Journal articles on the topic 'Оцінка ОІВ'

Аналіз пародонтологічного статусу школярів міста Стрия показує низький рівень гігієни порожнини рота, що, у свою чергу, впливає на розвиток захворювань тканин пародонта.
 Мета дослідження – проаналізувати результати стоматологічного огляду та визначити основні етіологічні чинники розвитку захворювань тканин пародонта серед старшокласників школи № 1 та № 2 міста Стрий Львівської області.
 Матеріали і методи. У дослідженні взяло участь 114 учнів віком від 15 до 17 оків, серед них 63 юнаки та 51 дівчина (64 та 36 %). Стан тканин пародонта підлітків визначали за допомогою індексу СРІ, гігієнічний індекс порожнини рота – за допомогою індексу Гріна–Вермільйона (I. G. Green, I. R. Vermillion, 1964) та стан кісткової тканини альвеолярного відростка аналізували на підставі даних ортопантомографії.
 Результати досліджень та їх обговорення. У результаті проведених досліджень ми встановили, що середній показник гігієни порожнини рота за індексом OHI-S Гріна–Вермільйона в обстежених був у межах 0,7–1,60 одиниць (46 %), що свідчить про задовільний стан гігієни, тоді як у 14 % обстежених такий показник становив 1,8 одиниць, що відповідає показнику “погана” гігієна ротової порожнини. Підлітки з “дуже поганою” гігієною становили лише 4 %, тоді як з “доброю” гігієною було 36 %.
 Висновки. За результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що в підлітків даного віку встановлено високий рівень захворювань тканин пародонта, що спричинене низьким рівнем індивідуальної гігієни порожнини рота, наявністю каріозних порожнин на контактних поверхнях молярів, неякісних реставрацій, скупченням зубів у фронтальній і бічних ділянках щелеп.

Відновлення деталей автомобілів та інших машин дозволяє використати їх матеріал, форму і залишкову довговічність, що зменшує потребу запасних частин, праці, енергії та матеріалів, а також сприяє збереженню навколишнього середовища. Дослідженнями встановлено, що 85% деталей машин стають не роботоздатними при зношуваннях поверхонь не більше 0,2-0,3 мм, а собівартість їх відновлення складає 50-60% від ціни нової деталі. Зношені поверхні можуть бути відновлені, як правило, декількома способами. В залежності від величини зношування, матеріалу деталі та її термообробки запропонований метод вибору раціональної технології відновлення зношеної поверхні в залежності від технологічних можливостей виробництва, умов експлуатації, собівартості відновлення, залежності вартості відновлення від довговічності роботи. Оцінка цих чинників виконується послідовно за технологічним, ресурсним та економічним критеріями. Остаточне рішення щодо вибору технології відновлення приймається на конкретному виробництві з врахуванням його технічних та фінансових можливостей.

В статті Ромащенко О.В. «Порушення оргазму у жінок» представлено аналіз літературних даних щодо оцінки жіночого оргазму з різних точок зору (клінічної, етіологічної, фізіологічної, психологічної, соціологічної), в тому числі з урахуванням дефініцій, типів оргазму.Проаналізовано передумови розладу оргазму у жінок у відповідності до сучасної класифікації жіночих сексуальних дисфункцій, особливостей механізмів формування порушень оргазму у жінок з урахуванням психосоціальних факторів, нейрофізіологічних розладів, гормонального гомеостазу.Представлено механізми формування розладів оргазму у жінок у відповідності до їх різновидності, вікових етапів життя жінки.Висвітлено роль жіночого оргазму у збереженні фертильної функції.Представлено клінічні алгоритми ведення пацієнток з оргазмічними розладами та підходи до вибору та проведення терапії за таких умов.

Предметом представленої роботи є дослідження антиоксидантних властивостей нових представників сіркофункціоналізованих піролохіназолінонових структур ‒ 1-(арилсульфанілметил)-2,3-дигідропіроло[1,2-a]хіназолін- 5(1Н)-онів 3, нещодавно синтезованих авторами електрофільною циклізацією відповідних 2-(3-бутеніл)хіназолінонів 2 арилсульфенілхлоридами 1. Молекулярний каркас такого типу сполук є поєднанням двох привілейованих скафолдів – хіназолінонового та пірольного, кожен з яких відзначається потужним фармакологічним профілем. Для оцінки антиоксидантної активності синтезованих 1-(арилсульфанілметил)-2,3-дигідропіроло[1,2-a] хіназолін-5(1Н)-онів 3а-k (серія із 11 сполук) використовували аналіз інгібування радикалів 1,1-дифеніл-2-пікрилгідразилу (DPPH) в умовах близьких до фізіологічних при концентрації 5 mМ. В ролі стандартної сполуки використовували аскорбінову кислоту (АА). Встановлено, що усі досліджувані сполуки продемонстрували інгібування радикалів DPPH у діапазоні від 43.3 до 84.7%. За результатами проведеного скринінгу ідентифіковано сполуки-хіти 3с, 3f, 3і та 3j із відсотком інгібування 56.2, 55.6, 55.8 та 84.7% відповідно. Аналіз взаємозалежності «структура-активність» засвідчив позитивний вплив NО2-групи у положенні 7 піроло[1,2-a]хіназолінового скафолда на антиоксидантну активність досліджуваних сполук. Зокрема, похідна 3j, яка поєднує в одній молекулярній платформі 4-FC6H4SCH2 та 7-NО2-групи продемонструвала найкращу здатність інгібувати радикали DРРН (84.7%). Натомість, заміна атома фтору на електронодонорну метильну групу призвела до зниження активності на 28% (сполука 3с).

Currently, gas turbine engines (GTD) are being improved and made more powerful by increasing the temperature of the gases in front of the turbine and increasing the air compression ratio in the compressor. In the aviation industry, nickel heat-resistant alloys such as ЖС6У-ВІ, ЖС26-ВІ, ЖС32-ВІ, etc. are used to manufacture GTD blades. Despite their high properties in terms of corrosion resistance and heat resistance, the service life of GTD blades and their protection against oxidation and corrosion damage is ensured by applying coatings using various technologies both to the flowing surface of the blade blades (heat-resistant and heat-protective) and to the inner surfaces of the cooled channels (diffusion coatings). Failure of turbine blades is one of the most severe types of damage to turbine blades, so at different stages of serial production, including after applying heat-resistant coatings, LUM1-OV inspection of blades is performed to detect cracks that can form during processing and lead to their failure during engine operation. The paper evaluates the possibility of detecting cracks on GTD turbine blades with complex heat-resistant coatings GCP+SDP-2. The study was carried out on samples of working blades in the form of an experiment. First, fatigue tests of the samples were carried out on a test bench until cracks appeared. Then, a complex heat-resistant coating of GCP (CrAl gas circulation coating) + SDP-2 (heat-resistant alloy of the Ni-Cr-Al-Y system) was applied to the blade profile in stages according to the serial technology. After each coating was applied, the blades were inspected by the LUM1-OV method to determine the possibility of crack detection. The results showed that immediately after the application of the complex heat-resistant coating, cracks on the blades were not detected, because they spread only in the GCP layer and partially pass into the SDP-2 layer without reaching the surface. The results obtained can be the basis for removing the luminescent inspection operation from the technological process, immediately after applying complex heat-resistant coatings. Since this does not allow detecting cracks in the blade material and can lead to unnecessary costs for additional technological operations.

Мета роботи. Статистичне узагальнення даних клінічних досліджень (КД) лікарських засобів (ЛЗ), що використовуються при лікуванні хронічного простатиту (ХП), а також їх фармакоекономічна оцінка.
 Матеріали і методи. Матеріалами дослідження: відомості Кокранівської бази контрольованих досліджень і веб-ресурсу Medline / PubMed Національної медичної бібліотеки США за 1995-2012 рр. щодо клінічної ефективності та безпеки антибіотиків (АБ), простатопротекторів (ПП) та нестероїдних протизапальних ЛЗ (НПЛЗ) при лікуванні ХП; дані Оранжевої книги Управління з контролю якості харчових продуктів та ЛЗ США (OB) і протоколів Комітету з ЛЗ для людини Європейського агентства ЛЗ (СНМР) та Rx index – Довідника еквівалентності ЛЗ про терапевтичну еквівалентність та/або біоеквівалентність ЛЗ; інформація програмного комплексу “Аптека” станом на січень 2019 р. про мінімальні закупівельні ціни ЛЗ.
 Використано методи інформаційного пошуку, аналізу й синтезу, статистики та фармакоекономіки, показник «шанси», а також індекс ХП Національного інституту здоров’я США для оцінки симптомів в КД (NIH-CPSI).
 Результати й обговорення. Упорядковано дані опублікованих рецензованих, рандомізованих, плацебо-контрольованих КД із використання NIH-CPSI як результату щодо застосування АБ, ПП і НПЛЗ при ХП. Статистичне узагальнення відчить, що шанси АБ і ПП у КД знаходяться в межах 2,68…14,38 та 1,27…3,29 відповідно, тобто клінічний ефект швидше настаня, ніж не настаня. Встановлено, що при застосуванні Рофекоксибу (шанси = 3,76) теж є ймовірність настання клінічного ефекту.
 Систематизовано інформацію про еквівалентність АБ, ПП і НПЛЗ для лікування ХП, які зареєстровані в Україні. Встановлено, що 3 торгові назви (ТН) Левофлоксацину (з них одна ТН в двох дозах) присутні в переліку Rx index. Водночас Левофлоксацин-Тева таб. п/о 500 мг №10 (Актавіс ЛТД, Мальта) знаходиться у двох аналізованих переліках (ОВ і Rx index). Окрім цього, показано, що одна ТН Силодозину наявна тільки в переліку СНМР. З двох ТН Фінастериду один ЛЗ Аденостерид-Здоров’я таб. 5 мг №30 (Здоров’я, Україна) присутній в Rx index, а інший ЛЗ Проскар таб. 5 мг №28 (Мерк Шарп і Доум Б.В., Нідерланди) – у двох досліджуваних переліках (ОВ і Rx index).
 Обчислено показник «вартість/ефективність» для ТН Левофлоксацину, Ципрофлоксацину, Тамсулозину, Serenoa repens, Фінастериду, Силодозину та Рофекоксибу. При чому в АБ використали найнижчий показник клінічної ефективності, а саме для Левофлоксацину – 92,0 %, Ципрофлоксацину – 72,8 %, а в ПП – для ТН, у яких доведена клінічна ефективність понад 70 %.
 Висновки. Завдяки упорядкуванню інформації КД щодо застосування ЛЗ при лікуванні ХП встановлено, що клінічна ефективність АБ складає 92,0–93,5 % (Левофлоксацин) і 72,8–76,8 % (Ципрофлоксацин), ПП – від 56,0 % (Силодозин) до 76,7 % (ЛЗ Serenoa repens), НПЛЗ Рофекоксибу – 79,0 %. Встановлено, що ймовірність настання клінічного ефекту значно вища від ймовірності, що такий ефект не спостерігатиметься, при лікуванні ХП АБ (шанси = 2,68…14,38) і ПП (шанси = 1,27…3,29). При цьому найкращий результат характерний для АБ Левофлоксацину, помітно кращий – для ПП Serenoa repens, Фінастериду та Тамсулозину. За співвідношенням вартість/ефективність визначено, що станом на січень 2019 р. спостерігається клініко-економічна перевага застосування: в АБ серед ТН Левофлоксацину у Левофлоксацину таб. 500 мг №14 (Астрафарм, Україна) і ТН Ципрофлоксацину – Ципрофлоксацину таб. 250 мг №10 (ДЗ «ГНЦЛС», Україна); у ПП серед ТН Тамсулозину в Уримака капс. 0,4 мг № 30 (Маклеодс Фармасьютикалс Лімітед, Індія), ТН Фінастериду – Аденостерида-Здоров’я таб. 5 мг № 30 (Здоров’я, Україна) і ТН фітопрепаратів – Простамола ® уно капс. 320 мг № 30 (Берлін-хемі АГ, Німеччина). При цьому для Аденостерида-Здоров’я таб. 5 мг № 30 (Здоров’я, Україна) встановлений рівень еквівалентності.

УДК 339.138; JEL Classification: E 20, F 01, F 20, F 29, M30
 Птащенко О.В., Шершенюк О.М. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ДІЛОВОЮ АКТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
 Анотація. В представленій роботі розглянуто основні аспекти управління діловою активністю підприємств в умовах глобалізації. Розвиток ринкових відносин, який характеризується ускладненням бізнес-процесів, підвищенням необхідного рівня наукоємності виготовленої продукції, скороченням життєвого циклу товарів та розвитком інформацій призводить до усвідомлення важливості й необхідності впровадження інновацій та забезпечення інноваційної активності. За допомогою інновацій здійснюється систематичний процес створення, впровадження нових товарів, техніки чи технології (виробництва, управління, інформативного забезпечення тощо), або зниження собівартості вже існуючої продукції, з метою підвищення ділової активності та отримання соціально-економічного ефекту. Таким чином, інновації виступають важливою функціональною зоною ділової активності підприємств. Метою роботи є дослідження розробка методологічних основ управління господарською діяльністю підприємств в умовах глобалізації. Методики дослідження. Основними методами дослідження є – спостереження, прогнозування, методи аналізу та синтезу, логічний метод. Всі запропоновані методики дослідження спрямовані на визначення основних тенденцій сучасності в напряму управління діловою активністю підприємств задля підвищення їх конкурентоспроможності у умовах глобалізації та змін.
 Результати. Сформовано методологічний підхід до управління діловою активність. Проаналізовані методичні підходи щодо аналізу ділової активності дозволили їх класифікувати у залежності застосування використаних методів від основних функціональних зон ділової активності підприємств. Ураховуючи те, що функціональні зони ділової активності поділено на п’ять категорій (ринково-комерційна, фінансова, інвестиційна, кадрова, виробнича), запропонована класифікація методів аналізу ділової активності враховує специфічні властивості, притаманні кожній відповідній зоні, що складає новизну дослідження. Наукова новизна. Крім того, в авторській розробці було удосконалено структуризацію методів оцінки ділової активності, яка на сьогодні характеризується розрізненістю поглядів щодо її проведення, віднесення того чи іншого методу до певної функціональної зони. Наведена класифікація сприяє систематизації методів аналізу ділової активності, дозволяє здійснити вибір серед великої їх кількості один або декілька, найбільш доречних у застосуванні до певної конкретної ситуації. Практична значимість. Пропонований підхід, що базується на структуризації методів оцінки ділової активності підприємств, дозволяє оптимізувати маркетингові та управлінські рішення на підприємстві та підвищити його конкурентоспроможність.

Калюжний О.В., Горностай В.М., Левченко В.М. Використання профільованого деформуючого інструменту при гарячому обтиску осесиметричних порожнистих заготовок
 Методом скінченних елементів створено математичні моделі та проведено дослідження прямого і зворотного способів гарячого обтиску з використанням традиційного деформуючого інструменту та деформуючого інструменту спеціального профілю. Для обтиску використано порожнисті заготовки із високовуглецевої сталі зі змінною за висотою товщиною стінки та з нагрівом до температури гарячої деформації частини стінки, яка підлягала деформуванню. При моделюванні процесу методом скінчених елементів використано пластичну модель суцільного середовища, задачу розглядали в циліндричній системі координат. Встановлено, що прямим і зворотним обтиском традиційним інструментом отримати виріб потрібних розмірів за один перехід неможливо. Проведені розрахунки показали, що застосування матриці і контейнеру спеціального профілю з деформуючими поверхнями, виконаними з кільцевими виступами і впадинами, дозволяє отримати виріб за один перехід завдяки зменшенню впливу сил тертя при формоутворенні. Визначено швидкість деформування, необхідну для дотримання режиму гарячої деформації на протязі процесу обтиску, та наведено кінцевий розподіл температури металу. Отримано залежності осьової сили на деформуючому інструменті від переміщення пуансону при прямому обтиску і матриці при зворотному та розподіл питомих зусиль на контактуючих поверхнях. Встановлено, що застосування прямого обтиску призводить до пом’якшення силового режиму і зниження питомих зусиль на інструменті. Також визначено кінцевий напружено-деформований стан металу, форму і розміри виробу. За розподілом інтенсивності деформації проведено оцінку пропрацювання структури металу пластичною деформацією. Наведено розроблену на основі результатів моделювання конструкцію загального виду штампового оснащення для виконання прямого обтиску.

УДК 332.142.6:69.003+691; JEL Classification: L74
 Юрченко О.В., Нестеренко В.Ю. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ ШЛАКОЛУЖНИХ БЕТОНІВ НА ЩЕБЕРІТІ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ В ПРОМИСЛОВОМУ ТА ДОРОЖНЬОМУ БУДІВНИЦТВІ
 Мета. Метою роботи є аналіз властивостей шлаколужного бетону на щебериті за міцністю, морозостійкістю, корозійною стійкістю до дії поперемінного зволоження і висихання, деформацій усадки і набрякання; дослідження характеристик в'яжучих та їх регулювання для подальшого узагальнення технологічного досвіду приготування бетонної суміші в контексті економо-екологічного аспекту. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних науковців, присвячені дослідженню питань економіко-екологічної оцінки ефективності використання вторинних ресурсів у будівництві. В роботі використано метод теоретичного узагальнення; системний підхід; метод аналізу і синтезу; метод експерименту. Результати. В результаті дослідження встановлено зв'язок, і залежність міцності бетону в часі, залежність морозостійкості від щільності розчину затвердіння лужного компонента. Низька умовність продуктів гідратації шлакоблочних в'яжучих, які відрізняються структурою та розвиненою питомою поверхнею, забезпечує високоміцного та довговічного, що дозволяє використовувати шлакоблочні бетони у будівельному виробництві. Запропонований метод пошуку оптимального варіанта шлаколужних бетонів дозволяє отримувати рішення щодо прийняття складу цементу залежно від виду шлаку цементно-піщаного розчину та затверджувачів. Визначальним чинником вибору оптимального рішення є початковий стан шлаколужного бетону на щеберіті. Перспективним при розробці композиційних в'яжущіх є використання великотоннажних промислових відходів у виробництві будівельних матеріалів. Наукова новизна. Розроблено метод виробництва шлаколужного бетону на щеберіте у виробничих умовах, який дозволяє значно зменшити вартість бетону при використанні будівельних матеріалів. Практична значущість. Запропонований метод є перспективним напрямом вирішення проблеми екологічної безпеки в регіоні шляхом зменшення кількості виробничих відходів.

У статті проводиться теоретичний аналіз та емпіричне дослідження проблеми розвитку лідерських якостей студентської молоді в органах студентського самоврядування. Мета статті полягає у доведенні впливу участі в органах студентського самоврядування на розвиток лідерських якостей студентів; Результати. У ході емпіричного дослідження ми використали методики: Методика «Я-лідер» (Є.С. Федоров, О.В. Єрьомін, модифікована Т.А. Мироновою); Методика «Діагностика лідерських здібностей» (Є. Жаріков, Є. Крушельницький;Методика діагностики комунікативних і організаторських схильностей – КОС (В. Синявського та Б. Федоришина);Методика «Самооцінка лідерства» (О.М. Кокун). Результати дослідження опрацьовані за допомогою таких методів математичної статистики: для визначення взаємозв'язку між лідерськими здібностями та гендерною приналежністю критерій Пірсона; для оцінки достовірності відмінностей між групами використовувався критерій t-Стьюдента; Статистичні розрахунки виконані з використанням пакета комп'ютерних програм Microsoft Excel XP. Висновок. Провівши дослідження ми встановили, що лідерські якості студентів – це сукупність особистісних якостей, таких як: активність, мотивація, прагнення до самовдосконалення, емпатія та вміння впливати на інших, які дозволяють студентам-лідерам ефективно досягати цілей, слугуючи прикладом та мотивуючи однолітків. У закладах вищої освіти студентське самоврядування виступає важливим механізмом розвитку лідерського потенціалу студентів. Воно створює середовище для формування відповідальності, комунікативних навичок, організаторських здібностей і соціальної активності. Був розроблений тренінг «Мистецтво лідерства, метою якого є розвиток лідерських якостей студентської молоді через їх участь в органах студентського самоврядування. Після проведення тренінгу повторний зріз показав позитивну динаміку в усіх показниках. Був здійснений кореляційний аналіз за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона, який показав, що розвиток однієї з навичок або схильностей сприяє поліпшенню інших важливих аспектів особистісного й професійного розвитку, що є цінним у формуванні лідерських якостей та ефективної міжособистісної взаємодії.

<strong>Цитата англійською у ванкуверському стилі:</strong> Власова О.В., Моїсеєва Н.В., Ярмола Т.І., Рябушко М.М., Мягкохліб А.А. Уроки глобальної пандемії COVID-19 щодо якості освіти. Медицина сьогодні і завтра. 2024;93(1):14-24. DOI: 10.35339/msz.2024.93.1.vmy.&nbsp;Archived: https://doi.org/10.5281/zenodo.12743685 <strong>Анотація</strong> Валеологічна дисципліна &laquo;Педагогіка здоров&rsquo;я&raquo; розроблена та впроваджена в навчальний процес вищих немедичних навчальних закладів України у 2019 році. Дисципліна призначена для формування валеологічної компетентності, яка полягає у вмінні вести здоровий спосіб життя, займатися безпечною діяльністю. поведінки та надання екстреної допомоги в критичних ситуаціях. Медична складова теми &laquo;Статеве виховання та планування сім&rsquo;ї&raquo; валеологічної дисципліни &laquo;Педагогіка здоров&rsquo;я&raquo; включає питання безпечного та незахищеного сексу, фертильності, запобігання небажаній вагітності, зараження хворобами, що передаються статевим шляхом, абортів, анатомії та фізіології чоловіків і жінок. статевих органів, фізіології статевого акту, контрацепції, нормальної та патологічної вагітності, пологів, генетичних аспектів запліднення та розвитку ембріона та плоду) та етичних питань її викладання, що відповідає рекомендаціям МОЗ України та ряду авторитетних міжнародних організацій. Ретроспективна оцінка архівних навчальних матеріалів (тестів та анкет) з теми &laquo;Статеве виховання та планування сім&rsquo;ї&raquo; валеологічних дисциплін &laquo;Основи медичних знань і здоров&rsquo;язбереження&raquo; та &laquo;Педагогіка здоров&rsquo;я&raquo; 180 студентів трьох харківських немедичних вищих навчальних закладів. закладів, бакалаврів та магістрів, які навчалися протягом 2004&ndash;2024 рр. та сформували валеологічну компетентність на високому рівні за квартильною системою оцінювання (Q4[75&divide;100]%). Виявлено, що 148 (82,2%) студентів сформували компонент компетентності, пов&rsquo;язаний зі статевим вихованням та плануванням сім&rsquo;ї, на високому рівні (Q4[75&divide;100]%), 32 (17,8%) &ndash; на середньому рівні (Q3[50 &divide;75]%) (p&lt;0,05%). Зроблено висновок, що зміст, форма навчання, медична та психолого-педагогічна складові теми зі статевого виховання та планування сім&rsquo;ї валеологічної дисципліни &laquo;Педагогіка здоров&rsquo;я&raquo; дозволяють на високому рівні сформувати відповідний компонент валеологічної компетентності. <em><strong>Ключові слова:</strong> валеологічна освіта, валеологічна компетентність, кваліметрія, аборт, контрацепція, акушерство та гінекологія.</em> &nbsp; <strong>Цитуйте українською у Ванкувер стилі:</strong> Власова ОВ, Моісєєва НВ, Ярмола ТІ, Рябушко ММ, Мягкохліб АА. Уроки глобальної пандемії COVID-19 у зв&rsquo;язку з якістю навчання. Медицина сьогодні і завтра.2024;93(1):14-24. DOI: 10.35339/msz.2024.93.1.vmy. [англійською]. Архівовано: https://doi.org/10.5281/zenodo.12743685 <strong>Анотація</strong> Нещодавня глобальна пандемія коронавірусної інфекції має значні медико-соціальні наслідки. Неврологічні та психологічні порушення людей, що перехворіли на COVID-19, погіршують результати навчання здобувачів вищої освіти. Метою роботи було провести порівняння розповсюдженості та оцінити симптоми постковідного синдрому за літературними даними та виявити його вплив на якість навчання за результатами анкетування здобувачів вищої освіти старших курсів. Опитані 200 здобувачів освіти: по 100 з Полтавського державного медичного університету та Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Ознаками впливу хвороби на нервову систему були: головний біль, погіршення пам&rsquo;яті, інсомнія, тривожність, немотивована слабкість, надмірна втомлюваність. Після перенесеного захворювання здобувачі освіти відзначали збільшення часу на виконання навчальних завдань, погіршення пам&rsquo;яті, порушення сну та важке засинання. Зроблено висновок, що низька та помірна фізична активність здобувачів освіти може бути тригером посилення симптомів постковідного синдрому. Надані рекомендації щодо реабілітації та зміни способу життя задля покращення якості навчального процесу. <strong>Ключові слова:</strong> здобувачі вищої освіти, постковідний синдром, тривалий COVID-19, синдром далекобійника.

&#x0D; &#x0D; &#x0D; Для досліду, методом пар-аналогів, сформовано 4 групи молодняку кролів по 15 голів в кожній. Перша контрольна група без підкислювача корму 2,3 і 4-а дослідні групи з вмістом 0,3% кожного із запропонованих підкислювачів. &#x0D; В зоотехнічному досліді представлено матеріали оцінки відгодівельних показників молодняку кролів, вирощеного на раціонах з вмістом підкислювачів: ACIDOMIX® FG, Асіd Stаг S ВF, NEUBACID FLP. &#x0D; Показник живої маси молодняку кролів однієї голови у 90 добовому віці 3-ої дослідної групи становив 2,937кг (р&lt;0,001), де використовувався підкислювач корму АСІD STАГ S ВF, тимчасом, як при використанні підкислювача ACIDOMIX® FG в раціоні годівлі молодняку кролів 2-ї групи був – 2,86 кг (р&lt;0,01), а 4-ї групи 2,883кг (р&lt;0,01) за використання підкислювача NEUBACID FLP. &#x0D; При проведенні досліджень встановлено, що найвищу інтенсивність росту мав молодняк кролів 3 групи, в раціоні якого було 0,3% підкислювача корму АСІD STАГ S ВF. Середньодобові прирости за період 40-90 діб вищими були в третій дослідній групі - 41,5 г(р&lt;0,001), при використанні підкислювача ACIDOMIX® FG в &#x0D; &#x0D; &#x0D; &#x0D; раціоні годівлі 2-ї групи кролів 39,8г(р&lt;0,05) і 4-ї дослідної групи 40,5г(р&lt;0,01) (NEUBACID FLP). &#x0D; Прижиттєвий показник м’ясності – ширина попереку в 3-місячному віці у кролів третьої групи становив 5,93см (АСІD STАГ S ВF), в 2-й групі при введені у раціон дослідних кролів підкислювача корму ACIDOMIX® FG цей показник становив 5,85 см, в четвертій групі 5,89см(NEUBACID FLP). &#x0D; Затрати корму у 1-, 2-, 4-й групах становили 3,9; 3,7; 3,75 кг готового корму на 1 кг приросту, тимчасом як в 3-й групі вони були дещо ефективнішими і знаходилися на рівні 3,6 кг корму. &#x0D; &#x0D; &#x0D; &#x0D; &#x0D; &#x0D;

РЕЗЮМЕ. Представлена робота присвячена пошуку біологічно активних речовин серед 6-заміщених 3-R1-2H-[1,2,4]триазино[2,3-c]хіназолін-2-oнів, що поєднують у своїй структурі конденсовану гетеросистему та «фармакофорні» насичені азагетероцикли (піперидин, піперазин, азепін) або заміщені аніліни, які поєднані через етильну «лінкерну» групу. Матеріал і методи. Загальноприйняті методи препаративної органічної хімії були використані для одержання цільових сполук. Їх чистота та структура підтверджена методами елементного аналізу, ВЕРХ-МС та 1Н ЯМР-спектрометрії. Для оцінки протимікробного потенціалу та антирадикальної активності 6-[(азагетероцикліл-(ариламіно-)етил]-3-R1-2H-[1,2,4]триазино[2,3-c]хіназолін-2-oнів використані тест-культури бактерій Escherichia colі, Staphylococcus aureus, Mycobacterium luteum та грибів Candida tenuis, Aspergillus niger. Мінімальну інгібуючу (МІК), бактерицидну (МБК) і фунгіцидну (МФК) концентрацію визначали методом серійних розведень. Антирадикальну активність вивчали на моделі зв’язування ДФПГ-радикалу. Результати. Реакція 6-(1-хлороетил)-3-R1-2H-[1,2,4]триазино[2,3-c]хіназолін-2-онів з насиченими азагетероциклами або анілінами дозволила одержати ряд 6-[(азагетероцикліл-(ариламіно)етил]-3-R-2H-[1,2,4]триазино[2,3-c]хіназолін-2-oнів, для яких встановлено задовільні показники прогнозованої токсичності, фармакокінетичних параметрів та відповідності основним критеріям лікоподібності. Проведений скринінг протимікробної дії показав, що одержані речовини є практично неактивними по відношенню до штамів Escherichia colі, Staphylococcus aureus, Candida tenuis, Aspergillus niger. В той самий час сполуки 2.3 та 3.1 проявлять помірну антибактеріальну дію по відношенню до Mycobacterium luteum. Серед одержаних речовин лише 6-(1-((4-фторфеніл)аміно)етил)-3-метил-2H-[1,2,4]триазино[2,3-c]хіназолін-2-он проявив здатність ефективно зв’язувати ДФПГ-радикал. Висновки. Продукти алкілування насичених азагетероциклів та анілінів 6-(1-хлороетил)-3-R1-2H-[1,2,4]триазино[2,3-c]хіназолін-2-онами мають задовільні значення прогнозованої токсичності та фармакокінетичних параметрів. Окремі з синтезованих речовин проявляють помірну антибактеріальну дію по відношенню до штаму Mycobacterium luteum та антирадикальну активність.

<strong>Cite in Vancouver style as:</strong> Syrova GО, Tishakova TS, Savelieva OV, Chalenko NM. Biochemical evaluation of anti-inflammatory action of celecoxib and caffeine in a formalin pain model in rats. Inter Collegas. 2025;12(1):5-11.&nbsp;https://doi.org/10.35339/ic.2025.12.1.sts Archived: https://doi.org/10.5281/zenodo.15281956 <strong>Abstract</strong> <strong>Background.&nbsp;</strong>Inflammation is a reaction of living tissue on injury. Nowadays there is a wide spectrum of an-ti-inflammatory medications that are used for the treatment of many problems. But because their application is associated with a wide range of side effects, there is a need for the devel-opment of new pharmaceutical compositions to maximise patient safety. <strong>Aim. </strong>To carry out biochemical evaluation of anti-inflammatory action of celecoxib in com-bination with caffeine on the biochemical markers of inflammation (sialic acids and cerulo-plasmin) and to determine its anti-exudative action on formalin-induced paw edema in rats. <strong>Materials and Methods. </strong>The study involved male Wistar Albino Glaxo (WAG) line rats, divided into six treatment groups: control, formalin-induced, celecoxib (5 mg/kg), caffeine (0.6 mg/kg), a combination of celecoxib and caffeine (5 mg and 0.6 mg/kg), and di-clofenac sodium (8 mg/kg). Biochemical studies were carried out by using the blood serum samples of white laboratory rats (WAG line). Anti-inflammatory activity of celecoxib and its pharmaceutical composition with caffeine was studied using the formalin-induced paw edema model. The animals were divided into the same groups as in the Anti-Exudative Activity (AEA) study. <strong>Results. </strong>It was shown, that composition of celecoxib and caffeine exerted higher anti-inflammatory activity versus celecoxib and it is efficient in relation to the exudation processes. Biochemical studies of celecoxib, caffeine and their composition on the level of sialic acid lev-el and ceruloplasmin level in the blood serum as well as study of anti-exudative activity of the proposed composition have shown, that caffeine potentiates pharmacological activity of celecoxib in formalin-induced paw edema model. <strong>Conclusion. </strong>The findings indicate that the combination of celecoxib and caffeine is a prom-i&not;sing therapeutic option for inflammatory conditions. <em><strong>Keywords: </strong>аnti-inflammatory drugs, anti-exudative action, biomarkers of inflammation.</em> &nbsp; <strong>Цитуйте українською у стилі Ванкувер:</strong> Сирова ГО, Тішакова ТС, Савельєва ОВ, Чаленко НМ. Біохімічна оцінка протизапальної дії целекоксибу та кофеїну на моделі формалінового набряку у щурів. Inter Collegas. 2025;12(1):5-11.&nbsp;https://doi.org/10.35339/ic.2025.12.1.sts [англійською]. Архівовано: https://doi.org/10.5281/zenodo.15281956 <strong>Актуальність. </strong>Запалення &ndash; це реакція живої тканини на пошкодження. В даний час існує широкий спектр протизапальних препаратів, які використовуються для лікування багатьох проблем. Але оскільки їх застосування пов'язане з широким спектром побічних ефектів, існує потреба в розробці нових фармацевтичних композицій для максимального підвищення безпеки пацієнтів.&nbsp; <strong>Мета. </strong>Проведення біохімічної оцінки протизапальної дії целекоксибу в комбінації з кофеїном на біохімічні маркери запалення (сіалові кислоти та церулоплазмін) та визначення його антиексудативної дії в умовах формалінового набряку в лапу щура.&nbsp; <strong>Матеріали та методи. </strong>У дослідженні брали участь самці щурів лінії WAG (Wistar Albino Glaxo), розділені на шість груп: контрольна, формаліновий набряк, целекоксиб (5 мг/кг), кофеїн (0,6 мг/кг), комбінація целекоксибу та кофеїну (5 мг та 0,6 мг/кг відповідно) та диклофенак натрію (8 мг/кг). Біохімічні дослідження проводили з використанням зразків сироватки крові білих лабораторних щурів (лінія WAG). Протизапальну активність целекоксибу та його фармацевтичної композиції з кофеїном вивчали на моделі формалінового набряку в лапу щура. Тварини були розділені на ті ж групи, що й у дослідженні AEA (Adverse Event Analysis, українською &ndash; аналіз побічних явищ). <strong>Результати. </strong>Встановлено, що композиція целекоксибу і кофеїну виявляє більшу протизапальну активність порівняно з целекоксибом і ефективна щодо процесів ексудації. Біохімічні дослідження целекоксибу, кофеїну та їх складу на рівень сіалової кислоти та церулоплазміну в сироватці крові, а також дослідження антиексудативної активності запропонованої композиції показали, що кофеїн потенціює фармакологічну активність целекоксибу в умовах формалінового набряку в лапу щура. <strong>Висновок. </strong>Отримані дані свідчать про те, що комбінація целекоксибу та кофеїну є перспективним терапевтичним варіантом для запальних станів. <em><strong>Ключові слова: </strong>протизапальні засоби, антиексудативна дія, біомаркери запалення.</em>

During the last decade renal artery embolization (RAE) is used for preparation of patients with renal cell carcinoma (RCC) of large size or significant vascularization to surgical treatment. Currently there is no accurate method of prediction of intraoperative blood loss in patients with RCC after RAE, that may give possibility for more adequate pre- and postoperative patient management and to define the indications for re-embolization. Goal. The goal of the study was to evaluate the possibility of application of diffusion-weighted imaging (DWI) of MRI and of apparent diffusion coefficient (ADC) for the prediction of the estimated intraoperative blood loss (EIBL) during the open radical nephrectomy in patients with RCC and after RAE. Materials and methods. The study enrolled 33 patients (main group, 18 males and 15 females) with solid RCC according to clinical and radiologic data and with the indications to selective RAE with subsequent radical nephrectomy. Mean size of the tumor was 8.6±3.8 cm in greatest dimension. In all patients with RCC in the same day or day before RAE and 7 days after the RAE MRI with additional DWI sequence with b-value=0.800 was performed. Subsequent measuring of the ADC over the tumor region was done in all cases. ADC values of the normal renal parenchyma for control were achieved during the examination of 15 healthy volunteers. In all patients with RCC 7-8 days after the RAE open radical nephrectomy with simultaneous EIBL measurement was executed. Results. In patients with EIBL less than 500 ml and with no episodes of the hemotransfusions mean ADC value decreased by 18.4-31.9% in comparison with initial ADC value. As opposed to that in patients with EIBL more than 500 ml and in selected cases with hemotransfusions mean ADC value increased by 4.91-65.64% compared to baseline value. Analysis of the acquired data showed significant (р&lt;0.05) difference in main group of patients in whom no hemotransfusions were required in post-op period (n=27, 81.82%) in mean ADC values before and after RAE (decrease by 20.25%): 1.63±0.31×10−3 mm2/s vs 1.30±0.19×10−3 mm2/s. In main group patients with hemotransfusions in post-op period this value increased by 28.83%: 1.63±0.31×10−3 mm2/s vs 2.10±0.47×10−3 mm2/s (р&lt;0.05). Conclusions. In the result of our study strong direct relationship (correlation coefficient r=0,96) between the volume of EIBL during open radical nephrectomy and ADC values in patients with RCC after RAE was detected. Application of MRI and its imaging biomarkers may be valuable clinical instrument for the prediction of the EIBL volume during the open radical nephrectomy in patients with RCC after RAE and need of the hemotransfusion in post-op period. Key words: renal cell carcinoma, embolization, biomarker, nephrectomy, blood loss, MRI ДИФУЗІЙНО-ЗВАЖЕНА МРТ У ПЕРЕДБАЧЕННІ ІНТРАОПЕРАЦІЙНОЇ КРОВОВТРАТИ ПІД ЧАС НЕФРЕКТОМІЇ У ХВОРИХ ІЗ НИРКОВО-КЛІТИННИМ РАКОМ ПІСЛЯ ЕМБОЛІЗАЦІЇ НИРКОВОЇ АРТЕРІЇМицик Ю.О., Борис Ю.Б., Дутка І.Ю., Дац І.В., Мотринець Н.П., Кучер А.Р., Пасічник С.М., Борис Б.Ю., Мицик О.І., Мацькевич В.М. Впродовж останнього десятиріччя емболізація ниркової артерії (ЕНА) застосовується при підготовці до хірургічного лікування хворих із нирково-клітинним раком (НКР) значних розмірів та гіперваскуляризацією. На даний момент не існує методу який би з достатньою точністю дозволив прогнозувати інтраопераційну крововтрату у хворих з НКР після ЕНА, що в свою чергу б дало можливість оптимізувати підготовку до операції та післяопераційного періоду, визначати покази до повторної емболізації. Мета. Мета дослідження полягала у оцінці можливості застосування дифузійно-зважених зображень (ДЗЗ) МРТ та вимірюваного коефіцієнта дифузії (ВКД) для передбачення об’єму оціночної інтраопераційної крововтрати (ОІК) під час відкритої радикальної нефректомії у хворих з НКР та після ЕНА. Матеріали та методи. До основної групи ввійшло 33 хворих (18 чоловіків і 15 жінок) із солідним НКР за даними клінічних і променевих досліджень та із показами до селективної ЕНА і подальшої радикальної нефректомії. Середній розмір пухлини становив 8,6±3,8 см у найбільшому вимірі. Всім пацієнтам із НКР в той самий чи за 1 день перед селективною ЕНА та через 7 днів після ЕНА проводилась МРТ черевної порожнини, яка крім стандартних послідовностей додатково включала осьові ДЗЗ з б-показником = 0, 800 мм2/с з подальшим визначенням ВКД над ділянкою пухлини. Показники ВКД здорової ниркової паренхіми для контролю були отримано при МРТ обстеженні 15 здорових волонтерів без ниркової патології. Усім хворим із НКР через 7-8 днів після селективної ЕНА була виконана відкрита радикальна нефректомія під час якої проводили визначення ОІК. Результати. У пацієнтів, у яких ОІК не перевищувала 500 мл та не спостерігалось жодного епізоду гемотрансфузії середнє значення ВКД зменшувалось у порівнянні з вихідною середньою величиною ВКД на 18,4-31,9%. На противагу цьому, у хворих в яких ОІК перевищувала 500 мл і в окремих випадках проводились гемотрансфузії, середнє значення ВКД зростало у порівнянні із початковим значенням на 4,91-65,64%. Аналіз отриманих даних засвідчив, що у хворих основної групи після ЕНА, у яких не виникала потреба у гемотрансфузії в післяопераційному періоді (n=27, 81,82%) середнє значення ВКД статистично достовірно (р&lt;0,05) відрізнялось від цього показника до емболізації і зменшувалось на 20,25% по відношенню до вихідного значення: 1,30±0,19×10−3 мм2/с проти 1,63±0,31×10−3 мм2/с. У хворих основної групи, яким в післяопераційному періоді проводилась гемотрансфузія (n=6, 18,18%) середнє значення ВКД після ЕНА навпаки зростало на 28,83% у порівнянні з початковою величиною і становило 2,10±0,47×10−3 мм2/с проти 1,63±0,31×10−3 мм2/с (р&lt;0,05). Висновки. В результаті дослідження було встановлено існування сильного прямого взаємозв’язку (індекс кореляції r=0,96) між об’ємом ОІК під час відкритої радикальної нефректомії та значенням ВКД у хворих із НКР після селективної ЕНА. Застосування МРТ та її променевих біомаркерів ДЗЗ та ВКД може бути корисним клінічним інструментом для передбачення об’єму ОІК під час відкритої радикальної нефректомії у хворих з НКР після ЕНА та необхідності у гемотрансфузії в післяопераційному періоді.Ключові слова: нирково-клітинний рак, емболізація, біомаркер, нефректомія, крововтрата, магнітно-резонансна томографія ДИФФУЗИОННО-ВЗВЕШЕННАЯ МРТ ДЛЯ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ИНТРАОПЕРАЦИОННОЙ КРОВОПОТЕРИ ПРИ ВЫПОЛНЕНИИ НЕФРЕКТОМИИ У БОЛЬНЫХ С ПОЧЕЧНО-КЛЕТОЧНЫМ РАКОМ ПОСЛЕ СЕЛЕКТИВНОЙ ЭМБОЛИЗАЦИИ ПОЧЕЧНЫХ АРТЕРИЙМыцик Ю.О., Борис Ю.Б., Дутка И.Ю., Дац И.В., Мотринець Н.П., Кучер А.Р., Пасичник С.М., Борис Б.Ю., Мыцик О.И., Мацькевич В.М. На протяжении последнего десятилетия эмболизация почечной артерии (ЭПА) используется при подготовке к хирургическому лечению больных с почечно-клеточным раком (ПКР) значительных размеров и гиперваскуляризацией. На данный момент не существует метода, который бы с достаточной точностью разрешил бы прогнозировать интраоперационную кровопотерю у больных с ПКР после ЭПА, что б в свою очередь позволило бы оптимизировать подготовку к операции и послеоперационного периода, определять показания к повторной ємболизации. Цель. Целью исследования было оценка возможности использования диффузионно-взвешенных изображений (ДВИ) МРТ и измеряемого коэффициента диффузии (ИКД) для предвидения объема оценочной интраоперационной кровопотери (ОИК) во время открытой радикальной нефректомии у больных с ПКР и после ЭПА. Материалы и методы. В основную группу вошло 33 больных (18 мужчин и 15 женщин) с солидным ПКР по данным клинических и лучевых исследований и с показаниями к селективной ЭПА с последующей радикальной нефректомией. Средний размер опухоли составлял 8,6±3,8 в наибольшем измерении. Всем больным с ПКР в тот же или за 1 день до ЭПА, а также через 7 дней после нее проводили МРТ брюшной полости, которая кроме стандартных последовательностей включала осевые ДВИ с б-показателем=0, 800 мм2/с с дальнейшим определением ИКД над областью опухоли. Показатели ИКД здоровой почечной паренхимы для контроля были одержаны при МРТ обследовании 15 здоровых волонтеров без почечной патологии. Всем больным с ПКР через 7-8 дней после селективной ЭПА была проведена открытая радикальная нефректомия во время которой проводили измерение ОИК. Результаты. У пациентов, у которых ОИК не превышала 500 мл и не наблюдалось ни одного случая гемотрансфузии среднее значение ИКД уменьшалось по сравнению с исходной величиной на 18,4-31,9%. В противоположность этому, у больных, у которых ОИК превышала 500 мл и в отдельных случаях проводилась гемотрансфузия, среднее значение ИКД увеличивалось в сравнении с начальной величиной на 4,91-65,64%. Анализ полученных данных показал, что у больных основной группы после ЄПА, у которых не возникало необходимости в гемотрансфузии в послеоперационном периоде (n=27, 81,82%) среднее значение ИКД статистически достоверно (р&lt;0,05) отличалось от этого показателя до эмболизации и уменьшалось на 20,25% по отношению к исходному значению: 1,30±0,19×10−3 мм2/с против 1,63±0,31×10−3 мм2/с. У больных основной группы, которым в послеоперационном периоде проводилась гемотрансфузия (n=6, 18,18%), среднее значение ИКД после ЭПА наоборот вырастало в сравнении с начальной величиной и составляло 2,10±0,47×10−3 мм2/с против 1,63±0,31×10−3 мм2/с (р&lt;0,05). Выводы. В результате исследования было установлено присутствие сильной прямой взаимосвязи (индекс корреляции r=0,96) между объемом ОИК и значением ИКД во время открытой радикальной нефректомии у больных с ПКР после селективной ЭПА. Использование МРТ и ее лучевых биомаркеров ДВИ и ИКД может быть полезным клиническим инструментом для предвидения объема ОИК во время открытой радикальной нефректомии у больных с ПКР после ЭПА и необходимости в гемотрансфузии в послеоперационном периоде. Ключевые слова: почечно-клеточный рак, эмболизация, биомаркер, кровопотеря, нефрэктомия, магнитно-резонансная томография

Анотація. У статті розглядаються різноманітні аспекти закріплення інституційного механізму захисту прав людини в конституційних принципах. Верховенство права, рівність, справедливість, законність, їх співвідношення активно обговорюється у сучасної української юридичної науки та науці публічного управління. Автор акцентує увагу, що верховенство права є фундаментальним принципом, на якому базується закріплення інституційного механізму захисту прав людини в конституційних принципах. Автор приходить до висновків що завдяки поєднання принципів досягається, по-перше, необхідний баланс конституційних цінностей при їхній реалізації в чинному законодавстві, а по-друге – в правозастосовній практиці, у випадку виникнення прогалин і протиріч у чинному законодавстві. До основних конституційних засад інституційного механізму захисту прав людини, слід віднести такі принципи як верховенство права, принцип рівності перед законом та судом, принцип справедливості та принцип законності. Також у ході дослідження ми прийшли до розуміння що: законність як принцип поведінки суб’єктів права, законність як принцип функціонування державних органів, посадових осіб по суті є вимогою добровільного виконання суб’єктами права своїх обов’язків та реалізації ними прав, законних інтересів у межах права. Основними гарантіями законності як принципу поведінки суб’єктів права є: 1) конституційне закріплення прав та свобод людини і громадянина; 2) створення необхідних умов для добровільної реалізації суб’єктами права законоположень; 3) рівність прав суб’єктів; 4) невідворотність відповідальності за скоєні правопорушення; 5) діяльність у сфері права на основі загальнодозвільного принципу дозволено все, що не заборонено законом. В межах широкого підходу до розуміння сутності законності в її зміст включається не лише загальнообов’язковість правових приписів для всіх суб’єктів права, а й верховенство закону, рівність суб’єктів права перед законом, ефективність роботи державного апарату тощо. Мета роботи: дослідити закріплення інституційного механізму захисту прав людини в конституційних принципах. Методологія. Загальновідомо, що права та свободи особи – це соціальні блага, які мають найвищу цінність. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Проблема суті й реалізації поняття «права та свободи людини і громадянина» є ключовою в життєдіяльності суспільства, яке претендує на статус демократичного, гуманного. Саме тому в сучасному світі не існує значущішої і водночас важко втілюваної в практику існування ідеї, аніж права та свободи людини й громадянина. Права людини виступають основним критерієм оцінки якості державності, ступеня її демократичності, прихильності до правового підґрунтя, моральності, загальнолюдських цінностей. Проголосивши себе правовою державою, про що говорить ст. 1 Конституції України, Україна тим самим робить перший крок на шляху правової державності, заснованої на визнанні прав і свобод особи найвищою цінністю. Конституція України також закріпила, що права і свободи людини є невідчужуваними і непорушними (ст. 21), вони гарантуються і не можуть бути скасовані (ст. 22), а держава відповідає перед людиною за свою діяльність, тому утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Забезпечення законності, правопорядку, охорона прав, свобод і законних інтересів громадян – це предмет турботи держави, її органів, організацій, установ та посадових осіб. Розуміння поняття «принцип» як тема наукового дослідження займає почесне місце в сучасній юридичній науці. Це зумовлено, перш за все, великим обсягом суспільно-правових відносин, на які поширюється дія відповідних принципів. Крім того, багатоаспектність розуміння цього терміну детермінує необхідність проведення його детального наукового аналізу. Відповідно, розуміння терміну «принцип» може мати різні значення не тільки в наукових працях, а й під час правозастосовчої діяльності. Наукова новизна. Євроінтеграційний курс нашоїдержави, у контексті підвищення правових стандартів підтримання гуманістичногопочатку в усіх сферах нашого життя, в тому числі і захисті прав, свобод та законних інтересів людини, обумовлені підвищенимінтересом з боку міжнародної спільноти та імплементації норм міжнародного права у національне законодавство. Станом на грудень 2020 року на розгляді в Європейському суді перебувалозагалом 62 000 справ проти держав – сторін Конвенції, з них 10 400 проти України,що складає 16,8 % від загальної кількості справ. У реалізації організаційно-правової складової частини механізму захисту прав та свобод людини і громадянина особливе місце займає конституційно-правовий механізм захисту, який включає в себе, насамперед, конституційні принципи, що забезпечують вільний розвиток і гідне існування кожної особистості. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженню питанню захисту прав, свобод та законних інтересів людини приділяли чималу увагу вчені, у різні часи розвитку і становлення правової науки такі, як: Авдеенкова М. П., Бочуляк Н.І., Венгеров А. Б., Вітковська А.Т., Глухарева Л. І., Головистикова А. Н., Грищук О.В., Данилова В. А., Данильян О. Г., Еремеева Е. А., Зайчук О.В.,., Кармазіна К. Ю., Клименко О.М., Кочур О.О., Кушніренко О. Г., Максимов С. І., Миронова Т. К., Оніщенко Н. М., Пильгун Н. В., Плахотнюк Н.Г., Примак В.Д., Рабінович П. М., Романовський Г. Б., Соколенко О. Л., Тодика А. О. Фальковський, Ю. М., Чижмарь К.І., Чорна С., Шаповал В., Шебаніц Д. М. та ін. Висновки. Резюмуючи всі вище наведені положення, слід підсумувати, що завдяки цим принципам досягається, по-перше, необхідний баланс конституційних цінностей при їхній реалізації в чинному законодавстві, а по-друге – в правозастосовній практиці, у випадку виникнення прогалин і протиріч у чинному законодавстві. Існування цих принципів є результатом інтеграції загальновизнаних норм міжнародного права в вітчизняному законодавстві, що дозволяє забезпечувати й захищати права людини й громадянина в Україні на рівні цивілізованих світових стандартів.

SUBCLINICAL CARDIAC DAMAGE IN CARDIOPULMONARY POLYMORBIDITY. (review). Part 1.&#x0D; Ashcheulova T., Ambrosova T., Kochubiei O., Honchar O., Sytina I.&#x0D; Hypertension and chronic obstructive pulmonary disease are one of the frequent comorbid conditions in internal medicine and are subject to meaningful cooperation among physicians, cardiologists, and pulmonologists.&#x0D; A combination of chronic obstructive pulmonary disease and hypertension presents certain diagnostic and therapeutic challenges. These conditions share common risk factors, similar clinical presentations and some common parts of pathogenesis. The problem of association between chronic obstructive pulmonary disease and hypertension may be currently discusses both as a simple combination of various clinical entities, and as chronic obstructive pulmonary disease resulting in development of factors contributing to hypertension. One way or another, either a simple combination, or a mutually aggravating syndrome, but we state there is a cardiorespiratory continuum where chronic obstructive pulmonary disease acts as a valid component of hypertension development, and vice versa. Thus, it seems to be relevant to study peculiarities of the structural and functional status of the cardiovascular system and microcirculation, systemic remodeling mechanisms, endothelial dysfunction and inflammation in presence of chronic obstructive pulmonary disease -associated hypertension. Problems of additional cardiovascular risk marker development, treatment efficiency assessment remain topical.&#x0D; Use of electrocardiography and echocardiography with dopplerometry has been an important diagnostic principle of subclinical cardiovascular damage in presence of hypertension and chronic obstructive pulmonary disease comorbidity. Non-invasive imaging methods play a central part in diagnostics of subclinical target organ damage. Wide implementation thereof is based on high diagnostic accuracy, common availability, safety and relatively low price. &#x0D; Key words: hypertension, chronic obstructive pulmonary disease, comorbidity, electrocardiography, echocardiography with dopplerometry&#x0D; &#x0D; Резюме.&#x0D; СУБКЛІНІЧНЕ УРАЖЕННЯ СЕРЦЯ ПРИ КАРДІОПУЛЬМОНАЛЬНІЙ ПОЛІМОРБІДНОСТІ (огляд). Частина 1.&#x0D; Ащеулова Т.В., Амбросова Т.М., Кочубєй О.А., Гончарь О.В., Ситіна І.В.&#x0D; Артеріальна гіпертензія і хронічне обструктивне захворювання легень - одне з частих коморбідних станів в клініці внутрішніх хвороб і є предметом конструктивної взаємодії терапевтів, кардіологів, пульмонологів.&#x0D; Поєднання хронічного обструктивного захворювання легень і артеріальної гіпертензії являє певні труднощі для діагностики і лікування. Ці захворювання мають загальні фактори ризику, схожі клінічні прояви і спільність деяких ланок патогенезу. Таким чином, представляється актуальним дослідження особливостей структурно-функціонального стану серцево-судинної системи і мікроциркуляції, вивчення системних механізмів ремоделювання, ендотеліальної дисфункції та запалення при артеріальній гіпертензії в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень. Залишаються актуальними питання розробки додаткових маркерів серцево-судинного ризику, оцінки ефективності проведеного лікування.&#x0D; В останні роки важливими принципами діагностики субклінічного ураження серця і судин при коморбідності хронічного обструктивного захворювання легень і артеріальної гіпертензії є використання електрокардіографії та ехокардіографії з доплерометрією. Неінвазивні методи візуалізації відіграють центральну роль в діагностиці субклінічного ураження органів-мішеней. Їх широке застосування обумовлено високою діагностичної точністю, повсюдною поширеністю, безпекою і відносно низькою вартістю. &#x0D; Ключові слова. Артеріальна гіпертензія, хронічне обструктивне захворювання легень, коморбідность, електрокардіографія, ехокардіографія з доплерометрією.&#x0D; &#x0D; Резюме.&#x0D; СУБКЛИНИЧЕСКОЕ ПОРАЖЕНИЕ СЕРДЦА ПРИ КАРДИОПУЛЬМОНАЛЬНОЙ ПОЛИМОРБИДНОСТИ (обзор). Часть 1.&#x0D; Ащеулова Т.В., Амбросова Т.Н., Кочубей О.А., Гончарь А.В., Сытина И.В.&#x0D; Артериальная гипертензия и хроническое обструктивное заболевание легких - одно из частых коморбидных состояний в клинике внутренних болезней и являются предметом конструктивного взаимодействия терапевтов, кардиологов, пульмонологов.&#x0D; Сочетание хронического обструктивного заболевания легких и артериальной гипертензии представляет определенные трудности для диагностики и лечения. Эти заболевания имеют общие факторы риска, схожие клинические проявления и общность некоторых звеньев патогенеза. Таким образом, представляется актуальным исследование особенностей структурно-функционального состояния сердечно-сосудистой системы и микроциркуляции, изучение системных механизмов ремоделирования, эндотелиальной дисфункции и воспаления при артериальной гипертензии в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких. Остаются актуальными вопросы разработки дополнительных маркеров сердечно-сосудистого риска, оценки эффективности проводимого лечения.&#x0D; В последние годы важными принципами диагностики субклинического поражения сердца и сосудов при коморбидности хронического обструктивного заболевания легких и артериальной гипертензии является использование электрокардиографии и эхокардиографии с допплерометрией. Неинвазивные методы визуализации играют центральную роль в диагностике субклинического поражения органов-мишеней. Их широкое применение обусловлено высокой диагностической точностью, повсеместной распространенностью, безопасностью и относительно низкой стоимостью.&#x0D; Ключевые слова. Артериальная гипертензия, хроническое обструктивное заболевание легких, коморбидность, электрокардиография, эхокардиография с допплерометрией.

Abstract.&#x0D; SUBCLINICAL CARDIAC DAMAGE IN CARDIOPULMONARY POLYMORBIDITY (Review. Part 2)&#x0D; Ashcheulova T., Ambrosova T., Kochubiei O., Honchar O., Sytina I.&#x0D; Hypertension and chronic obstructive pulmonary disease are frequent comorbid conditions in the internal medicine and are subject to meaningful cooperation among physicians, cardiologists, and pulmonologists.&#x0D; A combination of chronic obstructive pulmonary disease and hypertension presents certain diagnostic and therapeutic challenges. These conditions share common risk factors, similar clinical presentations and some common parts of pathogenesis. A problem of association between chronic obstructive pulmonary disease and hypertension may be currently discusses both as a simple combination of various clinical entities, and as chronic obstructive pulmonary disease resulting in development of factors contributing to hypertension. One way or another, either a simple combination, or a mutually aggravating syndrome, but we state there is a cardiorespiratory continuum where chronic obstructive pulmonary disease acts as a valid component of hypertension development, and vice versa. Thus, it seems to be relevant to study peculiarities of the structural and functional status of the cardiovascular system and microcirculation, systemic remodeling mechanisms, endothelial dysfunction and inflammation in presence of chronic obstructive pulmonary disease-associated hypertension. Problems of additional cardiovascular risk marker development, treatment efficiency assessment remain topical.&#x0D; The use of electrocardiography and echocardiography with dopplerometry has been an important diagnostic principle of subclinical cardiovascular damage in presence of hypertension and chronic obstructive pulmonary disease comorbidity. Non-invasive imaging methods play a central part in diagnosis of subclinical target organ damage. Wide implementation thereof is based on high diagnostic accuracy, common availability, safety and relatively low price.&#x0D; Key words: hypertension, chronic obstructive pulmonary disease, comorbidity, electrocardiography, echocardiography with dopplerometry&#x0D; &#x0D; Резюме.&#x0D; СУБКЛІНІЧНЕ УРАЖЕННЯ СЕРЦЯ ПРИ КАРДІОПУЛЬМОНАЛЬНІЙ ПОЛІМОРБІДНОСТІ (Огляд. Частина 2).&#x0D; Ащеулова Т.В., Амбросова Т.М., Кочубєй О.А., Гончарь О.В., Ситіна І.В.&#x0D; Артеріальна гіпертензія і хронічне обструктивне захворювання легень - одне з частих коморбідних станів в клініці внутрішніх хвороб і є предметом конструктивної взаємодії терапевтів, кардіологів, пульмонологів.&#x0D; Поєднання хронічного обструктивного захворювання легень і артеріальної гіпертензії являє певні труднощі для діагностики і лікування. Ці захворювання мають загальні фактори ризику, схожі клінічні прояви і спільність деяких ланок патогенезу. Таким чином, представляється актуальним дослідження особливостей структурно-функціонального стану серцево-судинної системи і мікроциркуляції, вивчення системних механізмів ремоделювання, ендотеліальної дисфункції та запалення при артеріальній гіпертензії в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень. Залишаються актуальними питання розробки додаткових маркерів серцево-судинного ризику, оцінки ефективності проведеного лікування.&#x0D; В останні роки важливими принципами діагностики субклінічного ураження серця і судин при коморбідності хронічного обструктивного захворювання легень і артеріальної гіпертензії є використання електрокардіографії та ехокардіографії з доплерометрією. Неінвазивні методи візуалізації відіграють центральну роль в діагностиці субклінічного ураження органів-мішеней. Їх широке застосування обумовлено високою діагностичної точністю, повсюдною поширеністю, безпекою і відносно низькою вартістю.&#x0D; Ключові слова. Артеріальна гіпертензія, хронічне обструктивне захворювання легень, коморбідность, електрокардіографія, ехокардіографія з доплерометрією.&#x0D; &#x0D; Резюме.&#x0D; СУБКЛИНИЧЕСКОЕ ПОРАЖЕНИЕ СЕРДЦА ПРИ КАРДИОПУЛЬМОНАЛЬНОЙ ПОЛИМОРБИДНОСТИ (Обзор. Часть 2).&#x0D; Ащеулова Т.В., Амбросова Т.Н., Кочубей О.А., Гончарь А.В., Сытина И.В.&#x0D; Артериальная гипертензия и хроническое обструктивное заболевание легких - одно из частых коморбидных состояний в клинике внутренних болезней и являются предметом конструктивного взаимодействия терапевтов, кардиологов, пульмонологов.&#x0D; Сочетание хронического обструктивного заболевания легких и артериальной гипертензии представляет определенные трудности для диагностики и лечения. Эти заболевания имеют общие факторы риска, схожие клинические проявления и общность некоторых звеньев патогенеза. Таким образом, представляется актуальным исследование особенностей структурно-функционального состояния сердечно-сосудистой системы и микроциркуляции, изучение системных механизмов ремоделирования, эндотелиальной дисфункции и воспаления при артериальной гипертензии в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких. Остаются актуальными вопросы разработки дополнительных маркеров сердечно-сосудистого риска, оценки эффективности проводимого лечения.&#x0D; В последние годы важными принципами диагностики субклинического поражения сердца и сосудов при коморбидности хронического обструктивного заболевания легких и артериальной гипертензии является использование электрокардиографии и эхокардиографии с допплерометрией. Неинвазивные методы визуализации играют центральную роль в диагностике субклинического поражения органов-мишеней. Их широкое применение обусловлено высокой диагностической точностью, повсеместной распространенностью, безопасностью и относительно низкой стоимостью.&#x0D; Ключевые слова. Артериальная гипертензия, хроническое обструктивное заболевание легких, коморбидность, электрокардиография, эхокардиография с допплерометрией.

The sensitivity of the reproductive structures of Forsythiasuspensato the complex influence of undifferentiated environmental factors has been studied.The monitoring sites are located in 15 different park ecosystems in 6 administrative districts of Kyiv. Data from the Borys Sreznevsky Central Geophysical Observatory (air pollution index (API) and meteorological conditions for 2018-2020) were used to assess the conditions of the growthenvironment. The influence of a complex of ecologically important factors during the flowering offorsythia on the quality of the formedpollen is noted. Thus, growing plantsfor a long time in conditions with a low level of air pollution (APIup to 5.0) in abnormal weather conditions in 2020,40-50% less fertile grainswere formed. And forplants, which grow in areas with increasedlevel (API5.0-7.0) and high level (API7.0-14.0) of air pollution, the share of fertile grains in the pollen population decreased by 60-80%. In the closed bud,the pollen has higher resistance to a complex of exogenous growth factors. Forsythia plants, which are located in large parklands, lose less pollen quality in adverse weather conditions and affected byurbotechnogenic factors. F. suspensa is an acceptable indicator of the level of environmental pollution by the deviation of pollen fertility from the control value. In areas with high aerogenic load, for example, areas with large highways (Bus Station «Darnytsia»), as well as with a significant recreational load (HolosiivskyiPark, Recreation Park on the Olena Teliha Street) much smaller pollen is formed. Itis noted that the conditions of forsythia growth affect the quantitative indicators of the formed pollen not only in the flower but also in the closed bud, which confirms the chronic effect of the complex of ingredients of aerotechnogenic emissions on plants of this species. The coefficient of sterility of pollen (CS) was used to objectively compare the data of 2019 and 2020 on the condition of the generative organs of F. suspensa in the studied areas. The calculation of the CS confirmed that in the closedbud pollen has a higher resistance to exogenous factors. In areas with high and increased levels of air pollution,during budding and flowering of plants (March-May,) there is a much higher CS of pollen of F. suspensа. Significant parkland territoriesof the city (for example, HolosiivskyiPark, Botanical Garden named after O. V. Fomin) provide less stressful conditions for growth and development of plants, even with the "very high" level of air pollution (ISA above 14.0) observed in April 2020 on this territory.The study of the susceptibility of F. suspensаpollen to growing conditions will be continued, as the prospects of using this species for bioindication of ecological status and zoning of park ecosystems of Kyiv according to the gradient of anthropogenic impact have been revealed.Key words:forsythia, fertility, coefficient of sterility of pollen, bioindication. Проведене дослідження чутливості репродуктивних структур Forsythiasuspensaдо комплексного впливу недиференційованих факторів навколишнього середовища. Моніторингові ділянки розташовані в 15 різних паркових екосистемах 6 адміністративних районівКиєва. Для оцінки умов середовища вирощування рослин використані дані Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського (індекс забруднення атмосферного повітря (ІЗА) та метеорологічні умови за 2018-2020 рр.). Відмічено вплив комплексу екологічно важливих факторів (за показниками відхилення від норми середньої місячної температури повітря та місячної кількості опадів у Києві) уперіод квітування форзиції на якість сформованого пилку. Так, за тривалої експозиції рослин в умовах з низьким рівнем забруднення повітря (ІЗА до 5,0) в аномальних погодних умовах 2020 р. сформувалось на 40-50% менше фертильних зерен. А у форзиції, яка росте на територіях з підвищеним (ІЗА 5,0-7,0) та високим (ІЗА 7,0-14,0) рівнями забруднення частка фертильних зерен в популяції пилку зменшилась на 60-80%. У закритому бутоні пилок має вищу стійкість до комплексу екзогенних факторів середовища зростання. Рослини форзиції, які розташовані у значних за площею паркових насадженнях, менше втрачають якість пилку за несприятливих погодних умов та дії урботехногенних чинників. За відхиленням показника фертильності пилку від контрольного значення F. suspensaє допустимим індикатором рівня забруднення середовища. На територіях з підвищеним аерогенним навантаженням, наприклад, ділянки з автотранспортними магістралями (Автостанція «Дарниця»), а також зі значним рекреаційним навантаженням (Голосіївський парк імені М. Рильського, Парк відпочинку по вул. Олени Теліги)формується значно дрібніший пилок. Відмічено, що умови росту позначаються на кількісних показниках сформованого пилку не лише в квітці, але й в закритому бутоні, що підтверджує хронічний вплив комплексу інгредієнтів аеротехногенних викидів нарослини цього виду. Для об’єктивного співставлення даних 2019 і 2020 рр. щодо стану генеративних органів F. suspensaна досліджених ділянках був використаний коефіцієнт стерильності (КС) пилку. Розрахунок КС підтвердив, що в закритому бутоні пилок має вищу стійкість до впливу екзогенних чинників. Вищий КС був у F. suspense, з ділянок, на яких в період бутонізації і квітування рослин (березень-травень) відмічений високий і підвищений рівень забруднення атмосфери. Значні за площею паркові насадження міста (наприклад, Голосіївський парк, Ботанічний сад ім.акад. О.В. Фоміна) забезпечують менш напружені умови росту і розвитку рослин навіть при відміченому в квітні 2020 р. «дуже високому» рівні забруднення повітря (ІЗА вище 14,0) на цих територіях. Дослідження чутливості пилку F. suspenseдо умов вирощування буде продовжене,оскільки виявлена перспективність використання цього виду для біоіндикації екологічного стану та зонування паркових екосистем Києва за градієнтом антропогенного впливу.Ключові слова: форзиція, фертильність, індекс стерильності, біоіндикація.

В роботі наведені результати досліджень способу підвищення аеродинамічної навантаженостіступенів осьових вентиляторів (ОВ) та розширення діапазону їх стійкої роботи, за рахунок застосу-вання адаптивної системи керування відривними течіями. Разом з тим, в роботі відображенні резуль-тати чисельних, параметричних досліджень ступеня ОВ та проведена оцінка зміни енергетичнихпараметрів ступеня вентилятора з адаптивною системою на зривному режимі роботи. В роботі наве-дені результати чисельного дослідження отримані шляхом комп’ютерного моделювання ступеня ось-ового вентилятора в комерційному програмному середовищі ANSYS.

Мета. Мета статті — дослідити роль і значення фінансового потенціалу в діяльності підприємства та провести системний аналіз дефініції «фінансовий потенціал». Методи. Теоретичною базою дослідження виступають здобутки зарубіжних та вітчизняних науковців. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження: теоретичне узагальнення, порівняння і групування — для визначення сутності поняття «фінансовий потенціал»; аналіз і синтез — при ідентифікації структурних елементів фінансового потенціалу підприємства; індукція та дедукція — при визначенні внутрішніх і зовнішніх факторів впливу на фінансовий потенціал підприємства та на його оцінку. Результати. У статті розглянуто та проаналізовано наукові підходи до трактування економічної категорії «фінансовий потенціал». Виходячи з системного аналізу розглянутих понять, запропоновано авторське тлумачення зазначеного визначення, в якому знайшли відображення основні сутнісні ознаки (об’єкти, прямий результат, кінцева мета). Охарактеризовано три рівні підходів до розуміння фінансового потенціалу підприємств (результат минулого нагромадження системою сукупних властивостей; реалізація наявних та нереалізованих можливостей; елемент майбутнього розвитку). Встановлено відмінності у дефініціях: фінансовий потенціал та фінансові ресурси, що мають принциповий характер. Визначено внутрішні і зовнішні фактори впливу на фінансовий потенціал підприємства та на його оцінку. Ідентифіковано структурні елементи фінансового потенціалу підприємства. Ключові слова: фінансовий потенціал, фінансові ресурси, підприємства, фінанси, фінансовий стан, фактори випливу, фінансовий аналіз, доходи.

&lt;p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 1.0cm;"&gt;&lt;em style="mso-bidi-font-style: normal;"&gt;&lt;span style="font-size: 12.0pt; mso-ansi-language: UK;"&gt;Комп’ютерна програма з використанням методу експонентного згладжування (математична модель Брауна) розроблена та успішно впроваджена в роботу санітарно-епідеміологічного закладу м. Харкова. Встановлено хорошу її чутливість (86,4 %) та специфічність (70,8 %). Застосування програми прогнозування рівня інфекційної захворюваності сприяло удосконаленню епідеміологічного нагляду за кором, краснухою та епідемічним паротитом, що підтверджено зниженням захворюваності на ці інфекції. Прогнозується ускладнення епідемічної ситуації через низький рівень охоплення щепленнями та активізацію міграційних процесів.&lt;/span&gt;&lt;/em&gt;&lt;/p&gt;

Черепно-мозкова травма є однією з найпоширеніших причин інвалідизації та смертності у всьому світі. Ця нозологія економічно обтяжлива з огляду на широку поширеність серед дорослого працездатного населення.&#x0D; Мета: обґрунтувати доцільність застосування, розробити та оцінити ефективність програми фізичної терапії з позицій корекції показників рівноваги в ОПВ з ЧМТ.&#x0D; Матеріали та методи. У процесі дослідження було обстежено 21 пацієнта похилого віку з наслідками легкої ЧМТ у відновному періоді реабілітації. Група 1 (ГР1 - 4 чоловіків та 6 жінок віком 65,2±1,4 роки) проходила реабілітацію згідно із загальними принципами, із застосуванням преформованих фізичних факторів та загальної кінезітерапії. Групу 2 (ГР2, 5 чоловіків і 6 жінок віком 66,2±2,1 роки) склали особи, які проходили реабілітацію із застосуванням розробленої програми фізичної терапії (ПФТ) з додатковим використанням систем вправ Otago exercise programme. У процесі виконання дослідження застосовувались такі методи: аналіз літератури за темою дослідження, розпитування та анкетування, фізіологічні та клінічні методи обстеження, методи математичної статистики.&#x0D; Результати. практичного впровадження ПФТ в ОПВ з наслідками ХП було визначено поліпшення їх стану, що проявлялося у зменшенні скарг та інтенсивності больового синдрому (за шкалою ВАШ), покращенням стану кульшового суглоба (за результатами огляду, пальпації), нормалізацією стану м’язів НК (визначення обхвату м’язів), покращення виконання активностей повсякденного життя (за індексом Бартел, шкалою Лоутона), зменшення вираження дискоординаторних порушень (Коротка батарея тестів фізичної активності, Оцінки рухової активності літніх людей) та ризику падіння (Шкала балансу Берг, Міжнародна шкала падіння); швидкісні характеристики пересування (6-хвилинний тест).&#x0D; Висновки. Отримані параметри впровадження розробленої програми свідчать про те, що розроблену методику фізичної терапії із використанням Otago exercise programme доцільно призначати у процесі фізичної терапії осіб похилого віку з наслідками ЧМТ.

Сучасний етап цивілізаційного розвитку справедливо характеризує поняття «цифрова епоха». У правовій та економічній літературі останнім часом панує беззаперечна думка, що вирішальним фактором суспільного прогресу та розвитку сучасної цивілізації стає виробництво, розподіл і споживання інформації у всіх основних сферах життєдіяльності суспільства. В сфері правових відносин важливим засобом реалізації зобов’язальних правовідносин сьогодні виступають електронні договори. Віднедавна вони перетворилися на справжніх «конкурентів» традиційних договірних форм закріплення господарських та цивільно-правових зобов’язань.&#x0D; Питання щодо порядку укладання «електронних договорів», їх юридичної сили, дії у часі просторі є малодослідженими з наукової точки зору, а тому потребує детального вивчення. В цій статті здійснено аналіз різних правових досліджень та публікацій щодо поняття «електронного договору». Зокрема розглянуто роботи Коваленко О.В., Мурашина О.Г., Пархоменко Н.М., Рабінович П.М., Стрибко Т.І., Хижняк О.С., Шуліми А.О. та інших. Також досліджено нормативно-правові акти українського та зарубіжного законодавства, які регулюють поняття «електронного договору». Визначено відмінності «електронного договору» від традиційних господарських та цивільно-правових договорів. Також в статті розкривається питання широкого спектра способів укладання «електронного договору».&#x0D; В результаті проведеного аналізу стає зрозумілим, що у сучасному науково-теоретичному полі розгорнулася активна дискусія щодо місця та правової природи «електронних договорів». Незмінною цьому залишається тенденція до оцінки цих договорів як цивільно-правових (господарсько-правових). Центральним питанням при цьому стає юридична сила цих договорів, особливо в контексті новітньої практики їх укладання в мережі Інтернет.

В статті розглядається проблема психологічного забезпечення підрозділів ДСНС під час війни. У прифронтових областях персонал ДСНС знаходиться в ситуації постійної загрози життю, а отже потребує більш пильної уваги психологів ДСНС для збереження їхнього психічного та психологічного здоров’я. Провідні науковці психологічного забезпечення в системі ДСНС (Оніщенко Н.В., Тімченко О.В., Сірко Р.І., Михлюк Е.І., Маргієва Я.О. та ін.) зазначають, що чим раніше провести психологічне втручання, тим меншими будуть руйнівні наслідки для психічного здоров’я травмованої особистості. У 2024 році МВС України проводило анонімне онлайн-анкетування з метою оцінки психологічного стану персоналу ДСНС та якості організації психологічного забезпечення в ДСНС. Опитуванням охоплено 21714 осіб територіальних органів та підрозділів, підрозділів центрального підпорядкування ДСНС, навчальних закладів та наукових установ, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління ДСНС. Встановлено, що психологічний стан персоналу ДСНС є позитивний (90,5%): дуже добрий (32,3%), добрий (39,3%), задовільний (18,9%). Головна причина погіршення психологічного стану − хронічна втома. На сьогодні психологи ДСНС надають широкий спектр психологічних послуг: психоедукаційні заняття; навчальні лекції; індивідуальні психологічні консультації; групові психологічні консультації; групи підтримки; тренінги саморегуляції; ароматерапевтичні сесії; іпо/каніс/музико/арт-терапевтичні заняття тощо. Психологічне забезпечення в ДСНС організовано на високому рівні, зважаючи на те, що у 91% опитаних гарний психологічний стан, 76% не потребують психологічної підтримки та допомоги, 41% вірить у важливість своєї роботи, 36% оптимістичні та впевнені у собі, 34% задоволені результатами своєї діяльності.

<em>У&nbsp; статті&nbsp; досліджено&nbsp; шляхи р</em><em>озв&rsquo;язання оздоровчих завдань фізичного виховання здобувачів загальної середньої освіти в процесі виконання м&rsquo;язової діяльності аеробної спрямованості. Можна припустити, що введення занять зі скандинавської ходьби як до навчальної, так і до поза навчальної діяльності здобувачів загальної середньої освіти, може стати потужнім засобом розвитку і вдосконалення фізичних та функціональних можливостей дитячого організму. </em> <strong><em>Мета статті:</em></strong><em> е</em><em>кспериментальна перевірка впливу занять скандинавською ходьбою на фізичний стан дітей 12-13 років</em><em>.</em> <strong><em>Методологією дослідження</em></strong><em>&nbsp; є аналіз&nbsp; наукової та навчально-методичної літератури, Інтернет-джерел; д</em><em>ля визначення фізичного стану дітей різного віку використовували комплексну оцінку: стану здоров&rsquo;я, захворюваності, будови тіла, фізичного розвитку, тестування фізичної підготовленості та працездатності дитячого організму; педагогічний експеримент; методи математичної статистики</em><em>. </em> <strong><em>Результати дослідження. </em></strong><em>Впроваджувана методика з</em><em>анять скандинавською ходьбою включала три етапи, на яких були </em><em>визначені основні завдання, розроблені практичні рекомендації, встановлені контрольні нормативи й вимоги. Вирішували завдання адаптації організму до зростаючих навантажень, удосконалення фізичної підготовленості, і на цьому фоні поступове підвищення швидкості пересування. Розширення діапазону дії скандинавської ходьби сприяло поступовому зниженню рівня захворюваності, підвищенню рівня фізичної підготовленості дитячого організму. Експериментальні заняття підвищували емоційний фон уроків фізичної культури, сприяли вдосконаленню і розвитку навичок та умінь використання засобів скандинавської ходьби у повсякденному житті. </em> <strong><em>Висновки. </em></strong><em>Експериментально доведено, що використання засобів скандинавської ходьби при мотивованому ставленні здобувачів загальної середньої освіти до регулярних занять фізичною культурою, які проводились тільки на свіжому повітрі, а також на високому емоційному фоні, є значно ефективнішими. Різноманітність засобів, змісту та умов занять скандинавською ходьбою, які створювали адекватні режими аеробного навантаження, позитивно вплинули на всі складові фізичного стану здобувачів загальної середньої освіти 12-13 років.</em>

У статті розглядаються теоретичні підходи та аналізуються результати емпіричного дослідження проявів агресії та її чинників в міжособистісній взаємодії молодих українців в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Здійснено ієрархічну систематизацію показників агресивної спрямованості юнацтва на різні соціальні суб’єкти (в порядку спадання показників): керівництво, поведінка однолітки, поведінка сторонніх людей, поведінка батьків, власне Я, формальний зовнішній соціум. Доведено, що існують статеві відмінності в спрямованості агресії молоді: хлопці більш толерантні до власного Я і поведінки сторонніх людей та менш толерантні до поведінки однолітків і формального зовнішнього соціуму, порівняно з дівчатами. Виявлено позитивну динаміку інтегральної емпатії особистості юнацького віку та домінування просоціальної поведінки в міжособистісній взаємодії. Ієрархічна систематизація частоти проявів форм емпатії особистості юнацького віку має наступну послідовність (в порядку спадання показників): реальне сприяння не на шкоду собі, альтруїзм, пасивна емпатія, співчуття, антиемпатія, співпереживання, індиферентність. Статева диференціація проявів форм інтегральної емпатії виявила наявність більш високих показників емпатії у юнаків, їх більшу готовність до прояву дієвих форм емпатії, порівняно з дівчатами. Показано, що більшість осіб юнацького віку в умовах війни мають високий рівень ситуативної та особистісної тривожності, констатовано їх статеві відмінності, зокрема, у хлопців відсутні показники низької ситуативної тривожності (проявляють лише помірну та високу), у дівчат вони розподілені за всіма рівнями. Отримано достовірні позитивні кореляційні взаємозв’язки між показниками агресії, спрямованої на керівництво, та індиферентності й ситуативної тривожності; поведінкою сторонніх людей та ситуативною й особистісною тривожністю; поведінкою однолітків та внутрішнім сприянням; власним Я та антиемпатією, ситуативною й особистісною тривожності. Література Агаєв, Н.А., Кокун, О.М., Пішко, І.О., Лозінська, Н.С., Остапчук, В.В., &amp; Ткаченко, В.В. (2016). Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців. Київ : НДЦ ГП ЗСУ. Дробот, О.В. (2022). Особистісна тривожність в юнацькому віці: Специфіка гендерних проявів. Вчені записки Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, 3, 59–64. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2022.3/10. Дроздов, О.Ю., &amp; Скок, М А. (2000). Проблеми агресивної поведінки особистості. Чернігів : ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка. Журавльова, Л.П. (2010). Діагностика емпатії та її форм у підлітковому та юнацькому віці. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 31(55), 154–161. Журавльова, Л.П., &amp; Хильченко, Л. (2023). Статева диференціація ознак стресу в умовах війни. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 21(66), 17–25. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2023.21(66).02. Ларіонов, П.М., &amp; Буніс, А.А. (2020). Оцінка валідності анкети «Направленість агресії у підлітків». Теорія і практика сучасної психології, 1, 63 – 67. https://doi.org/10.32840/2663-6026.2020.1-3.11. Товт, В.В. (2021). Психологічні особливості проявів агресивності в юнацькому віці. Науковий вісник Ужгородського університету, 2, 28–32. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.2.6. Konrath, (2013). The Empathy Paradox: Increasing Disconnection in the Age of Increasing Connection. Handbook of research on technoself: Identity in a technological society. In Rocci Luppicini (Ed.). IGI Global (pp. 204–228). Зужим доступу: https://scholarworks.iupui.edu/server/api/core/bitstreams/7fcfe6d1-f275-4495-84ab-86762d620162/content. Sapolsky, R. (2017). Behave: The Biology of Humans at Our Best and Worst. New York. Zhuravlova, L. &amp; Chebykin, О. (2021). The Development of Empathy: Phenomenology, Structure and Human Nature. Abingdon, Oxon, New York : Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003145370.

Статтю присвячено теоретичному аналізу окремих психологічних аспектів формування психологічного клімату в спортивній дитячій групі. У теоретико-методологічному дослідженні були застосовані наступні методи: теоретичний аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація основних положень психолого-педагогічної науки щодо соціально-психологічного клімату в дитячих спортивних групах для обґрунтування особливостей практичного формування психологічного клімату в дитячій спортивній групі. Визначено, що психологічний клімат у спортивній групі – це відносно стійке налаштування всієї команди, яке пронизує всю систему діяльності й формується на основі суб’єктивного задоволення характером міжособистісних стосунків спортсменів. Індикаторами психологічного клімату в спортивних групах є: ставлення юних спортсменів до навчально-тренувальної та змагальної діяльності; сформованість оптимальних особистісних якостей спортсменів; наявність психологічної сумісності; оптимальність впливів стилю керівництва тренера на клімат в групі тощо. Соціально-психологічний клімат у дитячій групі значно впливає на їх особистість, успішність у спільній діяльності з іншими членами групи (навчання, виховання, спорт, колективні творчі справи), на формування адекватної самооцінки, на створення сприятливої атмосфери міжособистісних взаємовідносин. Встановлено, що у процесі формування сприятливого клімату в дитячій спортивній групі важливою є робота педагогів та психолога, які повинні підтримувати дітей і допомагати у встановленні сприятливого психологічного клімату в їх колективі. При цьому найважливішою умовою формування позитивного або корекції несприятливого психологічного клімату є інтеграція здійснюваних на дитячу групу виховних впливів у єдину систему, що забезпечує безперервність цих процесів. Також для даної діяльності варто використовувати спеціальні форми, до яких відносяться: тематичні тренінгові заняття, орієнтовані на поліпшення групової атмосфери; ділові ігри, спрямовані на вироблення спільного колективного рішення; організація й проведення різних загальногрупових і суспільних заходів тощо.&#x0D; Література&#x0D; &#x0D; Бринзак, С. (2006). Психологічна сумісність та її оцінка в спортивній команді. Молода спортивна наука України : зб. наук. праць з галузі фіз. культури та спорту, 10(4), 36–40.&#x0D; Вінс, В., &amp; Кангараєва, К. (2020). Особливості формування сприятливого психологічного клімату в спортивній дитячій групі в контексті впровадження інклюзивної освіти. Міжнародна наукова інтернет-конференція «Практична психологія в інклюзивному середовищі», (с. 207–212). Переяслав : Видавець Я.М. Домбровська.&#x0D; Гончаренко, В. (2019). Дослідження соціально-психологічного клімату футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Слобожанський науково-спортивний вісник: Матеріали XІX Міжнародної науково-практичної конференції «Фізична культура, спорт і здоров’я: стан, проблеми та перспективи», 6К, 26–28.&#x0D; Кенані, С.Б. (2005). Індикатори психологічного клімату спортивної команди (Автореф. дис. канд. наук з фіз. виховання і спорту). Київ.&#x0D; Кричевский, Р.Л. (2009). Социальная психология малой группы. Москва : Аспект Пресс.&#x0D; Монахова, К.В. (2009). Влияние индивидуально-коррекционной работы на взаимоотношения в спортивной команде. Мир образования – образование в мире, 2, 253–259.&#x0D; Одорожа, С.М. (2016). Соціально-психологічні особливості відносин спортивної групи. Наукова конференція «Соціально-психологічний та філософський підхід до проблем сучасного суспільства», (м. Сєвєродонецьк, 8 лютого – 1 березня 2016 р.), (с. 112–113). Сєвєродонецьк : СНУ ім. В. Даля,&#x0D; Оксенюк, І. (2017). Значення факторів психологічної сумісності у взаємовідносинах між тренером та гравцями футбольної команди. Нова педагогічна думка, 3(91), 71–73.&#x0D; Палінічак, О.І. (н.д.). Шляхи формування оптимального психологічного клімату в педагогічному колективі. Режим доступу: http://www.library.kherson.ua/klas/18/pedagog_skarbnychka/metod_porady/palinichak.doc.&#x0D; Тулина, О.О. (2005). К вопросу о формировании коллектива учащихся. Сборник научных трудов Северо-Кавказского государственного технического университета. Серия «Гуманитарные науки», 2(14),129–135.&#x0D; Федик, О.В. (2013). Психологія спорту : матеріали для самопідготовки до семінарських занять для студентів спеціальності «Психологія». Івано-Франківськ : Інін.&#x0D;

Мета: аналіз психологічних особливостей мотивації, стилів конфліктної поведінки та ціннісної сфери в підлітків та їх батьків. Методи дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, інтерпретація теоретичних підходів та емпіричних досліджень); емпіричні (тестування); методи математичної статистики (для виявлення відмінностей психологічних особливостей мотивації, стилів конфліктної поведінки та ціннісної сфери в підлітків та їх батьків було використано t-критерій Ст’юдента). Результати: визначено, що провідні мотиви, особливості поведінки в конфліктних ситуаціях та цінності в підлітків і їх батьків істотно відрізняються між собою. Висновки: встановлено, що підліткам характерна висока виразність таких змінних як «Мотивація повного прийняття партнера в поведінці», «Мотивація конфліктом між владою й афіліацією». Серед термінальних цінностей найбільш значущими є: друзі, розваги, любов і свобода. Найменш вираженими є: щастя інших, пізнання та цікава робота. Високий рівень сформованості інструментальних цінностей виражений такими змінними як сміливість, незалежність та почуття гумору. Найменш виявленими є освіченість, раціоналізм та правдивість. Натомість у групі батьків ми бачимо високий рівень сформованості такої змінної як «Мотивація страхом слабкості (владні відносини)». Мотивованість поведінки культурними нормами як у підлітків, так і в їх батьків виражена на низькому рівні сформованості. Серед термінальних цінностей найбільш значущими є: сім’я, здоров’я та матеріальна забезпеченість, а найменшу цінність для них представляють щастя інших, творчість та розваги. У батьків високий рівень сформованості виявлено за такими змінними інструментальних цінностей як самоконтроль, терпимість і дисциплінованість. Визначено специфіку особливостей стилів конфліктної поведінки: батьки намагаються зберегти свій авторитет, що відбивається на їх оцінці батьківсько-підліткових розбіжностей, а також створення батьками ситуації постійного психологічного тиску й нездатність сім’ї задовольняти потреби емоційної підтримки та симпатії підлітків.&#x0D; Література&#x0D; &#x0D; Анопрієнко, О.В. (2017). Стиль батьківської поведінки як чинник виникнення і подолання хронічного стресу в підлітковому віці. (Дис. канд. психол. наук). Київ.&#x0D; Гончар, Л.В. (2017). Формування гуманних взаємин батьків з дітьми молодшого шкільного і підліткового віку. (Монографія). Київ : ТОВ «Задруга».&#x0D; Дубров, Д.И. (2020). Информационно-коммуникационные технологии и семейные отношения: вред или польза? Социальная психология и общество, 11(1), 72–91. https://doi.org/10.17759/sps.2020110105&#x0D; Крейдун, Н.П., &amp; Сорока, А.В. (2015). Прикладна психологія: навчальний посібник. Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.&#x0D; Пріба, Г.А., &amp; Калюжна, Є.М. (2020). Психологія особистості на сучасному ринку праці. (Монографія). Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС.&#x0D; Солдатова, Г.У., &amp; Львова, Е.Н. (2018). Особенности родительской медиации в ситуациях столкновения подростков с онлайн-рисками. Психологическая наука и образование, 23(3), 29–41. https://doi.org/10.17759/pse.2018230303&#x0D; Сорока, А.В. (2010) Юридическая психология: Краткий курс: Учебно-методическое пособие. Харьков : Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина.&#x0D; Токарева, Н.М. (2014). Сучасний підліток у системі психолого-педагогічного супроводу. (Монографія). Кривий Ріг.&#x0D; Abar, C.C., Farnett, S., Mendola, K., Koban, K., &amp; Sarra, Sh. (2018). Relationships between parent-child social media interactions and health behaviors. Journal of Substance Use, 23(3), 335–337.&#x0D; Karmakar, R. (2017). The impact of perception of consistency and inconsistency in parenting style on pro-social motives of adolescents. Социальная психология и общество, Social Psychology and Society, 8(2), 101–115. https://doi.org/10.17759/sps.2017080207&#x0D;

Статтю присвячено дослідженню ролі ціннісно-мотиваційної сфери особистості українських зимівників в процесі адаптації до життєдіяльності на Українській антарктичній станції «Академік Вернадський». Актуальність обраної теми ґрунтується на тому факті, що Україна є однією з 19 країн світу, що мають на шостому континенті, Антарктиді, постійно діючі антарктичні станції. Члени Українських антарктичних експедицій виконують наукові дослідження з таких галузей наук, як біологія, гідрометеорологія, геофізика, геологія, інженерія, психологія, психофізіологія. Зимівникам доводиться працювати в екстремальних умовах, які пов’язано з впливом на людину низьких температур, зсуву часових і світлових поясів, сенсорної депривації, психологічних особливостей роботи і відпочинку в обмеженому колективі тощо. Метою статті є теоретичне обґрунтування та емпіричне доведення ролі ціннісно-мотиваційної сфери особистості в процесі адаптації українських зимівників до життєдіяльності в умовах Антарктики.&#x0D; Проаналізовано наукові розробки вітчизняних і зарубіжних дослідників, що займаються проблемою адаптації до життєдіяльності в екстремальних умовах. Уточнено поняття адаптації та адаптивності до екстремальних умов; обґрунтовано та описано методологічний інструментарій дослідження. Проведено емпіричне дослідження щодо виокремлення груп високої, середньої та низької адаптивності до життєдіяльності в екстремальних умовах Антарктики; визначено критерії для виділення груп різного рівня адаптивності: кількість зимівель, соціометричний рейтинг, наявність якостей особистості, необхідних для життєдіяльності в екстремальних умовах. Визначено роль ціннісно-мотиваційної сфери у представників кожної групи. Доведено, що в зимівників високого рівня адаптивності переважають професійні цінності; у зимівників середнього та низького рівнів адаптивності – пізнавальні цінності; також для зимівників низького рівня адаптивності велику роль мають цінності матеріального характеру.&#x0D; Література&#x0D; &#x0D; Гордєєв, А.Д. (2016). Розробка інформаційної технології процесу професійного відбору операторів екстремальних видів діяльності. Технологічний аудит та резерви виробництва, 5/1(31), 11–16.&#x0D; Даниленко, Н.В. (2019). Теорія інстинктів В.І. Гарбузова як ресурс особистості. Матеріали ІІІ міжрегіон. наук.-практ. конф. (каталог психотехнологій; тези доп.) «Харківський осінній марафон психотехнологій» (м. Харків, 26 жовтня 2019 р.), (с. 99–102). Харків : Діса плюс.&#x0D; Ларссен, Е.Б. (2016). На пределе. Неделя без жалости к себе. Москва : Манн, Иванов и Фербер.&#x0D; Маклаков, А.Г. (2017). Общая психология: учебное пособие для студентов вузов и слушателей курсов психологических дисциплин. Санкт-Петербург : Питер.&#x0D; Мирошниченко, О.А. (2016). Роль темперамента зимовщика в процессе адаптации к условиям жизнедеятельности в Антарктике. Наука i освіта. Психологія: наук.-практ. журнал, 7/CXXХVІІІ, 126–132.&#x0D; Мірошниченко, О.А., Гуцуляк, О.П., &amp; Марченко, О.В. (2018). Впровадження діагностичних процедур і тренінгових програм у психологічну підготовку та реабілітацію зимівників. Український антарктичний журнал, 16, 178–187.&#x0D; Мірошниченко, О.А., &amp; Пасічник, І.Д. (2020). Готовність українських зимівників до життєдіяльності на антарктичній станції. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки. 10(55), 58–67.&#x0D; Моісеєнко, Є.В., Мірошниченко, О.А., Мадяр, С.А., Розова, К.В., Кузовик, В.Д., Ковалевська, О.Е., та ін. (2019). Технології діагностики і прогнозу психофізіологічного статусу для відбору фахівців до роботи в екстремальних умовах (методичні рекомендації). Київ : НТР «Антарктика».&#x0D; Налчаджян,А.А. (2010). Психологическая адаптация: механизмы и стратегии. Москва : Эксмо.&#x0D; Пишнов, Г.Ю. (2011). Підходи до оцінки ступеня вигоряння у осіб з напруженою працею за допомогою логістичних моделей. Український медичний часопис, 3, 101–105.&#x0D; Райгородский, Д.Я. (2008). Практическая диагностика. Методики и тесты: учеб. пособие. Самара : «БАХРАХ-М».&#x0D; Сидоренко, Е.В. (2007). Методы математической обработки в психологии. Санкт-Петербург : Речь.&#x0D; Фресс, П., &amp; Пиаже, Ж. (1975). Экспериментальная психология. Москва : Прогресс.&#x0D; Bakhmutova, L. (2019). Factors and models of interpersonal interaction of participants in long-term Ukrainian Antarctic Expeditions. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, 36(6), 48–55.&#x0D; Mehta, , &amp; Chugh, G. (2011). Achievement Motivation and Adjustment in Members of Indian Scientific Expedition to Antarctica. Psychological Studies, 56(4), 404–409. https://doi.org/10.1007/s12646-011-0109-7&#x0D; Moiseyenko, E., Sukhorukov, V., Pyshnov, G., Mankovska, I., Rozova, K., Miroshnichenko, O. et al. (2016). Antarctica challenges the new horizons in predictive, preventive, personalized medicine: preliminary results and attractive hypothesis for multidisciplinary prospective studies in the Ukrainian “Akademik Vernadsky” station. EPMA Journal, 7(1), 11. https://doi.org/10.1186/s13167-016-0060-8&#x0D;

Статтю присвячено проблемі формування резильєнтності як предиктора ефективної адаптації українських підлітків до життєдіяльності в умовах воєнного стану. На підґрунті застосування теоретичного аналізу та узагальнення наукових джерел розкрито зміст категорії резильєнтність, її провідні ознаки та функції. Поняття резильєнтності тлумачиться як спроможність особистості протистояти загрозам та швидко відновлюватись. Наголошено, що резильєнтність як системна особистісна якість формується внаслідок інтегрованої дії внутрішніх (індивідуально-психологічних) і зовнішніх (соціальних) чинників. Викладено зміст, структуру та вияви батьківсько-дитячих взаємин як чинника формування резильєнтності у підлітковому віці. Доведено значущість батьківсько-дитячих взаємин як провідного чинника формування резильєнтності у підлітковому віці. Презентовано авторську структурно-функціональну модель впливу батьківсько-дитячих взаємин на формування резильєнтності підлітка та проаналізовано зміст цієї моделі. Розкрито зміст ціннісно-мотиваційного, когнітивно-рефлексивного, емоційно-регулятивного і конативно-поведінкового компонентів батьківсько-дитячих взаємин, наголошено на їхній синергійній взаємодії. Виокремлено та диференційовано функції батьківського впливу на формування резильєнтності підлітка, а саме: просвітницьку (інформування, пояснення для формування світоглядної цінності резильєнтності; фасилітаційну (збагачення і стимуляція резильєнтності дитини власним прикладом батьків); комунікативну (емпатійне прийняття, емоційна близькість, змістовне спілкування. Наголошено, що індивідуальна траєкторія виховання у поєднанні зі значущими індивідуальними психофізіологічними чинниками формування підлітка (властивості темпераменту, риси характеру, зміст самоприйняття) сприяють розвитку резильєнтності як актуальної особистісної риси у підлітковому віці.&#x0D; Література&#x0D; &#x0D; Ґоулман, Д. (2020). Емоційний інтелект. Харків : Віват.&#x0D; Корчікова, І.В. (2014). Особистісна автономія як чинник визначення життєвої перспективи в юнацькому віці. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ. Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/5177&#x0D; Кочубей, Т., &amp; Семенов, А. (2013). Наукові підходи до вивчення емоційної стійкості як особистісної лідерської якості. Збірник наукових праць Уманського педагогічного університету, 1, 117–124. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpudpu_2013_1_17&#x0D; Лушин, П.В. (2013). Экологичная помощь личности в переходный период: экофасилитация (Монография). Киев.&#x0D; Музика, О.Л. (2017). Ціннісна детермінація становлення обдарованої особистості. (Монографія). Київ : Видавничий Дім «Слово». Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/708203/1/Muzyka_O_L_ZDSOO_IP_2017.pdf&#x0D; Радчук, Г.К. (2011). Психологія аксіоґенезу особистості у контексті вищої професійної освіти. (Автореф. дис. д-ра психол. наук). Київ.&#x0D; Савченко, О.В. (2012). Аналіз когнітивних структур, що обумовлюють сприйняття та оцінку різних ситуацій. Наукові записки. Серія «Психологія і педагогіка». Тематичний випуск «Актуальні проблеми когнітивної психології», 20, 244–253.&#x0D; Сердюк, Л.З., &amp; Шамич, О.М. (2017). Самодетермінація особистості як психологічна основа її самореалізації. Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць. Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Т. VI., 13., 164–73. Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/709101/1/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B4%D1%8E%D0%BA%20%D0%9B_%D0%A8.pdf&#x0D; Сопівник, І.В. (2016). Ціннісний (аксіологічний) підхід у вихованні особистості. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Педагогіка, психологія, філософія,239, 225–229. Київ.&#x0D; Cicchetti, D., &amp; Valentino, K. (2006). An ecological transactional perspective on child maltreatment: Failure of the average expectable environment and its influence upon child development. In D. Cicchetti &amp; D.J. Cohen (Eds.), Developmental psychopathology (Vol. 3, 2nd ed., pp. 129–201). New York : John Wiley.&#x0D; Eccles, J.S., Early, D., Fraser, K., Belansky, E., &amp; McCarthy, K. (1997). The relation of connection, regulation, and support for autonomy to adolescents’ Journal of Adolescent Research, 12(2), 263–286.&#x0D; Harter, S. (2006). Developmental perspectives on the self. In N. Eisenberg (Ed.) Handbook of Child Psychology, (Vol. 4, pp. 513–519). New York : Wiley.&#x0D; Lebedynets-Roda, O. (2020). The Conceptual and Terminological Field for the Problem of Adolescents’ Excessive Involvement into Social Networking. Psychological Journal, 6(9), 15–28.&#x0D; Masten, A. (2014). Ordinary magic: resiliencein development. New York : The Gulfordpress. https://doi.org/10.1002/imhj.21625&#x0D; Masten, A.S., Best, K.M., &amp; Garmezy, N. (1990). Resilience and development: Contributions from the study of children who overcome adversity. Development and Psychopathology, 2(4), 425–444.&#x0D; Mattanah, J.F., Lopez, F.G., &amp; Govern, J.M. (2011). The contributions of parental attachment bonds to college student development and adjustment: a meta-analytic review. Couns. Psychol., 58, 565–596. https://doi.org/10.1037/a0024635&#x0D; Rogers, C.R. (1961). On Becoming a Person: A Therapist’s View of Psychotherapy. Boston : Houghton Mifflin.&#x0D; Rutter, M. (1999). Resilience concept and finding: Implications for family therapy. Journal of Family Therapy, 21, 119–144.&#x0D; Skrove, M., Romundstad, P., &amp; Indredavik, M.S. (2013). Resilience, lifestyleand symptoms of anxiety and depression in adolescence: the Young-HUNTstudy. Psychiatry Psychiatr. Epidemiol, 48, 407–416.&#x0D; Werner, E.E. (2000). Protective factors and individual resilience. In P. Shonkoff &amp; S.J. Meisels (Eds.). Handbook of Early Childhood Intervention (pp. 115–132). New York : Cambridge University Press.&#x0D; Yates, T.M. , &amp; Masten, A.S. (2004). Fostering the future: resilience theory and the practice of positive psychology. In A. Linley &amp; S. Joseph (Eds.). Positive Psychology in Practice (pp. 521–539). New York : Wiley.&#x0D;

Війна є порушенням основних прав дитини, яке може мати тривалий негативний вплив на їхнє фізичне та психічне здоров’я, а також на їх загальний розвиток. Психологічні наслідки війни для дітей з нейропсихічними порушеннями включають негайні стресові реакції, підвищений ризик розвитку специфічних психічних розладів та тривалі труднощі в адаптації. Примусове розлучення з батьками значно поглиблює психологічні травми таких дітей. Важливо забезпечити комплексну та багаторівневу систему допомоги при роботі з травмами, орієнтовану на зміцнення стійкості та відновлення відчуття безпеки. Метою дослідження є аналіз психологічних наслідків війни для дітей з нейропсихічними порушеннями та розробка ефективних підходів діагностики й реабілітації. Методики дослідження включають аналіз літератури, клінічне обстеження з використанням психодіагностичних методик, анкетування дітей та їхніх батьків, а також розробку та апробацію реабілітаційних програм з подальшим порівняльним аналізом результатів. Досліджено та оцінено особливості вияву ПТСР, депресії, тривоги та стресу у дітей до проведення КПТ та після. Результати оцінки показали позитивну динаміку, зокрема, збільшилася кількість дітей без симптомів ПТСР депресії, тривоги та стресу. Зафіксовано зниження кількості дітей із середнім рівнем симптомів, особливо в депресії та тривоги. Показники високого рівня залишилися на стабільно низькому рівні, що свідчить про ефективність проведеної терапії. Отримані результати підтверджують важливість продовження медико-психологічної допомоги, яка допомагає знижувати вираженість симптомів і сприяє покращенню загального психічного стану дітей. Важливо розробляти та впроваджувати ефективні та доступні моделі багатосекторного співробітництва та терапії, які в першу чергу залежать від сімейних лікарів і лікарів первинної медичної допомоги в зонах конфлікту. У цій статті ми надаємо короткий огляд діагностики та реабілітації вразливих груп дітей. Література Герасименко, Є.В. (2016). Діагностика і психотерапія психогенних порушень у дітей з родин вимушених переселенців. Медична психологія, 11(2), 79–82. Зливков, В.Л., &amp; Лукомська, С.О. (2022). Діти війни: теоретико-методичні і практичні аспекти психологічної допомоги. (Монографія). Київ-Ніжин : ПП Лисенко М.М. Коваль, І.А. (2023). Поведінкові розлади у дітей і піддітків-біженців. С.Д. Максименка &amp; В.В. Турбан (Ред.). Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Життєві виклики сучасного суспільства: реалії та перспективи» (м. Київ, 09-10 листопада 2023 р.), (с. 23–25). Київ : Інститут психологіїімені Г. С. Костюка НАПН України. Кононенко, О.І. (2022). Психологічні особливості адаптації дітей в умовах війни та еміграції. Психологія та соціальна робота, 1(2), 55– 56. Режим доступу: https://onu.edu.ua/uk/structure/faculty/iipo/kafedry-ta-inshi-strukturni-pidrozdily/kafedra-sotsialnoi-roboty/spivrobitnyky/5917-kononenko-oksana-ivanivna Нестайко, І. (2023). Соціальна адаптація дітей-біженців у результаті війни в польському суспільстві. Збірник тез ІІІ Міжнародна наукова конференція «Воєнні конфлікти та техногенні катастрофи: історичні та психологічні наслідки» (м. Тернопіль, 20-21 квітня 2023 р.), (с. 19–21). Тернопіль : ФОП Паляниця В.А. Режим доступу : https://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/41133/2/MCTD_2023_Nestaiko_I-Social_adaptation_of_refugee_19-21.pdf. Мушкевич, М.І., Федоренко, Р.П., &amp; Мельник, А.П. (2016). Психологічна допомога учасникам АТО та їх сім’ям (2-ге вид., змін. та допов.) Луцьк : Вежа-Друк. Самойлова, О.В. (2018) Клінічні особливості розладів адаптації в умовах військового конфлікту на Сході України. Український вісник психоневрології, 26(2), 95–98. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2018_26_2_22. Alexander, J., Boothby, N., &amp; Wessells, M. (2010). Education and protection of children and youth affected by armed conflict: an essential link. Protecting education from attack: a state of the art review, 55–67. Haer, R. (2019). Children and armed conflict: looking at the future and learning from the past. Third World Q, 40(1), 74–91. Kadir, A., Shenoda, S., &amp; Goldhagen, (2019). Effects of armed conflict on child health and development: a systematic review. PLoS ONE, 14(1). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0210071 Macksoud, M.S., &amp; Aber, J.L. (1996). The war experiences and psychosocial development of children in Lebanon. Child Dev, 67(1),70–88. Nygren, M., Carstensen, J., Koch, F., Ludvigsson, J., &amp; Frostell, A. (2015). Experience of a serious life event increases the risk for childhood type 1 diabetes: the ABIS population-based prospective cohort study. Diabetologia, 58(6), 1188–1197 Ramcharan, B.G. (2002). Impact of armed conflict on children resolution 1314 (2000). In: The security council and the protection of human rights (pp. 278–282). Brill Nijhoff UNICEF (2019). The United Nations convention on the rights of the child–the children’s version. Режим доступу: https://resourcecentre.savethechildren.net/document/united-nations-convention-rights-child-childrens-version/. United Nations Children's Fund: UNICEF. (2023) Children and conflict in a changing world: Machel study 10-year review.New York : UNICEF. World Health Organization (2018). Report on the health of refugees and migrants in the WHO European Region: No public health without refugees and migrant health. Режим доступу : https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/311347/9789289053846-eng.pdf?sequence=1&amp;isAllowed=y Yule W, Dyregrov A, Raundalen M, Smith P. (2013) Children and war: the work of the Children and War Foundation. Eur J Psychotraumatol, 4, 18–24.