Academic literature on the topic 'Питні потреби'

Роботи, виконані Бакинським відділенням щодо повного забезпечення міста питною водою, можна сказати, дотепер не були досліджені. Про роботи, виконані з метою задоволення потреби в питній воді міста Баку, ідеться у статтях і книгах, а в нечисленних записах навіть детально висвітлено поетапне вирішення цієї проблеми. Однак чомусь рішення із цього питання, тобто технічні обчислення і рекомендації, після звернення мерії до керівництва відділу в рамках його структури, не відображені в жодній літературі. Одним із напрямів діяльності Бакинського відділення були проблеми, пов’язані з різним роботами з питань міського господарства та благоустрою Баку. В основі цієї діяльності лежали робочі відносини з місцевими органами управління відділення, їхній досить сформований науково-технічний робочий потенціал, звернення міської мерії за рішенням різних проблем. Така діяльність і взаємозв’язки сприяли вирішенню багатьох проблем бакинського міського господарства, водночас давали великий економічний ефект, допомагали вирішити багато питань, пов’язаних із населенням, його соціально-побутовими проблемами. Зв’язки відділення, Бакинської мерії і керівників міського господарства із проблеми постачання питної води міста почалися ще з 80-х років XIX століття. Варто зазначити, що питання постачання питної води Баку були в центрі уваги Бакинського відділення і неодноразово ставали темою обговорення. Однак обмеженість можливостей міського бюджету та віддавання переваги вирішенню проблеми коштом самого населення міста, інші причини сприяли тому, що не було здійснено жодного з конкретних проєктів, і виконані роботи залишилися на рівні пропозицій і рекомендацій відділення. Водночас було зроблено досить роботи із благоустрою та розвитку міста.

Актуальність теми дослідження. Актуальність теми дослідження полягає в необхідності постійно здійснювати моніторинг, контролювати якість підземної питної води, яку використовують не лише для потреб населення Чернігова, але і для виробництва продукції, яка експортується. Постановка проблеми. Якість підземної питної води, яка видобувається з різних родовищ, залежить від багатьох факторів, зокрема, від технічних засобів і технологій, які застосовуються в цьому процесі. Тому важливою є інформація про те, як вирішуються ці питання на Чернігівському родовищі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Публікації про техніку й технології, які застосовуються при видобутку підземних питних вод з Чернігівського родовища, відсутні. У статті викладені технічні й технологічні результати видобутку підземних питних вод із Чернігівського родовища, які не публікувалися. Виділення недосліджених раніше частин загальної проблеми. Загальна проблема, яка стосується води, має надзвичайно широке коло недосліджених частин. До них можна віднести класифікацію підземних вод, метаморфізм (зміну) їх з глибиною, технологію обеззараження води тощо. Постановка завдання. Цільовим завданням було інформувати широке коло зацікавлених фізичних і юридичних осіб про технічні й технологічні результати видобутку підземних вод із Чернігівського родовища. Виклад основного матеріалу. Чернігівське відділення ПАТ «САН Ін Бев Україна» використовує питні підземні води Чернігівського родовища для забезпечення власних господарсько-побутових та виробничих потреб. До складу водозабору, що експлуатує це родовище, входять свердловини 1, 2, 3. Свердловиною 1 (глибина 135 м) добувається вода з бучацького водоносного горизонту (палеоген), свердловинами 2 і 3 (глибинна 702 і 710 м) – із сеноман – нижньокрейдових відкладів. Облік видобутої води здійснюється через лічильник «PROMAG 53» німецької фірми «Endress+Hauser». Під час експлуатації родовища відбувається постійний контроль за якісними характеристиками води. Основним критерієм оцінки якості води є стабільність та незмінність хімічного складу та його відповідність Д Сан ПІН 2.2.4-171-2-10. Для запобігання забрудненню підземних вод навколо свердловин облаштовані зони суворого санітарного режиму. Територія зон огороджена. Поверхневі стоки відводяться за межі підприємства. У зоні суворого режиму забороняється проведення будь-яких гірничо-технічних та будівельних робіт. У статті наведено принципову схему водопостачання, схему облаштування оголовка свердловин, схему водопідготовки. Висновки відповідно до статті. Забруднення водоносних горизонтів та комплексів, на які облаштовані свердловини водозабору Чернігівського відділення ПАТ «САН Ін Бев Україна» природним шляхом неможливе. Першочергова увага при проектуванні свердловин повинна звертатися на конструктивні їх особливості, ізоляцію водоносних горизонтів, що залягають вище в розрізі над горизонтом наміченим до експлуатації для запобігання забрудненню через затрубний простір.

Проблема водневої енергетики – найактуальніша в паливно-енергетичній галузі й геології зокрема. Сумарні запаси паливних ресурсів досить великі, до того ж щороку стають відомими нові поклади викопного палива. Перспективним напрямом у розвитку енергетики є використання водню як палива. Водень – висококалорійний газ, який може знайти застосування в багатьох сферах промисловості. Великою перевагою водню є те, що в разі його спалювання утворюється лише пара води. Отже, водень також є екологічно чистим паливом. Сучасні технології відкривають доступ до використання нетрадиційних джерел енергетики, що засвідчує: абсолютного дефіциту енергетичних ресурсів на планеті поки що немає. До важливих стратегічних напрямів геологічної науки належать прогнозно­пошукові системні технології комплексних досліджень, де складовою частиною комплексу методичних рішень уперше в пошуковій практиці використовується водень.Перехід до водневої енергетики перспективний ще й тому, що водень – універсальна енергетична сировина. Потреба в такому паливі дуже актуальна, якщо врахувати, що основне джерело забруднення повітря в містах – продукти неповного згоряння вуглевмісного природного палива. Важливе завдання науки – прогнозування, пошуки та розроблення економічно вигідних способів добування і використання водню. В Україні є водневі дегазаційні структури з великим потенціалом у відкладах протерозою та фанерозою. Комплексний аналіз геологоструктурних, гідролого­гідрогеологічних матеріалів, що виконується впродовж майже 30 років у межах наукових фундаментальних і прикладних досліджень на пошукових об’єктах з метою обґрунтування картування перспективних місць для закладення параметричних і промислових свердловин на питні й термальні води, вуглеводні (ВВ), дегазаційних свердловин у зонах розвитку газодинамічних явищ у шахтних виробках, дав змогу встановити просторово-кількісні характеристики вуглеводневих родовищ та їхніх еманаційних газових індикаторів: Rn, Tn, He, CO₂ та H. І як показала практика, такий підхід уже на попередньому етапі досліджень дає змогу не тільки аргументовано визначити ступінь зосередження перспективних площ нафтогазоносних областей, відбракувати майже непродуктивні ділянки, а й виявити аномальні площі концентрацій одного з головних енергетичних компонентів – водню як відновлюваного енергетичного джерела кругообігу речовини в природі і як детонатора геодинамічних явищ у шахтних виробках, що призводять до катастроф і людських жертв.

Загальновідомо, що стоматологічне здоров'я дітей визначає здоров'я дорослих, і є інтегральним показником загального благополуччя суспільства. Світовий досвід свідчить, що за умов застосування сучасних технологій первинної та вторинної профілактики поширеність багатьох стоматологічних захворювань може бути суттєво зменшена. Мета дослідження – визначити екологічні детермінанти стану стоматологічного здоров’я дитячого населення Українського Придунав’я (на прикладі Ізмаїльського району). Матеріали і методи. Дослідження виконано на базі відділу дитячої стоматології ДУ «Інститут стоматології НАМН України» протягом 2017–2019 рр. Було обстежено 300 дітей обох статей у віці 7; 12 та 15 років, які проживали у населених пунктах Ізмаїльського району. Проведено аналіз рівня еколого-гігієнічної безпеки у місцях проживання обстежених. Результати досліджень та їх обговорення. Показано, що упродовж останніх 10 років зберігається тенденція до зростання частоти карієсу та гінгівітів серед дітей препубертатного віку та підлітків. Серед 6-річних дітей відзначалися більш високі рівні поширеності карієсу та патології пародонта серед хлопців – КПВз – (0,23±0,1) бала, КПВп – (0,23±0,1), РМА – (87,4±4,9) %. Більш яскравими виглядають ці відмінності щодо стану зубів змінного прикусу: в дівчаток КПз – (3,8±1,0), у хлопців – (4,8±0,3) бала, КПп – відповідно (2,8±0,2) й (5,7±0,3) бала. Подібна картина спостерігається й у підлітків 12 років. У хлопців цього віку показник КПВз склав (2,6±0,3), а у дівчат – (1,8±0,2) бала, КПВп – відповідно (3,2±0,3) та (2,1±0,2) бала. Щодо показника РМА, то він серед дівчат складав (98,9±1,0) %, а серед хлопців – (104,3±1,8) %. З віком гендерні відмінності нівелювалися. Потребує пояснення, чому у дівчат-підлітків рівень КПВз сягав (4,5±0,3) року, а у хлопців – лише (2,0±0,2) року. Щодо КПВп, то цей показник склав у 15-річних дівчат – (2,2±0,2) року, а в хлопців – (5,3±0,4) (p<0,01). Поширення гінгівіту було більшим серед хлопців – (103,0±2,7) % (проти (17,3±0,9) % у дівчат). Питні води неоптимального мінерального складу споживали 41,7 % осіб, високий вміст рафінованих вуглеводів був притаманний раціонам 63,0 % обстежених дітей. Висновки. До екологічних детермінант стану стоматологічного здоров’я дитячого населення Українського Придунав’я належать вживання фізіологічно неоптимальних питних вод та переважання у раціоні харчування рафінованих вуглеводів. Несприятливий вплив екологічних чинників на стоматологічне здоров'я дитячого населення посилюється з віком.

Актуальність теми дослідження. У процесі дослідження підземних вод будь-якої країни актуальним є визначення факторів формування хімічного складу та організація зон санітарної охорони (ЗСО) їх, тому що ці фактори впливають на якість води, а вона – на здоров’я людини. Постановка проблеми. Для забезпечення якісних характеристик підземних питних вод потрібно всебічно, детально вивчати їх. Проблема ця складна, оскільки містить у собі багато факторів, кожен із яких потребує детального вивчення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Публікації про фактори формування хімічного складу підземних вод Чернігівського родовища та санітарну охорону їх відсутні. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недостатньо дослідженою частиною загальної проблеми є зв’язок формування підземних вод з історією геологічного розвитку (палеотектонікою) окремих блоків Дніпровсько-Донецької западини. Постановка завдання. Цільовим завданням було вивчення факторів формування хімічного складу підземних питних вод Чернігівського родовища, організація зон санітарної охорони їх та інформування зацікавлених осіб про отримані результати. Виклад основного матеріалу. На Чернігівському родовищі підземних питних вод експлуатується бучацький водоносний горизонт і сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс, які знаходяться в зоні вільного водообміну, що значною мірою зумовлює умови формування сольового складу цих вод. Їхній хімічний склад формується також через вилужування й розчинення водовміщуючих порід. Менший вплив на хімічний склад вод має сорбція, іонний обмін та біохімічні процеси. Область живлення бучацького водоносного горизонту й сеноман-нижньокрейдового водоносного комплексу знаходиться на північному сході від водозабору Чернігівського відділення ПАТ «САН ІнБев Україна». Відповідно до положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та водопроводів господарсько-питного призначення передбачається три пояси зон санітарної охорони: I пояс – зона суворого режиму; II та III пояси – зони обмежень. Межі першого поясу зон санітарної охорони мають радіус 15 м. Другий пояс встановлено для захисту водоносного горизонту від мікробних забруднень, третій – для захисту підземних вод від хімічного забруднення. Межі другого і третього поясів визначені гідродинамічним способом. Висновки відповідно до статті. Бучацький водоносний горизонт і сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс знаходяться в зоні вільного водообміну, що значною мірою створює умови формування сольового складу підземних вод. Санітарні заходи з ліквідації забруднень у межах зон санітарної охорони в першому поясі повинно виконувати Чернігівське відділення ПАТ «САН ІнБев Україна», у другому та третьому – власники об’єктів, що негативно впливають або можуть впливати на якість води в джерелах, з яких беруть питну воду.

Рад се бави питањима која сејављају у васпитно-образовном про-цесу, а која постављају дјеца и од-расли без обзира на узраст и нивоинституције. У односу на њиховуразличиту позицију у процесу, могућеје разматрати и разлике у њиховимпитањима. Питања су један од нај-чешћих начина започињања и/или одр-жавања комуникације, а по својој при-роди су инструмент сазнања и учења.Питањима која постављају одрасли-ма, вршњацима, самима себи, дјецапоказују радозналост, заинтересова-ност, своје мисли и идеје. Питања суи средство и манифестација развојаи учења, али и средство задобијањапажње и успостављања односа садругим. Питањем дијете показујешта не зна, али и шта зна, може ижели. С друге стране, питања којапостављају одрасли су средство по-учавања, те контроле и вредновањадјеце и процеса. Истраживања су по-казала да у институционализованомваспитно-образовном процесу одрас-ли чешће постављају питања дјецинего обрнуто. То указује да су у вас-питно-образовном процесу питањачешће употребљена са сврхом задо-вољавања потреба процеса (најчешћеу виду, од стране одраслих, унаприједпостављених циљева), а не за задо-вољавање потреба дјеце. Због тога сеу раду разматрају могућности под-стицања дјеце да питају, те могућно-сти кориштења питања одраслих каоефикасне стратегије учења, поуча-вања те успостављања равноправногодноса између дјеце и одраслих. Дје-чија питања одрасли може подсти-цати са једне стране суздржавањемод доминације у разговору и својихконстантних питања, нарочито онихкојима контролише дјечије понашањеи тражи репродукцију чињеница; а садруге, може их подстицати својимадекватно осмишљеним и кориште-ним питањима којима ће продукова-ти размишљање и радозналост дјеце.

Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат у 2019-2020 навчальному році". Керівник проекту: професор кафедри екології, д.б.н., Міхєєв Олександр Миколайович
Об’єкт дослідження: ефективність очищення води для питних потреб природними мінеральними сорбентами. Предмет дослідження – мінеральні сорбенти та їх взаємодія з фізико-хімічним складом води. Мета роботи: дослідити ефективність доочищення води обраними природними мінералами. Методи дослідження: стандартизовані методики дослідження санітарно-хімічних та органолептичних показників води, порівняльний аналіз, ранжування, обробка та систематизація даних наукових джерел. Результати магістерської роботи рекомендується використовувати при проведенні наукових досліджень, в практичній діяльності фахівців-екологів, а також для використання споживачами у питному водогосподарстві України.

Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат у 2019-2020 навчальному році". Керівник проекту: професор кафедри екології, д.б.н., Міхєєв Олександр Миколайович
Об’єкт дослідження: ефективність очищення води для питних потреб природними мінеральними сорбентами. Предмет дослідження – мінеральні сорбенти та їх взаємодія з фізико-хімічним складом води. Мета роботи: дослідити ефективність доочищення води обраними природними мінералами. Методи дослідження: стандартизовані методики дослідження санітарно-хімічних та органолептичних показників води, порівняльний аналіз, ранжування, обробка та систематизація даних наукових джерел. Результати магістерської роботи рекомендується використовувати при проведенні наукових досліджень, в практичній діяльності фахівців-екологів, а також для використання споживачами у питному водогосподарстві України.