Relevant bibliographies by topics / Парадигма цілісної особистості / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Парадигма цілісної особистості.

Journal articles on the topic 'Парадигма цілісної особистості'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 38 journal articles for your research on the topic 'Парадигма цілісної особистості.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

ЛЯЛЮК, Галина. "ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНА ПАРАДИГМА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (2020): 163–78. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.406.

Full text
Abstract:
У статті актуалізовано проблему виховання дітей-сиріт, які перебувають у держаних закладах опіки. Наголошується на необхідності застосування особистісно-орієнтованого підходу до виховання дітей, позбавлених батьківського піклування. Особистісно-орієнтована парадигма виховання виступає своєрідним методологічним імперативом, що відповідає потребам розвитку і самореалізації духовного начала людини в новій соціокультурній ситуації. В центрі особистісно-орієнтованої педагогіки - особистість дитини, її самобутність, самоцінність.
 Здійснено аналіз теоретико-методологічних положень особистісно-о
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Богачев, Р. М., І. В. Богдановський та О. Г. Льовкіна. "ПАРАДИГМА РОЗВИТКУ СОЦІОГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ Й ОСВІТИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 32 (1 лютого 2022): 8–13. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1016.

Full text
Abstract:
Богачев Р. М., Богдановський І. В., Льовкіна О. Г.Парадигма розвитку соціогуманітарного знанняй освіти в інформаційному суспільстві. – Стаття.У статті розглядаються основні тенденції розвиткуфеномена освіти в глобалізованому інформаційному мисуспільстві. Наголошується на необхідності створеннянової освітньої парадигми, яка буде характеризуватися гуманізацією всіх сторін освітнього процесу. До системи освіти, крім механізму сприйняття інформації, ви-роблення вмінь і навичок, має бути добавлено завданняформування здатності до розуміння перспектив виживання людства, виходячи зі стратегічних пріор
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Кучерявий, Олександр. "ПАРАДИГМАЛЬНА КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ОСОБИСТІСНОГО, ПРОФЕСІЙНОГО Й ПРОФЕСІЙНО-КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛЯ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 19 (2021): 82–92. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.82-92.

Full text
Abstract:
В оглядовій статті з акме-синергетичних, аксіо-культурних, особистісно-діяльнісних і цілісних позицій схарактеризовано концептуальну схему та структуру авторської парадигмальної концептуальної моделі особистісного, професійного і професійно-культурного розвитку вчителя. До цілісної сукупності сутнісних характеристик розробленої моделі віднесено такі: 1) її аксіологічно детерміновану акме-синергетичну парадигму; 2) концептуальність; 3) спіралеподібність просторової форми; 4) системну побудову як ієрархічно впорядкованої; 5) ціннісно-смислову наступність фаз розвитку особистості вчителя як особл
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Грошовенко, Ольга Петрівна. "Формування екологічного світогляду майбутніх учителів початкової школи у процесі професійної підготовки". Освітній вимір 47 (14 січня 2016): 94–100. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v47i0.2437.

Full text
Abstract:
Грошовенко О. П. Формування екологічного світогляду майбутніх учителів початкової школи у процесі професійної підготовки.
 У статті актуалізується необхідність посилення гуманістичного складника системи освіти України, забезпечення пріоритетності загальнолюдських цінностей, орієнтації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, насамперед на процеси формування особистості у всій багатогранній повноті її інтелектуального, культурного, психологічного й соціального розвитку. Формування екологічного світогляду майбутніх вчителів початкової школи визначено як цілісну систему форму
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Пелех, Владислав. "РЕГУЛЯТИВНІ МЕХАНІЗМИ ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ОСОБИСТОСТІ". Інноватика у вихованні 1, № 19 (2024): 193–201. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i19.601.

Full text
Abstract:
У статті розкрито регулятивні механізми ціннісно-смислової саморегуляції особистості, що дають змогу розглядати феномен ціннісно-смислової саморегуляції як гармонійний і цілісно структурний. Констатовано, що ці механізми не завжди спрямовані на реалізацію конкретних учинків або дій людини. Визначено рівні ціннісно-смислової саморегуляції особистості: 1) осмислення або/та переживання індивідом дії, вчинку, діяльності загалом; самоусвідомлення того, що є цим безпосередньо; урахування надзвичайно великої кількості безпосередніх стимулів, цілей, мотивів; 2) пошук смислів власної поведінки й діяльн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Руденко, Володимир Миколайович. "МОДЕЛЮВАННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ЗМІСТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 93–102. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.190.

Full text
Abstract:
Моделювання культурологічної спрямованості змісту вищої освіти закладене на підставах ізоморфної тотожності освіти і культури. Основна ідея полягає в наповненні змісту вищої освіти когнітивними, ціннісними та регулятивними формами смислового розуміння культури. Зміст навчання і виховання диференційовано представлено у контексті культури і цивілізації. Цільовий компонент вищої освіти вибудовується в рамках культурологічної парадигми гуманістичного типу (парадигми людини культури), що визначає необхідні і достатні умови для становлення цілісної системи професійно-особистісних якостей випускника
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Яновська, Л. Г., та А. О. Яновський. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ ДО ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ АКСІОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (2021): 254–59. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-39.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено одній з актуальних проблем підготовки майбутніх учителів історії – компетентнісному підходу в освітньому процесі. Учитель історії має не лише збагачувати учнів історичними знаннями, а насамперед допомагати їм орієнтуватися у соціальному й культурному просторі, формувати в учнів національну самосвідомість, сприяти цілісному сприйняттю світу. Задля реалізації означених цілей в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти вчитель історії має бути готовим до цього. Отже, професійна підготовка майбутнього вчителя історії має базуватися на формуванні у нього ціннісних (ак
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Радчук, Галина, and Мирослава Вінничук. "PERSONAL READINESS OF FUTURE TEACHERS TO IMPLEMENT DIALOGUE IN THE EDUCATIONAL PROCESS AS A PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL PROBLEM." "Scientific notes of the University"KROK", no. 2(74) (June 30, 2024): 283–91. http://dx.doi.org/10.31732/2663-2209-2024-74-283-291.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано наукові погляди з психології, філософії та педагогіки щодо розуміння поняття «діалог». Розкрито сутність освітнього діалогу як форми навчання в гуманітарній парадигмі освіти, спрямовану на цілісне особистісне становлення учасників взаємодії через внутрішню мотивацію до саморозвитку та смислопошукової діяльності. Проаналізовано три рівні реалізації діалогу в освітньому процесі: формальний, змістовий та особистісно-смисловий. Обґрунтовано важливість особистісного підходу у розумінні готовності майбутніх педагогів до діалогізації освіти. В аналізі використано гуманістичний
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Кудрик, Ліліана, та Юрій Сурмяк. "В. Сухoмлинський прo психолого-педагогічну культуру вчителя та її значення для збереження здоров’я школярів". Педагогіка і психологія професійної освіти, № 1 (8 серпня 2019): 199–207. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.20.

Full text
Abstract:
У стaттi висвітлюються погляди видaтнoгo укрaїнськoгo педaгoгa В. Сухомлинського на роль постаті учителя у вихованні гармонійної особистості, збереженні тa змiцненні здoрoв’я шкoлярiв. Акцент зроблено на психолого-педагогічній культурі вчителя і ненасильницькій, лікувальній педагогіці, апологетом якої був В. Сухомлинський. Показано необхідність підвищення психолого-педагогічної культури вчителя як запоруки реaлiзaцiї здoрoв’язбережувальної функцiї oсвiти. Автори доходять висновку, що В.Сухомлинський розумів освіту як людинотворчий чинник, а психолого-педагогічну культуру вчителя – як цілісну с
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Шматко, Володимир. "ЕТИЧНІ ДОМІНАНТИ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНЬОГО ЛІКАРЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ". Grail of Science, № 34 (17 грудня 2023): 353–55. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.08.12.2023.79.

Full text
Abstract:
Порушується проблема інтерпретації етичних домінант свідомості майбутнього лікаря в умовах воєнного стану. Визначається, що в реальному житті людина виявляє себе цілісно, в сукупності моральних цінностей і реакцій на світ, час, життєвий простір, виклики і здатність долати перешкоди. Домінанти в етичному становленні особистості кваліфікуються як реальний вибір між життям і смертю, можливістю допомогти людині, врятувати її будь-якою ціною, фаховими компетенціями, часом навіть ціною власного життя. Відповідно до визначеної предметності аналізу, в контексті етичної парадигми актуалізується теорія
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Зима, О. Г., В. А. Будянська, В. В. Кошарна, В. О. Турпетко та В. О. Василашко. "Формування конкурентоспроможності особистості: від школяра до випускника ЗВО". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6 (270) (10 листопада 2021): 90–95. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-90-95.

Full text
Abstract:
У статті розкрито необхідність та своєчасність формування конкурентоспроможності майбутнього фахівця в сучасних умовах модернізації освітньої системи. 
 Характер проблем сучасності, причини та можливі наслідки в розвитку людства змушують задуматися про рушійні сили і перспективи, які чекають на нас в майбутньому, щоб спільно утримати рівновагу між: 1) соціальним, економічним і природним середовищем; 2) матеріальними і духовними цінностями, які є передумовами сталого розвитку суспільства і культури. Тільки таке суспільство має майбутнє, яке думає не тільки про миттєві блага, а й про те, що
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Cпицька, Ліана. "Методологічні платформи психічного здоровʼя особистості у координатах сучасних парадигм". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T3 (2020): 210–16. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-210-216.

Full text
Abstract:
У статті проведено аналіз підходів до вивчення проблеми психічного здоровʼя показав, що в основу його аналізу покладено біопсихосоціальний підхід, заснований на гуманістичній парадигмі, який відводить центральне місце особистості, якості її життя у соціумі та є підгрунтям практики сучасної психологічної допомоги та соціальної роботи «людина-в-оточенні». Встановлено, що у науковому просторі найпродуктивнішими розробками в напрямі психічного здоровʼя особистості є такі методологічні підходи: нормоцентричний (здоровʼя вивчається як оптимальний рівень функціонування організму і психіки); феноменол
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

ЗАЄЦЬ, Світлана. "ЕКОКУЛЬТУРА ОСОБИСТОСТІ В ПРОЕКТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ХОРЕОГРАФА". Humanitas, № 6 (17 березня 2023): 11–16. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2022.6.2.

Full text
Abstract:
У статті зазначено зв'язок між поняттями «екологія», «культура» та «екокультура особистості». Проаналізовано поняття «природа» як філософську категорію, зазначивши особливості форм вираження І та ІІ природи. Розкрито поняття екологічної культури в залежності формування свідомості людини; зазначено проблеми формування екологічної свідомості у дітей; наведено приклад формування екокультури в процесі проектної діяльності, як практичний досвід підготовки хореографів до роботи в закладах освіти. Відмічено, екологічні катастрофи як наслідок антропологічної дії сьогоднішнього суспільства на живі сист
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Мельник, Ірина, та Людмила Заремба. "ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИХОВАТЕЛЯ ЗДО: ВИХІДНІ КОНЦЕПТИ". Молодий вчений, № 2 (90) (26 лютого 2021): 190–94. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-37.

Full text
Abstract:
В умовах євроінтеграції освіти пріоритетним завданням є підготовка фахівців нової генерації, здатних самореалізуватися в нових умовах, підвищення їх професіоналізму, використання освітніх технологій, зорієнтованих на вияв педагогічної майстерності спеціаліста. З огляду на це у статті акцентується вплив освітніх технологій у контексті гуманістичної парадигми освіти. Цілком правомірно стверджується, що освітні, інтерактивні технології як підсистема цілісної професійної підготовки вихователя ЗДО спрямовані на формування особистості педагога як найвищої цінності і водночас системи цінностей і прав
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Шулигіна, Раїса. "Психолого-педагогічні аспекти духовно-морального становлення зростаючої особистості в умовах динамічних суспільних трансформацій". ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР 2, № 7 (2) (2024): 137–48. https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.7(2)/2.2024.27.

Full text
Abstract:
Зміст статті включає аналіз психолого-педагогічних аспектів духовно-марального становлення зростаючої особистості з урахуванням динамічних суспільних трансформацій сьогодення, які здійснюють вагомий вплив на конструювання внутрішнього світу, системи ціннісних орієнтацій, свідомості й духовності «нового» покоління. У розвідці наголошено, що пріоритетну роль у цих процесах відведено освіті, в нормативно-правовій базі якої акцентовано увагу на духовно-моральних постулатах життєдіяльності, культурно-історичних цінностях українського народу, його духовних традиціях та їх ролі у формуванні цілісної
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

ГЕЙКО, Євгенія. "ЦІЛІСНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОГО БУТТЯ". Психологічне здоров’я, № 1 (28 квітня 2021): 19–26. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-1-2.

Full text
Abstract:
Постановка проблеми. Цілісність визначається сукупністю зв’язків внутріш- ніх елементів системи й зовнішніх відношень, зв’язків і взаємодій. Проблема цілісності як сут- тєвої характеристики людського буття і місця людини у світі постає в різні історичні епохи в розмаїтті форм: як своєрідний мікрокосм розглядається частиною макрокосму; уподібненість Божественому; цілісність як уособлення земного і небесного в індивідові, наділеного свободою волі; цілісність людини в раціоналістичному або натуралістичному вимірі, особистісний ас- пект й цілісність буття індивіда. Аналіз останніх досліджень і пуб
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Мачинський, Назар Олегович. "ІСТОРИКО-ГЕНЕТИЧНЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ ІДЕЙ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО НАЦІОНАЛЬНИХ ГЕРОЇВ ОСОБИСТОСТІ". Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, № 4 (27 грудня 2024): 60–64. https://doi.org/10.32782/art/2024-4-11.

Full text
Abstract:
У статті розглядається історико-генетичне узагальнення ідей формування ціннісного ставлення до героїв упродовж історичних періодів як важливого чинника виховання особистості, збереження історичної пам’яті та формування громадянської свідомості. У статті виділено, проаналізовано та описано ключові фази героїзації – від стародавніх часів до сьогодення. Прослідковується процес зміни парадигми висвітлення ставлення до героїчних особистостей. Стаття визначає основні характеристики героїчних образів у різні епохи: воїнська доблесть, моральний ідеал, політичне лідерство та соціальна місія, які дають
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Козубенко, Леонід. "СЮЖЕТНО-КОМПОЗИЦІЙНА ПАРАДИГМА РОМАНІСТИКИ Т. МОРРІСОН". Теоретична і дидактична філологія, № 36 (15 серпня 2023): 212–21. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1517-2023-36-212-221.

Full text
Abstract:

 
 
 У статті досліджується сюжетно-композиційна парадигма романістики Т. Моррісон. Звертається увага на те, що Тоні Моррісон належить значне місце серед найбільш досліджуваних письменників сьогодення. Її творчість відкрила новий етап в історії літератури США, тому що в ній зникає лінія протиставлення «чорного» і «білого», а мета переноситься на відтворення ідей етнічної самосвідомості та на пошук місця афроамериканців в історичній картині світу. Окрім цього, творчий доробок Т.Моррісон можна охарактеризувати як такий, що опирається на афроамериканський та власне аф
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

ПОТАПЧУК, Тетяна, Анна ЛЯКІШЕВА та Ольга ЧЕРСАК. "ПРОФЕСІЙНЕ САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ТА САМОВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЗВО ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА". Humanitas, № 5 (12 січня 2022): 61–67. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.5.9.

Full text
Abstract:
У статті розкрито питання професійного самовдосконалення та самовиховання майбутніх викладачів ЗВО в наукових дослідженнях. Зазначено, що процес самовдосконалення особистості складається з низки етапів, які охоплюють цілу систему взаємопов’язаних методів, серед яких найбільш ефективними вважаємо методи самопізнання, самостимулювання, самопрограмування, самовпливу. Сучасні дослідження свідчать, що сьогодні знання старіють упродовж 3-5 років. З огляду на це перед педагогом постає питання безперервного навчання впродовж усього життя. Таким чином, змінюється парадигма освіти: від «освіти на все жи
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Сафонова, І. О. "ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА ПЕДАГОГІКА ЯК СМИСЛОВИЙ АСПЕКТ МЕТОДОЛОГІЇ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 97, № 4 (2020): 231–44. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-97-4-231-244.

Full text
Abstract:
Ми розглядаємо феноменологічний підхід як методологічну основу, що обумовлює нове бачення – глибоке прояснення сутностей і смислів освітніх проблем, онтологічних засад освіти людини і пояснює педагогічну необхідність їх вирішення. Основною ідеєю феноменологічного підходу в освіті є ідея «життєвого світу» особистості, її цілісності. Утвердження холістичної парадигми цілісності в методології освіти, в якій Людина розглядається як найвище втілення холізму, як найвища цілісність, що припускає: «постійно прагнути побачити, відчути, випробувати і зрозуміти єдність всіх речей» – «жити в цілісності» (
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Поліщук, Ольга. "СУЧАСНІ ФОРМИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В КОНТЕКСТІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Інноватика у вихованні, № 15 (8 червня 2022): 202–7. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i15.463.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано та визначено сучасні форми виховної роботи згідно концепції НУШ. Обґрунтовано думку про те, що нова парадигма виховання полягає в розумінні дитини як субʼєкта і мети виховання, орієнтує на усвідомлення виховання як соціально-педагогічного явища, на підвищення виховного потенціалу освітнього середовища та проєктування цілісного виховного простору. Обґрунтовано думку про те, що виховання – це цілеспрямована діяльність, яка здійснюється в системі освіти, орієнтована на створення умов для розвитку духовності зростаючої особистості на основі загальнолюдських (гідність, чесні
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

СОЛЄЙКО, Олена, Сергій ЦАРЕНКО, Лариса КИЄНКО-РОМАНЮК та Тетяна ГАЛИЧ. "ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ КЕРІВНИКА З УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ВИЩОЇ ОСВІТИ ІЗ УРАХУВАННЯМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ". Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія», № 7 (13 березня 2025): 221–31. https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2025-1.30.

Full text
Abstract:
Метою статті є розроблення принципів методичного забезпечення мовних компетентностей керівника з управління закладом вищої освіти в Україні із урахуванням європейського досвіду. Методологія дослідження – загальний системний підхід до вивчення явищ об’єктивної дійсності, застосування теоретичних і емпіричних методів (аналіз і синтез, спостереження, типологічні класифікації, опитування й експертні оцінки), цілісних філософських уявлень про пріоритетність ціннісної сфери особистості й запровадження європейських стандартів і нової освітньої парадигми в Україні з опорою на провідні національні доку
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Климишин, Ольга. "АКСІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР АВТЕНТИЧНОЇ ПРИРОДИ ЛЮДИНИ З ПОЗИЦІЇ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ПСИХОЛОГІЇ". Psychology of Personality 10, № 1 (2020): 54–62. http://dx.doi.org/10.15330/ps.10.1.54-62.

Full text
Abstract:
У статті представлено християнсько-орієнтовану парадигму аксіологічного виміру автентичної природи людини. В християнській психології людина постає як цілісна комплементарна єдність тіла-душі-духа. Суть автентичної природи людини визначає сакраментальність. Остання постає як аксіологічна характеристика та трансцендентальне джерело розвитку особистості – передумова її самопізнання, самовизначення та самовдосконалення. Сакраментальність як аксіологічну характеристику людини роз­криває положення, за яким людина є носієм незнищенного трансцендентного Божого образу. Усвідом­лення цієї даності ініці
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

ДАНИЛЮК, Оксана, Інна ОСАДЧЕНКО та Наталія ІОВХІМЧУК. "ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ОДИН ІЗ НАЙВАЖЛИВІШИХ ЗАСОБІВ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 4 (26 листопада 2021): 50–56. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.4.9.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено проблемі застосування інтерактивних методів навчання в закладах вищої освіти як одного з найважливіших засобів підготовки майбутніх фахівців. Актуальність дослідження зумовлена модерні- зацією системи освіти. Зміни, що відбуваються в системі вищої освіти, зумовлені рухом до інноваційної особис- тісно-розвивальної парадигми освіти, необхідністю використання інтелектуально-творчого потенціалу людини для творчої діяльності в усіх сферах життя. Побудова змісту освіти з урахуванням сучасних тенденцій розви- тку наукових знань приводить до необхідності не тільки засвоювати основні
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Лазуріна, Наталія Петрівна, та Ірина Миколаївна Островська-Бугайчук. "ІДЕЯ ПАНСОФІЙНОСТІ ЯК ФІЛОСОФСЬКО-ОСВІТНІЙ ПРОЕКТ ЯНА АМОСА КОМЕНСЬКОГО". Culturological Almanac, № 3 (25 грудня 2023): 175–83. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.24.

Full text
Abstract:
В статті розкриті евристичний потенціал та методологічне значення ідеї пансофійності, як універсального філософсько-освітнього проекту Я. А. Коменського. Актуалізоване сучасне осмислення ідеї пансофійності закладеної у європейську педагогічну традицію де успішне засвоєння основ наук пов’язують із енциклопедизмом, заснованим на пріоритеті загальнолюдських цінностей. Проаналізовано дослідження українського славіста Д. Чижевського, та чеського науковця Я. Паточки, які підкреслили виявив тенденцій епохи Бароко та Ренесансу у становлення пансофічних ідей, що тісно переплелися в «Пансофії» чеського
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Boyko, N. І., та I. M. Baran. "Онімний простір поетичного мовомислення Василя Симоненка". Literature and Culture of Polissya 108, № 22f (2023): 108–20. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2023-22f-108-108-120.

Full text
Abstract:
У дослідженні здійснено спробу цілісного аналізу й лексикографічної репрезентації системи онімів, уживаних у мові поетичних творів Василя Симоненка. З’ясовано, що власні назви належать до маркерів поетичного мовомислення автора, вони розширюють розуміння природи онімного слова, увиразнюють індивідуальні ознаки ідіолекту зокрема й мовлення художнього стилю загалом. Система онімів у просторах поезій Василя Симоненка поглиблює уявлення про мовні особливості української поезії другої половини ХХ століття, увиразнює склад мовно-поетичних засобів специфічної естетизації певного періоду в історії роз
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Ткач, Марія. "Синергізм взаємодії культурфілософських аспектів постнекласичного знання у змісті вищої мистецької освіти". Ukrainian Educational Journal, № 4 (23 січня 2023): 67–78. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2022-4-67-78.

Full text
Abstract:
У статті здійснений дослідницький пошук культурфілософських аспектів постнекласичного знання у змісті вищої мистецької освіти. Для більш глибокого розуміння зазначених процесів проведений системний теоретичний аналіз етапності розвитку наукового знання і типів наукової раціональності відповідно до усталеної періодизації у філософії науки: класика – некласика – постнекласика. З’ясовано, що феномен раціональності є унікальним рефлексивно-понятійним принципом культури, який її впорядковує, надає їй цілісності та уможливлює раціоналізацію елементів культури в системі освіти.Констатовано, що модель
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Кучменко, Е. М., Ю. М. Давиденко, А. Г. Бровко та В. О. Прудько. "ТЕОРЕТИКО-ПЕДАГОГІЧНА СКЛАДОВА В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ ІСТОРИКО-МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН". Research Notes, № 1 (6 червня 2024): 104–11. http://dx.doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-1-104-111.

Full text
Abstract:
Стратегія оновлення вищої освіти визначає вивільнення від ідеології догматизму, розширенням діапазону пізнання, умінням зберігати спадщину і відкидати застарілі концепції поки вони не перетворилися в окови на шляху розвитку. Із врахуванням європейського досвіду в Україні, на сучасному етапі, відбувається процес творення відповідної наукової парадигми щодо національної освіти через особливе бачення соціокультурних змін, які відбуваються в нашій країні. З цієї точки зору фаховий розвиток майбутнього викладача – це процес якісних змін, які покликані створити умови для переходу від формально-теоре
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Ткач, М. М. "КОНЦЕПТ ПРОФЕСІЙНОГО СВІТОРОЗУМІННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПОСТНЕКЛАСИЧНОМУ ДИСКУРСІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (2019): 208–22. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-208-222.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано концепт професійного світорозуміння майбутнього вчителя музичного мистецтва у контексті постнекласики. Виявлено, що цілісність даного концепту зумовлюється глибинним зв’язком з універсаліями педагогічної культури: педагогічною картиною світу, художнім світоглядом та Я-концепцією вчителя музичного мистецтва й детермінується діалектичною єдністю його структурних компонентів: когнітивно-пізнавального (Я-розуміння), емоційно-ціннісного (Я-ставлення), діяльнісно-практичного (Я-поведінка) та професійно-рефлексивного (Я-рефлексія). Визначено, що розгортання змісту концепту у с
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Жога, Руслан, та Людмила Штефан. "Структура освітнього середовища майбутніх вчителів музичного мистецтва". Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, Вип. 80. Т. 1 (5 червня 2022): С. 43–48/. https://doi.org/10.5281/zenodo.10402863.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто проблему створення освітнього середовища в умовах сучасної освітньої парадигми. Наголошено на процесі формування єдиного європейського освітнього простору, збільшенні кількості навчальної інформації, динамічній трансформації процесу підготовки здобувачів вищої освіти. Проведено аналіз наявних у сучасному науковому дискурсі визначень поняття «освітнє середовище» та зроблено висновок про недостатність застосування середовищного підходу на музичних факультетах закладів вищої педагогічної освіти.   Розглянуто проблему структурування освітнього середовища в закл
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

МАКСИМЕНКО, Сергій. "ІНФОРМАЦІЙНО-ЕНЕРГЕТИЧНА НУЖДА ЯК ВЛАСТИВІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: ДЖЕРЕЛА Й РУШІЙНІ СИЛИ РОЗВИТКУ". Психологічне здоров’я, № 2 (28 квітня 2021): 75–88. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-2-8.

Full text
Abstract:
Постановка проблеми. Сучасна наука не має метода, який був би адекват- ним щодо наукового дослідження психології особистості як унікальної, неповторної та ціліс- ної системи. Ми вважаємо, що генетико-моделюючий метод відображає ті сутнісні ідеї, які необхідно реалізувати в дослідженні особистості як цілісності, що саморозвивається зав- дяки дії біосоціальної основи – життєвої енергії, яка «опредметилася» в даній особистості. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Складну суперечливу взаємодію біологічного та соціального є сенс розглядати в двох площинах – як фактори, що діють на особистість,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Ногачевська, Інна, та Ернест Івашкевич. "ПСИХОЛОГІЧНІ ТРАДИЦІЇ ЩОДО ПРОБЛЕМИ РОЗУМІННЯ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 14 (1 квітня 2020): 187–93. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.168.

Full text
Abstract:
В статті окреслено напрями дослідження розуміння тексту з психологічної точки зору. Описано процес розуміння текстового матеріалу в парадигмі різних психологічних теорій інтелектуальної діяльності. Виокремлено рівні розуміння тексту. Зазначено, що розуміння в психології – один із пізнавальних процесів, що являє собою розкриття реально наявних, істотних зв’язків предметів і явищ об’єктивної дійсності. Визначено, що прихильники психолінгвістичного підходу розглядають розуміння як побудову проекції тексту. У межах цього напряму досліджується розуміння тексту як ієрархія предикатів або ієрархія ін
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Климишин, Ольга. "ФЕНОМЕНОЛОГІЯ СУБ’ЄКТНОСТІ ЛЮДИНИ З ПОЗИЦІЇ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ПСИХОЛОГІЇ". Psychology of Personality 9, № 1 (2019): 21–29. http://dx.doi.org/10.15330/ps.9.1.21-29.

Full text
Abstract:
У статті представлено християнсько-орієнтовану парадигму суб’єктності людини. Історичний поступ психологічної науки закономірно приводить до телеологічно детермінованого холістичного пред­ставлення людини як цілісної тілесно-душевно-духовної реальності, носія і суб’єкта духовних прагнень і здатностей. Таке бачення притаманне інноваційному для сучасної вітчизняної психології напрямку – хрис­тиянсько-орієнтованому, заснованому на експозиції християнської персонології на постнекласичний тип раціональності.Суб’єктність є складним багаторівневим феноменом, функціональний зміст якого визначає онтоло
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Дичковський, Степан Іванович, С. В. Іванов та П. С. Борсук. "Модель відкритої гуманітарної освіти: реалізація нового педагогічного мислення". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (3 квітня 2014): 191–96. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.430.

Full text
Abstract:
Швидке запровадження у навчально-виховний процес інноваційних технологій та підходів, рішуча відмова від формалізму, застарілих форм, методів і засобів педагогічної діяльності, тісний зв’язок науково-дослідної роботи з практикою господарювання в країні – саме це дає підставу стверджувати, що сьогодні у вищій освіті України народжується якісно відмінний тип навчальних закладів, які пристосовані до нових умов діяльності.Складова освітньої реформи в Україні безпосередньо пов’язана з процесом становлення відкритості системи освіти, який зумовлює її зорієнтованість на цілісний неподільний світ і йо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Петренко, Лариса Михайлівна. "Акмеологічний підхід до розвитку інформаційно-аналітичної компетентності керівників професійно-технічних навчальних закладів". Theory and methods of e-learning 3 (11 лютого 2014): 256–66. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.347.

Full text
Abstract:
В Меморандумі неперервної освіти Європейського союзу зафіксовано, що «Європа вже вступила в «епоху знань»…». Тому сьогодні безперечною є теза про успішність переходу до економіки і суспільства, основаних на знаннях, за умов супроводу його процесом неперервної освіти – учіння довжиною в життя (lifelong learning) [7]. Відтак, концепція освіти впродовж всього життя у ХХІ столітті набула ключового значення.Очевидно, що необхідність у неперервній освіті, професійній підготовці виникає щоразу, коли людина зустрічається з чимсь новим, що з’являється в його професійному й особистому житті. Тому ця нео
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Maksymenko, Serhii. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ ХХІ СТОЛІТТЯ: ГЕНЕТИКО-КРЕАТИВНИЙ ДИСКУРС". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 4, № 1 (2022). http://dx.doi.org/10.37472/v.naes.2022.4105.

Full text
Abstract:
В статті розглядаються актуальні проблеми методологічного забезпечення фундаментальних та прикладних психологічних досліджень, спрямованих на вирішення нагальних потреб сучасного суспільства. Шляхи розвитку психологічної науки розглядаються в парадигмі генетичної психології, методологічний потенціал якої дозволяє осмислити, виявити та сформувати нові підходи до організації психологічного дослідження, утвердити справжні критерії евристики та практичну ефективність психологічного знання в галузі психологічного дослідження. Ці завдання конкретизуються крізь призму нового бачення проблем особистос
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Абаніна, Г. В., та В. М. Корецький. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ КОМБАТАНТІВ". "Scientific notes of the University"KROK", 2022, 157–64. http://dx.doi.org/10.31732/2663-2209-2022-66-157-164.

Full text
Abstract:
Епоха соціальних змін, криз і війни, складні умови суспільного життя вимагають від людини вибору правильної життєвої лінії, що сприяє збереженню цілісності внутрішнього світу і досягненню самореалізації в майбутньому. Особливого значення при побудові життєвого шляху набуває феномен “життєвих перспектив особистості”. Дослідження уявлень про життєві перспективи стають особливо важливими при зверненні до ситуації сприйняття майбутнього, передбачення майбутніх подій, постановки цілей і вибору шляхів їх досягнення. Такі дослідження детермінують побудову життєвих планів у контексті організації діяль
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Змінчак, Н. М. "Синергетичні засади формування комунікативної компетентності студентів ЗВО у процесі навчання української мови професійного спрямування". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка, № 8 (30 червня 2025). https://doi.org/10.54929/2786-9199-2025-8-06-05.

Full text
Abstract:
Комунікативна компетентність є однією з ключових складових професійної успішності, оскільки визначає здатність фахівця ефективно взаємодіяти в різних професійних, академічних та соціокультурних контекстах. Її значущість зберігається впродовж усього життя спеціаліста, незалежно від галузі діяльності, що зумовлює необхідність постійного її розвитку. В умовах трансформації освітнього середовища, цифровізації та глобалізації виникає потреба в інноваційному переосмисленні змісту, методів і підходів до організації навчального процесу, зокрема у формуванні комунікативної компетентності. У статті проа
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography