Academic literature on the topic 'Провайдери'

У статті досліджено вплив логістичних провайдерів на розвиток регіональної економіки. Здійснено аналіз викликів, з якими стикаються логістичні провайдери, а також можливостей, які вони пропонують для забезпечення ефективності та конкурентоспроможності регіональних ринків. Удосконалено підхід до класифікації логістичних провайдерів за рядом ознак: рівнем послуг (3PL, 4PL, 5PL); географічним охопленням (локальні, регіональні, міжнародні провайдери); сферою діяльності (загальний логістичний провайдер; спеціалізований логістичний провайдер). Досліджено вплив логістичних послуг на розвиток бізнесу та стабільність регіональної економіки. Запропоновано напрями розвитку логістичних провайдерів: розвиток мультимодальних перевезень; впровадження інноваційних технологій; співпраця з міжнародними логістичними компаніями; зростання електронної комерції; підвищення якості обслуговування.

У статті теоретично обґрунтовано сутнісні та змістовні характеристики поняття «стратегічні провайдери» процесу реалізації публічної політики та реформування системи публічного управління в Україні. Концептуалізовано дефініцію «стратегічні провайдери» та вказано на її суттєві відмінності від поняття «зацікавлені сторони (стейкхолдери)». Визначено підстави віднесення провайдерів публічної політики та реформування системи публічного управління саме до категорії «стратегічних». Обґрунтовано тезу, що поява стратегічних провайдерів є закономірним наслідком застосування на практиці базових засад концепції демократичного врядування.

Використання сучасних технологічних рішень для побудови радіо мереж різного призначення є Сьогодні більшість постачальників телекомунікаційних послуг зацікавлені в тому, щоб клієнти були задоволені послугами, які їм надаються. Очевидно, що користувачі певної послуги будуть і надалі обирати одного і того ж провайдера, якщо їх очікування якості послуг виправдалися. Тому, щоб задовольняти очікування клієнтів, провайдерам необхідно постійно вимірювати поточний рівень якості послуг, які вони надають. Для надання послуг найкращої якості телекомунікаційними провайдерами компаніям необхідно враховувати не лише показники якості мережі та QoS, але й QoE. Опитування абонентів з огляду на розширення мережі та збільшення кількості послуг, що надаються вже не є продуктивним процесом, таким чином є необхідність забезпечити послідовний наскрізний моніторинг якості досвіду користувачів. Виходячи з цих міркувань у даній роботі було запропоновано для аналізу даних використовувати модель машинного навчання, що має назву «Випадковий ліс», а також покроково описано етапи аналізу, що базуються на історичних даних. В ході дослідження вдалося протестувати метод прогнозування QoE в залежності від параметрів QoS. Виявилося, що можна скоротити набір даних, що пропонувався у другому розділі без впливу на точність та продуктивність розрахунків, що виконує модель машинного навчання. Разом з тим, прогнозування відносно тих параметрів, що залишились відбувається із точністю 100%, що є відмінним результатом. Таким чином, запропонований метод з використанням алгоритмів машинного навчання може використовувати у своїй роботі телекомунікаційні провайдери та мобільні оператори для забезпечення наскрізного моніторингу рівня задоволеності користувачів від наданих постачальником послуг.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки проблема якості освіти дорослих набула великого значення. Незважаючи на широкий тематичний спектр фундаментальних і прикладних наукових пошуків в галузі освіти дорослих, комплексне дослідження діяльності провайдерів освітніх послуг у сфері освіти дорослих Турецької республіки не стало предметом цілісного наукового дослідження. Тому метою дослідження було дослідити особливості діяльності провайдерів освітніх послуг у сфері освіти дорослих Туреччини та запропонувати можливі шляхи впровадження перспективних ідей турецького досвіду у теорію і практику освіти дорослих в Україні. У статті схарактеризовано пріоритетні види діяльності провайдерів освітніх послуг у сфері освіти дорослих Туреччини. Розкрито сутність провайдерів дорослих як суб’єктів освітньої діяльності. Здійснений контент-аналіз літературних джерел засвідчив, що найважливішими перевагами турецької системи освіти дорослих є тривале існування багатьох інституційних організацій освіти дорослих; різноманітність постачальників освіти дорослих (починаючи від військових до конфедерацій ремісників, від міністерств до муніципалітетів, від фондів до приватних підприємців), що створює міцний фундамент для актуалізації навчання впродовж життя. Проаналізовано, що основне обмеження системи освіти дорослих стосується якості програм, основною причиною яких може бути професіоналізація. Автором з’ясовано, що основними провайдерами освіти дорослих у Туреччині є: постачальники державної освіти (університети, заклади загальної та професійної підготовки, приватні навчальні заклади, початкові школи та дошкільні заклади), державні установи та організації (міністерства, установи та юридичні вищі комітети, місцеві органи влади та турецькі збройні сили), бізнес-світ (включаючи профспілки та організації роботодавців), неурядові організації (НУО) та ЗМІ. Визначено, що основними провайдерами неформального навчання є: Центри народної освіти, Центри професійної освіти, Університет Анадолу (е-навчання).
 Ключові слова: Туреччина; навчання впродовж життя; освіта дорослих; освітня послуга; заклади освіти дорослих; провайдери освіти дорослих.

Зростання інтересу до безсерверних систем обчислень призвело до стрімкого розвитку можливостей, які надають хмарні провайдери. Але специфічність цієї сфери розробки програмного забезпечення поки що створює деякі проблеми, серед яких: • слідування вимогам архітектури серверного додатку не дозволяє розширювати sdk таким чином, щоб новий функціонал працював автоматично; • відсутність API для ефективної синхронізації пристроїв; • відсутність глобального тригеру для збереження історії змін об'єктів системи.Метою роботи є вирішення проблем з можливістю розширення існуючого sdk BaaS провайдеру Parse Server автоматичного запуску нового функціоналу.В ході роботи було використано системний та аналітичний методи дослідження. У роботі запропоновані алгоритми реалізації синхронізації даних різноплатформних пристроїв та принципи збереження знімків (коммітів) змін об'єктів в системах, у яких в ролі серверу використовується безсерверна система обчислення, реалізована на базі моделі BaaS. Для вирішення задачі були використані принципи прототипного об'єктно-орієнтованого принципу програмування, а також патерни проектування: декоратор, стратегія, event-sourcing, builder, factory. За BaaS провайдер було обрано Parse Server. Розроблені та програмно реалізовані наступні алгоритми: ChangeLogSpy – збереження знімків об'єктів системи без додавання додаткової логіки для класу об'єкта; SyncProvider - реалізація ефективної синхронізації сесій різноплатформних клієнтів; GetAllResultsForQuery - реалізація алгоритму асинхронного отримання всіх результатів запиту.

Цілі дослідження: дослідження хмарних рішень, що пропонують навчальним закладам провайдери-лідери у сфері хмарних технологій. Завдання дослідження: детально розглянути переваги й недоліки хмарних засобів щодо використання у навчальному процесі ВНЗ. Об’єкт дослідження: навчальний процес ВНЗ. Предмет дослідження: використання хмарних технологій у навчальному процесі ВНЗ. Використані методи дослідження: аналіз наукових публікацій. Результати дослідження. На основі аналізу наукових публікацій визначено переваги та недоліки хмарних технологій в освіті у порівнянні з традиційним використанням інформаційних технологій. Досліджено хмарні рішення, що пропонують навчальним закладам провайдери-лідери у сфері хмарних технологій: Microsoft Office 365, Windows Azure Platform, Google Apps Education Edition, jПарус – Навчальний заклад. Основні висновки і рекомендації. Хмарні технології мають значні перспективи у освітній галузі.