Journal articles on the topic 'Постійні магніти'

Розроблена методика та дослідна установка для проведення лабораторної роботи з фізики, яка використовує електронні терези для визначення функціональної залежності сили взаємодії між двома постійними магнітами, між магнітом і феромагнетиком від відстані між ними, а також магнітної сприйнятливості пара-, діа- та феромагнетиків. Формулювання проблеми. Обчислити величину магнітної індукції постійного магніта на деякій відстані, використовуючи закон Біо-Савара-Лапласа, є дуже складним завданням для студентів вступних курсів. Як показали опитування, студенти майже одностайно вважають, що сила взаємодії між двома магнітами оберненоквадратично залежить від відстані між ними. Тому тільки експеримент дає змогу студентам-початківцям дати відповідь на це питання. Проблемой для студентів вє також спроба класифікувати матеріали за ознакою магнітна-немагнітна. Експериментальне вимірювання магнітної сприйнятливості речовин дозволить студентам зробити правільний висновок, що всі матеріали намагнічуються. Матеріали і методи. Авторами була розроблена вимірювальна схема та дослідницька установка, яка передбачала можливість її відтворення студентами під час дистаційного навчання. За допомогою електронних вагів та неодимових магнітів визначалися діа- та парамагнітні властивості різних речовин, які зустрічаються в повсякденному середовищі учнів. Результати. Основним результатом роботи є розробка методології доведення до студентів того факту, що закони, за допомогою яких описуються магнітні поля постійних магнітів, не є “оберненоквадратичними”. Висновки. Експерементально підтверджена обернено кубічна залежність магнітної індукції від відстані; сила взаємодії між двома постійними магнітами пропорцйна , між магнітом і феромагнетиком . Визначено магнітна сприйнятливість феромагнетика (залізо), парамагнетика (алюміній), діамагнетика (вода) .

<strong>На русском:</strong> [Шевченко В.В., Пидкивка С.В. Разработка предложений по использованию генераторов с постоянными магнитами в энергетических установках // Сборник научных трудов Харьковского университета воздушных сил (ISSN 2073-7378), № 4 (26). - Украина, Харьков: ХУВС им. И. Кожедуба, 2010. - С. 188-192. https://doi.org/10.5281/zenodo.2530417] Совершенствование процессов энергопотребления является важной задачей, нерешенность которой определяет энергетическую безопасности Украины, особенно учитывая отсутствие в стране больших запасов нефти, газа, ядерного топлива. в современной энергетике перспективно использование автономных энергоустановок, максимально приближенных к потребителю. С учетом современного развития технологии изготовления постоянных магнитов для малой энергетики следует рассмотреть возможность использования генераторов с магнитоэлектрическим возбуждением в энергоустановках. <strong>Ключевые слова:</strong> энергосбережение, автономная энергосистема, постоянные магниты, малая энергетика. На сайте издательства: сборник, статья - скачать pdf Репозиторий НТУ &quot;ХПИ&quot; - открыть pdf. Библиотека Вернадского (скачать pdf) &nbsp; <strong>Українською:</strong> [Шевченко В.В., Підківка С.В. Розробка пропозицій щодо використання генераторів з постійними магнітами в енергетичних установках (рос.) // Збірник наукових праць Харківського університету повітряних сил (ISSN 2073-7378), № 4(26). - Україна, Харків: ХУПС ім. І. Кожедуба, 2010. - С. 188-192. https://doi.org/10.5281/zenodo.2530417] Розглянуті питання енергозбереження &ndash; важливої технічної, економічної і екологічної проблеми, що визначає енергетичну безпеку України. у сучасній енергетиці перспективне використання автономних енергоустановок, максимально наближених до споживача. З урахуванням сучасного розвитку технології виготовлення постійних магнітів для малої енергетики слід розглянути можливість використання генераторів з магнітоелектричним збудженням в енергоустановках. <strong>Ключові слова:</strong> енергозбереження, автономна енергосистема, постійні магніти, мала енергетика. &nbsp; <strong>In English:</strong> [Shevchenko Valentina V., Pidkivka S.V. (2010) Development of suggestions on the use of generators with permanent magnets in the power plants&nbsp;(rus.) / Scientific Works of Kharkiv Air Force University (ISSN 2073-7378), 4(26), pp. 188-192. https://doi.org/10.5281/zenodo.2530417] The questions of saving of electric power are considered &ndash; important technical, economic and ecological problem determining power safety of Ukraine. In modern energy perspective the use of autonomous power plants maximally close to the user. Taking into account modern development of technology of making of permanent magnets for small energy it is necessary to consider possibility of the use of generators with electromagnetic excitation in power plants. <strong>Keywords:</strong> energy saving, autonomous grid, permanent magnets, small energy.

На даний час двигуни постійного струму зі збудженням від постійних магнітів (ДПС ПМ) широко застосовуються в транспортних засобах, побутових приладах, переносному електроінструменті внаслідок простої конструкції та невеликої вартості. Тому завдання створення математичних моделей їх розрахунку, які можна застосувати для проектування, є актуальним. Метою статті є уточнення математичної моделі магнітного стану ДПС ПМ та дослідна перевірка відповідності результатів експерименту результатам розрахунку. Для опису магнітного стану ДПС ПМ використана теорія магнітних та електричних кіл. Запропонована уточнена розгалужена заступна схема магнітопроводу ДПС ПМ з зосередженими параметрами. У цій схемі немагнітним ділянкам магнітопроводу відповідають постійні магнітні опори. Ділянкам магнітопроводу з феромагнітних матеріалів відповідають нелінійні магнітні опори, які представлені залежністю F[Ф] спаду намагнічуючої сили на магнітному опорі від магнітного потоку. Зубцева зону якоря, розміщена під магнітами, розбивається на m однакових секторів радіальними площинами, перпендикулярними до площини листів якоря. Заступна схема магнітопроводу описана системою нелінійних рівнянь, складених для однієї полюсної поділки двигуна з використанням методу контурних струмів. Ця система містить три рівняння контурів статора та (m – 1) рівнянь для контурів якоря. Наведені результати розрахунку потоку магніту та індукцій у різних ділянках магнітопроводу ДПС ПМ. Адекватність розрахунку магнітного кола ДПС ПМ перевірена стосовно потоку магніту. Дослідний взірець ДПС ПМ складається зі статора та необмотаного якоря. В діаметральних пазах якоря, заповнених діелектриком, намотана вимірювальна котушка, витки якої розташовані біля повітряного проміжку. Виводи вимірювальної котушки приєднані до флюксметра. Фіксувалося відхилення стрілки флюксметра під час обертання якоря від положення котушки, яке відповідає геометричній нейтралі, до її положення, що збігається з віссю полюсів. Розрахункове та дослідне значення потоку магніту збігаються з точністю 0,86%, що підтверджує адекватність запропонованої математичної моделі магнітного стану ДПС ПМ. Запропонована заступна схема магнітопроводу та система рівнянь, що її описують, можуть бути базою для створення математичних моделей розрахунку статичних характеристик та перехідних режимів ДПС ПМ.

Процес спорудження нафтогазових свердловин супроводжується періодичними відмовами та руйнуванням бурового інструменту, в результаті чого на вибої залишаються різні за формою і масою металеві уламки. Для ліквідації аварій та очищення вибоїв нафтових і газових свердловин від металевих предметів широко використовують магнітні ловильні пристрої. Ловильні пристрої на основі постійних магнітів працюють у важких умовах, які ще більше ускладнюються зі зростанням глибини свердловин. Тому, метою роботи є дослідження впливу експлуатаційних чинників на ефективність роботи магнітних пристроїв. Для цього проаналізовано умови експлуатації та встановлено чинники, що впливають на роботу ловильних пристроїв з постійними магнітами. До них відносяться: діаметр та орієнтація свердловини, тип промивальної рідини, маса, розміри та матеріал аварійних уламків, наявність шламу на вибої свердловини, вібрації, удари, висоті тиски та температури. Для встановлення впливу високих температур на силові характеристики магнітних систем ловильних пристроїв проведено теоретичні дослідження з використанням методу скінченних елементів. В результаті отримано значення вантажопідіймальної сили для магнітних систем з різними марками постійних магнітів. Встановлено, що силові характеристики систем зменшуються із підвищенням температури навколишнього середовища. Із перевищенням верхньої межі робочої температури постійних магнітів зниження вантажопідіймальної сили відбувається значно швидше. Також досліджено вплив довжини постійних магнітів на термостабільність магнітних систем. Розроблено рекомендації щодо застосування рідкісноземельних неодимових постійних магнітів в магнітних системах ловильних пристроїв в свердловинах різної глибини.

Різноманіття аварій, що виникають в процесі спорудження нафтових і газових свердловин, зумовлює широке використання магнітних ловильних пристроїв. Суттєвим недоліком відомих пристроїв на основі постійних магнітів є плоска робоча поверхня магнітної системи, що не дозволяє досягнути достатньої сили притягання з уловлюваним предметом складної геометричної форми. Тому, метою роботи є підвищення ефективності вилучення із свердловин предметів неправильної геометричної форми. Для цього розроблено новий ловильний пристрій великого діаметра з рухомими магнітними системами, здатними відтворювати форму уловлюваних предметів. Кожна магнітна система, що скомпонована із постійних рідкісноземельних магнітів та концентрично розміщених магнітопроводів, утримується магнітним полем суміжних систем протилежної полярності. Збільшення вантажопідіймальної сили відбувається внаслідок осьового переміщення магнітних систем та зростання площі контакту з аварійними предметами. Для підтвердження працездатності розробленого пристрою проведено теоретичні дослідження з використанням методу скінченних елементів. В результаті одержано моделі розподілу магнітної індукції, що ілюструють високі силові характеристики магнітних систем. Розраховані значення вантажопідіймальної сили під час взаємодії магнітних систем із шарошкою бурового долота та цілим долотом підтверджують здатність уловлення предметів неправильної геометричної форми. Також встановлено незначне зменшення зусилля притягання під час уловлення предметів, виготовлених із легованих сталей. Застосування розробленого магнітного пристрою дасть можливість вилучати із свердловини феромагнітні предмети будь-яких форми, маси та положення на вибої.

Розглядається можливість застосування методу газового розпилювання розплаву для одержання постійних магнітів на основі системи Fe-Nd-B. Показано, що в останні десятиріччя інтенсивно зростає обсяг виробництва ПМ на основі інтерметалідних сполук рідкоземельних металів із залізом. Магнітні властивості спечених ПМ зі сплавів Nd-Fe-B складним чином залежать від їх складу і структури, що, в свою чергу, визначаються способами їх одержання. Висвітлено можливості, переваги та недоліки різних способів виробництва магнітно-твердих матеріалів. Показано, що метод газового розпилювання за рахунок високих швидкостей розплаву в процесі охолодження дає змогу забезпечити для багатьох складнолегованих сплавів переохолодження, достатні для формування однорідного хімічного та структурно-фазового складу. Експериментально одержано зразки зі сплаву Fe-Nd-B за технологією, що включає виплавляння сплаву в індукційній печі, розпилювання одержаного розплаву нагрітим інертним газом, пресування порошку в орієнтую-чому магнітному полі, спікання та наступну термообробку. Наведені порівняльні результати вимірювань магнітних властивостей матеріалу на основі сплаву Fe-Nd-B свідчать, що оптимальною температурою підігріву газу можна вважати 523 К. Таким чином, використання порошку дрібних фракцій, одержаного за рахунок підігріву газу-енергоносія, для виробництва магнітопластів дозволяє підвищити рівень та стабільність магнітних властивостей постійних магнітів системи Fe-Nd-B.

<strong>Українською:</strong> [Шевченко В.В., Нечуйвітер Л.П., Занихайло Є.О. Порівняльний аналіз енергетичних параметрів генераторів, які використовуються у вітроенергетичних установках // Збірник наукових праць &quot;Системи управління, навігації та зв&#39;язку&quot; (ISSN 2073-7394), № 2 (18). - Україна, Київ: ДП &quot;ЦНДІ навігації і управління&quot;, 2011. - С. 196-200. https://doi.org/10.5281/zenodo.2531066] Порівняно енергетичні параметри синхронного генератора на постійних магнітах та асинхронного генератора з к.з. ротором, які встановлюються на вітроенергетичних установках (ВЕУ), особливості їх роботи, вплив змінного потоку вітру на енергетичні параметри автономної енергетичної системи ВЕУ. Встановлено особливості роботи цих генераторів в умовах реального часу для м. Сімферополь, зроблені пропозиції по зниженню необхідної швидкості вітру для роботи ВЕУ та рекомендації по використанню різних типів електричних генераторів на вітроенергетичних установках. <strong>Ключові слова:</strong> вітроенергетика, асинхронний генератор, синхронний генератор, постійні магніти. &nbsp; <strong>На русском: </strong>[Шевченко В.В., Нечуйвитер Л.П., Заныхайло Е.А. Сравнительный анализ энергетических параметров генераторов, используемых в ветроэнергетических установках (укр.) // Сборник научных трудов &quot;Системы управления, навигации и связи&quot; (ISSN 2073-7394), № 2 (18). - Украина, Киев: ГП &quot;ЦНИИ навигации и управления&quot;, 2011. - С. 196-200. https://doi.org/10.5281/zenodo.2531066] Проведено сравнение энергетических параметров синхронного генератора на постоянных магнитах и асинхронного генератора с к.з. ротором, которые устанавливаются на ветроэнергетических установках (ВЭУ), особенности их работы, влияние переменного потока ветра на энергетические параметры автономной энергетической системы ВЭУ. Установлены особенности работы этих генераторов в условиях реального времени для г. Симферополь, сделаны предложения по снижению необходимой скорости ветра для работы ВЭУ. Даны рекомендации по использованию различных типов электрических генераторов на ветроэнергетических установках. <strong>Ключевые слова:</strong> ветроэнергетика, асинхронный генератор, синхронный генератор, постоянные магниты. &nbsp; <strong>In English:</strong> [Shevchenko Valentina V., Nechuiviter L.P., Zanykhailo E.A. (2011) Comparative analysis of the energy parameters of generators used in wind power plants (ukr.) / Systems of Control, Navigation and Communication (ISSN 2073-7394), 2(18), pp. 196-200. https://doi.org/10.5281/zenodo.2531066] A comparison of the energy parameters of a permanent magnet synchronous generator and an asynchronous generator with a short circuit has been made. The rotor, which are installed on wind power plants (wind turbines), features of their work, the effect of variable wind flow on the energy parameters of an autonomous energy system of wind turbines. The features of the operation of these generators in real-time conditions for the city of Simferopol were established, proposals were made to reduce the required wind speed for the operation of wind turbines. Recommendations on the use of various types of electric generators on wind power plants are given. <strong>Keywords:</strong> wind power, asynchronous generator, synchronous generator, permanent magnets.

Представлено математичну модель для визначення енергетичної ефективності постійних магнітів, які використовуються у магнітних системах. Доведено адекватність моделі на основі проведеного моделювання для двополюсної циліндричної магнітної системи.

Однофазні колекторні двигуни (ОКД) із послідовним збудженням мають просту конструкцію та невелику вартість, тому перспективні щодо застосування для приводу приладів побутової техніки та електричного ручного інструменту. Це зумовлює необхідність створення математичних моделей ОКД, які дали б змогу як розробляти нові, так і модернізувати наявні зразки таких двигунів. Мета статті – створення інженерної математичної моделі магнітного стану ОКД із використанням колових методів. Вихідними параметрами для цієї моделі є розміри магнітного кола, обмоткові дані та миттєві значення струмів статора і якоря. Розроблена модель дає змогу визначити криву поля у повітряному проміжку ОКД, а також розрахувати магнітні індукції на всіх інших ділянках магнітного кола ОКД. Математичну модель магнітного стану ОКД розглянуто на прикладі найпоширенішої двополюсної конструкції. Магнітний стан ОКД подано вичерпною заступною схемою магнітопроводу із зосередженими параметрами. Окремі ділянки магнітопроводу, в межах яких магнітне поле вважається однорідним, замінені магнітними опорами. Нелінійні магнітні опори (НМО) відповідають феромагнітним ділянкам магнітопроводу та зубцевій зоні якоря, а постійні магнітні опори (ПМО) – ділянкам повітряного проміжку та ділянкам, де протікають потоки розсіяння. НМО представлені нелінійними характеристиками як залежностями намагнічувальнх сил (НС) від магнітного потоку – F [Ф]. Активний шар якоря ОКД під полюсами в площині, яка перпендикулярна до осі обертання двигуна, поділено на m рівномірних секторів. Заступна схема магнітного кола ОКД містить НМО ділянок ярма статора, полюсів статора, зубцевого шару якоря, ярма якоря, а також ПМО ділянок повітряного проміжку і можливих шляхів замикання потоків розсіяння. Для складання системи рівнянь, яка описує заступну схему, використано метод контурних потоків. Систему нелінійних алгебричних рівнянь можна розв’язати, зокрема, ітераційним методом Ньютона. Запропонована математична модель магнітного стану ОКД може бути основою для розроблення математичних моделей розрахунку перехідних режимів та статичних характеристик цього типу двигуна.

У роботі розроблена комп’ютерна Simulink-модель вітроенергетичної установки малої потужності (3 кВт), в який замість механічного редуктора використовується магнітний редуктор, а також наявний синхронний генератор з постійними магнітами. На основі цієї моделі проведені розрахунки пов’язаних механічних та електричних процесів у двох режимах її роботи – пусково-му режимі та режимі миттєвого коливання швидкості вітру, що діє на вітрову турбіну (від 10 до 14 м/с і потім знову 10 м/с). За результатами проведених розрахунків показано, що в перехідних режимах при виник-ненні короткочасних динамічних перевантажень обидва ротори магнітного редуктора на пев-ний проміжок часу можуть випадати з синхронного руху і далі, залежно від параметрів редуктора (а також інших елементів). Електромеханічна система або досягає певного робочого усталеного режиму, або втрачає можливість передавання механічної потужності від вітрової турбіни до генератора внаслідок випадіння із синхронізму роторів магнітного редуктора. При цьому переважно від значення максимального магнітного моменту редуктора залежить стійкість роботи вітроенергетичної установки в цілому. Бібл. 13, рис. 8.

У вітроенергетиці широке застосування отримали генератори різноманітних конструкцій: постійного струму, асинхронні, синхронні з електромагнітним збудженням. Останнім часом набуває розповсюдження застосування синхронних генераторів зі збудженням від постійних магнітів, зокрема генераторів мегаватної потужності. Застосування постійних магнітів в системі збудження генераторів дає змогу виключити втрати на збудження та ковзкі контакти, спростити конструкцію, підвищити ККД та надійність генераторів.&#x0D; Проте в таких генераторах, на відміну від синхронних з електромагнітним збудженням, відсутня можливість регулювання вихідних параметрів генератора за рахунок зміни його збудження. Тому стабілізація вихідних параметрів генераторів даної конструкції, особливо при їх роботі на мережу, постає вкрай актуальною задачею. Ця задача потребує вирішення питань регулювання параметрів генератора з використанням електронних схем (інверторів), з урахуванням безперервної зміни швидкості вітру, частоти обертання генератора та відповідної зміни його параметрів.&#x0D; У статті продемонстровано параметри та умови, виконання яких є обов’язковим при паралельній роботі генератора та мережі, а також відзначено негативні наслідки помилкового фазування генератора та мережі.&#x0D; У разі обертання ротора генератора вітроколесом, безперервно змінюється кут Ѳ між ЕРС генератора і напругою мережі, в процесі чого змінюється електромагнітна потужність та момент генератора. Якщо швидкість ротора вища, ніж синхронна швидкість, кут Ѳ постійно зростає й машина почергово переходить з режиму генератора у двигунний, і навпаки.&#x0D; У двигунному режимі електромагнітний момент змінює свій знак та діє на ротор у напрямку його обертання, оскільки є двигунним. При куті Ѳ &gt; π/2 генератор може випасти з синхронізму, тобто відбувається складний перехідний процес, який визначає вимоги до електронної схеми, увімкненої між генератором і мережею.&#x0D; В статті наведено варіант зазначеної схеми, яка складається з декількох блоків, та проаналізовано їх взаємозв’язок. Тож можна зробити висновок про можливість стабілізації вихідних параметрів вітроустановок зі збудженням від постійних магнітів відповідно до вимог мережі.

У вітроенергетиці широке застосування отримали генератори різноманітних конструкцій: постійного струму, асинхронні, синхронні з електромагнітним збудженням. Останнім часом набуває розповсюдження застосування синхронних генераторів зі збудженням від постійних магнітів, зокрема генераторів мегаватної потужності. Застосування постійних магнітів в системі збудження генераторів дає змогу виключити втрати на збудження та ковзкі контакти, спростити конструкцію, підвищити ККД та надійність генераторів.&#x0D; Проте в таких генераторах, на відміну від синхронних з електромагнітним збудженням, відсутня можливість регулювання вихідних параметрів генератора за рахунок зміни його збудження. Тому стабілізація вихідних параметрів генераторів даної конструкції, особливо при їх роботі на мережу, постає вкрай актуальною задачею. Ця задача потребує вирішення питань регулювання параметрів генератора з використанням електронних схем (інверторів), з урахуванням безперервної зміни швидкості вітру, частоти обертання генератора та відповідної зміни його параметрів.&#x0D; У статті продемонстровано параметри та умови, виконання яких є обов’язковим при паралельній роботі генератора та мережі, а також відзначено негативні наслідки помилкового фазування генератора та мережі.&#x0D; У разі обертання ротора генератора вітроколесом, безперервно змінюється кут Ѳ між ЕРС генератора і напругою мережі, в процесі чого змінюється електромагнітна потужність та момент генератора. Якщо швидкість ротора вища, ніж синхронна швидкість, кут Ѳ постійно зростає й машина почергово переходить з режиму генератора у двигунний, і навпаки.&#x0D; У двигунному режимі електромагнітний момент змінює свій знак та діє на ротор у напрямку його обертання, оскільки є двигунним. При куті Ѳ &gt; π/2 генератор може випасти з синхронізму, тобто відбувається складний перехідний процес, який визначає вимоги до електронної схеми, увімкненої між генератором і мережею.&#x0D; В статті наведено варіант зазначеної схеми, яка складається з декількох блоків, та проаналізовано їх взаємозв’язок. Тож можна зробити висновок про можливість стабілізації вихідних параметрів вітроустановок зі збудженням від постійних магнітів відповідно до вимог мережі.

У статті на основі характеристик деяких вітрових зон України [1] та швидкості вітру, яка застосовується при проєктуванні в Україні й за кордоном, проведено порівняння основних параметрів вітроустановок різних конструкцій, які мають найбільше застосування. Для цього за певним алгоритмом [2–7] був розрахований ряд синхронних генераторів потужністю від 600 до 3600 кВт з урахуванням потужності машин, які випускаються ТОВ «Завод крупних електричних машин» (м. Каховка, Україна). Показана також конструкція генераторів цього заводу після заміни в них асинхронних двигунів на синхронні двигуни зі збудженням від постійних магнітів. Визначено перспективність використання постійних магнітів в системах збудження синхронних генераторів.&#x0D; Відзначено, що при такому підході до створення синхронних електрогенераторів для вітроустановок потрібне обов'язкове застосування мультиплікаторів для забезпечення частоти обертання, яка відповідає частоті обертання вихідного двигуна. Другою умовою є відповідність індукції в робочому зазорі не нижче 0,7–0,8 Тл. Для цього необхідне використання магнітів типу NdFeB, що відрізняються високою питомою енергією та дають змогу спростити конструкцію, усунути втрати на збудження, які притаманні генераторам з електромагнітним збудженням, підвищити ККД і надійність генераторів. &#x0D; Застосування мультиплікаторів вимагає їх обов'язкового регулярного обслуговування і знижує надійність електроагрегату. У зв'язку з цим була розглянута оригінальна конструкція безредукторного генератора зі збудженням від постійних магнітів. Особливість цієї конструкції генератора полягає у відсутності ярма статора та мультиплікатора, а також корпусу генератора.&#x0D; Корпусом генератора є шихтований пакет статора, і в цілому генератор являє собою модуль у складі головки вітроустановки, що дозволяє істотно зменшити його масу. В статті обґрунтовано доцільність застосування безкорпусної модульної конструкції вітроустановки зі збудженням від постійних магнітів без мультиплікатора та проведено порівняння параметрів вітроустановок зазначених конструкцій. Бібл. 9, табл. 4, рис. 3.

Використання багатообмоткових або багатофазних синхронних машин дає змогу покращити електромагнітну сумісність з джерелом живлення, забезпечити кращу роботу у випадку несправностей в окремих каналах живлення, покращити якість електромагнітного моменту в системах з напівпровідниковими перетворювачами. Фор- мування магнітного потоку в синхронних машинах з гібридним збудженням відбуваєть- ся за допомогою постійних магнітів та обмотки збудження. Такі машини поєднують переваги синхронних машин з постійними магнітами з можливістю регулювання маг- нітного потоку. Таке регулювання потрібне в електроприводах для розширення діапазо- ну регулювання швидкості, а також в генераторах для забезпечення кращої стабілізації напруги та компенсації реакції якоря в умовах зміни швидкості та навантаження. Для проведення досліджень та синтезу систем керування багатообмотковими синхронними машинами, зокрема машинами з постійними магнітами, в системах генерування і споживання електроенергії часто використовують спрощені моделі в прямокутних системах координат. Такі моделі забезпечують високу швидкодію розра- хунку, однак не дають змоги моделювати всі режими роботи, зокрема несиметричних, з різними схемами з’єднань обмоток. Пропонується нова математична модель багатообмоткової синхронної машини з гібридним збудження, створена з використанням методу середніх напруг на кроці чи- сельного інтегрування, що забезпечує високу числову стійкість розрахунку та швидкодію. Модель синхронної машини розроблено у фазних координатах, що збільшує можливості моделювання, зокрема несиметричних режимів роботи та багатоканальних режимів з різним способом під’єднання навантажень до обмоток. Подання розрахун- кової моделі у формі багатополюсника полегшує її використання для моделювання складних електромеханічних систем. Адекватність моделі підтверджено шляхом порівняння результатів моделювання з результатами фізичного експерименту з використанням двообмоткової синхронної машини з гібридним збудженням.

У статті показана необхідність та визначені і проаналізовані основні способи розмагнічування деталей і виробів, виконаних з феромагнітних матеріалів. За результатами порівняльного аналізу обрано і обґрунтовано спосіб розмагнічування осі колісної пари, заснований на циклічному перемагнічуванні синусоїдальним постійно змінюваним магнітним полем з плавно спадною до нуля амплітудою. Запропоновано пристрій розмагнічування, що реалізує даний спосіб і забезпечує якісне розмагнічування осі на підставі визначення її магнітного стану з подальшим коректуванням величини поля, що розмагнічує.

The controller of traction electric motors on permanent magnets for vehicles in which the power transistor converter is made on the modified IGBT modules with the improved characteristics is described in this work. The use of these modules, which are widely used today in semiconductor devices of modern dual-use technology, allows to reduce the size and weight of the converter, simplify the cooling system, increase efficiency and reliability of the semiconductor converter and electric drive in general due to harsh operating conditions. Bench tests of the experimental sample of the semiconductor converter and the microprocessor control system in various operating modes, including at the maximum load corresponding to real operating conditions are made and carried out. As a result of tests, it was determined that the technical characteristics of the controller meet the requirements of such devices. The created semiconductor controller on IGBT modified modules can be used to control motors on permanent magnets and motor wheels with a nominal power of 40-50 kW, maximum - 100 kW. References 11, figures 8, tables 4.

Результати досліджень вказують на те, що в організмі сільськогосподарських тварин постійно виникають природні лабільні білкові біокомплекси кальцію, які утворені за типом йоннообмінної адсорбції. Вони існують в складі шерсті, копитного і головного рогу.

В статті розкрито механізм взаємодії абразивних зерен при вібро-магнітно-абразивній обробці надтвердої кераміки. Показано вплив одиничного зерна на керамічну різальну поверхню. Розглянуто процес визначення кількості зерен, що приймають одночасно участь у обробці надтвердої кераміки. Розкрито механізм знімання матеріалу у процесі обробки надтвердої кераміки. Розраховано швидкість знімання матеріалу, знайдені значення складових сил різання. Знайдений об'єм матеріалу, що видаляється, з поверхні заготівки одним різальним зерном. Розраховано, що в процесі різання беруть участь N різальних зерен і знаходження об'єму матеріалу, що видаляється, з поверхні заготівлі розташованими в ряд різальними зернами теж розрахована. Виявлено та розраховані діаметр елементарної плями контакту. Дані підстави для виявлення величини продуктивності вібро-магнітно-абразивної обробки надтвердої кераміки. Визначена площа контакту на поверхні надтвердої кераміки. Зроблено припущення про те що при обробці надтвердої кераміки приймають участь багата сукупність вершин абразивних зерен і вони можуть контактувати з поверхнею що оброблюється будь якою вершиною, ребром та гранню однаковою долею вірогідності. Показано за який рахунок може проводитися абразивна обробка надтвердої кераміки. Зроблено припущення про те, що мікропрофіль абразивних зерен під час обробки постійно обновлюється. Показано що знімання матеріалу проходить здебільш виступами мікро- і субмікрорельєфу. Поверхні абразивних зерен, а саме площа контакту яких із зразком може бути вирішальним чинником при визначенні якості і продуктивності алмазно-абразивної обробки надтвердої кераміки. Отримано експериментальні дані для складових сили різання на передній поверхні. Показана кількість виступів-контактів які залишали відбитки кристалів твердого і м'якого абразивних матеріалів на целофанової плівці.

Requirements for semiconductor power converters with a high level of load current have been formulated. A review of research works addressing the problem of achieving maximum efficiency in DC voltage regulators using synchronous rectifiers based on modern field-effect transistors has been conducted. The proposed methods of synchronous rectification in pulse DC voltage stabilizers utilizing high-frequency magnetic amplifiers are described. These methods rely on the use of existing signals within the converter and eliminate the need for additional components or specialized drivers in their circuitry. The principle of operation is explained, and theoretical oscillograms are provided, which are validated by experimental data. Experimental results on the efficiency of such converters are presented. Specifically, the proposed methods of synchronous rectification in a pulse DC voltage stabilizer based on high-frequency magnetic amplifiers, with an output power of 300–400 W and input DC voltage of 310 V (equivalent to an industrial-frequency network), achieved an efficiency of 95%. References 21, figures 9.

Для підвищення ефективності процесу дугового наплавлення перспективним є використання керуючих зовнішніх магнітних полів. При дуговому наплавленні (зварюванні) доцільно використовувати знакозмінні поперечні магнітні поля (ПОМП), оскільки в цьому випадку забезпечується гарне формування валиків (швів). На рідкий метал зварювальної ванни впливає знакозмінне (у вигляді імпульсів) ПОМП. Огляд літературних даних показав, що не визначені оптимальні значення індукції і частоти знакозмінного ПОМП, при яких відбувається ефективне (по всій довжині ванни) перемішування рідкого металу при електродуговому наплавленні (зварюванні) дротом під флюсом. В даній роботі розроблена розрахункова методика, яка дозволяє отримати дані про швидкість примусового руху рідкого металу ванни при дуговому наплавленні з дією керуючого знакозмінного поперечного магнітного поля і встановити оптимальні параметри цього поля для ефективного перемішування рідкого металу у зварювальній ванні. В розробленій методиці розрахунками визначали геометричні розміри зварювальних ванн на передній стінці кратеру зварювальної ванни, а інші розміри зварювальних ванн визначали експериментально. Електромагнітну силу при дії ПОМП визначали множенням поперечної компоненти цього поля на середнє значення щильності струму наплавлення в рідкому металі ванни на її передній стінці. Встановлено, що при збільшенні індукції ПОМП (від 25 мТл до 100 мТл) значення частоти ПОМП збільшуються. Таким чином, для повного перемішування рідкого металу (по всій довжині хвостової частині ванни Lxв) необхідна частота ПОМП в діапазоні 1,5 – 3 Гц при рівні поперечної компоненти індукції Bz = 25 мТл. Якщо збільшити індукцію ПОМП до By = 100 мТл, то оптимальні значення частоти лежать в діапазоні 2,5...5,0 Гц. Ці дані рекомендуються до використання при виконанні електродугового наплавлення дротами діаметрами 3…5 мм під флюсом. постійним струмом зворотньої полярності в межах 500…1000А і швидкості наплавлення в межах 10…40 м/год. При цьому буде спостерігатися подрібнення структурних складових в наплавленому металі (шві) і підвищення їх службових характеристик.

Економічна доступність нових сучасних матеріалів з високими рівнем споживчих характеристик, дає змогу розглядати варіанти застосування нових способів зі зменшення енергоспоживання тяговим електрорухомим складом. У статті пропонується використання електромагнітного розвантаження для зниження механічних втрат в підшипникових щитах асинхронних електродвигунів приводу вентиляторів охолодження та компресорів. Джерелом саможивлення пристрою являється аксіальний трифазний генератор на неодимових постійних магнітах. Приведені результати попереднього проектування електромагнітної системи пристрою і опрацювання способу його інтегрування у вже існуючу конструкцію устаткування охолодження і нагнітання тягового електрорухомого складу.

Теоретично проаналізовано сучасні технології нейромодуляції та їхню ефективність у реабілітації та психологічному супроводі дітей із порушеннями розвитку як монометод та допоміжний засіб при комплексного мультидисциплінарного підходу до розвитку цих дітей.&#x0D; Коротко представлено історію становлення стимуляції мозку як терапевтичного напряму від стародавніх часів до сучасності. Охарактеризовано інвазивний та неінвазивний підходи до нейромодуляції. Представлено дві основні технології транскраніальної нейромодуляції – магнітну та електричну.&#x0D; Висвітлено теоретичне підґрунтя повторюваної магнітної транскраніальної стимуляції (rTMS) головного мозку та стимуляції тета спалахами (TBS), транскраніальної електричної стимуляції постійним (tDCS) та змінним (tACS) струмом, випадковим шумом (tRNS).&#x0D; Наведено відомості щодо ефективності методів нейромодуляції при РАС, СДУГ, ДЦП, епілепсії, депресії, ОКР, ПТСР, біполярному розладі та розладах спектра шизофренії. Описано ефекти комбінованого застосування методів нейромодуляції та навчання.

У статті йдеться про доступні методи діагностики кіфозу грудного відділу хребта в дітей та підлітків. Діагностика кіфозу (згорблення хребта) в дітей та підлітків залишається актуальною проблемою в медицині.&#x0D; Мета роботи – теоретично обґрунтувати методи діагностики кіфотичного викривлення хребта в дітей та підлітків.&#x0D; Основна частина. Основними видами кіфозу в дітей та підлітків є постуральний кіфоз, що виникає через погане стійке постійне положення тіла, наприклад через погану осанку або неправильне сидіння за столом, структурний кіфоз, який викликають уроджені вади хребта, такі, як спондилолістез (повзан­ня хребців) і уроджений кіфоз. Ранній початок кіфозу зазвичай пов’язаний з нейром’язовими аномаліями чи м’язовими хворобами, зокрема м’язовою дистрофією. Кіфоз – це посилення вигину хребтового стовпа з утворенням С-подібної лінії, зверненої опуклістю назад. Найчастіше патологічний кіфоз формується в грудному відділі хребта дітей віком від 6–10 до 10–12 років. Діагностика кіфозу в дітей та підлітків включає ряд клінічних і образних методів, щоб встановити наявність та оцінити тяжкість даної вади хребта. Кіфоз – це відхилення хребта, при якому спина має зігнуту форму в напрямку живота. Для його оцінки використовують один із найпоширеніших опитувальників – SRS-22 (Scoliosis Research Society-22). Він складається з 22 запитань, які охоплюють такі аспекти, як біль, функціональні обмеження, зовнішній вигляд, самооцінка та загальна якість життя. Основні методи діагностики кіфозу в дітей та підлітків включають медичний огляд і збір анамнезу, фізичний огляд, рентгенографію, комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію, вимірювання кута кіфозу, електроміографію, опитувальники й анкети.&#x0D; Висновки. Діагностика кіфозу в дітей та підлітків вимагає комплексного підходу і включає в себе різні методи. Основні методи діагностики кіфозу в дітей та підлітків включають медичний огляд і збір анамнезу, фізичний огляд, рентгенографію, комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію, вимірювання кута кіфозу, електроміографію, опитувальники й анкети.

Предметом представленої роботи є дослідження магнітних полів на робочих місцях рухомого складу міського електротранспорту. Мета роботи – експериментальні дослідження фактичних рівнів магнітних полів на робочих місцях рухомого складу міського електричного транспорту та розроблення заходів з їх нормалізації. Для проведення досліджень було обрано найбільш поширені у м. Києві зразки міського електричного транспорту – тролейбус, трамвай та метрополітен. Для проведення досліджень використовувався повірений вимірювач стаціонарного магнітного поля МТМ–01. Враховуючи зміну потужності електроприводу, вимірювання виконувалися за різних режимів руху транспортних засобів на робочих місцях водіїв. В результаті аналізу отриманих даних встановлено, що значення індукції стаціонарного магнітного поля на робочих місцях водіїв тролейбусів приблизно удвічі нижчі за значення геомагнітного поля і практично не залежать від режимів руху. У рухомому складі метрополітену значення індукції магнітного поля практично неперервне при різних режимах руху та перевищує значення природного поля. При цьому у режимах розгону та гальмування спостерігається значне зростання рівня поля з його інверсією. Найбільш складною є динаміка індукції магнітного поля у трамваї. На зупинці вона нижча за природне значення, під час руху з постійною швидкістю цей показник збільшується майже до природного значення, а під час розгону та гальмування відбувається різке зростання (до трьох значень природного). При цьому спостерігається непередбачувана інверсія переважного напрямку магнітного поля. Доведено, що значні коливання індукції магнітного поля потребують розроблення організаційно-технічних заходів для зниження амплітуди коливань поля. Показано, що застосування спеціального екрана з магнітом’якого листового матеріалу, дозволяє зменшити амплітуду коливань поля та наблизити його значення до рівня природного геомагнітного поля. Але при застосуванні такого екрана у реальних умовах дуже важливим є визначення найбільш раціонального його розташування.

Експлуатація, технічне обслуговування та ремонт автотранспорту призводять до утворення різних виробничих відходів, які за певних умов шкідливо впливають на навколишнє середовище. Вони можуть забруднювати ґрунт, водні басейни та атмосферу. Найбільш поширеними та масовими виробничими відходами є відпрацьовані водні технологічні середовища (технологічна вода, спеціальні мийні розчини) від мийних установок для зовнішнього миття автомобілів та їх складових частин. У процесі миття автомобілів водні середовища насичуються не тільки твердими речовинами (гравієм, піском, глиною, мулом, колоїдними частинками, залишками сипучих вантажів, що перевозяться в кузовах автомобілів), а й мастилами, залишками палив. Для миття знятих з автомобілів при ремонті деталей, вузлів та агрегатів застосовуються спеціальні мийні машини, в яких використовуються в розчиненому вигляді миючі засоби — каустична сода, тринатрійфосфат, рідке скло, синтетичні поверхнево-активні речовини та інші луги. Після певного часу експлуатації миючий розчин вимагає заміни на новий, а миючий розчин, що відпрацював, повинен утилізуватися, так як до його складу входять шкідливі речовини. Очищення рідини від твердих забруднень та нафтопродуктів має здійснюватися постійно. Наявність забруднень знижує якість мийних операцій, погіршує експлуатаційні та функціональні властивості самих водних технологічних середовищ. Для очищення водних технологічних середовищ застосовують баки-відстійники, магнітні сепаратори, центрифуги, флотатори, фільтрувальні установки, магнітні фільтри, гідроциклони. Однак через певні вимоги до якості та тонкості очищення великих витрат рідини не всі з цих пристроїв можуть бути рекомендовані. Пристрої для очищення водних технологічних середовищ мають бути безперервно діючими. В іншому випадку потрібно виділення додаткових площ для встановлення накопичувальних ємностей. Найбільш преспективними для очищення миючих розчинів є фільтрувальні установки. У роботі наведена розробка технологічної схеми безкамерного очищення водних середовищ від механічних домішок та мастильних матеріалів. Дана технологія дозволяє використовувати для очищення рідини синтетичні та бавовняно-паперові фільтрувальні матеріали. Наведена методика визначення продуктивності безкамерного очищення та отримані аналітичні залежності продуктивності фільтрування в залежності від режимів роботи фільтрувальної установки та типу фільтрувального матеріалу.

Проаналізовано вплив галітових відходів Домбровського кар'єру Калуш-Голинського родовища калійних солей на ґрунти та рослинний покрив. Способом експериментальних досліджень на піддослідних ділянках у водяній витяжці визначено вміст: хлоридів – аргентометричним методом за Мором; іонів кальцію і магнію – тригонометричним методом; сульфатів – турбідометричним методом; pH соляної витяжки – потенціометрично; суми поглинутих основ – за Каппеном; рухомого фосфору – за методом Кірсанова; гумусу – за Нікітином. Як індикатор стресової ситуації рослин використано концентрацію аскорбінової кислоти та катаклазу. Встановлено істотне олужнення ґрунтів, яке пов'язане з постійним поступленням і перерозподілом лужних іонів із солевідвалу. З'ясовано, що каталазна активність ґрунтових мікроорганізмів знижується під впливом засолення. Відзначено зменшення активності ферменту пропорційно концентрації хлорид-іону. Встановлено пригнічуючий вплив засолення на корінь рослин. Відзначено пропорційне зростання степені пригнічення на розвиток кореневої системи рослин із зростанням концентрації солей. Виявлено, що під впливом засолення відбувається гальмування біосинтезу фотосинтетичних пігментів. Встановлено, що у паростках пшениці спостерігається зниження вмісту аскорбінової кислоти залежно від рівня забруднення галітовими солями, оскільки аскорбінова кислота витрачається на інгибірювання вільних радикалів, які утворюються внаслідок забруднення.

На даний час в системі протиповітряної оборони підрозділів сектору національної безпеки і оборони України, не зважаючи на постійне оновлення (поповнення) парку сучасними зразками, все ще існують недоліки в системі виявлення повітряних цілей приземного шару з малою та надмалою ефективною поверхнею розсіювання. Одним із найефективніших та маловитратних, з точки зору фінансового та часового ресурсів, підходів є створення сучасної інформаційної платформи тактичного рівня. Така платформа заснована на використанні пасивних (сейсмічних, акустичних, оптико-електронних, магнітних, інфрачервоних та інших) сенсорів у військових радіомережевих структурах сумісних із геоінформаційною системою (ГІС), для виявлення цілей приземного шару, що становлять загрози військовим та інфраструктурним об'єктам України. Дана стаття присвячена глибокому аналізу алгоритму управління маршрутизацією в сенсорних радіомережах, з акцентом на підвищення їх стійкості та надійності. Автори зосереджуються на викликах, пов'язаних зі складними умовами експлуатації мереж, такими як нестабільність мережевих інтерфейсів, відмови обладнання та різноманітні зовнішні та внутрішні перешкоди, які можуть негативно впливати на роботу мережі. Особлива увага приділяється використанню Гаусівської суміші моделей (GMM) для моделювання мультимодальних даних, що дозволяє підвищити точність та ефективність управління маршрутизацією. Результати, представлені в статті, показують, що запропонований алгоритм має високу точність, що підтверджується порівнянням з даними, отриманими за допомогою імітаційного моделювання. Це свідчить про практичну застосовність алгоритму в реальних умовах. Дослідження відкриває нові перспективи для покращення стабільності та надійності сенсорних радіомереж, що є особливо актуальним у контексті широкого використання бездротових технологій. Запропонований алгоритм може бути використаний для розробки більш надійних та ефективних систем управління маршрутизацією, що забезпечить кращу адаптацію до змінних умов та викликів, з якими стикаються сучасні бездротові мережі.

Безгинський В.О., Рибак В.М.(НТУУ «КПІ», м. Київ)E-mail: vladimir.bezginski@gmail.comПри додаванні в алюміній різних легуючих елементів істотно змінюються його фізико-механічні та експлуатаційні властивості – густина, міцність, твердість, жароміцність, корозійна стійкість та ін. При цьому можуть відбуваються як корисні зміни – наприклад підвищення міцності та жароміцності, так і небажані зміни – зниження електропровідності, погіршення корозійної стійкості, підвищення густини та ін.Основними легуючими елементами в алюмінієвих деформованих сплавах є мідь, магній, марганець і цинк. Крім цього, в порівняно невеликій кількості деформований алюмінієвий сплав може містити кремній, залізо, нікель та інші елементи.Виробництво алюмінієвих пресованих напівфабрикатів пов'язане з використанням заготовок, що отримують методами лиття. У світовій практиці в основному використовують метод напівбезперервного вертикального лиття зливків. Найбільш надійні в роботі і прості по конструкції машини з ланцюговим приводом. Машини з тросовим приводом менш надійні унаслідок необхідності частої заміни тросів. Машини з гідравлічним приводом найбільш складні у виготовленні і вимагають складного пристрою для підтримки постійної швидкості лиття, але вони забезпечують дуже плавний хід рухливого столу, що позитивно позначається на якості зливків.Якість зливків залежить від швидкості лиття, температури металу, кількості і температури охолоджуючої води, умов початку і кінця лиття. Після закінчення лиття злитки виймають і за допомогою спеціального пристрою передають на гомогенізацію. При гомогенізації створюються умови для проходження вирівнювальної дифузії, під дією якої розчиняються нерівноважні евтектики і інтерметалідні з'єднання, вирівнюється хімічний склад і покращуються властивості твердого розчину.Для усунення (або зменшення) шкідливого впливу надлишкових фаз режим гомогенізації має бути таким, щоб включення із скелетовидною розгалуженою будовою перетворилися на компактну. Цього можна досягти тільки при досить високих температурах відпалу, а для подрібнення первинного литого зерна під час лиття необхідно вводити модифікатори (титан, хром, бор, ванадій, ітрій і ін.) в кількості 0,02-0,07%.При повільному охолодженні зливків після гомогенізації встигає пройти процес розпаду твердого розчину алюмінію з міддю, магнієм, кремнієм. Сплав набуває підвищеної пластичності і може деформуватися при меншому питомому тиску і з великими швидкостями. Проте крупні глобули зміцнюючих фаз, що виділилися при повільному охолодженні злитка після гомогенізації, можуть знизити властивості напівфабрикатів (особливо величину відносного подовження) по товщині, оскільки при деформації ці глобули перетворюються на витягнуті тонкі прошарки, які і ослабляють метал.При швидкому охолодженні зливка після гомогенізації відбувається гартування сплаву. При цьому зливок виходить однорідним і міцнішим, що з одного боку, сприяє набуттю вищих механічних властивостей профілів унаслідок однорідної структури, а з іншого боку, вимагає більших зусиль деформації, що знижує продуктивність пресового устаткування.Гомогенізація литих злитків дозволяє усунути (або значно зменшити) дендритну ліквацію, підвищити здібність сплаву до гарячої і холодної деформації, поліпшити механічні властивості пресованих профілів, особливо по товщині, зняти внутрішню напругу, що виникла в злитку при твердінні, призвести до більшої хімічної і структурної однорідності литого сплаву, полегшити процес пресування, що дозволяє збільшити швидкість пресування, а також підвищити тривалість експлуатації матриць за рахунок руйнування і коагуляції окремих часток скелетних фазових формувань з легуючих елементів та інтерметалідів.

Аквапоніка – це комбінована система симбіотичного вирощування водних організмів і рослин, у якій стічні води аквакультури зазнають мікробних перетворень, які використовуються як джерело поживних речовин для росту рослин, тоді як поглинання поживних речовин рослинами відновлює воду для аквакультури [1]. Використання природних процесів життєдіяльності прісноводних тварин, таких як риби та креветки, слугує живильним середовищем для вирощування рослин. У процесі росту рослини споживають необхідні їм продукти виділень цих організмів – хімічні речовини (азотисті, калійні, фосфорні сполуки, вуглекислий газ тощо), розчинені у воді, та водночас природним шляхом очищують воду і збагачують її киснем [2]. Проте, ми припустили, що сам корм може забезпечувати ріст рослин, а симбіоз з рибою в аквапоніці створює додатковий благотворний вплив на розвиток рослин. Цей взаємозв'язок між рибою та рослинами сприяє підвищенню ефективності системи, оскільки відходи життєдіяльності риби слугують природним добривом для рослин, що забезпечує їхній ріст. У цьому дослідженні ми вирощували салат листовий, а саме сорт Батавія Афіціон (lactuca sativa batavia aficion) в системі аквапоніки із сомом кларієвим (Clarias gariepinus) та додали однакову кількість корму, що містить N і P, щоб перевірити гіпотезу. Рослини салату, вирощені на аквапоніці, активно росли до 3 тижнів і містили постійний рівень азоту, ці результати свідчать про те, що сом сприяє швидшому розкладанню корму. Врожайність салату становила 2,8 кг/м². Моніторинг води в аквапонічній системі показав низьку концентрацію нітратів, фосфору (P), калію (K) і магнію (Mg), проте частка мінеральних поживних речовин та рівень pH залишалися стабільними протягом усього періоду вирощування салату. Значення електропровідності (EП), зареєстровані в цьому дослідженні, становили від 1,5 до 1,7 см/м через низьку швидкість заміни води, що сприяло більшому зростанню рослин і накопиченню іонів у розчині. Завдяки безперервній рециркуляції води, умови в аквапонічній системі стають задовільними для вирощування рослин. Такий підхід забезпечує постійний доступ до поживних речовин і підтримує стабільність водного середовища, що сприяє оптимальному росту рослин.

Найбільш поширеним у світовій практиці способом отримання високоміцного чавуну є магнієвий процес, заснований на введенні в розплав металевого магнію, магнієвих лігатур і комплексних модифікаторів, що містять магній.Але в літературі відсутні дані про процес десфероїдизації графіту при повторному переплавленні чавуну з кулястим графітом.У зв’язку з цим метою даної роботибуло розроблено методику вивчення кінетики переходу графітових включень від кулястої до пластинчастої форми при повторному переплавлені чавуну з кулястим графітом.В ході проведення експерименту було використано 3 зразки які нагрівали до температури 1120…1170 C та витримувалися на протязі 30, 45 та 120 секунд. Металографічний аналіз зразків показав, що всі зразки мають характерні зони незалежно від часу витримки;- зону вихідного чавуну (частина зразка, яка не перегрівалась вище температури плавлення);- перехідну зону, що знаходилася на межі температур плавлення і температур твердої фази;- зону з пластинчастим графітом (частина зразка, що примусово проплавляли на протязі певного часу).Для визначення ширини перехідної зони було зроблено виміри з 5 полів зору для кожного зразка. За результатами вимірів було встановлено (табл. 3.1) Таблиця 3.1 – Характеристика перехідної зониЧас витримки,с Ширина перехідної зони, мм Поля зору Середнє, мм 1 2 3 4 5 30 1,0 0,9 0,9 1,0 1,0 0,9645 1,1 1,0 1,1 1,1 1,1 1,08120 2,3 2,2 2,4 2,2 2,1 2,25За результати металографічного дослідження був встановлений ступінь сфероїдизації графіту та середню кількість графітових включень (табл. 3.2).Таблиця 3.2 – Результати металографічного дослідженняЧас плавлення зразка, сек Середня ширина перехідної зони, мм Ступінь сфероїдизації графіту, % Середня кількість графітових включень, %Вихідний чавун – 95…98 12,330 0,96 75…77 11.745 1,08 55…60 10,1120 2,25 50…55 12,2За результатами роботи зроблені наступні висновки:Всі зразки мають три основні зони: зону з кулястим графітом, перехідну зону та зону з пластинчастим графітом.При постійній температурі витримки ширина перехідної зони зі зменшенням часу від 120 с до 30 с зменшується від 2,25 мм до 0,96 мм відповідно.Розмір графітових включень в перехідній зоні при збільшенні часу від 30с до 120 с зменшується від 24мкм до 18мкм.Якщо розглядати процеси, що відбуваються при різних тривалостях витримки як складові одного процесу, то можна припустити наступний механізм кінетики зміни форми графіту: у зоні, що знаходилась між тією частиною зразка, що розплавлялась і тією, що примусово охолоджувалась, відбувся розпад кулястого графу з утворенням пластинчатого за рахунок випаровування залишкового магнію з чавуну при температурі 1150 °C.

Досліджено напрями розвитку та підвищення вимог до автотранспортних засобів, які суттєво впливають на темпи розширення підприємницької діяльності в аграрній сфері. А це відповідно: їхня надійність, продуктивність комфортність управління та високі економічні та екологічні показники. Доведено, що на вищеперелічені характеристики автомобілів значною мірою (особливо в продукуючих і акумулюючих енергетичних засобах), впливає система енергопостачання та енергоспоживання.&#x0D; В основному сучасні автомобілі використовують системи енергопостачання постійного струму, з напругою від 12 до 24 В, до складу яких входять: генератор, акумуляторна батарея та регулювальні елементи, тобто регулятори напруги. Для контролю й захисту бортової електромережі автомобіля використовуються запобіжники та різного роду реле. Вимогою для генераторних установок (вітчизняних чи зарубіжних виробників) є їхнє налаштування на віддачу електронної енергії (номінальної величини) за мінімальних обертів вала двигуна (850–900 об./хв). Цей процес можливий завдяки підвищенню передатного числа приводу пасової передачі. Доведено, що за підвищення передатного числа вище 3 скорочується її експлуатаційний період та збільшується навантаження на обертові маси самого генератора. Злагоджена робота генераторної установки з акумуляторною батареєю веде до акумулювання електричного заряду (на різних режимах роботи двигуна), необхідного для забезпечення бортової електромережі автомобіля постійно стабільною напругою. Досліджено, що недостатня напруга (нижче 12 В), сприяє недозаряду батареї та утрудненому запуску двигуна, а відповідно підвищена – до перезаряду та скорочення її терміну експлуатації. Така енергетична нестабільність також негативно впливає й на роботу: електронного обладнання, електроприладів, освітлення та сигналізацій сучасного автомобіля.&#x0D; Відповідно до викладеного ми пропонуємо частково вирішити проблеми зменшення навантаження на систему «генераторна установка + акумуляторна батарея» бортової електромережі автомобіля і, відповідно, підвищити економічні та екологічні показники двигуна. Нами прийнято рішення щодо встановлення в бортову електромережу автомобіля незалежного генератора, укомплектованого постійними магнітами, який працює від вібрацій двигуна внутрішнього згоряння.

вивчення стану емалі є мінералізувальна, оскільки вона забезпечує вторинну мінералізацію зубів після їх прорізування шляхом підтримання гомеостазу порожнини рота. Відомо, що вирішальне значення у підтриманні стану карієсрезистентності мають процеси мінералізації емалі, які здійснюються за умови збереження оптимального електролітного балансу в ротовій рідині. На процеси формування резистентності емалі впливають ряд чинників, як місцевих, так і загальних, які також залежать від різних функціональних станів порожнини рота. Тому, особливої уваги заслуговують біохімічні дослідження ротової рідини у дітей із різними рівнями резистентності емалі на тлі зубощелепних аномалій. Мета дослідження – оцінка біохімічних властивостей ротової рідини у дітей із різними рівнями резистентності емалі та зубощелепними аномаліями. Методи дослідження. Дослідження концентрації основних неорганічних компонентів ротової рідини (загального кальцію, неорганічного фосфору та магнію) проведено у 88 дітей 12 та 15 років із ЗЩА. Біохімічні дослідження ротової рідини проводились в клінічно-біохімічній лабораторії на базі Військово-медичного клінічного центру Західного регіону. Наукова новизна. У даному дослідженні було вивчено показники фосфорно-кальцієвого обміну в ротовій рідині дітей із різними рівнями резистентності емалі та ЗЩА. У осіб 12 років із аномаліями окремих зубів виявлена висока концентрація кальцію, у дітей цього ж віку з аномаліями зубних рядів та аномаліями прикусу встановлено знижений вміст кальцію. Вміст неорганічного фосфору значно найвищим виявлено у дітей із аномаліями прикусу, а у осіб з аномаліями окремих зубів значно зниженим. Установлено виражені відмінності у концентрації даних елементів у ротовій рідині між КР та УР-КС дітьми 15 років із ЗЩА. У дітей з КР емаллю та аномаліями окремих зубів, зубних рядів та прикусу вміст кальцію у рото- вій рідині вищий, а фосфору – нижчий, порівняно із дітьми з цією ж ортодонтичною патологією, але емаллю, сприйнятливою до каріозного процесу. Висновки. Отримані результати дослідження свідчать, що у дітей з аномаліями окремих зубів виявлено вищий вміст кальцію та нижчий вміст неорганічного фосфору ротовій рідині порівняно із дітьми з аномаліями прикусу. Встановлено вищий вміст кальцію, магнію та знижений вміст неорганічного фосфору у ротовій рідині дітей із ЗЩА та КР емаллю порівняно з дітьми з УР-КС емаллю. Оскільки даний віковий період дитини співпадає із пубертатним періодом розвитку та періодом третинної мінералізації постійних зубів, дані зміни гомеостазу ротової рідини слід враховувати при плануванні профілактики карієсу зубів у цієї категорії пацієнтів, особливо з емаллю, сприйнятливою до каріозного процесу.

«Coral-Mine» – це порошок, який отримують із глибоководних коралів склерактіній. Він містить комплекс мінеральних солей, кальцій, магній, калій, натрій, залізо, фосфор, сірка, кремній, хром, цинк, марганець та багато інших елементів. Здатний змінювати фізико-хімічні властивості води до лужної, адсорбувати токсичні речовини. Інтенсивне його використання може негативно вплинути на організм тварин. Оскільки не всі живі організми швидко адаптуються до будь-яких змін фізико- хімічного складу води. До них відносяться і медичні п’явки, які чутливі до будь-яких коливань в навколишньому середовищі, особливо у воді. Тому стало актуально проаналізувати, як «Coral-Mine» буде впливати упродовж тривалого часу на життєдіяльність та репродуктивну здатність п’явок. В експерименті було залучені 2-3 річні медичні п’явки двох видів: 300 МП аптечного виду (Hirudo verbana Carena, 1820) та 200 східного (Hirudo orientalis Utevsky &amp; Trontelj, 2005). Проводилися 2 серії дослідів: 1 – з постійним знаходженням порошку «Coral-Mine» з тваринами; 2 – знаходження тварин після годинного очищення проточної води порошком «Coral-Mine». Отримані показники порівнювали з контрольними групами тварин, які знаходилися у проточній відстояній воді. У тварин упродовж цього часу фіксували смертність, поведінку, репродуктивну здатність, появу поясів плодючості, процес копуляції, відкладання коконів, фертильність і дефекти коконів та нитчаток. Застосування порошку «Coral-Mine» негативно впливає на життєдіяльність, репродуктивну здатність та імунну систему обох видів медичних п’явок: Hirudo verbana та Hirudo orientalis. Спостерігається значна смертність, поява дефектів на тілі у вигляді перетяжок, інтенсивне випльовування з’їденої крові, відкладання більшої частини не фертильних і дефектних коконів та нитчаток. Ключові слова: Coral-mine, медичні п’явки, Hirudo verbena, Hirudo orientalis.

Актуальність теми дослідження. Для визначення ККД і втрат у тяговому двигуні існує багато розрахункових методик, рекомендованих різними авторами. Наведені в методиках співвідношення для розрахунку деяких видів втрат мають відмінності. Крім того, рекомендуються для розрахунків різні діапазони, в яких змінюються нормувальні коефіцієнти в однакових розрахункових формулах, що призводить до значних варіацій кінцевих результатів. Для попередньої, якісної оцінки, будь-яка з методик цілком відповідає вимогам завдань. Однак для прийняття технічних рішень на етапі проєктування або модернізації конструкції і, особливо, аналізу впливу живлення, режимів роботи та управління на параметри двигуна, доцільно дотримуватися єдиного підходу при обліку втрат для адекватності порівняння отриманих результатів, проведених різними дослідниками на різних математичних моделях. Постановка проблеми. Питання аналізу й уточнення розрахунку втрат у тягових двигунах в єдиному методичному порядку, а також уявлення про рівень відмінностей, одержуваних результатів для різних розрахункових співвідношень, особливо з огляду на постійну модернізацію і активне застосування тягових двигунів пульсуючого струму на залізничному транспорті при проведенні досліджень та моделюванні. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато провідних авторів, які займалися питаннями проєктування і розрахунку тягових двигунів постійного струму, приводять співвідношення для розрахунку найбільш значущого виду втрат – основних втрат у сталі, які мають відмінності в загальному вигляді співвідношень або в деяких коефіцієнтах, а головне, відрізняються кінцевим результатом. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Точне визначення втрат потужності в двигунах, при існуючому стані речей являє собою задачу, в якій неможливе визначення єдино правильного результату, оскільки заводи-виробники не надають у довідковій літературі необхідну інформацію щодо методики розрахунку, а в паспортних даних вказують виміряні показники. Мета і завдання дослідження. Метою цієї роботи є аналіз існуючих методик для розрахунку всіх видів втрат у тяговому двигуні пульсуючого струму, що дозволить уточнити порядок розрахунку й отримати значення параметрів втрат двигуна для використання їх при проведенні подальших досліджень. Виклад основного матеріалу. У роботі проведено аналіз співвідношень із розрахунку всіх видів втрат, згідно з різними методиками, із розрахунком їх фактичних значень на прикладі конструкції тягового двигуна НБ-418К6 потужністю 740 кВт. Висновки відповідно до статті. На підставі проведеного аналізу та розрахункових досліджень, використовуваних співвідношень і проведених розрахунків отримані значення сумарних втрат у тяговому двигуні пульсуючого струму і втрати по кожному їх виду, виконані з урахуванням реальної конструкції і властивостей використовуваних матеріалів у двигуні НБ-418К6. Встановлено, що найбільш значущі відмінності мають співвідношення розрахунку магнітних втрат з різним урахуванням вихрових струмів у сталі. При розрахунку електричних втрат розбіжності в розрахунках можуть бути пов’язані з некоректним урахуванням фактичної робочої температури кожної обмотки, що позначається на точності визначення їх опорів. Також проведено аналіз розрахунку додаткових і механічних втрат на прикладі зазначеного двигуна з використанням різних співвідношень. Отримані значення ККД для розглянутого тягового двигуна, що розраховані з використанням різних методик, знаходяться в межах 93,64– 94,14 %. На підставі проведених розрахунків і аналізу втрат рекомендована комбінована методика для застосування та оцінки ККД при проведенні подальших досліджень тягових двигунів. Розрахунок ККД за пропонованою (комбінованою) методикою для досліджуваного двигуна становив 94,25 %. Отримані значення кожного виду втрат можуть бути прийняті за основу для проведення оцінювання адекватності моделі при імітаційному моделюванні тягового двигуна пульсуючого струму НБ-418К6 з використанням Simulink.

У сучасній вищий школі циклічний ритм навчального процесу з екзаменаційною сесією як формою підсумкового контролю практично вичерпав себе. Це пов’язано в основному зі зміною мотиваційних стимулів навчання, істотним зменшенням часу, що затрачується на самостійну роботу, і тим самим, зниженням рівня системності вивчення предмету. Крім того, принципово змінилися можливості інформаційних технологій. Це дозволяє поставити на зовсім інший рівень самостійну роботу з використанням контролюючо-навчальних програм і експрес-тестування з розділів курсу, що вивчаються.Тенденції удосконалення навчального процесу у вищий технічній школі, що стимулюють систематичність навчання й елементи змагальності, виявлено в розвитку модульно-рейтингової системи, впроваджуваної останнім часом у ряді ВНЗ. Упровадження нової системи супроводжується переоглядом технології навчання.Технологія навчання – це системний, упорядкований набір дидактичних методів, прийомів, елементів, а також зв’язків і залежностей між ними, що становлять собою єдність, націлену на досягнення кінцевих результатів навчання.Проблемно-модульна технологія навчання базується на чотирьох основних принципах:– проблемний виклад навчального матеріалу;– самостійність вивчення;– індивідуалізація навчання;– безперервність і об’єктивність самооцінки й оцінки знань.Основними засобами навчання в новій технології є модуль і модульна програма.Модуль – це об’єднана логічним зв’язком, завершена сукупність знань, умінь і навичок, що відповідає фрагменту освітньої програми навчального курсу.Модульна програма – система засобів, прийомів, за допомогою яких досягається кінцева мета навчання.Таким чином, модульна програма містить у собі елементи управління пізнавальною діяльністю і разом з викладачем допомагає більш ефективно використовувати навчальний час.Технологія модульного навчання – одна з технологій, що, по суті будучи особисто орієнтованою, дозволяє одночасно оптимізувати навчальний процес, забезпечити його цілісність у реалізації цілей навчання, розвитку пізнавальної й особистісної сфери учнів, а також, сполучити тверде управління пізнавальною діяльністю студента з широкими можливостями для самоврядування.Систематизація і структуризація модуля. Однією з особливостей нової технології навчання з’явилася поява можливості управління процесом засвоєння знань на основі чіткої систематизації і структуризації курсу. Такий підхід дозволив закласти в кожну складову частину навчальної програми модуля її ваговий коефіцієнт і поширити такий підхід до системи оцінки і самооцінки знань.Важливою особливістю даної технології є її інтеграційна якість. Модуль, як цілісна єдність змісту і технології його вивчення, реалізується через комплекс інтегрованих технологій: проблемного, алгоритмічного, програмованого та поетапного формування розумових дій.Завдяки відкритості методичної системи, закладеної у модулі, добровільності поточного і гласності підсумкового контролю, можливо вільно здійснювати самоконтроль і вибирати рівень засвоєння, відсутності твердої регламентації темпу вивчення навчального матеріалу. У такий спосіб створюються сприятливі морально-психологічні умови, в яких студент відчуває себе упевненим у своїх силах.Усвідомлення студентами особистісної значимості досліджування і потреби в досягненні визначених навчальних результатів мотивується чітким описом комплексної якісної мети. Реальний результат цілком залежить від самого учня. Потреба в самореалізації задовольняється, по-перше, можливістю за допомогою модуля навчатися завжди успішно і, по-друге, волею вибору творчої діяльності і нестандартних завдань.Упровадження інтерактивних методів навчання в навчальний процес поряд з чисто технічними складностями обмежено відсутністю простих у застосуванні й однозначних методик оцінки результатів комп’ютерного тестування. Більшість тестів засновано на використанні альтернативного опитування, що фактично становить собою угадування правильної відповіді з декількох запропонованих варіантів. Навіть не з огляду на високу імовірність угадування при будь-якому розумному обсязі вибірки [1], така методика тестування може використовуватися лише як попередня оцінка і не дозволяє одержати інформацію про глибину і детальність засвоєння досліджуваного матеріалу. Студенти перших двох курсів інженерних спеціальностей технічних ВНЗ навичок програмування не мають, що створює значні труднощі у застосуванні безальтернативного тестування.Запропонований метод безальтернативного тестування принципово відрізняється як від альтернативних методів цілком, крім імовірності угадування, так і пропонує оригінальний підхід у постановці тестуючуго завдання, системи внесення відповідей і системного підходу в оцінці ступеня засвоєння вивченого матеріалу. Розроблені тести являють собою набір напівякісних завдань, підібраних за наростаючою складністю, тематично зв’язаних матеріалом розділу виучуваного курсу. Таке компонування тесту дозволяє охопити широкий спектр досліджуваних питань і диференціювати якість засвоєння матеріалу. Новим є також розроблена адаптована система контролю результатів тестування, у якому передбачене внесення відповіді в тестовий файл у спрощеному виді – числа, простої формули або малюнка. У структурі модульного посібника відбиті вимоги і правила конструювання модуля:– комплексна мета, у якій надані якісні характеристики (пізнавальні й особистісні) результату вивчення модуля;– конкретизація мети в предметних "навчальних елементах", заданих стандартом утворення;– програма і рекомендації технологічних прийомів її вивчення;– конкретизація мети в еталонах і критеріях рівнів засвоєння, у завданнях підсумкового контролю;– еталони рішень для організації самоконтролю і взаємоконтролю.Пропонований метод тестування органічно вливається в методику модульно-рейтингової системи .Особливості пропонованої безальтернативної системи тестування розглянемо на прикладі тестів, складених з теми „Електромагнитні коливання та хвилі” . Нами розроблені тести по восьми розділах курсу фізики [ 2 ],. Кожний розділ містить у собі двадцять п’ять варіантів завдань, розрахованих на те, щоб кожний студент мав можливість працювати самостійно. Приклад тесту приведений у тексті разом з відповідями, що повинні вводитися студентами в спеціально підготовлені файли.Однією з особливостей тесту в структурі поданих завдань є те, що вони розбиті на три рівні зі зростаючою ступінню складності.Особливість і новизна пропонованих тестів пов’язана також з розробкою завдань, що припускають одержання рішення у вигляді відносних величин, що можуть бути зведені до відношення простих чисел. Ця особливість формулювання завдань має переваги, зв’язані з багатоваріантністю постановки, що суттєво при розробці масиву різних тестів однієї тематики, і, що є найбільш важливим, дозволяє вносить відповідь у відповідний файл тестуючої програми у вигляді числа, що доступно студентам з мінімальними навичками роботи на комп’ютері.Перший рівень включає три завдання, які розраховані на досить формальне засвоєння основних положень тестуючого розділу – знання рівняння фронту хвилі, частоти электромагнітних коливань та вміння знайти швидкість фронту хвилі, а також, знаючи зв’язок діелектричної та магнітної проникності та показник заломлення середовища, знайти швидкість поширення хвилі в середовищі.Відповідь на кожне з завдань оцінюється в один бал, а в цілому при повній відповіді на завдання І рівня можна вважати, що основні положення теми засвоєні і знання студента відповідають оцінці «задовільно».Другий рівень тестування включає завдання, що вимагають при їх розв’язуванні визначеного осмислювання законів електромагнітної індукції та застосувати методи розрахунку ЕРС індукції в контурі, та в постійному магнітному полі, а також уміння знаходити опір кола, та ємність конденсатора. Кожне завдання оцінюється двома балами.Розв’язування завдання ІІІ рівня припускає глибоке оволодіння матеріалом і володіння нетрадиційними методами рішення. Оцінюється кожне завдання трьома балами. У цілому тестування дозволяє перевірити готовність студентів на різних рівнях – від задовільного до відмінного.Приклади файлів для відповідей (вікна відповідей) приведені на прикладі тесту.Наприклад, по темі „Електромагнітні коливання та хвилі” один з варіантів тесту має такий вигляд: ЗавданняI рівня1) Відкритий коливальний контур містить ємність С0 = пФ та індуктивність L0 = нГн. Знайдіть довжину хвилі електромагнітного поля, яке випромінює цей вібратор.2) Знайдіть швидкість фронту електромагнітної хвилі, якщо задана довжина хвилі l = 1 мм і частота коливань v = 3×1011 Гц.3) Діелектрична сприйнятливість середовища лінійно залежить від напруженості електричного поля c = 10-2Е. Знайдіть показник заломлення середовища, якщо магнітна проникність m = 1, а напруженість поля дорівнює Е = 0,1 Н/Кл. Вікна відповідей 1)l =2)Vф =3)n = Завдання II рівня4) Трикутна дротяна рамка має рухому перемичку, яка переміщується з постійною швидкістю V. Рамка знаходиться в перпендикулярному магнітному полі В = В0t. Знайдіть відношення ЕРС індукції, яка виникає в контурі, та ЕРС у постійному полі В0. 5) При перемиканні в колі ключа в положення 2 (рис.) виникає розряд конденсатора. За час t = 1 с заряд конденсатора зменшився в число разів q/q0 = 2, де q0 – початковий заряд, q(t) = q – заряд у момент часу, що дорівнює t. Опір R = 1 Ом. Знайдіть час релаксації цього контуру tр і ємність С.Вікна відповідей4) 5) tр = С = З Вікна відповідей6)L = авданняIII рівня 6) Добротність резонансного контура Q = 0,01. Ємність С = 100 мкФ і опір R = 1 Ом. Зайдіть індуктивність контура.Алгоритм розв’язування задач. Перший рівень ступені складності.1. Розв’язокЗв’язок довжини хвилі та частоти має вигляд, Тоді, .2. Розв’язокРівняння фронту хвилі : ,звідси швидкість фронту хвилі :,де k – хвильове число , а кругова частота .Тоді, .3. Розв’язокПоказник заломлення середовища : ,де і  – діелектрична і магнітна проникності,, а = 1,то показник заломлення дорівнює .Швидкість поширення в середовищі ,де с – швидкість світла у вакуумі.Другий рівень складності.4. Розв’язокПотік магнітного поля, який пронизує систему, дорівнює,де S – площа замкненого контура в момент часу t, що дорівнює площі трикутника,де , , тобто Потік поля :ЕРС індукції : ЕРС індукції в постійному полі :.Відношення ЕРС дорівнює :.5 Розв’язокЗаряд (струм) в колі при замикании ключа змінюється за законом.Отже, . Логарифмуючи вираз, маємо , Враховуючи, що в колі, яке розглядається Для ємності маємо виразТретій рівень складності6. Розв’язок,де – власна частота,– напівширина контура.Звідси маємо i знаходимо L.Для полегшення роботи викладача при перевірці тестів, існують вікна відповідей з уже заздалегідь підрахованим результатом. Необхідно тільки звірити отриману студентом відповідь із запропонованою. Вікна відповідейВаріант № 1 Завдання I рівня1)l = 1 см2)Vф = 3×108 м/с3)n = 1,0005 ЗавданняIІ рівня4) 5) tр =1,4426 с С = 1,4426 Ф ЗавданняIІІ рівня6) L = 0,01 мкГн ЗавданняIІ рівня4) 5) tр =1,4426 с С = 1,4426 Ф

Підвищення рівня надійності і збільшення ресурсу машин та інших об’єктів техніки можливо тільки за умови випуску продукції високої якості у всіх галузях машинобудування. Це вимагає безперервного вдосконалення технології виробництва і методів контролю якості покриттів. У даний час все більш широкого поширення набуває 100%-вий неруйнівний контроль покриттів на окремих етапах виробництва. Для забезпечення високої експлуатаційної надійності машин і механізмів велике значення має також періодичний контроль їх стану без демонтажу або з обмеженим розбиранням, який проводиться при обслуговуванні в експлуатації або при ремонті.Висока якість машин, приладів, устаткування – основа успішної експлуатації, отримання великого економічного ефекту, конкурентоспроможності на світовому ринку. Тому комплекс глибоких знань і певних навичок в області контролю якості покриттів є необхідною складовою частиною професійної підготовки фахівців з машинобудування.Існуючі методики викладання інженерних дисциплін, як правило, не відповідають змінам у розвитку суспільства. У зв’язку з невеликим обсягом годин, що приділяються на вивчення дисципліни, й сучасними високими вимогам до рівня підготовки фахівців такий курс необхідно ввести не традиційним способом, а з використанням інформаційних технологій. Для цього:– студенти повинні мати попередню комп’ютерну підготовку;– викладач повинен розробити відповідну технологію навчання.Відомо [1], що під технологією навчання мається на увазі системна категорія, орієнтована на дидактичне застосування наукового знання, наукові підходи до аналізу й організації навчального процесу з урахуванням емпіричних інновацій викладачів і спрямованості на досягнення високих результатів у розвитку особистості студентів.Суть пропонованої технології полягає у створенні модульного середовища навчання (МСН) «Контроль якості покриттів» і впровадженні його у процес навчання, що забезпечує систематизацію навчання й формалізацію інформації. Метою технології є індивідуалізація навчання, а визначеність МСН полягає в її алгоритмічній структурі. Тому зміст МСН розроблений у вигляді систематизуючої ієрархічної схеми, куди увійшли основні розділи робочої програми курсу. Структура МСН складається з наступних блоків:1. «Методичне забезпечення дисципліни», у якому пропонуються відповідні дії, що сприяють засвоєнню інформації на заданому рівні:– першоджерела;– робоча програма;– робочий план;– опис дисципліни;– загальні методичні вказівки;– методичні вказівки до вивчення лекційного матеріалу;– методичні вказівки до виконання самостійної роботи;– методичні вказівки до виконання лабораторних робіт;– методичні вказівки до виконання домашнього завдання №1;– методичні вказівки до виконання домашнього завдання №2;– зразок титульної сторінки домашнього завдання.2. «Лекції», у якому представлені html-файли відповідного лекційного матеріалу, контрольні питання й тести до кожної теми:– дефекти і фізико-хімічні властивості покриттів;– оцінка механічних властивостей покриттів; класифікація видів і методів неруйнівного контролю (НК); візуально-оптичний, радіохвильовий і тепловий види НК;– вихореструмовий і радіаційний види неруйнівного контролю покриттів;– магнітний та електричний види НК покриттів;– акустичний метод НК покриттів;– НК покриттів проникаючими речовинами;– технологічні випробування покриттів;– методи і засоби статистичного контролю якості; автоматизація контролю якості покриттів.Викладання лекцій проводиться у режимі комп’ютерної презентації.3. «Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу» з тестами.Відомо, що викладач у процесі своєї роботи повинен не тільки передавати студентам певний об’єм інформації, але і прагнути сформувати у них потребу самостійно здобувати знання, застосовуючи різні засоби, зокрема комп’ютерні. Чим краще організована самостійна пізнавальна активність студентів, тим ефективніше і якісніше проходить навчання. Тому деякі матеріали, що відносяться до лекційних тем, пропонуються для самостійного вивчення. При цьому організований доступ студентів до розділів МСН без звернення за допомогою до викладача. При необхідності подальшого використання матеріалів МСН можна копіювати ресурси, компонувати, редагувати і згодом відтворювати їх.4. «Лабораторні роботи» з інструкціями з техніки безпеки при виконанні робіт у лабораторіях і при роботі на персональному комп’ютері й з тестами до кожної теми:– вплив товщини покриття на міцність деталі;– контроль мікротвердості покриттів;– моделювання технологічних випробувань покриттів;– контроль внутрішніх напружень покриттів;– вплив дефектів покриття на якість деталі;– корозійний та електрохімічний контроль якості покриттів;– використання х– та s–діаграм для визначення причин погіршення якості покриттів.5. «Домашні завдання» (умова з варіантами даних і методичні вказівки до виконання, зразок оформлення):– оцінити вплив мікротвердості покриття на міцність деталі;– оцінити вплив корозії покриття на міцність деталі.Для ефективного використання МСН необхідне його планомірне включення в учбовий процес. Тому ще на етапі тематичного планування були розглянуті варіанти можливого використання усіх модулів МНС.Для розвитку розумової діяльності студентів і виховання у них пізнавальної активності самостійну роботу потрібно добре методично забезпечити. У свою чергу, ефективність самостійної роботи студентів багато в чому залежить від своєчасного контролю за її ходом. Тому для оцінки ефективності використання ІКТ у учбовому процесі створена система визначення якості навчання і на її основі побудовані тестові процедури оцінки знань з усіх тем курсу. Перевірку і контроль знань студентів можна здійснити як під час занять, так й інтерактивно. Основними перевагами програми автоматизованого контролю знань є:– випадковий характер вибору тестових завдань, порядок проходження завдань і відповідей, що сприяє об’єктивності оцінок;– представлення варіантів відповідей у вигляді формул і малюнків, що дозволяє розширити коло текстових завдань;– диференційована оцінка кожного варіанту відповіді, що забезпечує детальний аналіз результатів тестування.Комп’ютерне тестування дозволяє [2] розширити можливості проведення індивідуально адаптованих процедур контролю і коректування знань конкретних тем, підвищити об’єктивності контролю знань студентів, забезпечити можливість проведення їх попереднього самоконтролю, підвищити рівень стандартизації вимог до об’єму і якості знань та умінь.Розв’язування експрес-тестів проходить під час лабораторних занять протягом фіксованого проміжку часу. Крім режиму контролю передбачений режим навчання.Важливим елементом навчання є використання моделюючих програм у процесі навчання. У цьому випадку студенти самостійно задають різні параметри задачі, що дає можливість детальніше перевірити характер поведінки моделі за різних умов.Особливістю МСН є застосування комп’ютерного моделювання для лабораторних робіт, оскільки постійні бюджетні проблеми останніх років виключають придбання необхідних установок і приладів. Моделювання контролю якості покриттів дозволило істотно наситити заняття експериментальним і теоретичним змістом. При цьому учбові і учбово-дослідницькі задачі розв’язуються як з формуванням практичних навиків у вивченні фізичних явищ, так і дослідницького мислення, а розроблені методичні вказівки дозволяють разом з типовими лабораторними роботами виконувати роботи евристичного змісту. І, що особливо важливо, використання ІКТ, методів комп’ютерного моделювання дозволяє істотно розширити можливості лабораторних робіт.Використання електронних лабораторних робіт дозволяє більш повно реалізувати диференційований підхід у процесі навчання, ніж роботи і завдання на паперових носіях. Це пов’язано з можливістю включення в роботи необхідної кількості завдань різного рівня складності або об’єму. Істотною перевагою є можливість легко адаптувати наявні роботи до нових версій програм, що з’являються [3].Домашні завдання також виконуються з використанням САПР: на етапі побудови 3D моделі деталі з покриттям студенти працюють в SolidWorks; потім, перейшовши до реальної конструкції, використовують SimulationXpress і SolidWorks Simulation (додатки для аналізу проектних розв’язків, повністю інтегровані в SolidWorks). Оформлення робочої документації досягається засобами Microsoft Office. Така організація роботи дозволяє у процесі навчання побудувати модель контролю якості покриттів на якісно новому рівні й підготувати студентів до використання сучасних інструментаріїв інженера.В SolidWorks Simulation студенти виконують наступне:– прикладають до деталей з покриттями рівномірний або нерівномірний тиск в будь-якому напрямі, сили із змінним розподілом, гравітаційні та відцентрові навантаження, опорну та дистанційну силу;– призначають не тільки ізотропні, а й ортотропні та анізотропні матеріали;– застосовують дію температур на різні ділянки деталі (умови теплообміну: температура, конвекція, випромінювання, теплова потужність і тепловий потік; автоматично прочитується профіль температур, наявний в розрахунку температур, і проводиться аналіз термічного напруження);– знаходять оптимальний розв’язок, який відповідає обмеженням геометрії та поведінки; якщо допущення лінійного статичного аналізу незастосовні, застосовують нелінійний аналіз– за допомогою аналізу втоми оцінюють ефект циклічних навантажень у моделі;– при аналізі випробування на ударне навантаження вирішують динамічну проблему (створюють епюру і будують графік реакції моделі у вигляді тимчасової залежності);– обробляють результати частотного і поздовжнього вигину, термічного і нелінійного навантажень, випробування на ударне навантаження й аналіз втоми;– будують епюри поздовжніх сил, деформацій, переміщень, результатів для сил реакції, форм втрати стійкості, резонансних форм коливань, результатів розподілу температур, градієнтів температур і теплового потоку;– проводять аналізи контактів у збираннях з тертям, посадок з натягом або гарячих посадок, аналізи опору термічного контакту.Змінюючи при чисельному моделюванні деякі вхідні параметри, експериментатор може прослідити за змінами, які відбуваються з моделлю. Основна перевага методу полягає у тому, що він дозволяє не тільки поспостерігати, але і передбачити результат експерименту за якихось особливих умов.Метод чисельного моделювання має наступні переваги перед іншими традиційними методами [4]:– дає можливість змоделювати ефекти, вивчення яких в реальних умовах неможливе або дуже важке з технологічних причин;– дозволяє моделювати і вивчати явища, які передбачаються будь-якими теоріями;– є екологічно чистим і не представляє небезпеки для природи і людини;– забезпечує наочність і доступний у використанні.Але щоб приймати технічно грамотні рішення при роботі з САПР, необхідно уміти правильно сприймати і осмислювати результати обчислень. Цілеспрямований пошук шляхом ряду проб оптимального або раціонального рішення у проектних задачах набагато цікавіший і повчальніший для майбутнього інженера, ніж отримання тільки одного оптимального проекту, який не можна поліпшити і ні з чим порівняти.При великій кількості варіантів проекту аналіз машинних розрахунків дозволяє виявити основні закономірності зміни характеристик проекту від варійованих проектних змінних і сприяє тим самим швидкому і глибокому вивченню властивостей об’єктів проектування.Упровадження сучасних САПР для контролю якості покриттів не тільки забезпечує підвищення рівня комп’ютеризації інженерної праці, але й дозволяє приймати оптимальні рішення. При створенні і використанні таких систем сучасний інженер повинен мати навички роботи з комп’ютерними системами, уміти розробляти математичні моделі формування параметрів оцінки якості покриттів.У цих умовах молодий інженер не має достатнього резерву часу для надбання на виробництві необхідних навичок моделювання складних процесів і систем – він повинен одержати такі навички у процесі навчання у вузі. Таким чином, йдеться про володіння прийомами постановки і розв’язування конструкторсько-технологічних задач сучасними методами моделювання.

Одним із основних завдань вищої школи, що знайшли відображення в Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», є формування особистості, здатної до самостійного вирішення проблем, самовизначення і творчого саморозвитку. Реалізація цього стратегічного завдання неможлива без модернізації навчального процесу з метою розвитку обдарувань, здібностей, індивідуальності студентів.Нові орієнтири розвитку вищої освіти – здійснення інноваційного підходу до освіти, оновлення її змісту, пошук нових методів підготовки, організації практики, засобів навчання тощо [1; 2].Сучасне суспільство, з одного боку, потребує дедалі глибшого особистісного розвитку людини, а з іншого – створює дедалі кращі передумови для цього. Процес глобалізації, який супроводжується розвитком сучасних інформаційних технологій, значно розширює комунікаційне середовище, в якому живе і функціонує людина, і разом з тим розширює можливості навчання.Особистісно-орієнтований підхід «передбачає нову педагогічну етику, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага, співробітництво. Ця етика ... зумовлює моделювання життєвих ситуацій, включає спеціально сконструйовані ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки, самопізнання ... Основою всіх перетворень має бути реальне знання дитячих можливостей, прогнозування потреб найближчого розвитку особистості»[3].Особистісно-орієнтований підхід в навчанні, по-перше, сприяє формуванню особистості майбутнього фахівця; по-друге, є одним із факторів підвищення якості та ефективності навчання.При організації навчального процесу за особистісно-орієнтованими технологіями основними орієнтирами мають бути наступні:відмова від абсолютизації моделі навчання і реалізація її індивідуалізованого варіанту;планування цілей навчання має бути комплексним, орієнтованим на особистість кожного студента;урахування рівня складності матеріалу та реальних навчальних можливостей студента;розвиток внутрішньої мотивації;стимулювання особистісного сенсу засвоюваних знань та умінь;розвиток пізнавальної та творчої активності;залучення до діалогу, організації і планування власної навчальної діяльності;відбір таких способів навчально-пізнавальної діяльності студента, які стимулюють розвиток його творчих здібностей;збагачення змісту навчання супутніми знаннями про навколишній світ;організація процесу самостійного навчання та саморозвитку.Тільки комплексне застосування вищезазначених принципів в освітньому процесі забезпечує досить високу його ефективність та особистісний розвиток студента.В Національному університеті біоресурсів і природокористування України загальну та неорганічну хімію студенти вивчають на першому курсі, тому в першу чергу виникає необхідність забезпечення їх адаптації до навчального процесу. Студенти з різним рівнем шкільної підготовки, різними здібностями та здатністю до сприйняття навчального матеріалу. Щоб визначити рівень шкільної підготовки студентів з дисципліни, ми проводимо невелику за обсягом та часом контрольну роботу «Збереження знань». Її результати допомагають спланувати подальшу роботу зі студентами. На підставі цих результатів, застосовуючи індивідуально-диференційований підхід, можна проводити корекцію знань студентів.У навчальних програмах усіх дисциплін за вимогами Болонського процесу збільшується частка самостійної роботи студентів, яка в умовах особистісно-орієнтованої освіти виступає як спосіб формування самостійної особистості [3].Організація самостійної роботи починається з ґрунтовного інструктажу, при якому кожен студент отримує індивідуальне завдання, що враховує його схильності, рівень знань та загальну ерудицію і т.д. Виконання завдання передбачає особисту ініціативу і самостійність виконавця.Так, індивідуальні завдання для самостійної роботи з хімії різного рівня складності:Перший рівень оволодіння знаннями – рівень знайомства з предметом. Це запам’ятовування і розпізнавання інформації, розрізнення об’єктів та їх властивостей. Він розрахований на студентів з невисокою успішністю. Наприклад, тестові завдання з теми «Розчини. Електролітична дисоціація та гідроліз солей»:1. Запишіть формули та розташуйте в порядку зростання сили кислоти: карбонатна, сульфатна, фосфатна, хлорна.2. Які з наведених електролітів у водному розчині дисоціюють ступінчасто (записати формули): сульфітна кислота, хром (ІІІ) сульфат, кальцій гідроксид, калій дигідрогенфосфат?3. Які з наведених солей гідролізують: магній нітрат, манган (ІІ) нітрат, барій нітрат, ферум (ІІІ) нітрат?Другий рівень оволодіння знаннями - рівень умінь. Це здатність самостійно виконувати дії на деякій множині об’єктів. Він розрахований на основну масу студентів із середньою успішністю. Приклади тестових завдань:1. Які йони можуть одночасно міститися в розчині:а) Fe2+ i SO42-; б) Ca2+ i SO42-; в) Cu2+ i SO42- ; г) Pb2+ i SO42 ?2. Які реакції проходять до кінця:а) CaCl2 + (NH4)2SO4; б) Al(NO3)3 + K2SO4; в) (NH4)2SO4 + Na2CO3;г) Ba(CH3COO)2 + Na2CO3?3. Вкажіть продукти гідролізу солі калій фосфату за першим ступенем (записати формули та рівняння реакцій).Третій рівень оволодіння знаннями - рівень творчості. Це продуктивна діяльність на багатьох об’єктах на основі свідомо використаної інформації про ці об’єкти, тобто розуміння діяти творчо. Третій варіант завдань розрахований на успішних студентів. Приклади тестових завдань:1. Під час розчинення у воді не змінюють реакцію розчину солі (записати формули): кобальт (ІІ) сульфіт; кальцій нітрит; алюміній бромід; літій карбонат.2. Скорочене йонне рівняння Zn2+ + CO32- → ZnCO3 відповідає реакції між: а) цинк хлоридом і кальцій карбонатом; б) цинк нітратом і калій карбонатом; в) цинк сульфідом і калій гідрогенкарбонатом; г) цинк нітратом і карбонатною кислотою.3. Встановіть відповідність між значенням рН та водними розчинами солей: А.рН  71.Zn(NO3)2;4.(NH4)3PO4;Б.рН  72.FeCl3;5.KNO3;В.рН  73.Rb2SiO3;6.SnCO3Завдання повинні враховувати майбутню спеціалізацію студентів, тобто бути професійно орієнтованими, а також міжпредметні зв’язки хімії з іншими дисциплінами. Метою самостійної роботи є формування самостійної особистості. Продуктивна особистісно-орієнтована самостійна робота стимулює креативний потенціал студента. Вона сприяє не тільки якісному запам’ятовуванню і засвоєнню навчального матеріалу, а й спонукає студентів до пошуку наукової інформації, а деяких - до самостійної наукової діяльності.Студенти, що добре навчаються, за бажанням мають можливість відвідувати наукові студентські гуртки, що працюють на кафедрі за різними напрямами, зокрема гурток «Чиста вода». Під керівництвом викладача вони вчаться працювати з науковою літературою, готують виступи на цікаві теми, доповіді на студентські конференції, проводять експериментальну роботу. Щорічно проводиться конкурс «Хімічний кросворд», круглі столи та ін.Дистанційні технології навчання дають змогу забезпечити студентів електронними навчальними ресурсами для самостійного опрацювання, завданнями для самостійного виконання, реалізувати індивідуальний підхід до кожного студента тощо. Використання таких технологій у навчальному процесі вищого навчального закладу вносить зміни в елементи традиційної системи освіти. Перш за все – у методику викладання всіх дисциплін. Це пов’язано з тим, що викладач перестає бути для студента єдиним джерелом отримання знань. Багато інформації можна знайти в мережі Інтернет та за її допомогою. Посилюється роль методів активного пізнання та дистанційного навчання. Доступність інформації сприяє розвитку умінь співставлення, синтезу, аналізу та ін. Використання дистанційних технологій змінює методику проведення аудиторних занять та організації самостійної роботи студентів.Існуючий в даний час рівень розвитку інформаційно-телекомунікаційних систем дозволяє реалізувати на практиці всі вищезазначені принципи особистісно-орієнтованого підходу в дистанційному навчанні.Доступність дистанційного навчання визначає глибину проникнення особистісно-орієнтованого підходу в освітній процес. Вона забезпечується: можливістю реалізації освітнього процесу у зручний для студента час; навчання може виконуватися дистанційно в повному обсязі, незважаючи на територіальну віддаленість; контролем освітнього процесу в режимі реального часу; можливістю створити для кожного студента персональний інформаційний навчальний простір.Така програма навчання складається з урахуванням особистісної мотивації студента. Її позитивні сторони та переваги:навчальна інформація може подаватися в різній формі: мовній, письмовій, візуальній та ін.;з урахуванням індивідуальних особливостей сприйняття того, хто користується нею;є можливості достатньо об’єктивно оцінити результати навчання на всіх його етапах;можна коректувати програму індивідуально в ході навчання з метою підвищення ефективності освітнього процесу.Для реалізації особистісно-орієнтованого підходу в дистанційному навчанні необхідно:Адаптувати існуючі методики застосування особистісно-орієнтованого підходу до сучасних комп’ютерних технологій введення, обробки, аналізу та подання інформації.Розробити інтелектуальну систему формування персонального інформаційно-навчального простору.Розробити методи динамічної адаптації програми навчання, що засновані на аналізі результатів проміжного контролю знань.Забезпечити постійно захищений доступ до персонального інформаційно-навчального простору на базі існуючих комунікацій.Опрацювати правовий статус оцінки результатів навчання.Таким чином, для ефективного використання дистанційних технологій у навчальному процесі потрібен системний підхід, який забезпечує вирішення завдань із технічним, програмним, навчально-методичним, кадровим, нормативно-правовим забезпеченням, управлінням процесом дистанційного навчання та розвитком дистанційних технологій [4].Інформаційні технології розвиваються дуже динамічно, так само динамічно має розвиватися і методика їх використання в навчальному процесі.Автори [4 ] виділяють чотири моделі використання інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій у навчальному процесі вищого навчального закладу:Моделі, що передбачають інтеграцію денної форми, інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій навчання.Моделі, що передбачають інтеграцію заочної форми навчання, інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій навчання.Заняття в он-лайн режимі з використанням відеоконференцсистеми (центральний офіс-регіональний офіс).Електронне спілкування, електронні варіанти друкованих посібників, електронні підручники (посібники), комп’ютерні презентації, навчальні компакт-диски, комп’ютерні програми навчального призначення.Для забезпечення студентів денної форми навчання електронними навчальними матеріалами, організації та керування самостійною роботою студентів, автоматизованого тестування використовють модель інтеграції денної форми навчання з інформаційно-комунікаційними та дистанційними технологіями навчання. У Національному університеті біоресурсів і природокористування України створено навчально-інформаційний портал на базі платформи дистанційного навчання Moodle.Електронні навчальні курси, які розробляються на платформі дистанційного навчання Moodle, складаються з електронних ресурсів двох типів: а) ресурси, призначені для подання студентам змісту навчального матеріалу, наприклад, електронні конспекти лекцій, мультимедійні презентації лекцій, методичні рекомендації тощо; б) ресурси, що забезпечують закріплення вивченого матеріалу, формування вмінь та навичок, самооцінювання та оцінювання навчальних досягнень студентів, наприклад, завдання, тестування, анкетування.Особистісно-орієнтований підхід забезпечує індивідуальний розвиток кожного, сприяє успішному навчанню, максимальному розвитку здібностей та обдарувань. Він забезпечує більш високі загальні та індивідуальні результати пізнавальної діяльності; активно впливає на розвиток пізнавальних здібностей, створює умови для того, щоб кожен міг успішно виконувати вимоги навчальної програми, подолати наявні недоліки та розвинути індивідуальні інтереси; забезпечити максимально продуктивну роботу всіх студентів.Однак в реальному навчальному процесі обставини змушують працювати не строго індивідуально, а з групою подібних студентів. Застосування дистанційних технологій дає можливість більше уваги приділяти індивідуальним потребам кожного студента, але відсутність живого спілкування ускладнює завдання викладача, тому що йому важче визначити індивідуальні потреби кожного студента. Тому необхідно поєднувати особливості та переваги особистісно-орієнтованого навчання із комп’ютерними технологіями, що дасть змогу уникнути деяких недоліків.

Збільшення кількості нафти і газу в Україні, що видобуваються з продуктивних горизонтів, є однією з найбільш важливих завдань розробки нафтових і газових родовищ. Застосування поверхнево-активних речовин (ПАР) з метою підвищення ступеня видобутку нафти і газу з надр є найбільш доступним способом (методом), а магнітний метод запобіганню відкладів парафіну у підземному свердловинному обладнанні та підвищення міжремонтного періоду є особливо актуальним для видобувних нафтових свердловин при їх експлуатації високо-парафінистими нафтами. Вказані методи не вимагає великих додаткових капіталовкладень і унікального чи дефіцитного устаткування, виробництво ПАР і постійних магнітів налагоджено в досить широких масштабах.

Спроектований пристрій є дефектоскопом, в основі якого – магнітопорошковий метод, на постійних магнітах з елементами оптимізації у вигляді лазеру. За допомогою цього пристрою можна проводити процедуру визначення параметрів інтегральних мікросхем.

Обґрунтовано вибір та показані переваги вентильних безконтактних двигунів постійного струму (БДПС) зі збудженням від високоенергетичних рідкісноземельних постійних магнітів при використанні їх у автоматизованих електроприводах (АЕП) автономних плавальних апаратів (АПА), зокрема, у системах електроруху таких апаратів. Показано, що застосування АЕП на основі БДПС дозволяє розширити тактико-технічні, експлуатаційні характеристики автономного плавального апарата, збільшити його енергетичні показники, підвищити надійність всієї системи автоматизованого керування електрорушієм. Основні відмінності запропонованого рішення заключні у відмові від використання у АЕП з БДПС дорогого датчика положення ротора (енкодера), проміжного координатного перетворювача, та використанні лише одного датчика загального струму силового інвертора. Створені передумови для технічної реалізації запропонованого рішення дозволяють побудувати декілька альтернативних варіантів принципових схем (технічних рішень) схем АЕП на основі БДПС, з попереднім математичним моделюванням, яке необхідне для налаштування й оптимізації режимів функціонування АЕП у складі автоматизованої системи електроруху АПА. Розроблено спрощену математичну модель запропонованого електроприводу, який функціонує на основі принципів підпорядкованого регулювання координат. Визначені основні параметри корекції контурів за відповідними координатами системи електроруху АПА. Створена математична модель дозволила використати принцип мінімальної апаратної надмірності для технічної реалізації схеми управління АЕП з вентильним БДПС. Показана послідовність розрахунку контурів регулювання та використано налаштування на модульний (технічний) оптимум, що забезпечує необхідне перерегулювання та час регулювання за всіма координатами системи електроруху. Представлений варіант технічної реалізації та вибору основних елементів системи АЕП оснований на принципі мінімальної апаратної надмірності. Такий принцип побудови АЕП на основі вентильного БДПС для системи електроруху АПА дозволяє зменшити вартість і масогабаритни показники АПА.

&lt;p&gt; Дані щодо впливу артеріальної гіпотонії (АГ) при вагітності на розвиток плода і новонародженого є неоднозначними і суперечливими, тому проведене нами дослідження є актуальним. Вивчали мінеральний та білковий обмін у 70 вагітних з АГ, а також у 50 жінок з нормальним артеріальним тиском на 16-24 та 32-40 тижні вагітності, та розповсюдженість карієсу у 80 дітей, народжених від матерів з АГ. Контрольну групу склали 50 дітей від матерів з фізіологічним перебігом вагітності. Показано, що на тлі АГ у вагітних спостерігається суттєве збільшення у сироватці крові калію та кальцію, незначне збільшення магнію, достатньо помітне зниження натрію та незначне - фосфору. Одночасно у вагітних з АГ спостерігалося зниження показників мікроелементів (мідь, марганець, цинк, кобальт). Підвищений рівень кальцію в крові вагітних з АГ можна розглядати як ризик розвитку остеопорозу у післяродовому періоді. Дослідження протеїнограми у вагітних з АГ показало підвищення рівня загального білка (Р&amp;lt;0,05), зростання кількості альбумінів (Р&amp;lt;0,05), зниження ^-глобулінів (Р&amp;lt;0,001), зниження у-глобулінів (Р&amp;gt;0,05), збільшення а2-глобулінів (Р&amp;lt;0,05) та в-глобулінів (Р&amp;gt;0,05). Зниження фракції у-глобулінів на тлі підвищеної кількості загального білка є однією з ознак зниження імунних процесів в організмі вагітних з АГ. Поширеність карієсу молочних та постійних зубів у дітей, народжених від матерів з АГ, складає 95,7 %, що є значно вище, ніж у дітей, народжених від матерів з фізіологічним перебігом вагітності (72,7 %).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;/p&gt;