To see the other types of publications on this topic, follow the link: Пасивний захист.
Journal articles on the topic 'Пасивний захист'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Пасивний захист.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Khyzhniak, O. V. "Культурні практики і культурні права іноземних студентів у контексті соціальної дії: досвід case study". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 12 (2018): 42–48. http://dx.doi.org/10.15421/1717163.
Full textAbstract:
Темою статті є визначення стану культурних практик іноземних студентів та проблем реалізації культурних прав у освітньому середовищі в контексті соціальної дії. Показано, що в освітніх практиках в умовах активізації академічної мобільності відбувається загострення проблеми захисту культурних прав студентів (як індивідуальних, так і колективних). Культурні практики іноземних студентів фіксувалися через їхні соціальні дії в повсякденності їхнього буття в українському університеті. На матеріалах проведеного автором емпіричного соціологічного дослідження (опитування студентів університету) виявлено такі стратегії захисту іноземними студентами своїх прав: орієнтація на інституційний захист, орієнтація на соціальну підтримку з боку освітнього середовища, орієнтація на самозахист (активний/пасивний), орієнтація на підтримку з боку дружнього середовища, самовиключення із системи захисту своїх прав. Встановлено, що перешкоди на шляху застосування принципу недискримінації до культурних прав студентів пов’язані з відсутністю дієвих соціальних механізмів, які б формували безпечне освітнє середовище, вони знаходяться в комунікативній площині у якості міжкультурних комунікацій. Наголошується на тому, що важливо не тільки визнавати культурні права, розвивати культурні освітні практики, а й переводити захист культурних прав у площину соціальної дії, сприяти оволодінню студентами найбільш ефективними стратегіями захисту цих прав.
2
Горбенко, Володимир, Володимир Кіреєнко, Павло Чернявський та Валерій Камінський. "АНАЛІЗ ДОСВІДУ ЗАСТОСУВАННЯ РАКЕТНОГО БАЛІСТИЧНОГО ОЗБРОЄННЯ ТА ШЛЯХИ ПРОТИДІЇ РАКЕТНИМ ЗАГРОЗАМ". Повітряна міць України 1, № 8 (2025): 5–16. https://doi.org/10.33099/2786-7714-2025-1-8-5-16.
Full textAbstract:
В статті розглянуто досвід застосування балістичних ракет та боротьби з ними, зміни в тактиці застосування, їх вплив на ведення сучасної війни в повітряному домені. Досвід застосування засобів повітряного нападу з початку широкомасштабного вторгнення російської федерації свідчить про тенденції щодо зростання загрози застосування балістичних ракет, постійної зміни тактики дій повітряного противника, перенесення акцентів його ракетно-авіаційних ударів на різні групи важливих державних та військових об’єктів і навіть на цивільне населення. Наявність сучасних балістичних ракет різної дальності польоту (міжконтинентальні балістичні ракети, середньої дальності, малої та ближньої дії) надає противнику можливості завдавати раптових, високоточних ракетних ударів по визначених об’єктах з максимальною ефективністю та мінімальними втратами. В сучасних умовах загроза ракетного удару може бути реалізована за лічені хвилини або години (в залежності від типу ракети), використовуючи наземні, морські та повітряні платформи на безпечній відстані від лінії бойового зіткнення. Розглядається ефективність системи протиракетної оборони, потрібні заходи комплексної протидії системі ракетного балістичного озброєння, що має бути значно більшою ніж існуючий поділ на активний захист, який передбачає знищення балістичних ракет на різних ділянках польоту та пасивний захист, який спрямований на мінімізацію наслідків перехоплення балістичних ракет (етап застосування), а прагнути охопити усі етапи функціонування системи ракетного балістичного озброєння, в тому числі етапи виробництва та експлуатації. Розглянуті основні тактико-технічні характеристики, що визначають належність до ракетного балістичного озброєння, функціонування системи ракетного балістичного озброєння, як графу станів складної воєнно-технічної системи, сукупність чинників, що впливають на побудову ефективної системи протиракетної оборони з метою визначення першочергових комплексних заходів для забезпечення належного рівня ефективності захисту проти балістичних ракет.
3
Лізунов, Сергій Іванович, та Євгеній Віталійович Філобок. "ЗАХИСТ МОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ СИСТЕМ АКТИВНОГО ЗВУКОПРИДУШЕННЯ". Ukrainian Information Security Research Journal 23, № 1 (2021): 20–25. http://dx.doi.org/10.18372/2410-7840.23.14959.
Full textAbstract:
Зазвичай, для усунення просочування інформації по акустичному каналу, застосовують або звукоізоляцію, або генератори корельованих акустичних перешкод. У першому випадку (пасивний метод) потрібні значні витрати часу на проведення робіт по звукоізоляції. У другому випадку (активний метод) наявність генераторів шуму створює дискомфорт при проведенні переговорів. Саме випромінювання є демаскуючою ознакою, що полегшує зловмисникам визначити час імісце переговорів. Недоліки обох перелічених вище методів можуть бути зменшені при застосуванні систем активного пригнічення акустичних шумів (Active Noise Control, Active Noise Cancellation, ANC, Active Noise Reduction, ANR). Системи такого активного шумозаглушення ґрунтуються на процесі інтерференції хвиль. Попри те, що сам по собі метод дозволяє ефективно пригнічувати навколишні звуки, реальні пристрої не завжди справляються з цим завданням,особливо з акустичними коливаннями з частотою більше тисячі Герц. Річ у тому, що на реєстрацію звуку і обчислення протилежної хвилі у мікроконтролера йде деякий час. Через це звук, що випускається ним, вже не повністю протилежний до звуку, що входить, а відстає від нього по фазі. Цей недолік можна зменшити, якщо сигнал, який потрібно подавити, подавати на вхід такого пристрою по електричному або електромагнітному каналу. Завдяки тому, що електричний сигнал поширюється швидше за звук, прилад починає обробляти сигнал ще до його приходу у вигляді акустичної хвилі. Шумозаглушення таких систем працює для звуків з частотою до 4 кГц, що є досить прийнятним для спектру мовної інформації. Таким чином, на межах контрольованої зони можна знизити рівень акустичних хвиль від джерел режимної інформації до безпечної величини. Такі системи можна також з успіхом використовувати в режимних приміщеннях, де циркуляція акустичної (мовної) інформації заборонена взагалі.
4
Ясній, В. П., та В. І. Будз. "ПРИСТРОЇ ТА СИСТЕМИ ЗАХИСТУ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД ВІД ДІЇ ЦИКЛІЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій 1, № 36 (2023): 105–14. http://dx.doi.org/10.15421/4223109.
Full textAbstract:
Сплави з пам’яттю форми застосовуються у будівництві, завдяки своїм механічним властивостям, здатністю до розсіювання енергії саме тому вони ефективні для запобігання чи мінімізації руйнівних наслідків землетрусів. В даній статті здійснено огляд відомих пристроїв та систем керування: активних, напівактивних та пасивних. Такі пристрої переважно основані на використанні функціональних матеріалів, зокрема сплавів з пам’яттю форми. Пасивні системи керування вважаються більш практичними завдяки простоті застосування та економічній конструкції. Наведені приклади застосування в реальних конструкціях, що підтверджено також експериментальними випробуваннями.
5
Резворович, К. Р. "ЗНАЧЕННЯ ТЕМПОРАЛЬНИХ ЧИННИКІВ У СУДОВІЙ ПРАКТИЦІ З ВИРІШЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ СПОРІВ". Juridical science, № 8 (110) (4 квітня 2020): 5–13. http://dx.doi.org/10.32844/10.32844/2222-5374-2020-110-8.01.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу процесуальних строків адміністративного судочинства й темпоральних чинників у судовій практиці по вирішенню соціальних спорів. В статті окреслені проблеми наукової літератури й законодавчого регулювання питання строків звернення до адміністративного суду у справах, що пов’язані із захистом громадських соціальних прав. Автор статті дослідив види строків в адміністративному судочинстві, характерні риси обчислення строків звернення до адміністративного суду в рамках справ, в яких вирішуються соціальні спори, проаналізував значення темпоральних чинників в практиці адміністративних судів по захисту соціальних прав, а також здійснив аналіз судових рішень, де підіймалося досліджуване питання. Згідно з чинним законодавством для звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод й інтересів особи мають строк – шість місяців, котрий, у випадку, коли інше не встановлено, обчислюється з дня дізнання особою про порушення власних прав, свобод або законних інтересів або з моменту, коли особа мала дізнатися про такі порушення. Окрім загального строку в 6 місяців, законодавець також передбачив деякі спеціальні строки, що не дорівнюють строку у півроку (в статті надано приклад права звернення особи до суду без обмежень будь-яким строком). В рамках даної роботи автором проводиться аналіз проблемних питань процесуальних строків в судовій практиці по захисту соціальних прав громадян. Як підсумок, в статті зазначено, що зазвичай право на соціальний захист реалізовується соціально незахищеними особами, через що досить спірним постає підхід застосування по відношенню до цих спорів загальних строків на звернення осіб до суду протягом шести місяців. Науковці вважають, що необхідно збільшувати строки для звернення до адміністративного суду при оскарженні рішень, діянь (активних або пасивних) владних суб’єктів по обчисленню, призначенню, перерахунку, здійсненню, наданню, одержанню таких платежів, як: пенсія, соціальна виплата непрацездатному громадянину, виплата по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, виплати й пільги дітям війни, інші соціальні виплати, доплати, соціальні послуги, допомога, захист, пільги, тощо.
6
Мацола, Ігор Володимирович. "ІНСТИТУЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ". Public management, № 3 (31) (24 жовтня 2022): 46–52. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-3(31)-6.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано одне з першочергових завдань сучасної публічної політики – забезпечення якісного управління всіма сферами суспільного життя та побудова сильної соціальної держави. Головним атрибутом такої є реальна відсутність бідних та працюючий механізм захисту соціально незахищених верств населення. При цьому добробут суспільства забезпечується не лише перерозподілом власності на користь інших, а стимулюванням і забезпеченням активної, ініціативної діяльності всіх громадян. безпосередньо залежить від фінансово-економічного стану країни, складається з активної та пасивної складових. Визначено, що активна соціальна політика регулює трудові відносини, ринок праці та зайнятість, населення забезпечуючи робочі місця, пасивна – спрямовується на підтримку соціально незахищених верств населення.
7
Олещенко, Вероніка. "АКТИВНИЙ І ПАСИВНИЙ КРИТЕРІЇ ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ". Scientific works of National Aviation University. Series: Law Journal "Air and Space Law" 2, № 67 (2023): 48–53. http://dx.doi.org/10.18372/2307-9061.67.17842.
Full textAbstract:
Мета: дослідити передумови правопорушень у сфері прав людини та запропонувати їх класифікації для створення більш дієвих механізмів для захисту та забезпечення прав людини, а також зниження рівня порушень у цій сфері. Методологічну основу дослідження складають загальні методи мислення, функціональний, системний, структурний та синергетичний методи. Результати: запропоновано порушення у сфері прав людини розподіляти за критерієм дії на активне і пасивне, на підставі яких визначати передумови, що спричиняють порушення у зазначеній сфері. Активний критерій порушення прав людини вбачається у зовнішній активній дії або бездіяльності, який спрямований на умисне порушення або перешкоджання реалізації прав іншою особою, пасивний критерій передбачає порушення прав людини за умови відсутності наявних механізмів та засобів до їх реалізації. Обговорення: у питанні щодо дотримання та забезпечення прав людини значна увага приділяється механізмам забезпечення, проте також вартує уваги передумови порушення цих прав. На проблему недостатньої забезпеченості прав людини можливо дивитися крізь призму передумов їх порушення, тим самим вирішуючи питання не на етапі вже порушених прав, а запобігаючи таким діям.
8
Бєсова, О. В. "Внутрішньоімпульсний інваріантний гетеродинний компенсатор пасивних перешкод для радіолокаційних станцій виявлення малошвидкісних цілей". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (76) (29 лютого 2024): 22–30. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2023.76.03.
Full textAbstract:
Проблема радіолокаційного виявлення малорозмірних, маловисотних та малошвидкісних цілей пов’язана з їх низькою радіолокаційної помітністю, обмеженою дальністю виявлення, малою швидкістю та наявністю інтенсивних пасивних перешкод. Відомі засоби захисту радіолокаційних станцій (РЛС) від пасивних перешкод, які засновані на міжперіодичних або міжоглядових способах компенсації, є оптимальними до стаціонарних пасивних перешкод. Для пасивних перешкод із суттєво різними та нестаціонарними характеристиками дані методи не можна вважати ефективними. Тому слід запропонувати засоби подавлення пасивних перешкод, що будуються на інших принципах. Перспективним напрямом рішення даної проблеми є застосування інваріантних до характеристик пасивних перешкод внутрішньоімпульсних компенсаторів. В статті розглядається інваріантний підхід до синтезу алгоритмів компенсації пасивних перешкод, що дозволяє запропонувати внутрішньоімпульсний компенсатор, який є інваріантним відносно невизначеності характеристик радіолокаційних сигналів і пасивних перешкод. Наведено оптимальний алгоритм, який реалізовано у гетеродинному внутрішньоімпульсному компенсаторі пасивних перешкод. Надано оцінку ефективності даного компенсатора.
9
БОЙКО, Віктор, Микола ВАСИЛЕНКО та Валерія СЛАТВІНСЬКА. "ПРОГРАМУВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: РИЗИКИ ТА ВИКЛИКИ". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 2 (8) (8 вересня 2023): 18–26. http://dx.doi.org/10.32689/maup.it.2023.2.2.
Full textAbstract:
У статті розглянуто ризики, пов'язані з використанням генеративних систем штучного інтелекту (GenAI). Автори наголошують на тому, що країни з технологічно розвиненими законодавчими системами вже регулюють використання GenAI з огляду на захист даних та кібербезпеку. Вказано також на проєкт з адміністрування генеративних послуг у Китаї, в якому наголошено на відповідальність постачальників послуг GenAI за безпеку та точність згенерованого контенту. В контексті з цим автори обговорюють ризики, пов'язані з розробкою програмного забезпечення та IT-продуктів, зокрема використанням LLMAP (Large Language Models for Application Programming). Запропонована класифікація ризиків розрізняє пасивні ризики, що виникають при роботі з GenAI, та активні ризики, пов'язані зі свідомим зловживанням. Автори доводять важливість усвідомленого підходу до використання GenAI та розвитку відповідних заходів контролю та безпеки. Результати дослідження протиставляються рекламним заявам про генеративні системи (GenAI) та вказують на їхню потенційну незавершеність, а також на непередбачуваність якості коду. Наголошується на необхідності урахування пасивних й активних ризиків, пов'язаних з використанням таких систем. Пасивні ризики включають можливість помилок та «галюцинацій» у видачі GenAI, проблеми з генерацією складного коду та неконтрольоване поширення результатів їх роботи. Активні ризики включають можливість зворотного інжинірингу баз даних, зламу системи та отримання "заборонених" даних. Автори рекомендують проводити суворий контроль за використанням GenAI в критичних галузях, які вимагають безперебійної роботи та низької ймовірності помилок. Ними також вказано на необхідність вдосконалення технічних, організаційних і законодавчих заходів для ефективного використання GenAI, таких як контроль якості баз даних, відкритий доступ до вихідних кодів та розвиток систем аудиту і контролю з урахуванням прогресу.
10
Збруцький, О. В., А. С. Сірівчук та О. П. Клочков. "Aвтоматизація моніторингу морської обстановки за допомогою безекіпажного надводного судна". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 6 (286) (10 січня 2025): 166–73. https://doi.org/10.33216/1998-7927-2024-286-6-166-173.
Full textAbstract:
Моніторинг надводної та підводної обстановки є одним з важливих аспектів забезпечення захисту кожної морської країни. На даний час найбільш затребуваними засобами висвітлення підводної обстановки є статичні гідроакустичні станції та безекіпажні надводні судна. Основними проблемами їх використання є те, що гідроакустичні станції, які знаходяться далеко в морі, можуть бути виявлені порушниками з-за наявності радіосигналів, які транслюються з радіобуїв, а безекіпажні надводні судна не забезпечують безперервного моніторингу визначеної морської акваторії. Метою статті є розробка концепції побудови системи автоматичного моніторингу надводної та підводної обстановки у територіальних водах держави на базі оперативно розгорнутої морської мережі, яка побудована на основі використання безекіпажних надводних суден та стаціонарних гідроакустичних станцій з радіобуями. Запропонована структура оперативно розгорнутої мережі пасивних гідроакустичних станцій для виявлення підводних і надводних потенційно небезпечних об’єктів та порушників в територіальних водах держави. Основною складністю експлуатації пропонованої мережі є просторове розташування гідроакустичної станції при встановленні її у визначеному місці донної поверхні. Для можливості контролю цього процесу та обслуговування гідроакустичних станцій передбачено використання ненаселеного прив’язного підводного апарата. Надано опис концепції функціонування оперативно розгорнутої мережі пасивних гідроакустичних станцій, яка базується на почерговому отриманні безекіпажним надводним судном інформації від гідроакустичних станцій про стан підводної обстановки. Як невід’ємну складову мережі розглянуто канал зв’язку судна з береговим постом керування системою моніторингу морської обстановки. Запропоновано алгоритм штатної роботи оперативно розгорнутої мережі, в якому перед обміном даними між безекіпажним надводним судном та пасивною гідроакустичною станцією, передбачена процедура ініціалізації каналу гідроакустичного зв’язку. Для підвищення достовірності ідентифікації виявленого об’єкта-порушника передбачено залучено берегових систем керування рухом суден.
11
Kalvand, Ali, та I. Kazachkov. "Проблема охолодження розплава коріуму в контейнменті в пасивних системах захисту від тяжких аварій. Частина 2". Nuclear and Radiation Safety 12, № 2 (2009): 51–55. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2009.12-2(42).09.
Full textAbstract:
Розглянуто декілька пасивних систем захисту від тяжких аварій, що знаходяться в різних фазах завершеності, надано аналіз теплогідравлічних проблем і методи їхнього розв'язання для вдосконалення існуючих систем або створення нових, більш ефективних. Розроблені математичні моделі та проведений аналіз можуть бути корисними при конструюванні пасивних систем утримання розплава коріуму в контейнменті після його виходу з реактора. Частину 1 статті опубліковано у випуску № 1 журналу «Ядерна та радіаційна безпека» за 2009 р.
12
Kalvand, Ali, та I. Kazachkov. "Проблема охолодження розплава коріуму в контейнменті в пасивних системах захисту від тяжких аварій. Частина1". Nuclear and Radiation Safety 12, № 1 (2009): 34–41. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2009.12-1(41).06.
Full textAbstract:
У реакторах третього покоління наявність пасивних систем захисту від тяжких аварій — обов'язкова вимога, тому робота має важливе значення для ядерної безпеки. Розглянуто декілька таких систем, що знаходяться в різних фазах завершеності, надано аналіз теплогідравлічних проблем і методи їхнього розв'язання для вдосконалення існуючих систем або створення нових, більш ефективних. Розроблені математичні моделі та проведений аналіз можуть бути корисними при конструюванні пасивних систем утримання розплава коріуму в контейнменті після його виходу з реактора.
13
Moghaddam, Vahid Hasani, та І. Каzachkov. "Про розповсюдження струменів розплаву в басейні випаровуваного охолоджувача". Nuclear and Radiation Safety, № 2(46) (18 червня 2010): 19–26. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2010.2(46).04.
Full textAbstract:
Досліджуються особливості розповсюдження товстих струмeнів розплаву коріуму в підреакторному басейні випаровуваного охолоджувача в пасивній системі захисту від тяжких аварій на АЕС. Розглянуто моделі проникнення струменів та охолодження крапель розплаву, що утворюються, проведено обчислювальні експерименти для встановлення якісних та кількісних характеристик системи, що можуть бути корисними у процесі конструювання та впровадження систем пасивного захисту від тяжких аварій з підреакторним басейном води.
14
Кузьменко, Володимир Володимирович, та Наталія Валентинівна Остапенко. "ПРОЄКТУВАННЯ ЕРГОНОМІЧНОЇ ЗАХИСНОЇ МАСКИ: ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ТА ВИБІР 3D-СКАНЕРА Й ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". Art and Design, № 3 (1 листопада 2024): 204–17. http://dx.doi.org/10.30857/2617-0272.2024.3.17.
Full textAbstract:
Мета: обґрунтувати доцільність вибору та використання пасивних 3D-сканерів на основі сучасних смартфонів з відповідним програмним забезпеченням. Методологія дослідження базується на систематизації та узагальнення, порівняльному аналізі 3D-сканерів та програмному забезпеченні для них; візуально-аналітичному та інформаційно-дослідницькому підходах. Представлено різновиди активних та пасивних пристроїв з відповідним програмним забезпеченням для операційних систем iOS та Android, описано принципи їх роботи для застосування у проєктних пропозиціях створення ергономічних захисних масок різного призначення. Доведено доцільність використання пасивних 3D-сканерів; надано графічне зображення місць розміщення робочих елементів активних 3D-сканерів. Запропоновано критерії вибору програмного забезпечення для візуалізації проєктного рішення та оцифровування маски на обличчі. Обґрунтовано вибір медичної хірургічної маски із різних матеріалів для повсякденного носіння та як засобу індивідуального захисту органів дихання. Представлено інтерфейс (робоче вікно) додатку «Polycam» на різних етапах візуалізації для створення 3D-моделі маски на обличчі. Охарактеризовано, узагальнено, унаочнено та виокремлено найбільш популярне програмне забезпечення для смартфонів з операційними системами Android та iOS, обґрунтовано вибір програм «Polycam» для Android та «Scaniverse» для iOS на основі запропонованих критеріїв та ознак. Запропоновано підходи до створення нових проєктних рішень різновидів ергономічних захисних масок у практичному застосовуванні пасивних 3D-сканерів на базі смартфонів з відповідним програмним забезпеченням. На основі аналізу досліджень надано рекомендації щодо використання пристрою та програмного забезпечення для візуалізації засобів індивідуального захисту органів дихання. Дослідження ефективності 3D-сканування тіла людини та його окремих об’ємів (площин) може бути корисним проєктувальникам одягу різного призначення, геймдизайнерам (3D-художникам, художникам мультимедійних персонажів), ІТ-фахівцям тощо.
15
Данко, Дана, та Вадим Завацький. "Диференціація соціально-психологічних чинників птср у молоді в структурі її здоров᾿язбереження". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(65) 2024 Том 2 (2024): 134–45. https://doi.org/10.33216/2219-2654-2024-65-3-2-134-145.
Full textAbstract:
У статті розкрито особливості диференціації соціально-психологічних чинників ПТСР у молоді в структурі її здоров᾿язбереження. Виокремлено системоутворюючі соціально-психологічні чинники ПТСР у молоді та розроблена структурна модель їх диференціації з урахуванням ступеня (низького, вираженого, глобального) та типу (активно-захисного, пасивно-захисного, дисгармонійного) проявів таких розладів. Визначено соціально-психологічні чинники подолання ПТСР у молоді в умовах сучасного соціуму: на макро (соціальна підтримка та захист молоді на державному рівні; доступність та своєчасність психопрофілактичних і реабілітаційних програм, моніторинг їх впровадження; задовільний соціально-економічний статус молоді); мезо (урахування етнокультурних особливостей, релігійності, ставлення та змісту сформованих суспільних стереотипів щодо екстремальних подій та катастроф; наявність інструментальної, психологічної підтримки; ефективна соціальна інтеграція) та мікро (високі соціальна та комунікативна компетентність; застосування адаптивних варіантів поведінкового копінгу й механізмів психологічного захисту; фрустраційна толерантність; сприятливий соціальний статус) рівнях. Розроблено інтегровану соціально-психологічна програму подолання ПТСР у молоді в сучасних умовах та доведено її ефективність. Ключові слова: молодь, здоров᾿язбереження, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), соціально-психологічні чинники подолання ПТСР.
16
Moghaddam, Vahid Hasani, та I. Kazachkov. "Особливості розповсюдження та фрагментації струменів розплаву коріума в підреакторному басейні охолоджувача під час тяжких аварій на АЕС". Nuclear and Radiation Safety 12, № 4 (2009): 61–68. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2009.12-4(44).11.
Full textAbstract:
Наведено аналіз взаємодії струменів розплаву коріума з охолоджувачем у підреакторному басейні пасивних систем захисту від тяжких аварій на АЕС. Розглянуто особливості проникнення струменів у басейн охолоджувача в залежності від співвідношення густин, в’язкостей розплаву та рідини в басейні, а також інших фізичних властивостей та факторів.
17
МАРЧЕНКО, Олеся. "ПРАВОВА ОСНОВА ТА ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ВЛАДИ, ЩО БЕРУТЬ УЧАСТЬ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ". Law. State. Technology, № 3 (3 січня 2023): 30–35. http://dx.doi.org/10.32782/lst/2022-3-5.
Full textAbstract:
Наукова стаття присвячена дослідженню правове регулювання та характеристиці суб’єктів, що беруть участь в адміністративному судочинстві. У статті розглянуто наукові і нормативно-правові підходи до визначення поняття «суб’єкт адміністративного судочинства», вивчено класифікацію суб’єктів в адміністративному судочинстві. Правовий статус суб’єктів, що беруть участь в адміністративному судочинстві залежить безпосередньо від його законодавчого визначення, але його реалізація пов’язана із активною чи пасивною формами виконання функцій сторін, та інших процесуальних учасників судового розгляду справ. Наголошено, що учасники адміністративного процесу за приписами КАС України залежно від їхньої заінтересованості поділяються на осіб, які беруть участь у справі (сторони, треті особи, представники сторін і третіх осіб) та інших учасників (свідок, експерт, спеціаліст та ін.). Отже, найприйнятнішою, на нашу думку, є класифікація всіх суб’єктів адміністративних процесуальних правовідносин на три групи: суди, котрі відправляють правосуддя; особи, які беруть участь у справі; особи, які надають сприяння здійсненню правосуддя. Всередині другої групи (особи, які беруть участь у справі) виділяє три підгрупи суб’єктів, що реалізують свої права та обов’язки залежно від цілей участі в справі. Це – особи, метою участі в процесі яких є захист своїх суб’єктивних матеріально-правових інтересів (сторони, треті особи, заявники та зацікавлені особи); особи, які беруть участь у справі з метою захисту інтересів інших осіб, державних інтересів (прокурор, державні органи, органи місцевого самоврядування, інші органи); представники – особи, метою участі в справі яких є захист інтересів інших осіб. Зроблено висновок, що у кожному з перерахованих випадків адміністративно-правовий статус індивідуального суб’єкта як учасника адміністративного процесу має свою специфіку, обумовлену тією роллю, яку виконує суб’єкт у процесі.
18
Tronko, M. D., HA Zamotayeva, V. M. Shpak, H. M. Terekhova, O. V. Lapikura та Yu A. Didenko. "Хронологія виконання та перспективи Українсько-Американського тиреоїдного Проєкту". Endokrynologia 30, № 1 (2025): 78–88. https://doi.org/10.31793/1680-1466.2025.30-1.78.
Full textAbstract:
Резюме. Внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) значна кількість радіоактивних речовин потрапила в навколишнє середовище. Радіоактивні ізотопи йоду, переважно 131I, стали основним дозоутворювальним фактором для населення, особливо дітей та підлітків. Для вивчення віддалених наслідків опромінення в ранньому віці в рамках класичного проспективного когортного дослідження за співробітництва ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (ІЕОР, Україна) та Національного інституту раку США (National Cancer Institute, NCI, USA) були створені дві когорти. Основна УкрАм когорта (діти та підлітки на момент аварії) була сформована в 1998-2000 роках. In Utero УкрАм когорта включала осіб, опромінених в утробі матері (пренатально). Вперше вона була обстежена у 2002-2006 роках. Обидві когорти продовжують спостерігатись понад 25 та понад 20 років відповідно. Епідеміологічні методи спостереження когорт мінялися в часі, періоди активного скринінгу чергувались із періодами пасивного чи комбінованого спостереження членів когорт. Мета: описати хронологію довготривалого (20-27 років) спостереження основної та In Utero УкрАм когорт, дати характеристику різних епідеміологічних процедур, обґрунтувати необхідність подальшого спостереження та визначити пріоритетні задачі дослідження на перспективу. Матеріал і методи. Протягом періоду спостереження основна когорта мала чотири активні скринінги обстеження за період 1998-2008 рр., когорта In Utero після першого обстеження (2002-2006 рр.) у 2007-2008 роках спостерігалась пасивно. З 2009 року спостереження когорт синхронізовано. Пасивний скринінг здійснюється завдяки обстеженням в ІЕОР та співпраці (лінкейджу записів) із Національним канцер-реєстром України. Наступний активний скринінг (п’ятий та другий) було здійснено у 2012-2015 роках. Пасивний скринінг когорт супроводжувався демографічним анкетуванням, що дозволяло оновити контактні дані, певну медичну інформацію та вітальний статус членів когорти. Результати. Узагальнено рекомендації кількох груп експертів: Agenda for Research on Chornobyl Health (ARCH), Expert Group on Thyroid Health Monitoring after Nuclear Accidents (TMNUC) та експертів Наукового комітету ООН з дії атомної радіації (НКДАР ООН, United Nations Scientifіc Committee on the Effects of Atomic Radiation, UNSCEAR) щодо актуальних результатів та пріоритетів для перспективних післячорнобильських досліджень. Обґрунтована необхідність подальшого спостереження двох УкрАм когорт та вказані ключові напрямки майбутніх досліджень УкрАм Проєкту. Висновки. На основі багаторічних спостережень основної та In Utero УкрАм когорт (понад 25 та понад 20 років) отримані фундаментальні результати щодо ризику раку щитоподібної залози (ЩЗ) для осіб, опромінених у дитячому віці чи пренатально. Продовження спостереження вказаних когорт на період 40-60 років після аварії може принципово доповнити наявні знання щодо радіаційного ризику опромінення 131I у віддалений період та вдосконалити процедури радіаційного захисту для найбільш вразливих груп населення на випадок ядерних аварій.
19
Опірський, Іван, та Роман Бибик. "ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ РЕБ ТА МЕТОДІВ І ЗАСОБІВ ЇЇ ПРОТИДІЇ". Ukrainian Scientific Journal of Information Security 29, № 2 (2023): 88–97. http://dx.doi.org/10.18372/2225-5036.29.17873.
Full textAbstract:
Радіоелектронна боротьба (РЕБ) - це процес захисту від радіоелектронних засобів противника, які можуть використовуватись для перешкоджання комунікацій, контролю та розвідки. В умовах сучасного ведення війни радіоелектронна боротьба має вирішальне значення для обох сторін конфлікту. Основними завданнями РЕБ є: дезорганізація управління військами противника; зниження ефективності ведення розвідки і застосування зброї і бойової техніки противника; забезпечення надійної роботи систем і засобів управління своїми військами і зброєю. У цій статті оглянуто сучасні методи РЕБ, їх технічні характеристики та ефективність. Досліджено різні типи засобів РЕБ, включаючи активні та пасивні системи, які використовуються для захисту від радіолокації. Розглянуто проблеми, пов'язані з використанням РЕБ військовими та цивільними організаціями. Наведено приклади сучасних методів та технологій РЕБ. Розглянуто способи, які застосовують для приховування об’єктів від виявлення радіолокаційних засобів противника. Також наведено приклади, що сучасних умовах РЕБ є важливою складовою частиною військової діяльності, оскільки забезпечує збереження власних життів та здоров'я воїнів, збереження та знищення техніки противника, а також виконання бойових завдань. Розглянуто основні методи та засоби протидії РЕБ. Для забезпечення функціонування електронних систем та інших пристроїв в умовах впливу радіосигналів використовуються різноманітні методи та засоби, такі як комплексний технічний контроль та маскування, захист від кібератак, системи захисту від електромагнітного імпульсу та використання резервних систем зв'язку та комунікації. Одним із важливих аспектів боротьби з РЕБ є комплексний технічний контроль та маскування, що передбачає використання екранів, що захищають від радіосигналів, та інших заходів для забезпечення безпеки електронних систем. Також важливою є протидія за допомогою спеціальних систем розвідки та контррозвідки для виявлення ворожих елементів електронної боротьби та їх локалізації. Ця стаття має на меті допомогти читачам зрозуміти складність та важливість РЕБ в сучасному світі та висвітлити найефективніші методи боротьби з радіоелектронними загрозами. Для підтримки дослідження була проведена широка аналіз літератури та статей, які надають інформацію про сучасні методи та засоби РЕБ та їх застосування.
20
Kalvand, Ali, та І. Каzachkov. "Моделювання процесу охолодження розплаву коріуму зануреними в нього легкоплавкими блоками". Nuclear and Radiation Safety, № 3(55) (22 липня 2012): 27–33. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2012.3(55).06.
Full textAbstract:
Розглядається проблема, важлива для конструювання та експлуатації пасивних систем захисту АЕС від тяжких аварій в разі охолодження розплаву коріуму за допомогою легкоплавких блоків (наприклад, окислу алюмінію). Розглянуто методику моделювання процесу охолодження розплаву коріуму зануреними в нього блоками та наведено результати обчислювальних експериментів на ЕОМ, що дають змогу вивчити найважливіші його особливості. Наведено висновки щодо основних закономірностей та динаміки протікання процесу охолодження басейну розплавленого коріуму зануреними в нього легкоплавкими блоками.
21
Осиновий, Г., В. Субач, В. Биков та М. Колчигін. "Протидія радіолокаційним засобам виявлення наземних об'єктів". Озброєння та військова техніка 18, № 2 (2018): 66–70. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.2(18).66-70.
Full textAbstract:
Розглянуто питання маскування малорозмірних рухомих наземних об'єктів від сучасних засобів виявлення і розвідки. Наведено рекомендації щодо захисту малорозмірного наземного об'єкта від радіометричних пасивно-активних систем виявлення. Проведено пошук радіопо-глинальних матеріалів для створення маскувальних покриттів типу «Накидка» і «Терновник» на території України.
22
Лук’янчук, Вадим, Іван Ніколаєв, Андрій Бережний та ін. "Принципи обґрунтування обрису комплексної системи боротьби з малорозмірними безпілотними літальними апаратами в умовах їх масованого застосування". InterConf, № 44(197) (19 квітня 2024): 681–94. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.04.2024.064.
Full textAbstract:
Викладаються принципи та методологічний підхід до вирішення задачі щодо обґрунтування обрису системи боротьби з малорозмірними безпілотними літальними апаратами (МБпЛА) в умовах їх масованого застосування. Показано, що суть даної задачі полягає у визначенні складу, структури та сукупності найбільш важливих кількісно-якісних показників функціональних властивостей системи, при яких вона повинна забезпечувати захист об’єктів і військ від ударів МБпЛА в прогнозованих умовах ведення бойових дій з потрібною ефективністю. Система повинна бути комплексною, побудованою на основі оптимального поєднання пасивних і активних засобів розвідки, радіоелектронного подавлення та вогневого ураження. Обрис системи повинний бути представлений деякою сукупністю її підсистем, які повинні складатися з чітко виділених функціональних компонентів та містити відповідні бойові засоби і засоби забезпечення. Показано, що обґрунтування обрису системи боротьби з МБпЛА повинно проводитися із застосуванням методів математичного моделювання.
23
Колбунов, В. Р., О. С. Тонкошкур та Л. В. Накашидзе. "ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОТЕПЛОВОГО ЗАХИСТУ СОНЯЧНИХ МОДУЛІВ НА ОСНОВІ БАЙПАСНИХ КРИТИЧНИХ ТЕРМОРЕЗИСТОРІВ". Vidnovluvana energetika, № 1(76) (5 квітня 2024): 43–50. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2024.1(76).43-50.
Full textAbstract:
Представлено результати експериментальних досліджень впливу особливостей параметрів електричного кола сонячного модуля на функціонування його пасивного фотоелемента з паралельно підключеним байпасним критичним терморезистором як методу підвищення надійності роботи сонячного модуля. Як терморезистор використовували склокерамічні матеріали на основі діоксиду ванадію та ванадій-фосфатного скла V2O5-P2O5, що стрибкоподібно змінюють величину електричного опору на 1,5−2 порядки в області температури 70 0С. Основну увагу приділено вивченню закономірностей поведінки функціональних електричних і теплових характеристик таких елементів від амплітуди перенапруги та опору навантаження.
 Встановлено, що зі зростанням амплітуди перенапруги на пасивному (затіненому або пошкодженому) фотоелементі тривалість процесу перемикання байпасного терморезистора у високопровідний стан зменшується, падіння напруги після перемикання різко знижується (до величин, що не перевищують 2 В) та слабко змінюється. Збільшення опору навантаження зумовлює зниження струму через терморезистор і збільшення тривалості перехідного процесу. При тепловому контакті між пасивним фотоелементом і байпасним терморезистором перемикання спостерігається за менших перенапруг. За відсутності такого контакту температура, до якої нагрівається фотоелемент, у сталому стані змінюється несуттєво.
24
Сидоренко, Р. Г., Г. В. Акулінін та О. О. Скопінцев. "Пасивні засоби радіоелектронного захисту об’єктів від впливу сучасних та перспективних засобів ураження". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(26) (24 січня 2017): 156–59. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2017.26.31.
Full text
25
Спєсівцев, Денис Сергійович, та Андрій Вікторович Духневич. "СПОСОБИ ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРЗАХИСТУ СУБ’ЄКТИВНИХ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ У СПОРАХ ПРО ПРАВА НА НЕРУХОМЕ МАЙНО)". Історико-правовий часопис 19, № 2 (2023): 33–40. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2022-2/5.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду способів контрзахисту суб’єктивних цивільних прав і порядку його здійснення. Аналіз предмету дослідження проводиться зі зверненням до судової практики у спорах про права на нерухоме майно. Авторами розглядаються види способів здійснення контрзахисту суб’єктивних цивільних прав. Визначається, що контрзахист як усвідомлена поведінка суб’єкта цивільного права, спрямована на протидію захисту таких прав з метою недопущення досягненні мети останнього, може здійснюватись в активній (дії) або пасивній (бездіяльність) формі, мати юридичний або фактичний характер і при цьому здійснюватись учасником цивільного правовідношення самостійно без звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування їх службових чи посадових осіб (неюрисдикційних контрзахист) або ж зі зверненням до цих суб’єктів (юрисдикційний контрзахист). Обґрунтовується, що вибір використовуваних особою способів контрзахисту суб’єктивних цивільних прав, як правило, здійснюється з урахуванням застосованих опонентом способів захисту, а також мети, яку переслідує відповідна особа. В якості такої мети може виступати як збереження існуючого на момент виникнення спору стану (наприклад, збереження фактичного незаконного володіння благом), так і його зміна (наприклад, незаконне заволодіння певним благом). Встановлюється, що контрзахист суб’єктивних цивільних прав також може здійснюватись учасниками цивільних правовідносин в превентивних цілях і переслідувати мету у формі обмеження можливостей певної особи у використанні захисного інструментарію, наприклад, певних способів захисту суб’єктивних цивільних прав або спрямовуватись на зниження ефективності їх використання, наприклад, шляхом відчуження певних видів майна для виключення можливості звернення стягнення на них при застосуванні способів захисту. Як правило, у такій формі контрзахист застосовується в умовах реальної загрози застосування іншим учасником цивільних правовідносин способів захисту своїх суб’єктивних цивільних прав.
26
Matsko, O. Y., V. D. Serhiienko, A. А. Nikitin, Yu I. Andriichuk та A. M. Bychkov. "Деякі аспекти застосування пасивних способів захисту військ та об’єктів від повітряної розвідки в зоні проведення антитерористичної операції". Наука і оборона 1, № 3/4 (2019): 39–44. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2017-1-3/4-39-44.
Full text
27
ТРИГУБЧЕНКО, Антон. "ДИВІДЕНДНІ СТРАТЕГІЇ ЯК ОДИН З МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ЦІНОВИМИ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР В УМОВАХ ІНФЛЯЦІЙНИХ ЗАГРОЗ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 3 (29 серпня 2024): 408–13. https://doi.org/10.31891/mdes/2024-13-58.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню дивідендних торгових стратегій як інструменту для зниження ризиків, пов'язаних з інфляцією, і збереження реальної вартості капіталу інвесторів. У роботі проаналізовано основні загрози інфляції для інвестиційного портфеля, що знижують купівельну спроможність і негативно впливають на дохідність традиційних пасивних стратегій, таких як індекс S&P 500. Висвітлено переваги дивідендних акцій як ефективної альтернативи для інвесторів, які прагнуть не тільки отримувати регулярні дивіденди, але й захищати свої активи від інфляційного впливу та інших ринкових ризиків. Стаття також розглядає ключові фактори, що впливають на вибір інвестиційної стратегії, такі як вік інвестора, його толерантність до ризику і довгострокові фінансові цілі. Автори аналізують потенційні недоліки дивідендних стратегій, зокрема їх непридатність для всіх категорій інвесторів, що підкреслює важливість індивідуалізованого підходу до інвестування. Дослідження допоможе краще зрозуміти роль дивідендних акцій у захисті капіталу в умовах інфляційних ризиків.
28
Ільїн, Дмитро, та Ігор Шовкошитний. "Підхід до захисту інформаційно-телекомунікаційних систем на основі автокомпенсаційного принципу адресно-часової селекції аномалій мережевого трафіка". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 48, № 3 (2024): 5–10. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2023-48-3-5-10.
Full textAbstract:
Стрімкий розвиток інформаційних технологій призвів до появи нових загроз у сфері кібербезпеки, що вимагає удосконалення існуючих і розроблення нових підходів у сфері захисту інформаційно-телекомунікаційних систем від кіберзагроз. Питанням кіберзахисту мережевих систем, у тому числі військових, присвячено значну кількість досліджень, у яких увага авторів зосереджується переважно на питаннях виявлення кіберзагроз. Водночас, проблеми нейтралізації таких загроз в інформаційно-телекомунікаційних системах, досліджені недостатньо. З урахуванням зазначеного у даній статті висвітлено новий підхід до захисту інформаційно-телекомунікаційних систем на основі автокомпенсаційного принципу адресно-часової селекції (відбору) аномалій шкідливого трафіку. Проведено аналіз підходів до селекції цілей на фоні радіозавад, що використовуються в радіолокації, зокрема, принципів дії автокомпенсатора активних шумових радіозавад і черезперіодного автокомпенсатора пасивних радіозавад, у яких для виділення корисного сигналу на фоні відповідно використовуються розбіжності в напрямках надходження сигналів або розбіжності у часі їх надходження. Зазначені підходи визначені як прототип технічного рішення, що може бути адаптоване для вирішення задачі виділення аномалій мережевого трафіку в інформаційно-телекомунікаційних системах. З урахуванням визначених прототипів запропоновано для захисту інформаційно-телекомунікаційних систем від потенйційних кіберзагроз використовувати автокомпенсаційний принцип «адресно-часової селекції» для виділення та нейтралізації аномалій мережевого трафіку. Сутність його полягає у використанні розбіжностей часу і адрес надходження на легальні та на хибні елементи інформаційно-телекомунікаційних систем відповідного синхронізованого очікуваного трафіку й асинхронного аномального (шкідливого) трафіку, який виокремлюється в хибних елементах системи (за допомогою нейромережевого ідентифікатора шкідливих вторгнень) та надається на інші елементи інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді керуючого компенсаційного трафіку для компенсації виявлених у мережі аномалій. Під час написання статті (проведення дослідження) використано методи аналізу та аналогій для визначення прототипів автокомпенсаторів і вибору принципів нейтралізації шкідливих вторгнень. Теоретична значущість отриманих результатів полягає у тому, що запропонований підхід дає змогу удосконалити технології виявлення та нейтралізації аномалій мережевого трафіку в інформаційно-телекомунікаційних системах військового призначення. З практичної точки зору, підхід може бути впроваджений у системах захисту зазначених систем, що значно підвищить їх стійкість до кіберзагроз.
29
Cheberiachko, Serhii, Оleg Deryugin, Volodymyr Mirnenko та Nataliiа Borodina. "Вибір ефективних фільтрувальних респіраторів. Проблеми і можливості". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 4 (2020): 23–41. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.4.3.
Full textAbstract:
Метою роботи є розкриття можливостей для забезпечення вибору якісного фільтрувального респіратора, який відповідає умовам праці і антропометричним параметрам обличчя користувачів. Встановлено, що критичними питаннями для забезпечення надійного захисту користувачів під час виконання професійної діяльності з використанням засобів індивідуального захисту органів дихання, які не розкриті (не відображені) у відповідних нормативних документах є процедура оцінки ризиків, урахування умов праці, перевірка відповідності півмаски фільтрувального респіратора антропометричним параметрам обличчя користувача, урахування терміну захисної дії фільтрів. Показано, що відповідно нормативних актів організація з оцінки ризиків професійних захворювань як при виборі, так і при експлуатації фільтрувальних респіраторів – обов’язок роботодавця, а контроль за сумлінним виконанням рекомендацій по ефективному використанню фільтрувальних респіраторів повинні здійснювати робітники відділів охорони праці підприємства. Запропоновано проводити оцінку ризиків професійних захворювань під час вибору і експлуатації фільтрувальних респіраторів одним із методів згідно з вимогами ДСТУ ІЕС/ІSО 31010:2013. Надані рекомендації щодо усунення можливих помилок під час цього процесу для зменшення рівня ризику виникнення професійного захворювання. Розроблено нову класифікацію фільтрувальних засобів індивідуального захисту органів дихання, яка дозволяє провести вибір з урахуванням особливостей умов виконуваної роботи. Показано, що за допомогою термографування смуги обтюрації півмаски фільтрувального респіратора можна встановити її відповідність антропометричними параметрам обличчя користувача. Рекомендується проводити заміну фільтрів, виходячи або із розрахунку терміну захисної дії відповідно до умов праці або використавши фільтри з активними/пасивними індикаторами.
30
Кучменко, Ірина, Ганна Варич та Маріам Авагян. "НОРМАТИВНА БАЗА УКРАЇНИ В ОБЛАСТІ СОНЦЕЗАХИСТУ БУДІВЕЛЬ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 126–29. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-28.
Full textAbstract:
При проектуванні будинків в південних регіонах України виникає проблема захисту приміщень від прямої сонячної радіації, що викликає тепловий і світловий дискомфорт. Практика будівництва будівель в південних районах показує, що багато будинків проектуються без обліку надлишку теплової дії інсоляції в літній період. У будівлях зі значним доступом інсоляції в приміщення використовуються технічні засоби сонцезахисту (кондиціонування, внутрішні системи охолодження), що призводить до значних енерговитрат. Жорсткість вимог щодо економії енергії призводить до необхідності розробки нових норм з проектування і застосування сонцезахисних пристроїв. Вони здатні істотно зменшити навантаження на системи охолодження будівель в період перегріву влітку та зберегти або незначно зменшити пасивне сонячне опалення взимку.
31
Середа, Б. П., та А. М. Удод. "ОТРИМАННЯ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ ХРОМОВАНИХ ПОКРИТТІВ НА ДЕТАЛЯХ, ЯКІ ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ В АГРЕСИВНИХ УМОВАХ ЕЛАСТОМЕРНОГО ВИРОБНИЦТВА". <h1 style="font-size: 40px;margin-top: 0;">Наукові нотатки</h1>, № 77 (1 липня 2024): 73–77. http://dx.doi.org/10.36910/775.24153966.2024.77.12.
Full textAbstract:
Дана стаття присвячена дослідженню технології отримання багатокомпонентних хромованих покриттів на деталях, які експлуатуються в агресивних умовах еластомерного виробництва. Зокрема, розглядається використання методу саморозповсюджуючогося високотемпературного синтезу (SHS), що дозволяє отримувати покриття з високою корозійною стійкістю завдяки утворенню пасивних оксидних плівок на поверхні. Проведено аналіз актуальності проблеми підвищення надійності та довговічності деталей в умовах агресивного впливу, який свідчить про необхідність впровадження ефективних методів захисту машин та установок. Стаття розглядає методику отримання багатокомпонентних хромованих покриттів з використанням технології SHS, а також вплив режиму теплового самовоспламенення з розбавленням порошкової суміші на ефективність отримання покриттів і їх корозійну стійкість. Проведено дослідження корозійної стійкості отриманих покриттів в агресивних середовищах, таких як водний розчин соляної кислоти, азотна кислота та сірчана кислота, що мають концентрацію 15%. На основі результатів досліджень зроблено висновок про ефективність застосування багатокомпонентних хромованих покриттів для підвищення корозійної стійкості деталей, які експлуатуються в агресивних умовах еластомерного виробництва. Дана стаття має практичне значення для підвищення довговічності та надійності машин і установок, особливо в умовах еластомерного виробництва, де важлива стійкість деталей до агресивних середовищ та корозії.
32
Rutska, A. V. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕНЗИМНОЇ ЛАНКИ АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ В ЩУРІВ ЗА УМОВИ ДІЇ ТЮТЮНОВОГО ДИМУ НА ТЛІ ЗАСТОСУВАННЯ НАТРІЙ ГЛУТАМАТУ В СТАТЕВОМУ І ВІКОВОМУ АСПЕКТАХ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (13 листопада 2018): 145–53. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9584.
Full textAbstract:
Вступ. Значна розповсюдженість тютюнокуріння – глобальна проблема людства, на вирішення якої спрямовані зусилля багатьох учених і фахівців. Водночас відмітною особливістю сучасних харчових технологій є використання харчових добавок. До найпоширеніших харчових добавок як в Україні, так і в Європі належить натрій глутамат (Е621), який не завжди безпечний для здоров’я людини.
 Мета дослідження – вивчити стан ензимної ланки антиоксидантної системи в щурів за умови дії тютюнового диму на тлі застосування натрій глутамату в статевому і віковому аспектах.
 Методи дослідження. Досліди проведено на 96 білих нелінійних статевозрілих і статевонезрілих щурах обох статей. Кожну групу тварин було поділено на 4 підгрупи: 1-ша – контроль; 2-га – щури, яким моделювали “пасивне тютюнокуріння”; 3-тя – щури, яким вводили натрій глутамат; 4-та – щури, яким моделювали “пасивне тютюнокуріння” на тлі введення натрій глутамату.
 Результати й обговорення. Надмірне утворення продуктів вільнорадикального окиснення за умови ізольованої дії тютюнового диму викликало виснаження антиоксидантного потенціалу крові та тканин легень, що проявлялося достовірним зменшенням супероксиддисмутазної активності в гемолізатах еритроцитів на 28,8 % відносно контрольної групи, а в супернатанті гомогенату легень – на 53,1 % (р<0,001) відповідно. “Пасивне тютюнокуріння” на тлі застосування натрій глутамату супроводжувалося більшим її зниженням (на 41,0 %, р<0,001) відносно контрольної групи, що на 17,1 % (р<0,02) менше від даного показника при ізольованій дії тютюнового диму в гемолізатах еритроцитів та на 58,7 % – у супернатанті гомогенату легень, що на 12,0 % (р<0,02) нижче від цього показника за умови ізольованої дії тютюнового диму. Однонаправлені зміни спостерігали і щодо каталазної активності.
 Висновки. За умови дії тютюнового диму спостерігають виснаження антиоксидантного потенціалу (зниження супероксиддисмутазної і каталазної активності) крові та тканин легень, більш виражене при “пасивному тютюнокурінні” на тлі застосування натрій глутамату. В статевому аспекті показники антиоксидантного захисту за умови “пасивного тютюнокуріння” на тлі застосування натрій глутамату більш виражено знижуються в самок, а при віковому зіставленні змін активності даних ензимів встановлено їх інтенсивніше зменшення у статевонезрілих щурів.
33
Боровик, А. В. "Щодо європейських стандартів кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення та їх запобігання". Актуальні проблеми держави і права, № 85 (12 серпня 2020): 22–29. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1820.
Full textAbstract:
У статті з використанням відповідної методології встановлені особливості європейських стандартів щодо кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення (далі - ККП) та їх запобігання, а також визначені напрями і формат удосконалення національного антикорупційного законодавства та кримінально-правової політики.
 Враховуючи стратегічний курс України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі (далі - ЄС), значна увага приділена дослідженню неоднорідності кримінального права ЄС та його складникам, які можуть мати значення для боротьби з корупційними виявами. Встановлено, що кримінально-правова уніфікація в площині боротьби з корупційними діяннями передбачає правову інтеграцію специфічних сфер і насамперед захисту фінансових інтересів ЄС та матеріального кримінального й процесуального права.
 Проаналізовано зміст відповідних європейських конвенцій, протоколів, директив та інших документів. Встановлено, що питання кримінальної відповідальності за ККП та їх запобігання можуть бути пов'язані з протидією фінансовому шахрайству, підкупу, відмиванню грошей, неправомірному використанню коштів, зловживанню службовим становищем та іншим кримінальним правопорушенням. Крім цього, факти вчинення ККП є ганебним порушенням прав і свобод людини, тому цьому має бути надана відповідна оцінка з боку Європейського суду з прав людини.
 Власне корупція в державах ЄС розуміється у двох формах - активній і пасивній, при цьому кримінально караними мають бути будь-які інші її протиправні форми. Щодо запобігання ККП актуальними завданнями є вирішення питань імунітету та юрисдикції, забезпечення міжнародного співробітництва та взаємної правової допомоги, діяльності спеціалізованих органів, захисту потерпілих, викривачів і свідків, сприяння збиранню доказів, контроль за реалізацією правових актів у сфері запобігання корупції, моніторинг виконання положень конвенцій тощо. У висновках запропоновані шляхи вдосконалення кримінальної відповідальності за ККП та їх запобігання в Україні на підставі використання позитивного європейського досвіду.
34
Ballo, Y. V., R. S. Yakovchuk, V. V. Nizhnуk та O. I. Kahitin. "АНАЛІЗ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТИПІВ ФАСАДНИХ СИСТЕМ БУДІВЕЛЬ ЯК ПЕРЕДУМОВА УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОТИПОЖЕЖНИХ ЗАХОДІВ". Fire Safety 40 (23 червня 2022): 5–15. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.40.2022.01.
Full textAbstract:
Проблема. Фасадні пожежі є одним із найнебезпечніших типів пожеж. Вони супроводжуються стрімким поширенням вогню та не можуть бути обмежені або локалізовані системами протипожежного захисту, якими обладнані внутрішні приміщення будівлі. Систематизація критеріїв, які характеризують небезпеку поширення пожежі вертикальними будівельними конструкціями та аналіз конструктивних та інженерних особливостей фасадних систем є важливим науковим завданням, що дасть змогу визначити необхідні превентивні протипожежні заходи.Мета. Аналіз та систематизація найбільш поширених конструктивних типів фасадних систем будівель, як передумова розроблення превентивних протипожежних заходів.Методи. Роботу виконано за допомогою аналітичного методу досліджень шляхом збору, узагальнення, систематизації та синтезу даних про існуючі об’ємно-конструктивні, інженерні і планувальні рішення під час проектування найбільш поширених типів фасадів будівель різного функціонального призначення.Результати. Здійснено аналіз конструктивних критеріїв, які можуть впливати на потенційну небезпеку поширення пожежі вертикальними будівельними конструкціями (фасадами будівлі) та враховують їхні конструктивні та архітектурні особливості. Визначено основні переваги та недоліки для найбільш поширених типів фасадних систем з точки зору можливості потенційного запобігання поширенню пожежі по зовнішніх вертикальних конструкціях. Наведено конструктивний опис можливої адаптації елементів сучасних фасадних систем як частини комплексу протипожежного захисту будинків різного функціонального призначення та забезпечення обмеження поширення фасадних пожеж. Визначено потенційні напрями досліджень з удосконалення конструктивного виконання фасадних систем для зниження ризиків вертикального поширення пожежі.Висновки. Проведеними дослідженнями встановлено, що на сьогодні не досліджені критерії та залежності, які б дали змогу прогнозувати заходи щодо обмеження поширення пожежі зовнішніми вертикальними конструкціями. Систематизовано та узагальнено конструктивні особливості типів фасадних систем, які можуть впливати на обмеження або навпаки поширення пожежі по вертикальних зовнішніх конструкціях. Визначено, що подальші дослідження мають бути спрямовані на розкриття закономірностей обмеження поширення пожежі по фасадах будівель різного типу та визначення параметрів додаткових протипожежних конструктивних елементів, зокрема протипожежних карнизів, як одного з найбільш раціональних видів пасивних зовнішніх вогневих перешкоджувачів.
35
ДЕМЧЕНКО, В. М., та Н. М. КОВАЛЬСЬКА. "КОМУНІКАТИВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК МОВНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЯВИЩЕ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 2(85) (9 серпня 2023): 240–47. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.2.34.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано особливості комунікативного середовища з позицій соціолінгвістики та психології з урахуванням світового досвіду досліджень мовної ситуації та білінгвізму. З’ясовано, що види комунікативного середовища (побутове, територіальне, групове тощо) є й сферами використання певної мовної системи та системи моделей поведінки, які характеризують комунікантів. Тому визначається феномен комунікативного середовища зі своїми психологічними, етнічними, віковими, статусними, територіальними особливостями, які зумовлюють певний мовний вибір. Доведено, що з розвитком такого середовища відбувається уніфікація форм реалізації мови (горизонтальних і вертикальних) до однієї структури, якою визначено койне як комплекс загальноприйнятих мовних одиниць усіма мовцями, незважаючи на вікові, статеві, статусні й інші відмінності. Досліджено, що типологічно українська мова за визначеними атрибутами віднесена до одного типу з російською та білоруською, але типологічно схожа з польською та македонською. Визначено, що на території колишньої імперії білінгвізм виявлявся у стосунках «національна місцева мова (зокрема українська) – російська мова», і тому саме місцева мова потребувала реального захисту після деколонізації, щоб вийти на один функційний рівень із метрополійною російською. Така мовна ситуація визначається як гіперглосна, а двомовність є повною (для ідеального мовця) та неповною. Акцентовано на тому, що активний тип білінгвізму характеризує українців – носіїв національної мови як першої, а пасивний – носіїв її як другої. При цьому росіяни є переважно монолінгвами. Зроблено висновок, що дослідження вибору мови в ситуації білінгвізму (саме зі спорідненими мовами) має непересічне значення для держави, адже від цього залежить не лише функційний та структурний розвиток української мови, а й становлення реальної державної незалежності.
36
Калахан, Олег. "Електрохімія росту макротріщини як автономної стадії процесу корозійної втоми у титанових сплавах". Bulletin of Lviv National Environmental University. Agroengineering Research, № 26 (21 грудня 2022): 114–20. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2022.26.114.
Full textAbstract:
Механізм і кінетику корозійновтомного руйнування титанових сплавів вивчали електрохімічними методами: зміни електродного потенціалу E при деформуванні зразків (залежності Е–DK), зовнішньої поляризації (залежності Еpol–DK). Вивчено електрохімічні процеси на свіжоутворених поверхнях за час t = 5×10-3с їх взаємодії з розчином хлориду натрію різної концентрації (0,1; 0,5; 1,0 і 1,5N розчини NaCl). Ідентифіковано, на основі кореляційних змін поверхні та електродного потенціалу, основні етапи процесу корозійної втоми титанових сплавів різного структурно-фазового стану. Показано, що свіжоутворені поверхні сплавів при втомі проявляють усі властивості матеріалу, здатного переходити в пасивний стан. Активація поверхні циклічно деформованих сплавів супроводжується значним знешляхетненням електродного потенціалу (–1,2 В) та різким збільшенням струму (159 А/м2). Регенерації пасивності характерна триетапна зміна потенціалу і струму. Характер зміни кривих струм–час недеформованих і циклічно деформованих сплавів однаковий, однак в останніх струм знижується інтенсивніше.
 За умов плоскої деформації залежність стабілізованого значення електродного потенціалу Ест від DK прямолінійна. Концентрація розчину підсилює або послаблює структуру сплавів. Збільшення ролі електрохімічного чинника при корозійній втомі доведено дослідженнями ефективності електрохімічного захисту: при катодній поляризації можливо повністю призупинити процес корозійновтомного росту тріщини. Необхідне зміщення потенціалу до захисного значення, за якого сповільнюється ріст втомної тріщини, становить при DK до 4,5 МПа – 0,25...0,29 В від потенціалу корозії. У водних розчинах аміаку зразки сплаву можуть бути катодно захищені від корозійновтомного руйнування за поляризації ΔЕ > 0,25 В, при цьому час до руйнування сплаву зростає у два рази. Проаналізовано кінетику та механізм корозійновтомного руйнування титанових сплавів.
37
КОРПАЧ, Надія, та Вікторія ПЕТРУК. "ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ЛЮДЬМИ ПОХИЛОГО ВІКУ". Humanitas, № 4 (15 листопада 2022): 84–90. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2022.4.12.
Full textAbstract:
У статті йдеться про те, що в сучасній Україні спостерігається постійне зростанням частки людей похилого віку. Постаріння населення впливає на чисельність та структуру економічно активного населення, що в свою чергу має негативний вплив на економіку країни та загострення соціальних питань. Питання підтримки, захисту, допомоги та піклування з метою забезпечення необхідного рівня та якості життя людей похилого віку потребує розгляду гендерних аспектів цієї категорії населення. Сьогодні соціальна робота повинна базуватись на переосмисленні багатьох гендерних стереотипів, що дозволить фахівцям керуватись безпомилковими уявленнями щодо потреб, проблем та особливостей жінок та чоловіків похилого віку. На думку авторів, оновлені підходи, методи, форми роботи з людьми похилого віку, допоможуть подолати їх проблеми, а також допомогти стати не тягарем для суспільства, а активними його учасниками, які позитивно будуть впливати на молоде покоління і будуть прикладом для нього щодо яскравого та насиченого життя на пенсії. Статистичні дані дозволяють нам зазначити, що відсоток чоловіків і жінок похилого віку щодо задоволеності життям суттєво не відрізняється; на показники якості життя впливає: фізичне здоров’я, індивідуальні умови життя та духовний стан людини. Водночас, жінки частіше, ніж чоловіки звертаються до лікарів, а чоловіки задоволеність життям пов᾽язують із можливістю взаємодії з навколишнім світом. Вихід на пенсію потребує соціально-психологічної адаптації та інтеграції чоловіків і жінок до нових умов життя. Визначено, що люди похилого віку, які ведуть активний спосіб життя є більш задоволенні власним життям, ніж ті, хто віддає перевагу пасивним формам проведення часу.
38
Дмитрієва, С. М., та Л. П. Бутузова. "Розвиток асертивності юнаків як умови екологічної трансформації їх агресивності". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 47, № 1 (2021): 64–72. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2021.47.09.
Full textAbstract:
У статті представлено результати трансформаційного тренінгу з подолання агресивності в ранньому юнацькому віці. Феномен агресивності в юнацькому віці розглянуто як відносно стійку рису особистості та ситуативну, яка виникає як вид психологічного захисту. Показано, що агресивність юнаків опосередковується рядом психологічних чинників: конфліктністю, неадекватною самооцінкою, екстернальним локусом суб’єктивного контролю. Досліджено роль кожного з чинників у динаміці виявів агресивності студентів-першокурсників. Одним із важливих чинників подолання юнацької агресивності є розвиток у них різних компонентів асертивності та її інтеграція у поведінкових проявах юнацтва. Розроблено та проведено тренінг з подолання агресивності в юнацькому віці, побудованого на інтервенціях розвивального характеру. Заняття розроблені та проведені відповідно до базових засад соціально-психологічного тренінгу, що містили інформаційну, корекційну та розвивальну складові. У трансформаційному тренінгу взяли участь студенти-першокурсники фізико-математичного факультету та факультету фізичного виховання і спорту ЖДУ імені Івана Франка з підвищеним рівнем агресивності. Розвиток асертивності відбувався у контексті цілеспрямованого розвитку її афективного, поведінкового, когнітивного та контрольно-регулятивного компонентів. Доведено, що цілеспрямований розвиток асертивності та трансформація самосвідомості юнаків сприяє зниженню їхньої агресивності. В результаті агресивні прояви у поведінці трансформуються у вміння екологічно виражати власний гнів, що знаходить адекватне позиціонування особистості між агресивністю та пасивною поведінкою, агресивністю та маніпулюванням.
39
Ziskin, Oleksandr. "Вплив глобалізації на інститут соціальної держави: руйнація чи модернізація?" Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (6) (31 жовтня 2019): 108–17. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-02-108-117.
Full textAbstract:
Досліджено особливості функціонування інституту соціальної держави в умовах глобалізації. Проаналізовано три сценарії впливу глобалізації на соціальну державу – негативний, скептичний і позитивний. Відзначено, що негативний сценарій доводить зв’язок між глобалізацію та скороченням соціальних держав; цей зв’язок визначено як руйнівний, бо національні держави втрачають автономію щодо політики соціального забезпечення. Скептичний сценарій аргументує незначний вплив економічної глобалізації на соціальну державу, а також збереження потенціалу національних держав щодо самостійності соціальної політики. Позитивний сценарій має найменшу підтримку в політологічному дискурсі; він передбачає, що глобалізація та соціальна держава сумісні та взаємно посилюють одна одну. У статті констатовано, що щодо визначення змісту, меж, наслідків впливу глобалізації на соціальну державу стійкий науковий консенсус відсутній. Доведено робочі гіпотези: 1) економічна глобалізація в її неоліберальній формі, попри очевидні переваги, провокує надмірну диференціацію доходів, міграційні потоки, сприяє технологічному безробіттю тощо; 2) інститут соціальної держави в межах нинішніх його моделей, не спроможний адекватно реагувати на них, а відтак є перспектива на оновлення національних моделей соціальної політики. Підкреслено, що глобалізація впливає на інститут соціальної держави не за єдиним сценарієм у різних країнах. Висловлено припущення, що рівень впливу глобалізації на соціальну державу узалежнений від моделі соціальної держави; зокрема найсильнішим він є щодо соціальної держави соціал-демократичної моделі. Наголошено, що міра впливу глобалізації на соціальну державу на сьогодні ще узалежнена від позиції самих національних держав, найперше – їх готовності реформувати національні системи соціального забезпечення в напрямі до впровадження систем активного соціального захисту (стимулювання активності людини на ринку праці, обмеження пасивних витрат тощо).
40
Коцюруба, Володимир, Ігор Прощин, Максим Сорокін та Олександр Пилипенко. "Удосконалена методика прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій терористичного характеру на гідротехнічних спорудах". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 51, № 3 (2024): 5–14. https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-51-3-5-14.
Full textAbstract:
Метою статті є удосконалення методики прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій терористичного характеру на гідротехнічних спорудах. Під час написання проведення дослідження застосовано гідродинамічну імітаційну модель COASTOX, що заснована на розв’язанні системи рівнянь мілкої води Сен-Венана на неструктурованих трикутних сітках, метод прогнозування умов руху, статистичні методи для оцінювання масштабу та характеру зруйнувань, кількості постраждалого населення у районах виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних зі зруйнуванням гідротехнічних споруд. Зазначений методологічний підхід дає змогу розширити межі прогнозованих оцінок із одночасним аналізом впливу наслідків надзвичайної ситуації як на цивільне населення, критичну інфраструктуру, так і на результативність застосування озброєння та військової техніки в районах активних та пасивних затоплень місцевості. У статті наведено сукупність взаємопов’язаних методів для дослідження проблемних питань прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій терористичного характеру на гідротехнічних спорудах, що змістовно входять до вказаної удосконаленої методики, яка на відміну від існуючих, додатково враховує зниження прохідності місцевості поза шляхами за перезволоження ґрунтів різної категорії, неоднорідність щільності забудови урбанізованої місцевості та густини заселеності районів виникнення надзвичайних ситуацій в межах зон затоплень під час зруйнування гідротехнічних споруд, що дає змогу визначити умови руху транспорту поза шляхами, вплив наслідків надзвичайної ситуації на цивільну інфраструктуру й цивільне населення та підвищити точність прогнозованих оцінок. Запропонована Методика має суттєве значення для теорії та практики цивільного захисту і може бути використана як для проведення наукових досліджень, так і для проведення практичних розрахунків під час прогнозування масштабів та обсягів негативного впливу наслідків зруйнування гідротехнічних споруд. Проведені розрахунки із використанням удосконаленої методики дали змогу здійснити верифікацію та підтвердити адекватність розглянутого науково-методичного апарату.
41
Кириченко, С. І. "САМОЗАХИСТ ПІДСЛІДНОГО З ІНВАЛІДНІСТЮ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ". Прикарпатський юридичний вісник, № 6(35) (11 травня 2021): 188–92. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i6(35).716.
Full textAbstract:
Кириченко С. І. Самозахист підслідного з інвалідністю в кримінальному провадженні. - Стаття.
 Статтю присвячено дослідженню форм самозахисту підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) з інвалідністю, що виникає внаслідок його реакції на помилки слідства і захисту в кримінальному провадженні. Обґрунтовано, що для захисту прав людини з інвалідністю у кримінальному провадженні (поряд з іншими законодавчо закріпленими стандартами прав людини) доцільно застосовувати Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю від 13 грудня 2006 року. Доведено, що набуття зазначеними правовими стандартами зв’язку з Кримінальним процесуальним кодексом України сприятиме ефективності та якості кримінального провадження, спрямованого на розслідування подій правопорушення, вчиненого інвалідизованою особою. Доведено, що помилки процесуального керівника, обвинувача, слідчого, захисника тягнуть за собою порушення прав підданої кримінальному переслідуванню людини, адже трапляються непоодинокі випадки залишення помилок без їх виправлення в остаточному рішенні суду. Зазначено, що відмова регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги в призначенні адвоката для надання правової допомоги інвалідизованому підозрюваному, обвинуваченому,
 посилаючись на відсутність спеціальної підготовки адвокатів до роботи з такою категорією підслідних, є дискримінацією клієнта за ознакою інвалідності та зумовлює в нього потребу в самозахисті. Установлено, що самозахистом підслідного є акти протестної поведінки особи, що здійснюються без професійної правничої допомоги та спрямовані на самостійне обстоювання своїх прав та законних інтересів у кримінальному провадженні. Такі акти можуть здійснюватися підсудним активно через учинення дій, що полягають у поданні заяв, скарг, клопотань тощо, або пасивно через протест певними видами бездіяльності, зокрема й у вигляді відмови від надання пояснень та оголошення голодування у кримінальному провадженні. Виділено дві форми протесту підслідного: 1) процесуальна, що здійснюється у передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку; 2) непроцесуальна, що здійснюється у передбаченому іншими законами порядку звернень до відомчих органів владних повноважень.
42
Кривякін, Олександр, Юлія Антонова-Рафі та Людмила Шуба. "АНАЛІЗ СУЧАСНИХ МЕТОДИК КІНЕЗІОТЕРАПІЇ ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ХРЕБТА ПРИ ВИКОРИСТАННІ НАХИЛЕНОЇ ПЛОЩИНІ". Молодий вчений, № 10 (110) (31 жовтня 2022): 1–6. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-10-110-1.
Full textAbstract:
В наш час з розвитком науково-технічного прогресу, люди почали вести переважно малорухливий спосіб життя, що негативно впливає на стан людини. Особливо велике специфічне навантаження на хребет людини який є головною опорою для всього організму. Протягом усього життя людини він піддається регулярній експлуатації та великим навантаженням. Інший важливою функцією хребта є захист спинного мозку та забезпечення складного взаємозв’язку нервової системи з іншими частинами тіла. Від справності цього непростого механізму залежить правильне функціонування всього нашого організму. Функціональні або структурні зміни в хребті людини можуть проявлятися як дискомфорт та больові відчуття, порушення мобільності, що призводить до обмеження, а в деяких випадках і повної втрати працездатності людиною. Важливу та унікальну роль при лікуванні та профілактики захворювань опорно-рухового апарату людини відведена кінезіотерапії. Це метод лікування, де пацієнт є помічником у процесі «роботи» над своїм організмом. При кінезітерапевтичному впливі використовується великий підвид рухів, що позначаються як активнопасивні, довільно-мимовільні, синергічні, виконуваних активно і пасивно, за допомогою кінезіотерапії. У нашій статті ми проаналізували сучасні Українські три авторські методики – Профілактор Евмінова, Кипаріс, Eurospine для кінезіотерапії на нахиленій площині із своїми тренажером/пристрієм, які спрямовані на профілактику та лікування захворювань хребта людини. Тренажери відрізняються між собою будовою ложементу, наявністю аксесуарів та іншими технічними рішеннями, також методики виконання вправ на представлених тренажерах мають свої відмінності та особливості. Але вплив на організм пацієнта позитивний. На наш погляд спеціаліст в області кинезітерапії повинен володіти якомога ширшим спектром методів і вміти застосовувати їх на практиці, безпосередньо у відновному лікуванні. Тому презентація найбільш поширених та дієвих тренажерів/пристроїв ми розкрили у нашій статті.
43
Бочелюк, Віталій, та Анна Застело. "Соціально-психологічні особливості розвитку стресостійкості особистості". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(54) (2021): 37–50. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-37-50.
Full textAbstract:
У статті подано результати аналізу основних теоретичних підходів психології до дослідження проблеми стресостійкості особистості. Наведено основні поняття стресу та стресостійкості. Стаття присвячена розгляду причин утворення стресу на основі психологічних теорій стресу і конфлікту (як фактора стресоутворення) і адаптації до стресових ситуацій. Також в статті виявлені психологічні фактори і проаналізовані соціальні чинники, що впливають на формування стресостійкості.Виділені і охарактеризовані різні основні підходи до вивчення стресу і стресостійкості. Психологічні чинники стресостійкості розглядаються в ході кожного підходу, наголошуючи на необхідності розвитку особистості для стійкості до стресу. Аналіз фундаментальних досліджень стресостійкості показує, що більшість дослідників розуміють це як властивість психіки, що формується в онтогенезі і відображає здатність людини успішно здійснювати необхідну діяльність в стресових умовах. До вивчення стресостійкості, як цілісної системи, пропонується комплексний підхід до дослідження природи і чинників стресостійкості, що враховує всі взаємодоповнюючі підходи і описує один або кілька компонентів комплексного формування стресостійкості особистості. За результатами теоретичного аналізу літератури виявлена часткова залежність стійкості до стресу від типу нервової системи, особливостей темпераменту та інших нейрофізіологічних показників; показані два типи психологічних механізмів: механізми психологічного захисту (компенсації) і механізми самоволодіння, психологічні механізми подолання стресу, які мають свідомі і несвідомі компоненти когнітивної сфери психіки, активні і пасивні варіанти, які існують паралельно і функціонують комплексно; пояснюються фактори і способи підвищення стійкості до стресу. Ключові слова: стрес, стресостійкість, стресоутворення, конфлікт, адаптація до стресових ситуацій, психологічні фактори, соціальні чинники.
44
СЕВЕРИНА, Галина. "ТИПОЛОГІЯ СТИЛІВ КОМУНІКАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У СИТУАЦІЯХ СУПЕРЕЧКИ: ПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС". Актуальні питання іноземної філології, № 21 (30 грудня 2024): 114–22. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2024-21-17.
Full textAbstract:
Статтю присвячено розгляду стилів комунікативної поведінки особистості під час міжособистісної взаємодії в контексті суперечки. Метою роботи є установлення системи вербальних і невербальних компонентів комунікації, вживаних мовцем у ситуації суперечки, добір яких здійснюється під впливом його психологічно-атрибутивних характеристик. За результатами аналізу теоретичних набутків, присвячених явищу суперечки, у статті систематизовано стилі комунікативної поведінки мовця під час суперечки (агресивний, асертивний, субмісивний) та подано опис їх ознак, що дозволило сформувати відповідні лінгвопсихологічні портрети особистостей, які їх уособлюють. З’ясовано, що агресивному стилю спілкування притаманно, як правило, приховування інформації, її викривлення або навмисна дезінформація, звинувачення свого опонента та ігнорування його думки. Асертивний тип особистості прагне до взаєморозуміння зі своїм співрозмовником, відкритого захисту та відстоювання своєї думки, активного просування започаткованої лінії аргументації без порушення кордонів свого опонента. Субмісивний стиль спілкування властивий, здебільшого, особистостям, які вирізняються низькою самооцінкою, не здатні відстоювати свою позицію та спираються на думки інших, що стають пріоритетними відносно власних. У статті на підставі аналізу суперечки в контексті політичного дискурсу на матеріалі дебатів двох опонентів, Дональда Трампа і Камали Гарріс, у ході передвиборчої президентської кампанії 2024 року, узагальнено невербальну поведінку особистостей з вираженим асертивним та агресивним стилем комунікативної поведінки у ході суперечки. З’ясовано, що республіканець тяжіє до використання агресивного стилю комунікації (вводить в оману неправдивою інформацією, активно звинувачує опонента, вербально та невербально применшує присутність співрозмовника) хоч і з пасивним патерном, у той час як демократка позиціонує себе як особистість схильна до асертивності (демонструє комунікативний паритет, захищає свою позицію, не принижуючи опонента, підтримує зоровий контакт з співрозмовником, активно виражає свої емоції). Перспективним убачається доповнення започаткованого дослідження аналізом просодичних засобів оформлення мовлення різних типів особистостей у ситуаціях суперечки у взаємодії з вербальними складниками комунікації з подальшим виокремленням інваріантних моделей поведінки індивідів та узагальненням чинників, що впливають на варіативність взаємодії мовних і позамовних засобів під час некооперативної інтеракції.
45
Бородін, Євгеній, та Андрій Жорняк. "Феномен асистенціалізму та соціальної стигматизації у державній політиці України в питаннях соціальної інтеграції людей з інвалідністю". Public administration aspects 9, № 4 (2021): 61–71. http://dx.doi.org/10.15421/152138.
Full textAbstract:
У статті встановлено, що напрями соціальної політики Української держави стосовно людей з інвалідністю за роки незалежності зазнали значних змін. Виявлено, що вже зроблені певні кроки для того, щоб в основу державної політики щодо соціального забезпечення осіб з інвалідністю покласти не соціальне забезпечення як пасивну функцію соціального захисту, а гарантування захищеності осіб з інвалідністю шляхом створення для них у суспільстві відповідних умов та рівних можливостей для реалізації життєвих потреб, здібностей і творчого потенціалу, визначено систему заходів, орієнтованих на поліпшення їхньої життєдіяльності, відновлення соціального статусу, досягнення матеріальної незалежності та всебічної інтеграції у суспільство. 
 З’ясовано, що досі залишається низка перешкод для людей з інвалідністю на шляху до соціальної інтеграції у суспільство. У статті розкрито зміст понять «асистенціалізм» та «соціальна стигматизація», які провокують зростання байдужості, недоброзичливості у свідомості людей. Автор детально дослідив місце асистенціалізму у державній політиці України, його наслідки у соціальній політиці щодо категорій-одержувачів державної допомоги. Наголошено, явище асистенціалізму вкрай небезпечне, бо тотальна підтримка ущербності, фізичної та інтелектуальної, вбиває будь-яку особисту ініціативу людини щодо підвищення якості власного життя, викликаючи моральну та соціальну деградацію людини, деструкцію її інтелектуального потенціалу. 
 Проаналізовано та визначено інструменти соціальної стигматизації у законодавстві України в питаннях соціальної інтеграції людей з інвалідністю. Доведено, що стигма в деяких випадках, позбавляє людину статусу повноцінної, стає джерелом упереджень, дискримінації, соціальної ізоляції стигматизованих, викликає зниження самооцінки і почуття пригніченості, формує негативну соціальну ідентичність і ускладнює психосоціальну адаптацію. Наголошено на необхідність вживання заходів щодо усунення перешкод, спричинених стигматизацією та надмірним асистенціалізмом на шляху інтеграції людей з інвалідністю у суспільство.
46
Чабан, О. А. "Інститут похідного позову в Англії та Уельсі". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 27 (19 січня 2021): 94–99. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v27i0.686.
Full textAbstract:
У роботі досліджується інститут похідного позову в Англії та Уельсі з моменту виникнення цього виду позову в прецедентному праві до моменту закріплення процедури подання похідного позову Законом про Компанії 2006. Аналізуються активні та пасивні суб'єкти зазначеного позову, його визначення та процедура подання. Огляд судової практики дає змогу визначити момент виникнення досліджуваного виду позову в системі загального права та особливості здійснення права на захист інтересів компанії шляхом подання позову учасником (акціонером) компанії від імені компанії станом на сьогодні.
 Досліджене прецедентне рішення XIX століття - Foss v Harbottle (1843), яке відіграло значну роль не тільки у формуванні основних засад корпоративних відносин, а й у становленні інституту похідного позову в Англії та Уельсі. Це пояснюється тим, що одночасно з основними правилами функціонування корпоративних відносин між учасниками (акціонерами) компанії та посадовими особами компанії встановлювались і винятки. Зазначені винятки і стали підґрунтям для розвитку такого позову, як похідний.
 Наукову увагу зосереджено і на судовій практиці Англії та Уельсу, яка сформувалась у вирішенні спорів, що виникають із зазначеної сфери суспільних відносин протягом останніх років. Сучасна судова практика свідчить про комплексне застосування як нормативно-правових актів, так і правил, вироблених загальних правом, задля вирішення спорів між учасниками (акціонерами) компанії та її посадовими особами, іншими учасниками.
 Слід зазначити, що для подання похідного позову в Англії та Уельсі заявнику спочатку необхідно отримати згоду суду. Процедура отримання зазначеної згоди може відбуватись у два етапи, протягом яких суд досліджує різні моменти матеріального права, якими регулюються корпоративні відносини. Якщо норми закону не врегульовують те чи інше питання, аналізуються наявні прецедентні рішення. Яскравим прикладом цього є рішення у справі For England v Nick Sellman Holdings Ltd, Bromham Road Development Ltd.
 У роботі зроблено висновки та сформульовано напрям для подальшої наукової розвідки шляхом проведення дослідження правового регулювання похідного позову в Україні та Англії і Уельсі шляхом порівняльно-історичного методу.
47
Lyutenko, V., та V. Mastyukh. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ВІБРОГАСИТЕЛЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 65 (2021): 42–45. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.042.
Full textAbstract:
Одним із основних напрямів технічного прогресу в машинобудуванні являється ріст продуктивності і точності механічної обробки деталей, покращення якості поверхонь, що обробляються, котрі пов’язані з удосконаленням вібраційної стійкості обладнання. Вібрації обмежують підвищення режимів різання при оброблюванні деталей, погіршують шорсткість поверхонь, створюють наклеп верхніх шарів, при цьому суттєво знизують точність обробки і стійкість ріжучого інструменту. Виникнення коливань обумовлено зміною режимів різання, зовнішніми силами і зміною параметрів пружної системи верстат-пристосування-інструмент-деталь (ВПІД). Із великої кількості машинобудівного обладнання найбільш поширеними являються верстати для оброблювання тіл обертання, токарної і кругло-шліфувальної групи (більш ніж 40%). Тому значне підвищення точності і продуктивності токарної обробки нежорстких деталей типу тіл обертання являється актуальним напрямом в машинобудівній галузі, а розроблення способів захисту від вібрацій відноситься до основних найбільш важних науково-технічних задач. В даний час відомі різноманітні методи і способи зниження вібрацій. До них можна віднести: балансування і зрівноваження машин, зміна жорсткісних, демпфуючих і інерційних параметрів обладнання. Для перелічених способів характерна для кожного раціональна область застосування. Віброгасителі мають особливе призначення, так як вони можуть бути використані не тільки при проектуванні і створенні конструкції, а і при експлуатації для покращення незадовільних динамічних якостей обладнання, котрі виявлені при впровадженні в виробництво. Перевага віброгасителів також полягає в тому, що при значно малих затратах на їх створення і експлуатацію вони дають можливість отримати бажаний ефект зниження рівня вібрацій. При роботі віброгаситель формує силові дії, котрі передаються на об’єкт. Зміна вібраційного стану об’єкта при приєднанні динамічного гасителя здійснюється як шляхом перерозподілу коливальної енергії від гасителя до об’єкта, так і при допомозі розсіювання коливань. Перший спосіб здійснюється налагодженням пружно-інерційних властивостей системи об’єкт-гаситель на резонансну частоту. Другий спосіб оснований на підвищенні дисипативних властивостей системи шляхом приєднання до об’єкта додаткових спеціальних демпфуючих елементів. В такому випадку говорять про динамічний гаситель з тертям. В основу динамічних гасителів положено використання пасивних елементів (мас, пружин, демпферів) і активних, котрі мають власні джерела енергії. Для зниження вібрацій, що виникають при обробці тіл обертання, нами було спроектовано і досліджено віброгаситель
48
Жорова І. Я. та Худенко О.М. "ГРОМАДЯНСЬКЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ЛІТЕРАТУРИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 51 (9 лютого 2022): 10–19. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi51.346.
Full textAbstract:
У статті розкрито теоретичні та методичні аспекти громадянського виховання учнів засобами літератури. Акцентовано на тому, що в умовах нестабільного розвитку суспільства, ескалації конфліктів як між державами, так між співгромадянами, актуалізується питання громадянського виховання учнів. Цей концепт автори розуміють як форму суспільного виховання, формування громадянина конкретної держави, здатного успішно діяти заради збереження демократії та миру. Нині неформальна освіта, окрім зрозумілого для українського освітян контенту «соціальні і громадянські компетентності», послуговується терміном «компетентності для культури демократії», що, на думку авторів, є структурованим поняттям, імплементованим у європейському вимірі громадянської освіти. Автори акцентують на тому, що художня література впливає на почуття і свідомість людини, вона є потужним засобом морального, естетичного і громадянського виховання. Через художні образи письменники надають можливість сформувати своє ставлення до подій, що описуються, зробити певні висновки, поміркувати над загальнолюдськими цінностями, над вчинками того чи іншого персонажа, побачити моделі громадянського активної/пасивної поведінки.У статті проаналізовано європейський досвід громадянського виховання, зокрема Великобританії та Німеччини, Фінляндії. Автори беруть до уваги літературу цих країн та визначають аспекти, що можуть послужити підґрунтям для громадянського виховання здобувачів освіти, порівнюють їх з українськими реаліями громадянського виховання. Авторами представлено основні вектори громадянського виховання у Німеччині, які визначаються змістовим наповненням літературних творів і заохочують до плюралізму думок, толерантності до поглядів і суджень інших, мотивують учнів до активної участі у громадянському житті, усвідомлення цінності свободи, поваги до людської гідності, права на самовираження, відповідальності за моральний вибір особистості. Твори є також підґрунтям для утвердження у підлітків таких демократичних цінностей, як право на життя, на справедливе ставлення, гідність, свободу від дискримінації, право на рівність, розуміння необхідності захисту своїх прaв і прав інших людей. Аналіз змістових концептів літератури для учнів у Великобританії свідчить, що пріоритетами громадянського виховання є національний патріотизм і виховання законослухняного громадянина. У Фінляндії базовими демократичними цінностями національного основного навчального плану є відкрита демократія, рівність, відповідальність за власний вибір.
49
Kukharuk, Olha. "Конфліктне мислення і конфліктна взаемодія: Соціально-психологічні особливості взаємодії військових і цивільного населення". Проблеми політичної психології 21 (6 грудня 2018): 88–95. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol21-year2018-7.
Full textAbstract:
Описано основні конфліктні настановлення і стратегії конфліктної взаємодії, що виникають між цивільним населенням та військовими і ветеранами. За допомогою емпіричного дослідження виявлено основні зони конфліктної взаємодії, основні конфліктні настанови військових щодо цивільних і цивільних щодо військових. На основі даних фокус-групових досліджень зроблено низку висновків про особливості конфліктів, які можуть виникати між особами, що мають досвід участі у війні, і цивільним населенням. У ставленні до воєнного досвіду з боку суспільства зауважено стигматизацію, героїзацію і бажання відокремити події і досвід війни від мирного світу, з боку військових – переконання щодо того, що цивільні знецінюють їхній досвід, уникають тем війни, не відчувають загрози і є непоінформованими щодо воєнної тематики. Визначено основні стратегії поведінки в конфліктах цивільних і військових: цивільні зазвичай більш активні, застосовують більшу кількість можливих стратегій вирішення конфліктів, військові ж частіше проявляють пасивну агресію та обирають уникання. Описано основні спільні настановлення військових і цивільних щодо війни і військових: визнання військових і їхньої ролі в захисті країни; розуміння необхідності взаємної адаптації, пристосування одних до одних; визнання того, що ці непорозуміння є і їх треба розв’язувати; запит на поінформованість і медіаграмотність; запит на чіткі “правила гри” щодо всього спектру соціальної взаємодії – від ставлення держави до учасників АТО і надання їм пільг до оформлення паспортів; спільні уявлення щодо конфліктів (щодо чиновників, ролі держави і т. ін.). Обстоюється думка, що конфлікт між учасниками війни та цивільним населенням може бути спричинений різним ставленням до переживання досвіду війни. Описано специфіку досвіду участі у війні, наголошено на його подвійній психологічній природі – травматичній і ціннісній. Виявлено основні відмінності в настановленнях щодо цього досвіду: для цивільних це травматичний досвід, якого не має бути в мирному світі, для військових – травматичний досвід, що має цінність як досвід важливого етапу життя.
 Ключові слова: конфлікт, соціальні настановлення, стратегії розв’язання конфліктів, конфліктна взаємодія, досвід переживання війни.
50
Павленко, Юлія Миколаївна, Людмила Сергіївна Бартєнєва, Валентин Петрович Матвійчук, Олександр Васильович Виноград та Андрій Миколайович Доменюк. "РЕЗУЛЬТАТИ ВІДБОРУ СОБАК ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЛУЖБОВОГО ВИКОРИСТАННЯ В УСТАНОВАХ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (16 червня 2023): 17–22. http://dx.doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2023.2.3.
Full textAbstract:
У дослідженнях враховували результати випробувань поголів’я службових собак порід німецька та бельгійська вівчарка установ виконання покарань України. Тварини трьох дослідних груп були оцінені за породним, віковим складом, ознаками прив’язаності до дресирувальника, у межах груп, порід та залежно від віку. Серед службових навичок собак вивчались наявність нюхово-пошукової реакції, здатність до апортування, захисна реакція тварин, реагування на сильні звукові подразники. За результатами випробувань проводився комплексний аналіз перевірки робочих якостей собак, згідно якого тварини отримують рекомендації для подальшого навчання. У результаті досліджень встановлено, що в усіх трьох піддослідних групах за породним складом мала перевагу порода – німецька вівчарка. В усіх піддослідних групах тварини були віком від одного до трьох років. За таким показником як прив’язаність собаки до дресирувальника тварини різних груп та порід мали певні відмінності. Тварини перших двох груп 100% були прив’язані до дресирувальника, а в третій групі 13 % собак навпаки не були прив’язані до дресирувальника. Стосовно породного складу встановлено, що 100% собак породи бельгійська вівчарка були прив’язані до свого дресирувальника. Дві собаки, або 6% породи німецька вівчарка не були прив’язані до дресирувальника. За ознакою нюхово-пошукова реакція всі тварини породи німецька вівчарка задовольнили вимоги. За ознакою апортування тварини першої групи отримали позитивну оцінку. Собаки двох інших груп мали у своєму складі тварин, які отримали негативну оцінку за апортування. Встановлено, що у першій групі серед тварин породи німецька вівчарка дві тварини були пасивні, а інші активно-оборонні. Собаки породи бельгійська вівчарка всі були активно-оборонними. Тварин усіх груп мали позитивну оцінку згідно перевірки на сильні звукові подразники. У цілому при проведенні комплексної оцінки встановлено, що поголів’я собак обох досліджуваних порід відповідає вимогам, встановлених для службових тварин.