Academic literature on the topic 'Професійне вигорання'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Професійне вигорання.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Професійне вигорання"
1
Каширіна, Євгенія, and Дмитро Сілюков. "Синдром професійного вигорання у поліцейських Національної поліції України." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т3 (2021): 90–105. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-90-105.
Full textAbstract:
У статті розглянуто соціально-психологічну структуру синдрому професійного вигорання фахівців соціономічного профілю, а саме у працівників Національної поліції України. Наголошується, що особливої уваги заслуговують соціономічні професії, які передбачають постійну взаємодію та безпосереднє спілкування в процесі професійної діяльності, а до представників цих професій висуваються підвищені вимоги, оскільки об’єктом їх праці є інші люди. Екстремальність, напруженість, підвищена небезпека, відповіда-льність за вчинені дії - все це, може спричинити виникнення у працівників Національної поліції України станів емоційного напруження, фізичного та психічного виснаження, професійних стресів тощо. Визначено, що найчастіше у працівників Національної поліції України виникають спалахи роздратування, які призводять до конфліктних ситуацій. Для професіоналів з відсутністю або незначним емоційним вигоранням характерне гармонійне співвідношення цих компонентів у системі життєвих орієнтацій і переважання таких термінальних цінностей, як «духовний спокій», «активне творче життя» та «активна соціальна думка». У працівників з частково або повністю сформованим синдромом професійного вигорання виявляється неузгодженість у системі життєвих орієнтацій і домінуванні термінальних цінностей – «збереження власної індивідуальності», «розвиток себе» та «високе матеріальне становище». Показано, що редукція особистих звершень проявляється як зниження відчуття компетентності в роботі, незадоволеність собою та своїми проявами, зменшення цінності своєї професійної діяльності, зухвале сприйняття себе як професіонала й особистості в цілому. При цих показниках у людини поступово знижується як професійна, так й особиста самооцінка, з’являється відчуття власної неспроможності та байдужості до своїх професіональних обов’язків. Ключові слова: професійне вигорання, професійна мотивація, демотивація, професійна деформація, психічне здоров’я, емоційне напруження, невротичні реакції, психопрофілактика.
2
Лазорко, Ольга, and Тетяна Шевцова. "ЕМПІРИЧНІ РЕФЕРЕНТИ ЕМОЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОФЕСІОНАЛА." Psychological Prospects Journal, no. 36 (December 30, 2020): 159–73. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-159-173.
Full textAbstract:
Мета. У статті пропонується визначення місця емоційної безпеки в структурі професійної безпеки особистості, а також емпіричних референтів емоційної безпеки. Важливим завданням бачиться визначення зв’язків загального емоційного фону та схильності до стресу з самооцінкою та професійним вигоранням за трьома шкалами: емоційне виснаження, деперсоналізація та редукція особистих досягнень; ми припускаємо, що емоційна безпека особистості пов’язана із специфікою професійної діяльності: роботою з людьми або з документами, керівною діяльністю тощо.
Методи. З метою вивчення психологічних особливостей прояву емоційної безпеки особистості, зокрема таких емпіричних референтів як схильність до стресу, емоційна виснаженість, деперсоналізація, редукція професійних досягнень, вираженість базових емоцій та рівень самооцінки, нами було використано наступні психодіагностичні методики: «Визначення ступеня схильності до стресу» (за Є. О. Тарасовим); «Професійне вигорання» (за К. Маслач, С. Джексон в адаптації Е. Водоп’янової); «Шкала диференціальних емоцій» (за К. Ізардом); «Визначення рівня своєї самооцінки» (за Г.М. Казанцевою).
Результати. Емоційна безпека професіонала розглядається як почуття впевненості щодо володіння внутрішніми психологічними ресурсами для протистояння загрозам і небезпекам, пов’язаним з професійною діяльністю. З одного боку, емоційна безпека професіонала підтримується внутрішніми психологічним ресурсам, а з іншого боку, безпечним середовищем і довірливими стосунками в організації. Якщо розглянути ресурси емоційної безпеки через призму небезпеки, то схильність до стресу, емоційний фон, рівень професійного вигорання та рівень самооцінки гіпотетично можуть бути тими емпіричними референтами, які дозволять виявити наявність чи відсутність цих ресурсів. Представлено результати дослідження, метою якого було вивчення зв’язку схильності до стресу та загального емоційного фону з рівнем самооцінки та професійним вигоранням. Доведено, що стан емоційної безпеки пов’язаний не стільки з психологічними особливостями досліджуваних, скільки з специфікою провідної професійної діяльності: роботою з документами, роботою з людьми, змішана форма (люди та документи), а також керівною діяльністю.
Висновки. Встановлено значимі статистичні взаємозв’язки між показниками базових емоцій та показниками професійного вигорання (емоційне виснаження, деперсоналізація, редукція професійних досягнень) і рівнем самооцінки та між показниками професійного вигорання та стресостійкістю і рівнем самооцінки працівників комерційної організації. Подальше вивчення феномену емоційної безпеки особистості професіонала бачиться в контексті організаційного середовища та міжособистісної взаємодії персоналу організації. Важливим завданням та викликом для організаційних психологів сьогодні є віднайдення ефективних інструментів та програм забезпечення емоційної стабільності та безпеки персоналу на робочому місці, що, безумовно, є перспективним напрямком подальших досліджень.
3
Kulchytska, Anna, and Tetiana Fedotova. "ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ КОНСТРУКТОМ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ТА ПРОЯВОМ АГРЕСИВНИХ ФОРМ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ." Psychological Prospects Journal, no. 34 (December 29, 2019): 80–93. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-80-93.
Full textAbstract:
Професійна діяльність є однією із найважливіших сфер життя сучасної людини. Це не лише джерело матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення її базових потреб, а й підґрунтя для самореалізації, самоствердження особистості, задоволення амбіцій і прагнень. Синдром професійного вигорання займає одне із ключових місць серед широкого спектру суспільних проблем. Дослідження присвячене проблемі взаємозв’язку рівня сформованості синдрому професійного вигорання особистості та особливостей прояву агресії. У статті систематизовано та узагальнено сукупність наукових поглядів із проблематики професійного вигорання та агресії. Професійне вигорання визначено як відносно стійку властивість особистості, що зумовлена специфікою професійної діяльності та виступає відхиленням від соціальної норми, що призводить до негативних змін у поведінці. Агресія розглядається як будь-яка форма поведінки, націлена на образу, чи заподіяння шкоди в процесі суб’єктно-об’єктних відносин. Емпіричне дослідження ґрунтувалося на методиці О. Рукавішнікова «Визначення психічного вигорання», опитувальнику Басса-Дарки, та опитувальнику легітимізованої агресії М. Хогбен в адаптації С. М. Єніколопова і М. П. Цибульського. Встановлено, що у вибірці осіб із яскраво вираженим професійним вигоранням (перша группа), у порівнянні з працівниками не схильними до нього (друга группа), частіше фіксуються загальні індекси агресивності та ворожості, що перевищують допустиму норму. Диференціація представників обох груп виявлена і за схильністю до виявлення різних видів агресивної поведінки, зокрема, опосередкованої агресії, роздратування, образи, підозрілості. У результаті дослідження також проаналізовано схильність представників двох вказаних груп до легітимізації агресії у різних сферах життя.
4
Kavetska, N. A., S. M. Andreychyn, and N. Z. Yarema. "ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ СЕРЕД МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ." Медична освіта, no. 4 (January 6, 2021): 27–31. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11654.
Full textAbstract:
У статті показано особливості професійного вигорання у медичних працівників. У літературі ця проблема вивчена недостатньо, є мало даних про вивчення придатності людей до медичних професій з точки зору їх психологічних особливостей, тим більше мало рекомендацій щодо адаптації до професійної діяльності. Досить детально індивідуальні психологічні особливості людей досліджено в рамках теорії К. Юнга, який перший стверджував, що мислення і поведінка людини безпосередньо залежать від структури її психіки. У подальшому його вчення розвинули послідовники, які виділили 16 психологічних типів за спільністю процесів сприйняття і обробки інформації, мислення, поведінки. Психотип – це інтегральне поняття, яке визначає психологічні особливості взаємодії індивіда з навколишнім середовищем. В основі юнгівських психотипів лягли такі властивості вищої нервової діяльності, як темперамент, швидкість процесів збудження і гальмування, у структурі психотипів взята за основу модель психіки З. Фрейда (свідоме і підсвідоме).
Ми зробили спробу розподілити основні професійні компетентності лікаря й медсестри за юнгівськими функціями, такими, як: інтуїція, сенсорика, логіка, етика. Встановлено, що у професійній діяльності медичних працівників несуть навантаження усі юнгівські функції. З точки зору вищенаведеної теорії, слід припустити, що саме тривале навантаження на слабкі функції в практичній діяльності медичного працівника веде до швидкого їх виснаження.
Отже, застосування типологічного підходу, що ґрунтується на теорії Юнга, дало б можливість як конкретизувати підходи до набуття професійних компетентностей медичними працівниками з урахуванням їх індивідуальних особливостей, так і окреслити заходи профілактики розвитку професійного вигорання.
5
Теренда, Н. О., Т. Б. Павлів, and О. А. Теренда. "ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ – ОДНА З НЕВИРІШЕНИХ ПРОБЛЕМ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (September 22, 2021): 29–33. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12377.
Full textAbstract:
Мета: вивчити явище професійного вигорання серед медичних працівників та запропонувати шляхи його профілактики.
Матеріали і методи. Проведено аналіз наукових джерел інформації щодо проблеми професійного вигорання серед медичних працівників. Використано бібліосемантичний, аналітичний методи дослідження.
Результати. У статті проаналізовано основні фактори, які зумовлюють розвиток професійного вигорання. Визначено джерела стресу, гендерні особливості, низку медичних спеціальностей, у яких швидше може сформуватися професійне вигорання. Наведено основні особливості спілкування медичних працівників із пацієнтами при переважанні окремих компонент професійного вигорання (емоційного виснаження, деперсоналізації, редукції професійних/особистих досягнень). Надано рекомендації щодо профілактики і методів корекції професійного вигорання у медичних працівників. Розглянуто закордонний досвід подолання професійного вигорання, зокрема сеанси групової психотерапії за методом Балінта.
Висновки. Професійне вигорання медичних працівників на даний час залишається невирішеною проблемою системи охорони здоров’я, яка потребує залучення психологів або психотерапевтів. Реалізація комплексу профілактичних заходів щодо професійного вигорання дозволить сподіватися на зниження поширеності професійного вигорання серед медичних працівників і, як наслідок, сприятиме покращенню надання медичної допомоги і поліпшенню їх здоров’я.
6
Ковальчук, Зоряна. "ВПЛИВ ОСОБИСТІСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ НА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ РИЗИКОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРОФЕСІЙ." Psychology of Personality 9, no. 1 (February 20, 2019): 35–44. http://dx.doi.org/10.15330/ps.9.1.35-44.
Full textAbstract:
У статті теоретично обґрунтовано та емпірично доведено вплив особистісних властивостей на формування професійної деформації працівників ризиконебезпечних професій, зокрема слідчих та оперуповноважених підрозділів національної поліції України. Зазначено, що професійно важливі якості у фахівця розвиваються під час тривалої професійної діяльності, а разом з тим працівник набуває й інших якостей, які деформують особистість. Отже, у процесі професійного становлення відбувається і розвиток різноманітних професійних деструкцій. З метою виявлення деформаційних процесів працівників правоохоронних органів різних підрозділів та визначення шляхів їх профілактики авторка провела емпіричне дослідження, використавши низку психодіагностичних методик, зокрема, «Визначення психічного вигорання» О. О. Рукавишнікова, «Визначення інтегральних форм комунікативної агресивності» В. В. Бойка, «Вивчення інтегральних акцентуацій особистості» К. Леонгарда, модифікація С. Шмішека, «Особистісний опитувальник» Г. Айзенка, опитувальник «Професійне вигорання» (К. Маслач, С. Джексон, адаптовано Н. Є. Водоп’яновою). Кореляційний аналіз показав, що у слідчих виявлено професійне «вигорання», пов’язане з психоемоційним виснаженням, особистісним віддаленням, професійною мотивацією, спонтанністю агресії, екстраверсією-інтроверсією, редукцією персональних досягнень. В оперуповноважених професійне «вигорання» пов’язане з деперсоналізацією, екстраверсією-інтроверсією, невмінням переключати агресію на діяльність або неживі об’єкти, особистісним віддаленням, ритуалізацією агресії, аутоагресією та емоційним виснаженням. Перспектива досліджень полягає у розробці рекомендацій щодо кадрового відбору на вищевказані професії з урахуванням особистісних властивостей претендентів на посади та профілактиці й використанні корекційних методів з метою зниження рівня професійного «вигорання» серед працівників поліцейських підрозділів та інших ризиконебезпечних професій
In the article the author substantiates theoretically and proves empirically the influence of personal qualities on the formation of professional deformation of employees of risky professions, particularly investigators and detectives of the National Police of Ukraine. It is ndicated that professionally important qualities of a specialist are developed during a long professional activity, and at the same time the employee acquires some other qualities that deform the person. Thus, the development of various professional destructions takes place during professional formation. In order to detect the deformation processes of law enforcement officers of different units and determine the ways of their prevention the author conducted an empirical study using a number of psychodiagnostic techniques, such as: "Definition of mental burnout" (O. Rukavishnikov), "Definition of integral forms of communicative aggressiveness" (V. Boyko), "Study of the integral accentuations of a personality" (K. Leonhard, modification of S. Shmyshek), "Personality questionnaire" (G. Eysenk), Questionnaire "Professional burnout" (K. Maslach, S. Jackson, adapted by N. Vodopyanovа). Correlation analysis showed that there was a professional "burnout" in the investigators associated with psychoemotional exhaustion, personal distance, professional motivation, spontaneity of aggression, extraversion-introversion, reduction of personal achievements. Detectives’ professional burnout is associated with depersonalization, extraversion-introversion, inability to switch aggression over activity or inanimate objects, personal distance, ritualization of aggression, auto-aggression and emotional exhaustion. The author expects the prospect of research in developing recommendations on personnel selection for the above-mentioned professions, taking into consideration the personal qualities of applicants for positions and the prevention and use of corrective methods aiming to reduce the level of professional burnout among police officers and other risky professions.
7
Рідкодубська, Г. А. "ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ." Visnik Zaporiz'kogo naciohai'nogo universitetu. Pedagogicni nauki, no. 1 (2020): 266–71. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-1-42.
Full text
8
Hromtseva, Olena Vitaliivna. "Уявлення про професійне вигорання медичних працівників та дослідження його феноменології." European Journal of Management Issues 27, no. 3-4 (December 25, 2019): 63–72. http://dx.doi.org/10.15421/191907.
Full textAbstract:
Мета роботи – позначити концептуальні моделі професійного вигорання та розкрити їх прикладний характер для медичних працівників.
Результати дослідження. У дослідженні охарактеризована проблема професійного вигорання. Сформульовано концептуальну модель професійного вигорання, що поєднує його структурні та динамічні властивості. На підставі семантичного аналізу обґрунтовано зміст професійного вигорання.
Практичне значення дослідження. Результати дослідження можуть бути використані для опанування концептуальних моделей професійного вигорання, формування інструментів оцінювання професійних ризиків на ринку медичних послуг.
Оригінальність / цінність / наукова новизна дослідження – концептуалізація моделей професійного вигорання, їх структурування та дослідження змісту.
Перспективи подальших досліджень – розробка комплексного прикладного механізму виміру впливу професійного вигорання на діяльність медичних працівників, призначенням якого має стати розробка, проектування та здійснення заходів для покращення якості життя медичних працівників, умови їх праці та якості надання медичної допомоги.
Тип статті – теоретичний.
9
Yurchenko, I., I. Savchenko, and O. Buriak. "ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗА СУЧАСНИХ УМОВ." Медсестринство, no. 4 (March 10, 2021): 11–15. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2020.4.11865.
Full textAbstract:
У статті розглянуто і підсумовано результати теоретичних досліджень історичних аспектів виникнення феномену синдрому вигорання, методів його діагностики, визначення основних симптомів синдрому вигорання медичних працівників за допомогою системного аналізу зарубіжної та вітчизняної літератури.
10
Теренда, Н. О., Т. Б. Павлів, and Н. О. Слободян. "ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ (НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 1 (June 2, 2021): 29–32. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.1.12139.
Full textAbstract:
Мета: оцінити наявність професійного вигорання у працівників екстреної медичної допомоги.
Матеріали і методи. Проведено опитування 157 працівників екстреної медичної допомоги Львівської області з використанням тесту професійного вигорання за К. Маслач і С. Джексоном для визначення наявності та ступеня професійного вигорання.
Результати. За результатами дослідження виявлено переважання серед респондентів працівників віком до 49 років (81 %) та жінок 58 %. Більшість серед респондентів становили молодші спеціалісти з медичною освітою. Висока професійна кваліфікація підтверджується наявністю вищої кваліфікаційної категорії більше ніж у половини опитаних.
У (50,32±3,99) % виявляли середній рівень емоційного виснаження, в (22,29±3,32) % – високий. При визначенні деперсоналізації особи низький рівень спостерігали в (28,66±3,61) %, середній – у (61,78±3,88) %, високий – в (7,64±2,12) %. Середній рівень редукції особистих досягнень виявлено в (23,57±3,39) %, високий – у (51,59±3,99) %, дуже високий – в (22,93±3,36) % респондентів.
У середньому рівень професійного вигорання у респондентів становив 53,38±0,91 (середній рівень). При встановленні кореляційно-регресійного зв’язку виявлено вплив віку rxy=0,2563 (р=0,001) та професійного стажу роботи rxy=0,3225 (р=0,000) на розвиток професійного вигорання.
Висновки. У працівників екстреної медичної допомоги Львівської області виявлено в (62,42±3,86) % середній та у (1,27±0,89) % високий рівні професійного вигорання. Одними із факторів, які спричинили розвиток професійного вигорання, були вік респондентів та їх стаж роботи в екстреній медичній допомозі. Опосередковано на високий рівень професійного вигорання вплинула пандемія COVID-19.
Dissertations / Theses on the topic "Професійне вигорання"
1
Павлів, Тарас Богданович. "ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ У ПРАЦІВНИКІВ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ." Thesis, Тернопіль, 2021. https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17206.
Full text
2
Гринько, Наталя Валер'янівна, and Іванна Ігорівна Яремчук. "Синдром професійного вигорання серед медичних працівників: соціально-психологічні характеристики." Thesis, SSS BSMU, 2018. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/14359.
Full text
3
Дядченко, Ганна Вікторівна, Анна Викторовна Дядченко, and Hanna Viktorivna Diadchenko. "Професійне вигорання викладачів вищої школи у процесі мовної підготовки іноземних громадян." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67072.
Full textAbstract:
В останні роки науковці все частіше говорять про синдром
професійного вигорання працівників. Для окреслення цього явища
використовуються різні терміни: «професійне згоряння», «професійне
вигорання», «емоційне вигорання» тощо. Аналіз наукової літератури
переконав нас у доцільності використання терміна «професійне
вигорання» як найбільш адекватного.
4
Юрченко, Ірина Володимирівна. "Особливості поширення синдрому професійного вигорання медичних працівників наркологічних та психіатричних закладів у сучасних умовах на прикладі Луганської області." Thesis, Тернопіль, 2021. https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17151.
Full textAbstract:
Висвітленоі особливостей виникнення та розповсюдження СЕВ у медичних працівників Луганської області, що
працюють в закладах охорони здоров’я які надають психіатричну та наркологічну допомогу населенню в сучасних умовах.
5
Погуляй, Д. В., and В. М. Тимошик. "Профілактика професійного вигорання фізичних реабілітологів." Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/21155.
Full textAbstract:
Погуляй, Д. В. Профілактика професійного вигорання фізичних реабілітологів : магістерська робота : 231 Соціальна робота / Д. В. Погуляй, В. М. Тимошик ; керівник роботи Ємець Н. А. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра креативних індустрій та соціальних інновацій. – Чернігів, 2020. – 94 с.Інформаційна трансформація, що властива ХХІ століттю, та активізація соціально-економічних, політичних, морально-духовних стандартів суспільства, яке становить перед спеціалістом різноманітні проблеми. Одна з таких проблем - це вибір професії для особистості, самостановлення та самоактуалізація. Від його свідомого вибору залежить не тільки професійне становлення, а й фізичне та психо-емоційне здоров’я та досягнення осо бистістю вершин «акме». Психологічне благополуччя та емоційне здоров’я спеціаліста є одним із базових чинників професійної діяльності, а цілісне фізичне та моральне здоров’я – основною передумовою професійної самореалізації та самоактуалізації, все це обумовило вибір теми дослідження: «Профілактика професійного вигорання фізичних реабілітологів». У розділі 1 досліджуються теоретичні підходи на проблематику формування професійного вигорання та підходи до його вивчення, здійснюється аналіз поняття синдрому «професійного вигорання» та соціально-психологічні особливості професійного вигорання фізичних реабілітологів його структура, характеристика та фази формування, визначається взаємозалежність особистісних якостей реабілітологів та факторів що спричиняють виникнення синдрому «професійного вигорання». В розділі 2 проводиться дослідження особливостей прояву симптомів професійного вигорання серед фізичних реабілітологів. В розділі 3 здійснюється організація та методологія дослідження синдрому професійного вигорання у професійних масажистів. В розділі 4 визначаєються соціально-психологічні напрями профілактики та подолання проявів синдрому професійного вигорання та пропонується структурно-функціональної програми щодо попередження симптомів професійного вигорання фізичних реабілітологів.
Information transformation, which is characteristic of the XXI century, and the activation of socio-economic, political, moral and spiritual standards of society, which poses a variety of problems for the specialist. One of such problems is the choice of profession for the individual, self-formation and self-actualization. Not only professional development but also physical and psycho-emotional health and personal achievement of acme peaks depend on his conscious choice. The psychological well-being and emotional health of a specialist is one of the basic factors of professional activity, and holistic physical and moral health - the main prerequisite for professional self-realization and self-actualization, all this led to the choice of research topic: «The prevention of the professional burnout of the physical rehabilitation therapists». Section 1 examines the theoretical approaches to the formation of burnout and approaches to its study, analyzes the concept of «burnout» and socio-psychological features of burnout of physical rehabilitators, its structure, characteristics and phases of formation, determines the interdependence of personal qualities of rehabilitators and factors cause the syndrome of «professional burnout». Section 2 examines the study of the peculiarities of the symptoms of burnout among physical rehabilitation specialists. Section 3 provides the organization and methodology of the study of burnout in professional masseurs. Section 4 identifies the socio-psychological areas of prevention and overcoming the manifestations of burnout and proposes a structural and functional program to prevent the symptoms of burnout of physical rehabilitation.
6
Чернявська, Я. В. "Особливості профілактики професійного вигорання соціальних працівників." Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/21017.
Full textAbstract:
Чернявська, Я. В. Особливості профілактики професійного вигорання соціальних працівників : магістерська робота: 231 Соціальна робота / Я. В. Чернявська ; керівник роботи Децюк Т. М. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра соціальної роботи. – Чернігів, 2020. – 94 с.Випускна кваліфікаційна робота присвячена вивченню теоретичних засад, аналітичних та практичних аспектів професійного вигорання соціальних працівників. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, бібліографії та додатків. У вступі до роботи обґрунтовуються актуальність обраної теми, її теоретичні та методичні засади, чітко окреслюються її основні завдання і методи дослідження. У першому розділі розкрито поняття, особливості професійного вигорання, його соціально-психологічні та соціально-економічні причини та наслідки, розглянуто моделі та способи профілактики професійного вигорання соціального працівника. У другому розділі роботи описано результати емпіричного дослідження професійного вигорання соціальних працівників в Управлінні соціального захисту населення Городнянської РДА. Третій розділ присвячений формам та методам профілактики професійного вигорання соціальних працівників. Запропоновано пропозизиції щодо удосконаленя профілактики професійного вигорання соціальних працівників. У результаті дослідження зроблено висновки, що однією з основних проблем у діяльності соціальних працівників є проблема професійного вигорання, що супроводжується відсутністю чи фрагментарністю проведення профілактики професійного вигорання в установах соціального захисту.
The final qualifying work is devoted to the study of theoretical principles, analytical and practical aspects of burnout of social workers. The work consists of an introduction, three chapters, conclusions, bibliography and appendices. In the introduction to the work the relevance of the chosen topic, its theoretical and methodological principles are substantiated, its main tasks and research methods are clearly outlined. In the first section reveals the concept, features of professional burnout, its socio-psychological and socio-economic causes and consequences, models and methods of prevention of professional burnout of a social worker. In the second section describes the results of an empirical study of burnout of social workers in the Department of Social Protection of the Gorodnya RSA. In the third section is devoted to the forms and methods of prevention of professional burnout of social workers. Proposals for the prevention of burnout of social workers are offered. As a result of the study, it was concluded that one of the main problems in the activities of social workers is the problem of burnout, which is accompanied by the absence or fragmentation of prevention of burnout in social protection institutions.
7
Безугла, Вікторія Юріївна, Viktoriia Bezuhla, Анастасія Олександрівна Козлова, and Anastasiia Kozlova. "Значення супервізії при професійному вигоранні психолога-консультанта." Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43234.
Full textAbstract:
Незважаючи на те, що зараз наука психологія досягла розквіту та популярності, в свідомості нашого суспільства ще досі існує безліч стереотипів щодо особистості психолога. Одна з таких помилкових думок – це те, що психолог здатний в будь-якому випадку впоратися зі своїми труднощами без сторонньої допомоги, що це ніби «надлюдина», котрій не потрібні поради, думки, ідеї та підтримка інших людей. Насправді все зовсім не так, адже для того щоб психолог-консультант міг ефективно виконувати свою роботу, щоб він міг надавати кваліфіковану допомогу іншим та професійно зростати йому необхідна така людина як «супервізор».Despite the fact that now the science of psychology has reached its heyday and popularity, in the minds of our society there are still many stereotypes about the personality of the psychologist. One of the misconceptions is that a psychologist is able to cope with his difficulties without help, that he is like a "superman" who does not need advice, thoughts, ideas and support from other people. In fact, this is not the case at all, because in order for a counseling psychologist to be able to perform his work effectively, so that he can provide qualified assistance to others and grow professionally, he needs a person like a "supervisor".
8
Чугуєва, І., and А. Мацеха. "Чинники професійного вигорання працівників РУВД при роботі з девіантними підлітками." Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77062.
Full textAbstract:
Значення і вплив правоохоронних органів у на
формування громадянського суспільства не можна перебільшити. Ці державні
інститути призвані і зобов’язані запобігати порушення порядку і закону і
попереджувати їх. На плечі співробітників правоохоронних органів, особливо
соціономічних професій, покладається серйозна відповідальність, адже їх
діяльність пов’язана не просто з негативними явищами у суспільстві, а й з
конкретними особистостями, з необхідністю впливати на особистість, на її долю,
з можливістю або сприяти трансформації, або нейтралізації девіантних осіб.
Мета дослідження. Розглянути вплив емоційного вигорання працівників
правоохоронних органів при роботі з девіантними підлітками.
9
Богдан, Жанна Борисівна. "Психологічні особливості професійного вигоряння викладачів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів." Thesis, Українська інженерно-педагогічна академія, 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44796.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.03 – психологія праці; інженерна психологія. – Українська інженерно-педагогічна академія. – Харків, 2012.
Дисертаційне дослідження присвячено теоретичному та емпіричному вивченню проблеми професійного вигоряння викладачів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Професійне вигоряння – це інтеграційний процес, що є специфічною реакцією особистості на дію системи різних факторів професійного оточення з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей людини в організації власної професійної діяльності. Було встановлено, що вигоряння викладачів технічних спеціальностей відбувається переважно через посилення деперсоналізації, заощаджування емоцій та особистісне віддалення. Виділено психологічні особистісні риси, притаманні викладачам технічних спеціальностей ВНЗ з високим рівнем професійного вигоряння, такі як незалежність у соціальній поведінці, консерватизм, обережність та розсудливість у спілкуванні, емоційна стриманість, індивідуальний стиль професійної діяльності, прагматичність, орієнтація на об’єктивну реальність, деяка незадоволеність собою і невпевненість у своїх силах. Розроблено комплекс рекомендацій, які сприяють запобіганню виникнення синдрому професійного вигоряння викладачів технічних спеціальностей ВНЗ.Thesis for a Candidate Degree in Psychological Studies. Specialty 19.00.03 – Psychology of Work; Engineering Psychology. – Ukrainian Engineering and Pedagogical Academy. – Kharkiv, 2012. The thesis deals with theoretical and empirical study of the problem of professional burnout of technical specialties teachers at higher schools. Professional burn-out is an integrated process that means the personality’s specific response to the action of the system of various factors of professional environment with taking into ac-count individual psychological features of the person in organizing his own professional activities. It has been found out that technical specialties teachers are mainly burnt out due to increased depersonalization, saving emotions and personal estrangement. Psychological personal characteristics have been distinguished that are specific for university teachers of technical subjects with high level of burnout. They include independence in social behavior, conservatism, carefulness and common sense in communication, emotional restraint, tendency to individual style of professional activity, pragmatism, focusing on objective reality, some dissatisfaction with oneself and lack of confidence in one’s abilities. A complex of recommendations that can help to prevent emerging the syndrome of technical specialties teachers’ burnout at higher schools has been developed.
10
Цюприк, Андрій Ярославович. "Синдром емоційного вигорання у професійній діяльності." Thesis, Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції "Соціальна робота: становлення, перспективи, розвиток, 2018. http://hdl.handle.net/123456789/4873.
Full textConference papers on the topic "Професійне вигорання"
1
Височин, Оксана, and Світлана Шкіль. "ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГІВ: ПРИЧИНИ, ПОДОЛАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА." In The results of scientific mind's development: 2019. 유럽과학플랫폼, 2019. http://dx.doi.org/10.36074/22.12.2019.v2.18.
Full text