності себе від іншого з’являється з

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Ярошко, Микола, Петро Ярошко та Марія Гулич. "ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ ОСОБИСТІСНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА". Problems of the humanitarian sciences. Psychology Series, № 49 (1 липня 2022): 134–47. http://dx.doi.org/10.24919/2312-8437.49.255841.

Full text

Abstract:

Анотація. У статті висвітлюються особливості змісту особистісної ідентифікації у підлітковому віці в контексті сучасного розвитку суспільства. Стверджується, що провідним механізмом становлення ідентичності є ідентифікація. У статті підкреслюється, що особистісна ідентифікація дуже важлива для нормального психічного розвитку людини на всіх вікових етапах, але особливо – у підлітковому та юнацькому віці. Звертається особлива увага на обґрунтування особливостей змісту особистісної ідентифікації підлітка, та дослідження одного з її механізмів, зокрема орієнтації на суб՚єктивного іншого. Особистіс

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Грицюк, Ірина. "ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ ГАРМОНІЙНИХ ВІДНОСИН: ЧИ ЛЮБОВ ЯК ЖЕРТВА". Grail of Science, № 31 (28 вересня 2023): 438–43. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.15.09.2023.70.

Full text

Abstract:

даний матеріал є теоретичним оглядом нейрофізіологічної та психофізіологічної основи стосунків. В статті розглядаються особливості здорових стосунків та особливості залежних стосунків. Також в статті розкривається значення та роль стосунків у житті людини. Вплив мозку на вибудовування стосунків й те, як стосунки впливають на мозок. За тисячоліття мозок людини втратив незалежність, яка була властива рептильному мозку. І у людини виробилась глибока потреба у спілкуванні з собі подібними. Дослідники нейробіології відносин стверджують, що жоден відділ головного мозку не несе повної відповідальност

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Селіванова, А. В., та Ю. О. Левитський. "Дослідження методів соціальної інженерії. Частина I. Вплив на здоров’я людини." Automation of technological and business processes 14, № 2 (2022): 56–62. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v14i2.2334.

Full text

Abstract:

Представлена робота присвячена дослідженню впливу методів соціальної інженерії (СІ) на здоров’я людини. В процесі роботи досліджено визначення терміну соціальна інженерія, його популярність, алгоритм дії соціальних інженерів (СІн), методи впливу СІ на людину, види агресивного психологічного впливу на особистість у кіберпросторі, засоби подолання наслідків впливу методів СІ на людину, інформаційні системи, що інформують про методи СІ та їх вплив на здоров’я людини.  Проведено збір даних методом опитування, що характеризує вплив дії СІн на здоров’я людей. Отримані дані оброблені за д

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Rybakova, Kateryna. "Адаптивні можливості філософії в соціалізації людини в сучасному світі". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (30 листопада 2018): 57–66. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.3-4.05.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена синтезу доробку психології, психотерапії та філософських дисциплін, а також осмисленню їхньої теоретичної та практичної взаємодії. Аргументується адаптивна роль філософії у соціалізації людини в сучасному світі. Через світоглядні універсалії або категорії, філософія торкається та у певному сенсі відіграє керівну роль у кожному сегменті життя будь–якої людини, а через конкретну особистість – і в суспільстві загалом. Потенціал філософсько-антропологічного знання використовується включно і в інтересах кожної людини з метою повноцінного розвитку особистості. Викладено погляди на

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Чернявська, Н. "САМОСВІДОМІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В ПЕРІОД РАННЬОЇ ДОРОСЛОСТІ". Journal of Modern Psychology, № 1 (25 лютого 2025): 142–50. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2025-1-17.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню проблеми самосвідомості особистості в період ранньої дорослості. У роботі проведено теоретичний аналіз психологічних особливостей цього вікового періоду в контексті нормативних (вікові) і ненормативних (несприятливі життєві обставини) криз із позиції їх впливу на особистість, як з огляду на особистісне зростання, так і на можливі особистісні деформації. Наголошується, що здатність долати життєві кризи в цьому віковому періоді значною мірою визначається рівнем самосвідомості. Самосвідомість розглядається як центр внутрішнього світу людини, де відбуваються складні п

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Ордатій, Наталія. "Екологічна складова психологічного здоров’я людини в умовах трансформації українського суспільства". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)T.1 (2021): 184–93. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-184-193.

Full text

Abstract:

У статті розглядається проблема взаємозв’язку професійної діяльності особистості в еко-середовищі та її психосоматичного здоров’я. Показано, що збереження психосоматичного здоров’я можливо у випадку відповідності професійних вимог особистісним потенціалам, найважливішим з яких є стійкість. Проаналізовано потенційний ризик і екологічні чинники виникнення психосоматичних порушень. Зазначено, що самоусвідомлення особистістю своєї сутності як цілісної структури, активація процесів індивідуального розвитку дозволяють сформувати життєві тактики, спрямовані на збереження та відновлення власного здоро

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Аршава, І. Ф., та М. А. Салюк. "ІМПЛІЦИТНІ ТЕОРІЇ ІНТЕЛЕКТУ ТА ОСОБИСТОСТІ ЯК ПРЕДИКТОРИ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ І ОПТИМІЗМУ". Journal of Psychology Research 25, № 8 (2024): 10–20. http://dx.doi.org/10.15421/102502.

Full text

Abstract:

Проаналізовано поняття імпліцитних теорій особистості та інтелекту як важливих факторів активної оптимістичної життєвої позиції людини та її психологічного благополуччя. Викладено результати емпіричного дослідження характеру взаємозв’язків особливостей імпліцитних уявлень людини про інтелект та особистість із показниками її психологічного благополуччя, оптимізму, самоефективності. Для прогнозування рівня психологічного благополуччя особистості на основі імпліцитних уявлень індивіда про особистість та інтелект побудовано кореляційно-регресійну модель.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Бібленко, В. "Проблемні питання визначення родового об’єкту злочинів проти життя та здоров’я особи". Юридичний вісник, № 3 (4 лютого 2020): 146–50. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.956.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню поняття життя та здоров’я людини як об’єкту злочину. Здійснено огляд сучасних проблем конструювання даного об’єкту кримінально-правової охорони. Дається авторське розуміння життя та здоров’я як родового об’єкту злочинів, передбачених розділом ІІ КК України. Законодавец ніколи не користувався і не користується при перерахуванні у відповідних статтях Кримінальних кодексів об’єктів кримінально-правової охорони терміном «суспільні відносини». Для того щоб усунути виникле протиріччя між описом об’єкта в законі як певних соціальних цінностей та концепції про розгляд йог

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Lopuha, Oresta Ivanivna. "СУЧАСНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ЯК ПРОСТІР СОЦІАЛІЗАЦІЇ ЛЮДИНИ". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 12, № 1 (2020): 67–74. http://dx.doi.org/10.15421/352008.

Full text

Abstract:

Постмодерне суспільство – це період інтенсивного розвитку інформаційного простору. Однак цей процес носить нерівномірний характер, в цей час коли в сучасному суспільстві стає домінуючим соціальна мережа, Інтернет, які позитивно впливають на людину, збагачуючи її інформацією, але паралельно можна також і побачити негативні їх наслідки – перетворення життя в гру, людина стає «гравцем» життя, де втрачає реальність буття, що пов’язано з віртуальною реальністю. Під соціалізацією особистості мають на увазі процес входження людини в соціальне середовище через засвоєння соціального досвіду. В широкому

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Запорожченко, Олексій Володимирович, Ірина Зіновіївна Майданюк, Ігор Миколайович Гоян, Андрій Ігорович Петранюк та Ольга Петрівна Ступак. "ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА НА ФОРМУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ: ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ". Culturological Almanac, № 4 (30 грудня 2023): 138–43. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2023.4.18.

Full text

Abstract:

У статті розглядається вплив інформаційного суспільства на формування ідентичності особистості. Нинішнє століття характеризується становленням інформаційного суспільства, в якому запаморочливими темпами відбувається комп’ютеризація, оцифрування та інформатизація. Це так чи інакше впливає на соціокультурний простір як суспільства в цілому, так і окремої людини. Встановлено, що ідентичність кожної людини формується в процесі соціалізації, в ході якої відбувається ідентифікація людини з певними культурними та ментальними категоріями, що призводить до формування відносно стійкої системи уявлень ін

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Бордюк, Володимир, та Тетяна Ковбасюк. "Формування духовності зростаючої особистості в умовах соціалізуючих викликів сучасності". New pedagogical thought 107, № 3 (2021): 116–21. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-116-121.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено підходи щодо формування духовності особистості. На основі аналізу наукових праць схарактеризовано феномен духовності як свідчення єднання людини з Високим, духовним, Божественним та абсолютним. Окреслено основні напрями вивчення духовності особистості: філософсько-релігійний як пробудження внутрішньої дійсності людини, її душі, прагнення об’єднатися з вищою дійсністю і перетворитися у нову особистість; культурологічний як процес олюднення, окультурення людини; психолого-педагогічний, в основі якого освітня діяльність розглядається як процес складання духовного світу особист

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Оліфер, Олена Євгеніївна. "Розділ 6 Про думку пана Локка щодо нашої особистісної ідентичності". Актуальні проблеми духовності, № 22 (21 листопада 2021): 156–59. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i22.4460.

Full text

Abstract:

Ця стаття є українським перекладом Розділу 6 «Про думку пана Локка щодо нашої особистісної ідентичності» з праці Т. Ріда «Есе щодо розумових здібностей людини». У цьому розділі Т. Рід дає потрактування основним поняттям: «ідентичності особистості» та «особистості», і висуває низку критичних зауважень щодо локкіанської концепції ідентичності особистості. Т. Рід витлумачує ідентичність як протяжне у часі існування розумної істоти. Ідентичність розглядається як невід’ємна риса особистості: не існує такої особистості, яка б не мала ідентичності у часі. Критичні зауваження стосуються змісту концепц

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Сабадуха, Олексій, Марина Оксютович, Олег Матеюк та Світлана Гаркуша. "Значення самодистанціювання в процесі подолання психологічних криз і терапії психосоматичних розладів". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(64) 2024 (2024): 35–48. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2024-64-2-5-35-48.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано значення самодистанціювання в процесі подолання психологічних криз і терапії психосоматичних розладів. Визначено зміст і види реактивних та психогенних невротичних станів, що лежать в основі психосоматичних розладів. На основі психологічних поглядів В. Франкла та метафізичної концепції особистості доведено, що розвиток невротичного стану залежить не стільки від травматичних життєвих подій, скільки від структури характеру та ступеня духовного розвитку людини (залежна особистість, посередня особистість, зріла особистість, геній). Визначено типові психологічні реакції на р

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Валерій Вікторович, РАДУЛ, РАДУЛ Ольга Сергіївна та БАЛАНУЦА Олександр Олександрович Олександр Олександрович. "ПРОФЕСІЙНА КУЛЬТУРА ТА СОЦIАЛЬНА ЗРIЛІСТЬ ОСОБИСТОСТI". Academic Notes. Series: Pedagogical Sciences 13 (30 квітня 2025): 40–45. https://doi.org/10.59694/ped_sciences.2025.13.040.

Full text

Abstract:

Сукупність зовнішніх та внутрішніх якостей людини, формується протягом усього її життя на основі моральних задатків природи; головною ж соціально-психологічною рисою людини є активний процес, тобто людська самоорганізація (самоорганізація). Самоорганізація особистості виявляється у двох фундаментальних системотвірних процесах соціалізації: а) цілеспрямованого, соціалізувального впливу (виховання, навчання, соціальні, емоційні та моральні взаємини (спільна діяльність, комунікація, громадська думка тощо) ), та б) стихійного соціалізувального впливу (засоби масової інформації, культура, випадкове

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Безугла, М. В. "ОБРАЗ СУЧАСНОЇ ОСВІЧЕНОЇ ЛЮДИНИ: ХАРАКТЕРИСТИКА ЇЇ ЖИТТЄВО ЗНАЧУЩИХ ЯКОСТЕЙ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, № 2 (2020): 18–37. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-18-37.

Full text

Abstract:

У статті дається характеристика образу сучасної освіченої людини: перелічені характерні для неї риси. Особливий акцент зроблений на важливості людяності, моральності і здатності до здійснення творчої діяльності в образі високоосвіченої особистості як її життєво значущих якостей. У статті дається аналіз уявлень учених-філософів і педагогів про освіту як формування образу. Дається визначення поняттям образ, освіта, людина, освічена людина, людяність, моральність, здатність до здійснення творчої діяльності. Освіта визначається як рушійна сила розвитку суспільства, яка здатна надати йо

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Компанієць, В. В. "ЩОДО СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ПАРАДИГМИ ПОВЕДІНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ (КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА МОДЕЛЬ ЛЮДИНИ ГОСПОДАРЮЮЧОЇ)". Вісник економіки транспорту і промисловості, № 87 (31 жовтня 2024): 254–73. https://doi.org/10.18664/btie.87.322792.

Full text

Abstract:

У статті більш системно, у порівнянні із попередніми дослідженнями автора, сформульовані основні положення соціокультурної парадигми в економічній науці; вперше визначено концептуальні засади поведінкової економіки, що базується на цій парадигмі; на основі опрацювання відповідної історичної творчої спадщини філософсько-економічної думки та основних положень антропології та психології, що сформувались на основі християнського світогляду, дискрептивно визначено модель людини господарюючої та детермінанти її поведінки. Визначено, що відповідно до соціокультурної парадигми, основою побудови поведі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Turylo, Anatolii. "КОНЦЕПЦІЯ ОЦІНКИ І УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, № 18 (2019): 44–50. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-02-44-50.

Full text

Abstract:

В статті обґрунтовано необхідність розроблення концепції, головною відзнакою якої є те, що вона повинна змістовно і структурно об’єднувати в собі пізнання і оцінювання людських якостей з позиції, по-перше, людина – як цінність суспільства, по-друге, людина – як особистість. Обґрунтовано концепцію дослідження оцінювання і управління якісними характеристиками певної людини в процесі її розвитку, у т.ч. людським капіталом. В основу даної концепції покладено положення, що людина – це головна цінність і головне джерело інноваційно-економічного і соціального розвитку будь-якого суб’єкта

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Криворотько, Анастасія. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНОЇ ВИХОВАНОСТІ В ПРОЦЕСІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ". Особлива дитина: навчання і виховання 109, № 1 (2023): 7–33. http://dx.doi.org/10.33189/ectu.v109i1.126.

Full text

Abstract:

Актуальність теми полягає у постановці питання про важливість впровадження гендерного виховання, адже саме за допомогою нього учні зможуть більш глибше зрозуміти всю структуру людських відносин, і відповідно гармонійніше побудувати свою особистість, а дорослі розібратися та позбутися застарілих стереотипів та покращити взаємозв’язок з оточуючими. Метою даної статті є розгляд та обґрунтування моделі формування гендерної вихованості в процесі життєдіяльності людини. Методи дослідження полягали у змістовному аналізі напрацювань науковців у сфері вивчення гендеру, а саме як вони описували основні

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Anatska, Natalia. "Актуальність екологічного фактору в соціальній роботі". Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (18 травня 2018): 46–56. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.1-2.04.

Full text

Abstract:

Шлях розвитку сучасного суспільства зорієнтований на постійне збільшення виробництва і споживання природних ресурсів, що спричиняє глобальну екологічну кризу, яка може бути одним із джерел стресу сучасної людини. Показано, що формування нового способу взаємин людини, техніки й природи є одним із завдань сучасної соціальної роботи. Актуальність теми зумовлена глобальністю екологічної проблеми й розширенням сфери екологічного знання на сучасну соціальну роботу, а також потребою формування життєво-ціннісних орієнтацій, зокрема відповідальному й гуманному ставленню як до природи, так і до людини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Виговська, О. І. "ШАНС СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ: АВТЕНТИЧНА ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА ТА ЇЇ ДУХОВНІ АСПЕКТИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (2021): 58–84. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-58-84.

Full text

Abstract:

В українській освіті, як педагогічній, так і шкільній, на жаль, відсутнє поняття «людина». Сьогоднішня педагогічна практика до того ж демонструє безліч деформацій у семантиці й інших базових понять. Тому нашим завданням для даної статті стало привернення уваги до цих фактів і демонстрація їх наслідків у шкільній справі. Зрозуміло, що від наукової розробленості самого поняття «людина», у першу чергу, його відповідності природі людини, її суті й покликанню залежить, наскільки робота педагогів задовольнятиме вимоги сучасності. Тому для педагогічної практики особливо важливим стає вста

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Калатура, Катерина, та Алла Головня. "ВПЛИВ СУЧАСНИХ НЕОЛОГІЗМІВ НА МОВНУ ОСОБИСТІСТЬ". Grail of Science, № 34 (16 грудня 2023): 230–32. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.08.12.2023.50.

Full text

Abstract:

Сучасний мовний світ постійно змінюється через появу нових слів, термінів і виразів, які називають неологізмами. Ця інновація має великий потенціал для покращення мови та збільшення її виразності, а також може активно впливати на мову та особистість людини загалом. В цьому дослідженні ми розглянемо вплив таких новоутворень на психологічний, соціальний та культурний аспект людського життя і зокрема на мовлення [1].

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

БОГДАНОВА, Марина, та Марія БОГДАНОВА. "ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 10-11 КЛАСАХ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 138–42. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-138-142.

Full text

Abstract:

АНОТАЦІЯ У статті досліджено специфіку формування ціннісних орієнтацій учнів під час вивчення зарубіжної літератури в 10-11 класах в закладах загальної середньої освіти. Саме юнацький вік (16-21) найбільш сприятливий для становлення світосприйняття, формування ціннісних орієнтацій особистості. Ціннісні орієнтації закріплюються протягом життя людини в процесі навчання, соціалізації та адаптації. Також вони є вибором людини певних моральних цінностей, які визначають її спосіб життя. Складником предметних компетентностей є ціннісний компонент. У процесі навчання передбачено усвідомлення учнями лю

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Кохановський, Велеонін Олексійович. "КАТЕГОРІАЛЬНИЙ АПАРАТ ТЕОРІЇ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ ЯК ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ ОНОВЛЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ". New Ukrainian Law, № 1 (28 березня 2023): 81–88. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2023.1.10.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено аналізу особливостей категоріального апарату теорії немайнових прав, поняттям і визначенням, які в ній використовуються у сучасних наукових дослідженнях філософського, соціального, правового спрямування, і передусім у цивільному праві, що дозволяє з’ясувати їх справжній глибокий зміст, доповнити існуючі тлумачення. Для вірного використання таких понять, як: «немайнові права», «особисті немайнові права», «особа», «особистість», «індивідуальне», «людське», «особистісне», «індивідуум», «індивідуальність», «приватний» тощо у праві і конкретно – у цивільному праві автор вважає нео

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Kovalenko, A. B., та K. S. Bezverkha. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРИ СОЦІАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 40(43) (17 листопада 2017): 80–87. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi40(43).63.

Full text

Abstract:

Розглянуто структуру соціальної ідентичності особистості та визначено її складові, уточнено й узагальнено саме поняття соціальної ідентичності, розширено та доповнено її структуру. Наголошується, що всі соціальні групи, до яких належить людина, характеризуються критеріями членства й межами, отож належність до раси, національність, етнічність, належність до релігійної конфесії, а також соціальні класи, політична ідеологія, навіть статеве самовизначення виконують важливі функції як на груповому, так і на міжособовому рівні. Аналізується формування соціальної ідентичності, завдяки якій суспільств

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Лісовська, Юлія Петрівна, Петро Миколайович Лісовський та Валентин Анатолійович Бортник. "КОНЦЕПЦІЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ЛЮДИНИ В КІБЕРСУЧАСНОСТІ". Expert Paradigm of Law and Public Administration, № 3(31) (20 грудня 2024): 12–19. https://doi.org/10.32689/2617-9660-2024-3(31)-12-19.

Full text

Abstract:

Анотація. Статтю присвячено визначенню концептуальних засад інтегративного розвитку та формування стресостійкості особистості; розробці системної концепції стресостійкості особистості. У статті стресостійкість особистості розглядається як системно-інтегративна властивість особистості, яка забезпечує прогнозованість біопсихологічних реакцій на стрес; оптимізацію соціокультурних та організаційно-поведінкових стратегій подолання надскладних і надзвичайних ситуацій; визначення ціннісно-смислових трансформацій постстресових наслідків. Розроблено системну модель стресостійкості особистості. На основ

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Сафонова, І. О. "ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНА РИСА ПОЗИТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (2021): 271–85. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-271-285.

Full text

Abstract:

Сьогодні поняття «відповідальність» отримало статус онтологічного, оскільки усвідомлюється як екзистенціал, моральний імператив, абсолют. Воно осмислюється вченими не лише як базове поняття нормативної етики, а здебільшого як вагома категорія буття, існування; як умова виживання людства; як життєва стратегія людини. Ми розглядаємо відповідальність визначальною рисою позитивної особистості як деякої цілісності вищого рівня, що володіє власне людськими якостями, здатністю жити і ефективно функціонувати у світі буття, керувати своїм життям, розвивати і реалізовувати свій ідеал і духовний потенціа

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Пилипишин, П. "Гуманістично-антропоцентрична інтерпретація нового соціокультурного типу людини доби відродженння". Юридичний вісник, № 3 (5 жовтня 2020): 38–45. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1903.

Full text

Abstract:

У статті досліджено індивіду-алізм шляхом аналізу гуманізму та антропоцентризму як аксіоло-гічних новацій доби Відродження. Акцентовано, що індивід і інди-відуальне «Я» людини існували в історії завжди, хоча і в різних фор-мах та вигляді, проте розкриття індивіда, його індивідуального «Я» найбільш повно відбулося в епоху Відродження. Виявлено, що в епоху Відроджен-ня свідомість європейця піддалася радикальним нормативно-цінніс-ним трансформаціям. Так, Бог перестав бути першоджерелом світобудови, а на Його місце стає людина, яка керується не вірою, а розумом. Такий новий соціокуль-турний тип лю

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Мар’яненко, Л., та І. Поклад. "ОСОБЛИВОСТІ ДОСЯГНЕННЯ ПРАВОСЛАВНО-ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНОГО ВПЛИВУ НА ОСОБИСТІСТЬ ВІРУЮЧОЇ ЛЮДИНИ". Вісник Національного університету оборони України 53, № 3 (2020): 100–108. http://dx.doi.org/10.33099/2617-6858-2019-53-3-100-108.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Яремчук, Віталія. "Вплив тривожності на переконання та емоційно-ціннісне ставлення особистості до навчання". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(61) 2023 (2023): 5–17. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2023-61-2-5-17.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена емпіричному дослідженню впливу тривожності на переконання та емоційно-ціннісне ставлення особистості до навчання. З’ясовано, що появі тривожності відповідають такі особистісні прояви, як занепокоєння, напруженість, почуття страху перед іспитами, недовірливість, перебільшення значущості інформації, що сприймається, очікування небезпеки. Встановлено, якщо особистісна тривожність сприймається як підвищена схильність до переживань, тривога і занепокоєння без достатніх підстав, про реактивну чи ситуативну тривожність говорять під час опису стану людини у час, що характеризується с

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Білоусенко, Максим. "Патогенез та лікування неврозів: нові можливості моріта-терапії". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 64–76. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-64-76.

Full text

Abstract:

Пошук нових форм подолання неврозів різної етіології є дуже актуальним завданням у зв’язку із війною, яка зробила населення країни вразливим для психічних розладів. Дослідники включають до факторів, які викликають неврози, психотравмуючу ситуацію, психопатологічні симптоми, у тому числі, вегетосоматичні, а також особистісні властивості, притаманні їй та розвинуті за час життя здібності протистояти стресу. Темперамент, характер створюють форму протистояння стресогенним впливам, силу опору травмі. Однією з сучасних форм психотерапії, яка спрямована на зміцнення стресостійкості особистості, укріп

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Цзінвень, Ян. "Формування світоглядної культури та його вплив на становлення особистості майбутнього педагога". ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР 2, № 6 (1) (2024): 74–81. http://dx.doi.org/10.31392/onp.2786-6890.6(1)/2.2024.08.

Full text

Abstract:

У дослідженні глибоко аналізується проблема формування світоглядної культури та її впливу на становлення особистості майбутнього викладача і педагога. Зазначено, що ідейні витоки цього питання сформувалися ще у доісторичні часи, коли людина почала шукати пояснення навколишньої дійсності. Потреба у відтворенні, розумінні та поясненні світу стала підґрунтям для появи різноманітних світоглядних концепцій і форм мислення, що згодом призвело до виникнення перших міфів, ритуалів, релігії та навіть вплинуло на зародження філософії. Зі зміною епох відбувалася еволюція цих концепцій та ідей, що збагачу

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Салюк, Марина, та Христина Тарасюк. "РОЛЬ ІМПЛІЦИТНИХ ТЕОРІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПСИХІЧНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ". Young Scientist, № 12 (88) (30 грудня 2020): 288–92. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-57.

Full text

Abstract:

У статті представлено аналіз змісту понять «адаптаційний потенціал особистості», «психічна саморегуляція» «імпліцитні теорії», теоретично обґрунтовано можливість розгляду особливостей імпліцитних уявлень людини про інтелект та особистість у якості важливих предикторів забезпечення психічної саморегуляції та адаптаційного потенціалу особистості. Теоретичний аналіз наукових джерел дозволив зробити припущення про те, що прийняття інкрементальних імпліцитних теорій сприяє позитивному мисленню людини та її успішному функціонуванню в соціумі. Наведено результати проведеного емпіричного дослідження д

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Лях, Т. О. "ХУДОЖНЯ АНТРОПОЛОГІЯ МАРКА ЧЕРЕМШИНИ: МЕТАФІЗИЧНИЙ ГОРИЗОНТ ЛЮДИНИ І СВІТУ". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word, № 17(65) (27 грудня 2022): 318–30. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-318-330.

Full text

Abstract:

Український літературний процес кінця ХІХ – початку ХХ століть значну роль відводив людині, котра прагне віднайти себе у світі. Митці відображали як реалії життя людини, її психологічні стани за певних обставин, так і внутрішнє єство, почуття та настрій персонажа, що було ознакою модернізму. Творчість Марка Черемшини формувалася під впливом сучасних йому культурно-історичних умов, європейської філософії. Актуальність дослідження зумовлена тим, що виникає потреба вивчення художньої антропології письменника у зв’язку з його власним філософським розумінням існування людини у світі. Варто зосереди

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Лучанінова, О. П. "ПЕДАГОГІЧНА РЕФЛЕКСІЯ, АБО УРОКИ ВИХОВАННЯ ДЛЯ ЛЮДИНИ ХХІ СТОЛІТТЯ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, № 2 (2020): 95–109. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-95-109.

Full text

Abstract:

У статті наголошується на педагогічній рефлексії викладача сучасного закладу вищої освіти, яка є необхідним інструментом для осмислення методологічних основ викладання, культури взаємодії зі студентами, є елементом знання, самопізнання, духовного світу людини. Рефлексія на сьогодні є сучасною формою філософського осмислення знання, методом його отримання. Здійснена спроба окреслити міждисциплінарність проблеми педагогічної рефлексії в сучасних умовах. Міждисциплінарність передбачає комплекс розв’язання завдань: створення культурно-духовного центру у закладі вищої освіти, гармонію, духовності т

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Ці, Чень. "ФІЛОСОФСЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСУ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ: ГЕНЕЗИС, СУТНІСТЬ, ЗМІСТ, ФОРМИ, РІВНІ ТА ВИДИ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 36 (12 вересня 2022): 96–102. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i36.1119.

Full text

Abstract:

У статті подається філософська характеристика процесу інтелектуалізації, а саме – визначення джерел інтелектуальної енергії, умов реалізації інтелектуального потенціалу, генезису, сутності, змісту, форм, рівнів та видів інтелектуальної діяльності та видів його продуктів. Обґрунтовано, що підставою процесу інтелектуалізації є природний інтелект людини; умовами, що формують процес є суб’єктивний чинник – потреби біологічного організму людини; об’єктивний чинник – вимоги зовнішнього середовища, суспільства. Природа процесу інтелектуалізації планетарного світу має інформаційну характеристику, яка

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Бусіло, Саманта, та Ольга Лазарович. "ПРИКМЕТНИК «ЗРІЛИЙ / ДОЗРІЛИЙ» У ПОЛЬСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word, № 19(71) (26 березня 2024): 101–14. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7402-2024-19(71)-101-114.

Full text

Abstract:

Світосприйняття пвних образів у кожного народу має свої особливості, тому метою нашого дослідження є реконструкція фрагменту мовної картини зрілості у польській та українській мові, аналіз їх спільних та відмінних рис. Предметом дослідження є ментальний образ зрілої людини у польській та українській картині світу. На прикладі прикметника dojrzały / зрілий / дозрілий (по відношенню до дорослої людини) спробуємо дослідити, які ж зміни проходять у семантиці слова в живій мові, як слово, потрапляючи у різний контекст, змінюється, зокрема, й у споріднених мовах. Тобто, з одного боку, дослідимо сема

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Тюріна, Т. Г. "ДУХОВНЕ ПРОБУДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ: ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ, УМОВИ ТА ЧИННИКИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.1) (2021): 197–209. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_1-197-209.

Full text

Abstract:

У статті розкрито поняття «духовне пробудження» особистості, використовуючи християнський, духовно-філософський, ноосферний і науковий підходи. Представлено авторське визначення цього поняття, де духовно пробуджена людина трактується як особистість з космопланетарним рівнем свідомості, носій духовності і духовних знань, активно діюча інформаційно-енергетична одиниця Всесвіту, через яку транслюються духовні космічні енергії. Головне призначення духовно пробудженої людини – одухотворяти світ, привносити у життя людства красу і гармонію, любов і добро, мир і істину, сприяючи його еволюції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Балла, Л. В. "ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕФІНІЦІЇ «ДУХОВНІСТЬ» У ФІЛОСОФСЬКОМУ АСПЕКТІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (2020): 29–38. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-29-38.

Full text

Abstract:

У статті аналізуються підходи до розуміння сутності та тлумачення поняття «духовність» філософами, психологами, педагогами. Проаналізовано поняття «духовність» як явище цілісного феномену. Простежено поступове виникнення поняття духовності та зміна його трактування як одного з основних вимірів зародження духовно-моральної та духовно-розвиненої особистості сьогодення. Дається аналіз сучасного стану та розвитку розуміння поняття духовності в нашій країні. Розглядаються основні шляхи формування духовності людини, спираючись на філософський, культурологічний, педагогічний, психологічний підходи. С

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Кириченко, Віктор, та Андрій Сардак. "ПСИХОСОЦІАЛЬНІ СКЛАДНИКИ ІМІДЖУ УСПІШНОЇ ЛЮДИНИ". Журнал соціальної та практичної психології, № 5 (27 червня 2025): 19–24. https://doi.org/10.32782/psy-2025-5-3.

Full text

Abstract:

У статті представлено результати психосемантичного дослідження смислової структури іміджу успішної людини та здійснено порівняння його відмінностей серед осіб юнацького віку та віку середньої дорослості. Дослідження спрямоване на аналіз соціально-психологічних компонентів іміджу успішної особистості, оскільки він зазнав значних змін під впливом глобалізаційних процесів. У дослідженні взяли участь 87 осіб, серед яких 47 юнаків і 40 осіб середнього віку. Методологія дослідження базувалася на вивченні психосемантичної структури явлень про успіх. Визначено основні атрибути успішної людини, які мож

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Шипко, Андрій Леонідович, та Ольга Андріївна Зуброва. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ЯК МЕТА ВИХОВАННЯ". Collection of Research Papers Pedagogical sciences, № 103 (5 грудня 2023): 15–20. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2023-103-2.

Full text

Abstract:

Мета дослідження полягає в уточненні поняття ідентифікації особистості та розробленні передумов створення виховного простору згідно із системою принципів виховання, який уможливлює ефективний вплив на процеси формування ідентифікації особистості. Методи. Застосовано комплекс методів наукового дослідження: аналіз, синтез, індукція, абстрагування, узагальнення, теоретичне моделювання, системний та проблемний методи. Результати. У процесі оволодіння культурою людина проходить шлях розширення простору власної життєдіяльності, який характеризується такими етапами: сім’я, дошкільний заклад, школа, б

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!