To see the other types of publications on this topic, follow the link: Поклади.

Journal articles on the topic 'Поклади'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Поклади.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Matkivskyi, S. V. "Регулювання процесу обводнення газоконденсатних покладів шляхом циклічного нагнітання діоксиду вуглецю". Мінеральні ресурси України, № 3 (19 листопада 2021): 28–32. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.3.28-32.

Full text
Abstract:
Результати численних досліджень засвідчують високу ефективність регулювання процесу надходження пластової води в продуктивні поклади через нагнітання невуглеводневих газів поблизу початкового контуру газоносності. Для вдосконалення наявних технологій розробки газоконденсатних родовищ за водонапірного режиму досліджено ефективність циклічного нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивні поклади. Розрахунки проведено для різної тривалості циклу нагнітання діоксиду вуглецю з використанням основних інструментів гідродинамічного моделювання Eclipse та Petrel компанії “Schlumberger”. За результатами ро
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Матківський, С. В., та О. Р. Кондрат. "Вплив тривалості періоду нагнітання діоксиду вуглецю на ефективність регулювання процесу обводнення газоконденсатних покладів". Prospecting and Development of Oil and Gas Fields, № 1(82) (31 березня 2022): 83–92. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9973-2022-1(82)-83-92.

Full text
Abstract:
З використанням основних інструментів гідродинамічного моделювання досліджено процес нагнітан- ня діоксиду вуглецю в поклад на межі початкового газоводяного контакту з метою сповільнення надхо- дження пластової води в газонасичені горизонти. Розрахунки проведено для різних значень тривалості пе- ріоду нагнітання діоксиду вуглецю (12, 14, 16, 18, 21, 24 місяці).За результатами проведених досліджень встановлено, що завдяки впровадженню технології нагнітання діоксиду вуглецю забезпечується підтри- мання пластового тиску в покладі на значно вищому рівні порівняно з розробкою на виснаження. Резуль-
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Matkivskyi, S. V. "Дослідження ефективності регулювання процесу обводнення газоконденсатних покладів Гадяцького родовища з використанням діоксиду вуглецю". Мінеральні ресурси України, № 2 (23 серпня 2021): 33–37. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.2.33-37.

Full text
Abstract:
Для вдосконалення наявних технологій розробки родовищ вуглеводнів в умовах прояву водонапірного режиму досліджено ефективність регулювання надходження пластових вод у продуктивні поклади внаслідок нагнітання діоксиду вуглецю. У процесі дослідження застосовано головні інструменти гідродинамічного моделювання на основі цифрової тривимірної моделі газоконденсатного родовища. За результатами проведених досліджень з’ясовано, що в разі нагнітання невуглеводневого газу в газоконденсатному покладі підтримується пластовий тиск на значно вищому рівні, порівнюючи з розробкою на виснаження. Завдяки цьому
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Matkivskyi, S. V. "Вплив щільності сітки нагнітальних свердловин на регулювання процесу обводнення газоконденсатних покладів шляхом нагнітання діоксиду вуглецю". Мінеральні ресурси України, № 1 (15 квітня 2021): 46–50. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.1.46-50.

Full text
Abstract:
Використовуючи цифрову тривимірну модель газоконденсатного родовища, досліджено вплив щільності сітки нагнітальних свердловин на регулювання процесу обводнення родовища під час нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивні поклади на межі початкового газоводяного контакту. Згідно з результатами моделювання встановлено, що видобуток пластової води зі збільшенням щільності сітки нагнітальних свердловин зменшується. У разі використання чотирьох нагнітальних свердловин для нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивні поклади накопичений видобуток пластової води на кінець розробки становить 169,71 тис. м3
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Матківський, С. В., та Л. І. Хайдарова. "ПІДВИЩЕННЯ СТУПЕНЯ ГАЗОВИЛУЧЕННЯ РОДОВИЩ ПРИРОДНИХ ГАЗІВ В УМОВАХ ПРОЯВУ ВОДОНАПІРНОГО РЕЖИМУ З ВИКОРИСТАННЯМ ДІОКСИДУ ВУГЛЕЦЮ". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Number, № 16(60) (22 жовтня 2021): 86–95. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7399-2021-16(60)-86-95.

Full text
Abstract:
Для вдосконалення існуючих технологій розробки родовищ в умовах прояву водонапірного режиму проведено додаткові дослідження з використанням основних інструментів гідродинамічного моделювання Eclipse та Petrel компанії Schlumberger. На основі результатів проведених досліджень встановлено, що при наявності значної неоднорідності продуктивних покладів необхідно забезпечити більшу щільність сітки нагнітальних свердловин для ефективного блокування просування пластової води порівняно з розробкою однорідних покладів за таких же умов. Такий результат досліджень пояснюється випереджаючим просуванням фр
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Кондрат, Р. М., О. Р. Кондрат та Л. І. Хайдарова. "Удосконалення технологій дорозробки виснажених газових покладів". Prospecting and Development of Oil and Gas Fields, № 2(83) (30 червня 2022): 26–36. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9973-2022-2(83)-26-36.

Full text
Abstract:
Розглянуто особливості завершальної стадії розробки газових покладів. Охарактеризовано відомі методи підвищення газовилучення із виснажених газових покладів. Запропоновано новий підхід до вирішення проблеми підвищення ефективності дорозробки виснажених газових покладів, який включає аналітичне і техніко-технологічне обґрунтування методів мінімізації значень кінцевого пластового тиску в зоні дрену-вання видобувних свердловин, технології видобутку залишкового газу із слабкодренованих, низькопроникних ділянок покладу; технології витіснення залишкового газу з виснажених газових покладів нагнітання
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Кондрат, Р. М., та Л. І. Матіїшин. "Інтенсифікація дорозробки і підвищення газовилучення із виснажених газових покладів нагнітанням у пласт азоту". Oil and Gas Power Engineering, № 1(37) (30 червня 2022): 50–59. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9868-2022-1(37)-50-59.

Full text
Abstract:
Охарактеризовано особливості застосування невуглеводневих газів для витіснення залишкового природного газу із виснажених газових покладів. З використанням ліцензованої комп'ютерної програми Computer Modelling Group (CMG) дослідження для умов газового покладу округлої форми з периферійною батареєю нагнітальних свердловин і центральною батареєю видобувних свердловин вплив на загальний (кінцевий) коефіцієнт газовилучення і коефіцієнт газовилучення за залишковим газом співвідношення радіусів батарей видобувних і нагнітальних свердловин, технологічних параметрів досліджуваного процесу (тиску початк
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Okholina, T. V., H. O. Kuzmanenko та M. D. Merezhko. "Визначення першочергових для освоєння ділянок у межах Селищанського розсипу з використанням програмного забезпечення ArcGIS". Мінеральні ресурси України, № 4 (17 грудня 2024): 23–27. https://doi.org/10.31996/mru.2024.4.23-27.

Full text
Abstract:
Надано геологічну характеристику Селищанського розсипу, що входить до Іршанської групи розсипів Волинського титаноносного району. Продуктивні ільменітоносні відклади просторово приурочені до двох локальних понижень палеодолини та утворюють два окремих поклади – Північний і Південний. Рудоносними є алювіальні відклади, що представлені нижньо-середньочетвертинними та середньоюрськими і верхньокрейдовими утвореннями, а також збагачена ільменітом кора вивітрювання, яка поширена тільки в межах Північного покладу.Представлено авторську методику оконтурення пріоритетних площ у межах титано-цирконієви
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Busko, Bogdan Nikolaevich, та Nikolaj Valentinovich Hudin. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОВЕДЕННЯ ПОІНТЕРВАЛЬНОГО ГІДРАВЛІЧНОГО РОЗРИВУ В ГОРИЗОНТАЛЬНИХ СВЕРДЛОВИНАХ". Научный взгляд в будущее, № 05-02 (12 жовтня 2017): 35–39. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-05-02-086.

Full text
Abstract:
У нафтовидобувній галузі зниження обсягів нафти головним чином пов’язане зі структурою порід-колекторів, більшість з яких становлять важковидобувні, енергетично-виснажені та високообводнені поклади, висока неоднорідність яких, призводить до нерівномірного
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Матківський, С. В. "Дослідження впливу тиску початку нагнітання сухого газу на коефіцієнт конденсатовилучення газоконденсатних родовищ". Oil and Gas Power Engineering, № 1(37) (30 червня 2022): 41–49. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9868-2022-1(37)-41-49.

Full text
Abstract:
З використанням програмних комплексів Eclipse та Petrel досліджено підвищення вуглеводневилучення газоконденсатних родовищ із високим вмістом конденсату в пластовому газі. Метою роботи є оптимізація технології підтримання пластового тиску з використанням сухого газу. Дослідження проведено для різних стадій виснаженості газоконденсатного покладу. Тиск початку нагнітання сухого газу в поклад становить:1 Рпоч; 0,8 Рпоч; 0,6 Рпоч; 0,4 Рпоч; 0,2 Рпоч. Відповідно до результатів проведених досліджень установлено, що у випадку впровадження технології нагнітання сухого газу в газоконденсатний поклад пі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Матіїшин, Л. І., та Р. М. Кондрат. "Дослідження закономірностей витіснення залишкового природного газу азотом з виснаженого покладу". Мінеральні ресурси України, № 1 (25 березня 2025): 56–63. https://doi.org/10.31996/mru.2025.1.56-63.

Full text
Abstract:
Охарактеризовано особливості завершальної стадії розробки газових покладів і методи підвищення кінцевого коефіцієнта газовилучення. З використанням ліцензованої комп’ютерної програми Petrel&Eclipse досліджено закономірності витіснення залишкового природного газу азотом з виснаженого газового покладу квадратної форми з чотирма видобувними свердловинами по кутах квадрата і нагнітальною свердловиною в центрі. Поклад розроблявся на виснаження до моменту зниження пластового тиску до 0,1 від початкового тиску. Досягнутий коефіцієнт газовилучення становив 90,15 %. Розглянуто два сценарії нагнітан
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Сьомка, Володимир Олексійович. "Про перспективи розвитку літієвого виробництва та хімічних джерел струму в Україні. Літієносні пегматити Українського щита". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 7 (25 липня 2022): 75–80. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.07.075.

Full text
Abstract:
У доповіді зазначено, що за розвіданими запасами й прогнозними ресурсами на території України є найбільші в Європі поклади літію. Однак розробка цих родовищ пов’язана з низкою проблем, насамперед економічного характеру, оскільки українські літійвмісні руди представлені переважно петалітом, тоді як 99,9 % світових аналогів літієвих пегматитів — сподуменом. Відповідно, створення нової технології виокремлення цього металу з петаліту потребує значних капіталовкладень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Галамай, Анатолій, Юрій Садовий, Fanwei Meng та Дарія Сидор. "ФІЗИКО-ХІМІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІГАЛІТУ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНІ БАСЕЙНУ КАЙДАМ, КНР". Mineralogical Collection, № 74 (30 серпня 2024): 94–108. http://dx.doi.org/10.30970/min.74.08.

Full text
Abstract:
Поклади полігаліту в Кунтей-Плайя в басейні Кайдам у Китаї відомі вже багато років. Однак механізм утворення цих відкладів дотепер є нез'ясованим. У цьому дослідженні обрано типовий розріз цих відкладів у північно-західній частині басейну для комплексного аналізу полігалітових покладів, що включає седиментологічні, мінералогічні і термобарогеохімічні дослідження. Встановлено наступне: 1. Температура придонних розсолів під час формування відкладів нижньої частини досліджуваного розрізу коливалась від 30,8 до 80,2°С. Очевидно, з температурним режимом придонних розсолів під час осадконакопичення
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Матківський, С. В., та О. Р. Кондрат. "Удосконалення технологій розробки газових родовищ в умовах водонапірного режиму". Prospecting and Development of Oil and Gas Fields, № 1(86) (20 березня 2023): 16–28. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9973-2023-1(86)-16-28.

Full text
Abstract:
На основі результатів проведених досліджень розроблено технології регулювання процесу обводнення продуктивних покладів та видобувних свердловин шляхом нагнітання діоксиду вуглецю поблизу початкового контуру газоносності, які характеризуються високою технологічною ефективністю. Визначено, що підвищення коефіцієнта вилучення природного газу можна досягнути шляхом реалізації технології нагнітання діоксиду вуглецю за тривалості періоду його нагнітання в поклад, яка за батарейного розміщення нагнітальних свердловин на початковому контурі газоносності і видобувних свердловин у центрі покладу станови
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Дубровська, А. С. "Символ золота: інфернальний смисл (за романом В. Винниченка "Поклади золота")". Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія "Філологія", № 873 (2009): 118–22.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Matkivskyi, S. V., та L. I. Khaidarova. "Дослідження впливу параметрів роботи електровідцентрових насосів на продуктивність обводнених газових свердловин". Мінеральні ресурси України, № 4 (28 грудня 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.4.30-35.

Full text
Abstract:
Розглянуто основні особливості розробки газових і газоконденсатних родовищ в умовах активного надходження законтурних та підошовних вод у продуктивні поклади й видобувні свердловини. Охарактеризовано різні шляхи оптимізації умов експлуатації високообводнених свердловин на завершальній стадії розробки родовищ. На основі численних досліджень обґрунтовано доцільність і геолого-технологічні умови застосування механізованих способів експлуатації обводнених свердловин. Використовуючи програмний комплекс PipeSim компанії “Schlumberger” проведено дослідження впливу параметрів електровідцентрових насос
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Матківський, С. В., Є. С. Бікман, О. Р. Кондрат, О. В. Бурачок та Л. І. Матіїшин. "ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ПІДВИЩЕННЯ ВУГЛЕВОДНЕВИЛУЧЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ СО2 НА ПРИКЛАДІ ГАДЯЦЬКОГО РОДОВИЩА". Prospecting and Development of Oil and Gas Fields, № 3(84) (28 вересня 2022): 7–16. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9973-2022-3(84)-7-17.

Full text
Abstract:
Переважна більшість родовищ вуглеводнів України розробляється на виснаження та перебувають на завершальній стадії розробки в умовах спадного видобутку. На поточний час стан сировинної бази свідчить про те, що основний потенційний резерв для стабілізації та нарощення видобутку становлять залишкові запаси виснажених родовищ. До перспективних напрямів підвищення ефективності розробки родовищ нафти і газу відносять впровадження вторинних та третинних методів видобутку вуглеводнів. Однією з найбільш успішних технологій в області вторинного видобутку вуглеводнів є технологія нагнітання діоксиду вугл
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Вергельська, Наталія Вікторівна. "БУРОВУГІЛЬНІ ПОКЛАДИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ВУГЛЕНОСНОЇ ПЛОЩІ: ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ (НА ПРИКЛАДІ ІЛЬНИЦЬКОГО РОДОВИЩА)". Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio, № 3 (30 серпня 2024): 22–29. http://dx.doi.org/10.32782/2786-5843/2024-3-3.

Full text
Abstract:
Актуальність дослідження: зважаючи на енергетичний баланс, варто зазначити, що Україні ще тривалий час не вдасться відмовитися від вугілля. Оскільки видобуток бурого вугілля на родовищах України проводять відкритими виробками (кар’єрами), то результати робіт мають значний вплив на літосферу, гідросферу, у тому числі й підземні води та атмосферу. Закарпатська вугленосна площа розташована у південній і південно-західній частинах Закарпатської області. У межах Закарпатського прогину вугленосні відклади приурочені до Чоп-Мукачівської та Солотвинської западин. Предметом дослідження є буровугільний
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Матківський, С. В., та О. Р. Кондрат. "Узагальнення перспективних методів транспортування діоксиду вуглецю для підвищення вуглеводневилучення нафтогазових родовищ". Prospecting and Development of Oil and Gas Fields, № 2(83) (30 червня 2022): 7–16. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9973-2022-2(83)-7-16.

Full text
Abstract:
Екологічна проблема на сьогодні є вкрай гостро вираженою у зв’язку з неефективним використанням енергетичних ресурсів. Питання врегулювання екологічних проблем неодноразово піднімалися світовою спі-льнотою, що усвідомлює можливі наслідки для людського існування. Зменшити навантаження на навколиш-нє середовище можна шляхом застосування на великих енергоємних підприємствах, що працюють на викопному паливі, технологій уловлювання діоксиду вуглецю. Повномасштабне впровадження таких технологій вже розпочато в США, Канаді та багатьох країнах Європи. Уловлений діоксид вуглецю утилізується у виснажени
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Мачуліна, Світлана, Аріадна Іванова, Людмила Зайцева та Віктор Гаврильцев. "Світові ресурси вугілля і закономірності розповсюдження вугленосних формацій". InterConf, № 32(151) (20 квітня 2023): 558–75. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.04.2023.060.

Full text
Abstract:
Прояви та родовища вугілля розповсюджені на всіх континентах у відкладах від девонських до неогенових. Оцінюються світові запаси вугілля та їх розподіл по країнах світу, описані закономірності поширення вугільних басейнів і родовищ. Підкреслюється, що Україна за геологічними запасами викопного вугілля посідає перше місце в Європі, а у паливно-енергетичному балансі країни вугілля займає провідне місце. В Україні вугілля поширено в палеозойських та альпійських прогинах, в осадових чохлах платформних структур, де його поклади пов’язані із западинами просідання солянокупольних структур або тектоні
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Romaniuk, Nataliia, та Yuliia Shukalovych. "ОСОБЛИВОСТІ СПІВРОБІТНИЦТВА ТУРКМЕНІСТАНУ І КИТАЮ В ЕНЕРГЕТИЧНІЙ СФЕРІ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (8) (26 листопада 2020): 172–83. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-172-183.

Full text
Abstract:
В статті розглядаються відносини Туркменістану та Китайської Народної Республіки в енергетичній сфері. В умовах трансформації системи світової політики енергетична взаємодія цих країн стає все більш цікавою темою для вивчення. Хоч, і під впливом різних факторів ситуація в їх енергетичному співробітництві з роками майже не змінюється. Наразі Китай є одним із найбільш значущих споживачів енергоресурсів у світі, саме тому, для забезпечення своїх громадян енергоресурсами країна надає важливого значення розвитку енергетичного діалогу з Туркменістаном, який за покладами газу займає 4 місце в світі,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Морозов, Ю. П., та С. В. Дубовський. "ТЕХНОЛОГІЧНІ СХЕМИ ГЕОТЕС НА ГЕОТЕРМАЛЬНИХ РОДОВИЩАХ З АНОМАЛЬНО ВИСОКИМ ПЛАСТОВИМ ТИСКОМ". Vidnovluvana energetika, № 2(65) (28 червня 2021): 81–92. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).81-92.

Full text
Abstract:
Представлені результати термодинамічного та гідравлічного моделювання технологічних варіантів виробництва електричної енергії в геотермальному циркуляційному контурі з використанням теплової, механічної та хімічної енергії флюїду геотермальних родовищ з аномально високим пластовим тиском (АВПТ). Геотермальні поклади такого типу зустрічаються на глибинах до 4000 м і характеризуються позитивною температурною аномалією, що визначає перспективність їх використання у геотермальній енергетиці. Однак використання покладів АВПТ ускладнює високий тиск флюїду на поверхні, що зумовлює підвищену металоємн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Борняк, Уляна, Марина Рагуліна та Олег Орлов. "ОСОБЛИВОСТІ ЛІТОГЕНЕЗУ ПАЛЮДАЛЬНИХ ТРАВЕРТИНІВ БАСЕЙНУ Р. ЗУБРА". Paleontological Collection, № 56 (30 грудня 2024): 80–88. https://doi.org/10.30970/pal.56.8.

Full text
Abstract:
Проведено дослідження болотних травертинів басейну річки Зубра: уперше проаналізовано комплекс органічних решток у відкладах палюдальних вапнякових туфів, здійснено палеолоекологічну реконструкцію умов їхнього формування та встановлено тенденції сучасної антропогенної трансформації травертинового тіла. На сьогоднішній день у басейні р. Зубра зберігся лише один травертиновий масив площею близько 1 га. Місцями він дуже пошкоджений і є аморфним нагромадженням уламків різної форми та розміру, які мають варіативне забарвлення й представлені двома основними літофаціями: фітогермальною та мікродетрит
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Івашків, Галина. "Кераміка Влодави і Павлова: історія, типологія, художні особливості". TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych 6 (13 грудня 2021): 317–31. http://dx.doi.org/10.31743/teka.13369.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено історію розвитку гончарства Влодави та Павлова до середини ХХ століття. Значні поклади глини, особливо багатої окисами заліза, давали змогу місцевим майстрам виготовляти передусім димлені вироби. У ХVІ ст. гончарний цех у Влодаві отримав великі привілеї, виробляючи різні види посуду. Мальована кераміка у Павлові з’явилася завдяки гончарям із Прикарпаття, зокрема з Кут (колишнє Станіславівське воєводство; зараз Івано-Франківська область). Визначено основні типологічні групи кераміки (посуд, предмети інтер’єру церков і помешкань – вази, скарбонки, а також іграшки), названо ім
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Сергіюк, І. М., та О. Е. Смолінська. "РЕЛОКАЦІЯ БУДІВЕЛЬ ЯК СПОСІБ ЗБЕРЕЖЕННЯ МІСЦЕВОЇ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ: ШВЕДСЬКИЙ ДОСВІД". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 106 (2024): 81–94. https://doi.org/10.31713/vt220247.

Full text
Abstract:
У статті описано досвід шведських міст зі збереження цінної архітектурної спадщини шляхом їхньої релокації (перенесення) на прикладі містечка Кіруна, яке було визнане об’єктом історичної, архітектурної та промислової спадщини як взірцева модель індустріального міста, що спеціалізується на гірничодобувній галузі. У 2004 році на запит місцевої гірничодобувної компанії LKAB було ініційовано безпрецедентний проєкт перенесення частини міста для можливості продовження видобутку залізної руди, поклади якої простягаються під міською забудовою. Згідно з планом релокації, який має завершитися у 2035 роц
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Матківський, С. В., та О. Р. Кондрат. "ВПЛИВ ЩІЛЬНОСТІ СІТКИ НАГНІТАЛЬНИХ СВЕРДЛОВИН НА ЕФЕКТИВНІСТЬ САЙКЛІНГ-ПРОЦЕСУ ПРИ РОЗРОБЦІ ГАЗОКОНДЕНСАТНИХ ПОКЛАДІВ". Prospecting and Development of Oil and Gas Fields, № 2(87) (30 червня 2023): 41–50. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9973-2023-2(87)-41-50.

Full text
Abstract:
Для удосконалення існуючих технологій розробки газоконденсатних родовищ проведено дослідження з використанням інструментів цифрового моделювання. Метою досліджень є оптимізація сайклінг процесу при розробці газоконденсатних родовищ із значними запасами конденсату. Дослідження проведено на основі цифрової тривимірної моделі для різної кількості нагнітальних свердловин (2, 4, 6, 8, 10). На основі результатів досліджень встановлено, що при нагнітанні сухого газу в продуктивний поклад забезпечується підтримання пластового тиску на вищому рівні порівняно з варіантом розробки на виснаження. Завдяки
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Шлапінський, В. Є., М. І. Павлюк, М. М. Тернавський та Я. Г. Лазарук. "Про можливість промислової нафтоносності Cлобода Pунгурської антикліналі Бориславсько-Ппокутського покриву Передкарпатського прогину". Prospecting and Development of Oil and Gas Fields, № 2(83) (30 червня 2022): 86–94. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9973-2022-2(83)-86-94.

Full text
Abstract:
Перспективна ділянка розташована поблизу с. Чорний Потік Надвірнянського району Івано-Франківської області на відстані 50 км на південь від обласного центру і на віддалі 35 км на захід від міста Коломия. Ділянка знаходиться в межах антикліналі Слобода Рунгурська Бориславсько-Покутського покриву Пе-редкарпатського прогину. На відстані 5 км на південний схід від села Чорний Потік до згаданої антикліналі були приурочені нафтові поклади вже відпрацьованого Слобода Рунгурського родовища. Перші дані про видобуток і використання нафти для потреб населення Слободи Рунгурської відомі з 1770 року. Її ви
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Lukin, O. A., та O. R. Kondrat. "Особливості моделювання флюїдів та фільтрації у низькопроникних колекторах газоконденсатних покладів". Мінеральні ресурси України, № 4 (17 грудня 2024): 50–57. https://doi.org/10.31996/mru.2024.4.50-57.

Full text
Abstract:
Нарощування видобутку вуглеводнів в Україні передбачає залучення і впровадження у виробництво запасів, що пов’язані з низькопроникними газонасиченими колекторами. Все ще немає достатнього розуміння поведінки газового конденсату в ущільнених колекторах, що характеризуються високими конденсатно-газовими факторами, коли робочі вибійні тиски знижуються нижче тиску початку конденсації. Випадіння конденсату у пласті нижче тиску насичення призводить до зміни композиційного складу вуглеводневого газу та рідини, блокування частини порового простору, що, в свою чергу, знижує продуктивність свердловин. М
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Бодак, В. І., Г. А. Хайліс, О. С. Дубицький та П. В. Мазилюк. "ДОСЛІДЖЕННЯ РУХУ ЧАСТИНКИ САПРОПЕЛЮ В КОНІЧНІЙ ЗАБІРНІЙ ЧАСТИНІ ШНЕКОВОГО МЕХАНІЗМУ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 44 (7 червня 2020): 7–17. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi44.308.

Full text
Abstract:
У статті запропонована конструкція механізму для добування сапропелів на малих площах та мілководних водоймах. Механізм дає змогу не розбавляти сапропель водою та піднімати із дна водойми поклади природної вологості. Цей механізм є простим у виготовленні та експлуатації, його вартість значно менша від аналогів, також механізм є надійним в роботі та мобільним. Добування сапропелів запропонованим механізмом покращує екологічні показники на місці добування, оскільки має низький коефіцієнт змулювання. Для розробки конструкції забірної частини механізму було проаналізовано рух частинки сапропелю пр
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Криворучко, Андрій Олексійович, Сергій Станіславович Іськов, Марина Сергіївна Куницька, Олександр Вікторович Олійник та Володимир Олександрович Шлапак. "Дослідження просторової мінливості показників якості покладу Мурзинського родовища вторинних каолінів". Технічна інженерія, № 1(91) (3 липня 2023): 347–55. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-347-355.

Full text
Abstract:
У публікації наведено порядок здійснення геометризації Мурзинського родовища вторинних каолінів та проаналізовано геопросторову мінливість показників якості покладів каоліну цього родовища. У роботі встановлено залежності між окремими показниками якості для Мурзинського родовища вторинних каолінів. Встановлено наявність середнього кореляційного зв’язку лише між втратами при прожарюванні та вмістом Al2O3, яку можливо аналітично описати за допомогою експоненційної функції. В результаті виконаного дослідження було встановлено тісний кореляційний зв’язок між втратами при прожарюванні та вмістом Al
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Matkivskyi, S. V. "Дослідження впливу тривалості сайклінг-процесу на коефіцієнт конденсатовилучення виснажених газоконденсатних родовищ". Мінеральні ресурси України, № 1 (20 травня 2022): 29–33. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2022.1.29-33.

Full text
Abstract:
Для підвищення ефективності розробки газоконденсатних родовищ зі значними запасами ретроградного конденсату проведено дослідження з використанням інструментів гідродинамічного моделювання на основі цифрової тривимірної моделі. Метою досліджень є оптимізація технології підтримання пластового тиску з використанням сухого газу. Дослідження проведено для різної тривалості періоду нагнітання сухого газу в газоконденсатний поклад (12, 24, 36, 48 та 60 місяців). За результатами проведених досліджень встановлено, що завдяки впровадженню технології нагнітання сухого газу забезпечується підтримання плас
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Коптєва, Тетяна Сергіївна. "ДО ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ ДВОЯРУСНОСТІ АНТРОПОГЕННИХ ЛАНДШАФТІВ". Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки, № 2 (20 грудня 2024): 107–13. https://doi.org/10.32782/naturalspu/2024.2.14.

Full text
Abstract:
Стаття оглядово окреслює про поняття «двоярусності» антропогенних ландшафтів, що є ключовою характеристикою взаємодії природних та антропогенних компонентів у сучасному ландшафтознавстві. Особлива увага приділяється структурі двоярусності, що включає поверхневий та підземний яруси. Поверхневий ярус охоплює видимі зміни ландшафту, зокрема рельєф, рослинність, водні об’єкти, інфраструктуру та промислові об’єкти, які відображають безпосередній вплив людини. Підземний ярус включає глибинні геологічні структури, водні ресурси, мінеральні поклади, шахти та інші підземні об’єкти, що формуються або зм
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Куницька, Марина Сергіївна, Андрій Олексійович Криворучко, Микола Анатолійович Скорик, Максим Володимирович Павлюченко та Юлія Олександрівна Заболотна. "Геометризація просторового розподілу шкідливих та корисних елементів в умовах Злобицького родовища ільменіту". Технічна інженерія, № 1(93) (17 липня 2024): 383–91. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2024-1(93)-383-391.

Full text
Abstract:
Геометризація родовища полягає в зборі, систематизації та використанні методів статистики для аналізу та встановлення взаємозв’язків між різними характеристиками твердих корисних копалин. Цей підхід дозволяє краще розуміти умови видобутку та подальшої обробки мінеральної сировини шляхом графічного відображення інформації. Розглядаються такі аспекти, як розташування покладів, їхні розміри, форма, будова, склад корисних копалин та гірничо-геологічні умови видобутку. Дослідження просторового розподілу шкідливих та корисних елементів дозволяє краще розуміти геохімічні процеси, що відбуваються в зе
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Архіпов, Олександр Іванович, Ольга Володимирівна Седлерова, Тетяна Анатоліївна Єфіменко та Алла Дмитрівна Бондаренко. "Систематизація природних чинників, які зумовлюють зміну оптичного поля ландшафту над покладами вуглеводнів на суходолі та шельфі". Ukrainian journal of remote sensing 12, № 1 (2025): 20–25. https://doi.org/10.36023/ujrs.2025.12.1.264.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі - виділення оптичних аномалій ландшафтів над покладами вуглеводнів, які обумовлені різними природними чинниками, та систематизації цих чинників. Створення методів та технологій дистанційного зондування для вирішення різноманітних нафтогазопошукових задач в різних геологічних та ландшафтних умовах потребує глибокого фізичного обґрунтування закономірностей формування на денній поверхні корисного сигналу від покладу вуглеводнів (ВВ), який може бути зареєстрований аерокосмічними сенсорами. Відомо, що оптичне поле ландшафту обумовлене відбивними характеристикам
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Диха, Марія Василівна. "ГАЗОВИДОБУВАННЯ В УКРАЇНІ: СТАН, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ У СИСТЕМІ ЕНЕРГОРИНКУ". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 2(24) (31 грудня 2021): 7–16. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2021-2(24)-7-16.

Full text
Abstract:
Анотація. Стаття присвячена висвітленню сучасного стану та проблем газовидобування в Україні, окресленню перспектив розвитку ринку газу. З’ясовано, що видобуток природного газу в Україні протягом останніх років здійснюється на рівні 20 млрд. куб. м., що суттєво менше його видобутку, досягнутого у 1975 р. (68 млрд. куб. м.). На сьогодні найбільша частка видобутку природного газу здійснюється АТ «Укргазвидобування» (близько 70%), потужностями ПАТ «Укрнафта» видобувається близько 6% природного газу і приватними підприємствами – 24% від валового видобутку газу в Україні. Досліджено основні причини
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Bahrii, I. D., I. V. Vasileva, K. M. Starodubets, O. M. Malyshev та S. O. Kuzmenko. "Наукове обґрунтування просторового розподілу аномальних проявів водню для вирішення енергетичних та екологічних проблем". Мінеральні ресурси України, № 1 (20 травня 2022): 24–28. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2022.1.24-28.

Full text
Abstract:
Проблема водневої енергетики – найактуальніша в паливно-енергетичній галузі й геології зокрема. Сумарні запаси паливних ресурсів досить великі, до того ж щороку стають відомими нові поклади викопного палива. Перспективним напрямом у розвитку енергетики є використання водню як палива. Водень – висококалорійний газ, який може знайти застосування в багатьох сферах промисловості. Великою перевагою водню є те, що в разі його спалювання утворюється лише пара води. Отже, водень також є екологічно чистим паливом. Сучасні технології відкривають доступ до використання нетрадиційних джерел енергетики, що
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Mykolaichuk, Roman. "ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КАЗАХСТАНУ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (5) (29 травня 2019): 95–106. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-01-95-106.

Full text
Abstract:
У статті розкрито характеристику населення Республіки Казахстан, що відзначається зростанням за рахунок збільшення приросту й додатного сальдо міграції. Для країни властиве старіння нації, переважання жіночого населення, а особливо в середній і старшій вікових категоріях. Наголошено, що корисні копалини Казахстану одні з найбагатших на континенті та у світі. Тут наявні у великій кількості як паливні, так і рудні корисні копалини, зокрема нафта, газ, вугілля, залізна, марганцева й уранова руди. Також є значні поклади не рудних корисних копалин. Але, незважаючи на ресурсну забезпеченість, клімат
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Ковальчук, Мирон, та Любов Фігура. "ІЛЬМЕНІТОНОСНІСТЬ ПРОДУКТИВНИХ ВІДКЛАДІВ ТА ЯКІСНІ ПАРАМЕТРИ ІЛЬМЕНІТУ ТРОСТЯНИЦЬКОГО РОДОВИЩА ТИТАНОВИХ РУД". Mineralogical Collection, № 74 (30 серпня 2024): 31–44. http://dx.doi.org/10.30970/min.74.03.

Full text
Abstract:
Подано короткі відомості про геологічну будову Тростяницького родовища ільменіту, яке розташоване в північній частині Володарськ-Волинського масиву порід основного складу Коростенського плутону. У межах родовища поклади ільменіту локалізовані в корі вивітрювання кристалічних порід фундаменту та в продуктах її розмиву й перевідкладення – нерозчленованих середньоюрсько-нижньокрейдових континентальних флювіальних (делювіально-алювіальних) відкладах, які представлені пісками каолінистими та перевідкладеними каолінами. Делювіально-алювіальні відклади з розмивом залягають на корі вивітрювання порід
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Kroshko, Yu V., та M. S. Kovalchuk. "Структурно-літологічна модель Великогадоминецького родовища елювіальних каолінів". Мінеральні ресурси України, № 3 (23 вересня 2024): 21–28. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2024.3.21-28.

Full text
Abstract:
Подано відомості про геологічну будову Великогадоминецького родовища елювіальних каолінів, зональність і речовинний склад кори вивітрювання. Наведено дані про мінеральний склад та фізико-хімічні характеристики елювіальних каолінів. На основі даних координат, опису, результатів опробування свердловин, що пробурені у різні роки виробничими геологічними організаціями, хімічного аналізу порід та визначення їх показника білизни була створена цільова атрибутивна електронна база даних (координати, опис і дані опробування свердловин, результати лабораторних досліджень порід), на основі якої досліджено
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Matkivskyi, S. V. "Перспективи підвищення вуглеводневилучення нафтогазових родовищ у рамках декарбонізації енергетичного сектору України". Мінеральні ресурси України, № 2 (16 грудня 2022): 27–32. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2022.2.27-32.

Full text
Abstract:
Більшість підприємств важкої промисловості України працюють на викопному паливі та є морально і фізично застарілими. В результаті спалювання вугілля для вироблення енергії та забезпечення потреб промисловості з кожним роком зростає концентрація техногенного діоксиду вуглецю в атмосфері. Питання врегулювання екологічних проблем неодноразово піднімалися та піднімаються світовою спільнотою, усвідомлюючи можливі наслідки для людського існування. Кліматичні норми в цілому світі з кожним днем стають все більш вимогливішими та жорсткішими і вимагають невідкладних дій щодо зниження рівня промислових в
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Matkivskyi, S. V., S. I. Kovalchuk, O. V. Burachok, O. R. Kondrat, and L. I. Khaidarova. "Research of the water-pressure system small show influence on the material balance reliability." Prospecting and Development of Oil and Gas Fields, no. 2(75) (June 30, 2020): 43–51. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9973-2020-2(75)-43-51.

Full text
Abstract:
Охарактеризовано вплив водонапірної системи на характер залежності приведеного середнього пластового тиску від накопиченого видобутку газу з родовища. Зроблено припущення, що незначний вплив законтурної водоносної частини покладу не впливає на характер залежності приведеного середнього пластового тиску від накопиченого видобутку газу, і характер цієї залежності повною мірою характеризує газовий режим розробки покладу. Використання матеріального балансу в такому випадку призводить до завищення початкових запасів газу, оскільки в процесі впровадження певного об'єму води в продуктивну газонасичен
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Kalinichenko, E. V. "ДОСЛІДЖЕННЯ НАПРУЖЕНО-ДЕФОРМОВАНОГО СТАНУ МАСИВУ ПРИ ВІДПРАЦЮВАННІ ПОКЛАДУ З СУЦІЛЬНОЮ ТА КОМБІНОВАНОЮ «КАРКАСНО-МОДУЛЬНОЮ» ТЕХНОЛОГІЄЮ ЗАКЛАДКИ КАМЕР". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 86 (2019): 141. http://dx.doi.org/10.31713/vt2201911.

Full text
Abstract:
Метою даної роботи є аналіз та дослідження напруженодеформованого стану масиву при відпрацюванні покладу камерними системами розробки з суцільною та комбінованою «каркасномодульною» закладкою виробленого простору. Характер розвитку напружено-деформованого стану масиву на ділянці рудного покладу досліджувався з урахуванням технології розвитку очисних робіт та наступного відповідного заповнення відпрацьованих очисних камер закладними сумішами. Аналіз результатів досліджень дозволив встановити базові закономірності варіації головних напружень σ1 в структурно-неоднорідних масивах і діагностувати к
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Chepil, P. M., Yа Н. Lazaruk, V. I. Ruzhevych, S. V. Harasym та I. Z. Mykhailovskyi. "Шляхи прискореного нарощування промислових запасів вуглеводнів в Україні". Мінеральні ресурси України, № 2 (25 червня 2025): 54–59. https://doi.org/10.31996/mru.2025.2.54-59.

Full text
Abstract:
Динаміка обсягів промислових запасів вуглеводнів родовищ України, як ресурсної бази їх видобування, за останні два десятиліття має тенденцію до суттєвого зменшення. Основними причинами є недостатньо виважена державна політика з регулювання раціонального використання надр, дефіцит високопрофесійних фахівців у топ-менеджменті нафтогазопромислової галузі, відсутність наукового обґрунтування та супроводу геологорозвідувальних робіт і видобування нафти і газу тощо.У нарощуванні промислових запасів вуглеводнів і збільшенні їх видобування важлива роль належить прогнозуванню нафтогазоносності надр і р
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Матківський, Сергій. "ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ВТОРИННИХ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗРОБКИ ВИСНАЖЕНИХ НАФТОГАЗОКОНДЕНСАТНИХ РОДОВИЩ УКРАЇНИ З ВИКОРИСТАННЯМ НЕВУГЛЕВОДНЕВИХ ГАЗІВ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (8 квітня 2021): 258–62. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.052.

Full text
Abstract:
Використовуючи цифрову тривимірну модель Гадяцького нафтогазоконденсатного родовища проведено дослідження ефективності нагнітання діоксиду вуглецю в поклад горизонту В-16 з метою підвищення кінцевих коефіцієнтів вуглеводневилучення. Згідно результатів моделювання встановлено, що завдяки високій розчинності діоксиду вуглецю в пластових флюїдах забезпечується підвищення рухомості конденсату, що вже випав в пласті та зменшення рухомості пластової води. При нагнітанні діоксиду вуглецю в поклад горизонту В-16 забезпечується ефективне витіснення з порового простору залишкових запасів вуглеводнів. Зг
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Матківський, С. В., та І. І. Чудик. "Вплив депресії тиску на процес конусоутворення при розробці водоплаваючих покладів". Мінеральні ресурси України, № 1 (25 березня 2025): 50–55. https://doi.org/10.31996/mru.2025.1.50-55.

Full text
Abstract:
На поточний час розробка газових та газоконденсатних пластів з підошовною водою є недостатньо ефективною, а явище конусоутворення є фундаментальною проблемою нафтогазової інженерії. Для напрацювання шляхів сповільнення чи попередження прориву підошовної води до видобувних свердловин та продовження термінів розробки продуктивних покладів проведено додаткові дослідження з використанням інструментів гідродинамічного моделювання. На основі тривимірних моделей виконано дослідження впливу депресії тиску на пласт при розробці покладу з підошовною водою на процес конусоутворення. Для розрахунків депре
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Присяжнюк, В. "Покласти край земельному свавіллю". Вісник прокуратури, № 10 (2007): 16–20.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Lazaruk, Yа Н., P. M. Chepil, A. M. Koval та A. O. Myhaylenko. "Нарощування ресурсної бази вуглеводнів як основа суттєвого збільшення їхнього видобутку на об’єктах діяльності ПАТ “Укрнафта”". Мінеральні ресурси України, № 3 (23 вересня 2024): 42–47. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2024.3.42-47.

Full text
Abstract:
Проаналізовано причини зменшення обсягів видобування вуглеводнів ПАТ “Укрнафта”. Визначено, що основною з них є недостатня ресурсна вуглеводнева база. Відкриття нових покладів можливе у розрізах перспективних недостатньо вивчених осадових комплексів на родовищах Товариства, розкритих значною кількістю свердловин. Вірогідні запаси вуглеводнів у відкладах башкирської карбонатної плити, ХІІа мікрофауністичного горизонту в підошві верхньовізейських відкладів (Східний регіон), стрийської світи верхньої крейди (Західний регіон) можуть бути збільшені на 90–120 млн т ум. п. Розширення меж діючих спецд
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Мартусь, Олена, та Олександр Петраш. "КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ МЕТОДОЛОГІЇ ХАРАКТЕРИЗАЦІЇ ПОКЛАДУ І АКТУАЛЬНИХ ЗАРУБІЖНИХ ТЕХНІК". Grail of Science, № 18-19 (4 вересня 2022): 159–61. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.26.08.2022.27.

Full text
Abstract:
Головна проблема дослідження пористих середовищ є уміння пов’язати отримані параметри геометрії, форми, обсягів пористого середовища з такими фільтраційними параметрами для різних флюїдів, як проникність, капілярний тиск, дифузійність, що працюють на відповідному рівні масштабування [1]. Має місце певна кореляція між фільтраційною поведінкою а також показниками морфологічного складу породи колектора [2].
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Сіра, Наталія Василівна. "Геологічні особливості попередження обводнення газоконденсатних покладів". ScienceRise 5, № 5(1) (2014): 48. http://dx.doi.org/10.15587/2313-8416.2014.32911.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Голобородько, В. "Поклав своє життя за Україну". Холодний Яр, № 3 (2008): 124–30.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!