Academic literature on the topic 'Парогенератори'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Парогенератори.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Парогенератори"

1

Skalozubov, V., V. Kondratiuk, Ye Pysmennyy, Yu Komarov та S. Klevtsov. "Модернізація стратегій і систем управління аваріями на ядерних енергоустановках з їх повним тривалим знеструмленням". Nuclear and Radiation Safety, № 2(98) (26 червня 2023): 80–86. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2023.2(98).08.

Full text
Abstract:
У сучасних екстремальних умовах експлуатації українських АЕС (особливо Запорізької АЕС) унаслідок зовнішніх воєнних впливів сталися десятки аварійних зупинок енергоблоків через повне або часткове зовнішнє знеструмлення. Повне тривале знеструмлення атомних енергоблоків стало однією з основних причин ядерної (важкої) та радіаційної аварії із катастрофічними екологічними наслідками на АЕС «Фукусіма-1» у 2011 році. Проведений раніше детерміністичний аналіз аналогічної аварії з повним тривалим знеструмленням енергоблоків з реакторами ВВЕР-1000 встановив неминучість виникнення ядерної аварії за умов перевищення гранично допустимої температури оболонок тепловидільних елементів ядерного палива. Перспективним підходом підвищення ефективності управління аваріями з повним знеструмленням ядерних енергоустановок є застосування аварійного живильного насоса з паровим приводом від парогенератора. Необхідною умовою впровадження такого підходу є кваліфікація аварійного живильного насоса з паровим приводом на надійність та працездатність у разі аварій з повним знеструмленням. У статті обґрунтовано критерії та умови кваліфікації аварійного живильного насоса з паровим приводом у перехідних і робочих режимах для забезпечення успішного виконання функцій безпеки щодо відведення залишкових тепловиділень від реактора та підтримки необхідного рівня живильної води в парогенераторі. На основі розробленої консервативної тепло-гідродинамічної моделі «реактор – парогенератор – аварійний живильний насос з паровим приводом» визначено конструкційно-технічні вимоги до системи аварійного живильного насоса з паровим приводом, які відповідають установленим критеріям та умовам кваліфікації. Встановлено, що ефективна працездатність аварійного живильного насоса з паровим приводом від парогенератора обґрунтована для перших 10 діб після повного знеструмлення. Отримані результати можуть бути застосовані під час модернізації стратегій та систем управління аваріями з повним тривалим знеструмленням атомних енергоблоків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

БОГАТЧУК, Михайло. "Витрати палива на роботу навісного обладнання парогенераторних установок технологічного транспорту". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 17 (2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.628.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу і уточненню витрат палива на роботу навісного обладнання парогенераторних установок типу ППУА, які приводять в дію паровий котел, що виробляє пароводяну суміш. Виконано аналіз інформаційних джерел з витрат палива на приведення в дію теплогенератора і необґрунтованих перевитратах. Охарактеризовано недоліки з підрахунку витрат палива за годину роботи установки. На основі аналізу нормативних даних з обліку витрат палива за годину роботи запропоновано розрахункову модель для обчислення дійсної витрати палива за виконану роботу з підготовки пароводяної сумі на різних режимах експлуатації установки. При розрахунку запропоновано обчислення вести за втратами потужності двигуна внутрішнього згоряння на привід навісного обладнання при їх роботі на різних режимах підготовки пароводяної суміші.
 Основна суть полягає в тому, що визначають втрати потужності ДВЗ для кожного пристрою, який забезпечує функціювання теплогенератора і по сумарній втраченій потужності, знаходять кількість палива на виконання пароводяної суміші на вибраному режимі експлуатації установки. Знаючи сумарні втрати потужності і питому витрату палива для даного двигуна визначають дійсну витрату палива на вибраному режимі експлуатації парогенератора. Запропоноване позволить експлуатаційникам позбутися необґрунтованих витрат палива на отримання пароводяної суміші з необхідними параметрами по продуктивності, тиску і температурі. 
 Ключові слова: парогенератор, навісне обладнання, витрати палива, двигун внутрішнього згоряння (ДВЗ), втрати потужності, пароводяна суміш.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Kondratyuk, V., Yu Pysmennyy, V. Skalozubov, Yu Komarov та S. Kosenko. "Оцінка впливу гідродинамічної нестійкості перехідних режимів насосів систем безпеки під час аварій з міжконтурними течами на стан ядерних енергоустановок із ВВЕР". Nuclear and Radiation Safety, № 4(96) (21 грудня 2022): 23–28. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2022.4(96).03.

Full text
Abstract:
З досвіду експлуатації, результатів контролю технічного стану великої кількості теплообмінних труб у кожному парогенераторі та результатів досліджень з імовірнісного аналізу безпеки вихідна подія з міжконтурними течами є однією з домінантних подій. Технічні складності ідентифікації міжконтурних теч, особливо розриву малої кількості теплообмінних трубок парогенератора, впливають на стратегії управління аваріями.
 Під час реалізації протиаварійних дій унаслідок пуску насосів може виникати перехідний процес, який за певних умов може призвести до коливальної гідродинамічної нестійкості в каналах систем безпеки, порушення умов теплообміну в активній зоні реактора, гідро- і термодинамічних ударів та інших негативних ефектів. Під час моделювання аварій детерміністичними кодами такий перехідний процес моделюється або спрощено, або взагалі не розглядається. Проте у перехідних режимах пуску насосів може виникнути коливальна гідродинамічна нестійкість параметрів потоку внаслідок інерційного запізнювання реакції напірно-витратної характеристики насосів. Крім того, на витрату в системах безпеки загалом можуть впливати зміни в процесі аварії протитиску в реакторі і парогенераторах. На основі консервативної теплогідродинамічної моделі аварії з міжконтурними течами наведено оригінальний метод кваліфікації ядерних енергоустановок із водо-водяними енергетичними реакторами в умовах гідродинамічної нестійкості перехідних режимів пуску насосів активних систем безпеки. Встановлено критерії впливу коливальної гідродинамічної нестійкості в режимах пуску насосів систем аварійного охолодження активної зони реактора високого та низького тиску, а також аварійного підживлення парогенератора для визначення умов та наслідків гідродинамічних і термічних ударів. Гідродинамічна нестійкість у режимах пуску насосів систем безпеки за певних умов істотно впливає на імпульси тиску гідроударів та на швидкість зміни температури металу обладнання під час термоударів, що може вплинути на надійність і цілісність систем. На основі розрахункових обґрунтувань за розробленим методом кваліфікації встановлено необхідність модернізації активних систем безпеки для запобігання коливальній гідродинамічній нестійкості в перехідних режимах пуску насосів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Chuklin, A., та D. Sheveljov. "Вплив урахування рециркуляції в парогенераторi на динаміку перехідних процесів реакторної установки, розрахованих з використанням коду Melcor". Nuclear and Radiation Safety, № 4(52) (6 грудня 2011): 40–44. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2011.4(52).06.

Full text
Abstract:
Розглядається питання моделювання енергоустановки з використанням коду Melcor. Порівнюються дві моделі енергоустановок з парогенератором, заданим одним об’ємом і заданим трьома об’ємами. Поділ об’єму парогенератора виконується для оцінки впливу рециркуляції пароводяної суміші другого контуру на процеси, що проходять в РУ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Severin, V., та E. Nikulina. "Синтез оптимальних систем автоматичного керування енергоблока АЕС у нормальних режимах експлуатації". Nuclear and Radiation Safety, № 3(59) (18 вересня 2013): 62–68. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2013.3(59).11.

Full text
Abstract:
Для параметричного синтезу систем автоматичного керування й вивчення різних законів керування енергоблоком атомної електростанції за нормальних режимів експлуатації побудовано математичні моделі систем керування ядерним реактором, парогенератором, паровою турбіною, енергоблоком. Виконано синтез оптимальних систем автоматичного керування з лінійними і нечіткими регуляторами генетичними алгоритмами для ядерного реактора, парогенератора, парової турбіни й усього енергоблока, що дає змогу порівняти нечіткі регулятори та традиційні ПІД-регулятори.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Криштопа, С. І., М. І. Богатчук, Л. І. Криштопа, Т. Т. Гріштор та М. Ю. Вірт. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ЗГОРЯННЯ ПАРОДИЗЕЛЬНОЇ СУМІШІ В КОТЛАХ ПЕРЕСУВНИХ ПАРОГЕНЕРАТОРНИХ УСТАНОВОК". Oil and Gas Power Engineering, № 1(39) (30 червня 2023): 50–62. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9868-2023-1(39)-50-62.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі зниження витрати палива в котлах пересувних парогенераторних установок нафтогазової галузі за рахунок використання як палива пародизельних сумішей, які є більш дешевою та екологічною альтернативою дизельного палива. Проведено теоретичні дослідження фізико-хімічних процесів при згорянні пародизельної суміші в котлах пересувних парогенераторних установок. Сформульовано припущення математичної моделі згоряння пародизельної суміші в котлах пересувних парогенераторних установок. Створено математичну модель згоряння пародизельної суміші в котлах пересувних парогенераторних установок. Проведені розрахунки показали, що тепловий ефект від спалювання пародизельної суміші перевищує ефект від спалювання тієї ж кількості дизельного палива. Використання пародизельних сумішей дає змогу знизити забруднення поверхонь нагріву в котлах сажею. Швидкість згоряння пародизе- льної суміші є більшою, ніж товарного дизельного палива, а індикаторний тиск при згорянні пародизельної суміші зростає. Проведено розрахунки витрат дизельного палива парогенераторними установками ППУА на різних режимах. Для підтвердження теоретичних досліджень у промислових умовах було проведено експериментальні дослідження основних закономірностей зміни паливно-економічних характеристик пересувних парогенераторних установок ППУА-1600/100 та ППУА-1200/100. Витрати палива визначались на годину роботи парогенераторних установок для сталих режимів тиску Р, температури t і міри сухості насиченої пари x. Виконані експериментальні дослідження показали, що переведення котлів пересувних парогенераторних установок на роботу з використанням продуктів паро-дизельної суміші супроводжувалося зниженням витрати палива при роботі котлів, а, отже, є технічно обґрунтованим. Використання пароди- зельних сумішей дозволило підвищити для різних режимів термічний ККД котлів пересувних парогенерато- рних установок та знизити витрату дизельного палива на 8-14 %.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Яроцький, М. М. "Огляд системи регулювання рівня води парогенератора блоку ВВЕР-1000". Automation of technological and business processes 13, № 1 (2021): 26–31. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i1.1997.

Full text
Abstract:
Досліджені властивості парогенератора блоку ВВЕР-1000, виведені основні характеристики об’єкта і вказані основні принципи, які допоможуть застерегти від помилок у вивченні даного питання. Представлені види автоматичних систем регулювання та вивчені основні недоліки кожної з систем регулювання. На основі зробленого аналізу було встановлено, яка саме автоматична система регулювання є найбільш краща для парогенератора. Пояснений процес знаходження параметрів регулятора та коефіцієнтів пристроїв зв'язку для каналу витрати пари, витрати живильної води та рівня води в парогенераторі. В більшості публікацій не робиться пояснень, чому використовується 3-х імпульсна автоматична система керування, не виконується порівняння з іншими системами регулювання, і просто приводиться вже як факт що використовується 3-хімпульсна система регулювання без пояснень та тонкощів налаштування самої системи регулювання. Не робляться пояснення стосовно налаштування регулятора для 3-х імпульсної автоматичної системи регулювання і для чого потрібні коефіцієнти пристроїв зв'язку. Тому в статті зроблено пояснення, чому використовується 3-х імпульсна автоматична сиситема регулювання а не 2-х імпульсна, як правильно налаштувати регулятор рівня води та як налаштувати пристрої зв'язку і для чого вони потрібні. Приведена модель парогенератора в середовищі Simulink та показано яким чином проходить налаштування спочатку пристроїв зв'язку і потім знаходження параметрів для ПІ-регулятора. Зроблені висновки стосовно застосування 3-х імпульсної системи регулювання, яку модернізацію вона отримала на виробництві та доцільність її використання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Дубна, С. М., О. О. Гурський та О. Є. Гончаренко. "ОСОБЛИВОСТІ ОБ'ЄКТІВ АВТОМАТИЧНИХ СИСТЕМ КООРДИНУВАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ". Automation of technological and business processes 15, № 4 (2024): 26–31. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v15i4.2716.

Full text
Abstract:
Представлені особливості об'єктів управління в яких доцільно координувати регульовані змінні в перехідних режимах. Розглянуті відповідні приклади об'єктів та зазначені їх загальні характеристики. Виділений клас об'єктів управління для яких варто синтезувати системи управління, що забезпечують узгодження перехідних процесів.
 Метою роботи є підвищення ефективності функціонування певного класу об'єктів управління шляхом застосування систем, що забезпечують координацію регульованих змінних у перехідних режимах. Для досягнення поставленої мети було вирішено задачу пов'язану з виділенням класу об'єктів управління і їх загальних характеристик та особливостей для доцільного застосування алгоритмів координувального управління. Було показано, що ефективність функціонування та ККД деяких об’єктів залежіть від співвідношення регульованих змінних. В якості прикладів указано на співвідношення паливо-повітря у парогенераторах та котельних установках, або співвідношення між швидкістю обертання валу турбокомпресора і кутом установки лопаток вхідного направляючого апарату. Також показані різні структурні схеми об’єктів управління для можливої композиції цих схем у загальну структурну схему автоматичної системи координувального управління.
 У результаті проведених досліджень, у процесі виконання поставленої задачі, було визначено загальну структурну схему об'єкта координувального управління та загальні його характеристики. Такі загальні характеристики були визначені на основі розглянутих прикладів об’єктів управління в яких важливо дотримувати деякі співвідношення між регульованими змінними. В якості прикладів було розглянуто: парогенератор з типовою системою регулювання, газотурбінний та реактивний двигун, холодильну установку з відцентровим компресором. Показано особливості ефективного функціонування розглянутих об'єктів з огляду на аналіз їх загальних характеристик.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Криштопа, С. І., М. І. Богатчук, Л. І. Криштопа, Ф. В. Козак та Т. Т. Гріштор. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ЗГОРАННЯ ПАРО-ДИЗЕЛЬНОЇ СУМІШІ В КОТЛАХ ПЕРЕСУВНИХ ПАРОГЕНЕРАТОРНИХ УСТАНОВОК". Математичне моделювання, № 1(48) (6 червня 2023): 77–87. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(48)2023.280085.

Full text
Abstract:
Стаття спрямована на вирішення проблеми створення математичної моделі згорання в котлах пересувних парогенераторних установок нафтогазової галузі паро-дизельної суміші, які є більш дешевою та екологічною альтернативою дизельного палива для пересувних парогенераторних установок. Проведені теоретичні дослідження фізико-хімічних процесів при згоранні паро-дизельної суміші в котлах пересувних парогенераторних установок. Сформульовані припущення математичної моделі згорання в котлах пересувних парогенераторних установок паро-дизельної суміші. Створена математична модель згорання паро-дизельної суміші в котлах пересувних парогенераторних установок. Проведені розрахунки показали, що тепловий ефект від спалювання паро-дизельної суміші перевищує ефект від спалювання тієї ж кількості дизельного палива. Використання паро-дизельних сумішей дозволяє знизити забруднення поверхонь нагріву в котлах сажею. Проведені розрахунки витрат дизельного палива парогенераторною установкою ППУА-1600/100 на різних режимах. Швидкість згоряння паро-дизельної суміші є більшою, ніж товарного дизельного палива, а індикаторний тиск при згорянні паро-дизельної суміші зростає. За умови обмеження максимального тиску згоряння, це призводить до зниження питомої витрати палива. Також треба відмітити, що збільшення швидкості згоряння паро-дизельної суміші призводить до зменшення тривалості горіння палива. Використання паро-дизельних сумішей дозволило підвищити приблизно на 10—15 % ККД котлів пересувних парогенераторних установок та зменшити шкідливі викиди продуктів згоряння. Виконані дослідження показали, що переведення котлів пересувних парогенераторних установок на роботу з використанням продуктів паро-дизельної суміші, супроводжувалося зниженням витрати палива при роботі котлів, а отже є технічно обґрунтованим.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Shirokov, S., та M. Mazinov. "Електрохімічна дезактивація парогенераторів". Nuclear and Radiation Safety, № 2(54) (25 квітня 2012): 60–62. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2012.2(54).13.

Full text
Abstract:
В оглядовій статті озглянуто один з ефективних методів дезактивації складових частин парогенераторів АЕС — колекторів підведення й відведення води першого контуру. Описано суть процесу, використовувані дезактивуючі розчини та технічні особливості процесу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Парогенератори"

1

Глоба, Світлана Миколаївна, та О. В. Тутиніна. "Оцінка технічного стану парогенератора". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47299.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Нікуліна, Олена Миколаївна, Валерій Петрович Северин та Н. В. Коцюба. "Параметричний синтез систем управління продуктивністю парогенератора ПГВ-1000". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38096.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Нікуліна, Олена Миколаївна, Валерій Петрович Северин та Ніна Вікторівна Трубчанова. "Математичні моделі систем управління парогенератором енергоблоку АЕС". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/33421.

Full text
Abstract:
Розроблена математична модель системи автоматичного управління продуктивністю парогенератора, яка представлена в просторі станів з відносними змінними у вигляді системи диференціальних рівнянь. Розв’язані задачі ідентифікації параметрів моделей систем керування за експериментальними даними процесів в парогенераторі ПГВ-1000.<br>The mathematical model of the system of automatic control of the efficiency of a steam generator, which is presented in the space of states with relative variables in the form of a system of differential equations, is developed. Problems of parameters identification of control systems models based on experimental data of processes in steam generator PGV-1000 were solved.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Калушка, Віталій Петрович. "Розробка та дослідження системи автоматичного регулювання технологічних параметрів парогенератора енергоблоку". Master's thesis, ТНТУ ім. І.Пулюя, каф. КТ, 2018. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/23732.

Full text
Abstract:
Мета роботи: розробка системи автоматичного регулювання параметрів парогенератора та дослідження його експлуатаційних параметрів. Об’єкт, методи та джерела дослідження. Основним об’єктом дослідження є система автоматичного регулювання параметрів парогенератора енергоблоку. Моделювання системи автоматичного регулювання проводилось в інтерактивному програмному середовищі МatLab у вигляді структурних моделей. Наукова новизна отриманих результатів:  запропоновано раціональну структуру системи автоматичного регулювання параметрів парогенератора енергоблоку;  запроновано структурні моделі системи автоматичного регулювання параметрів парогенератора енергоблоку;  виконано техніко-економічне обґрунтування прийнятих рішень;  розглянуто питання застосування інформаційних технологій, охорони праці, безпеки в надзвичайних ситуаціях те екології. Практичне значення отриманих результатів. Запропонований варіант структури системи автоматичного регулювання параметрів парогенератора енергоблоку можна застосовувати при проектуванні енергетичних установок не залежно від їхнього призначення та використовуваного виду палива.<br>На основі аналізу функціонування об’єкту автоматизації визначені основні параметри, що підлягають контролю і регулюванню, обґрунтовано вибір необхідних давачів і засобів автоматики, що дало можливість синтезувати систему регулювання тиску у парогенераторі. Аналіз функціонування розробленої системи, проведений шляхом моделювання процесу регулювання тиску у парогенераторі у середовищі пакету MatLab, показав адекватність розробленої моделі і дозволив отримати її якісні динамічні характеристики. За допомогою різних методів досліджено автоматичну систему на стійкість та якість.<br>ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми роботи Мета роботи Об’єкт, методи та джерела дослідження Наукова новизна отриманих результатів Практичне значення отриманих результатів Апробація Структура роботи ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВИСНОВКИ СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ РОБОТИ АНОТАЦІЯ Ключові слова ANNOTATION Key words
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Єфімов, Олександр В'ячеславович, Тетяна Володимирівна Потаніна, Тетяна Олексіївна Єсипенко та Тетяна Анатоліївна Гаркуша. "Розробка методики, алгоритмуі програми розрахунку горизонтального парогенератора типу ПГВ-1000". Thesis, НТУ "ХПІ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5402.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Сафронова, Олена Олегівна. "Теплогідравлічні характеристики парогенератора ядерної енергетичної установки ГТ-МГР для виробництва електроенергії та водню". Master's thesis, Київ, 2018. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/23079.

Full text
Abstract:
Магістерська дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Загальний об’єм дисертації становить 101 сторінку, з них 88 сторінок основного тексту, 31 рисунок, 4 таблиці, список джерел з 37 найменувань. Актуальність теми. Розвиток ядерної енергетики в даний час направлено на створення АЕС на базі екологічно чистих реакторів 4-го покоління. Однією з можливих концепцій таких реакторів є модульний гелієвий реактор, в якому в якості теплоносія використовується гелій. В даний час розробляються перспективні проекти створення газоохолоджувальних ЯЕУ 4-го покоління, які поєднують в собі виробництво електроенергії та водню методом високотемпературного електролізу пари, що здійснюється в високотемпературних парогенераторах. Найбільший інтерес у питанні моделювання парогенератора ЯЕУ представляє собою течія киплячої рідини в вертикальному каналі довільної форми. Тому пошук максимально можливої компактності конструкції при достатньому рівні міцності та високих теплогідравлічних характеристиках є актуальною проблемою. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-дослідна робота по темі дисертації проводилася по програмі спільних робіт з «Відділенням Цільової Підготовки «КПІ ім. Ігоря Сікорського» для НАНУ за напрямком №1.7.1.АХ.2 «Термогазодинаміка турбулентних потоків в обертових каналах високотемпературних енергетичних установок» від 02.01.2018 р., реєстраційний номер 0118Г000006. Мета даної роботи − дослідження теплогідравлічних та геометричних параметрів парогенератора ГТ-МГР для виробництва електроенергії та водню, а також моделювання процесу теплообміну при кипінні рідини в вертикальній трубі. Досягнення мети передбачає виконання таких завдань: – Розробити математичну модель високотемпературного парогенератора ЯЕУ четвертого покоління з використанням гелію в якості первинного теплоносія з гвинтовими закрученими (змієвиковими) трубами. – Змоделювати процес теплообміну при кипінні рідини. – Дослідити структуру потоку та характерні режими теплообміну в вертикальній трубі. – Реалізувати п'ять різних методів розрахунку теплообміну при кипінні у вертикальній трубі, заснованих на експериментальних кореляційних залежностях. Об’єктом дослідження є теплогідравлічні процеси в парогенераторі ядерної енергетичної установки ГТ-МГР з гелієвим реактором для виробництва електроенергії та водню. Предметом дослідження є закономірності та показники впливу на теплообмін і гідродинаміку від температури і тиску при кипінні рідини в теплообмінному елементі парогенератора. Методи дослідження: При досліджуванні використовувався метод математичного моделювання за допомогою спеціалізованої програми «STEAMG» для теплового та гідравлічного розрахунку парогенератора. Наукова новизна одержаних автором результатів полягає у наступному: 1. За допомогою спеціалізованої програми «STEAMG» було змодельовано процес теплообміну при кипінні рідини в вертикальній трубі. 2. Було визначено найбільш коректний з фізичної точки зору метод Чена для розрахунку теплообміну при русі двофазного потоку в каналі довільної форми. 3. Було отримано, що з ростом діаметра зовнішнього кожуха парогенератора в діапазоні D = 2,2…3,6 м відносні втрати тиску в холодному тракті парогенератора зростають на 7 % і знижуються зі збільшенням числа труб в трубному пучку на 11 %. 4. Відносні втрати тиску в гарячому тракті парогенератора невеликі і зменшуються з ростом діаметра зовнішнього кожуха і збільшенням числа труб в трубному пучку на 5 %. 5. З ростом діаметра зовнішнього кожуха парогенератора маса і об’єм теплопередавальних поверхонь парогенератора зростають на 10 % через зниження середньої швидкості первинного теплоносія, зниження значень коефіцієнта тепловіддачі і зростання потрібної довжини труб парогенератора. 6. В гарячому тракті значення коефіцієнта тепловіддачі при ηT = 0,925 на 15 % вище, ніж при ηT = 0,85. Практичне значення даної роботи полягає в отриманні початкових даних для створення компактних високотемпературних теплообмінників ядерної енергетичної установки з гелієвим реактором по виробництву електроенергії та водню. Апробація результатів роботи. Основні положення і результати роботи доповідались і обговорювались на конференції: – ХVІ Науково практична конференція студентів аспірантів та молодих вчених «Теоретичні і прикладні проблеми фізики, математики та інформатики.», м. Київ, 2018 р<br>The Master's thesis consists of an introduction, three chapters, and conclusions. The total volume of the thesis is 101 pages, including 88 pages of the basic text, 31 figures, 4 tables, a list of references of 37 titles. Importance of scientific problem. The development of nuclear energy is currently aimed at the creation of a nuclear power plant based on the 4th generation environmentally friendly reactors. One of the possible concepts for such reactors is a modular helium reactor, in which helium is used as a coolant. Currently promising projects for the creation of gas-cooled UES of the 4th generation are being developed, which combine the production of electricity and hydrogen by high-temperature steam electrolysis, which is carried out in high-temperature steam generators. The greatest interest in the modeling of the steam generator EIEU is the flow of boiling fluid in a vertical channel of arbitrary shape. Therefore, finding the maximum possible compactness of the structure with sufficient strength and high thermo-hydraulic characteristics is an urgent problem. Relationship to scientific programs, plans and themes. The research work on the topic of the dissertation was conducted on the program of joint work with the "Department of Target Preparation" KPI them. Igor Sikorsky for the National Academy of Sciences of Ukraine in the direction №.1.7.1.AX.2 "Thermogasodynamics of turbulent flows in the rotary canals of high-temperature power plants" dated January 2, 2018, registration number 0118Г000006. The aim of this work is to study the thermohydraulic and geometrical parameters of the GT-MGG steam generator for the production of electricity and hydrogen, as well as to simulate the process of heat exchange during boiling liquid in a vertical pipe. Achieving the goal involves performing the following tasks: - To develop a mathematical model of the high-temperature steam generator EIEA of the fourth generation using helium as a primary coolant with spiral twisted (snake) pipes. - Modify the process of heat exchange with boiling liquids. - Explore the flow structure and characteristic heat transfer modes in the vertical pipe. - Realize five different methods of calculating heat transfer when boiling in a vertical pipe, based on experimental correlation dependencies. The object of research is the thermal-hydraulic processes in the steam generator of the nuclear power plant GT-MGR with a helium reactor for the production of electricity and hydrogen. The subject of research is the patterns and indicators of the effect on heat transfer and hydrodynamics from temperature and pressure at boiling liquid in the heat-exchange element of the steam generator. Research methodology: In the study, the method of mathematical modeling was used with the help of a specialized program "STEAMG" for thermal and hydraulic calculation of the steam generator. The scientific novelty of the results obtained by the author is as follows: 1. With the use of the STEAMG specialized program, the process of heat exchange during boiling liquid in a vertical pipe was simulated. 2. It was determined that the most correct from the physical point of view is the Chen method for calculating heat transfer in the movement of two-phase flow in a channel of arbitrary form. 3. It was found that with increasing diameter of the outer casing of the steam generator in the range D = 2,2…3,6 m relative pressure losses in the cold tract of the steam generator increase by 7% and decrease with an increase in the number of pipes in the tube bundle by 11%. 4. Relative pressure losses in the hot path of the steam generator are small and diminish with the growth of the diameter of the outer casing and the increase in the number of pipes in the tube bundle by 5%. 5. With the growth of the diameter of the outer casing of the steam generator, the mass and volume of the heat transfer surfaces of the steam generator increase by 10% due to the decrease in the average speed of the primary coolant, the decrease in the values of the coefficient of heat transfer and the growth of the required length of steam of the steam generator. 6. In the hot path, the value of the coefficient of heat transfer at ηT = 0,925 is 15% higher than at ηT = 0,85. The importance for practice of this work is to obtain the initial data for the creation of compact high-temperature heat exchangers of a nuclear power plant with a helium reactor for the production of electricity and hydrogen. Conferences. The main provisions and results of work were reported and discussed at the conference: - XVI Scientific and Practical Conference of Students of Postgraduate Students and Young Scientists "Theoretical and Applied Problems of Physics, Mathematics and Informatics.", Kyiv, 2018
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Хамза, Хамза Алі Адел. "Вибір та обґрунтування параметрів дизель-електричної станції з системою утилізації теплоти". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/31934.

Full text
Abstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.05.03 – двигуни та енергетичні установки. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". – Харків, 2017. Дисертація присвячена вибору і обґрунтуванню параметрів дизель-електричної станції з системою утилізації вторинної теплоти дизеля з використанням циклу Ренкіна, що використовує теплоту відпрацьованих газів та системи охолодження. В результаті аналізу особливостей перспективної енергетичної установки з двигуном Hyundai 25/33 для виробництва електричної енергії на заводі в Іраку розроблена технологічна схема комплексної системи утилізації вторинної теплоти дизель-електричної станції з додатковим отриманням електроенергії, теплоти для підігріву важкого палива, конденсації технічної води з відпрацьованих газів двигуна. Для утилізації вторинної теплоти двигуна Hyundai H25/33 запропоновано утилізаційний контур установки, який працює за органічним циклом Ренкіна (ОЦР). В якості робочого тіла в циклі Ренкіна доцільно використовувати воду системи охолодження двигуна. З використанням розробленої математичної моделі утилізаційного контуру дизель-електростанції виконане розрахунково-експериментальне дослідження впливу температури навколишнього середовища на показники ефективності утилізаційного контуру. При зміні температури навколишнього середовища від 0 ° С до 40 ° С кількість електроенергії, виробленої за циклом Ренкіна для двигуна Hyundai H25/33 збільшується до 10%. При роботі однієї когенераційної установки з двигуном Hyundai H25/33 та розробленим утилізаційним комплексом можна отримати на добу до 2300 кг конденсату водяної пари, що є дуже цінною в Іраку. На основі результатів дослідження було розроблено два варіанта технологічної схеми (проекти "А" та "Б") модернізації дизельних електростанцій компанії Hyundai Heavy Industries. Виконана техніко-економічна оцінка проектів за метод NPV показала, що після того, як обладнання утилізаційного контуру в повному обсязі буде введено у експлуатацію, максимально досяжний прибуток складе близько 1 406 219 дол. США/рік.<br>Dissertation for the degree of candidate of technical sciences in specialty 05.05.03 – engines and power plants. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute". – Kharkiv, 2017. The dissertation is devoted to the choice and substantiation of parameters of a diesel power plant with heat recovery system of recycling the secondary heat from diesel engine using the Rankin cycle, which uses the heat of exhaust gases and cooling water systems. As a result of the analysis of the features of a promising power plant with a Hyundai 25/33 engine for the production of electric power at a plant in Iraq, a technological scheme of a comprehensive system for recycling diesel fuel from an electric power station with the additional generation of electricity, heat for heating heavy fuel, condensing technical water from exhaust gases. As a working fluid in the Rankin cycle, it is advisable to use the hot water from the engine cooling system. Using the developed mathematical model of the distillation circuit of the diesel power plant, the design-experimental study of the influence of the ambient temperature on the indicators of the efficiency of heat recovery was performed. When the ambient temperature changes from 0 ° C to 40 ° C, the amount of electric energy generated by the Rankin cycle for the Hyundai H25 / 33 engine increases to 10%. With a single cogeneration unit with a Hyundai H25 / 33 engine and a recycling complex developed, it is possible to get up to 2300 kg of water vapor condensate per day, which is very valuable in Iraq. Based on the results of the study, two variants of the technological scheme (projects A and B) were developed for the modernization of Hyundai diesel power plants. The feasibility study for the NPV method has shown that after the full recovery equipment is put into operation, the maximum achievable profit will be about 1 406 219 $ /year.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Єфімов, Олександр В'ячеславович, Тетяна Олексіївна Єсипенко та Тетяна Анатоліївна Гаркуша. "Загальні підходи до оптимізації основного устаткування енергоблоків АЕС методами математичного моделювання". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38243.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Hamza, Hamza Ali Adel. "Selection and justification the parameters of diesel power plant with heat recovery system." Thesis, NTU "KhPI", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/31664.

Full text
Abstract:
Dissertation for the degree of candidate of technical sciences in specialty 05.05.03 – engines and power plants. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute". – Kharkiv, 2017. The dissertation is devoted to the choice and substantiation of parameters of a diesel power plant with heat recovery system of recycling the secondary heat from diesel engine using the Rankin cycle, which uses the heat of exhaust gases and cooling water systems. As a result of the analysis of the features of a promising power plant with a Hyundai 25/33 engine for the production of electric power at a plant in Iraq, a technological scheme of a comprehensive system for recycling diesel fuel from an electric power station with the additional generation of electricity, heat for heating heavy fuel, condensing technical water from exhaust gases. As a working fluid in the Rankin cycle, it is advisable to use the hot water from the engine cooling system. Using the developed mathematical model of the distillation circuit of the diesel power plant, the design-experimental study of the influence of the ambient temperature on the indicators of the efficiency of heat recovery was performed. When the ambient temperature changes from 0 ° C to 40 ° C, the amount of electric energy generated by the Rankin cycle for the Hyundai H25 / 33 engine increases to 10%. With a single cogeneration unit with a Hyundai H25 / 33 engine and a recycling complex developed, it is possible to get up to 2300 kg of water vapor condensate per day, which is very valuable in Iraq. Based on the results of the study, two variants of the technological scheme (projects A and B) were developed for the modernization of Hyundai diesel power plants. The feasibility study for the NPV method has shown that after the full recovery equipment is put into operation, the maximum achievable profit will be about 1 406 219 $ /year.<br>Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.05.03 – двигуни та енергетичні установки. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". – Харків, 2017. Дисертація присвячена вибору і обґрунтуванню параметрів дизель-електричної станції з системою утилізації вторинної теплоти дизеля з використанням циклу Ренкіна, що використовує теплоту відпрацьованих газів та системи охолодження. В результаті аналізу особливостей перспективної енергетичної установки з двигуном Hyundai 25/33 для виробництва електричної енергії на заводі в Іраку розроблена технологічна схема комплексної системи утилізації вторинної теплоти дизель-електричної станції з додатковим отриманням електроенергії, теплоти для підігріву важкого палива, конденсації технічної води з відпрацьованих газів двигуна. Для утилізації вторинної теплоти двигуна Hyundai H25/33 запропоновано утилізаційний контур установки, який працює за органічним циклом Ренкіна (ОЦР). В якості робочого тіла в циклі Ренкіна доцільно використовувати воду системи охолодження двигуна. З використанням розробленої математичної моделі утилізаційного контуру дизель-електростанції виконане розрахунково-експериментальне дослідження впливу температури навколишнього середовища на показники ефективності утилізаційного контуру. При зміні температури навколишнього середовища від 0 ° С до 40 ° С кількість електроенергії, виробленої за циклом Ренкіна для двигуна Hyundai H25/33 збільшується до 10%. При роботі однієї когенераційної установки з двигуном Hyundai H25/33 та розробленим утилізаційним комплексом можна отримати на добу до 2300 кг конденсату водяної пари, що є дуже цінною в Іраку. На основі результатів дослідження було розроблено два варіанта технологічної схеми (проекти "А" та "Б") модернізації дизельних електростанцій компанії Hyundai Heavy Industries. Виконана техніко-економічна оцінка проектів за метод NPV показала, що після того, як обладнання утилізаційного контуру в повному обсязі буде введено у експлуатацію, максимально досяжний прибуток складе близько 1 406 219 дол. США/рік.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Хамза, Хамза Алі Адел. "Вибір та обґрунтування параметрів дизель-електричної станції з системою утилізації теплоти". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/31663.

Full text
Abstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.05.03 – двигуни та енергетичні установки. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". – Харків, 2017. Дисертація присвячена вибору і обґрунтуванню параметрів дизель-електричної станції з системою утилізації вторинної теплоти дизеля з використанням циклу Ренкіна, що використовує теплоту відпрацьованих газів та системи охолодження. В результаті аналізу особливостей перспективної енергетичної установки з двигуном Hyundai 25/33 для виробництва електричної енергії на заводі в Іраку розроблена технологічна схема комплексної системи утилізації вторинної теплоти дизель-електричної станції з додатковим отриманням електроенергії, теплоти для підігріву важкого палива, конденсації технічної води з відпрацьованих газів двигуна. Для утилізації вторинної теплоти двигуна Hyundai H25/33 запропоновано утилізаційний контур установки, який працює за органічним циклом Ренкіна (ОЦР). В якості робочого тіла в циклі Ренкіна доцільно використовувати воду системи охолодження двигуна. З використанням розробленої математичної моделі утилізаційного контуру дизель-електростанції виконане розрахунково-експериментальне дослідження впливу температури навколишнього середовища на показники ефективності утилізаційного контуру. При зміні температури навколишнього середовища від 0 ° С до 40 ° С кількість електроенергії, виробленої за циклом Ренкіна для двигуна Hyundai H25/33 збільшується до 10%. При роботі однієї когенераційної установки з двигуном Hyundai H25/33 та розробленим утилізаційним комплексом можна отримати на добу до 2300 кг конденсату водяної пари, що є дуже цінною в Іраку. На основі результатів дослідження було розроблено два варіанта технологічної схеми (проекти "А" та "Б") модернізації дизельних електростанцій компанії Hyundai Heavy Industries. Виконана техніко-економічна оцінка проектів за метод NPV показала, що після того, як обладнання утилізаційного контуру в повному обсязі буде введено у експлуатацію, максимально досяжний прибуток складе близько 1 406 219 дол. США/рік.<br>Dissertation for the degree of candidate of technical sciences in specialty 05.05.03 – engines and power plants. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute". – Kharkiv, 2017. The dissertation is devoted to the choice and substantiation of parameters of a diesel power plant with heat recovery system of recycling the secondary heat from diesel engine using the Rankin cycle, which uses the heat of exhaust gases and cooling water systems. As a result of the analysis of the features of a promising power plant with a Hyundai 25/33 engine for the production of electric power at a plant in Iraq, a technological scheme of a comprehensive system for recycling diesel fuel from an electric power station with the additional generation of electricity, heat for heating heavy fuel, condensing technical water from exhaust gases. As a working fluid in the Rankin cycle, it is advisable to use the hot water from the engine cooling system. Using the developed mathematical model of the distillation circuit of the diesel power plant, the design-experimental study of the influence of the ambient temperature on the indicators of the efficiency of heat recovery was performed. When the ambient temperature changes from 0 ° C to 40 ° C, the amount of electric energy generated by the Rankin cycle for the Hyundai H25 / 33 engine increases to 10%. With a single cogeneration unit with a Hyundai H25 / 33 engine and a recycling complex developed, it is possible to get up to 2300 kg of water vapor condensate per day, which is very valuable in Iraq. Based on the results of the study, two variants of the technological scheme (projects A and B) were developed for the modernization of Hyundai diesel power plants. The feasibility study for the NPV method has shown that after the full recovery equipment is put into operation, the maximum achievable profit will be about 1 406 219 $ /year.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Conference papers on the topic "Парогенератори"

1

Налетов, Владислав Алексеевич, Михаил Борисович Глебов та Алексей Юрьевич Налетов. "ОПТИМИЗАЦИЯ НАГРУЗОК НА ПАРОГЕНЕРАТОРЫ В ОТДЕЛЕНИИ ГАЗИФИКАЦИИ БУРОГО УГЛЯ НА ОСНОВЕ ИНФОРМАЦИОННОГО ПОДХОДА". У Углехимия и экология Кузбасса. Федеральный исследовательский центр угля и углехимии Сибирского отделения Российской академии наук, 2021. http://dx.doi.org/10.53650/9785902305637_64.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!