To see the other types of publications on this topic, follow the link: Отрочество.

Journal articles on the topic 'Отрочество'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 26 journal articles for your research on the topic 'Отрочество.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Чекурова, Н. "Зрелое отрочество Бутана". Восточная коллекция, № 3 (2007): 117–23.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Чекурова, Н. "Зрелое отрочество Бутана". Восточная коллекция, № 3 (2007): 117–23.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Шэнь, Б. "Повесть Л.Н. Толстого "Отрочество" как "энциклопедия" семейных обращений русской лингвокультуры XIX века". Вестник Харьковского национального педагогического университета имени Г.С. Сковороды. Русская филология, № 2 (64) (2018): 8–12.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Слипчук, А. А. "Психологизм как константа индивидуального стиля Л.Н. Толстого (на материале трилогии "Детство. Отрочество. Юность")". Літературознавчі студії, Вип. 21, ч. 2 (2008): 183–87.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Б., Шэнь. "ПОВЕСТЬ Л. Н. ТОЛСТОГО «ОТРОЧЕСТВО» КАК «ЭНЦИКЛОПЕДИЯ» СЕМЕЙНЫХ ОБРАЩЕНИЙ РУССКОЙ ЛИНГВОКУЛЬТУРЫ ХIХ ВЕКА". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 2, № 64 (2018): 8–12. https://doi.org/10.5281/zenodo.1244624.

Full text
Abstract:
The article analyzes the system of appeals (speech-etiquette formulas) used in one of the works of Russian classical literature – L. N. Tolstoy’s story «Тне boyhood», which is included in the trilogy ―Childhood. Boyhood. Youth‖. It is demonstrated that the author’s addresses, functioning in the sphere of family communication Irtenievs’, not only contain the information necessary for the given communicative situation, but also have a pronounced linguocultural meaning.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Gorodilova, Natalia Ivanovna. "Epic Worldview in L. N. Tolstoy’s Trilogy “Childhood”, “Boyhood”, “Youth”." Filologičeskie nauki. Voprosy teorii i praktiki, no. 9 (September 2020): 5–12. http://dx.doi.org/10.30853/filnauki.2020.9.1.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Корнилова, Людмила Евгеньевна. "«ВОЗВРАЩЕНИЕ ВО ВЛАДИВОСТОК»: ИЗ ВОСПОМИНАНИЙ ПЕТРА УНТЕРБЕРГЕРА (Перевод с немецкого языка с комментариями переводчика)". Дальневосточный филологический журнал 1, № 1 (2023): 121–25. http://dx.doi.org/10.24866/2949-2580/2023-1/78-86.

Full text
Abstract:
Здание по адресу ул. Светланская, 52, и имя военного губернатора генералмайора Павла Федоровича Унтербергера хорошо известно жителям города Владивостока. Этот дом был резиденцией военного губернатора и об этом доме с теплотой вспоминает его старший сын Петр Унтербергер. Он оставил своим потомкам мемуары «Между двух стульев. Наблюдения, мысли и воспоминания Петра Унтербергера (1881–1960)». Первые 700 страниц мемуаров о детстве, отрочестве и юности вышли в издательстве «ЛИТ» в 2021 году. Вниманию читателя предлагается перевод отдельных эпизодов из второй части мемуаров.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Корнилова, Людмила Евгеньевна. "«ВОЗВРАЩЕНИЕ ВО ВЛАДИВОСТОК»: ИЗ ВОСПОМИНАНИЙ ПЕТРА УНТЕРБЕРГЕРА (Перевод с немецкого языка с комментариями переводчика)". Дальневосточный филологический журнал 1, № 1 (2023): 121–25. http://dx.doi.org/10.24866/2949-2580/2023-1/121-125.

Full text
Abstract:
Здание по адресу ул. Светланская, 52, и имя военного губернатора генералмайора Павла Федоровича Унтербергера хорошо известно жителям города Владивостока. Этот дом был резиденцией военного губернатора и об этом доме с теплотой вспоминает его старший сын Петр Унтербергер. Он оставил своим потомкам мемуары «Между двух стульев. Наблюдения, мысли и воспоминания Петра Унтербергера (1881–1960)». Первые 700 страниц мемуаров о детстве, отрочестве и юности вышли в издательстве «ЛИТ» в 2021 году. Вниманию читателя предлагается перевод отдельных эпизодов из второй части мемуаров.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Shamne, A. V. "Ways of Psychosocial Development During Adolescence (12–20 years)." Психологическая наука и образование 20, no. 2 (2015): 24–33. http://dx.doi.org/10.17759/pse.2015200203.

Full text
Abstract:
We analyze the results of empirical operationalization of options (types) of psychosocial development in adolescent age. We studied a large sample of adolescents and young adults of 12-20 years (N = 1130, 48% male) from different strata of the urban and rural (17%) Ukrainian population (students of secondary, vocational, technical and higher education). We used the author’s method “Psychosocial Questionnaire”. Data were analyzed with K-means cluster analysis. We identified and analyzed five clusters (“internal”, “dominant”, “integrated”, “addict”, “aloof”), which represent individually typical features of modern youth psychosocial transition to a state of maturity. Clusters (types) were also analyzed with the following criteria: 1) productive / prosperous and non¬productive / dysfunctional types of psycho-social development; 2) psychosocial integration / adaptation and disintegration / maladaptation in the social world. We revealed the tasks and conditions of effective psychological support of the youth (correction zone) with different types of psycho-social development.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Айдамирова, Х. У., та Ш. И. Булуева. "РАЗВИТИЕ ЦЕННОСТНЫХ ОРИЕНТАЦИЙ ДЕТЕЙ ПОДРОСТКОВОГО ВОЗРАСТА". Всероссийская научно-практическая конференция студентов, аспирантов и молодых ученых «Наука и молодежь», № 1 (22 жовтня 2021): 209–15. http://dx.doi.org/10.36684/52-2021-1-209-215.

Full text
Abstract:
В статье раскрывается процесс развития ценностных ориентаций детей подросткового возраста. Дается характеристика подросткового возраста с точки зрения психологов. Рассматривается теория Д.Б. Эльконина о видах ведущей деятельности. Проводится анализ литературы по проблеме развития ценностных ориентаций подростков, показавший, что периоду отрочества свойственна достаточно интенсивная перестройка всей системы ценностных ориентаций. Рассмотрена специфика ценностных отношений подростка, его иерархия и становление в подростковом возрасте. Выделены компоненты ценностного отношения к миру, к себе, к людям – три критерия, которые влияют на развитие ценностных отношений. Подчеркивается роль ценностных ориентаций подростков, обучающихся в образовательных организациях со своим укладом и системой принятых коллективом ценностей, которые значительно различаются. В этой связи особый интерес представляет связь организации и содержательного наполнения образовательного процесса со становлением и развитием ценностных ориентаций личности в период ее особой чувствительности к социальному опыту, а именно в подростковом возрасте.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Osmukhina, Olga Yurievna. "Specifics of autointerpretation in the novel “The Teenager Savenko, or Self-Portrait of a Bandit in Adolescence” by E. Limonov." Philology. Issues of Theory and Practice 17, no. 3 (2024): 865–70. http://dx.doi.org/10.30853/phil20240124.

Full text
Abstract:
The article is devoted to the analysis of the novel “The Teenager Savenko, or Self-Portrait of a Bandit in Adolescence” by E. Limonov, the largest contemporary novelist and representative of the Russian emigration of the “third wave”, in the context of the problem of auto-interpretation, which is explained by the need to identify the key features of the poetics of the writer’s early work, which will largely determine his subsequent works. The aim of the study is to identify the peculiarity of auto-interpretation in E. Limonov’s novel “The Teenager Savenko...”. The scientific novelty of our work consists in the fact that for the first time in “The Teenager Savenko, or Self-Portrait of a Bandit in Adolescence” the means of authorial representation are established and holistically comprehended. As a result, it is revealed that, firstly, the writer plays with the details of his own biography, referring to the “Kharkov” period of his life; secondly, the author’s mask of Edi-Baby becomes the most important technique of authorial interpretation; thirdly, the author’s mask is constructed through the techniques of autobiography, retrospection, and deep reflection, generated by the collision of two points of view (of the young autogamer and the author of the “real”, who leads the narrative in a neutral, quasi-epic form).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Махаматалыева, Гулипа. "Актуальные проблемы творчества К. Т. Аксакова." Вестник Ошского государственного педагогического университета имени А.Мырсабекова 1, № 2 (2024): 36–40. https://doi.org/10.56122/..v1i2.183.

Full text
Abstract:
В данной статье рассмотриваются актуальные вопросы писательской судьбы С.Т.Аксакова Писательская судьба С.Т.Аксакова оказала огромное влияние на его творческий путь. Напомним некоторые важные факты из биографии писателя, чтобы понять его трепетное чувство воспоминаний об отчем доме, о родной семье, о детстве и отрочестве, прошедших в отмасфере любви, уважения, добра. Имонно эти факторы оказали большое влияние на формирование его творческой личности. Детство Сергея Тимофеевича прошло в селе Ново-Аксаково Бугуруслановского уезда Оренбургской губернии. Первоначальным воспитанием сына руководила мать-Мария Николоевна -женщина умная, образованная, весьма начитанная. Именно мать рано приучила мальчика к книгом и сама она читала очень выразительно. Русские народные сказки, книги Крылова, Фонвизина, Сумарокова, Княжнина, Карамзина, Державина с юных лет стали спутниками жизни будущего писателя. От отца Сергей унаследовал страстную любовь к природе, рыбной ловле, охоте, уважение и сострадание к природе, рыбной ловле, нелегкому крестьянскому быту, труду.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Fedorova, Elena A., and Viktoria V. Liubarets. "The Theme of Adolescence in the Works of L. N. Tolstoy and F. M. Dostoevsky: Axiological Approach of A. A. Ukhtomsky." Two centuries of the Russian classics 6, no. 3 (2024): 126–43. http://dx.doi.org/10.22455/2686-7494-2024-6-3-126-143.

Full text
Abstract:
The article provides a historiography of the coverage of the theme of adolescence in the works of L. N. Tolstoy and F. M. Dostoevsky. An axiological approach to the works of both writers by the famous scientist and thinker A. A. Ukhtomsky allows us to explore the spiritual and moral issues of the works. The story “Childhood” and the novel “The Brothers Karamazov” show the types of proud characters — this is Tolstoy’s Nikolenka and Dostoevsky’s Ilyusha Snegirev. Due to their pride and the desire to please others, both characters experience a similar state of “eclipse,” when carnal feelings drown out the “natural” law. Kolya Krasotkin, like Nikolenka, is carried away by rationalism, which leads both characters to a spiritual crisis.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Ильясова, Р. С., та А. И. Дадаева. "ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЯЗЫКА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ВОЗРАСТА И ПОКОЛЕНИЯ (на анализе работ зарубежных авторов)". Известия Чеченского государственного университета, № 2/30 (3 липня 2023): 60–66. http://dx.doi.org/10.36684/12-2023-30-2-60-66.

Full text
Abstract:
Статья посвящена возрастным различиям в использовании языка. О языке, используемом на одних этапах жизни, известно больше, чем на других. Было проведено большое количество исследований языка детства и отрочества, чем языка средних лет – неудачное положение дел, учитывая предвзятость к среднему возрасту, которая существует в работах по использованию языка в зависимости от возраста и поколения. В исследованиях социальных наук в целом отмечается, что «…только люди среднего возраста рассматриваются как вовлеченные в зрелое использование языка, как «делающие» язык, а не изучающие его или теряющие его». Автор подчеркивает, что высокий статус людей среднего возраста, по-видимому, объясняет, почему исследователи не явно рассматривали их язык как стандарт, по которому можно оценивать язык как пожилых, так и молодых носителей языка. Одной из самых больших проблем при анализе происходящих языковых изменений является определение того, когда возрастные различия в использовании языка отражают изменение общественных норм, когда они отражают стабильную возрастную градацию. Устанавливается, что язык взрослых, так же, как и язык детей, развивается в ответ на важные жизненные события, которые влияют на социальные отношения и установки индивидов. Происходит переход к анализу речи представителей данной возрастной группы как полностью соответствующей данному этапу жизни, вместо того чтобы имплицитно или явно сравнивать ее с языком средних лет.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Скоробогачева, Е. А., and М. А. Бурова. "V. M. Vasnetsov’s religious creativity: genesis, spiritual and artistic influences." Труды кафедры богословия Санкт-Петербургской Духовной Академии, no. 1(21) (March 1, 2024): 223–38. http://dx.doi.org/10.47132/2541-9587_2024_1_223.

Full text
Abstract:
Недостаточно изученными в настоящее время остаются истоки искусства В. М. Васнецова, становление философии его творчества; те основные факторы и превалирующие векторы духовно-художественных влияний, которые определили его самосознание и развитие творчества. В их исследовании заключается цель статьи. Очевидна смысловая и художественная цельность его творчества, потому важно определить ее духовные доминанты. Опираясь на исследование его произведений и на изучение биографических сведений, на основе архивных материалов, ряд которых впервые вводится в научный оборот, выявляем понятие «верующий разум» как ключевое в становление художника. Значение данного понятия анализируется при обращении к происхождению их рода, этимологии фамилии, малоизвестным фактам отрочества и юности В. М. Васнецова, а также его братьев — представителей сфер православной культуры и науки. Впервые сделан вывод, что именно религиозно-философское содержание понятия «верующий разум» позволило Васнецову достигнуть емкости интерпретаций извечных смыслов в его многогранном искусстве, неизменно развивающемся в русле православия. The origins of V. M. Vasnetsov’s art, the formation of his creative philosophy, the main factors and prevailing vectors of spiritual and artistic influences that determined his self-consciousness and the development of creativity remain insufficiently studied at the present time. Their research is the purpose of the article. The semantic and artistic integrity of his work is obvious, therefore it is important to determine its spiritual dominants. Relying on the study of biographical information based on archival materials, a number of which are being introduced into scientific circulation for the first time, on the study of his works, we identify the concept of “believing mind” as the key to the formation of the artist. The meaning of this concept is analyzed when referring to the origin of their family, the etymology of the surname, the little-known facts of the adolescence and youth of V. M. Vasnetsov, as well as his brothers — representatives of the spheres of Orthodox culture and science. For the first time, it is concluded that it was the religious and philosophical content of the concept of “believing mind” that allowed Vasnetsov to achieve the capacity of interpretations of eternal meanings in his multifaceted art, constantly developing in the mainstream of Orthodoxy.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Добровольская, М. В., Н. А. Макаров та Д. В. Киселева. "ОПЫТ ОЦЕНКИ ИНДИВИДУАЛЬНОЙ МОБИЛЬНОСТИ ЛЮДЕЙ ИЗ МОГИЛЬНИКОВ СЕВЕРО-ВОСТОЧНОЙ РУСИ ПО ДАННЫМ ИЗОТОПНОГО АНАЛИЗА ЭМАЛИ ЗУБОВ". Краткие сообщения Института археологии (КСИА), № 277 (23 квітня 2025): 433–51. https://doi.org/10.25681/iaras.0130-2620.277.433-451.

Full text
Abstract:
Актуальность привлечения новых методических возможностей для из учения миграционных процессов в сложении древнерусского населения не вызывает сомнения. Привлечение данных об изотопном составе стронция для выявления мигрантов первого поколения – один из инструментов изучения мобильности на селения. Мы рассматриваем индивидуальную мобильность в среде населения двух областей Северо-Восточной Руси – Белоозера и Суздальского Ополья XI–XIII вв. (могильники Нефедьево I, Минино I, Никольское III, Гнездилово 12). В статье при ведены данные о соотношении Sr87/86‰ в эмали зубов, формирующихся в детском и отроческом – юношеском возрасте. Это позволяет выявить мигрантов первого поколения, совершивших переселения в детстве или отрочестве. В качестве мате риала взяты образцы эмали коронок 28 зубов от 14 индивидов. В этих парах сопоставляются значения Sr87/86‰ в эмали резца (первого моляра) и третьего моляра. Выявлен факт высокой мобильности у отдельных индивидов в детском возрасте, который требует отдельного изучения. Первые результаты позволяют предполагать более высокую мобильность людей из погребений ранних периодов существования памятников. Если бы мы ограничились одним образцом от каждого индивида, то не смогли бы предметно обсуждать мобильность в детском и юношеском возрасте, а лишь констатировать факт мигранта первого поколения. Полученные результаты демонстрируют, что переселение людей, которых мы оцениваем как «мигранты пер вого поколения», происходило в детском возрасте. The relevance of using new methodological possibilities to studymigra tion processes inevolvement of Medieval Rus population does not cause any doubts. Use of data on the strontium isotopic composition to identify first-generation migrants is one of lifetime analysis tools for studying population mobility. In this paper we review individual mobility of the population in two regions of North-Eastern Rus, namely, Beloozero and Suzdal Opolye, in the 11th–13th centuries (Nefedyevo I, Nikolskoe III and Gnezdilovo 12 cemeteries). This paper contains data on the 87Sr/86Sr ‰ values in the enamel of teeth that develop at an early age, in adolescence and at juvenile age. These data can help identify first-generation migrants who resettled as a child or adolescent. The analysis was based on the samples of crown enamel of 28 teeth from 14 individuals. These pairs were used to compare the 87Sr/86Sr ‰ values in the incisor (the first molar) and the third molar. We identified high mobility of some individuals at an early age which needs to be studied further. The first results suggest a higher mobility of individuals buried in the graves which were made in the earlier periods of these sites occupation. If we had reduced our efforts to one sample from each individual we would have been unable to discuss substantive issues of mobility at an early age or in adolescence and would have been forced to simply state that there were first-generation migrants. The results obtained show that the individuals who, in our view, were ‘first-generation’ migrants resettled when they were children.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Shestakova, E. Y. "Природа образного воплощения темы детства в художественном сознании Н. А. Тэффи". Вестник гуманитарного образования, № 4(32) (16 лютого 2024): 115–24. http://dx.doi.org/10.25730/vsu.2070.23.061.

Full text
Abstract:
The purpose of this study is to consider the specifics of the figurative embodiment of the theme of childhood in the work of N. A. Taffy. The material of the article was the writer's stories related to the pre-October and emigrant periods. The topic of childhood, chosen for analysis, is an urgent area of modern literary criticism. The subject of the work was children's images presented in N. A. Taffy's short prose, artistic techniques used by the author to reveal the theme of childhood. The conducted research has shown that in the content structure of the stories created in the pre-October period, the antithesis technique is widely used, in which the world of adults and the world of children are contrasted. Mostly N. A. Taffy is close to the image of a happy "golden childhood". However, the writer does not avoid depicting children in a state of fear, horror of the unfamiliar world around them. Themes of loneliness and abandonment are often found on the pages of N. A. Taffy's short prose. The writer raises the problem of family relationships, reveals the causes of childhood suffering. In N. A. Taffy's stories, children's images are recreated in all their fullness and variety of feelings, thoughts, and experiences. The writer conveys the peculiarities of children's logic and speech. The author shows the fragility, vulnerability of a child's soul, the dreaminess of a child's nature, the spontaneity and sincerity of the child characters. Clearly expressed tragic motives appear in the short prose of the emigrant period. The reason for this tonality is the acutely felt feeling of loss of the motherland. As a result of the intensification of the tragic worldview in the stories of N. A. Taffy brings up the themes of child death, the author shows children suffering, sick, exhausted. Another facet of the theme of childhood in the emigrant period is the image of angelic children, who are a source of spiritual light, kindness, love and hope. The writer is interested in the process of transition of small characters from childhood to adolescence, the drama of the growing up process. Целью настоящего исследования является рассмотрение специфики образного воплощения темы детства в творчестве Н. А. Тэффи. Материалом статьи послужили рассказы писательницы, относящиеся к дооктябрьскому и эмигрантскому периодам. Тема детства, выбранная для анализа, является актуальным направлением современного литературоведения. Предметом работы стали детские образы, представленные в малой прозе Н. А. Тэффи, художественные приемы, использованные автором для раскрытия темы детства. Проведенное исследование показало, что в содержательной структуре рассказов, созданных в дооктябрьский период, широко используется прием антитезы, при котором противопоставляется мир взрослых и мир детей. Преимущественно Н. А. Тэффи близок образ счастливого «золотого детства». Однако писательница не избегает изображения детей, находящихся в состоянии страха, ужаса перед незнакомым окружающим миром. Темы одиночества и оставленности часто встречаются на страницах малой прозы Н. А. Тэффи. Писательница поднимает проблему семейных взаимоотношений, раскрывает причины детских страданий. В рассказах Н. А. Тэффи детские образы воссозданы во всей полноте и разнообразии их чувств, мыслей, переживаний. Писательница передает особенности детской логики и речи. Автор показывает хрупкость, ранимость детской души, мечтательность детской натуры, непосредственность и искренность героев-детей. В малой прозе эмигрантского периода появляются отчетливо выраженные трагические мотивы. Причиной такой тональности становится остро переживаемое ощущение утраты родины. В результате усиления трагического мироощущения в рассказах Н. А. Тэффи возникают темы детской смерти, автор показывает детей страдающих, больных, измученных. Еще одной гранью темы детства в эмигрантский период становится изображение детей-ангелов, являющихся источником духовного света, добра, любви и надежды. Писательницу интересует процесс перехода маленьких героев от детства к отрочеству, драматизм процесса взросления.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Гусельцева, Марина. "Отрочество: миф или реальность? Междисциплинарный подход к проблеме". Психологические исследования 1, № 1 (2008). http://dx.doi.org/10.54359/ps.v1i1.1031.

Full text
Abstract:
Статья посвящена междисциплинарному изучению феномена отрочества французскими и американскими исследователями, начиная от этимологического анализа понятия, исторических и этнографических штудий и заканчивая социологическими, физиологическими, психологическими и литературоведческими интерпретациями. Утверждается культурная сконструированность отрочества как возрастного периода и зависимость протекания подросткового кризиса от культурно-исторического контекста.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

MAKHMUDOVA, Nargiza. "«ОЛИВЕР ТВИСТ» Ч. ДИККЕНСА КАК РОМАН ВОСПИТАНИЯ: ДЕТСТВО — ОТРОЧЕСТВО". Foreign Languages in Uzbekistan, 15 квітня 2020, 292–313. http://dx.doi.org/10.36078/1590134821.

Full text
Abstract:
В настоящей статье роман «Приключения Оливера Твиста» Ч. Диккенса анализируется в парадигме жанра роман воспитания. Для реализации этой цели исследуется литературная критика на тему детства в художественной литературе. В работе описываются факторы, повлиявшие на создание образа ребёнка в викторианской литературе. Концепция личности изучается с позиции его развития и становления на протяжении развёртывания сюжетных коллизий при помощи основных жанровых признаков романа воспитания. «Оливер Твист» определяется как идилистически-циклический или же «частично возрастной» инвариант жанра. У Диккенса ребёнок превращается в центрального героя в произведении большого эпического формата, где отображается не только тема детства, но и судьба ребёнка. Ребёнок становиться полноценным литературным образом, наделённым богатым внутренним миром, личностью, способной представить свою историческую эпоху. Также исследуются события, ситуации и роль второстепенных персонажей, оказавших влияние на трансформацию характера героя в период от детства к отрочеству. Этот произведение заложило основы «диккенсовского романа воспитания», таких как «Дэвид Копперфилд» и «Большие Надежды».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

ХАМЕТОВ, ЭРНЕСТ АЛЬБЕРТОВИЧ НУРМУХАМЕТОВА ИРИНА ФАСХУТОВНА АСАФЬЕВА НАТАЛЬЯ ВАЛЕРЬЕВНА. "ПРЕЕМСТВЕННОСТЬ ИЗУЧЕНИЯ СПЕЦИФИКИ ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО БЛАГОПОЛУЧИЯ И СМЫСЛОЖИЗНЕННЫХ ОРИЕНТАЦИЙ В ПЕРИОД ОТРОЧЕСТВА И МОЛОДОСТИ". Наукосфера, № 2020, 2-2 (20 січня 2021). https://doi.org/10.5281/zenodo.4452544.

Full text
Abstract:
В статье анализируется проблема психологических особенностей проявления смысложизненных ориентаций и психологического благополучия в период отрочества и молодости. Приводятся от-личия в понимании данных феноменов в отечественной и зарубежной школах психологии. Делается вывод о том, что был накоплен существенный материал, связанный с разработкой проблемы смысла и осмысленности жизни, а также психологического благополучия, но без значимого аспекта привязки их друг к другу. Утверждается, что личности в период молодости, в большей степени, характерно проявлять тенденцию к реализации рациональной составляющей смысложизненных ориентаций и благополучия, тогда как в период отрочества свойственно, наоборот, проявлять в жизни эмоциональную компоненту данных феноменов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Шамне, Анжелика. "Социально-психологические особенности современного отрочества (по итогам проведения фокус-групп с учителями)". Психологические исследования 7, № 35 (2014). http://dx.doi.org/10.54359/ps.v7i35.627.

Full text
Abstract:
Обсуждаются результаты проведения фокус-групп с учителями, в процессе которых они сравнивали социально-психологические особенности когорты подростков 70–80-х гг. ХХ века и современного поколения подростков (в контексте социокультурных и социально-экономических трансформаций на Украине). Контент-анализ и обобщение ответов учителей позволили выделить и описать семь категорий позитивных и семь – негативных характеристик современного отрочества. Анализируется феномен «множественного видения» и альтернативности (вариативности) психосоциального развития в период отрочества. Подчеркивается необходимость изучения характеристик продуктивного и непродуктивного типов взросления.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Авдулова, Татьяна. "Гендерная социализация и структура общения в отрочестве". Психологические исследования 2, № 7 (2009). http://dx.doi.org/10.54359/ps.v2i7.953.

Full text
Abstract:
Анализируется понятие гендерной социализации, рассматриваются основные закономерности формирования гендерной идентичности в онтогенезе. Представлено эмпирическое исследование взаимосвязи гендерного типа личности старших подростков и ряда компонентов общения со сверстниками. Описаны комплексные портреты маскулинного, фемининного и андрогинного типов личности в контексте общения.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Ниязова, Гулбахор Давроновна, та Самира Бобировна Файзуллаева. "ЧЕЛОВЕК - СОЦИАЛЬНАЯ ЕДИНИЦА И УНИКАЛЬНАЯ ЛИЧНОСТЬ". 5 лютого 2025. https://doi.org/10.5281/zenodo.14813473.

Full text
Abstract:
<em>В статье дается авторское изложение феноменологии и развития самосознания личности, а также описание удивительной поры детства и отрочества - истинной предтечи рождения личности, когда человек развивается в телесном, умственном, эмоциональном, волевом и ду&shy;ховном отношении и проходит школу социализации в игре, в ученье, в общении с другими людьми.</em>
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Иванов, М. В. "От раннего детства к отрочеству: клинико-психологическая помощь ребенку и семье". Cognition and Experience 3 (2024). http://dx.doi.org/10.51217/cogexp_2021_05_03_08.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Жизномірська, Оксана. "ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ САМОСТВЕРДЖЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ РУХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 24 грудня 2021, 39–51. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.16(61).04.

Full text
Abstract:
У статті окреслено психологічні виміри самоствердження дитини дошкільного віку; визначено різні способи рухової діяльності дитини, що забезпечує її повноцінний та гармонійний розвиток; зроблено акцент на позитивному сприйнятті себе в певних соціальних дитячих ситуаціях, зокрема, самоствердження за допомогою моторних дій, активностей, дитячих випробувань; здійснено ретельний аналіз спектру рухової діяльності дитини-дошкільника та її вплив на самопочуття та здоров’я; здійснено бліц-опитування для вихователів (міні-дослідження); запропоновано перелік творчих зустрічей із батьками, вихователями щодо підвищення рухової компетентності та життєствердження дошкільників. Мета: статтю присвячено вивченню психологічного аспекту життєствердження за допомогою використання рухових дій дошкільниками; особливостей формування рухових навичок та набуття рухового досвіду дітьми; конструктивного налагодження комунікації дорослого з дітьми дошкільного віку засобами фізкультурно-оздоровчого спрямування. Методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, моделювання); емпіричні (спостереження, бесіда, інтерв’ю, вивчення продуктів діяльності). Результати. В онлайн міні-дослідженні (бліц-опитування) взяло участь 600 педагогічних працівників сфери дошкільної освіти Тернопільської області, де було встановлено, що лише 43% респондентів мають сумніви щодо професійної компетентності в руховій діяльності, оскільки остання вимагає надмірних зусиль, активностей, моторних прагнень; 34% респондентів вважають за необхідне бути міцними, стрункими, активними вихователями та демонструвати свої досягнення перед дітьми; 19% – не змогли визначитися однозначно й 4% респондентів дали негативну відповідь. Висновки. За результатами проведеного бліц-опитування (онлайн) для вихователів закладів дошкільної освіти було визначено, що діти-дошкільники постійно себе презентують у різних рухах, активностях, сміливо та впевнено демонструють власне «Я» (швидкість, спритність, витривалість рухів, дій), вірніше «шукають» себе в цій діяльності, однак прагнення дітей мають співпадати з бажаннями вихователя задля поставленої мети власної «рухової» реалізації. Література Агіляр Туклер, В.В. (2016) Ініціативністьдитини дошкільного віку як психолого-педагогічна проблема сучасності. Матеріали VІ щорічної Всеукраїнської науково-практичної конференції. «Дослідження молодих учених у контексті розвитку сучасної науки» (Київ 21 квітня 2016). (с. 77–84 ). Київ Агіляр Туклер, В.В. (2020). Виховання ініціативності дітей старшого дошкільного віку в сюжетно-рольовій грі. (Дис. канд. пед. наук). Київ. Бєлєнька, Г.В, &amp; Пуйо, О.І. (2019). Формування ціннісних орієнтирів дітей дошкільного віку: Сінгапур – Україна, порівняльний аспект. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Серія: Педагогіка, 2, 6–13. Блага, К., &amp; Шебек, М. (1991). Я – твой ученик, ты мой учитель. Москва : «Просвещения». Божович, Л.И. (1995). Проблемы формирования личности. Избранные психологические труды. Москва : Международная педагогическая академия Дятленко, Н.М. (2002). Психологічні умови розвитку самоповаги у дошкільників. (Автореф. дис. канд. псих. наук). Київ. Карасьова, К.В., &amp; Піроженко, Т.О. (2010). Ігровий простір дитини. Київ : «Шкільний світ». Карасьова, К.В, &amp; Піроженко, Т.О. (2011). Самодіяльні ігри дитини. Київ : «Шкільний світ». Карасьова, К.В. (2014). Розвиток ціннісних орієнтирів старших дошкільників у самодіяльній грі. Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/6218/1/%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_Microsoft_Office_Word.Pdf Карнаух, Л.П. (2010). Виховання безпечної поведінки дітей дошкільного віку в соціальному середовищі. (Дис. канд. пед. наук). Київ Кононко, О.Л. (1998). Соціально-емоційний розвиток особистості. Київ : «Освіта». Коток, М.О. (2019). Виховання особистісної ідентичності у дітей старшого дошкільного віку. (Дис. канд. пед. наук). Київ. Котырло, В.К., &amp; Кульчицкая, О.И. (1963). Воспитание культуры поведения у детей дошкольного возраста. Киев. Лисина, М.И. (1986). Проблемы онтогенеза общения. Москва : «Педагогика». Литвишко, О.М. (2019). Формування основ соціальної компетентності дітей 5–6 років засобами казки в дошкільних навчальних закладах. (Дис. канд. пед.наук). Київ. Михальська, С.А. (2020). Психологія мовленнєвої поведінки дитини 5-7 років життя. (Дис. доктора пс. наук). Київ. Мухина, В.С. (2000). Возрастная психология: феноменологія, развития, детство, отрочество. Москва : «Академия». Наказ МОН України від 12.01.2021р. №33 «Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти» (Державного стандарту дошкільної освіти). Нова редакція. Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf Піроженко, Т.О., Ладивір, С.О., &amp; Вовчик–Блакитна, О.О. (2012). Становлення внутрішньої картини світу дошкільника. (Монографія). Кіровоград : «Імекс-ЛТД». Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/1604/ Піроженко, Т.О. (2010). Комунікативно-мовленнєвий розвиток дошкільника. Тернопіль : «Мандрівець». Піроженко, Т.О. (2010). Особистість дошкільника: перспективи розвитку. Тернопіль : «Мандрівець». Пуйо, О.І. (2021). Рухливі ігри як засіб формування ціннісних орієнтацій дітей старшого дошкільного віку. (Дис. доктора філософії). Київ. Рейпольська, О.Д. (2021). Теоретико-методичні засади формування у дошкільників ціннісного самоставлення. (Дис. доктора пед. наук). Київ. Bielenka, H., &amp; Puyo, O. (2019). Emphathy formation of senior preschoolaged children in the process of active games. Modern world tendencies in thedevelopment of science, 2, 16–25. Bielenka, H. &amp; Puyo, O. (2020). Педагогічні умови використання рухливих ігор з метою формування ціннісних орієнтацій дошкільників. Pedagogia. Zeszyty naukowe, 1, 6–10. ISSN 2544-8889 Puyo, O. (2020). Active games of preschoolers in the measurement of personal values in Ukraine. Journal of Education. Health and Sport. 10(4). ISSN 2391–8306. Режим доступу: https://apcz.umk.pl/czasopisma/index.php/JEHS/article/view/JEHS.2020.10.04.036
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Zirani, Mosses. "Arshile Gorky. The Seeds of Memory." Journal of Art Studies, May 22, 2025, 136–44. https://doi.org/10.54503/2579-2830-2024.1(11)-136.

Full text
Abstract:
Arshile Gorky, christened as Vostanik Atoyan, was born in Khorgom village near the city of Van in Western Armenia. In 1910, he moved with his family to Aygestan district of the city, where he continued his education. Arshile Gorky’s creative path can be divided into three phases: “Purity”, “Torments” and “Maturity”. The first period coincides with his life as a child growing up in his hometown, in the environment of innocence and purity, unaware of any hardships of life. Having barely crossed into adolescence, Gorky lived through and felt on his own skin the horrors and barbarities of the Genocide, from which his family suffered heavily. When he arrived in the Unites States in his very young years, he inevitably faced the harsh experience of adapting to a new environment, to the life he had to live from that time on against his will. Despite the grim reality, he unwaveringly continued his creative journey. Later on, in order to detach himself from the day-to-day worries, he returned to his roots and found refuge in reminiscences. Here is where, upon turning the “memory” into a fertile ground for creativity, he revived his past in his own time. As a result, his newer creations communicate methods of expression and messages, not yet manifested in the history of art in his time. Gorky’s life was untimely interrupted, yet he was a prolific artist, and his creations, often rueful, speak of regeneration, like Prometheus’ liver… On July 21, 1948, Arshile Gorky hanged himself, ending his life path on his own will. Աւազանի անունով, Ոստանիկ Ադոյեան, Արշիլ Կորքին ծնած է Արեւմտահայաստանի Խորգոմ գիւղը որ կը գտնուէր Վանայ լիճի ափին: Ան իր մօրը եւ երկու քոյրերուն հետ 1910-ին կը փոխադրուի Վան քաղաքի Այգեստան հայաշատ թաղամասը, ուր կը սորուի նաեւ՝ Գրաբար եւ կը ծանօթանայ հայկական մանրանկարչութեան: Ան իր ստեղծագործական կեանքը կը բաժնէ երեք շրջաններու, «Մաքրութիւն», «Տանջանք» եւ «Հասունութիւն»: Առաջինը իր ծննդավայրին մէջ ապրած մանկական ժամանակաշրջանն է, ուր երեխաները կ’ըլլան անմեղ, մաքուր ու յաճախ նոյնիսկ անհաղորդ կեանքի դժուարութիւններուն: Պատանեկան շրջանին հազիւ աչքերը բացած, Կորքի իր մորթին վրայ զգաց ցեղասպանութեան արհաւիրքն ու խժդժութիւնները ու... տառապեցաւ: Իսկ երբ արդէն երիտասարդ՝ հասաւ ԱՄՆ, նախ՝ զարնուելով ու յարմարուելով տիրող դաժան իրականութեան, ստեղծագործական կեանքը ակամայ շարունակեց դժուարին պայմաններու տակ: Յետոյ խուսափելու համար տանջալից առօրեայէն, սկսաւ վերադառնալ իր արմատներուն ու ապաստանիլ յիշողութեան մէջ: Հոս է, որ ան ստեղծագործական սերմի վերածելով «յիշողութիւնը», վերակենդանացուց իր անցեալը իր ժամանակին մէջ: Ու տուաւ այնպիսի ստեղծագործութիւններ, որոնք նոր խօսք եւ նոր արտայայտչաձեւ հաղորդեցին արուեստի պատմութեան: Կ’ունենայ տառապալից ստեղծագործական կեանք մը եւ որովհետեւ վերջին տարիներուն իր տառապանքները նման էին Պրոմեթեւսի շարունակուող ու վերանորագուող չարչարանքներուն, ան ինքզինք կը կախէ, կամովին վերջ տալով իր կեանքին... Аршил Горки (настоящее имя Востаник Атоян), родился в 1904 году в селе Хоргом провинции Ван Западной Армении. Творческий путь Аршила Горки можно условно разделить на три этапа: «Чистота», «Муки», «Зрелость». Первый период совпадает с его жизнью ребенком в родном городе, в атмосфере невинности и чистоты, неведения о тяготах жизни. Едва переступив порог отрочества, Горки пережил и почувствовал на собственной шкуре ужасы и зверства Геноцида, не пощадившего его семью. Переехав совсем юным в Соединенные Штаты, он неизбежно столкнулся с жестокими сторонами адаптирования к новой действительности, к жизни, вы-павшей на его долю не по его воле. Невзирая на мрачную действительность, он был настойчив в своих творческих исканиях. Со временем, чтоб отгородить себя от каждодневных треволнений, он мысленно обратился к своим корням и обрел душевный покой в воспоминаниях. Именно тогда, превратив «память» в плодо-родную почву для творчества, он оживил прошлое в современной ему реальности. В результате поисков, в своих новых работах он пришел к выразительным средствам, не наблюдавшимся до этого в истории искусства. Жизнь Аршила Горки прервалась безвременно, но его творения, нередко печальные, говорят о восстановлении… как печень Прометея… 21-го июля 1948 года Аршил Горки повесился, завершив жизненный путь по собственной воле.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography