Relevant bibliographies by topics / Переяславщина

Contents

  1. Journal articles
  2. Books
  3. Conference papers

Academic literature on the topic 'Переяславщина'

Author: Grafiati
Published: 5 June 2025
Last updated: 24 June 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Переяславщина.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Переяславщина"

1

Нікітіна, В. "Григорій Сковорода і Переяславщина". Історія в сучасній школі, № 1 (125) (2012): 17–20.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Смірнова, Н. "Переяславщина в періодиці першої половини XIX ст." Наукові записки з української історії, Вип. 21 (2008): 129–32.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Teteria, Svеtlana, та Nataliya Kostyuk. "ПЕРЕЯСЛАВЩИНА НА ШЛЯХУ ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТРАДИЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ". Український літопис, № 5 (12 червня 2025): 96–101. https://doi.org/10.31470/2786-8583-2025-5-96-101.

Full text
Abstract:
У статті розглядається стан традиційної спільноти в Україні з 1930-х р.р. ХХ ст. і до наших днів. Автори розглядають історичний шлях, який пройшла плеяда української інтелігенції з 1970 по 2024 рр. щодо повернення до сучасних соціально-побутових реалій унікальної традиції українського народу – кобзарства.Ця просвітницька діяльність почалася ще за радянських часів, у 1954 р. Цього року в Україну повертається Георгій Ткаченко – людина, яка зберегла оригінальний інструмент і харківсько-зінківський спосіб гри на ньому, притаманний сліпим мандрівним співакам. Саме Г. К. Ткаченко починає процес відродження унікальної співочої традиції незрячих. Навколо нього згуртувалися люди, не байдужі до української традиційної співочої культури, серед яких: М. Т. Товкайло та М. П. Будник. Вони першими, за порадою Г. К. Ткаченка, розпочали пошуки дерева, а відтак поступово почали виготовляти народну бандуру, брати уроки гри у Г. Ткаченко, вивчали традиційний репертуар незрячих мандрівних співаків. З часом коло зацікавлених розширилося, до нього увійшли: В. Ю. Мішалов – австралієць українського походження, на той час студент Київської консерваторії; В. Г. Кушпет – артист-бандурист, педагог; К. П. Черемський – педагог, лікар-анестезіолог з міста Харкова та багато інших. Згодом ця ініціативне група вирішили об’єднатися у добровільні товариства типу музичних цехів, які існували в Україні за магдебурзьким правом у XVIII-XIX ст. і до початку ХХ ст.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Реєнт, О. "Регіональний рекреаційно-репрезентаційний проект "Переяславщина - історико-культурна перлина України"". Краєзнавство, № 3/4 (92/93) (2015): 131–33.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Тарас, Нагайко. "ПЕРЕЯСЛАВЩИНА В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ: АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ ЗМІНИ (2017–2021)". Простір в історичних дослідженнях 3 (27 жовтня 2022): 71–84. https://doi.org/10.5281/zenodo.7324427.

Full text
Abstract:
The article traces the dynamics of administrative and territorial changes in the Kyiv region, in particular within the former Pereyaslav-Khmelnytskyi district, which occurred as a result of the decentralization policy in the period 2017–2021. Based on the analysis of documents of state authorities and local press materials, the course of changes that took place in the region. Information on the history of the formation of united territorial communities in Pereyaslav region, information on the development of their composition, etc. The circumstances of the liquidation process of Pereyaslav-Khmelnytskyi district are highlighted. У статті простежено динаміку адміністративно-територіальних змін на Київщині, зокрема в межах колишнього Переяслав-Хмельницького району, що відбулися внаслідок політики децентралізації у період 2017–2021 рр. На основі аналізу документів органів державної влади та матеріалів місцевої преси окреслено перебіг змін, що відбулися в регіоні. До наукового обігу введено інформацію з історії утворення об’єднаних територіальних громад на Переяславщині, відомості щодо розвитку їх складу тощо. Висвітлено обставини процесу ліквідації Переяслав-Хмельницького району.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Бондаренко, Марина, та Ірина Дунайна. "КУЛЬТУРА ТА ПОВСЯКДЕННЯ СЕЛА СТОВП’ЯГИ (ПЕРЕЯСЛАВЩИНА) У СПОГАДАХ МАРІЇ ІВАНІВНИ ДАНИЧ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.10.

Full text
Abstract:
В основу статті увійшли польові матеріали авторів, що були записані у 2017 році від жительки села Стовп’яги (Переяславщина) Марії Іванівни Данич. Вони містять безцінну інформацію про селянський побут, звичаї, обряди, календарну обрядовість, відомості про рідне село з погляду дитячих та юнацьких спостережень. Даний матеріал презентує факти, які не знайшли відображення в офіційних документах, але вони мають зна- чення як матеріали особового походження. У них відображений фактичний матеріал, «дух часу», насичений спостереженнями та роздумами респондента про описуванні події, подробиці життя людей та їхні настрої. Дослідження специфіки культурних явищ як минулих, так і сучасних поколінь українців базується на «живому» зв’язку записувача й опитуваного. Метод «опитування» є одним з основних методів збору первинної інформації про окремі структурні компоненти традиційно-побутової культури українців, їхнє функціонування як певної системи, застосування до осіб, які мають безпосередній досвід або знання предмета чи події. Сучасний дослідник ще має можливість спостерігати збережені в сучасному побутуванні елементи традиційного обряду та запи- сати спогади про реліктові явища від старшого покоління. Також це дає змогу зафіксувати масив унікальних спогадів, традицій, звичаїв, особливості побутового і господарського життя, що підлягають неодмінній передачі з покоління в покоління. Польові етнографічні записи – це найцінніші документи історії. Ґрунтовне знання свого краю, свого історичного регіону, своєї держави потрібне не тільки вчителям та викладачам, що базують педагогічний матеріал на краєзнавстві, не тільки кожному працівнику в культурній сфері, а і кожному свідомому громадя- нину нашої країни. Збір історико-етнографічних матеріалів має стати складовою частиною наукової роботи науково-дослідних та науково-освітніх установ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Колибенко, Олена. "ДІТИ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ГАЗЕТИ «ВІСНИК ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ»)". Український літопис, № 1 (3 червня 2023): 19–30. http://dx.doi.org/10.31470/2786-8583-2023-1-19-30.

Full text
Abstract:
Вивчення істориками перебігу сучасної російсько-української війни серед інших проблем виділяє дослідження життя дітей в умовах воєнного часу. Війна завжди є дуже сильним стресом для суспільства, але особливо сильно від неї страждають діти, як найменш захищена складова соціуму, оскільки не можуть себе захистити ні фізично, ні психоемоційно. У переяславському регіоні з початком повномасштабного вторгнення сформувалося три категорії дітей війни. В першу чергу це місцеві діти, які зазнали жахів нападу і життя на межі бойового зіткнення. Однак, коли фронт відступив, більшість дітей регіону залишилися більше у сфері інформаційних впливів, хоча небезпека обстрілів збереглася. Окрім місцевих дітей, на Переяславщині проживають також діти з категорії внутрішньо переміщених осіб, які втратили житло, стабільність, спокій, інколи близьких і рідних. Крім того в регіоні живуть діти, чиї батьки воюють на фронті. Дехто з них уже не дочекається батька, який загинув, захищаючи Україну.
 Окрім питання категорій дітей війни на Переяславщині, перед дослідниками постає низка інших питань, що лежать у площині «діти і війна». У статті розглядаються такі аспекти життя дітей як: реакція наймолодших членів суспільства на відкриту військову агресію та їх участь у житті регіону в умовах реальної війни, організація захисту життя та створення безпечних умов проживання, організація роботи освітніх закладів та життя школярів під час дії воєнного стану, допомога дітям у подоланні стресів воєнного часу та соціалізації в умовах воєнної загрози, інформування дітей про війну, проблема дитячого відпочинку (майстер-класи, благодійні частування, організація різноманітних свят і дозвілля), евакуація дітей за межі України та адаптація до проживання у європейських країнах.
 Джерелом досліджуваної проблеми стали публікації регіональної газети «Вісник Переяславщини», які доволі вичерпно і повно відображають події, що відбуваються в регіоні, в тому числі і життя дітей міської і сільських громад у час відкритої воєнної агресії росії проти України.
 Діти є вагомою складовою суспільства, а діти Переяславщини – це важлива частина переяславського соціуму. Життя дітей Переяславщини в умовах реальної війни є відображенням життя і настроїв дорослих регіону. Водночас діти, як майбутнє суспільства, є тією складовою, на захист якої спрямовується максимум зусиль.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Колибенко, Олена. "«ПЕРЕМІЩЕНИЙ» ПРОСТІР 2022 РОКУ: ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ВИМІР". Простір в історичних дослідженнях 4 (31 травня 2023): 157–65. https://doi.org/10.5281/zenodo.8044254.

Full text
Abstract:
<em>У статті на основі публікацій регіональної газети &laquo;Вісник Переяславщини&raquo; за 2022 р. здійснена спроба аналізу ситуації з внутрішніми переселенцями з українських територій, тимчасово окупованих ворогом. Зокрема, розглядаються й окремі питання, що мають просторовий характер: перелік регіонів, які залишили біженці, окремі аспекти життя в окупації, реакція людей на вторгнення ворога, інформація про перші дні війни, причини виїзду, географія шляху та небезпеки, які коригували маршрут переселенців, причини, за яких внутрішньо переміщені особи (ВПО) потрапили на Переяславщину, організація життя на новому місці та проблеми, які виникають, плани на майбутнє, життя вимушених переселенців до нападу країни-агресора</em> <em>The article deals with the attempt to analyze the situation of internally displaced persons from the Ukrainian territories temporarily occupied by the enemy based on the publications of the local regional newspaper &laquo;Visnyk Pereiaslavshchyny&raquo; of 2022. In particular, some spatial issues are also considered: the list of regions left by refugees, some aspects of life in the occupation, people&rsquo;s reaction to enemy invasion, information about the early days of war, the leaving reason, the geography of the path and the dangers that adjusted the route of the settlers, the reasons why the internally displaced persons (IDP) came to Pereiaslav Region, the organization of life in a new place and emerging problems, plans for the future, the life of the internally displaced persons before the attack of the aggressor country</em>
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Zuber, Svitlana. "ХЛІБНІ ВИРОБИ УКРАЇНЦІВ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ: ТРАДИЦІЇ ПРИГОТУВАННЯ ТА СПОЖИВАННЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЕТНОГРАФІЧНИХ ЕКСПЕДИЦІЙ)". Сіверянський літопис, № 4 (29 серпня 2024): 41–46. http://dx.doi.org/10.58407/litopis.240404.

Full text
Abstract:
Метою роботи є характеристика та аналіз питань, повʼязаних із випіканням та споживанням хлібних виробів населенням Середньої Наддніпрянщини, зʼясування специфіки традиційної хлібної випічки досліджуваного регіону. Висвітлюються особливості приготування виробів з борошна та крупʼяних культур. Особлива увага приділяється населеним пунктам Переяславщини. Під час роботи над дослідженням застосовано принципи достовірності, науковості, історизму. Найбільш інформативними, вагомими, змістовними є польові етнографічні матеріали. Відтак, особливе місце посідають методи польового етнографічного дослідження з метою збору фактичного матеріалу. Насамперед це інтервʼю за програмою-запитальником, також спостереження, фотофіксація, опитування. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в науковий обіг введено нові польові етнографічні матеріали з території Середньої Наддніпрянщини, здійснено наукове дослідження народних традицій хлібопечення, побутування та споживання окремих різновидів хлібних виробів в українців досліджуваного регіону. Зʼясовано різницю між лексемами «хліб» та «паляниця». Проаналізовано особливості варистої печі як основного хлібопекарського пристосування, її роль у житлі українців. Зроблено акцент на процесі приготування кваші, давньої української страви, яку традиційно готували напровесні, у Великий піст. Проаналізовано підбірку етнографічних матеріалів, зібраних науковцем Д. Косариком у затопленому водами Канівського водосховища селі Андруші на Переяславщині. Дослідник змалював картину харчування селян, узявши за основу річний календарний цикл. Установлено, що обряди, повʼязані із закінченням життєвого шляху людини, також багаті на приклади використання хліба та інших виробів із борошна. Наголошено на особливій ролі такої випічки, як книші, коржики. Підсумовуючи, варто зазначити, що хліб та вироби зі злакових культур посідають особливе місце в народній культурі українців Середньої Наддніпрянщини, зокрема Переяславщини, та корелюють із загальноукраїнським контекстом. Непоодинокі факти свідчать про сакралізацію хліба.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Колибенко, Олена. "Зовнішня міграція з Переяславщини після 24 лютого 2022 р. (за матеріалами газети «Вісник Переяславщини»)". Простір в історичних дослідженнях 5 (25 грудня 2024): 136–44. https://doi.org/10.5281/zenodo.14517496.

Full text
Abstract:
<em>У статті на основі публікацій регіональної газети &laquo;Вісник Переяславщини&raquo; здійснено спробу аналізу еміграційних процесів із Переяславщини після початку повномасштабної російсько-української війни. На тлі просторового аспекту: географія маршрутів переселенців, шлях по території країн Європи, назви міст і містечок, обраних кінцевим пунктом &ndash; розглянуто причини виїзду, обставини, які коригували маршрут мігрантів до кордону, проблеми, з якими зіштовхнулися українці на місцях переселення, допомога біженцям, можливості, що відкриваються на новому місці.</em> <em>There have been attempts to analyze emigration processes from the Pereiaslav Region after the start of the full-scale russo-Ukrainian War in the article, based on the publications of the regional newspaper &laquo;Visnyk Pereiaslavshchyny&raquo;. Against the background of the spatial aspect: the geography of the routes of immigrants; the way through the territory of European countries; the names of the cities and towns chosen as the final destination, the reasons for leaving, the circumstances that adjusted the migrants' route to the border, the problems faced by Ukrainians at the places of resettlement, assistance to refugees, opportunities that open up in a new place are considered.</em>
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Переяславщина"

1

Голодовка: 1932-1933 роки на Переяславщині. Вид-во М.П. Коць, 2000.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Переяславщина"

1

Шкіра, Микола. "ЗАТОПЛЕНІ СЕЛА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ У КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ РІДНОГО КРАЮ". У GRUNDLAGEN DER MODERNEN WISSENSCHAFTLICHEN FORSCHUNG, chair А. Коцур. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-10.09.2021.78.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Наталія Михайлівна, Кухарєва. "Культурні та громадські діячі Переяславщини 20-х – поч. 30-х рр. ХХ ст." У СУЧАСНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ТА МИСТЕЦТВОЗНАВЧИЙ ДИСКУРС. Liha-Pres, 2024. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-388-3-17.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Багрій, Тетяна. "РОЗВИТОК ОСВІТИ І ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ НА ПЕРЕЯСЛАВЩИНІ У ХVІІІ – НА ПОЧАТКУ ХІХ СТОЛІТТЯ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ". У СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ НАУКИ: ФАКТОРИ ВПЛИВУ ТА ВЗАЄМОДІЇ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/22.05.2020.v3.12.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Бондаренко, Марина. "ВИШИТІ ХУСТКИ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ 30-60-Х РР. ХХ СТ. У ЗІБРАННІ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОГО ЗАПОВІДНИКА «ПЕРЕЯСЛАВ»". У GRUNDLAGEN DER MODERNEN WISSENSCHAFTLICHEN FORSCHUNG. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-10.09.2021.75.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Переяславщина' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography