Academic literature on the topic 'Прибудинкові території'

Досліджено стан дерев липи дрібнолистої (Tilia cordata Mill.) у насадженнях прибудинкової території, вуличних і паркових насадженнях Харкова у період весняного розвитку листя та пагонів, особливості поширення основних симптомів його погіршення та шляхи поліпшення. Загалом обстежено 400 дерев липи дрібнолистої, які умовно розподілено на дві групи: "молодші" (діаметром до 15 см) та "старші" (діаметром понад 20 см). Встановлено, що найкращий санітарний стан (Іс = 1,0) мають "молодші" дерева липи дрібнолистої у Центральному парку культури і відпочинку ім. Горького та Молодіжному парку, а найгірший (Іс = 3,5) – на освітленому боці площі Свободи, у місцях із постійною високою концентрацією вихлопних газів. З'ясовано, що за рівнем дефоліації дерев липи окремі ділянки відрізнялися так само, як і за індексом санітарного стану. Найбільшу поширеність сухих гілок мали дерева на пр. Московський і на освітленій частині площі Свободи. Травмування коріння під час робіт з ремонту доріг і прокладання комунікацій, а також вирубання сусідніх дерев спричиняло поширення кореневої парості на деревах. Опік листя виявлено тільки у вуличних посадках, переважно на освітлених і загазованих ділянках. Оцінено поширеність пошкоджень дерев комахами різних екологічних груп: листогризів, мінерів, галоутворювачів. Установлено, що наприкінці травня у Лісопарку, парках і посадках прибудинкових територіях переважало обгризання листя липи дрібнолистої комахами (67-80 % від усіх пошкоджених листків). Частка листків з мінами становили тільки 5 % від усіх листків із пошкодженнями у насадженнях прибудинкових територіях і 13 % – у Лісопарку. Частка листків із галами серед листків із пошкодженнями у молодих дерев липи зростала від вулиць (6 %) до прибудинкової території і парків (20 і 33 % відповідно), а у старших насадженнях була практично однаковою (20-24 %) на вулицях, у прибудинкових територіях і парках, а у Лісопарку становила тільки 13 %, оскільки в останньому випадку значна кількість листків мали ознаки обгризання та мінування. Водночас через порівняно невелику чисельність усіх шкідників листя вони не конкурували один з одним і на початку вегетаційного періоду не заподіювали шкоди.

Стале міське землекористування передбачає дотримання чинних національних стандартів. Відстежено дотримання вимог державних будівельних норм (ДБН 360-92. Планування і забудова міських і сільських поселень) щодо планування міст у частині формування системи зелених насаджень на прикладі території малого історичного міста Вишгород Київської області. Виявлено слабкі місця у нормативному документі та рекомендовано заходи з озеленення забудованих територій з метою подальшої оптимізації містобудівного планування в Україні. Дослідження виконано у чіткій послідовності відповідно до вимог, викладених у ДБН-360-92 з порівнянням реальної ситуації на території міста, визначеної способом натурних обстежень. Методи дослідження – експертно-аналітичні. Встановлено, що на території дослідного міста зазначені нормативні рекомендації порушують або взагалі ігнорують. Не дотримано мінімальні відстані насаджень дерев і кущів від будівель і споруд, вуличні насадження мають обмежений асортимент кущових рослин. Ущільнене будівництво зазвичай здійснюють за рахунок територій зелених насаджень, зокрема центрального парку міста. Не дотримано рекомендації щодо максимального збереження ділянок із існуючими насадженнями. Нормативи з влаштування майданчиків різного функціонального призначення на прибудинкових територіях житлових масивів давно забуто, що, можливо, потребує перегляду самих нормативів, викладених у ДБН.