To see the other types of publications on this topic, follow the link: Плазмони.
Journal articles on the topic 'Плазмони'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Плазмони.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Indutnyi, I. Z., V. O. Yukhymchuk, V. I. Mynko та ін. "Вплив форми латерально-впорядкованих наноструктур на ефективність поверхнево-підсиленого раманівського розсіювання". Ukrainian Journal of Physics 69, № 1 (2024): 11. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe69.1.11.
Full textAbstract:
Методом iнтерференцiйної фотолiтографiї на рельєфоутворюючих халькогенiдних шарах As10Ge30S60 сформовано два типи бiґраток з латерально-впорядкованими куполами та лунками. Покриття таких бiґраток шарами алюмiнiю (80 нм), срiбла (70 нм) та золота (10 нм) дозволило отримати два типи SERS пiдкладинок. Методом атомної силової мiкроскопiї дослiджено змiни морфологiї поверхонь SERS пiдкладинок в процесi їх формування. Показано, що перiоди обох типiв SERS пiдкладинок становлять ∼1200 нм, глибини лунок i висоти куполiв дорiвнюють ∼350 нм. Наступне осадження на сформованi рельєфи шарiв металiв незначно впливає на дiаметри лунок та розмiри куполiв. Вимiрювання спектрально-кутових залежностей вiдбиття поляризованого свiтла вiд сформованих SERS пiдкладинок в дiапазонi довжин хвиль 0,4–1,1 мкм та кутiв падiння 10–70∘ продемонструвало, що на цих пiдкладинках спостерiгається збудження як локальних плазмонних резонансiв (на структурах з куполами), так i плазмон-поляритонних поверхневих хвиль (на обох типах структур). Продемонстровано, що сформованi структури з латерально-впорядкованими куполами та лунками є ефективними SERS пiдкладинками. Встановлено, що структури з куполами на порядок ефективнiше пiдсилюють раманiвський сигнал вiд стандартного аналiту R6G при використанi для збудження раманiвських спектрiв лазерного випромiнювання з довжинами хвиль 457, 532 та 671 нм. Цей факт зумовлений тим, що при нормальному падiннi збуджуючого лазерного випромiнювання на структурах з куполами ефективно збуджуються локалiзованi плазмони в спектральних областях з максимумами 488 та 676 нм, а для структур з лунками, згiдно з їхнiми спектрами поглинання, такi особливостi не спостерiгаються.
2
Давидович, М. В. "Максимальное замедление и отрицательная дисперсия плазмонов вдоль металлического слоя". Письма в журнал технической физики 43, № 22 (2017): 55. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2017.22.45261.16629.
Full textAbstract:
Получены максимальные замедления и их резонансные частоты для плазмонов в тонком металлическом слое. Рассмотрены аномальная отрицательная дисперсия и обратные плазмоны. Показано, что отрицательная дисперсия в структурах с диссипацией не всегда означает наличие обратного плазмона. DOI: 10.21883/PJTF.2017.22.45261.16629
3
Алешкин, В. Я., та А. А. Дубинов. "Влияние параметров квантовой ямы на спектр двумерных плазмонов в гетероструктурах HgTe/CdHgTe". Физика и техника полупроводников 55, № 11 (2021): 973. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2021.11.51549.45.
Full textAbstract:
Теоретически изучено влияние параметров квантовой ямы и пространственной дисперсии электронной поляризуемости на зависимость энергии двумерных плазмонов от волнового вектора в узкозонных квантовых ямах CdHgTe (ширина запрещенной зоны 35 мэВ). Показано, что при энергиях >20 мэВ закон дисперсии двумерных плазмонов близок к линейному. Учет конечной ширины квантовой ямы уменьшает фазовую скорость плазмона. Этот эффект увеличивается с ростом доли кадмия в слое квантовой ямы при сохранении ширины запрещенной зоны и с уменьшением концентрации носителей заряда в ней. Ключевые слова: двумерные плазмоны, квантовые ямы HgTe.
4
Кособукин, В. А. "Плазмон-экситонные поляритоны в сверхрешетках". Физика твердого тела 59, № 5 (2017): 972. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2017.05.44389.365.
Full textAbstract:
Представлена теория распространения поляритонов в сверхрешетках с резонансным плазмон-экситонным взаимодействием. Периодическая сверхрешетка состоит из конечного числа ячеек c близко расположенными квантовой ямой и монослоем металлических наночастиц. Изучается спектр смешанных мод, образованных квазидвумерными экситонами квантовых ям и дипольными плазмонами металлических частиц. Задача электродинамики решается методом функций Грина c учетом резонансной поляризации квантовых ям и частиц в самосогласованном приближении. Эффективная поляризуемость частиц сфероидальной формы, заполняющих квадратную решетку, вычислена с учетом эффекта локального поля дипольных плазмонов слоя и их "изображений", обусловленных экситонной поляризацией ближайшей квантовой ямы. Численно исследованы оптические спектры отражения сверхрешеток с квантовыми ямами GaAs/AlGaAs и частицами серебра. Особое внимание уделено режиму сверхизлучения при брэгговской дифракции поляритонов в сверхрешетке. Сверхизлучение исследовано для плазмонов и экситонов по отдельности, а также для смешанных плазмон-экситонных поляритонов. Показано, что широкий спектр отражения, связанный с плазмонами, зависит от числа ячеек в сверхрешетке и имеет узкий спектральный провал в области экситон-плазмонного расщепления Раби. Работа выполнена при частичной поддержке РФФИ (грант N 14-02-01123). DOI: 10.21883/FTT.2017.05.44389.365
5
Korotun, A. V., І. М. Titov, and A. O. Koval’. "Surface Plasmons in Carbon Nanotubes with Elliptical Cross Section." Journal of Nano- and Electronic Physics 9, no. 1 (2017): 01017–1. http://dx.doi.org/10.21272/jnep.9(1).01017.
Full text
6
Teplyakov, I. Yu, O. M. Liske, I. V. Gado та S. O. Maslakov. "Досвід розроблення та використання засобів інформаційних технологій на підставі метал-діелектричних структур та плазмового розряду". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (2018): 95–100. http://dx.doi.org/10.15421/40280820.
Full textAbstract:
Наведено результати аналізу принципів побудови та прикладів застосування сучасних засобів інформаційних технологій на базі метал-діелектричних структур. Виявлено, що стрімкий розвиток сучасних засобів інформаційних технологій зумовлений використанням фізичних властивостей поверхневих плазмонів і поверхневих плазмон-поляритонів. Оцінено вплив модуляції поверхневого імпедансу метал-діелектричних структур на форму просторового розподілу поля. Виявлено, що в засобах передавання електромагнітної енергії ефективно використовується гофрована металева структура в ролі штучного діелектрика для сповільнення рухомої поверхневої хвилі. З'ясовано, що технологія збудження поверхневих плазмонів за геометрією Кретчмана дотепер широко вживана в засобах інфокомунікацій. Встановлено, що вагому роль у розвитку сучасних випромінювальних засобів інформаційних технологій відіграє використання високоіонізованого газу як компонента структури, здатної поширювати поверхневі плазмон-поляритони. Виявлено низку переваг засобів інформаційних технологій на базі плазмового розряду, які зумовлені фізичними особливостями плазми. Досліджено сучасні інформаційно-комп'ютерні технології модельних досліджень електродинамічних параметрів випромінювальних засобів. на підстаі здійсненого аналізу запропоновано використання ребристо-стержневих структур на базі плазмового розряду в ролі засобів передавання електромагнітної енергії.
7
Петров, С. В., С. Г. Бондаренко та Ш. Рошанпур. "Плазмово активована вода у зростанні та розвитку рослин". Scientific Progress & Innovations 27, № 2 (2024): 154–63. http://dx.doi.org/10.31210/spi2024.27.02.27.
Full textAbstract:
Перетворення атмосферного азоту на цінні азотні добрива та інші хімічні речовини, має важливе значення як для сільського господарства так і багатьох інших процесів, що підтримують життя на планеті. Хоча найбільш важливим методом фіксації азоту є процес Хабера-Боша він потребує невідновлюваної сировини і пов’язаний із серйозними екологічними та виробничими проблемами. Типові плазмові синтези у газовій фазі, починаючи з процесів Біркеланда-Ейде і Паулінга характеризується низьким коефіцієнтом конверсії та низькою енергоефективністю. Взаємодія плазми та рідини стає привабливою технологією для конверсії N2 в NOx з високою доданою вартістю. Плазмова газорідинна фіксація азоту при атмосферному тиску є дуже перспективною альтернативою традиційній азотфіксації бо азотне добриво виробляється шляхом вилучення азоту з атмосфери і не потребує невідновлюваної сировини та є легкодоступним для поглинання рослинами. Мета даного дослідження полягає у з’ясуванні можливостей ефективного виробництва рідких азотних добрив за допомогою гібридного електричного розряду в бульбашковій воді. В роботі запропонована нова гібридна дугова плазмова система, що в своїй роботі поєднує рівноважну і нерівноважну плазму, і яка працює в суміші повітря з водою, для прямого виробництва NOx. Новий плазмохімічний процес реалізований в плазмовому модулі з електродуговим плазмотроном та з пульсаційним режимом горіння електричного розряду у водному розчині. Електричний розряд в плазмовому модулі горить по поверхні повітряних бульбашок в воді. Системи електроживлення електричного розряду побудовані на базі резонансних інверторів потужністю до 20 кВт на частоті 5–100 кГц. В роботі досліджували ефективність виробництва NOx у широкому діапазоні співвідношень струмів розряду – до 15 А при потужності до 10 кВт, вихідних газів (витрати повітря і азоту – до 2 м3/год) для гібридного режиму роботи дуги. Визначено, що оптимальна форма розряду забезпечується при напрузі пробою 3000 В та амплітуді струму 14 А, де на кожному імпульсі відбувається пробій розрядного проміжку з наступним переходом до гібридної форми з двома зонами – термічною та нетермічною плазмою. У воді, що продувається повітрям та азотом й обробленою імпульсним розрядом, відбувається сильне підкислення з утворенням реактивних форм азоту. Основними продуктами стають NO2– та NO3–, а також невеликі кількості H2O2. Визначено, що при роботі дуги в усталеному режимі досягаються рекордні значення питомої концентрації NOx. При цьому питомий вихід фіксованого плазмою азоту зростає швидше за споживану електричну потужність. Головним чинником підвищення ефективності процесу є струм розряду – фіксація азоту у воді збільшується швидше за зростання рівня амплітуди струму. Плазмово-водна технологія фіксації азоту надає можливість впровадження систем малого та середнього масштабу для виробництва рідких азотних добрив безпосередньо в місцях їх застосування невеликими господарствами, та усуває труднощі, що пов’язані з транспортуванням та із захистом навколишнього середовища. Поява дешевої відновлюваної електроенергії також сприятиме розвитку технології.
8
Sagalovich, Alex, та Vlad Sagalovich. "СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ РАЗЛИЧНЫХ ИСТОЧНИКОВ ПЛАЗМЫ ДЛЯ ЦЕЛЕЙ РЕАКТИВНОГО НАНЕСЕНИЯ ПОКРЫТИЙ И ДИФФУЗИОННОГО НАСЫЩЕНИЯ МЕТАЛЛОВ". Фізична інженерія поверхні 12, № 2 (2014): 285–98. https://doi.org/10.5281/zenodo.4452102.
Full textAbstract:
Выполнены зондовые измерения параметров различных источников технологической плазмы, используемых в вакуум-плазменных технологиях при реактивном нанесении покрытий и диф- фузионном насыщении металлов. Проведен сравнительный анализ плазменных источников магнетронного и вакуум-дугового разрядов, используемых в процессах реактивного нанесе- ния функциональных покрытий, и плазменных источников тлеющего разряда и двойного ду- гового разряда, используемых для очистки поверхности и ионного насыщения. Рассмотрены особенности применения различных плазменных источников для повышения стабильности и управляемости процессов напыления и получения качественных покрытий. Ключевые слова: вакуум-плазменные технологии, реактивное нанесение покрытий, ионно- плазменное диффузионное модифицирование поверхности металлов. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РІЗНИХ ДЖЕРЕЛ ПЛАЗМИ ДЛЯ ЦІЛЕЙ РЕАКТИВНОГО НАНЕСЕННЯ ПОКРИТТІВ І ДИФУЗІЙНОГО НАСИЧЕННЯ МЕТАЛІВ О. В. Сагалович, В. В. Сагалович, С. В. Дудін, В. І. Фаренік Виконано зондові вимірювання параметрів різних джерел технологічної плазми, що викори- стовуються в вакуум-плазмових технологіях при реактивному нанесенні покриттів і дифузій- ному насиченні металів. Проведено порівняльний аналіз плазмових джерел магнетронного й вакуум-дугового розрядів, що використовуються в процесах реактивного нанесення функці- ональних покриттів, та плазмових джерел тліючого розряду й подвійного дугового розряду, що використовуються для очищення поверхні і іонного насичення. Розглянуто особливості застосування різних плазмових джерел для підвищення стабільності і керованості процесів напилення і отримання якісних покриттів. Ключові слова: вакуум-плазмові технології, реактивне нанесення покриттів, іонно-плазмове дифузійне модифікування поверхні металів. COMPARATIVE ANALYSIS OF DIFFERENT PLASMA SOURCES FOR REACTIVE DEPOSITION OF COATINGS AND DIFFUSION SATURATION OF METALS A. V. Sagalovych, V. V. Sagalovych, S. V. Dudіn, V. I. Farenik Probe measurements of parameters of different technological plasma sources used in vacuum-plas- ma technologies of reactive deposition of coatings and diffusion saturation of metals have been performed. A comparative analysis has been done of the magnetron plasma source and vacuum-arc discharge used during reactive deposition of functional coatings, as well as plasma of glow discharge and dual arc used to clean the surface and ion saturation. Peculiarities of application of different plas- ma sources for improvement of stability and controllability of deposition of high-quality coatings are discussed. Keywords: vacuum-plasma technologies, reactive deposition of coatings, ion-plasma diffusion mo- dification of metal surface.
9
Білак, Ю. Ю., О. К. Шуаібов, Р. Ю. Бучук, М. І. Роль та Р. О. Булеца. "ПЛАЗМОВІ ПРОЦЕСИ У ПЕРЕНАПРУЖЕНИХ НАНОСЕКУНДНИХ РОЗРЯДАХ: ЧИСЕЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ МЕТОДОМ МОНТЕ-КАРЛО ТА ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ НА PYTHON". Математичне моделювання, № 1(52) (10 червня 2025): 9–23. https://doi.org/10.31319/2519-8106.1(52)2025.323659.
Full textAbstract:
У статті розглянуто використання методу Монте-Карло для чисельного моделювання плазмових процесів у перенапружених наносекундних розрядах. Детально описано принцип роботи методу, його алгоритм та ключові аспекти програмної реалізації, зокрема застосування Python із використанням бібліотек NumPy та SciPy для моделювання траєкторій частинок, ймовірностей зіткнень та енергетичних розподілів. Основною метою роботи було дослідження параметрів плазми, таких як функція розподілу енергії електронів (EEDF), температура електронів, щільність плазми, а також оптичні характеристики, включаючи спектральні залежності випромінювання. У роботі проаналізовано поведінку електронів у газових сумішах за різних умов, включаючи зміни електричного поля E/N та тиску. Результати моделювання показали високу кореляцію з експериментальними даними, підтверджуючи ефективність методу Монте-Карло для аналізу мікроскопічних процесів у плазмі. Дослідження включає аналіз альтернативних методів моделювання плазми, таких як магнітогідродинамічні моделі, моделі на основі рівняння Больцмана (BOLSIG+), а також гібридні підходи. Розробка чисельної моделі плазмових процесів є важливою у контексті швидкого розвитку обчислювальної техніки, що дає змогу виконувати складні розрахунки з високою точністю. Це відкриває нові можливості для застосування плазмових технологій у промисловості, включаючи розробку енергоефективних пристроїв та інноваційних матеріалів. Таким чином, робота має як фундаментальне, так і прикладне значення, сприяючи вирішенню актуальних завдань сучасної науки та техніки. Практичне значення роботи полягає у застосуванні результатів для створення тонких плівок, зокрема халькопіритів, у фотоелектричних пристроях. Моделювання плазми у перенапружених розрядах показує значний потенціал для оптимізації умов синтезу наноматеріалів із контрольованими властивостями. У майбутньому, запропонована модель може бути адаптована для додаткових задач, включаючи вплив магнітного поля та аналіз спектральних характеристик. Результати роботи підтверджують важливість чисельного моделювання для вивчення плазмових процесів та подальшого використання у високотехнологічних застосуваннях, зокрема для розвитку плазмових методів синтезу наноматеріалів.
10
Lysokon, Yu Yu. "Сучасні погляди на застосування в стоматології аутологічної, збагаченої тромбоцитами плазми". Clinical Dentistry, № 3 (8 листопада 2019): 40–45. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.3.10445.
Full textAbstract:
Резюме. Відомо, що використання власної крові для лікування різних захворювань почалося в стародавні часи з моменту зародження медицини. На даний момент застосування збагаченої тромбоцитами плазми (ЗТП) є одним з успішних напрямків тканинної інженерії і клітинної терапії у медицині. В еволюції термінології буває безліч різних варіантів назв збагаченої тромбоцитами плазми як кінцевого продукту. В клінічній практиці вважають, що стимулювальний ефект її можливий при концентрації тромбоцитів у ній не менше 1000 000/мкл. При ушкодженні тканин тромбоцити відіграють провідну роль у загоєнні й регенерації тканин завдяки вивільненню факторів росту. На основі відомостей у фаховій літературі показано високий потенціал терапії збагаченою тромбоцитами плазмою для регенерації кісткової тканини. Досі не виконали належних клінічних досліджень щодо ефективності терапії збагаченою тромбоцитами плазмою, які відповідали б усім сучасним критеріям. Терапія збагаченою тромбоцитами плазмою є перспективною галуззю в медицині та потребує наступних досліджень як новий ефективний і безпечний метод у лікарські практиці.
 Мета дослідження – проаналізувати наукову літературу щодо ефективності застосування аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, для оптимізації лікування стоматологічних захворювань.
 Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи дослідження.
 Результати досліджень та їх обговорення. Під час виконання дослідження було проведено огляд та аналіз останніх даних вітчизняної та зарубіжної науково-медичних літератур щодо сучасних аспектів застосування аутологічної, збагаченої тромбоцитами плазми, при лікуванні стоматологічних захворювань, огляд основних методик для її виготовлення, переваги та недоліки її застосування.
 Висновки. На основі проведеного аналізу доступної літератури ми зробили висновок про збереження значної актуальності удосконалення підходів щодо лікування основних стоматологічних захворювань збагаченою тромбоцитами плазмою. Тому питання сучасного застосування в стоматології аутологічної, збагаченої тромбоцитами плазми, залишаються актуальним і потребує подальшого вивчення.
11
Стожаров, В. М., та И. И. Хинич. "О механизме возбуждения плазменных колебаний в твердых телах, исследованных методом полного внешнего отражения рентгеновских лучей". Физика твердого тела 63, № 5 (2021): 677. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2021.05.50821.264.
Full textAbstract:
Рассмотрен механизм возбуждения плазменных колебаний в твердых телах методом полного внешнего отражения рентгеновских лучей. Показано, что главную роль в возбуждении плазмонов в твердых телах играют медленные электроны, входящие благодаря вторично-электронному усилению в тонких поверхностных слоях твердого тела в состав многоэлектронных актов эмиссии в виде электронных пачек. Для карбида кремния проведен качественный расчет числа медленных вторичных электронов, порожденных рентгеновскими фотоэлектронам. Ключевые слова: плазмон, плазменные колебания, электрон, электронная пачка, квантовый выход.
12
Кособукин, В. А., та А. В. Коротченков. "Плазмонная спектроскопия анизотропного отражения света от наночастиц металла, находящихся на поверхности полупроводника". Физика твердого тела 58, № 12 (2016): 2446. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2016.12.43871.164.
Full textAbstract:
Представлена теория дифференциального анизотропного отражения света от наночастиц, обладающих плазмонами и находящихся вблизи границы раздела сред. Рассматривается модель монослоя одинаковых металлических частиц эллипсоидальной формы, заполняющих узлы прямоугольной решетки. Методом функций Грина в самосогласованном приближении квазиточечных диполей вычислены эффективные плазмонные поляризуемости наночастиц в слое. Учитывается эффект локального поля, обусловленный анизотропными дипольными плазмонами частиц слоя и диполями их изображения. Наблюдавшиеся недавно резонансные спектры анизотропного отражения света от нанокластеров индия на поверхности InAs объясняются различием частот, принадлежащих плазмонам с ортогональными поляризациями в плоскости поверхности. Показано, что различие плазмонных частот может быть связано с анизотропией формы частиц или/и структуры слоя, причем знак разности частот различен для этих двух типов анизотропии.
13
Коржик, Володимир Миколайович. "Стан і перспективи розвитку в Україні плазмово-дугових технологій отримання, обробки, з’єднання та 3D-друку виробів із новітніх матеріалів". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 7 (24 липня 2024): 62–68. http://dx.doi.org/10.15407/visn2024.07.062.
Full textAbstract:
У доповіді наведено основні результати проведених в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України фундаментальних і прикладних досліджень у галузі плазмових та гібридних технологій. Окрему увагу приділено перспективам широкого практичного застосування розробок, пов’язаних зі створенням нових плазмово-дугових технологій отримання, обробки, з’єднання та 3D-друку виробів із новітніх матеріалів для ремонтного відновлення відповідальних деталей газотурбінних двигунів, конструкцій літальних апаратів, а також для підвищення довговічності й живучості відповідальних елементів спецтехніки.
14
Каменський, Артем, Олег Ольшевський, Володимир Починок та Віталій Вязовик. "ЕЛЕКТРОННО-КАТАЛІТИЧНА ПЕРЕРОБКА ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ В МЕТАНОЛ ТА ФОРМАЛЬДЕГІД". Science and Innovation 17, № 5 (2021): 73–82. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.05.073.
Full textAbstract:
Вступ. Починаючи з середини XIX століття спостерігається стійке зростання кількості СО2в атмосфері, яке може призвести до глобального потепління, спричиненого парниковим ефектом. Міжнародні експерти зі зміни клімату в 2018 році зазначали, що при поточних темпах викидів СО2 в найближчі 10 років у світі температура підвищиться на1,5 °C, що призведе до танення льодовиків і підвищення рівня моря.Проблематика. Оксид карбону може бути використано для отримання значної кількості органічних сполук, утворення яких залежить від методу його переробки. До останніх належать такі методи як біологічні, термічна конверсія, фотохімічні, плазмові. Більшість з них потребують застосування каталізаторів. Одним із плазмових методів є електронно-каталітичний метод з використанням бар’єрного розряду.Мета. Визначення основних фізико-хімічних закономірностей процесу електронно-каталітичного перетворення СО2 в органічні сполуки, а саме в метанол та формальдегід, з використанням двох розрядників — джерела низькотемпературної плазми.Матеріали й методи. Дослідження електронно-каталітичного перетворенню СО2в метанол та формальдегід здійснювали на лабораторній установці, до складу якої входили два джерела низькотемпературної плазми — розрядників, в одному з яких знаходиться гетерогенний каталізатор. Як джерело водню використовувалися пари води.Результати. Досліджено два зразки каталізаторів за різних температур реакційної зони і напруг бар’єрного розряду. Отримано залежності утворення метанолу та формальдегіду при різних режимах роботи установки. Визначено залежності енергетичних витрат при отриманні метанолу та формальдегіду з СО2.Висновки. Використання електронно-каталітичного методу дозволяє переробляти СО2 в різноманітні органічні сполуки, які в подальшому можуть бути використані як сировина для різноманітних хімічних процесів або як паливо. Ця переробка дозволяє зменшити викиди СО2 в навколишнє середовище та підвищити асортимент продукції хімічної промисловості.
15
Stalnichenko, О., Ye Naumenko, K. Kreitser, Ye Kozishkurt та E. Bogomolov. "Огляд методів плазмово-порошкового наплавлення у суднобудуванні та судноремонті". Herald of the Odessa National Maritime University, № 71 (24 грудня 2023): 152–71. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2023-4-152-171.
Full textAbstract:
Плазмово-порошкове наплавлення є високотехнологічним процесом, що використовується для нанесення захисних і відновлювальних покриттів на різні матеріали, найчастіше метали. Цей метод особливо цінується за високу точність, потужність і керованість плазмової дуги, що дає змогу досягати високоякісних покриттів із поліпшеними механічними властивостями та зносостійкістю. Сучасний стан технології плазмово-порошкового наплавлення характеризується постійним прагненням до оптимізації процесів з метою підвищення ефективності наплавлення, поліпшення адгезії покриттів і зниження пористості. Розвиток комп'ютерних технологій і автоматизації сприяв удосконаленню управління плазмовою дугою і точності подачі порошкових матеріалів. Однак проблеми в цій галузі залишаються актуальними. Однією з головних задач є управління тепловими режимами процесу, оскільки надлишковий тепловий вплив може призвести до деформації основного матеріалу і погіршення власти- востей покриття. Також значна увага приділяється розробці нових композиційних порошків, які забезпечували б поліпшені експлуатаційні характеристики та водночас були б сумісні з екологічними стандартами. Проблема забезпечення рівномірності розподілу порошку по плазмовому струменю, як і раніше, є актуальною, оскільки це безпосередньо впливає на якість і властивості покриттів. Вивчення взаємодії між плазмовим струменем і порошковим матеріалом залишається предметом наукових досліджень, включаючи динаміку частинок і теплообмін. Загалом, плазмово-порошкове наплавлення продовжує розвиватися як важливий інструментальний метод у матеріалознавстві, здатний задовольнити зростаючі вимоги промисловості до якості, довговічності та відновлення виробів.
16
Кириченко, Ю. В., Ю. Ф. Лонін, О. В. Струцінський, О. Л. Кузнєцов, О. В. Бєсова та О. В. Лукашук. "Планарні антени на основі поздовжніх неоднорідних плазмових шарів". Системи озброєння і військова техніка, № 3(67) (24 вересня 2021): 61–74. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.08.
Full textAbstract:
Ефективним засобом зниження радіолокаційної помітності антен літальних апаратів є застосування плазмових антен. Для них ефективна поверхня розсіяння електромагнітних хвиль менша на декілька порядків, ніж для металевих антен. В роботі досліджено дві моделі планерної плазмової антени. В першій моделі покритий діелектриком поздовжньо неоднорідний шар плазми знаходиться на металевій поверхні. У другій моделі такий же шар плазми знаходиться між двома діелектриками. В обох випадках плазма є електронною, холодною та ізотропною. Поздовжня неоднорідність враховується методом спектрального розкладання електромагнітного поля по набору поверхневих та просторових хвиль. Обчислено нормовані діаграми спрямованості (НДС) та коефіцієнти перетворення енергії поверхневих хвиль у енергію випромінювання. Показано, що НДС мають одну пелюстку, максимум якої знаходиться під гострим кутом до площини антени. Ширина пелюстки складає декілька градусів.
17
Pashchenko, V. M. "Specialized plasma devices for producing gradient coatings by plasma powder spraying." Avtomatičeskaâ svarka (Kiev) 2022, no. 10 (2022): 47–53. http://dx.doi.org/10.37434/as2022.10.07.
Full text
18
Сухаревський, О. І., В. О. Василець, В. О. Василець та К. А. Тах’ян. "Моделювання відбивних властивостей гіперзвукових крилатих ракет". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(46) (17 лютого 2022): 64–71. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.09.
Full textAbstract:
Проведено оцінювання характеристик розсіювання моделей гіперзвукових ракет, а також впливу плазми на ці характеристики при русі ракети у іонізованому середовищі з високою швидкістю. Наведено короткий огляд методу розрахунку характеристик розсіювання повітряних об’єктів з неідеально відбиваючою поверхнею. Розглянуто умови, за яких гіперзвукові ракети рухаються у іонізованому середовищі, та визначені параметри плазмових шарів, що покривають ракету, для різних частотних діапазонів опромінення. Отримано характеристики вторинного випромінювання моделей двох гіперзвукових ракет – Х-47М2 “Кинджал” та X-51A Waverider – у різних частотних діапазонах опромінення для кількох товщин плазмового шару при русі на різних висотах польоту.
19
Shevchenko, K. S., та A. T. Tsapenko. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІАПАЗОНІВ СТАЛОЇ РОБОТИ КАТОДІВ-КОМПЕНСАТОРІВ ДЛЯ СТАЦІОНАРНИХ ПЛАЗМОВИХ ДВИГУНІВ". Journal of Rocket-Space Technology 30, № 4 (2023): 37–44. http://dx.doi.org/10.15421/452206.
Full textAbstract:

 
 
 В умовах розвитку дослідження космосу зростають потреби до більш досконалих рухових установок космічних апаратів. Електрореактивні рухові установки (ЕРРУ) є найперспективнішими для систем орієнтації та корекції. Стаціонарний плазмовий двигун (СПД) - один з найбільш ефективних та перспективних двигунів ЕРРУ. Катод-компенсатор (далі – катод) – один з основних елементів СПД. Від катода залежить ресурс і стабільність роботи ЕРРУ. Раніше обмежувалися дослідженням роботи катода на кількох режимах. Це дозволяло визначити оптимальний режим роботи. Випробування більшій кількості режимів дадуть можливість прогнозувати характер роботи ЕРРУ з цим катодом. Також подібні газорозрядні катоди використовуються в двигунах з анодним шаром, для плазмово-іонних двигунів та як джерела плазми в іонно-плазмових технологіях. Випробувано в діодному режимі ряд безнакальних порожнистих газорозрядних високоемісійних катодів однієї моделі. Катоди випробували без кіперу, замість анодного блоку СПД до газорозрядного ланцюга підключати його імітатор. За допомогою вакуумної системи імітували умови експлуатації катода – граничний вакуум не гірший за 2∙10-5 торр. В якості робочого тіла застосовували ксенон. Для підтримки та регулювання роботи катода використовували стендові моделі системи збереження та подачі робочої речовини, системи живлення та керування. Вольтамперметрами вимірювали струм та напругу розряду. Витратомірами – масу робочої речовини, що подається на катод. Оптичним пірометром – температуру біля діафрагми катода. Отримано характеристики катодів – залежності температури і напруги від струму або витрати при встановленому четвертому параметрі. Досліджено сталість роботи катодів на одному режимі та характеристик катодів. При зниженні струму напруга зростає спочатку плавно, а потім спостерігається пік. Відзначено зміщення цього піку напруги у бік меншого струму зі збільшенням витрати. Показано, що катоди працюють найбільш стабільно на струмах, що відповідають горизонтальній частині вольт-амперної характеристики (зі сторони більших струмів від піку). Продемонстровано роботу катоду, що довго зберігався тому мав зміни емісійних властивостей поверхні матеріалу емітера.
 
 
20
Korotun, A. V. "Плазмонні явища у біконічних і біпірамідальних металевих наночастинках". Ukrainian Journal of Physics 68, № 10 (2023): 695. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe68.10.695.
Full textAbstract:
В роботi в рамках пiдходу еквiвалентного сфероїда дослiджуються оптичнi характеристики металевих наночастинок бiконiчної та бiпiрамiдальної форм. Проведено розрахунки частотних залежностей дiагональних компонент тензора поляризовностi, перерiзiв поглинання та розсiювання i частот поздовжнього та поперечного поверхневого плазмонного резонансу частинок вказаних форм. Встановлено, що положення поверхневого плазмонного резонансу суттєво залежить вiд аспектного вiдношення, коли плазмоннi коливання вiдбуваються вздовж бiльшого розмiру наночастинки i не залежить вiд аспектного вiдношення для плазмонних коливань вздовж меншого розмiру. Показано, що положення й амплiтуда максимумiв перерiзу поглинання залежать не лише вiд аспектного вiдношення, а i вiд форми поперечного перерiзу частинки (коло або п’ятикутник). В свою чергу, змiна матерiалу наночастинок має наслiдком лише зсув спектральних кривих зi збереженням вiдносних положень i величин максимумiв перерiзiв поглинання.
21
Dzhyvak, V. H., та I. M. Klishch. "ОСОБЛИВОСТІ ЦИТОКІНОВОГО ПРОФІЛЮ У СИРОВАТЦІ КРОВІ ЩУРІВ ЗА УМОВИ КОРЕКЦІЇ ТРАВМИ М’ЯЗІВ ПЛАЗМОЮ КРОВІ, ЗБАГАЧЕНОЮ ТРОМБОЦИТАМИ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (27 листопада 2020): 53–58. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11518.
Full textAbstract:
Резюме. Плазма крові, збагачена тромбоцитами, набула великої актуальності в останнє десятиліття і становлять все більшу спрямованість експериментального та клінічного дослідження в контексті загоєння ран та регенерації тканин. Однак незважаючи на різноманітні програми, ефективність регенеративних методів лікування плазмою крові, збагаченою тромбоцитами, залишається актуальною.
 Мета дослідження – оцінити ефективність плазми крові, збагаченої тромбоцитами, на показники цитокінового профілю за умови експериментальної травми м’язів.
 Матеріали і методи. Експериментальне дослідження виконано на 92 нелінійних білих щурах. Травму моделювали за розробленою методикою в умовах тіопентал-натрієвого знеболюванняння. Отримання плазми, збагаченої тромбоцитами, відбувалося у два етапи з дотриманням усіх правил стерильності. Визначали вміст цитокінів сироватки крові (TNFα, IL1β, IL6, IL10) методом твердофазового імуноферментного аналізу.
 Результати. Показники прозапальних цитокінів сироватки крові у щурів, яким моделювали травму м’язів, були достовірно вищими, ніж у тварин без змодельованої патології. Застосування плазми крові, збагаченої тромбоцитами, супроводжувалось зменшенням концентрації прозапальних цитокінів сироватки крові. Порівнюючи отримані дані до та після корекції, можна зробити висновок щодо протизапального ефекту PRP, який характеризувався зниженням концентрації прозапальних цитокінів, які посилено продукуються при запальному процесі у відповідь на травму м’язів у всі терміни спостереження, та гіперпродукцією протизапального IL10, який може пригнічувати вироблення TNFα та послаблювати його негативні ефекти.
 Висновки. У тварин з механічною травмою м’язів стегна спостерігається підвищення концентрації IL1β, TNFα та IL6 сироватки крові на тлі виснаження протизапальних резервів. Застосування плазми, збагаченої тромбоцитами, зменшує прозапальний ефект цитокінів шляхом зниження їх концентрації, починаючи з першої доби експерименту.
22
Сироватка, Вячеслав. "Дослідження механічних характеристик детонаційних та плазмових покриттів з композиційних порошкових матеріалів на основі титану для деталей авіаційного призначення". International Science Journal of Engineering & Agriculture 4, № 1 (2025): 93–102. https://doi.org/10.46299/j.isjea.20250401.08.
Full textAbstract:
Дослідження структури границі розділу покриття-основа методом оптичної мікроскопії показали високу якість покриттів. Відсутність несуцільностей на границі між металом основи та покриттям, великих пор та порожнеч в структурі покриттів нема – це свідчить про необхідний рівень якісних покриттів при напиленні. Вказані фактори можуть забезпечить необхідний рівень механічних характеристик покриттів, в тому числі, триботехнічних. Проведені порівняльні дослідження поведінки детонаційних та плазмових покриттів в умовах сухого тертя в парах з титановим сплавом ОТ4 та нержавіючою сталлю марки 07Х16Н6. Наведені доріжки тертя на поверхні покриття та контртіла суттєво відрізняється для різних матеріалів. Аналіз їх поверхні дозволяє зробити висновок, що в парі тертя зі сталлю покриття поводять себе по різному. Встановлено, що наявність в структурі покриттів нітридів та оксидів покращує характеристики тертя при роботі. Встановлено, що найбільш схильні до схоплення володіють пари, що вміщують однойменні метали. Найбільш високими показниками володіє покриття зі структурою з інтерметалідної матриці з включеннями твердих фаз у вигляді нітридів титану та алюмінію і оксидів. Досліджено окислення детонаційних та плазмових покриттів при температурі 900 0С у повітряному середовищі. Показано, що розроблені детонаційні та плазмові покриття мають більший опір окисленню, ніж титановий сплав ВТ-16 без покриття. Отримані результати показали можливість використання в машинобудуванні та аерокосмічній індустрії детонаційних покриттів на основі системи титан-алюміній з підвищеними триботехнічними властивостями та жаростійкістю.
23
Dzhyvak, V. H., та I. M. Klishch. "Ефективність збагаченої тромбоцитами плазми крові в індукції загоєння м’язової тканини в експериментальному дослідженні". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (23 жовтня 2020): 36–43. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.3.11461.
Full textAbstract:
Мета роботи: вивчити в експерименті вплив збагаченої тромбоцитами плазми крові в індукції загоєння м’язової тканини після травматичного ураження.
 Матеріали і методи. Експеримент проведено на 92 лабораторних щурах, які знаходились на стандартному раціоні віварію. Дослідні тварини були розділені на три групи: контроль – 12 інтактні, перша дослідна група – 40 із травматичним ураженням м’язів стегна без введення збагаченої тромбоцитами плазми крові, друга дослідна група – 40 з травматичним ураженням м’язів стегна та введенням збагаченої тромбоцитами плазми крові. Приготування PRP відбувалося двохетапно. Було проаналізовано вплив корекції збагаченої тромбоцитами плазми крові на зміни пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОС) і морфологічні зміни в м’язовій тканині в експерименті при травматичному ураженні м’язів, яким проводилася корекція збагаченою тромбоцитами плазмою крові. Забір біологічного матеріалу проводили на 1-шу, 7-му, 14-ту, 21-шу доби після травматичного ураження м’язів.
 Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що застосування збагаченої тромбоцитами плазми крові призводить до зменшення активності пероксидного окиснення ліпідів, що зумовлює зменшення ознак запалення в травмованому м’язі, які морфологічно проявляються на 7-му, 14-ту добу, 21-шу доби наступними змінами: на 7-му добу ділянка пошкодження була представлена помірними дистрофічними змінами в м’язових волокнах, незначним набряком та збільшенням кількості фібробластів. Через 14 діб візуалізувалась незначна кількість колагенової строми із сформованою грануляційною тканиною, залишкові явища набряку та поодинокі дистрофічні зміни м’язів, некротичні прояви не спостерігались. На 21-шу добу в ділянці пошкодження пухкі колагенові волокна заміщувались гіалінізованою стромою. Різко зменшувалась кількість лімфо- та плазмоцитів, фібробластів, опасистих клітин та практично зникав периваскулярний набряк. Чітко збереженими візуалізувались судини мікроциркуляторного русла. Покращувалась структура самих м’язових волокон: саркоплазма інтенсивніше сприймала барвники, ядра відновлювали свою локалізацію.
24
Карлов, В. Д., О. В. Бєсова, О. В. Лукашук та І. М. Петрушенко. "Антена кругового огляду на основі плазмових випромінювачів". Системи озброєння і військова техніка, № 1 (69) (17 лютого 2022): 7–16. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2022.69.01.
Full textAbstract:
В роботі вперше досліджено плоску фазовану антенну решітку, в якій окремим випромінювачем є циліндричний стовп холодної ізотропної плазми, вкритий діелектричною оболонкою. Показано, що випромінювання такої решітки являє собою достатньо вузький промінь при відсутності бічних пелюсток. Коефіцієнт перетворення енергії поверхневої хвилі у випромінювання дорівнює 9% - 15%. Знайдені відстані між окремими випромінювачами, коли взаємодією між хвилеводами можна знехтувати. Розглянуто декілька прикладів бокових граней для різних значень щільності плазми, відстаней між випромінювачами, діелектриками. Для кожного приклада обчислені розміри решітки та ширини діаграм направленості випромінювання. Показано, що при деяких параметрах решітки взаємодія окремих елементів між собою є малою. При цьому зменшується залежність опору випромінювання від кута сканування. Відомо, що ця залежність може призвести до провалів діаграми направленості при деяких кутах. В цих випадках антена “сліпне”. Розглянута ФАР може бути застосована як малопомітна скануюча антена. Показано, що при незмінній загальній кількості випромінювачів форма ФАР слабо впливає на направленість НДН та її ширину. Запропоновано модель антени кругового огляду у вигляді урізаної піраміди. Кожна з граней цієї піраміди є плоскою фазованою антенною решіткою з плазмово діелектричними випромінювачами.
25
Dzhyvak, V. G., та I. M. Klishch. "ВПЛИВ ЗБАГАЧЕНОЇ ТРОМБОЦИТАМИ ПЛАЗМИ КРОВІ НА СТАН СИСТЕМИ ПРОТЕЇНАЗИ/ІНГІБІТОРИ ПРОТЕЇНАЗ ПРИ ТРАВМАТИЧНОМУ УРАЖЕННІ М᾽ЯЗІВ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (29 вересня 2020): 72–79. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i3.11585.
Full textAbstract:
Порушення протеїназо-інгібіторної системи відіграють важливу роль у патогенезі багатьох патологічних процесів. Надмірний протеоліз може спричинити розвиток цілої низки патологічних станів, що супроводжуються виникненням деструктивних, запальних та імунних реакцій.
 Мета – встановити особливості функціонування системи протеїнази/інгібітори протеїназ за умов травматичного ураження м᾽язів в експерименті і з᾽ясувати вплив збагаченої тромбоцитами плазми крові на стан протеазно/антипротеазної активності.
 Матеріал і методи. Травму м᾽язів стегна моделювали за розробленою методикою в умовах тіопентало-натрієвого знеболювання. Дослідні тварини були поділені на три групи: І – контроль (без змодельованої патології), ІІ – тварини з травматичним ураженням м᾽язів стегна без введення збагаченої тромбоцитами плазми крові, ІІІ – тварини з травматичним ураженням м᾽язів стегна та введенням збагаченої тромбоцитами плазми крові. Тварин на 1-шу, 7-му, 14-ту, 21-шу доби після моделювання травми виводили з експерименту. Приготування PRP відбувалося двоетапно. Було проаналізовано вплив корекції збагаченої тромбоцитами плазми крові на зміни активності системи протеолізу і показників антипротеазної системи в експерименті при травматичному ураженні м᾽язів тварин, яким проводилася корекція збагаченою тромбоцитами плазмою крові. Забір біологічного матеріалу проводили на 1-шу, 7-му, 14-ту, 21-шу доби після травматичного ураження м᾽язів. Для дослідження активності протеїназної системи та вмісту інгібіторів протеолізу використані спектрофотометричні методи.
 Результати. Досліджено вплив збагаченої тромбоцитами плазми крові (PRP) на показники протеїназо-інгібіторної системи крові. У тварин з м᾽язовою травмою встановлено підвищення протеолітичної активності крові на тлі незначного зростання вмісту α1-інгібітора протеаз та α2-макроглобуліну, що вказує на недостатнє посилення антипротеолітичного потенціалу для стримування розвитку деструкції. У тварин, яким після нанесення травми вводили PRP, відбувалося достовірне зростання протеолітичної активності крові на тлі більш виразного збільшення антипротеазної активності. Це призводить до зниження індексу протеолізу.
 Висновок. При механічній травмі м᾽язів спостерігається інтенсивне зростання протеолітичної активності крові на тлі незначного підвищення антипротеазної активності. Застосування PRP як засобу корекції супроводжується зростанням антипротеазної активності та зниженням індексу протеолізу.
26
Filippov, I. A., L. E. Velikovskiy, and V. A. Shakhnov. "Plasma-Chemical Etching of Thin Silver Films for Applications of Plasmonics by Inductive-Coupled Argon Plasma." Herald of the Bauman Moscow State Technical University. Series Instrument Engineering, no. 4 (133) (December 2020): 165–80. http://dx.doi.org/10.18698/0236-3933-2020-4-165-180.
Full textAbstract:
The study focuses on the processes of plasma-chemical etching of silver films for the manufacture of photonic elements --- nanoscale light sources, and examines the theoretical foundations of etching processes and the process of plasma formation in plasma-chemical etching facilities. We assessed the introduced technology when forming topological elements in thin films of silver metal, and identified key problems, such as redeposition and non-volatility of the material. The paper presents the results of simulating the etching process for several critical submicron sizes, and, based on the simulation results, shows the dependences of the etching rates on the power of the plasma sources. The focus is on the formation of holes to create a nanoscale light source. Both positive and negative properties of the plasma-chemical etching method using a source of inductive-coupled plasma are considered, and the features of technological facilities used for these processes are outlined. The process of formation of nanoelements in a silver film and the effect of redeposition of material particles as a result of ion sputtering are considered. We propose a two-stage etching process, which makes it possible to form a vertical profile of the walls of the manufactured elements and to avoid the effect of redeposition. We also give recommendations for the processes of etching through an electron-beam resist in facilities with an inductive-coupled plasma source. By optimizing the thicknesses of the resistive mask and plasma sources, we obtained the results of etching nanoscale elements with preservation of geometric shapes
27
Вязовик, Віталій Миколайович, Володимир Вікторович Починок та Дмитро Юрійович Шинкаренко. "КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ УТИЛІЗАЦІЇ ДІОКСИДУ ВУГЛЕЦЮ В УМОВАХ ЕКОНОМІКИ ЗАМКНУТОГО ЦИКЛУ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 2 (22 червня 2021): 82–107. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.2.2021.227052.
Full textAbstract:
У статті наведено основні методи переробки вуглекислого газу в різні сполуки, окреслено їх переваги й недоліки з погляду можливості їх використання для циркуляційної економіки. Це:- звичайне термічне перетворення вуглекислого газу. У свою чергу, поділяється на розщеп-лення вуглекислого газу та перетворення СО2 у поєднанні з кореактивом, метаном, Н2 або Н2О. Перший спосіб не дуже ефективний і використовується мало. Другий дає змогу отримувати різноманітні органічні сполуки;- сонячна термохімічна конверсія – використання сонячної енергії для термохімічного перетворення. Цей метод не потребує додаткових джерел енергії і не справляє негативного впливу на навколишнє середовище;- фотохімічне перетворення. Цей метод відрізняється від сонячного перетворення тим, що він використовує енергію фотонів для здійснення реакції;- безхімічна конверсія. Таке перетворення сонячної енергії в хімічну є «природним» фотосинтезом для виробництва біопалива;- електрохімічне перетворення. Це метод, при якому електрична енергія подається для створення потенціалу між двома електродами осередку, що дає можливість перетворювати вуглекислий газ на хімічні сполуки;- плазмова технологія перетворення вуглекислого газу. Це метод, який використовує різні типи плазми. Серед розрядів як найбільших джерел плазми, що використовуються для перетворення вуглекислого газу, є діелектричний бар’єрний розряд (також званий «тихим» через «повільні» електрони), мікрохвильова піч, ковзна дуга, тління, корона, іскра та імпульс. Зазначені технології і методи утилізації СО2 можуть використовуватися залежно від по-ставленої задачі, специфіки і можливостей регіону, де планується їх використання.
28
Lebediev, Volodymyr, Oleksandr Dubovyi та Serhii Loi. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ (СТРУКТУРОУТВОРЕННЯ) ТА ВЛАСТИВОСТІ ТЕПЛОЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ ПРИ ПЛАЗМОВОМУ НАПИЛЕННІ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 32–41. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-32-41.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Плазмове напилення для створення захисник покриттів у різних галузях машинобудування, ремонту та відновлення є достатньо поширеним, зокрема при покращенні показників стійкості в авіаційних та судових двигунах, турбінах завдяки відносній простоті, низький вартості компонентів, отриманні високих результатів. Постановка проблеми. Однак поряд з явними перевагами плазмових покриттів вони мають достатньо суттєві недоліки, зокрема ті, що напилюються як захист від впливу тепла й мають схильність до відшарування, зокрема при неефективних складових матеріалів для їх нанесення на вузли та деталі й недостатньо вивчені щодо властивостей. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відзначено, що напилення, яке проводиться за допомогою плазмового потоку, є дієвим технологічним засобом отримання надійних покриттів, у тому числі й теплозахисних, при цьому показано, що поруч з уже проведеними дослідженнями є проблеми, які потребують подальших пошукових робіт. Мета роботи. Метою цієї роботи є визначення характеристик плазмових покриттів, розробка математичного опису одного з них для використання як одного з параметрів та порівняльний аналіз запропонованих та отриманих результатів, зокрема з тими, що вже існують на теперішній час. Виклад основного матеріалу. Методами фізичних експериментів за вже існуючими методиками, спеціально розробленого математичного опису, отримання та детального опису й аналізу мікрошліфів покриттів при різних способах їх отримання встановлюються переваги покриттів, які нанесені способом плазмового напилення, при цьому підкреслено, що якісні покриття можуть бути отримані як в контрольованій, так не в контрольованій атмосфері. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що здебільшого на стійкість напиленого шару щодо теплових впливів впливає склад матеріалу для напилення, при цьому необхідно виконувати тришарове напилення різними за складом матеріалів для кожного шару при певних відстанях сопла плазмотрона від поверхні. Також необхідно враховувати потужність плазмотрона при виконанні процесу.
29
Chepilko, N. M., та S. A. Ponomarenko. "Проблемні питання металоплазмоніки об’ємних поляритонів у магнітостатичному полі". Ukrainian Journal of Physics 67, № 6 (2022): 455. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe67.6.455.
Full textAbstract:
Запропоновано метод, який формалiзує розв’язок задач електродинамiки об’ємних плазмон-поляритонiв, де виникає проблема з вибором додаткових граничних умов, незалежний вiд кiлькостi хвиль у їх електроннiй компонентi. Цей метод базується на використаннi оператора Грiна для хвильового рiвняння об’ємних плазмон-поляритонiв та теорiї лишкiв функцiй комплексної змiнної. У загальнiй постановцi задачi, використовуючи методи тензорної алгебри, знайдено матричнi коефiцiєнти вiдбиття та заломлення електромагнiтних хвиль на поверхнi металу у областi iснування об’ємних плазмон-поляритонiв. Побудовано оператор Грiна хвильового рiвняння об’ємних плазмон-поляритонiв у магнiтостатичному полi H0 та проаналiзовано їх дисперсiйнi “поверхнi” w = f(k, H0).
30
ЖДАНОВ, А. Г., В. П. ПЕРЕВЕРТОВ, М. М. АБУЛКАСИМОВ та М. О. АКАЕВА. "РЕСЕЙ ТЕМІР ЖОЛДАРЫ ЖАҒДАЙЫНДА КОНЦЕНТРАЦИЯЛАНҒАН ЭНЕРГИЯ АҒЫНЫМЕН МАТЕРИАЛДАРДЫ ӨҢДЕУДІҢ ГИБРИДТІ ТЕХНОЛОГИЯЛАРЫ". Industrial transport of Kazakhstan, № 1(74) (15 березня 2022): 22–35. http://dx.doi.org/10.58420/itk.2022.74.1.001.
Full textAbstract:
Статья посвящена вопросу применения инновационных технологий при обработке материалов концентрированным потоком энергии. Предложены и подробно рассмотрены: способ формирования отверстий в материале (резка материала), способ нагрева заготовок перед штамповкой низкотемпературной плазмой (факельным разрядом), способ скоростного нагрева заготовок перед штамповкой и устройство для его реализации. Мақала материалдарды шоғырланған энергия ағынымен өңдеуде инновациялық технологияларды қолдану мәселесіне арналған. Ұсынылуы және егжей-тегжейлі қарастырылғаны: материалдағы тесіктерді қалыптастыру әдісі (материалды кесу), төмен температуралы плазманы штамптау алдында дайындамаларды қыздыру әдісі (алау разряды), штамптау алдында дайындамаларды жылдам қыздыру әдісі және оны жүзеге асыратын құрылғы. The article is devoted to the application of innovative technologies in the processing of materials with a concentrated flow of energy. The following methods are proposed and considered in detail: a method for forming holes in the material (cutting the material), a method for heating preparations before stamping with low-temperature plasma (flare discharge), a method for high-speed heating of workpieces before stamping and a device for its implementation.
31
Губин, М. Ю., И. В. Дзедолик, Т. В. Прохорова, В. С. Перескоков та А. Ю. Лексин. "Эффекты переключения в плазмонных схемах на основе тонких металлических пленок и наноструктур с повышенной фотопроводимостью". Оптика и спектроскопия 130, № 3 (2022): 448. http://dx.doi.org/10.21883/os.2022.03.52176.2700-21.
Full textAbstract:
Рассмотрены особенности оптического управления распространением поверхностных плазмон-поляритонов в плазмонных схемах на основе тонких металлических волноводов и полупроводниковых наноструктур. Предложена модель плазмонного резонатора с дополнительными элементами на основе полупроводниковых материалов, проявляющих сильную фотопроводимость. С помощью численного моделирования показана возможность переключения потока поверхностных плазмон-поляритонов в плазмонной схеме посредством включения/выключения внешнего оптического поля накачки, изменяющего вклад светоиндуцированной проводимости управляющих элементов. Ключевые слова: поверхностные плазмон-поляритоны, металлический плазмонный волновод, фотопроводимость, плазмонный резонатор.
32
Куклин, Р. Н., та В. В. Емец. "Локализованные плазмоны на поверхности металла". Физикохимия поверхности и защита материалов 52, № 1 (2016): 13–18. http://dx.doi.org/10.7868/s0044185616010137.
Full text
33
Шварц, К., A. Даулетбекова та М. Сорокин. "Поверхностные плазмоны запасают солнечную энергию". BULLETIN OF THE L.N. GUMILYOV EURASIAN NATIONAL UNIVERSITY PHYSICS. ASTRONOMY SERIES 138, № 1 (2022): 55–59. http://dx.doi.org/10.32523/2616-6836-2022-138-1-55-59.
Full text
34
Алешкин, В. Я., А. О. Рудаков та А. А. Дубинов. "Оптимизация параметров гетероструктуры CdHgTe/HgTe с одиночной квантовой ямой для генерации плазмон-фононов". Физика и техника полупроводников 57, № 4 (2023): 237. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2023.04.55892.06k.
Full textAbstract:
Работа посвящена выбору оптимальной ширины запрещенной зоны квантовой ямы для генерации двумерных плазмон-фононов в гетероструктурах CdHgTe/HgTe. Показано, что оптимальной эффективной шириной запрещенной зоны является ширина, немного превосходящая энергию продольного оптического фонона в барьере. Ключевые слова: гетероструктуры CdHgTe/HgTe с квантовыми ямами, генерация двумерных плазмон-фононов, оптимальная ширина запрещенной зоны.
35
Руденко, С. П., М. А. Стеценко, И. М. Крищенко, Л. С. Максименко, Э. Б. Каганович та Б. К. Сердега. "ПОВЕРХНОСТНЫЕ ПЛАЗМОНЫ В ПЛЕНКАХ ПОРИСТОГО ЗОЛОТА". Оптика и спектроскопия 120, № 4 (2016): 569–75. http://dx.doi.org/10.7868/s0030403416040206.
Full text
36
Шварц, К., А. Даулетбекова та М. Сорокин. "Поверхностные плазмоны усиливают интенсивность Рамановских спектров". BULLETIN OF THE L.N. GUMILYOV EURASIAN NATIONAL UNIVERSITY PHYSICS. ASTRONOMY SERIES 140, № 3 (2022): 21–23. http://dx.doi.org/10.32523/2616-6836-2022-140-3-21-23.
Full text
37
Сироватка, Вячеслав. "Розробка нових термобарʼєрних покриттів для аерокосмічної техніки". International Science Journal of Engineering & Agriculture 3, № 1 (2024): 24–31. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjea.20240301.04.
Full textAbstract:
проведені термоциклічні випробування плазмових покриттів з диоксиду цирконію. Вихідні порошки були отримані двома методами: кріохімічним та сумісним осадженням гідрооксидів з подальшою сушкою осаду на повітрі. Встановлено, що у випадку покриття з кріохімічного порошку, яке має більш тонкішу структуру та малу пористість, формується більш тонкий шар термозрастаючого оксиду, чим для покриття з комерційного порошку ЦИ-7(ZrO2+7%Y2O3). Це спонукає підвищенню ресурсу роботи термобарʼєного покриття. Склад сплаву на границі сплав-окалина визначається відносною швидкістю дифузійних процесів у сплаві та зовнішньому керамічному шарі. Дифузія кисню здійснюється по границях зерен та в інших дефектних ділянках керамічного шару та металічної основи. У зв’язку з цим, необхідно наголосити, що структура шару, напиленого плазмовим методом, має специфічні дефекти у вигляді різного роду несуцільностей (пор, порожнин і т.д.), наявність яких призводить до проходження в матеріал газоподібного кисню. За таких умов проходить переважно формування оксиду алюмінію (Al2O3), щільність дисоціації якого значно нижча, ніж оксиду титану. Встановлено, що мікролегування γ-алюмінідів титану скандієм забезпечується їх жаростійкості, рафінування та модифікування структури із когерентним зв’язком між зміцнюючою та матричними фазами. Введення в покриття скандію дозволяє змінювати відношення термодинамічних активностей алюмінію та титану у бік утворення оксиду алюмінію (Al2O3) на поверхні сплаву при окислені завдяки розкислюючій дії скандію та утворенню дисперсних оксидних включень (оксидів скандію, наприклад, Sc2O3).
38
Донець, А. О. "СІРТУЇН-1 У ДІАГНОСТИЦІ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ, ЯКА УСКЛАДНИЛА ПЕРЕБІГ ЕСЕНЦІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (11 липня 2023): 26–33. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i2.13969.
Full textAbstract:
Вступ. Сіртуїн-1 (SIRT1) – перспективний біомаркер у діагностиці ремоделювання міокарда та хронічної серцевої недостатності (ХСН) на тлі есенціальної гіпертензії (ЕГ). Пептид через низку сигнальних молекул бере участь в обміні енергії, процесах апоптозу та фіброзу, репарації ДНК, що є важливими ланками гіпертензивного ушкодження міокарда.
 Мета дослідження – оцінити діагностичну спроможність SIRT1 як можливого показника порушень структури та функції серця, що визначають різні клінічні фенотипи ХСН, яка ускладнила перебіг ЕГ. 
 Методи дослідження. Для досягнення мети обстежено 190 чоловіків віком 40–65 років: 120 хворих з ЕГ, у тому числі 60 осіб з ЕГ та ХСН ІІ А стадії, які склали основну групу дослідження, та 70 пацієнтів групи контролю без серцево-судинних захворювань та гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ). Рівень SIRT1 в плазмі крові визначали методом імуноферментного аналізу. Всі пацієнти з ЕГ мали підтверджену ГЛШ. Фенотипи ХСН за показником фракції викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) визначали відповідно до рекомендацій ESC з діагностики та лікування ХСН (2021).
 Результати й обговорення. Встановили, що у хворих з ЕГ плазмовий рівень SIRT1 достовірно вищий, ніж в осіб з групи контролю ((2,41±0,15) нг/мл проти (1,89±0,09) нг/мл, р<0,05). Проте у пацієнтів з ЕГ та ХСН ІІ А стадії концентрація пептиду в плазмі крові достовірно нижча ((1,55±0,08) нг/мл), ніж у пацієнтів з асимптомною ЕГ ((3,27±0,24) нг/мл, р<0,01). Розрахували, що плазмовий рівень SIRT1, менший 2,03 нг/мл, можна використовувати для допоміжної діагностики ХСН із чутливістю 80,0 % та специфічністю 60,0 % (AUC=0,78, 95 % ДІ=0,70–0,87, р=0,041), а межовий рівень пептиду, нижчий 1,66 нг/мл, – для виявлення пацієнтів з фенотипом ХСН зі зниженою ФВ ЛШ менше 50 % серед гіпертензивних чоловіків (чутливість 65,5 % та специфічність 70,8 %, AUC=0,76, 95 % ДІ=0,67–0,84, р=0,043).
 Висновки. Низька плазмова концентрація SIRT1 асоціюється з певними варіантами гіпертензивного ремоделювання серця: ексцентричною ГЛШ, діастолічною дисфункцією серця ІІ ступеня, дилатацією лівого передсердя, зниженням ФВ ЛШ менше 50 %. Межові рівні плазмової концентрації пептиду можна використовувати для допоміжної діагностики ХСН у гіпертензивних хворих.
39
АЛЬШИЦ, В. И., та В. Н. ЛЮБИМОВ. "ПЛАЗМОН-ПОЛЯРИТОН С УНИКАЛЬНО БОЛЬШИМ ПРОБЕГОМ". ПИСЬМА В ЖУРНАЛ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ И ТЕОРЕТИЧЕСКОЙ ФИЗИКИ 112, № 1-2(7) (2020): 127–33. http://dx.doi.org/10.31857/s1234567820140128.
Full text
40
Кособукин, В. А. "Двумерные кулоновские плазмон-экситоны: релаксация возбуждений". Физика твердого тела 63, № 8 (2021): 1157. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2021.08.51171.078.
Full textAbstract:
A theory is developed for the relaxation of two-dimensional non-radiative (Coulomb) plasmon-excitons in thin closely located layers of a metal and a semiconductor. In the framework of classical electrodynamics, the equations of motion are formulated for the polarization waves of non-radiative plasmons and excitons with taking into account the Coulomb coupling and the near-field of external polarization. In the model of coupled harmonic oscillators represented by the polarization fields of excitations, the problem of relaxation is solved for Coulomb plasmons, excitons and plasmon-excitons. It is shown that the two dispersion branches of normal plasmon-exciton modes undergo anticrossing (mutual repulsion) at the resonance between plasmon and exciton. With dissipative damping and power interchange between the excitations taken into account, the process of plasmon-exciton relaxation depending on time is investigated. The theory displays the principal analogies between dynamics of plasmon-excitons and of excitations in other objects of linear vibration theory, such as mechanical oscillators, resonant electric chains, etc.
41
Рыхлицкий, С. В., В. Н. Кручинин, В. А. Швец, Е. В. Спесивцев та В. Ю. Прокопьев. "Спектральный плазмон-эллипсометрический комплекс ЭЛЛИПС-СПЭК". Приборы и техника эксперимента 2013, № 1 (2013): 137–38. http://dx.doi.org/10.7868/s0032816212060092.
Full text
42
Chepilko, N. M., та S. A. Ponomarenko. "Узагальнена модель Друде–Лоренца та її застосування у металоплазмоніці". Ukrainian Journal of Physics 67, № 6 (2022): 431. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe67.6.431.
Full textAbstract:
Узагальнено модель Друде–Лоренца на випадок плазмонiв у немагнiтних провiдниках, що знаходяться у статичних магнiтних H0 та електричних E0 полях iз врахуванням ефектiв просторової дисперсiї. Показано, що магнiтостатичне поле H0 та просторова дисперсiя формують два додатковi типи низькочастотних об’ємних плазмонiв, а дисперсiя всiх типiв об’ємних плазмонiв суттєво залежить вiд взаємної орiєнтацiї напряму їх розповсюдження ek та вектора магнiтостатичного поля H0. Що стосується поверхневих плазмонiв, то тут просторова дисперсiя приводить до двокомпонентної структури (в металi) їх електричного поля E, а зовнiшнє електростатичне поле E0 – до наведеної просторової дисперсiї, залежної вiд величини постiйної Холла Rp. У той самий час, орiєнтацiя магнiтостатичного поля H0 суттєво впливає на загальну дисперсiю поверхневих плазмонiв.
43
КОПИЛОВ, В. І., О. А. КУЗІН, М. О. КУЗІН, І. А. СЄЛІВЕРСТОВ та В. М. ЛАЗОРИК. "ХАРАКТЕР РОЗСІЮВАННЯ ЕНЕРГІЇ ПРУЖНИХ КОЛИВАНЬ ПРИ ДОСЛІДЖЕННЯХ ВНУТРІШНЬОГО ТЕРТЯ ПЛАЗМОВИХ БАГАТОФАЗОВИХ ПОКРИТТІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЇХНЬОЇ МІКРОСТРУКТУРИ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 4(91) (30 грудня 2024): 60–69. https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.4.7.
Full textAbstract:
Досліджено загасання пружніх коливань в матеріалах з покриттями складної мікроструктури з наноскладовими у вигляді аеросилів. Для досліджень в якості основи були обрані прості і високолеговані сталі, а також армко-залізо, а для покриттів використовувалися одно- і багатокомпонентні порошки. Досліджувалися також покриття у вигляді композиційних систем на основі нанопорошків діоксиду кремнію SiO2 (аеросил), алюмоаеросилу та титанаеросилу (Al2O3∙SiO2, TiO2∙SiO2), позначені, як AlaL і TiaL, відповідно. Ці високодисперсні оксиди (наноматеріали) отримані методом пірогенного синтезу. Також була задіяна суміш, яка містила порошки Al2O3 та∙SiO2, компоненти яких були плаковані іонно-плазмовим способом мікрочастинками титану Ti та алюмінію Al – (Al2O3/Ti), (SiO2/Al). Аналіз властивостей системи покриття-основа проводиться на основі розрахунку параметрів дислокаційної структури, оцінки амплітудних залежностей внутрішнього тертя (АЗВТ), що дає можливість визначення механізмів впливу покриття на процеси руйнування та деформування і умови впливу покриттів на процеси зміцнення або розміцнення основного матеріалу. Визначено мікроструктурні параметри – амплітуда мікропластичної деформації (γ″кр ), параметри дислокаційної структури покриття та поверхневих шарів основи (с1, с2), що дозволяють оцінити роль покриття у процесах руйнування КМ. Збільшення здатності матеріалів до розсіювання запасеної пружної енергії після нанесення плазмових покриттів відбувається переважно для матеріалів з тими покриттями, структура яких має велику протяжність міжфазних границь. Це показано на прикладі багатокомпонентних покриттів, що містять наноскладові у вигляді нанопорошків. Нанесення покриття вносить принципіальні зміни в дефектну структуру як в поверхневих шарах матеріалу, прилеглих до зони контакту, так і глибинних шарів в об’ємі основного матеріалу.
44
Кособукин, В. А. "Спектроскопия плазмон-экситонов в наноструктурах полупроводник-металл". Физика твердого тела 60, № 8 (2018): 1606. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2018.08.46256.18gr.
Full textAbstract:
AbstractThe results of the theory considering mixed plasmon-excitonic modes and their spectroscopy are presented. The plasmon-excitons are formed owing to strong Coulomb coupling between quasi-two-dimensional excitons of a quantum well and dipole plasmons of nanoparticles. The effective polarizability associated with a nanoparticle is calculated in a self-consistent approximation taking into account the local field determined by in-layer dipole plasmons and their image charges due to the excitonic polarization of a near quantum well. The spectra of elastic scattering and specular reflection of light are investigated in cases of a single silver nanoparticle and a monolayer of such particles situated in close proximity to a quantum well GaAs/AlGaAs. The optical spectra show a two-peak structure with a deep and narrow dip in the resonant range of plasmon-excitons. Propagation of plasmon-excitonic polaritons is discussed for periodic superlattices whose unit cell consists of a quantum well and a layer of metal nanoparticles. The superradiance regime originating in the Bragg diffraction of plasmon-excitonic polaritons by the superlattice is investigated. It is shown that the broad spectrum of plasmonic reflection depending on the number of unit cells in a superlattice also has a narrow dip at the exciton frequency.
45
Журавлев, В. М., И. О. Золотовский, Д. А. Коробко та ін. "Лазерно-индуцированная генерация поверхностных периодических структур в средах с нелинейной диффузией". Физика твердого тела 59, № 12 (2017): 2291. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2017.12.45222.026.
Full textAbstract:
Предложена модель быстрого формирования высококонтрастной периодической структуры, возникающей на поверхности полупроводника под действием лазерного излучения. В рамках модели среды с нелинейной диффузией неравновесных носителей (дефектов) рассмотрен процесс вырастания поверхностной структуры за счет взаимодействия поверхностных плазмон-поляритонов, возбуждаемых на неравновесных электронах, с падающим лазерным излучением. Предсказан резонансный эффект сверхбыстрого пико- и субпикосекундного усиления генерируемой на поверхности плазмон-поляритонной структуры, при реализации которого может быть получена высококонтрастная решетка дефектов. Работа выполнена при поддержке Министерства образования и науки Российской Федерации (проект N 14.Z50.31.0015) и Российского фонда фундаментальных исследований (проект N 16-42-730398). DOI: 10.21883/FTT.2017.12.45222.026
46
ГУБАЙДУЛЛИН, А. Р., К. М. МОРОЗОВ та М. А. КАЛИТЕЕВСКИЙ. "ТАММОВСКИЕ ПЛАЗМОНЫ В СТРУКТУРАХ С КВАЗИПЕРИОДИЧЕСКИМИ МЕТАЛЛИЧЕСКИМИ РЕШЕТКАМИ". ПИСЬМА В ЖУРНАЛ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ И ТЕОРЕТИЧЕСКОЙ ФИЗИКИ 111, № 11-12(6) (2020): 763–66. http://dx.doi.org/10.31857/s1234567820110075.
Full text
47
Коротун, А. В., та Я. В. Карандась. "Поверхностные плазмоны в нанотрубке со стенкой конечной толщины". Физика металлов и металловедение 123, № 1 (2022): 9–17. http://dx.doi.org/10.31857/s0015323022010077.
Full text
48
Гревцева, И. Г., О. В. Овчинников, М. С. Смирнов, Т. С. Кондратенко, А. С. Перепелица та А. М. Х. Хуссейн. "Люминесценция коллоидных квантовых точек Ag-=SUB=-2-=/SUB=-S/SiO-=SUB=-2-=/SUB=-, декорированных малыми наночастицами Au". Оптика и спектроскопия 130, № 3 (2022): 455. http://dx.doi.org/10.21883/os.2022.03.52177.2850-21.
Full textAbstract:
Установлено десятикратное увеличение квантового выхода дефектной люминесценции в области 750 nm при одновременном росте времени ее затухания с 4 до 200 ns, обусловленные декорированием поверхности квантовых точек (КТ) Ag2S/SiO2 (5.0&#177;1.5 nm) наночастицами (НЧ) Au (2.0&#177;0.5 nm). На основе анализа кинетики люминесценции при температурах 77 и 300 K сделано заключение о том, что такое неспецифичное проявление плазмон-экситонного взаимодействия вызвано влиянием поляризационных эффектов от НЧ Au на свойства мелких ловушек, участвующих в формировании кинетики дефектной люминесценции КТ Ag2S/SiO2. Ключевые слова: ИК люминесценция; кинетика затухания люминесценции; квантовые точки, плазмонные наночастицы, плазмон-экситонное взаимодействие.
49
Старжинська, Ольга, та А.О. Донець. "ПОШИРЕНІСТЬ СИНГЛНУКЛЕОТИДНОГО ПОЛІМОРФІЗМУ (SNP) RS7069102 ГЕНА SIRT1 СЕРЕД ГІПЕРТЕНЗИВНИХ МЕШКАНЦІВ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ". Прикарпатський вісник наукового товариства імені Шевченка ПУЛЬС, № 19(67) (5 липня 2023): 7–18. http://dx.doi.org/10.21802/2304-7437-2023-19(67)-7-15.
Full textAbstract:
Сімейство білків сиртуїнів, зокрема, SIRT1, можуть бути важливою ланкою, яка регулює пошкодженняміокарда у пацієнтів з есенціальною гіпертензією (ЕГ), оскільки відомо, що пептид задіяний у процеси старіння серця та судин. Вивчення плазмової концентрації SIRT1, у тому числі, у зв’язку з синглнуклеотидним поліморфізмом (SNP) rs7069102 гена SIRT1, як генетичної основи для продукції пептида, може стати важливим підґрунтям для розуміння особливостей гіпертензивно обумовленого пошкодження міокарда та формування ускладнень у конкретних пацієнтів.
 Тому метою дослідження було визначення поширеності та ймовірних особливостей фенотипічної реалізації SNP rs7069102 гена SIRT1, зокрема, плазмової концентрації SIRT1, у пацієнтів з ЕГ, мешканців Подільського регіону України. У ході дослідження обстежено 190 чоловіків: 70 чоловіків без серцево-судинних захворювань та 120 чоловіків з ЕГ різної тяжкості віком від 40 до 65 років. Визначення синглнуклеотидного поліморфізму rs7069102 гена SIRT1 проводили у зразках периферичної венозної крові методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Плазмову концентрацію SIRT1 визначали стандартизованим методом імуноферментного аналізу. Встановили, що серед мешканців Подільського регіону, Україна, домінують носії мутантного G алеля SNP rs7069102 гена SIRT1 як у групі контролю, так і серед хворих з ЕГ різної тяжкості, причому гомозиготи GG достовірно частіше зустрічаються серед гіпертензивних чоловіків. З носійством гомозиготного GG варіанту SNP rs7069102 гена SIRT1 асоціюється обтяжена щодо кардіоваскулярної патології спадковість та вища ймовірність виникнення ЕГ. Основним виявленим фенотипічним ефектом досліджуваного поліморфізму можна вважати достовірно нижчий плазмовий рівень SIRT1 у гомозигот GG, хворих на ЕГ, перебіг якої ускладнився ХСН.
 Ключові слова: есенціальна гіпертензія, серцева недостатність, сиртуїни,
 SIRT1, (SNP) rs7069102 гена SIRT1.
50
Байдусь, Н. В., В. А. Кукушкин, Б. Н. Звонков та С. М. Некоркин. "Наногетероструктуры с улучшенными параметрами для быстродействующих и высокоэффективных плазмон-поляритонных светодиодов Шоттки". Физика и техника полупроводников 50, № 11 (2016): 1576. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2016.11.43794.26.
Full textAbstract:
В результате теоретического и экспериментального анализа найдены параметры гетероструктур с квантовыми точками InAs в матрице GaAs, обеспечивающие создание на таких структурах быстродействующих и высокоэффективных плазмон-поляритонных светодиодов Шоттки для ближней инфракрасной области. Квантовые точки должны располагаться на сильно легированном (вплоть до концентрации легирующей примеси 1019 см-3) буферном слое GaAs и отделяться от металла тонким (толщиной 10-30 нм) нелегированным покровным слоем GaAs. Граница раздела металла (например, золота) с GaAs обеспечит эффективное рассеяние поверхностных плазмон-поляритонов в обычные фотоны в случае, если она имеет неоднородности в виде заполненных металлом впадин в GaAs с характерным размером &#126;30 нм и поверхностной концентрацией, превышающей 1010 см-2.