Journal articles on the topic 'Порошкова суміш'

Встановлено механізм горіння двокомпонентних сумішей з порошків магнію, алюмінію та оксидів металів, згідно з яким процес перетворення вихідної суміші у продуктах згоряння є стаціонарним, одновимірним і протікає у трьох зонах: прогрітий шар у конденсованій фазі суміші; реакційна зона конденсованої фази суміші; зона полум’я (зона тепловиділення газової фази). Розроблено модель горіння сумішей, яка враховує кінетичні характеристики термічного розкладання окиснювача та високотемпературного окиснення, займання та горіння частинок металу у продуктах розкладання, що дає змогу більш точно (відносну похибку знижено до 7… 9 % замість 10…15 % у наявних моделей) визначати критичні діапазони зміни швидкості горіння сумішей в умовах зовнішніх термічних дій, перевищення яких призводить до прискорення процесу горіння сумішей та пожежовибухонебезпечного руйнування піротехнічних виробів. Метою роботи є встановлення механізму горіння двокомпонентних ущільнених сумішей з порошків магнію та алюмінію з оксидами металів та розробка моделі їх горіння для визначення критичних діапазонів зміни швидкості горіння сумішей з врахуванням впливу зовнішніх термічних дій. Проведений аналіз експериментальних відомостей про фізико-хімічні процеси, що протікають у різних зонах горіння розглядуваних сумішей дозволяє встановити механізм їх горіння згідно якому про¬цес перетворення вихідної суміші в продукти згоряння в першому наближенні є стаціонарним, одновимірним і протікає в наступних трьох найхарактерніших зонах. Зона I – прогрітий шар в конденсованій фазі суміші, де можна знехтувати хімічними перетвореннями. Зона II – реакційна зона конденсованої фази суміші, в якій тверда суміш перетворюється в газ, що містить окремі частинки металу. В межах цієї зони відбувається розкладання окиснювача і енергійне окиснення частинок ме¬талевого пального. Спалахування частинок металу відбувається на поверхні горіння. Більша частина частинок металу, що спалахнули, в результаті їх агломерації затримується на поверхні горіння аж до їх повного згоряння. Тепло від частинок металу, що згоряють, передається у глибину конденсованої фази. Зона III – зона тепловиділення газової фази. В цій зоні дисперговані частинки металевого пального згоряють в дифузійному режимі в потоці продуктів розкладання окиснювача. Тепло, що виділяється, шляхом теплопровідності і радіації передається у конденсовану фазу. Розроблено модель горіння ущільнених двокомпонентних сумішей з порошків магнію, алюмінію та оксидів металів, яка на відміну від існуючих моделей піротехнічних нітратно-металевих сумішей, враховує кінетичні характеристики термічного розкладання окиснювача та високотемпературного окиснення, займання та горіння частинок металу у продуктах розкладання, що дозволяє більш точно (відносну похибку знижено до 7…9 % замість 10…15 % у існуючих моделей) розраховувати залежності швидкості горіння сумішей від підвищених температур нагріву та зовнішніх тисків для різних значень технологічних параметрів (співвідношення компонентів, дисперсності металевого пального, природи металу та окиснювача та ін.) та визначати її критичні діапазони зміни у цих умовах, перевищення яких призводить до прискорення процесу горіння сумішей та пожежовибухонебезпечного руйнування виробів. Ключові слова: пожежна безпека, піротехнічні суміші, термічні дії, процеси горіння, моделі горіння металізованих конденсованих систем.

Кузьмов А. В., Штерн М. Б., Кіркова О. Г. Особливості отримання видовжених порошкових заготовок методом пресування із обертанням пуансона. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 202-209.
 Опуклість поверхні навантаження як необхідна термодинамічна умова в сумі із асоційованим законом пластичної течії прогнозує ефект зменшення середнього тиску внаслідок збільшення інтенсивності зсувних деформацій. Стосовно практики порошкової металургії вищезгадане явище цікаве тим, що наявність зсувних деформацій, обумовлених взаємним обертанням елементів прес-інструменту, дозволяє знизити величину тиску під час пресування порошків, необхідного для одержання однієї і тієї ж густини. В той же час, зміцнення матеріалу твердої фази пористого тіла, обумовлене додатковими зсувними деформаціями, призводить до зростання робочого тиску. Також за аналогією з процесом кручення під тиском для компактних матеріалів важливий вплив на процес пресування повинен надавати ступінь витягнутості заготовки. Для більш витягнутої заготовки зсувні деформації можуть не передаватися більш чи менш рівномірно в об’єм заготовки, а локалізуватися в деякій вузькій області, по суті поверхні локалізації пластичної течії, на якій спостерігається стрибок поля швидкостей. Робота присвячена дослідженню цих вищезгаданих факторів шляхом чисельного моделювання методом скінчених елементів. Проведене чисельне моделювання дає відповідь на питання щодо впливу таких технологічних параметрів як кутова швидкість обертання циліндричного пуансона і ступінь витягнутості циліндричної заготовки, а також ступеню деформаційного зміцнення матеріалу порошку на робочий тиск пресування. Традиційно під час осьового пресування порошків металів і кераміки важливу роль відіграє тертя між заготовкою та матрицею. Наявність такого тертя суттєво обмежує можливість застосування осьового пресування в закритих прес-формах для витягнутих виробів внаслідок суттєвого недопресування в місцях, віддалених від пуансона. Однак при наявності обертання пуансона суттєву роль відіграє також тертя між заготовкою і пуансоном, оскільки обертання від пуансона до заготовки передається за допомогою тертя. Тому в цій роботі окремо досліджувався також вплив тертя заготовки як з матрицею так і з пуансоном.

Мета роботи. Дослідження впливу кількісних факторів на фармако-технологічні властивості порошкових мас та таблеток на основі сухого екстракту грушанки круглолистої.
 Матеріали і методи. Вивчення впливу 7-ми кількісних факторів на властивості мас для таблетування і основні показники якості таблеток екстракту листя грушанки круглолистої проводили використовуючи метод випадкового балансу. Вивчали наступні показники якості порошкових сумішей та талеток на їх основі: текучість, вільну насипну густину, насипну густину після усадки, індекс Кара, зовнішній вигляд, однорідність маси, розпадання, міцність, стираність, функція бажаності.
 Результати і обговорення. Дослідження проведені з використаннням методу випадкового балансу показали, що в найбільшій мірі текучість порошкової суміші залежала від кількості фловлаксу: із її збільшенням таблетна маса витікала швидше та неусіліну US 2, магнію стеарату, при збільшені яких текучість зменшується. При зменшенні кількості неусіліну US2 у складі таблетки відхилення від середньої маси знижувалося. Із додаванням в таблетки екстракту листя грушанки круглолистої більших кількостей натрій карбоксиметилкрохмалю, таблетози 80 та магнію стеарату значення даного показника покращувалося. Найбільш суттєво на стійкість до роздавлювання таблеток екстракту листя грушанки круглолистої впливало зменшення кількості таблетози 80, в результаті чого таблетки ставали міцнішими. Найбільший вплив на стираність таблеток екстракту листя грушанки круглолистої мала кількість натрій кроскармелози, із збільшенням якої показник зростав. При дослідженні розпадання таблеток екстракту листя грушанки круглолистої встановлено, що зменшення кількості неусіліну US2, prosolv EASY tabSP та магнію стеарату у складі таблеток покращували їх розпадання.
 Висновки. Встановлено вплив кількостей допоміжних речовин на фармако-технологічні показники якості таблетних мас та таблеток з екстрактом грушанки круглолистої. В процесі досліджень використано функцію бажаності, як узагальнений показник якості порошкових сумішей та таблеток. Результати досліджень дозволили відібрати наступні речовини для подальших досліджень: неусілін US 2, prosolvEASYtabSP, натрій кроскармелозу, таблетозу 80 та магнію стеарат.

Дьяченко Ю. Г. Основні напрямки отримання зносостійких покриттів на сталевих виробах при дифузійній металізації // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - C. 189-194.
 Розглянуто теоретичний аналіз щодо покриттів отриманих комплексним насиченням бором, хромом і алюмінієм у різних насичуючих сумішах з позиції їх зносостійкості. Проаналізовано способи отримання борохромованих, бороалітованих і борохромоалітованих покриттів при дифузійній металізації. Виявлено, що одним із методів нанесення дифузійних комплексних покриттів є поверхневі шари, що отримані в порошкових сумішах на основі бор – вміщуючих речовин. Виявлено складові поверхневого шару при борохромуванні, бороалітуванні і борохроалітуванні, які дозволяють формувати на поверхні металовиробів покриття високої твердості. В результаті теоретичного аналізу установлено, що борохромовані шари, одержані різними способами, доцільно розділити на три типи: 1) на основі боридів заліза (Fe, Сr)2В, (Fе, Сr)В; 2) на основі боридів хрому (Сr, Fе)2В, (Сr, Fe)В; 3) на основі α – твердого розчину хрому й бору в залізі із включеннями боридів. Після бороалітування утворюються покриття, що складаються із трьох чітко виражених шарів: зовнішній шар з підвищеним вмістом алюмінію, перехідний шар алюміній-залізо й внутрішній шар бор-залізо. Поверхневий шар після дифузійної металізації одночасно бором, хромом і алюмінієм складається із дрібнодисперсної суміші карбідів і боридів (НV 900…1000) на м'якій основі. Уведення до складу порошкової суміші третього компонента дозволило формувати на поверхні виробів зносостійкі покриття з необхідними властивостями. Найбільш перспективним є процес комплексного насичення бором, хромом і алюмінієм, коли є можливість до мінімуму скоротити енергетичні витрати на проведення процесу й одержати максимальний ефект від поліпшення зносостійкості металовиробів.