To see the other types of publications on this topic, follow the link: Передача термінів.
Journal articles on the topic 'Передача термінів'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Передача термінів.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Коломієць, Олена. "СПОСОБИ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНІВ ГАЗЕТНИХ СИНОПТИЧНИХ ТЕКСТІВ". Молодий вчений, № 1.1 (113.1) (31 січня 2023): 27–30. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2023-113.1-7.
Full textAbstract:
У статті розглядаються нові методологічні можливості прийому реконструкції, який у когнітивній лінгвістиці почали застосовувати для виконання інших – ширших завдань, пов’язаних з необхідністю відновлення структур свідомості, до яких належать і газетні синоптичні тексти (далі – ГСТ) як ментальні утворення. Здійснюється декодування та переклад внутрішньосемантичних елементів ГСТ, серед яких терміни. Установлено, що переважну більшість термінологічного складу ГСТ становлять метеорологічні терміни, які тлумачаться як мовні знаки, значення яких є спеціальними для метеорології. Визначено, що низький відсоток використання термінів в ГСТ пов’язуємо з авторською інтенцією до образного зображення навколишньої дійсності, а також відповідним комунікативним завданням до інформування аудиторії. Зафіксовано, що реконструкція ономасіологічної структури метеорологічних термінів ГСТ свідчить про збіг ядра зони базису із синтаксично стрижневим словом. Встановлено основні прийоми перекладу термінів ГСТ, зважаючи на їх структуру та план вираження: 1) описовий переклад – передача слова за допомогою розширеного пояснення значення англійського слова; 2) переклад за допомогою використання родового відмінка; 3) калькування, або дослівний переклад. Виявлено ряд термінів-словосполучень, які не допускають дослівного перекладу, хоча мають еквіваленти в українській мові, оскільки окремі елементи таких термінів відрізняються від компонентів еквівалента в українській мові. Узагальнено, що метеорологічні терміни створені шляхом концептуалізації головних понять, шляхом приписування головному поняттю однієї чи кількох ознак, що здійснюється здебільшого за продуктивними ономасіологічними моделями. Унаслідок реконструкції ономасіологічної структури метеорологічних термінів ГСТ показала, що ядро зони базису фактично збігається з синтаксично стрижневим словом.
2
Шишко, Анжеліна Василівна. "Сучасні питання та загальні особливості науково-технічного перекладу в сучасних умовах глобалізації". International Science Journal of Education & Linguistics 3, № 2 (2024): 126–33. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjel.20240302.14.
Full textAbstract:
у статті розглядаються загальні особливості та специфіка перекладу науково-технічної літератури. Відомо, що специфіка науково-технічного перекладу, переважно це – передача мовних та стилістичних особливостей, характерних тим чи іншим жанрам науково-технічної літератури. Більшість лінгвістів описують цей тип перекладу як унікальний вид діяльності, який відрізняється своїми функціональними характеристиками, а не стилістичними або жанровими особливостями. Отже, робиться спроба визначити основні труднощі, що виникають при перекладі науково-технічних текстів з німецької на українську мову. Для успішного виконання такого перекладу необхідно враховувати основні характеристики наукового стилю загалом та труднощі, що можуть виникнути у процесі перекладу, а також використовувати адаптивні стратегії. Переклад технічного тексту передбачає ряд вимог і особливостей, які перекладач повинен виявити та пояснити доступно. Для фахівця з технічного перекладу мовні знання переважно представлені термінами та спеціалізованою лексикою, при цьому найтиповішою лексичною особливістю є використання великої кількості спеціальних термінів та термінологічних словосполучень. Автор приділяє увагу дослідженню основних прийомів перекладацьких лексичних трансформацій та граматичних особливостей у процесі перекладу німецьких фахових різногалузевих текстів. Розглянуто ознаки науково - технічної термінології, проаналізовано особливості утворення та перекладу різних типів термінів.
3
Телеки, Марія, та Валентина Синиця. "СЛОВОТВІРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТЕРМІНІВ ФІЗІОТЕРАПІЇ ЯК СКЛАДОВОЇ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ". Folium, № 6 (26 травня 2025): 196–202. https://doi.org/10.32782/folium/2025.6.27.
Full textAbstract:
У статті розглянуто термінологію мікросистеми фізіотерапії, яка вживається латинською та англійською мовами. З’ясовано поняття “фізична реабілітація”, “фізична терапія”, “фізіотерапія”. Схарактеризовані словотвірний та етимологічний потенціал термінів фізіотерапії як складової фізичної реабілітації. Встановлено, що за своїм складом терміносистема фізіотерапії нерівнорядна й представлена дериватами, словотвірні процеси яких ґрунтуються на різних способах творення термінів. Продуктивний спосіб – основоскладання, який уможливлює концентрацію інформації про неоднакові властивості позначуваного об’єкта. Найбільшу групу становлять двокомпонентні термінологічні одиниці, твірною основою яких є грецький іменник “θεραπεία”.Відтворюючи родове поняття, іменник класифікує терміни зі значенням “лікування”: pelotherapía, англ. pelotherapy – лікування грязьовими обгортаннями й аплікаціями. Мотивувальну ознаку у композитних термінах висвітлюють основи слів греко-латинського походження. Друга група за чисельністю – багаточленні конструкції, що описово висвітлюють використання природних і фізичних чинників лікування.Прикметники/дієприкметники в атрибутивних терміносполученнях відображають специфічні властивості факторів дії на організм людини: radiátio infrarubra, англ. infrared radiation – інфрачервоне випромінювання. У багаточленних термінах, компонентами яких є іменники, стрижневий термін є носієм поняттєвого змісту терміна. Іменники у непрямих відмінках, що поєднуються з головним, конкретизують або уточнюють поняття. Англійській фізіотерапевтичній термінології притаманні абревіатури й акроніми. Це пов’язано з прагненням максимально стисло економними засобами передати потрібну фахову інформацію.
4
КРУПЄЙ, Кристина. "СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНООДИНИЦЬ ІНФЕКТОЛОГІЇ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 3 (8) (18 жовтня 2023): 9–13. http://dx.doi.org/10.32689/maup.philol.2023.3.2.
Full textAbstract:
Кожен етап наукового дослідження, написання науково-методичного видання передбачає використання спеціалізованих термінів, які не лише конкретизують поняття, але й формулюють основні закони та принципи. Термінологія інфектології постійно змінюється, її обсяг і семантика можуть еволюціонувати попри те, що спостерігаються сталі тенденції утворення нових термінів для різних терміносистем. Мета статті – провести аналіз структурних особливостей англомовних термінів у галузі інфектології та їх відображення в перекладі. Для дослідження поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: 1) з’ясувати структурні особливості терміноодиниць інфектології; 2) встановити словотвірні шляхи номінації англійських термінів галузі інфектології. Наукова новизна полягає у спробі власного дослідження структурно-семантичних особливостей сучасних термінів інфектології. Методи дослідження. Дослідження здійснювали на основі використання таких методів: лінгвістичного спостереження та аналізу, описового і компонентного методів, методу аналізу словникових дефініцій та статистичних методів обчислення кількісних результатів, метод суцільного добору термінів з фахового тексту інфектології для укладення словників. Висновки. Добір термінів галузі інфектології (604 терміни) мав субстантивний характер (98 % добору складали іменники, 2 % – прикметники). На основі структурного аналізу доборів було виділено шість структурних груп термінів галузі інфектології: кореневі, похідні, складні терміни, терміни-словосполучення, номенклатури та терміни-абревіатури. Останні є активним способом утворення нових термінів інфектології, особливо за останні 3–5 років, що підтверджує загальну тенденцію щодо компресії інформації в фахових текстах. До найпродуктивніших груп скорочень відносяться: алфавітні абревіатури, акроніми та змішані абревіатури, які орієнтовані на швидку передачу інформації в максимально стислій формі.
5
Сугацька, Наталія Василівна, та Олена Вікторівна Каліцева. "ДО ПИТАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ БАЗИ ГОЛОКОСТУ". South Archive (Historical Sciences), № 41 (8 травня 2023): 84–92. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2023-41-10.
Full textAbstract:
Мета дослідження – здійснити аналіз міжнародної термінологічної бази, різних напрямів і підходів у визначенні дефініцій, котрі стосуються трагічної долі європейських євреїв у часи Другої світової війни. Оскільки сучасне наукове поле містить різноплановий доробок за визначеною проблематикою, то авторки цієї розвідки сконцентрували свою увагу на роботах, котрі, на їхній погляд, становлять певний інтерес у визначенні дефініцій Голокосту, адже професійна наукова компетентність передбачає дотримання термінологічної єдності як неодмінний її складник. Методи. Для здійснення систематизації термінологічного апарату історико-наукових досліджень роботу виконано в контексті проблемно-тематичного підходу з використанням загальнонаукових методів аналізу та синтезу, що забезпечило досягнення поставленої мети. Результати. Термінологія посідає особливе місце у системі сучасного наукового знання, а однозначність термінів свідчить про упорядкованість та точність. Проте на практиці терміни нерідко набувають багатозначності: одне слово – термін слугує для вираження різних понять чи подій. Зокрема, термін «геноцид» вживають як стосовно трагедії європейського єврейства в період Другої світової війни, так і стосовно Голодомору в Україні. І, навпаки, часто для позначення одного й того ж поняття, події, явища існує два і більше термінів. Прикладом такого вжитку є Голокост, Катастрофа, Шоа, Хурбан, коли йдеться про масове знищення нацистами єврейського населення в часи Другої світової війни, а не про інші трагічні події в історії єврейського народу. Базуючись на безпрецедентному характері подій, обґрунтовано влучний термін для наукового вжитку із зазначеної проблеми, який був би зрозумілий і з яким погоджувалась би більшість науковців. Висновки. Нині саме термін «Голокост» є більш звичним та зрозумілим для більшості науковців, але серед дослідників стосовно його дефініцій усе ще тривають дискусії. У перші повоєнні роки застосовувався термін «геноцид», який викликав багато суперечок. Провідні фахівці з дослідження такої проблеми запропонували терміни «Катастрофа», «Шоа», «Хурбан»; останні два з кінця 60-х – початку 70-х років ХХ століття поступилися місцем Голокосту. Загалом, саме термін «Голокост», на нашу думку, має чітку вмотивовану дефініцію, залишається загальноприйнятим та вживаним у світовій, а з кінця ХХ ст. і в українській історичній науці, що не виключає можливості вживання і терміна «Катастрофа».
6
А., О. Івахненко. "ВІДТВОРЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОВЛЕННЯ ПЕРСОНАЖА У ПЕРЕКЛАДІ". ВЧЕНІ ЗАПИСКИ Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» 28 (25 травня 2022): 237–46. https://doi.org/10.5281/zenodo.7463956.
Full textAbstract:
Об’єктом даної статті виступають проблеми художнього перекладу, предметом – особливості відтворення мовлення персонажа детективного твору. Матеріалом слугують оригінал і переклад тексту <em>The Apprentice</em> сучасної американської письменниці китайського походження Тесс Геррітсен. Актуальність роботи, на наш погляд, зумовлена високим рівнем популярності авторки – її твори опубліковані в 40 країнах, продано 25 мільйонів примірників. Медичні трилери Тесс Геррітсен відзначаються високим рівнем заплутаності сюжету, глибокою розробкою характерів персонажів, ретельним аналізом психології злочинця. Її позитивні герої – яскраві особистості, які докладають максимум зусиль, аби здолати зло, що приходить у наш світ, втілене в людській подобі, а негативні персонажі завжди вирізняються певною логікою своїх учинків. У статті зазначається, що серія <em>Rizzoli&Isles</em>, до якої належить і досліджуваний роман, характеризується такими особливостями: 1) через свій жанр – медичний детектив-трилер, в кожній книжці представлені персонажи-медики, а тексти насичені медичною термінологією; 2) кожен персонаж має власні особливості психології, які відбиваються на його чи її поведінці й мовленні; 3) пара жінок Ріццолі – Айлс, чиї прізвища винесені у назву серії, мають протилежний темперамент, але є схожими у своєму світогляді й характері. Мовлення Мори Айлз вирізняється такими рисами: 1) стислість висловлювань, синтаксична простота речень; 2) логічність і послідовність тверджень, чітка аргуменатція думок; 3) насиченість складною медичною термінологією. У результаті проведеного аналізу робиться висновок, що всі характерні риси мовлення Мори Айлз, меншою чи більшою мірою, були відтворені в перекладі І.О. Серебрякової. Відмічається також схильність перекладачки до надання додаткових пояснень деяким складним термінам, ужитим у творі. Зазначаються основні трансформації, застосовані при передачі термінології (за класифікацією В.І. Карабана), робиться висновок щодо ужитої перекладацької стратегії при перекладі мовлення Мори Айлз.
7
Morozova, О. I. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОЦЕСІВ, ЩО ПРОТІКАЮТЬ В ОСВІТНІХ ТА ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМАХ, ЗАСНОВАНА НА ВИКОРИСТАННІ ОНТОЛОГІЧНОГО ІНЖИНІРИНГУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (2019): 135–38. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.135.
Full textAbstract:
В роботі наведено модель формування процесів, що протікають в освітніх та виробничих системах, заснована на використані онтологічного інжинірингу. В основу моделі входить термінологічна система предметної галузі «Організація та функціонування закладу вищої освіти», терміни якої пов'язані між собою гіперономічними відносинами. Основною метою побудови термінологічної системи є відокремлення з термінологічної низки три групи термінів, тобто їх попередня класифікація. Така класифікація передбачає упорядкування певних термінів з метою пошуку між них однорідних зв’язків та відносин. Рівень корінного поняття має троє термінів та їх поняття, які формують три гілки понять. Наведено укрупнену схему термінології предметної галузі «організація та функціонування вищого навчального закладу». Як кореневий термін, який задає своєрідний розмір термінологічного дерева предметної області «організація і функціонування закладу вищої освіти» обраний термін «вища освіта». Виділено три гілки термінів, які утворюють термінологічне дерево, яке покриває своїми визначеннями предметну область. Перша гілка передбачає використання відносин «загальне – часткове» та «рід – вид». Друга гілка буде формуватися на просторо часових відносинах або як кажуть темпоральних відносинах, а також причино-наслідних зв’язків між певними поняттями. Третя гілка, в корні якої полягає термін «педагогіка вищої школи» передбачає будь які відносини між низ лежачими термінами. Одержану термінологічну систему предметної галузі представлено у виді онтологічної моделі, структура якої має деревовидний вигляд. Таке представлення дає можливість формалізувати предметну галузь. Корисність даної термінологічної системи у тому, що вона може стати основою для множини навчальних дисциплін, які називаються «Вступ до спеціальності». Крім того, словник дає методичну основу викладачам, які формують або оновлюють робочі навчальні програми на етапі обмірковування назв навчальних модулів, тим, а також анотацій до них з метою створення укрупненого термінологічного дерева навчальної дисципліни, яке буде основою для наповнення її навчальним матеріалом.
8
Bozhko, Iryna. "Онімна гра: зауваги до термінології". Literature and Culture of Polissya 108, № 22f (2023): 121–30. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2023-22f-108-121-130.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі ономастичної термінології, зокрема в контексті онімної гри. У статті описано терміни-синоніми до терміну онімна гра та частково визначено особливості онімної гри з погляду лінгвістів-представників різних ономастичних шкіл України та світу. Онімна гра визначається як навмисна маніпуляція з власною назвою, яка провокує руйнування ономастичного стереотипу комунікантів. Онімна гра передбачає розчленування структури словоформи, маніпуляції з категоріями роду й числа, перехід оніма в статус апелятива й навпаки, суфіксальний та інший відонімний словотвір, контамінації, народну етимологію, порівняльні конструкції, онімні метафори й метонімічні конструкції, експлуатацію графіки та орфоепії на межі різних мов. В українській ономастиці побутує також термін ономастична гра, який є менш вживаним та, на наш погляд, менш логічним. Подібні термінологічні проблеми притаманні також іншим європейським мовам, де співіснують jeu de noms, jeu onomastique, jeu d’onomastique (французька мова); name game, onomastic game (англійська мова). Термін ludonimía / ludonymie авторства Анхеля Іґлесіаса Овехеро лаконічно резюмує сутність поняття. Людонімія здійснюється через використання каламбурів, маніпуляції з омонімами та паронімами, епонімію, фонетичне обігрування ідентифікатора в поєднанні з прізвищем, кореферентну номінацію, яку автор називає поліономасією. Проте згаданий термін уже вживається на позначення найменування різного роду ігор, тож у такому разі йдеться про небажану в термінології полісемію. Відзначаємо, що полісемія в ономастичній термінології – поширене явище, зокрема у контексті вживання термінів логонім, квазіонім. Останній ми вживаємо на позначення продукту онімної гри, апелятива, який імітує власну назву та нерідко має узагальнююче значення, тоді як в інших дослідженнях він фігурує на позначення апелятива, який вживається в ролі пропріальної одиниці не імітуючи структурно власну назву. Попри брак уніфікації в ономастичній термінології взаєморозуміння дослідників цілком можливе завдяки прозорій семантиці термінів та контексту, який уточнює їхнє значення.
9
МОШКОВСЬКА, Людмила. "ПЕРЕКЛАД ТРАНСПОРТНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТАХ КОМПРЕСОВАНОГО ТИПУ". Актуальні питання іноземної філології, № 16 (21 липня 2022): 143–49. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2022-16-21.
Full textAbstract:
Стаття спрямована на дослідження способів точної передачі англомовних транспортних термінів в академічних текстах компресованого типу на українську мову. У роботі застосовано низку наукових методів: теоретичний аналіз наукових джерел, порівняльний та контекстуальний методи, статистичний аналіз обробки даних, методи лінгвістичної та перекладацької інтерпретації отриманих результатів. Актуальність дослідження полягає у характеристиці та порівнянні функціональних властивостей тез, резюме, анотацій, виокремленні характерних термінологічних одиниць для кожного типу з урахуванням структурно-семантичних ознак та у виокремленні найуживаніших способів їх адаптації в перекладених текстах через застосування трансформаційного підходу. Таким чином, анотацію охарактеризовано як короткий інформативно насичений текст, підсумок основних положень дослідження без авторських висновків з переважним використанням термінів різних структурних типів. Резюме представлено як текстовий фрагмент у вигляді стислої характеристики наукової праці з викладом головних думок автора та результатів дослідження, що відтворені авторськими термінами-акронімами, власними назвами, вузькогалузевою термінологією. Англомовну тезу охарактеризовано як представлення теми дослідження та її обґрунтування із зазначенням головної ідеї, де функціонують міжгалузеві терміни, вузькогалузеві лексичні одиниці, терміни-інтернаціоналізми, власні назви, загальнонаукові терміни. Отже, лексико-семантичну трансформацію пермутацію описано як домінантний спосіб передачі восьми структурних моделей термінологічних іменникових словосполучень. Комбіновані трансформації застосовано до термінологічних словосполучень та термінів-неологізмів на позначення транспортних систем в текстах анотацій та резюме: калькування + адаптивне транскодування + пермутація + заміна; заміна + вилучення + калькування; генералізація + експлікація. Калькування та транскодування вжито для перекладу простих, похідних міжгалузевих, загальногалузевих термінів, термінів-інтернаціоналізмів, загальнонаукових лексем на позначення учасників транспортних послуг, операцій, перевізних документів в анотаціях. Одно- та двокомпонентні міжгалузеві та загальногалузеві терміни для визначення назв транспортних об’єктів та опису проблем, пов’язаних з транспортом, перекладено за допомогою модуляції. Часткова експлікація та описовий переклад вжито для передачі власних назв, вузькогалузевої термінології в текстах тез та резюме.
10
Гордун, С. М. "СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНІВ ЕКОМАРКЕТИНГУ В АНГЛОМОВНИХ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТАХ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 43–48. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-7.
Full textAbstract:
Дослідження термінів ґрунтується передусім на законах загального термінознавства, одним з основних завдань якого є дослідження вузькогалузевих терміносистем, до яких належить і термінологічна система екомаркетингу – молода терміносистема науки, яка виникла на стику екології, економіки та маркетингу. Зусилля екомаркетингу спрямовані на задоволення потреб людей за допомогою виробництва, реалізації та споживання товарів, послуг, обміну інформації тощо, при цьому вони не порушують екологічної рівноваги й не впливають на здоров’я людей. Досліджувані терміни забезпечують накопичення та трансфер фахової інформації та задовольняють комунікативні потреби спеціалістів цієї галузі. Статтю присвячено дослідженню семантичних особливостей термінів екомаркетингу. Матеріалом дослідження слугують англомовні публіцистичні тексти з екомаркетингу за період 2011–2017 років (обсяг вибірки – 52 261 слововживання), які ми вважаємо найважливішими засобами вираження терміносистеми екомаркетингу. Крім того, вважаємо, що сфера функціонування є більш важливою в термінознавстві, адже термін – це мовна одиниця, яка проявляє усі свої властивості й ознаки тільки в разі його вживання в текстах різних жанрів. Дослідження показало, що будь-який публіцистичний текст екомаркетингу містить вузькогалузеві, міжгалузеві, зовнішньогалузеві терміни та загальновживану лексику, причому зауважимо, що газетні статті, порівняно зі статтями спеціальних видань, містять набагато менше термінів усіх груп. Також було встановлено, що в публіцистичних текстах наявна велика кількість термінів-синонімів. Синонімія терміносистеми екомаркетингу проявляє свої особливості, функціонуючи власне в публіцистичних текстах. На основі проведеного аналізу було виділено три типи синонімічних рядів у терміносистемі екомаркетингу, найчастотнішим з яких є ряд синонімів, які частково проявляються в публіцистичних текстах. Для впорядкування терміносистеми екомаркетингу важливим є процес уніфікації синонімів, при цьому потрібно дотримуватися критеріїв вмотивованості та абсолютної частоти. Отримані результати нашого дослідження сприятимуть взаєморозумінню науковців у світі та полегшенню процесу передачі інформації.
11
Білоус, Н., L. Diachuk та І. Довженко. "СЕМАНТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ АНГЛІЙСЬКИХ ТЕРМІНІВ СФЕРИ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ ТА ЇХ УКРАЇНСЬКИЙ ПЕРЕКЛАД". Nova fìlologìâ, № 97 (25 березня 2025): 27–35. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2025-97-4.
Full textAbstract:
З прийняттям «Глобальної стратегії ВООЗ щодо дієти, фізичної активності та здоров’я» у 2004 році почалось активне просування здорового харчування та фізичної активності. Це призвело до поповнення словникового складу англійської мови термінами, які потребують класифікації та систематизації. У науковій статті під терміном сфери здорового харчування розуміємо лексему з конкретним семантичним та прагматичним навантаженням, яка позначає здоровий спосіб харчування через правильний вибір продуктів та раціону. Досліджувані термінологічні одиниці класифіковано за такими семантичними групами: 1) терміни на позначення основних поживних речовин; 2) терміни, пов’язані з основними групами продуктів; 3) терміни, пов’язані з дієтами та раціонами; 4) терміни, пов’язані з харчовими принципами та підходами; 5) терміни, пов’язані з приготуванням здорової їжі; 6) терміни на позначення хвороб, пов’язаних із харчуванням; 7) терміни, пов’язані з харчовими технологіями. Будучи членом Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна ухвалює всі базові документи, які відповідають її рекомендаціям щодо здорового харчування. Проте на національному рівні є необхідність в активнішому поширенні стратегії ВООЗ щодо збалансованого раціону та реалізації інформаційних і просвітницьких заходів. Ключову роль у цих процесах відіграє точний та уніфікований переклад термінологічних одиниць, якими послуговуються як представники державних органів, так і медіа та комерційні установи. Найбільш продуктивними прийомами відтворення термінів сфери здорового харчування виявилися такі: 1) прямий еквівалент; 2) транскодування (включає транслітерацію, транскрибування, адаптивне та змішане транскодування); 3) калькування (переважно для перекладу термінів-словосполучень, яке часто передбачає інверсійний порядок слів, притаманний мові перекладу); 4) описовий переклад та 5) трансплантація (пряме включення). Іноді специфікою української терміносистеми є функціонування двох паралельних форм, утворених шляхом транскодування або підбором прямого еквівалента. Вибір перекладача залежить від рівня обізнаності цільової аудиторії. У розвідці визначаються перспективи подальших досліджень, які полягають у систематизації та створенні стандартизованої бази термінології сфери здорового харчування.
12
Хомич, C. М., І. Є. Цизь та В. В. Сацюк. "ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕРМІНУ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ВІДРЕМОНТОВАНОЇ ПОВЕРХНІ ДЕТАЛІ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 49 (26 червня 2023): 105–10. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi49.1061.
Full textAbstract:
Деталі сільськогосподарських машин мають певний термін працездатності, який залежить від умов експлуатації та якісного сервісного обслуговування. Деталі спрацьовуються та потребують відновлення. Ремонтні роботи дозволяють продовжити функціонування деталі на певний період. Під час ремонту деталей необхідно прогнозувати термін їх подальшої експлуатації. Відновлювати спрацьовані деталі досить проблематично, оскільки технології ремонту є застарілі. Однак, застосування нетрадиційних технологій відновлення вимагає оцінювання якості відремонтованого виробу, що передбачає визначення максимального терміну його експлуатації в майбутньому. Загалом довговічність відремонтованих деталей залежить від правильного вибору методу їх відновлення, якості виконаної роботи, точності інструменту, кваліфікації працівників тощо. Для визначення термінів ремонту використовують методики прогнозування за обчисленими допустимими значеннями параметрів та спеціальні таблиці. Найпоширенішим способом оброблення інформації для прогнозування залишкового ресурсу роботи деталей є застосування номограм. Номограми побудовані за результатами обчислень за емпіричними рівняннями, які пов’язують залишковий ресурс із початковим значенням вимірювального параметра, пробігом з початку експлуатації, значенням вимірювального параметра в поточний момент, а також з граничним значенням параметра. Запропонована у статті методика прогнозування терміну працездатності відремонтованої деталі дозволяє оцінити її стан шляхом визначення показників довговічності за показниками, що впливають на неї. Користуючись заздалегідь відомими факторами впливу та застосувавши запропонований метод прогнозування можна визначити термін працездатності деталі, ще до проведення ремонтних робіт.
13
МИРОШНИЧЕНКО, Юрій. "ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ «КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ»: СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ". Law. State. Technology, № 3 (11 грудня 2023): 50–55. http://dx.doi.org/10.32782/lst/2023-3-9.
Full textAbstract:
Мета дослідження, матеріали якого подаються у цій статті, полягала в наближенні до побудови поняття криміналістичного забезпечення судового провадження. Методологія дослідження ґрунтується на використанні методів діалектики та семантичного аналізу, які дозволили з’ясувати значення мовних одиниць, що утворюють словосполучення «криміналістичне забезпечення», та сформулювати ресурсно-діяльнісний підхід до розуміння онтології позначеного ним явища. Вихідним положенням дослідження є твердження, згідно з яким неточність гуманітарних наук жодним чином не виправдовує наявності в їхній структурі невизначених, розпливчастих або багатозначних термінів. Попри відсутність математичної, а часом і семантичної ясності, терміни будь-якої, зокрема й гуманітарної дисципліни повинні зберігати логічну визначеність і гносеологічну точність. Не перебільшуючи дослідницький потенціал семантичного аналізу мовних одиниць, які утворюють назву досліджуваного поняття, автор сподівався, що застосування деяких лінгвістичних засобів з метою формування певних посилок, необхідних принаймні для окреслення меж, позначеного відповідним терміном поняття, може виявитися продуктивним, адже термін, якщо й не охоплює всього номінованого поняття, то, без сумніву, є його ядром, серцевиною, основним змістом. Проведене дослідження показало необхідність подальшого вивчення феномену криміналістичного забезпечення як складної, багатопланової функціонуючої системи на базі ресурсно-діяльнісного підходу. Наступним кроком у напрямку розв’язання поставлених перед собою автором статті дослідницьких завдань має стати побудова дефініції поняття криміналістичного забезпечення судового провадження, що передбачає необхідність з’ясування низки ключових питань, від яких залежить його змістовна та структурна визначеність.
14
Харчук, Л. В. "Особливості неморфологічного способу термінотворення (на матеріалі української електроенергетичної термінології)." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, № 2 (2020): 254–60. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-27.
Full textAbstract:
Визначальною особливістю теперішнього суспільства є його технократизація, яка передбачає міграційні процеси між загальновживаною лексикою та фаховими термінологіями. Важливою специфічною ознакою терміна як структурно-смислової єдности є збереження його цілісности. Для створення нового слова можуть бути використані різні мовні засоби, а вибір оптимально- го способу номінації – складний процес, що визначається об’єктивними і суб’єктивними момен- тами, зовнішніми й внутрішніми факторами. Одним з основних засобів термінотворення є вико- ристання власномовних ресурсів, що передбачає застосування неморфологічного способу сло- вотвору, який ґрунтується на тому, що звукова оболонка твірного слова залишається незмінною, але набуває нового значення. У статті проаналізовано специфіку використання вищезазначено- го способу в термінотворенні на матеріалі сучасної української електроенергетичної термінології (далі УЕЕТ). З’ясовано особливості термінів, утворених лексико-семантичним і морфолого-син- таксичним способами словотворення. Виявлено основні тематичні групи електроенергетичних термінів, що утворилися внаслідок вторинної номінації – через переосмислення лексичного зна- чення загальновживаних слів. Констатовано, що тематичні групи термінів УЕЕТ, утворених лек- сико-семантичним способом, різняться за своєю чисельністю, а морфолого-синтаксичний спосіб використано для невеликої кількости електроенергетичних термінів.
15
Янковець, О. В. "СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКИХ СКЛАДНИХ ТЕРМІНІВ-ІМЕННИКІВ ПРИКОРДОННОЇ СФЕРИ (НА ОСНОВІ ШЕНГЕНСЬКОГО КОДЕКСУ ПРО КОРДОНИ)". Nova fìlologìâ, № 87 (9 січня 2023): 81–87. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2022-87-13.
Full textAbstract:
У статті розглядаються структурні особливості німецьких складних термінів-іменників, які належать до прикордонної сфери. Термінологічні одиниці були виокремлені шляхом вибірки із Шенгенського кодексу про кордони. Ми дотримуємось думки, що фаховий текст є найважливішим засобом вираження фахової мови через накопичення та передачу фахової інформації, і саме в тексті проявляються основні функції термінів (номінативна, репрезентативна, сигніфікативна, комунікативна та когнітивна). Загалом було проаналізовано 180 термінологічних одиниць і були зроблені відповідні висновки щодо їхніх структурних особливостей. Найбільша кількість проаналізованих термінологічних одиниць є двокомпонентними термінами, трикомпонентних термінів було виявлено в чотири рази менше, а чотирикомпонентні (полікомпонентні) терміни становлять незначний відсоток від загальної кількості. Однією з особливостей німецьких складних термінів прикордонної сфери є їх функціонування за загальними правилами лексикології німецької мови, що є свідченням того, що терміни – це не особливі слова (неологізми, неоніми, оказіоналізми), а слова загального вжитку, які в одному зі своїх значень є фаховими лексичними одиницями на позначення спеціальних понять. Найбільшою комбінаторною здатністю володіє іменник, поєднуючись з іншими іменниками, значно рідше – з іншими частинами мови. Щодо родової належності, то кількість іменників чоловічого та жіночого роду значно переважає над іменниками середнього роду, що є цілком закономірним для німецької мови. Типовим для досліджуваного скопусу термінів є частотність уживання певних іменників, зокрема іменника «кордон», який поєднується з іншими іменниками, а також числівниками, прикметниками, прийменниками, формуючи дво-, три- та полікомпонентні лексичні одиниці.
16
Черник, Марина Володимирівна, та Анастасія Андріївна Єременко. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ АБРЕВІАЦІЇ В НАУКОВО-ТЕХНІЧНОМУ ДИСКУРСІ". Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія, № 4 (22 грудня 2023): 63–68. http://dx.doi.org/10.32782/philspu/2023.4.13.
Full textAbstract:
Скорочення та абревіатури, що сприяють здійсненню закону мовної економії, в нашому сьогоденні стали невід’ємною та суттєвою складовою частиною сучасних терміносистем і визначили мету статті – вивчення функціонування та ролі абревіатур і скорочень в англомовних науково-технічних текстах, відтворення англійської абревіатури українською мовою. Відповідно до мети у статті проведено аналіз останніх досліджень і публікацій, присвячених проблемам абревіації; розкрито визначення абревіації, абревіатури і терміна «скорочення»; з’ясовані причини появи, росту кількості абревіатур і скорочень; зазначено основне завдання скорочень, що полягає в економії зусилля під час усного мовлення та в економії обсягу письмового тексту; розглянуто аспекти функціонування та складності перекладу абревіації, наявної в англійській науково-технічній літературі; підкреслено, що у сучасному мовознавстві існують численні і неоднорідні принципи класифікації абревіатур, внаслідок чого серед скорочених одиниць виділяються різні їх типи на основі різних ознак і виокремлено наявні типи абревіатур у досліджуваних текстах; наведено основні способи передачі англійської абревіатури українською мовою; визначено перспективу подальшого дослідження перекладацького аспекту функціонування абревіатур і скорочень. З метою дослідження понять абревіації, абревіатури і терміна «скорочення» було використано теоретичний аналіз задля опрацювання наукової літератури; описовий метод використано задля розкриття змісту головних понять; для визначення структурних особливостей (мається на увазі кількість літер) досліджуваних абревіатур і скорочень застосовано структурний метод. Досліджувані тексти включали науково-технічні термінологічні скорочення, як-от: абревіатурні терміни-словосполучення, графічні загальнонаукового характеру, абревіатури, поєднані з цифрами, і зрізані слова. Скороченню підлягали багатоскладові лексичні одиниці. Виявлені абревіатурні терміни-словосполучення – це ініціалізми і саме авторські скорочення, які пояснювалися в текстах, які стисло передають значення багатокомпонентних термінів.
17
Дубик, Людмила Василівна, Наталія Василівна Чернецька та Юлія Василівна Цисар. "ЗМІНИ ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗЛИВИМ АБОРТОМ НА ТЛІ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ". Health & Education, № 2 (27 серпня 2024): 31–35. http://dx.doi.org/10.32782/health-2024.2.5.
Full textAbstract:
Невиношування вагітності становить 20–25% усіх вагітностей, і тенденцій до зниження рівня цієї проблеми не відзначається. Патогенез переривання вагітності ранніх термінів передбачає активацію системи гемостазу й реалізується зазвичай через патологію ендотелію судин, розвиток інфарктів плаценти, що проявляється симптомами відшарування трофобласта або хоріона. На думку дослідників, у 80% пацієнток із втратою вагітності на ранніх термінах виявляються гемостазіологічні зміни, що сприяють гіперкоагуляції. Виявлення таких змін у жінок із самовільним перериванням вагітності в анамнезі можуть слугувати предикторами можливої загрози самовільного аборту й допомагати в проведенні запобіжних заходів, спрямованих на збереження бажаної вагітності. Мета – оцінити зміни гемодинамічних показників у жінок із загрозливим абортом на тлі ендотеліальної дисфункції. Матеріали та методи. Ми обстежили 2 групи жінок. Першу (основну) групу становили 60 жінок із загрозливим викиднем, які перебували на стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні Чернівецького обласного перинатального центру в період з 2021 по 2022 рік. До контрольної групи ввійшло 30 пацієнток із неускладненою вагітністю в терміні 6–12 тижнів гестації. Попередньо нами встановлене достовірне збільшення концентрації ендотеліну-1 у 3–5 разів і зниження рівня оксиду нітрогену в 1,7–2 рази й Е-селектину – у 1,3–1,6 у жінок основної групи. Ці показники слугували одними з критеріїв включення в дослідження і вказували на наявність ЕД у пацієнток основної групи. Результати. Нами встановлено, що у жінок із загрозою самовільного викидня спостерігається тенденція до зменшення кількості тромбоцитів. Аналіз агрегаційної активності тромбоцитів пацієнток із загрозою переривання вагітності в ранні терміни виявив невелике, але достовірне збільшення агрегації тромбоцитів порівняно з показником за фізіологічної вагітності. У представниць I групи діаметр тромбоцитів, периметр, а отже, усі похідні показники – периметр, площа й об’єм – характеризувалися подібними змінами досліджуваних клітин і достовірно перевищували відповідні значення у групі контролю. Виявлені порушення в системі гемостазу свідчили про збільшення потенціалу згортання крові (гіперкоагуляцію). Висновок. Розвиток ендотеліальної дисфункції, зміна морфометричних параметрів циркулюючих тромбоцитів і показників коагулограми спричиняють патологічне зниження периферичного судинного опору в маткових, спіральних і радіальних артеріях, що вкупі суттєво погіршує прогноз для вагітності в ранні терміни.
18
МАМЕДОВА, Жаля. "РОЛЬ СИНОНІМІЇ В ЕКОЛОГІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 2 (17 лютого 2023): 22–26. http://dx.doi.org/10.32689/maup.philol.2022.2.4.
Full textAbstract:
У статті розглядається роль вивчення та дослідження екологічної термінології, яка з кожним днем зростає. Сьогодні основна мета дослідження галузевої термінології пов’язана з безперервним глобальним розвитком технологій та навколишнього середовища у всьому світі. Це швидке зростання призводить до створення та розвитку екологічної термінології. Процес визначення та найменування понять, пов’язаних з розвитком цивілізацій, збагачує термінологію. Екологічні терміни – це мовні одиниці, створені висловлювання понять, що з навколишньої людини середовищем. Мета статті – вивчення систематизації, структури екологічних термінів в англійській та азербайджанській мовах. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення низки завдань, таких як: 1) визначення граматичних особливостей екологічних термінів у різносистемних мовах; 2) розкриття ролі синонімії в екологічній термінології. Наукова новизна – у роботі вперше робиться спроба комплексно вивчити синонімію економічних термінів у порівняльному аспекті на матеріалі азербайджанської та англійської мов. У висновках зазначимо, що деякі спірні питання синонімії в термінології азербайджанської та англійської мов ґрунтуються на багатій традиції семасіологічних досліджень, а також на зв’язку з семасіологічними проблемами, такими як межа синонімічних рядів, полісемія, антоніми тощо. Говорячи про польові терміни у створенні екологічної науки та про заснування термінів, зазначимо, що термінологічна система має відношення до науки загалом. Становлення та розвиток термінологічної системи відбувається після зародження та появи наук, а також процес оформлення термінологічної бази окремих областей у систематизовану форму. У різних мовах ця систематизація відбувається у час.
19
Шашкіна, Н. І., К. В. Соколова, Л. В. Дружиніна та I. I. Атрошенко. "ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В ЛІНГВОКОГНІТИВНОМУ АСПЕКТІ". Nova fìlologìâ, № 88 (3 березня 2023): 104–10. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2022-88-16.
Full textAbstract:
Стаття присвячена основним теоретичним поняттям термінознавства – «термін», «терміносистема», обґрунтуванню передумов дослідження базових питань, пов’язаних із визначенням терміна як основної одиниці спеціальної номінації. Інтерес до термінології зумовлюється не лише соціальною значущістю цього класу номінативних одиниць як засобу мовного представлення та кодування концептуальних знань конкретних сфер діяльності людини, але й тим, що термінологія – наймобільніша частина лексики, що відображає рух науково-технічного прогресу. Було зазначено, що роль термінів у науковому пізнанні цілеспрямовано визначає нещодавно сформований напрям – когнітивне термінознавство, у рамках якого визначається когнітивна функція термінів, установлюється зв’язок розумових процесів із процесами вивчення дійсності та передачі знань. У статті підкреслюється, що в рамках когнітивного підходу термін розглядається як результат спеціальної когнітивної діяльності людини. Значущість когнітивних ретельних пошуків зростає в разі звернення до не досить досліджених у лінгвістичному аспекті терміносистем. Застосування до дослідженого матеріалу методики фреймового аналізу дозволило збудувати концептуальну модель одного з розділів будівництва – терміносистему найменувань будівельних машин і механізмів. Було встановлено, що з усіх засобів представлення знань найбільшого поширення набуло поняття фрейму. Установлено, що загальна структурація фрейму терміносистеми «Найменування будівельних машин і механізмів» зумовлена специфікою концептуальної області, яка репрезентується. Кожен фрейм і підфрейм має складну ієрархічну структуру, що відображає концептуальний зміст понятійного апарату будівельного машинобудування. Було також виявлено, що фрейми не просто замінюють один одного або з’являються на порожньому місці. Їх виникнення відбувається на основі вже наявних тематичних єдностей, що є наслідком діалектичного процесу розвитку екстралінгвістичної реальності. Також відбуваються спеціалізація та диференціація фреймів, що входять до термінологічної системи. Ось чому кількість і склад фреймів у терміносистемі не можуть бути постійними. У статті важливо було відзначити незамкненість і відкритість меж фреймів, які проявляються у вільному вході та виході термінологічних одиниць, що, однак, не призводить до змін парадигматичної організації терміносистеми. Зроблено висновок, що концептуальна модель може бути використана як основа для подальшого розвитку та ранжування машинобудівельної термінології.
20
БХІНДЕР, Наталія. "ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО ВІЙСЬКОВОГО ДИСКУРСУ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (22 вересня 2021): 52–60. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.5.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано визначення сучасного англомовного військового дискурсу та описано його головні лексичні особливості. На основі аналізу наукової літератури військовий дискурс визначено як усний чи письмовий комунікативний акт, використовуваний для реалізації формального чи неформального спілкування у військовому контексті. Такий дискурс описує військові дії, звання, зброю, тактику ведення війни, організацію військових формувань тощо. Текстам військової тематики властиві певні лексичні особливості. До них належать: військові терміни, абревіатури, неологізми, військові афоризми, прислів’я та цитати, фразеологічні одиниці, сленг, а також значна кількість метафоричних елементів, використаних для впливу на емоції аудиторії. Автор пояснює всі ці характеристики, дає їм визначення, а також показує особливості їх уживання в текстах військової тематики. Таким чином, військовий термін – це стала лексична одиниця, яка описує відповідне поняття в межах концептуальної та функціональної систем військової сфери. У статті вичленено головні підходи до формування військових термінів, а також пояснено причини появи нових термінів у військовому дискурсі. Особливу увагу приділено таким лексичним засобам, як сленг, військові афоризми, прислів’я, цитати, фразеологічні одиниці чи ідіоми. Автор пояснює, що вони формують спеціальний лексичний пласт та виконують додаткові функції, окрім передачі інформації, а саме: зняття психологічної напруги, вплив на почуття та емоції аудиторії через створення суб’єктивних повідомлень, а також підвищення патріотизму в країні завдяки аналізу перебігу конфлікту чи війни з використанням «ми-установки». Також автор розкриває екстралінгвістичні компоненти текстів військової тематики, оскільки вони використовуються для того, щоб привернути увагу читача до окремих елементів повідомлення та змінити його думку щодо певних питань.
21
Гриців, Н. М., О. В. Сабан та Р. Є. Синдега. "ТЕРМІНИ ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧОГО СПРЯМУВАННЯ: ТИПОЛОГІЯ ТА ФУНКЦІЯ". Nova fìlologìâ, № 89 (18 травня 2023): 78–86. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-11.
Full textAbstract:
Серед питань, які цікавлять сучасних перекладознавців – термінологічні проблеми перекладу та концептуалізація терміносистеми як ресурсу і результату спеціалізованих знань. Звідси – наукову розвідку присвячено дослідженню термінів перекладознавчого спрямування та їхніх функцій. Натепер англо-українська терміносистема перекладознавчого орієнтиру обумовлює потребу в упорядкуванні термінологічних одиниць. Власне, така необхідність мотивована з’явою однієї з перших комплексних спроб впровадження фахової метамови перекладної лексики та термінології; мовимо про Енциклопедію перекладознавства : у 4 т. (за ред. Іва Ґамб’є та Люка ван Дорслара; за заг. ред. О. А. Кальниченка та Л. М. Черноватого). Намір статті – визначити та проаналізувати структурно-семантичні та лексико-тематичні трансформації, спрямовані на системно-впорядкований огляд перекладознавчих термінів. У межах розвідки окреслено поняття терміна й досліджено його основоположні властивості; описано теоретичне підґрунтя лексико-семантичних перекладацьких трансформацій з позиції репрезентативної та трансферної функції; здійснено перекладознавчий аналіз термінологічних одиниць, з увагою до аналізу лексико-тематичної передачі спеціалізованої лексики, дотичної до галузі перекладознавства. Докладно оглянуто структурну складову аналізованих терміносполук. Окрему увагу приділено лексико-семантичним групам, таким як: найменування типів перекладу, найменування осіб, найменування підходів до перекладу, найменування загальних понять процесу перекладу. Використано такі дослідницькі методи й прийоми: аналіз, який полягає в розчленуванні предмета дослідження на складові з метою їх вичерпного вивчення; синтез, основою якого слугує об’єднання попередньо розчленованих компонентів у єдине ціле; описовий метод, зміст якого – інвентаризація, систематизація та надання повного й точного опису мовних одиниць; вибірковий метод, що полягає в дослідженні загальних властивостей сукупності на основі вивчення особливостей об’єктів, узятих на вибірку; перекладознавчий аналіз для зіставлення англійськомовних термінв та їх українськомовних відповідників. Результати розвідки лише окреслюють аспекти, що потребують подальшого дослідження. Зокрема, увага до контексту та укладання двомовного електронного глосарію стане подальшим кроком дослідження.
22
РУБАНА, Євгенія. "ТЕРМІНОСИСТЕМА НІМЕЦЬКОЇ ФАХОВОЇ МОВИ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА: СИСТЕМНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ГНІЗДОВА СТРУКТУРАЦІЯ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 53 (30 серпня 2023): 86–93. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2023.53.10.
Full textAbstract:
У статті розглянуто терміносистему німецької фахової мови архітектури та будівництва як об’єкт лінгвістичного опису термінознавства. Мета роботи – здійснити комплексний лінгвістичний аналіз, систематизувати та узагальнити системні властивості терміносистеми німецької фахової мови архітектури та будівництва (НФМАБ), а також актуалізувати на її матеріалі проблему гніздової структурації термінолексики. Досягнення мети передбачає використання не лише загальнонаукових методів дослідження, а саме: аналізу, синтезу, моделювання тощо, а й методів лінгвістичних досліджень, зокрема, описового і методик та технік структурного методу, як-от: семантичного, компонентного, дефініційного, етимологічного аналізів та аналізу за безпосередніми складниками. Наукова новизна студії обґрунтована фіксацією та описом системних властивостей системи НФМАБ. На основі аналізу базових термінознавчих понять термін НФМАБ трактуємо як засіб вербалізації або ретрансляції спеціального поняття сфери архітектури та будівництва, складник досліджуваної галузевої термінології, що утворює з іншими одиницями сфери знань мережеву сітку експліцитних об’єктивних відношень. Терміносистему НФМАБ об’єктивовано як комплексну динамічну систему термінів та термінологічних сполучень у ділянці архітектури й будівництва, об’єднаних прямо чи опосередковано мережею ієрархічних, гіперо-гіпонімічних, кореляційних, асоціативних, полісемічних, синонімічних, антонімічних тощо зв’язків із метою реалізації відповідного комунікативно-тематичного завдання в процесі міжкультурної фахової комунікації. У розвідці також вперше висвітлено результати дослідження словотвірних та словосполучних термінологічних гнізд НФМАБ (із 858 гніздотвірними ядерними компонентами, які об’єднують 3854 терміни й термінологічні сполуки).
23
Lembryk, Iryna, та Liubomyra Piletska. "Соціально-психологічні аспекти формування професійної компетентності студента-медика під час вивчення дисципліни «педіатрія»". Psychology of Personality 11, № 1 (2021): 67–76. http://dx.doi.org/10.15330/ps.11.1.67-76.
Full textAbstract:
Анотація. Метою дослідження є узагальнення та доповнення даних про основні складові професійної компетентності студента медичного ВНЗ під час вивчення педіатричних дисциплін. 
 Методи дослідження: теоретичні – аналіз і синтез наукової літератури, систематизація та узагальнення досліджень.
 Результати дослідження показали, що невід’ємною умовою особистісного розвитку професіонала на додипломному етапі навчання є професіоналізм, комунікативна компетентність, професійна активність та, відповідно, професійна рефлексія. Особистісно-орієнтоване навчання, окрім компетентісного підходу, дозволить суттєво підвищити якість підготовки майбутнього медика шляхом урізноманітнення методів та засобів навчання, більш активнішого впровадження засад об’єктивізованого структурованого клінічного іспиту та комбінації ігрових навчальних методик. Для успішного формування професійної компетентності, має значення також професійна мобільність особистості - невід’ємний компонент соціально-психологічної структури особистості. Виокремлено наступні складові, необхідні майбутньому лікарю-практику, залежно від організаційних та психолого-педагогічних умов їх формування: когнітивна – обсяг професійних знань та навчальної інформації, способи керувати ними, залежно від конкретної клінічної ситуації; операційна – здатність до реалізації знань на практиці через сформовану систему навичок та вмінь; аксіологічна – інтеграція системи особистісно важливих якостей і професійно важливих властивостей у діяльність лікаря.
 Серед численних структурних компонентів, які пропонуються в склад професійної компетентності лікаря, верифіковано комплекс найголовніших: інформаційні, які визначають способи сприйняття, зберігання і передачі інформації; аналітичні, які включають порівняння, класифікацію, абстрагування, прогнозування, систематизацію і конкретизацію; проектувальні, що відображають способи визначення цілей, ресурсів, дій і термінів; комунікативні, за допомогою яких здійснюється передача інформації, визначається взаємодія та спілкування; соціальні (соціально-професійна позиція і ролі, які виконує фахівець у медичній галузі); рефлексивні (орієнтація на успішність майбутньої професійної діяльності); творчі (знання, уміння та навички продуктивно-творчої діяльності).
 До чинників, які сприяють реалізації майбутнього фахівця у медичній галузі, належать: соціальні – потреба у самовдосконаленні, продиктована вимогами освітніх програм до особистості того, хто навчається, що має на меті розробку професіограми (своєрідного еталону) фахівця. Психологічні – зміст та характер діяльності особистості, що реалізується в ефективності освітньо-виховного процесу назагал. Організаційно-педагогічні – механізми, процедура та умови реалізації засад та результатів освітнього процесу як в умовах вищого навчального закладу, так і поза ним.
 Висновки.Професійна компетентність майбутнього лікаря – це достатня теоретична та практична підготовка студента, на основі особистих рис, професійних якостей, здібностей та професіоналізму, якої досягають шляхом поєднання різних методів та засобів навчальної діяльності. Її компоненти, зокрема комунікативна складова та професійна рефлексія у поєднанні з професійною ідентичністю та професійною активністю, за умови сформованості професійних знань, умінь та навичок, ціннісних орієнтацій, культури мовлення, стилю спілкування, аналітичних, прогностичних, проектувальних здібностей, необхідних для виконання діяльності лікаря, працюють на результат та забезпечують якісно вищий рівень підготовки студента-медика на додипломному етапі. Визначено, що запорукою формування необхідних професійно-значущих якостей медичного працівника можна, окрім ґрунтовних теоретичних знань, практичних навичок та вмінь, вважати систему життєвих цінностей конкретного студента-медика, його професійну ідентичність та комунікативну компетентність.
 Ключові слова: студент-медик, соціально-психологічна компетентність, професійна ідентичність, професійна рефлексія, професійна активність.
24
Бражук, Юлія Борисівна, and Анастасія Олексіївна Дрожевська. "THE IMPORTANCE OF THE LATIN LANGUAGE IN THE SYSTEM OF UKRAINIAN MEDICAL EDUCATION." Медицина та фармація: освітні дискурси, no. 2 (July 11, 2024): 9–15. http://dx.doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-2-2.
Full textAbstract:
У статті йдеться про актуальність використання латинськомовної лексики для становлення висококваліфікованих і конкурентоспроможних фахівців у медичній та фармацевтичній галузях на теренах нашої держави, оскільки латинська мова завжди була й продовжує залишатися важливим історичним і культурним феноменом сучасного світу. Сучасні європейські тенденції більше орієнтовані на можливість самостійного засвоєння навчального матеріалу всіма реципієнтами навчального процесу. З огляду на нагальні потреби інтеграції українського навчання до світової освіти все актуальнішим постає питання значущості латинської мови (як своєрідного будівельного матеріалу) для фахового оволодіння термінологічною лексикою. Основна увага приділяється ролі навичок для оптимізації комунікативного процесу спеціалістів у медицині, що передбачає свідоме й компетентне застосування медичних термінів анатомо-гістологічного, клінічного та фармацевтичного спрямування, також уміння аналізувати, утворювати медичні терміни, виокремлювати певні частотні відрізки, кваліфіковано оформлювати латинську частину рецепта. Розглядаються основні аспекти формування термінологічної лексики трьох основних підсистем медичної термінології. Звертається увага на побудову медичних термінів для зіставлення й порівняння з їх українськими аналогами, адже розуміння принципів створення цієї термінологічної лексики дає можливість чіткого запам’ятовування термінів (а згодом їх доцільного використання) з мінімальними затратами часу на процес вивчення. Аналізуються основні граматичні моделі анатомічних, клінічних, фармацевтичних термінів з метою їх оптимального розуміння й запам’ятовування. Визначаються основні фактори ефективності використання лексичного пласту латинської мови в медичній термінології у наш час.
25
Подрігало, Ольга, та Го Сяохун. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПОСТУРАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ У ТАНЦЮРИСТОК ІЗ РІЗНИМ ТЕРМІНОМ ТРЕНУВАНЬ". Education. Innovation. Practice 12, № 9 (2024): 59–65. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i9-009.
Full textAbstract:
Мета роботи полягала у здійсненні порівняльного аналізу здатності танцюристок, які відрізнялись за терміном тренувань, щодо контролю пози та визначені впливу терміну спортивної діяльності та моторного досвіду на цю здатність. Дизайн дослідження передбачав застосування батареї тестів, спрямованих на дослідження статичної та динамічної рівноваги. Здатність утримувати статичний баланс визначали за часом виконання пози Ромберга, проби Бірюка та дотримання пози ластівки та виконання проби Яроцького. Для оцінки динамічної рівноваги використовували пробу «Хода з заплющеними очима». Доведено наявність відмінностей за показниками утримання рівноваги за шістьма показниками з дев'яти у спортсменок-танцюристок, які відрізнялися терміном тренувань. Це доведено часом виконання ускладненої пози Ромберга, часом проби Бірюка, кількістю обертань у пробі Яроцького при оцінці статичного балансу та всіма показниками проби «Хода з заплющеними очима» при дослідженні динамічного. Таким чином, проведений порівняльний аналіз постуральної здатності спортсменок-танцюристок з різним терміном тренувань дозволив встановити певні відмінності. Спортсменки, які мали більш тривалий термін підготовки характеризувалися кращим рівнем здатності щодо підтримки балансу, як статичного, так і динамічного. Це доведено результатами тестів на статичну рівновагу і показниками, за якими визначалась здатність утримання рівноваги при відтворенні динамічних рухів. Найбільш інформативними та специфічними тестами для оцінки постуральної активності спортсменок-танцюристок є ускладнена поза Ромберга, проба Бірюка та тест «Хода з заплющеними очима». З’ясовано, що спортсменки з більшим терміном занять мали суттєво кращі результати виконання тестів, що доводить позитивний вплив тренувального процесу на статичну та динамічну постуральну здатність. Використаний комплекс тестів та функціональних проб характеризується доволі простою реалізацією, наочністю, кількісним характером оцінки та інформативністю. Це надає підстави для рекомендації використання апробованого комплексу тестів у якості скринінгів для оцінки стану спортсменів-танцюристів на різних етапах підготовки й може використовуватись для спортивної орієнтації та відбору.
26
Vorona, I. I., та T. V. Savaryn. "ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЛАТИНСЬКИХ МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ". Медична освіта, № 3 (2 грудня 2019): 14–18. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10643.
Full textAbstract:
У статті вказано на ефективність використання віртуальної програми на заняттях латинської мови, проаналізовано науково-методичні підходи до використання віртуального середовища для вивчення латинської медичної термінології студентами у вищих медичних навчальних закладах. Узагальнено досвід використання віртуальної навчальної програми на заняттях з латинської мови у студентів-медиків. Зазначено, що використання віртуальних навчальних програм значно розширює можливості викладачів, сприяє індивідуалізації навчання, активізації пізнавальної діяльності студентів; дає змогу максимально адаптувати процес навчання до їхніх індивідуальних особливостей. 
 Сьогодні в системі вищої освіти значна увага приділяється інформатизації навчального процесу. Використання комп’ютерних технологій дає змогу організувати процес передачі інформації студентам більш ефективно, із застосуванням усіх можливих каналів. Арсенал наявних навчальних програм досить вагомий. Чільне місце в навчанні посідає застосування віртуальних навчальних програм. Інформатизація та комп’ютеризація освіти в сучасному глобалізованому світі передбачає як підготовку викладача до використання інноваційних технологій, так і готовність студента працювати самостійно, особливо у процесі вивчення фахової термінології. Віртуальні навчальні програми можуть застосовуватися в процесі навчання латинської мови професійного медичного спрямування як потужне джерело інформації, як засіб індивідуалізації навчання, оцінювання та контролю знань, а також як засіб активізації творчої діяльності студентів та заохочення до навчання. Виконання віртуальних програм значно прискорює процес освоєння навчального матеріалу, урізноманітнює його, робить цікавішим. Оскільки комп’ютерна віртуальна програма з латинської мови містить необхідні відомості як з теорії, так і з практики, це допомагає студентам перед опитуванням проконтролювати свої знання за методикою виконання, а також полегшити засвоєння матеріалу на занятті.
27
Сидоров, Дмитро. "Загальне та відмінності у дефініціях «творчість» та «креативність»". Нові технології навчання, № 98 (8 жовтня 2024): 198–204. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.98.2024.98.24.
Full textAbstract:
У статті розглянуто дефініції «творчість» та «креативність» у ракурсі спільних рис та відмінностей між ними. У скороченій формі описана історія появи термінів та їх динамічна взаємодія у часі. У статті висвітлено картину різних поглядів на природу взаємодії дефініцій «творчість» та «креативність». Творчість як поняття є ширше, ніж креативність. Креативність своєю чергою має власні риси як діяльність, що передбачає генерування інноваційних ідей. Автор виділяє «новизну» та специфіку її пошуку (творчий акт), як те, що поєднує поняття. Окремо автор зупиняється на відмінностях між дефініціями, аналізуючи відомі джерела з цього питання. Також у статті приділено увагу характеристиці понять «творчість» та «креативність» у педагогічній сфері. Автором статті проаналізовано причини термінологічної заплутаності, де терміни то використовуються як синоніми, то розуміються по-різному. У прикінцевій частині статті автор робить висновки стосовно такої ситуації.
28
КАБІРІ, Магда. "СТРАТЕГІЯ САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ ЯК ЗАСІБ УТІЛЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 153–64. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.14.
Full textAbstract:
У фокусі нашого дослідження перебуває поняття «ідентич- ність», яке розглядаємо у термінах перекладацьких студій. Термін «ідентич- ність» має багато визначень та тлумачень у нелінгвістичних дослідженнях, де він визначається як феномен чіткого усвідомлення мовцем своєї належності до певного соціального та/або особистісного статусу в рамках соціальних ролей. Метою дослідження є доведення на основі аналізу дібраного ілюстра- тивного матеріалу статусу стратегії самопрезентації як засобу маніфес- тації ідентичності в перекладі. Методами дослідження послугували: метод суцільної вибірки, метод електронної обробки баз даних, метод порівняльного перекладацького аналізу. У роботі розглянуто реалізацію ідентичності за посередництвом самопрезентації як стратегії англомовного дискурсу. Нау- кова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше стратегія самопре- зентації розглядається крізь призму перекладацьких студій та постає як засіб передачі ідентичності в перекладі. Утілення стратегії самопрезента- ції передбачає залучення низки локальних та глобальних стратегій і тактик та імплементується в дискурсі за допомогою самопрезентем – висловлень, використання яких має на меті ідентифікацію мовця, надання особистої інформації про нього, тобто його особистісні, індивідуальні та ситуативні характеристики або оцінки цих характеристик. Важливим складником пере- кладу ідентичності вважаємо втілення стратегії самопрезентації шляхом перекладу самопрезентем. Перебіг нашого дослідження засвідчив, що функ- ція перекладу тут полягає у збереженні когнітивного підґрунтя та кінцевих цілей передачі самопрезентем у цільовому тексті, а реалізація цієї функції видається можливою лише шляхом відтворення або адаптації. Ілюстративні фрагменти, наведені у нашій роботі, верифікували, що відтворення під час перекладу висловлень-самопрезентем може бути успішно застосоване у разі лінгвокультурної подібності вихідної та цільової мов та культур. Адаптація ж, своєю чергою, застосовується під час перекладу висловлень-самопрезен- тем, які мають специфічні риси, притаманні вихідній лінгвокультурі, у зв’язку з чим, відповідно, виникає потреба у певних змістових та структурних тран- сформаціях.
29
Лантінов, Я.О., та Я.П. Лютвієва. "Термін "кримінальна відповідальність" у кримінально-правовій політиці протидії злочинності: мовний та функціональний аспекти". Форум Права 78, № 1 (2024): 40–48. https://doi.org/10.5281/zenodo.10156306.
Full textAbstract:
<strong>Постановка проблеми.</strong> Накопичення наукових і навчальних знань у галузях кримінально-правового циклу юридичної науки викликає складності у їх засвоєнні. Таким прикладом є полісемічність базового кримінально-правового терміну "кримінальна відповідальність", який застосовується у кримінальному праві для опису системи визнання винних і накладення покарань за вчинені злочини. <strong>Метою </strong>дослідження є визначення семантичних відтінків, які можуть міститися у терміні "кримінальна відповідальність", та демонстрація їх різнорідності при застосуванні у кримінально-правовому дискурсі. <strong>Методи </strong>дослідження: формально-догматичний метод (логіко-мовний), у рамках якого використовуються дедуктивні, індуктивні й традуктивні судження. Використаний для розкриття змісту теоретичних конструктів шляхом їх аналізу, порівняння та встановлення відповідності правилам віднесення до понять і термінів, а також їх використання у відповідних контекстах. Також використані інтернет-пошук – для отримання додаткової інформації та актуальних джерел на тему дослідження, мислений експеримент – для розвитку гіпотетичних сценаріїв чи варіантів розвитку подій, елементи системного методу – для забезпечення комплексного підходу до аналізу. Особливостями методики дослідження є визнання обов'язковими критеріями – "фальсифікованості", "перевіряльності", "продуктивності", "логічності" за К.Р. Поппером. <strong>Результатом </strong>є підсумок огляду вітчизняних навчальних джерел з кримінального права у частині надання пояснень про "кримінальну відповідальність". Додатково представлено порівняння мовних одиниць української та англійської мов, які використовуються для передачі відповідних концепцій. <strong>Висновки.</strong> Запропонована теза, що "кримінальна відповідальність" є правовим терміном "контейнерного" типу. Зміст цього твердження полягає у тому, що застосування термінів "контейнерного" типу дозволяє змінювати значення, не змінюючи сам текст. Це є бажаною властивістю для суспільств певного типу устрою і не бажаною для демократичних суспільств з правовою державою. <strong>Problem statement.</strong> Accumulation of scientific and educational knowledge in the fields of the criminal Law cycle of legal science can cause difficulties in their assimilation. An example is the polysemy of the basic criminal law term "criminal responsibility", which is used in criminal law to describe the system of recognizing guilt and imposing penalties for committed crimes. The <strong>purpose </strong>of the study is to determine the semantic nuances that may be contained in the term "criminal responsibility" and demonstrate their heterogeneity when applied in the criminal legal discourse. <strong>Methods:</strong> formal-dogmatic (logical-linguistic), within which deductive, inductive, and transductive reasoning are utilized. This method is employed to reveal the content of theoretical constructs through analysis, comparison, and establishment of compliance with the rules of attribution to concepts and terms, as well as their application in relevant contexts. Internet search is also used to obtain additional information and relevant sources on the research topic, thought experiment for developing hypothetical scenarios or variations of events, and elements of the systemic method to ensure a comprehensive approach to analysis. The distinctive features of the research methodology include recognizing "falsifiability," "verifiability," "productivity," and "logicality" as mandatory criteria according to K.R. Popper. The <strong>result </strong>is a summary of a review of domestic educational sources on criminal law regarding explanations of "criminal responsibility." Additionally, a comparison of linguistic units in Ukrainian and English languages used to convey respective concepts is provided. <strong>Conclusions. </strong>The proposed thesis suggests that "criminal responsibility" is a legal term of the "container" type. The essence of this statement lies in the fact that the application of "container" type terms allows for changing the meaning without altering the text itself. This is a desirable characteristic for societies of a certain structure but undesirable for democratic societies with a rule of law
30
Hashchuk, L., та P. Hashchuk. "ІНФОРМАЦІЙНІ ПРИНЦИПИ ТЕОРІЇ СИНТЕЗУ ЗАКОНІВ ПЕРЕМИКАННЯ ПЕРЕДАЧ В ТРАНСМІСІЯХ АВТОМОБІЛЬНОЇ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ". Fire Safety 39 (29 грудня 2021): 21–31. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.39.2021.03.
Full textAbstract:
Ідеться про загальні принципи, на які повинна б спиратись теорія синтезу законів (стратегій) керування пе-ремиканням передач в автоматизованій механічній трансмісії (AMT — Automated Manual Transmission) автомо-більної пожежно-рятувальної машини. Без застосування конкретних оптимізаційних критеріїв за допомогою низки наочних міркувань розглядається початковий етап розвитку концепції автоматизованого перемикання пе-редач в автомобільній трансмісії. На підставі проведеного дослідження сформульовано десять основних питань, на які теорія має знайти вмотивовані відповіді. Ці питання охоплюють зокрема такі теми й поняття: протистояння різних тенденцій в царині автоматизації трансмісії мобільної машини й об’єктивність підстав для цього проти-стояння; мапа перемикань як засіб ідентифікації та відображення законів перемикання передач; існування пріори-тетів режимів роботи двигуна на різних передачах в трансмісії; сумісність/несумісність вимог енергоощадності, екологічності, динамічності, керованості при формуванні законів (стратегій) керування системою «двигун — трансмісія»; .активна участь двигуна у синхронізаційних процесах; режим керування штибу Kickdown та необ-хідність в ньому; явище зациклення процесу перемикання передач; алгоритмічні обмеження технічного штибу; Zeroshift-технологія керування трансмісією.Стверджується, що автоматизазована механічна трансмісія — це надзвичайно ефективна альтернатива ав-томатичній трансмісії з її внутрішнім автоматизмом. Наголошується, що так звана «зовнішня» автоматизація трансмісії машини стає неперехідною потребою. До того ж, застосування технології Zeroshift в значній мірі може знівелювати втрату енергетичної ефективності через можливе зростання частоти перемикання передач. Наполя-гається на тому, що теорію автоматичного керування трансмісією мобільної машини доречно розглядати в термінах концепцій, а не варіацій технічних рішень.
31
Орденов, Сергій. "ПОЛІТИКО-ПРАВОВИЙ ВИМІР МІЖЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ ГЛОБАЛІЗОВАНОГО СВІТУ". Proceedings of the National Aviation University. Series: Philosophy, Cultural 36, № 2 (2023): 50–57. http://dx.doi.org/10.18372/2412-2157.36.16971.
Full textAbstract:
У статті розкривається специфіка політико-правового виміру міжцивілізаційних викликів глобалізованого світу.Акцентується увага на тому, що проблематика міжцивілізаційних відносини має тенденції до загострення, адже одним із проявівглобалізації є нерівномірність економічного і соціокультурного розвитку різних народів, регіонів, цивілізаційних утворень тощо.Наголошується, що позиції західних дослідників цивілізаційного розвитку відображають самосвідомість переваги західноєвро-пейського суспільства. Це тягне за собою неузгодженості у співвіднесенні термінів «цивілізація» і «глобалізація» та неоднознач-ність трактування самого терміну «цивілізація»: з одного боку, він передбачає певні універсалістські засади розвитку, а з іншого– з усією очевидністю містить орієнталізм, ставлячи під сумнів існування незахідних форм цивілізації. У такий спосіб, одним зінструментів глобалізму виступає гіпердифузіонізм, який ґрунтується на такому принципі, що одна цивілізація, раса, або одиннарод, через свої особливості, є творцями всіх благ, які в них запозичили менш розвинені цивілізації та народи. Це значною міроюобумовлює політико-правовий вимір міжцивілізаційних викликів глобалізованого світу, через що можна розглядати конфліктцивілізацій як неминучий наслідок глобалізму.
32
ХАРИЦЬКА, Світлана, Анна КОЛІСНИЧЕНКО та Леся КОНОПЛЯНИК. "НАЦІОНАЛЬНА СКЛАДОВА СТАНДАРТИЗАЦІЇ ПЕРЕКЛАДНИХ СЛОВНИКІВ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ І ГАЛУЗЕВИХ НАУКОВИХ ТЕЗАУРУСІВ". Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія», № 7 (13 березня 2025): 246–53. https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2025-1.33.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у дослідженні важливості використання національного складника під час стандартизації перекладних словників у процесі формування національної термінології і галузевих наукових тезаурусів. Методологія дослідження базується на інтеграції різних дисциплін – лінгвістики, культурології, інформаційних технологій, когнітивної науки та стандартів у галузі термінології та укладання словників. Це дозволяє забезпечити комплексний підхід до дослідження теми і досягти позитивних практичних результатів. У статті вказано на важливість використання національної лексики у перекладних словниках задля точності та ефективності перекладу. Автори вказують, що переклад не обмежується лише переносом значень слів з однієї мови в іншу, адже він охоплює також передачу культурних, історичних та соціальних контекстів, що є важливими складниками мовної системи. У статті проаналізовані поняття «словник» та «термінологія». Наукова новизна полягає в аналізі перекладних галузевих словників та вказанні важливості використання національної лексики в технічних перекладних словниках, що дозволяє створювати терміни, які є найбільш зрозумілими для носіїв мови, допомагає уникнути невірних тлумачень або двозначності. Використання національних термінів у перекладних словниках дозволяє адаптувати міжнародні технічні терміни до локальних умов та стандартів, що полегшує впровадження нових технологій і забезпечує відповідність місцевим вимогам. Автори статті описують власний досвід укладання коротких словників-перекладачів для студентів технічних спеціальностей вищих закладів освіти. Висновки. Таким чином, правильне використання національної лексики у технічних перекладних словниках має важливе значення для точності, доступності та адаптації технічної інформації до конкретної мовної та культурної реальності, що полегшує комунікацію і підвищує ефективність роботи в міжнародному технічному середовищі.
33
Крайняк, Людмила, Олександра Дуда та Світлана Рибачок. "ЕКОНОМІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ТЕОРІЇ КОМУНІКАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОЇ ГАЛУЗЕВОЇ ПЕРІОДИКИ)". FOLIUM, № 4 (14 червня 2024): 139–45. http://dx.doi.org/10.32782/folium/2024.4.20.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню економічної термінології як об’єкту теорії комунікації. Аналіз мовного матеріалу дозволяє авторам стверджувати, що у галузевому тексті економічного дискурсу використовується відповідний мовний код, який є системою певних термінологічних знаків і правил їх використання. У статті з’ясовано, що на успішність такого ділового спілкування як бізнес-комунікації впливає значною мірою подолання труднощів, пов’язаних із декодуванням іншомовної економічної термінології, та врахування особливостей економічних термінів мови-джерела. Отже, з погляду теорії комунікації неабияку актуальність становить вивчення англійської економічної термінології, яка на семантичному рівні виконує функцію адекватності у передачі, декодуванні та розумінні відповідних термінологічних знаків і значень професійного повідомлення. У дослідженні виявлено та проаналізовано терміни англомовного економічного дискурсу галузевої періодики за ознакою частиномовної приналежності. Термінологічна насиченість економічного дискурсу посилює його комунікативне навантаження завдяки різноманітним семантичним процесам, серед яких особливе місце займає метафоризація. У статті висвітлена комунікативна роль метафори в текстах економічного дискурсу, яка тлумачитися авторами як один із засобів реалізації тенденції до експресивності, до постійного оновлення форми з метою нестандартного ефекту, здатного забарвити науковий стиль викладу матеріалу експресивно-оціночними характеристиками. На основі досліджуваного матеріалу доведено, що специфіка метафоричного вживання термінів полягає у виконанні ними особливої комунікативну функції – посилення прагматичного ефекту текстів економічного дискурсу. Субстантивні та дієслівні метафори, фразеологізми, побудовані на базі метафоричного переносу, розгорнуті метафори роблять тексти економічних видань привабливими не тільки для економістів, а й для читачів, які не є фахівцями у сфері економіки, а економічний дискурс збагачується новими значеннями і термінами, які дають змогу посилювати прагматичний ефект таких текстів, поглиблювати їхнє комунікативне навантаження у процесі обміну професійною інформацією між адресантом і реципієнтом.
34
Малик, Валентина. "ОНТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ". FOLIUM, № 5 (25 грудня 2024): 69–77. https://doi.org/10.32782/folium/2024.5.10.
Full textAbstract:
Актуальність даної статті обумовлена тим, що науково-технічний прогрес призвів до стрімкого розвитку науки про знання, створивши можливість легко зберігати, систематизувати та поширювати інформацію, завдяки чому розробляються моделі збереження та передачі знань та методи використання знань для різних потреб, у т.ч. побудова систем штучного інтелекту та квазіінтелектуальних систем зв’язку та прийняття рішень. Для представлення знань найчастіше використовують такі моделі як онтології та термінології. Сукупність термінів становить основу будь-якої терміносистеми, тому збір і опис термінів є основою термінологічної роботи в будь-якій галузі. Вибір термінів із писемних та усних мовних джерел є дуже складним, трудомістким і багатим на помилки завданням. Успіхи останніх років в автоматизації обробки текстової інформації призвели до збільшення активності в напрямку розробки автоматизованих систем обробки термінів. Використання термінології для передачі знань вимагає введення додаткової інформації та, за необхідності, зміни структури її подання, що і сприяло появі та поширенню застосування онтологій, що являють собою детальний опис конкретної предметної області. Мета статті: дослідження ролі термінології аграрної сфери в представленні знань, аналіз основних термінологічних одиниць. У результаті проведеного наукового дослідження було отримано такі результати: охарактеризовано такі моделі представлення знань як онтології та термінології; зазначено, що онтології поділяються на різні типи залежно від призначення та залежно від складності самих понять; розглянуто термінологічні особливості аграрної галузі, що підтверджує новизну обраного напрямку. Таким чином, зробивши онтологічний аналіз аграрної галузі, ми дійшли висновку про те, що залежно від призначення розрізняють застосовні онтології, онтології конкретних предметних областей, генеративні онтології та онтології представлення. Найбільш яскравим прикладом є онтології певних галузей, які забезпечують їх опис.
35
Самойленко, О. В. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОКАЗІОНАЛЬНИХ КВАЗІКОМПОЗИТІВ, УТВОРЕНИХ НА ОСНОВІ ТЕРМІНОЕЛЕМЕНТІВ ГРЕЦЬКО-ЛАТИНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ, У ТВОРЧОСТІ СУЧАСНИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ФАНТАСТІВ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 246–50. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-40.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню оказіональних квазікомпозитів у творчості сучасних письменників-фантастів Т. Претчета та С. Лук’яненка. Під квазікомпозитами розуміють складні лексеми, які утворилися не шляхом конденсації речень і словосполучень, а за вже наявними в мові та мовленні моделями (за аналогією до окремих слів). Метою статті є визначення продуктивних шляхів творення оказіональних лексичних одиниць у творах сучасних письменників-фантастів. Обрана мета передбачає виконання таких завдань: 1) конкретизувати обсяг терміна «оказіоналізм»; 2) визначити складові частини авторських лексичних новоутворень; 3) проаналізувати причини функціонування лексичних одиниць із терміноелементами грецького та латинського походження, бо саме вони стали продуктивним матеріалом для утворення квазікомпозитів та отримали статус інтернаціональних терміноелементів. Через високу частотність використання та функціональність такі словотвірні конструкти набувають статусу афіксоїдів, які перебувають на шляху переходу від вільних коренів до афіксів. Такі словотвірні конструкти є продуктивними не тільки для творення термінів, а й для появи оказіональних слів, які сприяють реалізації функції авторського впливу та підвищують реалістичність світів, які зображують письменники-фантасти. Отже, афіксоїди грецько- латинського походження стають універсальним матеріалом і для оказіонального словотвору, що підтверджується прикладами як з англійської мови, так і з російської. Афіксоїди грецько-латинського походження є прекрасним матеріалом для творення оказіональних квазікомпозитів на позначення наукових термінів альтернативних реальностей. Такі прийоми сприяють реалізації функції авторського впливу на реципієнта, використання терміноелементів, які є поширеними у науково-технічній сфері, перетворюють уявні світи на більш реальні та матеріальні завдяки термінології, а конструкти грецько-латинського походження є зрозумілими для носіїв майже всіх сучасних мов.
36
Стародубцева, Анастасія, та Наталія Талавіра. "СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В АНГЛОМОВНИХ ОНЛАЙН-НОВИНАХ ПІД ЧАС ВИСВІТЛЕННЯ ВІЙНИ В УКРАЇНІ". Молодий вчений, № 7 (119) (31 липня 2023): 57–61. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2023-7-119-11.
Full textAbstract:
У статті окреслено поняття «військова лексика», як спеціалізована термінологія, що використовується в контексті військових дій та включає широкий спектр термінів, пов'язаних зі стратегією, тактикою, зброєю, військовими операціями, організацією військових підрозділів та іншими аспектами військової діяльності. У рамках дослідження розглянуто широкий спектр військових термінів та їх перекладів, акцентовано увагу на аналізі найчастотніших перекладацьких стратегій в англомовних онлайн-новинах під час висвітлення війни в Україні. Завдяки проведенню дослідження встановлено, що калькування та підбір еквіваленту є найбільш поширеними трансформаціями в перекладі військової термінології – 42.5% та 35% відповідно. Використання даних трансформацій сприяє збереженню точності та адекватності перекладу. Також виявлено випадки використання транслітерації або транскрипції (17%) для передачі специфічних термінів з відповідним написанням або для відтворення власних назв. Дослідження підкреслило необхідність подальшого розгляду проблематики перекладу військової термінології в англомовних онлайн-новинах задля збільшення відсотку адекватності перекладу та донесення точної інформації іноземному читачеві.
37
Клименко, Ірина Михайлівна, та Ірина Станіславівна Зоренко. "Юридичний текст в аспекті перекладу". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 14 (15 січня 2016): 81–90. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v14i0.208.
Full textAbstract:
У статті розглянуто специфічні, релевантні у процесі перекладу риси англомовного юридичного тексту, елементи тексту, що є носіями когнітивної інформації, проаналізовано особливості передачі англійських юридичних термінів українською мовою. Виокремлено основні прийомі перекладу одиниць відповідної лексичної підсистеми. Акцентовано на тому, що дотримання всіх перекладацьких норм і правил сприяє виконанню комунікативного завдання вихідного юридичного тексту.
38
Романюк, Олександр. "ОПТИМІЗАЦІЯ СТУПІНЧАТИХ ЗУБЧАСТИХ ПЕРЕДАЧ ПО КРИТЕРІЯМ МІЦНОСТІ". Математичне моделювання, № 1(44) (1 липня 2021): 62–67. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(44)2021.235932.
Full textAbstract:
В даній роботі розглянуто задачу проектування ступінчастих зубчастих передач ступені яких повинні задовольняти умові рівноміцності, що забезпечить рівномірний термін їх довговічності та рівень надійності. Введений коефіцієнт співвідношення передаточних чисел ступенів редуктора дає можливість на етапі попереднього проектування підбирати передаточні числа для відповідних ступенів редуктора таким чином, що забезпечує умову оптимізації ступінчастих зубчастих передач по критеріям міцності.
39
СКИБИЦЬКА, Надія. "АБРЕВІАТУРИ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 60 (12 березня 2025): 108–15. https://doi.org/10.24919/2522-4565.2024.60.13.
Full textAbstract:
Анотація. Статтю присвячено аналізові новітніх тенденцій творення абревіатур у сучасній англійській військовій термінологічній системі. Абревіація поширена у світових мовах, вона належить до мовних універсалій та є способом стислої передачі інформації. Серед причин її з’яви дослідники називають: бурхливий розвиток інформаційних технологій, науковий поступ, збільшення потоку інформації, стрімкий розвиток засобів масової комунікації. Вони сприяють створенню таких умов для спілкування, які стимулюють дедалі більшу з’яву скорочень. Складні денотати, які з’являються, потребують відповідних складних найменувань – складних слів чи словосполучень, багатокомпонентних термінологічних сполук. Користуючись принципом найменших зусиль або законом економії мовних засобів, мовці скорочують багатокомпонентні термінологічні сполуки до ініціальних абревіатур, застосовують усічення, що згодом здобувають статус слів у мові, обростають похідними одиницями. Помітне зростання нових типів скорочених слів, так званих частково скорочених. Дослідження висвітлює зміни в англійській абревіації та розкриває лінгвістичну детермінованість актуальних процесів в англомовній військовій терміносистемі. Виявлено найпродуктивніші моделі та виділено тематичні групи: назви «озброєння», «бронетехніки», «радіоелектронних засобів боротьби, «авіації», «способів ведення розвідки». В усіх виділених тематичних групах помітним є превалювання ініціальних абревіатур, омонімічність термінів та омоакронімія. У результаті систематизації матеріалу дослідження зроблено висновок про домінування іменного словотворення. Аналізовані абревіатури є здебільшого ініціалізмами, поширені акроніми та буквено-цифрові скорочення. Виявлено міграційні процеси в термінології, коли терміни виходять за межі вузькоспеціалізованого вжитку, поповнюють ряди загальновживаної лексики, однак більшість таких випадків не засвідчує їхнього детермінування.
40
Калатур, М. В. "До проблеми визначення поняття інформаційного забезпечення діяльності слідчих органів в Україні". Актуальні проблеми держави і права, № 87 (4 листопада 2020): 59–64. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i87.2798.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що наукова організація праці й інформаційне забезпечення як одна з її складових частин у слідчих підрозділах правоохоронних органів України є пріоритетним напрямом реформування, адже широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій та інструментів наукової організації праці є важливою передумовою підвищення ефективності діяльності слідчих органів. Метою статті є надання визначення поняття інформаційного забезпечення діяльності слідчих органів в Україні. У статті, на основі аналізу наукових поглядів учених та норм чинного законодавства щодо тлумачення понять «інформація» й «інформаційне забезпечення», запропоновано авторське визначення терміна «інформаційне забезпечення діяльності слідчих органів в Україні», яке варто розуміти як складову частину механізму організації слідчої діяльності, що в адміністративно-правовому плані передбачає одержання, збирання, реєстрацію, обробку, передачу, збереження та надання інформації шляхом створення інформаційних ресурсів, баз і систем, автоматизованих робочих місць із використанням новітніх методів і технологій. Наголошено, особливе значення інформаційне забезпечення має під час розслідування кримінальних справ в умовах дефіциту відомостей, коли слідчий відчуває брак даних, необхідних йому як для організації розслідування, так і для виявлення слідів злочину, з'ясування механізму злочинної діяльності, встановлення винних у вчиненні злочину тощо. З'ясовано, що змістом інформаційного забезпечення є створення, функціонування та вдосконалення інформаційних систем, які являють собою апаратно-програмні комплекси засобів, що дозволяють здійснювати збір, обробку, накопичення криміналістично значущих даних, їх видачу на запити споживача. Визначено, що під інформаційним забезпеченням діяльності слідчих органів варто розуміти складову частину механізму організації слідчої діяльності, що в адміністративно-правовому плані передбачає одержання, збирання, реєстрацію, обробку, передачу, збереження та надання інформації шляхом створення інформаційних ресурсів, баз і систем, автоматизованих робочих місць із використанням новітніх методів і технологій.
41
Дунебабіна, О. А. "СТАН РОЗВИТКУ ҐЕНДЕРНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ НА ПРИКЛАДІ ДИСКУРС-АНАЛІЗУ СТРАТЕГІЙ ҐЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ РАДИ ЄВРОПИ (2014, 2018, 2024 PP.)". Nova fìlologìâ, № 96 (30 грудня 2024): 68–79. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-96-8.
Full textAbstract:
Ґендерна терміносистема перебуває в стані інтенсивного розвитку та спеціалізації. Джерелом національного права є міжнародне законодавство, яке також постійно розвивається. Метою статті є огляд формування та змін ґендерної терміносистеми стратегій ґендерної рівності Ради Європи (далі – стратегії), які були розроблені Комісію з ґендерної рівності Ради Європи і прийняті Комітетом Міністрів сторін в 2014, 2018 та 2024 роках. Важливість і актуальність дискурс-аналізу як методу дослідження становлення ґендерної терміносистеми визначається тим, що таке дослідження відбувається з урахуванням контексту, у якому розроблялися тексти стратегій. Таким контекстом є розвиток політики досягнення ґендерної рівності в просторі впливу Ради Європи. Дискурс-аналіз також передбачає можливість інтерпретувати зміст понять та термінів для розуміння того, які ідеї та концепти закладено в тексті, яким чином мова відображає та формує соціальні реалії, структури та впливає на уявлення реципієнтів про реальність. Наукова новизна статті полягає в тому, що авторкою з використанням дискурс-аналізу простежено взаємозумовленість ґендерної терміносистеми і суспільних реалій в текстах стратегій ґендерної рівності Ради Європи, зокрема, на прикладах використання таких понять, як ґендерно трансформативний підхід, дискримінація за ознакою статі та антиґендерні рухи. Здійснено огляд їхнього використання в українському правовому та соціально-політичному дискурсах та наукових дослідженнях. У статті розмежовуються категорії «поняття» і «термін». Таке розмежування є важливим у контексті того, що в сучасному українському науковому дискурсі, зокрема лінгвістиці, категорія ґендеру визначається одночасно і як термін, і як поняття як свідчення відсутності чіткого розуміння їхнього змістовного наповнення, а також того факту, що ґендерна термінологія перебуває у процесі становлення та потребує глибинного дослідження.
42
Чабанець, Тетяна Миколаївна. "ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ОЗНАК У ФОРМУЛІ ВИНАХОДУ (КОРИСНОЇ МОДЕЛІ)". Expert Paradigm of Law and Public Administration, № 6(24) (2 березня 2023): 62–70. http://dx.doi.org/10.32689/2617-9660-2022-6(24)-62-70.
Full textAbstract:
Анотація. Публікація присвячена вивченню проблем застосування теорії та практики складання патентних заявок та експертного дослідження винаходів та корисних моделей із застосуванням такого інструменту, як альтернатива. Здійснюється аналіз походження терміну альтернатива та його вживання у логіці, філософії. Аналізується на основі робіт В. Л. Бернштейна, І. Канта, Р. Гокленіуса і поняття антиномія, як приклад поняття альтернатива, що стали важливою віхою в розвитку світової науки і техніки. Узагальнюються та систематизуються міжнародна практика та національні нормативно-правові акти, що забезпечують регулювання застосування терміну «альтернативна ознака», «формула Маркуша»; особливості їх формулювання за допомогою різноманітних мовних засобів та залежність обсягу прав від конкретного висловлення ознаки. Зазначається, що поняття альтернативи вживається, зокрема, у логіці, коли йдеться про два судження, одне з яких обов’язково істинне, а друге – обов’язково хибне. Ця операція зветься диз’юнкцією, що виключає: р або q, але не р і q. Іноді принцип, згідно з яким два взаємовиключні судження завжди мають на увазі вибір на користь одного з них, називають «принципом альтернативи». Обидва взаємовиключні судження не можуть бути одночасно істинними (принцип несуперечності) і хибними (принцип третього виключеного). Отже, одне з них за необхідністю істинне, а друге – хибне (це і є «принципом альтернативи»). Втім, слід зазначити, що це справедливо лише щодо логічних суджень. Дискурс, який є ні істинним, ні хибним (наприклад, молитва), немає альтернативи. Справа в тому, що він взагалі не підкоряється логіці, як і логіка не підкоряється йому [1]. У філософії також оперують поняттям альтернативи як системи двох пропозицій, де істинність одного передбачає помилковість другого і навпаки. Приклад альтернативи – знамениті антиномії Канта. Термін антиномії, сформульований В. Л. Бернштейном: міркування, утворене двома висловлюваннями, кожне з яких призводить до взаємовиключних висновків, які не можна віднести ні до істинних, ні до хибних [2]. Запропоновано термін альтернативна ознака винаходу (корисної моделі) відповідно до положень чинного законодавства України у сфері інтелектуальної власності та сутності й змісту терміну «альтернатива, альтернативний».
43
С., В. МЯМЛІН, Г. РЕЙДЕМЕЙСТЕР О., Л. ПУЛАРІЯ А. та О. КАЛАШНИК В. "ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОДОВЖЕННЯ ТЕРМІНУ СЛУЖБИ ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ ІЗ ОСЕРЕДКАМИ КОРОЗІЇ ХРЕБТО-ВОЇ БАЛКИ". Science and Transport Progress, № 5(59) (3 грудня 2015): 132–40. https://doi.org/10.15802/stp2015/55337.
Full textAbstract:
<strong>Мета.</strong> Наукова робота передбачає: 1) пошук засобів врахування впливу локальних корозійних пошкоджень конструкції вагонів, що вислужили призначений термін, із метою його продовження; 2) експериментальну перевірку відповідності матеріалу конструкції вимогам нормативної документації та обґрунтування продовження терміну служби пасажирських вагонів із осередками корозії після 30 років експлуатації; 3) оцінку відповідності залишкового ресурсу конструкції кузовів вагонів експлуатаційним навантаженням протягом наступних 5 років використання. <strong>Методика.</strong> Розроблений алгоритм технічного діагностування вагонів із осередками корозії хребтової балки містить у собі кілька етапів. Спочатку проводиться обстеження технічного стану конструкції візуально-оптичним методом і методами неруйнівного контролю та визначається ступінь пошкоджень. На наступному етапі виконується експериментальна перевірка відповідності структури та механічних властивостей металу хребтової балки вагона з осередками корозії вимогам нормативної документації. Далі виконується дослідження міцності несучих конструкцій кузовів вагонів на підставі експериментальних статичних та ударних випробувань на міцність. Нарешті проводяться ресурсні випробування на дію поздовжніх сил і виконується оцінка та прогнозування відповідності ресурсу кузовів вагонів на наступний період. <strong>Результати.</strong> Дійсна робота завершена одержанням експериментальних даних із обґрунтування продовження терміну служби пасажирських вагонів як із точки зору напрацювання несучих елементів кузова вагона на ресурс, так і з точки зору хімічного складу, структури та механічних властивостей метала хребтової балки з осередками корозії. Наявність локальних корозійних пошкоджень хребтової балки представлених розмірів не складає загрози міцності конструкції та безпеці руху. <strong>Наукова новизна.</strong> Авторами проведені комплексні дослідження з обґрунтування терміну служби пасажирських вагонів як із боку напрацювання елементів кузова на ударну витривалість, так і з оцінки механічних властивостей металу, з якого виготовлені елементи вагона. Вперше обґрунтована можливість подальшої експлуатації вагонів із корозійними пошкодженнями хребтової балки. <strong>Практична значимість.</strong> Отримані вченими результати дозволяють без додаткових заходів продовжити термін служби пасажирських вагонів із осередками корозії хребтової балки.
44
Pryma, Viktoriia. "КІБЕРНЕОЛОГІЗМИ В АНГЛОМОВНОМУ ТУРИСТИЧНОМУ ІНТЕРНЕТ ДИСКУРСІ". Modern Philology, № 3 (27 лютого 2025): 147–50. https://doi.org/10.32782/modernph-2025.3.22.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню неологізмів, а саме кібернеологізмів, що присутні в англомовному туристичному дискурсі. Основна частина статті базується на визначенні поняття «неологізм», способах їх утворення та функціонування в англомовному дискурсі. Причини появи неологізмів становлять особливий інтерес для лінгвістів. Найбільш очевидною причиною є технічний прогрес, розвиток електроніки та комп’ютерних технологій. Коли говоримо про лінгвістичні причини, можна відзначити, що неологізми також використовуються для надання твердженню або слову додаткової виразності, емоційного забарвлення, щоб краще передати почуття і емоції у процесі спілкування. Оскільки англійська мова домінує у світі, англомовні неологізми поширюються і проникають у мови дуже швидко. Науковці навіть виділяють низку чинників, які впливають на поширення кібернеологізмів. Глобалізація та вплив англійської мови сприяє тому, що нові терміни, які з’являються в англійській мові, швидко поширюються в інших мовах. Поширення кібернеологізмів у сучасному англомовному туристичному дискурсі відображає зміни в поведінці споживачів, вплив технологій на індустрію туризму та нові тенденції в подорожах. Ці терміни не лише збагачують словниковий запас, але й відображають сучасні реалії та виклики, з якими стикаються мандрівники в епоху цифровізації. Більшість цих термінів пов’язана з онлайн-бронюванням і оплатою послуг. Проте створення онлайн-маршруту своєї мандрівки також не лишає мандрівників байдужими. На поширення кібернеологізмів у туристичному дискурсі впливають кілька аспектів. Англійська мова, як мова міжнародного спілкування в цифровому світі, є основним джерелом цих неологізмів. На основі нашого дослідження ми можемо дійти висновку, що кібернеологізми є невід’ємною частиною сучасної мови. Вони збагачують нашу лексику і дозволяють нам ефективніше спілкуватися в цифровому світі. Однак надмірне використання іноземних запозичень може негативно вплинути на розвиток національних мов. Тому важливо знайти баланс між збагаченням мови новими термінами та збереженням її самобутності.
45
Ківенко, І. О., та А. К. Смаркалова. "ЕТИМОЛОГІЯ СЮРВЕЄРСЬКИХ ТЕРМІНІВ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)". Nova fìlologìâ, № 93 (17 травня 2024): 78–86. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-11.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню сюрвеєрських термінів у морській сфері крізь призму етимологічного аспекту, які обрано об’єктом представленого дослідження. Предметом дослідження слугують структурні особливості та походження термінів вищезгаданої галузі. Вибірка термінів у кількості 300 одиниць, які широко вживаються в сюрвеєрській сфері діяльності, становить матеріал нашої наукової розвідки. Характер об’єкта та предмета дослідження, його мета зумовлюють такий вибір методів дослідження: метод суцільної вибірки; метод статистичного аналізу; контекстуальний метод; описовий метод; елементи діахронічного та синхронічного аналізу. Для досягнення мети нашої наукової розвідки насамперед було проаналізовано етимологію англійської морської термінології та встановлено її характерні риси: приналежність до визначеного морського оточення / тла, відповідність визначеному контексту або ситуаціям (у різних сферах спілкування), використання суто представниками суднових або берегових мовних спільнот, а також у ситуаціях спілкування, пов’язаних із різними обставинами роботи в морі, уживання та формування за визначених соціолінгвістичних обставин. Морській термінології притаманні системність, наявність дефініції, відсутність експресії, стилістична нейтральність. Сюрвей передбачає комплекс послуг різної спрямованості якісної та / або кількісної експертизи конкретних об’єктів, предметів або явищ, що надаються незацікавленою стороною. Структурний аналіз сюрвеєрської термінології показує, що більшість сюрвеєрських термінів є двокомпонентними (52%) та трикомпонентними складеними (16%). Щодо етимологічного аспекту, то більшість лексичних компонентів морських термінів сюрвеєрської сфери є англосаксонського походження та становить 40 % дослідженого матеріалу. Кількість лексичних компонентів латинського та старофранцузького походження в англійській становить 28 і 22% відповідно. Лексичні компоненти грецького та нідерландського походження становлять однакову кількість – по 3,5% кожна група.
46
Решетник, О. А. "ДЕФІНІЦІЇ ПОНЯТТЯ «ДІАГНОСТИКА» НА ТЛІ СУМІЖНИХ ТЕРМІНІВ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 215–21. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-30.
Full textAbstract:
Від діагностики поточного стану проблеми залежить опрацювання заходів і процедур, спрямованих на поліпшення розуміння проблеми й імплементацію практичних заходів її розв’язання. Метою статті є визначення сутності поняття «діагностика» на тлі суміжних термінів, що передбачає аналіз зазначених понять у різних галузях знань (діагностика у філософському розумінні, технічна, медична, економічна, психологічна, педагогічна, лінгвістична діагностика), окреслення параметрів, які розкривають зміст поняття «діагностика». У статті розкриті перспективи дослідження нової для психолінгвістики корпусно-експериментальної діагностичної процедури. Поняття «діагностика» в міждисциплінарному вимірі позначає теорію, принципи, підходи, методи й інструменти розпізнання, оцінки й вимірювання об’єктів дослідження, визначення причин і динаміки їх змін із метою подальшого прогнозу й надання рекомендацій щодо покращення актуального стану. Продукція кваліфікованої діагностики дозволяє скласти актуальну картину стану досліджуваного об’єкта, визначити процеси, які відбуваються з об’єктом, виміряти їх інтенсивність, установити направленість, окреслити причинно-наслідкові й функційні зв’язки з навколишнім середовищем. Діагностика завжди опосередкована методологічним підґрунтям і діагностичним інструментарієм і використовує прийняту для певної галузі термінологію. Перспективним напрямом дослідження в психолінгвістиці є корпусно-експериментальна діагностика (А.В. Корольова, О.О. Черхава, Н.М. Бобер, Я.В. Капранов), яка дозволяє сформувати науковий об’єм певного поняття за допомогою відбору інформації в корпусі й опрацювати її експериментальним шляхом завдяки комплексу методів і методик. Підґрунтям корпусно-експериментальної діагностики як нової методологічної процедури й методу наукового пізнання стали напрацювання в галузі корпусної лінгвістики, дослідження якої зосереджені на вивченні питань відбору й способів представлення інформації в корпусі для отримання повного уявлення щодо досліджуваного явища й певної мови в цілому.
47
Kruhlii, Olena. "ПОЛІТИЧНИЙ ЖАРГОН ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ (НА ПРИКЛАДІ ТЕКСТІВ АНГЛОМОВНИХ ЗМІ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 101–9. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-101-109.
Full textAbstract:
Статтю присвячено вивченню основних особливостей політичного жаргону у текстах англомовних ЗМІ. Розглянуто та систематизовано головні характеристики досліджуваних одиниць як одного з різновидів нелітературної лексики. На основі отриманих даних синтезовано дефініцію термінів «політичний сленг» і «політичний жаргон». У дослідженні окреслено роль політичного жаргону на сторінках сучасних англомовних ЗМІ. Уточнено поняття експресивності як лінгвістичного терміну. Виявлено основні фактори широкого використання політичних жаргонізмів у соціально-публіцистичному дискурсі. Проаналізовано структурні характеристики політичних жаргонізмів та словотвірні засоби, що слугують експресивності досліджуваної лексики англійської мови. Наведено приклади політичних жаргонізмів – акронімів, складноскорочених і складних слів, телескопічних утворень, ідіоматичних виразів.
 Зростаючий інтерес суспільства до політичних процесів і політичних рішень, а також величезна роль й вплив ЗМІ винесли політичний жаргон – «кодовану» підмову, призначену для спілкування всередині політичної еліти, за межі окремої групи та зробили підмовою загального використання. Політичний жаргон є ефективним засобом створення і вираження експресивності в текстах ЗМІ політичної тематики, адже відповідає їх прагматичній спрямованості на управління громадською думкою, формування у масового адресата певної оцінки інформації і заданої емоційної реакції на неї. Природа політичних жаргонізмів на сторінках ЗМІ надає в цілому висловлюванню виразності, привертає увагу читача й допомагає цілісно та точно передати інформацію про ту чи іншу подію у суспільному середовищі. Політичний жаргон – це динамічна лексична підсистема, котра постійно оновлюється, поповнюється новими лексичними одиницями.
48
Khorolskyi, M. S. "ВИСОКОЯКІСНІ ЗНАННЯ ЗДОБУВАЧАМ ОСВІТИ ЯК ОДИН ІЗ НАПРЯМКІВ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ". Journal of Rocket-Space Technology 33, № 4 (2024): 125–33. http://dx.doi.org/10.15421/452417.
Full textAbstract:
Майбутній розвиток економіки України залежить від темпів зростання валового продукту порівняно з досягнутим рівнем і постійно залежить від науково-технічного прогресу, який повинен забезпечувати вказане зростання. Для цього нашому поколінню належить передати молоді – здобувачам освіти, майбутнім творцям наукоємних об’єктів ті знання, досвід і навички, які вже досягнуті, і закласти фундамент подальшого розвитку, творчого підходу для появи та реалізації нових ідей, створення надійних нових перспективних об’єктів і технологій, розробки нових конструкційних матеріалів з більш високими технічними властивостями, які і є джерелом їх створення. Здобувачі освіти отримують знання переважно від викладачів, з підручників, наукових статей, з інтернету тощо, оскільки свого практичного досвіду поки що не достатньо. Але у зазначених мною в даній статті деяких джерелах інформації має місце, на мій погляд, не коректна та помилкова технічна термінологія, на яку повинні звертати увагу здобувачі освіти і викладачі та забезпечувати чистоту української мови. Аналізуючи різну термінологію, здобувачі освіти будуть розвивати і свою творчість уже сьогодні і розвивати та удосконалювати свої знання. Наприклад, в різних джерелах інформації можна прочитати, що конструкційні матеріали мають експлуатаційні властивості, яких, на думку автора, у них немає, а є лише технічні властивості, які сильно впливають на експлуатаційні властивості виготовлених із них виробів за відповідною конструкторською і технологічною документацією. Розробляючи той, чи інший конструкційний матеріал, потрібно зразу опрацьовувати технологію його виготовлення, вивчати, які у нього переваги перед існуючими та які недоліки. Це прискорить його впровадження у виробництво. У статті також наведені найбільш типові широко вживані технічні терміни з зазначенням правильної термінології відповідно до стандартизованих термінів або з зазначенням їх сталого використання, а також помилкові терміни, які не мають технічного обгрунтування. В статті акцентується увага на тому, що правильна термінологія - це один із основних напрямків надання якісних знань здобувачам освіти.
49
Proshchaiev, V. V. "Поняття території дипломатичного представництва та консульської установи України за кордоном". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (29 серпня 2019): 37–45. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.04.04.
Full textAbstract:
Метою дослідження є наукове визначення та юридичне тлумачення терміну «територія дипломатичного представництва та консульської установи України за кордоном», яке наведено у главі 41 Кримінального процесуального кодексу України. Завданнями статті є юридичний аналіз статей глави 41 та теоретичне обґрунтування означеного терміну через категорії наступних галузей права: міжнародного права (категорії «приміщення представництва», «консульське приміщення»); теорії держави і права (категорія «територія держави»); кримінально-процесуального права (категорія «дія процесуального закону у просторі»).Наукова новизна полягає у системному дослідженні поняття «територія дипломатичного представництва». Окремі вітчизняні та зарубіжні науковці торкалися цієї проблематики частково, досліджуючи, в основному, питання вчинення процесуальних дій на території дипломатичних представництв. Більшість науковців поставило під сумнів можливість використання терміну «територія дипломатичного представництва та консульської установи» у кримінальному процесуальному законодавстві.Автором доводиться, що український законодавець у кримінально-процесуальному законі вдало та правильно застосував саме термін «територія дипломатичного представництва та консульської установи». Свою думку автор обґрунтовує трьома аргументами: 1) український законодавець відокремлює «територію України» від «території дипломатичного представництва та консульської установи України за кордоном», підкреслюючи, що це не одне і теж саме, і перше не охоплює друге; 2) у Кримінальному процесуальному кодексі України використаний спеціальний юридичний термін, який притаманний спеціальній юридичній термінології кримінально-процесуального права; 3) аналіз повноважень керівників дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном щодо здійснення ними кримінального провадження показав, що саме вони, використовуючи положення теорії екстериторіальності, приймають рішення про допуск чи недопуск на територію дипломатичних представництв представників правоохоронних органів країни перебування. Але, у будь-якому випадку скоєння на території дипломатичного представництва кримінального правопорушення, вони зобов’язані провести відповідні процесуальні дії.Висновки. Територія дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном у сенсі можливості вчинення процесуальних дій – це: 1) не територія України, тобто держави, що акредитує, а територія країни перебування; 2) територія зі спеціальним правовим статусом, який передбачає недоторканність та інші дипломатичні імунітети та привілеї; 3) сукупність будівель, частин будівель та приміщень, а також дипломатичні транспортні засоби; 4) земельна ділянка, яка позначена на місцевості і оточена парканом.
50
Petryshyn, O. V. "Рецензія на монографію Мазур Т. В. «Правова охорона культурної спадщини в Україні»". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 6 (6 грудня 2020): 127–28. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.06.16.
Full textAbstract:
Розвиток людської цивілізації нині характеризується високими досягненнями у сферах комп’ютерних технологій, інженерії, медицини та ін. Водночас культурні досягнення, створені за весь період людського існування, перебувають під загрозою та потребують захисту й охорони. Ця проблема в ХХІ столітті не менш актуальна, ніж вона була сто чи двісті років тому. Особливу загрозу для пам’яток культури несуть збройні конфлікти та переміщення об’єктів, їх нелегальний продаж тощо. Як наслідок, охорона культурної спадщини стала загальною проблемою, яка потребує цілеспрямованої діяльності міжнародної спільноти й захисту міжнародного права.
 Для України, відомої своєю тисячолітньою історією й культурою, збереження культурної спадщини є не лише турботою про пам’ять предків і прийдешні покоління, а і вагомим чинником піднесення власного авторитету на міжнародній арені. Тож цілком логічно, що наша держава з часу створення ЮНЕСКО є одним із найбільш послідовних борців за збереження культурної спадщини в усьому світі, активно долучаючись до вироблення галузевих міжнародних норм і стандартів. Однак нині Україна сама потребує допомоги міжнародної спільноти у зв’язку з окупацією Криму та збройним конфліктом на Донбасі, що призвело до втрати контролю над численними об’єктами культурної спадщини.
 Монографічне дослідження Т. В. Мазур є спробою переосмислити розвиток правової охорони культурної спадщини на українських землях упродовж останніх понад сто років – від постання перших українських пам’яткоохоронних органів під час Української революції 1917–1921 років і до сьогодні. Такий підхід і хронологічні рамки видаються цілком логічними з огляду саме на український державотворчий контекст. Зокрема, дослідниця доводить певну тяглість пам’яткоохоронної політики від 1917–1921 років і до нинішнього часу. Ця тяглість, на її переконання, полягає як у правонаступності пам’яткоохоронних установ і організацій, так і роботі самих пам’яткоохоронців, які часто продовжували працювати в новостворених/реорганізованих органах.
 Виділяючи й обґрунтовуючи три основні хронологічні періоди правової охорони культурної спадщини – української державності 1917–1921 років, радянський 1919–1991 років та сучасний з часу здобуття незалежності України – Т В. Мазур розглядає особливості кожного з періодів у сфері правового забезпечення памяткоохоронної діяльності, вказуючи як на позитиви, так і недоліки, які, зокрема в радянський період, призвели до свідомого нищення тисяч сакральних пам’яток та продажу за кордон унікальних рухомих об’єктів культурної спадщини України.
 Значний інтерес становить аналіз розвитку міжнародного права охорони культурної спадщини та його імплементації в національне законодавство України. На основі проведеного аналізу виокремлено ряд рекомендацій щодо подальшого удосконалення законодавства України та приведення його у відповідність до міжнародних стандартів пам’яткоохоронної діяльності. Ідеться, зокрема, про необхідність приведення ряду базових термінів і понять у відповідність до Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 1972 р. та Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 р., потребу ратифікації Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями 2017 р. тощо.
 Цікавим є вивчення зарубіжного досвіду пам’яткоохоронної діяльності у контексті його використання в процесі удосконалення законодавства України. При цьому авторкою виділено досвід Франції, Італії та Польщі. Саме законодавство та пам’яткоохоронна політика цих держав, переконує дослідниця, можуть бути корисним для нашої держави з огляду на ряд спільних рис та прагнення нашої держави у майбутньому стати членом ЄС. Серед можливих запозичень: 1) ухвалення комплексу законодавчих змін, спрямованих на активізацію інституту меценатства; 2) прийняття парламентом програмних законів щодо охорони культурної спадщини на п’ятирічний термін з оприлюдненням щорічного звіту про їх виконання; 3) примусове відчуження пам’ятки у власника, якщо він не дотримується пам’яткоохоронного законодавства; 4) передача управління об’єктами культурної спадщини профільним компаніям; 5) створення культурних парків для захисту культурного ландшафту та збереження ландшафтних територій із нерухомими пам’ятками, характерними для місцевої традиції будівництва і поселення тощо.
 На основі проведеного дослідження Т. М. Мазур робить ряд слушних, на нашу думку, пропозицій щодо реформування не лише законодавчого, а й інституційного забезпечення охорони культурної спадщини, систематизувавши окремі пропозиції для Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, а також Міністерства культури та інформаційної політики України. Таким чином, поставлені мета та завдання дослідження реалізовані та цілком логічно завершуються не лише теоретичними узагальненнями, а й практичними рекомендаціями, які можуть бути використані в подальшій законодавчій та підзаконній діяльності органів державної влади, а також нормотворчій діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, які отримують значно ширші повноваження у сфері охорони культурної спадщини в процесі децентралізації влади.
 Слід відзначити, що монографічне дослідження Т. В. Мазур носить міждисциплінарний характер, а тому може бути корисним не лише фахівцям-правознавцям, а й представникам інших суміжних галузей науки.