To see the other types of publications on this topic, follow the link: Птиця.

Journal articles on the topic 'Птиця'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Птиця.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Обуховська, О. В. "ПРИРОДНІ РЕЗЕРВУАРИ MYCOPLASMA GALLISEPTICUM." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 8, 2012): 107–11. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.04.28.

Full text
Abstract:
Доведено, що декоративна та дика птиця можебути природним резервуаром Mycoplasma gallisepticum.За умов утримання на обмеженій територіїптиці різних видів відбувається передача збудникавід типових (курки, індички, фазани) до нетипових(качки, гусаки, лебеді) хазяїв. У такому разі серо-позитивність у водоплавної птиці може сягатизначення 12,73 %, мікоплазманосійство – 5,45 %від усього поголів’я. Виявлено, що в популяціях ди-кої водоплавної птиці (огарів) близько 17 % особинє потенційними мікоплазманосіями. It has been proved that decorative and wild bird may be thenatural reservoir of Mycoplasma gallisepticum. It has beenprovided that content for the limited territory of birds ofdifferent species of parasite transmission occurs from the typical(chickens, turkeys, pheasants) to the unusual (ducks, geese,swans). The seropositivity among waterfowl can reach values of12.73 %, the mikoplazmacarrier – 5.45 % of the total population. It was revealed that in populations of wildwaterfowl (ogarej) up to 17 % of individuals are potentialmikoplazmacarriers.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Макаринська, Алла Василівна, and Ніна В'ячеславівна Ворона. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ ГОДІВЛІ МОЛОДНЯКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ." Scientific Works 82, no. 2 (February 15, 2019): 29–34. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1146.

Full text
Abstract:
У статті проведено аналіз особливостей фізіології годівлі молодняка сільськогосподарської птиці. Доведено, що успішне птахівництво обумовлено використанням сучасних високопродуктивних кросів сільськогосподарської птиці зарубіжної селекції. Вони володіють високим потенціалом продуктивності, однак дуже вимогливі до умов утримання і повноцінної годівлі. Розроблена поетапна блок-схема системи травлення птиці, в якій наведено детальні умови перетравлення комбікорму під час проходження у шлунково-кишковому тракті. Обґрунтовано, що для досягнення генетично закладеної продуктивності у вигляді яєць від курей-несучок та м’яса бройлерів необхідно, в першу чергу, знати особливості травлення та обміну речовин у сільськогосподарської птиці. Встановлено, що птиця відрізняється інтенсивним обміном речовин, про що свідчать швидкий ріст молодняка. Визначено, що оптимальна температура питної води та повітря для зростання, розвитку та засвоєння кормів залежить від віку птиці. Доведено, що високий рівень продуктивності та пов'язаний з нею рівень конверсії корму в птахівництві може бути досягнутий лише при якісному утриманні та використанні високоякісних, збалансованих за всіма показниками та з високим вмістом протеїну раціонів, до складу яких входять легкозасвоювані та відповідно підготовлені кормові компоненти. До сировини, яка використовується для виробництва високоякісних комбікормів для молодняка сільськогосподарської птиці, пред’являється високий рівень вимог, а саме легка доступність та перетравність поживних речовин, висока санітарна якість, можливість розподілення мікрокомпонентів у об’ємі, що не перевищує норму разового споживання комбікорму.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Чигамбаев, Темырбай, and Еламан Жексенбаев. "КОНСТРУКЦИЯ БЕСПИЛОТНОГО ЛЕТАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ТИПА «ПТИЦА»." Вестник КазАТК 118, no. 3 (September 17, 2021): 92–102. http://dx.doi.org/10.52167/1609-1817-2021-118-3-92-102.

Full text
Abstract:
В этом исследовании мы разработали планер беспилотного летательного аппарата (БПЛА), имитирующий анатомию и механизм управления птицы. Задача - получить БПЛА в форме птицы с максимальной взлетной массой 600 гр. Вид птиц, упомянутых в дизайне, - евразийский перепелятник, accipter nisus. У этого вида птиц размах крыльев от 59 до 80 см и длина от 29 до 41 см. Ястреб-перепелятник - один из видов птиц, которые летают в основном в планирующем и парящем маневрах. Во время планирования и парения крыло расправлено, как у самолета с неподвижным крылом. Механизм управления птицей применился и к БПЛА. Наружное крыло БПЛА может изменять угол атаки, чтобы имитировать способность к морфингу крыла птицы. Хвостовая часть БПЛА состоит только из горизонтального стабилизатора, который может поворачиваться по двум осям, оси X и параллельно оси Y. Расчет аэродинамики и устойчивости полета конструкции выполнен с использованием теоретических уравнений. Мы обнаружили, что разработанный дизайн и конфигурация стабильны. В результате этого исследования мы получили проект БПЛА с неподвижным крылом, напоминающий птицу, с хорошим качеством аэродинамики и анализа и расчетов устойчивости полета
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Чигамбаев, Темырбай, and Еламан Жексенбаев. "КОНСТРУКЦИЯ БЕСПИЛОТНОГО ЛЕТАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ТИПА «ПТИЦА»." Вестник КазАТК 118, no. 3 (September 17, 2021): 92–102. http://dx.doi.org/10.52167/1609-1817-2021-118-3-92-102.

Full text
Abstract:
В этом исследовании мы разработали планер беспилотного летательного аппарата (БПЛА), имитирующий анатомию и механизм управления птицы. Задача - получить БПЛА в форме птицы с максимальной взлетной массой 600 гр. Вид птиц, упомянутых в дизайне, - евразийский перепелятник, accipter nisus. У этого вида птиц размах крыльев от 59 до 80 см и длина от 29 до 41 см. Ястреб-перепелятник - один из видов птиц, которые летают в основном в планирующем и парящем маневрах. Во время планирования и парения крыло расправлено, как у самолета с неподвижным крылом. Механизм управления птицей применился и к БПЛА. Наружное крыло БПЛА может изменять угол атаки, чтобы имитировать способность к морфингу крыла птицы. Хвостовая часть БПЛА состоит только из горизонтального стабилизатора, который может поворачиваться по двум осям, оси X и параллельно оси Y. Расчет аэродинамики и устойчивости полета конструкции выполнен с использованием теоретических уравнений. Мы обнаружили, что разработанный дизайн и конфигурация стабильны. В результате этого исследования мы получили проект БПЛА с неподвижным крылом, напоминающий птицу, с хорошим качеством аэродинамики и анализа и расчетов устойчивости полета
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Ruda, S. V., O. V. Ryabinina, V. O. Melnyk, and L. M. Palval. "Bird of domestic origin." Sučasne ptahìvnictvo, no. 9-10 (December 17, 2020): 6–10. http://dx.doi.org/10.31548/poultry2020.09-10.006.

Full text
Abstract:
Aboriginal breeds and bird populations are a valuable genetic resource. Characterized by relatively low productivity, they exhibit high viability and good adaptability to the local conditions in which they were formed. Due to these positive qualities, they are in high demand among the population and have been successfully used in various breeding programs. Therefore, their conservation is receiving much attention worldwide. Not so long ago, Poltava chickens, or as they were called, were widely known in Ukraine. The breed included three varieties: Poltava Clay, Poltava Creep and Poltava Black. But gradually the last two varieties were lost under the pressure of industrial lines and crosses of chickens. Given the urgency of the problem of conservation of the domestic gene pool of poultry, the purpose of the research conducted in recent years by scientists of the State Poultry Research Station of the NAAS, was to resynthesis chickens with crested and black plumage and evaluate their economically useful features. The genetic material of the Poltava clay breed and two populations of Birkian meat-and-egg chickens with black and blackstriped plumage color were used. The synthesis of new genotypes of chickens was carried out by hybridological and recombination methods, and the further consolidation of the two populations created was breeding. The resulting population with cuckoo plumage was named Ukrainian cuckoo, and with black plumage was Ukrainian black. The bird of new Ukrainian populations has the following economically useful indicators: live weight of cocks – 2.6-3.4 kg, chickens – 2.0-2.7 kg; laying of chickens – 113-125 eggs for 28 weeks of productivity. The eggs have a mass of 54-65 g and the cream color of the shell. Currently, this bird is bred at the experimental farm of the National Academy of Pedagogical Sciences of NAAS and is successfully sold to farmers and amateur poultry.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Карунський, Олексій Йосипович, Олена Євгенівна Воєцька, and Тетяна Василівна Бордун. "ЗБАГАЧЕННЯ КОМБІКОРМІВ ВІТАМІННИМ ПРЕМІКСОМ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ КАЧОК." Scientific Works 2, no. 83 (December 28, 2019): 14–18. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i83.1520.

Full text
Abstract:
Анотація. Біологічні особливості птиці мають вирішальний вплив на технологію виробництва яєць і м’яса птиці, визначають її відтворювальні якості, бистрим ростом у ранньому віці, високою плодовитістю, інтенсивним обміном речовин, реакцією на стресовий стан, розвитком ембріона поза тілом матері, специфічною будовою шлунково-кишкового тракту і шкірного покрову. Для забезпечення біологічної повноцінності раціону для качок при розрахунку рецептів комбікормів необхідно враховувати вибір компонентів і співвідношення поживних та біологічно активних речовин. Із вітамінів найбільше значення в годівлі качок мають вітаміни А, D, Е, В2, В12, нікотинова і пантотенова кислоти, холін і фолієва кислота. Проведено оцінку ефективності використання вітамінного преміксу на продуктивність качок. Дослідження проводили на молодняку промислового стада пекінської бройлерної качки “Star 53” в умовах господарства в Одеській області. Піддослідні групи були сформовані методом груп-аналогів за врахуванням кросу, віку, стану здоров’я, статі і живої маси. Утримувалась піддослідна птиця в окремих клітках на підлозі. Годівлю птиці проводили два рази на добу комбікормами, збалансованими за поживними речовинами, з вільним доступом до води. Основний період досліду тривав 56 діб і був поділений за віком птиці на два періоди: 1…14, 15…56 діб. Встановлено, що додавання до повнораціонних комбікормів для каченят-бройлерів вітамінного преміксу у кількості 1,4 % на 1 т сприяє підвищенню їх живої маси на 5,7 %. Витрати корму на 1 голову на кінець періоду вирощування були на 3,0 % нижче, ніж каченят, які не отримували вітамінний премікс. Збереженість поголів’я склала в контрольній групі 99,0 %, у дослідній – 99,6 %, що вказує на позитивний вплив вітамінного преміксу у складі комбікорму для каченят. Використання вітамінного преміксу у годівлі каченят сприяє підвищенню інтенсивності росту, виходу та їх збереженню.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Fotina, Tatiana, Svitlana Nazarenko, Olexii Fotin, and Roman Timoshenko. "Ефективність застосування для птиці фермента з протеолітичною активність «Сінбенза® ДП 100» у період несучості." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 3 (50) (December 1, 2020): 17–22. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2020.3.3.

Full text
Abstract:
В статті наведені результати застосування птиці фермента з протеолітичною активністю «Сінбенза® ДП 100» у період несучості. При аналізу кормів і посліду встановлено, що застосування препарату «Сібенза® ДП100» в дозі 250 і 500 г на 1 т корму позитивно вплинуло на його засвоювання. Це виражається в поліпшенні коефіцієнтів засвоюваності сухої речовини, азоту, органічної речовини і валової енергії. Після закінчення досліда птиця, в раціоні якої для годівлі був доданий препарат «Сібенза® ДП100», за живою масою переважала особин контрольної групи: відповідно на 85 г (при додаванні 250 г на 1 т корму) і на 22 г (при додаванні 500 г на 1 т корму). Крім того, в раціоні значно покращився коефіцієнт засвоєння сухої речовини (на 7 і на 8,6 %), азоту (на 42 і на 57 %), органічної речовини (на 6 і на 9 %) і обмінної енергії (на 5 і на 9 %). Під час визначення каротиноїдів та масової частки жиру в жовтках виявлено, що всі зразки відібраних яєць з 3-х партій містять допустиму кількість речовин, що вказує на доброякісну та збалансовану годівлю курей-несучок.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Karunskyi, O., D. Terzeman, and M. Maydani. "АНАЛІЗ ГЕМАТОЛОГІЧНИХ ТА БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КРОВІ КАЧОК КРОСУ «БЛАГОВАРСЬКИЙ»." Аграрний вісник Причорномор'я, no. 95 (February 24, 2020): 47–52. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.08.

Full text
Abstract:
Визначали динаміку гематологічних та біохімічних показників крові качок кросу «Благоварський» та його вплив на продуктивність та перебіг фізіологічних процесів. Встановлено, що вміст гемоглобіну в крові качок зростав з віком птиці і був вищим за норму (норма для качок від 120 до 140 г/л). У новонароджених каченят рівень гемоглобіну становив 186,0±6,58 г/л для самок та 186,11±7,12 г/л для самців, що складає 79,45 та 69,41 % від рівня, якого досягла птиця на 196 день. Вміст гемоглобіну був більшим у крові самок 196 – денного віку (Р>0,99) та самців у 90 – та 196 – денного віку (Р>0,90-0,99) порівняно з добовими каченятами. Рівень загального білка та кальцію в сироватці крові качок 20 – денного віку в самців вищий, що відповідно на 20,23 та 9,13% більше за самок. Показник рівня загального білка сироватки крові качок 196 – денного віку збільшувався у самок, що на 39,24 % більше, ніж у самців ( Р>0,90).Встановлено, що вміст ферменту лужної фосфатази значно зменшився, відповідно, у 30 – денному віці на 16,58% у самців, у 90 – денному – на 61,23% у самок і на 76,33% у самців, 196 – денному – на 66,49% у самок і на 95,64% у самців, порівняно з однодобовими каченятами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Ярославцев, Ф. В. "Влияние пробиотической кормовой добавки на продуктивность молодняка гусей." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 81, no. 1 (2022): 158–61. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-01-2022-42.

Full text
Abstract:
Целью работы являлось изучение продуктивности молодняка гусей при использовании кормовой добавки Витафлор. Гусята контрольной группы потребляли основной рацион, птица 1 опытной группы – рацион, с добавлением кормой пробиотической добавки Витафлор в дозировке 250 г/т корма, 2 опытной группы – рацион с вводом добавки Витафлор в дозе 500 г/т корма. Установлено, что по показателям роста гусята, потреблявшие кормовую добавку Витафлор, были больше контрольных. Птица потреблявшая Витафлор в дозе 250 г/т корма, по показателям характеризующим рост, уступала птице из 2 опытной группы, которая потребляла Витафлор в дозе 500 г/т корма. Скармливание Витафлор положительно отразилось на показателях убоя молодняка гусей. Отмечены большие показатели убоя у птицы, которая потребляла добавку Витафлор в дозировке 500 г/т корма, в сравнении с группой, которой скармливали добавку в дозе 250 г/т корма.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Луговенко, Тетяна, and Володимир Грек. "ТВОРИ І. СТРАВІНСЬКОГО В БАЛЕТНОМУ ТЕАТРІ УКРАЇНИ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО), no. 36 (May 9, 2021): 168–73. http://dx.doi.org/10.35619/ucpm.vi36.427.

Full text
Abstract:
Виявлено твори на музику І. Стравінського, поставлені в балетному театрі України. Зазначено, що попринезначну кількість утілень музики композитора в українському балеті, можна виявити тенденцію інтерпретуванняранніх, найбільш відомих балетів композитора («Жар-птиця», «Петрушка», «Весна священна»), що спираються напочаткові варіанти М. Фокіна та В. Ніжинського, а також постмодерністські версії. Серед балетів, створенихІ. Стравінським після 1913 р., на українській сцені втілено одноактні «Поцілунок феї» та «Пульчинела». Стверджується,що основна з причин переважного звернення до ранніх балетів композитора – їх драматургічна стрункість.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Грек, Володимир, and Тетяна Луговенко. "ТВОРИ І. СТРАВІНСЬКОГО В БАЛЕТІ: ХРОНОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 38 (January 30, 2022): 127–31. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v38i.479.

Full text
Abstract:
У статті стверджується, що твори І. Стравінського стали основою для створення великої кількості хореографічних вистав як класичного та неокласичного стилю, так постмодерністській естетиці упродовж ХХ – перших двох десятиліть ХХІ століття. Проведено умовну диференціацію балетів за групами: ранні балети «Жар-птиця», «Петрушка», «Весна священна»; балетні вистави після 1913 р. – традиційні та синтетичні; не балетні твори, що стали музичною основою для балетних інтерпретацій. Першим постановником більшості творів І. Стравінського на не балетну музику був Дж. Баланчин у трупі «Нью-Йорк Сіті Балет».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Kovalova, Svitlana, Olena Ilnitska, Volodymyr Havrylovskyi, Serhii Verbelchuk, Vira Koberniuk, and Tetiana Verbelchuk. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА М’ЯСНИХ ТА ЗАБІЙНИХ ЯКОСТЕЙ КАЧОК ПРИ ВИРОЩУВАННІ НА ТЕРИТОРІЇ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 1(44) (March 29, 2021): 47–54. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.1.7.

Full text
Abstract:
У статті представлені результати досліджень м’ясних та забійних якостей качок за різних способів утримання при вирощуванні в підсобних господарствах 2-ої зони радіоактивного забруднення. Теоретично і практично обґрунтовано екологічну безпечність виробництва качиного м’яса за безвигульного та вигульного утримання, як одного із основних продуктів харчування населення, що проживає у регіонах, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Науково-господарські дослідження з вирощування качок на радіоактивно забруднених територіях проводились у 2011-2012 рр. в селі Христинівка Народицького району Житомирської області. Щільність забруднення території цезієм-137 становила >15 Кі/км2. Для дослідів за принципом пар-аналогів було відібрано 60 голів качок із середньою живою масою 40,6 г кожна (при безвигульному утриманні), з 30-ти денного віку качки були розділені на дві групи залежно від способу утримання – вигульний та безвигульний, по 25 голів у кожній, середня жива маса каченят – 520 г. Піддослідна птиця безвигульного способу утримання знаходилася упродовж дня у загороджі з навісом від дощу та сонця, а на ніч качки переганяли у закрите приміщення. Піддослідні качки (вигульний спосіб утримання) впродовж дня перебували з природним обмеженням на території водоймища 0,4–0,6 га. Для годівлі качок цієї групи заганяли у клітку, а для ночівлі − у приміщення. Обмежені водоймища були бідні природною кормовою базою, тому потребу каченят у поживних речовинах повністю забезпечували за рахунок раціонів. Результатами досліджень доведено, що способи утримання качок впливають на ріст і розвиток птиці, масу патраних тушок, вихід складових частин тушки та накопичення 137Cs у м’ясі птиці. Качки вигульного способу утримання характеризувалися більшою живою масою, кращим розвитком внутрішніх органів, масою патраних тушок, виходом м’язів. Дослідженнями встановлено, що питома активність 137Сs у м’ясі піддослідних качок обох груп не перевищувала допустимі рівні і варіювала у межах 12,9–75,9 Бк/кг. Питома активність 137Сs у м’язах качок вигульного способу утримання була на 21−46 % меншою у порівнянні із м’ясом птиці безвигульного способу утримання. Обґрунтовано екологічну безпечність виробництва качиного м’яса для жителів 2-ої зони радіоактивного забруднення, як за безвигульного, так і вигульного способу утримання, надаючи перевагу останньому.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Кручиненко, О. В. "ПОШИРЕННЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВИХ ПАРАЗИТОЗІВ У КУРЕЙ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 24, 2021): 236–41. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.29.

Full text
Abstract:
На території України одними з найпоширеніших шлунково-кишкових інвазій у курей вважаються представники найпростіших організмів Eimeria spp. (Schneider, 1875) та нематоди Ascaridia galli (Schrank, 1788), Heterakis gallinarum (Schrank, 1788), Trichostrongуlus tenuis (Mehlis, 1846), а також гельмінти роду Capillaria (Zeder, 1800). Збудники названих паразитарних захворювань локалізуються у шлунково-кишковому каналі та завдають шкоди організму господаря. Зазначені види паразитів перешкоджають розвитку птахівництва в Україні, оскільки завдають значних економічних збитків птахівничим господарствам незалежно від форми власності. Наслідком захворювання птиці є відс-тавання в рості і розвитку, зниження її продуктивності, зростання витрат на корми на одиницю продукції, а подекуди реєструють і летальні випадки. Гельмінтози та еймеріози домінують серед ендопаразитозів сільськогосподарської птиці і спричиняють тяжкі захворювання, особливо у молод-няку. Отож, метою проведеного дослідження було встановити поширення шлунково-кишкових паразитів у курей на території Полтавського району Полтавської області, Богодухівського району Харківської області та Охтирського району Сумської області. У роботі наведено результати паразитологічного обстеження поголів’я курей щодо шлунково-кишкових паразитозів. Проби посліду (не менше 25 з кожної групи) відбирали із пташників, де утримувалася птиця різних вікових груп. Лабораторні дослідження проведені в науковій лабораторії кафедри паразитології Полтавського державного аграрного університету. Діагностику проводили модифікованим методом МакМастера (McM) з чутливістю 50 яєць у грамі посліду. Для цього ми брали 2 г посліду і 28 мл насиченого розчину кухонної солі, питома вага якого становила 1,20. За результатами проведених досліджень з’ясовано значне поширення паразитарних захворювань курей, збудниками яких виявилися Eimeria spp. (Schneider, 1875) і шлунково-кишкові нематоди: Ascaridia galli (Schrank, 1788), Heterakis gallinarum (Schrank, 1788), Trichostrongуlus tenuis (Mehlis, 1846) та гельмінтів роду Capillaria (Zeder, 1800). Встановлено, що асоціативні інвазії у птиці переважають над моноінвазіями. Зареєстровано, що найвищі показники ЕІ у курей спостерігаються у разі паразитування аскаридій (38,6 %) та гетеракисів (29,6 %), водночас найнижчі – у разі паразитування еймерій (13,6 %) та трихострон-гілюсів (14,3 %). Отримані дані мають як наукову, так і практичну цінність, оскільки доповнюють уже наявні дані щодо видового різноманіття збудників паразитарних захворювань курей та особливостей їхнього поширення на території різних регіонів нашої держави.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Хвостик, Віктор Павлович, and Юрій Васильович Бондаренко. "ІНТЕНСИВНІСТЬ РОСТУ М'ЯСО-ЯЄЧНИХ КУРЕЙ РІЗНОГО ГЕНЕТИЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 3 (46) (October 12, 2021): 91–94. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.12.

Full text
Abstract:
У статті наведено результати визначення параметрів інтенсивності росту у курей різних генотипів отриманих у ході досліду з вивчення ефективності схрещування півнів імпортних м'ясних кросів з м'ясо-яєчними самками вітчизняної селекції. Серед досліджених груп курей максимальна інтенсивність формування характерна для курей створеної синте-тичної популяції (Δt=0,4600). Це пов’язано з тим, що птиця цієї гетерогенної групи за живою масою мала значну перевагу над іншою птицею в 4- та 6-тижневому віці (відповідно на 46,29-93,33 % та 17,50-62,75 %). Тобто, особин створеної популяції можна віднести до тих, що швидко формуються. „Кобівські” кури F2 груп „К-11” і „К-51” характеризувалися ви-щою енергією формування, ніж „росівські”: Δt у перших становить 0,1305-0,2106, у других – 0,1099-0,1172. Показник інте-нсивності формування проявляє позитивний зв’язок з живою масою курей у 17-тижневому віці – r=0,4795. Найвищими значеннями індексу рівномірності росту (Ір=16,9459-19,5039) вирізнялися гібриди F1 та кури синтетичної популяції „К-5”, що вказує на кращий поступовий рівномірний розвиток внутрішніх органів та систем порівняно з птицею інших дослі-джених груп. Найбільшою величиною середньодобових приростів живої маси до 6-тижневого віку характеризувалися м'ясо-яєчні кури створеної синтетичної популяції „К-5” (26,0961), що стало результатом високих її значень саме в цьому віці у порівнянні з птицею інших груп. Високі значення середньодобових і відносних приростів встановлено у гібридів F1, що добре кореспондується з високою їх живою масою в 17-тижневому віці. Позитивну кореляцію середньодобові й відносні прирости проявляють з інтенсивністю формування – коефіцієнт кореляції знаходиться на рівні 0,5275-0,8156. Збільшен-ня величини приростів та індексу рівномірності росту сприятиме формуванню високої живої маси у курей. Зростання середньодобових і відносних приростів у птиці досліджених генотипів сприятиме збільшенню індексу рівномірності рос-ту: r між СП і Ір становить 0,9286, між ВП і Ір – 0,8729. Найвище значення індексу напруги росту встановлено у курей створеної синтетичної популяції „К-5” (Ін=9,2007), що говорить про високий напружений ріст систем і органів їх організ-му. За індексом напруги росту можна виявити групи птиці з більш рівномірним напруженим ростом. До такої відносяться м'ясо-яєчні кури F10 субпопуляції „К”, гібриди F1 та „кобівські” групи „К-51”.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Осипова, М. В. "ПТИЦЫ-МИФОЗОИ В МИФОЛОГИИ АЙНОВ И КОРЕННЫХ НАРОДОВ АМУРА И САХАЛИНА." Гуманитарные исследования в Восточной Сибири и на Дальнем Востоке 59, no. 1 (2022): 5–17. http://dx.doi.org/10.24866/1997-2857/2022-1/5-17.

Full text
Abstract:
В устном народном творчестве айнов, коренных жителей тихоокеанских островов, встречаются образы мифологических птиц, отличающихся своей физиологией от обыкновенных представителей пернатых. Таких птиц в айнской мифологии три – кесорап, хури и тойпук-ун-чири. В статье предпринята попытка осмыслить этот феномен айнской мифологии посредством изучения путей появления птиц-мифозоев в мифологии айнов, выполняемых ими функции, а также сопоставления их образов с аналогичными образами птиц у соседствующих с айнами тунгусо-маньчжуров и нивхов Амура и Сахалина. Ключевые слова: айны, фольклор, птицы-мифозои, тунгусо-маньчжуры, нивхи Амура и Сахалина
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Нагорна, Л. В. "ЕПІЗООТИЧНА СИТУАЦІЯ ЩОДО ГЕЛЬМІНТОЗІВ ВОДОПЛАВНОЇ ПТИЦІ В ГОСПОДАРСТВАХ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 248–53. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.32.

Full text
Abstract:
Гельмінтози були й залишаються нерозв’язаною проблемою птахівничих господарств. Водоплав-на птиця незалежно від природно-кліматичних характеристик розташування господарств можебути уражена різними видами гельмінтів. Спосіб утримання, кратність антгельмінтних обробок,щільність поголів’я впливають на видову характеристику гельмінтозів. За умови асоційованогоперебігу гельмінтозів економічні втрати від інвазування зростають. Відповідно, обізнаність щодоїхнього нозологічного профілю є першим етапом при розробці ефективних схем профілактики гельмінтозів. Метою нашої роботи було з’ясувати поширення гельмінтозів гусей у присадибних господарствах Сумської області, встановити екстенсивність та інтенсивність інвазії, сезонну динаміку прояву гельмінтозів серед поголів’я. Для досягнення мети було проведено копроовоскопічні дослідження фекалій гусей та визначено їхні видові характеристики. За результатами проведених досліджень встановлено поширення гельмінтозів гусей в умовах присадибних господарств Сумської області та відмічена чітка сезонна динаміка їхнього прояву. Пік інвазії гельмінтозами реєструвався влітку та восени. В цей період виявлено максимальну екстенсивність інвазії ідентифікованими видами гельмінтів: амідостомами (85,4 %), гангулетеракісами (52,0 %) та трихостронгілюсами (36,0 %). Визначена тенденція до зниження екстенсивності інвазії навесні. Відповідною ЕІ за наявності амідостомозу становила 26,3 %, гангулетеракозу – 32,4 % та трихостронгільозу – 4,7 %. Інтенсивність інвазії за амідостомозу та гангулетеракозу досягала максимальних значень восени: 3,48±0,61 та 4,04±0,62 екз./ краплі флотаційної рідини, відповідно. Тоді як пік ІІ за наявності трихо-стронгільозу припадав на зимовий період 3,22±0,36 екз./ краплі флотаційної рідини. Гельмінтози є актуальною проблемою для присадибних господарств Сумської області. У нозологічному профілі ге-льмінтозів за досліджуваний період визначено збудників амідостомозу, гангулетеракозу, трихостронгільозу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Зеленков, Н. В. "НАХОДКИ ФРАГМЕНТОВ СКЕЛЕТОВ ПТИЦ В?СРЕДНЕМ МИОЦЕНЕ СЕВЕРНОГО КАВКАЗА, "Доклады Академии наук"." Доклады Академии Наук, no. 3 (2017): 372–74. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565217330246.

Full text
Abstract:
Впервые на территории России обнаружены костные остатки неогеновых птиц в анатомическом сочленении. Голова и фрагмент позвоночника утки (Anatidae) и задняя конечность воробьиной птицы (Passeriformes) из среднего миоцена Краснодарского края (цуревская свита) - древнейшие находки миоценовых птиц на территории европейской части России. Череп очень мелкой утки (мельче всех современных утиных Евразии) представляет комбинацию морфологических черт, характерных для современных Tadorna и Nettapus, и мог принадлежать представителю ископаемого рода Mioquerquedula. Эта находка подтверждает отдельный родовой статус мелких среднемиоценовых утиных Евразии и указывает на их примитивность по сравнению с современным Anatinae.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Malej, Izabella. "Rajskie ptaki Aleksandra Błoka i Wiktora Wasniecowa." Slavica Wratislaviensia 170 (October 1, 2019): 25–40. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1150.170.2.

Full text
Abstract:
Birds of paradise of Alexander Blok and Viktor VasnetsovHeavenly creatures — Alkonost, Sirin and Gamajun — are mythological hybrids with the body of a bird and the head of a beautiful woman. Their origins come from the old Slavonic and Russian folklore. They are described as mythical beings that hypnotised people through singing. Russian artists, including the painter Viktor Vasnetsov and the poet-symbolist Alexander Blok, also succumbed to their charm. Blok, fascinated by Vasnetsov’s canvases Sirin and Alkonost. The Birds of Joy and Sorrow, 1896; Gamajun, the Prophetic Bird, 1895 created poetic versions of these in 1899. In the case of both artists, there is a reference to the semantics of these magical birds, known from the folklore. Alkonost means happiness and hopes, unlike Sirin, an inhabitant of the underground world. Therefore, alkonosts announce joy, while sirins, treating men with hostility, symbolize sadness, suffering and despair. The third bird connecting Blok and Vasnetsov is Gamajun — a bird, the messenger of the gods, their herald, who sings divine hymns to people and predicts the future of those who know how to listen and are open to mysteries. Special attention must be paid to colorful and linear symbolism, to which both creators refer to, as well as to mythical reminiscences Cosmic Tree. Both the painted and lyrical depictions of birds of paradise are an example of creation of a new, modernist myth, the roots of which go back to the oral culture and whose essence defines the philosophical question of the dualism of the world and man’s place in it.Райские птицы Александра Блока и Виктора ВаснецоваРайские существа — Алконост, Сирин и Гамаюн, являются мифологическим гибри- дом тела птицы и головы красивой девы. Истоки их образов восходят к древнеславянскому и русскому фольклору. Они описаны как мифологические существа, которые своим пением гипнотизируют людей. Их колдовству поддались также русские художники, среди которых были живописец Виктор Васнецов и поэт-символист Александр Блок. Блок, очарованный картинами Васнецова Сирин и Алконост. Песнь радости и печали, 1896; Гамаюн, птица вещая, 1895, создал их поэтические версии в 1899 г. В интерепретации райских суще- ствобоих художников прослеживается отсылка к магическим птицам, представленным в фольклоре. Алконост обозначает счастье и надежду, в противовес Сирин как жительницы подземного мира. Таким образом алконосты — вестники радости, зато сирины, враждебно направленные к человеку, символизируют печаль, страдание и отчаяние. Третья птица, со- единяющая Блока и Васнецова, — это Гамаюн, птица вещая, посланник богов, их герольд, услаждающая людей пением Божественных гимнов и предвещающая будущее для тех, кто умеет слушать и открыт для тайны. Особого внимания заслуживают цветовые и линейные символы, а также мифические реминисценции космическое дерево, к которыми оба творца прибегают. Живописные и лирические изображения райских птиц являются примером создания нового, модернистского мифа, корни которого лежат в устной культуре, зато суть помещается в философском вопросе о дуализм мира и место человека в нем.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Өрқара*, Ш. Д., Н. Т. Сандыбаев, and К. К. Табынов. "ТИПИЗАЦИЯ ВИРУСА ГРИППА ПТИЦ МЕТОДОМ ОТ-ПЦР." Izdenister natigeler, no. 4 (92) (December 30, 2021): 5–12. http://dx.doi.org/10.37884/4-2021/01.

Full text
Abstract:
Вспышки птичьего гриппа среди диких и домашних птиц все больше являются частым явлением во всем мире. За последние 15 лет вспышки гриппа птиц, в частности вызванные вирусами H5, происходящими из линии A/Goose/Guangdong/1/1996, возникшей в Юго-Восточной Азии в 1996 г., все чаще происходили в Европе и Азии. В период с 2005 по 2020 год в мире было выявлено не менее десяти глобальных вспышек ВПГ H5, что привело к массовой гибели домашних и диких птиц. В последние годы применение молекулярных методов для обнаружения вирусных нуклеиновых кислот стало важным инструментом для выявления вируса гриппа птиц и идентификации подтипов гемагглютинина (HA) и нейраминидазы (NA). К числу таких методов относится ОТ-ПЦР. Обратная транскриптазная - полимеразная цепная реакция – реакция синтеза ДНК-копии (кДНК) на матрице РНК с использованием специального фермента – обратной транскриптазы, также называемой ревертазой. Затем кДНК амплифицируется с помощью полимеразной цепной реакции (ПЦР). В данной статье представлены результаты типирования вируса гриппа птиц методом ПЦР. В 2020 году в одном из частных подворий на территории Алматинской области был отмечен падеж домашней птицы, с симптомами похожими на вирус птичьего гриппа. В результате проведенных лабораторных исследований был типирован вирус гриппа птиц подтипа H5 методом ОТ-ПЦР.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Обозова, Т. А. "Традиция отлова и обучения ястреба-перепелятника в Аджарии, "Природа"." Priroda, no. 3 (2021): 61–67. http://dx.doi.org/10.7868/s0032874x21030078.

Full text
Abstract:
Охота с ловчими птицами — один из древнейших промыслов во многих странах. В Аджарии (Западная Грузия) была широко распространена соколиная охота, которая в давние времена имела большое значение в жизни крестьян, а сейчас лишь поддерживается немногочисленными энтузиастами. Чтобы найти любителей традиционной охоты с ястребом-перепелятником, мы отправились в Аджарию, где над Малым Кавказским хребтом вдоль Черного моря проходит второй по значимости в мире миграционный путь хищных птиц. Однако эта традиция нас заинтересовала не только с историко-культурной точки зрения, но и естественнонаучной — мы хотели проанализировать взаимодействие птицы с человеком, ведь только точное знание ее поведения в природе позволило отработать оптимальные приемы отлова и последующего натаскивания ловчих птиц для охоты.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Кузнецова, Ольга. "Птичий Рай: о судьбе райских птиц на Руси в Новое время." Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica, no. 14 (December 23, 2021): 9–16. http://dx.doi.org/10.18778/1427-9681.14.02.

Full text
Abstract:
Статья посвящена истории образов чудесных птиц в русской культуре XVII—XVIII веков. На стыке Средневековья и pаннего Нового времени сирин, алконост, феникс, гамаюн и дру- гие райские птицы претерпевают метаморфозы: они сближаются, приобретают общие черты и в конечном счете начинают смешиваться в текстах и визуальной культуре. Кроме того, в круг райских птиц включаются реально существующие виды с ярким оперением или необычным го- лосом: павлины, канарейки, попугаи, снегири. Этот новый «птичий пантеон» возникает под вли- янием перехода от средневекового книжного мышления к новому, рационалистическому, и од- новременно при переходе образов из элитарной культуры в массовую. Народное воображение создаёт идеализированный топос рая с лубочно-яркими персонажами и их диковинными свой- ствами: гротеск в этом художественном пространстве служит для усиления экспрессии. В то же время в литературе гиперболические описания птиц уходят в сферу комического: с помощью чрезмерных характеристик персонажи басен и публицистических произведений высмеиваются (ворона с «ангельским» голосом, в павлиньих перьях и др.).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

УСЯГИНА, И. С., В. В. КУКЛИН, and М. М. КУКЛИНА. "СОДЕРЖАНИЕ ИСКУССТВЕННЫХ РАДИОНУКЛИДОВ В ПТИЦАХ БАРЕНЦЕВА МОРЯ И ИХ ВЛИЯНИЕ НА ОРГАНИЗМ, "НАУКА ЮГА РОССИИ"." Science in the South of Russia, no. 2 (2019): 59–69. http://dx.doi.org/10.7868/s25000640190207.

Full text
Abstract:
Представлены результаты радиоэкологических исследований птиц Баренцева моря, проведенных на базе Мурманского морского биологического института. Выявлены различия в накоплении радиоактивного цезия в баренцевоморских птицах разных видов в зависимости от их экологии. Наибольшие концентрации 137Cs (10,5-17,3 Бк/кг сырой массы) в печени обнаружены в чайках, за исключением бургомистров. Содержание радиоцезия в птицах других видов было невысоким - 3,0-5,3 Бк/кг сырой массы. Сопоставление данных по аккумуляции инкорпорированного в печени птиц 137Cs с результатами изучения содержимого их желудков показало, что концентрация 137Cs была низкой у птиц, основу рациона которых составляют корма, добываемые в море. Птицы, наиболее тесно связанные с Баренцевым морем и близлежащими районами Северной Атлантики, содержат незначительные количества 137Cs. Морские и серебристые чайки в связи с особенностями миграционного поведения и большим разнообразием пищевого рациона, в котором значительную долю составляют наземные виды кормов, не могут использоваться в качестве индикаторов состояния баренцевоморской экосистемы. Предпринята попытка определить характер и механизм ответных реакций организма птиц на радиоактивное загрязнение по интенсивности перекисного окисления липидов (ПОЛ), содержанию антиоксидантов (каталазы, каротиноидов и витамина А), модифицированной форме альбумина, а также по микроядерным нарушениям в эритроцитах. Возможно, накопление 137Cs в печени птиц может вызывать ряд неспецифических негативных изменений в организме животных. В печени птиц с повышенным содержанием 137Cs отмечено увеличение интенсивности ПОЛ и уменьшение активности каталазы. Повышенное содержание модифицированной формы альбумина в плазме крови и микроядерные нарушения в эритроцитах птиц могут свидетельствовать о стрессовой реакции организма животных в ответ на техногенное радиоактивное загрязнение среды.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Василиади, Георгий Кузьмич, Л. П. Кокоев, З. Т. Дзанагова, Л. А. Гогичева, and В. П. Губиева. "Дефицит кальция и пути его оптимизации в продуктах питания." Аграрная Россия, no. 6 (May 26, 2016): 21–23. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-6-21-23.

Full text
Abstract:
Одним из источников кальция является мясо птицы от промышленных птицефабрик. Избыточное накопление белка неблагоприятно влияет на обмен веществ и деятельность некоторых органов и систем. Целью исследования явилось изучение возможности использования доломита взамен ракушечника в кормлении кур-несушек, определение его оптимальной дозы в составе полнорационных комбикормов и изучение его влияния на организм птицы. Уровень кальция в мясе птиц определяли в продукции птицефабрики «Михайловское» РСО–Алания. В кормлении родительского стада сельскохозяйственной птицы в качестве источника кальция вместо ракушечника использовали доломит из месторождений РСО-Алания. Уровень поедаемости экспериментального корма составил 100 %. Отмечено незначительное увеличение массы яиц в опытной группе на 0,8 % и толщины скорлупы на 4,5 %. В конце опыта состав крови у кур всех групп находился в пределах физиологической нормы; преимущество в опытной группе составило 15,4 % по белку и 5,6 % по фосфору. Скармливание корма со смесью доломита взамен ракушечника не повлияло отрицательно на инкубационные качества яиц — показатели примерно одинаковы. Вместе с тем использование доломита снижает себестоимость корма, так как стоимость ракушечника составляет 2 руб./кг, а предлагаемого доломита — 1,6 руб./кг.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Кротова, А. Г., and В. С. Атаманцев. "ИННОВАЦИОННАЯ ПРОДУКЦИЯ КАК ИНСТРУМЕНТ СНИЖЕНИЯ ОТХОДОВ ОСНОВНОГО ПРОИЗВОДСТВА." Социально-экономические и финансовые аспекты развития Российской Федерации и её регионов в современных условиях, no. 1 (April 23, 2020): 255–60. http://dx.doi.org/10.36684/20-2020-1-255-260.

Full text
Abstract:
Объектом исследования является ОАО Агрокомбинат «Приднепровский» – сельскохозяйственная организация, специализирующаяся на производстве яиц и мяса птицы. Цель работы – проанализировать эффективность деятельности мясоперерабатывающего предприятия, оценить долю отходов, подлежащих вторичной переработке, разработать новый вид продукции, используя процесс сублимации, и продвижение инновационного продукта на рынок потребителей здорового питания. В работе изучена финансовая ситуация ОАО Агрокомбината «Приднепровский», выявлены причины убытков от основной деятельности, предложены пути выхода предприятия из кризисной ситуации путём разработки ресурсосберегающей технологии на базе внедрения процесса сублимации для изготовления новой линейки продукции. В работе также изучен рынок сырья для производства сублимированной продукции в целом по Республике Беларусь и по Могилёвской области. В качестве основной рекомендации по совершенствованию деятельности мясоперерабатывающего предприятия было предложено производство сублимированных продуктов из мяса птицы, которое является отходами от основной деятельности, в связи с тем, что предприятие специализируется на производстве яйца, а птица продаётся населению и различным организациям по заниженной цене, из-за чего предприятие терпит убытки. Если использовать мясо птицы как сырьё для производства инновационного продукта для людей, придерживающихся здорового образа жизни, и спортсменов, то предприятия смогут получать прибыль, а проект окупится в течение года. В работе были исследованы факторы, влияющие на конкурентоспособность продуктов питания.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Жилочкина, Т. И., and Э. Н. Таймусова. "Изменение минерального состава и морфометрических показателей костной ткани цыплят-бройлеров при добавлении в комбикорма фитазы." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 76, no. 1 (August 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.18411/lj-08-2021-11.

Full text
Abstract:
Сельскохозяйственные животные и птица не способны продуцировать эндогенную фитазу, такие минеральные вещества, как фосфор, кальций, а также белки и другие связанные с фитиновой кислотой питательные вещества, становятся менее доступны. В связи с этим, для более полного использования питательных веществ кормов, целесообразным является использование микробной фитазы. Согласно полученным данным по содержанию макро-, микроэлементов в костной ткани опытной птицы, отмечается, что как введение в корма цыплят-бройлеров минеральных веществ в виде премиксов, так и добавление в рацион фитазы в количестве 1 млн.ед. на тонну корма без минеральных добавок отмечается интенсификация образования костной ткани.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

З.А., Литвинова, Мандро Н.М., and Пунина П.В. "РАСПРОСТРАНЕНИЕ ИНФЕКЦИОННЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПТИЦ БАКТЕРИАЛЬНОЙ ЭТИОЛОГИИ В ВЕРХНЕМ ПРИАМУРЬЕ." Bulletin of KSAU, no. 4 (April 20, 2020): 102–6. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2020-4-102-106.

Full text
Abstract:
Изучены вопросы распространения бактериальных болезней сельскохозяйственных птиц на территории Верхнего Приамурья в период с 2011 по 2017 г. В работе использовали материалы ветеринарной отчетности с применением методики С.И. Джупины, В.А. Ведерникова (1981). Цифровой материал обрабатывали с использованием программы для работы с электронными таблицами «Microsoft Excel». На территории Верхнего Приамурья за изученный период было зарегистрировано семь нозологических единиц инфекционных заболеваний сельскохозяйственных птиц бактериальной этиологии: колибактериоз, орнитоз, сальмонеллез, стафилококкоз, туберкулез, пастереллез и протейная инфекция. Наиболее высокие показатели значимости в эпизоотическом процессе установлены у таких заболеваний птицы, как колибактериоз (56,23 %), стафилококкоз (24,58 %) и сальмонеллез (13,61 %), наименьшие показатели выявлены у туберкулеза (2,79 %), протейной инфекции (1,56 %), пастереллеза (0,97 %) и орнитоза (0,26 %). Наибольшие изменения процентного соотношения среди бактериальных болезней на территории Верхнего Приамурья отмечены в 2013–2014 гг. При идентификации бактерий из представленного патологического материала за все изученные годы выделяли Salmonella enteritidis, Salmonella gallinarum (Salmonella pullorum), Salmonella newport, Salmonella gege, Micobacterium avium, Proteus mirabilitis, Staphуlococcus aureus, Pasteurella multocida, Chlamydia psittaci, также выделено 23 серотипа Еcherichia coli, наиболее часто диагностируемыми из которых явились O78, O18, О35, O2, O41. Распространение бактериозов среди сельскохозяйственных птиц характеризовалось разной степенью стабильности. Неблагополучные районы по бактериальным болезням птиц за период 2011–2017 гг. приурочены к южной природно-хозяйственной зоне Амурской области, являющейся приграничной территорией.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Черепушкина, В. С., Л. Н. Стацевич, О. С. Козлова, and В. Н. Афонюшкин. "Изучение температурных режимов инактивации <i>Salmonella reading</i>." Innovations and Food Safety, no. 3 (October 1, 2021): 73–79. http://dx.doi.org/10.31677/2072-6724-2021-33-3-73-79.

Full text
Abstract:
По заключению экспертов Всемирной организации здравоохранения, сальмонеллез как зооантропонозная инфекция не имеет себе равных по сложности эпизоотологии, эпидемиологии и трудностям борьбы с ним [1] и характеризуется значительными уровнями спорадической и вспышечной заболеваемости населения [2]. Продукты птицеводства (яйца и мясо птицы) по-прежнему являются основными факторами передачи инфекции человеку [2]. Наличие сальмонелл в мясной продукции не допускается как в странах Европейского Союза, так и в Российской Федерации [3, 4]. В связи с этим важным является осуществление микробиологического контроля ввозимых и хранящихся в хозяйстве комбикормов и кормовых ингредиентов, а также воды, используемой для поения птицы. Кормление птицы должно осуществляться комбикормами, прошедшими термообработку (гранулированные корма). Поскольку сальмонеллы - широко представленный вид микроорганизмов, обитающих в разнообразных видах животных, птиц и насекомых, данный факт подразумевает широкий диапазон условий термоинактивации разных их штаммов. Цель исследования - изучить режимы термоинактивации сальмонелл и оценить влияние теплового шока на адаптивность сальмонелл к высоким температурам. Нами была протестирована термочувствительность изолятов сальмонелл, выделенных из различных проб биоматериала на одной из птицефабрик РФ. Был установлен факт значительного повышения термотолерантности сальмонелл после предварительного 40-минутного прогрева при 42 °С. Культуры сальмонелл после предварительной инкубации выживали при нагреве в течение 5 мин и температуре 53,51±2,00 °С. Сравнительный анализ динамических рядов, описывающих зависимость между наличием предварительного нагрева культур сальмонелл, до температуры тела птицы (42 °С) позволяет говорить об увеличении термотолерантности сальмонелл после предварительного нагрева при широком диапазоне времени экспозиции.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Shamanskaya, Lubov Demianovna, and Evgenii Ivanovich Butakov. "ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРЕПАРАТОВ НА ОСНОВЕ ПРИРОДНЫХ БАВ ПРОТИВ ПАРАЗИТАРНОЙ ФАУНЫ РАСТЕНИЙ, ЖИВОТНЫХ И ПТИЦ." Siberian Journal of Life Sciences and Agriculture 11, no. 1 (May 24, 2019): 65. http://dx.doi.org/10.12731/2658-6649-2019-11-1-65-78.

Full text
Abstract:
В статье приводятся результаты испытаний препаратов на основе природных БАВ: Афидин, Артафидин, Vita-Старт и Фос против паразитарной фауны растений, животных и птиц. Их эффективность против сосущих и листогрызущих вредителей растений на садовых и овощных культурах составляет 92,8–100%. Они положительно влияют на рост и развитие растений, улучшают качество продукции. Новые средства защиты безопасны для полезной фауны. Они обладают широким спектром действия и могут быть использованы для борьбы с эктопаразитами животных и птиц. За 1–2 обработки они позволяют на 100% уничтожить эктопаразитов, паразитирующих на высокочувствительных к химическим обработкам животных и птицах, к числу которых относятся кролики и домашняя птица. Препараты на основе природных БАВ обладают принципиально новым, физическим механизмом действия, что исключает возможность развития устойчивости к ним у вредных организмов. Новые средства защиты безопасны для человека и окружающей среды, их применение позволяет снять целый ряд ограничений, связанных с применением химических пестицидов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Р.З., Нургазиев, and Нургазиева А.Р. "ГЕНЕТИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРУСА БОЛЕЗНИ НЬЮКАСЛА СРЕДИ ДИКИХ И ПЕРЕЛЕТНЫХ ПТИЦ В КЫРГЫЗСКОЙ РЕСПУБЛИКЕ." Bulletin of KSAU, no. 11 (November 25, 2019): 60–67. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2019-11-60-67.

Full text
Abstract:
Цель исследования – филогенетический анализ изолята болезни Ньюкасла, выделенного на территории Кыргызской Республики от перелетных птиц; анализ роли диких птиц в распространении высоко патогенных вирусов болезни Ньюкасла (БН) на территории Кыргызской Республики, а именно на территории Иссык-кульской области. Болезнь Ньюкасла (псевдочума птиц) – высококонтагиозное заболевание кур и индеек. Симптомы болезни довольно разнообразны. БН может протекать остро, обуславливая иногда гибель всей заболевшей птицы в течение 3–4 дней, и субклинически, что зависит от вирулентности штамма. Вирус болезни Ньюкасла по классификации Всемирной организации охраны здоровья животных относится к категории А. Был проведен филогенетический анализ выделенного изолята болезни Ньюкасла. Данный изолят был выделен на территории Кыргызской республики среди диких перелетных птиц в 2018 г. Выделение вируса болезни Ньюкасла проводили специальным коммерческим набором американского производства Axygen (Axy Prep TM Body Fluid, Viral DNA\RNA miniprepkit). ОТ-ПЦР проводили с набором Quanti Tect Reverse Transcription Kit Qiagen. Полученные данные были использованы для дальнейших исследований по проведению филогенетического анализа, идентификации и определения штамма вируса. Анализ полной геномной последовательности изолята вируса БН показал, что выделенный изолят относится к генотипу VII класса II. По результатам филогенетического анализа видно, что данный изолят был тесно связан с изолятом Ляонин/02/2005, который был выделен в Китае в 2005 г. Штамм Duck/Kyrgyzstan/2018/kg, наиболее близкий к ранее выделенному от домашних птиц Chicken/Kyrgyzstan/2015/kg1-16. Выделенный штамм вируса болезни Ньюкасла классифицирован как вирулентный и мезогенный. В этом исследовании штамм вируса болезни Ньюкасла был классифицирован как вирулентный вирус болезни Ньюкасла путем аминокислотного секвенирования расщепления участка белка F. Проведенное исследование показывает на способность одних и тех же вариантов вируса болезни Ньюкасла поражать как домашних, так и диких птиц, что может привести к усложнению эпизоотической ситуации.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Шаймуратова, Диляра Наилевна, Игорь Васильевич Аськеев, and Зуфар Гумарович Шакиров. "НОВЫЕ АРХЕОЗООЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ СРЕДНЕВЕКОВОГО БИЛЯРА." Археология Евразийских степей, no. 3 (July 27, 2021): 90–95. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2021.3.90.95.

Full text
Abstract:
В статье представлено новое исследование остатков рыб и птиц из раскопа XLIV Билярского городища, заложенного с целью изучения крупного кирпичного здания, который располагался в так называемом «Внутреннем городе» – наиболее статусной его части. Целью работы являлся комплексный анализ фаунистических остатков, извлеченных из культурного слоя методом послойного отбора с просеиванием. По костным остаткам и чешуе определено 23 вида рыб с преобладанием остатков крупноразмерных видов: севрюги, судака, стерляди и белорыбицы. Преобладание крупноразмерных видов указывает на то, что промысел велся на Волге и Каме, и основной состав рыб, употреблявшихся на городище, был привозной. Видовой состав птиц высок и разнообразен – 40 видов диких и 3 вида домашних птиц с доминированием домашней курицы. Среди диких птиц интересны находки элементов скелета хищных птиц из отряда Ястребиных и отряда Соколов, что указывает на наличие соколиной охоты на данном местонахождении и его высокий социальный статус. Библиографические ссылки Аськеев И.В., Галимова Д.Н., Аськеев О.В. Ихтиофауна позднего голоцена Средневолжского бассейна (по материалам археологических раскопок) // Зоологический журнал. 2013а. Т. 92. №. 9. С. 1014−1030. Аськеев И.В., Галимова Д.Н., Аськеев О.В. Птицы Среднего Поволжья в V–XVIII вв. н.э. (по материалам археологических раскопок) // Поволжская археология. 2013б. № 3 (5). С. 116–144. Аськеев И.В., Галимова Д.Н., Аськеев О.В. Домашние и дикие птицы из средневековых археологических памятников Среднего Поволжья // Динамика современных экосистем в голоцене / Материалы Третьей Всероссийской научной конференции (с международным участием). Казань: Отечество, 2013в. С. 72–77. Бадеев Д.Ю., Худяков А.В., Шакиров З.Г. Археологические исследования на территории Билярского комплекса в 2016–2017 гг. // Археологические открытия. 2017 год / Отв. ред. Н.В. Лопатин. М.: ИА РАН, 2019. С. 331–334. Галимова Д.Н., Аськеев И.В., Аськеев О.В. Изучение остатков рыб и птиц из археологических раскопок древних городов Биляр, Болгар и Свияжск // Труды IV (XX) Всероссийского археологического съезда в Казани. Т. V. / Отв. ред. А.П. Деревянко, Н.А. Макаров, А.Г. Ситдиков. Казань: Отечество, 2015. С. 35−37. Худяков А.В., Набиуллин Н.Г., Шакиров З.Г., Шорохов М.В. Археологические Раскопки на территории Билярского городища и Балынгузского кладбища в 2018–2019 гг. // Археологические открытия. 2019 год. (В печати). Хузин Ф.Ш., Шакиров З.Г. Археологические исследования на Билярском городище // Археологические открытия. 2015 год / Отв. ред. Н.В. Лопатин. М.: ИА РАН, 2017. С. 326–328. Шаймуратова Д.Н. Особенности изучения субфоссильных остатков рыб и птиц из археологических памятников Среднего Поволжья и их экологическая интерпретация // Российский журнал прикладной экологии. 2016. № 1. С. 8–13. Galimova D.N., Askeyev I.V. and Askeyev O.V. Bird Remains from 5th – 17th Century AD Archaeological Sites in the Middle Volga Region of Russia // International Journal Osteoarchaeology. Special Issue. 2014. P. 347–357. Honka J., Heino M.T., Kvist L., Askeyev I.V., Shaymuratova D.N., Askeyev O.V., Askeyev A.O.,Heikkinen M.E., Searle J.B., Aspi J. Over a thousand years of evolutionary history of domestic geese from Russian archaeological sites, analysed using ancient DNA. 2018. Genes. №9 (7). P. 367. Lebrasseur O., Shaymuratova D., Askeyev A., Asylgaraeva G., Frantz L., Larson G., Askeyev O., Askeyev I. A zooarchaelogical and molecular assessment of ancient Chicken remains from Russia // Поволжская археология. 2021. №1 (35). С. 216–231. Serjeantson D. Birds. Cambridge Manuals in Archaeology. New York: Cambridge University Press, 2009. 512 р.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Т.И., Вахрушева. "ОСОБЕННОСТИ ПАТОМОРФОГЕНЕЗА ЛИМФОИДНОГО ЛЕЙКОЗА У КУР." Bulletin of KSAU, no. 4 (April 20, 2020): 132–46. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2020-4-132-146.

Full text
Abstract:
Изучена патоморфологическая картина изменений органов и тканей у кур при лимфоидном лейкозе, установлены характерные патогномоничные для основного заболевания макро- и микроскопические изменения, проведена дифференциальная диагностика от патологии со сходными морфологическими признакам – болезни Марека. Объектами исследования являлись петухи и куры-несушки, содержащиеся в одном из фермерских хозяйств Красноярского края, в течение 2019 г. было проведено патолого-анатомическое вскрытие 11 трупов птиц. Проводился забор материала для гистологического исследования – фрагменты тканей фабрициевой бурсы, селезенки, печени, почек, сердца, тонкого и толстого отделов кишечника, легких, яичника, яйцевода, семенников, срезы изготавливались на микротоме «Техном МЗП-01», окрашивались гематоксилином Эрлиха и эозином. Для проведения серологических исследований сыворотки крови кур на наличие антител к ALV-А проводился забор крови от птиц с клиническими признаками болезни – 10 голов, специфические антитела выявлялись во всех случаях в реакции ИФА. Для проведения дифференциальной диагностики в лабораторию отправлялся патолого-анатомический материал, инфекция была исключена во всех случаях. Результаты изучения органов и тканей показали, что причиной гибели птиц стал хронический лимфоидный лейкоз. Ведущую роль при посмертной патоморфологической диагностике играет комплексная оценка как патолого-анатомических и патогистологических, так и анамнестических данных, при этом основополагающими критериями в постановке диагноза являются возраст птицы старше 12 месяцев, хроническое течение, отсутствие нервных явлений в анамнезе, увеличение размеров печени при клиническом осмотре, выявление опухолевых разрастаний в фабрициевой бурсе, печени, почках, спленомегалия и клеточный состав опухолевых инфильтратов, представляющих собой очаги пролиферации слабодифференцированных лимфоидных клеток. Полученные данные позволят оптимизировать процесс комплексной диагностики лимфоидного лейкоза птиц, в том числе дифференциальной.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Биттиров, Анатолий Мурашевич, Црай Бесланович Кагермазов, and Вагид Шарафудинович Пашаев. "Биоэкология и эпизоотология эймериоза молодняка кур мясо-яичного направления продуктивности." Аграрная Россия, no. 6 (June 10, 2015): 11–12. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2015-6-11-12.

Full text
Abstract:
Отечественными и зарубежными учеными отмечается факт неблагополучия птицеводческих хозяйств, практикующих напольное содержание птиц, по паразитарным болезням, особенно по эймериозу. Технология выращивания и подготовка птичника к посадке цыплят не выдерживает принципа «пусто-занято», продолжительность профилактического перерыва, а способы дезинфекции сводятся к механической очистке помещений и однократному применению 2 % раствора каустической соды. Технологически птица размещается в одном отделении, где кур содержат в широкогабаритных птичниках емкостью по 5 тыс. голов. Куры содержатся как на глубокой подстилке, так и на постоянно сменяемой. В неблагополучных приусадебных птицеводческих хозяйствах Кабардино-Балкарии при напольном выращивании цыплят породы кучинская юбилейная средняя экстенсинвазированность эймериями 5 видов (Eimeria tenella, E. maxima, E. necatrix, E. acervulina, E. brunetti) в весенний период составляет 67 %, в летний — 62 %, в осенний — 86 %, что следует учитывать при составлении планов диагностики и организации мер борьбы с эймериозами птиц. Полученные результаты статистически обрабатывали с определением их значимости с применением программы «Биометрия». На зараженность цыплят эймериями (E. tenella, E. maxima, E. necatrix, E. acervulina, E. brunetti) определенное влияние оказывает технология выращивания птиц. Так, если технологический цикл выращивания бройлеров осуществляется за 37 – 42 суток, то цыплят мясо-яичной породы выращивают до 100 – 110 дней. Этот факт обуславливает многократное увеличение вероятности заражения ооцистами эймерий цыплят как 1 – 3-, так и 4 – 8-месячного возраста через помет.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Побережець, Ю. М., В. М. Яропуд, and І. М. Купчук. "ЯЄЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КУРОК-НЕСУЧОК ПІД ВПЛИВОМ ПРОБІОТИЧНОЇ ДОБАВКИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 24, 2021): 127–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.15.

Full text
Abstract:
Останніми роками в раціоні тварин використовуються численні кормові добавки. Однак вони не зав-жди позитивно впливають на якість продукції. Сьогодні це питання є актуальним через впровадження передових технологій для застосування нових кормів, застосування хімічних та мікробіологічних продуктів синтезу в годівлі тварин. Метою дослідження було дослідити вплив пробіотичної добавки «Ентеро-актив» на яєчну продуктивність курок-несучок. Пробіотики набули поширення серед кормових добавок природного походження. Вони створюють несприятливе pH середовище для патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, стимулюють ріст та біологічну активність норма-льної мікрофлори кишечника, позитивно впливаючи на склад мікробіоценозу, пробіотичні мікроорга-нізми також продукують біологічно активні речовини та амінокислоти. Досліджена пробіотична добавка Ентеро-актив містить молочнокислі бактерії Lactobacillus bulgaricus-2,0*1010 ККУ/кг (колонії умовних одиниць/кг) та Enterococcus faecium-2,0*1010 ККУ/кг. Кормову добавку розроблено у ПП «БТУ-Центр» м. Ладижин Вінницької області. Експеримент тривав 190 днів. Птицю утримува-ли в одноярусних клітках згідно з усіма зоогігієнічними вимогами. Контрольна група вживала основ-ний раціон (ОР) у вигляді повноцінного корму. Використовували комбікорм ТМ «Мультигейн» акціо-нерного товариства «Київ-Атлантика-Україна» с. Миронівки, Київської області. Досліджуваній групі додатково згодовували різні дози пробіотичної добавки. Контрольний забій птиці проводили для дослідження гематологічних показників у кінці експерименту. Встановлено, у разі споживання пробіотика у птиці 2-ї групи підвищується інтенсивність несучості та валовий збір яєць проти ко-нтролю. Крім того, застосування кормової добавки у годівлі птиці 2-ї групи сприяє збільшенню маси яєць, малого діаметру щільного шару білка та жовтка порівняно з контрольним показником.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Гирагосов, В. Е., М. М. Бескаравайный, and И. Е. Драпун. "Новые сведения о малом веретеннике Limosa lapponica (Linnaeus, 1758) и краснозобой гагаре Gavia stellata (Pontoppidan, 1763) на Крымском полуострове (Чёрное море)." Marine Biological Journal 6, no. 3 (September 20, 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.21072/mbj.2021.06.3.05.

Full text
Abstract:
Приведены новые данные о распространении малого веретенника Limosa lapponica (Linnaeus, 1758) и краснозобой гагары Gavia stellata (Pontoppidan, 1763) на Крымском полуострове. На фоне трансформации водных и береговых экосистем под воздействием природных и антропогенных факторов даже единичные находки представителей гидрофильной орнитофауны в нетипичных для них пространственно-временны́х условиях интересны для анализа формирующихся тенденций в фенологии миграций и численности как отдельных видов, так и таксономических и экологических групп птиц. Цель данного исследования — уточнить границы распространения и сроки пребывания на Крымском полуострове двух видов гидрофильных птиц: околоводного вида — малого веретенника — и типичного водоплавающего вида — краснозобой гагары. Наблюдения за птицами проводили в ходе плановых учётов на Акмонайском перешейке (март 2012 г.) и в бухте Круглой (г. Севастополь) (июль 2019 г.). Малый веретенник встречается в Крыму в периоды весенней и осенней миграций. Впервые он обнаружен в северной части Крымского полуострова в 1972 г.; в дальнейшем численность его возрастала и область распространения расширялась. Последние находки особей этого вида в южных районах Крыма значительно расширили известные границы его распространения на полуострове в период миграций. Наблюдение малого веретенника на востоке Крыма 14.03.2012 уточнило дату начала его весеннего пролёта; наблюдение в Севастополе (западное предгорье) 27.07.2019 явилось первым в Горном Крыму. Краснозобая гагара у берегов Крыма — редкая зимующая и пролётная птица. Обнаружение особи краснозобой гагары в бухте Круглой 19.01.2020 стало третьей достоверной регистрацией этого вида на зимовке в Крыму и первой — в Севастопольском регионе. Наблюдение краснозобой гагары на значительном удалении от обычных для этого вида районов зимовки (у юго-западного побережья Чёрного моря) в совокупности с многочисленными фактами расширения гнездовых или зимних ареалов разных видов птиц в северном направлении является подтверждением происходящих климатических и экологических изменений. Отдельно следует заострить внимание на проблеме, которая связана с низкой экологической культурой использования и утилизации рыболовных снастей, оказывающих губительное воздействие на гидрофильных птиц. Необходима разработка мер, регламентирующих рыбную ловлю сетями и крючковой снастью в районах массовой зимовки и сезонных миграций птиц.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Дамбаа, Шенне Вадимовна, and Надежда Дарыевна Сувандии. "Охотничья лексика в языковой картине мира народов Саяно-Алтая (на материале тувинского, тофаларского, алтайского и хакасского языков)." New Research of Tuva, no. 4 (December 5, 2021): 172–85. http://dx.doi.org/10.25178/nit.2021.4.13.

Full text
Abstract:
В статье представлены результаты сравнительного анализа лексики охоты в ряде тюркских языков народов Саяно-Алтая: тувинского, алтайского, хакасского и тофаларского. Анализ выполнен для определения общих и отличительных особенностей. Охота — один из древних видов деятельности народов этого региона, который потерял былую значимость. Вслед за этим уходит и лексика, фиксация которой важна для задач сохранения культуры. В ходе исследования выявлено четыре основных лексико-семантических групп: названия парнокопытных диких животных, хищников, мелких зверей и птиц. В выделенных лексико-семантических группах имеются общие лексемы, как общетюркское название еŋ//aŋ (еŋ mеŋ) — ‘добыча’ для обозначения общего названия дикого зверя; наименования птицы куш тув., алт., хус хак. В лексико-семантической группе «Названия хищных животных» встречаются большое количество эвфемизмов, заменяющих слова-табу, которые по этикету народов Саяно-Алтая являются священными запретами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Зиновьев, Николай. "Ночная птица. Важная птица." National geographic. Россия, Апрель, № 127 (2014): 100–113.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Король, П. В., С. О. Костенко, О. М. Коновал, М. С. Дорошенко, Л. Лу, А. М. Чепіга, О. В. Сидоренко, et al. "ОПТИМІЗАЦІЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕДУР ПІДГОТОВКИ СПЕРМИ ДО ТРАНСФЕКЦІЇ ДНК З ЛІПОФЕКТАМІНОМ." Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 1, no. 23 (2021): 52–58. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.1.07.

Full text
Abstract:
З метою аналізу впливу трансфекції з ліпофектаміном на запліднювальну здатність сперміїв качурів (Anas platyrhynchos Linnaeus, 1758) породи Shaoxing проведено аналіз яєць та ембріонів 11 качок породи Shaoxing, які були запліднені спермою 13 качурів, обробленою ліпофектаміном. Птиця відповідала стандарту породи Shaoxing. Качок у віці десяти місяців відбирали за умови їх несучості ≥ 90% та плодючості ≥ 90% після штучного осіменіння. Качурів відбирали зі стабільним рефлексом спермовіддачі при стимуляції методом масажу поперекової частини тулуба. Сперму збирали в конічні полістирольні чашки з подальшим розведенням до 1: 1 середовищем OPTI-MEM (Invitrogen, США) та транспортуванням до лабораторії (протягом 15–20 хвилин після збору) для оцінки якості та трансфекції сперми. Рухливість і концентрацію сперматозоїдів оцінювали за стандартними методиками під оптичним мікроскопом. Для трансфекції сперматозоїдів 300 мкл плазмідної ДНК (25 нг/мл кожного вектора) змішували з 1 мл середовища OPTI-MEM. Тим часом 300 мкл Lipofectamine® 2000 (Invitrogen, США) змішували з 1 мл середовища OPTI-MEM. Після того, як два розчини інкубували протягом 5 хвилин при кімнатній температурі, їх об'єднували та інкубували при кімнатній температурі ще 20 хвилин. Сперму двічі центрифугували (1000g, 10 хв), надосадову рідину видаляли і проводили розведення осаджених клітин сперми середовищем OPTI-MEM 1: 1. Комплекс ДНК-Lipofectamine® 2000 додавали до клітин сперми після другого центрифугування, та видалення надосадової рідини, потім його перемішували та інкубували при кімнатній температурі протягом години. Після трансфекції рухливість сперматозоїдів знову оцінювали для визначення якості сперми. Трансфіковані клітини сперми використовували для глибокого штучного запліднення. За одне запліднення було взято п’ятсот мільйонів сперматозоїдів. Після осіменіння качок трансфікованими сперматозоїдами яйця збирали і інкубували протягом 10 або 28 днів, потім виділяли ембріони або вирощували каченят. Для контролю впливу проведених маніпуляцій зі спермою під час проведення трансфекції на її запліднюючу здатність, експеримент побудували методом груп-аналогів, було відібрано 11 качок яких осіменяли інтактною спермою. В дослідній групі заплідненість становила 52,2±4,97%, що достовірно відрізнялось від групи контролю 84.1±5.83% (p < 0.01). Виводимість становила 47.18% (67 каченят з 142 запліднених яєць)
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Капитонова, Е. А., П. В. Арефьев, and Л. П. Мищенко. "Organic Poultry Farming and Meat Productivity Stimulation of Broiler Chickens." Vestnik APK Verhnevolzh`ia, no. 3(55) (September 30, 2020): 57–60. http://dx.doi.org/10.35694/yarcx.2021.55.3.011.

Full text
Abstract:
Цель научно-исследовательской работы – стимуляция продуктивности цыплят-бройлеров кросса «Росс-308» органическими кислотами без снижения питательности рациона птицы. Научно-производственный опыт проводился в условиях ОАО «Витебская бройлерная птицефабрика» Витебской области. Цыплятам-бройлерам кросса «Росс-308» в систему поения, через дозатор ветеринарных препаратов, с водой вводилась жидкая кормовая добавка на основе фульвокислоты (концентрация – 1 г/л ДВ). Исследования показали, что использование органических кислот при выращивании молодняка птицы способствовало активизации неспецифического иммунитета, увеличению сохранности поголовья и повышению мясных качеств цыплят-бройлеров кросса «Росс-308». Так, наблюдалось увеличение средней живой массы птицы к убойному возрасту в опытной группе по сравнению с контролем на 0,8%. От опытной группы птицы было получено на 0,6% (+416 шт.) товарных тушек больше, чем от птицы, выращиваемой в контрольном птичнике. В опытном птичнике было получено тушек I сорта на 0,7 процентных пунктов больше, чем в контрольном птичнике. Соответственно, тушек II сорта было в опытном птичнике получено меньше, по сравнению с контролем. Получение несортовых тушек отмечено не было, так как согласно технологическим правилам предприятия некондиционная птица еженедельно выбраковывается. В совокупности все достигнутые результаты позволили получить весомое увеличение валового производства мяса птицы и дополнительную прибыль для предприятия. The purpose of the research work is to stimulate the productivity of Ross-308 cross broiler chickens with organic acids without reducing the nutritional value of the poultry diet. Scientific and production trial was carried out in the conditions of OAO Vitebsk Broiler Poultry Farm in the Vitebsk Region. Broiler chickens of the Ross-308 cross were introduced into the drinking system through a veterinary drug dispenser, with water a liquid feed additive based on fulvic acid (concentration – 1 g/l AD). Researches have shown that the use of organic acids in the growing of young poultry contributed to the activation of non-specific immunity, an increase in the safety of the livestock and an increase in the meat qualities of Ross-308 cross broiler chickens. Thus, there was an increase in the average live weight gain of poultry by slaughter age in the experimental group compared with the control by 0.8%. From the experimental group of poultry 0.6% (+416 pcs.) more marketable birds were received than from poultry grown in the control poultry house. In the experimental poultry house, birds of 1st class were obtained 0.7 percentage points more than in the control poultry house. Accordingly, birds of 2ndclass were obtained in the experimental poultry house less than in the control. The receiving of grade-out birds was not noted, since according to the technological rules of the enterprise, an off-grade poultry is rejected weekly. For a total all the results achieved made it possible to get a significant increase in the gross production of poultry meat and additional profit for the enterprise.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Белик, Виктор Павлович, Валентин Юрьевич Ильяшенко, and Елена Ивановна Ильяшенко. "Журавль-красавка - индикатор экологического благополучия в степях России, "Природа"." Priroda, no. 4 (2020): 3–15. http://dx.doi.org/10.7868/s0032874x20040018.

Full text
Abstract:
В связи с критическим состоянием журавлей во всем мире 2020 год объявлен международным годом журавлей. Почему же такие большие и сильные птицы, практически не имеющие врагов вприроде, оказались в списках красных книг как уязвимые и находящиеся под угрозой исчезновения виды Основная причина кроется в деградации и исчезновении место обитаний этих птиц. Особенно это коснулось журавля-красавки (Anthropoides virgo)- единственного вида из всех обитающих в России журавлей, жизнь которого связана с сухими открытыми ландшафтами. К концу прошлого века численность красавки удалось частично восстановить, однако в последнее десятилетие она вновь начала сокращаться в некоторых популяциях (в Причерноморье, в Крыму, на Дону и в Поволжье). Для выяснения причин и разработки новых рекомендаций по охране красавки были организованы комплексные исследования на юге России, частично поддержанные грантом Русского географического общества «Дистанционный мониторинг южнорусских популяций журавля красавки - “флагового” вида для сохранения биоразнообразия степей России».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Т.И., Вахрушева. "ПАТОЛОГО-АНАТОМИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ У КУР-НЕСУШЕК ПРИ АСКАРИДИОЗЕ." Bulletin of KSAU, no. 02 (February 18, 2020): 78–92. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2020-2-78-92.

Full text
Abstract:
Изучена патоморфологическая картина изменений органов и тканей павших и вынужденно убитых кур-несушек с клиническими признаками инвазии нематодами Ascaridia galli, установлены характерные патогномоничные для основного заболевания макро- и микроскопические изменения, а также развившиеся на их фоне осложнения и причинно-следственная связь между ним. Проведена дифференциальная диагностика основных осложнений от инфекционных болезней со сходными клинико-морфологическими признаками. Объектами исследования являлись куры-несушки, содержащиеся в одном из приусадебных хозяйств, расположенном на территории Емельяновского района Красноярского края. В течение 2019 г. было проведено патолого-анатомическое вскрытие 12 трупов птиц. В ходе исследования проводился забор материала для гистологического исследования – фрагменты тканей тонкого и толстого отделов кишечника, поджелудочной железы, печени, почек, селезенки, сердца, яичника и яйцевода, срезы изготавливались на микротоме «Техном МЗП-01», окрашивались гематоксилином Эрлиха и эозином. Для проведения дифференциальной диагностики в лабораторию отправлялся патолого-анатомический материал, инфекция была исключена во всех случаях. Результаты изучения органов и тканей показали, что причиной гибели птиц стала инвазия нематодами Ascaridia galli. Ведущую роль в развитии глубоких метаболических процессов, полиорганной недостаточности и кахексии, обуславливающих летальный исход, играли непосредственное механическое повреждение паразитами структур слизистой оболочки кишечной стенки в сочетании с токсическим влиянием продуктов жизнедеятельности паразитов и аллергической перестройкой организма птицы. Полученные данные расширяют представление о патогенезе заболевания и изменениях в различных органах и тканях, что позволит оптимизировать применяемые методы и способы лечения с целью повышения их эффективности.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Постраш, И. Ю., И. В. Сучкова, Е. Г. Скворцова, О. В. Филинская, and А. В. Мостофина. "The Effect of a Probiotic Preparation on Growth and some Biochemical and Physiological Indicators of Quail." Vestnik APK Verhnevolzh`ia, no. 3(55) (September 30, 2020): 61–65. http://dx.doi.org/10.35694/yarcx.2021.55.3.012.

Full text
Abstract:
Изучение влияния пробиотического препарата ЭМ-курунга на приросты, анализы крови и помёта птиц проведено на примере цыплят техасских белых перепелов. В качестве объекта исследований использовались цыплята перепелов, начиная с суточного возраста. Средняя масса цыплят на начало эксперимента составила 9,2±0,12 г. Цыплят забивали в возрасте 90 суток. Установлено, что введение в рацион цыплят пробиотического препарата ЭМ-курунга в количестве 0,2 мл на 1 кг живого веса увеличивает сохранность молодняка на 14,8% и приросты птенцов – на 10%. Сравнительный анализ биохимических данных опытной и контрольной групп птицы показал, что введение в рацион опытной группы пробиотика практически не повлияло на белковый обмен. Общий белок у опытной птицы был недостоверно меньше, по сравнению с контролем, на 1,25%, та же картина наблюдалась по уровню альбуминов – меньше на 1,9%, глобулинов – на 1%. Сравнительный анализ показателя кислотности кала птиц опытной и контрольной групп показал достоверное различие. Так, у контрольной группы рН кала имел среднее значение 6,5, у перепелов опытной группы – 7,5. Таким образом, у опытной птицы, в сравнении с контрольной, активная кислотность кишечного содержимого достоверно сдвинулась в слабощелочную сторону, что свидетельствует о благоприятном воздействии пробиотика на микрофлору желудочно-кишечного тракта перепелов, снижая уровень патогенной микрофлоры, активно развивающейся в кислой среде. The study of the effect of the probiotic preparation EM-Kurunga on gains, blood tests and poultry litter was carried out using the example of White Texas quail chickens. Quail chickens starting at daily age were used as the subject of research. The average weight of chickens at the beginning of the experiment was 9.2±0.12 g. Chickens were slaughtered at the age of 90 days. It was established that the introduction of the probiotic preparation EM-Kurunga into the diet of chickens in the amount of 0.2 ml per 1 kg of live weight increases the safety of young animals by 14.8% and the gains of poults – by 10%. A comparative analysis of the biochemical data of the experimental and control groups of poultry showed that the introduction of the probiotic into the diet of the experimental group had practically no effect on protein metabolism. The total protein in the experimental poultry was insignificantly less than in the control by 1.25%, the same pattern was observed in the level of albumin – less by 1.9%, globulins – by 1%. Comparative analysis of the acidity index of poultry feces from the experimental and control groups showed a significant difference. So, in the control group the pH of feces had an average value of 6.5, in the quails of the experimental group – 7.5. Thus, in the experimental poultry in comparison with the control one the active acidity of the intestinal contents significantly shifted to the slightly alkaline side, which indicates a favorable effect of the probiotic on the microbiota of the quail gastrointestinal tract, reducing the level of pathogenic microflora actively developing in an acidic condition.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Железняков, Борис Анатольевич. "ОБРАЗЫ ПТИЦ НА СКАЛАХ ЖЕТЫСУ: К ПОСТАНОВКЕ ПРОБЛЕМЫ." Kazakhstan Archeology, no. 1 (March 20, 2019): 73–82. http://dx.doi.org/10.52967/akz2019.1.3.73.82.

Full text
Abstract:
Наскальное искусство широко распространено по всему миру. В своей массе самыми распространенными в Евразии являются петроглифы эпохи бронзы, именно о них и пойдет речь в статье. Обычно в них мы видим животных, окружавшихнаших предков, зачастую с подчеркнутыми определенными признаками, например гипертрофированных размеров, с закрученными рогами, символизировавшими, например, (восходящее) солнце. Да и среди зооморфных образов выбирались особые, «встраиваемые» в мифологию. В Сибири и Центральной Европе относительно много изображений птиц. Жетысу к подобным регионам не относится. Однако отдельные изображения птиц известны, очевидно, что они были выбиты не случайно. Были ли они частью «картины мира» на крупных плоскостях или их самостоятельные (отдельные) изображения преследовали ритуальные или иные цели? Окончательного решения вопроса пока нет. Библиографические ссылки 1. Байпаков К.М., Марьяшев А.Н., Потапов С.А., Горячев А.А. Петроглифы в горах Ешкиольмес. Алматы, 2005. 226 с. 2. Железняков Б.А. Алтарные наскальные композиции с оленями Жетысу (Кайши, Актерек) // История и археология Семиречья. Алматы, 2017. Вып. 5. С. 111-126. 3. Железняков Б.А., Херманн Л. Петроглифы Басбатыра // Известия МОН РК. Сер. обществ. и гуманит. наук. 2014. № 5 (297). С. 30-39. 4. Железняков Б.А., Садуакасулы А., Херманн Л. Новые петроглифы Тамгалы и Чу-Или // Древности Жетысу. Памятники археологии Жамбылского района: сб. научн. ст. Алматы, 2016. С. 88-109. 5. Кубарев В.Д., Черемисин Д.В. Образ птицы в искусстве ранних кочевников Алтая // Археология юга Сибири и Дальнего Востока. Новосибирск: Наука, 1984. С. 87-99. 6. Окладников А.П. Центрально-азиатский очаг первобытного искусства, Новосибирск., 1972. 88 с. 7. Садуакасулы А., Железняков Б.А. История изучения историко-культурного наследия Жамбылского района // Древности Жетысу. Памятники археологии Жамбылского района: сб. научн. ст. Алматы, 2016. С. 3-18. 8. Садуакасулы А., Железняков Б.А., Херманн Л. Наскальное искусство хребта Кулжабасы. Алматы, 2017. 240 с. 9. Соломатина В.В. Образ птицы в шаманизме народов дальнего востока // Научное сообщество студентов XXI столетия. Общественные науки: сб. ст. по мат. XV междунар. студ. науч.-практ. конф. № 15. Новосибирск, 2013. С. 37-41. 10. Херманн Л. Наскальное искусство местности Аккайнар // Древности Жетысу. Памятники археологии Жамбылского района: сб. научн. ст. Алматы, 2016. С. 52-72. 11. Чигаева В.Ю. Образы птиц в наскальном искусстве Северной Азии: дис. … канд. ист. наук. Кемерово, 2007. 174 с. 12. Green, M.A. Dictionary of Celtic Myth and Legend. London, 1997. 576 p. 13. Kristiansen K. The winged triad in Bronze Age symbolism: birds and their feet // Future Essays in Archaeology and Rock Art Studies in Honour of Dr. Phil. h.c. Gerhard Milstreu. Ed. by James Dodd & Ellen Meijer. Oxford, 2018. Р. 70-75. 14. Pásztor P. Comments on Bird Symbolism of the Bronze Age Carpathian Basin and its Possible Relationship with Shamanism // Archaeological Approaches to Shamanism: Mind-Body, Nature, and Culture. Cambridge, 2018. P. 193-209.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Кротова, Надежда Юрьевна, Анатолий Юрьевич Лаврентьев, and Виталий Сергеевич Шерне. "Ферментный препарат Акстра XAP 101 в составе комбикормов для выращивания цыплят-бройлеров." Аграрная Россия, no. 1 (February 11, 2020): 13–16. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2020-1-13-16.

Full text
Abstract:
Экспериментальным путем изучены различные дозы мультиэнзимного ферментного препарата Акстра XAP 101 в составе комбикормов. Научно-хозяйственный опыт проведен на птицефабрике в 2018 г. в Республике Марий Эл. Для проведения опыта по методу групп аналогов были сформированы 4 группы цыплят-бройлеров (1 контрольная и 3 опытных) кросса «КОББ 500» в суточном возрасте по 100 голов. Оптимальная доза препарата составила 7 – 9 % от сухого вещества комбикорма. Мультиэнзимный ферментный препарат Акстра XAP 101 повышает среднесуточный прирост, снижает конверсию корма и положительно влияет на сохранность цыплят-бройлеров. Абсолютный прирост живой массы у птиц в I опытной группе был выше на 1,8 %, во II опытной — на 3,3 %, в III опытной — на 4,2 %, чем в контрольной группе. По сохранности птицы по сравнению с контрольной группой наилучшие показатели отмечены в III опытной группе — 97,67 % (+0,32 %). Европейский индекс продуктивности в III опытной группе составил 412 пунктов, что на 5,1 % выше, чем в контрольной группе, в I и II опытных группах — выше на 2,0 и 3,8 % соответственно.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Майстер, Мартин. "Запоздалая птица." GEO, no. 1 (190), январь (2014): 50–51.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Степанов, А. "Жар-птица." Звезда, no. 4 (2008): 40–50.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Майстер, Мартин. "Запоздалая птица." GEO, no. 1 (190), январь (2014): 50–51.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Головачев, В. В. "Подземная птица." Реальность фантастики, no. 11 (2006): 60–81.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Степанов, А. "Жар-птица." Звезда, no. 4 (2008): 40–50.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Майстер, Мартин. "Запоздалая птица." GEO, no. 1 (190), январь (2014): 50–51.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Степанов, А. "Жар-птица." Звезда, no. 4 (2008): 40–50.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography