Relevant bibliographies by topics / Платоніки / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Платоніки.

Journal articles on the topic 'Платоніки'

Author: Grafiati
Published: 28 May 2022
Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 18 journal articles for your research on the topic 'Платоніки.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Чорноморець, Ю. "Християнський платонізм Григорія Сковороди". Філософська думка, № 5 (2014): 88–97.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Тихолаз, А. "Російська релігійна філософія і платонізм: anatema. Maran atha". Філософська думка, № 6 (2001): 35–71.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

С. Ђорић, Соња. "СТУДИЈА О ЈАКОВУ ИГЊАТОВИЋУ". PHILOLOGIA MEDIANA 15, № 1 (2023): 777–81. http://dx.doi.org/10.46630/phm.15.2023.53.

Full text
Abstract:
Монографија Дивна дисхармонија Јаков Игњатовић Драгане Вукићевић и Душана Иванића објављена у Београду 2020. године у издању Филолошког фа- култета Универзитета у Београду. Њоме су обухваћени следећи текстови: ,,Дивна дисхармонија”, ,,Приповиједање/сјећање (Уз Тридесет година из живота Милана Наранџића Јакова Игњатовића)”, ,,Јунак и време”, ,,Коментар у романима Јакова Иг- њатовића”, ,,Ритам пролазности (Вечити младожења Јакова Игњатовића)”, ,,Љубав галантома или љубав на бидермајерски начин”, ,,Платонски stultifera navis“, ,,Реа- листичке приповетке Јакова Игњатовића”, ,,Увео листак Ј. Игњато
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Содомора, П. "Мова як шлях до пізнання (Платонів "Кратил" в українському озвученні)". Sententiae 37, № 2 (2018): 159–64.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Sodomora, Pavlo. "Language as a Way to Cognition (Plato’s “Cratylus” in Ukrainian Translation)." Sententiae 37, no. 2 (2018): 159–64. http://dx.doi.org/10.22240/sent37.02.159.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Bilodid, Volodymyr. "Платонізм та арістотелізм як джерело відмінностей внутріш-ньої форми християнських традицій Західної Європи та Візантії доби Середньовіччя". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 1 (2021): 111–39. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2021.2.1.07.

Full text
Abstract:
В статті досліджуються особливості відношення в Західній Європі та Візантії до грецької філософії в контексті історичного розгортання полярності ментальностей і культур античної Греції та античного Риму, з одного боку, філософських вчень Платона/Плотіна та Арістотеля – з другого. Показано, що ці полярності в перетворених формах проявилися в розділенні середньовічної Європи на християнський Схід (грекомовну та «грекодумаючу» Візантію), як прямого спадкоємця грецької культури, і на християнський Захід, як прямого спадкоємця латинської культури. Засвоєння тут і там християнства через «фільтри» рі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Bilodid, Volodymyr. "Платонізм та арістотелізм як джерело відмінностей внутрішньої форми християнських традицій Західної Європи та Візантії доби Середньовіччя. Стаття 2." Multiversum. Philosophical almanac 2, № 1 (2022): 18–57. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2022.2.1.2.

Full text
Abstract:
У статті досліджується ставлення візантійців до давньогрецької філософії загалом, а насамперед – до вчень Платона і Арістотеля. Показано, що у Візантії, на відміну від Західної Європи, була не одна, а дві філософії, які співіснували поруч одна з одною, як «статті в енциклопедії» (І. Мейєндорф), а саме: антична філософія світських інтелектуалів-гуманістів, з одного боку, парадигмальна для візантійської цивілізації філософія святоотчого православного традиціоналізму – з іншого. Та була «струмком», ця – рікою; та була наскрізь книжною, а ця – досвідною. У статті з’ясовується ставлення до платоніз
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Шевцов, Сергій. "Феномен інтелектуальних спільнот Р. Коллінза у горизонті досліджень з філософії культури". Grani 24, № 11 (2021): 14–20. http://dx.doi.org/10.15421/1721103.

Full text
Abstract:
Актуальність теми обумовлена відповідністю підходу Р. Коллінза у дослідженні інтелектуальних спільнот сучасному постнекласичному стану наукового знання, де всі процеси у культурі розглядаються у багатогранності власних зв’язків. Метою є прояснення феномена інтелектуальної спільноти у якості методологічної основи культурно-онтологічних та типологічних досліджень у межах філософії культури. Результатами дослідження є розкриття низки топологічних ознак інтелектуальних спільнот, які можна використовувати у якості дослідницької бази філософії культури. У висновках наведено, що концепт комунікативно
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Bilodid, Volodymyr. "Платонізм та арістотелізм як джерело відмінностей внутрішньої форми християнських традицій Західної Європи та Візантії доби Середньовіччя (стаття третя – закінчення)". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 1 (2023): 131–66. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2023.1.1.8.

Full text
Abstract:
В цій історіософській за «жанром» статті досліджуються особливості ставлення до платонізму й арістотелізму в «власне візантійській філософії» (В. Лур'є) святоотчого традиціоналізму. Автор виходить з того, що в цій духовно-ідейній течії філософська полярність платонізму й арістотелізму постає як у звичній, так і в незвично-перетвореній формі полярності містичного («платонічного») і раціонально-дискурсивного («арістотеліан-ського») способів пізнання. Показано, що в центрі візантійської культури була Церква, вченням якої було богослів'я, його “служницею” – філософія, а їх найголовнішою проблемою
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

E.J., Morelli. "From Metaphysics to Methodoly: Republic V, 477cd and the Ancient Problem of Rational Opinion." Платоновские исследования, no. 09(02) (December 7, 2018): 30–42. http://dx.doi.org/10.25985/pi.9.2.02.

Full text
Abstract:
Plato is often read as a philosopher of objectivity and exteriority, as, primarily, a metaphysician, yet philosophers of interiority have relied upon Plato in turning to the subject. What did they find in Plato? A consideration of one issue central to Plato and Platonism, the distinction between opinion and knowledge and the resulting problem of the status and value of our cognition of sensibles, reveals that a locus classicus for the metaphysical reading of Plato, Republic V, 477cd, contains within it a long-overlooked invitation to turn inward and pursue an interior study of psyche and its w
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Мочалова, Ирина Николаевна. "Platonism in Athens: From Plato’s Academy to the Schools of Proclus and Damascius." Платоновские исследования 1, no. 16 (2022): 431–39. http://dx.doi.org/10.25985/pi.16.1.19.

Full text
Abstract:
Рецензент показывает, что книга является существенным вкладом в понимание истории античного платонизма в его институциональном аспекте. Анализ представленных в первой части книги комментированных переводов трех источников по истории Академии в Афинах («История академических философов» Филодема, фрагменты из трактата Нумения «О неверности Академии Платону» (fr. 24-28 Des Places) и «Философская история (Жизнь Исидора)» Дамаския) позволяет: 1) прояснить причины, побудившие Платона к институализации философии; 2) обсудить вопрос о единстве академической традиции в контексте «скептического поворота
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Гараджа, Алексей Викторович. "Maximus of Tyre on Socratic Love ( 18-19)." Платоновские исследования 2, no. 13 (2020): 334–53. http://dx.doi.org/10.25985/pi.13.2.16.

Full text
Abstract:
Максим Тирский - автор 2-й пол. ii в., о котором древние источники сообщают крайне скупо и путано. Лучшим свидетельством о нем является сборник его «Речей» или «Рассуждений» (всего 41 текст) на самые разные темы, в том числе и о «сократической любви» (Or. 18-21), то есть о платоновской теории эроса, изложенной в первую очередь в диалогах «Пир» и «Федр». Максим Тирский - платоник, но не в схоластическом смысле (как, например, его современник и сосед по рукописям Альбин), а как автор, стремившийся выдерживать собственные сочинения в духе и стиле платоновских. Ближе всего к нему, пожалуй, Фаворин
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Каменских, Алексей Александрович, and Василий Алексеевич Каменских. "The Hypothesis about Aleksey Khomyakov’s Origenism in the Context of History of Platonism in Russia." Платоновские исследования 1, no. 14 (2021): 203–14. http://dx.doi.org/10.25985/pi.14.1.09.

Full text
Abstract:
Рассматриваются две версии гипотезы об оригенизме А.С. Хомякова, сформулированные В.М. Лурье в публикациях 1994 и 2020 годов. Первая из указанных версий гипотезы, устанавливающая связь между эсхатологическими, антропологическими и теологическими концепциями Алексея Хомякова и Оригена Александрийского преимущественно «из духа системы», оценивается как в значительной степени упрощенная и не вполне соответствующая текстам самого Оригена. Так, Ориген, которому якобы вторит Хомяков, предстает здесь как почти чистый неоплатоник, предлагающий учение о рассеянии божественной генады и не допускающий са
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Илья Геннадьевич, Гурьянов. "Пространственный аспект метафизики платонизма и «величие духа» в философии Фичино". Платоновские исследования, № 11(02) (26 грудня 2019): 245–75. http://dx.doi.org/10.25985/pi.10.2.13.

Full text
Abstract:
В послании Фичино «О платоническом понимании природы философа, его воспитания и образа жизни» латинское понятие magnanimitas встречается в контексте парафраза диалога «Государство» (6, 485sq.), что позволяет установить его эквивалентность Платонову понятию μεγαλοπρέπεια. Фичино утверждает, что «величие духа» наряду с остротой ума и крепкой памятью - это врожденные способности, «дары природы», необходимые для формирования мужа совершенной добродетели, то есть философа-платоника. Дальнейшее исследование того, как флорентиец представляет наилучшее для философских занятий устройство души, показыва
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Гурьянов, Илья Геннадьевич. "Surgery and Epidemics: On Invasive Techniques in Marsilio Ficino’s Consilio contra la pestilentia." Платоновские исследования 1, no. 20(20) (2024): 270–300. http://dx.doi.org/10.25985/pi.20.1.11.

Full text
Abstract:
Исследование посвящено представлению инвазивных методов в эпидемиологическом трактате «Совет, как противостоять чуме» флорентийского философа-платоника и теоретика медицины XV в. Марсилио Фичино. Объясняется значение рефлексии о такой области медицины, как хирургия, в ситуации становления нововременных учений о человеке и критического переосмысления перипатетико-схоластической эпистемологии. Ключом к пониманию смысла инвазивных воздействий на человеческое тело в данном контексте является концептуализация «чумы» в качестве яда, имеющая свои основания еще в античной медицине. Описываются две раз
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Гурьянов, Илья Геннадьевич. "Tradition and Epistemic Innovation in Understanding the Plague in the Medical and Philosophical Treatises of Marsilio Ficino." Платоновские исследования 1, no. 18(18) (2023): 222–55. http://dx.doi.org/10.25985/pi.18.1.10.

Full text
Abstract:
Исследований посвящено эпидемиологическому дискурсу раннего Нового времени как одной из ключевых областей трансформации медицины и философии природы в дисциплинарном ландшафте эпохи. Показывается однобокость восходящей к Мишелю Фуко концептуализации этого дискурса исключительно в образах воображаемого беспорядка, которому всегда противостоит «реальный» процесс социализирующего упорядочивания повседневности. Дается краткий очерк существующих историко-научных исследований эпидемиологических взглядов флорентийского философа-платоника 15 в. Марсилио Фичино. Отмечается, что к настоящему времени в н
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Галанин, Р. Б. "ДВЕ СЕМИОТИКИ: МЕРАБ МАМАРДАШВИЛИ И СОКРАТ АФИНСКИЙ О ЗНАКАХ, ВЕЩАХ И ЯЗЫКЕ". ВЕСТНИК РУССКОЙ ХРИСТИАНСКОЙ ГУМАНИТАРНОЙ АКАДЕМИИ 1, № 20 (2019). https://doi.org/10.25991/vrhga.2019.19.3.004.

Full text
Abstract:
Отношение вещей, знаков и мыслей издревле представляло собой довольно болезненную траекторию развития европейской философии. Софисты ратовали за знак, платоники за мысль, стоики за вещь. Спор о том, что важнее, длится тысячелетия. В нашей статье мы пытаемся сравнить две семиотики — платоновского Сократа и советского философа — Мераба Мамардашвили. Как можно заметить, в их воззрениях на семиотику было много общего, оба отдавали предпочтение, если угодно, мысли о вещи, чем вещи самой по себе или ее знаку The relation between things, signs and thoughts or ideas since ancient times was a quite pai
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Афонасин, Е. В. "Гераклид Понтийский. Фрагменты и свидетельства («О болезнях, или О бездыханной», Фр. 82–95 Schütrumpf)". Schole. Ancient philosophy and the classical tradition 2, № 12 (2018). https://doi.org/10.21267/schole.12.2.25.

Full text
Abstract:
Платоник Гераклид Понтийский (ок. 388-310 гг. до н. э.) был известен в античности в качестве автора философских диалогов, в которых (как, впрочем, и в сочинениях иных жанров) он обсуждал такие типично платонические темы, как небесное путешествие души, вопросы, связанные с политикой, литературой и географией. Ему принадлежал ряд работ по астрономии и философии природы, а также философские биографии. Ничего не сохранилось. Настоящая публикация представляет собой комментированный перевод фрагментов одного из самых известных его диалогов «О болезнях, или Бездыханная». Перевод основан на новом изда
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography