Academic literature on the topic 'Охорона інтелектуально власності'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Охорона інтелектуально власності.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Охорона інтелектуально власності"
1
Костюченко, Я. "Міжнародно-правові аспекти охорони інтелектуальності власності: досвід, правове регулювання, перспективи для національної практики." Юридичний вісник, no. 6 (February 17, 2021): 241–48. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2052.
Full textAbstract:
У статті досліджено міжнародно-правові аспекти охорони інтелектуальної власності. Зазначено, що з розвитком інформаційних правовідносин та інформаційно-комунікаційних технологій правова охорона інтелектуальної власності значно модернізувалась, адже змінилась концепція юридичної відповідальності, виникли нові правовідносини, нові об'єкти правової охорони тощо. Як одну з актуальних проблем у зазначеному контексті виокремлено конкуренцію міжнародно-правових норм охорони інтелектуальної власності.
Серед оптимальних варіантів урегулювання проблеми конкуренції норм міжнародного права у сфері охорони інтелектуальної власності у статті запропоновано колізійний підхід до вирішення проблеми множинності застосовного права; за неможливості прив'язати правопорушення, учинене в Інтернеті, до конкретного місця його здійснення застосування правила lex loci delicti; гармонізація міжнародного законодавства, зокрема на рівні великих субрегіонів (США, ЄС, Тихоокеанський регіон тощо).
У статті досліджено досвід окремих країн із правової охорони інтелектуальної власності. Зроблено висновок, що у країнах романо-гер-манської правової сім'ї концепція правової охорони інтелектуальної власності відрізняється від підходу, прийнятого у країнах англо-амери-канської правової системи. Однак для отримання даних про правову охорону інтелектуальної власності в конкретній країні мало знати, до якої правової сім'ї вона належить. У законодавстві країн, що входять до однієї правової системи, спостерігаються істотні відмінності в механізмах правової охорони інтелектуальних прав. Така гармонізація може відбуватися на рівні директив, які роз'яснила б і за необхідності осучаснила Директива 2001/29/ЄС Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу «Про гармонізацію деяких аспектів авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві» 2001 р.
2
Шморгун, В. "Нормативно-правове регулювання адміністративної відповідальності у сфері незаконного використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів і послуг." Юридичний вісник, no. 1 (August 7, 2020): 370–75. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1650.
Full textAbstract:
У статті досліджено важливу роль національного законодавства України у сфері охорони засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів і послуг. Звертається увага на те, що серед значної кількості об'єктів права інтелектуальної власності своєю специфічністю вирізняються торговельні марки, комерційні найменування, географічні зазначення, які ми відносимо до засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів і послуг. За допомогою засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів і послуг декілька суб'єктів господарської діяльності виробляють одну й ту саму продукцію, надають послуги одного виду, що можуть бути різними як за ціною, так і за якістю, надають споживачеві можливість відрізнити один і той самий товар або послугу однієї особи від такого ж товару (послуги), що виробляється різними суб'єктами господарювання.
Вказані засоби індивідуалізації підлягають охороні значною кількістю законодавчих актів, серед яких одне з провідних місць посідає сучасне адміністративне законодавство. Пріоритети охорони прав і законних інтересів особи сьогодні потребують від держави, її уповноважених органів і посадових осіб забезпечити належну охорону суб'єктивних прав власників об'єктів права інтелектуальної власності та інших учасників правовідносин у сфері охорони засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів і послуг від їх незаконного використання.
Серед нормативних актів, що регулюють правовідносини у сфері інтелектуальної власності, провідна роль належить Конституції України, яка має найвищу юридичну силу: ст. 41 Конституції проголошує право кожного володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а ст. 54 гарантує свободу творчості й захист прав інтелектуальної власності, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Вказане знайшло своє відображення в Кодексі України про адміністративні правопорушення, одним із завдань якого є охорона прав інтелектуальної власності.
3
Лунячек, В. Е., and Н. П. Рубан. "ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: ЗАКОНОМІРНОСТІ, ПРИНЦИПИ, ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ТА ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ." Теорія та методика навчання та виховання, no. 49 (2020): 145–68. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.49.13.
Full textAbstract:
У роботі обґрунтовано основні теоретичні засади підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти у сфері охорони і захисту прав інтелектуальної власності. За результатами проведеного аналізу доведено, що в сучасній педагогіці, зокрема педагогіці вищої школи достатньо ґрунтовно розроблені науково-теоретичні засади процесу підвищення кваліфікації працівників освіти, разом із тим нагальною потребою часу є їх подальша розробка в контексті формування окремих компетентностей за актуальними сьогодні напрямами, одним із яких є охорона і захист прав інтелектуальної власності. Висвітлені відповідні закономірності, принципи, педагогічні умови. Окрема увага приділена педагогічній технології підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників у сфері охорони і захисту прав інтелектуальної власності, яка висвітлена за етапами: підготовчо-діагностичним, мотиваційно-цільовим, когнітивним, процесуально-діяльнісним, оцінно-корекційним. У роботі наведено орієнтовний перелік цілей науково-педагогічних працівників щодо формування в них компетентності в сфері охорони і захисту прав інтелектуальної власності. Наведено також декілька варіантів навчальних планів, зокрема, навчальні плани, що розраховані на 30 годин (1 кредит) і 180 годин (6 кредитів), які дозволяють сформувати уявлення науково-педагогічного працівника щодо охорони і захисту прав інтелектуальної власності на його авторські напрацювання та напрацювання студентів. Запропоновано також алгоритм підвищення кваліфікації науковопедагогічних працівників у сфері охорони і захисту прав інтелектуальної власності, наведено структуру та зміст окремих компетентностей, що складають інтегральну компетентність науково-педагогічного працівника в сфері охорони і захисту прав інтелектуальної власності, приклад компетентнісної задачі за темою «Набуття прав інтелектуальної власності» і тестових завдань за темою «Система управління інтелектуальною власністю в Україні», що використовуються в процесі підвищення їх кваліфікації. Наведено приклад дистанційного курсу «Підвищення кваліфікації з методики управління об‟єктами інтелектуальної власності»
4
Пилипівна, Бааджи Наталія, Апалькова Інна Сергіївна, and Яніцька Інна Анатоліївна. "ВРАХУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТАВЛЕННЯ ЗАКОННИХ ПРЕДСТАВНИКІВ ДІТЕЙ-ТВОРЦІВ У НОРМОТВОРЧІЙ ТА ПРАВОРЕАЛІЗАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ." Часопис цивілістики, no. 43 (December 25, 2021): 72–82. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i43.447.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню психологічних аспектів ставлення представників дітей-творців до їх правовоїграмотності. У роботі аналізується інтелектуальна власність, яка являє собою деякий продукт розумової діяльно-сті та дій особистості, що має нематеріальний характер, тобто є творінням людського інтелекту. Серед об’єктівправа інтелектуальної власності виокремлюють літературні та мистецькі твори, наукові винаходи, відкриття таінші результати інтелектуальної діяльності. Створенням таких об’єктів можуть займатися малолітні та неповнолітні діти-творці. Водночас має бути враховано, що дитяча творчість, навіть якщо вона підтримується батьками або іншими законними представниками дитини, потребує правової охорони та захисту в сучасному мінливому та непередбачуваному світі. Саме батьки та інші законні представники повинні відігравати значну роль у процесі створення такими дітьми об’єктів інтелектуальної власності. З’ясовано, що розвиток творчих здібностей неповнолітніх залежить від індивідуального розвитку, стилю дитячо-батьківських стосунків, складу сім’ї та стосунків між її членами, ставлення сім’ї до розвитку здібностей дитини, найближчого соціального середовища.Обґрунтовується, що в умовах активної комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, створених, зокрема,дітьми, набувають актуальності дослідження особливостей психології дитячої творчості, ролі батьків (інших законних представників) у процесі створення та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, створених малолітніми і неповнолітніми дітьми, та врахування можливих моделей сімейних відносин у процесі вдосконалення правових норм й юридичної практики, спрямованих на охорону та захист прав дітей-творців.Має бути враховано також, що від стилю сімейного виховання залежить рівень розвитку творчих здібностейта правової грамотності неповнолітніх. Найсприятливішим серед стилів виховання є «кооперація», за якої відбу-вається повноцінний розвиток особистості неповнолітньої дитини та захист її прав на інтелектуальну власність.
5
Задорожнюк Н.О., Щьокіна Є.Ю., and Швєд М.О. "РОЗВИТОК ВІДНОСИН У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ." Економічний форум 1, no. 1 (February 26, 2021): 122–27. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-14.
Full textAbstract:
Відповідно до єдності різних аспектів відносин власності у статті визначено вплив на розвиток відносин у сфері інтелектуальної власності: економічний, правовий, соціальний, науково-технічний та психологічний. Особливу увагу у роботі приділено саме науково-технічному впливу. Визначено особливості прав інтелектуальної власності при застосуванні різноманітних технологій, таких як: діяльність у мережі Інтернет; робототехніка та штучний інтелект; тривимірний (3D) друк; діяльність на майданчиках краудсорсингу та застосування технології blockchain.
Дослідження світового досвіду з ключових проблем у сфері інтелектуальної власності дозволили визначити різноманітні порушення прав цього виду власності. У цій роботі авторами запропоновано групування порушення прав у сфері інтелектуальної власності на три групи: порушення авторських та суміжних прав; порушення інтелектуальних прав на об’єкти промислової власності та порушення інтелектуальних прав власників на товарний знак. У межах кожної групи порушень розглянуто найбільш поширені види: плагіат авторського твору, контрафакція, промислове шпигунство (промисловий шпіонаж), патентний тролінг, кіберсквотинг, піратство у сфері інтелектуальної власності та діяльність «хмарних рантьє». Авторами запропоновано табличне відображення групування порушень прав у сфері інтелектуальної власності з зазначенням найбільш поширених видів порушень.
Також у статті визначено актуальні тенденції еволюції інституту охорони прав інтелектуальної власності: поширення режиму охорони прав інтелектуальної власності на нові об'єкти та нетрадиційні сфери їх застосування; спрощення процедури отримання правової охорони об'єктів інтелектуальної власності; лібералізація відносин щодо використання результатів інтелектуальної діяльності за рахунок державного бюджету або спеціальних цільових фондів; поширення міжнародного співробітництва в галузі охорони прав інтелектуальної власності.
6
Янішевська, К. Д., and О. Р. Тертичний. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАУКОВОГО ВІДКРИТТЯ ЯК ОБ’ЄКТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 3(28) (March 16, 2020): 147–50. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i3(28).338.
Full textAbstract:
У статті аналізуються питання вдосконалення правового регулювання наукового відкриття. У результаті дослідження специфіки даного інституту з’ясовано, що наукове відкриття є нетрадиційним об’єктом права інтелектуальної власності, оскільки йому властиві як загальні ознаки, так і особливі. Зважаючи на його фундаментальний характер, наукове відкриття може мати будь-яку форму та є процесом пізнання об’єктивної дійсності, що нехарактерно для будь-яких інших об’єктів правової охорони.
Визначено основні права авторства на наукові відкриття, а саме: право вважатися першовідкривачем певних знань та право на ім’я, а також право надати відкриттю своє ім’я або спеціальну назву. Право інтелектуальної власності є непорушним і належить володільцю, ніхто не може бути позбавлений його. Права інтелектуальної власності можуть бути обмежені лише в предбачених законом випадках.
Визначено суб’єкта права інтелектуальної власності на наукове відкриття й авторське поняття особистих немайнових прав автора наукового відкриття як об’єкта інтелектуальної власності.
Доведено, що українське законодавство щодо правової охорони наукових відкриттів потребує вдосконалення через ухвалення відповідного закону, що підтверджується визнанням Всесвітньою організацією інтелектуальної власності наукового відкриття як результату творчої діяльності, який потребує відповідного правового регулювання.
Вбачається необхідність у розробленні й ухваленні Закону України «Про охорону прав на наукові відкриття», який би врегулював такі важливі питання, як: процедура державної реєстрації набуття прав власності на наукове відкриття та видачі диплома; правове регулювання експертизи наукових відкриттів, метою якої є перевірка заявленого об’єкта на відповідність усім умовам; охорона права пріоритетності; впровадження Відкритого державного реєстру наукових відкриттів; закріплення пільг за авторами наукових відкриттів.
Зроблено висновок, що охорона і відповідне законодавче регулювання наукового відкриття дозволить удосконалити і підвищити рівень наукових досягнень і зацікавленості суспільства в подальших дослідженнях.
7
Коротун, О. М. "ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 3(28) (March 16, 2020): 101–5. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i3(28).329.
Full textAbstract:
У статті розкриваються окремі питання, пов’язані із проблемами розвитку сучасного стану процесуального законодавства у сфері охорони та захисту інтелектуальної власності. Здійснюється аналіз діяльності суду, пропонуються шляхи удосконалення законодавства.
Ураховуючи пріоритети зовнішньої та внутрішньої політики України, зокрема вимоги стосовно створення Зони вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом, а також ураховуючи те, що Україна є членом Світової організації торгівлі, держава намагаються спрямувати зусилля на активне сприяння використанню інтелектуальних ресурсів нації для економічного розвитку держави з огляду на інноваційно-інвестиційний вектор. Однак охороні та захисту інтелектуальної власності в Україні ще приділяється недостатня увага. Повідомлення засобів масової інформації та аналіз правозастосовної діяльності свідчать про порушення даних прав. Особливо велика кількість порушень спостерігається у сфері охорони комп’ютерного забезпечення, баз даних, аудіовізуальної продукції тощо.
Звернено увагу на відсутність узагальнення Верховним Судом адміністративних правопорушень у сфері інтелектуальної власності. Востаннє таке узагальнення відбулося у 2006 році щодо правопорушень, передбачених нормами статей 51-2 та 164-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак з огляду на значну кількість статей Адміністративного кодексу, які передбачають відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності, вказане є недоліком судової гілки влади.
Підкреслено, що сучасний стан розвитку законодавства у сфері інтелектуальної власності, особливо процесуального, є таким, що не відповідає сучасним вимогам, потребує удосконалення з метою покращення правових механізмів захисту правовласників об’єктів права інтелектуальної власності.
8
Надобко, С. В. "Концептуальні аспекти адміністративної відповідальності у сфері інтелектуальної власності." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(30) (July 13, 2020): 113–16. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).528.
Full textAbstract:
Наукова стаття присвячена комплексному дослі-дженню та визначенню адміністративної відповідаль-ності у сфері інтелектуальної власності крізь призму концептуальних аспектів.Визначено, що захист прав на об’єкти інтелектуаль-ної власності нині є одним із пріоритетних напрямів розвитку в багатьох країнах, у тому числі в Україні. Формування сучасного, цивілізованого ринку інтелек-туальної власності, забезпечення ефективного і надій-ного захисту прав і законних інтересів усіх його учасни-ків – одна з ключових умов інноваційного розвитку та комплексної модернізації економічної, соціально-куль-турної та правової сфери життєдіяльності суспільства.За результатами комплексного аналізу встановле-но, що сфера інтелектуальної власності вимагає вель-ми дієвого контролю з боку держави і наявності досить широкого спектру заходів державного примусу. Крім того, повноцінну охорону інтелектуальної власно-сті, авторських і суміжних прав неможливо уявити без жорсткого адміністративного переслідування вин-них осіб і застосування до них заходів владно-правово-го впливу, сформульованих у нормах Кодексу України про адміністративні правопорушення.Зроблено висновок, що захист інтелектуальної власності в основному регулюється нормами вітчизня-ного цивільного законодавства, введення ж заходів ад-міністративної відповідальності диктується кількома аспектами, зокрема: по-перше, відносини у сфері захи-сту прав та законних інтересів в інтелектуальної влас-ності характеризуються наявністю публічно-право-вих інтересів; по-друге, простежується безпосередній вплив результатів інтелектуальної власності на найріз-номанітніші сфери суспільного та державного життя; по-третє, інститут адміністративної відповідальності характеризується досить різноманітними заходами впливу, які можна розмежовувати як за формою, так і за змістом, що застосовуються за порушення охороню-ваних законом прав та інтересів у сфері інтелектуаль-ної власності.Акцентовано на тому, що інститут адміністративної відповідальності з позицій концептуальних положень, відіграє особливу роль у процесі забезпечення держав-но-владного впливу на правовідносини, які виникають у сфері інтелектуальної власності.
9
Майданевич, А. Г. "Суб’єкти адміністративної відповідальності за незаконне використання об’єктів прав інтелектуальної власності." Bulletin of Alfred Nobel University Series "Law" 1, no. 1 (2020): 124–28. http://dx.doi.org/10.32342/2709-6408-2020-1-1-17.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано основні підходи до питань адміністративної відповідальності юридич- них осіб, що існують в адміністративно-правовій доктрині, здійснено аналіз чинного законодавства України, нормами якого передбачено відповідальність юридичних осіб у сфері незаконного вико- ристання об’єктів права інтелектуальної власності. Питання адміністративної відповідальності юри- дичних осіб завжди мали актуальність і практичну значущість, особливо це стосується дослідження проблемних питань, пов’язаних із суб’єктами адміністративної відповідальності за незаконне вико- ристання об’єктів права інтелектуальної власності. Юридична відповідальність у сфері охорони ін- телектуальної власності регулюється значною кількістю актів вітчизняного і міжнародного законо- давства, серед яких, крім норм спеціального законодавства, провідну роль відіграє адміністратив- не законодавство. Проте до недоліків спеціальних законів у сфері охорони інтелектуальної власнос- ті, за виключенням Законів України «Про охорону прав на сорти рослин» та «Про авторське право і суміжні права», норми яких встановлюють відповідальність юридичних осіб. На відміну від зазначе- них спеціальних законодавчих актів інші спеціалізовані закони лише включають позначення, що за- хист особистих немайнових і майнових прав суб’єктів права з інтелектуальної власності здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. На сьогод- ні чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відпові- дальність лише фізичних осіб.
10
Бобонич, Є. Ф., П. І. Шпак, and І. В. Константинова. "СОРТ РОСЛИН У СИСТЕМІ ОБ'ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ." Знання європейського права, no. 3 (February 2, 2021): 16–19. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.91.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання місця селекційних досягнень, зокрема сортів рослин, у структурі об'єктів права інтелектуальної власності. За механізмом виникнення виключних прав юридична наука поділяє інтелектуальну власність на два правових інститути: 1) авторське право і суміжні права; 2) промислова власність. Селекційні досягнення, зокрема сорти рослин, залишаються за межами такої класифікації, що й зумовлює актуальність дослідження.
В юридичній науці сорти рослин згадуються в контексті розгляду об'єктів патентного права, із зауваженням, що сорту рослин не надається правова охорона як винахода. Тобто сорт рослин є різновидом винаходу, якому не надається правова охорона як об'єкту патентного права.
У статті також розглядаються особливості змісту прав інтелектуальної власності на сорти рослин. Законодавство України передбачає поділ майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин на два види. Також є особливості щодо його розпорядженням та набуття у спільну власність. Зазначається, що об'єктом права спільної власності можуть бути тільки майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин. Загальне та спеціальне законодавство у сфері права інтелектуальної власності передбачають випадки виникнення спільних прав інтелектуальної власності на один сорт рослин: 1) набуття спільних особистих немайнових прав на один сорт рослин у випадках співавторства у створенні сорту; 2) набуття спільних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин у автора (авторів) та роботодавця (замовника); 3) набуття декількома особами майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин в порядку спадкування; 4) набуття спільного майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин підтримувачем сорту; 5) набуття спільних майнових прав інтелектуальної власності на один сорт рослин на підставі цивільного договору.
Dissertations / Theses on the topic "Охорона інтелектуально власності"
1
Станкевич, Ю. В. "Проблеми визначення предмета кримінально-правової охорони інтелектуальної власності у системі політики протидії злочинності у сучасному суспільстві." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/48634.
Full textAbstract:
Поступові кроки України на шляху вдосконалення цивілізованих ринкових відносин, її прагнення до інтеграції у європейське співтовариство зумовлюють необхідність забезпечення ефективної
кримінально-правової охорони права інтелектуальної власності як одного з критеріїв побудови правової держави. Від вирішення цього питання залежить збереження та примноження інтелектуального ресурсу країни,підвищення її міжнародного авторитету, що, в свою чергу, дасть змогузалучити додаткові інвестиції в країну за рахунок творчих здобутків громадян іноземних країн.
2
Бухкало, Світлана Іванівна, Оксана Ігорівна Ольховська, Сергій Петрович Іглін, and О. Ю. Мочалов. "Особливості інформаційного простору об'єктів інтелектуальної власності." Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36213.
Full text
3
Романенко, Є. О. "Кримінально-правова охорона права інтелектуальної власності." Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76761.
Full textAbstract:
Сьогодні інтелектуальна власність стала стратегічно важливим чинником конкурентоспроможності національнної економіки, розвитку високотехннологічних галузей промисловності, кваліфіконваності робочої сили та досягненння високих стандартінв життя.
Протягом тривалого періоду Україна є стабільнинм донором інтелектунальних ресурсів для найрозвиннутіших країн. Це зумовило зростання загроз національнній безпеці та подальше відставанння України від інших країн світу. Масові та системні порушення прав на об’єкти інтелектунальної власності не найкращим чином позначаютнься на іміджі та престижі нашої держави на міжнароднному рівні.Сегодня интеллектуальная собственность стала стратегически важным фактором конкурентоспособности национальннои экономики, развития високотехннологичних отраслей промисловности, квалификонваности рабочей силы и досягненння высоких стандартинв жизни. В течение длительного периода Украина является стабильнинм донором интелектунальних ресурсов для найрозвиннутиших стран. Это обусловило рост угроз национальнний безопасности и дальнейшее видставанння Украины от других стран мира. Массовые и системные нарушения прав на объекты интелектунальнои собственности не лучшим образом позначаютнься на имидже и престиже нашего государства на мижнароднному уровне.
Today, intellectual property has become a strategically important factor in the competitiveness of the national economy, the development of high-tech industries, the skills of the workforce and the achievement of high standards of living. For a long period, Ukraine has been a stable donor of intellectual resources for the most developed countries. This has led to increased threats to national security and a further backwardness of Ukraine from other countries in the world. Mass and systematic violations of intellectual property rights do not best affect the image and prestige of our country at the international level.
4
Лящов, В. О. "Охорона прав інтелектуальної власності у цифровому середовищі." Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81975.
Full textAbstract:
Репутація та вага сучасних держав у світі зберігаються завдяки рівню розвитку в науковій та творчій сферах. Інтелектуальний потенціал нації відіграє важливу роль в економічному зростанні. Нова модель успішного економічного розвитку, заснована на трьох чинниках: довгостроковому прогнозуванні, оптимізації процесу досягнення цілей та стимулюванні інтелектуального капіталу. Інтелект стали включати до національного багатства. Інтелектуальна власність як універсальна спадщина та продукт інтелектуальної праці наших сучасників у цифровому середовищі стає важливою частиною наукоємної моделі розвитку економічного сектору, саме тому інтелектуальний капітал потребує правової охорони в умовах ринкової економіки.The reputation and weight of modern states in the world are preserved due to the level of development in the scientific and creative spheres. The intellectual potential of a nation plays an important role in economic growth. A new model of successful economic development based on three factors: long-term forecasting, optimization of the process of achieving goals and stimulating intellectual capital. Intelligence began to be included in the national wealth. Intellectual property as a universal heritage and a product of intellectual work of our contemporaries in the digital environment is becoming an important part of the science-intensive model of economic sector development, which is why intellectual capital needs legal protection in a market economy.
5
Чибісов, Дмитро Михайлович, Дмитрий Михайлович Чибисов, and Dmytro M. Chybisov. "Охорона прав інтелектуальної власності в рамках Світової організації торгівлі." Thesis, Одеса, 2017. http://hdl.handle.net/11300/7382.
Full textAbstract:
Чибісов Д. М. Охорона прав інтелектуальної власності в рамках Світової організації торгівлі : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Д. М. Чибісов ; наук. кер. Т. С. Ківалова ; НУ "ОЮА". - Одеса, 2017. - 272 с.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 – міжнародне право. – Національний університет «Одеська юридична академія» – Одеса, 2017. Дисертація присвячена охороні інтелектуальної власності в рамках СОТ. Сформульовано поняття та проведена періодизація становлення міжнародного інституційного механізму охорони інтелектуальної власності. Проаналізовано механізм охорони інтелектуальної власності СОТ, визначено особливості його правової природи. Визначено типи міжнародних механізмів охорони інтелектуальної власності, дана характеристика їх функціональному та інституційному взаємодії з механізмом охорони СОТ. Систематизовані принципи міжнародно- правової охорони інтелектуальної власності. Класифіковані режими охорони інтелектуальної власності відповідно до Угоди ТРІПС, виявлено їх недоліки та запропоновані рекомендації щодо їх усунення. Проаналізовано особливості правового режиму охорони винаходів згідно Угоди ТРІПС. Вказується, що Угода ТРІПС не відображає дуалістичну природу комп’ютерних програм, визначаючи їх суто як «літературні твори», що не дозволяє встановити критерії їх патентування. Обґрунтовано, що Угода ТРІПС не містить чітких критеріїв охорони винаходів у галузі біотехнологій. Проаналізовано особливості імплементації Угоди ТРІПС в ЄС. Обґрунтовано доцільність внесення змін до законодавства України з урахуванням практики ЄС в цьому напрямку. Вказується, що Угода про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, з іншого боку зобов’язує Україну встановити більш високий рівень охорони винаходів в галузі біотехнологій та комп’ютерних програм ніж передбачено Угодою ТРІПС.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11 – международное право. – Национальный университет «Одесская юридическая академия» – Одесса, 2017.Диссертация посвящена охране интеллектуальной собственности в рамках ВТО. Сформулировано понятие и проведена периодизация становления международного институционального механизма охраны интеллектуальной собственности. Проанализирован механизм охраны интеллектуальной собственности ВТО, определены особенности его правовой природы. Выделены типы международных механизмов охраны интеллектуальной собственности, дана характеристика их функциональному и институциональному взаимодействию с механизмом охраны интеллектуальной собственности ВТО. Систематизированы принципы международно-правовой охраны интеллектуальной собственности. Классифицированы режимы охраны интеллектуальной собственности согласно Соглашению ТРИПС, выявлены их недостатки и предложены рекомендации по их устранению. Проанализированы особенности правового режима охраны изобретений согласно Соглашению ТРИПС. Отмечается, что Соглашение ТРИПС не отражает дуалистическую природу компьютерных программ, определяя их сугубо как «литературные произведения», что не позволяет установить критерии их патентования. Проанализированы особенности имплементации Соглашения ТРИПС в ЕС. Отмечается, что право ЕС уточняет и дополняет положения Соглашения ТРИПС. Разработаны предложения по приведению законодательства Украины в сфере охраны изобретений в области биотехнологии в соответствие с Соглашением ТРИПС и их регламентацией в ЕС. Указывается, что Соглашение об ассоциации между Украиной, с одной стороны, и Европейским Союзом, Европейским сообществом по атомной энергии и их государствами-членами, с другой стороны обязывает Украину установить более высокий уровень охраны изобретений в области биотехнологий и компьютерных программ, чем предусмотрено Соглашением ТРИПС.
The dissertation for achieving a scientific degree of the Philosophy Doctor in specialty 12.00.11 – International Law. – National University «Odessa Law Academy» – Odessa, 2017. The thesis is devoted to the protection of intellectual property in the WTO. The concept and periodization of international institutional mechanism 20 for protection of intellectual property are elaborated. WTO mechanism of intellectual property protection, its peculiarities and legal nature are analyzed. Types of international mechanisms for protection of intellectual property, their characteristics are provided and examined against functional and institutional relations with the WTO mechanism. Principles of international intellectual property protection under WTO are systematized. Provided classification as to regimes of intellectual property protection under the TRIPS Agreement, revealed their shortcomings and proposed recommendations to address them. The peculiarities of the legal regime of protection of inventions under the TRIPS Agreement are analyzed. It is noted that the TRIPS Agreement does not address the dual nature of computer programs, defining them as purely “literary works” that does not allow them to establish criteria for patenting. It is shown that the TRIPS Agreement does not contain clear criteria for protection of inventions in biotechnology sector, due to the lack of a unified approach of the WTO members to the moral and ethical exceptions laid down in the TRIPS Agreement. Peculiarities of the implementation of the TRIPS Agreement in the EU are analyzed. The expediency of amending the legislation of Ukraine with regard to EU practices in this area is noted. It is claimed that the Association Agreement between Ukraine, on one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and its Member States, on the other hand requires Ukraine to establish a higher level of protection of inventions in biotechnology and computer software than provided by the TRIPS Agreement.
6
Волков, С. С. "Нові підходи до визначення та охорони інтелектуальної власності." Diss. of Candidate of Legal Sciences, КНУТШ, 2010.
Find full text
7
Куліш, Анатолій Миколайович, Анатолий Николаевич Кулиш, and Anatolii Mykolaiovych Kulish. "Особливості охорони інформації як нетрадиційного об'єкта інтелектуальної власності." Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21420.
Full textAbstract:
З переходом людства до постіндустрійної епохи розвитку цивілізації виникла гостра необхідність правового захисту інформації як основи інформаційного суспільства. Згідно з Законом України «Про інформацію» під інформацією (лат. іnformatio – роз’яснення, виклад, проінформованість) розуміється документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбулися в суспільстві, державі й навколишньому природному середовищі. До об’єктів інформації належить комерційна таємниця та ноу-хау. Такі об’єкти займають важливе місце як елементи бізнесу в структурі активів підприємства та належать до нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності. Метою даної статті є аналіз та оцінки різних методів охорони комерційної таємниці та ноу-хау як об’єктів інтелектуальної власності.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21420
8
Пахомов, Володимир Васильович, Владимир Васильевич Пахомов, and Volodymyr Vasylovych Pakhomov. "Щодо взаємодії органів правової охорони права інтелектуальної власності." Thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/79092.
Full textAbstract:
У енциклопедичному словнику В. І. Шинкарука взаємодія визначається як філософська категорія, яка відображає особливий тип відношення між об’єктами, при якому кожен з об’єктів діє (впливає) на інші об’єкти, приводячи їх до зміни, і водночас зазнає дії (впливу) з боку кожного з цих об’єктів, що, у свою чергу, зумовлює зміну його стану [1, с. 512]. С. Л. Недов стверджує, що взаємодія проявляється в процесі взаємовпливу і використання можливостей один одного для досягнення власних цілей. Він наголошує на тому, що взаємодія виникає тамі тоді, коли взаємозв’язок між суб’єктами об’єднаний спільною метою [2, с. 125]. Таким чином,взаємодія учасників правової охорони права інтелектуальної власності – це відповідний процес, який полягає у взаємному впливові, співпраці органів державної влади, які реалізують державну політику щодо інтелектуальної власності, урядових та неурядових організацій, різних громадських формувань (громадських організацій), самих авторів та інших суб’єктів у напрямкустворення дієвої системи правової охорони інтелектуальних прав авторів, шляхом передання такими суб’єктами набутого досвіду, обміну інформацією, проведення публічних обговорень, колективних переговорів, конференцій (здійснення соціального діалогу).
9
Черняков, В. В. "Охорона та захист комерційних (фірмових) найменувань як об'єктів інтелектуальної власності." Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76825.
Full textAbstract:
Швидкі технологічні зміни у світі зумовлюють постійне зростання попиту на права інтелектуальної власності. На цьому наголосив Генеральний директор Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) Френсіс Гаррі, звернувшись до учасників 59-ї серії засідань Асамблей держав-членів ВОІВ у Женеві. Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) у 2019 році є активним учасником процесів міжнародного співробітництва в цій галузі й використовує глобальні надбання для вдосконалення різних аспектів діяльності державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні.Быстрые технологические изменения в мире обусловливают постоянный рост спроса на права интеллектуальной собственности. Об этом заявил Генеральный директор Всемирной организации интеллектуальной собственности (ВОИС) Фрэнсис Гарри, обратившись в участников 59-й серии заседаний Ассамблей государств-членов ВОИС в Женеве. Государственное предприятие «Украинский институт интеллектуальной собственности» (Укрпатент) в 2019 году является активным участником процессов международного сотрудничества в этой области и использует глобальные достижения для совершенствования различных аспектов деятельности государственной системы правовой охраны интеллектуальной собственности в Украине.
The rapid technological changes in the world are driving a steady rise in the demand for intellectual property rights. This was emphasized by the Director-General of the World Intellectual Property Organization (WIPO), Francis Harry, addressing the participants of the 59th series of meetings of the WIPO Member States Assembly in Geneva. The State Enterprise “Ukrainian Institute of Intellectual Property” (Ukrpatent) in 2019 is an active participant in the processes of international cooperation in this field and uses global assets to improve various aspects of the state system of legal protection of intellectual property in Ukraine.
10
Манухіна, Марта Юріївна, and Катерина Юріївна Іванченко. "Захист прав на об’єкти інтелектуальної власності." Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54603.
Full textAbstract:
1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-
bin/laws/main.cgi?nreg=435-15
2. Уварова О. Інтелектуальна власність / О. Уварова, А. Свіріденко, А.
Іванченко // Податки й бухгалтерський облік. Спецвипуск. – 2008. – № 2. – С.
6–107.
3. Ходаківський Є.І.,Якобчук В.П., Литвинчук І. Л. Інтелектуальна
власність економіко – правові аспекти: навч. посіб.: Київ, «Центр учобової
літератури»,2014, с. 130. 4. Національна стратегія розвитку сфери інтелектуальної власності в
Україні. Київ, 2014. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://uba.ua/documents/ ip-strategy28082014.pdf
5. Манухіна М.Ю. Інтелектуальна власність як нематеріальний об’єкт
управління на промисловому підприємстві - 2018. С. 80–87.
6. Манухіна М.Ю. Дослідження взаємозв’язку понять «інтелектуальна
власність», «нематеріальні активи», «інтелектуальний капітал» в сучасних
економічних умовах: Науковий вісник Чернівецького університету. Серія
Економіка — 2018. — № 10, — С.66-70.У статті розглядається теоретичне дослідження з захисту і охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності. Наведено основні підходи правового регулювання, виявлено низку проблем та надано рекомендації щодо їх вирішення.
Books on the topic "Охорона інтелектуально власності"
2
Валлє, В. Спадок Джеймса I та королеви Анни: охорона інтелектуальної власності у часі й просторі. Київ: Дух і Літера, 2010.
Find full text
4
Законодавство України про охорону інтелектуальної власності. Київ: Парламентське видавництво, 2002.
Find full text
5
Законодавство України про охорону інтелектуальної власності. Київ: Парламентське видавництво, 1999.
Find full text
6
Законодавство України про охорону інтелектуальної власності. Київ: Парламентське видавництво, 1999.
Find full text
7
Законодавство України про охорону інтелектуальної власності. Київ: Парламентське видавництво, 2002.
Find full text
8
Законодавство України про охорону інтелектуальної власності. Київ: Парламентське видавництво, 2002.
Find full text
9
Законодавство України про охорону інтелектуальної власності. Київ: Парламентське видавництво, 1999.
Find full text
10
Проблема законодавчого забезпечення охорони інтелектуальної власності в Україні. Київ, 2001.
Find full textConference papers on the topic "Охорона інтелектуально власності"
1
Арістова, І. В. "ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ." In LEGAL SCIENCE, LEGISLATION AND LAW ENFORCEMENT PRACTICE: REGULARITIES AND DEVELOPMENT TRENDS. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-92-1-51.
Full text
2
Коротюк, Оксана. "ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ У ПОСЯГАННЯХ НА ОБ’ЄКТИ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ." In ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ ДУМКИ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/31.01.2020.16.
Full text
3
Коротюк, Оксана. "ПРАВОМІРНІСТЬ СТВОРЕННЯ ОБ’ЄКТА ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ЯК УМОВА ЙОГО ОХОРОНОЗДАТНОСТІ ТА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ." In НАУКОВІ ТРЕНДИ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/28.02.2020.v2.02.
Full text
4
Глущенко, Наталія. "ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У СФЕРІ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ." In DIE WICHTIGSTEN VEKTOREN FÜR DIE ENTWICKLUNG DER WISSENSCHAFT IM JAHR 2020. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.01.2020.v2.24.
Full text