Log in

Relevant bibliographies by topics / Правове регулювання мовних відносин / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Правове регулювання мовних відносин.

Journal articles on the topic 'Правове регулювання мовних відносин'

Author: Grafiati

Published: 28 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Правове регулювання мовних відносин.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Kovalyova , T. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО УГОРСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН." Theory and Practice of Public Administration 1, no. 68 (February 28, 2020): 230–39. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.01.27.

Full text

Abstract:

Розглянуто нормативно-правові акти Словаччини у сфері мовної політики та сучасний стан забезпечення мовних прав угорської та української національних меншин. Наголошується, що ефективності мовних відносин між Словаччиною та українською національною меншиною можна досягти шляхом застосування комунікаційних стратегій у спілкуванні урядових і неурядових організацій для забезпечення мовних прав національних меншин обох країн.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Соколовський, О. Б. "Особливості захисту прав національних меншин у Республіці Польща." Актуальні проблеми політики, no. 67 (May 25, 2021): 174–79. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1169.

Full text

Abstract:

У сучасних умовах національні меншини стали невід’ємною частиною міжнародних відносин. Після розпаду СРСР та Варшавського договору західні держави вкрай сильно переживали, щоб на території колишньої російської імперії на відбувалося етнічних конфліктів, які б могли перерости у повномасшабні війни. Попри побоювання Заходу, держави Центрально-Східної Європи вміло змогли вийти із ситуації, а національні меншини стали ключем для поглибленної транскордонної співпраці та ключем для налагодження дружніх відносин із державами-сусідами. Республіка Польща є однією з найуспішніших держав Центрально-Східної Європи, в тому числі і в забезпеченні прав національних меншин. Польща є активним учасником транскордонної співпраці в рамках європейського інструменту єврорегіонів, до якої активно залучаються і національні меншини. У статті приділено увагу правовому визначенню та регулюванню прав національних меншин Республіки Польща, визначено особливості та проблеми, з якими зіштовхувалася Польща у стосунках із національними меншинами. У статті визначено особливості правового поля регулювання прав національних меншин у Польщі, висвітлено діяльність специфічного дорадчого органу – Спільної комісії – як одного з інструментів ефективної співпраці між сторонами, а також висвітлено проблеми врегулювання надання регіональної мови Сілезії. У Республіці Польща живе чимало національних меншин: білоруси, росіяни, німці, чехи, словаки, роми, євреї та українці. Досвід Польщі є вкрай важливим для України не тільки через те, що ця держава є сусідом, але і у зв’язку з тим, що ця держава є стратегічним партнером. Попри це, Польща не робить чіткого розмежування між національними та етнічними меншинами, зокрема це стосується питання сілезців та лемків. Сілезці не визнаються етнічною меншиною, тоді як лемки, яких в Україні визнають як етнічну меншину, визначаються як національна меншина. Правове регулювання прав національних меншин у Польщі має доволі довгу історію та чимало позитивних моментів, які Україна могла би перейняти для себе. Метою статті є визначення позитивних та негативних сторін правового регулювання прав національних меншин у Республіці Польща.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

ВАСЬКОВСЬКИЙ, ОЛЕГ. "Судові процедури у справах щодо неплатоспроможності та банкрутства юридичних осіб: сутність." Право України, no. 2021/07 (2021): 169. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-07-169.

Full text

Abstract:

Формування нового правового поля задля удосконалення регулювання відносин у сфері неплатоспроможності та банкрутства зумовило необхідність переосмислити теоретичні та практичні підходи до розуміння і застосування правових норм, що регулюють судові процедури відносно боржників – юридичних осіб. У статті проводиться ґрунтовний правовий аналіз сутності та розуміння судових процедур як інституту загалом, так і передбачених згідно з Кодексом України з процедур банкрутства, а також судової практики зокрема. Він свідчить про наяв ність окремих правових прогалин і колізійність правових норм, недостатність їх повноти та визначеності. Це, безумовно, порушує принципи якості законодавства та перешкоджає забезпеченню належних умов для ефективної реалізації прав та обов’язків учасників відносин неплатоспроможності й банкрутства, і, як наслідок, негативно відображається на функціонуванні ринку й економічних відносинах. Мета статті полягає в окресленні сутності судових процедур у справах щодо неплатоспроможності та банкрутства з огляду на цілі кожної із передбачених законодавством процедур, що є квінтесенцією для належного врегулювання відносин неплатоспроможності та досягнення необхідних наслідків для всіх залучених учасників. За допомогою порівняльно-правової методології окреслено відмінності й особливості у правовому регулюванні інституту судової процедури із попереднім законодавством у сфері неплатоспроможності. Логіко-семантичний метод дав змогу виявити важливі елементи й ознаки у смисловій наповненості судової процедури. На підставі системного правового аналізу судової практики визначено певні недоліки та прогалини у праворозумінні й тлумаченні судових процедур, а також неналежне (необачливе) вживання і застосування такої категорії в окремих сферах правового регулювання, відмінного від сфери відносин неплатоспроможності, та яке непритаманне судовій юрисдикції, що не може бути прийнятним у площиніякісного правового регулювання, правової визначеності та верховенства права загалом. За допомогою методу аналогії виявлено неузгодженість судової практики та законодавства щодо розуміння встановлених у ньому правових понять, зокрема судових процедур. У науковій статті також були застосовані такі методи правового дослідження, як гіпотетичний, аксіоматичний, формально-юридичний, які суттєво сприяли розкриттю сутності судової процедури у справах щодо неплатоспроможності та банкрутства і формулюванню узгодженого її тлумачення. У процесі наукової розвідки сформульовано дефініцію правової категорії “судова процедура”, яку доцільно закріпити на законодавчому рівні та застосовувати у практичному значенні, зокрема під час обґрунтування судових рішень, що сприятиме узгодженості підходів у процесі прийняття таких рішень. Попри це, концепційне тлумачення судової процедури залишається залежним від ракурсу наукових поглядів та повноти їх відображення. У статті також визначено необхідність розмежування судових процедур на окремі категорії, що відповідатимуть меті та завданням кожної із них. Зокрема, пропонується диференціювати судові процедури, передбачені як згідно із чинним законодавством, так і у разі появи у законодавчих нормах нових видів процедур, на превентивні судові процедури, судові процедури відновлення платоспроможності боржника, судові процедури банкрутства та судові процедури примирення. Такий розподіл на окремі категорії сприятиме відповідному розумінню мети впровадження необхідних заходів під час кожної із судових процедур. Проведений правовий аналіз теоретичних напрацювань, судової практики та законодавчого регулювання у сфері судових процедур відносно юридичних осіб – боржників вкотре підтверджує необхідність як у вдосконаленні підходів до розуміння сутності судових процедур, їх мети та наслідків за допомогою правил правничої мови, так і у підвищенні якості правових норм, неухильному дотриманні принципів права та законотворення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Kosovych, V. M. "Проект Трудового кодексу України: відповідність вимогам та правилам нормопроектної техніки." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 1 (February 27, 2019): 44–51. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.01.05.

Full text

Abstract:

Метою статті є проведення юридико-технічного аналізу проекту Трудового кодексу України (далі Проекту). Наукова новизна визначена оцінкою якості Проекту у світлі відповідності вимогам та правилам нормопроектної техніки. Насамперед, розглянуто відповідність законопроекту доктринальним положенням загальної теорії права. З позиції теорії права оцінено правильність використання в тексті Проекту понять «правовий акт» та «законодавство», положень з тематики «система нормативно-правових актів України» та «правовідносини». Звернуто увагу на те, що норми проекту не завжди відповідають загальнотеоретичним положенням. З’ясовано правильність використання у новому Трудовому кодексі низки засобів нормопроектної техніки, що стосуються змісту нормативно-правового акта, зокрема, дотримання принципу верховенства права та соціальної спрямованості. Оцінюючи Проект на предмет відповідності логічним правилам, необхідно констатувати дотримання таких вимог, як послідовність викладу та передування загальних положень конкретнім. Прикладом може бути «розташування» книг. Перша книга – загальні положення, друга – виникнення та припинення трудових відносин і т. д. У ст. 2 Проекту закріплені принципи правового регулювання трудових відносин. Така практика властива новітнім кодексам України та заслуговує схвалення. Визначення термінів у Проекті на відміну від інших кодексів, зокрема Податкового та Кримінального процесуального, пропонується не на початку тексту в одній із перших статей нормативно-правового акта, а у ході викладу матеріалу під час першого використання. Стосовно дотримання правил дефінування то можемо констатувати, що визначення термінів у Проекті відповідають існуючим вимогам. Текст Проекту викладено загалом із дотриманням мовних правил та правил структуризації. Проект Трудового кодексу передбачає його поділ на книги. Беручи до уваги не надто об’ємний обсяг майбутнього кодексу, таке розмежування видається не достатньо аргументованим. Висновок. Проект Трудового кодексу України – законопроект, який в основному відповідає вимогам та правилам нормопроектної техніки. Висловлені міркування, спрямовані на підвищення рівня досконалості проектованого трудового закону. Поставлені питання, що можуть бути використані робочою групою для подальшого його опрацювання та спонукати до нових наукових дискусій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

ГОЛОВКО, ОЛЕКСАНДР. "Місце українського права у правових системах Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій." Право України, no. 2020/01 (2020): 159. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-01-159.

Full text

Abstract:

Сучасний етап державотворення в Україні, формування правової держави та громадянського суспільства вимагають продовження дослідження історії українського права з нових методологічних позицій. Особливо складними для вивчення є тривалі періоди, коли українська нація не мала власної національної держави. Серед них особливим є час перебування українських земель у складі Австрій ської (Австро-Угорської) та Російської імперій наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. Позитивне право, законодавство мали імперський характер, спрямовувалися на остаточну ліквідацію української державності й права. Під загрозою, особливо в Російській імперії, перебувала сама національна ідентичність українців, існування української культури і мови. За таких обставин вкрай важливо досліджувати історію українського права як правової традиції, яка проявлялася у культурно-правовій ідентичності українського народу, його правовій свідомості, правовій пам’яті, звичаєвому праві, реальному регулюванні правових відносин. Метою статті є історія українського права, української правової традиції під владою Австрійської (Австро-Угорської) та Російської імперій. Специфіка дослідження вимагала застосування поруч із загальнопоширеною методологією звернення до феноменологічного підходу щодо дослідження історико-правових явищ і процесів, доробку німецької історичної школи права, культурологічно-цивілізаційного підходу. Після остаточної ліквідації автономії України у складі Російської імперії українське право діяло на її території до 1840-х років. Українська правова традиція проявлялася у чинності норм Статуту Великого князівства Литовського, магдебурзького права, місцевому звичаєвому праві. Про його характер свідчить зміст кодифікаційних пам’яток українського права, які не набули чинності: “Зібрання малоросійських прав” 1807 р. та “Звід місцевих законів західних губерній” 1837 р. Звичаєве право стосувалося переважно питань власності, зобов’язань, сімейного та спадкового права. Питання злочинів і покарань врегульовувалися лише окремими нормами звичаєвого права. Обидві імперії прагнули встановити повний контроль за публічно-правовою сферою. Важливу роль відіграв і доробок української національно свідомої інтелігенції, яка досліджувала, зберігала і логічно структурувала українське право.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Жилінкова, І. "Правове регулювання Інтернет-відносин." Право України, no. 5 (2003): 124–28.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Кормич, Б. "Конституційно-правове регулювання інформаційних відносин." Юридичний вісник, no. 3 (2013): 46–51.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Лубська, М. В. "Конституційно-правове регулювання державно-церковних відносин." Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 30 (1999): 72–73.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Вінник, О. М. "Правове регулювання корпоративних відносин: проблема оптимізації." Вісник Національної академії правових наук України, no. 4 (87) (2016): 118–26.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Ковальова, Т. В. "Державне регулювання мовних відносин в умовах глобалізації." Стратегічні пріоритети, no. 2 (11) (2009): 132–38.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Подзіров, А. О. "Правова природа відносин у сфері медичного туризму." Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 4, no. 96 (December 23, 2021): 205–16. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.96.205-216.

Full text

Abstract:

У статті досліджено правову природу медичного туризму. Встановлено, що медичний туризм та його правове регулювання є міждисциплінарною правовою категорією, на яку поширюється цивільно-правовий, господарсько-правовий та адміністративно-правовий механізми правового регулювання та їх специфічні методи правового регулювання. Обґрунтовано, що найважливішим механізмом правового регулювання суспільних відносин у сфері медичного туризму є адміністративно-правовий, що відображає адміністративно-правову природу медичного туризму. Доведено, що адміністративно-правове регулювання медичного туризму в Україні потребує удосконалення шляхом напрацювання спеціальних норм, що регулюють відносини в цій сфері, а також закріплення їх у Законі України «Про туризм», Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та Кодексі України про адміністративні правопорушення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Фарід, Гусейнов. "Економіко-правове регулювання іпотечних відносин в Азербайджані." Вісник Національного банку України, no. 2 (156) (2009): 44–49.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Фарід, Гусейнов. "Економіко-правове регулювання іпотечних відносин в Азербайджані." Вісник Національного банку України, no. 2 (156) (2009): 44–49.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Нагребельний, В. "Публічно-правове регулювання відносин у банківській сфері." Право України, no. 1/2 (2013): 140–48.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Дерець, В. А. "Адміністративно-правове регулювання відносин у сфері господарювання." Часопис Київського університету права, no. 4 (2008): 89–95.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Фарід, Гусейнов. "Економіко-правове регулювання іпотечних відносин в Азербайджані." Вісник Національного банку України, no. 2 (156) (2009): 44–49.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Фарід, Гусейнов. "Економіко-правове регулювання іпотечних відносин в Азербайджані." Вісник Національного банку України, no. 2 (156) (2009): 44–49.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Ошитко, О. "Нормативно-правове регулювання інформаційних відносин у Європі." Віче, no. 10 (295) (2011): 20–22.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Гуржій, Т. "Правове регулювання адміністративно-деліктних відносин: перспективи розвитку." Вісник прокуратури, no. 8 (2008): 92–100.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Харенко, О. "Правове регулювання корпоративних відносин в акціонерних товариствах." Українське комерційне право, no. 7 (2006): 15–24.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Шершньова, О. А. "Правове регулювання відносин утримання (алементування): термінологічна проблема." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 114, (ч. 2) (2013): 67–72.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Кострюков, С. "Правове регулювання трудових відносин науково-педагогічних працівників." Юридична Україна, no. 3 (2007): 71–75.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Дерець, В. А. "Адміністративно-правове регулювання відносин у сфері господарювання." Часопис Київського університету права, no. 4 (2008): 89–95.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Ковальова, Т. В. "Вибір моделі регулювання мовних відносин яу управлінське завдання." Держава та регіони. Державне управління, no. 4 (2009): 98–103.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Пащенко, М. О. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАХИСТУ ПРИРОДНИХ ПРАВ ЛЮДИНИ: СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ." Прикарпатський юридичний вісник 1, no. 3(28) (March 16, 2020): 175–80. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i3(28).344.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена аналізу особливостей правового регулювання захисту природних прав людини через виокремлення внутрішньодержавного та міжнародно-правового регулювання. Охарактеризовано правове регулювання правозахисних відносин, визначено перспективи вдосконалення українського законодавства у сфері захисту природних прав людини. Досліджено основні міжнародно-правові та внутрішньодержавні нормативно-правові акти, що регулюють особливості захисту природних прав людини. Проаналізовано проблемні питання, пов’язані з необхідністю захисту природних прав людини у сучасних умовах. З’ясовано особливості правозахисних відносин, що полягають у виникненні на підставі права людини на захист, передбачають юридичний зв’язок сторін, забезпечені можливістю державного примусу. Особливості правового регулювання захисту природних прав розкрито через особливості суспільних відносин, у межах яких воно здійснюється; закономірностей, що характеризують правове регулювання. Мова йде про набуття людиною права на правовий захист її природних прав як юридично можливого і гарантованого варіанту поведінки за наявності перешкод їх реалізації та закріплення та покладення юридичних обов’язків, у т.ч. і застосування заходів державного вплив за порушення захисту природних прав людини. З огляду на це виокремлено етапи регулювання впливу на поведінку суб’єктів: міжнародне та внутрішньодержавне визнання права на правовий захист; визначення правового захисту; визначення підстав виникнення, зміни і припинення правозахисних відносин. Особлива увага приділена з’ясуванню форм впливу міжнародних правозахисних норм, що регулюють природні права людини, та принципів їх впливу на внутрішньодержавне право. В якості основних міжнародно-правових актів регулювання правозахисної діяльності досліджено Статут ООН, Загальну декларацію прав і свобод людини та міжнародний білль про права людини. З’ясовано значення конвенцій ООН, актів регіональних, міжнародних організацій. Виокремлено особливості внутрішньодержавного правового регулювання захисту природних прав людини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

ОЛЮХА, ВІТАЛІЙ. "Господарсько-правове забезпечення аутсорсингу." Право України, no. 2018/05 (2018): 151. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-151.

Full text

Abstract:

Сучасним засобом організації структурної моделі підприємства є аутсорсинг. Проте позитивно впливати на показники економічної діяльності суб’єкта господарювання він може лише за умови належної підготовки бізнес-проекту щодо нього, зокрема й такої важливої складової, як господарсько-правове забезпечення запровадження аутсорсингу. На законодавчому рівні регулювання аутсорсингу практично відсутнє. Звідси – необхідність окреслення доцільних інструментів правового регулювання аутсорсингових відносин на мікроекономічному рівні. Метою статті є визначення та сутнісна характеристика найбільш доцільних правових засобів у механізмі господарсько-правового регулювання аутсорсингових відносин вітчизняних корпорацій. Встановлено, що аутсорсинг поділяється на договірний та інституційно-договірний. Наведено аргументи на користь господарсько-правової природи договору аутсорсингу та заперечено наявність у ньому елементів цивільних або трудових договорів. Запропоновано авторське бачення його змісту. Також розглянуто й інші господарсько-правові засоби, що забезпечують оптимізаційний вплив аутсорсингу: господарсько-управлінські акти індивідуальної дії, локальні акти, інституційні засоби у формі корпоратизації. Визначені органи в акціонерному товаристві та товаристві з обмеженою відповідальністю, які мають право приймати рішення щодо запровадження аутсорсингу, та окреслено їх компетенцію у цьому питанні. Можливим інституційним варіантом створення підприємствааутсорсера є виокремлення певного структурного підрозділу та передання йому за розподільним балансом частини майна, прав та обов’язків корпорації. Автор доходить висновку, що в процесі запровадження аутсорсингу підприємство-замовник та новоутворені підприємства-аутсорсери можуть об’єднатись в асоціацію або утворити холдингову групу. У решті видів об’єднань правовий зв’язок між його членами не відповідає суті аутсорсингових зв’язків, а тому автором заперечено можливість використання таких конструкцій в аутсорсингових відносинах. Локальні акти можуть встановлювати регулювання відносин зі збереження комерційної таємниці, безпечного виконання робіт, пропускного режиму, організації взаємодії між персоналом замовника та аутсорсера. Хоча вони й допоміжні, але є важливими господарсько-правовими засобами для належного запровадження аутсорсингу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Даниленко, Б. В. "Еколого-правове регулювання землекористування - окремий напрямок правового регулювання земельних відносин." Часопис Київського університету права, no. 3 (2010): 219–23.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Даниленко, Б. В. "Еколого-правове регулювання землекористування - окремий напрямок правового регулювання земельних відносин." Часопис Київського університету права, no. 3 (2010): 219–23.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

В., Котова Л., and Тютюнник В. К. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН НА ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 1 (37) (January 24, 2020): 103–10. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2019-37-1-103-110.

Full text

Abstract:

У статті досліджено норми діючого законодавства України з питань правового регулювання трудових відносин державних службовців. Проаналізовано різницю застосування норм трудового та адміністративного законодавства України під час врегулювання праці державних службовців. Досліджено окремі положення Закону України «Про державну службу» від 01.05.2016 № 889-VIII. Висвітлено думки вчених-правників щодо дискусійного питання правового регулювання трудових відносин державних службовців України. Ключові слова: трудові відносини, державних службовець, державна служба, правове регулювання праці, правовий статус, адміністративна реформа.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Shchetinin, O. V. "Законодавче регулювання міжконфесійних відносин на Правобережній Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 3 (May 29, 2020): 66–77. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.03.08.

Full text

Abstract:

Правобережна Україна у складі Російської імперії була окремим регіоном, де була представлена низка релігійних конфесій та організацій й існувала своя правова традиція. Правове становище окремих конфесій стало предметом дослідження українських та зарубіжних науковців, однак правове регулювання відносин між ними ще недостатньо вивчене. Дослідження історичного досвіду політики законодавчого регулювання міжконфесійних відносин у регіоні є важливим для забезпечення ефективного правового регулювання цих відносин сьогодні. Мета статті – охарактеризувати законодавче регулювання міжконфесійних відносин на Правобережній Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. Наукова новизна полягає в узагальненні законодавчого регулювання міжконфесійних відносин на основі останніх досліджень у цілому, а не тільки між окремими конфесіями. Висновки. Законодавче регулювання міжконфесійних відносин російською імперською владою кінця XVIII – початку ХХ ст. у цілому по відношенню до неправославних церков та релігійних організацій мало обмежувальний характер. При цьому законодавчі акти, які регулювали ці відносини, у багатьох випадках були непослідовними і взаємосуперечливими, що було наслідком загальної невпорядкованості законодавства імперії. Проте, починаючи з 1830-х рр., ситуація зазнала змін. Серйозною проблемою для влади упродовж всього досліджуваного періоду була практична реалізація ухваленого законодавства на місцях. Особливо ця проблема була характерна для такої сфери, як переходи з однієї конфесії в іншу. Процес вдосконалення законодавства у сфері міжконфесійних відносин відбувався повільно, і навіть на початку ХХ ст. законодавство працювало переважно на користь Російської православної церкви, хоча права інших релігійних організацій були розширені. Однією з найхарактерніших особливостей юридичних актів була їх станова спрямованість. Для подальших досліджень перспективними напрямками можуть бути: порівняльний аналіз законодавства щодо діяльності релігійних організацій у регіоні, більш детальне вивчення ефективності законодавчого регулювання релігійних процесів у регіоні, а також дослідження досвіду правового регулювання діяльності малих релігійних організацій регіону, зокрема татар-мусульман.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Коваленко, Т. О. "Звичаєво-правове регулювання земельних відносин на території України." Бюлетень Міністерства юстиції України, no. 9 (95) (2009): 63–73.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Клян, Ф. Г. "До питання про правове регулювання міжнародних митних відносин." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 68, ч. 1 (2007): 211–15.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Коваленко, Т. О. "Звичаєво-правове регулювання земельних відносин на території України." Бюлетень Міністерства юстиції України, no. 9 (95) (2009): 63–73.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Коваленко, Т. О. "Звичаєво-правове регулювання земельних відносин на території України." Бюлетень Міністерства юстиції України, no. 9 (95) (2009): 63–73.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Погрібний, Д. І. "Господарсько-правове регулювання відносин у сфері трансферу технологій." Право та інновації, no. 4 (2013): 18–26.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Вінник, О. "Нормативно-правове регулювання відносин у сфері цифрової економіки." Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Серія. Юридичні науки, no. 2 (97) (2018): 124–35.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Ситнік, О. "Нормативно-правове регулювання відносин за договором побутового підряду." Юридична Україна, no. 11 (143) (2014): 74–79.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Поляков, Б. "Правове регулювання трудових відносин у фінансово неспроможних підприємствах." Право України, no. 11 (2002): 101–6.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Гетьман, А. "Правове регулювання екологічних суспільних відносин: стан і перспективи." Право України, no. 4 (2001): 129–31.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Марущак, А. "Правове регулювання відносин щодо лікарської таємниці в Україні." Юридичний радник, no. 3 (2007): 45–50.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Кургаєва, І. С. "Правове регулювання відносин у сфері забезпечення фінансової безпеки." Економіка. Фінанси. Право, no. 5 (2011): 43–47.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Войнаровська, О. "Правове регулювання фактичних шлюбних відносин у Стародавньому Римі." Юридична Україна, no. 10 (130) (2013): 72–79.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Бойко, І. "Правове регулювання суспільних відносин в Українській Народній Республіці." Право України, no. 11 (2017): 87–100.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Крилов, Д. В. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОВИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ." Прикарпатський юридичний вісник 2, no. 3(28) (March 23, 2020): 72–76. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).361.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено дослідженню юридичної природи правових відносин, що складаються в процесі реалізації державної податкової політики. Увагу приділено адміністративно-правовому аспекту цих відносин. Розглянуто нормативну базу, на якій ґрунтується регулювання податкової політики. Відмічено тісний зв’язок даної галузі з усіма сферами правової дійсності суспільства. Проаналізовано поняття «правові відносини» та «правове регулювання». Охарактеризовано зміст правового регулювання податкової галузі через дослідження публічно-сервісної, правоохоронної та юрисдикційної діяльності держави в податковій сфері. Визначено, що правове регулювання у сфері податкової політики включає в себе публічно-сервісну, правоохоронну та юрисдикційну діяльність держави, яка має на меті задоволення прав і законних інтересів людини. Така діяльність полягає у забезпеченні високого рівня якості життя людей на всій території України, а також передбачає досягнення оптимального балансу між наповненням бюджету та підтримкою умов економічного зростання і підвищення суспільного добробуту. Сфера податків впливає на забезпечення національних інтересів України. Отже, відносини, які виникають у сфері оподаткування, мають вкрай важливе значення. Досліджено особливості адміністративно-правових відносин та доведено, що відносини у сфері регулювання державної податкової політики за своєю сутністю є адміністративно-правовими. Зроблено висновок, що відносини у сфері регулювання державної податкової політики мають такі ознаки: ці відносини передбача-ють обов’язкову участь держави, потребують для свого задоволення відповідних дій виконавчо-розпорядчого характеру, можуть виникати з ініціативи кожної із сторін незалежно від волевиявлення іншої сторони; спори між сторонами правових відносин, як правило, вирішуються в адміністративному порядку, а порушення однією із сторін правових відносин вимог пра-вової норми тягне за собою юридичну відповідальність; відносини, що виникають між органами виконавчої влади та іншими учасниками правових відносин у сфері здійснення державної податкової політики, не завжди є відносинами, що здійснюються за методом влади та підпорядкування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Безкоровайна, Ю. "Правове регулювання як об’єкт соціологічного типу правопізнання." Юридичний вісник, no. 6 (February 17, 2021): 318–25. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2062.

Full text

Abstract:

У статті автором обґрунтовано високий рівень наукової та практичного витребування дослідження правового регулювання. Підсумовано, що методологічна складова частина будь-якого сучасного наукового дослідження явищ і процесів правової дійсності, зокрема теоретико-правових аспектів правового регулювання відносин в тій чи іншій сфері людської діяльності, відіграє важливу роль, забезпечуючи всебічність, повноту та перспективність самого наукового дослідження. Автором на підставі аналізу поглядів представників соціологічної юриспруденції з'ясовано особливості розуміння правового регулювання, а також виокремлено перспективні напрями наукового дослідження правового регулювання з огляду на положення соціологічного типу праворозуміння. У висновку узагальнено зазначені перспективні напрями наукового дослідження, до яких віднесено подолання пануючого в юридичній науці вузького інструментального підходу до розуміння регулятивного впливу права та переходу до широкого його тлумачення як складного та багатоаспектного явища, що є самостійним напрямом функціонування права, змістом якого є соціалізація права, націлена на досягнення покладеної на нього мети; подолання заідеологізованості представлених у юридичній науці поглядів на явище права та його ролі, що сформувалися в радянській юридичній науці та в подальшому впливають на сучасні наукові дослідження правового регулювання, що обумовлено сприйняттям права суто як засобу (інструменту) в руках правлячого соціального класу, що спроможне закріпити, поширити та забезпечити реалізацію його інтересів за допомогою загальнообов'язкової сили права; посилення методологічного забезпечення дослідження, особливо щодо визначення методологічної стратегії його пізнання. На нашу думку, основу такої методологічної стратегії мають становити положення соціологічного типу правопізнання, що в основу дослідження вкладають ідеї суспільних відносин як першоджерела права; об'єкта правового регулювання; результату правового регулювання у вигляді трансформаційних перетворень кількісних і якісних показників суспільного життя.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Вінник, О. М. "ВПЛИВ ВИКЛИКІВ СУЧАСНОЇ ЕПОХИ НА ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 1 (41) (May 20, 2021): 167–77. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-41-1-166-177.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемам правового регулювання суспільних відносин, включно зі сферою економіки, на які впливають нові загрози суспільному благополуччю (зокрема, короно вірусна пандемія, ризики цифровізації, глобальне потепління тощо). Аналізується стан зазначених відносин та їх правове регулювання. Визначаються пов’язані з цим проблеми, в тому числі збільшення кількості зловживань можливостями цифровізації (і, відповідно, порушення прав та законних інтересів учасників цифро візованих відносин), ігнорування суспільних інте-ресів (щодо необхідності забезпечення здорового і безпечного середовища для членів суспільства в умо-вах короно вірусної пандемії, значної ймовірності природних та техногенних катастроф, забруднення довкілля), посилення розшарування суспільства на багатих і бідних (в тому числі і в ракурсі цифрових можливостей), які самі по собі або в сукупності несуть значну загрозу для суспільного благополуччя.. Порушені проблеми викликані низкою факторів, частина з яких має природний характер (природ-ні катаклізми), частина – пов’язана з індустріально-інноваційним шляхом розвитку людства, що має негативний вплив на екологію та/або породжує відповідні ризики (забруднення довкілля, техногенні ка-тастрофи, ризики цифровізації та низки інновацій), інші – зумовлені людським фактором (пріоритет приватних інтересів над суспільними, ігнорування соціально відповідальної поведінки), недостатньою ефективністю державної політики, включно з правовою, та її реалізацією. Усе це свідчить про склад-ність порушених проблем і необхідність їх комплексного вирішення за участі представників низки наук (природничих, соціальних, юридичних), вжиттям комплексу заходів, включно з правовими, що передба-чають вдосконалення правового регулювання зазначених відносин шляхом закріплення низки нових прав та обов’язків (цифрових зокрема), заборони зловживати не лише правами, а й можливостями, акценту-вання правової політики держави на встановлення правил, спрямованих на запобігання нових загрозам, зменшенню їх негативних наслідків, стимулюванню критично необхідних в таких умовах видів діяльнос-ті та соціально-відповідальної поведінки учасників суспільних відносин. Ключові слова: загрози суспільному благополуччю; загрози природного характеру; загрози, пов’язані з діяльністю людини; ризики цифровізації; зловживання правами та можливостями; баланс прав та обов’язків; економіко-правова політика; вдосконалення правового регулювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

В., Терещенко С. "ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО КОНЦЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 1 (37) (January 24, 2020): 95–102. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2019-37-1-95-102.

Full text

Abstract:

Прокоментовано факт втрати чинності Закону України «Про концесії» (1999 р.) та Закону України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг» (2000 р.). Здійснено аналіз наукових досліджень та коментарів нового закону щодо врегулювання концесійної діяльності. Зокрема, положень про діяльність концесіонера та про концесійні договори. Обґрунтовано авторську позицію щодо господарсько-правового та цивільно-правового регулювання відносин, що виникають на підставі договору концесії. Виявлено переваги повноти правового врегулювання контролю та моніторингу виконання концесійних договорі за новими законоположеннями у порівняні з регламентами правового впливу за попереднім законодавством. Виявлено недоліки запропонованого договірного механізму здійснення концесійної діяльності. Визнано достатнім потенціал нового закону України про концесію для відображення всієї багатоаспектності концесійно-договірних відносин. Ключові слова: концесія, контроль, моніторинг, виконання концесійних договорів, нові законоположення про концесію, державно-приватне партнерство, господарсько-правове регулювання, цивільно-правове регулювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

К., Тютюнник В. "ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СЛУЖБОВО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН НА ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 2 (38) (February 12, 2020): 153–60. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2019-38-2-153-160.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються особливості правового регулювання службово-трудових відносин на державній службі України, а також проводиться аналіз окремих норм Кодексу законів про працю України і Закону України «Про державну службу», що стосуються праці державних службовців. Ключові слова: державна служба, службово-трудові відносини, трудовий договір, контракт, правове регулювання праці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

К., Тютюнник В., and Котова Л. В. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ НА ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 1 (39) (April 21, 2020): 173–80. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-39-1-173-180.

Full text

Abstract:

У статті досліджено поняття «дистанційної праці» на посадах державної служби України. Висвітлено думки вчених-правників щодо дискусійного питання правового регулювання дистанційних трудових відносин державних службовців України. Проаналізовано особливості застосування норм чинного законодавства України під час врегулювання дистанційної праці державних службовців. У дослідженні запропоновані можливі зміни до окремих положень Закону України «Про державну службу» від 01.05.2016 № 889-VIII та проекту нового Трудового кодексу України. Ключові слова: надомна праця; дистанційна праця; дистанційна зайнятість; дистанційні трудові відносини; державний орган; державна служба.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Княжицький, М. "Цивільно-правове регулювання договірних відносин щодо використання багатоканальної телемережі." Підприємництво, господарство і право, no. 12 (2007): 55–59.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!