Academic literature on the topic 'Показники інтенсивності росту рослин'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Показники інтенсивності росту рослин.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Показники інтенсивності росту рослин"
1
Iusypiva, Т. I. "Вплив промислових викидів SO2 та NO2 на морфометричні показники самосіву та підросту Robinia Pseudoacacia L." Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 45 (January 21, 2019): 118–23. http://dx.doi.org/10.15421/411619.
Full textAbstract:
Вивчено дію промислових емісій SO2 та NO2 на біометричні показники стебласамосіву та однорічного пагона підросту Robinia pseudoacacia L. в умовах степово-го Придніпров’я. Виявлено, що за дії на рослини робінії псевдоакації токсичних га-зів відбуваються зміни інтенсивності росту осьових органів і асиміляційного апа-рату. Запропоновано чутливі тест-параметри (довжина головного кореня, площалистка та асиміляційної поверхні самосіву) для фітоіндикації стану молодих рослинR. pseudoacacia в техногенних умовах зростання
2
Iusypiva, Т. I. "Вплив промислових викидів SO2 та NO2 на морфометричні показники самосіву та підросту Robinia Pseudoacacia L." Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 45 (January 21, 2019): 118–23. http://dx.doi.org/10.15421/441619.
Full textAbstract:
Вивчено дію промислових емісій SO2 та NO2 на біометричні показники стебласамосіву та однорічного пагона підросту Robinia pseudoacacia L. в умовах степово-го Придніпров’я. Виявлено, що за дії на рослини робінії псевдоакації токсичних га-зів відбуваються зміни інтенсивності росту осьових органів і асиміляційного апа-рату. Запропоновано чутливі тест-параметри (довжина головного кореня, площалистка та асиміляційної поверхні самосіву) для фітоіндикації стану молодих рослинR. pseudoacacia в техногенних умовах зростання
3
Лихолат, Юрій В., Ніна О. Хромих, Ана А. Алексєєва, Тетяна Ю. Лихолат, Олена А. Лихолат, Олена В. Вишнікіна, Вадим Р. Давидов, Роман Є. Єфанов, and Іван П. Григорюк. "ОСОБЛИВОСТІ ВОДООБМІННИХ ПРОЦЕСІВ НЕТРАДИЦІЙНИХ МАЛОПОШИРЕНИХ ПЛОДОВИХ РОСЛИН В УМОВАХ СТЕПОВОГО ПРИДНІПРОВ’Я ЯК КРИТЕРІЙ РОЗШИРЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ПРОДУКЦІЇ З ВИСОКОЮ БІОЛОГІЧНОЮ ЦІННІСТЮ." Екологічний вісник Криворіжжя 5 (June 26, 2020): 112–26. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4358.
Full textAbstract:
. У степовій зоні України використання у міських фітоценозах нетрадиційних малопоширених плодових рослин останнім часом набуло широких масштабів. Проте, на території степового Придніпров’я інтродукована недостатня для промислового садівництва кількість видів, включаючи природні та гібридні види родів Chaenomeles Lindl. і Berberis L. Метою роботи було – порівняння показників водного обміну в листках п’яти видів барбарисів і шести видів хеномелесів, які зростають у Ботанічному саду Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.
Континентальність клімату регіону може неоднаково сприятливо впливати на всі інтродуковані види рослин навіть у межах роду. Оскільки оптимальні умови росту і розвитку представників родів Chaenomeles і Berberis залежать від багатьох чинників, передусім від водного режиму, актуальним є вивчення особливостей процесів водообміну рослин, який може характеризувати пристосованість цих видів до складних кліматичних умов південного сходу України.
Визначено показники інтенсивності транспірації та водного дефіциту у листках п’яти видів барбарису і шести видів хеномелесу. Встановлено загальну антиоксидантну здатність плодів. Для порівняння середніх значень вибірок застосовували критерій достовірно значущої різниці групових середніх Тьюкі.
Реакція інтродукованих рослин родів Chaenomeles і Berberis на рівень вологи у степовому регіоні підтвердила універсальний механізм адаптації рослин до аридних умов. Оскільки для цих видів відмічений помірний водний дефіцит в посушливих умовах, що визначає їх високу стійкість до кліматичних умов Степового Придніпров’я, вони можуть бути рекомендованими для інтродукції в сільськогосподарське та індивідуальне садівництво як з метою отримання біологічно цінної сировини для промислового виробництва функціональних продуктів, так і розширення асортименту плодової продукції для власників присадибних ділянок.
4
Orlova, L. D. "Інтенсивність транспірації лучних рослин лівобережного лісостепу України." Biosystems Diversity 17, no. 1 (December 8, 2008): 166–71. http://dx.doi.org/10.15421/010925.
Full textAbstract:
Наведено результати дослідження інтенсивності транспірації 40 видів лучних рослин Лівобережного Лісостепу України. Визначені середні показники швидкості випаровування води різними видами рослин, коливання меж показників і різниці між максимальними та мінімальними значеннями, показано сезонну динаміку. Умовно вивчені види поділено на три групи рослин за особливостями добування води та інтенсивністю транспірації.
5
Danylenko, O. M., N. Yu Vysotska, P. B. Tarnopilsky, and M. Н. Rumiantsev. "Вплив регуляторів росту рослин на ріст і масу сіянців дуба звичайного у Південно-східному Лісостепу України." Forestry and Forest Melioration, no. 138 (June 21, 2021): 59–67. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.59.
Full textAbstract:
Наведено результати досліджень впливу регуляторів росту рослин на біометричні показники та масу однорічних сіянців дуба звичайного (Quercus robur L.) із закритою кореневою системою. Сіянці вирощено в контейнерах із агроволокна в умовах відкритого ґрунту. Виявлено, що під час передвисівної обробки жолудів найефективнішими є варіанти застосування «Агростимуліну» у концентрації 8 мл·л-1, «Чаркору» – 4 мл·л-1 та «Триману-1» – 150 мг·л-1. Найбільший позитивний вплив на біометричні показники та масу однорічних сіянців під час вирощування (трикратне підживлювання сіянців регуляторами росту рослин упродовж вегетаційного періоду) відзначено у варіантах, де застосовували «Мегафол» у концентрації 1 мл·л-1 та «Радіфарм» – 2,5 мл·л-1. Результати проведених досліджень свідчать про доцільність застосування досліджуваних регуляторів росту рослин під час вирощування сіянців дуба звичайного із закритою кореневою системою в умовах відкритого ґрунту та подальшого їхнього використання під час лісовідновлення й лісорозведення в Південно-східному Лісостепу України.
6
Tkachuk, Olesіa. "Вплив паклобутразолу на анатомо-морфологічні показники рослин картоплі." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 2(302) (October 25, 2018): 47–50. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2015-302-47-50.
Full textAbstract:
Вивчено дію триазолпохідного препарату паклобутразолу на ріст, формування стебла та листкового апарату рослин картоплі. Встановлено, що при дії ретарданту відбувалося пригнічення росту, що призводило до потовщення стебла. У рослин, оброблених ретардантом, відбувалося збільшення розмірів стовпчастих і губчастих клітин листка та кількості продихів і їх площі.
7
Savuschyk, M. P., O. I. Khromulyak, G. A. Shlonchak, and I. V. Yashchuk. "Вплив регуляторів росту рослин на ріст сіянців сосни звичайної в умовах відкритого ґрунту (ДП «Київська ЛНДС»)." Forestry and Forest Melioration, no. 136 (June 25, 2020): 78–82. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.136.2020.78.
Full textAbstract:
Наведено результати досліджень впливу регуляторів росту рослин на якісні показники насіння й ростові характеристики сіянців сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Дослідження проводили у відкритому ґрунті розсадника ДП «Київська лісова науково-дослідна станція». Для дослідів використано препарати Епін екстра, Гумат ультра, Мегафол і Стімпо. Вплив регуляторів росту рослин на насіння досліджували методом його передпосівного оброблювання водними розчинами препаратів. Регулятори росту рослин застосовували обприскуванням і поливанням сходів від час вирощування сіянців. Встановлено, що із випробуваних препаратів найбільший стимулювальний ефект для пророщування насіння сосни звичайної виявив препарат Стімпо. Підживлення сіянців регуляторами росту рослин сприяло збільшенню біометричних і вагових показників. Максимальне достовірне перевищення висоти, діаметра кореневої шийки, довжини коренів і середньої маси одного сіянця над контролем відзначено в результаті використання препарату Мегафол. Проведені дослідження свідчать про доцільність застосування препарата Стімпо для підготування насіння до висівання й біостимулятора Мегафол – під час вирощування сіянців сосни.
8
Єременко, О. А., and О. В. Онищенко. "ДИНАМІКА ЗМІН БІОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОСЛИН СОНЯШНИКУ ЗАЛЕЖНО ВІД ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА РЕГУЛЯТОРА РОСТУ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 25, 2020): 93–103. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.11.
Full textAbstract:
Вирощування соняшнику та виробництво соняшникової олії займає провідне місце і сягає близько 95 % від загального обсягу рослинних олій. У статті наведені результати досліджень високоолеїно-вих гібридів Коломбі і Таленто компанії Сингента за умови різної обробки ґрунту та застосування регуляторів росту рослин АКМ-К1 і АКМ-К2 у різних комбінаціях в умовах недостатнього зволо-ження Південного Степу України. Досліди проводили протягом 2017–2019 рр. на полях ТОВ «Енер-гія-2000» Мелітопольського району Запорізької області. Ґрунти господарства ‒ чорноземи південні важкосуглинкові. Роки дослідження різнилися за кількістю опадів, але усі характеризувалися силь-ною посухою на різних етапах росту і розвитку рослин соняшнику. Регулятор росту рослин АКМ-К1 застосовували для передпосівної обробки насіння соняшнику, а РРР АКМ-К2 ‒ по вегетуючим росли-нам. Відбір зразків рослин проводили відповідно до шкали ВВСН та загальноприйнятих методик. Суттєвої різниці між гібридами за кількістю листків на рослинах не встановлено. У варіанті АКМ-К1+АКМ-К2 на рослинах гібрида Таленто (на глибокому рихленні) було встановлено максимальну висоту (172,9 см) за даними 2019 року. І цього ж року у варіанті АКМ-К1+АКМ-К2 на глибокому ри-хленні рослини гібрида Коломбі сформували максимальний діаметр стебла (2,93 см). 2018 року, який видався найпосушливим серед досліджуваних, вплив регуляторів росту рослин АКМ-К1 і АКМ-К2 був максимальний. Це підтверджується збільшенням лінійних розмірів, наприклад, у рослин гібриду Ко-ломбі на глибокому рихленні показники збільшувалися від 9,7 до 22,7 %, а на оранці від 8,0 до 23,0 %. Для рослин соняшнику гібрида Таленто на глибокому рихленні ці показники становили від 8,1 до 26,5 %, а на оранці від 6,7 до 26,2 %. Встановлено, що найбільший вплив на формування біометрич-них показників соняшнику гібридів Коломбі та Таленто мали гідротермічні умови року. Коефіцієнт кореляції між кількістю опадів і діаметром стебла дорівнює r=0,806, а між кількістю опадів і ви-сотою рослин r=0,956. Отже, пропонуємо застосовувати антистресові технології для вирощування високих урожаїв соняшнику з регуляторами росту рослин АКМ-К1 та АКМ-К2 та для збереження продуктивної вологи у ґрунті проводити глибоке рихлення.
9
Polishchuk, T. V., and V. V. Ketskalo V.V. "ПРОДУКТИВНІСТЬ СЕЛЕРИ КОРЕНЕПЛІДНОЇ У ВІДКРИТОМУ ҐРУНТІ ЗА РОЗМНОЖЕННЯ З МЕРИСТЕМ У КУЛЬТУРІ IN VITRO." Vegetable and Melon Growing, no. 66 (December 26, 2019): 6–15. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-06-15.
Full textAbstract:
В останні роки великий розвиток в нашій країні і за її межами отримав метод мікроклонального розмноження з меристем у культурі in vitro. Дослідження виконували в Уманському національному університеті садівництва. Упродовж 2016–2018 рр. встановлено, що для розмноження селери коренеплідної сортів Аніта та Цілитель у культурі in vitro з використанням традиційного агаризованого живильного середовища MS (Murashige, Skoog) потрібно додавати регулятори росту. За контроль вибрано живильне середовище MS (Murashige, Skoog). Для отримання генетично-ідентичного матеріалу досліджували склад живильного середовища з концентрацією регулятору росту рослин бензолоамінопурин (БАП) 0,2 %, 0,3, та 0,5 %. Відмічено, що перед висаджуванням з культурального посуду в касети рослини сорту Цілитель утворили більше калусної тканини у порівнянні з сортом Аніта. Встановлено, що застосування живильного середовища MS +6-БАП 0,2 % сприяє кращому росту культуральних рослин, розсади, збільшенню кількості листків та висоти рослини, що істотно підвищує вихід розмножувального матеріалу. Збільшення концентрації 6-БАП 0,3 % призводило до істотного зниження даних показників, а підвищення до 0,5 % не сприяло росту рослин. Після висаджування касетної розсади у відкритий ґрунт ріст рослин на перших етапах був повільним, а в міру їхнього пристосування до умов вирощування пришвидшувався. Через 30 діб після висаджування біометричні показники рослин вищими були за вирощування їх з додаванням до живильного середовища 6-БАП 0,2. Аналогічна тенденція відмічена і через 60 діб після висаджування розсади у відкритий ґрунт. Дослідження засвідчили, що більшу врожайність досліджуваних сортів та вищі якісні показники продукції забезпечило вирощування експлантів на середовищі MS+6-БАП 0,2 %. Встановлено, що застосування живильного середовища MS (Murashige, Skoog) з концентрацією регулятору росту рослин бензолоамінопурин (БАП) 0,2 %, 0,3, та 0,5 % сприяло, у порівнянні з контролем, кращому росту розсади, збільшенню кількості листків та висоти рослини, що істотно підвищує вихід розмножувального матеріалу. Проте, доведено, що для підвищення урожайності селери коренеплідної сортів Аніта та Цілитель доцільним є вирощування рослин-регенерантів на живильному середовищі MS + 6-БАП 0,2%. Це дає змогу додатково отримати 3,5–4,4 т/га цінної за хімічним складом товарної продукції з діаметром коренеплодів 8,4–9,4 см та їх довжиною – 6,2–7,2 см.
10
Polishchuk, T. V., and V. V. Ketskalo V.V. "ПРОДУКТИВНІСТЬ СЕЛЕРИ КОРЕНЕПЛІДНОЇ У ВІДКРИТОМУ ҐРУНТІ ЗА РОЗМНОЖЕННЯ З МЕРИСТЕМ У КУЛЬТУРІ IN VITRO." Vegetable and Melon Growing, no. 66 (December 26, 2019): 6–15. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-06-15.
Full textAbstract:
В останні роки великий розвиток в нашій країні і за її межами отримав метод мікроклонального розмноження з меристем у культурі in vitro. Дослідження виконували в Уманському національному університеті садівництва. Упродовж 2016–2018 рр. встановлено, що для розмноження селери коренеплідної сортів Аніта та Цілитель у культурі in vitro з використанням традиційного агаризованого живильного середовища MS (Murashige, Skoog) потрібно додавати регулятори росту. За контроль вибрано живильне середовище MS (Murashige, Skoog). Для отримання генетично-ідентичного матеріалу досліджували склад живильного середовища з концентрацією регулятору росту рослин бензолоамінопурин (БАП) 0,2 %, 0,3, та 0,5 %. Відмічено, що перед висаджуванням з культурального посуду в касети рослини сорту Цілитель утворили більше калусної тканини у порівнянні з сортом Аніта. Встановлено, що застосування живильного середовища MS +6-БАП 0,2 % сприяє кращому росту культуральних рослин, розсади, збільшенню кількості листків та висоти рослини, що істотно підвищує вихід розмножувального матеріалу. Збільшення концентрації 6-БАП 0,3 % призводило до істотного зниження даних показників, а підвищення до 0,5 % не сприяло росту рослин. Після висаджування касетної розсади у відкритий ґрунт ріст рослин на перших етапах був повільним, а в міру їхнього пристосування до умов вирощування пришвидшувався. Через 30 діб після висаджування біометричні показники рослин вищими були за вирощування їх з додаванням до живильного середовища 6-БАП 0,2. Аналогічна тенденція відмічена і через 60 діб після висаджування розсади у відкритий ґрунт. Дослідження засвідчили, що більшу врожайність досліджуваних сортів та вищі якісні показники продукції забезпечило вирощування експлантів на середовищі MS+6-БАП 0,2 %. Встановлено, що застосування живильного середовища MS (Murashige, Skoog) з концентрацією регулятору росту рослин бензолоамінопурин (БАП) 0,2 %, 0,3, та 0,5 % сприяло, у порівнянні з контролем, кращому росту розсади, збільшенню кількості листків та висоти рослини, що істотно підвищує вихід розмножувального матеріалу. Проте, доведено, що для підвищення урожайності селери коренеплідної сортів Аніта та Цілитель доцільним є вирощування рослин-регенерантів на живильному середовищі MS + 6-БАП 0,2%. Це дає змогу додатково отримати 3,5–4,4 т/га цінної за хімічним складом товарної продукції з діаметром коренеплодів 8,4–9,4 см та їх довжиною – 6,2–7,2 см.
Dissertations / Theses on the topic "Показники інтенсивності росту рослин"
1
Загородня, Юлія Сергіївна. "Склад протиожеледних засобів та їх вплив на біооб’єкти." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2275.
Full textAbstract:
Загородня Ю. С. Склад протиожеледних засобів та їх вплив на біооб’єкти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 101 "Екологія" / наук. керівник Ю. Ю. Петруша. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 56 с.UA : В роботі 56 сторінок, 11 таблиць, 9 рисунків, було використано 50 літературних джерел, із них 13 іноземною мовою. Об’єкт дослідження: протиожеледні засоби різної концентрації.Предмет дослідження: показники, що характеризують інтенсивність росту насіння (енергія проростання, відсоток схожості, довжина коріння, довжина гіпокотилю, кількість бічних корінців).Метою даної роботи є вивчення впливу протиожеледних реагентів в залежності від концентрації діючої речовини на інтенсивність росту біооб’єктів.Методи досліджень та апаратура: мірні колби на 1000 мл, аналітичні ваги, ексикатор, чашки Петрі, pH-метр, термостат, мірні стакани 50 мл, 100 мл, піпетка 10 мл, колби, застосовувався метод визначення фітотоксичності.Провели фізико-хімічний аналіз найпоширеніших протиожеледних засобів. Експериментально визначили, що показники інтенсивності росту насіння залежать від концентрації діючої речовини протиожеледних реагентів.З’ясовано, що у концентраціях 5% та 10% всі досліджувані протиожеледні засоби мають інгібуючий вплив на рослини. У концентрації 1% бішофіт діє як добриво та стимулює проростання насіння (більшість показників інтенсивності росту вище контролю).
EN : In the work of 56 pages, 11 tables, 9 figures, was used 50 literary sources, 13 of them in a foreign language. Object of study: anti-icing agents of different concentrations. Subject of study: indicators that characterize the intensity of seed growth (germination energy, percentage of germination, length of roots, length of hypocotyl, number of lateral roots). The purpose of this work is to study the effect of anti-ice reagents, depending on the concentration of the active substance on the growth rate of biological objects. Research methods and apparatus: 1000 ml volumetric flasks, analytical balance, desiccator, petri dishes, pH-meter, thermostat, 50 ml beakers, 100 ml, 10 ml pipette, flasks, phytotoxicity determination method was used. Conducted physico-chemical analysis of the most common anti-icing agents. It has been experimentally determined that the rate of seed growth depends on the concentration of the active substance of anti-icing reagents. It has been found that in the concentrations of 5% and 10%, all the anti-icing agents tested have an inhibitory effect on plants. At a concentration of 1% bischofite acts as a fertilizer and stimulates seed germination (most indicators of growth intensity above control).
Reports on the topic "Показники інтенсивності росту рослин"
1
Савосько, Василь Миколайович, Юлія Віліївна Бєлик, and Юрій Васильович Лихолат. Оцінка життєвого стану деревних видів рослин природно поширених на девастованих землях залізорудного відвалу. «Софіївка» НАН України, September 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5428.
Full textAbstract:
Актуальність досліджень зумовлена важливістю пізнання закономірностей природного поширення деревних видів рослин на девастованих землях залізорудних відвалів Криворіжжя як теоретичної передумови гармонізації екологічного середовища промислових регіонів. Мета досліджень — з позиції екосистемного підходу оцінити сучасний життєвий стан деревних видів рослин, які природно зростають на девастованих землях залізорудного відвалу. Матеріалами роботи слугували результати власних досліджень, які виконували за загальноприйнятими методиками упродовж 2020–2021 рр., на території Петровського відвалу Криворізького залізорудного регіону. Оцінку сучасного життєвого стану виконували за методикою В.А. Алексєєва. В наш час рослинність на Петровському відвалі, який є модельним для регіону, представлена природними угрупованнями, має фрагментарний характер та являє собою рідколісся. Встановлено, що в межах Петровського відвалу природно зростають 32 види деревних та чагарникових рослин (25 родів та 15 родин). Сучасний життєвий стан деревних видів рослин відвалу оцінений як «Ослаблений» (65–71 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва). Такі чисельні значення життєвості деревостану на 21–28% нижчі за контрольні показники (природні угруповання Гурівського лісу). Отримані нами результати свідчать, що екологічні умови девастованих земель Петровського залізорудного відвалу відносно сприятливі для росту та розвитку деревних видів рослин. З’ясовано, що береза повисла (Betula рendula Roth.), клен ясенелистий (Acer negundo L.) та робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.) є достатньо адаптованими до умов місцезростань відвалу. Життєвий стан цих видів оцінено як «Здоровий»: 90–95 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва.
2
Савосько, Василь Миколайович, Юлія Віліївна Бєлик, and Юрій Васильович Лихолат. Оцінка життєвого стану деревних видів рослин природно поширених на девастованих землях залізорудного відвалу. «Софіївка» НАН України, September 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5428.
Full textAbstract:
Актуальність досліджень зумовлена важливістю пізнання закономірностей природного поширення деревних видів рослин на девастованих землях залізорудних відвалів Криворіжжя як теоретичної передумови гармонізації екологічного середовища промислових регіонів. Мета досліджень — з позиції екосистемного підходу оцінити сучасний життєвий стан деревних видів рослин, які природно зростають на девастованих землях залізорудного відвалу. Матеріалами роботи слугували результати власних досліджень, які виконували за загальноприйнятими методиками упродовж 2020–2021 рр., на території Петровського відвалу Криворізького залізорудного регіону. Оцінку сучасного життєвого стану виконували за методикою В.А. Алексєєва. В наш час рослинність на Петровському відвалі, який є модельним для регіону, представлена природними угрупованнями, має фрагментарний характер та являє собою рідколісся. Встановлено, що в межах Петровського відвалу природно зростають 32 види деревних та чагарникових рослин (25 родів та 15 родин). Сучасний життєвий стан деревних видів рослин відвалу оцінений як «Ослаблений» (65–71 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва). Такі чисельні значення життєвості деревостану на 21–28% нижчі за контрольні показники (природні угруповання Гурівського лісу). Отримані нами результати свідчать, що екологічні умови девастованих земель Петровського залізорудного відвалу відносно сприятливі для росту та розвитку деревних видів рослин. З’ясовано, що береза повисла (Betula рendula Roth.), клен ясенелистий (Acer negundo L.) та робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.) є достатньо адаптованими до умов місцезростань відвалу. Життєвий стан цих видів оцінено як «Здоровий»: 90–95 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва.
3
Савосько, Василь Миколайович, Юлія Віліївна Бєлик, and Юрій Васильович Лихолат. Оцінка життєвого стану деревних видів рослин природно поширених на девастованих землях залізорудного відвалу. «Софіївка» НАН України, September 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5428.
Full textAbstract:
Актуальність досліджень зумовлена важливістю пізнання закономірностей природного поширення деревних видів рослин на девастованих землях залізорудних відвалів Криворіжжя як теоретичної передумови гармонізації екологічного середовища промислових регіонів. Мета досліджень — з позиції екосистемного підходу оцінити сучасний життєвий стан деревних видів рослин, які природно зростають на девастованих землях залізорудного відвалу. Матеріалами роботи слугували результати власних досліджень, які виконували за загальноприйнятими методиками упродовж 2020–2021 рр., на території Петровського відвалу Криворізького залізорудного регіону. Оцінку сучасного життєвого стану виконували за методикою В.А. Алексєєва. В наш час рослинність на Петровському відвалі, який є модельним для регіону, представлена природними угрупованнями, має фрагментарний характер та являє собою рідколісся. Встановлено, що в межах Петровського відвалу природно зростають 32 види деревних та чагарникових рослин (25 родів та 15 родин). Сучасний життєвий стан деревних видів рослин відвалу оцінений як «Ослаблений» (65–71 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва). Такі чисельні значення життєвості деревостану на 21–28% нижчі за контрольні показники (природні угруповання Гурівського лісу). Отримані нами результати свідчать, що екологічні умови девастованих земель Петровського залізорудного відвалу відносно сприятливі для росту та розвитку деревних видів рослин. З’ясовано, що береза повисла (Betula рendula Roth.), клен ясенелистий (Acer negundo L.) та робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.) є достатньо адаптованими до умов місцезростань відвалу. Життєвий стан цих видів оцінено як «Здоровий»: 90–95 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва.