Log in

Relevant bibliographies by topics / Постнекласичний підхід / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Постнекласичний підхід.

Journal articles on the topic 'Постнекласичний підхід'

Author: Grafiati

Published: 28 May 2022

Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 23 journal articles for your research on the topic 'Постнекласичний підхід.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Кривцова, Н. В. "Постнекласичний підхід у дослідженні самореалізації особистості". Актуальні проблеми психології. Психологія творчості 12, вип. 21 (2015): 184–93.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Теліженко, Л. В. "Проблема ідентичності людини як проблема ії цілісномті: постнекласичний підхід". Практична філософія, № 4 (38) (2010): 163–71.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Larianovskyi, I. S. "Інтегральний аксіологічний підхід до оцінки науково-технічної діяльності". Grani 19, № 3 (2016): 37–42. http://dx.doi.org/10.15421/1716057.

Full text

Abstract:

Розглянуто проблему соціогуманітарної оцінки сучасної науково-технічної діяльності та наголошено, що для розв’язання цієї проблеми потрібен інтегральний аксіологічний підхід. Подібний підхід, за умови адекватності його методів постнекласичному розумінню реальності, має бути взятий в якості філософсько-методологічної основи для проведення розширених експертиз науково-технічних проектів і програм. Унаочнене вище означає, що цінності постнекласичного знання доцільно осмислювати як місткі соціокультурні комплекси, функціональне призначення яких – визначати людську діяльність у відповідності до при

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

О.В., Подолякіна. "ДИСКУРСИВНІСТЬ, ДІАЛОГІЧНІСТЬ І КОМУНІКАТИВНІСТЬ МОВНОЇ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ У РОЗВИТКУ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ЯК ІМПЕРАТИВ ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ". Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Філософія" 2, № 47 (2017): 106–20. https://doi.org/10.5281/zenodo.345311.

Full text

Abstract:

Вдосконалення освіти і освітнього дискурсу у період глобалізації та інформаційної революції вимагає конструювання змісту освіти, технологій і моделей, адекватних викликам майбутнього. Якщо раніше метою освіти була трансляція «готових» знань, то в сучасному середовищі інформаційного суспільства і розширення доступності відкритих інформаційних мереж ця мета стає неактуальною. На сучасному етапі освіта виступає головним механізмом відтворення знання і відповідно інтелекту. Необхідність постнекласичного знання вимагає і постнекласичної освіти, в основі якого знаходиться постнекласична наука, філос

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Вейвей, Сюй. "СТРУКТУРА ВИКОНАВСЬКОЇ СТАБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА: ЗМІСТ І КОМПОНЕНТНІ СКЛАДОВІ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 8(102) (27 жовтня 2020): 477–84. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.08/477-484.

Full text

Abstract:

Стаття розкриває історичну ретроспективу розвитку і зміст холізму як одного з напрямів постнекласичної методології в контексті методологічного підходу для розроблення змісту виконавської стабільності майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі вокального навчання. Застосований холістський підхід обумовлює врахування пріоритетності збереження цілісності мотиваційної сфери особистості в частині персональної мотиваційної спрямованості на набуття виконавської стабільності. Опора на цілісність, самость, креативність, еволюційність, емерджентність як на основні характеристики холістського підхо

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Кобильченко, Вадим Володимирович, та Ірина Миколаївна Омельченко. "СПЕЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ ЯК ПОСТНЕКЛАСИЧНА НАУКА". Distance Education in Ukraine: Innovative, Normative-Legal, Pedagogical Aspects, № 4 (26 серпня 2024): 293–305. http://dx.doi.org/10.18372/2786-5495.1.18911.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

ТКАЧЕНКО, Олександр, та Остап ЯРЕМЧУК. "ТЕНДЕНЦІЇ НАУКОВОЇ РАЦІОНАЛЬНОСТІ В СУСПІЛЬСТВІ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 47 (21 грудня 2023): 178–93. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.47.11.

Full text

Abstract:

Метою статті є філософський аналіз основних характеристик феномену наукової раціональності в сучасних умовах, актуалізація особливостей та потенціалу постнекласичної раціональності та, зокрема, людиновимірні методологічні зміни в самій науці в умовах експлозивної експансії новітніх технологій для з’ясування причин виникнення та сутності антропологічних викликів. Методологія. У з’ясуванні сучасного дискурсу суті, критеріїв та визначення раціональності важливим став критико-рефлексивний підхід. Порівняльно-історичний метод дав можливість виявити особливості постнекласичної наукової раціональност

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Олексюк, О. М. "КЛАСТЕРНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ДУХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ В НЕПЕРЕРВНІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, № 2 (2020): 139–48. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-139-148.

Full text

Abstract:

У статті розглядається проблема розвитку духовного потенціалу особистості у неперервній мистецькій освіті. Запропоновано кластерну модель розвитку духовного потенціалу особистості та його компонентну структуру. Обґрунтовано ефективність застосування кластерного підходу в неперервній мистецькій освіті. Звернення освіти до людини, її особистісної сфери, індивідуальності, самореалізації у творчій діяльності є чинником наукової рефлексії нових тенденцій. З погляду цілісної людини освітній процес у вищій школі розглядається як конструкт, спрямований на розвиток духовних сил особистості. Класт

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Zahvoyska, Lyudmyla, та Oksana Pelyukh. "Епістемологічний інструментарій дослідження еколого-економічних систем". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 18 (28 березня 2019): 154–63. http://dx.doi.org/10.15421/411916.

Full text

Abstract:

Проаналізовано методологічні обмеження мейнстриму економічної теорії ХХ ст. у сфері дослідження еколого-економічних систем (ЕЕС) у соціо-екологічному контексті антропоцену. ЕЕС розглянуто на засадах постнекласичної наукової парадигми як органічну і динамічну єдність екологічної та економічної систем, пов’язаних обміном речовини, енергії та інформації, для яких характерна сильна нелінійна взаємодія структурних елементів і колективна (виникаюча, емерджентна) поведінка. Особливу увагу зосереджено на таких особливостях досліджуваних систем, як нелінійність, стохастичність і генераційність, а також

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Korobkina, T. V. "Основні критерії класичної парадигми: методологічна та епістемологічна недостатність". Grani 18, № 7 (2015): 94–97. http://dx.doi.org/10.15421/1715142.

Full text

Abstract:

Ця робота присвячена аналізу пов’язаних між собою процесів: формування теорії пізнання і сучасної стадії розвитку суспільної та індивідуальної свідомості. Стаття спрямована на визначення критеріїв і меж класичної парадигми. Для класичної парадигми характерне мислення в рамках опозицій, де суб’єкт протиставлений об’єкту, дослідник досліджуваному, матеріальне ідеальному, дух природі і т.д. Частиною розв’язання багатьох нагальних проблем може стати звернення до феномена людини, що розуміється саме як вписана у світ цілісна істота, що включає духовний, соціальний, економічний, ідеологічний та інші

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

ОМЕЛЬЧЕНКО, Ірина Миколаївна. "СУТНІСНІ МОДУСИ КАТЕГОРІЇ «КОМУНІКАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ» У ДИСКУРСІ ПОСТНЕКЛАСИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ". Психологія і особистість 1, № 11 (2017): 25–40. https://doi.org/10.5281/zenodo.260174.

Full text

Abstract:

У статті з врахуванням двох рівнів аналізу: теоретико-емпіричного та історико-теоретичного характеризується ґенеза та сучасний стан дослідження проблеми категорії «комунікативна діяльність» у дискурсі постнекласичної психології. Виокремлено необхідність у науковому полі психологічної науки та практики експлікації щодо категорії комунікативна діяльність крім діяльнісного підходу екзистенційно-онтологічного, аксіологічного, екзистенційно-смислового, що відповідають інтерсуб’єктній парадигміпсихологічного пізнання і взаємодії людей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Вознюк, Олександр. "Інноваційні стратегії вивчення та викладання іноземних мов: міждисциплінарний підхід". Нові технології навчання, № 99 (2 червня 2025): 40–49. https://doi.org/10.52256/2710-3560.2025.99.04.

Full text

Abstract:

У статті досліджуються основні постнекласичні аспекти щодо вивчення та викладання іноземних мов, які передбачають екстраполяцію результатів багатьох наукових напрямів – психології, педагогіки, лінгвістики, психолінгвістики, нейролінгвістики у сфері іншомовної освіти. Все це дозволяє окреслити інноваційну систему викладання іноземних мов, описується авторський апроксимально-аналітичний метод вивчення англійської. Позначаються деякі проблемні, невирішені аспекти щодо викладання і вивчення іноземних мов, пов’язані із поглядами Н. Хомського щодо глибинної граматики, роздільності комунікативних код

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Фурман, А. В., та А. Ф. Лазарук. "САМОВИЗНАЧЕННЯ ЛЮДИНИ В СУЧАСНОМУ СВІТІ: ПОСТНЕКЛАСИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ". Journal of Modern Psychology, № 2 (28 травня 2025): 118–30. https://doi.org/10.26661/2786-7471/2025-2-13.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено науковому обґрунтуванню феномену самовизначення людини крізь призму різних типів раціональності. У межах класичної науки самовизначення особи розглянуто як усвідомлений вольовий акт виконання морального обов’язку перед соціумом; некласичної – як результат глибокої рефлексії, внутрішньої боротьби та привласнення зовнішньо детермінованих цінностей; постнекласичної – як динамічний, діалогічний і активний процес означування і плекання себе, що розгортається у мінливому, фрагментарному, але відкритому до пізнання, осмислення і перетворення довкіллі. Обґрунтовано вчинковий принцип

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Захарчук, Олексій. "Зв'язок аксіологічного та матеріально-економічного аспекту у соціально-філософських поглядах Фрідріха Ніцше". Grani 27, № 1 (2024): 64–70. http://dx.doi.org/10.15421/172408.

Full text

Abstract:

Актуальність аналізу економічного аспекту соціально-філософських поглядів Фрідріха Ніцше полягає в можливості розширення сучасних уявлень про особливості функціонування суспільства в цілому й на певних етапах його історичного розвитку. Результати викладені в аналізі деяких соціально-філософських ідей Фрідріха Ніцше, що мають відношення до питань пов’язаних з матеріально-економічної сферою буття суспільства. Робиться акцент на тому, що сам Фрідріх Ніцше волів розглядати матеріально-економічні питання під ціннісним кутом зору. Отже саме аксіологічна проблематика пов’язує матеріально-економ

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Олексюк, О. М. "МЕТАФОРИЗАЦІЯ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ У ВИЩІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.1) (2021): 127–36. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_1-127-136.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано авторський підхід до проблеми метафоризації постнекласичного освітнього процесу у вищій школі. Опора на метафору стає альтернативною традиційній педагогіці з метою її переорієнтації на людиноцентрованість. Метафоризація освітнього процесу має безпосереднє відношення до механізму мислення: вона є його невід’ємною частиною. Метафора розглядається як частина когнітивних процесів, що уможливлює шлях від сприйняття художнього образу до формування концепту. Підкреслено, що метафора дає змогу позитивно оцінювати організацію освітнього процесу. Метафоричне мислення ро

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Халімон, Р. "СВІТОГЛЯД ЛЮДИНИ У КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ІСТОРІЇ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 2(94) (5 грудня 2023): 130–39. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.2(94).2023.130-139.

Full text

Abstract:

З початку ХХІ століття сучасний світ перебуває у стані постійної соціальної турбулентності. Цьому стану передувало відкриття постнекласичної епістемології, в якій обґрунтовувалася ідея про значущість випадковості, про нелінійний характер розвитку складних систем, які саморозвиваються. Неабиякий вплив на розвиток людства спричинили численні соціальні потрясіння та екологічні катаклізми сучасності. Не останню роль у наростанні соціальної невизначеності відіграв й початок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Наслідком цих подій стало формування песимістичного світо

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Кірієнко, Сергій Володимирович, та Анна Валеріївна Лапутько. "ПИТАННЯ ВПЛИВУ НАУКОВОГО ЗНАННЯ НА СВІТОГЛЯД ЗДОБУВАЧІВ МЕДИЧНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Culturological Almanac, № 2 (15 серпня 2024): 152–57. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.17.

Full text

Abstract:

У роботі на основі поєднання підходів філософії науки і філософії освіти досліджено змістовні аспекти впливу наукового знання на формування світогляду студентів та аспірантів медичних ЗВО. Визначено основні концептуальні питання, які зумовили логіку та методологію цього дослідження: відповідність навчальних дисциплін новітнім досягненням відповідних наук, відповідність систем освіти парадигмальним змінам у науці та культурі. У зв’язку з цим проаналізовано підходи до класифікації наук, тенденції диференціації та інтеграції в процесі переходу від класичної до постнекласичної моделі науки. Обґрун

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Kubalskyi, Oleh. "Концепти гуманізації освіти, політики, влади в соціально-турбулентній парадигмі ХХІ століття". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 1 (2022): 177–93. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2022.1.1.12.

Full text

Abstract:

Актуалізується проблематика дегуманізаційних впливів глобального соціально-турбулентного простору на такі традиційні форми суспільної життєдіяльності, як освіта, політика, влада. Відзначається необхідність формування нових світоглядно-аксіологічних концептів у системі поглядів молоді, що виховується і формується з особистісної точки зору в середовищі нестабільності, відсутності моральної бази та етичних орієнтирів, постійної зміни сутнісних елементів життєтворчості. Доводиться, що лише потужна смисло-ціннісна основа нової парадигми гуманізації освіти і політики спроможна до уповільнення та про

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Шамлян, К. М. "СВОБОДА ВОЛІ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (23 вересня 2024): 17–22. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.3.3.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена розкриттю ключових психологічних аспектів проблеми свободи волі. Проаналізовано представленість проблеми свободи волі у сучасних українських та зарубіжних публікаціях. Сьогодні свобода волі є однією з найбільш обговорюваних проблем у зарубіжних публікаціях з філософії. Давня філософська дискусія «свобода волі чи детермінізм» з новою силою розгортається у площині нейронаук. Результати досліджень у галузі психології, нейробіології, фізики поставили під сумнів традиційні уявлення про існування лише свідомих детермінант вольової поведінки та керівну роль свідомості у вольових про

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

СТУКАНОВ, Микола. "ЛЮДИНА ЯК ЕКОЛОГІЧНА НІША: МЕДИЧНІ АСПЕКТИ НОВОЇ ПАРАДИГМИ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 42 (4 червня 2021): 261–76. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.42.17.

Full text

Abstract:

Метою статті є дослідження причин і наслід- ків кризи у системі гігієни та охорони здоров’я у сучасному сус- пільстві і аналіз шляхів її подолання, які пропонуються авто- ритетними спеціалістами в галузі біології, медицини, охорони здоров’я. Методологічними засадами дослідження є загальна концепція самоорганізації і розвитку життя як складної бага- товимірної системи, методи й підходи титульних дисциплін постнекласичної науки, а саме синергетики, еволюційної гене- тики, еволюційної астрофізики, універсальної історії. Наукова новизна. Сучасна цивілізація прагне витіснити за межі ойку- мени всі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Карпенко, Зіновія. "З ДОСВІДУ ЗАСТОСУВАННЯ АВТОБІОГРАФІЧНОГО НАРАТИВУ В ОРГАНІЗАЦІЙНІЙ ПСИХОЛОГІЇ: АКСІОЛОГІЧНА ОПТИКА". Psychology of Personality 9, № 1 (2019): 96–104. http://dx.doi.org/10.15330/ps.9.1.96-104.

Full text

Abstract:

З позицій постнекласичної раціональності та пост-постмодерністських пошуків холістичного підходу до трактування психології особи як інтегрального суб’єкта життєздійснення висвітлено досвід застосування автобіографічного наративу в контексті управління і розв’язання складних (часто заміщених) конфліктів у організаційному середовищі вищої школи. Стверджується, що такий наратив конструюється суб’єктом як автором власного життя й інсайдером у царині унікального життєвого досвіду та репрезентанта особистісно значущих прагнень і цілей. Діалогічна інтенція автобіографічного наративу потребує до

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Краснобокий, Юрій Миколайович, та Ігор Анатолійович Ткаченко. "Інтеграція природничо-наукових дисциплін у світлі компетентнісної парадигми освіти". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 8 (23 листопада 2013): 83–89. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v8i1.195.

Full text

Abstract:

Система освіти, яка ґрунтується на наукових засадах її організації, характеризується зміщенням акцентів від отримання готового наукового знання до оволодіння методами його отримання як основи розвитку загальнонаукових компетенцій.Уже достатньо чітко визначена спрямованість нової освітньої парадигми, осмислені її детермінуючі особливості, визначено предмет постнекласичної педагогіки та її основоположні аксіоми. Вироблені пріоритети всієї постнекласичної дидактики, аж до розроблення її категоріального апарату. Проте, на фоні такої колосальної роботи педагогічної думки так і не сформульовано дост

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Козобродова, Діна. "САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ: ПСИХОСИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД". InterConf, 21 січня 2022, 291–98. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.01.2022.029.

Full text

Abstract:

В статті представлений аналіз поняття та феномену «самореалізації» з позицій психосинергетичного підходу, який сьогодні розробляється як постнекласичній підхід на стику синергетики і психології. В ній доводиться, що цей підхід є адекватним до вирішення проблеми самореалізації у нових умовах утворення сучасного «цифрового» суспільства та кризи ідентичності. Оскільки в психосинергетиці пропонується цілісний підхід щодо особистості, яка розглядається як природна єдність, що виражається концептом «brain-psyche-(mind/consсiousness …)» або «мозок-психіка-(розум/свідомість…). Тобто вона утворює відкр

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!