To see the other types of publications on this topic, follow the link: Поетичні тексти.

Journal articles on the topic 'Поетичні тексти'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Поетичні тексти.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Назаров, Н. А. "ПРАІНДОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПОЕТИКАЛЬНИЙ СПАДОК: МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСНОВКИ КОРПУСНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 174–79. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-24.

Full text
Abstract:
Індоєвропеїстика як галузь лінгвістики нині є однією з найстаріших і найглибше уґрунтованих галуззю. Її беззаперечним здобутком є відкриття фонетичних законів і відповідностей між спорідненими мовами. Завдяки їм можливо реконструювати граматичний лад індоєвропейської прамови, набір її морфологічних формантів, словниковий склад, особливості синтаксису, просодики тощо. Усе це вкупі дало можливість реконструювати вищі рівні організації мовлення – поетичні кліше. У найдавніших текстах індоєвропейськими мовами (оди Піндара, епоси Гомера, гімни Рігведи й Авести, хетські тексти тощо) є сталі вислови,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Маріна, О. С. "ІНТЕРМЕДІАЛЬНІСТЬ ХУДОЖНІХ ФОРМ В СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 168–74. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-24.

Full text
Abstract:
Стаття сфокусована на аналізуванні інтермедіальних художніх форм, що конструюються у сучасному англомовному поетичному дискурсі. Останній характеризується еклектичністю, жанровою гібридністю, інтерактивністю, нелінійністю, ірраціональністю, антихудожністю, антиконцептністю та мобільністю. Художня форма включає увесь спектр елементів, з яких складається поетичний текст. У контексті мультимодальності виокремлюємо вербальний семіотичний модус у конструюванні художніх форм, що включає слова, словосполучення, словесні та художні образи, композицію у цілому. Залежно від жанру поетичного дискурсу це
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

МАРТИНЕЦЬ, Алла, та Тетяна ЧЕРЕДНИК. "МІФОЛОГІЗАЦІЯ ВЕРБАЛЬНИХ ВІЗІЙ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МЕРЕЖЕВІЙ ПОЕЗІЇ ПРО ВІЙНУ". Рідне слово в етнокультурному вимірі, № 8 (7 вересня 2023): 37–44. http://dx.doi.org/10.24919/2518-1602.2023.5.

Full text
Abstract:
У статті зроблено спробу проаналізувати мережеві тексти періоду відкритого протистояння Росії проти України через оприявлення в них міфологічної свідомості українців, аналізуючи вербальні візії, представлені у художніх текстах. Методологічну базу дослідження становили роботи Ю. Завадського, М. Рябченко, Т. Цепкало, Т. Пастуха, М. Яцимірської про особливості мережевої літератури, її візуалізацію та своєрідність сучасної української поезії. Для роботи виокремлено поетичні твори із соціальних мереж, опубліковані авторами як на власних сторінках, так і на сторінках різнохарактерних груп FB та інши
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Вороновська, Д. ""Закриті" поетичні тексти та методи їх розуміння". Світогляд, № 5 (67) (2017): 10–12.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Вороновська, Д. ""Закриті" поетичні тексти та методи їх розуміння". Світогляд, № 5 (67) (2017): 10–12.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Вороновська, Д. ""Закриті" поетичні тексти та методи їх розуміння". Світогляд, № 5 (67) (2017): 10–12.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Skorobohatova, O. О., I. I. Stepanchenko та M. V. Orobinska. "ПАРАДИГМАТИЧНА СИСТЕМА ГРАМАТИЧНИХ ОДИНИЦЬ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ)". Лінгвістичні дослідження, № 56 (2022): 244–55. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2022.56.18.

Full text
Abstract:
Усі морфологічні категорії демонструють парадигматичну реалізацію в поетичному тексті. Бінарні категорії частіше репрезентовані як протиставлення, хоча вони також беруть участь у складніших взаємодіях, забезпечуючи стійкі змістові наповнення. Багаточленні категорії зазвичай передають значення додатковості та повноти. У разі віддаленої послідовної реалізації вони можуть виступати як засоби розвитку ліричного сюжету. Мета цієї статті – опис граматичних парадигм, що функціюють у поетичних текстах. Граматична парадигма представлена у вигляді парних зіставлень у російському поетичному тексті нового
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Yevtushyna, Tatiana. "ДЕСТРУКТУРОВАНІ СИНТАКСИЧНІ ОДИНИЦІ В УКРАЇНСЬКІЙ ЧОЛОВІЧІЙ ІНТИМНІЙ ПОЕЗІЇ ХХІ СТОЛІТТЯ". Причорноморські філологічні студії, № 3 (22 вересня 2023): 22–27. http://dx.doi.org/10.32782/bsps-2023.3.3.

Full text
Abstract:
У статті з’ясовано неповторність сучасного поетичного тексту як складної комунікативної структури. Підкреслено, що українська чоловіча інтимна поезія початку ХХІ століття поєднує розвиток класичних течій, продовження новаторських пошуків і постання нових тенденцій. Наголошено, що у сучасній лінгвопоетиці поетичне слово набуло трансцендентних ознак. Воно не лише комунікативний засіб, який репрезентує наявну інформацію, а й те, що ще не відбулося. Сучасні поетичні тексти транслюють довкілля через номінації та численні дескрипції, що репрезентують предметні реалії, сукупність яких є відтворенням
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Бєлєхова, Лариса Іванівна, та Алла Олексіївна Цапів. "ПОЕТИКА НАРАТИВУ ВІЙНИ У ЛІРИЦІ Л. КОСТЕНКО". Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication, № 2 (21 грудня 2023): 5–14. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-2-1.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про лінгвокогнітивні засоби, наративні прийоми і прагматичні особливості формування поетики наративу війни у ліриці Ліни Костенко. Теоретико-методологічною базою дослідження слугували наукові розвідки з когнітивної теорії образності та когнітивної теорії метафори, що уможливило виявлення вербальних та концептуальних особливостей образних засобів у тексті Ліни Костенко та визначення своєрідного характеру її поетики. Аналітичний огляд еволюції теорії поетики спрямовано на встановлення джерел походження й способів вияву наративності як специфічної риси поетики художнього тексту в
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Мех, Н. "Поетичні тексти Лесі Українки як джерело словника "Одвічні слова української культури"". Лінгвостилістичні студії, Вип. 1 (2014): 154–61.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Пахарєва, Тетяна Анатоліївна. "ОБРАМЛЕННЯ В КОМПОЗИЦІЙНО-СМИСЛОВІЙ СТРУКТУРІ ФІЛЬМІВ П. П. ПАЗОЛІНІ". South archive (philological sciences), № 98 (7 листопада 2024): 24–31. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2024-98-3.

Full text
Abstract:
Мета статті – виявити функційний зв’язок з літературою та особливості використання рамкових побудов у поетиці фільмів П. П. Пазоліні, а також окреслити їх смислоутворювальний потенціал. Застосовано переважно структурно-семіотичний метод, який є спільною основою розвідок поетики як літератури, так і кінематографу, адже актуалізує бачення фільму як тексту, а кінематографу – як однієї з численних мов мистецтва. В результаті виявлено семантичну активізацію рамкових позатекстових елементів (назв, епіграфів, титрів) у всіх кінотворах Пазоліні, їх смислове навантаження і роль у створенні парадигмальн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Тріщук, Ольга Володимирівна, та Іванна Олександрівна Мельник. "Короткий віршований текст для дітей: еволюція, перцепція, редагування". Технологія і техніка друкарства, № 2(76) (5 жовтня 2022): 48–55. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.2(76).2022.266018.

Full text
Abstract:
Описано підходи до редагування короткого віршованого тексту для дітей старшого дошкільного віку. Досліджено психологію сприймання цього різновиду текстів з урахуванням перцептивних особливостей зазначеної вікової категорії читачів. Доведено, що старші дошкільники психологічно налаштовані на сприйняття образів і тому надають перевагу коротким формам віршованого тексту з превалюванням ілюстративного матеріалу. Окреслено базисні структурні компоненти сприйняття коротких віршованих текстів старшими дошкільниками, а це: інфантична картина світу (інфантичний віршований текст); оптично-знакова систем
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

ЖАДЛУН, Маргарита Ігорівна. "ЛІНГВОКУЛЬТУРНА ДОМІНАНТА «ВОДА — САКРАЛЬНА СТИХІЯ» В ПОЕЗІЇ А. АХМАТОВОЇ ТА М. ЦВЄТАЄВОЇ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 92–96. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237838.

Full text
Abstract:
Мета статті — дослідити поетичні тексти А. Ахматової та М. Цвєтаєвої з позиції виявлення в них лінгвокультурної домінанти «вода — сакральна стихія». Об’єктом вивчення послугували вірші і поеми А. Ахматової та М. Цвєтаєвої, що містять концепт «вода». Предмет розгляду — семантичні наповнення лінгвокультурної домінанти «вода — сакральна стихія» в поезії А. Ахматової та М. Цвєтаєвої. У роботі було застосовано описовий метод дослідження та прийом культурно-фонової інтерпретації тексту. Результатом вивчення зазначеної проблеми вважаємо виявлені в творах А. Ахматової і М. Цвєтаєвої смислові наповненн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

ЄЩЕНКО, Тетяна. "ФАКТУАЛЬНІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТИВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНОГО НАПОВНЕННЯ ТЕКСТУ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 5 (10) (29 листопада 2023): 12–17. http://dx.doi.org/10.32689/maup.philol.2023.5.2.

Full text
Abstract:
Єство нового стратегічного підходу до осягнення тексту полягає в трактуванні його з позицій комунікативного акту, що концептуально охоплює адресанта та адресата. Найвищою ознакою тексту є комунікативність. Вона фіксує його водночас і як систему, і як динамічне утворення. Мовленнєва діяльність людини відбувається за допомогою тексту, його комунікативну сутність експлікує структура, семантика і прагматика (форма, зміст і функції), що підпорядковані вираженню авторської інтенції та її експлікуванню. Предметом текстової діяльності є та смислова інформація, яка закріплена в задумі словесного цілого
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Поторій, Наталія Володимирівна, та Юлія Володимирівна Кіщенко. "ДЕЙКТИЧНИЙ ПРОСТІР АМЕРИКАНСЬКОГО ПОЕТИЧНОГО МОВЛЕННЯ". Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication, № 1 (21 серпня 2023): 59–64. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-8.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено способам аналізу поетичних творів крізь призму функціонування дейктичних одиниць, що пов’язані зі змістом тексту, підпорядковані йому, й безпосередньо виступають показниками індивідуального стилю автора та дозволяють сприймати поетичний текст як певну реальність. Автори підкреслюють, що саме поетичний текст дозволяє у найбільш повній мірі розкрити приховані смисли мовних одиниць, зокрема, тих, що виступають дейктичними маркерами. Простежено історичну еволюцію поняття “дейксис”; встановлено, що воно означає вказівку на значення або функцію мовної одиниці, що виражається лексич
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Голикова, О. Н. "РОЛЬ НОМИНАТИВНЫХ И ИНФИНИТИВНЫХ РЯДОВ В АКТУАЛИЗАЦИИ ИНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТИ И ИНТЕРДИСКУРСИВНОСТИ ПОЭЗИИ ЭПОХИ ПОСТМОДЕРНА". Російська філологія. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, № 60 (3 травня 2017): 3–9. https://doi.org/10.5281/zenodo.570983.

Full text
Abstract:
<em>У статті описано номінативні та інфінітивні ряди як продуктивний засіб встановлення міжтекстових зв</em><em>’язків та відносин. Аналізується інтертекстуальний потенціал цих конструкцій у зв’язку з їхньою граматичною природою. Наголошується прецедентність номінативних та інфінітивних рядів у російській поетичній традиції. Наводяться приклади поетичних творів, де ці ряди є сигналами інтертекстуальності та інтердискурсивності. У статті показано, що, спираючись на прецедентні тексти, форма номінативного або інфінітивного ряду повторює певний поетичний смисл або смисли. Центральне місце посідає
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Охріменко, Олександр. "Видання «Delitiae Equestrium» Франса Меннненса (1613) з колекції Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського". Grani 28, № 1 (2025): 66–74. https://doi.org/10.15421/172509.

Full text
Abstract:
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного вивчення раньомодерної історіографії військово-чернечих орденів, важливістю дослідження історії формування книжкових колекцій у Східній Європі та потребою детального кодикологічного аналізу примірника «Delitiae Equestrium» (1613) Франса Менненса, що має складну історію побутування від приватної бібліотеки німецького теолога до сучасної національної бібліотеки. Мета дослідження – встановити особливості видання «Delitiae Equestrium» та його примірника з колекції Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського у контексті європе
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

KOZYCKYJ, Andrij. "АНДЖЕЙ ҐАВРОНСЬКИЙ (1885–1927): ВИЗНАЧНИЙ ПОЛІГЛОТ ТА ОРГАНІЗАТОР СХОДОЗНАВЧИХ СТУДІЙ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ". Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, № 19-20 (1 жовтня 2019): 481–96. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2361.

Full text
Abstract:
Початковий період розвитку сходознавства у Львівському університеті пов’язаний із науково та організаційною діяльністю визначного ученого-санскритолога та поліглота Анджея Ґавронського (1885–1927). Учений, який сформувався як науковець у Львівському та Ляйпцизькому університетах, завдяки надзвичайним здібностям та наполегливому удосконаленню своїх вмінь, став одним із чільних сходознавців першої чверти ХХ ст. Восени 1917 р. А. Ґавронський очолив у Львівському університеті катедру порівняльної граматики індоевропейських мов, яка згодом була перетворена на катедру порівняльного мовознавства та і
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Кузьма, Оксана. "ФІЛОСОФІЯ БУТТЯ В ПОЕТИЧНИХ ВІЗІЯХ МАРІАННИ КІЯНОВСЬКОЇ (ЗБІРКА «373»)". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 52 (2024): 216–21. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2024.2.(52).216-221.

Full text
Abstract:
У статті розкрито специфіку поетично-філософської системи Маріанни Кіяновської, сучасної україн- ської поетеси, лауреатки Національної премії імені Т.Г. Шевченка (за збірку «Бабин Яр. Голосами» в 2020 році). Аналіз художньої філософії авторки здійснено на матеріалі збірки «373», опублікованої «Видавництвом Старого Лева» в 2014 році. Указана поетична книжка є першою збіркою вибраних текстів Маріанни Кіяновської, які творилися протягом двох десятиліть. Мета статті – дослідити філософію буття в поетичних візіях Маріанни Кіяновської на матеріалі збірки «373». Ця мета зумовлювала виконання таких за
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Makarenko, Oleksii Volodymyrovych. "ПСАЛМОВІ МОТЕТИ ОРЛАНДО ДІ ЛАССО: ЩОДО ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ ТЕКСТУ Й МУЗИКИ". Музичне мистецтво і культура 2, № 31 (2021): 82–93. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-2-7.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – розглянути особливості, послідовність і логіку втілення текстів псалмів у мотетах Орландо ді Лассо. Методологія дослідження. У дослідженні використовується метод семантичного аналізу музичного твору, що дає змогу від найдрібніших змістових еле- ментів прослідкувати структуру й логіку розгортання творів на псал- мові тексти. Наукова новизна. Уперше пропонується алгоритм побудови та порівняння структурно-семантичних моделей псалмових текстів і творів музичного мистецтва на їх основі. Висновки. При теоретичному аналізі мотетів на псалмові тексти виникає проблема багатошаровості
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Самохіна, В.П., та О.М. Голікова. "Ідіостиль як «напружена» багатовимірність: враження від книги (Скоробогатова Е.А. – Грамматические значения и поэтические смыслы: поэтика именных категорий в текстах и идиостилях: монография. – Харьков: Харьковское историко-филологическое общество, 2014. – 236 с.)". Лінгвістичні дослідження : Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, № 39 (24 червня 2015): 203–7. https://doi.org/10.5281/zenodo.18956.

Full text
Abstract:
Книга, що вийшла у світ наприкінці 2014 року, є другою в серії робіт О.О. Скоробогатової &laquo;Граматичні значення й поетичні смисли&raquo;, перша кни-га якої &laquo;Грамматические значения и поэтические смыслы: поэтический по-тенциал русской грамматики (морфологические категории и лексико-грам-матические разряды имени)&raquo; вийшла 2012 року. Перша монографія містить теоретичні узагальнення й описує загальні закономірності функціонування іменних морфологічних категорій і форм у російській поезії. Автор розро-бляє ідею про те, що в поетичному тексті морфологічний вибір утрачає авто-матизм, г
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Шуміло, Світлана, та Мауріціо Спанєзі. "НОВІША ІСТОРІЯ УКРАЇНИ У ВІРШАХ ТА ПЕРЕКЛАДАХ. РОЗДУМИ НАД ЗБІРКОЮ ПОЕЗІЙ: Poeti d'Ucraina a cura di Alessandro Achilli e Yaryna Grusha Possamai. Milano: Mondadori, 2022, 250 p." Сіверянський літопис, № 4 (7 жовтня 2023): 162–71. http://dx.doi.org/10.58407/litopis.230415.

Full text
Abstract:
Стаття є розгорнутою рецензією на антологію української поезії, що вийшла друком в Мілані (Італія) в 2022 році двома мовами: українською та італійською. Особливість антології полягає в тому, що вірші в ній розділені на шість глав, до кожної з яких є передмова з описом історичних подій, що сталися в Україні в цей період, та літературних тенденцій, притаманних певному періоду. Новизна статті полягає в тому, що опис антології зроблений уперше. Використаний описовий метод та частково – хронографічний, що продиктовано побудовою самої збірки. Висновки: «Поети України» – книжка, яка справляє величезн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Агєєва-Каркашадзе, В. О. "ПОЕТИЧНИЙ ПЕРЕКЛАД ЯК ФОРМА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ТЕКСТУ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 9–14. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-1.

Full text
Abstract:
Поетичний переклад відноситься до найскладнішого напряму перекладу, оскільки він вимагає передачу ритму, рифи та й самого поетичного слова. Особливою складністю в поетичному перекладі є передача форми та змісту, що несе за собою певні «втрати». Пере- кладачу досить часто доводиться нехтувати формою заради пере- дачі змісту. Проте також простежується тенденція до зміни змісту заради збереження форми тексту оригіналу. Як зазначають дослід- ники, поетичний переклад передає концептуальний зміст, однак при цьому втрачається так звана емоційна забарвленість. Тому перед перекладачем поетичного твору
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Скоробогатова, О. О. "ФОРМУВАННЯ «ВІН – ВОНА» ДОМІНАНТИ ЛІРИЧНОГО ТЕКСТУ (на матеріалі поезій Булата Окуджави й Сергія Жадана)". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 215–23. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.20.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто використання парних співположень особових займенників ВІН – ВОНА, які формують поетико-граматичну домінанту ліричного твору. Стверджується, що відсутність у ліричному тексті з «ВІН – ВОНА» домінантою співвідносних із займенниками субстантивів сприяє узагальненню ліричної ситуації. Наголошується, що використання у ХХ сторіччі родової пари особових займенників «ВІН – ВОНА» в значенні ‘закохані’ є поетичною універсалією, яка характерна для російської й української лірики ХХ–ХХІ століть. В окремих віршових творах вона формує поетико-граматичну домінанту, що ґрунтується на катег
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Семененко, Любов. "Флористичні образи в поезії Олександра Олеся: семантика та функціональність (за збіркою «З журбою радість обнялась»)". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 11 (19 вересня 2018): 177–85. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v11i0.2066.

Full text
Abstract:
У статті розглядається специфіка використання флористичних образів у поетичній творчості Олександра Олеся, одного з найяскравіших представників українського літературного контексту межі ХІХ та ХХ століть. &#x0D; На матеріалі першої поетичної збірки автора визначаються провідні особливості змістового та функціонально-стилістичного навантаження флористичних образів у ліричних поезіях митця. Підкреслюється амбівалентність уживання аналізованих образів та їх поліфункціональність у поетичному дискурсі автора. Розглядається співвіднесення фольклорної традиції та індивідуально-авторської образності в
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

ШКІЛЬ, Катерина. "ГІПЕРБОЛА ЯК ЗАСІБ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОГО СТИЛЮ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕЗІЇ А. ФЕТА)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (11 березня 2022): 190–206. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.25.

Full text
Abstract:
Мета статті – виявити та осмислити особливості специфічної сутності гіперболи, а також її стилістичну роль стосовно художньо-виражальної функції. Актуальність статті зумовлена тим, що саме гіперболічні конструкції, які домінують у поетичних текстах А. Фета, є багатою джерельною базою, мовна природа якої потребує докладного вивчення. Завдання статті – розглянути гіперболу як засіб відображення індивідуально-авторського стилю А. Фета; визначити основні детермінанти гіперболи; виявити особливості вживання гіперболи як специфічного засобу поетичної мови; описати функції гіперболи як моделі відобра
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

БОРОДІЦА, Світлана, та Наталія КАРАЧ. "ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ДИСКУРС ЛІРИКИ БОГДАНА БОЙЧУКА". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 59 (1 листопада 2024): 9–16. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2023.59.1.

Full text
Abstract:
Анотація. У статті розкрито художню самобутність поетичної творчості одного з визнаних лідерів Нью-Йоркської групи ‒ Б. Бойчука – у контексті екзистенціалізму. Його модерністська поезія спонукає до філософських та психологічних рефлексій, оскільки їй властива висока емоційна напруга, символічність образів, за допомогою яких автор майстерно моделював мінливий, наповнений пристрастями, пошуками і втратами світ самотньої людини. Філософія буття в поетичних текстах Б. Бойчука завжди розгорталася в національно-універсальних вимірах. Незважаючи на тривалу просторово-часову віддаленість, батьківщина
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Лавер, Оксана. "ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ АНТРОПОНІМІЯ В ПОЕТИЧНІЙ ТВОРЧОСТІ ПЕТРА СКУНЦЯ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 48 (2023): 142–49. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2022.2.(48).142-149.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню літературно-художнього антропонімікону в збірці Петра Скунця «Твори. Книга 1», зокрема в поетичних циклах «І ті, з ким жити не судилось…», «…І ті, з ким жив донині». Петро Скунць наполегливою і подвижницькою творчою працею підготував ґрунт, на якому духовно зростатиме не одне по- коління українців. Майстерно застосовуючи традиційні й новаторські прийоми у використанні мовних засобів, закар- патський митець вивів українське поетичне мовлення на новий рівень. Домінантними стилістемами, які виражають україноцентричний характер лірики письменника стали літературно-худ
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Yuhang, Luo. "СТИЛЬОВІ ОСНОВИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ГУСТАВА МАЛЕРА: ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ФОРМИ". Музичне мистецтво і культура, № 37 (4 липня 2024): 332–47. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2023-37-24.

Full text
Abstract:
Мета роботи – розглянути стильові основи камерно-вокальної творчості Густава Малера як основи побудови цілісної виконавської концепції твору. Методологія дослідження базується на комплексній взаємодії аналітичного музикознавчого та інтерпретативно-виконавського аспектах вивчення камерно-вокального циклу з одного боку, з іншого – спирається на основи стилістичного та музично-текстологічного методів дослідження музичного матеріалу. Наукова новизна даної роботи полягає у значно розширеному музично-аналітичному підході до вивчення камерно-вокальних творів Г. Малера, що дозволяє створити основу для
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Скоробогатова, Олена Олександрівна. "ГРАМАТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ЛІНГВОПОЕТИЧНОМУ ВИМІРІ: ПОЕТИЧНА МОВА, ДИСКУРС, ІДІОСТИЛЬ, ТЕКСТ". Лінгвістичні дослідження, № 62 (2025): 60–72. https://doi.org/10.34142/23127546.2025.62.05.

Full text
Abstract:
У статті запропоновано визначення основних понять лінгвопоетики як вектору сучасних лінгвістичних студій у царині поетичної мови, поетичного дискурсу, ідіостилю й тексту. Поезію розглянуто як спосіб мовної діяльності фасцинативно-інформативного типу. Дослідження поезії в граматичному аспекті дає можливість виокремити основні вектори лінгвопоетичного студіювання. Описані діалектично пов’язані напрями: поетична граматика й граматична поетика. Вивчення поетичного потенціалу граматичних одиниць і комбінацій визначене як основне завдання поетичної граматики. Граматична поетика аналізує дискурсивну
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Кузьма, Оксана. "МОТИВ БОГОПІЗНАННЯ В ЛІРИЦІ МАРІАННИ КІЯНОВСЬКОЇ (ЗБІРКА «373»)". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 53 (2025): 21–27. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2025.1.(53).21-27.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу мотиву богопізнання у віршах збірки «373» Маріанни Кіяновської, сучасної української письменниці, лауреатки Національної премії ім. Т. Г. Шевченка.Мета статті – дослідити художні способи реалізації мотиву богопізнання в поетичних текстах зібрки «373»,розкрити творчу рецепцію образу Бога в ліриці авторки. Ця мета зумовлює виконання таких завдань: розкрити ідейненавантаження та функції образу Бога в метафізичній поезії Маріанни Кіяновської; з’ясувати способи реалізації мотивубогопізнання в контексті художньої філософії Маріанни Кіяновської; окреслити роль особистісного
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Безугла, Лілія, та Наталія Дяченко. "ВІДТВОРЕННЯ ФІГУР ЗВУКОПИСУ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ ЛІРИКИ Р. М. РІЛЬКЕ: ЛІНГВОСЕМІОТИЧНИЙ ПІДХІД". FOLIUM, № 4 (14 червня 2024): 34–40. http://dx.doi.org/10.32782/folium/2024.4.4.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто особливості відтворення фігур звукопису в українських перекладах Василя Стуса та Миколи Бажана поетичного тексту Р. М. Рільке «Spanische Tänzerin». Застосовано лінгвосеміотичний підхід до аналізу перекладу, за якого фігури звукопису розглядаються як іконічні символи – мовні одиниці, які поєднують властивості символьних та іконічних знаків. У центрі уваги опиняється символьно-іконічний семіозис – процес створення смислу іконічними символами, який передбачає одночасне символьне (тобто словесне) позначення об’єкта реальності та його іконічне зображення. У цьому дослідженні об’
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

ЄЩЕНКО, Тетяна Анатоліївна. "КОЛЕКТИВНИЙ АДРЕСАНТ ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 85–91. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237790.

Full text
Abstract:
Мета статті – опис лінгвоперсонологійних виявів колективного адресанта української поезії кінця ХХ століття як літературно-мовного феномена, окреслення динаміки зрушень та стильові тенденції іміджу митців постколоніального українського дискурсу. Джерельною базою розвідки слугують поетичні словесні цілі, з яких у спосіб точної і повної інвентаризації здійснено вибірку одиниць (метафор, епітетів, перифраз, оксюморонів тощо), що маніфестують текстову категорію «колективний адресант». Об̓єктом вивчення є український поетичний дискурс постколоніальної епохи та його складники (колективний адресант↔т
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Xiaofang, Liu. "ВЕРБАЛЬНІ ЧИННИКИ ЖАНРОВОЇ ФОРМИ В КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІЙ МУЗИЦІ АБО ФЕНОМЕН КАМЕРНОГО «МУЗИЧНОГО СЛОВА»". Музичне мистецтво і культура, № 38 (4 липня 2024): 86–100. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2023-38-7.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – виявити системні жанрові чинники камерної вокальної музики як зумовлені особливим призначенням вербальної основи камерно-вокального твору. Дана мета передбачає визначення специфічного походження та семантичних функцій словесно-поетичного тексту у галузі камерно-вокальної творчості, включаючи її виконавські параметри. Методологія роботи базується на компаративному жанрово-семантичному підході, передбачає характеристики композиційних та стилістичних засобів з композиторського та виконавського боків. Наукова новизна даної статті зумовлюється запровадженням поняття камерно-вокал
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Фінчук, Г. В., та М. І. Зубілевич. "РЕЦЕПЦІЯ ВІРШОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ ЯМБА ТА ХОРЕЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕТОЛОГІЧНІЙ ЛІРИЦІ (СПЕЦИФІКА ОЦІННОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ)". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 210–14. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-30.

Full text
Abstract:
Наукову розвідку присвячено дослідженню специфіки оцінної ідентифікації поетологічних рефлексій віршознавчих термінів (ямба і хорея) в українській ліриці ХІХ–ХХ століть. До поетологічної лірики відносимо такі поетичні твори, які містять тематично декларовані авторські рефлексії та саморефлексії стосовно тих або тих психологічних аспектів формування та плину творчого процесу. Феномен поетології слід відокремлювати від спорідненого з ним, але у смисловому сенсі більш широкого поняття металітературності, яке має на увазі не лише виявлену в тексті художнього твору певну форму авторської творчої ре
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

А., А. Котова. "ГРАММАТИЧЕСКАЯ ИДЕЯ ГЛАГОЛА В СТИХОТВОРЕНИИ И. БРОДСКОГО «ГЛАГОЛЫ»". Російська філологія. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, № 60 (3 травня 2017): 18–22. https://doi.org/10.5281/zenodo.570987.

Full text
Abstract:
<em>Стаття спирається на запропоновану і послідовно описану О. О. Скоробогатовою методику лінгвопоетичного аналізу морфологічного рівня мови поетичного тексту та ідіостилю. Запропоновано аналіз прийомів індивідуального мовного вираження у вірші Й. Бродського «Глаголы», досліджена поетична селекція, орієнтована на дієслівний відбір і залежність від неї поетичних смислів, що створює автор. Розглянуто мовну гру, яка виникає за рахунок іконічності слова «дієслова».</em>
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Соловйова, Юлія. "ВІЗУАЛЬНІ СКЛАДНИКИ АРХЕТИПНИХ ПОЕТИЧНИХ ОБРАЗІВ У ПОЕЗІЇ ВАСИЛЯ МИСИКА". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 49 (2023): 112–17. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2023.1.(49).112-117.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено аналізу візуальних складників архетипних поетичних образів як чинника формування поетичної картини світу автора. У сучасному культурному просторі надто часто доводиться спостерігати деградацію духовних цінностей, витіснення всього високого та ідеального. У зв’язку з цим актуальності набуває звернення до архетипних поетичних образів, які зумовлюють націєтворчий потенціал поезії. У цьому руслі важливим є дослідження таких явищ, як поезія Василя Мисика, у якій з особливою силою проявилася тяглість культурних набутків багатьох поколінь українського народу, неосяжність духовних об
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Вільчинська, Тетяна. "ВЛАСНІ НАЗВИ В ПОЕЗІЇ ФЕДОРА ПОТУШНЯКА". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 51 (2024): 90–96. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2024.1.(51).90-96.

Full text
Abstract:
У науковій розвідці розглядаються власні назви як об’єкт ономастичного дослідження на матеріалі поетичних творів Федора Потушняка. Висвітлюються особливості вивчення власних назв, їх класифікації, структурування, систематизація й методи дослідження в художній літературі, з’ясовуються форми впорядкування ономастикону художнього тексту, термінотворення ономастичних понять, а також їхнє віднесення до тієї чи тієї групи й підгрупи. Підсумувавши погляди науковців, авторка доходить висновку про те, що наявні класифікації сприяють ретельному дослідженню та структуруванню власних назв, беручи до уваги
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

ҐРЕЩУК, Валентина. "ДІАЛЕКТНА ЛЕКСИКА В ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ ПЕТРА МІДЯНКИ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 46 (2022): 81–85. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2021.2.(46).81-85.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано діалектну лексику в поетичних текстах Петра Мідянки. Встановлено, що однією з характерних особливостей мови віршів поета є використання в ній лексичних діалектизмів. Водночас митець зовсім не послуговується фонетичними чи граматичними діалектними одиницями. Це зумовлено тим, що лексичні діа- лектизми мають більший семантико-естетичний заряд, ніж фонетичні чи граматичні діалектні явища. Крім того, комп- лексне використання в поетичних текстах різнорівневих діалектних одиниць призводить до посутнього ускладнення сприймання тексту реципієнтами, які не знають діалекту. Праг
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Ключинська, Наталія Василівна. "Топос смерті в риториці партесних концертів". Південноукраїнські мистецькі студії, № 2 (11 вересня 2024): 115–20. http://dx.doi.org/10.24195/artstudies.2024-2.20.

Full text
Abstract:
Партесна музика, хоча й досліджувана впродовж півстоліття, досі залишається маловідомою й мало виконуваною частиною українського культурного спадку. Різниця загальної освіти та музичної підготовки співаків того часу та сучасних музикантів відображається у трактуванні й інтерпретації цієї музики в сучасних мистецьких переосмисленнях. З появою в європейській культурі XX століття інтерпретаційного напряму історично інформованого виконавства утвердилася думка про необхідність інших методів розуміння, вивчення та дослідження музичної спадщини ранніх періодів, тобто музики, написаної до XIX століття
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Бабій, Надія Петрівна. "ВЗАЄМОДІЯ МИСТЕЦТВ ТА АКТУАЛЬНИХ ПРАКТИК У ПОЕТИЧНИХ ЕКСПЕРИМЕНТАХ 90-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 248–63. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.247167.

Full text
Abstract:
Мета статті — виявити взаємодію мистецтв та митців у нових формах репрезентації тексту через актуальні практики поетичних експериментів. Завданнями визначено: в теоретичному плані — розглянути культурно-мистецькі експерименти 90-х рр. XX століття, створені на основі мови як символічної знакової та звукової системи, у практичному — дослідити роль особистості в естетичному періоді. Методи дослідження: використано когнітивно-комунікативний підхід дискурсивного аналізу, в якому готові тексти розглядаються через відтворення у соціальному просторі. Фокальний метод сенсаційної історії дозволив зосере
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Вавринюк, Тетяна Іванівна. "Стилістичні функції складних безсполучникових речень у поезії В. Симоненка". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 1 (2011): 556–62. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.847.

Full text
Abstract:
У статті досліджено стилістичну роль складних безсполучникових речень у поетичних творах В. Симоненка. Визначено, що безсполучникові конструкції приховують у собі великі експресивні можливості: підсилюють ритмічність тексту, створюють стилістичну синтаксичну фігуру – асиндетон, яка (залежно від структурно-семантичного типу речення) може бути засобом поетичної градації, образного пара­лелізму чи антитези.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Самсоненко, Наталия Игоревна. "ДІЄСЛІВНА МОРФОЛОГІЧНА ДОМІНАНТА КАТЕГОРІЇ ЧАСУ ЯК ОСНОВА ТЕМПОРАЛЬНОГО ПЛАНУ Й КОМПОЗИЦІЙНОЇ СТУКТУРИ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 3, № 69 (2019): 3–10. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.03.69.01.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню того, як реалізується експресивний потенціал маркованих та немаркованих членів трьохопозитної системи часу дієслова в поетичному тексті за умов згущення однорідних за певним морфологічним параметром одиниць, що утворюють його домінанту, а також визначенню ролі морфологічної домінанти часу у створенні темпорального фону й у розгортанні композиційної структури ліричного твору. Аналіз особливостей поетичного функціювання дієслівної категорії часу дозволяє виявити деякі загальні закономірності функціювання морфологічних домінант у поетичному тексті та простежити ступі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Гнатюк, Мирослава. "ПОЕТИЧНИЙ ДИСКУРС ЕПІСТОЛЯРІЮ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ". Grail of Science, № 39 (21 травня 2024): 444–55. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.10.05.2024.066.

Full text
Abstract:
У статті досліджено інкорпорацію поетичних текстів Григорія Сковороди в парадигмі його епістолярію. Розглянуто художньо-філософські погляди видатного філософа-мислителя, письменника, педагога-просвітителя, його життєве кредо в загальнокультурному контексті. Зауважено на духовно-виховних аспектах спілкування учня Григорія Сковороди – Михайла Ковалинського зі своїм учителем, його творчих зацікавленнях, формуванні світогляду під впливом талановитого педагога-наставника. Досліджено художньо-текстологічні особливості поетичних творів, наведених в епістолярному тексті, їх жанрово-тематичну своєрідні
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Багацька, Олена Вікторівна, та Сергій Сергійович Крючков. "ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ В. ВІТМЕНА В ТЕКСТОПРОСТОРІ ЗБІРКИ «ЛИСТЯ ТРАВИ". Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія, № 3 (20 грудня 2023): 12–17. http://dx.doi.org/10.32782/philspu/2023.3.2.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано засоби формування мовної картини світу В. Вітмена в текстопросторі збірки «Листя трави». Оскільки поетичне слово автор розглядав як живий організм, схильний до розвитку, тому був доволі прискіпливим у виборі лексичного матеріалу, вимагаючи максимальної відповідності між зображуваним об’єктом та його художнім визначенням. Доведено, що на противагу сучасникам митець ставив перед собою завдання зламати застарілу романтичну систему віршування і по-демократичному відкрити поетичні двері для мови з погляду загальноприйнятих норм нехудожньої. Зазначено, що такий демократизм ви
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Бородіца, Світлана Василівна, та Леся Петрівна Вашків. "ДУХОВНИЙ СТОЇЦИЗМ СТЕПАНА БУДНОГО (ДО 90-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПИСЬМЕННИКА)". Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія, № 3 (20 грудня 2023): 103–6. http://dx.doi.org/10.32782/philspu/2023.3.19.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано творчий доробок Степана Будного крізь призму жанрово-стильової своєрідності його творів та значення в літературному процесі Тернопільщини середини ХХ століття. Зокрема, простежено основні ознаки поетичної творчості письменника, що дозволило окреслити гуманістичний зміст його творів, а це водночас дає змогу говорити про нього як предтечу шістдесятників, оскільки в його художніх текстах присутні юнацький максималізм, духовний стоїцизм, розумний волюнтаризм, життєствердний вітаїзм, зближуючи його з поетами-шістдесятниками Ліною Костенко, В. Симоненком, В. Стусом, М. Вінгра
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Туліс, Валерія Юріївна, та Олександр Григорович Стахевич. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ТА ОРФОЕПІЇ У ВОКАЛЬНІЙ МУЗИЦІ КЛОДА ДЕБЮССІ (НА ПРИКЛАДІ РОМАНСУ «МІСЯЧНЕ СЯЙВО»)". Слобожанські мистецькі студії, № 2 (3 липня 2024): 95–100. http://dx.doi.org/10.32782/art/2024.2.19.

Full text
Abstract:
У статті розглядається вокальна мініатюра К. Дебюссі «Місячне сяйво» (Clair de lune) з погляду взаємозв’язку виконавської інтерпретації та орфоепії. Цей романс на вірші Поля Верлена – один із знакових творів Дебюссі, інспірованих образами місяця та місячного сяйва, що завжди пов’язувались із символічним змістом і слугували для композитора невичерпним джерелом натхнення. Дебюссі надавав їм унікального звучання, віддзеркалюючи в музиці їхню багатоаспектність і загадковість. Інтерпретація вокальних творів із поетичним текстом французькою мовою потребує досягнення виваженого балансу між розумінням
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Курганова, О. Ю. "Поетична молитва як "текст у тексті" в українських кириличних виданнях доби Бароко". Рукописна та книжкова спадщина України, Вип. 20 (2016): 90–101.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Погорлецька, Надія Вікторівна. "ОБРАЗ КОХАННЯ У НОВОЗЕЛАНДСЬКИХ ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ: КОГНІТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ". Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication, № 1 (21 серпня 2023): 52–58. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-7.

Full text
Abstract:
Наукову розвідку присвячено висвітленню образу КОХАННЯ у поетичних текстах Нової Зеландії у світлі когнітивно-прагматичного підходу. Образ кохання посідає вагоме місце у художній літературі будь-якої країни. У річищі традицій когнітивної поетики та лінгвопрагматики ми спробували висвітлити образ КОХАННЯ, представлений поетами іншого континенту. Ілюстративним матеріалом слугували відомі поетичні твори новозеландських поетів кінця ХІХ – початку ХХІ століття. Мета статті полягає у дослідженні особливостей вербалізації образу КОХАННЯ шляхом виявлення способів осмислення й прагматично обумовлених з
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Шотова-Ніколенко, Ганна. "КОСМОНІМИ ЯК НЕВІД’ЄМНА СТИЛІСТИЧНА СКЛАДОВА СТВОРЕННЯ ПОЕТИЧНО-МЕТАФОРИЧНОГО ХРОНОТОПУ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 45 (2021): 509–14. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2021.1.(45).509-514.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються особливості використання та функціонування космонімів (власних назв об’єктів у межах космічного простору) в поезії, а саме на матеріалі ліриці англійських поетів-романтиків Дж.Г. Байрона і Джона Кітса. Оповита романтичним та міфологічним серпанком космопоетонімна лексика моделює потужний метафоричний контекст та надає підвищеного експресивного забарвлення оповіді у структурі поетичного тексту як єдиного образно-семантичного простору. Виконуючи головним чином такі функції як емоційно-естетичну та символічну функції, космоніми концентрують в собі зміст значної частини поет
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!