Academic literature on the topic 'Перевірка аудиторська'

У статті обґрунтовано необхідність підвищення якості аудиторських послуг за допомогою створення системи громадського нагляду за аудиторською професію, що є вирішальним елементом у підтримці й підсиленні довіри до діяльності аудиторів з боку громадськості, особливо для суб’єктів суспільного інтересу, відповідно до Директив ЄС. Нагляд за аудиторською діяльністю має бути організований на основі принципу, який має забезпечити підвищення якості аудиту фінансової звітності в інтересах суспільства, що організована у спосіб, який забезпечує її незалежність від суб’єктів, що контролюються. В Україні доцільно застосувати досвід європейських країн щодо посилення контролю за якістю проведеного аудиту. Зовнішні перевірки систем контролю якості аудиторських послуг надають практичну допомогу суб’єктам аудиторської діяльності у створенні та подальшому розвитку власних систем контролю якості та запобіганні ризиків визнання їх такими, що не пройшли перевірку системи контролю якості аудиторських послуг.

У статті автор досліджує публічно значимі функції аудитора, які він виконує під час здійснення аудиторської діяльності; доводить, що відносини, опосередковані проведенням аудиту фінансової звітності, можуть будуватися на основі принципу обов’язковості; контрольний характер діяльності аудиторів та аудиторських фірм; доводить, що аудит як вид фінансового контролю є самостійним правовим інститутом; прояв у фінансово-правових відносинах під час здійснення аудиту фінансової звітності владно-публічного характеру. Аудит фінансової звітності спрямовано досягнення у суспільстві соціально значимих цілей, що виникають у процесі здійснення обов’язкового аудиту фінансової звітності, суспільні відносини за своєю юридичною сутністю містять всі необхідні елементи фінансово-контрольних правовідносин, отже, охоплюються предметом регулювання фінансового права. Відносини, що виникають у ході обов’язкового аудиту фінансової звітності, спрямовані на захист публічних інтересів та за своєю юридичною сутністю містять усі необхідні елементи фінансово-правових відносин. Фінансово-правове регулювання у сфері обов’язкового аудиту фінансової звітності обумовлено тим, що саме держава в законодавчому порядку встановлює випадки та умови проведення обов’язкового аудиту фінансової, визначає права та обов’язки учасників таких відносин; фіксує види відповідальності суб’єктів аудиторської діяльності перед споживачами наданих ними аудиторських послуг; здійснює контроль за виконанням вимог закону; регулює відносини щодо обов’язкового аудиту з використанням імперативного методу, що є характерним для методу фінансового права. Контрольне повноваження в аудиті реалізується у процесі узагальнення результатів перевірки, виявлення та вивчення причин конкретних недоліків та порушень, умов, що їх викликали, розробки та реалізація запобіжних заходів, надання рекомендацій та вказівок імперативного характеру щодо застосування відповідних превентивних заходів. Запропоновано внести зміни до закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21 грудня 2017 року № 2258-VIII, відповідно до яких слід зобов’язати аудиторів та аудиторські фірми здійснювати страхування своєї професійної діяльності на весь період їх членства в Аудиторській палаті України, тим самим забезпечивши відшкодування збитків, заподіяних майновим інтересам третіх осіб внаслідок ненавмисних помилок та (або) недоглядів, допущених під час надання аудиторських послуг за договором страхування аудиторської відповідальності.

Анотація. Метою статті є систематизація та узагальнення наявних підходів до трактування поняття якості аудиту і деяких практичних аспектів його застосування. Однією з важливих тенденцій, яка чітко проявилася в останній час, є найсуворіша вимога до високої якості аудиту. Подальший розвиток аудиту на всіх рівнях нерозривно пов’язаний із підвищенням його якості. Аудиторська інформація є першоосновою для ухвалення управлінських рішень, тому підвищення якості аудиторської інформації і як наслідок якості аудиту сприятиме підвищенню якості управлінських рішень, що звичайно позначиться на економічному та фінансовому стані на всіх рівнях управління, а також сприятиме зниженню інформаційного ризику під час ухвалення рішень усіма користувачами фінансової інформації. Розглянуто значення якості аудиторської інформації в сучасних економічних процесах. Вивчено питання впливу аудиту на розвиток економічних процесів на мікро- і макрорівні. Досліджено теоретичні розробки в напрямі визначення якості аудиту, що має визначальне значення на методологію проведення аудиту, оцінку його якості, достовірність аудиторської інформації, її значення для всіх користувачів фінансової інформації. Ці теоретичні розробки мають також суттєвий вплив на практичну аудиторську діяльність, достовірність наданої інформації, її якісні показники та інші фактори, важливі для користувачів аудиторської інформації. Доведено, що основним критерієм якості аудиторської інформації є її достовірність і відповідність фактичному стану об’єкта аудиту. Дослідження причин глобальної економічної кризи, що розгорнулася 2008 року, із усією гостротою виявило спектр проблем, викликаних рішеннями, які ухвалювалися на підставі аудитованої фінансової звітності. Серед основних причин цієї фінансової кризи, крім загальноекономічних, є якість бухгалтерського обліку і якість проведеного аудиту, які визначально вплинули на банкрутство ключових фінансових установ, що згодом призвело до кризи, а також недостатній контроль для запобігання шахрайським діям підприємств, які перевіряють аудиторські фірми, що є наслідком аудиту низької якості. Дано нове визначення якості аудиту, яке істотно відрізняється від більшої частини чинних на нинішній день. Це, у свою чергу, дає можливість більш точно і правильно визначити напрями, методи, принципи та інші складові аудиторських перевірок, суттєво підвищивши їхню якість. У перспективі підвищення якості аудиту має суттєво скоротити ризики кризових явищ у реальному секторі економіки. Ключові слова: якість аудиту, аудит, аудиторські послуги, оцінка, контроль, достовірність, фактичний стан, об’єкт аудиту. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 2; бібл.: 31.

У статті досліджено різні аспекти організації та проведення аудиторської перевірки наявності та руху основних засобів на підприємствах, враховуючи основні особливості їх обліку та класифікації відповідно до НП(С)БО, МСБО та МСФЗ. Згруповано джерела аудиторських доказів, необхідних аудитору під час проведення аудиторської перевірки. Також запропоновано етапи проведення аудиту операцій з основними засобами, наведено методичні прийоми, що можуть застосовуватися під час перевірки. Встановлено, які чинники впливають на аудит операцій з основними засобами та на що саме аудитору потрібно звернути найбільшу увагу. Наведено види порушень і помилок, які найчастіше виявляються під час аудиту операцій з основними засобами. Зазначено перевіряючи, які первинні документи, можна виявити ці порушення та розкрито їх вплив на базу оподаткування податком на прибуток та на фінансову звітність підприємства.