To see the other types of publications on this topic, follow the link: Патентне право.
Journal articles on the topic 'Патентне право'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Патентне право.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Єфімцева, Т. "Патентне право як інститут інноваційного права". Вісник Львівського університету. Серія юридична, вип. 58 (2013): 190–97.
Find full text
2
Цибенко, Л. "Договір про патентне право - крок вперед". Право України, № 4 (2002): 83–84.
Find full text
3
Амангельди, А. "Патентне право за законодавством Республіки Казахстан". Юридична Україна, № 9 (2008): 38–43.
Find full text
4
БРОНЯКИНА, Елизавета Олеговна. "РАССМОТРЕНИЕ ЭКОНОМИЧЕСКИХ СПОРОВ ХОЗЯЙСТВУЮЩИХ СУБЪЕКТОВ В ОБЛАСТИ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТИ В ЕВРАЗИЙСКОМ РЕГИОНЕ: К ВОПРОСУ О СТАНОВЛЕНИИ ПОНЯТИЯ «НАДНАЦИОНАЛЬНАЯ АРБИТРАБЕЛЬНОСТЬ»". Труды по Интеллектуальной Собственности 53, № 2 (2025): 78–89. https://doi.org/10.17323/tis.2025.27369.
Full textAbstract:
Рассмотрено наднациональное правовое регулирование правоотношений, возникающих в связи с регистрацией, правовой охраной и использованием евразийских патентов, а также товарных знаков, знаков обслуживания и наименований мест происхождения товаров ЕАЭС, что, по мнению автора, предопределяет возможность наднациональной арбитрабельности экономических споров хозяйствующих субъектов в сфере интеллектуальной собственности. Хотя в настоящее время правовая защита объектов интеллектуальной собственности в евразийском регионе носит территориальный характер, государства этого региона демонстрируют прогресс в области интеграции. Автор отмечает, что Евразийская патентная конвенция (ЕАПК), подписанная в 1994 г., знаменует собой важный шаг в этом направлении, и приходит к выводу, что ЕАПК представляет собой более развитую альтернативу ранее существовавшим механизмам, гармонизируя материальное и процессуальное патентное право и создавая Евразийское патентное ведомство (ЕАПВ) для выдачи патентов. Тем не менее евразийское патентное регулирование не заменяет национальных процессов, что может приводить к правовой неопределенности. У заявителей, работающих на единой таможенной территории ЕАЭС, есть возможность получить единый евразийский патент на изобретения, действующий во всех восьми странах — участницах ЕАПК. Анализируя эту ситуацию, автор подчеркивает необходимость дальнейшего исследования вопросов о возможности институционализации наднационального арбитража интеллектуальных споров в евразийском регионе, а также о возможности функционирования наднационального арбитража в рамках интеграционных объединений евразийского пространства, в частности ЕАЭС. Таким образом, автор приходит к выводу, что площадка ЕАЭС оптимальна для становления наднационального арбитража в широком смысле, то есть для рассмотрения частноправовых экономических споров хозяйствующих субъектов, возникающих как из актов права ЕАЭС, так и из актов, регулирующих евразийскую патентную систему. Аргумент: большинство государств — членов Евразийской патентной организации (ЕАПО) являются членами ЕАЭС.
5
Омаркулова, Ж. К., Н. Б. Сарсембаева, М. Ш. Кауымбаева, Г. О. Устенова та С. А. Ефремов. "АНАЛИЗ ПАТЕНТНОЙ ДОКУМЕНТАЦИИ ПО ИСПОЛЬЗОВАНИЮ ШУНГИТА В ФАРМАЦИИ, МЕДИЦИНЕ, КОСМЕТОЛОГИИ И ВЕТЕРИНАРИИ". Farmaciâ Kazahstana, № 4 (26 вересня 2024): 252–63. http://dx.doi.org/10.53511/pharmkaz.2024.57.48.029.
Full textAbstract:
Использование природного шунгита при разработке лекарственных средств, БАДов, медицинских изделий, косметологических средств, кормовых добавок и ветеринарных препаратов в Казахстане должны защищаться патентным правом. Патентный анализ по использованию шунгита в фармации, медицине, косметологии и ветеринарии имеет высокую эффективность. Патентные исследования проводились с использованием официальных сайтов патентных ведомств и организаций, а также информационных баз Всемирной организации интеллектуальной собственности WIPO Patentscope, Derwent Innovations Index на платформе Web of Science, Google Patents. Результаты патентной информации в сфере фармации 14%, медицины 9%, косметологии 51% и ветеринарии 26%. Самый высокий уровень патентования занимает косметология, благодаря казахстанской компании «G-TIME CORPORATION», которая обладает научным и производственным потенциалом и разрабатывает новую косметическую продукцию на основе шунгита казахстанского месторождения. Исследования по фармацевтической разработке лекарственных средств до периода выпуска на рынок являются длительными, что приводит к увеличению срока получения патента.
6
Кудін, А. В. "Патент як об'єкт адміністративно-правової охорони в Україні". Прикарпатський юридичний вісник, № 5(34) (23 лютого 2021): 116–19. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5(34).659.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що охорона та захист прав, свобод і законних інтересів особи є пріоритетним напрямом демократичної соціальної держави, оскільки права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Мета статті полягає в тому, щоб на основі системного аналізу норм законодавства, позицій вчених-адміністративістів та науковців інтелектуального права, статистичної діяльності суб'єктів публічної адміністрації патентної діяльності, визначити патент як об'єкт адміністративно-правової охорони в Україні. В статті розкрито патент як ціннісний об'єкт адміністративно-правової охорони в Україні. Сформовано сутнісні поняття «правова охорона», «адміністративно-правова охорона», «патент». Визначено, що суб'єкти владних повноважень через вчинення адміністративної діяльності охороняють конкретний, індивідуально-персоніфікований документ права промислової власності (патент), посягання на який зумовлює застосування заходів адміністративного примусу з метою захисту прав промислової власності, що нормативно-закріплені цим патентом. Зроблено висновок, що у сфері адміністративно-правової охорони патент відіграє подвійну роль: 1) патент виступає як інструментальний спосіб адміністративно-правової охорони права промислової власності, адже легітимізує правові відносини патентної діяльності, створюючи для них систему правової охорони з метою попередження та припинення посягань і відновлення прав промислової власності як ціннісних об'єктів правового регулювання; 2) патент є ціннісним об'єктом адміністративно-правової охорони в Україні, адже суб'єкти владних повноважень через вчинення адміністративної діяльності охороняють конкретний, індивідуально-персоніфікований документ права промислової власності (патент), посягання на який зумовлює застосування заходів адміністративного примусу з метою захисту прав промислової власності, що нормативно-закріплені цим патентом.
7
Ю. И., Буч. "Зарубежное патентование ваших изобретений". ИННОВАЦИИ, № 5(259) (6 травня 2020): 89–97. http://dx.doi.org/10.26310/2071-3010.2020.259.5.012.
Full textAbstract:
Правовая охрана изобретений в зарубежных странах требует получения соответствующих зарубежных патентов. Помимо национальных патентов каждой страны, существуют региональные патенты, например, европейский патент или евразийский патент. Региональный патент выдается патентным ведомством, созданным несколькими странами, действует в этих странах при условии ежегодной уплаты пошлин, а права охраняются по законам соответствующей страны. Первая заявка должна подаваться в стране, где изобретение создано, а для зарубежного патентования можно воспользоваться правом конвенционного приоритета по дате ее подачи. В соответствии с Договором о патентной кооперации патентование разделяется на две стадии: международную и национальную. Обязательные этапы международной стадии: подача международной заявки, проведение международного поиска и международная публикация заявки. Национальные или региональные патенты получают на национальной стадии, переход на которую должен быть осуществлен до истечения 30 месяцев с даты приоритета To seek protection of your invention abroad, you should obtain separate patents in the countries you designated. In addition to the national patents of each country, there are regional patents, such as a European patent or a Eurasian patent. The patent office established by several countries grants you a regional patent. The patent is valid in these countries on the condition of annuity fees paid. It protects in the same way as a national patent and is subject to national law. You should file the first application in the country of the invention while for patenting abroad, you can claim the Paris Convention priority by its filing date. You can seek protection under the Patent Cooperation Treaty (PCT). The PCT procedure includes an international stage and a national stage. An international filing, an international search, and an international publication of the application are obligatory for the international stage. You can get national or regional patents at the national stage, usually at 30 months from the priority date of your first application
8
Кухарєв, Олександр Євгенович. "ДО ПИТАННЯ ЩОДО СПАДКУВАННЯ ПРАВ НА ВИНАХОДИ В КОНТЕКСТІ РЕКОДИФІКАЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ". New Ukrainian Law, № 1 (1 травня 2024): 24–30. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2024.1.3.
Full textAbstract:
Статтю присвячено виявленню об’єкта спадкування після смерті особи, яка створила винахід. Наголошується, що універсальне спадкове правонаступництво після смерті винахідника зазнає суттєвого впливу, зумовленого правовим режимом винаходу як об’єкта права інтелектуальної власності. Обґрунтовується, що до спадкоємців винахідника переходять як права на патент, так і права з патенту, що не є тотожними за змістом і порядком здійснення. До прав на патент належить право на одержання патенту в разі, якщо винахідник не встиг за життя звернутися із заявкою на винахід до Національного органу інтелектуальної власності або звернувся з такою заявкою, проте не отримав патент на винахід через свою смерть. До того ж, зважаючи на відсутність патенту та державної реєстрації винаходу на час відкриття спадщини, права на патент не є правами інтелектуальної власності та породжують публічні за своєю природою відносини. Своєю чергою, правами з патенту є майнові права інтелектуальної власності на винахід, невичерпний (відкритий) перелік з яких наведено в законі. Ключовим є право на використання винаходу, на якому ґрунтуються всі інші майнові права інтелектуальної власності на цей об’єкт, які переходять у порядку спадкування в межах строку їх чинності. У статті наголошується, що спадкоємці набувають і певних обов’язків, пов’язаних зі сплатою платежів за підтримання чинності майнових прав на винахід (в окремих випадках державного мита за реєстрацію винаходу), а також добросовісним користуванням правами, що випливають з державної реєстрації винаходу. Удосконалення цивільного законодавства України щодо спадкового наступництва прав на винаходи пропонується здійснювати в напрямі спеціального регулювання відповідних правовідносин у межах книги 4 Цивільного кодексу України, Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», а також підзаконних актів.
9
Еннан, Р. "Винаходи як результати науково- технічної творчості". Юридичний вісник, № 3 (4 лютого 2020): 161–68. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.959.
Full textAbstract:
У статті проводиться науково-теоретичний аналіз правового режиму винаходів, особливостей набуття (оформлення) патентних прав на винаходи, а також об’єм та зміст виключних патентних прав, що випливають з патенту на винаходи у зарубіжних країнах. Загальновизнано, що найбільш поширеним і значущим результатом науково-технічної творчості є винаходи, які мають високу соціальну і економічну значущість, що зумовило необхідність правового регулювання відносин, пов'язаних зі створенням, оформленням і використанням винаходів. Термін «винахід» в людській свідомості відображає реальність, яка існує незалежно від права, оскільки винахід є не правовою, а природно-технічної категорією і створення вина- ходів, а також їх використання не завжди було пов'язане з правовим регулюванням. Терміном «винахід» в технічній, філософської, художньої літератури позначають щось нове, оригінальне (нову технологію, конструкцію). У патентному праві цей термін має вужчий і певний зміст, тому в спеціальній літературі говорять про винахід в технічному сенсі і про винахід як об'єкт правової охорони. Звідси випливає, що особа, яка вважає себе винахідником, офіційно може бути визнана такою тільки в разі отримання патенту на винахід. Цей охоронний документ видається, якщо об'єкт, який просять визнати винаходом, відповідає критеріям для отримання патенту, встановленим законодавством. Набуття (оформлення) патентних прав на винахід вимагає проходження доволі складних формальностей Метою цієї статті є аналіз механізму правової охорони винаходів в зарубіжних країнах з урахуванням уніфікації міжнародного і європейського законодавства в сфері патентного права, а також розкриття особливостей процедури придбання (реєстрації) патентних прав на винаходи в зарубіжних країнах.
10
А. Е. Тукенов, Т. Э. Воронова. "ЗАЩИТА И ОХРАНА ПРАВ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТИ В РЕСПУБЛИКЕ КАЗАХСТАН". Bulletin of Toraigyrov University. Law series, № 1.2022 (31 березня 2022): 158–65. http://dx.doi.org/10.48081/xutz8999.
Full textAbstract:
"В данной статье рассмотрены теоретические и практические вопросы защиты и охраны прав интеллектуальной собственности в Республике Казахстан. Изучены способы защиты прав интеллектуальной собственности, в том числе и обращение в суд, правовые инструменты для защиты нарушенных прав на объекты интеллектуальной собственности, законодательство и ответственность за нарушение прав и охраняемых интересов в сфере защиты интеллектуальной собственности. Понятие «интеллектуальной собственности» подразумевает не материальные ценности, а результат творческой деятельности человека. Законодательство Республики Казахстан позволяет охранять объекты интеллектуальной собственности, например, с помощью патентов на изобретения, промышленные образцы, патентов на полезные модели, свидетельств на авторское право, свидетельств на товарные знаки, что позволяет физическим и юридическим лицам добиваться признания или получать финансовое вознаграждение за свои изобретения или произведения. Обеспечивая баланс интересов изобретателей и широкой публики, система интеллектуальной собственности способствует созданию условий для процветания творчества и инноваций. Проведен теоретический анализ научной юридической и специальной литературы по проблеме исследования; анализ законодательных и нормативных документов по защите права интеллектуальной собственности; анализ и обобщение юридического опыта. Ключевые слова: право интеллектуальной собственности, авторское право, патент, защита прав интеллектуальной собственности граждан, изобретение "
11
Шеленговский, П. Г. "Понятие и сущность патентного права". СОВРЕМЕННОЕ ПРАВО, № 7 (2 серпня 2022): 75–79. https://doi.org/10.25799/ni.2022.60.70.013.
Full textAbstract:
Статья посвящена вопросам формирования и развития патентного права в его современном виде. Раскрыты понятие и сущность патентного права, его субъекты и объекты, источники патентного права. Особое внимание уделено роли патентного права в развитии экономики и общества. Рассмотрен процесс перехода патентного права от понимания патента как привилегии к современной трактовке, согласно которой патент представляет собой исключительное право его владельца на использование изобретения. Дана характеристика патентного права в объективном смысле: патентное право представляет собой гражданско-правовой институт, в область регулирования которого входят исключительные и иные имущественные и неимущественные отношения в сфере признания авторства и охраны изобретений, установления режима их использования, а также защиты прав их авторов. Патентное право в субъективном смысле представляет собой право конкретного субъекта на использование определенного изобретения, полезной модели или промышленного образца. На основании проведенного исследования автором сформулирован вывод о роли патентного права в развитии современной экономики и научно-технического прогресса и о необходимости его дальнейшего совершенствования. The article is devoted to the development and formation of patent law in its modern form. The concept and essence of patent law, its subjects and objects, sources of patent law are disclosed. Particular attention is paid to the role of patent law in the development of the economy and society. The process of transition of patent law from the understanding of the patent as a privilege to the modern interpretation, according to which the patent is the exclusive right of its owner to use the invention, is considered. The characteristic of patent law in an objective sense is given: patent law is a civil law institution, the area of regulation of which includes exclusive and other property and non-property relations in the field of recognition of authorship and protection of inventions, establishing the mode of their use, as well as protecting the rights of their authors. Patent law in the subjective sense is the right of a particular subject to use a particular invention, utility model or industrial design. On the basis of the study, the author formulated a conclusion about the role of patent law in the development of the modern economy and scientific and technological progress and the need for its further improvement.
12
Kashyntseva, Oksana. "Ethics and Patent Law in Health Care: Ukrainian Reform." Medicne pravo 2015, no. 2 (2015): 31–40. http://dx.doi.org/10.25040/medicallaw2015.02.031.
Full text
13
Мамедова, Нигяр И. "ОСОБЕННОСТИ ПРАВОВОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ МЕЖДУНАРОДНОЙ ЗАЩИТЫ ПАТЕНТНЫХ ПРАВ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2 (31 серпня 2021): 107–13. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2.884.
Full textAbstract:
Мамедова Нигяр И. Особенности правового регулирования международной защиты патентных прав. - Статья.
 В статье рассматривается юридическая природа прав на результаты интеллектуальной деятельности и уясняется их место в системе права, характер и содержание этих прав. По мере дальнейшего развития научно-технического прогресса появляются новые объекты промышленной собственности, требующие новых способов правового регулирования и общего совершенствования законодательства, связанного с признанием и охраной прав интеллектуальной собственности как на национальном, так и на международном уровне. Так как патентные права имеют территориальный характер, обеспечить их международно-правовую защиту лишь национальным правом невозможно. В международно-правовой защите патентных прав международные и национальные правовые нормы участвуют
 параллельно. Излагая одну и ту же волю, эти нормы, выраженные в различных формах, составляют правовую основу режима целостности защиты патентных прав. Специальные коллизионные и юрисдикционные правила для интеллектуальной собственности еще только начинают складываться. Территориальность интеллектуальной собственности значительно ограничивает применение коллизионных норм, а также правил международного гражданского процесса и международного коммерческого арбитража к отношениям интеллектуальной собственности с иностранным элементом. Преимущественно работы по вопросам международной охраны интеллектуальной собственности сводятся к характеристике основных международных договоров в этой области. Реалий современного времени международно-правового метода регулирования, выражающегося в заключении международных договоров по вопросам интеллектуальной собственности, уже недостаточно, необходимо решать задачи международной охраны интеллектуальной собственности с помощью традиционных механизмов международного частного права. Либерализация международной торговли товарами и услугами, воплощающими объекты интеллектуальной собственности, а также развитие информационно-цифровых технологий, облегчающих доступ к объектам интеллектуальной собственности из любой точки мира, заставляют примерять конструкции международного частного права к отношениям интеллектуальной собственности с иностранным элементом.
14
РЕЧКИН, Владислав Владимирович. "ЛИЦЕНЗИОННЫЕ СОГЛАШЕНИЯ В ОТНОШЕНИИ СТАНДАРТ-НЕОБХОДИМЫХ ПАТЕНТОВ (FRAND-ЛИЦЕНЗИИ)". Труды по Интеллектуальной Собственности 42, № 3 (2022): 69–78. http://dx.doi.org/10.17323/tis.2022.15936.
Full textAbstract:

 
 
 
 В статье рассмотрены лицензионные соглашения, предметом которых являются стандарт-необходимые патенты на справедливых, разумных и недискриминационных условиях (fair, reasonableand non-discriminatory), именуемые FRAND-лицензии. Правовые институты стандарт-необходимых патентов и FRAND-лицензий являются средствами разрешения существующего в патентном праве конфликта интересов правообладателей и пользователей инновационных разработок и достаточно активно используются в ком- мерческих отношениях между крупными инновационны- ми компаниями в зарубежных правопорядках. Указанные правовые институты также затрагивают важнейший и актуальный вопрос о границах применения патентного и антимонопольного (конкурентного) права при регулировании инновационной сферы. Сегодня не существует единого похода к правовому регулированию и применению FRAND-лицензий и их условий, нет единого понимания правовой природы FRAND-лицензий и в юридической науке. Целью настоящего исследования является раскрытие сущности требований разумности, справедливости и обеспечения недискриминационного доступа во FRAND-лицензиях. Для достижения этой цели автор поставил задачу выявить сложившиеся в зарубежных правопорядках подходы к определению условий FRAND-лицензий. Автор провел сравнительно-правовой анализ зарубежной научной доктрины, судебной практики, а также политик стандарт-устанавливающих организаций. По результатам исследования автор пришел к выводу, что FRAND-лицензии являются в патент- ном праве лицензионными соглашениями особого рода, которые направлены на обеспечение баланса интересов правообладателей и пользователей стандарт-необходимых патентов при производстве комплексных инновационных продуктов. Особенность FRAND-лицензий заключается в специальных требованиях, предъявляемых к условиям лицензирования. Автор изучил практику применения патентного, обязательственного и конкурентного законодательства к FRAND-лицензиям, выявил существующие проблемы в определении их условий и разрешении споров.
 
 
 
15
Идрисов, Х. В., та Т. Д. Мимулатова. "ОТДЕЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ РАЗВИТИЯ ПАТЕНТНОГО ПРАВА РФ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ". Материалы Всероссийской научно-практической конференции молодых ученых «Наука и молодежь», № 1 (13 листопада 2020): 423–25. http://dx.doi.org/10.36684/30-2020-1-423-425.
Full textAbstract:
С 01.01.2008 вступила в законную силу часть четвертая ГК РФ, в связи с чем был признан утратившим силу Патентный закон Российской Федерации от 23.09.1992 № 3517-1. Отраженные в части четвертой, нормы патентного права стали более совершенными, а также более соответствовали бурно развивающемуся прогрессу в современном мире. Патентное право предусматривает более «жесткую» охрану результатов технического или художественно-конструкторского творчества, в отличие от правовых средств охраны авторского права. Изобретения, полезные модели и промышленные образцы как решения определенных практических задач по своему существу повторимы.
16
Афанасьев, Д. В. "Предпосылки формирования и развития принудительного лицензирования, преждепользования и временной охраны". СОВРЕМЕННОЕ ПРАВО, № 4 (5 травня 2022): 76–82. https://doi.org/10.25799/ni.2022.67.23.011.
Full textAbstract:
Рассматривается введение в патентное право принудительного лицензирования, преждепользования и временной охраны. Цель — выявление предпосылок формирования этих проблемных институтов патентного права. Демонстрируется, что международные выставки стали катализатором разработки Парижской конвенции по охране промышленной собственности 1883 года, хотя конвенция до сих пор оставляет нерешенными множество вопросов о временной охране в отношении международных выставок. Отдельное внимание уделяется предпосылкам и прототипам преждепользования, прототипам временной охраны и принципов национального режима и автономии. В частности, речь идет о договоре немецких государств, в котором были закреплены прототипы принципов национального режима и автономии, а также преждепользования. Впервые раскрывается значение Венского патентного конгресса 1873 года, ставшего первым шагом к разработке Парижской конвенции и вехой в развитии патентного права, поскольку он заложил многие современные правила. Положения Венского патентного конгресса первоначально были реализованы в патентном праве Германии, а сейчас применяются во всем мире. Конгресс разработал принудительное лицензирование в общественных интересах, которое на основе этих положений сначала было закреплено в Германии, а в XX веке заменило досрочное прекращение патентной охраны в связи с неиспользованием патента. The article describes the introduction of compulsory licensing, prior use and temporary protection in patent law. The main purpose of the article is to identify the prerequisites for the formation of these problematic institutions of patent law. It is shown that international exhibitions became a catalyst for the development of the Paris Convention for the Protection of Industrial Property of 1883. However, this convention still leaves unresolved a lot of questions about temporary protection in relation to international exhibitions. The study talks about the prerequisites and prototypes of prior use, temporary protection, principles of national regime and autonomy. In particular, about the treaty of the German states, which fixed the prototypes of the principles of national regime and autonomy and prior use. For the first time reveals about the significance of the Vienna Patent Congress of 1873, which became the first step towards the development of the Paris Convention and a milestone in the development of patent law, since it laid down many modern rules. Its provisions were implemented in German patent law and are now applied in all countries. This congress developed public interest compulsory licensing, which on its basis was first enshrined in Germany, and then in the 20th century replaced the early termination of patent protection due to non-use of a patent.
17
Дмитришин, Володимир Степанович. "НЕДОГОВІРНЕ РОЗПОРЯДЖАННЯ МАЙНОВИМИ ПРАВАМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ". Часопис цивілістики, № 37 (29 липня 2020): 76–81. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i37.353.
Full textAbstract:
У системі правовідносин стосовно розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності окремим і дуже важливим елементом виступають недоговірні способи розпоряджання такими правами. За критерієм волевиявлення можна стверджувати, що розпоряджання відбувається за волею особи, яка передає права (заповіт, відмова від прав, реорганізація юридичної особи за рішенням власника), або поза волею особи, яка володіє правами (спадкування за законом, набуття прав за рішенням суду, надання праву порядку примусової судової або адміністративної ліцензії).
 Щодо правомірності дій можна зазначити, що недоговірне розпоряджання правами інтелектуальної власності можливе лише з правомірних дій, неправомірних дій, з подій та «умовно неправомірних» дій, які є випадками надання примусових ліцензій у судовому порядку на підставі більш ніж 3-річного невикористання патенту та у випадку, коли раніше виданий патент перешкоджає здійсненню пізніше виданого патенту, якщо такий має іншу мету або значні переваги.
 Розпоряджання правами на підставі подій виникає у випадку прийняття державного рішення, коли це необхідно з метою забезпечення нагальних і критичних інтересів суспільства. Подіями будуть бути факти епідемії, стихійного лиха, воєнного стану та інші випадки, коли надання прав виправдане життєвими інтересами держави та суспільства. Не можна вважати недоговірним розпоряджанням правами випадки продовження терміну дії виключного права, переведення права набувача виключного права та надання «відкритої» ліцензії.
 До способів недоговореного розпоряджання можна віднести такі: 1. У порядку універсального правонаступництва при припиненні юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення. 2. У порядку універсального правонаступництва при спадкуванні за законом. 3. При зверненні стягнення на майно (майнові права) боржника. 4. В процесі приватизації державного майна (в тому числі і майнових прав у складі єдиного майнового комплексу підприємства). 5. Розпоряджання правами в процесі примусового ліцензування у судовому або адміністративному порядку. 6. За рішенням суду у позовному провадженні. 7. Недоговірне розпоряджання правами шляхом відмови від права.
18
Макушев, Петро Васильович, та Андрій Вікторович Хрідочкін. "АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПАТЕНТНОЇ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ". New Ukrainian Law 2 (13 січня 2023): 50–57. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.6.2.8.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню адміністративно-правових аспектів становлення регіональної патентної системи Європейського Союзу. Досліджено процес розвитку правової охорони результатів інтелектуальної діяльності у країнах Європейського Союзу. З’ясовано передумови та способи правового регулювання відносин інтелектуальної власності у праві Європейського Союзу, визначено зміст, характерні риси, сутність патентної системи Європейського Союзу та її місце у системі права Європейського Союзу. Установлено особливості уніфікації та гармонізації законодавства держав – членів Європейського Союзу з охорони прав інтелектуальної власності та формування регіональної патентної системи в Європейському Союзі, вироблення рекомендацій з удосконалення механізму наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері охорони інтелектуальної власності та змін національного законодавства відповідно до acquis Європейського Союзу. Досліджено ступень впливу на уніфікацію законодавства держав – членів Європейського Союзу з охорони прав інтелектуальної власності регіональних та універсальних міжнародних договорів. Визначено основні етапи уніфікації та гармонізації законодавства держав – членів Європейського Союзу з охорони інтелектуальної власності та особливості формування регіональної патентної системи Європейського Союзу. Обґрунтовано, що запровадження Європейським Союзом регіональної охорони прав інтелектуальної власності призвело до формування власне патентної системи Європейського Союзу як сукупності норм виникнення та здійснення прав інтелектуальної власності одночасно на території всього Європейського Союзу з інститутами права інтелектуальної власності Європейського Союзу охорони прав на торговельні марки, промислові зразки, сорти рослин, географічні зазначення та найменування походження. Установлено особливості уніфікації та гармонізації законодавства держав – членів Європейського Союзу з охорони прав на винаходи, що вміщує: визначальну роль, крім Паризької конвенції, Конвенцій Ради Європи (уніфікація положень матеріального права щодо винаходів, формальностей при поданні заявок та патентної класифікації країн Європи). Обґрунтовано, що при наближенні законодавства України у сфері інтелектуальної власності до законодавства Європейського Союзу має встановлюватися та братися до уваги сукупність норм права Європейського Союзу, рішення Суду Європейського Союзу та норми законодавства держав – членів Європейського Союзу, що забезпечують функціонування відповідних інститутів охорони прав інтелектуальної власності.
19
БОРИСЕНКО, Антон, та Євген КУШНЄРОВ. "АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ ПАТЕНТНИХ ПРАВ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОСВІД РЕГУЛЮВАННЯ". Law. State. Technology, № 3 (3 січня 2023): 18–23. http://dx.doi.org/10.32782/lst/2022-3-3.
Full textAbstract:
Актуальність статті обумовлена необхідністю забезпечення ефективності розбудови демократичної та розвинутої держави, здатної забезпечити реалізацію та захист прав та інтересів приватної особи в цілому, і зокрема у сфері інтелектуальної власності. в соціальному плані країни є належне забезпечення прав та свобод людини і громадянина. Підкреслено, що основою для ефективного здійснення патентних прав пов’язується із вирішенням проблематики функціонування адміністративно-правового механізм забезпечення реєстрації, реалізації та захисту права інтелектуальної власності в Україні. Зазначено, що необхідність забезпечення ефективності нормативно-правового регулювання патентних прав в Україні обґрунтувало актуальність здійснення даного дослідження. Метою статті визначено здійснення системного аналізу законодавства у сфері інтелектуальної власності, наукових публікацій та підходів, узагальнень статистичних показників діяльності у сфері патентування задля встановлення адміністративно-нормативних засад реалізації патентних прав та інтересів приватної особи. Зроблено висновок про доцільність розуміння під адміністративно-правовим забезпеченням реалізації та захисту патентних прав приватної особи має розумітися нормативно встановлена, комплексна, організаційна діяльність суб’єктів владних повноважень із встановлення, здійснення та гарантування умов обіг об’єктів промислової власності. Підкреслено, що адміністративно-правове забезпечення патентних прав творця та винахідника перебуває в процесі реформування та постійних трансформацій, при цьому ефективність такого механізму є фактором стимулювання інтенсивності розвитку міжнародних та внутрішньо національних економічних, організаційно-правових та науково-технічних зв’язків. Зроблено акцент, що в умовах підписання Угоди про Асоціацію з ЄС Україна є необхідним систематизація та узагальнення чинного національного законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності згідно із стандартами законодавства європейських країн, що вимагає нормативного закріплення класифікації патентів, різновидів торговельних марок, обґрунтування використання географічних зазначень, захисту промислових зразків.
20
Щербаков, Андрей Васильевич. "LEGAL CHARACTERISTICS OF THE IMPLEMENTATION OF PATENT RIGHTS BY PERSONS SENTENCED TO IMPRISONMENT." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Право, no. 1(69) (March 22, 2022): 171–76. http://dx.doi.org/10.26456/vtpravo/2022.1.171.
Full textAbstract:
Система отношений в области патентного права заслуживает особого внимания в гражданско-правовом законодательстве. В современных реалиях стремительно возрастает количество прорывов в промышленном производстве и изобретений в иных сферах жизнедеятельности человека и общества. Для того чтобы изобретатель был уверен в охране своих интеллектуальных прав, в законодательство были ведены нормы, регулирующие правовые отношения патентных прав, способы их реализации и защиты. Автором обозначены проблемы реализации патентных прав отдельной категорией граждан - отбывающих уголовное наказание в виде лишения свободы, не дающие им в полной мере осуществлять их патентные права, и определены оптимальные возможности для их реализации. The Institute of Patent Law occupies a special place in civil law relations. In modern realities, the number of breakthroughs in industrial production and inventions in other spheres of life is rapidly increasing. In order for the inventor to be confident in the protection of his intellectual rights, the norms regulating the legal relations of patent rights, ways of their implementation and protection were introduced into the legislation. The author identifies the problems of the implementation of patent rights by a separate category of convicts serving a criminal sentence in the form of imprisonment, which do not allow the convicts to fully exercise their patent rights, and determines the optimal opportunities for their implementation.
21
ЧУГУНОВА, Марина Михайловна, та Артем Михайлович ПЕТУНИН. "ОСОБЕННОСТИ ПРОВЕДЕНИЯ ПАТЕНТНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ В СООТВЕТСТВИИ С НОВЫМ НАЦИОНАЛЬНЫМ СТАНДАРТОМ ГОСТ Р 15.011 2022". Труды по Интеллектуальной Собственности 45, № 2 (2023): 84–94. http://dx.doi.org/10.17323/tis.2023.17376.
Full textAbstract:
С 1 июня 2023 г. на территории РФ вводится в действие обновленная редакция национального стандарта ГОСТ Р 15.011 «Патентные исследования. Содержание и порядок проведения», устанавливающего требования к процессу проведения исследовательской работы в сфере интеллектуальной собственности (согласно Приказу Росстандарта № 1080-ст от 07.10.2022 предоставлено право досрочного применения указанной редакции). Целью статьи стало изучение преимуществ, открывающихся у пользователей стандарта ввиду его актуализации. В статье отражены предпосылки переработки нормативного документа, вызванные сложностями работы с предыдущей редакцией ГОСТ Р 15.011–96, и разобраны основные изменения. Показано, что в новом стандарте четко разделены роли заказчика патентных исследований (ПИ), исполнителя работ (например, разработчика объекта техники) и ответственного за ПИ (патентного отдела, специализированной юридической компании или самостоятельного патентного поверенного), а также определены требования к квалификации последнего. Выявлены достоинства наличия в документе закрытого перечня видов ПИ (ПИ на уровень техники, ПИ на патентоспособность, ПИ на патентную чистоту, целевые ПИ), их взаимосвязь с этапами разработки и рекомендации по содержанию указанных видов исследований. Дополнительно рассмотрены возникшие терминологические трудности, особенности патентных исследований для программных продуктов и нормативных документов, роль патентных ландшафтов и исследований технического уровня в рамках ПИ на уровень техники. Исследованы особенности проведения ПИ в контексте цифровой трансформации, проанализирована их роль в системе управления интеллектуальной собственностью на предприятии. Показано, что корректное использование ГОСТ Р 15.011–2022 позволит значительно упростить взаимодействие заказчика и исполнителей, снизит трудозатраты, повысит качество проводимых исследований и предсказуемость его содержания.
22
Ю. И., Буч. "Патентная монополия. Часть 1: исключительное право". ИННОВАЦИИ, № 8(262) (6 серпня 2020): 96–104. http://dx.doi.org/10.26310/2071-3010.2020.262.8.012.
Full textAbstract:
Выдача патента на изобретение означает, что с этого момента никто не имеет права использовать изобретение без разрешения патентообладателя - это требование закона. Сам патентообладатель может требовать прекращения незаконного использования изобретения, но может и разрешить использование изобретения на основе лицензии. Патент не препятствует использованию изобретения патентообладателем, но и не является обязательным условием для этого. Понятие использования изобретения включает две составляющие: первая определяет действия или события, связанные с практическим воплощением изобретения в продукте или осуществлением способа, вторая определяет соответствие продукта или осуществляемого способа патентной формуле. Изобретение признается использованным, если изготовленный продукт или осуществляемый способ содержит каждый существенный признак изобретения, содержащийся в независимом пункте патентной формулы, либо эквивалентный ему признак The moment a patent is issued, no one has a right to use the invention without the permission of a patentee. The Law requires this. The patentee can demand to terminate the illegal use of the invention or to authorize its use based on the license. A patent does not prevent a patentee from using the invention. It is not a required document to use the invention. The idea of using the invention includes two components. The first one defines the actions or events related to the implementing of the invention in the product or exercising the method. The second one determines the compliance of the product or the exercised method with the claims. An invention is recognized as used when a manufactured product or an exercised method contains each essential feature of the invention as defined in the independent claim, or an equivalent feature thereof
23
Verbovska, L. S., та N. Ye Mykytiuk. "УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПРОДУКТАМИ В УМОВАХ ЗМІН". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (2021): 296–303. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.296-303.
Full textAbstract:
Стаття присвячена пошуку шляхів ефективного управління інтелектуальними продуктами починаючи від етапу винаходження, реєстрації та виходу на ринок. Для досягнення поставлених завдань використано методи: аналізу та синтезу; системний аналіз; логічний; абстрактний. Авторами статті запропоновано визначення суті поняття «інтелектуальний продукт», який слід розуміти як новостворені духовні і матеріальні цінності, які виступають результатом інтелектуальної діяльності особистості чи групи в результаті роботи. В статті висвітлено найпоширеніші типи прав інтелектуальної власності, до яких відносяться патенти, торгові марки, авторське право, зареєстровані знаки, права на компоновку ланцюгів, права селекціонерів. Доведено, що знання та розуміння правил ефективного використання інтелектуальних продуктів дає змогу суб’єктам господарювання краще розуміти інструменти управління ними, та отримувати вигоди чи користь, які вони можу приносити бізнесові, адже це додатковий прибуток. Обґрунтовано, розуміння керівниками компаній цінність різних засобів захисту та отримання вигоди від інтелектуальних продуктів, адже вона на пряму залежить від стратегії фірми, конкурентного середовища та швидко змінюваних контурів права інтелектуальної власності, та незалежно від форми власності повинні мати стратегію щодо формування портфеля інтелектуальної власності. Розглянуто вплив зовнішнього середовища на розвиток суб’єкта господарювання, адже з’являються нові правила, і вони досить потужно впливають на розвиток внутрішніх інтелектуальних продуктів, і сильно залежить від внутрішнього потенціалу суб’єкта господарювання. Зокрема, у статті проаналізовано, що розвиток процесів провокує стрімкий розвиток Індустрії 4.0 (Industry 4.0), а це повністю автоматизація виробництва, де управління всіма процесами здійснюється в режимі реального часу, та з врахуванням факторів мінливого зовнішнього середовища. Запропоновано застосовувати патентні стратегії або ж «охоронних стратегій» для більшого захисту запатентованих технологій, які надають продуктам та послугам перевагу над продуктами та послугами конкурентів. Патенти або ж так звані «охоронні стратегії» мають слугувати суб’єктам господарювання захистом для створених продуктів, які будуть лідирувати в категоріях, та посилювати зусилля щодо брендування даних продуктів.
 Управління інтелектуальними продуктами відіграє важливу роль в управлінні суб’єктами господарювання, адже розпочинається процес входження в технологічні життєві цикли продуктів, що зумовлені змінним турбулентним середовищем. Стаття є актуальною як в науковому, так і прикладному аспектах.
24
Ю. И., Буч. "Право на изобретение". ИННОВАЦИИ, № 7(261) (6 липня 2020): 78–86. http://dx.doi.org/10.26310/2071-3010.2020.261.7.012.
Full textAbstract:
Право на изобретение фактически означает возможность распорядиться его судьбой, а именно: подать заявку на получение патента, либо сохранить его в тайне, либо уступить другому лицу. Это право принадлежит автору изобретения, а в случае, если изобретение является для автора служебным - его работодателю, при этом у автора есть право на вознаграждение, выплачиваемое работодателем на основании договора с автором. В случае выполнения заказных исследований и разработок принадлежность прав на создаваемые изобретения определяется договором между заказчиком и исполнителем. При выполнении работ по госконтракту такие права принадлежат исполнителю или государству, как это определено госконтрактом. При патентовании изобретения главным действующим лицом является заявитель, который определяет, на чье имя будет выдан патент The right to an invention means to permit a legal owner to decide its fate, namely, to file a patent application or to keep it secret, or to assign the right to the invention. This right belongs to the author of the invention. However, if it is an employee’s invention, the right to it belongs to the employer. In this case, the employee has the right to remuneration based on the contract with the employer. If these are R&D contracts, an agreement defines whether the right to invention belongs to a customer or a performer. If it is a government contract, a performer or a state has the right to the invention, as the government contract defines it. When patenting the invention, the applicant determines a patentee
25
Antonova, Liudmyla, та Ljudmyla Ivashova. "Сутність прав інтелектуальної власності відповідно до положень хартії основних прав Європейського союзу". Public Administration and Regional Development, № 18 (29 грудня 2022): 1018–39. http://dx.doi.org/10.34132/pard2022.18.02.
Full textAbstract:
У статті теоретично висвітлено європейські підходи до розуміння сутності прав інтелектуальної власності відповідно до положень Хартії основних прав Європейського Союзу на основі європейської судової прецедентної практики у сфері прав інтелектуальної власності. Сутність прав інтелектуальної власності розглянуто саме у межах Європейського Союзу. Визначено що найактуальнішими видами прав інтелектуальної власності в Європейському Союзі є авторське право, патенти та права на товарні знаки. З’ясовано що ексклюзивність та винагорода є двома основними визначальними ознаками прав інтелектуальної власності в ЄС. Встановлено зв'язок між функціями і видами прав інтелектуальної власності. Виявлено, що головною функцією прав інтелектуальної власності є економічна. У зв’язку із цим здійснено ґрунтовний аналіз сутності статті 17 Хартії основних прав Європейського Союзу, що має суто економічний характер. Розкрито абсолютну та відносну теорію сутності. Зауважено що поняття сутність не застосовується систематично, а зазвичай лише у випадках, де є необхідність підкріплення відповідної аргументації. Проаналізовано низку судових справ Суду Європейського Союзу щодо трактування сутності прав інтелектуальної власності. У результаті чого виявлено, що Суд Європейського Союзу не підтримує абсолютну теорію сутності прав у сфері інтелектуальної власності. На прикладі Німеччини, як одного із «правових стовпів» європейського співтовариства, розглянуто як сутність розуміється у національній правовій системі та конституційних традиціях міжнародного права з прав людини.
26
Kovalova, Maryna. "РОЛЬ ДЕЯКИХ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ У СФЕРІ ОХОРОНИ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ". Law Review of Kyiv University of Law, № 1 (31 березня 2023): 110–15. http://dx.doi.org/10.36695/2219-5521.1.2023.23.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні міжнародні договори у сфері охорони промислової власності. Аналізуються проблеми гармонізації та уніфікації національних патентних систем, проблеми гармонізації законодавства України в процесі наближення правової системи України до світових стандартів. Права інтелектуальної власності – це правила, які закріплюють i захищають права на отримання прибутку від інноваційної та творчої діяльності. Ці права надають законні повноваження контролювати розповсюдження і комерціалізацію нової інформації та ідей, а також застосовувати санкції проти їх несанкціонованого використання. Права інтелектуальної власності відіграють вирішальну роль у глобальному економічному розвитку, оскільки впливають на прибутковість промислових досліджень і винагороду за творчу діяльність. Удосконалення правової охорони промислової власності як на національному рівні, так і на регіональному рівнях доповнюються ухваленням міжнародних договорів. Саме міжнародні договори сприяють зближенню правових систем і прискорюють процеси гармонізації та уніфікації національних патентних систем. У належному захисті та охороні промислової власності зацікавлені як транснаціональні корпорації, так і держави. Якісно новий рівень прав промислової власності забезпечується стратегіями гармонізації та уніфікації патентного права, оптимальним поєднанням національних законів та міжнародних договорів. Розвиток міжнародного співробітництва у галузі промислової власності пройшов довгий шлях і його становлення розпочалося з укладення першого міжнародного договору – Паризької конвенції з охорони промислової власності, найважливішою перевагою якої є конвенційний пріоритет, а одним із основоположних принципів – принцип національного режиму. На сучасному етапі, якому властиво нарощування темпів розвитку в різних сферах інтелектуальної діяльності, виникає природне прагнення усунути зайві перешкоди у своєму просуванні. Саме з цими явищами пов’язують появу такого міжнародного договору, як Договір про патентну кооперацію, який спрямований на виключення дублювання у роботі патентних відомств з дослідження заявки при патентуванні винаходу у країнах-учасницях. Міжнародні договори у сфері промислової власності значно полегшують процедуру отримання правової охорони того чиіншого об’єкта за кордоном. Тож знання основних положень цих міжнародних договорів є неодмінною складовою процесу одержання правової охорони у зарубіжних країнах.
27
КАШИНЦЕВА, ОКСАНА. "Інтелектуальна власність у сфері медицини та фармації: Quo Vadis". Право України, № 2020/03 (2020): 39. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-03-039.
Full textAbstract:
У правовій доктрини ХХ ст. інтелектуальна власність характеризується абсолютизацією майнових прав патентовласників, інтереси яких нормами міжнародного права поставлені вище за інтереси суспільства. Натомість у ХХІ ст. спостерігається переосмислення цього постулату в бік пошуку балансу між приватним і публічним інтересом. Саме тому початок нинішнього століття ознаменований Дохійською декларацією про Угоду про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) та громадське здоров’я, а в Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом (ЄС), Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони закладається окремо норма про патенти та громадське здоров’я (ст. 219). Метою статті є окреслення сучасних наукових завдань, що постали перед доктриною інтелектуальної власності і мають надзвичайно потужний соціальний запит на їхнє розв’язання, ґрунтуючись на пріоритетності прав людини над майновими правами інтелектуальної власності. Встановлено, що сучасне розуміння суспільством моральності процесу монополізації результатів інтелектуальної діяльності в сфері медицини та фармації зазнає суттєвих змін, повертаючись до моделі верховенства природних прав людини. Відтак серед пріоритетних завдань є “перезавантаження” сучасної доктрини інтелектуальної власності у бік пріоритету інтересів пацієнта. Сучасність змушує нас до певної декомерціалізації права інтелектуальної власності в сфері медицини та фармації, позаяк втрачається мета права – врегулювання суспільних відносини із максимальним збереженням інтересу їх учасників. Порівняльно-правовий метод дав змогу дійти висновку, що будь-яка монополізація знання у сфері надання медичної допомоги суперечить основним правам людини, серед яких право на життя і право на здоров’я. Саме тому в ЄС відсутнє законодавче закріплення можливості патентування способів і методів лікування, діагностики та оперативних втручань. Угода ТРІПС надає державам-членам право самостійно визначати обсяг правової охорони, що надається у сфері охорони здоров’я. Надалі постає проблема імплементації гнучких положень Угоди ТРІПС на рівні національного законодавства, а вже це питання вимагає наявності відповід-ної політичної волі у формуванні відповідної державної політки. На сучасному етапі наявність такої волі демонструється законопроєктними ініціативами різних політичних сил Верховної Ради України ІХ скликання.
28
Коротюк, О. В. "ОСНОВНІ НЕТИПОВІ ФОРМИ ПОСЯГАНЬ НА ОБ’ЄКТИ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 3(28) (2020): 182–87. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).384.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз кримінально-правових положень зарубіжних країн, які відображають основні нетипові форми посягань на об’єкти права інтелектуальної власності. Автором визначено, що основні нетипові форми посягань на об’єкти права інтелектуальної власності визначені у кримінально-правових нормах, які передбачають відповідальність за: 1) діяння, пов’язані із підробленням і незаконним отриманням прав на об’єкт права інтелектуальної власності; 2) діяння, пов’язані із незаконним володінням об’єктом та ненаданням інформації щодо незаконно створеного об’єкта; 3) діяння, пов’язані із введенням в оману споживача щодо об’єкта права інтелектуальної власності; 4) діяння, пов’язані із незаконним наданням і отриманням доступу до об’єкта права інтелектуальної власності; 5) посягання на об’єкти права інтелектуальної власності, що розцінюються як крадіжки об’єктів права власності; 6) діяння, що посягають на об’єкти, які не підлягають правовій охороні у більшості країн світу; 7) діяння, пов’язані із перешкоджанням реалізації законних прав суб’єкта права інтелектуальної власності; 8) діяння, що полягають у обмеженні прав суб’єкта права інтелектуальної власності на отримання винагороди; 9) діяння, які полягають у спричиненні фізичних змін об’єктам права інтелектуальної власності (знищення, руйнування, пошкодження, понівечення). З’ясовано, що інтелектуальна, або нематеріальна, власність розглядається законодавцем Сполученого Королівства Великої Британії на Північної Ірландії як різновид права власності. Саме нематеріальна власність включає в себе патенти та авторські права. З огляду на це особа, яка здійснила присвоєння законного права іншої особи, підлягає кримінальній відповідальності за крадіжку права інтелектуальної власності. Водночас особа, яка порушує авторські права, не вчиняє крадіжки. Це пояснюється тим, що така особа не присвоює собі авторського права. Вона порушує авторське право. Отже, така особа зобов’язана відшкодувати усі збитки у межах цивільно-правового спору, але не може підлягати відповідальності за крадіжку.
29
Абдуллаев, Э. А.-о. "Особенности процедуры регистрации патентов как способа закрепления результатов интеллектуальной деятельности. Влияние санкций и дальнейшие пути развития". Тенденции развития науки и образования 94, № 4 (2023): 37–39. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-02-2023-185.
Full textAbstract:
Произведен анализ перспектив, вставших перед отечественным патентным правом после введения санкционных мер против РФ международными организациями, одной из миссий которых является охрана результатов интеллектуальной собственности. В связи с указанной ситуацией видится необходимость в рассмотрении перспектив и последствий для российского патентного права.
30
Мазаракі, Н. А., та Л. Л. Нескороджена. "«Вічнозелені» фармацевтичні патенти у трикутнику права інтелектуальної власності, конкурентного права та прав людини". Право.ua, № 1 (2024): 246–55. http://dx.doi.org/10.32782/law.ua.2024.1.37.
Full text
31
Яцкина, Д. В. "Intellectual property rights management." Вестник МИРБИС, no. 15 (October 19, 2018): 128–35. http://dx.doi.org/10.25634/mirbis.2018.3.14.
Full textAbstract:
Актуальность исследования обусловлена ростом количества компаний, управляющих интеллектуальной собственностью, и недостаточным развитием инструментов управления активами данного типа. В работе исследуются организации, управляющие портфелем патентных прав, но не имеющие собственного производства. Строится модель управления по Андесону для патентного тролля SportBrain Holdings. В ходе расчетов выводится стоимость патентного портфеля патентного тролля на каждый момент принятия решения. Материалы статьи представляют практическую ценность для организаций, сфокусированных на управлении патентными правами. Ключевые слова: исследовательские институты, патентные брокеры, патентные тролли, оценка нематериальных активов, функциональный подход, управление интеллектуальными правами. The relevance of this academic paper is based on the constant growth of the number of entities managing their IPR’s and lack of adequate management tools. This paper is devoted to the investigation of entities that do not manufacture products but instead manage their IPR’s. The author builds a mathematical management model for a real non-practising entity, SportBrain Holdings, based on Anderson's business valuation functional approach. The numeric approbation of the model results in the calculations on IPR’s value in every decision-making step. The materials of the article are of practical value for organizations focused on the management of patent rights. Key words: academic institutes, patent brokers, patent trolls, non-practicing entities, intangible asset valuation, functional approach, intellectual property rights.
32
Ю. И., Буч. "Патентная монополия. Часть 2: исключения из правил". ИННОВАЦИИ, № 9(263) (6 вересня 2020): 91–96. http://dx.doi.org/10.26310/2071-3010.2020.263.9.012.
Full textAbstract:
Несмотря на жесткий запрет использования изобретения без разрешения патентообладателя, закон, когда этого вполне допускают и даже требуют общественные и личные интересы, устанавливает ряд исключений. Такие исключения служат целью установления разумного баланса интересов патентообладателя, общества, личности, и при этом они не приводят к ущемлению интересов патентообладателя или предполагают определенную компенсацию. Устанавливается ряд исключений, связанных со спецификой патентного права, таких как право преждепользования, право послепользования. Закон также ограничивает возможные злоупотребления патентными правами со стороны патентообладателя, в частности: путем выдачи принудительной лицензии лицу, желающему использовать изобретение, но которому патентообладатель, сам не использующий изобретение, отказывает в этом, или выдачи лицензии патентообладателю зависимого изобретения на использование изобретения, по отношению к которому оно является зависимым Despite the stringent prohibition against using an invention without the permission of a patentee, the Law establishes several exceptions due to the public or individual interests. Such exceptions aim at keeping a reasonable balance of the interests of a patentee, society, and an individual. These exceptions do not harm the patentee’s interests and, in some cases, imply compensation. A number of exceptions are established related to the specifics of the patent legislation, such as the right of prior use, the right of posterior use. The Law also restricts a patentee’s possible patent misuse, in particular, by a compulsory license for a person who wants to use the invention even though the patentee does not use the invention and denies the request. Besides, by licensing a patentee of the dependent invention to use the invention about which the invention is dependent
33
Рузакова, О. А. "Развитие права ЕС в области охраны патентных и иных интеллектуальных прав". Патенты и лицензии. Интеллектуальные права, № 12 (2014): 44–53.
Find full text
34
Панасюк, К. Т. "ПОРУШЕННЯ ПАТЕНТНИХ ПРАВ". South Ukrainian Law Journal 1 (2019): 57–60. http://dx.doi.org/10.32850/sulj.2019.1-14.
Full text
35
Дмитренко, Вікторія Вікторівна. "МЕХАНІЗМ ОХОРОНИ ПРАВА НА НОУ-ХАУ". Часопис цивілістики, № 37 (29 липня 2020): 82–87. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i37.354.
Full textAbstract:
У статті описано механізм охорони права на ноу-хау, зокрема наведено покрокову інструкцію, починаючи з підготовчого етапу прогнозування, створення ноу-хау, необхідних дій, які допоможуть засвідчити право на ноу-хау, а також здійснення права на ноу-хау (зокрема впровадження результату, договірних способів розпоряджання майновими правами на ноу-хау), підстав і способів захисту права. Створюючи ноу-хау, необхідно продумати, як правильно його охороняти, оскільки сплутування різних об’єктів правової охорони, неправильний вибір способу охорони може призвести до порушення права на цей результат інтелектуальної, творчої діяльності.
 Оскільки результати технічної творчості можуть по-різному охоронятися, важливо врахувати мету, якої прагне досягти автор. Якщо технічне рішення у перспективі матиме нетривалу корисність – немає потреби його охороняти в конфіденційності, краще реєструвати та отримати патент, але суті ноу-хау в матеріалах заявки не розкривати, щоб існувала можливість укладення договорів щодо розкриття ноу-хау. У випадку, якщо прогнозується, що отриманий результат є максимально неочевидним і корисним, що дозволить його автору отримувати прибутки тривалий час (понад 20 років), краще не розголошувати такий результат, не реєструвати як винахід чи корисну модель, а охороняти як ноу-хау.
 В Україні немає державних реєстрів ноу-хау, відповідальність за охорону таких результатів покладається на їхніх авторів чи інших законних суб’єктів права. Проте існує можливість депонувати ноу-хау без оприлюднення в Державній науково-технічній бібліотеці України або нотаріально посвідчити час пред’явлення документа про ноу-хау. Це дозволить автору доводити право на своє ноу-хау. Хоча, крім цих способів, доказами першості у створенні та використанні ноу-хау може бути будь-яка інформація, яка це доводить, – договори щодо надання дозволу на використання ноу-хау, інформація на сайті про корисний ефект від ноу-хау (але без розкриття суті) тощо.
 У статті наведено покроковий механізм охорони ноу-хау: 1) прогнозування; 2) створення результату та виникнення прав на нього; 3) засвідчення права на ноу-хау; 4) здійснення права на ноу-хау; 5) підстави та способи захисту права на ноу-хау. Ефективна охорона творчих результатів не можлива без обізнаності їх авторів щодо правової природи створених об’єктів. Необхідно чітко продумати, який об’єкт планується створити та з якою метою, що дозволить спланувати, як його охороняти. Від належно продуманої стратегії охорони конфіденційних результатів інтелектуальної, творчої діяльності залежить ефективність охорони та тривалість ноу-хау.
36
ИВЛИЕВ, Григорий Петрович. "РАЗВИТИЕ ИНСТИТУТА АВТОРСТВА В ПРОМЫШЛЕННОЙ СОБСТВЕННОСТИ". Труды по Интеллектуальной Собственности 49, № 2 (2024): 69–73. http://dx.doi.org/10.17323/tis.2024.21714.
Full textAbstract:
В статье проанализированы исторически сложившиеся и теоретически обусловленные подходы к институту авторства в праве промышленной собственности; проведен сравнительно-правовой анализ правового статуса автора изобретений и промышленных образцов в отдельных государствах — членах Евразийской патентной организации (в Республике Армения, Республике Беларусь, Республике Казахстан, Российской Федерации). Особое внимание уделено анализу соответствующих норм евразийского патентного права. В результате проведенного исследования автор статьи сформулировал предложения по совершенствованию отдельных аспектов института авторства.
37
Komarov, Volodymyr, та М. Yaremenko. "Охорона об’єктів права інтелектуальної власності, що належать до сфери національної безпеки, у передових країнах світу". Озброєння та військова техніка 19, № 3 (2018): 59–68. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.3(19).59-68.
Full textAbstract:
Розглянуто питання подальшої інтенсифікації процесу впровадження норм міжнародного права у відносини регулювання інтелектуальної власності, у тому числі, впровадження глобального патенту. Разом з тим, прогресуючий процес адаптації національних законодавств до міжнародних норм аж ніяк не впливає на питання, що стосуються інтересів національної безпеки і оборони окремих держав. Цей аспект знаходить своє відображення в міжнародних угодах, конвенціях та договорах, що спрямовані на глобалізацію процесів охорони інтелектуальної власності у світі. Проаналізовано особливості міжнародних угод та конвенцій у сфері функціонування інтелектуальної власності в глобальному контексті. На підставі наведених положень сформовано висновки, що сучасне законодавство зарубіжних країн спрямоване на застосування патентної системи для сприяння ефективному використанню винаходів, інноваційним процесам при одночасному забезпеченні інтересів держави в сфері національної оборони і безпеки.
38
Ю. И., Буч. "Ноу-хау. Основные понятия и практика применения". ИННОВАЦИИ, № 6(260) (6 червня 2020): 111–20. http://dx.doi.org/10.26310/2071-3010.2020.260.6.014.
Full textAbstract:
Ноу-хау - это сохраняемые в тайне сведения, имеющие действительную или потенциальную коммерческую ценность, и в отношении которых установлен особый режим правовой охраны. В отличие от исключительного права, например, на изобретение, запрещающего использовать его без разрешения патентообладателя, в отношении ноу-хау закон устанавливает право владельца ноу-хау требовать возмещения убытков, причиненных ему вследствие неправомерного получения или разглашения этих сведений. Охрана ноу-хау дополняет возможности законодательства в области промышленной собственности и авторского права. В частности, техническое решение может быть заявлено с целью получения патента, а может быть сохранено в тайне как ноу-хау. Выбор формы охраны зависит от вероятности раскрытия или самостоятельного получения решений конкурентом, времени жизни технологии по ноу-хау, затрат на обеспечение конфиденциальности и др. Наилучший результат, как правило, достигается благодаря удачному сочетанию патентной формы охраны и сохранения в тайне определенной части сведений, относящихся к технологии Know-how defines confidential information with some special legal protection rules to follow. In contrast to the exclusive right, for example, that excludes the freedom to operate, to know-how, the law authorizes the right of the know-how owner to demand compensation for losses incurred due to the illegal obtaining or disclosing this information. Know-how protection expands the possibilities of legislation in the field of industrial property and copyright. In particular, a technical solution can be claimed to obtain a patent, or it can be kept secret as know-how. The choice of the form of protection depends on the possibility of the secret solutions disclosed, or due to the solutions created by a competitor independently, the lifetime of know-how technology, the cost of maintaining confidentiality, etc. An appropriate combination of patenting and ensuring the secrecy of a certain piece of information related to technology tends to obtain the best result
39
Коросташова, І. М. "Патентні зловживання (проблеми запобігання та боротьби)". Інновації молоді в машинобудуванні, № 3 (2 червня 2021): 119–22. http://dx.doi.org/10.20535/2708-3926.2021.3.231816.
Full textAbstract:
В статті розглянуто проблеми запобігання та боротьби з патентними зловживаннями. Автором розглянуто негативне явище, що у світі має назву «патентний тролінг», поширення якого руйнує саму систему охорони та захисту прав інтелектуальної власності. Визначено особливості «патентного тролінгу» в Україні та причини, що зумовлюють його поширення. Проведено аналіз норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями» від 21 липня 2020 року № 815-IX в частині нововведень, що стосуються боротьби з патентними зловживаннями та визначення напрямку удосконалення національного законодавства в цій сфері.
40
Булат, Є. А., та Р. С. Пічко. "Актуальні аспекти подальшої правової охорони наукового відкриття в контексті сучасного зарубіжного досвіду". Актуальні проблеми держави і права, № 88 (14 січня 2021): 25–29. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i88.3052.
Full textAbstract:
У статті надано характеристику наукового відкриття як об’єкта інтелектуальної власності, висвіт-лено його особливу правову природу. Визначено, що правовими ознаками наукового відкриття висту-пають вірогідність, новизна і фундаментальність, а зміст поняття «відкриття» розкривається через такі його об’єкти, як явище, властивість і закономірність. Відзначено необхідність подальшого право-вого регулювання суспільних відносин, пов’язаних із науковими відкриттями, оскільки вони є осно-вою для розвитку нових наукоємних технологій, сприяють розвитку й удосконаленню науково-техніч-них, інноваційних здобутків.
 Підкреслено, що за часів радянського періоду інститут реєстрації наукового відкриття став прак-тично завершеною конструкцією права, що дозволило не тільки визнати наукові досягнення на дер-жавному рівні, але також створити базу для проведення подальших фундаментальних досліджень. Наголошено, що на сучасному етапі розвитку законодавства у сфері інтелектуальної власності були здійснені кроки в напрямі вдосконалення правової охорони наукових відкриттів через ухвалення про-єкту закону України «Про охорону прав на наукові відкриття» і Модельного закону «Про охорону прав на наукові відкриття» країн – учасниць Співдружності Незалежних Держав. Відзначено, що на сучас-ному етапі в деяких закордонних країнах у контексті правової охорони між науковим відкриттям і винаходом не робиться принципової різниці і як охоронний документ видається патент. Розглянуто питання охорони відкриттів у сфері біотехнологічної індустрії.
 У контексті європейського досвіду, а також досвіду, набутого іншими іноземними країнами, запропоновано виявляти із практичної частини наукового відкриття технічні (технологічні) рішення, які підлягають патентуванню, з можливістю отримання охоронних документів на них.
41
Цимбалюк, Оксана. "ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ І ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ЩОДО ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ". Молодий вчений, № 2 (90) (26 лютого 2021): 21–24. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-5.
Full textAbstract:
Фармацевтична галузь досить специфічна і надзвичайно наукоємна. Вся її система нормативно-правової бази спрямована на забезпечення безпечності обігу лікарських засобів — гарантії того, що міра відповідальності, рівень кваліфікації, коло прав та обов'язків усіх учасників фармацевтичного ринку гарантують забезпечення населення лише якісними, ефективними та безпечними лікарськими засобами. В сфері охорони і захисту прав інтелектуальної власності лікарських засобів існує багато дискусійних проблем і питань. Особливу увагу потрібно присвятити проблематиці охорони і захисту через інститут авторського права, конфлікту винаходу і корисної моделі, «вічнозеленим патентам», захисту оригінальної назви лікарських засобів, зловживанням правами інтелектуальної власності в даній сфері, труднощам при проведенні судової експертизи.
42
Ковалевская, С. А. "О некоторых проблемах защиты патентных прав Российской Федерации". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 93, № 4 (2023): 153–56. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-01-2023-206.
Full textAbstract:
В статье автором рассматриваются некоторые проблемы правового регулирования патентных прав и способов их защиты. Проанализированы проблема «патентных троллей», проблема низкой эффективности работы надзорных и контролирующих органов по привлечению к административной ответственности за нарушения патентных прав, а также проблема отсутствия в России специализированного и компетентного в патентных спорах органа. На основании этого автором вносится ряд предложений по совершенствованию законодательства, в целях обеспечения более полной защиты патентных прав от противоправных посягательств.
43
Boiar, Andrii, та Nadezhda Shcherbata. "МЕТАМОРФОЗА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 4, № 28 (2022): 16–24. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-04-16-24.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано функціональну структуру системи охорони інтелектуальної власності у Європейському Союзі (ЄС). Виділено два вектори сучасно європейської політики у сфері охорони прав інтелектуальної власності: внутрішній та зовнішній. Окреслено їх цільове спрямування та функціональні особливості. Виявлені ключові суб’єкти реалізації єдиної політики ЄС у сфері інтелектуальної власності: інституції ЄС (Європейський парламент, Рада ЄС та Європейська комісія), Європейська патентна організація, Управління ЄС з питань інтелектуальної власності. Встановлено їх функції та механізми взаємодії, зокрема через Мережу інтелектуальної власності ЄС. Розкрито тенденції розвитку системи, особливості охорони різних категорій об’єктів права інтелектуальної власності в ЄС в умовах сучасних технологічних досягнень, цифровізації та пандемії COVID-19.
44
Boshytskyi, Yurii. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСТАВИ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У ПРАВІ ФРАНЦІЇ". Law Review of Kyiv University of Law, № 1 (31 березня 2023): 105–9. http://dx.doi.org/10.36695/2219-5521.1.2023.22.
Full textAbstract:
Одним з найбільш авторитетних і юридично довершених патентних законів у Європі вважається Кодекс інтелектуальної власності Франції. Адже ця країна є однією з небагатьох, яка має кодифікований акт у сфері інтелектуальної власності. Водночас необхідність захисту прав на об’єкти промислової власності виникла як результат розвитку суспільної та правової думки у Франції, що підтверджується прийняттям Паризької конвенції про охорону промислової власності ще в 1883 р. Зважаючи на те, що положення Паризької конвенції про охорону промислової власності становлять основу законодавства багатьох країн світу, значна частина норм цього міжнародного акта виражена й у патентному законодавстві Франції. Ураховуючи це, можна стверджувати, що правові аспекти використання винаходів за законодавством Франції набувають особливої актуальності. У статті розглядаються правові особливості використання винаходів за законодавством Франції. Також проаналізовані такі інститути патентного права Франції, як вільне використання та примусове ліцензування винаходів. А на підставі аналізу зроблено висновок, що для підвищення рівня використання винаходів необхідна комплексна й системна нормотворча діяльність держави. Поряд з цим використання винаходів залежить від багатьох обставин, серед яких важливу роль відіграють економічні чинники.
45
Кудін, А. "Зміст електронного урядування у сфері адміністративно-правового забезпечення патентної діяльності в Україні". Юридичний вісник, № 6 (17 лютого 2021): 396–400. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2072.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що перетворення інформації на найважливіший виробничий ресурс змінює парадигму еволюції суспільства: основу розвитку інформаційного суспільства складають не традиційні матеріальні, а інформаційні, інтелектуальні ресурси, такі як знання, наука, організація, здібності людей, їхня ініціатива, формування структур і механізмів якісно нового соціального інтелекту, які відкривають кожному співтовариству нові можливості для самоідентифікації, тому для розбудови інформаційного суспільства в Україні варто більш системно вивчити можливості електронного урядування в окремих секторах правового регулювання, зокрема у сфері адміністративно-правового забезпечення патентної діяльності в Україні. Мета статті полягає в тому, щоб на основі системного аналізу норм законодавства, позицій учених-адміністративістів та науковців інтелектуального права, статистичної діяльності суб'єктів публічної адміністрації патентної діяльності сформувати зміст електронного урядування у сфері адміністративно-правового забезпечення патентної діяльності в Україні. У статті сформовано зміст електронного урядування у сфері адміністративно-правового забезпечення патентної діяльності в Україні як системної, стратегічної та інформаційно-технологічної діяльності суб'єктів публічної адміністрації патентування, пов'язаної з веденням ними виконавчо-розпорядчої діяльності, що супроводжується використанням інформаційно-комунікаційних технологій та діяльністю щодо надання високоякісних електронно-інформаційних адміністративних послуг у сфері патентної діяльності. Зроблено висновок, що метою електронного урядування у сфері адміністративно-правового забезпечення патентної діяльності в Україні є забезпечення принципів відкритості та прозорості суб'єктів публічної адміністрації, надання високоякісних адміністративних послуг та розвиток системи захисту інтелектуальних прав шляхом впровадження інформаційних технологій в адміністративно-правове забезпечення патентної діяльності.
46
Беликова, К. "Права изобритателей и иных обладателей патентных прав в России, Индии, Китае и их защита". Интеллектуальная собственность. Промышленная собственность, № 4 (2015): 42–52.
Find full text
47
Беликова, К. "Права изобретателей и иных обладателей патентных прав в России, Индии, Китаэ и их защита". Интеллектуальная собственность. Промышленная собственность, № 3 (2015): 51–59.
Find full text
48
Е.И., Медведева, та Пахарь В.А. "КЛЮЧЕВЫЕ ПРОБЛЕМЫ ПАТЕНТНОГО ПРАВА В РОССИИ". Прогрессивная экономика, № 10 (8 жовтня 2024): 210–21. http://dx.doi.org/10.54861/27131211_2024_10_210.
Full textAbstract:
Целью статьи является изучение вопросов, связанных с выявлением проблем в процессе регистрации объектов интеллектуальной собственности в России. В условиях развития цифровой экономики возросло значение нематериальных активов, включая научные исследования и разработки, интеллектуальную собственность, бренды, программное обеспечение, базы данных, а также организационные ресурсы и компетенции. В статье под особым фокусом зрения рассматривается категория «нематериальные активы», под которой понимается интеллектуальная собственность, в частности объекты интеллектуальной собственности, охраняемые патентом. В России существует ряд проблем в области патентного права. Это позволяет констатировать, что наблюдается отставание от мировых лидеров в данных вопросах. Проведен анализ динамики подачи патентных заявок по видам и структуре с учетом мирового рейтинга. Выявлены «критические позиции» в структуре патентных заявок и подтверждено влияние выявленных проблем на активность кампаний и физических лиц при подаче заявок на изобретения. Сделан вывод, что изменение законодательства в сфере правовой защиты интеллектуальной собственности, повышение квалификации экспертов, повышение информационной осведомленности в вопросах интеллектуальной собственности и развитие рынка должно оказать положительное влияние. The purpose of the article is to study issues related to the identification of problems in the registration of intellectual property in Russia. In the context of the development of the digital economy, the importance of intangible assets has increased, including research and development, intellectual property, brands, software, databases, as well as organizational resources and competencies. In the article, the category of "intangible assets" is considered under a special focus of view, which means intellectual property, in particular intellectual property objects protected by a patent. There are a number of problems in the field of patent law in Russia. This allows us to state that there is a lag behind world leaders in these issues. The analysis of the dynamics of filing patent applications by type and structure, taking into account the world ranking, is carried out. The "critical positions" in the structure of patent applications have been identified and the impact of the identified problems on the activity of campaigns and individuals when applying for inventions has been confirmed. It is concluded that changing legislation in the field of legal protection of intellectual property, improving the skills of experts, increasing information awareness on intellectual property issues and market development should have a positive impact
49
Альбов, А. П., та П. С. Корнеев. "Принципы добросовестности и справедливости института принудительного лицензирования в рамках патентного права". Journal of Applied Research, № 2 (13 березня 2025): 143–48. https://doi.org/10.47576/2949-1878.2025.2.2.016.
Full textAbstract:
Статья посвящена исследованию роли принципов добросовестности и справедливости применения института принудительного лицензирования в патентном праве. Анализируются критерии определения справедливого вознаграждения патентообладателю, а также ограничения, связанные со сроком действия, территорией использования и видами деятельности по принудительной лицензии. Особое внимание уделяется необходимости баланса интересов патентообладателя, лицензиата и общества, а также тенденциям развития принудительного лицензирования в современном патентном праве в контексте международного сотрудничества. Подчеркивается важность соблюдения этих принципов для гармонизации национальных систем патентного права и стимулирования инноваций. The article is devoted to the study of the role of the principles of good faith and fairness in the application of the compulsory licensing institution in patent law. The criteria for determining “fair remuneration” for the patent holder, as well as restrictions related to the term, territory of use and types of activities under a compulsory license are analyzed. Particular attention is paid to the need to balance the interests of the patent holder, licensee and society, as well as trends in the development of compulsory licensing in modern patent law in the context of international cooperation. The article emphasizes the importance of observing these principles for the harmonization of national patent law systems and stimulating innovation.
50
Юрків, Р. О. "Умови видачі примусових ліцензій на винаходи (корисні моделі)". Прикарпатський юридичний вісник, № 4(33) (18 листопада 2020): 37–41. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i4.620.
Full textAbstract:
У статті розглянуто підстави й порядок примусового ліцензування прав на винаходи й корисні моделі, схарактеризовано примусову ліцензію на винахід (корисну модель), досліджено поняття «невикористання та недостатнє використання винаходу (корисної моделі)» як підстави видачі примусової ліцензії, проаналізовано судовий порядок видачі примусової ліцензії та визначено її умови.
 Установлено, що умовами видачі примусової ліцензії на винахід (корисну модель) є невикористання або недостатнє використання винаходу (корисної моделі) без поважних причин в Україні протягом 3-х років, небажання власника патенту укласти ліцензійний договір із потенційним користувачем і прагнення та готовність особи, що бажає отримати ліцензію, використовувати винахід (корисну модель). Доведено, що правовою підставою користування майновими правами інтелектуальної власності на підставі примусової ліцензії є юридичний склад: рішення суду, що набрало законної сили, про видачу примусової ліцензії; видача невиключної ліцензії. Доведено, що рішення суду не підміняє видачі примусової ліцензії, яку видає сам власник патенту. Обґрунтовано, що саме рішенням суду визначається розмір і порядок виплати ліцензійних платежів, строк дії ліцензії та інші умови використання.
 Визначено, що примусова ліцензія на винахід (корисну модель) є невиключною, зокрема, видавши таку ліцензію, власник патенту не позбавляється права видавати інші ліцензії зацікавленим користувачам без обмежень.
 Відзначено, що з позицій власника патенту видача примусової ліцензії - це спеціальний обов'язок, що здійснюється за наявності законодавчо встановлених умов виключно в судовому порядку чи за рішенням Кабінету Міністрів України. Сама ж видача ліцензії є одностороннім правочином, передумовою вчинення якого є відповідне рішення суду.