Log in

Relevant bibliographies by topics / Посуд / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Посуд.

Journal articles on the topic 'Посуд'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Посуд.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Кротова, Тетяна, та Олександр Крюк. "СТИЛЕТВОРЧІ ЗАСАДИ ФОРМ СРІБНОГО І ФАРФОРОВОГО ПОСУДУ ХVIII – XIX СТОЛІТЬ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: культурологія) 46 (15 грудня 2023): 8–12. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v46i.665.

Full text

Abstract:

Розкрито основні стилеутворюючі засади форм срібного та тонкокерамічного посуду Європи й України у контексті продукції фарфору-фаянсу ключових мануфактур і заводів ХVIІI – ХІХ ст. Виявлено, що у першій пол. ХVIIІ ст. у культурі сервірування столу монархів та представників еліти провідних держав Європи домінувавсрібний посуд. При цьому у середині означеного століття простежувалося поєднання предметів дорогоцінного металу та фарфору китайського виробництва. Натомість вже з другої пол. ХVIIІ – упродовж ХІХ ст. срібний посуд повністю поступився порцеляні. З‘ясовано, що крім указаної «перестановки»

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Chechulina, Iryna. "Аттична чорнолакова кераміка з експозиції Миколаївського обласного краєзнавчого музею «Старофлотські казарми»". Eminak, № 1(33) (31 березня 2021): 204–18. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.1(33).502.

Full text

Abstract:

Аттична чорнолакова кераміка завжди привертала увагу дослідників своїми витонченими формами, вишуканим орнаментуванням та якістю покриття. Хоча ця категорія матеріалу належить до парадного столового посуду, знахідки його доволі чисельні. Цей посуд ввозився з Аттики e регіон Північного Причорномор’я протягом століть, і за цей час він став однією з найважливіших категорії імпорту до регіону. Колекція чорнолакового посуду, що експонується у Миколаївському обласному краєзнавчому музеї є репрезентативною, має як популярні, так і унікальні форми. Саме тому аналіз колекції представляє неабиякий інтер

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Kotenko, Viktoriia. "Орнаментація херсонеської кераміки в елліністичний час (семантика та поширення)". Eminak, № 1(33) (31 березня 2021): 244–52. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.1(33).505.

Full text

Abstract:

У статті розглядається столовий посуд, виготовлений у Херсонесі Таврійському в елліністичний час. Досліджується орнаментація виробів, запропоноване можливе трактування семантичного навантаження окремих елементів декору. Припускається взаємозв’язок мотивів розпису та міфологічних сюжетів, які також відобразилися і в інших проявах матеріальної культури полісу. З’ясовуються традиційні прийоми херсонеської орнаментики за доби еллінізму. Простежується поширення херсонеського орнаментованого столового посуду до полісів Північно-Західного Причорномор’я.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Editor, Editor. "ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ІДЕНТИФІКАЦІЙНИХ ОЗНАК КЕРАМІЧНОГО ПОСУДУ З МЕТОЮ КЛАСИФІКАЦІЇ ВІДПОВІДНО ДО УКТЗЕД". Товарознавчий вісник 1, № 12 (2019): 229–37. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-22.

Full text

Abstract:

Мета. Проведення аналізу сучасного стану нормативної документації щодокласифікації керамічних товарів згідно з УКТЗЕД, ефективності застосування митнимиорганами цих норм при вирішені спірних питань класифікації товарів та розробленняпропозицій щодо удосконалення класифікації цих видів товарів.Методика. При дослідженнях використовували нормативно-правові та законодавчіакти, дані відкритих джерел. Застосовувалися наукові методи пізнання та аналітичніметоди: систематизація, ідентифікація, узагальнення та класифікація.Результати. В статті розглянуто ряд питань стосовно товарознавчоїхарактеристики

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

ЧМІЛЬ, Леся. "6. КЕРАМІЧНИЙ ПОСУД ІЗ ГОНЧАРНОГО КОМПЛЕКСУ В УРОЧИЩІ АСКОЛЬДОВА МОГИЛА". Київськи збірники історії, археології, мистецтва та побуту, № II (10 грудня 2021): 163–79. http://dx.doi.org/10.55389/2786-5797.2021.ii.5.

Full text

Abstract:

Анотація Метою роботи є репрезентація колекції керамічного посуду, віднайденого в урочищі Аскольдова могила в 1997 р. археологічними розвідками І. Мовчана і С. Климовського. Колекція з тих пір не була опублікована і знаходилася у нерозібраному стані у Музеї історії м. Києва. Відсутність археологічної польової документації ускладнювала дослідний процес і реконструкцію первісної системи керамічного виробництва. Виявлені зразки посуду свідчать про кілька гончарних майстерень, що працювали тут одночасно. Порівняння виявленого гончарного горна з відомими теплотехнічними спорудами цього часу дало до

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Chechulina, Iryna. "Зовнішній штампований орнамент на аттичній чорнолаковій кераміці з Ольвії". Eminak, № 1(25) (7 квітня 2019): 127–37. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2019.1(25).214.

Full text

Abstract:

Штампований і врізний орнамент належить до найбільш поширених методів орнаментації чорнолакової кераміки. Ці методи орнаментації використовували з середини V ст. до н.е. до елліністичного періоду, техніка поширилася від Афін до Італії. Штампами могли прикрашати посуд як всередині, так і ззовні. Зовнішні штампи зустрічаються набагато рідше, ніж внутрішні. Аналіз чорнолакового посуду з Ольвії показав, що лише декілька відсотків штампованого посуду мають штампи по зовнішній стороні. Проте матеріал репрезентує всі зміни у морфології й орнаментації, що характерні класичних екземплярів. Це ще

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Мельник, А. М. "Пластиковий посуд - зона ризику!.." Безпека життєдіяльності, № 12 (2009): 27–29.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Івашків, Галина. "Кераміка Влодави і Павлова: історія, типологія, художні особливості". TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych 6 (13 грудня 2021): 317–31. http://dx.doi.org/10.31743/teka.13369.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено історію розвитку гончарства Влодави та Павлова до середини ХХ століття. Значні поклади глини, особливо багатої окисами заліза, давали змогу місцевим майстрам виготовляти передусім димлені вироби. У ХVІ ст. гончарний цех у Влодаві отримав великі привілеї, виробляючи різні види посуду. Мальована кераміка у Павлові з’явилася завдяки гончарям із Прикарпаття, зокрема з Кут (колишнє Станіславівське воєводство; зараз Івано-Франківська область). Визначено основні типологічні групи кераміки (посуд, предмети інтер’єру церков і помешкань – вази, скарбонки, а також іграшки), названо ім

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Чорний, А. М. "Скляний посуд Черняхівської культури : (історіографічний аспект)". Археологія, № 1 (2015): 125–44.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Лішунов, М. В. "Пластиковий посуд: більше шкоди чи користі?" Безпека життєдіяльності, № 5, травень (2018): 38.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Мотиль, Р. "Глиняний посуд епохи неоліту на теренах України". Народознавчі зошити, № 4 (100), липень - серпень (2011): 629–34.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Пономарьова, І. "Посуд та домашнє начиння греків Приазов"я". Народна творчість та етнологія, № 5 (369), вересень - жовтень (2017): 6–11.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Водотика, Сергій. ""Вино ісламу" в Україні". City: History, Culture, Society, № 16 (2) (2 листопада 2023): 115–20. http://dx.doi.org/10.15407/mics2023.02.115.

Full text

Abstract:

Рецензія на: Нечитайло, Павло. Османська кав’ярня в Кам’янці-Подільському.Том І: Польові роботи, керамічний посуд, люльки. Київ; Кам’янець-Подільський: Охоронна археологічна служба України, 2022. 296 с. (Превентивна археологія в Україні, вип. 1)

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Щербань, О. "Глиняний посуд у "Конотопській відьмі" Григорія Квітки-Основ"яненка". Чумацький шлях, № 4 (2010): 27–28.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Щербань, О. "Глиняний посуд Наддніпрянщини як складова традиційної культури харчування українців". Народознавчі зошити, № 2 (128), березень - квітень (2016): 389–97.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Щербань, Олена. "Глиняний посуд - атрибут весільного обряду Полтавщини (ХІХ - ХХ ст.)". Берегиня, Ч. 2 (65) (2010): 16–23.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Дзюба, О. "Посуд як складова культури харчування козацької старишини XVIII століття". Народна творчість та етнологія, № 3 (385), травень - червень (2020): 63–71.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Peliashenko, K. Yu, and P. Ya Havrysh. "Hand-made Pottery from Knyshivka Hill-fort." Archaeology, no. 1 (March 23, 2018): 91–101. http://dx.doi.org/10.15407/archaeologyua2018.01.091.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Щербань, О. "Глиняний посуд. Один із головних предметів оформлення столу для народної трапези". Наша Берегиня, № 3 (2012): 48–51.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Ponomariova, Iryna. "Tableware and Houseware of the CisAzov Greeks." Folk art and ethnology, no. 5 (October 30, 2017): 6–11. http://dx.doi.org/10.15407/nte2017.05.006.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Horbenko, Kyrylo, та Oleksandr Smyrnov. "Структура та характер приміщення № 21 городища Дикий Сад". Eminak, № 1(25) (7 квітня 2019): 9–29. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2019.1(25).208.

Full text

Abstract:

У статті розкрито особливості приміщення № 21, що розташовувалося на території «ближнього передмістя» городища доби фінального бронзового віку Дикий Сад у місті Миколаїв. Охарактеризовані архітектурна структура та принципи будови, а також особливості внутрішнього заповнення ям. Проаналізовано матеріальні предмети (керамічний посуд, вироби з кістки, рогу, глини, каменю, бронзи), що зафіксовано у культурному шарі. Встановлено, що приміщення № 21 було господарсько-виробничою майстернею зі складною системою багатофункціональних ям (стовпові, господарські, виробничі, ритуальні).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Гейко, Анатолій. "Глиняний посуд у поховально-поминальній обрядовості лісостепового населення скіфського часу Дніпровського Лівобережжя". Scientific journal "Archaeological ceramology", № 1-2 (31 січня 2022): 111–25. http://dx.doi.org/10.52213/archaeologicalceramology.vi1-2.65.

Full text

Abstract:

Розглянуто використання глиняного посуду в поховальних та поминальних обрядах населенняскіфського часу Дніпровського Лісостепового Лівобережжя. Простежено, що вироби місцевого таімпортного походження були досить частою знахідкою в насипах курганів, а також у ровах, що їхоточували. Ці глиняні артефакти пов’язані з очисними ритуалами, напутніми дарами й тризною. The use of clay pottery in the Scythian population’s burial and memorial rituals of the Dnipro Left-Bank Forest-Steppe Region is considered in the article. It has been traced that the locally made productsand imported antiques were

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

ЧМІЛЬ, Леся. "ДО ПИТАННЯ ПРО КЕРАМІЧНИЙ ПОСУД ТЕХНІЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ XVII—XVIII СТ." Київськи збірники історії, археології, мистецтва та побуту, № V (6 листопада 2024): 7–13. https://doi.org/10.55389/2786-5797.2024.01.01.

Full text

Abstract:

Проаналізовано три різновиди спеціального посуду, який міг використовуватися для перегінки та виготовлення хімічних і лікарських речовин у ранньомодерний період. Горщики з отворами у дні могли застосовувати для низхідної дистиляції — видобування рідких речовин із рослинної сировини. Маленькі тиглі з трикутними отворами слугували для нагрівання і плавлення різних речовин. Велика керамічна посудина з п’ятьма короткими трубочками могла бути ковпаком до перегінного апарату, який використовували під час виробництва горілки на тогочасних підприємствах — винокурнях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Robotko, A., A. Chorna, and A. Shulga. "EDIBLE UTENSILS IS CARING ABOUT THE ENVIRONMENT FUTURE OF THE PLANET." Scientific Works of National University of Food Technologies 25, no. 2 (2019): 225–33. http://dx.doi.org/10.24263/2225-2924-2019-25-2-24.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

LISNENKO, Oleksandra. "COMMON UTENSILS IN RELIGIOUS CEREMONIES: SAFETY ISSUES." Sophia. Human and Religious Studies Bulletin 24, no. 2 (2024): 14–19. https://doi.org/10.17721/sophia.2024.24.3.

Full text

Abstract:

B a c k g r o u n d . The COVID-19 pandemic has brought to light the issue of the safety of using shared utensils in religious ceremonies. Compilation and systematization of the reports of specialized experts and scientists made it possible to reveal the role of the Eucharistic cup, altars, protective glass for objects of honor, crosses in the spread of infectious diseases. As far as we know, this scientific investigation is the first attempt in domestic religious studies to involve in the study of issues of religious-infectious safety messages from the specialized scientific literature in the

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Волкова, Е. В. "THE METHODOLOGY FOR SINGLING OUT VESSELS MADE BY ONE CRAFTSMAN." Краткие сообщения Института археологии (КСИА), no. 261 (December 4, 2020): 328–42. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.0130-2620.261.328-342.

Full text

Abstract:

Статья посвящена новым, дополнительным критериям выделения посуды одного мастера. Экспериментально было доказано, что тулово сосуда - наиболее устойчивая его часть. А из его параметров наиболее устойчивым оказался максимальный диаметр. Используя два параметра тулова: его общую пропорциональность и максимальный диаметр, автор выделил из всей посуды Волосово-Даниловского могильника посуду, сделанную по одной и той же форме-модели. Сопоставление сосудов, сделанных по одной форме-модели, с одинаковыми исходным сырьем, составом формовочной массы сосудов и составом шамота в ней позволило выделить по

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Kurzenkova, Alla, та Maksym Kurzenkov. "Керамічні вироби пізньосередньовічного та нового часів літописного городища Чорнобиль (за матеріалами археологічних досліджень 2020 року)". Eminak, № 4(36) (31 грудня 2021): 29–39. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.4(36).554.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано чорнобильську колекцію керамічних виробів пізньосередньовічного та нового часів, виявлених під час археологічних досліджень літописного городища Чорнобиль у 2020 р. з метою введення археологічного матеріалу до наукового обігу, зважаючи на його інформативну перспективність. Стисло подано аналіз знахідок виявлених із заповнень об’єктів. Вдалося виявити 350 фрагментів керамічних виробів та ідентифікувати 105 форм. Серед форм найбільш численною групою є кухонний посуд, що становить 62,8%. Дослідження засвідчило, що чорнобильська колекція представлена також керамічною пласти

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Горбенко, Кирило. "Залишки будівельних споруд «цитаделі» городища Дикий Сад". Старожитності Лукомор'я, № 1 (8 серпня 2020): 5–44. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2020.1.9.

Full text

Abstract:

Розглядається характер, структура та конструктивні особливості залишків будівельних споруд «цитаделі» городища доби фінального бронзового віку Дикий Сад (13/12-12/11 ст. до н.е.). Надається локалізація й опис характерних речей у заповнені та закритих комплексах споруд (керамічний посуд, предмети з глини, бронзи, каменю, кістки та рогу). Усі споруди «цитаделі» є характерними (окрім рову) для пам’яток Північно-Західного Причорномор’я доби пізньої бронзи. При цьому, принцип розміщення будівель, враховуючи оборонні споруди навколо «цитаделі», вказує й на традиції, що характерні для схі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Щербань, О. "Глиняний посуд у традиційній культурі харчування українців через призму наукового дослідження Варвари Щелоковської". Народна творчість та етнологія, № 5 (351), вересень - жовтень (2014): 28–34.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Сержант, Людмила. "ГОНЧАРСЬКИЙ ЗООМОРФНИЙ ПОСУД ЧЕРНІГІВЩИНИ КІНЦЯ ХІХ – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ ЯК ХУДОЖНЄ ЯВИЩЕ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management), № 2 (2023): 42–49. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2023.2.6.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Горбенко, Кирило, та Юрій Жирок. "Структура та характер приміщення № 22 городища Дикий Сад". Старожитності Лукомор'я, № 2 (30 квітня 2022): 5–28. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2022.2.143.

Full text

Abstract:

Розглядається характер, структура та конструктивні особливості приміщення № 22, що розташовується в межах території «ближнього передмістя» городища доби фінального бронзового віку Дикий Сад (13/12–12/11 ст. до н.е.). Аналізуються особливості будови кам’яних фундаментів стін приміщення, характер і структура заповнення господарських ям. Надається локалізація й опис характерних матеріальних предметів (керамічний посуд, бронзові речі, вироби з каменя та рогу), зафіксованих у заповненні приміщення та господарських ям. Приміщення № 22 є характерним як для самого укріпленого поселення Дикий Сад

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Нorbenko, Kyrylo, та Igor Pistruil. "Приміщення № 25 городища Дикий Сад". Eminak, № 1(29) (7 квітня 2020): 324–41. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.1(29).396.

Full text

Abstract:

Розглядаються конструктивні особливості приміщення № 25, що розташовувалося на території «цитаделі» городища доби фінального бронзового віку Дикий Сад (кінець 13-11 ст. до н.е.). Охарактеризовано архітектурну структуру та принципи будови приміщення, а також особливості внутрішнього заповнення ям. Проаналізовано матеріальні предмети (керамічний посуд, вироби з кістки, рогу, каменю, бронзи), що зафіксовано у культурному шарі. Найбільш знакові знахідки: роговий псалій, кременевий серп і кам’яні предмети антропоморфної форми. Окремо аналізується саме кременевий серп, що є першою подібною зна

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Dziuba, Olena. "Tableware as a Component of Nourishment Culture of the 18th-Century Cossack Offecer Staff." Folk art and ethnology, no. 3 (June 30, 2020): 63–71. http://dx.doi.org/10.15407/nte2020.03.063.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Сомов, Анатолий Владимирович. "О культурной принадлежности неолитических памятников Устья Камы". Археология Евразийских степей, № 6 (20 грудня 2024): 60–68. https://doi.org/10.24852/2587-6112.2024.6.60.68.

Full text

Abstract:

В статье поднимается вопрос о культурной принадлежности неолитических комплексов Устья Камы. Выявленные здесь накольчатые и гребенчатые керамические комплексы первоначально были отнесены А.Х. Халиковым к волго-камской культуре. Однако позднее большинство исследователей стали относить эти коллекции к различным неолитическим культурам, имеющим разные истоки своего формирования. Так, накольчатая посуда находит аналогии в материалах южной части лесостепного Поволжья, в то время как гребенчатый комплекс связан с неолитическими коллективами Среднего и Верхнего Прикамья. При этом фиксируется не тольк

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Школьна, Ольга Володимирівна. "ПАШОТНИЦІ ТА КОДЛЕРИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ФАРФОРІ-ФАЯНСІ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 45 (17 грудня 2021): 46–53. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247342.

Full text

Abstract:

Мета дослідження — окреслити специфіку форм для подачі яєць, виконаних у фарфорі та фаянсі, у французькій та англійській традиціях, поширених в Україні. Методологія дослідження включає принцип всебічності, мистецтвознавчий і культурологічний підходи; основні засади дослідження базуються на онтологічному, аксіологічному, герменевтичному, типологічному методах та методі мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна полягає у порівнянні конструкції та функції означених предметів, уточненні даних щодо випуску означеної продукції провідними європейськими підприємствами. Висновки. Охарактеризовано худо

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Колединський, Леонід. "Кухонний, столовий і тарний посуд IX–XVII століть з Вітебська (за матеріалами розкопок Верхнього замку)". Scientific journal "Archaeological ceramology", № 1-2 (31 січня 2022): 59–88. http://dx.doi.org/10.52213/archaeologicalceramology.vi1-2.62.

Full text

Abstract:

Глиняний посуд IX–XVII століть з розкопок Верхнього замку Вітебська поділяється накухонний, столовий і тарний. Кухонний посуд IX–XI століть представлено винятково горщиками,кухонна кераміка XII–XIII століть – горщиками, латками, сковородами, мисками, трапляютьсяпокришки горщиків. Кераміка цього часу має аналоги на великому просторі Руси. Модифікаціякухонного посуду відбулася впродовж XIV–XVI століть. XVII століття представлено широкимасортиментом кухонної, столової та тарної кераміки: кухонним посудом (полив’яні ринки,горщики й макітри /біл. – «макотры»/ без поливи); столовою керамікою (полив’

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Андрєєва, С. С., Є. П. Пивоваров, М. Б. Колеснікова та А. М. Дихтярь. "ВПЛИВ СУЧАСНИХ ФОРМАТІВ ЗАКЛАДІВ РЕСТОРАННОЇ ІНДУСТРІЇ НА РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОДУКЦІЇ ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВА". Scientific bulletin of the Tavria State Agrotechnological University 15, № 1 (2025): 251–58. https://doi.org/10.32782/2220-8674-2025-25-1-30.

Full text

Abstract:

У статті проведено аналіз сучасних форматів закладів ресторанної індустрії, а також порівняння форматів в європейських країнах з українськими закладами згідно з ДСТУ 4281:2004. У ході аналізу визначено, що заклади ресторанної індустрії поділяються на формати; «Fine dining» або «Luxury»; «Casual dining» та «Quick Service Restaurant». Проведено аналіз щодо відповідності меню, страв до концепції закладу відповідного формату. У результаті експериментальних досліджень розроблено технологію супів-пюре для закладів формату «Fast food» із використанням легкотекучого модифікованого крохмалю «Nistatyl C

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Щербань, О. "Глиняний посуд в українській селянській трапезі: від народного до псевдоелітарного (остання чверть XIX - початок XXI століття)". Народознавчі зошити, № 1 (103), січень - лютий (2012): 59–61.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Kolesnychenko, A. N. "Glass Vessels of the 5th — 1st Centuries BC from Excavation of Tyras." Archaeology, no. 1 (March 23, 2018): 102–11. http://dx.doi.org/10.15407/archaeologyua2018.01.102.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Koval, L. М., V. S. Tserklevych, and N. А. Antoshkova. "Fast food trends in the first quarter of the XXI century: "millennials" consumer demands and edible tableware." Entrepreneurship and Trade, no. 25 (2019): 45–53. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2019-25-06.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Pshenychnyi, Yurii, Andrii Bardetskyi, and Volodymyr Marchuk. "POTTERY WITH SCRATCHED LETTERS OF XVII–XVIII CENTURIES FROM VOZNESENSKYI MONASTERY NEAR DUBNO." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu "Ostrozʹka akademìâ". Serìâ Ìstoričnì nauki 1, no. 34 (2023): 6–12. http://dx.doi.org/10.25264/2409-6806-2023-34-6-12.

Full text

Abstract:

Archaeological excavation of ancient Dubno monasteries, founded by dukes Ostrozki, much disclose the history of these places. In their time, they defined original culture-religion character of the town. Investigation on the territory of Voznesenskyi monastery with large square in 2018–2022 gave possibilities to analyze large items from end of XVI – first third of XIX cc. There were the original fragments of pottery found among ceramic complexes. They have scratched letters in graffiti technique. Total found six specimens of pottery with such kinds of marks. The territorial and chronological fr

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Horbenko, Kyrylo. "Будівельні споруди південної частини «цитаделі» городища Дикий Сад". Eminak, № 1(33) (31 березня 2021): 36–66. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.1(33).491.

Full text

Abstract:

Розкрито конструктивні особливості будівельних споруд № 24 та 24-а городища Дикий Сад, що розташовувалися у південній частині «цитаделі». Охарактеризовані структура та принципи будови, а також особливості внутрішнього заповнення ям. Проаналізовано матеріальні предмети (керамічний посуд, вироби з кістки, рогу, глини, каменю, бронзи), що зафіксовані у культурному шарі споруд. Встановлено, що приміщення № 24 можна віднести до житлових (наземних) споруд з набором стовпових, господарських і господарсько-ритуальних ям. Приміщення 24-а, виходячи з конструктивних особливостей, характеру та запов

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Лифанов, Николай Александрович. "Селище Брусяны III – средневековое поселение на Самарской Луке (раскопки 2018 г.)". Археология Евразийских степей, № 6 (27 грудня 2022): 227–39. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2022.6.227.239.

Full text

Abstract:

В статье рассматриваются археологические материалы, полученные при проведении в 2018 г. раскопок селища Брусяны III, расположенного в юго-западной части Самарской Луки. Материалы относятся к различным эпохам от каменного века до развитого средневековья. Наиболее репрезентативными оказались находки двух периодов: хазарского и золотоордынского. Для первого из них характерны фрагменты посуды т.н. «севрюкаевского» типа, изготовлявшейся скотоводческим населением Самарской Луки конца VIII–IX вв. К периоду XIII–XIV вв. относится керамика групп I (гончарная посуда, изготовленная в традициях Волжской Б

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Сайпов, Садулла Турсынбаевич. "Кухонная посуда Южного Приаралья в золотоордынское время". Археология Евразийских степей, № 3 (30 червня 2022): 81–89. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2022.3.81.89.

Full text

Abstract:

В статье рассматривается технологические и типологические признаки, орнаментальные мотивы неполивной керамики кухонного назначения, найденные при археологических раскопках на Южноприаральских городищах, относящиеся к периоду Золотой Орды. В основном описывается кухонная керамика представленная из золотоордынских кварталов городищ Миздахкана, Джампыккалы, Пулжая и других памятников левобережный части дельты Амударьи. Особое внимание уделяется технологическим и типологическим признакам, орнаментальным мотивам кухонной посуды. Доказывается, что кухонная посуда занимает своеобразное место среди не

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Tarasenko, N. L., N. O. Savina, V. M. Britsun та N. V. Оstanina. "ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВИХ КІЛЬКОСТЕЙ МИЙНОГО ЗАСОБУ NEODISHER LABOCLEAN PLM НА ЛАБОРАТОРНОМУ ПОСУДІ". Фармацевтичний часопис, № 1 (28 лютого 2020): 42–50. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.1.10903.

Full text

Abstract:

Мета роботи. Опрацювання простих експрес-підходів для визначення залишкової кількості мийного засобу Neodisher LaboСlean PLM в лабораторному посуді, заснованих на використанні фармакопейних методів (перевірки питомої електропровідності і теста «речовин, що окиснюються»), і оцінювання якості миття посуду дезінфекційно-мийним автоматом. Матеріали і методи. Воду дистильовану і дейонізовану отримано, відповідно, з аквадистилятора GFL2008 і системи Millipore Direct-Q 3 UV. Використовували розчини мийного засобу Neodisher LaboСlean PLM. Кондуктометричні дослідження проводили на кондуктометрі H

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Волкова, Е. В. "«ONE CRAFTSMAN’S» VESSELS FROM THE CERAMIC ASSEMBLAGE OF THE BALANOVO CEMETERY." Краткие сообщения Института археологии (КСИА), no. 264 (December 3, 2021): 388–406. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.0130-2620.264.388-406.

Full text

Abstract:

Статья посвящена дальнейшей разработке методических приемов выделения посуды, изготовленной условно «одним мастером». Используя методику выделения посуды «одного мастера» по формам-моделям, апробированную на посуде из Волосово-Даниловского могильника фатьяновской культуры, автор выявил по керамическому комплексу Балановского могильника эпохи бронзы 15 гончаров, делавших горшки, трех мастеров, изготовлявших амфоровидные сосуды, и одного, производившего миски. Предполагается, что в рамках одного поколения работали 4-5 мастеров. По изученным материалам реконструируется глубоко зашедший в результа

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Кулькова, Марианна Алексеевна, Майя Тарасовна Кашуба та Александр Михайлович Кульков. "Феномен гончарства в среде ранних кочевников («киммерийцев») Северного Причерноморья". Археология Евразийских степей, № 4 (31 серпня 2023): 280–93. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2023.4.280.293.

Full text

Abstract:

В конце Х – IX в. до н.э. в степной зоне Северного Причерноморья появляются сообщества ранних кочевников («киммерийцев»). В их погребениях была обнаружена лепная посуда разного качества и разнообразных форм. В связи с этим возникает вопрос о месте и роли гончарных технологий в среде мобильного раннекочевого населения степи раннего железного века. Исследования посуды из шести разных погребений (Маяки 5/1, Кут 32/7, Лиманцы 3/3, Суворово 6/1, Семёновка 2/1, Великодолинское 1/5) были проведены с помощью естественно-научных методов: петрографический анализ, рентгено-спектральный флуоресцентный ана

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Недашковский, Леонард Федорович, Игорь Викторович Волков та Марат Баязитович Шигапов. "Древнерусская керамика с Багаевского селища". Археология Евразийских степей, № 3 (30 червня 2025): 106–20. https://doi.org/10.24852/2587-6112.2025.3.106.120.

Full text

Abstract:

В статье рассматривается древнерусская керамическая посуда с Багаевского селища, располагающегося в Саратовском Правобережье Волги и датирующегося второй половиной XIII–XIV в. Находки древнерусской керамики на раскопе I на Багаевском селище составляют 28,7% от всей керамической посуды. В 19 из 52 всех исследовавшихся ям (почти в трети из них), древнерусская посуда количественно преобладает над золотоордынской. Цвет посуды коричневый, серый или белый. Керамика равномерного обжига количественно несколько уступает керамике, имеющей темную прослойку в средней части излома. Комплекс убедительно сви

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Батуева, Надежда Сергеевна, Раиса Витальевна Шардина та Андрей Васильевич Данич. "Погребальная керамика Баяновского I могильника". Археология Евразийских степей, № 1 (29 лютого 2024): 297–304. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2024.1.297.304.

Full text

Abstract:

Статья посвящена изучению керамической коллекции опорного для Пермского Предуралья памятника ломоватовской археологической культуры IX – первой половины X в. – Баяновского I могильника. За 17 лет исследований, погребальная посуда не подвергалась тщательному анализу. В статье проанализированы основные технологические и морфологические характеристики 69 лепных керамических сосудов, найденных в погребениях Баяновского I могильника. Исследование технологии изготовления сосудов было проведено в рамках историко-культурного подхода, разработанного А.А. Бобринским. В итоге исследования было выяснено,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Щербань, О. В. "Глиняний посуд у народній культурі харчування українців Центральної та Східної України ХІХ-ХХ ст. як об"єкт музеологічних студій: соціально-комунікативний аспект". Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації, вип. 51 (2017): 61–67.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!