Journal articles: 'Показники інтенсивності росту рослин'

1

Iusypiva, Т. I. "Вплив промислових викидів SO2 та NO2 на морфометричні показники самосіву та підросту Robinia Pseudoacacia L." Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 45 (January 21, 2019): 118–23. http://dx.doi.org/10.15421/411619.

Full text

Abstract:

Вивчено дію промислових емісій SO2 та NO2 на біометричні показники стебласамосіву та однорічного пагона підросту Robinia pseudoacacia L. в умовах степово-го Придніпров’я. Виявлено, що за дії на рослини робінії псевдоакації токсичних га-зів відбуваються зміни інтенсивності росту осьових органів і асиміляційного апа-рату. Запропоновано чутливі тест-параметри (довжина головного кореня, площалистка та асиміляційної поверхні самосіву) для фітоіндикації стану молодих рослинR. pseudoacacia в техногенних умовах зростання

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Iusypiva, Т. I. "Вплив промислових викидів SO2 та NO2 на морфометричні показники самосіву та підросту Robinia Pseudoacacia L." Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 45 (January 21, 2019): 118–23. http://dx.doi.org/10.15421/441619.

Full text

Abstract:

Вивчено дію промислових емісій SO2 та NO2 на біометричні показники стебласамосіву та однорічного пагона підросту Robinia pseudoacacia L. в умовах степово-го Придніпров’я. Виявлено, що за дії на рослини робінії псевдоакації токсичних га-зів відбуваються зміни інтенсивності росту осьових органів і асиміляційного апа-рату. Запропоновано чутливі тест-параметри (довжина головного кореня, площалистка та асиміляційної поверхні самосіву) для фітоіндикації стану молодих рослинR. pseudoacacia в техногенних умовах зростання

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Лихолат, Юрій В., Ніна О. Хромих, Ана А. Алексєєва, Тетяна Ю. Лихолат, Олена А. Лихолат, Олена В. Вишнікіна, Вадим Р. Давидов, Роман Є. Єфанов, and Іван П. Григорюк. "ОСОБЛИВОСТІ ВОДООБМІННИХ ПРОЦЕСІВ НЕТРАДИЦІЙНИХ МАЛОПОШИРЕНИХ ПЛОДОВИХ РОСЛИН В УМОВАХ СТЕПОВОГО ПРИДНІПРОВ’Я ЯК КРИТЕРІЙ РОЗШИРЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ПРОДУКЦІЇ З ВИСОКОЮ БІОЛОГІЧНОЮ ЦІННІСТЮ." Екологічний вісник Криворіжжя 5 (June 26, 2020): 112–26. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4358.

Full text

Abstract:

. У степовій зоні України використання у міських фітоценозах нетрадиційних малопоширених плодових рослин останнім часом набуло широких масштабів. Проте, на території степового Придніпров’я інтродукована недостатня для промислового садівництва кількість видів, включаючи природні та гібридні види родів Chaenomeles Lindl. і Berberis L. Метою роботи було – порівняння показників водного обміну в листках п’яти видів барбарисів і шести видів хеномелесів, які зростають у Ботанічному саду Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Континентальність клімату регіону може неоднаково сприятливо впливати на всі інтродуковані види рослин навіть у межах роду. Оскільки оптимальні умови росту і розвитку представників родів Chaenomeles і Berberis залежать від багатьох чинників, передусім від водного режиму, актуальним є вивчення особливостей процесів водообміну рослин, який може характеризувати пристосованість цих видів до складних кліматичних умов південного сходу України. Визначено показники інтенсивності транспірації та водного дефіциту у листках п’яти видів барбарису і шести видів хеномелесу. Встановлено загальну антиоксидантну здатність плодів. Для порівняння середніх значень вибірок застосовували критерій достовірно значущої різниці групових середніх Тьюкі. Реакція інтродукованих рослин родів Chaenomeles і Berberis на рівень вологи у степовому регіоні підтвердила універсальний механізм адаптації рослин до аридних умов. Оскільки для цих видів відмічений помірний водний дефіцит в посушливих умовах, що визначає їх високу стійкість до кліматичних умов Степового Придніпров’я, вони можуть бути рекомендованими для інтродукції в сільськогосподарське та індивідуальне садівництво як з метою отримання біологічно цінної сировини для промислового виробництва функціональних продуктів, так і розширення асортименту плодової продукції для власників присадибних ділянок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Orlova, L. D. "Інтенсивність транспірації лучних рослин лівобережного лісостепу України." Biosystems Diversity 17, no. 1 (December 8, 2008): 166–71. http://dx.doi.org/10.15421/010925.

Full text

Abstract:

Наведено результати дослідження інтенсивності транспірації 40 видів лучних рослин Лівобережного Лісостепу України. Визначені середні показники швидкості випаровування води різними видами рослин, коливання меж показників і різниці між максимальними та мінімальними значеннями, показано сезонну динаміку. Умовно вивчені види поділено на три групи рослин за особливостями добування води та інтенсивністю транспірації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Danylenko, O. M., N. Yu Vysotska, P. B. Tarnopilsky, and M. Н. Rumiantsev. "Вплив регуляторів росту рослин на ріст і масу сіянців дуба звичайного у Південно-східному Лісостепу України." Forestry and Forest Melioration, no. 138 (June 21, 2021): 59–67. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.59.

Full text

Abstract:

Наведено результати досліджень впливу регуляторів росту рослин на біометричні показники та масу однорічних сіянців дуба звичайного (Quercus robur L.) із закритою кореневою системою. Сіянці вирощено в контейнерах із агроволокна в умовах відкритого ґрунту. Виявлено, що під час передвисівної обробки жолудів найефективнішими є варіанти застосування «Агростимуліну» у концентрації 8 мл·л-1, «Чаркору» – 4 мл·л-1 та «Триману-1» – 150 мг·л-1. Найбільший позитивний вплив на біометричні показники та масу однорічних сіянців під час вирощування (трикратне підживлювання сіянців регуляторами росту рослин упродовж вегетаційного періоду) відзначено у варіантах, де застосовували «Мегафол» у концентрації 1 мл·л-1 та «Радіфарм» – 2,5 мл·л-1. Результати проведених досліджень свідчать про доцільність застосування досліджуваних регуляторів росту рослин під час вирощування сіянців дуба звичайного із закритою кореневою системою в умовах відкритого ґрунту та подальшого їхнього використання під час лісовідновлення й лісорозведення в Південно-східному Лісостепу України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Tkachuk, Olesіa. "Вплив паклобутразолу на анатомо-морфологічні показники рослин картоплі." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 2(302) (October 25, 2018): 47–50. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2015-302-47-50.

Full text

Abstract:

Вивчено дію триазолпохідного препарату паклобутразолу на ріст, формування стебла та листкового апарату рослин картоплі. Встановлено, що при дії ретарданту відбувалося пригнічення росту, що призводило до потовщення стебла. У рослин, оброблених ретардантом, відбувалося збільшення розмірів стовпчастих і губчастих клітин листка та кількості продихів і їх площі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Savuschyk, M. P., O. I. Khromulyak, G. A. Shlonchak, and I. V. Yashchuk. "Вплив регуляторів росту рослин на ріст сіянців сосни звичайної в умовах відкритого ґрунту (ДП «Київська ЛНДС»)." Forestry and Forest Melioration, no. 136 (June 25, 2020): 78–82. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.136.2020.78.

Full text

Abstract:

Наведено результати досліджень впливу регуляторів росту рослин на якісні показники насіння й ростові характеристики сіянців сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Дослідження проводили у відкритому ґрунті розсадника ДП «Київська лісова науково-дослідна станція». Для дослідів використано препарати Епін екстра, Гумат ультра, Мегафол і Стімпо. Вплив регуляторів росту рослин на насіння досліджували методом його передпосівного оброблювання водними розчинами препаратів. Регулятори росту рослин застосовували обприскуванням і поливанням сходів від час вирощування сіянців. Встановлено, що із випробуваних препаратів найбільший стимулювальний ефект для пророщування насіння сосни звичайної виявив препарат Стімпо. Підживлення сіянців регуляторами росту рослин сприяло збільшенню біометричних і вагових показників. Максимальне достовірне перевищення висоти, діаметра кореневої шийки, довжини коренів і середньої маси одного сіянця над контролем відзначено в результаті використання препарату Мегафол. Проведені дослідження свідчать про доцільність застосування препарата Стімпо для підготування насіння до висівання й біостимулятора Мегафол – під час вирощування сіянців сосни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Єременко, О. А., and О. В. Онищенко. "ДИНАМІКА ЗМІН БІОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОСЛИН СОНЯШНИКУ ЗАЛЕЖНО ВІД ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА РЕГУЛЯТОРА РОСТУ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 25, 2020): 93–103. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.11.

Full text

Abstract:

Вирощування соняшнику та виробництво соняшникової олії займає провідне місце і сягає близько 95 % від загального обсягу рослинних олій. У статті наведені результати досліджень високоолеїно-вих гібридів Коломбі і Таленто компанії Сингента за умови різної обробки ґрунту та застосування регуляторів росту рослин АКМ-К1 і АКМ-К2 у різних комбінаціях в умовах недостатнього зволо-ження Південного Степу України. Досліди проводили протягом 2017–2019 рр. на полях ТОВ «Енер-гія-2000» Мелітопольського району Запорізької області. Ґрунти господарства ‒ чорноземи південні важкосуглинкові. Роки дослідження різнилися за кількістю опадів, але усі характеризувалися силь-ною посухою на різних етапах росту і розвитку рослин соняшнику. Регулятор росту рослин АКМ-К1 застосовували для передпосівної обробки насіння соняшнику, а РРР АКМ-К2 ‒ по вегетуючим росли-нам. Відбір зразків рослин проводили відповідно до шкали ВВСН та загальноприйнятих методик. Суттєвої різниці між гібридами за кількістю листків на рослинах не встановлено. У варіанті АКМ-К1+АКМ-К2 на рослинах гібрида Таленто (на глибокому рихленні) було встановлено максимальну висоту (172,9 см) за даними 2019 року. І цього ж року у варіанті АКМ-К1+АКМ-К2 на глибокому ри-хленні рослини гібрида Коломбі сформували максимальний діаметр стебла (2,93 см). 2018 року, який видався найпосушливим серед досліджуваних, вплив регуляторів росту рослин АКМ-К1 і АКМ-К2 був максимальний. Це підтверджується збільшенням лінійних розмірів, наприклад, у рослин гібриду Ко-ломбі на глибокому рихленні показники збільшувалися від 9,7 до 22,7 %, а на оранці від 8,0 до 23,0 %. Для рослин соняшнику гібрида Таленто на глибокому рихленні ці показники становили від 8,1 до 26,5 %, а на оранці від 6,7 до 26,2 %. Встановлено, що найбільший вплив на формування біометрич-них показників соняшнику гібридів Коломбі та Таленто мали гідротермічні умови року. Коефіцієнт кореляції між кількістю опадів і діаметром стебла дорівнює r=0,806, а між кількістю опадів і ви-сотою рослин r=0,956. Отже, пропонуємо застосовувати антистресові технології для вирощування високих урожаїв соняшнику з регуляторами росту рослин АКМ-К1 та АКМ-К2 та для збереження продуктивної вологи у ґрунті проводити глибоке рихлення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Polishchuk, T. V., and V. V. Ketskalo V.V. "ПРОДУКТИВНІСТЬ СЕЛЕРИ КОРЕНЕПЛІДНОЇ У ВІДКРИТОМУ ҐРУНТІ ЗА РОЗМНОЖЕННЯ З МЕРИСТЕМ У КУЛЬТУРІ IN VITRO." Vegetable and Melon Growing, no. 66 (December 26, 2019): 6–15. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-06-15.

Full text

Abstract:

В останні роки великий розвиток в нашій країні і за її межами отримав метод мікроклонального розмноження з меристем у культурі in vitro. Дослідження виконували в Уманському національному університеті садівництва. Упродовж 2016–2018 рр. встановлено, що для розмноження селери коренеплідної сортів Аніта та Цілитель у культурі in vitro з використанням традиційного агаризованого живильного середовища MS (Murashige, Skoog) потрібно додавати регулятори росту. За контроль вибрано живильне середовище MS (Murashige, Skoog). Для отримання генетично-ідентичного матеріалу досліджували склад живильного середовища з концентрацією регулятору росту рослин бензолоамінопурин (БАП) 0,2 %, 0,3, та 0,5 %. Відмічено, що перед висаджуванням з культурального посуду в касети рослини сорту Цілитель утворили більше калусної тканини у порівнянні з сортом Аніта. Встановлено, що застосування живильного середовища MS +6-БАП 0,2 % сприяє кращому росту культуральних рослин, розсади, збільшенню кількості листків та висоти рослини, що істотно підвищує вихід розмножувального матеріалу. Збільшення концентрації 6-БАП 0,3 % призводило до істотного зниження даних показників, а підвищення до 0,5 % не сприяло росту рослин. Після висаджування касетної розсади у відкритий ґрунт ріст рослин на перших етапах був повільним, а в міру їхнього пристосування до умов вирощування пришвидшувався. Через 30 діб після висаджування біометричні показники рослин вищими були за вирощування їх з додаванням до живильного середовища 6-БАП 0,2. Аналогічна тенденція відмічена і через 60 діб після висаджування розсади у відкритий ґрунт. Дослідження засвідчили, що більшу врожайність досліджуваних сортів та вищі якісні показники продукції забезпечило вирощування експлантів на середовищі MS+6-БАП 0,2 %. Встановлено, що застосування живильного середовища MS (Murashige, Skoog) з концентрацією регулятору росту рослин бензолоамінопурин (БАП) 0,2 %, 0,3, та 0,5 % сприяло, у порівнянні з контролем, кращому росту розсади, збільшенню кількості листків та висоти рослини, що істотно підвищує вихід розмножувального матеріалу. Проте, доведено, що для підвищення урожайності селери коренеплідної сортів Аніта та Цілитель доцільним є вирощування рослин-регенерантів на живильному середовищі MS + 6-БАП 0,2%. Це дає змогу додатково отримати 3,5–4,4 т/га цінної за хімічним складом товарної продукції з діаметром коренеплодів 8,4–9,4 см та їх довжиною – 6,2–7,2 см.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Polishchuk, T. V., and V. V. Ketskalo V.V. "ПРОДУКТИВНІСТЬ СЕЛЕРИ КОРЕНЕПЛІДНОЇ У ВІДКРИТОМУ ҐРУНТІ ЗА РОЗМНОЖЕННЯ З МЕРИСТЕМ У КУЛЬТУРІ IN VITRO." Vegetable and Melon Growing, no. 66 (December 26, 2019): 6–15. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-06-15.

Full text

Abstract:

В останні роки великий розвиток в нашій країні і за її межами отримав метод мікроклонального розмноження з меристем у культурі in vitro. Дослідження виконували в Уманському національному університеті садівництва. Упродовж 2016–2018 рр. встановлено, що для розмноження селери коренеплідної сортів Аніта та Цілитель у культурі in vitro з використанням традиційного агаризованого живильного середовища MS (Murashige, Skoog) потрібно додавати регулятори росту. За контроль вибрано живильне середовище MS (Murashige, Skoog). Для отримання генетично-ідентичного матеріалу досліджували склад живильного середовища з концентрацією регулятору росту рослин бензолоамінопурин (БАП) 0,2 %, 0,3, та 0,5 %. Відмічено, що перед висаджуванням з культурального посуду в касети рослини сорту Цілитель утворили більше калусної тканини у порівнянні з сортом Аніта. Встановлено, що застосування живильного середовища MS +6-БАП 0,2 % сприяє кращому росту культуральних рослин, розсади, збільшенню кількості листків та висоти рослини, що істотно підвищує вихід розмножувального матеріалу. Збільшення концентрації 6-БАП 0,3 % призводило до істотного зниження даних показників, а підвищення до 0,5 % не сприяло росту рослин. Після висаджування касетної розсади у відкритий ґрунт ріст рослин на перших етапах був повільним, а в міру їхнього пристосування до умов вирощування пришвидшувався. Через 30 діб після висаджування біометричні показники рослин вищими були за вирощування їх з додаванням до живильного середовища 6-БАП 0,2. Аналогічна тенденція відмічена і через 60 діб після висаджування розсади у відкритий ґрунт. Дослідження засвідчили, що більшу врожайність досліджуваних сортів та вищі якісні показники продукції забезпечило вирощування експлантів на середовищі MS+6-БАП 0,2 %. Встановлено, що застосування живильного середовища MS (Murashige, Skoog) з концентрацією регулятору росту рослин бензолоамінопурин (БАП) 0,2 %, 0,3, та 0,5 % сприяло, у порівнянні з контролем, кращому росту розсади, збільшенню кількості листків та висоти рослини, що істотно підвищує вихід розмножувального матеріалу. Проте, доведено, що для підвищення урожайності селери коренеплідної сортів Аніта та Цілитель доцільним є вирощування рослин-регенерантів на живильному середовищі MS + 6-БАП 0,2%. Це дає змогу додатково отримати 3,5–4,4 т/га цінної за хімічним складом товарної продукції з діаметром коренеплодів 8,4–9,4 см та їх довжиною – 6,2–7,2 см.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Кулик, Г. А., В. П. Резніченко, Н. М. Трикіна, and В. О. Малаховська. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У ЦЕНТРАЛЬНІЙ УКРАЇНІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 43–49. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.05.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто питання ефективності застосування регуляторів росту рослин при виро-щуванні цукрових буряків. Регулятори росту в сучасному сільськогосподарському виробництві є складовою частиною технологій вирощування цукрових буряків. Створення сучасних регуляторів ро-сту і результати наукових досліджень слугують підставою по-новому використати ці препарати в аграрному виробництві. Існують технології використання цих препаратів як для передпосівної обро-бки насіння, так і для обприскування вегетуючих рослин у різні фази вегетації. Рістрегулюючі речо-вини активізують фізіологічні процеси розвитку цукрових буряків, забезпечують реалізацію генетич-ного потенціалу культури, сприяють зниженню залежності вегетативного процесу від абіотичних факторів навколишнього природнього середовища (в результаті оптимізації умов вирощування спо-стерігається підвищення урожайності та цукристості коренеплодів). При проведенні досліджень використовували регулятори росту як для передпосівної обробки насіння, так і комплексно з оброб-кою вегетуючих рослин. При обробці насіння цукрових буряків встановлено, що регулятори росту сприяли підвищенню польової схожості та більш інтенсивному наростанню маси рослин на почат-кових фазах росту і розвитку культури. За даними динаміки наростання маси коренеплодів цукрових буряків протягом вегетації зафіксовано, що застосування регуляторів росту рослин сприяло збіль-шенню цього показника. Однак у разі застосуванні регуляторів росту Стимпо та Регоплант як для обробки насіння, так і для обприскування вегетуючих рослин цукрових буряків спостерігається най-вищий показник. Продуктивність цукрових буряків залежить від багатьох факторів і зокрема від застосування регуляторів росту рослин. Результати проведених досліджень свідчать про те, що застосування рістрегулюючих речовин при вирощуванні цукрових буряків є одним з найбільш ефек-тивних агрозаходів для підвищення продуктивності культури. З’ясовано, що у разі комплексного за-стосування таких регуляторів росту, як Стимпо та Регоплант отримані суттєво вищі показники врожайності і цукристості коренеплодів та збору цукру з одиниці площі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Kovalevskii, S. В., and A. V. Krol. "Пристигаючі та стиглі насадження сосни звичайної на ґрунтах із кристалічними породами." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 7 (September 27, 2018): 9–12. http://dx.doi.org/10.15421/40280701.

Full text

Abstract:

Висвітлено особливості росту пристигаючих і стиглих насаджень сосни звичайної Житомирського Полісся в умовах свіжих суборів на ґрунтах із кристалічними породами та без них. Виявлено вплив наявності кристалічних порід у ґрунті на інтенсивність росту та розвитку окремих дерев та насаджень загалом. Проаналізовано приріст дерев за діаметром та висотою залежно від наявності каменів у ґрунті. З'ясовано, що на стадії стиглості насаджень знижується інтенсивність росту дерев за висотою, послаблюється їх приріст за діаметром. На цій стадії немає диференціації дерев. Показано, що в цьому віковому періоді зменшується приріст гілок за довжиною, тому знижується зімкненість крон у насадженнях, що супроводжується не тільки зміною трав'яних рослин у покриві з тіньовитривалих до світлолюбних, але і з'являється самосів деревних рослин. Наведено результати вивчення впливу доглядових рубань різної інтенсивності на формування крони, приріст за діаметром і висотою, а також продуктивність насаджень на ділянках стиглих і пристигаючих насаджень залежно від наявності кристалічних порід у ґрунті.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Bratilova, N., R. Matveeva, O. Butorova, and Ju Scherba. "Особливості росту сосни кедрової сибірської різного географічного походження у культурах 17-46-річного віку." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 13 (January 14, 2018): 59–63. http://dx.doi.org/10.15421/411507.

Full text

Abstract:

Охарактеризовано особливості інтенсивності росту сосни кедрової сибірської 17-46-річного віку в загущених посадках залежно від місця збору насіння. Дослідження проведено у Караульному дільничному лісництві Навчально-дослідного лісгоспу Сибірського державного технічного університету (зелена зона м. Красноярська), 56°00` пн.ш., 92°30` сх.д., висота над рівнем моря становить 300 м. Дослідну ділянку створено садінням шестирічних сіянців за схемою 2 х 1 м. Сіянці вирощено з насіння, зібраного в популяціях Алтаю, Хакасії, Красноярського краю, Іркутської і Читинської областей. Середня висота дерев у 17-річному біологічному віці становила 2,2 м, у 28-річному – 7,1 м, у 46-річному – 15,9 м. Встановлено, що лідерські позиції за висотою і діаметром стовбура дерев змінюються залежно від віку. Так, 17-річні деревні рослини відрізнялися найбільшими показниками в шуміхінскому (місцевому) і північно-єнісейському варіантах. Дерева 28-46-річного віку мали перевищення за висотою та діаметром стовбура в шуміхінскому, алтайському, черемхівському, читинському варіантах (висота над рівнем моря становить 500-1000 м, пн.ш. – від 50°22` до 56°00`, сх.д. – 86°54`-108°43`). Відношення висоти дерева до діаметра стовбура змінювалося від 0,83 у 17-річному віці до 1,16 – у 46-річному. Відзначено збільшення співвідношення між висотою дерева і діаметром стовбура з віком, що свідчить про підвищену конкуренцію дерев. Кореляція між висотою, діаметром стовбура насіннєвого потомства і показниками материнських популяцій в перші роки вирощування відсутня; у 46-річному віці тіснота зв’язку між висотою, діаметром дерев і класом бонітету материнських популяцій помірна. До 46-річного віку в дослідних посадках відбувався природний відбір і збережені екземпляри, незалежно від географічного походження, відрізнялися кращими біометричними показниками. Проведено відбір кращих дерев для вирощування селекційного садивного матеріалу. До групи швидкорослих віднесено дерева читинського, алтайського, черемхівського і шумихінського походжень. Відсталі в рості дерева представляють північно-єнісейське, слюдянське і сонське походження. Відмінності підтверджуються показником достовірності (tф > t05).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Халак, В., Б. Гутий, О. Бордун, and М. Ільченко. "РІВЕНЬ АДАПТАЦІЇ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ СВИНОМАТОК РІЗНОЇ ВНУТРІПОРОДНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ЗА КОЕФІЦІЄНТОМ ІНТЕНСИВНОСТІ СПАДУ РОСТУ У РАННЬОМУ ОНТОГЕНЕЗІ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 2-3 (April 8, 2021): 218–23. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.041.

Full text

Abstract:

В статті наведено результати досліджень показників росту ремонтних свинок великої білої породи у ранньому онтогенезі, тривалості життя та племінного використання свиноматок, а також їх відтворювальних якостей. Дослідження проведено в агроформуваннях Дніпропетровської області та лабораторії тваринництва Державної установи «Інститут зернових культур НААН України». Роботу виконано згідно програми наукових досліджень НААН №31 ««Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві»).Встановлено, що показники «середньодобовий приріст живої маси за період контрольного вирощування від 2 до 6-місячного віку, кг» коливається у межах від 0,426 до 0,607 кг, «відносний приріст живої маси за період контрольного вирощування від 2 до 6-місячного віку, %» - від 113,04 до 145,10 %, коефіцієнт інтенсивності спаду росту – від 37,85 до 93,70 балів. Свиноматки з коефіцієнтом інтенсивності спаду росту 37,85-57,45 балів переважали ровесниць з показником73,53-93,70 балів за основними ознаками відтворювальних якостей у середньому на 8,14 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Gritzay, Z. V., and A. G. Denisenko. "Насіннєва продуктивність деревних рослин в умовах забруднення довкілля викидами металургійного підприємства." Biosystems Diversity 19, no. 2 (October 18, 2011): 40–44. http://dx.doi.org/10.15421/011124.

Full text

Abstract:

Вивчено вплив забруднення довкілля викидами металургійного підприємства на показники плодоношення деревних рослин. Результати дослідження свідчать про зниження інтенсивності плодоношення, зменшення розмірів плодів, насіння, насіннєвих камер у деревних порід за дії техногенних емісій. Встановлено зниження маси 1 000 насінин. Виявлено збільшення кількості плодів із порушеннями розвитку: недорозвиток і аномальна форма крилатки сенівв я і айланта, викривлення та звуження або розширення окремих ділянок коробочки в катальпи. Надано рекомендації щодо використання чутливих показників насіннєвої продуктивності деревних рослин у моніторингових дослідженнях за умов техногенного навантаження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Заіменко, Наталія, Наталія Павлюченко, Наталія Дідик, Наталія Елланська, and Олена Юношева. "ЗАСТОСУВАННЯ КРЕМНІЙВМІСНОГО МІНЕРАЛУ АНАЛЬЦИМУ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНИХ, АЛЕЛОПАТИЧНИХ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СИСТЕМИ РОСЛИНА—ҐРУНТ." Science and Innovation 18, no. 1 (February 14, 2022): 44–55. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.01.044.

Full text

Abstract:

Вступ. Глобальні кліматичні зміни спричинюють нерівномірність опадів, що погіршує водно-фізичні властивості ґрунту та порушує мікробіологічні процеси. Як наслідок може виникати алелопатична ґрунтовтома.Проблематика. Пошук й розроблення нових ефективних та безпечних заходів регулювання фізіолого-біохімічного, алелопатичного й мікробіологічного стану системи рослина–ґрунт є нагальною необхідністю за умов нестабільноїекологічної ситуації.Мета. Оптимізувати фізіолого-біохімічні, алелопатичні й мікробіологічні характеристики системи рослина–ґрунт за умов недостатнього вологозабезпечення та ґрунтовтоми шляхом застосування кремнійвмісного мінералу анальциму.Матеріали й методи. У модельних вегетаційних дослідах вивчали вплив кремнійвмісного мінералу анальцимуу концентрації 0, 100, 200 та 300 мг на 200 мл ґрунтового субстрату на показники росту, водного режиму рослин пшениці та кукурудзи за різних умов зволоження (20, 40 та 60% повної вологоємкості) та типу ґрунтового субстрату. У польовому експерименті анальцим вносили в ґрунтовий субстрат перед посадкою насіння під рослини цукрового буряку у нормі 50 кг/га. У модельних та польових дослідах аналізували перебіг редокс-процесів, вміст фенолів та мікробіологічні показники ґрунту.Результати. Використання анальциму оптимізувало показники росту, водного режиму рослин, а також алелопатичні характеристики системи рослина–ґрунт шляхом зниження вмісту вільних фенолів, активізації розвитку мікробних ценозів й редокс-процесів. При цьому відмічено відсутність фітотоксичного прояву анальциму,Висновки. Запропоновано застосування анальциму для покращення фізіолого-біохімічних, алелопатичних й мікробіологічних властивостей системи рослина–ґрунт. Окреслено перспективи використання мінералу для підвищення адаптаційної здатності рослин за умов посухи та для подолання наслідків ґрунтовтоми.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Polyvanyi, Stepan. "Вплив інгібіторів росту на листковий апарат маку олійного." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 8(381) (February 15, 2019): 11–16. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-381-11-16.

Full text

Abstract:

В умовах польового досліду вивчали вплив хлормекватхлориду та фолікуру на морфологічні особливості формування листкової поверхні й анатомічні показники листків рослин маку олійного. Показано, що обробка рослин маку інгібіторами росту приводить до посилення галуження стебла, збільшення кількості, маси, площі листків на рослині та тривалості їх життя. Такі зміни можуть сприяти подовженню синтезу й накопиченню асимілятів й мати позитивний вплив на врожайність культури. Протягом періоду вегетації, незалежно від погодних умов, кількість листків в оброблених ретардантами рослин була більшою, ніж у контрольних і, відповідно, на кінець вегетації становила у варіанті з хлормекватхлоридом *19,18±0,59; із фолікуром – *18,62±0,45, проти контролю, де кількість листків дорівнювала 16,53±0,39. Більш ефективним було застосування розчину хлормекватхлориду, порівняно з фолікуром. Аналогічну тенденцію простежимо за дії регуляторів росту на площу листкової поверхні, котра зростала у всіх варіантах дослідження.Використання ретардантів четвертинної амонієвої солі хлормекватхлориду й триазолпохідного препарату фолікуру призводило до потовщення основної асиміляційної тканини листка хлоренхіми внаслідок розростання її клітин, а також сприяло збільшенню чисельності продихів і загальної їх площі на одиницю поверхні листка.Формування потужнішого листкового апарату забезпечило підвищення продуктивності рослин маку олійного. Установлено, що застосування антигіберелінових регуляторів росту призводить до позитивних змін у структурі врожаю – збільшення кількості коробочок на рослині, насінин у плодах, маси самого насіння. Це сприяло зростанню продуктивності рослин маку олійного й, отже, у варіанті із застосуванням хлормекватхлориду врожайність становить *895,43±10,35 кг/га, фолікуру – *869,52±11,52 кг/га, проти контролю, де продуктивність дорівнювала 812,66±9,64кг/га.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Palamarchuk, I. I. "ДИНАМІКА РОСТУ ЛИСТКІВ, УРОЖАЙНІСТЬ І БІОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ОЗНАК СОРТІВ І ГІБРИДІВ ПАТИСОНА У ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОМУ УКРАЇНИ." Vegetable and Melon Growing, no. 66 (January 2, 2020): 66–71. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-66-71.

Full text

Abstract:

Мета. Вивчення впливу сорту, гібриду на динаміку наростання площі листків, врожайність та біометричні показники продукції патисона в Лісостепу Правобережному України. Методи. Площа листків сортів та гібриду патисона для визначення впливу на врожайність рослин. Для цього проводили вимірювання площі листків в динаміці по фазах росту та розвитку рослин. Результати. За результатами проведених досліджень у 2016-2018 рр. сорти та гібрид формували різну площу листків, яка змінювалась в динаміці залежно від фази росту та розвитку рослин і здійснювала вплив на продуктивність рослин патисона. Висновки. Встановлено вплив сорту, гібриду на біометричні показники рослин патисона. Найбільшу довжину стебла відмічено у гібриду Санні Делайт F1 – 68,1см, що більше контрольного варіанту на 10,6 см. Товщину стебла найбільшу мав сорт Женічка – 32,4 мм. Найбільшу кількість листків сформували рослини гібриду Санні Делайт F1 – 24,0 шт./рослину та сорту Женічка – 21,8 шт./рослину, що більше контрольного варіанту на 5,4 та 3,2 шт./рослину. В динаміці найбільшу площу листків по фазах розвитку рослин мав сорт Женічка та гібрид СанніДелайт F1. У фазу цвітіння цей показник становив 0,6 та 1,2 тис. м2/га та 2,5 та 3,4 тис. м2/га у фазу технічної стиглості. Врожайність рослин патисону залежала від біологічних особливостей сортів та гібриду, а також від погодних умов, що склалися за вегетаційний період рослин проведених років досліджень. Сорт Женічка та гібрид Санні Делайт F1 в середньому за роки досліджень забезпечиливідповідно найбільшу врожайність – 42,5 – 47,2 т/га, приріст яких відносно контролю дорівнював 2,1 та 6,8 т/га. Найбільшу кількість плодів відмічено у сорту Сашенька та гібриду Санні Делайт F1, де приріст відносно контролю склав – 2,9 та 5,3 шт./рослину. Найбільша маса та діаметр плоду була у сорту Перлинка (контроль) – 285 г та 14,5 см. Найменшу масу та діаметр плоду відмічено у гібриду Санні Делайт F1 – 235 г та 11,5 см, що пов’язано з інтенсивним формуванням більшої кількості плодів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Palamarchuk, I. I. "ДИНАМІКА РОСТУ ЛИСТКІВ, УРОЖАЙНІСТЬ І БІОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ОЗНАК СОРТІВ І ГІБРИДІВ ПАТИСОНА У ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОМУ УКРАЇНИ." Vegetable and Melon Growing, no. 66 (January 2, 2020): 66–71. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-66-71.

Full text

Abstract:

Мета. Вивчення впливу сорту, гібриду на динаміку наростання площі листків, врожайність та біометричні показники продукції патисона в Лісостепу Правобережному України. Методи. Площа листків сортів та гібриду патисона для визначення впливу на врожайність рослин. Для цього проводили вимірювання площі листків в динаміці по фазах росту та розвитку рослин. Результати. За результатами проведених досліджень у 2016-2018 рр. сорти та гібрид формували різну площу листків, яка змінювалась в динаміці залежно від фази росту та розвитку рослин і здійснювала вплив на продуктивність рослин патисона. Висновки. Встановлено вплив сорту, гібриду на біометричні показники рослин патисона. Найбільшу довжину стебла відмічено у гібриду Санні Делайт F1 – 68,1см, що більше контрольного варіанту на 10,6 см. Товщину стебла найбільшу мав сорт Женічка – 32,4 мм. Найбільшу кількість листків сформували рослини гібриду Санні Делайт F1 – 24,0 шт./рослину та сорту Женічка – 21,8 шт./рослину, що більше контрольного варіанту на 5,4 та 3,2 шт./рослину. В динаміці найбільшу площу листків по фазах розвитку рослин мав сорт Женічка та гібрид СанніДелайт F1. У фазу цвітіння цей показник становив 0,6 та 1,2 тис. м2/га та 2,5 та 3,4 тис. м2/га у фазу технічної стиглості. Врожайність рослин патисону залежала від біологічних особливостей сортів та гібриду, а також від погодних умов, що склалися за вегетаційний період рослин проведених років досліджень. Сорт Женічка та гібрид Санні Делайт F1 в середньому за роки досліджень забезпечиливідповідно найбільшу врожайність – 42,5 – 47,2 т/га, приріст яких відносно контролю дорівнював 2,1 та 6,8 т/га. Найбільшу кількість плодів відмічено у сорту Сашенька та гібриду Санні Делайт F1, де приріст відносно контролю склав – 2,9 та 5,3 шт./рослину. Найбільша маса та діаметр плоду була у сорту Перлинка (контроль) – 285 г та 14,5 см. Найменшу масу та діаметр плоду відмічено у гібриду Санні Делайт F1 – 235 г та 11,5 см, що пов’язано з інтенсивним формуванням більшої кількості плодів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Fuchylo, Ya, and O. Serediuk. "Ялина європейська у Правобережному Лісостепу України: перспективи використання та вдосконалення способів розмноження." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 16 (May 31, 2018): 81–89. http://dx.doi.org/10.15421/411809.

Full text

Abstract:

У Правобережному Лісостепу пристигаючі деревостани (вік 51-70 років) займають 43,5 % від загальної площі ялинників. Стиглі і перестійні насадження становлять понад 21,0 %, а молодняки – 13,9 %. Загалом насадження ялини європейської характеризуються високими лісівничо-таксаційними показниками. Частка участі ялини у складі штучних насаджень регіону досліджень з часом зменшується. Дослідження клонової лісонасінної плантації ялини (свіжа діброва, D2) показали, що найвищими показниками росту (Ib клас бонітету) відзначалося клонове потомство плюсових дерев з Хмельницької та Сумської областей. Найнижчі показники росту відзначені у клонів прибалтійського походження. Встановлено, що за рахунок використання стимуляторів росту і розвитку рослин можливе підвищення схожості насіння ялини європейської на 30,7 % і приживлюваності лісових культур – на 36,8 % порівняно з контролем. Визначено оптимальні умови для ефективного клонального мікророзмноження рослин ялини європейської. Встановлено, що отримання 90 % асептичних здатних до регенерації мікропагонів забезпечує почергове витримування експлантів у 1%-му розчині AgNO3 і 2,5%-му NaClO. Використання безгормонального живильного середовища з половинною концентрацією Мурасіге-Скуга сприяє отриманню значної кількості рослин-регенерантів (90 %). Високу ефективність адаптації (95 %) отриманих рослин до умов in vivo забезпечує субстрат, що містить соснову кору, деревне вугілля, торф і сфагновий мох у пропорції 3:2:1:1. Технологія вирощування садивного матеріалу ялини європейської із закритою кореневою системою передбачає використання слабокислих субстратів (рН 6,2), вирощування однорічних сіянців у мультиплатах, наступні два роки – у контейнерах місткістю 0,5 л та три роки – у трилітрових контейнерах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Шепілова, Т. П., Д. І. Петренко, С. М. Лещенко, and Д. Ю. Артеменко. "ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ ТА РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 31, 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.03.

Full text

Abstract:

Зростання обсягів виробництва сої пояснюється значним попитом на соєві продукти в багатьох країнах. Реалізувати генетичний потенціал сучасних сортів сої можна завдяки вивченню питань сортової агротехніки. Важливе місце посідають строки сівби сої, від яких залежить схожість насіння і одночасність їх появи, умови подальшого росту, що викликано освітленням, водоспоживанням, температурою та іншими факторами, які визначають продуктивність культури. Застосування регуляторів росту допомагає підвищити стійкість рослин до несприятливих та мінливих факторів зовнішнього середовища, покращує розвиток кореневої системи та живлення рослин. Мета досліджень – виявити вплив строків сівби та обробки насіння регуляторами росту на продуктивність середньостиглого сорту сої Ромашка в умовах Північного Степу України. Завдання – визначити вплив строків сівби та регуляторів росту на схожість насіння, площу листкової поверхні, кількість бульбочок, формування елементів структури врожаю. За результатами досліджень було встановлено, що значний вплив на схожість насіння мав регулятор росту Домінант, де у разі сівби 20 квітня схожість насіння становила 84,2 %, збільшення до контролю складало 3,6 %. При сівбі 1 травня схожість була вища і становила 85,5 %. Найбільша площа листкової поверхні рослин та кількість бульбочок утворилась при обробці насіння регулятором росту Домінант, де у разі сівби 20 квітня – 1037 см2/росл. та 31,2 шт./росл., що більше відносно контролю на 8,5 % та 9,1 %. Перенесення сівби з першого на другий строк призвело до зменшення площі листкової поверхні однієї рослини в середньому на 45 см2, що складає 4,5 %. В умовах першого строку у рослин сої відмічено кращі показники структури врожаю. При застосуванні препарату Домінант утворилась найбільша кількість бобів – 25,4 шт./росл. та маса насіння – 5,03 г/росл., що перевищувало контрольний варіант на 7,2 та 5,0 % відповідно. Вищий рівень врожаю середньостиглого сорту Ромашка отримали при першому строкові сівби 20 квітня – 2,06 т/га. Перенесення строку сівби на 1 травня обумовило зниження врожайності в середньому на 0,18 т/га, або 8,7 %. З регуляторів росту більшою ефективністю відзначився комплексний препарат Домінант, що забезпечив отримання найвищої врожайності сої при ранній сівбі – 2,17 т/га та прибавку врожаю 0,21 т/га (10,7 %).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Sergienko, O. V., O. O. Chayuk, L. O. Radchenko, L. M. Shulgina, O. D. Vitanov, and O. P. Stovbir. "ПРИЙОМИ ПІДВИЩЕННЯ УРОЖАЙНОСТІ ПЛОДІВ І НАСІННЯ ОГІРКА ПАРТЕНОКАРПІЧНОГО ТИПУ В УМОВАХ ЗАХИЩЕНОГО ГРУНТУ." Vegetable and Melon Growing, no. 65 (July 31, 2019): 76–83. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-76-83.

Full text

Abstract:

Мета. Виявити вплив регуляторів росту рослин на основі гумінових кислот та мікродобрива на урожайність плодів та насіння партенокарпічного огірка Лірик F1 в умовах захищеного ґрунту та визначити показники економічної ефективності їх застосування. Методи. Польовий, статистичний. Результати. Встановлено, що застосування регуляторів росту рослин: Гідрогумін, Гулівер Стимул, Вимпел Максі та мікродобрива КомплеМет позитивно впливає на формування продуктивних і генеративних органів. Так, урожайність плодів із застосуванням прийому триразове позакореневого обприс-кування рослин регуляторами росту і мікродобривом підвищувалася на 1,06 – 2,48 кг / м2. В середньому приріст до контролю (13,22 кг / м2) за рахунок застосування РРР склав 8,00 – 18,71%. Найвищий показник урожайності огірка відмічено у варіанті з застосуванням мікродобрива КомплеМет – 15,70 кг / м2. Встановлено, що обробка материнської форми гібрида огірка Лірик F1 препаратами Гідрогумін і КомплеМет не призводить до збільшення кількості насінників на рослині. Проте, вихід насіння з одного насінники у варіантах із застосуванням РРР Гідрогумін і мікродобрива КомплеМет за рахунок збільшення їх кількості та маси 1000 шт., був вищий і склав 2,64 і 2,26 г відповідно, при 2,20 г в контрольному варіанті. Урожайність насіння в варіантах із застосуванням препаратів Гідрогумін і КомплеМет склала відповідно 142,20 г / м2 і 135,60 г / м2 при 97,44 г / м2 в контролі. Запропонований прийом підвищення урожайності насіння огірка в умовах захищеного ґрунту дозволяє збільшити рентабельність виробництва насіння на 10–25 %. Найвищий показник рентабельності 72 % забезпечує застосування мікродобрива КомплеМет при 47 % за базової технології вирощу-вання. Висновки. Результати досліджень свідчать про отриманий позитивний ефект від застосування РРР та мікродобрив для підвищення урожайності плодів огірка на 8,00–18,71 % та відповідно на 39-46 % насіння. Найвища урожайність плодів огірка відмічається при застосуванні мікродобрива Ком-плеМет – 15,70 кг/м2, урожайність насіння – при застосуванні регулятору росту рослин Гідрогуміну – 142,20 г/м2. Доведено доцільність застосування препаратів для підвищення урожайності плодів та насіння огірка за рядом економічних показників. Рентабельність застосування мікродобрива КомплеМет в технології вирощування плодів огірка в захищеному ґрунті становить 72 %, регулятору росту рослин Гідрогуміну при гібридному насінництві становить відповідно 167 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Шевченко, Л. А., О. П. Чмель, and С. В. Хоменко. "Вплив мікродобрив та рістрегуляторів на продуктивність гібридів кукурудзи в умовах Півночі України." Аграрні інновації, no. 4 (March 26, 2021): 73–78. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.11.

Full text

Abstract:

Застосування стимуляторів росту й мікродобрив є важливим елементом технології вирощування кукуру- дзи. Вивчення технологічних заходів застосування мікро- елементних препаратів і регуляторів росту в системі живлення рослин кукурудзи, а також їх ефективності за сумісного застосування з мікродобривами на фоні вне- сеного мінерального добрива є важливим завданням. Мета. Вивчити вплив різних комбінацій мікродобрив і рістрегуляторів на продуктивність гібридів кукурудзи й показники якості зерна в разі вирощування в умо- вах Півночі України. Завдання дослідження полягало у встановленні впливу досліджуваних факторів на тривалість фенологічного періоду, динаміку урожай- ності та якість зерна кукурудзи. Методи. Польового досліду, лабораторні, аналітичні, вимірювально-вагові, математично-розрахункові. Результати. У статті наведено й обґрунтовано оптимальні агротехнології застосування мікродобрив і рістрегуляторів, що забезпечують високу продук- тивність посівів кукурудзи в умовах півночі України. Результати польових експериментальних дослі- джень свідчать, що використання позакореневого підживлення кукурудзи у фазі 5–7 листків баковою сумішшю мікроелементних препаратів із рістрегуля- тором сприяло стимуляції ростових процесів у рос- линах, підвищувало їхню стійкість до несприятливих стрес-факторів навколишнього середовища, поліпшу- вало показники структури врожаю та певною мірою впливало на рівень урожайності культури. У разі застосування комбінації препаратів Басфоліар Актив СЛ і Гулівер Стимул підвищувався вміст жирів і білку. Поєднане застосування рідких мікродобрив Росток кукурудза + Басфоліар Актив СЛ забезпечували біль- ший вміст крохмалю в зерні. Висновки. Використання позакореневого піджив- лення кукурудзи мікродобривами й обробка посівів регуляторами росту сприяє скороченню періоду вегета- ції рослин, підвищенню урожаю та якості зерна кукуру- дзи в умовах півночі України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Neyko, I. S., and O. V. Kolchanova. "Адаптивність та особливості росту сортів тополі в умовах Поділля." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 7 (September 27, 2018): 53–56. http://dx.doi.org/10.15421/40280711.

Full text

Abstract:

Досліджено особливості укорінення та росту сортів тополі. Всього вивчено 10 сортів тополі української та зарубіжної селекції, для яких характерна різна інтенсивність росту в умовах Харківщини. Використано живці таких культиварів: 'Версія', 'Волосистоплода', 'Константа', 'Львівська', 'Новоберлінська', 'Ноктюрн', 'Перспективна', 'Російська', 'Слава України', 'Стрілоподібна'. Оцінено вплив умов середовища (типів лісорослинних умов) на здатність до укорінення та ріст сортів тополі. Для оцінювання взаємодії сорт – середовище розраховано індекси: ековаленсія Вріске, показник стабільності Шукля, ранжування генотипів за стійкістю до середовища, показник стабільності Канга. Комплексна оцінка перспективності сорту включала показники укорінення, енергії росту та адаптивності до умов середовища. За результатами досліджень виявлено, що найоптимальнішими для вирощування тополі є умови сирого груду (D4). Найвищою енергією росту на найбільш зволожених ґрунтах відрізнялися сорти 'Львівська', 'Новоберлінська' та 'Версія'. В умовах мінімального зволоження за висотою переважали культивари: 'Волосистоплода', 'Львівська' і 'Константа'. За комплексною оцінкою щодо здатності до укорінення, інтенсивності росту та адаптивності до умов середовища найперспективнішими є сорти 'Львівська' та 'Новоберлінська'. Сорт 'Волосистоплода' доцільно використовувати як один із найстійкіших у посушливих умовах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Горобець, М. В., П. В. Писаренко, Т. О. Чайка, О. В. Міщенко, and В. Ю. Крикунова. "ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН НА ОНТОГЕНЕЗ СОРТІВ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 106–15. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.12.

Full text

Abstract:

Мета статті – визначити вплив регуляторів росту рослин на продуктивність ячменю ярого у виробничих умовах Полтавської області. Оцінювання ефективності використання регуляторів рос-ту рослин та природного мінералу бішофіт виконано на базі експериментальних даних. Експериме-нтальну роботу проведено у виробничих умовах на базі ФГ «Горобець С. Г.» Полтавської області. Для обробки посівів використовували регулятори росту Циркон та Епін-екстра, а також, 1 % роз-чин природного мінералу бішофіт. Показники фотосинтетичного потенціалу та чистої продуктив-ності фотосинтезу визначено розрахунковим методом за загальноприйнятими методиками. За да-ними п’ятирічних досліджень визначено динаміку впливу регуляторів росту рослин та природного мінералу бішофіт на чисту продуктивність фотосинтезу, фотосинтетичний потенціал та площу листкової поверхні. Установлено, що за 3 роки проведення експериментальних спостережень при обробці нашими регуляторами росту вихід у трубку стався на 1–3 дні раніше, ніж у контрольному варіанті (без використання регуляторів). На дослідній ділянці 2017–2019 рр. найскоріше сходи спос-терігались у сорту Геліос при обробці стимулятором Циркон, тоді як у контролі сходи зафіксовані на 3 дні пізніше. Кущіння ячменю ярого сорту Геліос та вихід у трубку відбувалось найшвидше при дії 1 % розчину бішофіту, а при дії інших стимуляторів (Епін-екстра, Циркон) сходи та повна стиг-лість фіксувалися на 3 дні пізніше. Застосування стимуляторів Циркон і 1 % розчин бішофіту (для сортів Геліос та Парнас) прискорило настання фази колосіння на 2–4 дні, Епін-екстра – тільки на 1–2 дні. У середньому за час проведення досліджень тривалість фаз розвитку рослин ячменю ярого, оброблених стимуляторами, зменшилася на 1–4 дні порівняно з контрольним варіантом. При вико-ристанні регуляторів росту збільшилася площа листкової поверхні у посівів ячменю ярого порівняно з контролем, що дає змогу найбільш повно використовувати ґрунтово-кліматичні ресурси регіону й отримати максимальний ефект від прийомів агротехнічного впливу. Запропоновані моделі техноло-гій дають змогу без застосування десикації зменшити тривалість вегетаційного періоду в посівах ячменю ярого. При обробці посівів у фазі кущіння стимуляторами росту Епін-Екстра, Циркон і 1% розчином бішофіту скорочується період вегетації на 2–4 дні при вирощуванні ячменю ярого на дер-ново-підзолистих ґрунтах; стимулятор Епін-Екстра і 1 % розчин бішофіту збільшують асиміляцій-ну поверхню листя в рослин ячменю ярого на 8,5 і 11,1 % відповідно, потенціал фотосинтетичного процесу – на 5,7 % і чисту продуктивність фотосинтезу на 3 і 10 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Короткова, І. В., М. В. Горобець, and Т. О. Чайка. "ВПЛИВ СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТІВ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 20–30. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.02.

Full text

Abstract:

Своєчасне та надійне прогнозування врожайності зернових культур є головною умовою ефектив-ного управління врожаєм. У цьому дослідженні оцінено вплив природних стимуляторів росту Епін-екстра, Циркон та Бішофіт на тривалість основних фаз вегетації ячменю ярого сортів Геліос, Вакула та Парнас української селекції. Зважаючи на поставлену мету, протягом трьох років (2017–2019 рр.) були проведені польові дослідження, орієнтовані на з’ясування найбільш ефективного стимулятору росту для вирощування різних сортів ячменю ярого в умовах нестійкого зволоження. Встановлено, що передпосівна обробка насіння та обприскування посівів у фазі кущення цими сти-муляторами призводить до скорочення фаз вегетації та посилення фотосинтетичної активності посівів культури. Дослідження проводили у виробничих умовах ФГ «Горобець С. Г.» Решетилівського району Полтавської області. Оцінювалися фактори впливу стимуляторів росту та природнього мінералу бішофіт на чисту продуктивність фотосинтезу, фотосинтетичний потенціал посівів ячменю ярого та площу листкової поверхні рослин ячменю. Обробку стимуляторами росту проводили перед посівом безпосередньо на насіння та обприскування посівів у фазі кущення. Стиму-лятори Епін-екстра та Циркон використовували в нормі 50 г/га, а Бішофіт – 2 л/га. При обробці стимуляторами росту посівів ячменю ярого на чорноземах типових найкращі показники чистої про-дуктивності фотосинтезу були в сортів ячменю ярого після обробки їх 1 % розчином бішофіту. Порівняно з контролем у варіантах з використанням стимуляторів скорочувалися тривалість веге-таційного періоду та настання відповідних фаз розвитку. Максимальний ефект спостерігали при використанні 1 % водного розчину Бішофіту. Обробка посівів цим препаратом сприяла збільшенню площі асиміляційної площі листкової поверхні рослин на 11,1 %, величини фотосинтетичного потен-ціалу – на 5,7 % та продуктивності фотосинтезу посівів – на 10 %. При обприскуванні посівів ячменю ярого на дерново-підзолистому ґрунті у фазі кущіння регуляторами росту Епін-екстра, Циркон і Бішофіт скорочувалась тривалість фаз розвитку рослин і вегетаційний період на 2–4 дні, що дає змогу раніше звичайного терміну почати збирання ячменю ярого на зерно.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Кулик, М. І. "ВПЛИВ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ НА КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ РОСЛИН СВІТЧГРАСУ (PANICUM VIRGATUM L.) ПЕРШОГО РОКУ ВЕҐЕТАЦІЇ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2012): 62–67. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.12.

Full text

Abstract:

Наведено обґрунтування доцільності використан-ня відновлювальних ресурсів на основі вирощування„енерґетичних культур” (на прикладі світчграсу –проса лозовидного) на деградованих ґрунтах із ме-тою отримання сировини для виробництва біопа-лива. Подано фенологічні спостереження – трива-лість міжфазних періодів протягом росту і роз-витку рослин при веґетації культури першого рокужиття та встановлено кількісні показники (ви-соту і густоту рослин), їх взаємозв’язок для фор-мування фітомаси світчграсу залежно від дослі-джуваних сортів за різної ширина міжрядь. The article investigates the suitability of growing switchgrass ondegraded soils with the aim of obtaining the raw material for biofuelproduction. Phenological observations during the growth anddevelopment of the first year plants were performed. Quantitativeparameters (height and stand density) of different varieties and theirinterrelationship for biomass production depending on row spacingwere evaluated.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Левчик, Н. Я., А. М. Гнатюк, А. В. Любінська, and Н. Є. Горбенко. "Алелопатична активність Trifolium repens L. та T. rubens l. (Fabaceae) в умовах національного ботанічного саду імені м. М. М. Гришка НАН України." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 1 (February 4, 2021): 20–25. http://dx.doi.org/10.36930/40310103.

Full text

Abstract:

На сьогодні досягнення алелопатії дають змогу досліджувати характер хімічної взаємодії між рослинами як у природних фітоценозах, так і у вирощуванні рослин культурної флори. Ця взаємодія полягає у пригніченні або стимуляції проростання насіння, росту та розвитку передусім особин одного виду та довколишніх видів цього фітоценозу. Алелопатична активність є важливою ознакою для конкуренції та виживання виду на певній території. Біологічно активні сполуки, що є засобом алелопатичної конкуренції, можуть бути виділені у повітря, змиті з поверхні листка на поверхню ґрунту, виділені кореневою системою безпосередньо в ґрунт. Кореневі виділення рослин призводять до ґрунтовтоми, яка є комплексною і ключовою проблемою для сільського господарства, та вимагає правильного чергування та поєднання культур на посівних площах та обов'язкового дотримання режиму відпочинку ґрунтів. Здійснено літературний скринінг вітчизняних і закордонних джерел, які роблять висновок про високу алелопатичну активність рослин роду Trifolium, яка отримала назву "конюшиновтома". У процесі досліджень зроблено висновок, що під час тривалого росту на одному місці рослини T. rubens і T. repens проявляють алелопатичну активність відносно довколишніх рослин. Алелопатичну активність виділень кореневої системи у ризосферному ґрунті та екстрактів надземної частини рослин T. rubens і T. repens встановлювали за методикою А. М. Гродзінського (1973). Для тестування використано однодобові проростки тест-рослин амаранту Amarantus paniculatus. Встановлено, що алелопатична активність ризосферного ґрунту рослин роду Trifolium перебуває у динаміці, внаслідок накопичення виділень (колінів) кореневої системи рослин, із найвищими показниками у кінці вегетаційного періоду. Зроблено висновок, що рослини T. rubens, як кореневі їх виділення, так і екстракти надземних органів, є сильнішими інгібіторами, ніж T. repens. Зроблено узагальнення, що, незалежно від виду рослин роду Trifolium та фази вегетації, екстракти за концентрації 1:10 мають найбільшу інгібуючу активність, за концентрації 1:50 – мають середні показники, за концентрації 1:100 – найменше інгібування. Встановлено закономірність, що зі збільшенням концентрацій розчинів рослин роду Trifolium їх інгібуюча алелопатична активність підвищується. Найсильнішу інгібуючу дію (7,22 %) зафіксовано у рослин T. rubens наприкінці вегетації, найсильнішу стимулятивну дію (113,64 %) – у рослин цього самого виду у фазу цвітіння. Актуальним для майбутніх досліджень залишається встановлення якісного та кількісного вмісту колінів ризосферного ґрунту та біологічно активних речовин надземної частини рослин роду Trifolium.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Krasnov, V. P., O. O. Orlov, and O. V. Zhukovskyi. "Динаміка питомої активності 137Cs у надземній фітомасі багна болотного (Ledum palustre L.) у лісах Полісся України після аварії на Чорнобильській АЕС." Forestry and Forest Melioration, no. 138 (June 21, 2021): 83–90. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.83.

Full text

Abstract:

Досліджено динаміку рівнів радіоактивного забруднення 137Cs (1991–2018 рр.) надземної фітомаси багна болотного (Ledum palustre L.) – поширеної лікарської рослини, яка росте в перезволожених соснових (рідше мішаних) лісах та на відкритих оліготрофних і мезотрофних болотах Українського Полісся. Виявлено зниження цього показника за період досліджень у 3,1–6,5 разу. На всіх постійних пробних площах зменшилася щільність радіоактивного забруднення ґрунту у 2,1–2,7 разу, що пояснюється природним розпадом радіонукліда та перерозподілом між компонентами лісових екосистем. За період досліджень відзначено також зниження інтенсивності надходження 137Сs до фітомаси багна болотного – коефіцієнт переходу знизився у 1,2–3,0 разу. Результати досліджень дали змогу визначити залежності зміни питомої активності 137Сs в олистяних пагонах багна болотного та коефіцієнтів переходу в часі, які можна використовувати для прогнозування їхнього радіоактивного забруднення в наступні роки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Kosenko, I. S., O. A. Balabak, and A. V. Balabak. "Особливості росту і розвитку рослин роду Corylus L. залежно від впливу оптичного випромінювання в умовах Правобережного Лісостепу України." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 26, 2019): 42–44. http://dx.doi.org/10.15421/40290709.

Full text

Abstract:

Наведено результати досліджень особливостей росту і розвитку рослин фундука в умовах насаджень. Продуктивність рослин фундука насамперед пов'язана з фотосинтетичною активністю листків. Тому формування конструкцій насаджень істотно впливає на рівень плодоношення фундука. Створення різних конструкцій в поєднанні з урахуванням сортових особливостей фундука сприяє оптимальному розміщенню рослин у насадженнях і забезпечує їхню високу врожайність. Освітлення погіршується з ростом і розвитком рослин фундука і починає впливати на рівень плодоношення на 5-6 рік після закладення насаджень. У всіх досліджуваних сортів фундука незалежно від сили росту за форми крони "Кущ", нижня частина перебуває в умовах недостатнього освітлення – 19-30 %, яке не перевищує мінімального порогу – 30 % від відкритої поверхні. У середній частині крони рівень освітлення також був досить низький – 55-65 %. Найбільш освітленою виявилася верхня частина крони, світловий режим якої становив – 80-94 % від повної освітленості на відкритій поверхні. Погіршення рівня освітленості в контрольному варіанті "Кущ" відбулося через постійний ріст пагонів та їх загущення. Окрім цього, відбулося змикання рослин фундука в лінії ряду, що значно утруднювало проникнення сонячного світла в середину крони. У насадженнях із конструкціями насаджень "Вогнище", "Дерево" та "Татура" складався більш сприятливий, порівняно з контролем, світловий режим, що є наслідком оптимального розміщення стовбурових пагонів та гілок у кроні рослини фундука. У варіантах досліду "Вогнище", "Дерево" та "Татура" перевищення мінімального порогу освітлення у низькорослих сортів спостережено на висоті 0,5 м від поверхні ґрунту, що позитивно впливало на плодоношення рослин фундука під час застосування цих конструкцій насаджень. Тобто ступінь освітлення більше залежить від формування конструкцій насаджень, ніж від сортових особливостей рослин фундука, і отримані показники свідчать про значну перевагу освітленості конструкцій "Вогнище", "Дерево" та "Татура", порівняно з контролем. Найбільш розріджену схему садіння рекомендовано застосовувати для високорослих сортів фундука під час використання конструкцій насаджень "Кущ" і "Вогнище" – 6×6 м. Найщільнішу схему садіння доцільно використовувати для низькорослих сортів фундука за формування конструкції насадження "Дерево" і "Татура" – 3×5 м.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Polishchuk, V. V., S. Ya Turchina, and M. Yu Osipov. "Підбір стерилізатора для введення in vitro донорного матеріалу досліджуваних сортів Callistephus Chinensis (L.) Ness. з метою подальшого використання в озелененні." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 5 (May 30, 2019): 22–26. http://dx.doi.org/10.15421/40290504.

Full text

Abstract:

За результатами аналізу літературних джерел з'ясовано, що всередині експлантів і в подальшому розвитку з них рослин-регенерантів може проявлятись інфекція, яка була як на поверхні, так і всередині рослини. При цьому істотно знижується частота поділу соматичних чи ембріональних клітин та інші показники росту. Водночас деякі мікроорганізми у певних стадіях розмноження можуть залишатися неактивними впродовж декількох пересадок культури і тільки потім починають розмножуватись. Мета нашої роботи – отримати стерильний неінфікований рослинний матеріал у процесі введення в культуру та в період культивування рослин, провести поверхневу стерилізацію вихідного рослинного матеріалу (насіння) Callistephus chinensis (L.) Nees. залежно від складу живильного середовища. Стерилізацію рослинного матеріалу виконано 5-15 % розчином хлораміну, і 0,01-0,1 % розчином сулеми. У ролі стерилізаторів обрано хлорамін, гіпохлорид натрію та септодор-форте з різною концентрацією робочого розчину. Кількість введених генотипів становила 100 насінин для всіх стерилізаторів. Визначено, що найефективнішим стерилізатором експлантів рослин калістефусу китайського є 0,5 % розчин гіпохлориду натрію при експозиції стерилізації 15 хв – 98 % стерильного матеріалу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Kovalevskii, S. B., and A. V. Krol. "Особливості росту 30-50-річних культур сосни звичайної Житомирського Полісся на землях із кам'янистими породами." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 5 (May 31, 2018): 15–18. http://dx.doi.org/10.15421/40280502.

Full text

Abstract:

Виявлено закономірності росту та розвитку деревних рослин у насадженнях жердинного віку та середньовікових культурах сосни звичайної Житомирського Полісся. Дослідження проведено на ділянках із різною глибиною залягання кам'янистих порід у ґрунті. Встановлено, що на продуктивність насаджень у цьому віковому періоді впливають не тільки ґрунтові умови, а проведення доглядових рубань різної інтенсивності, що позначається на задернінні ґрунту, конкуренції за вологу та елементи мінерального живлення між деревними і трав'яними видами. Оцінено вплив наявності в ґрунті кам'янистих порід, зокрема їх залягання на різній глибині та кількості, на формування, розвиток та розростання кореневих систем, що надалі визначає ріст і стійкість насаджень загалом. Встановлено, що інтенсивність росту за висотою до 30–31 років дерев сосни звичайної в культурах на землях без кам'янистих порід дещо вища (в цей період різниця становить понад один метр), ніж у культурах із наявністю останніх у ґрунті. Після цього віку інтенсивність росту дерев сосни на обох ділянках однакова, але висота дерев сосни дещо більша в культурах без каміння в ґрунті. Середній діаметр дерев сосни вищий у культурах без каміння в ґрунті впродовж спостережень. Проте, незважаючи на досить високий запас стовбурової деревини в культурах, які створені на землях із наявністю каміння, товарна структура дерев сосни в них низька.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Palamarchuk, I. I. "РІСТ, РОЗВИТОК І ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТІВ КАБАЧКА В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ." Vegetable and Melon Growing, no. 68 (January 14, 2021): 76–85. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-68-76-85.

Full text

Abstract:

Мета. Вивчення росту, розвитку і продуктивності сортів кабачка залежно від сорту і мульчувального матеріалу по фону водоутримувальних гранул Аквод в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний. Результати. За результатами проведених досліджень у 2016 – 2018 рр. сорти кабачка, залежно від виду мульчувального матеріалу, по фону водоутримувальних гранул, формували різні біометричні показники рослин, які змінювались залежно від фази росту та розвитку рослин і здійснювали вплив на врожайність кабачка. Мульчувальні матеріали впливали на настання фаз розвитку рослин та їх тривалість. Висновки. Виявлено вплив мульчування ґрунту на тривалість міжфазних періодів кабачка. Найтривалішим періодом плодоношення характеризувався варіант за мульчування ґрунту плівкою поліетиленовою чорною перфорованою 89–90 діб. Мульчування ґрунту плівкою поліетиленовою чорною сприяло формуванню кращих біометричних параметрів, зокрема приріст площі листків у фазу технічної стиглості склав 3,9–7,2 тис. м2/га . Для обох сортів використання в якості мульчувального матеріалу агроволокна та плівки поліетиленової сприяє збільшенню довжини стебла на 2–19 см, товщини стебла – на 1,6–6,2 мм, кількості листків – на 3,5–8,7 шт. /рослину, площі листків – на 0,4–2,2 тис. м2/га. Спільне застосування водоутримувальних гранул Аквод та мульчування ґрунту забезпечує більший рівень урожайності кабачка. Найбільший приріст врожаю відносно контролю забезпечили варіанти за мульчування ґрунту агроволокном чорним та плівкою поліетиленовою чорною перфорованою, урожайність товарної продукції при цьому зростала на 12,3–21,9 т/га для сорту Золотінка та на 26,1–35,0 т/га для сорту Чаклун. Найбільшу кількість плодів забезпечує мульчування ґрунту плівкою поліетиленовою чорною перфорованою (20,6–31,9 шт./рослину).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Скрипченко, Н. В., О. І. Дзюба, and Н. Є. Горбенко. "Оцінювання ґрунтовтоми за умов тривалого культивування деревних плодових ліан." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 3 (June 4, 2020): 36–40. http://dx.doi.org/10.36930/40300306.

Full text

Abstract:

Успішне введення в культуру і створення промислових насаджень малопоширених плодових рослин пов'язано з вивченням їх алелопатичних властивостей, які впливають на сумісність видів у змішаних посадках і ефективність вирощування рослин у монокультурі. Особливе значення має вивчення питання ґрунтовтоми у плодових садах, оскільки рослини, зростаючи впродовж багатьох років на одному місці, виділяють в навколишнє середовище речовини різного біохімічного складу, які відіграють надзвичайно важливу роль у функціонуванні фітоценозів. Досліджено явище ґрунтовтоми під час вирощування малопоширених плодових ліан Actinidia arguta (Siebold & Zucc.) Planch. ex Miq., Schisandra chinensis (Turcz.) Baill. та Vitis labrusca L. Алелопатичну активність ризосферного ґрунту вивчали методом прямого біотестування, як тест-об'єкт використовували проростки пшениці (Triticum aestivum L.). Унаслідок здійснених досліджень встановлено високу токсичність ризосферного ґрунту під рослинами V. labrusca та S. chinensis, які беззмінно зростали на одному місці понад півстоліття. Виявлено істотно нижчу фітотоксичність ґрунту у варіантах зростання рослин A. arguta упродовж 15 років після 35 років вирощування V. labrusca та S. chinensis. Довжина стебла і кореня тест-об'єктів у ґрунті з-під актинідії після винограду була на 31 % більшою порівняно з контролем і відповідно на 56 та 71 % більшою порівняно з варіантом монокультури V. labrusca. У ґрунті з-під актинідії, яка зростала після S. chinensis, також відзначено стимулювання росту тест-об'єктів: стебла – на 11 % та коренів – на 8 % відносно контролю. Ці показники відповідно на 47 і 27 % вищі порівняно з варіантом монокультури S. chinensis. Це свідчить про те, що алелохімікати актинідії позитивно впливають на алелопатичні властивості ґрунту та зменшують його фітотоксичність. У ґрунті з-під рослин A. arguta, які зростали у монокультурі, виявлено значну стимуляцію росту стебла і кореня тест-об'єктів, що становила відповідно 35 і 40 % порівняно з контролем. Це вказує на те, що продукти життєдіяльності рослин актинідії, накопичені в ґрунті, не виявляють фітотоксичного впливу на тестові рослини і не спричиняють ґрунтовтоми за умов тривалого зростання на одному місці. Виявлена видоспецифічна особливість рослин A. arguta вказує на можливість їх використання у плодових садах для фіторемедіації ґрунтів шляхом зниження їх фітотоксичності. Отримані результати досліджень можуть бути використані для оптимізації технології вирощування деревних плодових ліан та під час опрацювання чергування культур у садозмінах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Huz, M. M., A. P. Ivaniuk, M. M. Korol, and T. V. Fennuch. "Особливості росту кедра атласького (Cedrus Atlantica (Endl.) Manetti ex Carrière) у лісових культурах Закарпаття." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 5 (May 30, 2019): 12–16. http://dx.doi.org/10.15421/40290502.

Full text

Abstract:

Наведено коротку характеристику кедра атласького та досліджено історію створення насаджень інтродуцента на території держлісфонду державного підприємства "Мукачівське лісомисливське господарство". Встановлено, що оптимальними умовами для культивування кедра атласького в лісових культурах є свіжі й вологі грудові типи лісорослинних умов (D2-3) у передгірській частині Закарпаття до висоти 600 м н.р.м. Визначено показники продуктивності насаджень досліджуваної породи. Встановлено, що в дібровних типах лісорослинних умов кедр атласький на Закарпатті перевершує таксаційні показники аборигенних деревних порід. Порівняльна оцінка лісівничо-таксаційних показників, у розрізі кожної зростаючої породи на досліджуваній ділянці, свідчить, що кедр атласький характеризується кращими показниками розвитку. Запас досліджуваного деревостану, де склад є таким – 8Кда1Яц1См+Клг+Лпд, у 40 річному віці становить 293 м3/га і середній приріст за запасом відповідно – 7,1 м3/га рік. Встановлено, що мішані насадження кедра атласького за середньою висотою та діаметром достовірно вищі, порівняно із чистими деревостанами в однакових ґрунтово-кліматичних умовах Закарпаття. Розпочаті дослідження мають на меті встановлення перспектив використання породи у лісокультурному виробництві регіону, визначення ступеня натуралізації виду та агресивності його поведінки щодо автохтонних деревних видів рослин у корінних типах лісу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Клименко, С. В., and А. П. Ільїнська. "МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ПЛОДІВ СОРТІВ CYDONIA OBLONGA MILL. КОЛЕКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БОТАНІЧНОГО САДУ ІМЕНІ М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ." Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no. 21 (April 14, 2021): 328–36. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/47.

Full text

Abstract:

Досліджено залежність морфометричних показ-ників (маси, висоти та діаметра) плодів 11 сортів Cydonia oblonga Mill. колекції Національ-ного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (НБС) від погодно-кліматичних умов у річному циклі розвитку рослин. Встановлено, що в 2018 р. морфометричні показники пло-дів усіх 11 сортів C. oblonga колекції НБС суттєво перевищили раніше відомі аналогічні дані. Майже удвічі збільшилася середня маса плоду сорту Грушоподібна Шумського, в 1,4–1,8 рази – сортів Марія, Оранжева, Студентка, Академічна та № 18 Кащенка, в 1,1–1,2 рази – сорту Дарунок онуку. Для маси плодів більшості сортів селекції НБС характерний середній ступінь мінливості із коефіцієнтом варіювання 13,8–19,6%. У двох сортів, Марія та Дарунок онуку, він був дещо вищим – 21,6–29,6%. У лісостеповій зоні України метеорологічні умови 2018 р. були сприятливими для росту й розвитку, в тому числі для формування плодів C. oblonga, як і інших плодових рослин. Отримані дані підтвердили залежність морфометри-чних показників плодів айви не тільки від генетичних особливостей сорту, але й від погодно-кліматичних умов регіону вирощування. Високий урожай сортів C. oblonga забезпечується поєднанням оптимального температурного режиму повітря з достатніми вологозабезпечені-стю та родючістю ґрунту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Mykhalko, Oleksandr, Mykola Povod, Oksana Plechko, and Olena Kokhana. "ВІДГОДІВЕЛЬНІ ТА ЗАБІЙНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ ІРЛАНДСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ЗА РІЗНОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ РОСТУ НА ВІДГОДІВЛІ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4(43) (December 25, 2020): 50–57. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.8.

Full text

Abstract:

Вивчався вплив інтенсивності росту в період відгодівлі та передзабійної живої маси на забійні показники туш. Встановлено, що по завершенню відгодівлі свині дослідної групи за рахунок вищої інтенсивності росту в період відгодівлі досягли передзабійної живої маси в віці 183 доби – 128,48 кг, вірогідно перевищивши при цьому свиней з низькою інтенсивністю росту, які в тому ж віці мали на 18,84 кг або 14,66% (р<0,001) нижчу масу. Це спричинено вірогідно вищою інтенсивністтю росту, яка характеризувалась вищим на 16,81 кг або 16,49% – показником абсолюного приросту (р<0,001), на 158,62 г або 16,50% – показником середньодобового приросту (р<0,001), та на 4,54% – показником відносного приросту (р<0,001), що призвело до більш раннього на 17,52 доби досягнення живої маси в 100 кг. За комплексом відгодівельних якостей, свині з високою інтенсивністю росту переважали аналогів з низькою на 13,00 балів або 32,22%. Свині з вищою інтенсивністю росту в період відгодівлі, які були забиті за передзабійної живої маси в 130 кг, достовірно переважали своїх аналогів, яких забивали за ваги в 110 кг за показниками: забійної маси на 14,4 кг або 15,06%, маси охолодженої туші на 14,2 кг або 15,15%, товщиною шпику над 6-7 грудним хребцями на 4,01 мм або 11,43%, товщиною шпику в холці на 3,7 мм або 8,89%, товщиною шпику в крижах на 3,0 мм або 9,09%, довжиною туші на 3,7 см або 3,64% ,довжиною беконної половинки на 6,4 см або 7,18%, масою окосту на 2,5 кг або 16,18%, масою балику на 0,6 кг або 16,90% та площею «м’язового вічка» на 5,2 см2 або 7,21%. Не встановлено вірогідної різниці у величині втрат маси під час охолодження між тушами тварин обох груп. Шляхом однофакторного дисперсійного аналізу встановлено достовірний вплив показника передзабійної живої маси свиней на довжину туші – на 44,13%, на довжину беконної половинки – на 42,52%, на товщину шпику: в крижах – на 83,24%, над 6-7 хребцями – на 82,81%, в холці – на 84,04%, на масу окосту – на 67,14%, на площу «м’язового вічка» – на рівні 88,12%. Комплексний індекс відгодівельних і м’ясних якостей виявився вищим у свиней із середньою забійною вагою в 130 кг, склавши 188,01 балів, що вище на 10,76 або 5,72%, ніж у свиней, чия середня забійна вага досягала 110 кг. Доведено, що на кожне збільшення товщини шпику в холці за передзабійної живої маси 110 кг на 1,0 мм площа «м’язового вічка» туш дослідних тварин також пропорційно збільшиться на 3,01 см2 Встановлений прямий зв’язок між показниками товщини шпику у холці та площею «м’язового вічка» для туш за передзабійної живої маси 110 кг дозволяє зробити припущення, що існує резерв підвищення передзабійної живої маси як за рахунок збільшення жирових тканин, так і за рахунок одночасного збільшення кількості м’язових тканин. Однак, існує певна оптимальна вагова межа між забійною масою 110 та 130 кг, за якою розподіл залежності стає зворотнім і подальша відгодівля та збільшення кількості жиру призведе до пониження показників м’ясних якостей туш, що є економічно недоцільним.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Kerimov, E. I., and V. K. Zaika. "Діелектричні показники деревних видів у деревостанах за участю Модрини Європейської." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 8 (October 25, 2018): 23–27. http://dx.doi.org/10.15421/40280804.

Full text

Abstract:

Досліджено діелектричні показники прикамбіальних тканин лубу деревних видів у модринових деревостанах, які ростуть у різних лісорослинних умовах Кременецького горбогір'я. Вік деревостанів становить 12–109 років. Встановлено зниження інтенсивності життєвих процесів у модрини й інших деревних видів зі зменшенням трофності ґрунтів. У модрини молодняків, які ростуть в суборах і в перехідних до борів умовах, порівняно з грудами, величина імпедансу зросла істотно на 10,8–35,5 %, а поляризаційної ємності знизилась на 10,7–31,0 %. У липні-серпні показники імпедансу в модрини різного віку змінюються в межах 7,3–16,3 кОм, а поляризаційної ємності – 1,25–2,51 нФ. У дуба вони, відповідно, становлять 7,1–14,7 кОм і 1,25–2,10 нФ. У переважній кількості деревостанів модрина і дуб характеризуються високим життєвим потенціалом. Найкращі умови для їхнього росту і функціонування складаються в мішаних деревостанах, де частка модрини становить 3–6, а дуба не більше 2-х одиниць. Найбільшими антагоністами для модрини є дуб – червоний і ясен звичайний. За їх частки у складі середньовікових деревостанів 3 і більше одиниць у модрини встановлено найвищі показники імпедансу і найнижчі поляризаційної ємності. У стиглих і перестійних деревостанах із часткою модрини 6–8 і дуба 1–3 одиниці ці деревні види проявляють високий життєвий потенціал.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Тищенко, А. В., О. Д. Тищенко, О. О. Пілярська, О. М. Димов, Г. М. Куц, and Н. М. Гальченко. "Вплив стимуляторів росту на фотосинтетичну діяльність і насіннєву продуктивність люцерни." Аграрні інновації, no. 4 (March 26, 2021): 126–35. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.19.

Full text

Abstract:

Мета. Дослідження впливу стимуляторів росту й умов зволоження на фотосинтетичну діяльність і насіннєву продуктивність сортів люцерни різних років життя та їх взаємозв’язок. Методи. Польовий, лабораторний, ста- тистичний. Результати. Під час вивчення площі лист- кової поверхні в рік сівби в умовах природного зволо- ження в сорту Зоряна на варіанті контроль ці показники коливаються по фазах: стеблування ‒ 6,48 тис. м2/га, бутонізації ‒ 9,95, масового цвітіння ‒ 16,11, масового плодоутворення ‒ 15,46 тис. м2/га. Застосування сти- муляторів росту сприяє збільшенню асиміляційної поверхні рослин люцерни. Кращі результати отримані по стимуляторах Агростимулін і Гарт у фазу масового цвітіння – 18,37 і 18,76 тис. м2/га. За краплинного зро- шення зберігається така ж закономірність. Найбільша площа асиміляційної поверхні формується у фазу масо- вого цвітіння ‒ 26,45 і 26,47 тис. м2/га. У посівах другого року життя площа листкової поверхні значно збільши- лася в порівнянні з посівами першого року й склала по сорту Зоряна за фазами розвитку: початок бутонізації ‒ 20,27 тис. м2/га, початок цвітіння ‒ 25,49, масове цві- тіння ‒ 35,79 і масове плодоутворення ‒ 28,16 тис. м2/га в умовах природного зволоження (контроль 1). За краплинного зрошення відзначається та ж послідов- ність, але за вищих значень площі асиміляційної поверхні: 32,17; 40,82; 53,61; 45,92 тис. м2/га відпо- відно. Максимальні значення зафіксовані в разі вико- ристання стимуляторів Гарт і Люцис по всіх фазах розвитку (34,31‒34,69; 46,12‒46,74; 61,98‒63,21; 52,80‒54,11 тис. м2/га). Вивчення фотосинтетичного потенціалу показало, що за застосування стимуля- торів росту значення фотосинтетичного потенціалу сприяє зростанню його величини й знаходиться в межах 0,75‒0,78 млн м2×днів/га; 0,47‒0,49 і 2,68‒2,87 млн м2×днів/га в умовах зрошення по фазах розвитку (сорт Зоряна ‒ контроль 1). Без зрошення показники фото- синтетичного потенціалу нижче й складають 0,47‒0,48; 0,29‒0,30 і 1,65‒1,71 млн м2×днів/га відповідно. Кращими варіантами є варіанти з використанням сти- муляторів Гарт і Люцис незалежно від умов зволоження з показниками 0,77‒0,78; 0,49; 2,81‒2,87 млн м2×днів/га (зрошення) та 0,48; 0,30 та 1,70‒1,71 млн м2×днів/га. Максимальний урожай насіння люцерни отримано в разі застосування стимуляторів Гарт і Люцис із коливаннями від 655 до 671 кг/га за зрошення та 472–497 кг/га в умовах природного зволоження. Визначені кореляційні зв’язки між врожайністю насіння люцерни, показниками площі листкової поверхні (r = 0,888‒0,945) і фотосинтетичним потенціалом (r = 0,939‒0,945). Висновки. Результати проведених досліджень дозволили встановити вплив стимуляторів росту на асиміляційну поверхню рослин люцерни, фотосинтетичний потенціал, а також кореля- ційні зв’язки між врожайністю насіння люцерни, показ- никами площі листкової поверхні (r = 0,888‒0,945) і фотосинтетичним потенціалом (r = 0,939‒ 0,945).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Горобець, М. В., and О. В. Міщенко. "ВПЛИВ БІШОФІТУ НА ОНТОГЕНЕЗ СОРТІВ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 27, 2020): 25–32. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.02.

Full text

Abstract:

Ярий ячмінь – важлива харчова, кормова та технічна культура, масштаби вирощування якої на-багато менше, ніж існує національна потреба в ній. Тривалі польові експерименти та практика вирощування сільськогосподарських культур показали, що попередня обробка їх насіння (насамперед посівів) бішофітом позитивно впливає на їх подальший ріст і розвиток. У статті представлені ре-зультати дослідження впливу електрохімічної обробки розчинами бішофіту з метою отримання розчинів з комплексом антибактеріальних властивостей, використання яких можна рекомендувати для передпосівної обробки ячменю ярого та захисту рослин від грибкового впливу. Це дало змогу, як показали експерименти на вирощуванні сільськогосподарських культур, збільшити врожайність удвічі-утричі, а також використовувати для знезараження побутових та промислових стічних вод у сільськогосподарських підприємствах. Розглянуто технологічні характеристики використання роз-чину бішофіту. Встановлено найбільш ефективну концентрацію замочування насіння ячменю ярого в концентрації 1,0% водного розчину бішофіту для сортів «Геліос» та «Парнас». Замочування насіння ячменю весняних сортів «Вакула» виявило стимулювання ростових процесів ячменю ярого вже на ранніх етапах онтогенезу, а також на подальший його ріст та розвиток, підвищення врожайності, кормових та харчових якостей зерна. Встановлено, що саме при концентрації 1,0 % водного розчину бішофіту енергія проростання є найбільш ефективною, адже при концентрації 1,5 %, для більшості використаних зразків ячменю, спостерігається сповільнення проростання та розвитку рослин. Встановлено, що найбільший стимулюючий ефект препарату на ріст кореню ячменю спостеріга-ється на 7-у добу після передпосівного замочування. Цей ефект зберігається протягом усього дослі-дження. Коренева система у 7-денних проростків ячменю ярого, вирощених з насіння після передпо-сівної обробки 1,0% розчином бішофіту, на 31 % довше, ніж у контрольних рослин, у 14-денних рос-лин ці показники відрізняються на 29 %, а у 21-денних – на 16 %, відповідно. При дії розчину бішофі-ту в концентрації 1,5 та 2,0 % інгібував процеси росту коренів ячменю ярого. На 7 добу досліджень довжина кореневої системи рослин була менше на 22 % порівняно з контрольними проростками, на 14-ту добу – на 34 %, а на 21 добу менше на 36 %. Отже, в дослідженні показано стимулюючийвплив 1,0 % розчину бішофіту на енергію проростання, лабораторну схожість насіння, а також напоказники росту рослин ячменю (площа листової поверхні, маса сирої й сухої речовини надземної ча-стини і коренів). Отримані результати підтвердили перспективність використання препарату бі-шофіт для передпосівної обробки насіння ячменю ярого.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Los, S. A., V. P. Samoday, A. N. Godovany, V. G. Grigorieva, O. M. Plotnikova, and E. A. Gubin. "Особливості росту та стану потомств плюсових і кращих дерев Quercus robur L. тростянецького походження." Forestry and Forest Melioration, no. 137 (April 28, 2021): 23–31. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.137.2020.23.

Full text

Abstract:

Проаналізовано результати порівняння інтенсивності росту, якості та стану 62-річних потомств плюсових і кращих дерев дуба звичайного тростянецького походження в умовах Харківської та Сумської областей. Більша кількість опадів і, відповідно, кращі умови зволоження Сумської області позитивно вплинули на ріст потомств плюсових дерев у ДП «Тростянецьке ЛГ». Показники висот були більшими в середньому на 22,9 %, а діаметрів – на 36,1 %. За попередніми розрахунками у разі зменшення кількості опадів за вегетаційний період на 10 мм середня висота дуба зменшилася на 2,6 %, середній діаметр – на 4,1 %, а об’єм середнього дерева – на 15,7 %. За результатами комплексного оцінювання у випробних культурах на території ДП «Харківська ЛНДС» виділено чотири перспективні варіанти (Тр-2, Тр-6, Тр-13, Тр-18), а в ДП «Тростянецьке ЛГ» – п’ять (Тр-2, Тр-3, Тр-6, Тр-11, Тр-13). Материнські дерева кращих варіантів рекомендовані для вегетативного розмноження та створення клонових насінних плантацій ІІ рівня у відповідних областях. Ключові слова: дуб звичайний, випробні культури, селекційна категорія, комплексне оцінювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Мельник, В. В. "ВМІСТ 137CS У НАЗЕМНІЙ ФІТОМАСІ РОСЛИН СВІЖИХ БОРІВ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 27, 2019): 61–69. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.07.

Full text

Abstract:

Досліджено радіоактивне забруднення 137Cs наземної фітомаси рослин соснових насаджень вумовах свіжих борів Українського Полісся. Дослідження проводилися на пробних площах, закладениху Народицькому лісництві, було відібрано зразки 6-х видів наземної фітомаси рослин та відповідні доних зразки ґрунту. Перед вимірюванням питомої активності 137Cs усі зразки висушувалися до повіт-ряно-сухого стану та гомогенізувалися. В основу досліджень покладено класичний метод порівняль-ної екології. Середня величина радіоактивного забруднення ґрунту в межах постійних пробних площваріювала від 106 до 380 кБк/м2 (коефіцієнт варіації становив 29 %). Виявлено значні коливання вели-чин питомої активності 137Cs для всіх досліджуваних видів. Максимальний вміст 137Cs виявлено вназемній фітомасі перестріча лучного (104291 Бк/кг), а мінімальний – у смовді гірській (217 Бк/кг).Порівнюючи вміст 137Сs у наземній фітомасі родини Тонконогові з’ясовано, що кипець сизий харак-теризується значно вищими значеннями досліджуваного показника, ніж костриця овеча. Аналізуючиконцентрацію 137Сs у наземній фітомасі брусниці та вереса звичайного було виявлено коливання дос-ліджуваного показника в межах кожної пробної площі. Показники інтенсивності надходження 137Csу наземну фітомасу рослин свіжих борів для досліджуваних видів варіювали у широких межах: кое-фіцієнт накопичення від 0,1 до 53,9, коефіцієнт переходу – від 0,8 до 594 м2·кг-1·10-3. За результата-ми однофакторного дисперсійного аналізу наземну фітомасу рослин за здатністю до акумуляції137Cs було віднесено до п’яти груп. За інтенсивністю накопичення 137Сs у рослинах свіжих борів має-мо такий висхідний ряд: перестріч лучний > верес звичайний > брусниця > кипець сизий > кострицяовеча > смовдь гірська. Значення концентрації 137Сs у досліджуваних видах мають тісний лінійнийзв’язок з величиною щільності радіоактивного забруднення ґрунту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Vitanov, O. D., T. M. Harbovska, S. O. Shcherbyna, L. M. Uriupina, Yu D. Zelendin, and N. V. Chefonova. "БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОРТІВ КВАСОЛІ ОВОЧЕВОЇ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇЇ ВИРОЩУВАННЯ." Vegetable and Melon Growing, no. 66 (January 2, 2020): 47–54. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-47-54.

Full text

Abstract:

Квасоля овочева (Phaseolus vulgaris L.) – цінна бобова культура. Мета роботи встановити особливості росту і розвитку рослин сортів квасолі овочевої та визначити економічну ефективність багаторазового збирання лопатки в умовах східного Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний. Результати. Проведено оцінку сортів квасолі овочевої за тривалістю окремих фенологічних фаз росту і розвитку рослин, формування площі листків, чистої продуктивності фотосинтезу. Встановлено залежність між урожайністю лопатки і показниками фотосинтетичної діяльності посівів: у = 10,4715 - 0,1382 х1 + 1,935 х2. Проведено дослідження симбіозу рослин квасолі за спонтанної інокуляції природними штамами бульбочкових бактерій. Кількість кореневих бульбочок залежно від сорту коливалась в межах 11,3-13,7 шт. (V = 20,0 %) з масою від 86,1 до 102,1 мг (V = 8,7 %). Відміченo залежність між урожайністю лопатки та кількістю і масою бульбочок, що описується рівнянням регресії: у = 6,5451 + 0,08712 х1 + 0,0681 х2. Висота прикріплення нижнього бобу у досліджуючи сортів знаходилась у межах норми згідно з вимогами придатності до механізованого збирання. Найвища висота прикріплення нижнього бобу у стандарті – 16 см (Шахиня) та на 1 см нижче у сорту Сюїта (15 см). За кількістю бобів та масою одного бобу з рослини кращим виявився сорт Сюїта – 21 шт. і 4,07 г відповідно. Ширина (0,8–0,85 см) й довжина (10,0–11,3 см) одного боба в межах норми вимог переробних підприємств. Отримано урожайність лопатки: за одноразового збору на рівні 12,6–14,3 т/га, за дворазового збору – 24,5–27,2 т/га та за триразового – 29,4–34,2 т/га залежно від сорту. Встановлено, що на урожайність лопатки мали вплив кількість бобів на рослині (r = 0,971), висота прикріплення нижнього бобу (r = 0,991), ширина бобу (r = 0,918), маса одного бобу (r = 0,711) і довжина бобу (r = 0,690). Економічну ефективність вирощування квасолі овочевої на лопатку за багаторазового збирання підтверджено високими показниками рівня рентабельності – 145–151 % (одноразовий збір), 97–110 % (дворазовий), 105–108 % (триразовий). Висновок. За результатами досліджень можна зробити висновок, що в умовах східного Лісостепу України вирощування квасолі овочевої є перспективним, про що свідчать показники розрахунків економічної ефективності. А застосування дво- або триразового збирання лопатки квасолі, дозволяєбільш раціонально використовувати біологічні особливості сорту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Vitanov, O. D., T. M. Harbovska, S. O. Shcherbyna, L. M. Uriupina, Yu D. Zelendin, and N. V. Chefonova. "БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОРТІВ КВАСОЛІ ОВОЧЕВОЇ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇЇ ВИРОЩУВАННЯ." Vegetable and Melon Growing, no. 66 (January 2, 2020): 47–54. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-47-54.

Full text

Abstract:

Квасоля овочева (Phaseolus vulgaris L.) – цінна бобова культура. Мета роботи встановити особливості росту і розвитку рослин сортів квасолі овочевої та визначити економічну ефективність багаторазового збирання лопатки в умовах східного Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний. Результати. Проведено оцінку сортів квасолі овочевої за тривалістю окремих фенологічних фаз росту і розвитку рослин, формування площі листків, чистої продуктивності фотосинтезу. Встановлено залежність між урожайністю лопатки і показниками фотосинтетичної діяльності посівів: у = 10,4715 - 0,1382 х1 + 1,935 х2. Проведено дослідження симбіозу рослин квасолі за спонтанної інокуляції природними штамами бульбочкових бактерій. Кількість кореневих бульбочок залежно від сорту коливалась в межах 11,3-13,7 шт. (V = 20,0 %) з масою від 86,1 до 102,1 мг (V = 8,7 %). Відміченo залежність між урожайністю лопатки та кількістю і масою бульбочок, що описується рівнянням регресії: у = 6,5451 + 0,08712 х1 + 0,0681 х2. Висота прикріплення нижнього бобу у досліджуючи сортів знаходилась у межах норми згідно з вимогами придатності до механізованого збирання. Найвища висота прикріплення нижнього бобу у стандарті – 16 см (Шахиня) та на 1 см нижче у сорту Сюїта (15 см). За кількістю бобів та масою одного бобу з рослини кращим виявився сорт Сюїта – 21 шт. і 4,07 г відповідно. Ширина (0,8–0,85 см) й довжина (10,0–11,3 см) одного боба в межах норми вимог переробних підприємств. Отримано урожайність лопатки: за одноразового збору на рівні 12,6–14,3 т/га, за дворазового збору – 24,5–27,2 т/га та за триразового – 29,4–34,2 т/га залежно від сорту. Встановлено, що на урожайність лопатки мали вплив кількість бобів на рослині (r = 0,971), висота прикріплення нижнього бобу (r = 0,991), ширина бобу (r = 0,918), маса одного бобу (r = 0,711) і довжина бобу (r = 0,690). Економічну ефективність вирощування квасолі овочевої на лопатку за багаторазового збирання підтверджено високими показниками рівня рентабельності – 145–151 % (одноразовий збір), 97–110 % (дворазовий), 105–108 % (триразовий). Висновок. За результатами досліджень можна зробити висновок, що в умовах східного Лісостепу України вирощування квасолі овочевої є перспективним, про що свідчать показники розрахунків економічної ефективності. А застосування дво- або триразового збирання лопатки квасолі, дозволяєбільш раціонально використовувати біологічні особливості сорту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Sydorenko, S. V., V. O. Korsovetskyi, S. H. Sydorenko, and H. B. Hladun. "Сезонне та добове формування зони затінення в приузлісній частині щільних полезахисних лісових смуг." Forestry and Forest Melioration, no. 136 (June 25, 2020): 83–94. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.136.2020.83.

Full text

Abstract:

Лісові смуги сприяють підвищенню загальної продуктивності аграрних угідь. Водночас на приузлісних ділянках полів смуг утворюються несприятливі умови для росту й розвитку сільськогосподарських культур через затінення кронами дерев. Мета роботи полягала у визначенні добових і сезонних змін інтенсивності освітлення та формування тіні залежно від характеристик полезахисних лісових смуг (ПЛС) і виявленні впливу змін світлового режиму приузлісних ділянок на формування фітомаси світлолюбних сільськогосподарських культур. Під час досліджень використано теоретичні розрахунки параметрів сонячного випромінювання, виконані для типових основних і допоміжних полезахисних лісових смуг щільної конструкції. Теоретичні розрахунки порівняли з польовими даними розподілу фітомаси кукурудзи на полі. Для типових щільних ПЛС Лівобережного Лісостепу встановлено показники сезонної та добової динаміки формування тіні від дерев і ступінь недоотримання поверхнею поля сонячної енергії залежно від відстані до полезахисних смуг та їхнього просторового розміщення. Встановлено, що затінення ПЛС мало суттєвий вплив культуру на відстані 1,2–1,5 висоти дерев у полезахисній смузі. Протяжність зони затінення залежала від захисної висоти деревостану та просторового розміщення ПЛС: найбільший вплив затінення зафіксовано на північному боці лісової смуги, найменший – на південному.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Дьомін, Д. Г., М. І. Кулик, and Ю. В. Михно. "РЕАЛІЗАЦІЯ ПОТЕНЦІАЛУ НАСІННЄВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ СОРГО БАГАТОРІЧНОГО ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПРЕПАРАТУ «АГРОСТИМУЛІН»." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 31, 2021): 13–23. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.01.

Full text

Abstract:

В Україні для забезпечення високих показників економічної ефективності сільського господарства разом із продовольчою безпекою, не менш важливим напрямом є розвиток енергетичного сектору. Це потребує всебічного, глибокого вивчення та впровадження у виробництво рослинного енергетичного ресурсу. Актуальним питанням є вивчення шляхів збільшення врожайності біомаси енергетичних культур у разі їх вирощування на маргінальних землях. Це передбачає обґрунтоване їх вирощування й використання фітомаси з погляду агрономії. З-поміж енргокультур найбільш адаптованою до умов вирощування й високопродуктивною є сорго багаторічне або трава Колумба (Sorghum Almum Parodi). До того ж збільшення насіннєвої врожайності культури має актуальне значення у плані забезпечення достатньою кількістю насіннєвого матеріалу нових енергопосівів. Метою наших досліджень було визначення впливу застосування препарату «Агростимулін» на врожайність насіння сорго багаторічного. Під час проведення досліджень були застосовані як загальні, так і спеціальні (експериментальні) методи. Згідно із затвердженими методиками проводили визначення кількісних показників рослин й облік врожайності насіння. Застосування дисперсійного й кореляційних аналізів дало можливість оцінити суттєві відмінності та взаємозв’язки між варіантами досліду. Результати досліджень дали змогу встановити мінливість біометричних показників рослин та виявити вплив комплексного застосування «Агростимуліну» на рівень насіннєвої врожайності сорго багаторічного. Визначено, що тривалість вегетаційного періоду за усі три роки варіювала в межах 122–132 доби. Комплексне застосування препарату дозволяє зменшити його тривалість, що особливо важливо у початкові періоди росту рослин, та сприяє меншому засміченню бур’янами сходів сорго багаторічного. Застосування «Агростимуліну» для обробки насіння та при позакореневому підживленні має найбільший вплив на висоту та густоту стеблостою й показники генеративних органів рослин. Загалом за роки на варіантах комплексного застосування «Агростимуліну» отримали суттєве збільшення врожайності насіння (1,7 т/га), що істотно перевищувало контроль на 0,5 т/га. Перспективи подальших досліджень полягатимуть у встановленні шляхів поліпшення якості насіння соргових культур для збільшення посівної придатності насіннєвого матеріалу енергетичних культур.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Khmelnychyi, Leontiy, and Dmitriy Bardash. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕМОНТНИХ ТЕЛИЦЬ УКРАЇНСЬКИХ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ ТА ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНИХ ПОРІД У ГОСПОДАРСТВАХ СУМСЬКОГО РЕГІОНУ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 1-2(36-37) (July 1, 2019): 15–20. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.2.

Full text

Abstract:

У провідних господарствах Сумського регіону вивчалися особливості росту ремонтних телиць українських чорно-рябої (ПЗ ПП “Буринське”) та червоно-рябої (ТОВ «Млинівський комплекс») молочних порід. Досліджували абсолютні та відносні показники приростів живої маси телиць у віковій динаміці від народження до 18-ти місячного віку. Кращими за живою масою при народженні виявились телички української червоно-рябої молочної породи (36,2 кг) у порівнянні із ровесницями української чорно-рябої молочної (33,9 кг). Їхня перевага збереглася упродовж 18-ти місячного періоду вирощування. Ремонтні телиці української червоно-рябої молочної породи на заключному етапі розвитку з середньою живою масою 414,2 кг перевищували одноліток української чорно-рябої молочної з високодостовірною різницею на 15,5 кг (Р<0,001). Розвиток ремонтних телиць обох порід у межах отриманих показників живої маси забезпечив їхній приріст на час парувального віку на рівні 76-80% від мінімальних цільових стандартів, визначених на перспективу для корів-первісток молочного типу створених порід. Середньодобові прирости живої маси у молочний період склали у теличок української чорно-рябої молочної породи в середньому 810,4 г, а у їхніх ровесниць української червоно-рябої – 847,3 г. Після шестимісячного періоду вирощування і до парувального віку різниця за середньодобовими приростами була вищою у тварин української червоно-рябої молочної породи стада ТОВ «Млинівський комплекс». Результати досліджень засвідчили, що за створення відповідних умов годівлі та утримання ремонтні телиці українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід здатні до високої інтенсивності росту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Ulianych, O. I., Z. I. Kovtunyuk, N. V. Vorobiova, I. A. Didenko, and V. V. Yatsenko. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ РОЗСАДИ СЕЛЕРИ ЧЕРЕШКОВОЇ ЗА ЗАСТОСУВАННЯ ГІДРОГЕЛЮ." Vegetable and Melon Growing, no. 65 (July 30, 2019): 50–57. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-50-57.

Full text

Abstract:

Мета. Вивчити вплив різних форм гідрогелю на ріст, розвиток розсадних рослин, а також на якість черешків та загальну врожайність селери черешкової у відкритому ґрунті; встановити найбільш оптимальні умови для росту та розвитку розсади селери черешкової; визначити морфологічні та біологічні ознаки продуктових органів селери черешкової, які визначають її товарну якість; встановити сумарну продуктивність селери черешкової залежно від способу вирощування розсади; підбір оптимальних форм гідрогелю для вирощування розсади селери черешкової. Методи. Польові, лабораторно-польові, статистичні. Результати. Уперше в умовах Правобережного Лісостепу України було проведено дослідження з визначення впливу застосування гідрогелю під час вирощування розсади селери черешкової. Виявлено, що використання різних форм гідрогелю позитивно впливає на ріст, розвиток, швидкість проходження основних фенологічних фаз, загальну та товарну врожайність селери черешкової. Висновки. Доведено, що варіанти з використанням усіх форм гідрогелю мали кращі показники висоти (+0,2–6,0 см до контролю), товщини кореневої шийки (+2,0–3,8 мм до контролю) та маси надземної частини (+0,5–1,6 г до контролю), ніж контрольний варіант без використання гідрогелю. Установлено, що застосування гідрогелю під час вирощування селери черешкової позитивно впливає на біометричні показники рослини та рівень її врожайності. Так, використання гідрогелю у формі гелю в сорту Аніта допомогло отримати 23,7 т/га якісної товарної продукції, а це додатково 6,9 т/га до контролю. Урожайність рослин селери сорту Аніта була більшою у варіантах із застосуванням гелю (23,7 т/га) та таблеток (21,9 т/га), що на 6,9 та 5,1 т/га більше за контрольний варіант, а нижчою у варіанті без внесення гідрогелю – 17,5 т/га. Крім того, показник рівня врожайності має сильну пряму кореляційну залежність з довжиною та товщиною черешка, загальною та товарною масою. Виявлено, що використання гідрогелю є економічно ефективним та рентабельним. Кращою рентабельністю можна відмітити варіант із використанням гелю у сорту Аніта – 55,3 %.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Korkh, Igor, Ivan Pomitun, Nadiya Коsova, Natalia Boyko, Lyubov Pankiv, Pavlo Ryazanov, Volodymyr Ivashchenko, and Volodymyr Borodin. "ВПЛИВ УЛЬТРАДИСПЕРСНИХ НАНОАЛМАЗІВ ДЕТОНАЦІЙНОГО СИНТЕЗУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВІВЦЕМАТОК, ІНТЕНСИВНІСТЬ РОСТУ ЯГНЯТ ТА ОКРЕМІ БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СИРОВАТКИ КРОВІ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 1-2(36-37) (July 1, 2019): 58–67. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.9.

Full text

Abstract:

У статті представлено результати досліджень з визначення ефективних способів уведення та перспективності використання 0,005 % і 0,02 % ультрадисперсної суспензії наноалмазів як можливого активатора фізіолого-біохімічного статусу та поліпшення продуктивних якостей овець харківського внутрішньопородного типу породи прекос. Реалізація поставлених завдань роботи передбачала використання комплексу загальноприйнятих аналітичних, зоотехнічних, біохімічних, біометричних методів. У рамках проведених пошукових експериментів встановлено покращення хімічного складу молока вівцематок, яке супроводжувалось збільшенням вмісту масової частки жиру та значним зниженням вмісту соматичних клітин. Зокрема, за вмістом масової частки жиру вівцематки дослідної групи мали незначну перевагу на 5,7 % над представницями контрольної групи, тоді як за вмістом білку, навпаки, поступались їм – на 13,3 %. Вміст масових часток сухої речовини, сухого знежиреного залишку та лактози перебував майже на одному рівні. Щодо молодняку: суспензія наноалмазів забезпечила незначне підвищення інтенсивності росту, рівня збереженості та поліпшення загального фізіологічного стану. В цілому, за період від 20 діб до 3-місячного віку, суспензії наноалмазів сприяла підвищенню середньодобових приростів у дослідних ягнят, які були на 10,6–11,3 % вищими порівняно з контрольними, що й вплинуло на збільшення їх живої маси при відлученні на 6,7 і 6,9 % проти контролю. Крім того, незначне підвищення в сироватці крові молодняку дослідних груп у кінці досліду загального білка на 2,7 і 8,6 %, альбумінів – на 2,2 і 3,1 %, гамма-глобулінів – на 5,6 і 1,8 %, коефіцієнта А/Г – на 9,5 і 13,5 % та глюкози – на 1,6 % в обох випадках порівняння свідчить про підвищення в їх організмі кровотворних функцій та певне посилення обмінних процесів, що підтверджується вищою живою масою. Однак ці відмінності були на рівні тенденції. Тоді як введення суспензії наноалмазів різними способами (перорально і підшкірно) не мало істотної різниці. Для подальшого виявлення механізму впливу суспензії наноалмазів на організм овець варто провести тривалішу перевірку його використання з залученням до груп більшої чисельності тварин та розширення низки фізіологічних досліджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Ulianych, O. I., S. V. Shchetina, G. Y. Slobodyanyk, O. D. Lukyanets, L. I. Voivoda, and O. V. Kukhnyuk. "СУЧАСНИЙ СПОСІБ РОЗМНОЖЕННЯ ЦИКОРІЮ САЛАТНОГО." Vegetable and Melon Growing, no. 65 (July 31, 2019): 58–65. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-58-65.

Full text

Abstract:

Мета. В статті викладено матеріали щодо вивчення особливостей розмноження цикорію салатного ендивій та ескаріол in vitro. Методи. Вивчення особливостей розмноження цикорію салатного ендивій та ескаріол in vitro проводилося в лабораторії мікроклонального розмноження Національного дендропарку «Софіївка» НАН і у проведенні досліджень передбачався підбір вихідного рослинного матеріалу (насіння) для введення in vitro; стерилізація рослинного матеріалу та введення в культуру in vitro; підбір живильного середовища з додаванням регуляторів росту; гемогенез та розсаджування вторинних експлантів; ризогенез експлантів; адаптація регенерантів до умов exvitro. Результати. Проведеними дослідженнями встановлено, що метод мікроклонального розмноження in vitro є однією із перспективних ланок технології вирощування цикорію салатного ендивій та ескаріол. В результаті досліджень встановлено, що найбільш ефективною (85,2 %) була 1-хвилинна стерилізація експлантів розчином дихлориду ртуті (HgCl2). За використання нітрату срібла стерильність становила 63,4 %, а за обробки мертиолятом натрію – 58,2%. Збільшення експозиції стерилізації зменшувало вихід стерильного насіння через пошкодження зародка насінини. Кращі показники – 65,4 – 72,8 % одержали за розмноження експлантів на середовищі MS 3 з концентрацією 0,5 мг/л БАП та 0,1 мг/л НОК, а для індукції ризогенезу найбільш ефективним виявилося живильне середовище MS 2 з концентрацією ІМК 0,5 мг/л. Коефіцієнт розмноження для досліджуваних сортів цикорію салатного становив 12,1 – 20,4. Доведено, що значних відмінностей у показниках гемогенезу у сортів цикорію салатного ендивій та ескаріол не виявлено. Встановлено, щонайбільша кількість укорінених мікроклонів (88,7%) була отримана за використання модифікованого живильного середовища MS 2 з додаванням ІМК у концентрації 0,5 мг/л, де кількість утворених коренів становила 8,1 шт. Підвищення концентрації до 1,0 мг/л призводило до зниження ризогенезу, а за комплексного використання у середовищі ІОК та НОК в різних концентраціях, відбувалося зниження кількості укорінених експлантів. Висновки. До-слідженнями умов адаптування укорінених рослин-регенерантів встановлено, що ефективними методами є адаптація пробіркових рослин з використанням субстрату Eco-plus універсальний. Приживлюваність рослин-регенерантів становила 81,8 – 88,9%.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Показники інтенсивності росту рослин'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles