To see the other types of publications on this topic, follow the link: Психологічні особливості.
Journal articles on the topic 'Психологічні особливості'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Психологічні особливості.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Бохонкова, Юлія, and Єлизавета Савельєва. "Особливості психологічної готовності керівників банківських установ до управління персоналом." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 1(54) (2021): 26–36. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-26-36.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано особливості формування психологічної готовності керівників банківських установ до управління персоналом. Виокремлено два основних теоретико-методологічних підходи психологічної готовності керівника до професійної діяльності: функціональний та особистісний. Автор статтіпід психологічною готовністю до управліннярозуміє загальну схильність керівників банківських установ до керівництва собою та іншими в професійному та особистому житті.Для проведення дослідження застосовано теоретичні методи, які передбачали впорядкування та систематизацію знань про психологічні аспекти управління персоналом в банківських установах; узагальнення теоретико-методологічних підходів до проблеми; розробку та обґрунтування теоретичної моделі.Обґрунтовано теоретичну модель психологічної готовності керівників банківських установ до управління персоналом, основними компонентами якої є: когнітивний, операційно-діяльнісний, особистісний,мотиваційний.Розкрито зміст і структуру, обґрунтовано систему організаційно-психологічних чинників, які впливають на рівень психологічної готовності керівників банківських установ до управління персоналом та визначено організаційно-психологічні умови її формування.Психологічну готовність керівників банківської установи до управління персоналом можна розвивати в процесі самоосвіти та в умовах післядипломної освіти. Найбільш ефективними з них є тренінги, семінари, дистанційне навчання, наставництво, відео курси, стажування. Ключові слова: психологічна готовність, управлінська діяльність, банківська установа, регіональні філії,теоретична модель.
2
Overchuk, Victoriia Anatoliivna. "ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИСЯЖНИХ УКРАЇНСЬКИХ СУДІВ." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 5 (February 1, 2022): 49–53. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.5.7.
Full textAbstract:
У статті наведені індивідуально-психологічні особливості діяльності присяжних, обґрунтована необхідність у визначенні цих особливостей, які мають вплив на процес ухвалення виваженого, обґрунтованого та, найголовніше, справедливого рішення. Охарактеризовано особливість формування внутрішнього переконання присяжних, названо чинники, які на нього впливають. На сучасному етапі розбудови країни відбувається пошук місця судової системи в контексті загальної державно-правової реформи, у державі та суспільстві точиться досить гостра дискусія про практичне оновлення судової системи. Основою судової реформи є не тільки реалізація самостійної судової влади, забезпечення її належності, а й залучення представників народу (присяжних), до відправлення правосуддя, що відображено в більшості розвинених країн світу. Присяжні, на відміну від професійних суддів, не володіють знаннями у сфері права, зазвичай мають нижчий поріг стресостійкості, морально та психологічно не досвідчені, часто інакше розуміють, що відбувається в залі судових засідань, орієнтуються не на об’єктивні критерії, а на суб’єктивні уявлення, стереотипи, емоції й особисті переживання, що з упевненістю можна віднести до психологічних особливостей кожного. Головна увага приділяється психологічним методикам, прийомам, технікам, які потрібно використовувати для підбору присяжних із метою винесення об’єктивних вердиктів. Отримані результати можуть бути підґрунтям для створення психологічної програми формування списку присяжних під час їх відбору, у якій буде враховано моральні, суб’єктивні та психологічні якості кожного з них.
3
Топольницька, Галина. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КУЛЬТУРИ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ)ПРИКОРДОННИКІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 13, no. 2 (February 20, 2020): 294–303. http://dx.doi.org/10.32453/5.v13i2.181.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано соціально-психологічну сутність і зміст культури міжособистісних відносин курсантів-прикордонників. Зазначено, що міжособистісні відносини в курсантських колективах становлять єдність загальносоціальних правил і норм та специфічних, властивих лише цим колективам, особливостей. Важливе місце у виконанні завдань, поставлених перед військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, займає психологічна робота, яка не може бути ефективною без формування висококультурної особистості майбутнього офіцера-прикордонника. У результаті дослідження встановлено, що культура постає динамічною характеристикою, що змінюється під впливом психологічних умов, основними серед яких є: рівень розвитку курсантського колективу, наявність системи загальних духовних цінностей, індивідуально-психологічні особливості курсантів, їхні психологічні настановлення на військову службу.
4
Поканевич, Олена. "ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У МАЙБУТНІХ ПОЖЕЖНИХ-РЯТУВАЛЬНИКІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 12, no. 1 (February 9, 2020): 250–65. http://dx.doi.org/10.32453/5.v12i1.150.
Full textAbstract:
Аналіз наукової літератури свідчить, що проблема, яка досліджується, є недостатньо розробленою в психологічній науці, а відсутність системних, практичних рекомендацій змістовного характеру викликає ускладнення в становленні ефективної системи оцінки та підтримки психологічної готовності пожежних до діяльності. У статті йдеться про програму формування психологічної готовності пожежних до майбутньої діяльності, створену автором, та подане опис результатів емпіричного дослідження, які були отримані у процесі впровадження вказаної програми у практичну діяльність центру підготовки майбутніх пожежних. Також описується зміст та закономірності процесу формування психологічної готовності пожежних-рятувальників до професійної діяльності. Уточнена залежність ефективності виконання службових обов’язків від сформованості психологічної готовності на початковому етапі служби. Показано психологічні особливості фахівців, їх зв’язок з об’єктивними умовами навчання та індивідуально-психологічним рівнем готовності до майбутньої діяльності. Описані характерні особливості пожежних, що визначають рівень готовності в екстремальних умовах діяльності, узагальнений психологічний портрет майбутніх пожежних-рятувальників.
5
Сазонова, О. В. "ОСОБЛИВОСТІ УЯВЛЕНЬ МОЛОДІ ТА ДОРОСЛИХ ПРО ФАХОВУ ПСИХОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ." Problems of Modern Psychology, no. 2 (February 16, 2021): 142–53. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-15.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу уявлень про фахову психологічну допомогу та стереотипів щодо професії психолога, яка існує в сучасному світі серед молоді і дорослих людей. Останнім часом тема забезпечення фаховою психологічною допомогою набула неабиякої актуальності. Кількість осіб, що отримують психологічну освіту, зростає. Водночас збільшується і кількість звернень від населення до психологічних центрів за консультацією психолога. Створені психологічні служби – це структуровані заклади, установи і підрозділи, основу яких складають фахівці в галузі практичної психології (консультанти, аналітики, психологи, соціальні працівники), що виконують специфічні завдання з підвищення ефективності життєдіяльності споживачів послуг (клієнтів) засобами прикладної психології і, одночасно, забезпечують захист їхнього психічного здоров’я і соціального благополуччя. Психологічні служби працюють в декількох напрямках. Один із них – освіта, де відбуваються інтенсивні процеси становлення нової педагогіки, яка неможлива без ґрунтовного психологічного забезпечення навчально- виховного процесу. Інший напрям – система соціальних служб для молоді, де виникає необхідність в організації спеціальної роботи з молодими людьми, що мають життєві проблеми. Емпіричне дослідження відбувалось письмово, у вигляді тестування в період з 20.02.2020 по 20.03.2020. У дослідженні взяли участь 52 особи: 26 осіб складала молодь та 26 осіб віком старше 40 років. Головним критерієм відбору був вік досліджуваних. Даний віковий склад досліджуваних пов’язаний із різними процесами соціалізації особистостей: особи віком старше 40 зростали в умовах СРСР, де відповідно формувався їх світогляд та певні стереотипи. Методики, використані в дослідженні: авторська анкета, спрямована на виявлення особливостей особистісного ставлення індивідів до фахової психологічної допомоги, методика визначення толерантності до невизначення С. Баднера, методика локусу контролю Д. Роттера, шкала тривожності Тейлора, 16-факторний опитувальник Р.Б. Кеттелла. Результати математично-статистичного аналізу емпіричних даних дозволяють зробити висновок, що, незалежно від досвіду отримання психологічної допомоги, майже 85% респондентів вважають її ефективною, що свідчить про позитивне ставлення до психологічної служби. Також варто зазначити, що 65% опитаних виявляють бажання звернутись за психологічною допомогою в майбутньому, що свідчить про зростання потреби у психологічних службах, а також у позитивному ставленні до неї. За результатами порівняльного аналізу можна зробити висновок, що серед осіб, які виявляли бажання звернутись за психологічною допомогою в минулому та виявляють бажання звернутись в майбутньому, більшу кількість респондентів складає молодь, що свідчить про менш упереджене ставлення молоді до психологічних служб.
6
КЛОЧКО, Алла. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНИХ ЗМІН." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 1 (54) (May 19, 2022): 35–40. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.5.
Full textAbstract:
У статті подано результати дослідження актуальної для організаційної психології проблеми психологічних особливостей управлінської діяльності менеджерів освітніх організацій. Проаналізовано роль менеджера освітніх організацій в умовах інноваційних змін. Метою статті є висвітлення результатів дослідження виокремлення психологічних особливостей управлінської діяльності менеджера освіти. Виокремлено основні психологічні особливості й риси інноваційної освіти. Зазначено, що сучасне управління освітніми організаціями вимагає залучення до управлінської діяльності таких менеджерів, які не лише здобули професійні знання з теорії управління, а й є лідерами в освітніх організаціях. Важливу роль у підвищенні ефективності управління освітніми організаціями має психологічна готовність менеджерів до управління. До психологічних характеристик управлінської діяльності менеджерів освітніх організацій відносено: мотивація; командна робота; партнерська взаємодія; емоційний інтелект; креативний потенціал; суб’єктивне благополуччя; психологічне здоров’я; стиль управління. Висновки. Обґрунтовано, що на успішність упровадження інноваційних змін в освітніх організаціях впливає як об’єктивна ситуація, характеристики самої освітньої організації, так і різні процеси, що відбуваються в педагогічному колективі, а також вагомий вплив має стиль управління менеджерів, який здійснює управління колективом і є, безумовно, безперечним лідером освітньої організації.
7
Гомонюк, Олена, and Оксана Онишко. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА." Psychology Travelogs, no. 1 (June 7, 2021): 58–71. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2021-1-6.
Full textAbstract:
У статті розкрито погляди науковців на важливу складову професійно-педагогічної культури педагога – психологічну культуру. Доведено, що психологічна культура педагога характеризується складністю, інтегративністю, структурністю. Її компоненти – це різні властивості особистості, що вдосконалюються й формуютьсзід впливом загальної культури людини. Ступінь вияву основних психологічних властивостей і якостей є критерієм визначення рівня психологічної культури. Встановлено, що психологічна культура, як показник високого рівня розвитку педагогічних здібностей, складається із глибоких знань із основ психології, володіння арсеналом діагностичних методик, всебічного вивчення особистісних і діяльнісних характеристик тих, кого навчають, комплексу професійно-значущих якостей і гуманістичного типу педагогічної свідомості. Провідними елементами її є емпатія, рефлексія, інноваційно-творчі й комунікативні якості, що допомагають педагогу здійснювати особистісно-орієнтоване навчання й виховання учнів. Встановлено, що психологічна культура є тільки однією гранню такого комплексного явища як професійно-педагогічна культура педагога. Наявність професійно значущих особистісних якостей, стиль діяльності педагога, його темпераменту, інші компоненти психологічної культури багато в чому сприяють ефективності роботи педагога, але не є визначальними. Особливість професійно-педагогічної культури полягає в її інтегрованості, складній структурній організації й існуванні системи багатопланових взаємин між її компонентами.
8
Яновська, Тамара. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОФІЛАКТИКИ ПРАКТИЧНИМ ПСИХОЛОГОМ КОНФЛІКТІВ У ПІДЛІТКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ." Молодий вчений, no. 7 (95) (July 30, 2021): 45–48. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-7-95-11.
Full textAbstract:
У статті надається теоретичний аналіз проблеми психологічних основ профілактичної діяльності практичним психологом конфліктних ситуацій у середовищі дітей підліткового віку. Звертається увага на психологічну характеристику конфлікту як соціально-психологічного явища та підліткового віку як важливого етапу розвитку особистості, аналізуються особливості конфліктів у підлітковому середовищі та психологічні аспекти їх профілактики у роботі практичного психолога. Обґрунтовуються методичні основи організації експериментального дослідження. У дослідженні проводиться психологічний аналіз та інтерпретація отриманих результатів.
9
ШИНКАР, Марія. "ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В СУЧАСНОМУ МЕДІАСЕРЕДОВИЩІ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 1 (54) (May 19, 2022): 91–99. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.13.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості соціально-психологічної адаптації та комунікації студентської молоді в сучасному медіасередовищі. Визначено, що протягом навчання у ЗВО в студентів закладаються основи професіоналізму , формується потреба й готовність до безперервної самоосвіти тощо. Значною мірою це визначається успішністю адаптаційних та комунікаційних процесів, які слід враховувати в освітньому процесі. Таким чином, метою нашого дослідження є визначення особливостей соціально-психологічної адаптації та комунікації студентської молоді в сучасному медіасередовищі. Методологічну основу статті становлять загальні психологічні положення про сутність і розвиток оосбистості в процесі життєдіяльності, теоретичні положення про сутність і закономірності психічного розвитку особистості, її соціально-психологічної адаптації та комунікації в сучасному медіасередовищі, принцип системного підходу, який набув значного поширення в сучасних наукових розробках. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні особливостей соціально-психологічної адаптації та комунікації студентської молоді в сучасному медіасередовищі; розробці заходів, здатних прискорити входження студентів першокурсників до колективу; зведенні до мінімуму наслідків дезадаптації студентської молоді в сучасному медіасередовищі. Висновки. Отже, соціально-психологічну адаптацію можна визначити як процес оптимальної відповідності особистості та професійного й освітнього середовища. У випадку адаптації студентів до умов закладів вищої освіти ці дві сторони будуть такими: адаптація до умов освітнього процесу і соціально- психологічна адаптація у навчальній групі. До переліку основних соціально-психологічних чинників, що впливають на процес адаптації студентів можна віднести чинники нового навчального середовища, нового соціально-психологічного середовища, нового інформаційно-когнітивного простору та чинник професійного середовища. Зазначені чинники можуть здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на процес адаптації студентської молоді. Це може залежати від психологічних особливостей особистості, пояснення якої припускає сукупність внутрішніх умов, що змінюються під дією зовнішніх впливів.
10
Бондарук, Антоніна. "Шкільна готовність першокласників як медико-психологічна проблема." Психологічне здоров’я, no. 1 (2018): 3–29. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2018-1-1-3-29.
Full textAbstract:
Постановка проблеми. Від того, наскільки дитина розвинена фізично, психічно, розумово і особистісно, має залежати, з якого віку починати навчання в школі, що робить актуальним вивчення медико-психологічних аспектів готовності дошкільників до навчання у віці шести років у порівнянні з дітьми, яким виповнилося сім років, у теоретичному та практичному плані. Аналіз останніх досліджень і публікацій. При формуванні психологічної готовності до школи, необхідно враховувати індивідуально-психологічні особливості дитини.Формулювання мети статті. Мета -на основі дослідження медико-психологічних особливостей шкільної готовності, визначити оптимальний вік початку шкільного навчання дитини. Виклад основного матеріалу. Нами були здійснені порівняльні дослідження шкільної готовності дітей 6-та 7-річного віку. Діти6-річного віку виявляли ускладнення в спілкуванні, встановленні контакту, адаптації до нових ситуацій, давали неповні та неточні відповідіна запитання. Діти 7-річного віку, навпаки, були схильні до встановлення емоційного контакту. У віці 6 років ще недостатньо сформованими є самоконтроль, навчальна мотивація та інші елементи навчальної діяльності. В 7 років дитина вже і фізіологічно, й психологічно готова до процесу шкільного навчання, тоді як 6-літки виявляють незрілість пізнавальної сфери, психомоторики та інших психофізіологічних показників.Висновки та перспективи подальших досліджень. В дітей 7-річного віку психологічні якості, що є важливими для процесу адаптації до шкільного навчання, є значно більш розвиненими, ніж у дітей 6-річного віку. Недостатня психологічна готовність 6-річних дітей до шкільного навчання може спричинити в них проблеми орієнтування в навчальному процесі та як наслідок –підвищення рівня ситуативної та особистісної тривожності. Діти 7-річного вікує психологічно більш зрілими, для них початок шкільного навчання є значно меншим стресогенним чинником, ніж для 6-літок.
11
Демченко, Вікторія, Ірина Семенишина, and Євгенія Ємельянова. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА ЗВО В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ." Social Work and Education 8, no. 1 (April 2, 2021): 90–105. http://dx.doi.org/10.25128/2520-6230.21.1.8.
Full textAbstract:
У статті висвітлено психологічні особливості діяльності викладача ЗВО в процесі навчання іноземних здобувачів вищої освіти. Виділено основні принципи розвитку професійно-психологічних характеристик діяльності педагога. Визначено взаємопов'язані компоненти цілісної систематичної діяльності викладача ЗВО: систематичне відстеження динаміки особистісного розвитку іноземного здобувача вищої освіти в процесі навчання; створення психолого-педагогічних та соціальних умов для розвитку особистості іноземних здобувачів вищої освіти, їхньої успішної адаптації та навчання; надання допомоги іноземним здобувачам вищої освіти, які мають проблеми в навчанні. Наведено чинники психологічної адаптації іноземних здобувачів вищої освіти. Виокремлено психологічні аспекти особистісно-орієнтованого підходу до навчання. Відмічено, що вагомим показником у процесі взаємодії викладача при роботі з іноземними здобувачами вищої освіти є врахування особливостей професійної самосвідомості педагога. Сформовано психологічні бар'єри у роботі викладача в полікультурному освітньому просторі. Розроблено стадії психолого-педагогічного супроводу особистості на різних етапах професійної діяльності викладача в умовах навчання здобувачів вищої освіти.
12
Шайда, О. Г., О. В. Чернякова, and Н. П. Шайда. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНИХ ФАХІВЦІВ." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, no. 3 (February 17, 2022): 54–58. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.11.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано соціально-психологічні чинники успішної адаптації працівників до професійної діяльності. У нових умовах професійного розвитку співробітник, який має професійний досвід, і молодий фахівець, можуть зіткнутися не тільки з новими професійними вимогами і завданнями, а й із новими умовами праці, системою побудови відносин у колективі, виявляючи при цьому деякі невідповідності між отриманими в процесі навчання теоретичними знаннями та наявними професійними навичками з реальною практичною професійною діяльністю. Подана в статті інформація свідчить про те, що існує як науковий, так і практичний запит на комплексне дослідження особливостей психологічної готовності до різних сфер діяльності (навчальної, професійної, спортивної) на різних етапах становлення особистості. У статті підкреслюється, що особливої соціальної значущості набуває виявлення психолого-педагогічних умов формування психологічної готовності майбутнього фахівця до професійної діяльності в системі його підготовки в навчальному закладі. Диференціюючи індивідуально-психологічні особливості особистості або стійкі якості особистості та тимчасові психічні стани, що виражають їх, слід брати до уваги їх діалектичну єдність, тому що особливості особистості можуть ненадовго яскраво виявитися у відповідних психічних станах, стійка особливість особистості є компонентом різних станів, не обов’язково при цьому відіграючи в структурі домінантну роль. У статті робиться висновок, що категорію соціально-психологічної готовності майбутнього фахівця до професійної діяльності слід розглядати як системну структуру, яка охоплює сукупність професійних, соціально-психологічних та психофізіологічних компонентів, а не лише психологічних та тих, що впливають на успішність професійної діяльності.
13
Клочко, А. О. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНИХ СТИЛІВ УПРАВЛІННЯ В МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЙ." Problems of Modern Psychology, no. 1 (June 30, 2021): 45–51. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-5.
Full textAbstract:
Ефективність функціонування освітніх організацій залежить від обраного менеджерами освіти стилю управління. У статті представлено модель організаційно-психологічних характеристик розвитку інноваційних стилів управління в менеджерів освітніх організацій. Виділено три групи організаційно-психологічних характеристик, що впливають на розвиток інноваційних стилів управління в менеджерів освіти. До кожної з груп ввійшли характеристики, які стосуються психологічних характеристик менеджерів та освітніх організацій, і характеристики, які пов’язані з організаційно-функціональними, характеристиками організації та організаційно-професійними й соціально-демографічними характеристиками менеджерів освіти. Першу групу становлять організаційно-психологічні характеристики, які зумовлені особливостями розвитку освітніх організацій: психологічні (рівень організаційного розвитку; особливості педагогічного колективу; креативний потенціал) та організаційно-професійні характеристики освітніх організацій. Другу групу утворили організаційно-психологічні характеристики, які зумовлені особливостями діяльності та поведінки менеджерів освітніх організацій (психологічні, організаційно-функціональні та соціально-демографічні). До психологічних характеристик групи віднесено: особистісні характеристики менеджерів освіти (екстраверсія; прив’язаність; самоконтроль; емоційна стійкість; експресивність); здатність менеджерів до саморозвитку; в) креативний потенціал менеджерів освіти («моя особистість»; «мій підхід до розв’язання проблем»). Третя група організаційно-психологічних характеристик розвитку інноваційних стилів управління зумовлена особливостями взаємодії менеджерів з освітніми організаціями (задоволеність роботою, показники суб’єктивного благополуччя, відданість організації). Вивчення психологічних характеристик розвитку інноваційних стилів управління може бути покладено в основу як емпіричних досліджень, спрямованих на вивчення психологічних чинників розвитку й особливостей діяльності освітніх організацій, так і в основу тренінгових програм для психологічної підготовки менеджерів освітніх організацій.
14
Степаненко, Інна. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОРОМ’ЯЗЛИВОСТІ СТУДЕНТІВ – МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, no. 8(53) (December 27, 2019): 98–106. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2019.8(53).10.
Full textAbstract:
Статтю присвячено емпіричному дослідженню психологічних особливостей сором’язливості серед студентів, майбутніх психологів, за допомогою Стенфордського опитувальника cором’язливості Ф. Зімбардо. Виокремлено із загальної вибірки сором’язливих студентів та на основі контент-аналізу визначено їхні психологічні особливості, а саме: силу і частоту прояву сором’язливості; ситуації та види діяльності; типи людей; суб’єктивне обґрунтування; фізичні реакції; думки та відчуття; дії; позитивні та негативні наслідки сором’язливості; причини виникнення сором’язливості. Cилу сором’язливості досліджено через визначення ступеня її впливу в контексті – надзвичайно сильна; дуже сильна; досить сильна; помірно сильна; це дещо на кшталт зніяковіння. Частоту сором’язливості досліджено через визначення частоти її виникнення – кожного дня; майже кожного дня, часто, майже кожного дня; один чи два рази на тиждень; час від часу, але рідше, ніж раз на тиждень. Тобто, обравши одну із запропонованих відповідей, респонденти зараховувалися до загальної кількості тих, хто визнає вплив сили та частоти сором’язливості. Було здійснено підрахунок кількісних та якісних показників прояву психологічних особливостей сором’язливої особистості та представлено їх у відсотках. На основі аналізу отриманих даних, нами були зроблені висновки щодо переважання частки сором’язливих особистостей над несором’язливими. У процесі спілкування з респондентами групи «сором’язливі», було виявлено наявність певної визначеності стосовно психологічних особливостей своєї сором’язливості. Було висвітлено запити студентів, майбутніх психологів, щодо потреби подолання своєї сором’язливості за допомогою психологічної допомоги з боку фахівця-психолога. На основі висловлювань студентів, майбутніх психологів, щодо негативного впливу сором’язливості на їхній саморозвиток та професійне становлення було констатовано необхідність створення психокорекційної програми з подолання сором’язливості.
15
ЯРЕМЧУК, Н. В., and Н. Л. ПАВЛЮК. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ ОПОВІДАННЯ Е. ПО «ЧОРНИЙ КІТ»." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», no. 3 (February 16, 2022): 192–99. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.28.
Full textAbstract:
У статті досліджуються особливості психологізму в оповіданні Едгара По «Чорний кіт». У результаті аналізу було доведено, що у творі домінує внутрішній монолог, насичений різними стилістичними фігурами (риторичні оклики, інверсії, три крапки), що надають оповіді зловіщого тону та підсилюють психологічний стан персонажа. Автор використовує ретроспективні засоби (спогади, рефлексії), описуючи драматичні та психологічні аспекти твору – вбивство кота, а пізніше – і вбивство дружини. Едгар По зосереджує увагу на роздвоєності особистості та перетворенні на жорстокого вбивцю під впливом «демона» в образі кота. Провідні концепти, які окреслюють екзистенційну парадигму оповідання, – це страх, самотність, смерть і тривога. Ключовою концепцією життя протагоніста є «межова ситуація» («хронотоп порога»), яка безпосередньо пов’язана з вбивством кота та дружини. Психологічна насиченість твору пов’язана з виділенням певних екзистенційних категорій: смуток, страх, смерть, самотність, туга тощо, серед яких домінуючим є екзистенціал страху. Психологічні засоби розкриття страху – це саморефлексії головного героя, які сприяють роздумам про життя, та спогади минулого. Поглиблення психологічної та педагогічної основи оповідання Едгара По «Чорний кіт» простежується через зображення процесу деградації головного героя, проникнення у його внутрішній світ, з’ясування екзистенційних вимірів буття. Оповідання Едгар По «Чорний кіт» – це мініатюрна історія, у якій вміщено цілий ряд різних жанрів: жах, трилер, містику, кримінал, детектив та щось психологічне на межі психіатричного. Письменник використовує дуже широкий спектр засобів психологічного аналізу, що є показником не лише особливостей світогляду автора, а й важливого складника його письменницької майстерності. І всі ці засоби психологізації взаємно підсилюють одне одного, щоб передати всі сторони життя людини, її найпотаємніші глибини.
16
ЦИРКОВНИКОВА, Ірина. "ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ В АСПЕКТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ." Humanitas, no. 6 (February 23, 2022): 83–90. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.6.12.
Full textAbstract:
Метою статті є теоретичний аналіз психологічного благополуччя в аспекті психологічної культури внутрішньо переміщених осіб медичних працівників. На нашу думку, є міцний зв’язок між «психологічним благополуччям» та «психологічною культурою». Для розуміння «психологічного благополуччя» будемо розглядати його через поняття «психологічної культури», як один із його конструкт. Теоретичне дослідження психологічної культури внутрішньо переміщених осіб медиків в аспекті психологічного благополуччя особистості дозволило нам розробити схеми-моделі параметрів та компонентів психологічного культури. Це здійснювалося нами у два етапи. На першому етапі ми розглядали психологічну культуру в загальнотеоретичному плані, у рамках загальнопсихологічних підходів. На другому етапі – у прикладному для вирішення соціально-психологічних завдань для адаптації внутрішньо переміщених осіб, медичних працівників. Вперше було встановлено суттєвий взаємозв’язок рівня психологічної культури із суб’єктивним фактором – психологічним благополуччям. Досліджено, що психологічний фактор вивчає структурні та функціональні компоненти. Трансформації піддаються найважливіші особистісні конструкти, такі як психологічне благополуччя, яке розуміється в сучасній науці як злагоджений психічний процес, що забезпечує відчуття цілісності, внутрішньої рівноваги. Для виявлення найбільш об’єктивної картини психологічного благополуччя необхідно зрозуміти умови, в яких опиняється людина. Складність соціальних та психологічних особливостей конфлікту особливо сильно впливають на людей, і саме їх переосмислення психологічного благополуччя є своєрідним індикатором того, як вони ставляться до навколишньої дійсності і як прогнозують свої життєві перспективи, які перспективи розвитку їх особистісного ресурсу. У статті було вперше розглянуто психологічне благополуччя в аспекті психологічної культури внутрішньо переміщених осіб медичних працівників. Були з’ясовані основні структурні параметри психологічної культури, виділені основні компоненти психологічної культури. Розглядалося поняття психологічної стійкості, механізми саморегуляції та самоорганізації внутрішньо переміщених осіб медиків, форми і способи комунікації. Виявлено велике значення комунікативної компетенції переселенців медиків в успішній реалізації психологічного благополуччя особистості.
17
Ivachevska, O. V. "СОЦІАЛЬНІ КОНФЛІКТИ В СІМ’Ї:." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 40(43) (November 17, 2017): 139–46. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi40(43).68.
Full textAbstract:
Обґрунтовано доцільність розгляду сімейних конфліктів як власне соціальних, що дало змогу дослідити їх невідривно від суспільного контексту. Запропоновано теоретичну модель соціальних конфліктів у сім’ї з урахуванням передумов їх виникнення, зокрема соціокультурних особливостей суспільства в цілому, політико-економічної ситуації в державі, соціально-психологічних і біологічних чинників, які, переломлюючись крізь призму особистісних та індивідуально-психологічних особливостей членів сім’ї, проникають у простір сімейних відносин і впливають на формування його унікального рисунку. Виділено основні рівні розгортання соціальних сімейних конфліктів: 1) суспільний (тригери: соціальні суперечності, події в країні, трансформація цінностей тощо); 2) соціально-інституціональний (тригери: складнощі у взаємодії з іншими державними інститутами, порушення прав та обов’язків і т. ін.); 3) соціально-груповий (тригери: внутрішні та зовнішні групові інтеракції тощо); 4) міжособистісний (тригери: соціально-психологічні особливості, статус, ролі подружжя, норми, засвоєні в процесі соціалізації, і т. ін.). Виявлено найбільш актуальні теми конфліктів у сім’ї: матеріальний добробут; світоглядні суперечності; правове забезпечення; релігія; політика; житлові умови; вплив родичів (залежна, співзалежна поведінка); соціально-психологічні особливості, зокрема статус, соціальні ролі, норми (інтроекти), засвоєні в процесі соціалізації, індивідуальні способи поведінки в конфлікті, ступінь злагодженості, психологічної, матеріальної участі й допомоги тощо. Описано основні умови організації комунікативного простору для конструктивного розв’язання проблем: 1) чітке усвідомлення кожною стороною конфліктної взаємодії власних позицій щодо ключових питань і 2) готовність донести їх до опонентів у максимально доступній, обґрунтованій, діалогічній формі.
18
Шевяков, Олексій, and Ігор Шрамко. "Динамічні соціотехнічні системи діяльності: соціальна підтримка жінок." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)Т1 (2020): 184–97. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-184-197.
Full textAbstract:
В статті проаналізовано соціально-психологічне забезпечення життєдіяльності жінок в умовах динамічних соціотехнічних систем управління. Мета статті полягала у виявленні зміни зростаючого стомлення при роботі досліджуваних в умовах динамічних соціотехнічних систем діяльності. Обстежено 500 досліджуваних (оператори, фахівці) у віці від 18 до 46 років (всі жінки) в динамічних автоматизованих системах управління. Як оптимізуючий метод використано довільну психічну саморегуляцію життєдіяльності. Виявлено та скореговано негативні функціональні стани жінок щляхом оволодіння ними навичками саморегуляції (аутотренінг, ідеомоторне тренування). Програма містила вправи розминки, тренінгові вправи, дискусії, міні-лекції, роботу в парах та малих групах. Опановувалися м’язова релаксація, самонавіювання, активація рефлексивної зони свідомості. Результати. Схарактеризовано соціально-психологічні особливості взаємодії і взаємовпливу компонентів динамічних соціотехнічних систем діяльності. Здійснено психологічний аналіз тенденцій розвитку таких систем. В емпіричному дослідженні визначено особливості забезпечення життєдіяльності жінок на робочих місцях. Розроблено та апробовано концепцію соціальної підтримки їх життєдіяльності. Спрогнозовано роботоздатність жінок і можливі зміни їх функціонального стану. Здійснено обгрунтування соціально-психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності, яке допоможе подолати негативні наслідки функціонування таких систем та призведе до їх подальшого розвитку за нових (ринкових) умов. Перспектива продовження дослідження вбачається в розробці психологічної теорії оптимізації процесу діяльності жінок у динамічних соціотехнічних системах. Висновки. Проведена дослідницька робота щодо вивчення особливостей життєдіяльності та роботоздатності жінок у динамічних соціотехнічних системах, виявлення прояву їх функціонального стану. Розроблено та апробовано структурно-функціональну модель соціально-психологічного забезпечення життєдіяльності жінок відносно до існуючих стадій діяльності у динамічних соціотехнічних системах. Ключові слова: система, автоматизована діяльність, неперервна інформація, користувачі, психологічна готовність.
19
Побокіна, Галина. "Оптимізація процесу життєвого вибору особистості у віці ранньої дорослості." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)T3 (2020): 203–9. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-203-209.
Full textAbstract:
У статті розкрито особливості оптимізації процесу життєвого вибору особистості у віці ранньої дорослості. До соціально-психологічних особливостей здійснення життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості віднесено: вікові особливості розглянутого періоду онтогенезу, які детермінуються культурно-історичними, психофізіологічними і психолого-індивідуальними характеристиками особистості, її життєвою позицією та життєвими завданнями; пролонгованість у часі; спрямованість у майбутнє; усвідомлення відповідності своїх професійних і особистісних якостей вимогам професії; ступінь сформованості системи ціннісних орієнтацій та життєвих смислів і надання переваги актуальному варіанту життя. Доведено, що особливості життєвого вибору залежать від гендерних особливостей та структури особистісної та соціальної зрілості, що дозволило запропонувати типологію зрілості/незрілості у контексті здійснення життєвого вибору. Визначено соціально-психологічні ресурси та барʼєри здійснення життєвого вибору в період ранньої дорослості, повʼязані з параметрами соціально-психологічної адаптації, індикаторами взаємодії з соціальним оточенням, параметрами внутрішньої/зовнішньої мотиваційної орієнтації, базовими потребами, показниками допитливості, відповідальності особистості, параметрами її самоставлення, як усвідомлюваними, так і імпліцитними, мотиваційної індукції і життєвих орієнтацій. Розроблено та апробованобагаторівневу соціально-психологічну програму оптимізації процесу життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості, яка складалася з мотиваційно-діагностичного,корекційно-розвивального та аналітико-моніторингового етапів із застосуванням методів і технік екзистенціальної, когнітивної, поведінкової корекції, терапії творчим самовираженням та ін. Проведена у межах програми корекційно-розвивальна робота позитивно вплинула на смислову сферу учасників. Встановлена значна позитивна динаміка показників за субшкалами смисложиттєвих орієнтацій, що свідчить про підвищення осмислення життя, появу цілей в житті, впевненості у досягненні поставлених цілей; сприятливе емоційне сприйняття життєвого процесу в цілому. Зміни смислової сфери особистості в період ранньої дорослості позитивно вплинули на її ціннісну сферу, що виразилося, зокрема, у підвищенні цінності досягнень, і вказувало на зростання значущості суспільного визнання, успіху у житті, своєї компетентності, цілеспрямованості та сприяло оптимізації процесу життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості. Ключові слова: особистість, період ранньої дорослості, особистісна зрілість, соціальна зрілість, життєвий вибір, соціально-психологічна корекція.
20
Дорофеєва, У. С., О. Г. Бойчук, and Н. І. Матвійків. "ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАТУСУ ЖІНОК ІЗ НЕПЛІДДЯМ У ПІЗНЬОМУ РЕПРОДУКТИВНОМУ ВІЦІ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (September 9, 2021): 48–54. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12354.
Full textAbstract:
Негативний вплив складної соціально-економічної ситуації на процеси народжуваності та ранньої неонатальної захворюваності й смертності вимагає більшої уваги до вивчення ролі психологічних факторів у вирішенні демографічних проблем. Саме медико-психологічний аспект покращення репродуктивного здоров’я є одним із найбільш актуальних завдань сучасної науки, а власне психологічна сторона цієї проблеми заслуговує пильного та всестороннього наукового дослідження.
Мета дослідження – проаналізувати вплив психологічних чинників на психоемоційний статус жінок із непліддям. Можемо констатувати, що науковий інтерес до проблеми непліддя за останні роки значно зріс. Однак однозначних фактів про співвідношення психічного і соматичного в акушерсько-гінекологічній практиці не існує. У сучасному суспільстві вагітність перебігає на фоні хронічного стресу, що поглиблюється соціальними конфліктами, екологічними та технологічними катастрофами, а не тільки гінекологічними та соматичними проблемами, тому й заслуговує на увагу концепція генезу гестаційних ускладнень як хвороби дезадаптації, а власне психологічна сторона цієї проблеми потребує пильного та всестороннього наукового дослідження. Без сумніву, вплив психологічних чинників на психоемоційний статус жінок пізнього репродуктивного віку з непліддям вагомий. З’ясовано спільні психологічні прояви психоемоційного стану жінок із непліддям: підвищена вразливість, тривожність, нестійкість психоемоційних переживань. Проте визначено, що в одних групах є потреба у зовнішніх переживаннях, зменшенні маскулінного впливу і прийняття своєї жіночності, а в інших є потреба в підтримці, у формуванні проявів асертивної поведінки, підвищенні самооцінки і проектуванні оптимістичної картини світу. Серед психологічних чинників виокремлено такі: стресові переживання, конфліктність у поведінці партнерів, спосіб прийняття ситуації непліддя та готовність до її корекції. Тому метою нашої роботи було провести аналіз впливу психологічних чинників на психоемоційний статус жінок із непліддям.
21
Дерев'янко, Н. З. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОСОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ." Психологія: реальність і перспективи, no. 11 (October 22, 2019): 42–46. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi11.7.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз соціальних та психологічних особливостей просоціальної поведінки у підлітковому віці. Розкрито тлумачення просоціальної поведінки у працях вітчизняних та зарубіжних дослідників. Визначено відмінності просоціальної та альтруїстичної поведінки. Здійснено огляд теорій альтруїстичної поведінки. Охарактеризовано особливості особистості підліткового періоду життя,висвітлено соціальні й психологічні особливості підлітка в складних умовах сучасного соціуму. Визначено, що просоціальна спрямованість поведінки підлітків має неоднозначний та дискусійний характер, оскільки перебуває у стадії формування, а досліджуваний вік є сентизивним для розвитку просоціальності.
22
Кузіна, Євгенія. "ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ НУДЬГИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ." KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, no. 8 (July 13, 2021): 117–24. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.17.
Full textAbstract:
У статті порушується важливе актуальне питання щодо функціонування людини в інформаційно- му суспільстві. Висвітлено механізми виникнення стану нудьги під впливом інформаційного перенавантаження. Здійснено аналіз сучасних теоретико-методологічних досліджень щодо психологічної феноменології, закономір- ностей виникнення нудьги. З’ясовано психологічні особливості нудьги як актуально-ситуативного стану та як стабільної особистісної риси. Запропоновано авторське тлумачення, класифікацію та психологічні механізми інформаційної нудьги. Наведено результати емпіричного дослідження рівня психологічної залежності від інфор- маційно-комунікативних технологій та схильності до нудьги. Виявлено кількісно-якісні тенденції взаємозв’язку зазначених психологічних феноменів. Перевірено, що фактори інформаційної залежності особистості зумовлені не віковими, а феноменологічними характеристиками. Встановлені кореляційні закономірності дозволили під- твердити припущення щодо об’єктної позиції індивіда в інформаційному просторі, яка детермінує появу стану нудьги як особистісної риси людини.
23
Vitiuk, Nadiia. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКТОРАЛЬНОГО ВИБОРУ." Вісник Прикарпатського університету: філософські і психологічні науки 1, no. 22 (September 19, 2019): 59–67. http://dx.doi.org/10.15330/vpufpn.22.59-67.
Full textAbstract:
У статті здійснюється аналіз провідних наукових концепцій, в яких розкрито детермінанти електорального вибору. Подано результати емпіричного дослідження соціально-психологічних чинників і механізмів, що визначають характер політичного волевиявлення громадян. Обґрунтовано основні психологічні умови для здійснення електоратом компетентного політичного вибору.
24
Piletska, Liubomyra, and Yulia Kohut. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ПІДЛІТКІВ." Вісник Прикарпатського університету: філософські і психологічні науки 1, no. 22 (September 19, 2019): 87–91. http://dx.doi.org/10.15330/vpufpn.22.87-91.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано соціально-психологічні особливості саморегуляції підлітків. Визначено, що саморегуляція підлітків формується під впливом соціально-психологічних чинників, які здатні перетворитися в регулювальні способи поведінки, внаслідок чого з’являються різні психологічні новоутворення, підвищується або знижується рівень особистісної системи, змінюється режим її функціонування. Зроблена спроба пояснити регуляцію поведінки підлітків через побудову структурно-функціональної моделі, яка включає: самооцінку, рівень домагань, життєві цілі і цінності, локус контролю, мотивацію досягнення. Таким чином, процес саморегуляції відображається як цілісна, інформаційно відкрита система, котра постійно зазнає як зовнішнього, так і внутрішнього впливу.
25
Сергієні, Олена, Олексій Шевяков, and Ольга Горіна. "Клімактеричний період як прояв вікової кризи інволюції на життевому шляху жінки." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)T.1 (2021): 51–61. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-51-61.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості психологічного стану жінок у клімактеричному періоді (експериментальна група) у порівнянні з показниками жінок фертильного віку (контрольна група). Мета статті полягала у теоретичному аналізі наукової літератури з досліджуваної проблеми та емпіричному дослідженні психологічних особливостей жінок у клімактеричному періоді, який розглядається як криза інволюції. В роботі використано теоретичний, емпіричний та математико-статистичний методи. Теоретичну основу дослідження складає теорія особистості, генетичний підхід С.Д. Максименко до аналізу становлення особистості на різних вікових етапах життя, концепція життєвого шляху особистості та життєвих криз (В.А. Роменець, Т.М. Титаренко). Методи.Емпіричний метод дослідження містить: бесіду, анкетування, спрямоване на визначення психотипу А та В, сімейного складу; спостереження, психодіагностичні методики «Самопочуття, активність, настрій» В. Доскіна; дослідження самооцінки Дембо-Рубінштейн, симптоматичний опитувальникЄ. Александровича, методику «Тривога та депресія», опитувальник EPQ Айзенка, визначення психологічної статі С. Бем,методику Елерса дослідження спрямованості на мотивацію досягнення успіху та уникнення невдач. Математико-статистичний метод включав порівняльну статистику за критерієм Ст’юдента з використанням програми statistica-10. Результати. Проведений теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми психологічних особливостей жінки в клімактеричному періоді дозволив встановити, що більшість вчених виділяють психологічні розлади емоційного характеру, які можуть супроводжувати соматичні розлади; такі вчені, як С.Д. Максименко, Г.С. Абрамова, В.А. Роменець, Т.М. Титаренко розцінюють клімактеричний період у житті жінки як прояв кризи інволюції. Результати емпіричного дослідження психологічних особливостей жінки у клімактеричному періоді свідчать про те, що вони стосуються не лише психоемоційних відхилень, але і формують зрушення у самосвідомості, самосприйнятті та самооцінці жінки, її мотивації на запобігання невдач, обмеження ризиків на шляху досягнення успіхів та впливають на її соціально-психологічну поведінку. Жінки у клімактеричному періоді мотивовані в більшій мірі на запобігання невдач, ніж на досягнення успіхів, що обумовлює зниження успішності їх соціальної активності.Висновки.Прояви кризи інволютивного періоду більш часто проявляються у представниць психотипу «В», але ці дані потребують доопрацювання в подальших дослідженнях. Визначена необхідність проведення профілактики формування патологічних форм протікання клімактеричного періоду та надання психологічної допомоги жінкам при його переживанні. Ключові слова: клімактеричний період, вікова криза, психологічні прояви, інволюція, жінка, психотипи, самооцінка, мотивація.
26
Kavetska, N. A., S. M. Andreychyn, and N. Z. Yarema. "ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ СЕРЕД МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ." Медична освіта, no. 4 (January 6, 2021): 27–31. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11654.
Full textAbstract:
У статті показано особливості професійного вигорання у медичних працівників. У літературі ця проблема вивчена недостатньо, є мало даних про вивчення придатності людей до медичних професій з точки зору їх психологічних особливостей, тим більше мало рекомендацій щодо адаптації до професійної діяльності. Досить детально індивідуальні психологічні особливості людей досліджено в рамках теорії К. Юнга, який перший стверджував, що мислення і поведінка людини безпосередньо залежать від структури її психіки. У подальшому його вчення розвинули послідовники, які виділили 16 психологічних типів за спільністю процесів сприйняття і обробки інформації, мислення, поведінки. Психотип – це інтегральне поняття, яке визначає психологічні особливості взаємодії індивіда з навколишнім середовищем. В основі юнгівських психотипів лягли такі властивості вищої нервової діяльності, як темперамент, швидкість процесів збудження і гальмування, у структурі психотипів взята за основу модель психіки З. Фрейда (свідоме і підсвідоме).
Ми зробили спробу розподілити основні професійні компетентності лікаря й медсестри за юнгівськими функціями, такими, як: інтуїція, сенсорика, логіка, етика. Встановлено, що у професійній діяльності медичних працівників несуть навантаження усі юнгівські функції. З точки зору вищенаведеної теорії, слід припустити, що саме тривале навантаження на слабкі функції в практичній діяльності медичного працівника веде до швидкого їх виснаження.
Отже, застосування типологічного підходу, що ґрунтується на теорії Юнга, дало б можливість як конкретизувати підходи до набуття професійних компетентностей медичними працівниками з урахуванням їх індивідуальних особливостей, так і окреслити заходи профілактики розвитку професійного вигорання.
27
Троценко, Людмила, and Таїсія Комар. "ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ТА МЕХАНІЗМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПІДЛІТКІВ ЩОДО ЇХ УЯВЛЕНЬ ПРО ЩАСТЯ." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2020): 33–37. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-7.
Full textAbstract:
Розглянуто гендерні особливості уявлень про щастя у підлітковому віці, а саме психологічні чинники, які мають безпосередній вплив на відчуття себе щасливою та суб’єктивно благополучною особистістю. Викладено теоретичні основи дослідження – роботи вчених, які досліджували психологічний феномен переживання щастя, а також досліджували уявлення про щастя серед підлітків. Проведене автором дослідження дозволило розкрити механізми дослідження гендерних особливостей підлітків щодо їх уявлень про щастя. Основна увага спрямована на внутрішні психологічні чинники, які дозволяють підліткам відчувати себе суб’єктивно благополучними та оптимізують їх уявлення про щастя, що дозволило автору надати психолого-педагогічні рекомендації щодо формування уявлень про щастя у підлітковому віці з урахуванням гендерних особливостей.
28
Бочелюк, Віталій, and Анна Застело. "Соціально-психологічні особливості розвитку стресостійкості особистості." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 1(54) (2021): 37–50. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-37-50.
Full textAbstract:
У статті подано результати аналізу основних теоретичних підходів психології до дослідження проблеми стресостійкості особистості. Наведено основні поняття стресу та стресостійкості. Стаття присвячена розгляду причин утворення стресу на основі психологічних теорій стресу і конфлікту (як фактора стресоутворення) і адаптації до стресових ситуацій. Також в статті виявлені психологічні фактори і проаналізовані соціальні чинники, що впливають на формування стресостійкості.Виділені і охарактеризовані різні основні підходи до вивчення стресу і стресостійкості. Психологічні чинники стресостійкості розглядаються в ході кожного підходу, наголошуючи на необхідності розвитку особистості для стійкості до стресу. Аналіз фундаментальних досліджень стресостійкості показує, що більшість дослідників розуміють це як властивість психіки, що формується в онтогенезі і відображає здатність людини успішно здійснювати необхідну діяльність в стресових умовах. До вивчення стресостійкості, як цілісної системи, пропонується комплексний підхід до дослідження природи і чинників стресостійкості, що враховує всі взаємодоповнюючі підходи і описує один або кілька компонентів комплексного формування стресостійкості особистості. За результатами теоретичного аналізу літератури виявлена часткова залежність стійкості до стресу від типу нервової системи, особливостей темпераменту та інших нейрофізіологічних показників; показані два типи психологічних механізмів: механізми психологічного захисту (компенсації) і механізми самоволодіння, психологічні механізми подолання стресу, які мають свідомі і несвідомі компоненти когнітивної сфери психіки, активні і пасивні варіанти, які існують паралельно і функціонують комплексно; пояснюються фактори і способи підвищення стійкості до стресу. Ключові слова: стрес, стресостійкість, стресоутворення, конфлікт, адаптація до стресових ситуацій, психологічні фактори, соціальні чинники.
29
Візнюк, Інесса. "Соціально-психологічні особливості адаптації особистості в аспекті збереження здоров’я." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)T3 (2020): 19–30. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-19-30.
Full textAbstract:
Статтю присвячено вивченню взаємозв’язку психологічної стійкості й психосоматичного здоров’я. Здійснено теоретичне узагальнення підходів до проблеми психологічної стійкості особистості. Виявлено чинники та структуру психологічної стійкості особистості. Розглядається проблема взаємозв'язку психологічної стійкості особистості та психосоматичного здоров'я. Показано, що збереження психосоматичного здоров'я можливо за умови відповідності фізіологічних, особистісних і соціальних норм психологічного потенціалу людини, в основі якого є стійкість. Проаналізовано потенційний ризик розвитку соматичних хвороб щодо деструкції психіки людини. Визначено методики вимірювання проявів психологічної стійкості, представлено і апробовано відповідний комплекс методів психодіагностики. Емпірично встановлено зв’язок між рівнем сформованості психологічної стійкості та психосоматичним здоров’ям у дослідженні контрольної групи та аналогічними показниками в дослідженні експериментальної групи. Доведено, що збереження психологічної стійкості особистості є актуальною проблемою, розв’язання якої означає досягнення особистістю гармонійного розвитку, підтримання оптимального психічногоздоров’я протягом всього життя. Вказано, що під час захворювання відбувається переструктурування, зміна інформаційних і соціальних установок стану. Доведено, що деструктивні розлади є передумовою виникнення соматичних захворювань. Їх первинний генезис становить нозологічну форму прояву й відображає центральні переживання людини за складом важкості психологічного стану. Відзначено, що соматичне захворювання не прямо моделює відповідно стану переживання, а відображає процес складний і опосередкований. Досліджено, що зміни відбуваються у самих станах й інтерпретуються в психопатологічні порушення. Безпосередньо результати за показниками цього дослідження мають значимість у створенні міжнародної співпраці щодо вивчення програм і проектів у контексті трансформації системи охорони здоров’я згідно стандартів міжнародного партнерства та впровадження програми культурного обміну, яка здійснюється у справах розвитку освіти та культури між країнами. Ключові слова: психологічна стійкість особистості, самоактуалізація, психосоматичні кореляти, психологічне здоров’я, рефлексивні механізми.
30
Кондес, Тетяна. "Психологічний супровід професійного становлення майбутніх фахівців харчової промисловості." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T3 (2019): 164–74. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-164-174.
Full textAbstract:
У статті проводиться теоретико-методологічний аналіз поняття «професіоналізм», описуються психологічні особливості розвитку професіоналізму. Розглянуто психологічний супровід формування професійно важливих якостей студентів, які отримують професії в галузі харчової промисловості. Описано механізм реалізації психологічного супроводу студентів, який реалізуються в навчально-професійному та професійно-орієнтованому середовищі закладів вищої освіти. У статті приділяється увага процесу формування готовності до професійної діяльності та професійного становлення фахівців харчової промисловості та його складових. Автором зазначається що професійне становлення особистості знаходиться під значним впливом особливостей та специфіки певної сфери діяльності. Встановлення складових професійної компетентності автор пов’язує із з’ясуванням особливостей цієї галузі та специфіки діяльності працівників харчової промисловості. Автор розглядає підходи науковців до визначення сутності професійного становлення фахівців різних галузей, змісту праці робітників галузі харчової промисловості. У статті розкриваються психологічні особливості професійного становлення спеціаліста, що дозволяє розглядати і характеризувати цей феномен у статиці й динаміці. Визначено, що професійне становлення фахівця спирається на систему ціннісних орієнтирів та мотивів.
31
Vlasenko, Andrii. "ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСОБИСТОСТІ ПСИХОЛОГА В ПАРАДИГМАХ ІСНУЮЧИХ КЛАСИФІКАЦІЙ ПРОФЕСІЙ." PSYCHOLOGICAL JOURNAL 12, no. 2 (March 29, 2018): 123–32. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol12iss2pp123-132.
Full textAbstract:
У статті автор, на основі теоретичного аналізу сучасної наукової літератури, виокремлює найбільш застосовні варіанти психологічних класифікацій професій. Визначено місце професії психолога та психологічний тип професії психолога в системах даних класифікацій. Розглядається трактування класифікації професійних орієнтацій особистості у вітчизняній та зарубіжній психології. Виявлено основні психологічні характеристики професії психолога в умовах трансформації сучасного суспільства та реформування української школи, вимоги до особистості психолога, особливості ставлення психолога до своєї діяльності. Підкреслюється важливість психологічного супроводу особистості на всіх етапах її розвитку.
32
Бозоян, Микола, and Олена Блискун. "Психологічні особливості розвитку соціальної зрілості майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т3 (2021): 35–44. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-35-44.
Full textAbstract:
У статті розкрито психологічні особливості розвитку соціальної зрілості майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції. У дослідженні застосовано методи спостереження, бесіда, анкетування, методи аналізу документів та експертних оцінок, стандартизовані та проєктивні методи дослідження, за допомогою яких розкрито особливості мотиваційних та когнітивних психічних станів майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції; визначено соціальні механізми інтеріоризації і трансформації цінностей майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції; виокремлено чинники ефективності процесу реінтеграції майбутніх правоохоронців у показниках ідентичності та соціальної зрілості; виявлено вплив соціального самопочуття та субʼєктивного соціального благополуччя на успішність процесу реінтеграції. Зʼясовано вплив соціального самопочуття (когнітивно-оцінної, мотиваційно-ціннісної, емоційно-поведінкової складових) та субʼєктивного соціального благополуччя майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції (соціальної помітності, соціальної дистантності, емоційного прийняття, соціального схвалення, соціальних переконань) на успішність процесу реінтеграції. Проведено диференціацію чинників ефективності процесу реінтеграції майбутніх правоохоронців у показниках її ідентичності (за когнітивним, емотивним, конативно-діяльнісним, ціннісно-орієнтаційним компонентами) та соціально-психологічної зрілості (за особистісним, рефлексивним та функціональним компонентами). З метою реалізації принципу комплексності в оцінці результату реінтеграції майбутніх правоохоронців задіяно інтеграційний показник соціально-психологічної спроможності/неспроможності особистості, як багатокомпонентне утворення, що характеризує рівень розвитку особистості. Ключові слова: майбутні правоохоронці, соціальна зрілість, реінтеграція, соціально-психологічне забезпечення розвитку соціальної зрілості.
33
Тімченко, Олександр, Наталія Потапчук, and Юрій Широбоков. "ОСОБЛИВОСТІ ПОСТІЗОЛЯЦІЙНОГО СУПРОВОДУ ОСІБ, ПОВЕРНЕНИХ ПІСЛЯ ПРИМУСОВОЇ ІЗОЛЯЦІЇ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 14, no. 3 (March 27, 2020): 268–84. http://dx.doi.org/10.32453/5.v14i3.230.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі постізоляційного супроводу. Розглядаючи військовий полон як життєву й екзистенційну загрозу, на наш погляд, питання визначення особливостей постізоляційної підтримки є дуже актуальними, особливо питання їх впливу на психіку солдатів та психологічних наслідків перебування в цих умовах. У статті наведено стислий аналіз пролеми, що стосується вітчизняних і зарубіжних досліджень. Він розкриваємету та результати досліджень певної проблеми. Аналіз дозволив визначити особливості психологічних наслідків постізоляційного супроводу звільнених із примусової ізоляції. У дослідженні взяли участь 114 осіб. Вони опинилися в полоні під час проведення Антитерористичної операції та Операції Об’єднаних Сил. У 2017 році звільнено з примусової ізоляції 29 військовослужбовців та 45 цивільних осіб. У 2018 році звільнена 1 цивільна особа. У 2019 році звільнено з примусової ізоляції 29 військовослужбовців та 11 цивільних осіб. У статті подано психологічні наслідки військового полону: психологічні реакції та дії. Також було опрацьовано рекомендації щодо підвищення ефективності постізоляційного супроводу звільнених з полону, їх рідних та близьких.
34
BUTUZOVA, L., S. DMITRIEVА, and M. PLOTNILOVA. "ПСИХОЛОГІЧНЕ СПРИЙНЯТТЯ ДОРОСЛИМИ ІНШОМОВНОЇ ПЕРІОДИКИ ТА ВІДЕО ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ." Herald of Kiev Institute of Business and Technology 43, no. 1 (March 5, 2020): 26–33. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.43.04.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню проблеми вдосконалення технологій навчання іноземній мові у зв'язку з обґрунтованими актуальними світовими процесами зростанням відповідного попиту, в тому числі – серед осіб зрілого віку. Представлено результати дослідження психологічних особливостей та чинників сприйняття дорослими іншомовних відеоматеріалів та періодичних видань у процесі засвоєння іноземної мови. Презентовано об’єктивні (пов’язані з віком, часом, мовою, психофізіологічними змінами та досвідом навчання) та суб’єктивні (когнітивні, афективні, мотиваційні та особистісні) психологічні труднощі, що виникають при опануванні іноземної мови в дорослому віці. Визначено психологічні бар’єри у сприйнятті інформації іноземною мовою та базові чинники успішного опанування іноземними мовами у старшому віці. Охарактеризовано резерви підвищення ефективності опанування мовних навичок дорослими та окреслено шляхи подолання психологічних бар’єрів у засвоєнні ними іноземної мови. Показано, що сучасний зміст та якість навчання дорослих визначається потребою гармонізації системи освіти з особистісним розвитком індивіда, що розкривається через забезпечення відповідного середовища під час вивчення іноземних мов. Проаналізовано специфіку інтерактивної (відеоряд, публікація у періодичному виданні) та прямої (традиційне навчання) моделей у застосунку до оволодіння іноземною мовою у цей віковий період. Систематизовано особливості ускладнень та покращення сприймання дорослими оригінальних відео- та друкованих матеріалів під час вивчення іноземної мови залежно від характеристик пропонованих матеріалів. Представлено результати дослідження психологічних можливостей інтегрованої моделі навчання іноземної мови із застосуванням іншомовних відеоматеріалів та періодичних видань. Визначено базові чинники успішного сприйняття інформації іноземною мовою: фізіологічні та психологічні характеристики індивіда, його вікові особливості, педагогічні прийоми та методи занурення. Встановлено, що легкість сприйняття та засвоєння матеріалу іноземною мовою, в силу психологічного «поглинання», впливу вербальних та невербальних засобів дозволяє формувати середовище, ідентичне країні, мову якої вивчають. Інтерактивна модель навчання іноземній мові (відеоряд, публікація у періодичному виданні) концентрує увагу на візуальних особливостях та функціях мови. Це дозволяє підвищити швидкість засвоєння іншомовної лексики, уникати таких психологічних бар’єрів як втома та низька зацікавленість, стимулювати вмотивованість й формувати стійку систему мотивації навчання через становлення ціннісних орієнтацій індивіда. Розроблено оптимальні шляхи підвищення ефективності використання відео- та друкованих матеріалів, орієнтованих на носіїв мови, для опанування іноземної мови дорослими.
35
Лов’янова, Ірина Василівна, and Світлана Геннадіївна Шиперко. "Психологічні основи та методичні особливості впливу на семіосферу особистості учнів у процесі навчання математики." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 2 (September 4, 2015): 23–33. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.763.
Full textAbstract:
У статті на основі аналізу психологічних основ процесу навчання виділяються сфери особистості учня, які формуються у навчанні і методичні шляхи розвитку окремих сфер особистості у процесі навчання математики.
Мета: виявити особливості семіотичної сфери особистості старшокласників і шляхи її розвитку у процесі навчання математики.
Задачі: 1) вивчити досвід психолого-педагогічної науки щодо розвитку особистості у навчанні; 2) розглянути можливості навчання математики у розвитку особистості учня; 3) запропонувати методичні прийоми впливу на семіосферу учнів у навчанні математики.
Об’єкт дослідження: процес навчання старшокласників математики.
Предмет дослідження: психологічні основи та методичні особливості впливу на семіосферу особистості учнів у процесі навчання математики.
Методи дослідження: вивчення праць учених, присвячених дослідженню психолого-педагогічних основ розвитку особистості у навчанні.
Результати: запропоновано методичні прийоми засвоєння змісту навчання, розроблені з урахуванням семіотичних особливостей учнів.
Висновки: розглянуто можливості та запропоновано методичні прийоми урахування психологічних особливостей старшокласників у процесі навчання математики.
36
Камінська, О. В., and І. А. Дружиніна. "ДИНАМІКА ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ У ЗВО." Психологія: реальність і перспективи, no. 12 (November 3, 2019): 87–93. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.54.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу психологічних особливостей ціннісних орієнтацій студентів-психологів. Здійснюється аналіз понять «цінності» та «ціннісні орієнтації», визначається вплив системи ціннісних орієнтацій на формування особистості молодої людини, її подальшу життєву спрямованість. Аналізуються психологічні особливості студентської молоді та їх взаємозв’язок з домінуючими ціннісними орієнтаціями. Подано результати емпіричного дослідження, в якому прослідковано динаміку ціннісних орієнтацій студентів-психологів під час навчанні у ЗВО. Прослідковано вплив вимог майбутньої професії на зміст системи ціннісних орієнтацій.
37
Hura, Tetiana. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНЖЕНЕРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." PSYCHOLOGICAL JOURNAL 10, no. 6 (December 26, 2017): 51–62. http://dx.doi.org/10.31108/1.2017.6.10.4.
Full text
38
Хавула, Р. "Психологічні особливості подружньої сумісності." Актуальні питання гуманітарних наук, Вип. 3 (2012): 258–68.
Find full text
39
Городенко, Л. М. "Психологічні особливості мережевої комунікації." Наукові записки Інституту журналістики 47, квітень - червень (2012): 20–23.
Find full text
40
Ткаченко, Н. "Психологічні особливості запам"ятовування." Вища школа, no. 12 (114) (2013): 39–46.
Find full text
41
Кравчук, С. "Психологічні особливості сором"язливості." Соціальна психологія, no. 3 (2007): 100–107.
Find full text
42
Коструба, Н. С., and Ю. Ю. Хвесик. "ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА СТУДЕНТА У МЕДІАСЕРЕДОВИЩІ." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, no. 4 (April 7, 2022): 41–44. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.8.
Full textAbstract:
У статті розкрито особливості психологічної безпеки особистості студента у медіасередовищі. Сучасна молодь постійно звертається до медіаактивності для реалізації власних комунікативних, освітніх та інших потреб, проте психологічні наслідки такого активного переходу в онлайн-функціонування ще повною мірою не досліджено. Соціальні мережі поставили перед інтернет-спільнотою два гострі питання: питання приватності та питання свободи слова. Саме питання приватності у медіасередовищі часто порушується, а це є прямою загрозою для психологічної безпеки особистості. Для підвищення рівня безпеки у медіасередовищі науковці рекомендують розвивати критичне мислення, а також формувати усталену систему цінностей особистості. Метою дослідження було вивчення особливостей взаємозв’язку психологічної безпеки та медіаактивності як складової соціального життя студента. Для реалізації мети дослідження було використано методики «Діагностика психологічної безпека особистості» (І. Приходько) й Анкета медіаактивності особистості (авторська). Для статистичного опису даних використано кореляційний аналіз Пірсона. В опитуванні взяли участь 52 студенти 1–4 курсів віком 17–20 років. Здійснений кореляційний аналіз дає змогу стверджувати про існування взаємозв’язку медіаактивності та психологічної безпеки особистості. Відносно безпечною для психологічного благополуччя особистості виявлено таку медіаактивність, як перегляд онлайн-трансляцій чи відеозаписів передач і серіалів. Загалом виявлено, що загрозою психологічній безпеці особистості можуть бути такі дії у мережі, як публікація власних світлин і їх поширення, коментування контенту у соціальних мережах. Перспективи дослідження вбачаємо у вивченні психологічної безпеки особистості у медіасередовищі з урахуванням когнітивно-стильових особливостей студента.
43
Кім, Оксана. "Психологічні особливості переживання травмуючих подій дітьми на різних етапах онтогенезу." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T2 (2019): 189–200. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-189-200.
Full textAbstract:
У статті розглядаються психологічні особливості переживання травмуючих подій дітьми на різних етапах онтогенезу. Актуальність обґрунтовано через розуміння того, що психологічна травма, викликана травмуючими подіями, може істотно порушити весь подальший хід психологічного і психічного розвитку дитини, привести до особистісної дезадаптації та виникненню різних психогенних розладів. На основі аналізу наукової літератури з’ясувати психологічні особливості переживання травмуючих подій дітьми на різних етапах онтогенезу. Для проведення дослідження застосовано методи теоретичного аналізу та узагальнення наукових джерел з проблеми переживання травмуючих подій дітьми на різних етапах онтогенезу. З’ясовано, що переживання дитиною травмуючих подій є специфічним і відбивається в усіх сферах її функціонування: емоційній, соматичній, когнітивній і поведінковій. Наведено особливості і представлена стисла характеристика найбільш характерних симптомів переживання травмуючих подій у дітей на різних етапах онтогенезу. Визначено основні напрямки і методи психокорекційної роботи з дітьми, які зазнали впливу психотравмуючих подій.
44
Блискун, Олена, Наталія Завацька, Олександр Савчук, Олена Броведер, and Олена Шелест. "Соціально-психологічні основи процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т2 (2021): 394–403. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-394-403.
Full textAbstract:
У статті розкрито концептуальні соціально-психологічні основи дослідження процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму; визначено процесуальну і змістовну складові процесу реінтеграції військовослужбовців та виокремлено його компоненти (стратегічно-цільовий, змістовний, організаційно-діяльнісний, оціночно-прогностичний); на основі системи принципів системно-інтегративного та генетико-моделюючого підходів виявлено соціально-психологічну специфіку процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму, повʼязану з особливостями мотиваційних та когнітивних психічних станів; соціальними механізмами інтеріоризації і трансформації цінностей; соціальним самопочуттям (когнітивно-оцінною, мотиваційно-ціннісною, емоційно-поведінковою складовими) та субʼєктивним соціальним благополуччям (соціальною помітністю, соціальною дистантністю, емоційним прийняттям, соціальним схваленням, соціальними переконаннями); параметрами ідентичності (за когнітивним, емотивним, конативно-діяльнісним, ціннісно-орієнтаційним компонентами) та соціально-психологічної зрілості (за особистісним, рефлексивним, функціональним компонентами); визначено інтеграційні показники результативності процесу реінтеграції військовослужбовців за параметрами її соціально-психологічної спроможності/неспроможності; виокремлено систему параметрів, критеріїв і рівнів соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму, яка включає когнітивний, емоційно-оцінний, світоглядний, поведінковий компоненти; виявлено особливості соціального простору і соціальних комунікацій в аспекті проблеми реінтеграції військовослужбовців, артикульовані його дискурсивними вимірами; розкрито змістовно-процесуальні засади побудови і реалізації системи соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму з використанням методичної, ресурсної та організаційної її складових, основу якої складали інтегративно-інваріантні психотехнології розвитку соціально-психологічної спроможності військовослужбовців та підвищення її соціального потенціалу; визначено основні складові ефективної реалізації системи соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму. Ключові слова: військовослужбовці, реінтеграція, соціально-психологічне забезпечення процесу реінтеграції, сучасний соціум.
45
Ставицька, О. Г., and І. І. Воробей. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ НА УЧБОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ." Психологія: реальність і перспективи, no. 11 (October 25, 2019): 144–49. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi11.26.
Full textAbstract:
Стаття висвітлює результати теоретичного та емпіричного дослідження стресостійкості, формування та розвиток якої має місце в умовах навчальної діяльності сучасних студентів – психологів. Уточнюється сутність понять стрес та стресостійкість в ракурсі практичної підготовки студентів психологічних спеціальностей. Виокремлюються особистісні складові та психологічні особливості й чинники розвитку стресостійкості у студентів початківців та студентів випускних курсів.
46
Чернишов, Володимир. "Гендерні та вікові особливості вивчення правил дорожнього руху." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)T3 (2020): 151–63. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-151-163.
Full textAbstract:
За останні десятиліття проблема забезпечення безпеки руху в Україні стала особливо гострою через значне зростання в транспортному потоці частки автомобілів, збільшення інтенсивності руху, які значно ускладнюють процес руху змішаного транспортного потоку. У цих умовах першим кроком до зниження ризиків аварійних ситуацій є підготовка кандидатів у водії з урахуванням психолого-гендерних та вікових особливостей вивчення правил дорожнього руху. Актуальність дослідження підтверджується збільшенням розриву між темпами автомобілізації і розвитком вулично-дорожньої мережі, підвищенням середнього віку водія, невідповідність рівня підготовки водіїв сучасним вимогам та їхнім індивідуально-психологічним особливостям. У статті визначено психологічні чинники, що впливають на навчання водіння автомобіля. Обґрунтовано необхідність умовного поділу кандидатів у водії з урахуванням індивідуальних особливостей відповідно до статі, віку, характеру на окремі групи, що допомагає викладачеві підібрати до учнів індивідуальний підхід. Для успішного вивчення Правил дорожнього руху на основі урахування психолого-гендерних та вікових особливостей істотне значення має створення низки психолого-педагогічних умов: організація самостійної роботи майбутніх водіїв з обґрунтуванням правильності виконання предметних перетворень; використання наочно-образних і знаково-символічних моделей приватних і загальних способів дій; застосування програми психологічної допомоги на основі техніки гештальттерапії. Освоєння Правил дорожнього руху в умовах індивідуального підходу до навчання, сприяє формуванню рефлексивних компонентів мислення у відповідній предметній сфері, що виявляється в змістовному обґрунтуванні оцінки професійних якостей, що визначають успішність управління автомобілем. Встановлено, що врахування психолого-гендерних та вікових особливостей в процесі навчання дозволяє якісно підвищити рівень підготовки водія і його надійність, що, водночас, веде до зниження ризику виникнення небезпечних ситуацій на дорозі. Підвищення надійності водія досягається за допомогою оптимізації його професійного навчання і тренування навичок, що є одним із завдань організації професійного відбору і навчання. Ключові слова: індивідуальні особливості, кандидати у водії, гендерний підхід, типи темпераменту, індивідуальний підхід.
47
Магдисюк, Л. І., and І. О. Рубцова. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ У БЕЗРОБІТНИХ." Психологія: реальність і перспективи, no. 12 (November 3, 2019): 147–52. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.65.
Full textAbstract:
Стаття присвячена теоретичному аналізу причин виникнення феномену тривожності, особливостей її протікання у осіб, котрі втратили роботу чи є безробітними. Наведені результати емпіричного дослідження, що підтверджують ситуативну та особистісну тривожність у безробітних. Відповідно до виду тривожності, також досліджено рівень тривожності. На основі отриманих результатів, визначено причини виникнення тривожності, види та рівні тривожності, котрі характеризуються впливом на психологічні особливості безробітних, на їх поведінку, активність, на їх комунікативну та емоційну сферу. Запропоновано використовувати можливості запобігання та подолання негативних наслідків впливу даного феномену, відповідно, до отриманих конкретних результатів дослідження при роботі практичного психолога з категорією безробітних.
48
Nazarevich, Victoria, and Iryna Boreychuk. "ФІЛОСОФСЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПСИХОЛОГІЇ «ІНШОГО» В СИСТЕМІ ОСТРАКІЗАЦІЇ СЕРЕДОВИЩА." HUMANITARIUM 42, no. 1 (November 14, 2019): 120–30. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-42-1-120-130.
Full textAbstract:
У статті зроблено спробу визначити філософський компонент розуміння образу «іншого» та систематизувати соціально–психологічні, філософські уявлення про відчуження як механізм остракізації в групі. Розглянуто особливості психологічної трансформації ксенофобного реагування на «іншого» як об’єкта остракізації. На прикладі аналізу навчального простору розкрито остракізм як акт або систему ігнорування / виключення окремих осіб та головний елемент прояву ксенофобії. Проаналізовано поняття «іншого» в системі наукових знань у рамках філософського феномену ксенофобії та визначено його як порушення гомеостазу соціальної групи, що стає причиною нової атрибутивної поведінки. Здійснено спробу аналізу теоретичних моделей та особливостей реагування особистості на «іншого», таких як заперечення, незацікавленість, критика, упередження, уникнення, неприйняття, зрада, стигматизація, зневага, залишення, образа, залякування та різні дрібні образи. Досліджено систему образів з метою розкриття поняття остракізму в психологічній науці як акту або системи ігнорування, виключення окремих осіб. Показано, що незважаючи на відсутність словесних принижень і фізичних нападів, його прояви є болючими та загрожують психологічним потребам (приналежності, почуття власної гідності, контролю і осмисленості існування); що викликає різні психічні, афективні, когнітивні і поведінкові реакції. Зроблено висновки, що сприйняття / несприйняття «іншого» виступає підґрунтям суспільної ідентифікації та категоризації в рамках філософського розгляду феномену ксенофобії. Процес трансформації «чужого» на «іншого» передбачає пізнання та сприйняття його не тільки конкурентом і супротивником, але й партнером і співрозмовником, що є складним соціально адаптаційним утворенням та потребує системного супроводу в суспільстві.
49
Щербак, Тетяна. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗУ Я ВАГІТНИХ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, no. 9(54) (February 27, 2020): 166–79. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).15.
Full textAbstract:
Статтю присвячено вивченню психологічних особливостей образу Я вагітних, що перебувають на різних термінах вагітності. Образ Я розглянуто як установку особистості щодо себе, складно структуроване та динамічне утворення особистості. В структурі образу Я виділено когнітивний, емоційно-оціночний, поведінковий, соціально-перцептивний аспекти та визначено їх функції. Зазначено, що формування та становлення образу Я відбувається в процесі життя, а під час вагітності значно трансформується, переходячи від образу «Я – вагітна» до образу «Я – мати», а потім – «Я і дитина».Розглянуто психологічний бік змін в ідентичності вагітних. В результаті проведеного дослідження визначено особливості емоційно-оціночного аспекту образу Я вагітних, а саме виявлено наступні особливості: виражене позитивне самоставлення і самовпевненість; середній рівень поваги до себе, аутосимпатії та самоприйняття; більшість вагітних виявили самопослідовність, самоінтерес і низький рівень самообвинувачення. Констатовано високий рівень самооцінки вагітними здоров’я, зовнішності, впевненості у собі; адекватна оцінка розуму, здібностей, характеру та загальна самооцінка. У діапазоні соціально-перцептивного аспекту з’ясовано, що найбільш вираженими є середні показники оцінки ставлення, особистісна ідентичність, емоційно-позитивна форма позначення статі. Констатовано, що для більшості вагітних сексуальна роль та учбово-професійна не є важливими у даний період, натомість велике значення має сімейна приналежність. У рамках когнітивного аспекту виявлено, що серед вагітних переважають жінки з: емоційно-полярним типом особистості, високим рівнем рефлексії, позитивними ідентифікаційними характеристиками, вираженою сімейною та персональною перспективою. Для більшості досліджуваних найбільше значення мала сфера сім’ї, вагомим для досліджуваних був також фізичний образ. В межах поведінкового аспекту більшості досліджуваних жінок діагностовано здатність сконцентруватись на собі, стриманість, виваженість вчинків, дипломатичність, уміння працювати зі своєю напругою, зберігати емоційну стійкість. Встановлено, що відчуття безпеки, довіри, впевненості, низький рівень тривоги, ворожості та конфліктності властиві більшості досліджуваних.
50
Сашуріна, Олена. "Психологічні ресурси особистості працівників національної поліції України в контексті ефективності професійної діяльності." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т2 (2021): 227–39. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-227-239.
Full textAbstract:
Актуальність проблеми дослідження зумовлена необхідністю розуміння і забезпечення оптимального, благополучного функціонування особистості у різних сферах, зокрема у професійній. Це особливо актуально для складних професій, де фахівці, працюючи в особливих і екстремальних умовах, потребують заходів психологічної підготовки, підтримки та відновлення. Показано, що проблема визначення особливостей психологічних ресурсів працівників Національної поліції України у професійній діяльності залишається остаточно не вивченою та характеризується наявністю гостро визначених протиріч, головним чином між постійно зростаючим запитом суспільства на здійснення ефективної і результативної професійної діяльності працівників Національної поліції України і недосконалістю психологічного забезпечення поліцейської діяльності. У емпіричному дослідженні взяло участь 216 слідчих поліції чоловічої статі зі стажем службової діяльності 5-18 років, які проходили курси підвищення кваліфікації на базі Харківського національного університету внутрішніх справ. Використано багатовимірне шкалювання результатів оцінки досліджуваними 62 понять соціально-професійного оточення, отриманих за допомогою методу семантичного диференціалу. Визначено особливості психологічних ресурсів працівників Національної поліції з різними рівнями ефективності професійної діяльності за сферами: ставлення до себе, орієнтації в часі, ставлення до професії, ставлення до сім’ї, сфера дозвілля, джерела проблем. Зроблено підсумок, що основними відмінностями в контексті психологічних ресурсів працівників Національної поліції України з різними рівнями ефективності професійної діяльності є ставлення до об’єктів і явищ сімейної і професійної сфер, самоставлення. Ключові слова: психологічні ресурси, працівники Національної поліції, поліцейська діяльність, багатовимірне шкалювання.