Academic literature on the topic 'Політичні евфемізми'

У статті проаналізовано евфемізми американського англомовного політичного дискурсу, в основу яких закладено концептуальну метонімію. Виявлено, що деякі евфемізми в політичному дискурсі не розпізнаються реципієнтами як такі, проте евфемістичний потенціал цих евфемізмів не зменшується. Досліджено, що концептуальна метонімія може бути одним із когнітивних механізмів творення прихованих смислів евфемізмів і може надавати їм непомітності в політичному дискурсі. Показано лексико-семантичні зв’язки зі сфер знань реципієнта, що сприяють позитивному сприйняттю евфемізмів через концептуальну метонімію. Застосовано теорію концептуальної метонімії до вивчення лінгвокогнітивних характеристик досліджуваних евфемізмів. Аналізуючи лінгвокогнітивні характеристики евфемізмів американського англомовного політичного дискурсу із застосуванням теорії концептуальної метонімії, ми виявили, що концептуальна метонімія ЦІЛЕ замість ЧАСТИНИ ввійшла до основ 10 досліджуваних евфемізмів, а саме: alternative, strategic, affordable, progressive, radical, rational, informal, adjustment, procedure, action. Досліджувані евфемізми виокремлено шляхом вибірки із політичних текстів періодичних видань “The Washington Post” and “The New York Times” 2000 – 2020 рр. Установлено, що концептуальна метонімія ЦІЛЕ замість ЧАСТИНИ може слугувати когнітивною основою для творення евфемізмів і в результаті такої метонімічної концептуалізації негативні факти репрезентуються деякими значно ширшими, але позитивнішими або нейтральними поняттями. Описано асоціативне сприйняття досліджуваних евфемістичних одиниць реципієнтами й виявлено, що евфемізми, основані на концептуальній метонімії ЦІЛЕ замість ЧАСТИНИ, завуальовують негативні факти саме не фокусуючи на них увагу, змушуючи реципієнта мимовольної опустити негативний факт. Визначено, що досліджувані евфемізми можуть впливати на когніцію реципієнта саме через уключення негативного факту до ширшого позитивнішого або нейтрального концепту, у результаті чого виникатиме більш позитивна або нейтральна реакція реципієнта на негативне політичне явище.

Political discourse defined by linguists as persuasive discourse effectively employs the ability of language to communicate and give shape to reality. Socrates and Aristotle were well aware of the power of language to distort perception and influence behavior, and thus be a tool, or weapon, for achieving the speaker’s goals. Based on principles worked out by Classical rhetoricians modern rhetoric is revived on a new basis synthesizing theoretical data of pragmatics, psycholinguistics and communication theory. As a result, the emphasis is laid not upon sharing knowledge but rather upon forming the opinion. Language of politics nowadays tends to be ambiguous, indefinite and vague. Political discourse provides contexts in which the speaker doesn’t mean exactly what the words literally mean. That is, the speaker’s denotation differs from the semantic meaning. Political discourse defined by linguists as persuasive discourse effectively employs the gift of language to communicate and give profile to reality. Politicians use a wide range of language means to manipulate the electorate: euphemisms, jargon, gobbledygook, inflated language, simplified or overcomplicated syntax. Politics seems to be the realm of doublespeak which is presented as a heterogeneous phenomenon providing cloudy vagueness of political language. The influence on addressee’s perception is conveyed due to manipulative potential of language. The enormous power is in the meaning of the words, what they mean to the human being who hears them. Far more than simple communication, truth, falsehood and the infinite shades between them, words have the power to manipulate other people’s thinking and behavior. On grammatical level one of the characteristic traits of political discourse (especially political slogans) is the use of verbless sentences. Verbless sentences in the English language may be viewed in the context of nominalization trend. It must be noted that verbless sentences in the analytical English language break all grammatical norms. Hence designed to mislead, Doublespeak is presented as a heterogeneous phenomenon providing cloudy vagueness of political language.Key words: political discourse, doublespeak, euphemisms, simplified or overcomplicated syntax, verbless sentences, nominalization. Політичний дискурс, визначений мовознавцями як дискурс переконання, ефективно використовує здатність мови спілкуватися та формувати уявлення про реальність. Сократ та Аристотель добре усвідомлювали силу мови спотворювати сприйняття та впливати на поведінку, а отже, бути інструментом чи зброєю для досяг-нення цілей мовця. На основі принципів, вироблених класичними риторами, сучасна риторика відроджується на новій основі, синтезуючи теоретичні дані прагматики, психолінгвістики та теорії комунікації. Як результат, акцент робиться не на обміні знаннями, а на формуванні відповідної думки та поглядів. Мова політики в наш час має тенденцію бути неоднозначною, невизначеною та розмитою. Політичний дискурс вводить контексти, в яких оратор не має на увазі саме те, що буквально означають слова. Тобто денотат мовця відрізняється від семантичного значення. Політичний дискурс, визначений лінгвістами як персуазивний, ефективно застосовує дар мови спілкуватися та впливати на свідомість слухачів. Політики використовують широкий спектр мовних засобів для маніпулювання електоратом: евфемізми, жаргонізми, спрощений або ускладнений синтаксис. Політика здається цариною подвійної мови, яка подається як різнорідне явище, що забезпечує невизначеність мови політики. Вплив на сприйняття адресата передається завдяки маніпулятивному потенціалу мови. Велике значення має семантика слів, те, що вони означають для людини, яка їх чує. Слова на позначення правди, брехні мають силу маніпулювати мисленням та поведінкою інших людей. На граматичному рівні однією з характерних рис політичного дискурсу (особливо політичних гасел) є використання бездієслівних речень. Бездієслівні речення в англійській мові можна розглядати в контексті тенденції номіналізації. Слід зазначити, що бездієслівні речення в аналітичній англійській мові порушують усі граматичні норми. Отже, розроблена для введення в оману, подвійна мова представлена як неоднорідне явище, що забезпечує невизначеність мови політики.Ключові слова: політичний дискурс, евфемізми, спрощений і ускладнений синтаксис, бездієслівні речення, номіналізація.

ХХІ століття – час політичних змін та переходу з одних політичних режимів у інші. Ці зміни, викликані рядом соціальних та культурних чинників, тягнуть за собою відповідні перетворення у мовній системі, яка не залишається сталою і пристосовується до тієї суспільно-політичної реальності, яка панує у середовищі використання певної мови. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30511

У сучасному англомовному медіаполітичному дискурсі дедалі більше спостерігається підвищення інтересу до використання евфемізмів, що зумовлює використання політичними діячами певних комунікативно-мовленнєвих стратегій і тактик, які є прагматично спрямованими та маніпулюють свідомістю масової аудиторії у політичному спілкуванні. Евфемізм виступають у якості «слова-замінника, що вживається задля зміни некоректних висловів, а також умовно позначають деякі власні імена» [1].

Дослідження присвячене аналізу семантико-прагматичних характеристик евфемізмів в американському політичному кінодискурсі та особливостей їх перекладу українською мовою.<br>The study is devoted to the analysis of semantic and pragmatic characteristics of euphemisms in American political film discourse and the peculiarities of their translation into Ukrainian.