Academic literature on the topic 'Пошуковий механізм'

Проведено порівняльний аналіз ефективності застосування онлайн-сервісу «ChatGPT», що базується на великій мовній моделі та механізмах адаптації для ведення діалогів природними мовами, а також пошукової системи «Google Search Engine». Цільовими показниками порівняльного аналізу слугували швидкодія, точність і користувацький досвід при пошуку інформації у рамках проведення наукового дослідження. На основі наборів даних, що представляють результати виконання зазначеними онлайн-сервісом і пошуковою системою серії запитів було досліджено продуктивність роботи в режимі діалогової взаємодії. За тестові завдання було обрано завдання аналізу азіатського ринку світлодіодів і сучасного стану досліджень технологій, що базуються на використанні джерел ближнього інфрачервоного випромінювання. Проведено порівняння за цільовими показниками, що представлені на кількісному рівні, зокрема, за часом обробки вхідного запиту, відповідністю результатів виконання поставленому запиту, а також індивідуальним досвідом користувачів. Це надало можливість виділити сильні та слабкі сторони онлайн-сервісу «ChatGPT» і пошукової системи «Google Search Engine», а також сформувати методологічні рекомендації щодо їхнього використання в науковому пошуку. Зазначено, що онлайн-сервіс «ChatGPT» ефективно виконує запити, які сформовано за принципами природної мови, як таку в рамках дослідження було обрано англійську. Індивідуальний досвід користувачів вказує на високий рівень персоналізованої взаємодії при роботі з «ChatGPT», що сприяє ефективності роботи при роботі над науковим проектом на етапах наукового пошуку, аналізу даних і підготовки результатів наукового дослідження. Було вказано на значні переваги у використанні механізму «ChatGPT 4.0» над «ChatGPT 3.5» за об’ємом, релевантністю та структурованістю відповіді. Натомість, пошукова система «Google Search Engine» характеризується високими показниками точності, актуальності та об’єму наукових даних, але робота із зазначеним онлайн-сервісом при цьому потребує від дослідника відповідної кваліфікації. Табл.: 4. Іл.: 3. Бібліогр.: 16 найм.

Результати роботи пошукових та фільтраційних механізмів сучасних систем електронної комерції не завжди задовольняють вимоги користувачів, що проявляється у неточних та неповних рекомендаціях товарів за пошуковим запитом. Удосконалення якості рекомендацій для покупців онлайн торгівельних платформ є актуальною задачею. Дана робота наводить моделі формування рекомендацій на основі методів кластерного аналізу, які дозволяють згрупувати схожі товари та схожих клієнтів за їхніми характеристиками. Наведені результати експерименту щодо формування рекомендацій придбання рюкзаків для покупців онлайн магазину спортивного обладнання.

У статті систематизовані об’єкти пошуку та обшуку як засобу раціоналізації пошуково-пізнавальної діяльності суб’єктів досудового розслідування під час розслідування кримінальних правопорушень, підслідних слідчим підрозділам органів безпеки. Зазначається, що вирішуючи питання, що шукати, слідчий, насамперед, виходить з необхідності виявити знаряддя кримінального правопорушення, носії інформації, гроші, цінності, отримані протиправним шляхом. Проте об’єктами пошукових дій мають бути цінні похідні носії криміналістично значущої інформації різного характеру (пакування, різні записи, різні субстанції, з яких виготовлялися знаряддя кримінального правопорушення або які є носіями зворотного ідентифікаційного зв’язку. Підкреслюється, що знання характеристики предметів, що розшукуються дозволило б слідчому встановити й спосіб, яким вони приховані, обмежити коло місць, де їх потрібно шукати. Водночас характер криміналістично значущої інформації зазвичай неможна точно спрогнозувати заздалегідь. Тому й сам обшук у більшій ступені має евристичний характер. Сформульовано висновок про те, що раціоналізації пошуково-пізнавальної діяльності суб’єктів досудового розслідування під час проведення обшуку у кримінальних провадженнях, підслідних слідчим підрозділам органів безпеки буде сприяти: − розуміння практичними працівниками механізму відповідних кримінально-правових заборон, а також вираження відповідних об’єктів пошукових дій у поняттях та категоріях криміналістичної науки; − систематизація джерел відповідної інформації про об’єкти пошуку, які, відповідно включають: а) протоколи оглядів місць подій, моделі слідів; б) оперативна інформація; в) криміналістичні обліки та колекції; г) висновки судових експертиз, що досліджують об’ємний ідентифікаційний зв’язок, тобто співвідношення слідів та об’єктів, властивості яких у них відображені до однієї групи (класу, роду, виду); ґ) технічні паспорти, гарантійні талони; д) показання свідків, потерпілих, інших підозрюваних тощо; − формалізація відповідних даних у планах, аналітичних довідках та інших допоміжних документах слідчого.

Україна отримала статус кандидата у члени Європейського Союзу (далі – ЄС), тобто рух передбачає три етапи: укладення Асоціації між країною і ЄС, отримання статусу кандидата і вступ до ЄС. Для набуття членства Україна має виконати низку вимог, а саме – відповідати «копенгагенським критеріям»: політичним (стабільність установ, що гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини та захист прав меншин); економічним (дієва ринкова економіка) та правовим (зобов’язання, які випливають із факту вступу до ЄС, зокрема визнання його політичних, економічних і монетарних цілей). Також статус кандидата у члени ЄС означає, що країна, яка претендує стати членом ЄС, має прийняти європейське законодавство і перевести його у статус національного. Протягом 2022 р. ЄС надав понад 700 млн євро гуманітарної та прямої підтримки через Механізм цивільного захисту ЄС (далі – Механізм), зокрема понад 38 тис. тонн гуманітарної допомоги для пом’якшення наслідків повномасштабної збройної агресії росії. Термінова активізація Механізму із початком повномасштабної війни дала змогу задовольнити базові потреби постраждалих та посилити здатність державних органів влади реагувати на кризові ситуації. З огляду на це приєднання до Механізму, який об’єднує всі служби з надзвичайних ситуацій, є пріоритетом для України. Також визначено, що системи цивільного захисту країн-членів ЄС переважно є децентралізованими з керівництвом або на урядовому рівні, або делеговані одному з міністерств (оборони, внутрішніх справ, внутрішньої безпеки, сільського та міського розвитку тощо) чи спеціалізованому органу державного управління (міністерству, агенції, службі). Окрім цього, наголошується на підготовці керівного складу органів управління і особового складу пошуково-рятувальних підрозділів, а також розвитку добровільних формувань цивільного захисту (добровільних пожежних формувань) та навчанні населення щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій. Нині існує тенденція на рівні ЄС щодо переходу від системи цивільного захисту, що орієнтована на реагування на виникнення надзвичайних ситуацій і ліквідацію їх наслідків, до системи, завданням якої є запобігання і профілактика надзвичайних ситуацій (далі – НС) різного характеру. Досвід співпраці з Механізмом у довоєнний період, а також допомога ЄС під час активних військових дій доводять доцільність повноцінної участі України в ньому з метою підвищення рівня ефективності вітчизняної системи цивільного захисту та удосконалення державного управління у цій сфері, посилення спроможностей у запобіганні та ліквідації наслідків НС різного характеру на національному і міжнародному рівнях із залученням національних сил країн-членів ЄС за підтримки Координаційного центру реагування на надзвичайні ситуації Механізму, що сприятиме координованому наданню гуманітарної допомоги постраждалому населенню.