To see the other types of publications on this topic, follow the link: Податкова система.
Journal articles on the topic 'Податкова система'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Податкова система.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Теліщук, Микола, та Мирослава Теліщук. "ПОДАТКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ: ІНСТИТУЦІОНАЛЬНО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ". Сталий розвиток економіки, № 1 (52) (4 березня 2025): 297–304. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-52-41.
Full textAbstract:
У статті розглядається податкова діяльність держави в контексті формальних і неформальних інститутів, через які автори пояснюють моделі поведінки платників податків. Показано, що податки, податкові відносини та податкова система, будучи необхідною умовою існування держави, змінювались разом із розвитком природи, функцій і ролі держави в економічному та соціальному житті. Аналіз еволюційних змін в економіці і податкових відносинах дозволяє стверджувати, що зміни у соціально-економічному розвитку призводять до нових господарських викликів і можливостей, що є проявом закону емерджентності. Систематизація підходів до формування та реалізації податкової діяльності допомогла авторам визначити, що всі елементи податкового процесу – податкова політика, що включає відповідні заходи та інститути, а також сама податкова система – є важливими складовими цього процесу. Особливістю удосконалення інституціональних порядків у нестабільних господарських системах є необхідність трансформації суспільства, що відображає постійні зміни в умовах глобалізації та внутрішньої динаміки економічних процесів. Ці трансформації також потребують адаптації до нових реалій, що забезпечить стабільний розвиток податкових відносин і дозволить країнам ефективно реагувати на сучасні виклики. Особливість цих трансформацій полягає в тому, що вони не лише змінюють економічні процеси, а й вимагають оновлення інститутів, що регулюють ці процеси, зокрема податкових органів і системи збору податків. В умовах глобалізації та постійних змін у світовій економіці, ефективність податкової системи залежить від її здатності адаптуватися до нових економічних реалій та вимог міжнародного співтовариства. Отже, для забезпечення сталого розвитку держави важливими є не лише зміни у податковій політиці, а й у гнучкості і швидкості реагування податкових інститутів на нові економічні виклики.
2
Огренич, Юлія, та Софія Аношіна. "ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ЧЕРЕЗ ПОДАТКОВІ МЕХАНІЗМИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ". Сталий розвиток економіки, № 2 (53) (13 березня 2025): 5–14. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-53-1.
Full textAbstract:
Проведене дослідження дозволило з’ясувати важливість управління фінансами на підприємствах як передумови забезпечення конкурентоспроможності, розвитку в умовах цифровізації, фінансової стабільності, платоспроможності та формування позитивного іміджу. Визначено, що податкова політика на рівні держави є важливим інструментом впливу на роботу підприємств через податкове законодавство, податкову систему, податкові пільги, податковий контроль. Доведено, що податкова політика на рівні підприємства є інструментом оптимізації податкового навантаження та своєчасного виконання грошових зобов’язань, що впливає на витрати і доходи підприємств. З’ясовано, що податкова політика впливає на показники діяльності промислових підприємств, тобто фінансову стійкість, платоспроможність, рентабельність. Проаналізовано показники фінансової стійкості, платоспроможності підприємства ТОВ «Сільпо-фуд» та розглянуто рівень податкового навантаження. Проаналізовано вплив податкової політики на конкурентоспроможність підприємств та розглянуто роль податкових пільг. Досліджено напрями податкової політики підприємств. Враховуючи роль промислових підприємств у розвитку економіки через створення робочих місць, експортні надходження, податкові надходження визначено важливість запровадження податкових стимулів, державних грантів, субсидій та кредитних програм для стимулювання відновлення і розвитку підприємств. Проведено порівняння динаміки податкових надходжень в Україні та країнах ЄС. Сформовано заходи покращення управління фінансами підприємств та напрями вдосконалення податкової політики. Визначено, що управління фінансами через податкову політику сприятиме попередженню випадків ухилення від сплати податків, оптимізації податкового навантаження, використанню податкових пільг, що забезпечить підвищення фінансової стійкості. Доведено важливість цифровізації податкової системи, використання інструментів оптимізації податкового навантаження, вдосконалення податкової політики на рівні держави, що сприятиме відновленню економіки країни через стабілізацію роботи підприємств.
3
Крюкова, І. О., І. С. Андрющенко та С. В. Руденко. "СУЧАСНІ ВИКЛИКИ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 19 (29 березня 2024): 158–65. http://dx.doi.org/10.32782/2708-0366/2024.19.19.
Full textAbstract:
Податки і податкова система – винятковий інструмент державного механізму управління, дієвість та результативність якого визначає рівень розвитку економіки та стан добробуту населення країни. За сучасних умов перед суспільством та урядами країн постають чисельні завдання, які пов’язані з необхідністю підвищення благополуччя націй шляхом досягнення цілей сталого розвитку. Це формує нові виклики і можливості для національної податкової системи. У статті досліджено роль податків у досягненні цілей сталого розвитку. Визначено сукупність викликів до податкової системи України у розрізі трьох складових: екологічної, економічної, соціальної. Окреслено ключові завдання подальшого сталого розвитку національної податкової системи у контексті основних елементів концепції сталості. Досліджена сукупність проблемних аспектів, що притаманні податковій системі України на даному етапі її розвитку і функціонування. Проаналізована структура податкових надходжень Державного бюджету України, проведена оцінка його основних джерел у динаміці та за основними видами податків. Визначено деякі напрями подальшого удосконалення вітчизняної податкової системи на засадах сталого розвитку.
4
Evtushenko, N. O. "Податкові ризики та система керування ними". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 68. http://dx.doi.org/10.15421/191607.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню сучасного стану системи оподаткування в період її реформування та подальшим розробкам в галузі фундаментальних основ оподаткування.Метою написання статті є поглиблене вивчення природи, сутності ризиків у сфері оподаткування, розгляд змісту системи керування ризиками та обґрунтування концептуальних основ ефективності керування податковими ризиками шляхом запровадження системного підходу в умовах великої частки тіньової економіки. Дослідження проведено із застосуванням методів дедукції та індукції, системного підходу, аналізу й синтезу на основі законодавчої бази України, даних Держаної фіскальної служби України, даних Державної служби статистики України, праць вітчизняних і закордонних економістів, матеріалів авторських досліджень.Досліджено сутність і місце податкових ризиків у системі керування ними. Доведено, що податковий, а також економічний ризики зазвичай занадто переоцінюють, оскільки щодо витрат заходи з підвищення результатів діяльності людського капіталу дуже розпливчаті та сформовані у недосконалих інформаційних умовах.З’ясовано необхідність системного підходу до керування податковими ризиками. Розглянуто основні елементи системи керування податковими ризиками. Доведено вплив людського капіталу та інформації на ефективність керування податковими ризиками.Акцентовано увагу на доцільності вивчення податкових ризиків у системі керування і мінімізації протидії. Доведено, що така система може бути описана як сукупність деяких методів, процедур і заходів і надає можливість прогнозувати дефіцит податкових платежів та вживати заходи стосовно мінімізації порушень у податковій сфері.Розглянуто основні елементи системи керування податковими ризиками. Дана система являє собою сукупність взаємопов’язаних і взаємозалежних елементів, таких як: 1) суть та оригінальні джерела ризику; 2) аналіз, оцінка й опис ризику; 3) методи мінімізації ризиків; 4) моніторинг заходів щодо запобігання і протидії ризику.Доведено, що метод систематизації платників застосовують відповідно до стандартів для визначення податкових ризиків у системі їх керування. Такий підхід дозволить упровадити на практиці нову стратегію організації контрольно-ревізійної роботи та істотно скоротити витрати на здійснення планових перевірок.Наголошено, що податкові ризики слід розглядати як наукову основу для розробки критерію ефективності побудови систем забезпечення національної податкової безпеки. Як і будь-які ризики, податкові ризики повинні бути не тільки визначені , але й зведені до мінімуму. Для цього доцільно застосувати систему керування податковими ризиками як сукупність деяких методів, процедур і заходів. Використання людського капіталу та інформаційного забезпечення дозволить досягти необхідного рівня ефективності.Застосування системного підходу в теорії і практиці оподаткування допоможе передбачати негативні наслідки впливу зовнішнього середовища, сприятиме ефективності моніторингу ризиків і їх практичному керуванню. Податкова служба може підвищити обсяг податкових надходжень до бюджету за рахунок зменшення податкових злочинів (ухилення від сплати податків). Це, в свою чергу, призведе виходу економіки з тіні.Науковою новизною дослідження є поглиблення та визначення природи, сутності податкових ризиків, а також обґрунтування концептуальних основ ефективності їх керування через запровадження системного підходу.Урахування системного підходу дозволить фіскальним службам ефективно керувати податковими ризиками.Перспективним напрямком досліджень є перегляд нормативної документації Державної фіскальної служби на основі системного підходу та врахування податкового ризику як виміру результатів діяльності людського капіталу й недосконалого інформаційного забезпечення.
5
Борейко, Н. М., та С. П. Параниця. "ФІСКАЛЬНИЙ ІНТЕРЕС ДЕРЖАВИ ЯК ОБ’ЄКТ ПОДАТКОВОЇ БЕЗПЕКИ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 5 (4 липня 2020): 33–41. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.5.2020.33-41.
Full textAbstract:
Одним з аспектів забезпечення податкової безпеки держави є створення ефективної системи управління цим процесом. Система управління забезпеченням податкової безпеки включає такі елементи: суб’єкти управління відносинами у сфері податкової безпеки; нормативні правові акти, що регулюють галузь податкової безпеки держави; інформаційне забезпечення системи управління податковою безпекою України. Визначено сутність таких понять, як «податкова безпека держави» та «податкове навантаження». Проведено оцінку сучасного стану податкової безпеки України.
6
Слободяник, Анна, Ольга Могилевська, Сергій Павловський, Вадим Лисий та Віталій Циганій. "ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ДОТРИМАННЯ ФІСКАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ У КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ". РОЗВИТОК МІСТА, № 4 (04) (30 грудня 2024): 68–74. https://doi.org/10.32782/city-development.2024.4-10.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливостей податкової політики як інструменту дотримання фіскальних інтересів держави у контексті соціально-економічних процесів в Україні. Авторами доведено, що фіскальна політика є важливим інструментом для забезпечення економічної стабільності держави, який включає податкові та бюджетні механізми. У цьому контексті податкова політика стає одним із основних засобів впливу на економічний розвиток і соціально-економічні процеси, сприяючи досягненню оптимального балансу між фінансовими потребами держави і витратами на соціально-економічний розвиток. Одним із основних завдань податкової політики є забезпечення необхідних доходів для фінансування суспільних потреб, таких як освіта, охорона здоров’я, інфраструктура та соціальний захист. Однак важливою проблемою є те, що сучасна податкова система в Україні орієнтована більше на покриття бюджетного дефіциту, що веде до надмірного податкового тиску на підприємства. Це ускладнює ведення бізнесу і знижує інвестиційну привабливість країни. Реформа податкової системи повинна забезпечити відповідність міжнародним стандартам, зберігаючи при цьому традиції національної системи. Важливою складовою цієї реформи є створення прозорих механізмів збору податків, а також встановлення оптимальних податкових ставок, які б не гальмували розвиток підприємництва та стимулювали інвестиції. Крім того, важливим є досягнення ефективної податкової дисципліни та забезпечення адекватного контролю за виконанням податкових зобов'язань. Податкове законодавство має бути стабільним і зрозумілим, що дозволить зменшити рівень корупції та покращити бізнес-клімат. Загалом, ефективність податкової політики та її здатність стимулювати економічний розвиток залежать від здатності уряду знайти баланс між фіскальними потребами держави та розвитком соціально-економічних відносин у країні.
7
Кліменко, Д. І. "Становлення та функціонування податкової системи України". Актуальні проблеми держави і права, № 87 (4 листопада 2020): 72–77. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i87.2800.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню актуальних проблем становлення та розвитку сучасної податкової системи України, а також шляхів їх вирішення. Особливу увагу приділено аналізу різних підходів до дефініцій понять «податкова система» та «система оподаткування». Зазначено, що дані категорії не є синонімами, а співвідносяться одна з одною. У разі вжвиання у вузькому сенсі поняття податкової системи може відбуватись змішання з терміном «система оподаткування». Обґрунтовано перспективні напрями розвитку податкової системи держави. Проаналізовано та визначено можливі напрями реформування податкової системи України. Так, ефективною податкова система буде тільки тоді, коли стане стимулювати розвиток і зростання економіки, що зумовлює формування необтяжливих умов для бізнесу. Такі умови визначаються не тільки рівнем податкових ставок, але і процедурами розрахунку і сплати податків, упорядкуванням проведення податкових перевірок та надання податкової звітності, що забезпечується за допомогою податкового адміністрування.
 Також у статті аналізуються принципи побудови податкової системи, які мають велике значення для створення ефективної, дієвої податкової системи. У публікації акцентовано увагу на тому, що головною проблемою під час реалізації принципів податкового законодавства є їхня необов'язковість. Встановлено, що запропоновані Адамом Смітом принципи оподаткування не втратили свого значення в сучасних умовах, а зберігають неабияку актуальність. Однак час від часу їх потрібно інтерпретувати. Проведений аналіз дозволив сформулювати висновки щодо недоопрацьованності підходів до змісту і сфери застосування принципів податкового законодавства, що зумовлює необхідність подальшого концептуального пошуку в даному напрямі. На прикладі транспортного податку автором у статті проаналізовано принцип стабільності, який передбачає заборону внесення змін до будь-яких елементів податків та зборів пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, у якому будуть діяти нові правила та ставки.
8
Єфремов, А. О. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ". Juridical science, № 7 (109) (3 квітня 2020): 90–97. http://dx.doi.org/10.32844/10.32844/2222-5374-2020-109-7.12.
Full textAbstract:
У статті досліджено історію розвитку національної податкової системи, актуальні реформаційні процеси, а також проаналізовано низку ключових нормативно-правових актів у сфері оподаткування. Констатовано таке: з моменту набуття Україною незалежності поступово формувалась унікальна система оподаткування, в якій враховано соціально-економічні фактори та умови здійснення господарської діяльності. Національна податкова система є виваженою, оскільки вона побудована не миттєво, навпаки профільний законодавчий акт був прийнятий майже через 10 років після настання фактичної можливості запровадження власної системи оподаткування. Підкреслено комплексний характер державної податкової політики, яка охоплює не тільки суто економічні процеси, а також враховує необхідність: удосконалення системи суб’єктів оподаткування; підвищення професійного рівня персоналу податкових органів; усунення бюрократичних елементів за для забезпечення простих і зрозумілих податкових процедур тощо. Зауважено, що податкова політика держави не обмежується обранням і застосування економічних інструментів, вона одночасно включає низку управлінських заходів пов’язаних із кадровою діяльністю, розбудовою системи суб’єктів оподаткування, удосконалення нормативного забезпечення цієї сфери тощо. Акцентовано увагу на тому, що процес формування податкової сфери не може бути завершено, принаймні з огляду на те, що ця сфера підлягає постійному удосконаленню та зміцненню, адже повинна бути стійкою до існуючих і перспективних загроз. До останніх віднесено: нестабільну економічну ситуацію; корумпованість податкової сфери; недосконалість змісту нормативно-правових податкового законодавства, нагромадження податкових норм; відсутність чіткої та прозорої процедури оподаткування; розгалужена система податків, зборів і інших загальнообов’язкових платежів; відсутність розуміння оптимальної системи податкових органів; неефективний механізм притягнення до юридичної відповідальності, який частково здійснюється автоматично (неправомірне нарахування громадянам додаткового податку на нерухоме майно, так званий «податок на розкіш»); спотворений імідж податкових органів; непрофесіоналізм працівників податкових органів. Наголошено, що актуальна податкова політика повинна бути спрямована на вирішення цих і інших проблем, що негативно впливають на функціонування податкової сфери. Разом із тим така політика повинна бути диференційованою, тобто реалізовуватись, щонайменше в межах трьох напрямів: економічного, правового та управлінського (адміністративного).
9
Сластьоненко, О. О., та Н. С. Степушенко. "НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". Ірпінський юридичний часопис, № 1(10) (6 грудня 2023): 118–23. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154-1(10)-2023-118-123.
Full textAbstract:
Статтю присвячено переосмисленню ролі держави у відносинах між владою та громадянами. При цьому зазначено, що для проведення ефективної податкової політики в Україні необхідно мати систему податкового адміністрування, механізм якого надійно забезпечував би стабільні податкові надходження до бюджетів усіх рівнів. Натомість, у період інтеграції України в міжнародний простір, укладення міжнародних договорів і угод виникла необхідність радикальної перебудови податкових відносин шляхом проведення податкової реформи, яка спрямована на створення ефективного інституційного механізму забезпечення сфери оподаткування в Україні. Це пов’язано з тим, що податкова система відіграє важливу роль у формуванні бюджету нашої держави. Тому вдосконалення податкової системи України безпосередньо впливає на наповнення бюджету держави, а це, відповідно, забезпечить фінансову безпеку держави.
10
Мединська, Т. В., Н. Р. Олійник та С. А. Василишин. "СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ І ПЛАТЕЖІВ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 75 (4 квітня 2024): 86–94. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-12.
Full textAbstract:
Податкова система в сучасному світі вимагає постійного вдосконалення та адаптації до змін у глобальному економічному середовищі. Адміністрування податків і платежів відіграє ключову роль у забезпеченні фінансової стабільності держави та розвитку економіки. У статті розглядається вітчизняний та зарубіжний досвід використання сучасних технологій у сфері податкового адміністрування. Україна подібно до багатьох інших країн активно впроваджує інформаційні технології для поліпшення процесу збору податків та платежів і контролю за ними. Одним із прикладів є впровадження електронної податкової звітності та системи електронного адміністрування податків (e-tax). Це дозволяє зменшити податкове шахрайство, спростити процедури податкового обліку для підприємств та забезпечити більшу прозорість у фінансових операціях. Нами досліджено, що у зарубіжних країнах спостерігається активне використання сучасних технологій в адмініструванні податків, ними використовується штучний інтелект для аналізу фінансової звітності та виявлення податкових правопорушень. Можна відзначити впровадження цифрових інструментів для збору та обробки податкової інформації, що дозволяє збільшити ефективність та точність податкового адміністрування. У податковому адмініструванні важливу роль відіграють також кібербезпека та захист даних, оскільки ця сфера передбачає велику кількість конфіденційної інформації. У зарубіжних країнах існують високі стандарти щодо захисту податкових даних, і за кордоном активно вдосконалюють системи для запобігання кібератакам. Проаналізовано види податкових перевірок та структуру проведення документальних планових перевірок платників податків органами ДПС України за 2020-2022 рр. Запропоновано вдосконалити систему податкового адміністрування в Україні, використовуючи найкращий досвід різних країн у цій сфері із залученням інформаційних технологій, електронного адміністрування, захисту даних, що забезпечить стабільність бюджету, зменшить податкове шахрайство і забезпечить більшу прозорість у сфері оподаткування.
11
Zolotarova, M. "ҐЕНЕЗА ДЕРЖАВНИХ ПОДАТКОВИХ ІНСПЕКЦІЙ В УКРАЇНІ ЯК МІСЦЕВИХ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ". Juridical science, № 6(108) (4 квітня 2020): 79–90. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.10.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що розбудова державності у поєднанні зі стратегією розвитку України, що ґрунтується на засадах запровадження ринкових відносин, передбачає відмову держави від прямого втручання у сферу дії об’єктивних законів функціонування системи господарювання. Важливою складовою у становленні ринкової економіки є податкова система. Від її обґрунтованості та відповідності об’єктивним умовам певною мірою залежать можливості та пріоритети економічного та соціального розвитку суспільства. Істотним елементом податкової системи є її контрольний механізм у складі державного апарату, що формує податкову дисципліну, забезпечує збір податків та інших обов’язкових платежів, проводить відповідну профілактичну та попереджувальну діяльність. Зроблено висновок, що історичний розвиток оподаткування, який характеризувався підвищенням ролі податків у формуванні доходної частини державного бюджету, удосконалення податкових механізмів одночасно зі зміною форми державного устрою, політичного режиму та відповідно організації державного управління, є тими критеріями, що обумовлюють можливість умовного виділення в історичному аспекті чотирьох етапів становлення місцевих податкових органів. Перший етап пов'язаний із формуванням фіскальних органів в Україні, другий – з діяльністю місцевих податкових органів у радянський період, третій – з побудовою єдиної вертикальної структури державної податкової служби сучасної України, у складі якої починають функціонувати власне державні податкові інспекції як контролюючі органи та органи стягнення, а четвертий – характеризується звуження функцій державних податкових інспекцій до здійснення виключно сервісного обслуговування платників податків та ведення відповідних державних реєстрів. Таким чином, зазначимо, що становлення державних податкових інспекцій в історичному аспекті обумовлено побудовою та вдосконаленням системи оподаткування з розвитком державного фінансового контролю. При цьому відбувалось спочатку поступове виокремлення місцевих податкових органів як відносно самостійних спеціалізованих державних інститутів з окресленням їх правового статусу, у подальшому ж відбулось обмеження функцій державних податкових інспекцій до виключно сервісних.
12
Брояков, С. "Податкові консультації в Австралії та Україні: компаративний аналіз". Юридичний вісник, № 6 (17 лютого 2021): 296–302. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2059.
Full textAbstract:
У статті проведено співстав-лення механізмів податкового консультування в Австралії та Україні. Встановлено, що в Австралії функціонує розгалужена та розвинута система податкового консультування. В Австралії податкове консультування є не просто механізмом інформування платника податків, адже воно виступає в ролі ефективно діючого гарантійного механізму. За посередництвом податкового консультування Австралійська податкова служба інформує платників податків про порядок виконання ними належних їм податкових зобов'язань. Австралійська податкова служба ("Australian Taxation Office") визначає податкове консультування як одну з основних проваджуваних нею функцій. Податкове консультування в Австралії включає публічні та приватні консультації та керівництва. Фактично публічні консультації та керівництва являють собою аналог узагальнюючих податкових консультацій, які надаються у централізованому порядку Міністерством фінансів України. Щодо приватних консультацій та керівництв, то вони подібні за своєю правовою природою до індивідуальних податкових консультацій. До інструментів, за посередництвом яких в Австралії відбувається податкове консультування, слід відносити консультативні акти ("advice products"); офіційні керівництва ("guidence products"). Кожен із вищеозначених консультативних інструментів підрозділяється на специфічні різновиди.
 Щодо України, то податкове консультування тут перебуває тільки на первинному етапі свого становлення. Водночас у національній правовій системі податкове консультування також виконує гарантійну роль. Однак гарантійне забезпечення національного інституту податкового консультування має усічений характер.
 Зазначено, що Австралія застосувала максимізаційний підхід до формування інституту податкового консультування. Аналізуючи останні законодавчі зміни, доходимо висновку, що Україна вибрала прямо протилежний вектор розвитку.
13
Вовк, А. Р., та Н. І. Власюк. "АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ БЮДЖЕТІВ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА УКРАЇНИ". Підприємництво і торгівля, № 41 (1 липня 2024): 7–14. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1256-2024-41-01.
Full textAbstract:
Податкова система визначає рівень та структуру доходів бюджету, які використовуються для фінансування громадських потреб та стимулювання економічної активності. Однак податкова система не є статичною, а змінюється під впливом різних внутрішніх та зовнішніх чинників, таких як глобалізація, інтеграція, технологічний прогрес, соціальні вимоги тощо. У статті досліджено теоретичні підходи українських та зарубіжних учених щодо взаємозв’язку рівня економічного розвитку країни та централізації частини ВВП за допомогою податкових інструментів, фіскальної ефективності прямого та непрямого оподаткування, його впливу на економічні процеси, а також окреслено окремі переваги та недоліки прямих і непрямих податків з точки зору реалізації пріоритетів соціально-економічної політики держави. Досліджено динаміку частки податкових надходжень окремих бюджетів країн ЄС (Польщі, Угорщини, Румунії) та Державного бюджету України у ВВП за 2020-2022 рр. Проведено порівняльний аналіз структури податкових надходжень бюджетів окремих країн ЄС (Польщі, Угорщини, Румунії) та Державного бюджету України в розрізі прямих (податок на прибуток) і непрямих податків (податки на товари та послуги). Дослідження зосереджується на порівнянні податкових систем, визначенні основних джерел доходів державного бюджету, а також аналізі ефективності податкового адміністрування. Важлива увага відводиться впливу податкової політики на соціально-економічний розвиток країн, а також на інтеграційні процеси в межах ЄС. Зроблено висновок, що актуальним визначення ідеального балансу між прямими та непрямими податками, який би забезпечив фіскальні потреби уряду та одночасно гарантував достатній залишок фінансових ресурсів для споживачів та бізнесу з метою задоволення їхніх споживчих та інвестиційних потреб. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення податкової системи, підвищення її прозорості та ефективності. Окрім того, аналіз надає можливість для гармонізації податкового законодавства з європейськими стандартами, що є важливим на шляху до євроінтеграції.
14
Гордієнко, Микола. "ОГЛЯД ЗМІН ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ В ПЕРІОД ДІЇ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ". Молодий вчений, № 1 (113) (31 січня 2023): 158–62. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2023-1-113-31.
Full textAbstract:
У науковій статті обґрунтовано значення податків, не лише як джерела наповнення бюджетів, а як інструмента та дієвого важеля впливу на соціально-економічні процеси держави. При цьому свідоме використання податкових надходжень, направлене на досягнення цілей в рамках податкової політики. Податкова політика – це діяльність держави у сфері запровадження, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. З початком повномасштабної війни та введенням воєнного стану в державі, економіка та державний бюджет України, поза всяким сумнівом опинилися в складному становищі. Податкові надходження до державного бюджету з об’єктивних причин суттєво скоротились, це пов’язано перш за все, зі скороченням/припиненням економічної активності суб’єктів господарювання в Україні, в свою чергу видатки на ведення війни, значно зросли, і в першу чергу за рахунок коштів державного бюджету. За офіційними даними, до повномасштабного вторгнення, податкові надходження до бюджетів становили в середньому 85 відсотків дохідної частини, у 2022 році за оперативною інформацією уряду, даний показник знаходиться в межах 60 відсотків, що може стати критичним для виконання державою своїх функцій. Податкова система, виступає проявом податкової політики держави. Процес реформування усіх сфер життєдіяльності в Україні, який проводиться протягом тривалого часу, викликав нагальну необхідність комплексного реформування податкової системи. Досліджено модель податкової системи України, яка на наше переконання не є ідеальною на сьогодні, а для післявоєнного відновлення країни взагалі не підходить. Проаналізувавши надходження до Державного бюджету в 2022 році, доцільно відмітити, що серед платежів основні надходження були отримані державою за рахунок непрямих податків (зборів), близько 37 відсотків. Найбільш суттєвих змін зазнав акцизний податок, зокрема тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, встановлюється нульова ставка акцизного податку на паливо-мастильні товари, а також звільняються від оподаткування підакцизні товари, як гуманітарна допомога для потреб оборони країни. Вивчено та зроблено власні відповідні висновки, щодо законодавчих та нормативних актів, які направлені на адаптацію податкового навантаження і податкових правил, трудових взаємовідносин до воєнних умов, з метою підтримки власного бізнесу та громадян в умовах війни.
15
Сташевська, І. В., та Л. В. Мартинова. "СУДОВО-ПОДАТКОВА ЕКСПЕРТИЗА ЯК ОКРЕМИЙ ВИД СУДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 1 (41) (20 травня 2021): 118–26. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-41-1-118-126.
Full textAbstract:
У статті досліджено правові та економічні підстави доцільності виділення судово-податкової експертизи в самостійний вид судової економічної експертизи.
 Визначено, що зміни податкового законодавства; зменшення кількості податкових перевірок; пандемія COVID-19 та карантинні обмеження зумовили латентність правопорушень, пов’язаних з ухиленням від сплати податків, а відновлення в повному обсязі повноважень контролюючих органів призведе до збільшення кількості виявлення фактів правопорушень у сфері оподаткування.
 Виявлено, що одним із основних дієвих засобів повного і всебічного з’ясування усіх обставин кримінальних правопорушень у податковій сфері є експертиза. За матеріалами кримінальних проваджень про ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів як правило, призначають судово-бухгалтерську експертизу, яка є видом судово-економічної. Проте складність та суперечливість податкового законодавства, наявність особливостей, які притаманні лише податковій сфері, дозволять привернути увагу на необхідність та доцільність виокремлення такого самостійного виду експертизи як судово-податкова.
 Обґрунтовано, що підстави виокремлення судової податкової експертизи в самостійний вид економічної судової експертизи, ґрунтуються на наступних базисах: податкове право як самостійна галузь в системі юридичних наук; економічна природа податкових правовідносин; складність у розслідуванні та доказуванні кримінальних правопорушень у податковій сфері; застосування спеціальних знань під час розслідування податкових правопорушень (поєднання спеціальних знань у сфері оподаткування та права); правова регламентація можливості проведення судово-податкових експертиз.
 Встановлено, що зазначені підстави є основним вагомим аргументом щодо виокремлення самостійного виду експертизи – судово-податкової.
 За результатами дослідження запропоновано підхід щодо структуризації судово-податкової експертизи в окремий вид судової економічної експертизи, що дозволить підвищити обґрунтованість та якість висновку експерта з питань оподаткування, який є процесуальним джерелом доказів.
 Ключові слова: судова експертиза, судово-податкова експертиза, спеціальні знання, податкове право, правовідносини у сфері оподаткування, податкові правопорушення, податкове законодавство.
16
Савченко, В. Ф., та А. Ф. Лось. "ОКРЕМІ СКЛАДОВІ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ". Трансформаційна економіка, № 2 (07) (24 червня 2024): 76–82. http://dx.doi.org/10.32782/2786-8141/2024-7-13.
Full textAbstract:
В статті охарактеризовано фіскальну політику в Україні в умовах наростаючих воєнних дій з боку росії, тимчасової втрати частини територій і людського працездатного потенціалу, послаблення економічних та торговельних процесів. Показано, що доходи і видатки за своїм змістом та призначенням діють совокупно і взаємодоповнюючи одне одного. Акцентується увага на важливості ролі планування і прогнозування доходів, оскільки від якості планових показників залежить обсяг ресурсів, які забезпечують виконання загальнодержавних та регіональних завдань. Розкриваються нереалізовані проблеми фіскальної політики: дефіцитність державного бюджету; згладжування соціальної нерівності; непередбачуваність і нестабільність стягування податків; надмірна система адміністрування; дотримання рівності прав податкових органів і платників податків; нерівномірне податкове навантаження на підприємців та галузі економіки; високий рівень тінізації економічних процесів. Наголошено, що за роки незалежності податкова система постійно зазнавала змін, які в основному стосувалися структури управління, владної верхівки і податкового навантаження, але не зачіпали стимулюючих функцій, створення механізму взаємодії контролюючих органів із платниками податків, пільгового супроводження інноваційних проектів. Детально проаналізовано ситуацію з пандемією короновірусу COVID-19 в державі. Визначені спрямування видатків бюджету на охорону здоров’я: вирівнювання доступу до медичних послуг; повне покриття медичними закладами території; вакцинація населення; подолання пандемії. Доводиться, що формування податкової системи за допомогою цифровізації значно оперативніше, динамічніше, зручніше і ускладнює проведення операцій тіньового характеру. З’ясовано, що об’єктивно необхідне поглиблення взаємодії національної фіскальної системи із системами держав-членів Європейського Союзу за структурою та механізмом отримання податків. Робиться висновок, що подальше економічне зростання, призупинення кризових явищ, ліквідація пандемії, успішне протистояння російській агресії можливі при запровадженні стимулюючих фіскальних механізмів інноваційного характеру.
17
Нагірняк, М. Ф. "ПОДАТКОВА БЕЗПЕКА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ІНФОРМАЦІЙНО-ОБЛІКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ПОДАТКОВИМИ ЗОБОВ’ЯЗАННЯМИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ". Підприємництво і торгівля, № 40 (18 квітня 2024): 79–90. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1256-2024-40-11.
Full textAbstract:
Проаналізовано проблеми стану податкової безпеки української економіки, яка розвивається в умовах формування системи національної безпеки та її головної складової – економічної безпеки. Наголошено, що податки займають особливе місце в системі економічної безпеки оскільки вони забезпечують розвиток всіх її підсистем: фінансової, виробничої, макроекономічної, інвестиційно-інноваційної та зовнішньоекономічної. Метою дослідження є обґрунтування сутності та змісту поняття “податкова безпека” і визначення основних загроз податковій безпеці з врахуванням функцій податків і механізму їх відображення в бухгалтерському обліку в умовах ускладнення економічної ситуації та внаслідок безпрецедентних втрат від російської агресії. Обґрунтовано важливість визначення нормативного поняття “податкова безпека” на кожному об’єктному рівні з врахуванням факторів, ризиків і загроз в контексті формування податкових зобов’язань платників податків і на основі людиноцетрованого підходу до наповнення доходів та їх використанням за державним і місцевими бюджетами. Під податковою безпекою держави можливо розуміти стан податкової системи і об’єктів оподаткування платників податків, який визначає можливість гармонізації податкових надходжень до державного бюджету і державних витрат бюджетних коштів за умови ефективного управління процесом справляння податків та ризиками і загрозами що виникають у податковій сфері. Підкреслено, що визначальну роль у процесі управління податковою безпекою відіграє бухгалтерський облік як основний інструмент формування об’єктів оподаткування та здійснення розрахунків за податковими зобов’язаннями. Досліджено існуючі підходи до визначення функцій податків та обґрунтовано, що передумовою успішного управління податковою політикою є фіскальна, регулююча та обтяжлива функції, через механізм їх реалізації в бухгалтерському обліку платників податків. Встановлено, що базою для створення інформаційної системи для управління податковою безпекою може бути окрема складова Звіту про управління – як особлива форма звітності в частині податків бізнесу. Подальші дослідження необхідно направити на розробку алгоритму розрахунку рівня податкової безпеки підприємств бізнесу на підставі інформаційних ресурсів бухгалтерського обліку.
18
Гайдук, Христина, та Оксана Артюх. "Податкова мінімізація: сучасний стан та шляхи вирішення". International Science Journal of Management, Economics & Finance 2, № 4 (2023): 21–26. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjmef.20230204.03.
Full textAbstract:
В цій статті розглядається питання податкової мінімізації. Наразі податкова мінімізація- це гостра проблема українського бізнес-середовища. В роботі для виконання основної мети дослідження було відокремлено та виконано такі завдання, як: визначення сутності поняття податкова мінімізація; класифікація схем мінімізації податкових зобов’язань; дослідження підходів до податкової мінімізації; синтез шляхів вирішення податкової мінімізації. Економія на податках є найважливішим питанням для всіх підприємств. Тому на практиці належний податковий облік, планування та управління податками забезпечують сплату підприємствами мінімальної суми податків. Правильна оптимізація податкових платежів є важливим фактором у процесі отримання прибутку компанії, а ухилення від сплати податків може призвести до санкцій з боку фіскальних органів та незадовільного фінансового стану. Під час дослідження було чітко охарактеризовано різницю між податковою мінімізацією і оптимізацією. Було наочно показано, що мінімізація- поняття ширше. Також під час роботи, для виконання основних завдань, було проаналізовано та наведено деякі схеми податкової мінімізації. Було досліджено та узагальнено вплив податкової мінімізації на економіку країн, зокрема було наведено приклад Шрі-Ланки. Наразі через військове вторгнення РФ український уряд почав дещо змінювати податкову систему нашої країни. Спочатку був ведений ряд послаблень для стимулювання економічної діяльності господарських суб’єктів, а після цього почалась зміна системи у напрямок більш жорсткого оподаткування для покриття в першу чергу зовнішніх зобов’язань держави. Наприкінці статті, за результатами дослідження було синтезовано такі шляхи вирішення податкової мінімізації, як: вдосконалення законодавства, збільшення контролю, підвищення свідомості, використання технологій. Робота має практичне значення для науковців, підприємців та працівників фіскальних служб.
19
Зінчук, Ганна. "ПОДАТКОВА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ". Інноваційна професійна освіта 1, № 1 (2022): 78–84. http://dx.doi.org/10.32835/2786-619x.2021.1.1.78-84.
Full textAbstract:
Тема уроку«ПОДАТКОВА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ»Дисципліна: "Основи галузевої економіки і підприємництва"Мета уроку: сформувати у здобувачів освіти поняття про податкову систему політику; навчити розрізняти принципи oподаткування; характеризувати суб'єкти й об'єкти оподаткування; аналізувати можливості впливу принципів оподаткування на загальний стан економіки; продовжити розвивати економічне мислення.Тип уроку: комбінований.
20
Воронкова, В. Г., та О. С. Бурашнікова. "СИНЕРГЕТИЧНА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ". Цифрова економіка та економічна безпека, № 1 (10) (29 січня 2024): 60–66. http://dx.doi.org/10.32782/dees.10-11.
Full textAbstract:
Тема цифрових інструментів ефективного функціонування податкової системи має велике значення в сучасному світі з урахуванням швидкого розвитку технологій та зростаючого обсягу податкових обов'язків. Використання цифрових інструментів дозволяє уникнути помилок, пов'язаних з ручною обробкою даних, та забезпечити більшу точність та надійність податкової звітності, сприяти забезпеченню прозорості та відкритості в податковій системі шляхом забезпечення доступу до інформації та створення механізмів для перевірки дотримання податкових обов'язків. Мета дослідження - теоретичні і практичні аспекти синергетичної методології дослідження цифрових інструментів ефективного функціонування податкової системи у контексті вивчення міжнародного досвіду. Завдання дослідження: проаналізувати поняттєво-категоріальий апарат синергетичної методології, що застосовується у податковій системі – атрактор, емерджентність, ентропія, біфуркація, дисипація, флуктуації. Синергетична методологія дозволила поєднати різні аспекти дослідження, такі як технологічні, економічні, соціальні та організаційні, для отримання цілісного уявлення про вплив цифрових інструментів на податкову систему. Синергетичний підхід дозволяє врахувати взаємозв'язки та взаємодії між різними аспектами податкової системи та цифровими інструментами, та краще зрозуміти їх вплив. Синергетична методологія дослідження цифрових інструментів у контексті міжнародного досвіду дозволяє не лише зрозуміти їхній вплив на податкову систему, а й розробляти практичні стратегії для їхнього впровадження та оптимізації. Теоретчине і практичне значення дослідження в тому, що синергетична методологія дозволяє розробляти більш ефективні стратегії впровадження цифрових інструментів у податкові системи, враховуючи міжнародний досвід та враховуючи взаємозв'язки між різними чинниками. Ця методологія дозволяє проводити комплексну оцінку ефективності впроваджених цифрових інструментів, враховуючи не лише кількісні показники, а й якість обслуговування, зручність для користувачів..
21
Артюх, О. В., та О. І. Яковенко. "СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ". Підприємництво та інновації, № 14 (30 жовтня 2020): 86–90. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/14.15.
Full textAbstract:
Пошук напрямів економічного зростання країни визначити неможливо без аналізу проблемних аспектів інституціонального становлення її податкової системи. Тому розкриття основних тенденцій розвитку системи оподаткування в Україні є актуальним, що і визначило мету цього дослідження. На підставі історичного підходу проаналізовано законодавче та інше нормативне забезпечення системи оподаткування за весь період її становлення – з дати набуття незалежності України до сьогоднішнього часу. З’ясовано, що вітчизняна система оподаткування за весь період її існування є неефективною. Більшість податкових новацій виявилися суто фіскальними. Загалом податкова система не стала економічно обґрунтованою та справедливою, незважаючи на наявність позитивних змін, спрямованих на її поліпшення. Отже, аналіз дав змогу визначити проблемні аспекти розвитку вітчизняної системи оподаткування та зумовив подальші дослідження у напрямі її удосконалення.
22
Голоядова, Тетяна Олексіївна. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ У НОВИХ РЕАЛІЯХ". Expert Paradigm of Law and Public Administration, № 5(23) (2 березня 2023): 90–100. http://dx.doi.org/10.32689/2617-9660-2022-5(23)-90-100.
Full textAbstract:
Анотація. У статті досліджено податкову систему України, проаналізовано її правове регулювання у динамічних реаліях сучасності. Встановлено, щореформування податкової системи України у нових реаліях має відбуватися через послідовну реалізацію стратегічних цілей податкової політики України, а саме підвищення конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу,розробка ефективних механізмів податкового адміністрування та адаптація податкового законодавства України до законодавства ЄС, необхідність реалізації системного підходу до формування податкової політики держави на основі кращої світової практики тому що, обов’язковою ознакою ефективної податкової системи держави є дієва система оцінювання та аналізу прийнятих рішень, забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства України платниками податків. Під час дослідження було опрацьовано наукові роботи українських вчених, законодавчі та урядові матеріали, статистичні дані. Використано такі загальнонаукові методи: метод пізнання, метод системного аналізу, метод аналізу та синтезу а також метод порівняння. Реформування податкової системи України у нових реаліях має відбуватися через послідовну реалізацію стратегічних цілей податкової політики України, а саме підвищення конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу, розробка ефективних механізмів податкового адміністрування та адаптація податкового законодавства України до законодавства ЄС, необхідність реалізації системного підходу до формування податкової політики держави на основі кращої світової практики тому що, обов’язковою ознакою ефективної податкової системи держави є дієва система оцінювання та аналізу прийнятих рішень, забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства України платниками податків, необхідна поступова лібералізації податкової політики в напрямі зменшення податкових ставок і надання податкових пільг за основними податками в Україні, створення умов для реалізації принципу соціальної справедливості у оподаткування та стабільне податкове законодавство в України.
23
Перерва, Петро, Ольга Лега та Людмила Яловега. "ПОДАТКОВЕ ПЛАНУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ". Вісник Полтавського державного аграрного університету. Серія «Економiка, управлiння та фiнанси», № 1 (27 червня 2024): 58–62. https://doi.org/10.32782/pdau.eco.2024.1.9.
Full textAbstract:
Діяльність економічних агентів пов’язана з необхідністю максимізації фінансових ресурсів, що перебувають у їхньому розпорядженні. У цьому контексті податкові розрахунки залишаються проблемним питанням стосовно взаємодії держави та платників податків, оскільки у процесі оподаткування завжди існують суперечливі цілі. Питання податкового планування та податкової оптимізації має важливе стратегічне значення, оскільки дотримання балансу між інтересами держави, юридичних та фізичних осіб забезпечує як достатній рівень податкових надходжень для фінансування суспільних потреб, так і інтереси компаній, які продовжують та розширюють свою господарську діяльність в рамках правового поля. Це пов’язано з тим, що майже всі господарські операції мають податкові наслідки, врахування яких дозволяє підвищити ефективність господарської діяльності та максимізувати прибутки підприємств. Мета дослідження полягає у висвітленні теоретичних та практичних засад податкового планування, яке здійснює суб’єкт господарювання. У цій розвідці досліджено сучасні публікації науковців щодо проблем податкового планування вітчизняних підприємств. Також узагальнено погляди фахівців стосовно визначення сутності категорії «податкове планування». Встановлено, що науковці по-різному трактують суть податкового планування (варіанти вибору фінансово-господарської діяльності, підхід до організації діяльності підприємства, елемент податкової політики підприємства, система органів управління податковим процесом, правила і вимоги, що регламентують податкові дії, можливості методів ведення бухгалтерського обліку; процес формування облікової політики в частині податкових розрахунків тощо), але на меті мають зменшення податкового навантаження з використанням законодавчо чинних норм. Тобто сучасне податкове планування можна охарактеризувати як низку дій, що здійснюють платники податків в межах законодавства для оптимізації оподаткування з метою зменшення податкових зобов’язань та зниження податкового навантаження на бізнес. Отже у статті висвітлено цілі, завдання та функції податкового планування на етапах функціонування підприємств у розрізі створення, функціонування та припинення.
24
Мацелюх, Н. П. "ПОДАТКОВА РЕФОРМА ЯК СПОСІБ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПАРАДИГМИ ПОДАТКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 4 (21 січня 2020): 115–26. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.4.2020.115-126.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду податкової реформи як трансформації парадигми податкової діяльності держави через кардинальне переосмислення її призначення. Поглиблено аналіз дефініцій: ідеологія та політика податкової діяльності держави, податкова система. Здійснено аналіз сучасного стану податкової системи, визначено методологічні підходи до її реформування, запропоновано перелік завдань для вирішення в процесі податкової реформи, які сприятимуть пожвавленню розвитку економіки, підвищенню її ефективності.
25
Губарєва, І., В. Хаустова, О. Козирєва, Т. Колодяжна та О. Шуть. "ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ: БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ I ТРЕНДОВИЙ АНАЛІЗ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (2022): 398–409. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251468.
Full textAbstract:
Анотація. Метою статті є визначення контекстуальних і часових закономірностей розвитку представлення в науковій літературі досліджень у сфері податків і податкових пільг із використанням бібліометричного і трендового аналізу. У результаті проведеного дослідження поглиблено теоретичні засади ідентифікації основних змістовних детермінант оподаткування на основі застосування інструментарію бібліометричного (за допомогою VOSviewer v.1.6.10) і трендового (з використанням GoogleTrends) аналізу. Трендовий аналіз засвідчив зростання кількості публікацій, присвячених податкам і податковим пільгам, у 2008—2020 рр., а інтерес до цієї проблематики серед користувачів мережі «Інтернет» посилювався під час криз у 2008—2009 рр. і 2020—2021 рр. За результатом бібліометричного аналізу, 1 334 наукові публікації, проіндексовані наукометричною базою даних Scopus, і 815 — WebofScience, за періоди 1971—2021 рр., обґрунтовано, що дедалі популярним стає аналіз впливу податків на розвиток окремих секторів економіки, забезпечення екологічної безпеки, подолання нерівності тощо. Зокрема, було виявлено сім кластерів наукових досліджень, присвячених питанням оподаткування (перший сфокусований: на оподаткуванні в системі бухгалтерського обліку та менеджменту, протидії уникненню від сплати податків, удосконаленні державної податкової політики, стимулюванні до сплати податків; другий — на виявленні взаємозв’язку між податками і рівнем корупції у країні, впливу податків на інвестиційний та інноваційний потенціал, реформуванні податкової політики; третій — на оцінці впливу податків на окремі сектори економіки: екологія, сільське господарство, медицина, енергетика, а також споживання та здоров’я людини; четвертий — податки як інструмент розвитку малого бізнесу, впровадження податкових пільг, шляхи подолання нерівності, вдосконалення діяльності податкової поліції, тінізація економіки; п’ятий — декомпозиція видів податків: податок на прибуток, податок на нерухомість, податок на землю, визначення шляхів реформування податкової системи; шостий — податкові системи країн світу в умовах пандемії COVID-19; сьомий — моделювання впливу податків на економічні процеси в країні, державне регулювання податкової системи). Ключові слова: оподаткування, податки, податкова пільга, бібліометричний аналіз, трендовий аналіз, наукометричні бази даних, наукові публікації, наукові дослідження. Формул: 0; рис.: 4; табл.: 4; бібл.: 32.
26
Чуй, І. Р., С. М. Голдак та О. І. Дума. "ПОДАТКОВА БЕЗПЕКА ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 151–60. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-21.
Full textAbstract:
У статті характеризується система забезпечення податкової безпеки держави, проводиться оцінювання загроз, ризиків та індикаторів для визначення її стану. Окремими характеристиками безпеки є моніторинг загроз, оцінювання вразливості податкової системи до цих загроз, аналіз індикаторів податкової безпеки держави, зокрема обсягів податкових надходжень Зведеного бюджету України за 2016-2020 рр., фіскальної значимості податків у структурі доходів бюджету та у ВВП, рівня ухилення від оподаткування та тіньової економіки, рівня виконання плану надходжень, ефективності адміністрування та дієвості податкового контролю, навантаження працівників органів державної податкової служби. Оцінювання стану податкової безпеки в Україні виявило посилення податкового навантаження, передусім за рахунок зростання податкового навантаження на працю і прибуток підприємств. Зростання витрат на утримання фіскальних органів та адміністрування податків не варіює зі зростанням величини податкового боргу та станом у сфері ухилення від оподаткування. Про низьку ефективність адміністрування податків свідчить зростання податкового боргу і значний рівень списання безнадійної податкової заборгованості. Заходи, проведені органами ДФС і ДПС щодо погашення та упередження зростання податкового боргу, виявилися неефективними. Рівень стягнення податків, донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи, дуже низький і варіює в межах 20-30 %. Найбільшими схемами зловживань у сфері оподаткування в 2020 р. були: зарплата “у конвертах”, порушення митних правил, контрабанда та корупція на кордоні. Додаткові виклики, зумовлені наслідками світової пандемії Covid-19, погіршують стан податкової безпеки, це стосується зокрема стабільності і достатності податкових надходжень до бюджетів різних рівнів, а також вразливості платників до нових карантинних умов. Доповнюють негативний вплив на стан податкової безпеки зволікання з ліквідацією неефективної податкової міліції, низька розслідуваність податкових злочинів, кадрова турбулентність у фіскальних органах, запізнілий старт Бюро економічної безпеки України. Для посилення податкової безпеки держави необхідним є завершення інституційної реформи митної служби, підвищення ефективності та дієвості податкового контролю, посилення відповідальності платників податків за уникнення від оподаткування.
27
Огренич, Юлія, Вікторія Меняйло та Діана Забєліна. "ПОДАТКОВЕ ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ, ОСОБЛИВОСТІ ТА НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ". Сталий розвиток економіки, № 4(51) (19 листопада 2024): 27–36. http://dx.doi.org/10.32782/2308-1988/2024-51-4.
Full textAbstract:
Підприємства функціонують в умовах постійного впливу факторів ринкового середовища, що позначається на показниках фінансової діяльності. Одним із факторів впливу на прибутковість підприємств є змінність податкового законодавства, рівень податкового навантаження, податкова система країни. Все це вимагає від підприємств пошуку та визначення способів оптимізації податкового навантаження та відповідно постає потреба у здійсненні податкового планування і прогнозування. Зокрема, якісне проведення податкового планування дасть змогу знизити рівень податкового навантаження на роботу підприємства враховуючи вимоги діючого законодавства. Поряд з цим, важливим є здійснення податкового прогнозування, що дозволить здійснити прогноз податків та сприятиме визначенню способів їх оптимізації. В статті проаналізовано існуючі підходи до визначення понять «податкове планування» та «податкове прогнозування», що дозволило встановити важливість їх здійснення на підприємствах. Визначено особливості податкового планування на підприємстві та виокремлено мету податкового планування, завдання, принципи, етапи. Дотримання визначених етапів дозволить налагодити процес податкового планування на підприємстві. Досліджено динаміку надходжень податкових платежів до державного та зведеного бюджету. Здійснено прогноз податкових надходжень за окремими видами податків на 2024-2026 рр. Визначено переваги і недоліки для підприємств в рамках податкового планування та прогнозування. Сформовано пропозиції та напрями удосконалення податкового планування і прогнозування на підприємстві: використання програмного забезпечення для автоматизації податкового планування та прогнозування; врахування змін податкового законодавства; залучення кваліфікованих фахівців у сфері податкового планування та прогнозування; оптимізація системи оподаткування; дослідження та врахування досвіду міжнародних компаній; використання цифрових технологій під час податкового прогнозування; розробка способів зниження рівня податкового навантаження на підставі врахування прогнозних показників; розробка системи податкового планування та прогнозування, яка адаптована до роботи підприємств.
28
Антоненко, Валентина, Ярослав Ляшок, Ольга Попова, Леонід Катранжи та Наталія Ляшок. "УПРАВЛІННЯ ПОДАТКАМИ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ, ДІЄВОСТІ ТА СПРАВЕДЛИВОСТІ: ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 55 (2024): 107–29. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.55.2024.4320.
Full textAbstract:
Стаття присвячена оподаткуванню в Україні – актуальній темі, яка є надто важливою за умов сучасних форс-мажорів, із якими зіткнулася країна під час російсько-української війни та враховуючи виклики її поствоєнного відновлення. Метою дослідження є конструктивно-критичний аналіз публікацій із податкової тематики, формулювання й обґрунтування власних авторських позицій щодо реформування податкового менеджменту та їх конкретизація в контексті забезпечення ефективності, дієвості й справедливості в оподаткуванні.Основними результатами дослідження є: структурована оцінка актуальних публікацій із податкової тематики українських та зарубіжних учених; визначення проблем, наявних у системі оподаткування в Україні, та обґрунтування авторських підходів і практичних шляхів їх вирішення; критичне переосмислення сутності категорій ефективності, дієвості та справедливості в контексті їх імплементації в систему оподаткування; розробка критеріїв оцінки ефективності й дієвості податкового менеджменту; пропозиції щодо застосування стимулюючих і соціальних податкових пільг задля активізації економічного розвитку та справедливості в податковій сфері.Автори відстоюють позицію, згідно з якою податкові відносини між державою та платниками податків мають бути врегульовані через установлення паритету їхніх фінансових інтересів, що вимагає більшої уваги до платників податків. Тому в роботі розглянуті системи державного й корпоративного податкового менеджменту та окреслена їх взаємодія. Головною тезою при цьому є забезпечення односпрямованості фіскальних інтересів держави та фінансових інтересів платників податків.У цьому контексті проведено аналіз податку на прибуток і податку на виведений капітал, визначено їхні переваги та недоліки, на основі чого розроблено компромісний варіант регресивного оподаткування прибутку та запропоновані відповідні факторні моделі.Також досліджене податкове навантаження на фізичних осіб у комплексі прямого й непрямого оподаткування, доведено актуальність дії закону Енгеля, запропоновано конкретний варіант відновлення податкової справедливості для фізичних осіб. Означена справедливість пов’язується з упровадженням прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб; але, аби не повторювати хибний досвід податкової прогресії, який Україна здобула на початку формування власної податкової системи, – ця прогресія має бути повільною, а «стрибки» податкових ставок – не завищеними.
29
Касьяненко, Л. М. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВИХ ПЕРЕВІРОК ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ". Ірпінський юридичний часопис, № 2(11) (7 грудня 2023): 56–65. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154-2(11)-2023-56-65.
Full textAbstract:
Стаття присвячена правовому регулюванню податкових перевірок. Акцентовано увагу, що у державному регулюванні розвитку економіки провідне місце належить фінансовій політиці держави, умовою реалізації якої виступає державний фінансовий контроль, зокрема і податковий контроль. Зазначено, що подальший розвиток в Україні демократичних тенденцій, здійснення правової та економічної реформ вимагають оптимізації контрольних механізмів. Податкові платежі як джерело наповнення дохідної частини бюджетної системи регулюють формування централізованих грошових фондів, тому потребують контролю повноти і своєчасності сплати податків, подання звітності, правильності визначення бази оподаткування. В умовах проблематичності наповнення бюджетів та державних цільових фондів особливо гостро постає питання податкового контролю. Зазначено, що провідна роль у вирішенні цієї проблеми відводиться саме державній податковій службі, основним завданням якої є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати податків і зборів. Зазначається, що податковий контроль здійснюється не тільки з метою виявлення порушень податкового законодавства, але й упередження їх виникнення. У боротьбі проти ухилення від оподаткування органи державної податкової служби використовують усі доступні їм засоби. Охарактеризовано сучасний стан правового регулювання податкових перевірок, детально розглянуті зміни щодо податкових перевірок під час воєнного стану. Здійснено аналіз дії податкових норм у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності. Проаналізовано зміни до законів України щодо особливостей здійснення податкового контролю. Зазначено, що у період дії воєнного стану законодавство щодо податкових перевірок змінювалося декілька разів. Повністю забороняли всі види перевірок, відновлювали одні та розширювали можливості проводити інші. Обґрунтовано теоретичні і методичні засади податкової перевірки як форми реалізації податкового контролю.
30
Попович, О. В. "ВИЗНАННЯ ТА ДІЯ ПРИНЦИПУ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ". Ірпінський юридичний часопис, № 1(5) (7 вересня 2021): 106–15. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.1(5).2021.106-115.
Full textAbstract:
Категорія принципів у податковій системі продовжує бути актуальною, незважаючи на тривале захоплення науковцями керівними засадами здійснення публічної фінансової діяльності. Принцип верховенства права є загальноправовим принципом, який знайшов своє закріплення в Основному Законі Української держави, у тому числі завдяки тому, що є історично знаковим у життєдіяльності особи, суспільства, держави. Основоположними та вирішальними у доктрині верховенства права є права і свободи людини. 
 Принципу верховенства права, що діє у податковій системі, характерні ознаки принципів права взагалі. Так, цей принцип: 1) має найвищий авторитет; 2) об’єктивно зумовлений соціальним середовищем; 3) є результатом розвитку правової свідомості суспільства; 4) є історико-практичним за походженням; 5) виражає сутність та соціальне призначення права; 6) виступає орієнтиром формування та вдосконалення правової системи, слугує її опорою; 7) акумулює світовий досвід розвитку права, втілює демократичні і гуманістичні традиції. 
 Цілями податкової системи, відданої принципу верховенства права, є законність, передбачуваність, справедливість. Часто потрібно знаходити баланс між потребами держави у надходженнях і не менш законними інтересами та правами платників податків зберегти зароблене /нажите. З одного боку, органи виконавчої влади мають правові підстави для застосування закону, а з іншого – існує необхідність реалізації принципу верховенства права, за яким законодавчий орган, а не податкова адміністрація встановлює податкове навантаження. 
 Взаємозв’язок політики, оподаткування та верховенства права є беззаперечним. Гарантування та повага до основних прав громадян, справедливість та довіра до влади ставлять перед оподаткуванням відповідні вимоги. Для податкової системи також принцип верховенства права основоположний. Його складові знайшли закріплення у Податковому кодексі України. Під час формування та реалізації податкової політики держави уповноважені суб’єкти неодмінно мають керуватися цим принципом, що закріплено у їх посадових обов’язках. 
 Дія принципу верховенства права у податковій системі є передумовою належного правового регулювання податкових відносин, одного із найнеобхідніших кроків у сьогоденних соціально-економічних реаліях, зокрема в умовах необхідності переходу від наглядово-каральної функції податкової служби до сервісної.
31
ФІЛІПОВА, Наталя, Лілія БОДЕНЧУК та Володимир ПЕРЕПЕЛИЦЯ. "ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки, № 4(67) (29 листопада 2023): 50–55. http://dx.doi.org/10.32689/2522-4603.2023.4.8.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню основних проблем та визначенню подальших шляхів адаптації внутрішньої економіки до сучасної парадигми соціально-економічних відносин, які сформувалися в нових реаліях воєнного стану. Метою статті є розкриття сутності податкової політики та систематизація методів її впровадження в сучасних економічних умовах. Під час дослідження було встановлено, що основою фіскальної політики є податкова політика, яка забезпечує організацію податкового планування, регулювання та контролю на державному рівні. Податкова політика служить основою для створення механізму економічного зростання держави, зростання рівня її валового внутрішнього продукту та національного доходу. Пріоритетним завданням держави в контексті податкової політики є створення стабільної та ефективної податкової системи на національному рівні, яка б дозволила побудувати ефективну систему оподаткування, зокрема справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків, формування достатнього обсягу податкових платежів до бюджетів всіх рівнів, а також створення необхідних факторів для подальшої інтеграції України у світове співтовариство. Узагальнено підходи до визначення сутності податкової політики, обґрунтовано її роль у державному регулюванні соціально-економічних відносин. Встановлено, що сьогодні податкова політика повністю орієнтована на існуючу ринкову ситуацію та, залежно від обставин, визначає взаємини між платниками податків та державою. На основі проведених досліджень зроблені наступні висновки: по-перше, протягом періоду повномасштабної військової агресії Росії проти України внутрішня економіка змогла адаптуватися до функціонування в новій парадигмі, по-друге, уряд вирішив основні питання та визначив специфіку оподаткування податком на доходи, податком на додану вартість, акцизним збором та єдиним податком для підприємств під час періоду воєнного стану. Водночас, враховуючи сучасні виклики, спричинені військовою агресією з боку Росії, основним стратегічним завданням податкової політики в Україні сьогодні є накопичення податкових надходжень на користь національної безпеки та оборони, а також для виконання заходів воєнного стану з метою стабілізації економічної ситуації в Україні.
32
Слюсаренко, В. Є. "Податкова система та податкове навантаження як фактор тінізації економіки". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Економіка, вип. 2 (43) (2014): 152–57.
Find full text
33
Сакун, Аліна, та Андрій Щербаков. "Система оподаткування в умовах воєнної економіки України". InterConf, № 39(179) (20 листопада 2023): 47–54. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.11.2023.004.
Full textAbstract:
У статті розкриваються особливості податкової системи та проблеми її трансформації в умовах воєнної економіки. Податкова система є ключовим елементом української економіки, оскільки від її ефективності безпосередньо залежить обсяг інвестицій, розвиток підприємництва та рівень соціальної захищеності. Проблеми в цій сфері необхідно вирішувати терміново, оскільки вони можуть уповільнити розвиток країни та зруйнувати фінансову стабільність. З початком війни держава активно шукає оптимальні інструменти підтримки податкової системи. З метою оптимізації та забезпечення безперервного функціонування податкового сектору було запроваджено різноманітні трансформації, включаючи різні тактики політики та інструменти реалізації стратегії. Трансформації та реформи, спрямовані на розробку ефективної податкової політики та інструментів її реалізації, вже впроваджуються, проте умови війни надзвичайно динамічні, а зміни в структурі економіки важко спрогнозувати та контролювати. Аналіз результатів досліджень у сфері оподаткування дає змогу дізнатися про ефективність запроваджених реформ та створити науково обґрунтовані рекомендації щодо забезпечення сталого функціонування податкової системи в умовах воєнної економіки
34
Шульга, Тетяна Михайлівна, та Андрій Олегович Сторчак. "ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ". Galician Studies Law Sciences, № 3 (8 листопада 2023): 39–43. http://dx.doi.org/10.32782/galician_studies/law-2023-3-7.
Full textAbstract:
Адміністрування земельного податку є ключовим аспектом його успішної реалізації в будь-якій країні. Представимо докладніше різні аспекти адміністрування земельного податку. Правова база: ефективне адміністрування земельного податку передбачає наявність чіткої та стабільної правової бази. Це включає законодавство, яке визначає об’єкти оподаткування, ставки податку, процедури оцінки земель, терміни та правила сплати. Оцінка земельної вартості: земельний податок, як правило, базується на вартості землі. Важливо розробити методику оцінки, яка б відображала реальну ринкову вартість землі. Це може вимагати періодичного перегляду оцінки. Спрощені процедури для сплати: уряд повинен забезпечити прості та зручні процедури для сплати земельного податку. Це може включати в себе впровадження онлайн-систем для подачі декларацій та сплати податку. Контроль та нагляд: для запобігання ухиленню від сплати податку, важливо мати систему контролю та нагляду. Це може включати аудити та перевірки декларацій, а також механізми покарання за порушення податкового законодавства. Пільги та винятки: податкова система може передбачати пільги для певних категорій земельних власників, таких як сільськогосподарські ділянки або землі, що використовуються для екологічно чистого виробництва. Соціальна справедливість: важливо враховувати соціальний аспект земельного оподаткування. Податкові ставки повинні бути справедливими та не обтяжувати власників землі надто важко, особливо в аграрних або регіонально незручних районах. Міжнародний досвід і рекомендації: уряд може вивчати досвід інших країн щодо адміністрування земельного податку і використовувати ці знання для вдосконалення власної системи. Зв’язок з розвитком інфраструктури: земельний податок може бути використаний як інструмент для залучення коштів на розвиток інфраструктури та громадських послуг у місцях, де це потрібно найбільше. Моніторинг впливу: важливо вести моніторинг впливу земельного податку на земельні відносини, використання землі та бюджетні фінанси. Це допомагає забезпечити, що система податку відповідає цілям сталого розвитку. Громадська участь: важливо враховувати думку громади та зацікавлених сторін у процесі розробки та реформування системи земельного податку, оскільки це може забезпечити більшу підтримку та легітимність податкових рішень. Усі ці аспекти спільно допомагають створити ефективну та справедливу систему адміністрування земельного податку, яка сприяє сталому розвитку та забезпечує потреби суспільства.
35
Євстіфєєв, О. К. "ПОДАТКОВЕ РЕЗИДЕНСТВО БІЖЕНЦІВ: ПРАВОВІ КОЛІЗІЇ ТА ПРАКТИЧНІ ВИКЛИКИ В УМОВАХ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ОПОДАТКУВАННЯ ТА НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА". Kyiv Law Journal, № 1 (24 квітня 2025): 48–53. https://doi.org/10.32782/klj/2025.1.7.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано актуальне питання податкового резиденства біженців в умовах глобальних міграційних потоків та зростання кількості вимушено переміщених осіб. Автор звертається до малодослідженої сфери, дослідження якої полягає у комплексному підході до розгляду податкового статусу біженців, зокрема у взаємодії міжнародного і національного законодавства та їхніх недоліків у регулюванні податкових зобов’язань цієї категорії осіб. Робота має значну наукову цінність завдяки обґрунтованому аналізу міжнародних податкових стандартів (MLI та CRS) та їх впливу на національні підходи до визначення податкового статусу.Автор здійснює критичний огляд та аналіз правових актів і детально розглядає практичні проблеми, що виникають через недосконалість законодавства в сфері податкового резидентства біженців. Такий підхід дозволяє всебічно охопити проблему та показати, чому сучасна податкова система потребує адаптації для забезпечення прав біженців. До того ж, у роботі проаналізовано подвійне оподаткування та ризики виникнення податкових зобов’язань в декількох юрисдикціях, що створює додаткове фінансове навантаження на біженців і порушує принципи справедливості та рівності.В статті пропонуються конкретні шляхи вирішення проблеми подвійного оподаткування для біженців, а також висуваються можливі напрями адаптації національних податкових законів для врахування специфіки статусу зазначеної категорії осіб. Наведені рекомендації мають практичне застосування в процесі розробки податкової політики, а також сприяють підвищенню ефективності міжнародного співробітництва у податковій сфері.Окрім зазначеного, автор приділяє увагу механізмам гармонізації податкового законодавства різних країн для врахування інтересів біженців. Зокрема, акцентується на необхідності перегляду критеріїв податкового резидентства, таких як місце постійного проживання, економічні інтереси та тривалість перебування в конкретній юрисдикції. Автор зазначає, що існуючі підходи часто ігнорують особливі обставини, в яких опиняються біженці, та призводять до їх дискримінації у податкових відносинах.У роботі також висвітлюються проблеми взаємодії між країнами щодо обміну інформацією про податковий статус осіб у контексті міжнародних стандартів. Автор наголошує, що впровадження таких інструментів, як Багатостороння конвенція MLI (Multilateral Instrument) та система автоматичного обміну інформацією CRS (Common Reporting Standard), потребує додаткової адаптації для забезпечення прозорості й справедливості стосовно біженців. Окремо розглядається питання захисту персональних даних цих осіб, оскільки їх передача між юрисдикціями може нести ризики для їхньої безпеки.Автор підкреслює, що вирішення проблеми податкового резидентства біженців вимагає міждисциплінарного підходу, що включає не лише правові аспекти, але й соціально-економічний аналіз, а також врахування гуманітарних факторів. Такий підхід дозволяє зменшити ризики подвійного оподаткування та створити більш гнучку систему, яка враховуватиме специфіку становища біженців, сприяючи тим самим їхній інтеграції в нові суспільства.
36
Фатьянов, Руслан. "ДЕЯКІ ВАЖЛИВІ ПРАВОВІ АСПЕКТИ СУПРОВОДЖЕННЯ СПРАВ У СУДАХ ДЕРЖАВНОЮ ПОДАТКОВОЮ СЛУЖБОЮ". Молодий вчений, № 4 (128) (28 червня 2024): 190–93. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2024-4-128-43.
Full textAbstract:
Ця стаття присвячена правовій характеристиці спорів, які супроводжуються Державною податковою службою України. У роботі проаналізовано основні види спорів, зокрема, спори щодо визначення податкових зобов’язань, проведення податкових перевірок, донарахування податків, застосування податкових пільг, відшкодування податку на додану вартість, відповідальності за податкові порушення та погашення податкового боргу. Окрема увага приділена нормативно-правовій базі, яка регулює ці питання, а також практичним аспектам участі Державної податкової служби у судових процесах. Розглянуто адміністративно-процесуальний статус Державної податкової служби, її правоздатність та дієздатність як учасника розгляду податкових спорів у судах. Стаття містить рекомендації щодо вдосконалення законодавства та правозастосовної практики у сфері податкових спорів, що має важливе значення для забезпечення ефективного функціонування податкової системи України.
37
Гмирін, А. А. "ОКРЕМІ ЕЛЕМЕНТИ КРИМІНОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗЛОЧИННОСТІ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ". Ірпінський юридичний часопис, № 1(5) (7 вересня 2021): 171–77. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.1(5).2021.171-177.
Full textAbstract:
У цій статті зазначається, що сучасна злочинність набула більшої мобільності, гнучкості, а самі злочинці демонструють більшу досвідченість і активність у запровадженні нових форм, видів і способів здійснення злочинної діяльності. Завдяки сучасним технологіям щодо розширення інформаційного простору зазначається суцільна професіоналізація злочинної діяльності. З огляду на цю ситуацію, геополітичну обстановку, недосконалість національної системи та правової політики запобігання злочинності наша держава перетворюється на зону, сприятливу для протиправної діяльності представників злочинного світу. 
 Зазначається, що злочинність у податковій системі у загальній системі злочинності потребує окремого дослідження. Кожну частину системи необхідно розглядати як окрему систему, а кожний компонент системи є однією складовою більш широкої системи. Такий підхід можна застосувати і до податкової системи. Податкову систему вважають як сукупність податків, зборів, інших платежів та внесків до бюджету і державних цільових фондів, платників податків та органів, що здійснюють контроль за правильністю обчислення, повнотою і вчасністю сплати їх у встановленому законом порядку.
38
Потапенко, А. С., та С. В. Царюк. "Теоретичне пізнання кваліфікації злочинів, підслідних органам, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(30) (13 липня 2020): 199–204. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).545.
Full textAbstract:
У статті розкривається теоретичний аспект по-няття «кваліфікація злочинів, підслідних органам, що здійснюють контроль за додержанням податко-вого законодавства» за допомогою визначень склад-ників поняття «кваліфікація злочину» та «контроль за дотриманням податкового законодавства», крім того, визначаються органи, які здійснюють контроль за до-держанням податкового законодавства. У результаті си-мбіозу понять автор подає визначення поняття «квалі-фікація злочинів, підслідних органам, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства».Для всебічної характеристики злочинів, підслід-них органам, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, автор аналізує осіб, які вчи-няють такі злочини. Адже кримінологічний портрет та-ких осіб, які вчиняють податкові злочини, істотно від-різняється від осіб, які вчиняють загальнокримінальні злочини. Узагальнення автором статистичних даних дає зрозуміти, що найчастіше від сплати податків ухи-ляються освічені чоловіки віком до 45 років, це поясню-ється тим, що більшість серед керівників підприємств – це чоловіки. Жінки серед осіб, які вчиняють податкові злочини, становлять меншість, оскільки вони тради-ційно обіймають посади, пов’язані з веденням бухгал-терського обліку та поданням звітності. Крім того, ство-рення злочинних угруповань є нетиповим: практично не зустрічаються факти створення злочинних груп, що складаються з чотирьох і більше осіб, загалом кількість учасників для вчинення податкових злочинів не переви-щує двох осіб – ними, як правило, є керівник і бухгалтер.На підставі вищевикладеного автор доходить висновків, що органи, які здійснюють контроль за додер-жанням податкового законодавства, виступають струк-турним елементом податкової системи країни, а отже, від чітко сформованої їх правової компетенції залежить ефективність окресленої системи. За своїм значенням злочини, підслідні органам, що здійснюють контроль за додержанням податково-го законодавства, мають подвійний руйнівний вплив: 1) вони руйнують податкову систему держави; 2) під-ривають сформований господарський механізм функ-ціонування держави.
39
Шило, Жанна. "ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ". Modern engineering and innovative technologies, № 25-04 (28 лютого 2020): 31–36. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2023-25-04-032.
Full text
40
ЛУКАШЕВ, ОЛЕКСАНДР. "Доктрина податкового права і нормотворчість у сфері оподаткування". Право України, № 2020/04 (2020): 71. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-04-071.
Full textAbstract:
Україна пройшла етап свого первісного становлення як незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, ситуація у сфері нормотворення як загалом, так і в сфері оподаткування зокрема майже не змінилася. Причин цьому може бути багато: починаючи економічними і політичними, закінчуючи обставинами тимчасового характеру, пов’язаними, до прикладу, із проведенням антитерористичної операції на сході України. Зазвичай посилаються на мінливість соціально-економічних відносин, недотримання юридичної техніки, відсутність належного моделювання ситуації тощо. Однак серед названих причин не згадується відсутність взаємозв’язку між нормотворчістю і податковою доктриною, за якого при розробленні та прийнятті нормативно-правових актів простежується використання тих положень, що сформовані як доктринальні. Для аналізу процесу впливу доктрини податкового права на формування змісту податково-правових норм розкрито сутність таких понять, як “доктрина”, “правова доктрина”, “доктрина податкового права”. Метою статті є характеристика податково-правової доктрини та її впливу на нормотворення у сфері оподаткування. Встановлено, що поняття доктрини податкового права є багатогранним, а його зміст – різновекторним. Сутність доктрини податкового права розкривається низкою її аспектів: як сукупності сталих теоретичних положень про податок, його встановлення і сплату, податкову систему, принципи податкового права та інші аспекти податкових відносин; такі положення вивчають і формують науковці, згодом вони відбиваються у їхніх наукових працях (формалізуються), а також можуть бути об’єднані у межах відповідних наукових шкіл; синтезує та формує певну систему наукових поглядів на сутність податків, податкової системи, податкового адміністрування. Окрім того, доктриною податкового права може називатися документ, що відображає зміст і напрями розвитку сучасної податкової політики держави. Податковоправова доктрина сьогодні не може бути визнана джерелом податкового права України. Водночас вона за своїм функціональним спрямуванням має чинити безпосередній вплив на зміст податково-правових норм при їх розробленні та удосконаленні.
41
КОТЕНКО, АРТЕМ. "Принципи податкового законодавства як вихідні засади побудови податкової системи". Право України, № 2020/04 (2020): 43. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-04-043.
Full textAbstract:
Принципи податкового законодавства – це закріплені у Податковому кодексі України (ПК України) принципи податкового права. Останні становлять набір вихідних ідей, вимог для побудови податкової системи, тобто системи податків і системи оподаткування. Принципи податкового права – не тільки фундамент побудови податкової системи, а й система гарантій для платників податків. Податкове законодавство прямо не передбачає наслідків порушення принципів податкового права, що є суттєвим у можливості платника захистити свої права, а головне – бути впевненим у передбачуваності змін у податково-правовому регулюванні. Стабільність податкової системи одна зі складових для залучення інвестицій в економіку України. Метою статті є визначення співвідношення принципів податкового законодавства та принципів податкового права, вивчення змісту та класифікація принципів податкового права, встановлення механізмів забезпечення гарантій їх дотримання, а також з’ясування наслідків порушення. Встановлено, що принципи податкового законодавства – це закріплені у ст. 4 ПК України принципи податкового права. Принципи податкового права – вихідні ідеї побудови та функціонування податкової системи, яка включає в себе і систему податків, і систему оподаткування. При класифікації принципів податкового права слід виходити з того, що податок – це передусім економічна категорія. Тому принципи податкового права класифіковано на принципи правової та економічної категорії “податок”. Така класифікація дає змогу визначити особливість, багатогранність, навіть унікальність такого явища, як податок. Констатовано відсутність механізмів забезпечення гарантій дотримання державою принципів податкового права. Встановлено, що порушення нормотворчих та економічних принципів податкового права повинно мати наслідком невиникнення податкового обов’язку. Запропоновано закріпити у ПК України норму, якою прямо передбачити наслідки порушення принципів податкового права.
42
Манухіна, М. Ю., І. В. Тацій та О. М. Серікова. "Роль цифрових технологій у забезпеченні прозорості податкового обліку". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 3 (289) (13 травня 2025): 28–37. https://doi.org/10.33216/1998-7927-2025-289-3-28-37.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження зумовлена сучасними тенденціями розвитку глобальної економіки, які вимагають підвищення прозорості та ефективності податкових систем. В умовах цифровізації та глобалізації важливим є застосування новітніх інформаційних технологій для покращення процесів збору, обробки та аналізу податкових даних. Впровадження цифрових технологій у податковий облік дозволяє не лише знизити рівень адміністративного навантаження на бізнес і державу, а й забезпечити більшу відкритість, зменшити ризики ухилення від сплати податків, а також підвищити довіру до податкової системи. Метою дослідження є аналіз ролі цифрових технологій (блокчейну, штучного інтелекту) у забезпеченні прозорості податкового обліку, визначення їх впливу на забезпечення прозорості податкового обліку, а також виявлення перспектив їх впровадження для удосконалення податкової системи. Зазначено, що в умовах швидкого розвитку цифрових технологій, податкова прозорість стає важливим інструментом для забезпечення ефективного контролю та оптимізації податкових процесів. Використання сучасних технологій дозволяє автоматизувати облік, зменшити людський фактор і підвищити доступність податкової інформації для всіх учасників економічних відносин, що сприяє зниженню рівня корупції та покращенню довіри до податкових органів. Відмічено, що основні аспекти цього впливу включають автоматизацію податкових процесів, що дозволяє значно зменшити кількість помилок та шахрайства, оскільки багато етапів податкового обліку, таких як подання декларацій і обчислення податків, автоматизуються. Цифрові технології також забезпечують прозорість, адже всі транзакції та документи зберігаються в електронному вигляді, що дає змогу легко перевіряти та проводити аудит. Крім того, впровадження таких технологій, як блокчейн та ШІ, значно знижує можливість корупційних практик, оскільки створюються незмінні записи, і маніпулювати інформацією стає значно складніше. Важливим аспектом є покращення взаємодії між платниками податків та податковими органами, адже цифрові платформи забезпечують зручнішу комунікацію, що сприяє швидкому вирішенню питань і підвищує довіру до системи. У висновку зазначено, що цифрові технології відіграють ключову роль у забезпеченні прозорості податкового обліку, сприяючи підвищенню ефективності, точності та надійності податкових процесів.
43
Носенко, Дмитро. "СУВЕРЕНІТЕТ НАЦІОНАЛЬНИХ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ В УМОВАХ ДЕКЛАРАТИВНОЇ НЕЙТРАЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНОГО ВИМІРУ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 60 (2025): 137–57. https://doi.org/10.55643/fcaptp.1.60.2025.4595.
Full textAbstract:
В умовах війни боротьба за високомобільний капітал є одним із найважливіших аспектів економічної політики. Ураховуючи погіршення інвестиційного клімату, руйнування інфраструктури, безпекові ризики, додатковою загрозою суверенітету податкових надходжень України слід назвати шкідливу податкову конкуренцію. Метою дослідження є оцінка фіскального нейтралітету податкової системи України в міжнародному вимірі в контексті розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування. Дослідження спрямоване на виявлення інструментів досягнення фіскальної нейтральності, можливості застосовувати такі інструменти задля забезпечення суверенітету податкових надходжень.Автор провів оцінку фіскального нейтралітету міжнародного виміру податкової системи України в умовах BEPS. На підставі семантичного аналізу конвенцій України про уникнення подвійного оподатковування автор визначив декларативну приналежність податкової системи України до концепції нейтральності експорту капіталу. При цьому встановлено відсутність регуляторних механізмів, що дозволяли би відстоювати суверенітет податкових надходжень в умовах декларативного фіскального нейтралітету. Зокрема автор виявив, що одним із найбільш суттєвих каналів BEPS в Україні є транскордонні фінансові транзакції, що свідчить про притаманність податковій системі України штучної «debt vs equity» дилеми. Це, у свою чергу, спростовує гіпотезу, згідно з якою в зовнішньоекономічних відносинах резидент України не повинен ухвалювати податково вмотивованих рішень.У результаті проведеного дослідження автор визначив чотири потенційні напрями розробок, що мають на меті протидію проявам BEPS. А саме: гармонізація двосторонніх відносин з іноземними державами, перегляд концепції фіскальної нейтральності експорту капіталу на користь інших концепцій нейтральності; перебудова податкової системи України в міжнародному вимірі, виходячи з критики «нейтральностей»; а також розробка методів і алгоритмів адміністрування зовнішньоекономічних транзакцій у контексті захисту суверенітету податкових находжень. Ураховуючи реалії часу та необхідність якнайшвидшого захисту суверенності податкових надходжень, найбільш прагматичною метою визначено розробку методів і алгоритмів адміністрування конкретних видів зовнішньоекономічних транзакцій.
44
Угольков, Євген. "ПОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ЯК НЕНАЛЕЖНИЙ ДОКАЗ ПРИ ВИРІШЕННІ СУДОМ ПОДАТКОВОГО СПОРУ". Scientific works of National Aviation University. Series: Law Journal "Air and Space Law" 2, № 71 (2024): 108–13. http://dx.doi.org/10.18372/2307-9061.71.18797.
Full textAbstract:
Метою статті є пошук шляхів вирішення проблеми щодо застосування податковим органом податкової інформації з баз даних інформаційних систем ДПС без здійснення перевірки первинної документації на підставі якої було внесено таку інформацію до відповідних баз даних. Методи дослідження: використано комплекс методів, які застосовуються в сучасній правовій науці, зокрема, спеціальні методи дослідження (порівняльно-правовий, логіко-юридичний, формально-юридичний) та загально-наукові (діалектичний, системно-функціональний, аналогії). Результати: податковий орган при формуванні висновків за результатами податкової перевірки не може посилатись на податкову інформацію наявну у базах даних інформаційних систем ДПС як безумовний доказ без здійснення перевірки первинної документації на підставі якої було внесено таку інформацію до баз даних. Обговорення: Передчасне застосування, без належної перевірки первинних документів, податковим органом податкової інформації з баз даних інформаційних систем ДПС призводить до негативних наслідків для платників податків, оскільки така інформація є підставою для висновків за результатами податкової перевірки.
45
Юрківський, Олександр Йосипович, та Оксана Валеріївна Литвинчук. "Нейтральність оподаткування та соціальна справедливість як принципи оподаткування в Україні". Економіка, управління та адміністрування, № 3(105) (4 жовтня 2023): 59–65. https://doi.org/10.26642/ema-2023-3(105)-59-65.
Full textAbstract:
Податкові відносини є історичною сталою та обов’язковою інституцією, характер яких відображає політичні, економічні, соціальні зрізи історичного проміжку розвитку суспільства, держав, континентів. Складність таких відносин призводила неодноразово до військових, соціальних, економічних, політичних криз, що вплинуло на обґрунтування основних принципів роботи з податками та функціонування податкових систем. Формування податкових систем окремих країн відбувається поступово через формування та підтримку податкової довіри між усіма суб’єктами податкових відносин. Практичне забезпечення довіри в сфері оподаткування здійснюється через елементи правового механізму податків та відповідні принципи оподаткування, які за останні століття зазнавали змін. Принципи оподаткування, що забезпечують функціонування системи оподаткування в Україні, з 1991 року змінювалися двічі – з прийняттям ЗУ «Про систему оподаткування в Україні» та Податкового кодексу. Значущість принципів досліджується науковцями протягом тривалого часу, а серед основних варто виокремити нейтральність оподаткування та соціальну справедливість, які застосовуються щодо фізичних та юридичних осіб.
46
Артюх, О. В., та Ю. Ю. Матвійчук. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ: НАЦІОНАЛЬНИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 3(82) (10 квітня 2023): 83–89. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.3.11.
Full textAbstract:
Податок на доходи фізичних осіб є одним з небагатьох податків, що має багату історію. У багатьох країнах цей вид податку з'явився на межі 18–19 ст. Оподаткування доходів фізичних осіб займає ключове місце у податковій системі переважної кількості країн. Податок на доходи фізичних осіб є найпоширенішим у світовій практиці податком, що сплачується з особистих доходів населення. Цей податок стоїть у центрі будь-якої податкової системи, а також є одним з основних джерел формування доходної частини бюджетної системи. У цій роботі представлено результати аналізу різних підходів до визначення елементів податку на доходи фізичних осіб за кордоном, за підсумками якого виявлено сучасні тенденції розвитку систем оподаткування у різних країнах. Підкреслено, що для досягнення соціальної справедливості оподаткування уряди країн із найвищим рівнем життя застосовують прогресивну ставку прибуткового податку, де розмір ставки повністю залежить від суми отриманого доходу за податковий період. З урахуванням закордонного досвіду у статті сформульовано пропозиції щодо реформування шкали оподаткування доходів фізичних осіб для вирішення наявних проблем оподаткування. Обґрунтовано, що удосконалення оподаткування можливе лише при введенні прогресивної шкали оподаткування доходів громадян. Зазначено, що для ефективності прогресивної шкали необхідно легалізувати доходи громадян країни, подолати корупцію, створити дієвий механізм податкового контролю в Україні і, нарешті, підвищити авторитет податкових органів. Запропоновано зменшувати базу оподаткування, враховуючи витрати громадян та соціальний статус. За результатами дослідження надано шляхи удосконалення оподаткування податку з доходів фізичних осіб в Україні.
47
Пухальський, Вадим. "ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ ПОДАТКОВИЙ МОНІТОРИНГ ЯК НАПРЯМ УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 146–51. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-28.
Full textAbstract:
Однією із основних функцій податків, як економічної категорії є контрольна функція, яка реалізується через різні форми податкового контролю, визначені Податковим кодексом України. Однак в умовах цифрової економіки впровадження інформаційних технологій стає одним із факторів, який забезпечує високу швидкість прийняття управлінських рішень, що в свою чергу вимагає миттєвого отримання і аналізу інформації. Все більше платників податків подають податкову звітність в електронному вигляді, ведуть реєстр податкових накладних, а органи податкової служби запроваджують електронні сервіси для платників податків. Обмін документами (інформацією) в електронному вигляді також сприяє подальшій трансформації як моделі ведення бізнесу і бізнес-процесів організацій, так і традиційної концепції податкового контролю. У цьому контексті така форма податкового контролю, як горизонтальний податковий моніторинг, стала новим інструментом – цифровим майбутнім податкового контролю. Предметом дослідження становлять теоретичні аспекти «горизонтального моніторингу», «податкового моніторингу», які викладені в зарубіжній та вітчизняній практиці. Метою даної роботи є дослідження сутності, мети, завдань, нормативного регулювання горизонтального податкового моніторингу, визначення місця, ролі, поточного стану, проблем та перспектив подальшого функціонування цієї форми податкового контролю в системі податкового контролю України. У статті проведено аналіз зарубіжного досвіду застосування даної форми податкового контролю, обґрунтовано та наведено авторське визначення поняття «горизонтальний податковий моніторинг», визначено мету, принципи, правові аспекти його функціонування.
48
Нагірняк, Микола Федорович. "Обліково-аналітичне забезпечення управлінського контролю податковими витратами і податковими зобов’язаннями". Економіка, управління та адміністрування, № 1(107) (12 квітня 2024): 120–29. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2024-1(107)-120-129.
Full textAbstract:
Проаналізовано систему господарських операцій, пов’язаних з податковими витратами і податковими зобов’язаннями платників податків, та роль бухгалтерського обліку в їх відображенні. Встановлено, що податкові платежі є важливим явищем господарської діяльності будь-якого підприємства, що є платником податків та об’єктом відображення в бухгалтерському обліку з метою виявлення об’єктів оподаткування та формування податкових зобов’язань. Визначено основну змістовну характеристику контексту застосування терміна «податковий облік» за ПКУ та підходи до обліку господарських операцій, пов’язаних з податками. Основним інструментом обліково-аналітичного забезпечення управлінського контролю податковими платежами є бухгалтерський облік, побудований на системі елементів для визнання податків за ПКУ з використанням усіх елементів його методу. Проведений контент-аналіз організації бухгалтерського обліку нарахування і сплати податкових платежів платниками податків показав, що він не має будь-яких характерних особливостей порівняно з відображенням інших господарських операцій у системі бухгалтерських рахунків. Водночас господарські операції, пов’язані з податковими платежами, залишаються об’єктами тільки бухгалтерського і управлінського обліку, які мають відображати: створення об’єктів оподаткування; нарахування податкових зобов’язань; податкові зобов’язання за джерелами їх покриття; зарахування податкових зобов’язань до формування кредиторської заборгованості за рахунками, відповідно до відкритих в органах, що здійснюють казначейське обслуговування, бюджетних коштів; здійснення сплати податкових зобов’язань. Аналіз методик формування прибутку підприємства за правилами бухгалтерського обліку і положеннями ПКУ в частині податку на прибуток підприємства показав відсутність повної їх синхронізації, але це не потребує створення будь-яких додаткових господарських операцій, а лише необхідність зміни оціночних показників раніше відображених на позаобліковому розрахунковому рівні. За таких умов обліковий процес господарських операцій, пов’язаних з податковими платежами, має бути перенесений з ідей податкового обліку до вирішення проблем відображення податкових платежів в управлінському обліку, розробці облікової політики щодо формування податкових зобов’язань, податкового контролю і аудиту, створення інформаційної бази для потреб управління податковими витратами в системі рахунків бухгалтерського обліку. Проведена розвідка дозволила сформувати підхід про виділення в бухгалтерському обліку окремої підсистеми, пов’язаної з податковими платежами, яка має складатися з первинних документів, регістрів узагальнення податкової інформації, створення рахунків-екранів для управлінського контролю та формування показників для розрахунку податкових зобов’язань. З врахуванням специфіки плану рахунків бухгалтерського обліку обґрунтовано можливість ведення господарських операцій, пов’язаних з податковими платежами на новому рахунку за вільним кодом 88 «Податкові витрати». Рахунок 64 «Розрахунки за податками та платежами» має відображати інформацію в розрізі відкритих рахунків у казначействі для сплати окремих податків у розрізі об’єктів оподаткування.
49
Пойда-Носик, Ніна, та Габріелла Лоскоріх. "Податкова безпека держави: механізми забезпечення та напрями зміцнення в умовах глобальної нестабільності". Acta Academiae Beregsasiensis. Economics, № 9 (25 червня 2025): 113–24. https://doi.org/10.58423/2786-6742/2025-9-113-124.
Full textAbstract:
У статті досліджено податкову безпеку як ключовий елемент фінансової безпеки держави, що забезпечує стійкість бюджетної системи та здатність держави ефективно протидіяти внутрішнім і зовнішнім загрозам у фіскальній сфері. Розкрито сучасні механізми забезпечення податкової безпеки, зокрема нормативно-правові, адміністративно-інституційні, аналітичні та технологічні інструменти. Окреслено дискусійні підходи до формування ефективної системи податкової безпеки, серед яких виділено необхідність досягнення балансу між стабільністю податкового законодавства та його здатністю адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі. Дискусійними аспектами залишаються організаційна модель податкової системи, методи податкового контролю, особливості використання цифрових технологій. Проаналізовано Індекс корпоративних податкових гаваней світу за 2024 рік, за результатами якого встановлено, що Велика Британія посідає провідне місце серед юрисдикцій, що забезпечують найбільший обсяг послуг, пов’язаних із ухиленням транснаціональних корпорацій від сплати податків. Особливу увагу приділено викликам, з якими стикається Україна, а також запропоновано шляхи мінімізації податкових ризиків на основі зарубіжного досвіду, зокрема моделей цифрового адміністрування, горизонтального моніторингу та ризикоорієнтованого контролю. Горизонтальний моніторинг розглядається як прогресивний підхід до податкового контролю, що полягає у тісній співпраці між податковими органами та платниками податків. Цей підхід базується на принципах взаємної довіри і прозорості, що дозволяє зменшити кількість перевірок та податкових спорів, а також підвищити ефективність виконання податкових зобов'язань. Акцентовано увагу на питаннях міжнародної співпраці в податковій сфері, зокрема в рамках ініціативи BEPS, що сприяє боротьбі з транснаціональним ухиленням від сплати податків, шляхом усунення прогалин у міжнародному оподаткуванні, уніфікації податкових правил між країнами та підвищення прозорості фінансових потоків. Обґрунтовано доцільність впровадження гібридної моделі, що поєднує стабільність законодавства, інноваційні технології та інституційні зміни для створення ефективної та прозорої податкової системи, здатної сприяти сталому економічному розвитку та соціальній стабільності.
50
Марущак, А., та У. Олексій. "Науково-нормативні підходи до визначення податкової політики". Юридичний вісник, № 1 (12 квітня 2021): 101–7. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2086.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослі-дженню податкової політики, її реалізації та визначення. У науко-вому дослідженні міститься ана-ліз ключових понять податкової політики держави. Розглядаються органи державної влади, що прова-дять її реалізацію. Встановлено, що поняття «податкова політика» є досить дискусійним, оскільки не існує єдиного погляду на визначення його змісту. Закцентована увага на недостатності норма-тивного визначення податкової політики, що міститься у діючому законодавстві України.
 Встановлено, що податкова політика є частиною держав-ної політики і має беззаперечний вплив на багато сфер суспільного життя – економічну, політичну, соціальну, культурну тощо. Діяльність із приводу реалізації податкової політики здійснюється орга-нами державної влади у сукупності з бюджетною, валютною та мит-ною політикою. Звертається увага на таку особливість податкової політики, як циклічність, тобто безперервне здійснення певних дій, метою яких є покращення добро-буту та підвищення ефективності усієї державної політики.
 Встановлено, що податкова політика країни є ключовим інструментом усієї держаної полі-тики, який може негативно чи позитивно вплинути на економічну стабільність. Податкова полі-тика стосується і формулювання податкової системи, і вироблення стратегій, що сприятимуть інвес-туванню, створенню прийнятного середовища для ведення бізнесу.
 Вказується щодо чотирьох під-ходів до трактування податкової політики, які утворились у науко-вих колах. Відповідно до першого податкова політика розглядається у широкому значенні як системне поняття, певна сукупність усіх засо-бів і способів її здійснення. Другий підхід характеризує податкову полі-тику як вид державної і, відповідно, діяльність державних органів щодо її впровадження та забезпечення. Прихильники третього підходу при-тримуються думки, що податкова політика є частиною бюджетно-по-даткової, а четвертого – що податкову політику потрібно ототожнювати з фіскальною.
 Запропоновані ключові особ-ливості здійснення ефективної податкової політики: ініціювання відповідних законопроектів; кон-сультації з громадськістю; забез-печення доходу та аналіз економіч-ного впливу; сприяння міжнародним податковим відносинам; здійс-нення моніторингу впливу змін у податковій політиці; гармоніза-ція податкової політики з іншими видами державної політики.