Relevant bibliographies by topics / Постмодерне суспільство / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Постмодерне суспільство.

Journal articles on the topic 'Постмодерне суспільство'

Author: Grafiati
Published: 28 May 2022
Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Постмодерне суспільство.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Lopuha, Oresta Ivanivna. "СУЧАСНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ЯК ПРОСТІР СОЦІАЛІЗАЦІЇ ЛЮДИНИ". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 12, № 1 (2020): 67–74. http://dx.doi.org/10.15421/352008.

Full text
Abstract:
Постмодерне суспільство – це період інтенсивного розвитку інформаційного простору. Однак цей процес носить нерівномірний характер, в цей час коли в сучасному суспільстві стає домінуючим соціальна мережа, Інтернет, які позитивно впливають на людину, збагачуючи її інформацією, але паралельно можна також і побачити негативні їх наслідки – перетворення життя в гру, людина стає «гравцем» життя, де втрачає реальність буття, що пов’язано з віртуальною реальністю. Під соціалізацією особистості мають на увазі процес входження людини в соціальне середовище через засвоєння соціального досвіду. В широкому
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Pivovarova, N. P., та B. M. Khliapatura. "Українська соціокультурна реальність: модерн чи постмодерн, матеріалізм чи постматеріалізм?" Grani 18, № 2 (2015): 97–104. http://dx.doi.org/10.15421/1715048.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу деяких аспектів соціокультурного стану сучасного українського суспільства через призму гіпотези Р. Інглехарта про матеріалістичні та постматеріалістичні цінності; пошуку відповідей на запитання: наскільки властиві українському суспільству постмодерністські зрушення, який індекс постматеріалізму притаманний більшості українців, які перспективи реалізації «тихої революції» у вітчизняному соціумі. Проблема руху в напрямку постмодерних суспільств є актуальною для України, адже вона якраз перебуває на перехідному етапі свого соціокультурного становлення. Зміна цінностей ок
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Пікуля, Тетяна Олександрівна. "ПРАВОВІ ЦІННОСТІ ПОСТМОДЕРНОЇ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 5 (30 листопада 2023): 128–31. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.5.22.

Full text
Abstract:
У статті наголошується на тому, що у глобалізованому світі постмодерна суспільна свідомість є духовним явищем, засадничим чинником якої виступає предметна чуттєвість, а ключовим засобом – інструментальний розум, який породжує фрагментарне мислення. Через це правосвідомість як частина глобальної суспільної свідомості прагне до деформалізації, адже є принципово антиієрархічною. Глобалізація, яка пов’язана з інформатизацією, інтелектуалізацією суспільства та інтенсифікацією інтеграційних процесів, відбулася одночасно із формуванням постмодерної культури і спричинила зміни в усіх соціальних практи
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Кожем’якіна, Оксана. "ТРАДИЦІЯ ТА АРХЕТИП: ТВОРЧІ ОСНОВИ ПОСТМОДЕРНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ". Public management 21, № 1 (2020): 122–32. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-122-132.

Full text
Abstract:
Проаналізовано концептуальне поле постмодерної інтерпретації співвідношення традиційного та інноваційного в аналізі соціальних взаємодій з позицій архетипового підходу. Наголошуючи на єдності теоретичних основ постмодернізму, постструктуралізму та деконструктивізму, розглядаються постмодерні практики демонстрації спроможності людини та спільнот жити в умовах нестабільності, хаотичності та плюральності, за рахунок, зокрема, вза- ємопроникнення нових та архаїчних форм соціальності. Архетипна природа традицій в наративній постмодерній практиці яскраво виявляється в інтер- претативних сюжетах-ігра
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

С.В., Бережна. "ФЕНОМЕН МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ В ПОСТМОДЕРНІ". Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Філософія" 2, № 47 (2017): 40–46. https://doi.org/10.5281/zenodo.345305.

Full text
Abstract:
Встановлено місце історичного порівняння у формуванні концепцій сучасних мультикультурних суспільств. Визначено, що інтеркуль-турна комунікація поглиблює взаєморозуміння між представниками різних регіональних культур і сприяє конституюванню пізньомодерної форми європейського життя з національною домінантою у багатоголоссі культурного розмаїття. Установлено, що історичне порівняння в сучасному мультикуль- турному полі має бути спрямоване на те, щоб допомогти зрозуміти наслідки впливу однієї культури на іншу, їх становлення й розвитку у часі та просторі. За допомогою історичної компара- тивістик
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Сабадуха, В. "Я-КОНЦЕПЦІЯ ФІЛОСОФА В ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ ТА СУЧАСНІ РЕАЛІЇ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 2(90) (9 грудня 2021): 144–55. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.2(90).2021.144-155.

Full text
Abstract:
У статті досліджено місце і роль філософії і філософа в суспільстві від Платона до сучасності. Виокремлено дві основні тенденції. Перша орієнтувала філософів на соціальну активність (Платон, Вольтер, І. Кант, Й. Фіхте, К. Маркс, М. Бердяєв, Х. Ортега-і-Гассет), а друга – сформувалася у постмодерну епоху і обмежувалася лише гносеологічною активністю (М. Горкгаймер, Ж. Дельоз і Ф. Гваттарі, Ж. Деррида,М. Мерло-Понті та ін.). Друга традиція призвела філософію до кризи (постмодерної невизначеності), а людську спільноту до антрополого-глобальної катастрофи. Сформульовано метафізичну теорію особисто
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Судокова, Валентина. "ФЕНОМЕН ПОВСЯКДЕННОСТІ В КУЛЬТУРІ ПОСТМОДЕРНИХ СУСПІЛЬСТВ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО), № 37 (10 жовтня 2021): 48–57. http://dx.doi.org/10.35619/ucpm.vi37.439.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналітичному розгляду тенденцій постмодерних культурних трансформацій повсякденного життя. Дана характеристика теоретичних засад новітніх концепцій повсякденності європейських, американських та вітчизняних учених, які стимулюють розвиток інноваційних досліджень особливостей та суперечностей сучасного стану повсякденних культурних практик. Доведена важливість урахування реальних ризиків та небезпек зростаючого глобального технологічного та інформаційного впливу та тиску на традиційні культурні норми повсякденних взаємодій в суспільствах епохи постмодерну, що призводить до ради
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Lyakh, Vitaliy. "Зміна патернів цінностей в контексті переходу від модерну до постмодерну". Multiversum. Philosophical almanac, № 5-6 (18 травня 2018): 3–17. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.5-6.01.

Full text
Abstract:
В статті досліджується проблема пошуку чинників, які впливають як на розвиток суспільства взагалі, і особливо в процесі його переходу від стану модерну до постмодерну. Проводячи порівняння з тим процесом, який відбувся при переході від аграрного суспільства до індустріального та від «природної держави» до «штучної», вказується на сукупність чинників, які можуть впливати на розвиток економіки та сприяти добробуту в якомусь конкретному суспільстві («порядок відкритого доступу», наявність організацій, інститутів, певних чеснот, переконань, системи норм/цінностей тощо). Хоча в цьому процесі беруть
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Афонін, Едуард, та Андрій Мартинов. "ТРАДИЦІЯ ЯК ФАКТОР ІНТЕГРАЦІЇ ТА КОНСОЛІДАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ ПОСТМОДЕРНУ: АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД". Public management 21, № 1 (2020): 27–41. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-27-41.

Full text
Abstract:
Розглядається феномен соціально-історичної традиції як чин- ник соціальної інтеграції та консолідації українського суспільства. Тради- ція визначається як процес відтворення через соціальні інститути досвіду поколінь та адаптація цього досвіду до вимог сучасності. Стверджується, що адаптація традиції до постмодерної сучасності є складним соціально-іс- торичним і соціально-психологічним процесом, у контексті якого відбува- ється зміна світоглядної парадигми та виникає новий — раціональний тип мислення, що впливає на соціальні практики і соціальну поведінку. Налаш- товуючи нащадки на інноваційну
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Ananin, Valerii, та Viktor Horlynskyi. "Суспільство ризику: соціокультурний вимір безпеки". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 1 (2023): 34–50. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2023.2.1.2.

Full text
Abstract:
У статті досліджується генезис поняття суспільства ризику, окреслено розвиток теоретичного дискурсу з проблематики ризиків у добу постмодерну. Показано, що для української соціально-філософської думки актуальність звернення до аналізу соціокультурного інструментарію розв’язання кризових проблем суспільства посилюється загрозами й ризиками, зумовленими війною з РФ. Розкрито мотивуючу роль культури як самоорганізуючого і самозберігаючого потенціалу людського розвитку. Проаналізовано погляд на цінності як субстанційну основу цивілізаційного розвитку. Доведено значущість ціннісного виміру культури
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Клешня, Ганна. "ПЕРСПЕКТИВИ ПОДОЛАННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ ХХІ СТОРІЧЧЯ В ПОСТМОДЕРНІЙ РЕАЛЬНОСТІ". Proceedings of the National Aviation University Series Philosophy Cultural 37, № 1 (2023): 28–35. http://dx.doi.org/10.18372/2412-2157.37.17571.

Full text
Abstract:
Анотація. У статті здійснено соціально-філософський аналіз можливості застосування підходу соціальногопроєктування для реалізації стратегії протидії глобальним викликам людства в постмодерному суспільстві ХХІ сторіччя.Вказано на ігнорування дисбалансу гуманітарного та технократичного в структурі сучасного суспільства, що порушує баланс і логіку процесів керування соціальним розвитком. Обґрунтовується теза про те, що соціальне проєктування якрезультат розвитку технократичної модерної культури стає неможливим в умовах керованого хаосу постмодерноїкультури.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Fomenko, A. "Політичне православ’я в контексті культури постмодерна". Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (18 травня 2018): 189–99. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.1-2.15.

Full text
Abstract:
У статті досліджено загальну сутність політичного православ’я, зокрема на прикладі сучасної Руської православної церкви, у контексті аксіологічних й естетичних парадигм культури постмодерна. Перебуваючи в історичній залежності від державної влади, російська православна традиція поширилася в усіх регіонах політичного та культурного впливу Росії, а на сьогодні виступає важливим чинником у межах сучасного російського ідеологічного дискурсу. Релігійне явище політичного православ’я означає проникнення політичного дискурсу до сфери релігійної риторики та значну клерикалізацію світського суспільства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

В., ТУЧА. "ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ТА ДЕРЖАВНОУПРАВЛІНСЬКОЇ ЕЛІТИ У ПРОЦЕСАХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПОСТМОДЕРНОЇ ДЕРЖАВИ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 86, № 1 (2020): 209–25. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.86-1-15.

Full text
Abstract:
В межах даної статті здійснено аналіз основних функцій політичноїта державно-управлінської еліти у процесах забезпечення стратегічногорозвитку постмодерної держави, охарактеризовано їх взаємодію тавплив на процеси стратегічного розвитку держави, класифікованоосновні функції взаємодії еліт у сфері прийняття стратегічнихполітичних та управлінських рішень, забезпечення контрою за їхреалізацією та дотриманням; показано як зміна структурнофункціональної характеристики еліти приводить до зміни груповихінтересів різних прошарків суспільства й навпаки як різні групи інтересіву суспільстві продукують н
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Nastoyashha, K. V. "Вектори концептуалізації феномена релігійності в сучасному соціологічному теоретизуванні". Grani 18, № 6 (2015): 78–82. http://dx.doi.org/10.15421/1715123.

Full text
Abstract:
Незважаючи на наявність великої кількості робіт і емпіричних досліджень, присвячених релігійності, в соціології досі відсутня цілісна концепція, яка б систематизувала та об’єднувала всі напрацьовані наробки й концепти, сфокусувавши свою увагу на функціонуванні соціокультурних механізмів трансформації релігійності у сучасному суспільстві. Адже нові форми релігійності, як і процеси їх виникнення і тенденції розвитку, потребують ґрунтовного соціологічного теоретичного аналізу, не стільки з позиції виокремлення з культурної площини і опису специфіки сучасної релігійності, скільки з позиції вибудов
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Сошніков, А.О. "ФІЛОСОФСЬКО-КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ОСМИСЛЕННЯ СУТНОСТІ МУЗЕЮ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ІНСТИТУЦІЇ В ЕПОХУ ПОСТМОДЕРНУ". Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Філософія" 1, № 48 (2017): 3–7. https://doi.org/10.5281/zenodo.546364.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена філософсько-концептуальному осмисленню процесів музейної діяльності в епоху постмодерна. Сьогодні музей, як інститут, що демонструє оригінали, дає дезорієнтовану суб’єкту відчуття чогось незмінного й вкоріненого. У сучасному суспільстві музей є практично єдиним закладом, здатним утримувати у своїх стінах пам'ять про минуле, зберігати культурну спадщину, а також вирішувати проблему ментальної адаптації людини до мінливого світу. Музеї намагаються втілити у своїй експозиції максимальну наближеність до певної історичної епохи, віддаленій від теперішнього часу, роблячи домінуючим
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Okorokova, V. V. "Модель віртуальної людини доби постмодерну". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 10, № 1-2 (22) (2018): 38–44. http://dx.doi.org/10.15421/351805.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена розгляду антропологічної моделі людини доби Постмодерну, зокрема основний погляд акцентовано на віртуальну людину як новий тип особистості. Віртуальна людина є ознакою сучасних соціокультурних трансформацій, особливо в сфері інформаційно-комунікативних технологій, тобто віртуалізації суспільства. Причому, дана модель має свої риси, проективний характер, оскільки має спрямованість на майбутнє суспільства, в якості перехідної ланки до майбутньої моделі людини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Амосов, Олег Юрійович, та Наталія Леонідівна Гавкалова. "МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ ТА АРХЕТИПІКИ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ". Public management 26, № 1 (2021): 17–29. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-1(26)-17-29.

Full text
Abstract:
Визначено сучасні тенденції, що відбуваються в суспільстві в цілому та в публічному управлінні під впливом інституційних чинників та архетипів. Окреслено хід процесів модернізації та постмодернізації, проаналізовано еволюцію наукових підходів. Запропоновано постмодер- нізацію розглядати як процес, що забезпечує еволюційну трансформацію від традиційного до постмодернового суспільства, яка зумовлена існую- чими архетипами та укладається в контекст інституціоналізму, що ви- значає неообхідність якісних перетворень в сучасному суспільстві. До- сліджено вплив інституціоналізму на суспільні процеси
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Клешня, Ганна. "СУБ’ЄКТ & СУСПІЛЬСТВО У СОЦІАЛЬНОМУ ПРОЕКТУВАННІ". Proceedings of the National Aviation University Series Philosophy Cultural 39, № 1 (2024): 37–42. http://dx.doi.org/10.18372/2412-2157.39.18449.

Full text
Abstract:
У статті здійснюється філософська рефлексія суб`єкта та суспільства як базису цілепокладання в соціальному проектуванні. Акцентується увага на досягненні соціальної гармонії як мети соціального проектування в епоху Модерну. Особлива увага приділяється ролі особистості в процесі цілепокладання, під час якого обирається мета і завдання проекту. Показано філософську суперечність у цілепокладанні особистих та соціальних проектів Постмодерної доби.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

АЛЄКСЄЄВА, Катерина. "ГІПОТЕЗА ТЕХНО-ГУМАНІТАРНОГО БАЛАНСУ ЯК ЗАПОРУКА МОДЕРНІЗАЦІЇ ФІЛОСОФІЇ ТЕХНІКИ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 42 (4 червня 2021): 13–20. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.42.1.

Full text
Abstract:
Метою статті є концептуальний аналіз гіпотез про техно-гуманітарний баланс Акопа Назаретяна й Ніка Бострома як запорука модернізації традиції філософії техніки. Необхідно аргументувати когерентність технологій і цінностей в умовах формування та розвитку глобального цивілізаційного світобачення. Методологічними засадами дослідження є трансгуманізм, екзистенціалізм, прагматизм, критичний раціоналізм, антропологія технологій і постмодер- на медіатеорія. Наукова новизна. Здійснено критичний аналіз підходів до вивчення технічного прогресу та його впливу на розви- ток суспільства. Гіпотеза техно-гум
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Saschuk, Roman. "Постмодерна ідентичність: гендерний вимір". Multiversum. Philosophical almanac, № 9-10 (18 травня 2018): 52–64. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.9-10.03.

Full text
Abstract:
У статті аналізуються причини, особливості та наслідки трансформації традиційного гендерного ладу. Стверджується, що в наш час відбувається надзвичайно потужна трансформація культурної парадигми. Одним із наслідків цієї трансформації є зміна звичного гендерного ладу та гендерної ідентичності. Автор доводить, що трансформація традиційного (патріархального) гендерного ладу здійснює вагомий вплив на соціальне буття людини, зокрема, на самоідентифікацію сучасної людини. Філософським підґрунтям трансформації традиційного гендерного ладу є відмова від універсалізму, «визнання іншого» та відхід від к
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Дротянко, Любов. "КОНЦЕПЦІЇ ПОСТМОДЕРНУ: СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ? СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ? УТОПІЯ?" Proceedings of the National Aviation University Series Philosophy Cultural 37, № 1 (2023): 5–10. http://dx.doi.org/10.18372/2412-2157.37.17565.

Full text
Abstract:
Анотація. У статті здійснюється соціально-філософське дослідження реалізації концепцій Постмодерну як новогостосовно Модерну етапу у розвитку культури західноєвропейської цивілізації, що розпочався приблизно з 70-х років ХХстоліття. Проводиться аналіз філософських концепцій Ж.-Ф. Ліотара, П. Козловського, Дж. Ваттімо, Ю. Хабермаса тадеяких інших авторів, у яких окреслені характерні риси прийдешнього після епохи Модерну суспільства, які вказують насуттєві трансформації у різних сферах культури і суспільства загалом. Обґрунтовується висновок, що деякі концепціїможна охарактеризувати як соціальни
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Солоділова, О. В. "ПРОБЛЕМА СПРИЙНЯТТЯ У ФІЛОСОФІЇ Т. АДОРНО". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 32 (3 лютого 2022): 114–18. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1036.

Full text
Abstract:
Солоділова О. В. Проблема сприйняття у філософії Т. Адорно. – Стаття.У статті розглянуто особливості проблеми сприйняття у філософії Т. Адорно. Його творчість відбувалася на тлі великих суспільних й культурних перетворень в XX столітті. Будучи філософом, культурологом, соціологом, музикознавцем, Т. Адорно напрацював свою теорію «негативної діалектики», в межах якої диференціював індивідуальне й надіндивідуальне, особливе й загальне. У статті обґрунтовано, що основним здобутком Т. Адорно є його тлумачення витвору мистецтва, музич- ного, зокрема, як самостійного автономного суб’єкта, що має тран
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Karpenko, S. R. "Дискурс влади і дискурс мас у сучасній філософській антропології: культурний, біологічний та релігійний виміри". Grani 18, № 6 (2015): 60–67. http://dx.doi.org/10.15421/1715121.

Full text
Abstract:
Тема філософсько­ антропологічного значення дискурсивного зв’язку між владою і масами у суспільстві постмодерну набуває значної актуальності через технологізацію процесів володарювання та перетворення раніше сакральної владної функції на сукупність стандартних процедур. Методологія статті полягає у розкритті особливостей культурних та змістовних форм дискурсу влади та дискурсу мас в основ­них підрозділах філософської антропології середини ХХ та початку ХХІ століття. Наукова новизна. Визначені інституціональні напрями смисловиразу у дискурсі влади про маси та зафіксований процес змішування влад
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Lyubiviy, Valeriy. "Розуміння структури досвіду в класичному прагматизмі та подолання постмодернізму". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 1 (2024): 73–94. https://doi.org/10.35423/2078-8142.2024.1.1.5.

Full text
Abstract:
Сучасна глобальна економічна, кліматична й військово-політична криза, що край загострилася після 24.02.2022, засвідчує, що у світі завершується доба Постмодерну й постправди і прискорюється кардинальна трансформація суспільства. Постмодерністська філософія не спроможна відповідати на виклики сьогодення, позаяк вона всю повноту пізнавального й практичного досвіду зводить до досвіду лінгвістичного, а життєву практику – до саморефлексивних актів самореференції, деконструкції, реінтерпретації, тобто різних процедур мовної гри. Такий підхід не дає людині можливості активно покращувати ситуацію у су
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Варнавська, І. В. "СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ПРОБЛЕМИ МОРАЛЬНОСТІ ЯК ВАЖЛИВОГО АСПЕКТУ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДІ УКРАЇНИ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 28 (24 травня 2021): 40–45. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i28.945.

Full text
Abstract:
Варнавська І. В. Сучасні погляди на проблеми мо­ральності як важливого аспекту формування особи­стості молоді України. - Стаття.
 У статті розглядаються проблеми моральності, оскільки визначена проблема є досить важливим складником виховання і формування особистості в сучасному українському суспільстві. В сучасному су­спільстві стан моральної освіти можна визначити як незадовільний. Зруйновано систему освіти, яка не тіль­ки задавала ідеологічні орієнтації, а й надавала духов­ні, моральні та естетичні знання. Унаслідок цього роз­виваються вседозволеність і цинізм щодо моральних цінностей н
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Гайналь, Т. О., І. В. Кучера та С. І. Білоус. "ЕПОХА ПОСТПРАВДИ: ФАКТОРИ ВИНИКНЕННЯ І ВИЖИВАННЯ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 36 (12 вересня 2022): 15–20. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i36.1104.

Full text
Abstract:
У статті постправда розглядається як поняття та як феномен сучасного суспільства. Виявляються особливості розуміння поняття «постправда», «істина (правда)» в новітньому філософському лексиконі. Аналізуються основні особливості глобальної «епохи постправди» та їх прояви в різних сферах суспільного життя: політичній, інформаційно-комунікаційній, особистісній та ін. Проаналізовано комунікаційні трансформації в сучасному суспільстві, зокрема, часткову її демасовізацію. Тепер комунікація здійснюється як у форматі «масової» – медіа звертаються до великої аудиторії, так і в умовах, коли реципієнт інф
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Nesprova, Mykola. "За межами розуміння зла у філософії постмодерну". Multiversum. Philosophical almanac, № 5-6 (18 травня 2018): 99–110. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.5-6.09.

Full text
Abstract:
У статті досліджуються складники світогляду нової техно-інформаційної цивілізації. Розширено зміст розуміння зла в умовах інформаційної цивілізації, нове розуміння його сутності. Описано особливості життєдіяльності індивіда, існування зла і добра, висвітлено роль суспільства споживання інформації в суспільному розвитку.
 Здійснено аналіз визначення меж зла та їх актуалізації. Дано тлумачення категорії зла у філософії постмодерну. Актуальність дослідження зла зумовлена новими реаліями інформаційної цивілізації. Звернення філософів до категорії зла, спричинене кризою культури та духовності,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Пушкарьова, Тамара, Вікторія Макарова, Марія Коваль-Мазюта та Олександр Гриценко. "МАРКЕТИНГ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ У ДОБУ ПОСТМОДЕРНУ: ПЕРСПЕКТИВИ ТА ЗАСТЕРЕЖЕННЯ". Ukrainian Educational Journal, № 3 (8 жовтня 2024): 122–38. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2024-3-122-138.

Full text
Abstract:
За відкритими ресурсами, епоха постмодерну – це особливий період європейської історії, що розпочався наприкінці ХХ ст. та має ознаки зміни суспільного світогляду стосовно усіх царин людської життєдіяльності: культурної, політичної, економічної, виробничої, наукової, освітньої та інших. При цьому серед розмаїття об’єктивних атрибутів постмодерну на сьогодні доречно виокремити увагу до технологічних експериментів, наукових інновацій та управлінсько-реформаторських перетворень. У такий спосіб виходить, що доба постмодерну – це відкидання архаїчних стереотипів, пошук чогось незнаного та незвичного
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Марціхів, Х. Р., Н. В. Мукан та Л. Б. Столярчук. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ОСВІТИ: ПОСТМОДЕРНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА НАПРЯМИ". Pedagogical Sciences Theory and Practice, № 2 (30 липня 2024): 124–29. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2024-2-19.

Full text
Abstract:
У статті досліджено перспективи розвитку журналістської освіти в контексті постмодерністських тенденцій та напрямів. Акцентовано увагу на необхідності адаптації освітніх програм до сучасних викликів, що постають перед журналістикою в епоху цифрових технологій та глобалізації. Визначено ключові постмодерністські підходи, які впливають на зміст та методи викладання журналістики. Проаналізовано роль міждисциплінарної інтеграції різних форм медіа у навчальні програми. Підкреслено значення критичного мислення та творчого підходу у підготовці майбутніх журналістів. Окрему увагу приділено використанн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Скибицька, Юлія Віталіївна. "Трансформація постмодерної поетики в драматургічній творчості Анни Багряної". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 6 (25 вересня 2015): 95–105. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v6i0.1225.

Full text
Abstract:
У статті на матеріалі п’єс Анни Багряної продемонстровані трансформаційні зміни в творчості письменниці, а також зроблено спробу, незважаючи на присутність в аналізованих драматичних творах окремих елементів постмодерної поетики, довести їх приналежність до якісно нового літературного напряму.Замість постмодерністських деконструкції та сприйняття світу як хаосу Анна Багряна пропонує читачеві цілий спектр гармонізуючих начал, які здатні врятувати зневірену людину ХХІ століття від абсурдності життя, тотальної самотності й навіть страху смерті. Драматург відновлює шкалу загальнолюдських цінностей
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Гриценко, Олена Едуардівна, та Тетяна Михайлівна Бородіна. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ПІД ВПЛИВОМ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ". Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, № 1 (24 квітня 2025): 15–19. https://doi.org/10.32782/art/2025-1-3.

Full text
Abstract:
У статті аналізується особливість трансформації хореографічної культури під впливом глобалізаційних процесів. Зазначено, що хореографія, як універсальний засіб вираження, відіграє ключову роль у кожній культурній парадигмі, що існувала або існуватиме. Вона є не лише формою мистецтва, але й потужним інструментом передачі соціально значущої інформації, що відображає цінності, вірування та світогляд суспільства. Аналіз хореографічних практик дозволяє не лише дослідити особливості танцювальної культури конкретного етносу, але й розкрити глибинні аспекти його культури та мистецтва в цілому. Автори
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Колєчкін, Валентин Юрійович. "РОЛЬ І СПЕЦИФІКА ФОРМУВАННЯ МАСОВОЇ СВІДОМОСТІ ГРОМАДЯН В УМОВАХ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СФЕР: УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ". Public management, № 3 (31) (24 жовтня 2022): 26–33. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-3(31)-3.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена ролі і специфіці формування масової свідомості громадян в умовах сучасних інформаційних сфер. У центрі уваги – управлінський аспект, тобто, теоретико-практичний аналіз проблем формування свідомості громадян в добу постмодерну, коли відбуваються процеси радикальної зміни сутності інформаційних сфер, на провідні місця виходить питання нових комунікаційних взаємозв’язків держави і суспільства, формуються нові, більш досконалі моделі державного управління інформаційними системами та інформаційною сферою загалом. Здійснений науковий аналіз означених проблем дозволяє уточнити і пог
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Burmaha, N. V. "Мережеві спільноти як нова форма соціальної організації в умовах постмодерну". Grani 19, № 4 (2016): 63–68. http://dx.doi.org/10.15421/1716079.

Full text
Abstract:
У даній статті розкривається підхід до трактування сутності поняття мережевої спільноти, в рамках якого пропонується розглядати його як новий вид соціальної організації, що обґрунтовується специфікою функціонування нашого суспільства в умовах постмодерну. Виділено два основних підходи в дослід­женні мережевих спільнот: перший підхід розглядає соціальні мережі в класичній, традиційній інтерпретації модерну як особливий вид соціальної структури, а другий підхід репрезентує соціальні мережі як специфічне віртуальне утворення, соціальну структуру віртуальної Інтернет реальності. Виявлено спільні р
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Веремчук, Ольга, та Олександр Веремчук. "ВПЛИВ ПСИХОТИПУ РАЦІОНАЛА Й ІРРАЦІОНАЛА У ЗАПОЗИЧЕННІ ТА ФОРМУВАННІ ТРАДИЦІЙ В ДОБУ ПОСТСУЧАСНОСТІ: МЕДІЙНИЙ АСПЕКТ". Public management 21, № 1 (2020): 87–96. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-87-96.

Full text
Abstract:
Висвітлено питання впливу психотипів раціонала й ірраціона- ла на формування традицій в сучасному суспільстві з урахуванням особли- востей епохи постмодерну. Розглядаючи особливості сучасного інформацій- ного середовища, акцентується увага на тому, що на даному етапі розвитку світу все більш зростає проникнення медіа в усі сфери життя суспільства, їх сильний вплив на формування уподобань, поглядів, культури, інтерпре- тації минулого та образів майбутнього. Що безпосередньо тісно пов’язано з такими поняттям, як традиція та комунікація. Інакше кажучи медіа стали одним з основних засобів, за допо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Zubarieva, O. I. "Реконфігурація контекстів проблематизації соціального контролю у культурному ландшафті сучасності". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 9(137) (2016): 38. http://dx.doi.org/10.15421/171676.

Full text
Abstract:
У статті встановлено зміну соціокультурного вектора розвитку соціуму у бік постмодерну, який характеризується ознаками втомленої, «ентропійної» культури, естетичними мутаціями, дифузією культурних стилів, еклектичним змішанням дискурсів, невизначеністю багатьох соціальних реалій. Встановлено, що разом з розпадом модернової картини світу і ускладненням культурної динаміки змінюються і принципи наукової рефлексії. Таким чином, зміни у культурному ландшафті сучасного суспільства, будучи вплетеними у внутрішній простір соціологічного теоретизування, спровокували трансформацію дискурсивних практик
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Протас, Марина. "PUBLIC ART В КУЛЬТУРНИХ ПАРАДИГМАХ ПОСТМОДЕРНІЗМУ". Grail of Science, № 26 (26 квітня 2023): 571–75. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.14.04.2023.103.

Full text
Abstract:
В українському мистецькому просторі помилково вважається, що рух Public art є виключно привілеєм абстрактно-концептуального мистецтва постмодерної доби, де митці мають повну свободу встановлювати в громадських місцях власні приватні фантазії як дизайн-об’єкти, сенс яких для широкої спільноти залишається незрозумілим. Проте низка західних аналітиків і митців від середини ХХ століття критикують подібну культурну парадигму як популістську, наголошуючи на важливості погодження з суспільством зрозумілої ідеї та стилістики виразу актуального сенсу засобами сучасного арт-вислову. В статті підкреслени
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Кочерга, Світлана, та Ольга Гаврилюк. "САКРАЛЬНИЙ ПРОСТІР У ДИЛОГІЇ Г. ПАГУТЯК «ПИСАР СХІДНИХ ВОРІТ ПРИТУЛКУ. ПИСАР ЗАХІДНИХ ВОРІТ ПРИТУЛКУ»". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 231–36. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-44.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено оригінальному трактуванню проблемі місця в українській літературі. Увагу зосереджено на понятті сакрального простору, сакрального ландшафту геопоетичних особливостях художнього світу інтелектуального роману. Об’єкт дослідження – постмодерний твір Г. Пагутяк, де в контексті феномену утопічного Притулку письменниця подає власне бачення цивілізаційних проблем, частина з яких пов’язана із втратою суспільством ду-ховності. З’ясовано, що у творі Г. Пагутяк відбувається модифікація традицій-них сакральних локусів. Переосмислення класичної моделі такого простору мотивовано динамікою
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Мякушко, Оксана. "ЦІЛІСНИЙ ПІДХІД ДО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ". Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови., № 21 (16 листопада 2022): 74–103. http://dx.doi.org/10.33189/epsn.v1i21.213.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі визначення сприятливих умов для розвитку цілісної особистості дитини і, зокрема, компонентів її соціального і духовного розвитку. В роботі коротко представлено ретроспективний аналіз динаміки ставлення суспільства та держави до людей з інтелектуальними порушеннями у його співставленні з характерними змінами моральних і духовних цінностей у суспільстві. 
 Означені найбільш поширені проблеми впровадження інтегрованого навчання для дітей з особливими освітніми проблемами. Автор намагався охарактеризувати ці проблеми й визначити можливі перспективні підходи до вихов
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Alekseenko, Ihor Hryhorovych, та Andriy Andriiovych Shulika. "ПАРАДИГМАЛЬНИЙ ВИБІР ДОСЛІДНИКА-ПОЛІТОЛОГА: ЛІБЕРАЛЬНА, ПОСТМОДЕРНА ТА СИНЕРГЕТИЧНА АЛЬТЕРНАТИВИ". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 14, № 1(29) (2022): 51–58. http://dx.doi.org/10.15421/352207.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена вивченню сучасної ситуації політичного пізнання, в якій великого значення набувають ситуативні характеристики та вимоги, що визначають саму можливість специфічної фахової наукової новизни в теоретичному або прикладному аспекті. Мета дослідження – виявлення особливостей парадигмального вибору дослідника-політолога в межах ліберальної, постмодерної та синергетичної альтернатив. Охарактеризовано інтерпретації учасників політичної діяльності, яка регламентується їх комунікативною компетенцією, а також самою будовою технологічної системи процедури та функції якої обмежують довільн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Новаченко, Тетяна Василівна. "“ІДЕАЛ” КЕРІВНИКА В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОСТІ ЕПОХИ ПОСТМОДЕРНУ". Public management 26, № 1 (2021): 172–83. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-1(26)-172-183.

Full text
Abstract:
Схарактеризовано інноваційну сутність епохи постмодерну, оскільки у самій її назві не визначається щось конкретне, і тільки “пост-” дозволяє уявити множинність прихованого та його глибинну невизначе- ність. Динаміка розвитку інноваційності постмодерного суспільства — це постійний процес подолання одних видів соціально організованих стереоти- пів та утворення нових, що починається з “вертикалі”, того архетипового, що пізнається інтуїтивно незалежно від будь-яких нашарувань часу, що означає домінування стереотипу над індивідуальним волевиявленням, особистісни- ми рисами й прагненнями. Цей процес
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Конотоп, Людмила. "СУЧАСНА УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ МІЖЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ВЗАЄМОВІДНОСИН". Proceedings of the National Aviation University. Series: Philosophy, Cultural 36, № 2 (2023): 10–15. http://dx.doi.org/10.18372/2412-2157.36.16963.

Full text
Abstract:
У статті досліджується одна з найактуальніших проблем сучасної України – її місце та значення у світовійспільноті, динаміка українського суспільства як у зовнішньому, так і внутрішньому аспектах його функціонування.Головним завданням є аналіз процесів формування та взаємодії цивілізаційних ідентичностей, а також розкриття образу«іншості» у контексті цивілізаційної взаємодії й її висвітлення у масовій свідомості. Методологічною основою статті булипраці представників німецької класичної філософії, праці мислителів доби модерну і постмодерну. Для виявлення дійсногомісця України в політичному, еко
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Самарська, Лада, та Наталія Сас. "ФОРМУВАННЯ НОВИХ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ В ОСОБИСТОСТІ МОЛОДОЇ ЛЮДИНИ ЕПОХИ ПОСТМОДЕРНУ (НА ПРИКЛАДІ СТУДЕНТА/ ШКОЛЯРА ЗА ОБМІНОМ)". Public management 21, № 1 (2020): 278–90. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-278-290.

Full text
Abstract:
Обґрунтовано актуальність питання щодо формування нових ідентичностей в особистості молодої людини епохи постмодерну (на прикла- ді студента/школяра за обміном). Для суспільства постмодерну характерні рухливість, ефективність, різноманітність, особиста активність. Найбільш рухливою й активною є студентська та шкільна молодь, зокрема, студенти/ школярі за обміном. Формування нових ідентичностей в умовах навчання в країнах, де вони не є громадянами, в умовах необхідності виявляти і роз- вивати у себе здатність долати міжнародні мовні та міждержавні бар’єри, оперативно встановлювати контакти, усп
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Вакуленко, С. М., та А. В. Маслова. "Соціальна робота з монобатьківськими сім’ями в контексті плюралізації шлюбно-сімейних відносин". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 29 (6 липня 2021): 59–64. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i29.961.

Full text
Abstract:
У статті розглядається система практичної соціальної роботи з монобатьківськими сім’ями та проблеми, що виникають у процесі її здійснення.
 В останні декілька десятиліть спостерігаються суттєві зміни, що відбуваються із сім’єю як соціальним інститутом. Сім’я в епоху постмодерну втрачає такі інституційні ознаки, як, наприклад, норми шлюбності, закононародженості дітей, сімейного способу життя. Натомість стверджуються й укріплюються неформальні витоки шлюбно-сімейних відносин. Нині в багатьох кранах світу спостерігається плюралізація форм сімейного життя, тобто виникнення різноманітних форм
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Плахтій, Тарас. "ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ЯК СУБ’ЄКТИ ТРАДИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПОСТМОДЕРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)". Public management 21, № 1 (2020): 250–65. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-250-265.

Full text
Abstract:
Обґрунтовано необхідність конструювання політичних пар- тій нового покоління, здатних здійснювати традиційну для них діяль- ність — ефективно та результативно у раціональній площині управляти суспільством в умовах переходу з модерну до постмодерну і у самому по- стмодерні.
 Представлено міждисциплінарну модель для аналізу життєдіяльності політичних організацій, яка була створена з метою здійснення такого кон- струювання. Вона пов’язує емерджентні якості політичних організацій на макрорівні з вибором поведінкових стратегій їхніх членів на мікрорівні че- рез взаємодією цих членів у рамках п
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Derii, Zhanna. "МІСЦЕ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В СИСТЕМІ МОДЕРНІЗАЦІЙНИХ ЗРУШЕНЬ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3(23) (2020): 41–47. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-3(23)-41-47.

Full text
Abstract:
Модернізація регіональної економіки як явище являє собою складний процес прогресивних економічних, екологічних, політичних, соціальних змін, які відбуваються в контексті четвертої промислової революції, та має за мету перехід до високорозвинутого сталого суспільства з високим рівнем якості життя населення. З процесами модернізації суспільства пов’язують людський капітал, його нарощування та кардинально нову роль. Доктрина, яку покладено в основу модернізації, свідчить, що цей процес безпосередньо відбувається завдяки накопиченому людському капіталу. Інтеграція та розвиток технологій, які є нео
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

PAVLUSIV, Nadiya. "«NUMERO ZERO» УМБЕРТО ЕКО ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ ОБРАЗ ЙОГО ФІЛОСОФІЇ МЕДІА". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 15, № 2 (2023): 3–9. http://dx.doi.org/10.15421/352336.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто роман У.Еко «Номер нуль», присвячений журналістській діяльності. З’ясовано, що у формі художніх образів здійснено узагальнення філософських ідей, котрі сформувалися у У.Еко під час роботи журналістом та в процесі її подальшого осмислення. Починаючи з формування особистості журналіста, структуровано основні рівні та форми роботи редакції ЗМІ, їх взаємовідносин з державою та різними групами впливів. Простежується намагання автора сформувати цілісну філософську концепцію медіа у суспільстві постмодерну, що дає підстави вести мову про єдиний цілісний художній образ авторської ф
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

ВАЩЕНКО, С. С., Я. О. ПОНОМАРЬОВА, О. М. СІТАЛО та Д. М. КУШНІР. "ДО ПИТАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ МІЖНАРОДНОГО ТЕРОРИЗМУ: УПРАВЛІНСЬКИЙ ТА ЕТИЧНИЙ АСПЕКТИ". Вісник Кримінологічної асоціації України 34, № 1 (2025): 444–53. https://doi.org/10.32631/vca.2025.1.34.

Full text
Abstract:
У статті зазначено, що питання профілактики міжнародного тероризму тісно пов’язано з морально-етичною складовою життєдіяльності суспільства, постмодерною свідомістю, що стала панівною у сучасному світі. Проаналізовано окремі положення Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму та Глобальної контртерористичної стратегії Організації Об'єднаних Націй. Зазначено, що етичний аспект профілактики міжнародного тероризму охоплює врахування підвалин для вчинення терористичних актів, що закладені на рівні релігії, сімейного виховання з відповідним прищепленням дитині системи уявлень та цінностей, як
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Shulika, Andriy Andriiovych, та Volodymyr Mykolayovych Toryanik. "ПОЛІТИКО-ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПОЛІТИКО-ІНСТИТУЦІЙНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПОЛІТОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: ПАРАДИГМАЛЬНИЙ ВПЛИВ НА АВТОРСЬКУ СУБ’ЄКТНІСТЬ". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 5, № 1 (2022): 105–11. http://dx.doi.org/10.15421/342214.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена вивченню парадигмального вибору в межах прикладних та академічних політологічних розробок та розгляду авторської специфіки й тлумаченню наявних методичних інструментів. Мета дослідження – встановлення політико-теоретичних та політико-інституційних детермінант політологічного дослідження на основі парадигмального впливу на авторську суб’єктність. Охарактеризовано суб’єктивізм в політологічному науковому пошуці як основу авторську позицію, обґрунтовану певними особливими методичними підходами та специфікою предмету дослідження. Було підкреслено, що апріорне сприйняття дослідник
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Печеранський, Ігор. "Телебачення як сучасний фактор культурогенезу: осмислення в термінах теорії культивації". Питання культурології, № 42 (13 листопада 2023): 229–42. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.42.2023.293790.

Full text
Abstract:
Мета статті — проаналізувати та осмислити крізь призму теорії культивації феномен телебачення як важливого сучасного фактора культурогенезу. Результати дослідження. Спираючись на теорію культивації, доведено, що телебачення, з одного боку, є співтворцем масової або попкультури, інформаційного суспільства, постмодерну, «суспільства знань» тощо, а з іншого, воно заклало не менш руйнівні та деструктивні важелі в основу сучасного культурного простору, коли йдеться про соціальний капітал, особистісний і міжособистісний розвиток, культурну комунікацію, соціальні зв’язки, родинні цінності. Наукова но
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Druzhinets, Marianna. "МАСОВА КУЛЬТУРА: ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТА НАПРЯМКИ ТЕОРЕТИЧНОГО ОСМИСЛЕННЯ". ART-platFORM 1, № 1 (2020): 277. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.1.2020.277-292.

Full text
Abstract:
Мета статті – обґрунтувати проблемні питання масової культури, висвітлити головні підходи щодо вивчення її проблематики та виокремити напрямки щодо теоретичного осмислення масової культури. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, історико-логічного, аналітичного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу теорії осмислення масової культури, підходи щодо вивчення її проблематики. Зроблено спробу висвітлити в рамках загальної культури феномен масової культури, який, перебуваючи у процесі постійного динамічного розвитку, трансформується та
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography