Academic literature on the topic 'Потужність теплова'

Анотація. Запропонована нова методика розрахунку конструкції сонячного геліоколлектора, який перетворює сонячну енергію для отримання тепла. В ній пропонується застосовувати коефіцієнт заміщення, який означає відношення теплоти, отриманої системою в результаті сонячного випромінювання, до повного теплового навантаження всієї системи, тобто приймити до уваги не тільки теплові втрати самого геліоколектора, но і втрати самої системи на яку працює геліоколлектори. Це дозволяє розраховувати ефективність усієї системи перетворення сонячної енергії в теплову. Пропонується класифікація систем, які використовують сонячну енергію з використанням колектора для вироблення тепла, Розглянуто різні варіанти принципових схем геліоколектора, а також різні варіанти його теплосприймаючої поверхні. Розглянуто вплив конструкції геліоколлектора на величину теплових втрат. Під час визначення коефіцієнта теплових втрат геліококолектора застосовується метод послідовних наближень. Під час визначення теплових втрат необхідно враховувати нерівномірність розподілу температури в перерізі геліоколектора. Для цього пропонується вираз для відповідного коефіцієнта. Зниження теплових втрат поглинаючої поверхні досягають встановленням прозорого покриття, яке повинно добре пропускати крізь себе сонячне випромінювання і утворювати повітряний прошарок, виконуючий роль термічного опору. Крім цього, покриття захищає теплосприймаючий елемент від дощу, снігу, граду і тому має бути достатньо міцним. Запропонована проектна методика розрахунку сонячного колектора дозволяє отримати такі його параметри: площу геліоколектора, кількість модулей, що входять до складу геліоколектора , теплові втрати в геліоколекторі, корисну потужність, надану теплоносію в геліоколекторі, температуру теплоносія на виході зі сонячного колектора. Вміння якісно розраховувати такий основний елемент сонячної енергоустановки, як геліоколектор, має велике практичне значення. Воно дозволяє швидко і досить точно розраховувати основні параметри всій сонячної енергетичної установки (СЕУ) в різних випадках її широкого застосування.

В останні роки сонячні системи гарячого водопостачання викликають усе більший практичний інтерес. Їхнє використання дозволяє знизити пікові навантаження в традиційних системах гарячого водопостачання, альтернативно – замінити останні, забезпечуючи зниження шкідливих викидів у навколишнє середовище. Основним елементом такої системи є рідинний сонячний колектор. На ринку представлений великий вибір сонячних колекторів, проте висока вартість таких систем є одним із факторів, що стримує їх повсякденне використання. Використання полімерних матеріалів у конструкції сонячних колекторів (абсорбера й прозорого покриття) дозволяє суттєво знизити їхню вартість і вагу. Розрахункову ефективність сонячних колекторів досліджують при сонячному випромінюванні вище 800 Вт/м2, але реальні умови його експлуатації скоріш за все будуть нижче номінальних. Для кращого розуміння поведінки плоского полімерного сонячного колектору в реальному середовищі, та виборі його оптимальних геометричних і режимних параметрів, авторами було проведено порівняльне експериментальне дослідження двох таких колекторів, проте з різною величиною повітряного зазору (10 і 25 мм) між теплоприймачем і прозорим покриттям. Як результат, було визначено: коефіцієнт корисної дії, оптичну ефективність, та сумарний коефіцієнт теплових втрат. Був виконаний також аналіз розподілу температур у баку-теплоакумуляторі у верхній і нижній його частинах. За результатами експерименту було відзначено відсутність суттєвої різниці в ефективності сонячних колекторів при зменшенні повітряного зазору з 25 мм до 10 мм в однакових польових умовах. Розрахунок ефективності сонячної системи гарячого водопостачання проводився з урахуванням витраченої енергії на роботу насоса. На основі даних по будівельній кліматології для м. Одеса щодо величини сонячної радіації, авторами була визначена денна та річна теплова потужність сонячної системи гарячого водопостачання

Основними факторами, які визначають ефективність і довговічність пари тертя барабанно- і дисково-колодкових гальм транспортних засобів є сила тертя, виникаюча між диском (барабаном) і фрикційними накладками колодок. Інтенсивний фрикційний розігрів призводить до зниження властивостей міцності поверхневих шарів металевих фрикційних елементів і полімерних накладок, змінює динамічний коефіцієнт тертя, інтенсифікує процес зношування контактуючих елементів. У той самий час інтенсивність зношування пар тертя гальм значною мірою залежить від питомих навантажень і поверхнево-об'ємних температур у зоні контакту, швидкості ковзання, конструктивних параметрів вузла тертя. Для встановлення закономірностей розподілу густини ймовірностей експлуатаційних параметрів гальм спочатку розглянуто приблизний склад фрикційних матеріалів, що використовуються для виготовлення накладок. На підставі розрахунково-експериментальних даних побудовано гістограми середніх величин: динамічного коефіцієнта тертя f в залежності від питомих навантажень р і швидкості ковзання V для пар тертя: «керамоматричні композити – металокераміка»; «сірий чавун – металокераміка». Зроблено оцінку ресурсу фрикційних накладок пар тертя удосконалених дисково-колодкових гальм транспортних засобів. При цьому використана потужність тертя фрикційного вузла гальма та її складові: механічна, електрична, теплова та хімічна. Виходячи з енергетики балансу фрикційного вузла гальма визначено об'ємну інтенсивність зношування робочої поверхні фрикційної накладки.

У статті розглядаються питання створення нової конструкції піролізної печі тривалого горіння. Була поставлена задача розробити легку та мобільну піч на дровах для опалення приміщень, бліндажів та для виробництва електроенергії на основі термоелектричного генератора. Для вирішення задачі за основу конструкції була взята плита газогенераторна вертикального типу з верхньою зоною горіння палива. Піч виготовлена зі стандартних труб з тонколистової нержавіючої сталі та під’єднується до димаря діаметром 100 мм і висотою 4 м. Вага печі 12,5 кг. У піч уміщається 10 … 12 кг дров твердолистових порід. За показником відношення маси дров до маси печі (1:1) піч не має аналогів в Україні. Наукова новизна роботи полягає у забезпеченні ефективності спалювання піролізного газу та підвищення коефіцієнта корисної дії (ККД) піролізної пічки шляхом підігріву вторинного повітря. Проведеними випробуваннями визначена тривалість горіння 10 кг дров ‒ 5 год. Теплова потужність печі по дровах 8 кВт, ККД 80,6 … 83,6 %. Для комплектації печі термоелектрогенератором експериментально визначена поверхнева щільність теплового потоку на гарячій поверхні, яка становила 1,2 … 1,7 Вт/см2, що дещо менше, ніж для плити на природному газі. В подальшому ККД печі може бути збільшений за рахунок використання для димаря нержавіючих труб-радіаторів.