Academic literature on the topic 'Політичний дискурс'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Політичний дискурс.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Політичний дискурс"

1

Дун, Ці. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕДУМОВ ВИНИКНЕННЯ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ В АНГЛОМОВНИХ КРАЇНАХ." Молодий вчений, no. 6 (94) (June 30, 2021): 30–32. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-7.

Full text
Abstract:
Стаття покликана висвітлити передумови виникнення англомовного політичного дискурсу з точки зору лінгвістики. У статті зосереджено увагу на поняття « дискурс» та поділ його на види, одним з яких є політичний дискурс. Осмислення значення мови як головного чинника політичного дискурсу, так як успішність політичного дискурсу базується на влучному вживанні мовних засобів. У рамках лінгвістичних досліджень виокремлюються два підходи до аналізу дискурсів – дескриптивний та критичний. Концептуальну основу мови політики створює ієрархія цінностей з їх високим аргументативним потенціалом. Саме ціннісні структури підтримують міфологію суспільної свідомості, до якої так, чи інакше апелюють політики. У статті визначено, що політичний дискурс - проблема не тільки політична, але й у неменшій мірі лінгвістична й культурна.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Pocelujko, A. O. "Особливості структурування образу України в суспільно-політичному та соціокультурному дискурсі." Grani 18, no. 10 (August 17, 2015): 125–30. http://dx.doi.org/10.15421/1715206.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено проблемі визначення особливостей структурування образу України в суспільно-політичному та соціокультурному дискурсах в різні періоди державної незалежності. Відмінності між образом держави в суспільно-політичному та соціокультурному дискурсах стосуються переважання в суспільно-політичному дискурсі відповідних системних інтенцій та інтересів, себто, переважанням в суспільно-політичному дискурсі прихованих настанов щодо нав’язування громадськості певних ідей, вигідних для представників влади (маніпулятивна складова), яка може реалізовуватись засобами політичної риторики із впливом на громадську свідомість та чуттєво-емоційну складову людини. Соціокультурний дискурс перебуває в зоні наближеності до ознак дискурсу на основі комунікативної раціональності за Габермасом, оскільки є проникним щодо критики та вільнішим (у порівнянні із суспільно-політичним дискурсом) щодо цензурного тиску на суб’єктів комунікації. Таким чином, в суспільно-політичному, або ж просто, політичному дискурсі від початку структурується ситуація, в якій «народжується політична продукція», де беруть участь, з одного боку, «конкуруючі агенти», з іншого - «споживачі політичної продукції», з яких найважливішою продукцією є образ держави.Шарами суспільно-політичного дискурсу в розділі визначено офіційно-державний та історично-історіографічний дискурси. Ці дискурси презентують образ держави в контексті національної історії як джерела, на якому за допомогою цілеспрямованої державної політики формується ідентичність держави та впроваджуються в якості мови інституційного спілкування. Образи держави, які створюються в офіційно-державному та історично-історіографічному дискурсах як сукупності етнічних міфів, фреймів, стереотипів, призначених для формування механізмів сприйняття і інтерпретації минулого своєї країни, використовуються в освітній політиці як інструмент формування національної ідентичності із відповідним йому дискурсом ідентичності. Соціокультурний дискурс та відповідний йому образ держави характеризується вираженою плюральністю, концептуальністю, ідеологічною нецензурованістю, мультипарадигмальністю. В соціокультурному дискурсі відбувається концептуалізація образу держави як складової життєвого світу на противагу суспільно-політичному дискурсу, в якому образ держави постає радше як ідеологічно-догматичний конструкт, який тяжіє до однозначності. При цьому в науковому дискурсі в конструюванні образу держави переважає інтелектуально-концептуальна складова, в той час як в медіадискурсі образ держави формується на базі емоційно-забарвлених соціальних уявлень. Останні поширюються у макротекстах, розрахованих на створення відповідних соціальних настроїв, сенсаціонування, мобілізацію різних соціальних груп на різні акції тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

ЧЕРНИШОВА, Таїсія. "ПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО: СТРАТЕГІЇ & ТАКТИКИ МОВЛЕННЄВОГО ВПЛИВУ (НА МАТЕРІАЛІ ВИСТУПІВ ПЕРШОГО РОКУ ПРЕЗИДЕНТСТВА)." Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, no. 46 (October 11, 2021): 147–56. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.18.

Full text
Abstract:
Метою дослідження є характеристика політичного дискурсу Президента України Володимира Зеленського першого року каденції. У процесі дослідження застосовано комплекс методів, що зумовлено багатогранністю мовленнєвої діяльності Президента Укра- їни: дискурсивний аналіз; когнітивний аналіз; концептуальний аналіз; інтент-аналіз. Політичний дискурс В. Зеленського переважно визначають стратегія на підвищення і стратегія театральності. Стратегія на підвищення використана з метою створення навколо себе та своєї політичної сили позитивного ментального простору, тому реалізу- ється за допомогою тактики аналіз-«плюс», що передбачає розбір політичної ситуації без експліцитного схвалення власного внеску, з демонстрацією вдячності пересічним громадя- нам. Стратегія театральності реалізується за допомогою тактики кооперації, яка експлі- кує намір ототожнити себе з народом. Прийомами тут є використання вокативів-етно- німів та інклюзивного займенника «ми», які беруть участь у конструюванні «ми-дискурсу» й «усуспільненні» відповідальності; знижене буденне спілкування у форматі сторителінгу; транслінгвальна мовленнєва практика. Тактика іронізування проявляється у використанні стосовно політичних опонентів іронії з метою самопозиціонування і створення «маніпуля- тивного дискурсу позитиву». Президентський дискурс В. Зеленського – складне мовленнєве утворення, характерними рисами якого є формат зниженого буденного спілкування у звертанні до українського народу; намір солідаризуватися з народом у вирішенні спільних проблем; репрезентація ціннісних орі- єнтирів молодіжної лінгвоспільноти; поширення публічних меседжів за допомогою соціаль- них мереж; актуалізація в мовленні фізіологічних і соціальних потреб людей; перформативна функція іронії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

I.V., Dolynskiy. "RHETORICAL DEVICES IN THE AMERICAN LEADERS’ POLITICAL SPEECHES AS THE MANIPULATION WAYS OF THE CITIZENS’ PUBLIC CONSCIOUSNESS." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (August 2, 2021): 45–51. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-7.

Full text
Abstract:
Increasing of language contacts, globalization and internationalization of public relations, expansion of modern information technologies encourage a comprehensive study of modern English communication. Political activity has always played a special role in society. An important role in determining the country’s international image is played by its presentation by the country’s political leaders. With the help of speeches, politicians have the opportunity to address both the international community and the citizens of their country. Direct contact with the audience determines the choice of lexical, syntactic and phonetic means in the design of speech. Political speeches have three main functions: the communication function, the announcement function and the influence function. American oratory theorists point to the need for the speaker to concentrate on composing his speech, taking into account the audience reaction what he is trying to provoke. Much attention in the American oratory theory is paid to the speech compositional construction. One of the political discourse genres is political speech. Presidential political speech is an oral political text, which is proclaimed by the president to a mass audience, sets urgent tasks in a particular sphere of public life, and gives recommendations for the implementation of tasks. It performs the functions of persuasion, agitation, congratulations, has a pre-created script, which depends on the communicative situation. The construction of a political speech is based on the principle of argumentation (introduction, main part, final part), which facilitates the speech audience perception. The study was based on the political speeches texts of two American presidents – John F. Kennedy, Ronald Reagan and presidential candidate Hillary Clinton. The analyzed speeches have different topics: inaugural addresses of presidents, comments during hostilities and diplomatic (delivered during visits). The article highlights the concept of political discourse; it’s identified and described the main types of political speeches; revealed the linguistic and stylistic features and expression means of John F. Kennedy’s; Ronald Reagan; Hillary Clinton political speeches.Key words: English discourse, political speeches, linguistic and stylistic aspect, translation aspect, rhetorical devices. Розширення мовних контактів, глобалізація та інтернаціоналізація суспільних відносин, впровадження сучасних інформаційних технологій спонукають до всебічного дослідження сучасної англомовної комунікації. Політична діяльність завжди відігравала особливу роль у житті суспільства. Політичний дискурс – це явище, з яким люди стикаються щодня. Боротьба за владу є основною темою та рушійним мотивом цієї сфери спіл-кування. Політична комунікація, орієнтована на викладення тих чи інших політичних подій, пропаганду ідей, установок, цінностей, володіє емоційним та інтелектуальним впливом на свідомість громадян. Важливу роль у визначенні іміджу країни відіграє спосіб презентації політичними лідерами держави. За допомогою виступів політики мають можливість звернутися як до міжнародної спільноти, так і до громадян своєї країни. Прямий контакт з аудиторією зумовлює вибір лексичних, синтаксичних і фонетичних засобів в оформленні промови. Політичні промови мають три основні функції: функцію спілкування, функцію повідомлення та функцію впливу. Теоретики американського ораторського мистецтва вказують на необхідність оратора сконцентруватися на тому, щоб його промова була складена, враховуючи реакцію аудиторії, яку він намагається викликати. Велика увага в теорії американського ораторського мистецтва приділяється композиційній побудові ораторської промови. Одним із жанрів політичного дискурсу є політична промова. Президентська політична промова – це усний політичний текст, який проголошується президентом перед масовою аудиторією, ставить назрілі завдання в тій чи іншій сфері громадського життя, дає рекомендації щодо здійснення поставлених завдань. Вона виконує функції переконання, агітації, вітання, має завчасно створений сценарій, який залежить від комунікативної ситуації. Побудова політичної промови засновується на принципі аргументації (вступ, основна частина, завершальна частина), що полегшує сприйняття промови аудиторією. На основі аналізу текстів політичних промов можна змоделювати інтереси, вподобання, типові реакції політичного лідера, його уявлення про друзів і ворогів. Матеріалом дослідження слугували тексти політичних промов двох американських президентів – Джона Кеннеді, Рональда Рейгана – й кандидата в президенти Гілларі Клінтон. Проаналізовані промови мають різну тематику: інавгураційні звернення президентів, коментарі під час воєнних дій і дипломатичні (що виголошувалися під час візитів). У статті викладено поняття політичного дискурсу; визначено й описано основні типи полі-тичних промов; виявлено лінгвостилістичні особливості й засоби вираження політичних промов Джона Кеннеді, Рональда Рейгана, Гілларі Клінтон.Ключові слова:англомовний дискурс, політичні промови, лінгвостилістичний аспект, перекладацький аспект, риторичні прийоми.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

ГОЛОВАТИЙ, Микола. "ПОЛІТИКО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ДИСКУРС ДЕМОКРАТІЇ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління 59, no. 1 (February 24, 2022): 21–29. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4625-2020-1(59)-4.

Full text
Abstract:
Досліджуються актуальні проблеми зародження, історико-політичної генези та сучасного розвитку демократії, демократичних процесів у країнах світу. Робиться політичний акцент на неординарності, протирічливості функціонування демократії. Виділяються проблеми взаємин влади і громадянського суспільства, формування цивілізованої взаємодії більшості і меншості. Прогнозується суспільний розвиток демократії у постіндустріальну добу не лише як міфу але й предметної соціальної реальності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Ivanova-Bykanova, Victoria Yevgenivna. "ПОЛІТИЧНИЙ ПЕРФОМАНС У КОНТЕКСТІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ АЛЬТЕРНАТИВ." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, no. 2 (December 25, 2021): 46–53. http://dx.doi.org/10.15421/342121.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена політичному перфомансу, який стає політичною технологією, що збільшує імовірність зміни політичної поведінки в умовах нерівномірності ресурсного забезпечення політичних акторів. Мета дослідження – встановлення потенціалу політичного перформансу як чинника репрезентації альтернативних політичних позицій. Охарактеризовано політичні альтернативи як ознаку опозиційності до перехідного політичного режиму. Було підкреслено, що ідейний зміст альтернативної політичної позиції має бути досить вагомим та креативним. Проаналізовано причини та механізми за якими політична альтернатива може отримати значний розголос за короткий період часу. У світлі подій, що відбуваються, особливої важливості набуває політика політичного перфомансу. З’ясовано, що основною метою ситуативного політичного перформансу є надання оцінки подіям та висловлюванням політичної лінії або політичному курсу. Розкрито особливості «носіїв» політичної альтернативи, які повинні використовувати політичний момент, експлуатувати ситуацію суспільної уваги до певного аспекту медійної дійсності. Доведено, що як альтернативний засіб політичної комунікації (альтернативної по відношенню до офіційних або контрольованих ЗМІ, соціальних мереж тощо) політичний перфоманс повинен бути критично налаштований або висвітлювати конфліктогенні частини соціально-політичної дійсності. Встановлено, що максимальною метою політичного перфомансу як засобу просування політичної інформації має бути створення стійких переконань та зміна поведінки громадянина. Припущено, що індивідуальні мотиви перфомансної політико-комунікаційної поведінки є визначальними для обрання цього способу політичної дії. Встановлено, що вихідною умовою представництва політичних альтернатив на основі політичного перфомансу є стан політичної публічної сфери. Зроблено висновок, що політичний перформанс як нестандартна політична дія вибуховим чином змінює медійний порядок денний та протистоїть повідомленням офіційного дискурсу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Примуш, М. В., and Я. Б. Ярош. "Політичний дискурс щодо функціонування політичних партій в Україні." Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки, no. 5 (2020): 22–28. http://dx.doi.org/10.31558/2617-0248.2020.5.4.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Іщенко, О. В., and О. М. Верховцова. "ВІДОБРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНИОГО КОМПОНЕНТА У ПЕРЕКЛАДІ АНГЛОМОВНОГО ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ (НА ОСНОВІ ФРАГМЕНТІВ ПОЛІТИЧНИХ ДЕБАТІВ)." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 23, 2021): 142–47. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-22.

Full text
Abstract:
Ораторська мова політичних діячів – це спосіб прояву мовної особистості. Слово – це головна зброя політика. Політична діяльність є діяльність мовною. Політик звертається до виборців під час виборчої кампанії або до громадян із приводу якоїсь суспільної проблеми чи нагального питання. Перемагає той, хто може переконати, висловлюючи думки вдало, впевнено, захоплююче, застосовуючи стилістичні, лексичні та граматичні мовні засоби, що роблять публічні виступи особливо ефектними й ефективними. Емоційно-експресивні засоби служать для створення ефекту на реципієнта. Вони можуть виконувати естетичну функцію, тобто стосуватися прекрасного, або аргументовану функцію – маніпулювати простими громадянами, тобто тими, хто створює громадську думку і є потенційним виборцем. Часто передвиборча промова характеризується розривом, віддаленістю від реальності, від очікувань громадян. Орієнтуючись на ідеологію, роблячи політичні ставки, оратор прагне отримати владу. Дійсно важко передбачити політичну боротьбу без політичного дискурсу, але у більш широкому розумінні до політичного дискурсу можна підходити досить просто, як до публічного виступу про державні справи. У цьому сенсі будь-яка форма вираження поглядів, яка бере за об’єкт режим управління державними установами, політичними діячами, різними повноваженнями держави, питаннями, що становлять суспільний інтерес у суспільстві, є політичним дискурсом. Така промова свідчить про стурбованість людини щодо управління країною, народом. Ми розглядатимемо політичну промову як засіб впливу, метою якого є змусити публіку діяти, думати та повірити. Ораторська трибуна постає як місце боротьби за голоси громадян, за прихильність політичних партій. Театральність, володіння ораторським талантом, мистецтво переконання є запорукою успіху політичного промовця. Дослідження прийомів досягнення експресивності стає необхідним етапом аналізу політичного дискурсу, оскільки емоційно-експресивне оцінне навантаження суспільно-політичної лексики публічних виступів допомагає окреслити думку автора та здійснити вплив на аудиторію.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Павленко, Ю. С. "Ідеологія і політичний дискурс." Totallogy - XXI. Постнекласичні дослідження, Вип. 20 (2008): 387–96.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Каращук, А. Я. "Політичний дискурс та ідеологія." Політологічний вісник, Вип. 78 (2015): 258–68.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Політичний дискурс"

1

Одинцова, М. О. "Суспільно-політичний дискурс в аспекті перекладу." Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72237.

Full text
Abstract:
Мета: вивчення засобів перекладу окремих аспектів суспільно-політичного дискурсу. Необхідно вирішити наступні завдання: розкрити особливості суспільно-політичного дискурсу як лінгвістичного феномена; дослідити джерела лексичних труднощів при перекладі текстів суспільно-політичного характеру українською мовою з англійської; виявити комунікативний та прагматичний аспекти перекладу суспільно-політичних текстів; з’ясувати специфіку перекладу політичних реалій; вивчити статичну та динамічну метафору в сучасному українському суспільно-політичному дискурсі та дослідити перекладацькі трансформації у перекладі суспільно-політичного сленгу. Теоретичне значення: дослідження полягає в тому, що уперше визначаються основні характеристики такого типу дискурсу, як суспільно-політичний,здійснюється аналіз індивідуальних стилів та результатів мовленнєвої діяльності,визначаються основні жанрові форми суспільно-політичного дискурсу і досліджуються особливості викладу інформації у таких інформаційно-переконувальних жанрах, як промова та інтерв’ю.
Goal: study of means of translation of certain aspects of social and political discourse. It is necessary to solve the following tasks: to reveal the features of socio-political discourse as a linguistic phenomenon; to investigate the sources of lexical difficulties in translating socio-political texts in Russian from English; to identify communicative and pragmatic aspects of translating socio-political texts; to find out the specifics of translating political realities; to study the static and dynamic metaphor in the modern Ukrainian socio-political discourse and to explore translation transformations in the translation of socio-political slang. Theoretical meaning: the research consists in the fact that for the first time the main characteristics of such type of discourse as socio-political are determined, the analysis of individual styles and results of speech activity is carried out, the main genre forms of socio-political discourse are determined and the peculiarities of information presentation in such information-persuasive genres as speech and interviews are investigated.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Кадлубович, Т. І. "Політичний дискурс інформаційного суспільства." Thesis, НО "Відкрите суспільство", 2016. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8070.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Часовських, А. А. "Політичний дискурс на зламі культур." Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67157.

Full text
Abstract:
Політичний дискурс – це одна з невід’ємних складових суспільного життя та соціальної комунікації, яка тісно пов’язана з політикою та справляє відповідне враження на учасників спілкування, за допомогою пропаганди певних думок та точок зору. Саме від правильного використання лінгвальних та екстралінгвальних засобів залежить успіх чи провал спікера.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Медвідь, Олена Миколаївна, Елена Николаевна Медведь, Olena Mykolaivna Medvid, and А. І. Стрельченко. "Маніпулювання свідомістю via політичний дискурс." Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26249.

Full text
Abstract:
Політичний дискурс є предметом дослідження багатьох вчених. Серед них Демянков В. З., Дибенко М. А., Кондратенко Н. В., Нагорна Л. Б., Петренко В. В., Фоменко О. С., Медвідь О. М. та інші. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26249
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Одинцова, М. О. "Суспільно-політичний дискурс в аспекті перекладу." Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71849.

Full text
Abstract:
Вивчення засобів перекладу окремих аспектів суспільно-політичного дискурсу. Необхідно вирішити наступні завдання: розкрити особливості суспільно-політичного дискурсу як лінгвістичного феномена; дослідити джерела лексичних труднощів при перекладі текстів суспільно-політичного характеру українською мовою з англійської; виявити комунікативний та прагматичний аспекти перекладу суспільно-політичних текстів; з’ясувати специфіку перекладу політичних реалій; вивчити статичну та динамічну метафору в сучасному українському суспільно-політичному дискурсі та дослідити перекладацькі трансформації у перекладі суспільно-політичного сленгу. Теоретичне значення: дослідження полягає в тому, що уперше визначаються основні характеристики такого типу дискурсу, як суспільно-політичний,здійснюється аналіз індивідуальних стилів та результатів мовленнєвої діяльності,визначаються основні жанрові форми суспільно-політичного дискурсу і досліджуються особливості викладу інформації у таких інформаційно-переконувальних жанрах, як промова та інтерв’ю.
Goal: study of means of translation of certain aspects of social and political discourse. It is necessary to solve the following tasks: to reveal the features of socio-political discourse as a linguistic phenomenon; to investigate the sources of lexical difficulties in translating socio-political texts in Russian from English; to identify communicative and pragmatic aspects of translating socio-political texts; to find out the specifics of translating political realities; to study the static and dynamic metaphor in the modern Ukrainian socio-political discourse and to explore translation transformations in the translation of socio-political slang. Theoretical meaning: the research consists in the fact that for the first time the main characteristics of such type of discourse as socio-political are determined, the analysis of individual styles and results of speech activity is carried out, the main genre forms of socio-political discourse are determined and the peculiarities of information presentation in such information-persuasive genres as speech and interviews are investigated.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Попова, Н. М. "Сучасний іспаномовний суспільно-політичний дискурс: лінгвопрагматичний аспект." Diss. of Candidate of Philological Sciences, КНУТШ, 2004.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Романюк, Н. "Політичний дискурс у інтернет-виданні «Запорозька Січ»." Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77055.

Full text
Abstract:
Нині в умовах політичної боротьби, воєнного та інформаційного протистояння важливого значення набуває політична комунікація, зокрема на сторінках періодичних інтернет-видань, оскільки саме вона формує громадську думку, впливає на розвиток суспільства і є засобом протидії пропаганді за умови її правдивості та об’єктивності. На сьогодні вивчення політичного дискурсу відбувається в напрямку окремих систем ЗМІ та у сфері інтернет-ресурсів, що потребують більш детального розгляду, чим і зумовлена актуальність нашого дослідження. Метою дослідження є виявлення особливостей подачі матеріалів зі сфери політики на сторінках інтернет-видання, об’єктом – публікації на політичну тематику інтернет-видання «Запорозька Січ». Завдання дослідження – окреслити місце політичного дискурсу в інтернет- виданні «Запорозька Січ».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Онуфрів, С. Т. "Політичний дискурс ЗМІ України у світовому інформаційному просторі." Diss. of Candidate of Philological Sciences, Львівський нац. університет ім. Івана Франка, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Попова, Олена Володимирівна, Елена Владимировна Попова, Olena Volodymyrivna Popova, and Н. Дворник. "Стилістичні засоби політичних промов (на матеріалі політичних звернень Барака Обами)." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30752.

Full text
Abstract:
Політичний дискурс представляє собою вербальну комунікацію, у якій відправник та одержувач наділяються соціальними ролями відповідно до їх участі у політичному житті країни, а предметом комунікації виступає політичне життя соціуму. Основною функцією політичного дискурсу є його використання у якості інструменту політичної влади (боротьби за владу, оволодіння нею, її збереження, стабілізації чи перерозподілу). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30752
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Домашенко, Т. В. "Використання термінів у політичному дискурсі." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36491.

Full text
Abstract:
Мовленнєва поведінка ораторів, зокрема політичних діячів, привертає багато уваги в умовах розвитку сучасної лінгвістичної науки. І не останню роль тут відіграє добір лексичних одиниць, якими політиками оперують для зовнішнього впливу на аудиторію, для здобуття контролю над свідомістю людей, аби в подальшому заручитись їх підтримкою. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36491
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Політичний дискурс"

1

Коцур, Віталій Вікторович. Національні меншини України в контексті суспільно-політичних трансформацій 90-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.: монографія. Домбровська Я.М., 2019. http://dx.doi.org/10.31470/natsmenshukr.

Full text
Abstract:
У монографії розглянуто багатонаціональний суспільно-політичний, соціокультурний простір України 90-х рр. ХХ – поч. ХХІ ст. у науковому дискурсі вчених, полілозі державних органів і громадських рухів. Проведене комплексне дослідження національних меншин як суб’єкту українського державотворення, визначального чинника соціокультурного поступу, соціально-політичних трансформацій і водночас політичної нестабільності в умовах зовнішньополітичних викликів 90-х рр. ХХ – поч. ХХІ ст., яка наближає українське суспільство до своєрідної точки біфуркації – нового стану, перспективних рішень для розв’язання конфліктних ситуацій. Монографія є першим спеціальним дослідженням історії національних меншин України в контексті суспільно-політичних трансформацій 90-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст. з використанням значного масиву історико-політичних матеріалів і введених у науковий обіг архівних документів. Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів і всіх, хто цікавиться історією.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Політичний дискурс"

1

Москалюк, О. В., and І. О. Лелет. "Політичний дискурс – регістр мовлення майбутніх філологів-перекладачів." In THE ISSUES OF MODERN PHILOLOGY AND CREATIVE METHODS OF TEACHING A FOREIGN LANGUAGE IN THE EUROPEAN EDUCATION SYSTEM. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-180-0-43.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Плеханова, Т. М. "Політичний медійний дискурс як чинник забезпечення свободи слова в Україні." In JOURNALISM, ADVERTISING AND PR: EUROPEAN DEVELOPMENT DIRECTION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-118-3-9.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Голішевська, Анастасія. "МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ОНЛАЙН-РЕПУТАЦІЄЮ СУБ’ЄКТІВ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." In РОЗВИТОК НАУКОВОЇ ДУМКИ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА: СУЧАСНИЙ ДИСКУРС. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/13.11.2020.v2.11.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Лапутіна, Юлія. "КОМУНІКАЦІЯ ЯК ЯВИЩЕ СОЦІАЛЬНОЇ ДІЙСНОСТІ: ВЕКТОР СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ." In СУСПІЛЬСТВО XXI У ДИСКУРСІ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ НАУК, ПРАВОЗНАВСТВА ТА СУСПІЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/mcnd-19.02.2021.lawgov.01.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Габрелян, Андрій. "ВЕКТОР РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: ДИЛЕМА ВИБОРУ." In СУСПІЛЬСТВО XXI У ДИСКУРСІ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ НАУК, ПРАВОЗНАВСТВА ТА СУСПІЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/mcnd-19.02.2021.lawgov.02.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Ситник, Григорій, and Марія Орел. "ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК КОНЦЕПТІВ «ДЕРЖАВА»ТА «БЕЗПЕКА»: ФІЛОСОФСЬКО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ." In СУСПІЛЬСТВО XXI У ДИСКУРСІ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ НАУК, ПРАВОЗНАВСТВА ТА СУСПІЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/mcnd-19.02.2021.lawgov.03.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Політичний дискурс"

1

Корецька, Д. Д., and Л. О. Луценко. Політичний дискурс у перспективі сучасних лінгвістичних досліджень. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5983.

Full text
Abstract:
Проаналiзовано поняття дискурсу та полiтичного дискурсу, його складовi, методи лiнгвiстичного аналiзу і функцiї в сучасній лінгвістиці. Визначено поняття «дискурс» та «полiтичний дискурс». Розкрито лiнгвiстичні пiдходи до визначення полiтичного мовлення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Явір, В. В. Жаргонізований дискурс: духовний занепад чи норма? Криворізький державний педагогічний університет, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5161.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про суспільно-політичні процеси кінця ХХ - початку ХХІ століття, які сприяли активізації усно-розмовних дискурсів у системі української національної мови. Акцентується на тому, що вербальна свобода в суспільстві призводить до невиправданого проникнення жаргону через розмовну мову на сторінки преси, на телебачення, у радіоефір і неминуче спричиняє руйнацію нашого духовно-культурного простору.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Лобанова, Алла Степанівна. Сила і слабкість соціального контролю в умовах криз і військових конфліктів: український контекст. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2927.

Full text
Abstract:
У статті представлено авторське бачення ролі соціального контролю в сучасному суспільстві, зокрема прояву його сили і слабкості в періоди криз і військових конфліктів. Обґрунтована думка про те, що розбалансування його інституціонального механізму в умовах сучасного суспільства пов’язується з нехтуванням політичними акторами демократичних принципів розвитку суспільних процесів. Послуговуючись науковими ідеями Ж. Лакана, Р. Барта і української дослідниці О. Зубарєвої, автор розвиває наукове положення про те, що у суспільстві постмодерну соціальний контроль змінює межі і простір свого існування, набуваючи тотожності з дискурсом, оскільки його ядром стає мова, як «загальнообов’язкова форма примусу» (Р. Барт). Підкреслено, що в умовах криз і військових конфліктів суспільний (загальновизнаний) механізм соціального контролю втрачає свою силу регуляції, оскільки в окремих територіальних чи соціальних локаціях набувають значущості нові маркери його дискурсу, а саме псевдоцінності, квазінорми, соціальна псевдогра, міфологізація образів, ідеалів, реформ, піднесення влади псевдоавторитетів, псевдосимволів, симулякрів тощо, які, власне, є складовими соціальної мімікрії. Внаслідок цього створюється псевдоінституціональний механізм соціального контролю, культурні правила, цінності і соціальні норми якого не мають нічого спільного з загальнолюдськими цінностями, а лише імітують їх, маскуючи за «іррелевантними мемплексами» (Ю. Полулях).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography