Dissertations / Theses on the topic 'Охорона інтелектуально власності'

Поступові кроки України на шляху вдосконалення цивілізованих ринкових відносин, її прагнення до інтеграції у європейське співтовариство зумовлюють необхідність забезпечення ефективної кримінально-правової охорони права інтелектуальної власності як одного з критеріїв побудови правової держави. Від вирішення цього питання залежить збереження та примноження інтелектуального ресурсу країни,підвищення її міжнародного авторитету, що, в свою чергу, дасть змогузалучити додаткові інвестиції в країну за рахунок творчих здобутків громадян іноземних країн.

Сьогодні інтелектуальна власність стала стратегічно важливим чинником конкурентоспроможності національнної економіки, розвитку високотехннологічних галузей промисловності, кваліфіконваності робочої сили та досягненння високих стандартінв життя. Протягом тривалого періоду Україна є стабільнинм донором інтелектунальних ресурсів для найрозвиннутіших країн. Це зумовило зростання загроз національнній безпеці та подальше відставанння України від інших країн світу. Масові та системні порушення прав на об’єкти інтелектунальної власності не найкращим чином позначаютнься на іміджі та престижі нашої держави на міжнароднному рівні.
Сегодня интеллектуальная собственность стала стратегически важным фактором конкурентоспособности национальннои экономики, развития високотехннологичних отраслей промисловности, квалификонваности рабочей силы и досягненння высоких стандартинв жизни. В течение длительного периода Украина является стабильнинм донором интелектунальних ресурсов для найрозвиннутиших стран. Это обусловило рост угроз национальнний безопасности и дальнейшее видставанння Украины от других стран мира. Массовые и системные нарушения прав на объекты интелектунальнои собственности не лучшим образом позначаютнься на имидже и престиже нашего государства на мижнароднному уровне.
Today, intellectual property has become a strategically important factor in the competitiveness of the national economy, the development of high-tech industries, the skills of the workforce and the achievement of high standards of living. For a long period, Ukraine has been a stable donor of intellectual resources for the most developed countries. This has led to increased threats to national security and a further backwardness of Ukraine from other countries in the world. Mass and systematic violations of intellectual property rights do not best affect the image and prestige of our country at the international level.

Репутація та вага сучасних держав у світі зберігаються завдяки рівню розвитку в науковій та творчій сферах. Інтелектуальний потенціал нації відіграє важливу роль в економічному зростанні. Нова модель успішного економічного розвитку, заснована на трьох чинниках: довгостроковому прогнозуванні, оптимізації процесу досягнення цілей та стимулюванні інтелектуального капіталу. Інтелект стали включати до національного багатства. Інтелектуальна власність як універсальна спадщина та продукт інтелектуальної праці наших сучасників у цифровому середовищі стає важливою частиною наукоємної моделі розвитку економічного сектору, саме тому інтелектуальний капітал потребує правової охорони в умовах ринкової економіки.
The reputation and weight of modern states in the world are preserved due to the level of development in the scientific and creative spheres. The intellectual potential of a nation plays an important role in economic growth. A new model of successful economic development based on three factors: long-term forecasting, optimization of the process of achieving goals and stimulating intellectual capital. Intelligence began to be included in the national wealth. Intellectual property as a universal heritage and a product of intellectual work of our contemporaries in the digital environment is becoming an important part of the science-intensive model of economic sector development, which is why intellectual capital needs legal protection in a market economy.

Чибісов Д. М. Охорона прав інтелектуальної власності в рамках Світової організації торгівлі : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Д. М. Чибісов ; наук. кер. Т. С. Ківалова ; НУ "ОЮА". - Одеса, 2017. - 272 с.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 – міжнародне право. – Національний університет «Одеська юридична академія» – Одеса, 2017. Дисертація присвячена охороні інтелектуальної власності в рамках СОТ. Сформульовано поняття та проведена періодизація становлення міжнародного інституційного механізму охорони інтелектуальної власності. Проаналізовано механізм охорони інтелектуальної власності СОТ, визначено особливості його правової природи. Визначено типи міжнародних механізмів охорони інтелектуальної власності, дана характеристика їх функціональному та інституційному взаємодії з механізмом охорони СОТ. Систематизовані принципи міжнародно- правової охорони інтелектуальної власності. Класифіковані режими охорони інтелектуальної власності відповідно до Угоди ТРІПС, виявлено їх недоліки та запропоновані рекомендації щодо їх усунення. Проаналізовано особливості правового режиму охорони винаходів згідно Угоди ТРІПС. Вказується, що Угода ТРІПС не відображає дуалістичну природу комп’ютерних програм, визначаючи їх суто як «літературні твори», що не дозволяє встановити критерії їх патентування. Обґрунтовано, що Угода ТРІПС не містить чітких критеріїв охорони винаходів у галузі біотехнологій. Проаналізовано особливості імплементації Угоди ТРІПС в ЄС. Обґрунтовано доцільність внесення змін до законодавства України з урахуванням практики ЄС в цьому напрямку. Вказується, що Угода про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, з іншого боку зобов’язує Україну встановити більш високий рівень охорони винаходів в галузі біотехнологій та комп’ютерних програм ніж передбачено Угодою ТРІПС.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11 – международное право. – Национальный университет «Одесская юридическая академия» – Одесса, 2017.Диссертация посвящена охране интеллектуальной собственности в рамках ВТО. Сформулировано понятие и проведена периодизация становления международного институционального механизма охраны интеллектуальной собственности. Проанализирован механизм охраны интеллектуальной собственности ВТО, определены особенности его правовой природы. Выделены типы международных механизмов охраны интеллектуальной собственности, дана характеристика их функциональному и институциональному взаимодействию с механизмом охраны интеллектуальной собственности ВТО. Систематизированы принципы международно-правовой охраны интеллектуальной собственности. Классифицированы режимы охраны интеллектуальной собственности согласно Соглашению ТРИПС, выявлены их недостатки и предложены рекомендации по их устранению. Проанализированы особенности правового режима охраны изобретений согласно Соглашению ТРИПС. Отмечается, что Соглашение ТРИПС не отражает дуалистическую природу компьютерных программ, определяя их сугубо как «литературные произведения», что не позволяет установить критерии их патентования. Проанализированы особенности имплементации Соглашения ТРИПС в ЕС. Отмечается, что право ЕС уточняет и дополняет положения Соглашения ТРИПС. Разработаны предложения по приведению законодательства Украины в сфере охраны изобретений в области биотехнологии в соответствие с Соглашением ТРИПС и их регламентацией в ЕС. Указывается, что Соглашение об ассоциации между Украиной, с одной стороны, и Европейским Союзом, Европейским сообществом по атомной энергии и их государствами-членами, с другой стороны обязывает Украину установить более высокий уровень охраны изобретений в области биотехнологий и компьютерных программ, чем предусмотрено Соглашением ТРИПС.
The dissertation for achieving a scientific degree of the Philosophy Doctor in specialty 12.00.11 – International Law. – National University «Odessa Law Academy» – Odessa, 2017. The thesis is devoted to the protection of intellectual property in the WTO. The concept and periodization of international institutional mechanism 20 for protection of intellectual property are elaborated. WTO mechanism of intellectual property protection, its peculiarities and legal nature are analyzed. Types of international mechanisms for protection of intellectual property, their characteristics are provided and examined against functional and institutional relations with the WTO mechanism. Principles of international intellectual property protection under WTO are systematized. Provided classification as to regimes of intellectual property protection under the TRIPS Agreement, revealed their shortcomings and proposed recommendations to address them. The peculiarities of the legal regime of protection of inventions under the TRIPS Agreement are analyzed. It is noted that the TRIPS Agreement does not address the dual nature of computer programs, defining them as purely “literary works” that does not allow them to establish criteria for patenting. It is shown that the TRIPS Agreement does not contain clear criteria for protection of inventions in biotechnology sector, due to the lack of a unified approach of the WTO members to the moral and ethical exceptions laid down in the TRIPS Agreement. Peculiarities of the implementation of the TRIPS Agreement in the EU are analyzed. The expediency of amending the legislation of Ukraine with regard to EU practices in this area is noted. It is claimed that the Association Agreement between Ukraine, on one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and its Member States, on the other hand requires Ukraine to establish a higher level of protection of inventions in biotechnology and computer software than provided by the TRIPS Agreement.

З переходом людства до постіндустрійної епохи розвитку цивілізації виникла гостра необхідність правового захисту інформації як основи інформаційного суспільства. Згідно з Законом України «Про інформацію» під інформацією (лат. іnformatio – роз’яснення, виклад, проінформованість) розуміється документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбулися в суспільстві, державі й навколишньому природному середовищі. До об’єктів інформації належить комерційна таємниця та ноу-хау. Такі об’єкти займають важливе місце як елементи бізнесу в структурі активів підприємства та належать до нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності. Метою даної статті є аналіз та оцінки різних методів охорони комерційної таємниці та ноу-хау як об’єктів інтелектуальної власності. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21420

У енциклопедичному словнику В. І. Шинкарука взаємодія визначається як філософська категорія, яка відображає особливий тип відношення між об’єктами, при якому кожен з об’єктів діє (впливає) на інші об’єкти, приводячи їх до зміни, і водночас зазнає дії (впливу) з боку кожного з цих об’єктів, що, у свою чергу, зумовлює зміну його стану [1, с. 512]. С. Л. Недов стверджує, що взаємодія проявляється в процесі взаємовпливу і використання можливостей один одного для досягнення власних цілей. Він наголошує на тому, що взаємодія виникає тамі тоді, коли взаємозв’язок між суб’єктами об’єднаний спільною метою [2, с. 125]. Таким чином,взаємодія учасників правової охорони права інтелектуальної власності – це відповідний процес, який полягає у взаємному впливові, співпраці органів державної влади, які реалізують державну політику щодо інтелектуальної власності, урядових та неурядових організацій, різних громадських формувань (громадських організацій), самих авторів та інших суб’єктів у напрямкустворення дієвої системи правової охорони інтелектуальних прав авторів, шляхом передання такими суб’єктами набутого досвіду, обміну інформацією, проведення публічних обговорень, колективних переговорів, конференцій (здійснення соціального діалогу).

Швидкі технологічні зміни у світі зумовлюють постійне зростання попиту на права інтелектуальної власності. На цьому наголосив Генеральний директор Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) Френсіс Гаррі, звернувшись до учасників 59-ї серії засідань Асамблей держав-членів ВОІВ у Женеві. Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) у 2019 році є активним учасником процесів міжнародного співробітництва в цій галузі й використовує глобальні надбання для вдосконалення різних аспектів діяльності державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні.
Быстрые технологические изменения в мире обусловливают постоянный рост спроса на права интеллектуальной собственности. Об этом заявил Генеральный директор Всемирной организации интеллектуальной собственности (ВОИС) Фрэнсис Гарри, обратившись в участников 59-й серии заседаний Ассамблей государств-членов ВОИС в Женеве. Государственное предприятие «Украинский институт интеллектуальной собственности» (Укрпатент) в 2019 году является активным участником процессов международного сотрудничества в этой области и использует глобальные достижения для совершенствования различных аспектов деятельности государственной системы правовой охраны интеллектуальной собственности в Украине.
The rapid technological changes in the world are driving a steady rise in the demand for intellectual property rights. This was emphasized by the Director-General of the World Intellectual Property Organization (WIPO), Francis Harry, addressing the participants of the 59th series of meetings of the WIPO Member States Assembly in Geneva. The State Enterprise “Ukrainian Institute of Intellectual Property” (Ukrpatent) in 2019 is an active participant in the processes of international cooperation in this field and uses global assets to improve various aspects of the state system of legal protection of intellectual property in Ukraine.

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi?nreg=435-15 2. Уварова О. Інтелектуальна власність / О. Уварова, А. Свіріденко, А. Іванченко // Податки й бухгалтерський облік. Спецвипуск. – 2008. – № 2. – С. 6–107. 3. Ходаківський Є.І.,Якобчук В.П., Литвинчук І. Л. Інтелектуальна власність економіко – правові аспекти: навч. посіб.: Київ, «Центр учобової літератури»,2014, с. 130. 4. Національна стратегія розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні. Київ, 2014. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uba.ua/documents/ ip-strategy28082014.pdf 5. Манухіна М.Ю. Інтелектуальна власність як нематеріальний об’єкт управління на промисловому підприємстві - 2018. С. 80–87. 6. Манухіна М.Ю. Дослідження взаємозв’язку понять «інтелектуальна власність», «нематеріальні активи», «інтелектуальний капітал» в сучасних економічних умовах: Науковий вісник Чернівецького університету. Серія Економіка — 2018. — № 10, — С.66-70.
У статті розглядається теоретичне дослідження з захисту і охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності. Наведено основні підходи правового регулювання, виявлено низку проблем та надано рекомендації щодо їх вирішення.

Право на охорону здоров’я виступає ключовим елементом конституційних прав і свобод, передумовою реалізації яких є можливість отримання медичної допомоги за рахунок доступності основних життєво необхідних лікарських засобів. Серед завдань, які постають перед державою в даній сфері є забезпечення доступу населення до ефективних, безпечних і якісних ліків, а також своєчасне надання об’єктивної, доступної та достовірної інформації про лікарські засоби.

У дисертації наводиться теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні сутності та особливостей адміністративно-правової охорони права інтелектуальної власності у сфері наукової діяльності. Охарактеризовано елементи механізму адміністративноправової охорони права інтелектуальної власності у сфері наукової діяльності в Україні, а саме: визначено систему суб’єктів, діяльність яких прямо чи опосередковано спрямована на здійснення та забезпечення адміністративноправової охорони права інтелектуальної власності у сфері наукової діяльності, досліджено форми та методи такої правової охорони, а також з’ясовано особливості адміністративної відповідальності за порушення права інтелектуальної власності у сфері наукової діяльності. Запропоновано напрямки удосконалення адміністративного законодавства, яке регулює охорону права інтелектуальної власності у сфері наукової діяльності в Україні, визначено заходи з оптимізації системи суб’єктів такої адміністративно-правової охорони та перспективні напрями удосконалення взаємодії між ними.
Диссертационное исследование посвящено комплексному изучению проблем и особенностей административно-правовой охраны прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности в Украине. В работе исследуется и совершенствуется понятийно-категориальный аппарат, а именно: "право интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности", "административно-правовая охрана прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности", "механизм административноправовой охраны прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности в Украине", "субъекты административно-правовой охраны прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности в Украине", "формы административно-правовой охраны прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности", "методы административноправовой охраны прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности", "административная ответственность за нарушение права интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности" и пр. Определены сущность и содержание административно-правовой охраны прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности, изучено современное состояние ее правового регулирования. Комплексно охарактеризованы элементы механизма административно-правовой охраны прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности в Украине, а именно: определена система субъектов, деятельность которых прямо или косвенно направлена на осуществление и обеспечение административноправовой охраны прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности, исследованы формы и методы такой правовой охраны, а также выяснены особенности административной ответственности за нарушение права интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности. Предложены конкретные направления совершенствования административного законодательства, регулирующего охрану прав интеллектуальной собственности в сфере научной деятельности в Украине: 1) адаптация и гармонизация национального законодательства, регулирующего правовую охрану интеллектуальной деятельности в сфере научной деятельности с нормами и стандартами международного права; 2) систематизация действующего законодательства в сфере правовой охраны интеллектуальной собственности путем принятия комплексного кодифицированного нормативно-правового акта – Кодекса интеллектуальной собственности; 3) урегулирование правовой охраны интеллектуальной собственности на научные открытия путем определения отдельного раздела в Кодексе интеллектуальной собственности; 4) более детальное урегулирование правовой охраны интеллектуальной собственности на результаты научной деятельности путем определения отдельного раздела в Кодексе интеллектуальной собственности; 5) определение в Кодексе интеллектуальной собственности положений, которые будут определять Национальную систему охраны интеллектуальной собственности в Украине; 6) принятие Положения о создании Национального органа интеллектуальной собственности в соответствии с положениями Концепции реформирования государственной системы правовой охраны интеллектуальной собственности в Украине. Также определены пути оптимизации системы субъектов такой административно-правовой охраны и перспективные направления совершенствования взаимодействия между ними.
The author of the dissertation has provided theoretical generalization and a new solution to the scientific problem, which consists in determining the essence and specific features of administrative and legal protection of intellectual property right in the field of scientific activity. The elements of the mechanism of administrative and legal protection of intellectual property right in the field of scientific activity in Ukraine have been characterized, namely: the author has determined the system of subjects, the activity of which is directly or indirectly aimed at implementing and ensuring administrative and legal protection of intellectual property right in the field of scientific activity, has studied the forms and methods of such legal protection, and has clarified the specific features of administrative liability for the violation of intellectual property right in the field of scientific activity. The author has suggested directions for improving administrative legislation that regulates the protection of intellectual property right in the field of scientific activity in Ukraine, has determined measures for optimization of the system of subjects of such administrative and legal protection and perspective directions for improving the interaction between them.

Природні права людини визнаються світовою спільнотою первинними відносно соціальних прав, адже право людини на життя, здоров’я, материнство тощо визначають саму бутність людства та його подальше існування.

Архішвидкий розвиток мережі інтернет і одночасне його поширення та відбиток на всі сфери життєдіяльності суспільства ставить все більше питань перед правом інтелектуальної власності, а зокрема перед авторським правом. Сьогодні, коли комп‘ютерний та мережевий розвиток з кожним днем переходить на новий рівень, постало чимало викликів пов‘язаних з феноменом порушення прав на використання об‘єктів інтелектуальної власності в Інтернеті. Однією з основних проблем розвитку такого феномену є фактично вільний доступ до цих об‘єктів через комунікаційні комп‘ютерні мережі та інтернет. З одного боку така ситуація може сприйматися як позитивне явище, адже спостерігаються нові можливості для розвитку та доступу до різноманітних освітніх, культурних та духовних програм. Проте, в останні часи користувачі мережі далеко не завжди обмежуються даними цілями, і все частіше спостерігаються випадки зловживання мережевими та комп‘ютерними комунікаціями за для порушення права третіх осіб в мережі інтернет.

Архішвидкий розвиток мережі інтернет і одночасне його поширення та відбиток на всі сфери життєдіяльності суспільства ставить все більше питань перед правом інтелектуальної власності, а зокрема перед авторським правом. Сьогодні, коли комп‘ютерний та мережевий розвиток з кожним днем переходить на новий рівень, постало чимало викликів пов‘язаних з феноменом порушення прав на використання об‘єктів інтелектуальної власності в Інтернеті.
The arch-fast development of the Internet and its simultaneous spread and imprint on all spheres of society raises more and more questions before intellectual property rights, and in particular copyright. Today, as computer and network development progresses to a new level, there are many challenges to the phenomenon of infringement of rights of use intellectual property objects on the Internet.

За для удосконалення державного регулювання охорони інтелектуальної власності в Україні можна звернути увагу на досвід світових держав стосовно цього питання.Однією із причин економічної, правової і соціальної нестабільності є відсутність науково-обґрунтованої моделі соціально-економічного розвитку України. У сучасному суспільстві забезпечення надійних гарантій правової охорони інтелектуальної власності є невід’ємний атрибут державної політики України.

Сьогодення в умовах динамічного формування глобального інформаційного простору, швидкої та легкодоступної можливості отримання інформації, розвиненості інформаційних технологій ставить нові задачі науковій спільноті щодо створення належної та дієвої охорони інтелектуальної власності, особливо у найбільш суспільно небезпечному кримінально-правовому аспекті.
Сьогодення в умовах динамічного формування глобального інформаційного простору, швидкої та легкодоступної можливості отримання інформації, розвиненості інформаційних технологій ставить нові задачі науковій спільноті щодо створення належної та дієвої охорони інтелектуальної власності, особливо у найбільш суспільно небезпечному кримінально-правовому аспекті.

У роботі порушується питання кримінально-правової охорони об'єктів права інтелектуальної власності, створених у зв'язку з виконанням трудового договору. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16302

Інтелектуальна власність на сьогодні займає настільки вагому частку розвитку світової економіки, що здатна впливати на велику кількість показників держави – економічних, соціальних, правових. Сукупність реформ у сфері правосуддя, судочинства та інших суміжних правових інститутів, не оминула і сферу правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності в нашій державі.
Intellectual property today occupies such a large share of the development of the world economy that it is able to influence a large number of indicators of the state - economic, social, legal. The set of reforms in the field of justice, justice and other related legal institutions, did not bypass the sphere of legal protection and protection of intellectual property rights in our country.

Інтелектуальна власність на сьогодні займає настільки вагому частку розвитку світової економіки, що здатна впливати на велику кількість показників держави – економічних, соціальних, правових. Об‘єкти права інтелектуальної власності, під впливом динамічного розвитку науки, комп‘ютеризації та інформатизації суспільства, процесів виробництва, і навіть сфери обслуговування, набирають все більше комерційної цінності і все частіше стають предметом посягань, що обумовлює необхідність посилення правової охорони прав інтелектуальної власності. Сукупність реформ у сфері правосуддя, судочинства та інших суміжних правових інститутів, не оминула і сферу правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності в нашій державі. Орієнтація та вивчення міжнародного і європейського досвіду, постійні пошуки механізму його впровадження в Україні здійснили свій вплив на сучасний стан правової охорони прав інтелектуальної власності, результатом якого стало прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 р. № 585 "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності" [1], якою було запроваджено безпосередню реалізацію концептуальних цілей, які на сьогодні стоять перед нашою державою. Лише за умови злагодженої державної політики, чіткої взаємодії органів державної влади можливе досягнення високоякісного рівня правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей адміністративно-правового механізму охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій і визначенню напрямків його удосконалення. Надається авторське визначення поняття "адміністративно-правовий механізм охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій". Серед елементів адміністративно-правового механізму охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій виокремлено: 1) правовідносини (суб’єкти, об’єкт, зміст); 2) принципи адміністративно-правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій; 3) адміністративно-правові норми, що регламентують охорону та захист прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій; 4) адміністративну відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій. Розкривається зміст конституційних, галузевих та міжгалузевих принципів адміністративно-правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій. Запропоновано адміністративно-правове регулювання охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій розуміти як цілеспрямований вплив, прийнятих у встановленому законом порядку адміністративно-правових норм, на суспільні відносини у сфері набуття та реалізації виключних прав особистого і майнового характеру на результати інтелектуальної діяльності у сфері медицини та біотехнології з метою їх упорядкування, розвитку в інтересах не лише правовласників, але й суспільства та держави, а також захисту від неправомірних посягань. Класифікуються джерела адміністративно-правового регулювання охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій: за місцем нормативних актів в ієрархії актів законодавства, за об’єктами прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнології, які потребують охорони та захисту, за спрямованістю положень нормативних актів на охорону чи захист об’єктів права інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій. Визначено особливості суб’єктів адміністративно-правового механізму охорони та захисту прав інтелектуальної власності: це обов’язковий елемент вказаного механізму; серед них є органи законодавчої, виконавчої, судової влади; завершено перехід від трирівневої до дворівневої системи органів виконавчої влади України до повноважень яких належать питання охорони та захисту прав інтелектуальної власності; триває створення Вищого суду інтелектуальної власності, що позначається на стані реалізації судового порядку захисту прав інтелектуальної власності. Серед органів виконавчої влади, які є суб’єктами адміністративно-правового механізму охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій, зважаючи на їх повноваження виокремлено: а) суб’єкти, для яких повноваження з охорони та захисту прав інтелектуальної власності є основними – НОІВ та його структурні підрозділи; б) суб’єкти, які здійснюють повноваження з охорони та захисту прав інтелектуальної власності в межах основних завдань (Кабінет Міністрів України, Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства в Україні, Міністерство охорони здоров’я України, Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Антимонопольний комітет України, Державна митна служба України, Національна поліція України, Служба безпеки України). Під адміністративно-правовими формами охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій пропонується розуміти зовнішній прояв управлінської діяльності державних органів (їх посадових осіб), що здійснюється у визначених адміністративним законодавством межах та порядку, з метою створення належних умов для набуття та реалізації виключних прав особистого і майнового характеру на результати інтелектуальної діяльності у сфері медицини та біотехнології та захисту їх від неправомірних посягань. Виділено адміністративно-правові форми охорони прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій: видання адміністративних актів; укладення адміністративних договорів; надання адміністративних послуг. Визначено, що адміністративно-правовою формою захисту права інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій є звернення правовласника до державних органів. Акцентовано увагу на особливостях адміністративно-правових форм охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій, а також їх спільних ознаках. Розкривається зміст адміністративної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій за КУпАП Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Митним кодексом України. Запропоновано з метою удосконалення механізму притягнення до юридичної відповідальності за ст. 476 Митного кодексу України надати митним органам право з власної ініціативи відбирати зразки товару заявленого до митного оформлення для проведення експертизи. Узагальнено досвід США, Японії, Польщі, Німеччини щодо охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій . Сформульовано пріоритетні напрямки удосконалення адміністративно-правового механізму охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій: 1) закріплення на законодавчому рівні понять "винахід у сфері медицини" та "біотехнологічний винахід", що відповідає європейським стандартам захисту прав людини; 2) прийняття Закону України "Про охорону прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій"; 3) вдосконалення методики проведення експертизи заявки на винаходи, об’єктом яких є лікарський засіб; 4) конкретизація положень Порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі), що стосується лікарського засобу від 04.12.2013 р.; 5) удосконалення взаємодії суб’єктів адміністративно-правового механізму охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій, зокрема: а) Державного експертного центру МОЗ України та НОІВ щодо проведення експертизи документів, що подаються для державної реєстрації лікарського засобу в частині назви; 2) НОІВ та органів Державної митної служби України щодо внесення першим інформації до Митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що представлена наукова праця є однією із перших у вітчизняній науці адміністративного права спроб комплексно визначити сутність та особливості адміністративно-правового механізму охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій, а також напрямки його удосконалення, що дозволило сформулювати низку нових концептуальних наукових положень та надати авторські пропозиції з досліджуваних питань. Практична цінність висновків та положень дисертації підтверджується тим, що вони можуть бути використані: 1) для розробки подальших напрямків удосконалення адміністративно-правового механізму охорони та захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій; 2) для внесення змін в законодавство, що регулює адміністративно-правову охорону та захист прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій; 3) під час проведення занять та підготовки навчально-методичної літератури із дисциплін "Адміністративне право", "Господарське право".
The dissertation deals with peculiarities of the administrative and legal mechanism to protect and defend intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology and determines the areas for its improvement. The author’s definition of the concept “administrative and legal mechanism to protect and defend intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology” is formulated. The elements of administrative and legal mechanism to protect and defend intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology are: 1) legal relations (subjects, object, content); 2) principles of administrative and legal protection and defense of intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology; 3) administrative and legal norms governing the protection and defense of intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology; 4) administrative liability for infringement of intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology. The content of constitutional, sectoral, and intersectoral principles of administrative and legal protection and defense of intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology is revealed. It is proposed to define the administrative and legal regulation of protection and defense of intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology as an intentional influence of administrative and legal norms adopted under the law on public relations in the field of acquisition and implementation of exclusive personal and property rights in the field of medicine and biotechnology to organize them, develop in the interests of right holders and society and the state, as well as protection against unlawful encroachment. Sources of administrative and legal regulation of protection and defense of intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology are classified: by the place of regulations in the hierarchy of legislation, by objects of intellectual property rights in medicine and biotechnology that need protection and defense, by the direction of the provisions of regulations on the protection or defense of intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology. The peculiarities of the subjects of the administrative and legal mechanism to protect and defend intellectual property rights are determined: it is an obligatory element of the specified mechanism; they include the legislative, executive, judicial authorities; the transition from a three-tier to a two-tier system of executive bodies of Ukraine, the powers of which include issues to protect and defend intellectual property rights, has been completed; the creation of the Supreme Court of Intellectual Property continues, which affects the state of the judicial procedure implementation for the protection of intellectual property rights. Among the executive bodies that are the subjects of the administrative and legal mechanism to protect and defend intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology, given their powers, the following structural subdivisions are singled out: a) subjects the authority for which to protect and defend intellectual property rights is the main – National Intellectual Property Authority and its structural units; b) subjects exercising powers to protect and defend intellectual property rights within the essential tasks (Cabinet of Ministers of Ukraine, Ministry for Development of Economy, Trade and Agriculture of Ukraine, Ministry of Health of Ukraine, State Service of Ukraine on Medicines and Drug Control, the Antimonopoly Committee of Ukraine, the State Customs Service of Ukraine, the National Police of Ukraine, the Security Service of Ukraine). Administrative and legal forms to protect and defend intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology are proposed to be defined as the external manifestation of management activities of state bodies (their officials), carried out within the administrative legislation limits and procedures, to create appropriate conditions for personal and property rights to the results of intellectual activity in the field of medicine and biotechnology and their protection from unlawful encroachments. The administrative and legal forms to protect intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology are highlighted: issuance of administrative acts; conclusion of administrative agreements; provision of administrative services. It is determined that the administrative and legal form to protect intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology is the application of the right holder to government agencies. Emphasis is placed on the peculiarities of administrative and legal forms to protect and defend intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology, as well as their common features. The content of administrative liability for infringement of intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology under the Code of Administrative Offenses of the Law of Ukraine “On Protection against Unfair Competition”, the Customs Code of Ukraine is revealed. To improve the mechanism of prosecution under Art. 476 of the Customs Code of Ukraine, it is proposed to give to customs authorities the right on own initiative to take samples of the goods declared for customs clearance for examination. The experience of the USA, Japan, Poland, and Germany on protection and defense of intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology is summarized. The priority directions to improve the administrative and legal mechanism to protect and defend intellectual property rights in the field of medicine and biotechnologies are formulated: 1) consolidation at the legislative level of the concepts “invention in the field of medicine” and “biotechnological invention”; 2) adoption the Law of Ukraine “On protection of intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology”; 3) improvement of the methodology to examine the application for inventions, the object of which is a medicinal product; 4) specification of the provisions of the Procedure for permitting the Cabinet of Ministers of Ukraine to use a patented invention (utility model) related to a medicinal product as of 04.12.2013; 5) improving the interaction of the subjects of administrative and legal mechanism to protect and defend intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology, in particular: а) the State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine and National Intellectual Property Authority on the examination of documents submitted for state registration of a medicinal product in terms of name; b) National Intellectual Property Authority and the bodies of the State Customs Service of Ukraine to enter the first information to the Customs Register of Intellectual Property Rights. The scientific novelty of the obtained results is that the presented scientific work is one of the first attempts in Ukrainian science of administrative law to comprehensively determine the nature and features of the administrative and legal mechanism to protect and defend intellectual property rights in medicine and biotechnology that allowed to formulate several new conceptual scientific positions and to provide author’s suggestion on the investigated issues. The practical significance of the conclusions and provisions of the dissertation lies on the fact that they can be used: 1) to develop further areas for improving the administrative and legal mechanism to protect and defend intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology; 2) to amend the legislation governing administrative and legal protection and defense of intellectual property rights in the field of medicine and biotechnology; 3) during classes and preparation of educational and methodical literature for the courses “Administrative Law”, “Commercial Law”.

Для того щоб з‘ясувати сутність будь-якого явища слід розпочинати його вивчення з історичного розвитку його існування. Історія правового регулювання людьми відносин, пов‘язаних з інтелектуальною власністю, нараховує десятки тисячоліть, а правові норми, які охороняли ці відносини, чи не найдавніші серед інших юридичних правил поведінки. Джерела правового регулювання охорони інтелектуальної власності сягають з глибокої давнини. Наприклад, ще в період первісного ладу ретельно зберігалися і передавалися у спадок секрети добування вогню, створення зброї тощо. Слід зазначити, що у цей період регулятором відносин був формально незакріплений звичай [1]. Також у минулому існували дуже суворі методи запобігання копіювання творів мистецтва та архітектури. Відомі жорстокі осліплювання і навіть вбивства творців, щоб вони ніде і ніколи більше не змогли повторити свої творіння . Серед писаних канонів, які в різні часи врегульовували питання охорони інтелектуальної власності, на сьогоднішній день залишилися лише релігійні норми. Прикладом древньої і нині значущої християнської настанови є біблейська заповідь "Не вкради", яка поширюється як на матеріальні речі, так і на речі нематеріального світу, до яких належить інтелектуальна власність [2].

На сьогодні в Україні нагальним питанням є створення дієвої та досконалої правової охорони результатів інтелектуальної діяльності. У першу чергу, це зумовлено тим, що в умовах глобалізаційних процесів суспільство переходить у відносно нову епоху, коли головну цінність становлять інформація та знання в контексті якостей створювати щось нове. Зважаючи на це, актуалізується питання дослідження однієї із головних тенденцій розвитку інтелектуальної власності – адміністративно-правового захисту прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій. Таке явище спостерігається у сфері одного із інститутів інтелектуальної власності – патентного права, що безпосередньо становить загрозу для системи охорони та захисту прав інтелектуальної власності. Актуальність теми також підтверджується тим, що захист прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій відноситься до сфери охорони здоров’я, тому є вкрай чутливою для суспільства, також в Україні існує велика потреба в в більш надійному прав інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій.

З моменту створення Європейського Союзу розпочалась робота з уніфікації законодавства держав-членів, зокрема у сфері промислової власності, з метою забезпечення вільного руху товарів, свободи надання послуг та захисту конкуренції. Прагнення України інтегруватись у Європейське Співтовариство потребує гармонізації національного законодавства з міжнародними нормами та стандартами, запровадження відповідних механізмів реалізації правових положень для забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності. Одним з важливих об'єктів інтелектуальної власності, який виступає невід'ємним елементом ринкових відносин, дієвим засобом підвищення кокурентноспроможності продукції та захисту від недобросовісної конкуренції є географічне зазначення.

Основними ознаками адміністративно-правової охорони наукових творів, як об’єкта права інтелектуальної власності, є: 1) це елемент державного управління правових відносин, які виникають в процесі реалізації суб’єктами інтелектуальної власності своїх прав у сфері наукової діяльності; 2) здійснюється за допомогою адміністративно-правових засобів; 3) суб’єктом виступають органи публічного управління: державні органи загальної і спеціальної компетенції; установи, організації (правоохоронні органи, Верховна Рада України (Комітет з питань науки і освіти), Кабінет Міністрів України, Департамент розвитку сфери інтелектуальної власності при Міністерстві розвиткуекономіки, торгівлі та сільського господарства, організації колективного управління, Всесвітня організація інтелектуальної власності, тощо); 4) об’єктом адміністративно-правової охорони є авторські права на наукові дослідження і висновки, які викладені у наукових статтях, монографіях, тощо; 5) представлена системою правових заходів, які спрямовані на забезпечення прав автора на наукові твори.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2016. Дисертація присвячена дослідженню цивільно-правових відносин у сфері виникнення та здійснення прав інтелектуальної власності на об’єкти, що супроводжують процес виготовлення та обігу лікарських засобів. У роботі розмежовано поняття лікарських засобів, створених у результаті творчої діяльності та поняття результатів творчої діяльності, що пов’язані із лікарськими засобами, які отримали правову охорону у якості об’єктів права інтелектуальної власності. Висвітлено зв’язок лікарських засобів із такими об’єктами права інтелектуальної власності, як знаки для товарів та послуг, комерційною таємницею, а також об’єктами авторського права. Розглянуто правову проблематику, пов’язану із різними групами назв лікарських засобів. Здійснено класифікацію об’єктів винаходів, які пов’язані із лікарськими засобами; визначено зміст та особливості додаткового патентного захисту лікарських засобів; встановлено особливе місце застосування системи примусових ліцензій на використання винаходів та корисних моделей для виробництва лікарських засобів. Виокремлено та охарактеризовано особливості цивільно-правової охорони інформації про лікарські засоби, проаналізовано схожість режиму такої охорони із режимом охорони комерційної таємниці, а також сформульовано критерії визначення реєстраційної інформації на лікарські засоби. Визначено та узагальнено основні підходи до встановлення строків охорони відповідної інформації.