To see the other types of publications on this topic, follow the link: Покриття захисні.
Journal articles on the topic 'Покриття захисні'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Покриття захисні.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Середа, Д. Б. "ТЕРМОДИНАМІЧНИЙ АНАЛІЗ ФАЗОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ У ЗАХИСНИХ ПОКРИТТЯХ ОТРИМАНИХ З ВИКОРИСТАННЯМ ФУНКЦІОНАЛЬНО-АКТИВНИХ ШИХТ". Математичне моделювання, № 2(51) (24 грудня 2024): 117–24. https://doi.org/10.31319/2519-8106.2(51)2024.317973.
Full textAbstract:
Дослідження спрямоване на створення захисних покриттів для вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів (ВВКМ) з використанням функціонально активних шихт (ФАШ), синтезованих у нестаціонарних температурних умовах. Основним завданням є оптимізація складу порошкових сумішей, легованих титаном, з метою підвищення жаростійкості робочої поверхні матеріалів. У процесі роботи проведено аналіз різних методів нанесення захисних покриттів, зокрема хіміко-термічних обробок та насичення з рідкої фази, для визначення їх особливостей взаємодії з матрицею ВВКМ та впливу на механічні властивості матеріалу. Окрім класичних підходів, особлива увага приділена дослідженню методу насичення поверхні твердою фазою в активному газовому середовищі із застосуванням ФАШ, сформованих у нестаціонарних температурних умовах. Ця технологія демонструє високу ефективність завдяки можливості отримання якісних захисних шарів, скорочення тривалості обробки та забезпечення роботи при підвищених температурах. Дослідження зосереджені на вивченні хімічних процесів взаємодії між покриттям і основою, зокрема на утворенні карбідних фаз, які відіграють ключову роль у забезпеченні термостійкості покриттів. Експериментальна частина роботи включає розрахуємо склад насичуємої ФАШ для проведення процесу хромоалюмотитанування для системи Cr-Al-Ti. Для розрахунків рівноважного складу продуктів системи було проведено термодинамічний аналіз можливих реакцій для діапазону температур 400—1600 К, який показав, що продукти розкладання активаторів реагують із окісною плівкою на алюмінії, до початку реакції відновлення, з утворенням газоподібних з'єднань. У процесі легування титаном формуються захисні покриття, що складаються з карбідної фази TiC, а також міжметалідів Al2Cr3, CrAl2 і TiAl. Покриття має чітко виражену двозонну структуру: внутрішня зона насичена карбідом титану, тоді як зовнішня зона утворюється за рахунок легуючих елементів, присутніх у складі ФАШ.
2
Харламов, Ю. О., О. В. Романченко та А. В. Міцик. "Особливості отримання оксидних покриттів детонаційно-газовим напиленням". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(260) (10 березня 2020): 129–40. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-260-4-129-140.
Full textAbstract:
Захисні та функціональні покриття на основі оксидів становлять значний інтерес для наукомістких галузей промисловості. Особливий інтерес представляє оксид алюмінію, дешевий і доступний, виробництво порошків якого освоєно в промислових масштабах. У статті розглянуті особливості одержання оксидних покриттів методом детонаційно-газового напилення. Розглянуто можливості управління механізмами структуро- і фазоутворення при формуванні шарів покриття при детонаційно-газовому напиленні порошками оксидів алюмінію, цирконію, титану, заліза і кобальту. Вивчено закономірності формування покриттів при напиленні різними порошками оксиду алюмінію при різних умовах детонаційно-газового напилення. Вивчено залежності площі поперечного перерізу одиничної плями напилення і твердості покриттів з оксиду алюмінію від витрати кисню, об’ємного співвідношення газів – компонентів горючої суміші й коефіцієнта заповнення стовбура горючою сумішшю, а також дистанції напилювання. Розглянуто поліморфні перетворення при формуванні покриттів з оксиду алюмінію. Розглянуто також перетворення при формуванні покриттів на основі оксидів титану, цирконію, заліза і кобальту і їх залежність від технологічних параметрів.
3
Шкурат, Олександр Іванович, Валерій Тойвович Ханнолайнен, Володимир Миколайович Коломієць та ін. "Магнетронна розпилювальна система для нанесення захисних покриттів на внутрішню поверхню стволів малого калібру". Озброєння та військова техніка 27, № 3 (2022): 43–49. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2020.3(27).43-49.
Full textAbstract:
На сьогодні залишається актуальною проблема, що пов’язана з необхідністю збільшення експлуатаційного ресурсу стволів військового озброєння. Для вирішення цієї проблеми автори роботи пропонують напиляти захисні покриття на внутрішню поверхню стволів, використовуючи сучасний метод магнетронного розпилення імпульсами високої потужності. Відомо, що цей метод дає змогу отримувати покриття ще більш високої якості (з точки зору фізико-механічних властивостей) в порівнянні з покриттями, які отримані методом магнетронного розпилення на постійному струмі. Авторським колективом розроблений, створений і випробуваний макет магнетронної розпилювальної системи, за допомогою якого можна напиляти покриття з тугоплавких матеріалів на внутрішню поверхню імітатору ствола калібром 30 мм методом магнетронного розпилення імпульсами високої потужності.Враховуючи той відомий факт, що стволи калібру 30 мм є широковживаними в арміях країн світу, результати роботи можуть бути корисними не тільки у вітчизняному оборонному виробництві, але й мають експортний потенціал.
4
Чех, Олександр Олександрович, Ольга Георгіївна Бордунова та Вадим Дмитрович Чиванов. "БІОМІМЕТИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕДІНКУБАЦІЙНОЇ ОБРОБКИ ЯЄЦЬ КУРЕЙ «ШТУЧНА КУТИКУЛА» «GREEN ARTICLE» TIO2 FE2O3". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (46) (12 жовтня 2021): 95–99. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.13.
Full textAbstract:
В роботі представлені докладні відомості про розроблені авторами біоміметичні технології захисту інкубаційних яєць курей, що складається з композиту хітозану, перекисних сполук і фотокаталітичних ультрадисперсних частинок діоксиду титану TiO2 і жовтого залізоокисного пігменту заліза Fe2O3. Розроблені теоретичні та прикладні аспекти концепції використання біоміметичних захисних покриттів «GREEN ARTICLE» («ARTIficial cutiCLE») у птахівничій галузі, а саме у виробництві інкубаційних яєць. Базовою матричною складовою захисних покрить «GREEN ARTICLE» є «зеле-ний», екологічно-безпечний, широко розповсюджений та недорогий і нешкідливий у виробництві матеріал - хітозан. Екс-периментально доведено, що електрохімічна та ультразвукова технології модифікації розчину хітозану у перекисних сполуках (надоцтова кислота, перекис водню) наночастками оксидів: титану, заліза, та металів: титану, міді, а також кальциту, дозволяє створити захисні покриття «подвійної дії» відповідно до технології попередження контамінації інку-баційних яєць патогенною мікрофлорою, підвищення показників виводимості яєць та якості молодняку «GREEN ARTICLE». Результати інкубації протягом 21 доби показали, що виводимість яєць курей Хайсекс Браун між контрольною та дослідною групами відрізнялася на 4,7%. Так, у контрольній групі, цей показник становить 85,0%, а в досліді складає 89,7%. Показник інкубації у курей кросу Хайсекс Уайт покращився на 5,3%. У контрольній групі цей показник становить 84,9% та у дослідній групі де яйця обробляли розчином TiO2 Fe2O3 90,2%. Також композиція позитивно впливає на знижен-ня контамінації патогенної мікрофлори на поверхні шкаралупи курячих яєць до 0,4-0,71% від вихідної кількості бактеріа-льних колоній протягом 19 днів.
5
Ракобовчук, Лариса, Назарій Дзяний та Марія Антоневич. "Захисні характеристики плівок від лазерних систем акустичної розвідки на прикладі одношарового відбиваючого покриття діоксиду гафнію". Ukrainian Scientific Journal of Information Security 29, № 1 (2023): 32–40. http://dx.doi.org/10.18372/2225-5036.29.17550.
Full textAbstract:
Витік конфіденційної інформації вважається однією із найпоширеніших проблем у боротьбі із професійним шпіонажем. Для цього десятиліттями розроблялись різноманітні методи захисту інформації по всіх її можливих каналах витоку. Одним із способів забезпечення інформаційної безпеки є виявлення та своєчасна локалізація можливих технічних каналів витоку акустичної інформації. В даній роботі були проведені дослідження коефіцієнту відбивання скла з напиленим одношаровим покриттям діоксиду гафнію за допомогою спектральних характеристик. В якості показника захищеності було вибрано коефіцієнт відбиття лазерного променю від скла. Запропоновано крім захисних плівок використовувати скло зі спеціальним відбиваючим напиленням. В якості напилювача було обрано діоксид гафнію, так як його показник заломлення набагато більший, ніж у скла. Напилення діелектричного покриття здійснювалось з допомогою установки вакуумного напилення фірми TORR (USA). Спектральний аналіз скла проведено на спектрофотометрі Shimadzu UV-3600, який дозволяє провести вимірювання спектру отриманих плівок в режимі відбивання і пропускання в діапазоні хвиль від 300 до 1500 нм. Встановлено, що коефіцієнт відбивання скла з напиленою плівкою значно вищий в порівнянні із чистим склом. Отже, плівка НfO2 задовольняє вимогам, що поставленні у задачі. Рекомендовано для підвищення коефіцієнта відбивання використовувати напилення діоксиду гафнію на склі, як захист від лазерного зчитування інформації у діапазонах 300 - 350, 500 - 700 та 1000 - 1500 нм.
6
Кругляк, І. В., Д. Б. Середа, І. В. Палехова та ін. "МОДЕЛЮВАННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ОТРИМАННЯ ПОКРИТТІВ, ЛЕГОВАНИХ ХРОМОМ З ВИКОРИСТАННЯМ КПС". Математичне моделювання, № 2(47) (22 грудня 2022): 98–104. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.2(47)2022.268407.
Full textAbstract:
Сучасні умови експлуатації деталей машин, агрегатів, обладнання, інструмента та механізмів висувають підвищені вимоги до їх фізико-механічних характеристик та робочого ресурсу. У зв’язку з цим велике значення мають властивості їх поверхневого шару та набуває актуальність розробка нових технологій зміцнення деталей з конструкційних матеріалів. Для обробки виробів з вуглецевих та легованих сталей широко застосовують методи створення різноманітних функціональних покриттів. Покриття — локально змінений поверхневий шар, що характеризується певним хімічним та структурно-фазовим складом, який якісно відрізняється від матеріалу основи. Метою роботи є пошук раціональних композиційних порошкових середовищ, що дозволяє сформувати зносостійкі захисні шари на конструкційних матеріалах з різним вмістом вуглецю з використанням технологічних процесів ЕСД В якості оптимізуючого фактору прийнято поверхневу твердість, що прямопропорційно впливає на зносостійкість в умовах різних видів тертя. Вирішення цієї задачі дозволяє забезпечити довговічність обладнання в умовах коксохімічного виробництва та деталях комунального підприємства «Водоканал».
 У результаті регресійного аналізу отримуються рівняння, що показують залежність зносостійкості захисних покриттів від режиму теплового самозаймання та вмісту легуючих елементів. У результаті розрахунків отримуються наступні рівняння: Y1 = 87,6 – 1,3Х1 – 1,3Х2 – 0,6 Х3 – 1,5 Х12 + 1,5Х22 + 3Х32 – 0,875Х1Х2 + 2,125Х1Х3 – 0,25Х2Х3. Перевірка адекватності моделей показує, що їх можна використовувати для прогнозування функцій відгуку при будь-яких значеннях факторів, що перебувають між верхнім і нижнім рівнями. За допомогою математичного планування експерименту значно зменшується кількість досліджень необхідних для розрахунку коефіцієнтів рівняння регресії та отримання адекватної моделі, яка характеризує вплив елементів КПС на експлуатаційні властивості сталей з легованими захисними покриттями. Поверхні відгуку отриманих математичних моделей представлено тривимірною графічною залежністю.
 За результатами досліджень, виявлено, що у порівнянні з покриттями отриманими в ізотермічних умовах мікротвердість сталі 45 з покриттями отриманими в КПС вища в 1,8—2,0 рази.
7
Czech, Alexander, та Olga Bordunova. "ЗАХИСНІ ПОКРИТТЯ НА ОСНОВІ ХІТОЗАНУ ВІД ПАТОГЕННОЇ МІКРОФЛОРИ ХАРЧОВИХ ЯЄЦЬ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (42) (30 листопада 2020): 87–92. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.15.
Full textAbstract:
Проводились дослідження розробки композиції для обробки харчових яєць курей на основі хітозану у поєднанні з потужними дезінфектантами з групи органічних перекисних сполук надоцтовою кислотою (НОК) та перекисом водню, яка піддана електроактивуванню у водному розчині з використанням електродів з титану у комплексі заходів із захисту від патогенної мікрофлори, бактеріального і вірусного походження протягом усього терміну зберігання яєць шляхом нанесення на поверхню біоцидної і водночас екологічно безпечної нетоксичної захисної плівки. Встановлено вплив на шкаралупу яєць технічного кислоторозчинного хітозану, розчину надоцтової кислоти, які піддавали електролізу у реакторі, протягом 30 хв, за температури 60-70о С. Формували дві партії яєць – контроль та дослід. Дослідну групу обробляли шляхом нанесення на поверхню яєць біоцидної і екологічно безпечної нетоксичної захисної плівки. «Штучна кутикула», до складу якої входять речовина природного походження хітозан у поєднанні з потужними речовинами з групи органічних перекисних сполук надоцтовою кислотою (НОК) та перекисом водню, була піддана електроактивуванню у водному розчині з використанням електродів з титану. На 14, 19, 28 і 33 добу з поверхні шкаралупи харчових яєць робили змиви, які досліджували на БГКП, стафілокок, сальмонели та спороутворюючі бактерії. Наведений склад композиції для обробки харчових яєць курей у комплексі заходів із захисту від патогенної мікрофлори бактеріального і вірусного походження протягом усього терміну зберігання достовірно гальмує збільшення кількості патогенної мікрофлори на поверхні харчових яєць. Рівень мікробної контамінації харчових яєць курей протягом зберігання зменшується. Так у контролі (харчові яйцях без обробки) на 14 добу з’являються бактерії групи кишкової палички (БГКП), - 15%, на 19 добу 20%, на 28 добу 40% і на 33 добу 65 %. Також кількість спороутворюючих бактерій, становить 10% і стафілококу 5%. При обробці харчових яєць курей композицією на основі хітозану рівень контамінації менший: на 14 і 19 добу БГКП не виявлено, на 28 добу становить 5 % і на 33добу 10 %, а спороутворюючі бактерії на рівні 5 %. Хітозан в комплексі з іншими дезінфікуючими речовинами дозволяє запобігти контамінації поверхні харчових яєць патогенною мікрофлорою протягом зберігання їх за підвищених рівнів температури і вологи.
8
Сироватка, Вячеслав. "КЕРАМІЧНІ ТЕРМОСТІЙКІ ПОКРИТТЯ НА ОСНОВІ ТИТАНАТУ АЛЮМІНІЮ ДЛЯ АЕРОКОСМІЧНОЇ ТЕХНІКИ". International Science Journal of Engineering & Agriculture 1, № 3 (2022): 19–28. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjea.20220103.2.
Full textAbstract:
Розроблено захисні покриття на основі титанату алюмінію Al2TiO5, сформовані детонаційно-газовим методом з використанням механічно сплавленого порошку Ti-50Al і ефекту окислювального впливу робочого газового середовища на порошок, що напилюється. Для отримання порошків на основі упорядкованих інтерметалідів необхідна додаткова термічна обробка матеріалів. Проведений аналіз показує, що розглянуте механохімічне перетворення розкриває в основному одну зі сторін процесу, не виключаючи, а взаємно доповнюючи друг друга, та мають ряд загальних черт. Можна однозначно зтверджувати, що в результаті механохімічної взаємодії в приконтактних областях твердого тіла створюється поле напруг та проходить його наступна релаксація. Основними шляхами релаксації напруг можуть бути виділення тепла, утворення дефектів кристалічної будови, утворення нової поверхні, утворення хімічної реакції. Ці процеси протікають в комплексі, однак переваги направлення релаксації залежить як від властивостей, так від умов навантаження. Можна уявити, що при збільшенні потужності механохімічної взаємодії проходить поступовий перехід від релаксації по тепловому каналу к каналам, зв’язаними з накопиченням дефектів кристалічної будови, руйнування та хімічною взаємодією. Таким чином, механоактивація представляє широкі можливості для модифікування процесів фазо- та структуроутворення. Для утворення продуктів механоактивації з заданою структурою та високою продуктивністю властивостей необхідно ретельно контролювати структурний склад шихти. Отримані покриття можуть бути використані для захисту гарячих ділянок аерокосмічної техніки від зносу, ерозії та високотемпературної деградації, можуть використані у соплах ракет, камерах згоряння, лопатках газотурбінних двигунів. Встановлено, що розроблені покриття можуть бути ефективно використані для підвищення ресурсу роботи деталей машин і механізмів ливарного виробництва, зокрема тих, що контактують з розплавленим алюмінієм.
9
Editor, Editor. "КРЕМНІЙОРГАНІЧНІ ПОКРИТТЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПАПЕРУ, ОТРИМАНІ З ЕЛЕМЕНТАМИ ЗОЛЬ-ГЕЛЬ ТЕХНОЛОГІЇ". Товарознавчий вісник 1, № 12 (2019): 202–11. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-19.
Full textAbstract:
Мета. Розробка двошарових кремнійорганічних покриттів для захисту паперу звикористанням золь-гель технології та оцінка ефективності їх застосування приексплуатації в умовах підвищеної вологи.Методика. Дослідження проведені з використанням стандартнихзагальноприйнятих методик та методу кількісної ІЧ-спектроскопії.Результати. Розроблено захисні двошарові покриття для паперу з небіленоїцелюлози із використанням елементів золь-гель технології на основі силоксанів, щомістять групи →Si – OK та →Si – OЕt у функціональному підшарі таполіетилгідридсилоксан – в поверхневому. Дана кількісна оцінка застосування такихпокриттів для захисту паперу у вологих умовах. Визначено найбільш ефективні захиснікремнійорганічні покриття та оцінено їх ефективність при експлуатації.Наукова новизна. Вперше обґрунтовано доцільність застосування технології звикористанням золь-гель елементів на стадіях гідролізу та конденсації, що дозволяєефективно використовувати силоксани з групами →Si – OK та →Si – OC2H5 в якостібазових для формування функціональних підшарів на поверхні целюлозовмісних матеріалів.Практична значимість. Досліджено особливості формування системисилоксанових покриттів для захисту паперу з небіленої целюлози із елементами золь-гельтехнології. Показана ефективність застосування двошарової системи, що включаєможливість зв’язування гідроксильних груп поверхні паперу та додаткового формуваннягідрофобного захисного шару шляхом застосування силоксанів з різнимиреакційноздатними групами біля атома кремнію (→Si – OK, →Si – OEt, →Si – OH, →Si –H). Обґрунтовано доцільність застосування технологій з використанням золь-гельелементів на стадіях гідролізу та конденсації. Запропоновано схему формування захиснихдвошарових покриттів для паперу з небіленої целюлози, досліджено її механізм, данакількісна оцінка та визначено найбільш ефективні системи захисних кремнійорганічнихпокриттів.
 Purpose. Development of two-layer silicon-organic coatings for paper protection using solgel technology and evaluation of their application efficiency in conditions of high humidity.Methodology. The researches were carried out using standard common methods andquantitative IR spectroscopy.Findings. Protective two-layer coatings for paper made from unbleached cellulose with theuse of sol-gel elements based on siloxane-based materials containing → Si-OK and → Si-OEt inthe functional sublayer and polyethylhydrisiloxane-in the surface are developed. This is aquantitative assessment of the application of such coatings to protect paper in wet conditions. Themost effective protective silicon organic coatings are determined and their efficiency duringoperation is estimated.Originality. For the first time, the feasibility of using the technology using sol-gel elementsat the stages of hydrolysis and condensation has been substantiated, which allows the effectiveuse of siloxanes with Si-OK and → Si-OC2H5 groups as the base for the formation of functionalsublayers on the surface of cellulosic materials.The practical value. Silicone coatings to protect the paper, obtained with elements of solgel technology. The features of the formation of a system of siloxane coatings to protect paperfrom unbleached pulp with elements of sol-gel technology are investigated. The feasibility andefficiency of using a two-ball scheme, which includes the possibility of binding hydroxyl groups ofthe paper surface and the additional formation of a hydrophobic protective ball by usingsiloxanes with different reactive groups near the silicon atom (→ Si-OK, → Si-OEt, → Si-OH, →Si - H). In addition, the feasibility of applying technologies using sol-gel elements in the stages ofhydrolysis and condensation has been substantiated. The scheme of formation of protective twolayer coatings for paper made of unbleached cellulose was proposed, the mechanism of itsformation was investigated, a quantitative assessment was made and the most effective schemes ofprotective silicon-organic coatings were determined.
10
Фомiн, О. В., О. С. Козинка, О. С. Красулін та Д. С. Саченок. "Аналіз перспектив застосування епоксидного захисного покриття для несівних металоконструкцій засобів залізничного транспорту". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 2 (288) (12 квітня 2025): 79–89. https://doi.org/10.33216/1998-7927-2025-288-2-79-89.
Full textAbstract:
В роботі було проаналізовано перспективи застосування епоксидного захисного покриття для несівних металоконструкцій для залізничного транспорту. Епоксидні смоли відіграють важливу роль у захисті, зміцненні та подовженні терміну служби несучих металоконструкцій, особливо в агресивних середовищах. Сучасні епоксидні покриття розробляються з урахуванням екологічних стандартів і менше шкодять навколишньому середовищу. Використання нанотехнологій дозволяє створювати покриття з кращими властивостями. Дослідження допоможуть знайти оптимальні покриття для різних типів залізничних засобів і умов їх використання, таких як холодний клімат або морські перевезення. Відповідність стандартам безпеки та довговічності є обов’язковою для експлуатації залізничного транспорту, тому важливо вивчати можливості використання епоксидних покриттів. Епоксидні покриття, які добре захищають від корозії, можуть значно подовжити термін служби вагонів, зменшити витрати на ремонт і заміну, а також знизити потребу в частому фарбуванні. Це важливо для вагонів, що перевозять небезпечні вантажі або пасажирів, де надійність конструкцій є особливо важливою. Був проведений аналіз існуючих технологій захисту металевих конструкцій залізничного транспорту від корозії та інших негативних впливів. Технологій захисту металевих конструкцій залізничного транспорту (вагони, платформи, цистерни, візки тощо) від корозії та інших негативних впливів (механічного зносу, вологи, хімії, УФ-випромінювання, вібрацій) Дослідження властивостей епоксидних матеріалів, їх переваг та недоліків у порівнянні з іншими типами захисних покриттів. Вивчення впливу факторів експлуатації залізничного транспорту (вібрації, температурні коливання, агресивне середовище) на довговічність епоксидних покриттів. Вивчення фізико-хімічних, механічних та антикорозійних властивостей епоксидних матеріалів, що застосовуються для покриття та захисту металевих конструкцій (особливо в галузі залізничного транспорту, мостобудування, промислових споруд). Аналіз методів нанесення епоксидних покриттів на металеві конструкції, а також оцінка їх економічної ефективності. Розробка рекомендацій щодо вибору та застосування епоксидних захисних покриттів для несінних металоконструкцій засобів залізничного транспорту.
11
Gvozdecki, V. M. "Electric arc restorative and protective coatings from cored wires." Visnik Nacional'noi' academii' nauk Ukrai'ni 03 (March 20, 2018): 79–84. http://dx.doi.org/10.15407/visn2018.03.079.
Full text
12
Мікосянчик, Оксана, Максим Штейник, Степан Мнацаканов, Кирило Живновицький та Владислав Дубовик. "ОЦІНКА ВПЛИВУ ЗОВНІШНІХ ЧИННИКІВ НА КОРОЗІЙНУ СТІЙКІСТЬ ТА ЗНОСОСТІЙКІСТЬ ЦИНКОВОГО ПОКРИТТЯ НА СТАЛІ". Problems of Friction and Wear, № 4(105) (12 січня 2025): 26–36. https://doi.org/10.18372/0370-2197.4(105).19387.
Full textAbstract:
Проведено аналіз захисних властивостей цинкового покриття на металевих поверхнях, його термін служби залежно від товщини покриття та умов експлуатації. Наведено особливості технологічного процесу антикорозійного захисту металевих конструкцій методом гарячого цинкування. Досліджено інтенсивність корозійних процесів в цинковому покритті в агресивних та неагресивних середовищах. Встановлено інтенсивне руйнування покриття в розчині лимонної кислоти та поступове окислення покриття з утворенням білої іржі в воді та розчині NaCl. Наведено результати зношування цинкового покриття в абразивному середовищі та проаналізовано вплив зовнішніх чинників та абразиву на мікротвердість покриття.
13
Бабич, Є. М., Д. В. Кочкарьов, С. В. Філіпчук та Б. В. Караван. "КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ТА РОЗРАХУНКИ ЕЛЕМЕНТІВ ЗАХИСНИХ СПОРУД ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ З ЗАЛІЗОБЕТОННИМИ АРОЧНИМИ ПОКРИТТЯМИ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 39 (12 серпня 2022): 162–76. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i39.19.
Full textAbstract:
Запропонована нова конструктивна схема захисної споруди цивільного захисту, яка складається із підземної просторової системи залізобетонних плит, балок та колон, виготовлених з монолітного залізобетону, та покриття у вигляді збірних залізобетонних арок з розвинутим верхнім поясом. Наведені основні положення розрахунку окремих елементів захисних спору з урахуванням дії на них динамічних навантажень та їх конструювання. Запропонована конструктивна схема захисною споруди цивільного захисту є герметичною та забезпечує необхідну надійність в процесі експлуатації.
14
Бабич, Є. М. ,., Д. И. ,. Кочкарьов, С. В. ,. Філіпчук та Б. В. ,. Караван. "КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ТА РОЗРАХУНКИ ЕЛЕМЕНТІВ ЗАХИСНИХ СПОРУД ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ З ЗАЛІЗОБЕТОННИМИ АРОЧНИМИ ПОКРИТТЯМИ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 39 (28 березня 2024): 162–76. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i39.019.
Full textAbstract:
Запропонована нова конструктивна схема захисної споруди цивільного захисту, яка складається із підземної просторової системи залізобетонних плит, балок та колон, виготовлених з монолітного залізобетону, та покриття у вигляді збірних залізобетонних арок з розвинутим верхнім поясом. Наведені основні положення розрахунку окремих елементів захисних спору з урахуванням дії на них динамічних навантажень та їх конструювання. Запропонована конструктивна схема захисною споруди цивільного захисту є герметичною та забезпечує необхідну надійність в процесі експлуатації.
15
Середа, Д. Б. "МОДЕЛЮВАННЯ ФАЗОВОГО СКЛАДУ ЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ФУНКЦІОНАЛЬНО-АКТИВНИХ ШИХТ". Математичне моделювання, № 1(50) (17 червня 2024): 160–66. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(50)2024.305596.
Full textAbstract:
Наше дослідження спрямоване на розробку захисних покриттів для вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів (ВВКМ) з використанням функціонально активних шихт (ФАШ), отриманих при нестаціонарних температурних умовах, що забезпечують підвищені експлуатаційні характеристики. Основною метою є моделювання оптимальних складів порошків для захисних покриттів, легованих титаном, для підвищення жаростійкості робочої поверхні. У ході дослідження проаналізовано різні методи отримання захисних покриттів, включаючи хіміко-термічні методи та методи насичення з рідкої фази, для виявлення їхніх особливостей у взаємодії з матрицею ВВКМ та змін у механічних властивостях. Крім традиційних методів, досліджено метод насичення поверхні твердою фазою в активному газовому середовищі за допомогою ФАШ, отриманих при нестаціонарних температурних умовах. Цей метод забезпечує високоякісні покриття, скорочує час обробки та дозволяє працювати при високих температурах залежно від складу ФАШ. Велика увага приділена проблемам, пов'язаним з хімічною взаємодією та формуванням карбідних фаз, які є важливими для забезпечення стійкості покриттів у високотемпературних умовах. Експериментальні дослідження включають факторний експеримент для визначення складів порошкових сумішей, які забезпечують високу жаростійкість. Розглянуті різні незалежні змінні, такі як вміст хрому, кремнію, титану та алюмінію, з урахуванням їхнього впливу на фізико-механічні властивості покриттів. Наведено рівняння регресії для оцінки залежностей жаростійкості покриттів від параметрів автоініціації та вмісту легуючих елементів. Аналіз результатів дослідження включає побудову тривимірних графічних залежностей для оптимізації складу порошкової ФАШ в системах Cr-Al-Ti. При легуванні титаном захисне покриття складається з карбідної фази TiC та фаз Al2Cr3, CrAl2, TiAl. Захисне покриття має дві зони: внутрішню, яка містить карбід титану, і зовнішню зону, склад якої залежить від вибору легуючих елементів у ФАШ.
16
Філіпчук, С. В., О. І. Налепа, А. О. Голуб та Д. Я. Баран. "АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНИХ РІШЕНЬ ЗАХИСНИХ ФОРТИФІКАЦІЙНИХ СПОРУД". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 43 (30 листопада 2023): 228–37. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i43.25.
Full textAbstract:
Наведений аналіз загальних типів сучасних фортифікаційних споруд вказує на те, що споруди, які забезпечують найвищий захист, обов’язково мають основні несучі елементи, що виконані із залізобетону. Ними є підземні стіни різної форми та конфігурації, балки, ригелі, прогони, оболонки та перекриття. Натомість використання залізобетону у сучасних фортифікаційних спорудах як захисного покриття практично відсутнє, або має дуже обмежений характер. В основному це невеликі блокпости, пропускні пункти, які дають захист аналогічний легкому протиуламковому покриттю. Визначення товщини захисних покриттів виконують на дію одиночних та багатократних влучань. Бойові дії підтвердили, що будівництво опорних пунктів з використанням залізобетонних конструкцій було найбільш доцільним варіантом швидкого, ефективного та якісного будівництва фортифікаційних споруд. Фундаментальних теоретичних і експериментальних досліджень в області фортифікаційних споруд практично немає. Є певні пропозиції з покращення застарілих типів споруд та вдосконалення окремих типів вузлів.
17
Chekh, Oleksandr, Olga Bordunova та Vadym Chivanov. "ВПЛИВ ОБРОБКИ ЗАХИСНИМИ ПРЕПАРАТАМИ НА ОСНОВІ КОМПЛЕКСІВ «ХІТОЗАН-МІДЬ» НА ЗМЕНШЕННЯ МАСИ ХАРЧОВИХ КУРЯЧИХ ЯЄЦЬ ПРОТЯГОМ ЗБЕРІГАННЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(43) (25 грудня 2020): 122–27. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.18.
Full textAbstract:
У роботі представлено способи обробки харчових курячих яєць. Відбиралися свіжі знесені яйця категорії С0 65-75 г породи «Декалб-Уайт». Зберігали в чистих лотках по 30 штук у кожному. Яйця були розділені на VII груп і зберігалися при температурі 21°С. Зберігання яєць при кімнатній температурі призводить до погіршення якісних органолептичних показників вмісту яйця, збільшення швидкості проникнення і розмноження Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Salmonella enterica, БГКП (бактерій групи кишкових паличок) у порівнянні з яйцями, що зберігалися у холодильних камерах при температурі до 8º С. Метою роботи було визначення впливу обробки харчових яєць курей захисними препаратами на основі комплексів «хітозан-мідь» на зменшення маси харчових курячих яєць протягом зберігання. Формували сім партій курячих яєць по 30 шт. в кожній. Дослідні партії обробляли захисними препаратами комплексів «Хітозан-мідь», приготованими різними способами. Дослід проводився протягом 30 днів. Яйця курячі розподіляли на окремі групи. З метою ізоляції вмісту яєць курячих харчових від впливу зовнішнього середовища, зменшення втрат маси та запобігання мікробного забруднення нами було застосовано обробку поверхні шкаралупи кожного яйця різними речовинами. Наведений склад композиції для обробки харчових курячих яєць на основі комплексів «Хітозан-мідь» із захисту від патогенної мікрофлори бактеріального і вірусного походження гальмує втрату маси яєць протягом усього терміну зберігання. В дослідній групі, де курячі яйця обробляли Розчином (5), до складу якого входять водний хітозан (2-5%) з додаванням надоцтової та оцтової кислоти (1:1 за об’ємом) і підданий електролізу із застосуванням титану у якості аноду та катоду, вага яєць зменшилася на 1,3 %, 2,4 % на 14 день, 3,1 % на 21 день, 7,5% на 30 добу, що показало найкращий результат. Таким чином на зменшення маси курячих яєць впливає не тільки температура зберігання, а й захисні препарати на основі комплексів «хітозан-мідь», що показали зменшення швидкості втрати ваги і псування яєць під час зберігання при температурі 21ºС. Розроблена «зелена» електрохімічна технологія синтезу захисних покрить для харчових яєць для подовження терміну зберігання/транспортування на основі комплексів типу «хітозан-мідь»; 2) Експериментально доведено, що використання технології захисту харчових яєць курей, що базується на утворенні на поверхні яєць тонкошарового покриття з екологічно безпечного хітозану, до складу якого входять іони міді, не здійснюють статистично вірогідного впливу на зменшення маси яєць у порівнянні з контролем.
18
Савенко, В. І. "ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ПОДОВЖЕННЯ ТЕРМІНІВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ, МАШИН ТА ВИРОБІВ ШЛЯХОМ ЗАХИСТУ ВІД КОРОЗІЇ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИМИ ЗАСОБАМИ (CONTRRUST)". Building production, № 65 (15 травня 2019): 23. http://dx.doi.org/10.36750/2524-2555.65.23-31.
Full textAbstract:
Корозія приводить до мільярдних збитків щорічно, які полягають у виведенні з ладу виробів і машин з металу, а також у витратах по захисту і відновленню металевих виробів. Дослідження процесів корозії дає основу стверджувати, що надійний захист від корозії — це в першу чергу правильна підготовка поверхні і тільки потім якісний шар герметиків, фарб або інших типів покриття.
 Екологічно чиста речовина рослинного походження, запатентована і випробувана, з назвою " КОНТРАСТ (CONTRRUST)" є ефективним засобом блокування джерел корозії (іржавіння) і підготовки поверхонь до захисних покриттів
19
Vovk, S. UA, O. U. Pazen, V. V. Pridatko та N. O. Ferents. "ВОГНЕЗАХИСНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОКРИТТІВ ДЛЯ ДЕРЕВ’ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ НА ОСНОВІ СИЛІКАТУ НАТРІЮ". Fire Safety 41 (29 грудня 2022): 38–46. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.41.2022.05.
Full textAbstract:
Вступ. Будівлі та споруди із дерев'яних конструкцій характеризуються підвищеною пожежною небезпекою. Ефективність протипожежного захисту таких об'єктів можна підвищити застосувавши вогнезахист деревини.Це здійснюється різними способами: вогнезахисним просоченням, фарбами, лаками, обмазками, штукатурками, плівковими покриттями. Ці способи, відповідно до їх експлуатаційних властивостей, мають різні області застосування. Сучасні методи вогнезахисту дерев’яних будівельних конструкцій базуються на використанні покриттів, що спучуються. Розроблення ефективних вогнезахисних покриттів, які за складом є системою органічних інеорганічних компонентів, – актуальне науково-технічне завдання.Метою статті є розробка і дослідження ефективності вогнезахисних покриттів для дерев’яних конструкцій на основі силікату натрію, декстрину та оксидів металів магнію і титану.Методи дослідження. Вогнезахисна ефективність покриттів визначалась за методикою згідно з ГОСТ 16363-98 «Засоби вогнезахисні для деревини. Методи визначення вогнезахисних властивостей».Основні результати дослідження. У статті досліджено ефективність композицій із рідкого натрієвого скла (40…50% мас. %), базальтового волокна (5…10% мас.%), декстрину (20…25% мас. %), температуростійкихоксидів (MgO, TіO2) (20…25%). Такі властивості компонентів покриттів, як висока температуростійкість, паропроникність і хімічна стійкість, дають можливість використовувати їх як компоненти в складі вогнезахисних покриттів. У роботі визначали групу вогнезахисної ефективності. Встановлено, що всі досліджувані композиції забезпечують вогнезахист деревини. Однак найбільш ефективною є композиція, яка складається із рідкого скла(40%), MgO (25%), декстрину (25%), базальтового волокна (10%),середнє значення втрати маси зразка якого становить 5,9 % від загальної маси, що підтверджує першу групу вогнезахисної ефективності та важкозаймистість деревини. Механізм дії досліджуваних вогнезахисних покриттів для деревини пояснюється рядом причин. Це теплоізоляція поверхні від джерела запалювання; теплопоглинання завдяки теплоємності та ендотермічним процесам в покритті; інгібування процесу горіння завдяки руйнуванню активних центрів полум’я і гальмуванню ланцюгової хімічної реакції горіння; прискорення процесу розкладу вуглеводнів з утворенням негорючих газових продуктів термодеструкції води і коксового залишку, який також має теплоізоляційні властивості; розбавлення негорючими продуктами розкладу деревини чи покриття горючих речовин в зоні горіння. На початковомуетапі переважають процеси теплоізоляції та теплопоглинання. Далі відбувається термодеструкція з утворенням газоподібних речовин, утворюються спучені шари з меншою теплопровідністю у порівнянні з початковим матеріалом.Висновок. Експериментально встановлено, що композиції на основі рідкого скла, базальтового волокна, декстрину і температуростійкого оксиду (MgO,) можуть використовуватися як вогнезахисні покриття з атмосферостійкими властивостями для будівельних конструкцій із деревини, забезпечуючи I групу вогнезахисної ефективності із втратою маси взірця до 9 %. Температуростійкі оксиди металів, декстрин і силікат натрію у складі покриття підвищують вогнестійкість – під час дії вогню, а силікат натрію збільшує його атмосферостійкість в природних умовах. Таким чином, запропоновані покриття дають можливість перевести деревину з групи Г4 (підвищеної горючості) до групи Г2(помірної горючості).
20
Цапко, Ю. В. ,., О. П. ,. Бондаренко, О. Ю. ,. Цапко та К. О. ,. Каверин. "ОСОБЛИВОСТІ ВОГНЕЗАХИСТУ ТЕРМІЧНО МОДИФІКОВАНОЇ ДЕРЕВИНИ ІНТУМЕСЦЕНТНИМ ПОКРИТТЯМ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 46 (11 листопада 2024): 127–34. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i46.15.
Full textAbstract:
У останній час набули поширення покриття, що здатні до утворення на поверхні будівельної конструкції теплоізоляційного шару, який у значній мірі знижує процеси передачі тепла до матеріалу. Для визначення ефективності протипожежного захисту в розроблених покриттях були проведені дослідження щодо горючості термічно модифікованої деревини з точки зору втрат маси та підвищення температури димових газів, і встановлено, що при нанесенні покриттів ступінь пошкодження зразків за масою не перевищує 5,6 %, а температура димових газів не перевищує 76 °С. Результати визначення ефективності покриття для системи показали, що під впливом високотемпературного полум'я горіння матеріалу та втрати маси покриття зменшуються за рахунок утворення високотемпературних сполук, при цьому час досягнення граничної температури збільшується. Крім того, під дією високотемпературного полум’я вогневої печі інтумесцентне покриття може витримувати високі температури, ефективно запобігає проникненню тепла до матеріалу за рахунок утворення спученого шару коксу, який впливає на швидкість і глибину поглинання температури.
21
Григор’єва, О. С. "ЗАСТОСУВАННЯ НАНОМАТЕРІАЛІВ У ЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ ВІД КОРОЗІЇ І ОБРАСТАННЯ СУДНОВИХ КОНСТРУКЦІЙ". Ship power plant 1 (5 серпня 2020): 139–43. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.139-143.
Full textAbstract:
Захист від корозії і обростання є однією з важливих проблем експлуатації суден. На даний час існує велике різноманіття способів захисту: катодний захист, ультразвук, інгібітори корозії, корозіоностійкі матеріали, лакофарбні покриття. Останні спосіб є основними методами підвищення корозійної стійкості суднових конструкцій. На їх частку доводиться більше 80% фінансових витрат на відновлення засобів захисту суден від корозії і обростання в процесі їх експлуатації [1]. Сучасні вимоги до застосування систем лакофарбних покриттів для захисту від корозії різних суднових конструкцій, полягає в скороченні токсичних викидів в навколишнє середовище та підвищення енергоефективності суден.
22
Hryhorenko, Oleksandr, Natalia Saienko, Yevheniia Zolkina та Volodymyr Lypovyi. "Оптимізація методу оцінки ефективності реактивних вогнезахисних покриттів". Problems of Emergency Situations, № 39 (24 квітня 2024): 124–34. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2024-39-9.
Full textAbstract:
Запропоновано оптимізований метод оцінки вогнезахисної ефективності реактивних пок-риттів, що може бути застосований під час розробки та дослідженні нових рецептур вогнезахис-них складів. Для досягнення поставленої мети проведено критичний аналіз існуючих методів оцінки вогнезахисної ефективності реактивних вогнезахисних покриттів, як затверджених нор-мативними документами, так і таких, що використовувалися дослідниками для експрес-оцінок ефективності вогнезахисних засобів. За результатами аналізу переваг і недоліків досліджуваних методів для скорочення часу на підготовку та оброку результатів експериментів запропоновано оптимізований метод оцінки ефективності реактивних вогнезахисних покриттів. Запропонова-ний оптимізований метод передбачає використання електричної печі з ізольованою випробува-льною камерою для акумуляції тепла як джерела теплового випромінювання, яка дозволяє отри-мати температуру на реверсі металевої пластини понад 950 °С. У якості критерію вогнезахисної ефективності запропоновано використання порівняння часу досягнення критичної температури (500 °С) на зовнішній стороні металевих пластин, що захищені вогнезахисними покриттями. До-сліджено ефективності вогнезахисту металевої пластини за запропонованим методом для трьох зразків вогнезахисних засобів реактивного типу: покриття на основі епоксидного олігомеру, по-ліфосфату амонію, гідроксиду алюмінію та інтеркальованого графіту, покриття на стирол-акриловій основі промислового виробництва та відомого покриття на основі епоксидного оліго-меру наповненого монофосфатом амонію та інтеркальованим графітом. Результати експерименту дозволили зробити порівняльну оцінку ефективності вогнезахисту досліджуваних покриттів. Використання оптимізованого методу дозволяє суттєво спростити експеримент та скоротити час на підготовку зразків та обробку його результатів.
23
Лібус, Б. О., та А. М. Стеценко. "АВТОМАТИЗАЦІЯ ЛІНІЇ НАНЕСЕННЯ ПОРОШКОВОГО ПОКРИТТЯ". METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL, № 1(52) (30 червня 2024): 66–73. https://doi.org/10.31471/1993-9981-2024-1(52)-66-73.
Full textAbstract:
Основною метою даної роботи є поліпшення якості покриття виробів порошковою фарбою шляхом ефективного контролю та регулювання процесу фарбування. У рамках виконання даної роботи було проведено опис і аналіз наявної технології та обладнання ТОВ«Високовольтний союз –РЗВА», а також виконаний системний аналіз об'єкта. На основі цього були сформульовані вимоги до автоматизації процесу, вибрані відповідні технічні засоби автоматизації, розроблена функціональна схема автоматизації. Також було розроблено програмне забезпечення для керування технологічним процесом. РЗВА – це акціонерне товариство відкритого типу, створене на базі колишнього державного підприємства – виробничого об’єднання “Рівненський завод високовольтної апаратури”, створеного 1957 року у місті Рівне. Якість порошкових фарб, як і будь-яких лакофарбових матеріалів, у кінцевому рахунку, виявляється в покриттях. Технологія нанесення порошкової фарби - екологічно чиста, безвідходна технологія одержання високоякісних захисних і декоративних полімерних покриттів. Покриття формують з полімерних порошків, що напилюють на поверхню виробу, а потім у печі під визначеною температурою проходить процес полімеризації.
24
Sapronov, O. O., V. L. Demchenko, V. D. Sharanov та А. В. Сапронова. "ПІДВИЩЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПОВЕРХОНЬ ЗАСОБІВ НАВІГАЦІЇ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ". Transport development, № 1(24) (26 березня 2025): 100–113. https://doi.org/10.33082/td.2025.1-24.08.
Full textAbstract:
Вступ. Забезпечення глобального зв’язку має вирішальне значення для постачання вантажів водним транспортом у чітко встановлені терміни. Таким чином, вагомим є надійність суднових радіолокаційних систем. При цьому для надійної експлуатації радіолокаційних систем необхідно контролювати стан їх зовнішніх поверхонь, зокрема стан лакофарбових покриттів. Отже, метою роботи є розроблення математичних моделей для прогнозування характеристик полімерних покриттів призначених для захисту поверхонь суднових засобів навігації. Результати. Для створення полімерних покриттів призначених для захисту поверхонь металоконструкцій, зокрема поверхонь навігаційного обладнання, у якості зв’язувача обрано епоксидний олігомер ЕД-20, який затверджували поліетиленполіаміном (ПЕПА). Для поліпшення властивостей захисних покриттів використано: нанодисперсну фулереносажову суміш, дисперсністю 30…40 нм і триметоприм, дисперсністю 5…10 мкм. На основі комплексних досліджень властивостей і структури полімерних покриттів визначено оптимальний вміст кожного наповнювача у об’ємі полімеру. Для забезпечення максимального ефекту у вигляді співвідношення структури і властивостей полімерних покриттів у роботі розроблено математичні моделі, з використанням програмного забезпечення Statgraphics Centurion 19, які дозволили оптимізувати склад різнодисперсних наповнювачів у матриці для забезпечення бажаних функціональних властивостей матеріалів. Висновки. Раціональне поєднання наповнювачів мікро- і наномасштабного рівня дозволило змінити структуру полімеру. Це дозволило забезпечити максимальне значення адгезійної міцності при відриві, яка становить 42,0 МПА і ударної в’язкості – 17,2 кДж/м2 при введенні у об’єм полімеру триметоприму за вмісту – 10 мас.ч., і нанодисперсної фулереносажової суміші – 0,050 мас.ч. Створені математичні моделі і графічні поверхні відгуків дозволяють прогнозувати вихідні властивості полімерних покриттів. Розроблені покриття можливо використовувати для підвищення експлуатаційних характеристик суднових засобів навігації.
25
Федірко, П. П., В. І. Дуганець та В. С. Бончик. "ТЕХНОЛОГІЯ ТА ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ВІДНОВЛЕННЯ ЛАКОФАРБОВИХ ПОКРИТТІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ БЕЗ ВИДАЛЕННЯ ПРОДУКТІВ КОРОЗІЇ". Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics, № 45 (30 грудня 2024): 95–101. https://doi.org/10.37406/2706-9052-2024-4.13.
Full textAbstract:
У статті викладено склад ґрунту перетворювача іржі, а також технологію нанесення лакофарбових покриттів. Проаналізовано механізми корозійного та електрохімічного поводження сталей в агресивних експлуатаційних середовищах аграрного виробництва. Описано історію відкриття, класифікацію та сфери застосування перетворювачів продуктів корозії (іржі), завдяки яким нема потреби у повному видаленні продуктів корозії з поверхні металу під час проведення ремонтних робіт. Перетворювачі іржі вступають в реакцію з продуктами корозії, утворюючи захисний шар, який запобігає подальшій корозії і є доброю основою для нанесення лакофарбових матеріалів. Також наведені склади перетворювачів вітчизняного виробництва і технологія їх нанесення. За дотримання технології та врахуванні сумісності лакофарбових матеріалів застосування перетворювачів іржі суттєво знижує витрати на антикорозійний захист. Знижуються витрати під час нанесення лакофарбового покриття внаслідок суміщення операцій. Доведено, що є дефіцит обладнання для якісної підготовки поверхні металу перед нанесенням покриття, здійснення протикорозійного захисту, корозійного контролю і значним залишається обсяг робіт із протикорозійного захисту металоконструкцій у так званих польових умовах, коли поверхню перед нанесенням покриття абияк зачищають металевими щітками, неочищеним піском тощо. Така «підготовка», крім зайвих витрат, практично не дає позитивного ефекту, оскільки після нанесення на погано підготовлену поверхню металу покриття під ним розвивається підплівкова корозія, яка швидко руйнує конструкцію. Проте така практика поширена під час прокладання водогонів, газових мереж середнього тиску, ремонту мостів, веж тощо. В Україні розроблене обладнання для якісної надзвукової, термоабразивної, гідроабразивної підготовки поверхні. Проаналізовано проблему збереження машин у невеликих господарствах порівняно з агрохолдингами, які у роботі застосовують дорогі імпортні матеріали і техніку. Також бракує кваліфікованих фахівців, здатних займатися обслуговуванням і ремонтом. Тому актуальною темою є проведення пошукових досліджень для розроблення методики відновлення лакофарбових покриттів сільськогосподарської техніки, яка не потребує високої кваліфікації персоналу і значних витрат. Доведено, що найпоширенішим методом видалення продуктів корозії з поверхні, окрім механічної обробки, є кислотне травлення, яке має істотні недоліки: разом з видаленням продуктів корозії розчиняється частина поверхні металу деталі; утворюються кислотні тумани, шкідливі для органів дихання; виникає потреба в утилізації стічних вод, які утворюються в результаті промивання металевих заготовок після кислотного травлення. Запропонований альтернативний спосіб обробки кородованої поверхні металоконструкцій для використання перетворювачів іржі.
26
Цапко, Ю. В., О. Ю. Горбачова, С. М. Мазурчук та О. П. Бондаренко. "Встановлення ефективності захисту термомодифікованої деревини граба від дії ультрафіолету". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 2 (2021): 81–87. http://dx.doi.org/10.36930/40310213.
Full textAbstract:
Доведено, що колір деревини має тенденцію темніти внаслідок зміни хімічних компонентів деревини, зокрема від деградації аморфних вуглеводів під час термічного оброблення за високої температури. Застосування термічного модифікування істотно змінило значення параметрів кольору L*, a*, b* у зразках термомодифікованої деревини. Нанесення масловоску та лазурі на поверхню зразків також вплинуло на потемніння їх забарвлення. Виявлено вплив захисної речовини на значення ΔL* залежно від обробленої поверхні. Визначено, що параметр L* після 16 місяців перебування під прямими променями необробленої деревини зменшується на 8 у торцевих зразків та 11 – у радіальних. На поверхні із нанесеним масловоском різниця в 2 рази менша. Встановлено, що рівень захисту поверхні лазур'ю найкращий. У термомодифікованої деревини без додаткового покриття як у торцевих, так і радіальних зразках L* продовжувало зменшуватися – на 7 і 6 відповідно. Виявлено, що найінтенсивніше вицвітали поверхні без захисного покриття. Встановлено, що значення a* на поверхні деревини без додаткового покриття змінилося для необроблених та термомодифікованих режимом 1 – зросло на 5 для обох видів поверхонь. Виявлено максимальну зміну параметра а* у групі зразків із восковим покриттям на радіальній поверхні необробленої та термомодифікованої режимом 1. Захист масловоском торцевої поверхні виявився дещо гіршим. Видно, що максимальні зміни показника b* відбулися на обох поверхнях необробленої та модифікованої за температури 160 °С для усіх груп зразків. Результати зміни b* для зразків термомодифікованих за 190 та 220 °С незначні, залежності не встановлено. У всіх зразків деревини, окрім необробленої та модифікованої режимом 1, виявлено вицвітання поверхні. Про це свідчить зменшення загальної різниці кольору ΔЕ*. Найсвітлішими після завершення експерименту виявилися зразки без додаткового оброблення поверхні. Торцева поверхня зразків термомодифікованих режимами 6, 8 і 9 виявилася стійкішою порівняно із радіальною. Найменшу різницю ΔЕ* виявлено у зразків, модифікованих за температури 190 °С упродовж 20 год та за 220 °С – 10 та 20 год із восковим покриттям та вкритих лазур'ю.
27
Посувайло, Володимир Миколайович, Максим Володимирович Шовкопляс, Микола Миколайович Романів та Володимир Юрійович Малінін. "ПОРІВНЯННЯ МЕТОДІВ ПОВЕРХНЕВОГО ЗМІЦНЕННЯ ДЕТАЛЕЙ МАШИН ПОКРИТТЯМИ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (24 грудня 2021): 83–97. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2021.253298.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз та порівняння найбільш поширених методів поверхневого зміцнення деталей машин покриттями. Відзначено, що шляхом використання захисних покриттів можна вирішувати низку науково-технічних проблем машинобудування, забезпечуючикомплексне раціональне використання властивостей основи деталі та властивостей матеріалу захисного покриття. Мета дослідження – провести аналіз і порівняння сучасних методів поверхневого зміцнення деталей машин металевими електрохімічними хромовими та оксидними покриттями і встановити тенденції їх розвитку. Для проведення досліджень технологій нанесення електрохімічних хромових покриттів на сталь та алюміній і формування оксидних покриттів на алюмінієвих литих та деформованих сплавах у режимі анодування та плазмоелктролітичного оксидування в електроліті застосували системний підхід і використали бібліографічний метод. Під час досліджень використовували електронні ресурси бібліографічних реферативних баз даних: Scopus, Web of Science, Google Scholar. Досліджено технологічні процеси нанесення металевих електрохімічних хромових покриттів на сталь, мідь та алюміній. Розглянуто процеси електролізу в спокійному та проточному електроліті на основі шестивалентного та тривалентного хрому за різних струмових режимів. Вивчено формування оксиднихпокриттів на алюмінієвих деформованих, литих сплавах та напилених алюмінієвих шарах, а також магнієвих сплавах. Встановлено, що тверде анодування забезпечує одержання оксидних покриттів меншої товщини порівняно з інноваційним методом – плазмоелектролітичним оксидуванням. Описано хімічні, електро- та плазмохімічні реакції під час утворення шарів оксидних покриттів. Проведено порівняння технологічних режимів нанесення та властивостей сформованих покриттів. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у застосуванні системного підходу до аналізу та порівняння сучасних методів формування металевих електрохімічних хромових та оксидних покриттів і визначенні перспектив їх подальшого вдосконалення. Практична значущість – обґрунтувано раціональний вибір металевих та оксидних покриттів для зміцнення деталей машин.
28
Середа, Б. П., та А. Н. Удод. "РОЗРОБКА РАЦІОНАЛЬНИХ ШИХТ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ХРОМОВАНИХ ПОКРИТТІВ ЛЕГОВАНИХ КРЕМНІЄМ В УМОВАХ SHS". Математичне моделювання, № 2(51) (24 грудня 2024): 77–82. https://doi.org/10.31319/2519-8106.2(51)2024.317500.
Full textAbstract:
У роботі розглянуто розробку та оптимізацію технологічного процесу формування багатокомпонентних покриттів на основі хрому, отриманих методом саморозповсюджуваного високотемпературного синтезу (SHS) для підвищення експлуатаційних характеристик деталей пресового оснащення під впливом високих температур. Покриття, сформовані в умовах SHS, мають унікальну багаторівневу структуру, яка забезпечує чудові експлуатаційні властивості, що значно перевершують аналоги, отримані іншими методами. Дослідження включали використання порошкових сумішей з різним гранулометричним складом для формування захисних шарів на зразках зі сталі. Термодинамічне моделювання та дослідження кінетики реакцій підтвердили можливість отримання покриттів з необхідними властивостями за різних температурних режимів. Металографічний аналіз виявив високу адгезію, рівномірність покриттів та їхню стійкість до тріщиноутворення. У структурі легованих кремнієм покриттів було виявлено фази (FeAlCr)23С6, (FeCr)7C3, (FeAlCr)5Si3, впорядкований твердий розчин Fe₃Al з додаванням Cr, а також б-твердий розчин Al, Cr і Si у структурі Fe. Розроблена технологія показала ефективність у захисті елементів пресового оснащення, які працюють в умовах термічного впливу та агресивних середовищ, що сприяє підвищенню довговічності та надійності пресового оснащення при виробництві гумотехнічних виробів.
29
Pashechko, M. I., T. G. Berezhanskyi, M. Z. Peleshko та O. I. Bashynskyi. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАНЕСЕНИХ РЕГЕНЕРАЦІЙНИХ ПОКРИТТІВ ДЛЯ ВУЗЛІВ ПРОТИПОЖЕЖНОЇ ТЕХНІКИ ТА ОБЛАДНАННЯ". Fire Safety 41 (29 грудня 2022): 103–9. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.41.2022.12.
Full textAbstract:
Сьогодні підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій при реалізації функції держави із захисту населення, територій і навколишнього середовища від надзвичайних ситуацій працюють у надскладнихумовах. До великої кількості пожеж та надзвичайних ситуацій додались надзвичайні ситуації спричинені збройною агресією росії, серед яких: завали будівель цивільної, промислової та критичної інфраструктури, аваріїна підприємствах різних галузей, ракетні та авіаційні удари та ін. Під час цілодобової роботи із порятунку потерпілих, гасіння пожеж, ліквідації аварій та надзвичайних ситуацій на межі своїх можливостей, а часто і замежею, працюють не лише рятувальники, а й обладнання з яким вони працюють. Інтенсивність роботи призводить до зношування деталей пожежної, аварійно-рятувальної та інженерної техніки та обладнання.Також зараз в пожежно-рятувальних підрозділах України часто використовують пожежну техніку, аварійно-рятувальне та інженерне обладнання закордонного виробництва, які були надані Україні в рамкахдопомоги та підтримки світовою спільнотою.Заміна зношених деталей техніки та обладнання, які сьогодні працюють в Україні (особливо наданої країнами-партнерами), є надзвичайно складним, тривалим і в деяких випадках навіть неможливим завданням.Існують методи відновлення, регенерації та підвищення зносостійкості елементів і вузлів пожежної техніки та обладнання за допомогою евтектичних покриттів. Тому розробка та дослідження евтектичних покриттів длявідновлення зношених деталей пожежної, аварійно-рятувальної та інженерної техніки і обладнання, а також регенерація окремих вузлів та робочих органів, що дасть можливість збільшити ресурс роботи, зносостійкість тадовговічність цих видив техніки та обладнання є актуальним завданням на сьогодні. Метою роботи є дослідження якості нанесення регенераційного евтектичного покриття системи Fe-Mn-C-B-Si легованого Cr обраного зарезультатами досліджень зносостійкості на робочий орган аварійно-рятувальних ножиць та визначення його ефективності у безпосередній роботі обладнання за призначенням.Досліджено якість наплавлення регенеративного евтектичного покриття системи Fe-Mn-C-B-Si, легованого Cr, що відзначається найкращою зносостійкістю серед раніше досліджених взірців. Покриття характеризуєтьсяхорошими зварювальними властивостями. За результатами комп’ютерної рентгенівської томографії виявлено пустоту (бульбашку) у наплавленні на ніж розмірами 1,155 мм. Як показали подальші дослідження в експлуатаціїця бульбашка не впливає на експлуатаційні характеристики ножів. Визначення ефективності регенераційного покриття з евтектичного сплаву системи Fe-Mn-C-B-Si легованого Cr у безпосередній роботі за призначенням полягало у перерізанні арматурних прутів марки А-500 діаметром 8 мм ножами із нанесеним регенераційним покриттям та ножів серійного виробництва та порівняння рівня їх зношування. За результатами дослідження встановлено, що ножі із нанесеним регенераційним покриттям відзначаються у 1,75 більшим ресурсом роботи у порівнянні з ножами серійного виробництва. Тобто можна стверджувати, що досліджуване евтектичне регенераційне покриття системи Fe-Mn-C-B-Si леговане Cr є ефективним для відновлення ножів аварійно-рятувальних ножиць.Застосування даного регенераційного покриття на пожежній техніці та аварійно-рятувальних інструментах потребує подальших досліджень та можливо коригування складу покриття.
30
Khromylova, O. V. "ВИБІР ЗАХИСНОЇ ПОЛІМЕРНОЇ ОБОЛОНКИ ДЛЯ ТАБЛЕТОК-ЯДЕР L-АРГІНІНУ З ТІОТРИАЗОЛІНОМ". Фармацевтичний часопис, № 2 (29 травня 2019): 23–29. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.2.9927.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вибір плівкоутворюючої системи для покриття таблеток-ядер L-аргініну з тіотриазоліном захисною полімерною оболонкою.
 Матеріали і методи. Для отримання таблеток-ядер використовували субстанції тіотриазоліну, L-аргініну та зареєстровані допоміжні речовини. Таблетки-ядра отримували методом вологої грануляції в лабораторних умовах на кафедрі фармацевтичної хімії Запорізького державного медичного університету. При нанесенні оболонки використовували плівкоутворюючі композиції торгової марки Опадрай в різноманітних концентраціях, установку для нанесення плівкоутворюючого покриття Glatt, об’єм барабану 0,8 л, маса завантаження 400 г. На таблетки-ядра наносили 3 % плівкоутворювача.
 Результати й обговорення. У зв’язку з тим, що досліджувані плівкоутворюючі покриття при однаковій концентрації забезпечують різну в'язкість, для експерименту використовували рекомендоване виробником Colorcon співвідношення: для покриття з ГПМЦ готували 15 % суспензію, а для покриття на основі ПВС 20 і 30 % суспензію. На таблетки-ядра наносили 3 % плівкоутворювача. Кожну серію отриманих таблеток оцінювали за зовнішнім виглядом, однорідністю в масі, стійкістю таблеток до роздавлювання, часом розпадання. Дисперсійний аналіз експериментальних даних дослідження покритих таблеток L-аргініну з тіотриазоліном показав, що серед п’яти видів плівкоутворюючих систем найкращою є OPADRY.
 Висновок. Проведено дослідження з вибору плівкоутворюючої суспензії для покриття таблеток-ядер L-аргініну з тіотриазоліном захисною полімерною оболонкою. За сукупністю отриманих показників – зовнішнього вигляду плівки, однорідності маси покритих таблеток, їх стійкістю до роздавлювання і часом розпадання раціонально використовувати 15 % плівкоутворюючу суспензію OPADRY.
31
Vovk, S. Ua, O. U. Pazen, V. V. Prydatko та N. O. Ferents. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВОГНЕЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ ДЛЯ ДЕРЕВ’ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ НА ОСНОВІ СИЛІКАТУ НАТРІЮ". Fire Safety 40 (23 червня 2022): 16–24. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.40.2022.02.
Full textAbstract:
Вступ. На даний час одними із поширених та простих у застосуванні є будівельні конструкції із деревини. Враховуючи недовговічність і здатність таких конструкцій до займання та підтримання процесу горіння, виникає гостра потреба у забезпеченні захисту від зовнішнього впливу. Одним із можливих варіантів захисту будівельних матеріалів і конструкцій із деревини є поверхневий захист вогнезахисними сумішами. Застосування вогнезахисних композицій на основі силікату натрію, базальтового волокна та оксидів металів для дерев’яних конструкцій дає можливість здійснити поверхневий захист дерев’яних будівельних матеріалів і конструкцій від впливу теплового випромінювання процесів горіння та одночасно від впливу вологи навколишнього середовища.Метою статті є розробка і дослідження атмосферо-температуро-вогнестійких композицій на основі силікату натрію та наповнювачів із базальтового волокна і оксидів металів для зменшення пожежонебезпечності та збільшення вогнестійкості дерев’яних будівельних конструкцій.Методи дослідження. У роботі використано експериментальний метод визначення вогнезахисної ефективності вогнезахисних речовин за методикою згідно з ГОСТ 16363-98 «Засоби вогнезахисні для деревини. Методи визначення вогнезахисних властивостей. Основні результати дослідження. У статті досліджено композиції із рідкого натрієвого скла (60…80% мас. %), базальтового волокна (10…20% мас.%); температуростійких оксидів: MgO (10…15%); TіO2 (10…15%);Al2O3 (10%); ZnO (10%). Матеріали на основі вказаних оксидів володіють високою температуростійкістю, паропроникністю і хімічною стійкістю. Такі властивості дають можливість використовувати їх в складі вогнезахисних покриттів. У роботі залежно від втрати маси взірця визначали групу вогнезахисної ефективності. Зокрема при втраті маси взірця не більше 9% для засобу вогнезахисту встановлюють I групу вогнезахисної ефективності. Якщо втрата маси перевищує 9%, але не більша 25%, для засобу вогнезахисту встановлюють II групу вогнезахисної ефективності. При втраті маси більше 25% вважають, що даний засіб не забезпечує вогнезахисту деревини.Показано, що всі досліджувані композиції забезпечують вогнезахист деревини. Однак, найбільш ефективним є композиція, яка складається із рідкого скла (70%), базальтового волокна (15%), MgO (15%), середнє значення втрати маси зразка якого становить 4,54% від загальної маси, що підтверджує важкозаймистість деревини та першу групу вогнезахисної ефективності.У вогнезахисному покритті для деревини реалізуються декілька механізмів вогнезахисту: теплоізоляція, теплопоглинання, інгібування процесу горіння в газовій фазі, розбавлення горючих продуктів термодеструкції і зміна механізму термодеструкції деревини. Початковому етапу впливу високих температур властиві процеси теплоізоляції і теплопоглинання. Надалі покриття піддається термодеструкції з утворенням газоподібних речовин, створюються спучені шари, які мають меншу теплопровідність у порівнянні з початковим матеріалом.Висновок. Експериментально встановлено, що композиції на основі рідкого скла, базальтового волокна, і температуростійких оксидів металів (MgO, TіO2, Al2O3, ZnO) можуть використовуватися як вогнезахисні покриття з атмосферостійкими властивостями для дерев’яних будівельних конструкцій, зберігаючи I групу вогнезахисної ефективності, для якої допускається втрата маси взірця до 9 %. Температуростійкі оксиди металів у складі покриття підвищують його атмосферостійкість експлуатації в природних умовах та вогнестійкість – в умовах дій вогню. Отже, запропоновані покриття дають можливість перевести деревину з групи «горючої» до «помірно горючої».
32
Ніколаєнко, А. П., та Т. О. Шумакова. "Дослідження процесу формування поверхні деталей при вібраційній обробці". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 2 (272) (15 вересня 2022): 52–61. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-272-2-52-61.
Full textAbstract:
У статті представлені результати дослідження впливу вібраційної обробки на верстатах з U-подібною формою контейнера на процесс формування поверхневого шару деталей, розглянуті параметри шорсткості поверхні та їх вплив на якість виробів машинобудування. Найбільш важливі експлуатаційні властивості деталей машин, а саме зносостійкість, контактна жорсткість, щільність з’єднань та міцність посадок значною мірою залежать від їх контактної взаємодії: характеру контакту, зближення, фактичної площі контакту та динамічних характеристик стиків поверхонь. На контактну взаємодію впливають геометричні характеристики обробленої поверхні. Для вирішення завдання забезпечення необхідних експлуатаційних властивостей слід знати залежності, що пов’язують характеристики якості поверхонь, що обробляються, з умовами обробки, причому залежності повинні відображати вплив технологічної спадковості. В статті представлені експериментальні дослідження, метою яких було встановлення залежності між режимами й часом вібраційної обробки та процесом формування поверхневого шару виробів. Для цього було проведено порівняння параметрів шорсткості поверхні зразків зі сталей 20, 40Х та У8 після різних методів обробки, а саме: після чорнового, чистового точіння та після вібраційної обробки. Експериментальні дослідження показали покращення якісних параметрів шорсткості поверхні після застосування вібраційної обробки, збільшення опорної площі поверхні зразків, збільшення несучої здатності профілю. Такі зміни сприятливо позначаються на контактній взаємодії, збільшенні адсорбційної здатності, що важливо при підготовці поверхонь під захисні покриття та загальному поліпшенні експлуатаційних характеристик деталей машин. В результаті застосування вібраційної обробки відбувалось значне збільшення середнього радіусу заокруглення виступів в середньому у 18,3 рази, збільшення середнього кроку нерівностей в середньому у 2,24 рази, зростання опорної довжини профілю в середньому у 2,6 рази, що веде до збільшення площі контакту сполучених поверхонь та підвищенню зносостійкості до 15...20 %.
33
Жук, С. В., О. О. Капусняк, Є. К. Бондаренко та К. П. Грабівський. "НАНЕСЕННЯ ТЕПЛОЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ МЕТОДОМ СПРЯМОВАНОГО ПАРОВОГО ОСАДЖЕННЯ". Нові матеріали і технології в машинобудуванні (Праці Міжнародної науково-технічної конференції), № 6 (15 березня 2016): 57–58. http://dx.doi.org/10.20535/2519-450x.6.2015.63132.
Full textAbstract:
Системи теплозахисного покриття широко використовуються для температурного і оксидного захисту високотемпературних компонентів, що використовуються в газових турбінах і дизельних двигунах. Їх зазвичай використовують для збільшення роботоздатності компонентів двигунів, а також для підвищення ефективності двигунів при роботі у зоні великих температур. Теплозахисні покриття – це комплекс багатошарових систем, які складаються з низько теплопровідного оксиду цирконію, стабілізованого оксидом натрію, що забезпечує термозахист і основний металічний кожух, який уповільнює окиснення і гарячу корозію. Оксидна стійкість досягається створенням тонкого термічного нарощення оксиду алюмінієвого шару на кожусі, яке повільно росте в товщині, коли система піддається впливу кисню при високих температурах. Стійкість до окислення покриттів залежить від складу та морфології покриттів, а також від впливу термічних умов. Склад покриття відіграє вирішальну роль у формуванні бажаного шару. Зокрема захисне покриття повинно містити достатню кількість алюмінію для забезпечення росту оксидного шару алюмінію протягом усього передбачуваного терміну експлуатації системи покриття. Нещодавно було з’ясовано, що спрямоване парове осадження можна використовувати для синтезу бінарних NiAl покриттів незалежним випаровуванням з нікелевих та алюмінієвих звичайних джерел. Це дозволило контролювати склад покриття і показало зростання шарів з однорідною β-фаза структурою.Цей метод використовує диференційне вакуумування для забезпечення роботи в середовищі високого тиску. Використання високовольтної електронно-променевої гармати дозволяє зменшити розсіювання площі перетину пучка, що сприяє ефективному поширенню пучка у середовищі високого тиску. Висока частота електронної гармати у поєднанні з малим діаметром плями пучка дозволяє багато джерельному тиглю використовувати для створення парового струменю з його складових компонентів металу або бінарних комбінацій металів з аналогічним тиском пару. Одночасно у камері парового осадження може проходити випаровування з чотирьох джерел. На практиці електронний пучок падає на кожне джерело матеріалу і відносно до часу витримки на кожному джерелі можна окремо регулювати температуру ванни розплаву, а також швидкість випаровування. Так як, алюміній, нікель і платина мають різний тиск пару, необхідно визначити експериментально залежність між швидкістю випаровування кожного джерела і струмом електронного пучка, що до нього застосовується. У звичайному процесі фізичного осадження за допомогою електронного променя, NiAlPt ванна розплаву збагачується платиною, так як процес випаровування прогресує через різницю тиску звичайних парів покриття зменшення платини. Метод спрямованого осадження долає цю добре відому проблему осадження сплаву по відношенню до звичайного фізичного, коли легуючі елементи мають широке варіювання тиску пари. Метод спрямованого парового осадження потребує близького розташування тигля і електронного променю. Час очікування на окремих вихідних матеріалах може змінюватися завдяки контролю швидкість випаровування джерела. Інертний струмінь газу сприяє перемішуванню потоку парів і однорідному осадженню без наявності пор і відсутність після осаджувальної термообробки.
34
Крюкова, Олена, та Тетяна Гринько. "ДВОШАРОВІ НІКЕЛЕВІ ПОКРИТТЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ КОРОЗІЙНОЇ СТІЙКОСТІ". Modern engineering and innovative technologies, № 26-04 (30 квітня 2020): 90–94. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2023-26-04-053.
Full textAbstract:
В роботі розглядається процес нанесення двошарових захисних нікелевих покриттів для підвищення зносо- та корозійної стійкості. Встановлено, що розглянуті способи хімічного нікелювання не є універсальними для всіх умов експлуатації; двошарові покриття, які
35
ПОГРЕБОВА, І. С., та К. В. ЯНЦЕВИЧ. "КОРОЗІЙНА СТІЙКІСТЬ ХРОМОСИЛІЦИДНИХ ПОКРИТТІВ НА СТАЛІ 45 У РІЗНИХ АГРЕСИВНИХ СЕРЕДОВИЩАХ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 2(85) (9 серпня 2023): 71–75. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.2.9.
Full textAbstract:
У роботі дифузійні хромосиліцидні покриття наносили на сталь 45 газовим методом у спеціально розробленій установці, яка мала спеціальну реакційну камеру нової конструкції. Процес проводили впродовж 6 годин у замкнутому реакційному середовищі при тиску активної газової фази та температурі 1323К. В якості вихідних реагентів для нанесення дифузійних покриттів використовували порошки феросиліцію, хрому, а також чотирихлористий вуглець. Металографічні дослідження проводили на оптичному мікроскопі «Neophot 21». Встановлено, що комплексні покриття за участю хрому та кремнію, нанесені на поверхню сталі 45, згідно з даними мікроструктурного аналізу, складаються з зовнішнього шару до 20∙10-6 м, який містить карбіди хрому Cr23C6, Cr7C3 та внутрішнього шару до 80∙10-6 м, який представляє собою твердий розчин кремнію та хрому у α-залізі. Корозійну стійкість хромосиліцидних дифузійних покриттів досліджували у 10–15% розчинах соляної, фосфорної, оцтової, нітратної кислотах, у 3% розчині хлориду натрію та у технічній воді. Показано, що дифузійні хромосиліцидні покриття, нанесені на вуглецеві сталі підвищують корозійну стійкість у досліджених розчинах у 2,5–750 раз. Підвищити корозійну стійкість дифузійних покриттів можливо за рахунок введення неорганічних речовин (молібдату натрію). Введення у 10% розчини фосфорної, соляної та сульфатної кислоти 3г/л молібдату натрію підвищує корозійну стійкість хромосиліцидних покриттів у 4, 7 та 36 разів, відповідно. Показано, що хромосиліцидні покриття можна рекомендувати для захисту деталей машин, які працюють у різних агресивних середовищах.
36
Брикун, О. М., Р. Є. Черняк та О. В. Горик. "МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ВПЛИВУ УДАРНОЇ ДІЇ ДРОБИНОК НА СТАН МЕТАЛЕВИХ ПОВЕРХОНЬ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 257–68. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.30.
Full textAbstract:
Однією із технологічних проблем є недостатньо вивчена дробоструминна очистка, яка широко використовується в різноманітних галузях машинобудування, зокрема сільськогосподарській, для підготовки поверхонь металевих деталей машин і виробів під захисні неметалеві покриття. Надій-ність і довговічність таких виробів на 80% залежать від якості підготовки поверхні дробострумін-ням. Тому вивчення стану поверхонь після їхнього очищення має пріоритетне значення у промисло-вому виробництві металевих виробів, особливо тих, які експлуатуються в агресивних середовищах. Аналітичне прогнозування якості оброблених поверхонь не завжди дає достовірний результат через складність моделювання масового імпульсного впливу потоку атакуючих частинок на атаковану металеву перешкоду і переважно обмежується взаємодією з нею окремої сферичної дробинки. Тому експериментальне визначення окремих характеристик процесу дробоструміння має практичне зна-чення, а часто і визначальне. Метою цієї роботи є розробка методики проведення і отримання ок-ремих результатів експериментальних досліджень процесу дробоструминного очищення металевих поверхонь. Для визначення впливу на геометрію сліду, залишеного дробинкою на атакованій поверхні, вихідних параметрів процесу (кута і швидкості атаки та діаметру дробинки) подано методику дос-лідження ударної взаємодії окремої дробинки з плоским пластинчастим сталевим зразком. Дослі-дження проводили в лабораторії Полтавської державної аграрної академії на розробленій установці (стенді) з використанням однозарядного пневматичного пістолета марки «ИЖ-53М», який тесту-вався за швидкістю вильоту дробинки з дула за допомогою сертифікованого оптоелектронного ви-мірювального комплексу ИБХ-731. Для визначення шорсткості обробленої поверхні, ступеня шаржу-вання та інтенсивності руйнування поверхневого шару проводили дослідження взаємодії з поверхнею сталевих дискових зразків дробоструминного факела на модернізованій промисловій установці ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод». Зразки піддавали термічній обробці в режимі нормалізацій-ного відпалу в камерній електропечі СНЗ-6,3 х 13
37
Габ, Ангеліна Іванівна, Віктор Володимирович Малишев, Дмитро Борисович Шахнін та ін. "КОМПОЗИЦІЙНІ ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ПОКРИТТЯ НА ОСНОВІ ХРОМУ, МІДІ, ЦИНКУ, ЗАЛІЗА, ОЛОВА, БЛАГОРОДНИХ МЕТАЛІВ: ОДЕРЖАННЯ, СТРУКТУРА, ВЛАСТИВОСТІ (ОГЛЯД)". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 56–74. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-07.
Full textAbstract:
Здійснено систематизацію літературних даних щодо одержання композиційних електрохімічних покриттів на основі хрому, міді, цинку, олова, благородних металів, структури та властивостей покриттів хрому з частинками наповнювачів різної природи. Одним із способів поліпшення фізико-механічних властивостей є одержання комплексних електрохімічних покриттів (КЕП). Вихід за струмом хрому в присутності ультрадисперсних алмазів (УДА) знижується як у стандартному, так і в саморегулівному електролітах хромування. Композиційні покриття хром-графіт можуть бути використані у виробах, які працюють за умов сухого тертя. Зносостійкість і твердість КЕП на основі хрому значно підвищується за введення в стандартний електроліт хромування дисперсних частинок кремнію або діоксиду титану. Основне зазначення КЕП на основі міді – надання металевим поверхням зносостійкості, жароміцності й антифрикційних властивостей. Для одержання КЕП на основі міді найчастіше використовують сульфатні електроліти. Введення в електроліт УДА не змінює природу та механізм електродного процесу. Мікротвердість покриттів, осаджених з електроліту з вмістом УДА зростає майже в півтора разів порівняно з осадами, одержаними з базового електроліту. Електролітичні залізні покриття використовують для відновлення деталей машин і механізмів. Композиційні покриття на основі цинку застосовують для захисту сталевих поверхонь від корозії з поліпшенням їх фізико-механічних властивостей. КЕП на основі срібла з електропровідними частинками осаджують на електричні контакти для поліпшення провідності.
38
Середа, Д. Б., та А. М. Удод. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РОЗРОБКИ РАЦІОНАЛЬНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНО АКТИВНИХ ШИХТ ПРИ ХРОМУВАННІ ВУГЛЕЦЬ-ВУГЛЕЦЕВИХ МАТЕРІАЛІВ". Математичне моделювання, № 1(52) (10 червня 2025): 168–76. https://doi.org/10.31319/2519-8106.1(52)2025.330538.
Full textAbstract:
Наше наукове дослідження зосереджено на розробці ефективних захисних покриттів для вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів (ВВКМ), що функціонують в умовах екстремального теплового навантаження. У роботі застосовано функціонально активні шихти (ФАШ), які формуються за нестаціонарних температурних режимів, з метою отримання покриттів із підвищеними експлуатаційними характеристиками. Основна мета полягає в розробці та оптимізації складу порошкових композицій, легованих титаном, що сприяють підвищенню жаростійкості функціональних поверхонь ВВКМ. У межах дослідження було здійснено комплексний аналіз існуючих технологій нанесення захисних покриттів, зокрема хіміко-термічних методів та методів насичення з рідкої фази. Розглянуто їхню ефективність з урахуванням специфіки взаємодії з вуглецевою матрицею та змін у механічних властивостях матеріалу. Особливу увагу приділено вивченню альтернативного методу — насичення поверхні в твердофазному стані в присутності активного газового середовища, що реалізується за допомогою ФАШ, сформованих за умов нестаціонарного термічного впливу. Значний акцент зроблено на вивченні хіміко-фізичних процесів, зокрема утворення карбідних фаз, які відіграють ключову роль у забезпеченні стійкості покриттів у агресивному високотемпературному середовищі. Експериментальна частина включає постановку факторного експерименту для визначення оптимального складу порошкових сумішей, що забезпечують максимально можливу термостійкість захисного шару. У якості незалежних змінних досліджено концентрації хрому, кремнію, титану та алюмінію, враховуючи їхній вплив на структурно-фазовий стан та фізико-механічні параметри покриттів. Побудовано рівняння регресії для кількісної оцінки залежності жаростійкості від параметрів автоініційованої термічної обробки та складу легуючих компонентів. Результати аналізу представлені у вигляді тривимірних графічних моделей, що ілюструють оптимізацію складу порошкових ФАШ у системах Cr–Al–Ti. За результатами структурно-фазового аналізу встановлено, що при легуванні титаном захисне покриття формується як двозонна система: внутрішній шар представлений фазою карбіду титану (TiC), тоді як зовнішній шар утворюється із сполук типу Al₂Cr₃, CrAl₂ та TiAl, хімічний склад яких визначається варіацією компонентного складу ФАШ.
39
Levchenko, Larysa, Nataliia Ausheva та Tetiana Tkachenko. "МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІНИ ТЕМПЕРАТУРИ НА ПОВЕРХНЯХ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ ПОКРИТТІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 80 (2025): 226–29. https://doi.org/10.26906/sunz.2025.2.226.
Full textAbstract:
На основі співвідношень теплопереносу встановлено найбільш прийнятні функції для визначення теплоізоляційних властивостей матеріалів і конструкцій. З використанням пакету Comsol розроблено моделі змін температури зовнішньої поверхні захисного матеріалу в залежності від часу переносу тепла. Встановлено, що на початковій стадії теплопереносу температура зовнішньої поверхні змінюється немонотонно. Тому при проєктуванні захисної конструкції слід приділяти увагу шарам матеріалу, який безпосередньо контактує з захисним шаром. Показано, що застосування у якості термоізолюючого матеріалу склотканини забезпечує практично однаковий рівень захисту людини при мінімальних (120 Вт) і максимально допустимих (400 Вт) фізичних навантаженнях. Отримано тривимірну модель, яка візуалізує залежність температури від часу теплопередачі по глибині .Це дозволяє раціоналізувати не тільки товщину захисного матеріалу, а й обрати найбільш прийнятні матеріали з точки зору їх термофізичних властивостей. Швидке отримання графічного матеріалу дозволяє методом перебору визначити найбільш прийнятні матеріали і конструкції у залежності від умов зовнішнього середовища та призначення засобу захисту.
40
Yaremchuk, L. A., A. S. Kushpit та M. S. Kobrynovych. "Дослідження впливу барвників і термодеревини на експлуатаційні характеристики захисно-декоративних покриттів деревини". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (2021): 89–93. http://dx.doi.org/10.36930/40310314.
Full textAbstract:
Проаналізовано важливий етап технологічного процесу створення захисно-декоративного покриття деревини – забарвлення. Поверхневому забарвленню зазвичай підлягають деталі та вузли, а також меблеві і столярні вироби у зібраному вигляді, під час останньої стадії виготовлення виробів. Унаслідок поверхневого забарвлення виявляється і підкреслюється текстура, притаманна саме цій деревині, імітуються цінні декоративні породи, підсилюється тон забарвлення. Встановлено, що на сьогодні великого застосування набули підфарбовані лакофарбові матеріали та барвники, розчинні в органічних розчинниках. Їх застосування дає змогу уникнути підняття ворсу, яке відбувається під час використання розчинів барвників і протрав. Проте з'ясовано, що основним недоліком поверхневого забарвлення є: невелика глибина проникнення забарвлюючого розчину в деревину, при цьому у процесі експлуатації виробу можливе його часткове або повне видалення. Відомо, що новинкою серед глибинного забарвлення є зміна кольору деревини під дією високої температури. Оброблення деревини під дією температури отримало назву "термооброблення". А деревина, яка підлягала обробленню – "термодеревина". Термодерево є натуральним, абсолютно екологічно чистим, матеріалом. Термодерево – інноваційний продукт сучасних технологій, який отримують у процесі оброблення дерева під дією високої температури (140-240 °С) без застосування хімічних компонентів. Процес термооброблення надає деревині нові властивості: поверхня деревини не пориста, а щільна, що значно знижує здатність дерева вбирати вологу. У процесі термооброблення деревина змінює колір на коричневий відтінок, інтенсивність якого змінюється залежно від температури оброблення. Зміна кольору не поверхнева, а наскрізна, що добре видно на зрізі. Це дає змогу використовувати термодеревину для підлогового покриття. Встановлено, що матеріали та вид оброблення деревини, для зміни її забарвлення, може впливати на експлуатаційні та декоративні показники лакофарбових покриттів під час опорядження. Досліджено вплив різних видів забарвлення деревини на підставі фізико-механічні і декоративні властивості захисно-декоративних покриттів, створених поліуретановим й алкідним лаком, які найчастіше використовують для опорядження меблів і столярних виробів. Визначено, що температура оброблення термодеревини впливає на такі важливі характеристики, як товщина і твердість покриттів, які відповідають за експлуатаційні властивості виробу. Встановлено, що термічне оброблення деревини за температури, вищої ніж 140-160 °С, знижує твердість і товщину плівки лакофарбового покриття. Отримані експериментальні дослідження свідчать про те, що температура оброблення деревини повинна не перевищувати допустимих меж для отримання якісного продукту.
41
Berezhanskyi, T., та M. Pashechko. "РОЗРОБКА ПОКРИТТІВ ДЛЯ РЕГЕНЕРАЦІЇ ВУЗЛІВ ПОЖЕЖНОЇ ТЕХНІКИ ТА ПРОТИПОЖЕЖНОГО ОБЛАДНАННЯ". Fire Safety 39 (29 грудня 2021): 5–11. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.39.2021.01.
Full textAbstract:
Сьогодення диктує нові правила та потребує від суспільства постійної готовності до нових викликів – при-родних та техногенних загроз. Техногенне суспільство, технології в цілому швидко розвиваються. Природні явища: глобальне потепління, забрудненість екосистем та ін. зумовлюють природні катаклізми, які трапляються все частіше. Це потребує постійної готовності до захисту населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій. Реалізацію функції держави, спрямованої на захист населення, територій, навколишнього природного се-редовища та майна від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру та ліквідацію їх наслідків покладено, в першу чергу, на пожежно-рятувальні підрозділи служби цивільного захисту України.Зрозуміло, що існує ряд чинників, які впливають на ефективність виконання пожежно-рятувальними підрозділами своїх функцій, таких як: організація роботи підрозділів та служби цивільного захисту в цілому, індивідуальна та колективна теоретична і практична підготовка, а також багато інших, серед яких і технічне за-безпечення. Якісне та надійне технічне забезпечення підрозділів цивільного захисту України є запорукою ефек-тивної роботи служби пожежно-рятувальних підрозділів і як наслідок безпеки населення України.Тому удосконалення, підвищення надійності, ресурсу роботи та універсальності пожежного та аварійно-рятувального обладнання є актуальним завданням сьогодення.Зносостійкі евтектичні покриття системи Fe-Mn-C-B-Si леговані Cr виконані у вигляді порошкових дротів відзначаються від 1,8 до 10 разів зносостійкістю від матеріалів серійного виробництва. Ці матеріали окрім високої зносостійкості також характеризуються хорошими зварювальними властивостями, що дає змогу наносити їх на деталі пожежної техніки та аварійно-рятувального обладнання за допомогою методів електродугового, плазмо-вого наплавлення та методом напилення, а також іншими перспективними методами. Методи регенерації деталей пожежної техніки та аварійно-рятувального обладнання евтектичними покриттями дають змогу продовжити ре-сурс роботи вузлів та підвищити їх зносостійкість.Розроблено склад зносостійкого покриття на основі евтектичного сплаву системи Fe-Mn-C-B-Si легованого Cr, який відзначається найкращою зносостійкістю серед досліджуваних взірців. Покриття характеризується хо-рошими зварювальними властивостями, тому його можна рекомендувати для регенерації та продовження терміну експлуатації вузлів і деталей пожежної техніки та обладнання.
42
Савельєв, Юрій Васильович, Людмила Антонівна Марковська, Наталія Йосипівна Пархоменко та ін. "Нові захисні матеріали для підвищення експлуатаційної надійності військових об’єктів". Озброєння та військова техніка 28, № 4 (2022): 89–97. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2020.4(28).89-97.
Full textAbstract:
З метою підвищення експлуатаційної надійності військових об’єктів створені поліф ункціональні поліу рет анові матеріали з висок ими показниками експлуатаційних і спеціальних властивостей для використання в якості захисних покриттів для забезпечення надійної пролонгованої експлуатації металевих, залізоб етонних, дерев ’яних конструкцій, будівель та споруд за умов динамічних абіотичних, біотичних і техногенних навантажень. Польові випробування створених матеріалів, проведені на об’єктах СВ і МВС ЗСУ та УкрОборонПрому протягом 1−2 років, підтвердили високу ефективність створених матеріалів. Їх використання гарантує: а) надійну пролонговану експлуатацію металевих, залізобетонних конструкцій, будівель і споруд за умов динамічних абіотичних, біотичних і техногенних навантажень; б) високий ступінь безпеки обслуговування екіпажем об’єктів і пролонговане їх збереження наданням покриттю неслизьких властивостей.
43
Lebediev, Volodymyr, Oleksandr Dubovyi та Serhii Loi. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ (СТРУКТУРОУТВОРЕННЯ) ТА ВЛАСТИВОСТІ ТЕПЛОЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ ПРИ ПЛАЗМОВОМУ НАПИЛЕННІ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 32–41. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-32-41.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Плазмове напилення для створення захисник покриттів у різних галузях машинобудування, ремонту та відновлення є достатньо поширеним, зокрема при покращенні показників стійкості в авіаційних та судових двигунах, турбінах завдяки відносній простоті, низький вартості компонентів, отриманні високих результатів. Постановка проблеми. Однак поряд з явними перевагами плазмових покриттів вони мають достатньо суттєві недоліки, зокрема ті, що напилюються як захист від впливу тепла й мають схильність до відшарування, зокрема при неефективних складових матеріалів для їх нанесення на вузли та деталі й недостатньо вивчені щодо властивостей. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відзначено, що напилення, яке проводиться за допомогою плазмового потоку, є дієвим технологічним засобом отримання надійних покриттів, у тому числі й теплозахисних, при цьому показано, що поруч з уже проведеними дослідженнями є проблеми, які потребують подальших пошукових робіт. Мета роботи. Метою цієї роботи є визначення характеристик плазмових покриттів, розробка математичного опису одного з них для використання як одного з параметрів та порівняльний аналіз запропонованих та отриманих результатів, зокрема з тими, що вже існують на теперішній час. Виклад основного матеріалу. Методами фізичних експериментів за вже існуючими методиками, спеціально розробленого математичного опису, отримання та детального опису й аналізу мікрошліфів покриттів при різних способах їх отримання встановлюються переваги покриттів, які нанесені способом плазмового напилення, при цьому підкреслено, що якісні покриття можуть бути отримані як в контрольованій, так не в контрольованій атмосфері. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що здебільшого на стійкість напиленого шару щодо теплових впливів впливає склад матеріалу для напилення, при цьому необхідно виконувати тришарове напилення різними за складом матеріалів для кожного шару при певних відстанях сопла плазмотрона від поверхні. Також необхідно враховувати потужність плазмотрона при виконанні процесу.
44
Сметанкін, Сергій. "РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХИСНИХ ЕПОКСИКОМПОЗИТНИХ ПОКРИТТІВ РІЗНОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ". Problems of Friction and Wear, № 4(93) (18 грудня 2021): 77–85. http://dx.doi.org/10.18372/0370-2197.4(93).16277.
Full textAbstract:
Розроблено, досліджено та описано склад захисних покриттів різного функціонального призначення з покращеними експлуатаційними характеристиками для підвищення надійності деталей засобів транспорту. В якості основного полімерного зв’язувача використовували діановий олігомер «ЕД – 20» з твердником поліетиленполіамін (ПЕПА), що дозволяє затверджувати матеріали при кімнатних температурах. Регулювання властивостей епоксидної матриці здійснювали шляхом хімічної, фізико-хімічної та фізичної модифікації. Хімічну модифікацію епоксидного зв’язувача проводили за допомогою синтезованого модифікатора 4,4 – сульфонілбіс (4,1 – фенілен) біс (N, N –діетилдітіокарбамату) (СФЕК). У вигляді фізико-хімічної модифікуючої добавки застосовували технічний вуглець (нанодисперсному пігментну сажу) CARBON BLACK марки PowCarbon 2419G. У результаті проведених у роботі досліджень адгезійних, фізико-механічних, теплофізичних, діелектричних властивостей та електропровідності композитів розроблено ряд епоксикомпозитних матеріалів для підвищення експлуатаційних характеристик деталей на основі алюмінієвих та низьковуглецевих сталей. Отримано струморозсіювальне й антистатичне захисне покриття з поліпшеними механічними властивостями. Нові композити і технологію їх формування впроваджено на судні «Triumph IV» судновласної компанії «Avrey Commerce Ltd» (Сейшельські острови) при його ремонті ТОВ «Сігран» на території Херсонського суднобудівного судноремонтного заводу. Це забезпечило: підвищення корозійної і гідроабразивної стійкості деталей технологічного устаткування у 1,9…2,4 разів, зменшення періодичності відновлення дефектних ділянок деталей у 1,3…1,6 разів.
45
Veselivskyy, R. B., та D. V. Smolyak. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВОГНЕЗАХИСНОЇ ЗДАТНОСТІ ВОГНЕЗАХИСНОГО ПОКРИТТЯ НА ОСНОВІ ПОЛІСИЛОКСАНУ ТА АЛЮМІНІЮ ОКСИДУ ДЛЯ СТАЛЕВИХ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ". Fire Safety 41 (29 грудня 2022): 31–37. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.41.2022.04.
Full textAbstract:
Постановка проблеми. Сьогодні металеві будівельні конструкції набули широкого використання у зведенні будівель і споруд різного призначення, у реконструкції, переоснащенні тощо. Застосування металевих будівельних конструкцій та елементів можливе тільки при відповідності їх технічному регламенту будівельних виробів, особливо в частині забезпечення необхідної нормованої межі вогнестійкості та класу вогнестійкості. На жаль попри значну перевагу у своїх міцнісних властивостях, металеві будівельні конструкції мають низьку межу вогнестійкості, що обмежує їх застосування у тих чи інших будівельних конструкціях відповідно до ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва». Тому, щоб використання металевих будівельних конструкцій було можливим, актуальним залишається їх вогнезахист.Метою роботи є визначення вогнезахисної здатності високотемпературного та вогнезахисного покриття на основі полісилоксану та оксидів алюмінію, титану, хрому для металевих будівельних конструкцій.Методи досліджень та основні результати. Для визначення вогнезахисної здатності композиції високотемпературного та вогнезахисного покриття використано методи регламентовані ДСТУ-Н-П Б В.1.1-29:2010 «Вогнезахисне обробляння будівельних конструкцій. Загальні вимоги та методи контролювання». Ці методи поширюються на випробування вогнезахисних засобів, що спучуються (збільшують свій об'єм під час тепловоговпливу). Зокрема використано метод визначення об'ємного коефіцієнта спучення та метод визначення лінійного коефіцієнта спучення.Проведено огляд досліджень та публікацій стосовно тенденцій захисту сталевих будівельних конструкцій реактивними вогнезахисними покриттям, їх застосування та основних складів. Виконано експериментальні дослідження, щодо визначення лінійного та об’ємного коефіцієнта спучення високотемпературного та вогнезахисного покриття за стандартизованим методом. Експериментально досліджено залежність товщини спучення вогнезахисного покриття від товщини нанесеного шару. Встановлено, що вказаний у стандарті діапазон товщини шару покриття не дозволяє визначити найбільш ефективну товщину покриття при проведенні досліджень з двома товщинами шару.Висновки. Ґрунтуючись на проведених експериментальних дослідженнях визначено показники вогнезахисної ефективності покриття, а саме: об'ємний коефіцієнт спучення покриття становить 10442,75 мм3/г, коефіцієнт умовнолінійного спучення – 1,717, лінійний коефіцієнт спучення покриття – 38. Визначено залежність товщини спучення вогнезахисного покриття від товщини нанесеного шару та встановлено, що найбільше спучення відбувається при товщині сухого покриття 0,6 мм, а зі збільшенням чи зменшенням товщини нанесення, показник спученнязменшується, цілісність покриття порушується а відповідно і коефіцієнт лінійного спучення.
46
ТАРЕЛЬНИК, Н. В., та М. М. МАЙФАТ. "НОВИЙ СПОСІБ ЗАХИСТУ СТАЛЕВИХ ДЕТАЛЕЙ ВІД ГІДРОАБРАЗИВНОГО ЗНОСУ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИМИ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ МЕТОДАМИ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 4(87) (29 січня 2024): 165–72. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.4.19.
Full textAbstract:
Метою дійсної роботи було підвищення довговічності стальних деталей, шляхом розробки технології формування покриттів на зношувальних поверхнях, який би підвищив здатність чинити опір зношуванню, гарантував би надійність і довговічність їх роботи в агресивних середовищах, був би екологічно безпечним і скоротив витрати на їх виготовлення. В статті запропонований новий екологічно безпечний спосіб захисту сталевих деталей від гідроабразивного зносу, який належить до галузі машинобудування і ремонту машин, зокрема до зміцнення сталевих деталей, і може бути використаний для їх захисту методом електроіскрового легування від гідроабразивного зносу. Технологія використання нового способу полягає в наступному. Спочатку поверхні стальних деталей шліфують до Ra=0,5 мкм, після чого на шліфованій поверхні формують електроіскрове покриття (ЕІП), здійснюючи цементацію шліфованої поверхні деталей методом електроіскрового легування (ЦЕІЛ), після цього використовують алітування цементованого шару методом ЕІЛ алюмінієвим електродом-інструментом з подальшим нанесенням на нього ЕІП електродом з композиційного зносостійкого матеріалу, отриманого за допомогою порошкової металургії (ПМ), складу 90%ВК6+10%1М, де 1М – 70%Ni+20% Cr+5%B+5%Si. Далі поверхню сформованого комбінованого електроіскрового покриття піддають полімеризації металополімерним матеріалом (МПМ), армованим при полімеризації порошком карбіду вольфраму WС і/або нітриду цирконію ZnN або їх сумішшю WC+ZnN. Потім частину поверхневого шару МПМ видаляють до виступів шорсткості покриття з композиційного зносостійкого матеріалу 90%ВК6+10%1М. До практичного використання, з метою захисту стальних деталей від гідроабразивного зносу, пропонуються покриття, сформовані в послідовності ЦЕІЛ → ЕІЛAl → ЕІЛ (90%ВК6+10%1М) → нанесення МПМ, армованого порошком WС, або ZnN, або їх сумішшю. Експериментально встановлено, що кращою стійкістю спротив гідроабразивного зношування володіють зразки з корозійностійкої нержавіючої сталі 12Х18Н10Т, знос яких у порівнянні із зразками зі сталі 45 менший на 37,3 %.
47
Харламов, Ю. О., О. В. Романченко та А. В. Міцик. "Про можливість використання горіння металевих частинок при газотермічному напиленні". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(260) (10 березня 2020): 109–19. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-260-4-109-119.
Full textAbstract:
Розглянуто особливості отримання композиційних покриттів, в тому числі алюмокерамічних, газотермічними методами напилення. Зіставлені технологічні характеристики сучасних методів напилення, показана позитивна роль у формуванні покриттів високої швидкості напилюваних частинок. Особливий інтерес для отримання захисних і функціональних покриттів представляє алюміній, найпоширеніший метал на Землі. Робота присвячена аналізу можливостей отримання металооксидних покриттів методами газотермічного напилення порошками чистих металів в режимі горіння й експериментальна перевірка отримання алюмокерамічних покриттів методом детонаційно-газового напилення порошками алюмінію. Показана можливість використання горіння металів при газотермічному напиленні для отримання металооксидних і оксидних покриттів. Зіставлені значення параметрів, що визначають схильність до утворення покриттів, а саме, температури плавлення, густини, параметра складності плавлення і коефіцієнта акумуляції тепла для деяких металів і їх оксидів. Були проведені експерименти з детонаційно-газового напилювання покриттів порошками алюмінію. Показана можливість отримання композиційних покриттів алюміній-оксид алюмінію. Встановлено, що властивості одержуваних покриттів визначаються відносним вмістом в покриттях оксидів алюмінію, що залежить від ступеня окислення частинок алюмінію, їх вихідного розміру та вмісту кисню в детонаційній суміші газів. Розроблено рекомендації щодо створення спеціалізованого обладнання, а також розглянуті перспективні напрямки дослідження процесів горіння частинок металів і сплавів при детонаційно-газовому і газополуменевих методах напилення.
48
Фоменко, О. О., та А. В. Сєдов. "Сучасні матеріали для герметизації швів в дорожніх покриттях і конструктивних елементах автомобільних доріг". Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, № 22 (18 січня 2025): 240–50. https://doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2024-12(22)-25.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі забезпечення гідроізоляційного та пароізоляційного захисту від впливу просочування води або протиожеледного розчину солі. Порушується питання про те, що в поточних умовах сучасного будівництва не завжди належно приділяють увагу питанню якісного гідроізоляційного покриття, яке в свою чергу є одним з найважливіших компонентів для збереження довговічності, для забезпечення міцності та надійності основних конструктивів транспортних споруд. Крім цього в даній статті авторами докладно розглядаються різні види гідроізоляційних матеріалів та дорожньої техніки для влаштування гідроізоляції. Виконано аналіз факторів, які визначають якість влаштування гідроізоляції деформаційних швів дорожніх покриттів.
49
Середа, Б. П., та А. М. Удод. "ОТРИМАННЯ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ ХРОМОВАНИХ ПОКРИТТІВ НА ДЕТАЛЯХ, ЯКІ ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ В АГРЕСИВНИХ УМОВАХ ЕЛАСТОМЕРНОГО ВИРОБНИЦТВА". <h1 style="font-size: 40px;margin-top: 0;">Наукові нотатки</h1>, № 77 (1 липня 2024): 73–77. http://dx.doi.org/10.36910/775.24153966.2024.77.12.
Full textAbstract:
Дана стаття присвячена дослідженню технології отримання багатокомпонентних хромованих покриттів на деталях, які експлуатуються в агресивних умовах еластомерного виробництва. Зокрема, розглядається використання методу саморозповсюджуючогося високотемпературного синтезу (SHS), що дозволяє отримувати покриття з високою корозійною стійкістю завдяки утворенню пасивних оксидних плівок на поверхні. Проведено аналіз актуальності проблеми підвищення надійності та довговічності деталей в умовах агресивного впливу, який свідчить про необхідність впровадження ефективних методів захисту машин та установок. Стаття розглядає методику отримання багатокомпонентних хромованих покриттів з використанням технології SHS, а також вплив режиму теплового самовоспламенення з розбавленням порошкової суміші на ефективність отримання покриттів і їх корозійну стійкість. Проведено дослідження корозійної стійкості отриманих покриттів в агресивних середовищах, таких як водний розчин соляної кислоти, азотна кислота та сірчана кислота, що мають концентрацію 15%. На основі результатів досліджень зроблено висновок про ефективність застосування багатокомпонентних хромованих покриттів для підвищення корозійної стійкості деталей, які експлуатуються в агресивних умовах еластомерного виробництва. Дана стаття має практичне значення для підвищення довговічності та надійності машин і установок, особливо в умовах еластомерного виробництва, де важлива стійкість деталей до агресивних середовищ та корозії.
50
Глива, В. А., та М. О. Довгановський. "ПРОЄКТУВАННЯ ОДЯГУ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД ТЕРМІЧНИХ ВПЛИВІВ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ТЕПЛА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 79 (2025): 169–71. https://doi.org/10.26906/sunz.2025.1.169-171.
Full textAbstract:
На основі фундаментальних співвідношень теплопровідності розроблено модель теплопередачі крізь декілька шарів текстильного та захисного матеріалу. Враховано наявність повітряних прошарків між окремими шарами матеріалів. Отримано зміни температур окремих шарів матеріалу, що дозволяє визначити номенклатуру текстильних матеріалів та захисних шарів у залежності від поставлених задач термоізоляції. Розроблена методологія дозволяє проєктувати одяг для захисту людей від зовнішніх термічних впливів та запобігати негативних змін у термічному режимі тіла людини. Отримані залежності щодо зміни температури зовнішньої поверхні захисного матеріалу з часом. Це дозволяє визначити проміжки часу, за які захисний одяг виконує свої функції на прийнятому рівні. Проведено верифікацію результатів досліджень. Реальний матеріал на основі скловолокна обстежувався за допомогою стандартного тепловізора у реальних умовах. Показано, що принаймні за градієнту температури у 20 К матеріал повністю ізолює людину від впливу зовнішнього середовища. Зазначено, що частинки скловолокна шкідливі для людей, тому у процесах виготовлення та експлуатації скловолокно повинне бути ізольовано за допомогою декоративного покриття.