To see the other types of publications on this topic, follow the link: Підвищення потужності.
Journal articles on the topic 'Підвищення потужності'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Підвищення потужності.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Волянська, Яна Богданівна, Сергій Михайлович Волянський, Олег Анатолійович Онищенко, Дмитро Вікторович Унгаров та Валерій Анатолійович Шевченко. "ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ФАКТОРУ СУДНОВИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ". Vodnij transport, № 1(35) (3 липня 2022): 15–24. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2022.1.35.02.
Full textAbstract:
В статті розглянуті проблемні питання створення енергоефективних систем електропостачання для регульованого електроприводу і іншого виду споживачів, що використовуються у засобах водного транспорту різного цільового призначення. Розглянуто електроенергетичні показники судна, які характеризують ефективність використання та споживання електричної енергії, навантажувальні та перевантажувальні характеристики всієї суднової системи електропостачання. Показано, що в останні роки особлива увага приділяється підвищенню якості електроенергії, що споживається з суднової мережі, та забезпеченню електромагнітної сумісності суднових електроенергетичних пристроїв. Проведено аналіз існуючих можливостей підвищення енергетичного фактору суднових споживачів. Запропоновано, з метою підвищення енергетичного фактору системи і для підвищення конкурентоспроможності кінцевого технічного рішення, на прикладі SRM-електроприводу, передбачати передустановку різного типу й призначення корегувальних пристроїв, а саме, активних коректорів коефіцієнту потужності АККП (PFC). Для аналізу існуючих алгоритмів роботи активних коректорів коефіцієнту потужності, а також для розрахунку елементів схеми та перевірки працездатності проектованого пристрою, проведено моделювання процесів у фазі SRM-електроприводу з використанням середовища MATLAB та його енергетичних бібліотек. Ключові слова: регульований електропривод, електромагнітна сумісність, коректор коефіцієнту потужності, якість електроенергії.
2
Стоянов, П. Ф. "Аналіз енергетичних показників конденсаторів холодильних установок з повітряним охолодженням". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 6 (2018): 4–11. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i6.1255.
Full textAbstract:
В статті виконано літературний огляд досліджень пов'язаних з удосконаленням теплообмінників з повітряним охолодженням, аналіз енергетичних показників конденсаторів з повітряним охолодженням, представлені основні напрямки підвищення їх енергетичної ефективності. Автором статті досліджено роботу повітряного конденсатора при зміні режимних параметрів його експлуатації, оцінено вплив робочого тіла холодильної установки на характеристики теплообмінника. Результати проведеного дослідження свідчать, що робоче тіло холодильної установки істотно впливає (до 9,2%) на показники теплової потужності обладнання в рівноцінних умовах експлуатації. Оцінено залежність витрати охолоджуючого повітря крізь теплообмінник, зміни необхідної потужності вентилятора від температури охолоджуючого повітря на вході в апарат за умови дотримання фіксованої температури конденсації хладону та теплової потужності конденсатору. Виявлено, що при підвищенні температурі зовнішнього повітря від 25 ºС до 28 ºС відбувається підвищення енергоспоживання вентилятора серійного апарату на 250%. В роботі оцінено енергетичну ефективність конденсаторів повітряного охолодження в залежності від параметрів навколишнього середовища, сформовані рекомендації щодо оптимізації роботи теплообмінників з повітряним охолодженням.
3
Бобров, Олексій Володимирович, та Яків Васильович Ярошенко. "АНАЛІЗ ГРАФІКІВ ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ОЕС УКРАЇНИ". Електротехнічні та інформаційні системи, № 106 (30 грудня 2024): 27–34. https://doi.org/10.32782/eis/2024-106-5.
Full textAbstract:
Режим роботи Об’єднаної енергетичної системи України (ОЕС) визначають з огляду на баланс виробництва та споживання, технічне обслуговування мережевого та генеруючого обладнання, можливості ліквідації аварійних ситуацій в генеруючому обладнанні електростанції та відключень магістральних ліній електропередачі. З метою недопущення порушення режиму роботи ОЕС України або окремих її ланок через певні фактори компанія «Укренерго» вживала необхідних заходів щодо обмеження споживання електроенергії та потужності, а також застосовувала спеціальні графіки та аварійні системи для зниження потужності. Графіки електричних навантажень використовуються для аналізу споживання електроенергії, планування генерування потужності, виявлення пікових навантажень, оцінювання ефективності енергоспоживання та інших цілей. Вони можуть бути корисними для побудови енергетичних профілів, розв’язання проблем з енергоефективністю та оптимізації систем електроживлення. Метою роботи є обґрунтування кількості маневрової генерації, яка могла б забезпечити необхідні резерви та ефективно компенсувати різке збільшення споживання електроенергії у вечірні години. Методика – розрахунок за допомогою аналізу графіків електричних навантажень, з урахуванням реальних показників об’єднаної енергосистеми України. Наукова новизна дослідження полягає у впровадженні та обґрунтуванні використання водневих накопичувачів енергії для балансування потужностей української енергосистеми. У роботі встановлено, що енергосистема України потребує широкомасштабного балансування потужності, в якому воднева енергетика здатна відігравати ключову роль у сталому розвитку всього енергетичного сектору. Для підвищення ефективності та стабільності енергетичного сектора повинна активно впроваджуватися стратегічна зміна конфігурації графіків електричних навантажень. Це передбачає використання акумулюючих потужностей, що сприятиме зниженню вартості електроенергії для кінцевих споживачів. Проведений аналіз добових графіків електричних навантажень в енергосистемі України показав, що вже натепер країна стикається з дефіцитом акумулюючих потужностей у розмірі близько 1 ГВт.
4
Holovko, V., E. Dubchak та O. Zamoroka. "ПІДВИЩЕННЯ ПОТУЖНОСТІ ГЕНЕРАТОРА ВІТРОУСТАНОВКИ ЗА РАХУНОК ЗМЕНШЕННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОМІЖКУ МІЖ СТАТОРОМ І РОТОРОМ". Vidnovluvana energetika, № 1(60) (30 березня 2020): 36–41. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).36-41.
Full textAbstract:
Збільшення потужності вітроустановки при мінімальних конструкційним змінах завжди було пріоритетним напрямком досліджень у вітроенергетиці. Жорстка залежність потужності на валу ротора вітроустановки від аеродинамічних характеристик лопаті відомі і втілені в інженерні рішення. Електромашинна частина вітроустановки комплектується загальнопромисловим виконанням синхронних або асинхронних генераторами, переваги та недоліки застосування яких всебічно відомі. Також встановлено, що відношення потужності в генераторному режимі до потужності машини в двигунному режимі, стає більше одиниці в залежності від числа пар полюсів та потужності машини.
 Робота присвячена визначенню підвищення потужності асинхронної машини в генераторному режимі за рахунок впливу на магнітний потік гранично припустимим зменшенням повітряного проміжку між статором і ротором. В даній роботі використана вдосконалена методики розрахунку параметрів і характеристик асинхронних машин с короткозамкненим ротором на базі уточнених Т-подібних заступних схем. В таких заступних схемах в контурі намагнічування паралельно приєднані один змінний індуктивний опір, що пов’язаний з результуючим полем взаємоіндукції, та декілька змінних активних опорів, значення яких пов’язані із змінами основних та додаткових (поверхневих та пульсаційних) втрат в магнітопроводах статора і ротора. При розрахунках, що були проведені за даною методикою, повітряний проміжок був зменшений в межах 0,05мм, але, не досягав гранично допустимого значення 0,25мм. Потужність машини приймалась від 1,1 до 4,0 кВт, як найбільш доцільною для малих вітроустановок для умов нашої країни, з числом пар полюсів 1,2 та 3. Порівняння результатів з відомими даними, для діапазону потужності 1,1…4 кВт показує збільшення коефіцієнта використання для: 2р=2 до 7%, 2р=4 до 18%, а для 2р=6 до 23%. Бібл. 6, табл.1, рис. 2.
5
Коваленко, І. Я. "РОБОТА СИНХРОННОГО ГЕНЕРАТОРА З ПОСТІЙНИМИ МАГНІТАМИ ПРИ ПІДМАГНІЧУВАННІ СТОРОННЬОЮ ЄМНІСТЮ". Vidnovluvana energetika, № 1(64) (30 березня 2021): 50–58. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).50-58.
Full textAbstract:
Вітроенергетика є екологічно чистим та ефективним засобом перетворення механічної енергії вітру на електричну. Вітроагрегати продовжують активно використовуватись до сього часу. Разом з тим проводяться активні роботи з вдосконалення вітрогенерувальних комплексів та підвищення ефективності перетворення енергії вітру на електричну. Одним зі способів підвищення ефективності перетворення енергії вітру на електричну є підмагнічування електрогенератора з постійними магнітами сторонньою статичною ємністю. Розроблено математичну модель для оцінки величини ємності, яку необхідно приєднати до обмотки статора електрогенератора, залежно від ряду умов: величини та характеру навантаження; параметрів електрогенератора; підвищення величини напруги на затискачах; підвищення активної потужності на виході електрогенератора. За результатами розрахунків отримано вираз, що дозволяє оцінити необхідну величину ємності при чисто активному навантаженні.
 Для діапазону потужності електрогенератора, що досліджувався, від нуля до номінального значення, величина ємності, яку необхідно приєднати до обмотки якоря електрогенератора з постійними магнітами становить 4,3–32,1 мкФ, що дає змогу забезпечити напругу на затискачах генератора близько номінальної з похибкою ±5 %. При використанні додаткової підмагнічувальної ємності для підвищення активної потужності генератора спостерігається її приріст на рівні 10–15 %.
 Результати розрахунку необхідної величини сторонньої ємності генератора підтверджують адекватність розробленої моделі та достовірність отриманих результатів, що дозволяє використовувати цю модель для подальших досліджень та оцінки ефективності методів і засобів підвищення ефективності перетворення енергії вітру. Бібл. 7, табл. 3, рис. 5.
6
ШАВЬОЛКІН, О. О., та М. О. ПІДГАЙНИЙ. "ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ГІБРИДНОЇ ФОТОЕЛЕКТРИЧНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ САМОСПОЖИВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ З РЕГУЛЮВАННЯМ СПОЖИВАННЯ". Technologies and Engineering, № 2 (2 травня 2024): 57–67. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5371.2024.2.6.
Full textAbstract:
Мета. Удосконалення управління гібридної фотоелектричної системи житлового будинку з кондиціонером та регульованим електричним бойлером для нагрівання води шляхом підвищення ступеню використання енергії фотоелектричної батареї на споживання, розвиток принципів реалізації системи управління енергоспоживанням з використанням прогнозу. Методика. Аналіз можливостей застосування кондиціонера при різних температурах повітря та генерації фотоелектричної батареї за статистичними даними. Аналіз температурних режимів бойлера з урахуванням енергоспоживання кондиціонера та характеру зміни його потужності у часі. Використання комп’ютерного моделювання для оцінювання результатів. Результати. Розроблено структуру блоку регулювання потужності бойлеру з вирівнюванням споживання в часі та алгоритм управління температурним режимом бойлеру за прогнозом генерації фотоелектричної батареї та температури повітря. Наукова новизна. Розвинуто спосіб реалізації регулювання потужності бойлеру з вирівнюванням графіку загальної потужності споживання в часі. Розвинуто принцип реалізації системи управління енергоспоживанням з використанням прогнозу температури повітря та генерації фотоелектричної батареї для завдання температурних режимів бойлеру. Це сприятиме підвищенню використання енергії фотоелектричної батареї та зменшенню споживання електроенергії з мережі. Практичне значення. Отримані рішення є основою для проектування фотоелектричних систем для самоспоживання приватних будинків в разі застосування електричного бойлеру в системі забезпечення теплою водою та кондиціонеру.
7
Солодовніков, В. Г. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ ШЛЯХОМ КАВІТАЦІЙНОЇ ОБРОБКИ ПАЛИВА". Ship power plant 1 (5 серпня 2020): 88–94. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.88-94.
Full textAbstract:
Завдання підвищення енергоефективності та економічності суднових енергетичних установках (СЕУ) розв’язується не тільки за рахунок зростання циліндрової потужності і зниження питомої витрати палива, але й за рахунок використання в суднових двигунах внутрішнього згоряння (ДВЗ) палив підвищеної в’язкості. Традиційно подібні палива використовувалися в малообертових дизелях (МОД), що характеризуються підвищеним часом, відведеним на впорскування палива в циліндр, його самозаймання та подальше згоряння. На даний час високов’язкі палива використовуються і в (СОД), що мають більш короткі фази сумішоутворення і згоряння. При цьому (через зсув процесу згоряння на лінію розширення) можливе погіршення технічного стану та експлуатаційних характеристик дизеля. Це підвищує актуальність розв’язання завдань щодо забезпечення якісної підготовки палива для подібного класу дизелів
8
Gaevskii, О., А. Gaevska, V. Bodnyak та M. Konovalov. "ПРИЧИНИ ПІДВИЩЕННЯ НАПРУГИ У ВУЗЛІ ПІДКЛЮЧЕННЯ ФЕС ДО РОЗПОДІЛЬНОЇ МЕРЕЖІ ТА ІНВЕРТОРНЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАПРУГИ". Vidnovluvana energetika, № 1(68) (3 травня 2022): 27–36. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2022.1(68).27-36.
Full textAbstract:
Розглянута робота фотоелектричної станції (ФЕС), підключеної до розподільної мережі (РМ) через смартінвертор, який має функцію стабілізації вихідної напруги за допомогою регулювання реактивної потужності. Побудовано електричну модель системи “ФЕС – радіальна РМ – розподільна підстанція (ПС)” і виконано відповідні чисельні розрахунки системи нелінійних рівнянь у представленні потоків потужності. Проаналізовано вплив вихідної потужності інвертора на напругу спільного профобладнання, а саме: параметрів підвищувальних трансформаторів і пропускної спроможності електричних ліній. При цьому застосовувались моніторингові дані з інверторів ФЕС, що піддаються відключенню від мережі при високому рівні сонячної радіації. Виявлено, що потужності трансформаторів суттєво не впливають на перенапруги в СТІП, якщо трансформатори мають відповідну потужність. Те саме стосується і втрат видачі потужності в розподільній лінії електропередавання. Показано, що головну роль в перевищенні допустимої вихідної напруги інвертора, який підключений до розподільної мережі, відіграють електричні втрати у з'єднувальних проводах між СТІП і підвищувальним трансформатором. Отримані граничні значення довжини з'єднувальної лінії для різних типів проводів СІП, які широко застосовуються для малопотужних ФЕС, а також для різних типів мережевого обладнання РМ і ПС.
 Проаналізована можливість підтримки напруги у точці підключення ФЕС до РМ за допомогою модуляції реактивної потужності смартінвертором. Виконано моделювання інверторного регулювання напруги з урахуванням ролі мережевого обладнання (трансформаторів та фідерів). Отримані оцінки ступенів впливу ефекту динамічного інверторного регулювання, а також установлена залежність цього ефекту від довжини з’єднувальної лінії між СТІП і підвищувальним трансформатором. Показано, що інверторне регулювання є більш ефективним на зниженні напруги, ніж на підвищенні, а також що чим більша довжина з'єднувальної лінії, тим більше виражений регулювальний ефект.
9
Коротинський, М. А., та С. Є. Аболешкін. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УТИЛІЗАЦІЇ ТЕПЛОТИ СУДНОВИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВОК". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 34–37. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.34-37.
Full textAbstract:
Бурхливий розвиток світового морського флоту, визначило його якісна зміна, збільшивши його загальну енергоємність, підвищило потужності головної енергетичної установки, суднової електростанції. Параметри суднових двигунів внутрішнього згоряння СДВЗ постійно підвищуються, що веде до збільшення параметрів утилізованого тепла. Разом з тим, обсяги низькотемпературного тепла (також його називають викидними теплом), теж збільшуються, надаючи певні можливості в його використанні. У передових наукових розробках дані конкретні розрахунки використання утилізованого тепла, яке може скласти до 10% потужності головної енергетичної установки. Сам процес утилізації тепла на сучасних судах останнім часом отримав свій розвиток в використанні енергії відпрацьованих газів головного двигуна в утиль-котлах для роботи допоміжного паротурбогенератору, і на пряму після турбіни наддуву двигуна він утилізується в турбогенераторі відпрацьованих газів. Ідея спрямована на використання низькотемпературного тепла в ГПТ на морських судах. Проаналізувавши наукові публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, включаючи останні розробки та теплові схеми світових лідерів виробляють суднове енергетичне обладнання, за основу взято обладнання Mitsubishi Heavy Industries, Ltd (MHI).
10
Добровольська Л.Н. та Собчук Д.С. "ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ЕЛЕКТРОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ФЕРМЕРСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ". Перспективні технології та прилади, № 22 (11 вересня 2023): 38–44. http://dx.doi.org/10.36910/10.36910/6775-2313-5352-2023-22-06.
Full textAbstract:
В статті розглянуто передумови побудови автономних систем надійного електроживлення з різнорідними джерелами. Аналіз досліджень і публікацій з питань надійності електрозабезпечення технологічних процесів у фермерському господарстві показав, що цим питанням на сьогодні приділено мало уваги у науковій літературі. Введення в склад автономної системи різнорідних джерел електроенергії, вимагає вирішення складних наукових задач синтезу таких систем. Параметри та режими роботи резервних джерел визначаються з аналізу вимог споживачів, що живляться з шин системи загального живлення та особливостей роботи обраних споживачів, приєднаних до шин підсистем гарантованого, безперервного та якісного живлення. Вибір автономних джерел визначає критерії ефективності АСЕ, у тому числі необхідний час автономної роботи. Визначальними чинниками при цьому повинні бути капіталовкладення і експлуатаційні витрати, можливі збитки від перерв електроживлення і зменшення якості електроенергії. В роботі розглянуті можливості забезпечення балансу потужності та електроенергії в енергосистемі, при комплексному використанні наявних маневрених потужностей традиційних і відновлювальних джерел. Доведено ефективність сумісного використання традиційних та поновлюваних джерел енергії у фермерському виробництві..
11
Виноградов, Віталій Володимирович, та Тетяна Миколаївна Альошечкіна. "Розкриття потужності COBie: революція в управлінні інформацією про будівлі". International Science Journal of Engineering & Agriculture 3, № 3 (2024): 1–8. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjea.20240303.01.
Full textAbstract:
Специфікація Construction Operations Building Information Exchange (COBie) є інноваційним методом збору та обміну інформацією під час будівництва, спрямованим на спрощення процесу передачі даних між учасниками будівельного процесу. Вона дозволяє уникнути надмірного обсягу паперової документації, що зазвичай виникає після завершення будівництва, та замінити його цифровим обміном даними. Ця стаття розглядає передумови, процес розробки та впровадження COBie. Вона надає докладний аналіз вимог, які лежать в основі створення пілотного стандарту, і визначає параметри для його початкового впровадження. Впровадження COBie дозволяє підвищити ефективність будівельного процесу шляхом автоматизації збору та обробки даних, що в результаті знижує експлуатаційні витрати. Цей метод також дозволяє уникнути потреби у ретроспективному зборі даних, оскільки вся інформація фіксується в реальному часі під час будівництва. Це сприяє підвищенню точності та актуальності даних, що стосуються об'єктів будівництва, та полегшує їхнє управління та експлуатацію у майбутньому. В цілому, COBIE відкриває нові можливості для оптимізації будівельного процесу та підвищення ефективності управління будівлями.
12
В., В. АУЛІН, О. ПЛОХОВ І. та В. ГОЛУБ Д. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТРАНСПОРТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРОЛЕЙБУСАМИ НА ОСНОВІ РІВНІВ СПОЖИТОЇ НИМИ ПОТУЖНОСТІ". Science and Transport Progress, № 6(54) (9 грудня 2014): 59–69. https://doi.org/10.15802/stp2014/32645.
Full textAbstract:
<strong>Мета. </strong>В роботі розглянуті питання підвищення ефективності використання тролейбусів при перевезенні пасажирів на основі аналізу рівнів потужності споживаної електроенергії та коректування термінів їх технічного обслуговування (ТО). <strong>Методика. </strong>Для досягнення поставленої мети пропонується встановити відповідність потужності споживаної тролейбусом електроенергії перевезеній кількості пасажирів з урахуванням характеристик маршруту. При цьому основними показниками роботи тролейбуса є: швидкість руху на перегонах, кількість включень тягового двигуна, напруга та сила струму в мережі, які знімалися обліковцем з панелі приладів. Результати досліджень вносились в таблицю та фіксувалися відеореєстратором. Поряд з дослідженням витрати потужності споживаної тролейбусом електроенергії проводився й облік пасажиропотоку. <strong>Результати. </strong>Встановлено прямопропорційну залежність між рівнем спожитої тролейбусом енергії і кількістю перевезених пасажирів для незмінних характеристик маршруту. <strong>Наукова новизна. </strong>В якості критерію оцінки ефективності роботи тролейбусів на маршруті пропонується використовувати співвідношення між споживанням електроенергії та кількості перевезених пасажирів для даних характеристик маршруту. Експериментально це підтверджено. Отримані формули, які дають можливість збалансувати роботу сил і, відповідно, обсяг спожитої енергії при русі тролейбуса на підйом та на спуск. <strong>Практична значимість</strong><strong>. </strong>Запропонований критерій можна використовувати для коректування термінів проведення ТО за індивідуальною програмою, тобто індивідуальне технічне обслуговування (ІТО). Вид виконуваних робіт при ІТО повинен визначатися на основі системи діагностичних даних транспортного засобу (ТЗ). Сформульовані принципи ІТО: 1) основною залишається планово-запобіжна стратегія виявлення і усунення пошкоджень і проведення технічних дій; 2) оперативне керування технічним станом ТЗ на основі прогнозування його стану за допомогою запропонованого критерію, що враховує залежність споживаної потужності від кількості пасажирів при визначених характеристиках маршруту; 3) індивідуальний підхід до оцінки технічного стану кожного конкретного ТЗ; 4) індивідуальне прогнозування періодичності ТО і технічного стану ТЗ.
13
Ричка, Р. Ю. "Оптимізація розташування сонячних панелей для досягненнямаксимальної виробничої потужності". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 1 (281) (14 лютого 2024): 76–84. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2024-281-1-76-84.
Full textAbstract:
Сонячна енергія, як один із чистих і відновлюваних ресурсів, має великий потенціал для задоволення зростаючого у світі попиту на енергію та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. В статті розглядаються методи підвищення ефективності виробництва сонячної енергії, з акцентом на тому, що попри зростаючу увагу до сонячної енергії в наукових дослідженнях, а також значний потенціал для її розвитку в Україні – це питання все ще є недостатньо опрацьованим та вивченим. Крім того, обґрунтовано актуальність цього питання в контексті необхідності швидкого та якісного відновлення руйнувань об’єктів критичної інфраструктури внаслідок російського вторгнення на територію України. Стаття містить всебічний огляд існуючих підходів щодо вивчення факторів, що впливають на ефективність використання сонячних панелей, таких як: кут падіння сонячного світла, якість матеріалів для виготовлення панелей, рівномірність освітлення, рівень атмосферного забруднення тощо. В дослідженні підтримано гіпотезу, що оптимальна продуктивність сонячних панелей досягається за умов, коли сонячне світло падає перпендикулярно панелі, за умов відсутності затінення або бруду на їх поверхні. Дослідження надає експериментальні пропозиції на підтримку використання систем слідкування, для максимізації ефективності сонячних панелей шляхом регулювання кута нахилу панелей протягом дня. Також дослідження розглядає дві основні стратегії зниження вартості виробництва сонячної електроенергії: зменшення вартості сонячних модулів та підвищення ефективності збору енергії. Крім того, досліджується негативний ефект від затінення панелей та його вплив на технічні та економічні показники, виявляючи, що навіть часткове затінення може призвести до значного зниження ефективності сонячної електростанції. В роботі обґрунтовано висновок, що впровадження систем слідкування не тільки підвищує продуктивність сонячних електростанцій, але й скорочує період окупності інвестицій в їх будівництво. Цим дослідженням автор має бажання підтримати тривалу дискусію щодо використання відновлюваних джерел енергії, пропонуючи життєздатні рішення для підвищення ефективності систем сонячної енергії шляхом оптимізації розміщення сонячних панелей для їх максимальної продуктивності, що є критично важливим для забезпечення сталого розвитку та енергетичної безпеки.
14
Криштопа, С. І., Л. І. Криштопа, А. І. Сем’янчук, Ю. С. Власюк, І. М. Солярчук та Т. Т. Гріштор. "МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМ НАДКРИТИЧНОГО ДВООКИСУ ВУГЛЕЦЮ В ДИЗЕЛЬНИХ ДВИГУНАХ НАФТОГАЗОВОЇ ГАЛУЗІ". Математичне моделювання, № 1(52) (10 червня 2025): 63–74. https://doi.org/10.31319/2519-8106.1(52)2025.325482.
Full textAbstract:
У статті досліджується питання моделювання та підвищення паливної ефективності силових приводів, що застосовуються на великокубатурних дизельних двигунах в нафтогазовій галузі. Як перспективний напрям модернізації зазначених дизельних двигунів запропоновано використання надкритичних циклів двоокису вуглецю (sCO2). Проведено аналіз сучасних наукових досліджень і публікацій, присвячених тематиці моделювання силових приводів, а також виявлено ряд невирішених проблем, що стосуються практичного впровадження технології sCO2 у нафтогазовій промисловості. З цієї причини у статті розглянуто потенціал застосування надкритичного двоокису вуглецю (sCO2), органічного циклу Ренкіна (ORC) і термоелектричних генераторних систем (TEG) для рекуперації тепла відпрацьованих газів (WHR) технологічного транспорту нафтогазової галузі. Результати моделювання свідчать, що системи sCO2 мають найвищий рівень енергетичного відновлення з вихлопних газів, перевершуючи ORC. Зокрема, система sCO2 змогла відновити 19,5 кВт у режимі максимальної ефективної потужності та 10,1 кВт у режимі максимального крутного моменту, тоді як система ORC — 14,7 кВт і 7,9 кВт відповідно. У режимі низької ефективної потужності sCO2 забезпечила 4,2 кВт, тоді як ORC — 3,3 кВт. При цьому система TEG продемонструвала значно нижчі показники: 533 Вт при максимальній ефективній потужності гальмування, 126 Вт при максимальному крутному моменті та лише 7 Вт у режимі низьких потужності й моменту, що пояснюється її меншою ефективністю порівняно з sCO2 і ORC. На основі отриманих результатів зроблено висновок, що технології sCO2 та ORC мають найбільший потенціал для підвищення ефективності вихлопних систем WHR. Окремо відзначено перспективність застосування надкритичних циклів двоокису вуглецю для покращення економічних характеристик силових приводів у нафтогазовій промисловості.
15
Gaevskii, О., A. Gaevskaya та M. Konovalov. "ВПЛИВ НАВАНТАЖЕННЯ РОЗПОДІЛЬНОЇ МЕРЕЖІ НА ПІДВИЩЕННЯ НАПРУГИ В ТОЧЦІ ІНВЕРТОРНОГО ПІДКЛЮЧЕННЯ ФЕС". Vidnovluvana energetika, № 2(69) (30 червня 2022): 48–55. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2022.2(69).48-55.
Full textAbstract:
Розглянуті причини підвищення напруги на виході фотоелектричної станції (ФЕС) у складі розподільної мережі, пов’язані з раптовими змінами взаємного рівня споживання в мережі й генерації станції. Вихід значення напруги змінного струму в спільної точці інверторного підключення (СТІП) за гранично допустимі значення є дуже важливим фактором, оскільки він призводить до автоматичного відключення інверторів ФЭС від розподільної мережі й перериванню постачання енергії в мережу. Для аналізу цього фактора була застосована еквівалентна схема з подвійним живленням на кінцях радіальної розподільної лінії: від підстанції й ФЕС. Схема зі зворотним потоком потужності включала такі послідовні компоненти: інвертор – з’єднувальний відрізок кабелю – підвищувальний трансформатор – розподільна лінія з еквівалентним навантаженням – трансформаторна підстанція – високовольтна мережа. Потік потужності навантаження був локалізований в певному вузлі розподільної лінії, й тому еквівалентна схема була зведена до тривузлової схеми заміщення: ФЕС – вузол споживання – ПС. В процесі моделювання були проаналізовані різні співвідношення рівнів споживання в мережі й генерації ФЕС, а також різні місця локалізації навантаження вздовж лінії. Як показують проведені розрахунки енергосистеми із подвійним живленням та змінним споживанням, вплив рівня споживання при фіксованій генерації суттєво впливає на зростання або зменшення напруги в СТІП до мережі. Раптове падіння потужності навантаження при незмінному рівні генерації ФЕС та незмінних уставках системи РПН підстанції призводить до зростання вихідної напруги інвертора – тим більшою мірою, чим більше загальний імпеданс мережевого обладнання (розподільної лінії й підвищувального трансформатора) та з’єднувального кабелю між інвертором і підвищувальним трансформатором.
16
Величко, С. С., та О. М. Веретенник. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІМПУЛЬСНОЇ СИСТЕМИ НАДДУВУ СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ". Ship power plant 1 (5 серпня 2020): 55–57. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.55-57.
Full textAbstract:
У роботі показаний вплив ступеня радіальності на характеристики радіально-осьової турбіни працюючої в умовах нестаціонарного потоку імпульсної системи наддування комбінованого двигуна. На основі аналізу ряду статей показано, що турбіна турбокомпресора впливає на показники економічності та потужності комбінованого двигуна. Актуальним є розробка методу, що дозволяє проводити вибір оптимальної геометрії проточної частини, що забезпечує компромісний розв'язок для всіляких нестаціонарних впливів з боку двигуна. На основі якого може бути запропонований комплексний підхід до проектування проточної частини радіально-осьової турбіни, що працює в складі комбінованого двигуна.
17
О., Ю. БАЛІЙЧУК. "ТЕРМІН СЛУЖБИ ДОПОМІЖНИХ МАШИН ЕЛЕКТРОПОЇЗДІВ ЗМІННОГО СТРУМУ". Science and Transport Progress, № 2(56) (29 квітня 2015): 116–28. https://doi.org/10.15802/stp2015/42161.
Full textAbstract:
<strong>Мета.</strong> В роботі необхідно проаналізувати підвищення працездатності допоміжних машин електропоїздів змінного струму серії ЕР9М при експлуатації в реальних умовах. <strong>Методика.</strong> Запропоновано інженерний метод із визначення відносного скорочення терміну служби асинхронних двигунів, обраних із певним проектним запасом потужності, в нормальних експлуатаційних умовах та при зниженні показників якості живлячої електроенергії в бортових колах рухомого складу, що має місце при реальній експлуатації на ділянках Укрзалізниці. <strong>Результати.</strong> У результаті проведених автором досліджень встановлено, що тривала робота асинхронних двигунів, обраних із достатнім коефіцієнтом запасу потужності <em>k<sub>з</sub></em> = 1,6, при несиметрії живлячої напруги 16−20 % призводить до скорочення їх терміну служби на 9,5−33,2 % в залежності від типу двигуна. Цим доведено, що вибір допоміжних машин із більшим запасом потужності не є раціональним способом підвищення працездатності допоміжних машин на електропоїздах серії ЕР9М. Зроблені рекомендації стосовно впровадження симетро-компенсуючих та захисних пристроїв, побудованих на сучасній мікропроцесорній та мікроконтролерній елементній базі. Вони роблять неможливою роботу допоміжних машин при низькому рівні якості електричної енергії у бортових колах електропоїздів змінного струму в цілому та на електропоїздах серії ЕР9М зокрема. <strong>Наукова новизна.</strong> Вперше висвітлено питання аналітичного дослідження впливу якості живлячої енергії на термін служби допоміжних машин електропоїздів змінного струму серії ЕР9М через визначення відносного скорочення терміну служби допоміжних машин (в залежності від температури загального перегріву). Враховано вплив коефіцієнту запасу потужності двигуна на середній перегрів та процес нагрівання електричних машин в цілому. <strong>Практична значимість.</strong> Отримані в ході досліджень результати дозволяють критично оцінити існуючий захист допоміжних машин електропоїздів змінного струму та розробити рекомендації щодо впровадження комплексу організаційно-технічних заходів із підвищення працездатності допоміжних машин електропоїздів змінного струму серії ЕР9М.
18
Фурман, Ю., М. Бойко, І. Грузевич та М. Слободянюк. "Удосконалення швидкісних якостей плавців 13–14 років шляхом підвищення ефективності креатинфосфатного механізму енергозабезпечення м’язової роботи". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (20 грудня 2021): 41–47. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.41-47.
Full textAbstract:
Резюме. Мета. Науково обґрунтувати доцільність серійного застосування спринтерських навантажень для підвищення потужності анаеробних алактатних процесів енергозабезпечення плавців на етапі їх попередньої базової підготовки. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, що розкривають фізіологічний механізм швидкісних можливостей спортсмена. Дослідження потужності анаеробної алактатної і лактатної продуктивності, а також потужності аеробних процесів енергозабезпечення спортсменів і спеціальної фізичної підготовленості плавців. Результати. Аналіз науково-методичних джерел дозволив охарактеризувати медико-біологічні чинники, які впливають на швидкісні можливості спортсменів. На прикладі плавців 13–14 років встановлено, що підвищити швидкість можна за рахунок вдосконалення креатинфосфатного механізму енергозабезпечення м’язової роботи. Для цього в тренуваннях слід серійно застосовувати спринтерські навантаження. Запропоновано методику кількісного дозування спринтерської роботи, яка виконується в алактатному режимі енергозабезпечення. Узагальнення науково-методичної інформації свідчить про наявність двох груп морфофункціональних чинників, які визначають швидкісні можливості спортсменів. Перша – генетично детерміновані, які не піддаються вдосконаленню. Друга – чинники, які вдосконалюються за допомогою фізичних вправ, зокрема шляхом серійного виконання спринтерських навантажень тривалістю до 10 с кожне з інтервалом відпочинку між ними близько 2 хв та інтервалом між серіями 10–15 хв.
 Ключові слова: швидкість, медико-біологічні механізми удосконалення швидкості, анаеробнаалактатна продуктивність, спринтерські навантаження.
19
Звєрьков, Д. О., та С. В. Сагін. "ЗНИЖЕННЯ МЕХАНІЧНИХ ВТРАТ У СУДНОВИХ ДИЗЕЛЯХ". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 20–25. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.20-25.
Full textAbstract:
Постановка проблеми в загальному вигляді. Під час експлуатації двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) суден річкового та морського транспорту здійснюється безперервний і періодичний контроль не тільки показників, що характеризують робочий цикл дизеля (тиску і температури в характерних точках, частоти обертання, потужності, температури випускних газів), але також експлуатаційних і реологічних характеристик моторного мастила (ММ). При цьому, основними параметрами, контроль яких обов’язковий в процесі експлуатації дизеля, є в’язкість, густина, кислотне число, температура спалаху, зміст води і механічних домішок. Під час експлуатації ці параметри постійно змінюються, причому в деяких випадках можуть перевищувати гранично допустимі значення (бракувальні показники). Це неминуче призводить до збільшення контактних напруг в основних трибологічних системах і підвищення втрат енергії, що витрачається на їх подолання. Найпростішим, а тому і найпоширенішим способом відновлення реологічних характеристик ММ є їх очищення (шляхом частково- або повно-проточної фільтрації і сепарації), а також додавання в обсяг ММ, яке вже знаходиться в мастильній системі, свіжого мастила (як чистого, так і зі спеціальними присадками). При цьому необхідно забезпечувати не тільки вимоги щодо отримання ефективної потужності і підтримки екологічних параметрів дизелів суден річкового та морського транспорту, але й мінімальний рівень механічних втрат під час перетворенні вхідної енергії на корисну роботу [1, 2]. Тому зниження механічних втрат у суднових дизелях є актуальним завданням, розв’язання якого сприятиме підвищенню потужності та забезпеченню надійності роботи дизелів річкового та морського транспорту
20
Звєрьков, Д. О., and С. В. Сагін. "REDUCTION OF MECHANICAL LOSSES IN MARINE DIESELS." SHIP POWER PLANTS 42, no. 1 (2021): 80–85. http://dx.doi.org/10.31653/smf42.2021.80-85.
Full textAbstract:
Постановка проблеми в загальному вигляді. Під час експлуатації двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) суден річкового та морського транспорту здійснюється безперервний і періодичний контроль не тільки показників, що характеризують робочий цикл дизеля (тиску і температури в характерних точках, частоти обертання, потужності, температури випускних газів), але також експлуатаційних і реологічних характеристик моторного мастила (ММ). При цьому, основними параметрами, контроль яких обов’язковий в процесі експлуатації дизеля, є в’язкість, густина, кислотне число, температура спалаху, зміст води і механічних домішок. Під час експлуатації ці параметри постійно змінюються, причому в деяких випадках можуть перевищувати гранично допустимі значення (бракувальні показники). Це неминуче призводить до збільшення контактних напруг в основних трибологічних системах і підвищення втрат енергії, що витрачається на їх подолання. Найпростішим, а тому і найпоширенішим способом відновлення реологічних характеристик ММ є їх очищення (шляхом частково- або повно-проточної фільтрації і сепарації), а також додавання в обсяг ММ, яке вже знаходиться в мастильній системі, свіжого мастила (як чистого, так і зі спеціальними присадками). При цьому необхідно забезпечувати не тільки вимоги щодо отримання ефективної потужності і підтримки екологічних параметрів дизелів суден річкового та морського транспорту, але й мінімальний рівень механічних втрат під час перетворенні вхідної енергії на корисну роботу [1, 2]. Тому зниження механічних втрат у суднових дизелях є актуальним завданням, розв’язання якого сприятиме підвищенню потужності та забезпеченню надійності роботи дизелів річкового та морського транспорту.
21
ШАВЬОЛКІН, О. О., та Р. М. МАРЧЕНКО. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНІКИ РОЗРАХУНКУ ПАРАМЕТРІВ ТА УПРАВЛІННЯ ГІБРИДНОЮ ФОТОЕЛЕКТРИЧНОЮ СИСТЕМОЮ З АКУМУЛЯТОРОМ ДЛЯ САМОСПОЖИВАННЯ ЛОКАЛЬНОГО ОБ’ЄКТУ". Technologies and Engineering, № 6 (5 лютого 2024): 76–88. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5371.2023.6.6.
Full textAbstract:
Мета. Підвищення ступеня використання енергії гібридної фотоелектричної системи з акумулятором для самоспоживання локального об’єкту з урахуванням відхилень графіка навантаження від розрахункового та генерації енергії від прогнозу при зниженні споживання електроенергії з мережі.
 Методика. Аналітичні методи розрахунку в електричних ланцюгах та результати обробки архівних даних генерації фотоелектричної батареї для заданої точки знаходження об’єкта з використанням комп’ютерного моделювання для оцінювання результатів. 
 Результати. Уточнена техніка вибору параметрів фотоелектричної системи за архівними даними генерації за 5 років, що дозволяє підвищити достовірність оцінки очікуваних значень ступеня зниження споживаної електроенергії.
 Наукова новизна. Набув розвитку принцип управління із завданням активної потужності за прогнозом генерації фотоелектричної батареї для прийнятого графіка навантаження з корекцією в процесі формування графіка стану заряду акумулятора SoC(t). Це забезпечує можливість компенсації відхилень графіка навантаження від розрахункового та генерації фотоелектричної батареї відносно прогнозного значення до 20% при зниженні споживання електроенергії та підвищенні ступеня використання енергії фотоелектричної батареї. Здійснюється за заданого обмеження глибини розряду акумулятора. Відповідність графіка SoC(t) досягається корекцією споживання активної потужності за відхиленням SoC із заданою дискретністю часу. За цим запропоновано варіант формування графіка SoC(t), що забезпечує можливість корекції за малої генерації фотоелектричної батареї з вирівнюванням споживанням потужності.
 Практичне значення. Отримані рішення щодо формування графіка SoC(t) можуть бути використані при проектуванні фотоелектричних систем для забезпечення власних потреб локальних об’єктів.
22
Ларін, В. Ю., С. Ф. Філоненко та А. П. Стахова. "Інтеграція вимірювальних каналів трифазного цифрового лічильника електроенергії". Problems of Informatization and Management 1, № 73 (2023): 28–32. http://dx.doi.org/10.18372/2073-4751.73.17641.
Full textAbstract:
Обʼєктом дослідження є процес вимірювання електроенергії цифровим трифазним лічильником. Мета – підвищення точності вимірювання електроенергії цифровим лічильником трансформаторного ввімкнення шляхом програмної інтеграції вимірювальних каналів. Запропоновано застосувати метод просторового вектора для вимірювання електроенергії. Пропонується вимірювати миттєві значення струмів та напруг трифазної електромережі за допомогою електромагнітних вимірювальних трансформаторів струму, виконувати аналого-цифрове перетворення для одержання цифрових відліків сигналів, обчислювати комплексні значення просторових векторів, знаходити повну потужність як добуток вектора напруги на спряжений вектор струму. Дійсна частина повної потужності відповідає активній потужності, уявна – реактивній. Шляхом інтегрування за часом обчислюються відповідні значення енергій. Перевагами такого підходу є відсутність необхідності обчислювати діючі значення струмів та напруг, що є одним з основних джерел невизначеності вимірювання. Також підвищення точності досягається за рахунок програмного об’єднання обчислень за трьома вимірювальними каналами. Застосування запропонованого підходу дає змогу знизити невизначеність вимірювання електроенергії, що підвищує точність розрахунків за спожиту електроенергію.
23
Бандура, Валентина Миколаївна, та Ігор Віталійович Безбах. "ДОСЛІДЖЕННЯ КОМБІНОВАНОГО СУШІННЯ НАСІННЯ РІПАКУ З ВИКОРИСТАННЯМ МІКРОХВИЛЬОВОЇ ЕНЕРГІЇ". Scientific Works 87, № 1 (2023): 150–57. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v87i1.2706.
Full textAbstract:
Одним із нових методів сушіння є використання мікрохвильового випромінювання. Мета роботи – вивчити режими сушіння насіння ріпаку електромагнітним випромінюванням надвисокочастотного діапазону в поєднанні з фільтрацією. Проведені дослідження показали, що температура насіння при максимальній потужності мікрохвиль підвищується в цілому в 1,5...1,8 рази швидше, ніж при половинній потужності. Чим більша вологість насіння, тим підвищення температури збільшується швидше. Після кожного циклу продування, який становив 15 секунд, температура знижувалася на 8-12 oC і циклічно стабілізувалася. Експериментальні дані можуть бути враховані при розробці конструкцій малогабаритних сушарок для сільськогосподарських підприємств і фермерів.
24
Шаповалов, О. С. "Система взаємного навантаження допоміжних електричних машин з покриттям втрат від джерел механічної потужності". Science and Transport Progress, № 3(103) (29 вересня 2023): 24–30. https://doi.org/10.15802/stp2023/292717.
Full textAbstract:
<strong>Мета.</strong> Підвищення рівня безпеки, зниження собівартості утримання рухомого складу на сьогодні є актуальною проблемою залізниць України. Наявні стенди з випробування допоміжних машин, як правило, побудовані за схемою з безпосереднім навантаженням випробуваної електричної машини і не відповідають сучасним вимогам щодо якості та енергоефективності проведення випробувань. У зв’язку з цим виникає необхідність проєктування енергоефективних стендів із випробування допоміжних машин електрорухомого складу. <strong>Методика.</strong> Для досягнення мети використано аналітичний метод дослідження, визначення оптимальної структури стенда. У роботі розглянуто діаграму балансу напруг у системі взаємного навантаження. Окремо наведено розрахунки, на основі яких побудовано розрахункові схеми електричної та механічної частини стенда, за допомогою ж розрахункових схем визначено умови покриття всіх втрат у системі взаємного навантаження. <strong>Результати</strong>. У ході проведених досліджень було отримано рівняння балансу потужностей у системі взаємного навантаження. На основі складених рівнянь побудовано модель системи взаємного навантаження з покриттям усіх втрат від одного джерела механічної потужності. Основною перевагою розробленої моделі є те, що вона може бути реалізована як методом числових розрахунків за складеними системамм рівнянь, так і за допомогою об’єктно-орієнтованого програмування у спеціалізованих програмних комплексах. <strong>Наукова новизна</strong>. Запропоновано раціональну схему випробування допоміжних машин із покриттям втрат від одного джерела механічної потужності. Використання одного джерела потужності дозволяє значно зменшити додаткове споживання електричної енергії за рахунок більш ефективного використання допоміжного обладнання, зокрема джерела механічної потужності. <strong>Практична значимість</strong>. На основі отриманих результатів можна визначити параметри схеми з випробування допоміжних машин на стадії проєктування стенда. Упровадження результатів дослідження на підприємствах з ремонту допоміжних машин дозволить знизити витрати електроенергії на проведення післяремонтних випробувань за рахунок вищої енергетичної ефективності схеми випробувань.
25
Будько, В. I., та Я. В. Вайнштейн. "ПРОГРАМНИЙ АЛГОРИТМ ПІДБОРУ ОПТИМАЛЬНИХ ПАРАМЕТРІВ СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАН-ЦІЇ ДЛЯ ПОКРИТТЯ ВЛАСНОГО СПОЖИВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ОБ’ЄКТА". Vidnovluvana energetika, № 2(73) (17 липня 2023): 24–31. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2023.2(73).24-31.
Full textAbstract:
Зростання тарифів та підвищення соціальної складової сонячної енергетики призводить до збільшення темпів впровадження сонячних електростанцій як складової внутрішніх електромереж підприємств. Поряд з цим постає питання оптимального, кваліфікованого й водночас швидкого вирішення проблеми з підбором потужності, відповідної до характеру споживання підприємства, чому й присвячена ця робота. В статті проведено аналіз залежностей генерації електричної енергії сонячною електростанцією від параметрів конфігурації масиву фотомодулів за допомогою програмного середовища PVsyst. Результатом статті є розроблений програмний алгоритм з підбору потужності сонячної електростанції відповідно до характеристики споживання та поставленого завдання, результати роботи якого проілюстровані відповідними рисунками.
26
ПРОКОПЕНКО, Валерія, Олександра СМІРНОВА та Артур ЗУБРИЦЬКИЙ. "РОЛЬ НОВОГО МОРСЬКОГО МАРШРУТУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ МИТНИХ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ". Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки 326, № 1 (2024): 39–44. http://dx.doi.org/10.31891/2307-5740-2024-326-7.
Full textAbstract:
У статті окреслено роль нового морського маршруту для підвищення ефективності реалізації митних інтересів України в умовах повномасштабної війни. Визначено основі проблеми митної діяльності, згенеровані екстремальною переорієнтацією зовнішньоторговельних потоків з морських портів на західний кордон. Охарактеризовано ключові показники діяльності "зернового коридору" та його внесок у митну безпеку. Описано особливості функціонування нового морського маршруту, проведено оцінку динаміки його експортної потужності у розрізі основних вантажів. Запропоновано шляхи підвищення ефективності реалізації митних інтересів України в умовах високих безпекових ризиків.
27
О., Л. Маренич, та О. Карзова О. "Збільшення коефіцієнта потужності електроприводів маневрових залізничних лебідок". Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, № 5(95) (18 жовтня 2021): 5–16. https://doi.org/10.15802/stp2021/253288.
Full textAbstract:
<strong>Мета.</strong> Основною метою роботи є розробка рекомендацій зі збільшення коефіцієнта потужності електроприводів маневрових залізничних лебідок з урахуванням особливостей технологічного процесу на вантажно-розвантажувальних дільницях прирейкових складів підприємств із ремонту рухомого складу залізниць. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання: обрати раціональний спосіб збільшення коефіцієнта потужності електропривода маневрової лебідки з урахуванням особливостей технологічного процесу, простоти та надійності електричної схеми; розробити методику (алгоритм розрахунку) для визначення елементів схеми, які призначені для збільшення коефіцієнта потужності; із використанням розробленої методики провести дослідження для визначення чисельних технічних характеристик вказаних елементів, оцінки збільшення коефіцієнта потужності для електропривода деяких моделей лебідок; сформулювати рекомендації щодо можливої модернізації електропривода маневрових лебідок. <strong>Методика.</strong> Розроблено алгоритм розрахунку реактивної потужності нерегульованого косинусного конденсатора, який потрібно на постійній основі приєднати до затискачів трифазного асинхронного двигуна приводу маневрової лебідки з метою підвищення коефіцієнта потужності. <strong>Результати.</strong> Дослідження показали, що запропонований спосіб збільшення коефіцієнта потужності дає суттєве його зростання за різних значень коефіцієнта завантаження електродвигуна маневрової лебідки, забезпечуючи при цьому простоту схеми та її надійність<strong>. Наукова новизна.</strong> Уперше з урахуванням особливостей технології розвантаження-завантаження вагонів розроблено методику розрахунку потрібної реактивної потужності нерегульованого косинусного конденсатора, який приєднують до затискачів електродвигуна приводу. Запропоновано формулу для визначення коефіцієнта завантаження електродвигуна залежно від співвідношення розвантажених та завантажених вагонів, які пересуваються за допомогою лебідки. <strong>Практична значимість.</strong> Результати роботи мають практичну цінність. Отримані чисельні значення збільшення коефіцієнтів потужності електроприводів маневрових лебідок та реактивні потужності потрібних для цього косинусних конденсаторів можуть бути використані як первинна інформація під час з’ясування питання доцільності модернізації електроприводів лебідок шляхом приєднання до затискачів трифазного асинхронного двигуна нерегульованих косинусних конденсаторів.
28
Сгадов, C. О. "МОДЕЛЮВАННЯ ПЕРЕДАЧІ ІНФРАЧЕРВОНОГО СИГНАЛУ В СИСТЕМАХ ІМІТАЦІЇ СТРІЛЕЦЬКОГО БОЮ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 6 (30 грудня 2024): 92–98. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.6.10.
Full textAbstract:
Автор досліджує математичні методи моделювання каналів зв'язку, що використовують інфрачервону (ІЧ) технологію, з метою підвищення надійності та ефективності передачі даних у системах Lasertag. Інфрачервоні канали зв'язку представляють собою специфічний клас бездротових комунікацій, що знаходять застосування в різних сферах, включаючи системи імітації стрілецького бою. Автор описує основні математичні моделі, такі як модель ідеального каналу, де сигнал повністю збігається з переданим, та модель каналу з адитивним гаусовим білим шумом (AWGN), яка враховує тепловий шум у системах зв'язку. Розглянуті також моделі Рейлі та Річі для опису умов передачі сигналу з урахуванням наявності прямої видимості (LOS) та без неї. У статті наведені математична модель передачі пакетів у системи Lasertag та результати чисельних експериментів, проведених за допомогою гвинтівки з ІЧ-світлодіодом TSAL6100. Експерименти проводилися при різних потужностях модуляції світлодіода для визначення зони впевненого прийому сигналу. Результати показали, що зона впевненого прийому зростає зі збільшенням потужності: при 100 мВт вона становила до 50 метрів, при 200 мВт – до 65 метрів, а при 900 мВт – до 125 метрів. Це свідчить про те, що підвищення потужності модуляції значно покращує якість зв'язку на великих відстанях. Крім того, автор підкреслює важливість врахування зовнішніх перешкод, таких як сонячне світло та флуоресцентні лампи, які можуть погіршити якість зв'язку. У статті також обговорюється вплив кута розходження променів на дальність зв'язку та стійкість до перешкод. Висновки дослідження можуть бути корисними для подальшої оптимізації систем імітації стрілецького бою і вдосконалення технологій передачі даних в умовах реального бою. Застосування математичних моделей дозволяє не лише покращити ефективність передачі даних, але й забезпечити надійність комунікацій у складних умовах імітації бойових дій.
29
Serhiienko, R. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕПЛОУТИЛІЗАЦІЙНИХ ЕНЕРГОУСТАНОВОК НА НИЗЬКОКИПЛЯЧИХ РОБОЧИХ ТІЛАХ НА ЗМІННИХ РЕЖИМАХ ЇХ РОБОТИ". Industrial Heat Engineering 37, № 4 (2017): 80–87. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.4.2015.09.
Full textAbstract:
В роботі розглянуто і вирішено науково-прикладні питання вибору робочого діапазону теплоутилізаційної енергоустановки (ТУЕУ), розроблення способів підвищення ефективності роботи установки на змінних режимах і при зміні атмосферних умов. Вдосконалено методику і програму термодинамічного і теплового розрахунку ТУЕУ в умовах обмеженої потужності джерела теплоти за обраним тепловим перепадом.
30
Пайташ, Ю., та Ярослав Паранчук. "Порівняльний аналіз алгоритмів відстеження точки максимальної потужності фотоелектричної панелі". Журнал електроенергетичні та електромеханічні системи 6, № 1 (2024): 72–83. https://doi.org/10.23939/sepes2024.01.072.
Full textAbstract:
Зростаючий попит на електроенергію та потреба в екологічно чистих джерелах енергії зумовлюють активний розвиток відновлюваних технологій, серед яких сонячна енергетика має провідну роль. Фотоелектричні (ФЕ) системи здатні перетворювати сонячне випромінювання на електричну енергію, однак ефективність їх роботи залежить від здатності їх адаптації до змін зовнішніх умов, таких як інтенсивність інсоляції та температура навколишнього середовища. Однією з ключових проблем під час роботи з ФЕ панелями є нелінійність вольт-амперних характеристик та характеристик потужності, що ускладнює визначення точки максимальної потужності (ТМП) за умов динамічних змін інсоляції та температури навколишнього середовища. Для вирішення цієї проблеми використовуються алгоритми відстеження точки максимальної потужності (ВТМП), що дають змогу забезпечити максимальну продуктивність системи. Досліджено різні підходи до ВТМП, зокрема традиційні алгоритми, такі як метод збурення і спостереження (ЗіС), інкрементальної провідності (ІП) та метод напруги розімкнутого кола (НРК). Проте ці алгоритми мають низьку ефективність у разі швидких змін умов навколишнього середовища, що призводить до коливань і затримок у досягненні ТМП. Проаналізовано новий підхід на основі штучної нейронної мережі (ШНМ) з алгоритмом зворотного поширення похибки, який значно покращує ефективність відстеження ТМП завдяки здатності до навчання і прогнозування оптимальних параметрів. Модель використовує інсоляцію та температуру навколишнього середовища як вхідні змінні для прогнозування оптимального коефіцієнта заповнення підвищуючого перетворювача напруги. Вихідним сигналом є коефіцієнт заповнення імпульсів широтно-імпульсної модуляції (ШІМ), що формує вихідну напругу перетворювача. Результати моделювання підтвердили переваги застосування ШНМ для ВТМП. Порівняння з традиційними алгоритмами за критеріями швидкості реакції, стабільності роботи, зменшення коливань та перерегулювання показало суттєве підвищення ефективності нейромережевого керування. Отримані результати демонструють можливість значного зниження середньоквадратичної похибки у процесі відстеження точки максимальної потужності та підвищення стабільності роботи ФЕ системи в реальних умовах.
31
Lavrenchenko, G. K., A. G. Slynko, S. V. Kozlovskyi, A. S. Boychuk та V. M. Halkin. "Теплове майбутнє планети Земля". Herald of the Odessa National Maritime University, № 72 (24 березня 2024): 131–44. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2024-1-131-144.
Full textAbstract:
В роботі тепловими розрахунками термодинамічних циклів енергетичних і холодильних установок та процесів, що здійснюються в кондиціонерах, показується одна з причин підвищення температури атмосфери планети «Земля». Для зменшення темпу підвищення температури необхідно обмежити використання вуглецевої енергетики (нафто- і газовикористання), перейти на відновлювальні види енергії і оптимізувати використання деяких благ циві- лізації. Щоб уповільнити процес підвищення температури атмосфери, необхідно постійно удосконалювати термодинамічні цикли енергетичних і холодильних установок та процеси, що використовуються в кондиціонерах. Ці установки і пристрої є, і залишаться, суттєвими тепловими забруднювачами атмосфери Землі. Так установки для перетворення теплоти, яка отримується із нафти, що видобувається за добу тільки чотирма провідними нафтовидобуваючими Світовими державами, в механічну роботу, забруднюють атмосферу теплотою, яка еквівалентна потужності 334-х Запорізьких АЕС. Вся ж теплота тільки з цієї нафти, яка в кінці кінців потрапляє в атмосферу, дорівнює сумарній потужності майже 500 Запорізьких АЕС. Відстань між ними, якщо їх рівномірно розташувати вздовж Екватору, дорівнює всього лише 80 км. Кондиціонер, підтримуючий комфортний мікроклімат в приміщені при температурі зовнішнього повітря 35 ºС, теплоприпливи в яке дорівнюють 20 кВт, викидає в атмосферу 220 кВт теплоти. При підвищені температури зовнішнього повітря на 5 ºС потужність теплоти, яка забруднює атмосферу, зростає до 330 кВт, тобто коефіцієнт теплового забруднення сучасним кондиціонером дорівнює 16,5. Такими ж тепловими забруднювачами атмосфери є звичайні холодильні установки, які викидають в оточуюче середовище на 30-50 % більше теплоти ніж їх холодопродуктивність. До того ж, холодильні установки, як правило, працюють на високотехнологічній енергії, при виробництві якої має місце теплове забруднення атмосфери, якщо це не гідроелектроенергія. Зупинити процес теплового забруднення атмосфери Землі неможливо, можна тільки його уповільнити, застосовуючи тільки відновлюємі види енергії і удосконалюючи використовуємі зараз термодинамічні цикли енергетичних і холодильних установок та тепломасообмінні процеси в комфортних, технічних і технологічних кондиціонерах.
32
Філімоненко, Н. М., та К. В. Філімоненко. "Можливості застосування електромеханічного обладнання для компенсації реактивної потужності та підвищення надійності електропостачання". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 8(264) (12 січня 2021): 56–61. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-264-8-56-61.
Full textAbstract:
У статті розглянуто систему електропостачання підприємства хімічної промисловості. При проектуванні таких систем необхідно проводити вибір найбільш доцільного варіанту використання електрообладнання. Вибір здійснюється на основі всебічного аналізу технічних і економічних показників. Розглянуто рішення щодо забезпечення безаварійної роботи енергосистеми, яка живить підприємство хімічної промисловості.Для компенсації реактивної потужності, яка споживається електроустановками промислового підприємства, можуть бути застосовані синхронні компенсатори, а також використовуються синхронні машини.
33
РОГОВА, Алла, Лілія ГРИЗОВСЬКА та Інна ЧОНІ. "ВИКОРИСТАННЯ НВЧ-НАГРІВУ ДЛЯ ВИПІКАННЯ БІСКВІТНОГО НАПІВФАБРИКАТУ". Development Service Industry Management, № 1 (30 березня 2023): 61–67. http://dx.doi.org/10.31891/dsim-2023-1(7).
Full textAbstract:
У статті розглянуто можливість використання НВЧ-нагріву для випікання бісквітного напівфабрикату з метою скорочення тривалості даного процесу. Розроблено оптимальну кількість рідини, яку необхідно додати у рецептуру для отримання виробу високої якості. Оцінювали вплив висоти тіста перед випіканням, параметрів температури та потужності НВЧ-камери на фізико-хімічні (вологість, упік), структурно-механічні (щільність, гранична напруга зсуву) і органолептичні показники готового бісквіту. На основі проведених досліджень було отримано оптимальні параметри приготування бісквітних напівфабрикатів: кількість води – 5 % від маси сировини, початкова висота тіста – 10 мм, температура випікання – 1000С, тривалість 240 с та поступове підвищення потужності магнетрона від 300 до 600 Вт.
34
Почерняєв, В. М., М. С. Магомедова та Н. В. Сивкова. "ОБМЕЖУВАЧ ПОТУЖНОСТІ НВЧ НА ЧАСТКОВО ЗАПОВНЕНОМУ ДІЕЛЕКТРИКОМ ПРЯМОКУТНОМУ ХВИЛЕВОДІ". Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології 1, № 03 (2022): 90–101. http://dx.doi.org/10.36994/2788-5518-2022-01-03-06.
Full textAbstract:
У роботі розроблена конструкція обмежувача потужності НВЧ на частково заповненому діелектриком прямокутному хвилеводі. Такі обмежувачі потужності на частково заповнених діелектриком прямокутних хвилеводах дозволяють обмежувати великі потужності, у тому числі в тропосферній компоненті комбінованих станцій НВЧ, що не знижує електричної міцності пристрою. В роботі використовується відкрита нелінійна структура, яка є елементом з розподіленими параметрами та має електричну міцність практично таку ж, як частково заповнений діелектриком прямокутний хвилевод. Включення відкритої нелінійної структури у діелектричну пластину прямокутного хвилеводу (частково заповненого діелектриком прямокутного хвилеводу) дозволяє зменшити конструктивні неоднорідності лінії передачі та уникнути звуження робочого діапазону частот. У роботі надана конструкція включення відкритої нелінійної структури в частково заповнений діелектриком прямокутний хвилевод. В роботі показана електрична схема обмежувача потужності НВЧ з паралельним включенням напівпровідникових діодів у вигляді відкритої нелінійної структури в частково заповнений діелектриком прямокутний хвилевод. Для підвищення ефективності управління в схему обмежувачів потужності НВЧ вводять додатковий змішувальний напівпровідниковий діод, який внаслідок більшої чутливості до потужності НВЧ, відкривається при меншому рівні падаючої потужності, ніж обмежувальні діоди. Також приведені формули розрахунку потужності, що поглинається напівпровідниковим діодом та розсіюється у вигляді тепла і пов'язана з падаючою на обмежувач середньою потужністю НВЧ. В роботі надана конструкція обмежувача потужності на частково заповненому діелектриком прямокутному хвилеводі в якому поперечні геометричні розміри відкритої нелінійної структури збігаються з поперечними геометричними розмірами діелектричної пластини. Наведена формула для визначення обмеження потужності НВЧ. В роботі приведені коефіцієнти трансформації плоско-поперечних стиків та визначена координатна функція, що апроксимує поле на плоско-поперечному стику діелектричної пластини і відкритої нелінійної структури в частково заповненому діелектриком прямокутному хвилеводі. Координатна функція представляється через комбінацію поперечних електричних власних векторних функцій хвилеводу для хвиль типу квазі-Н10, квазі-Н30 та квазі-Н50. Надана формула визначення значення нормованої провідності відкритої нелінійної структури при якій настає поріг обмеження.
35
Бошкова, І. Л., А. С. Тітлов, Н. В. Волгушева, Н. О. Колесніченко та Т. А. Сагала. "Модернізація системи охолодження магнетронів малої потужності". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 3 (2019): 158–64. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i3.1573.
Full textAbstract:
Розглядається питання забезпечення теплового режиму анодного блоку магнетрона шляхом заміни системи повітряного охолодження на систему рідинного охолодження. Стверджується, що система рідинного охолодження найбільш підходяща для магнетронів, які в даний час передбачають систему повітряного охолодження, однак не розраховані на тривалу роботу в складі промислових мікрохвильових установок. Організація системи рідинного охолодження дозволить магнетрон працювати тривалий час без перегріву і в сприятливих умовах, при яких виключено забивання частинками і пилом поверхні теплообміну і виникнення перегріву поверхні анодного блоку. Основним елементом розроблюваної системи рідинного охолодження є сорочка охолодження, що представляє собою кільцевий канал з теплопровідного матеріалу. Сорочка охолодження кріпиться безпосередньо на анодний блок, при цьому ступінь стиснення поверхонь і товщина повітряного зазору повинні забезпечити мінімальне сумарне термічний опір. Для визначення коефіцієнтів тепловіддачі отримана емпірична залежність, яка відображає той факт, що при охолодженні анодного блоку раціональними є в'язкі і в'язкісно-гравітаційні режими руху. Визначено основні теплові характеристики процесу охолодження, що включають коефіцієнт теплопередачі, зміну температури теплоносія, максимально допустиму температуру на вході. Розрахунки проведені для двох видів теплоносіїв: вода і 54 % водний розчин етиленгліколю. Застосування даного схемного рішення і вибір раціональних розрахункових режимних дозволяє вирішити проблему підвищення ефективності виробництва і надійності роботи мікрохвильової техніки.
36
Папаїка, Юрій Анатолійович, Олександра Геннадіївна Лисенко, Дмитро Іванович Буртний, Максим Михайлович Малишко, Олександр Васильович Удовик та Олексій Сергійович Леонов. "ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ТЕОРІЙ РЕАКТИВНОЇ ПОТУЖНОСТІ В ЕЛЕКТРИЧНИХ РОЗРАХУНКАХ МЕРЕЖ ЗМІННОГО СТРУМУ ГІРНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА". Електротехнічні та інформаційні системи, № 106 (30 грудня 2024): 70–74. https://doi.org/10.32782/eis/2024-106-12.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз сфери застосування основних теорій реактивної потужності (РП) в електричних мережах змінного струму. Наведено основні аспекти теорій потужності Фрізе та Будеану, розподілено наявні методи аналізу теорій потужності за групами відповідно до теоретичного підходу і тлумачення фізичної величини. Також у статті виведено алгоритм моделювання оптимальних перетоків РП у системі електропостачання гірничого підприємства за даними проведеного дослідження ділянки електричної мережі шахтоуправління ім. Героїв Космосу. За виведеним алгоритмом визначено технічні параметри основного технологічного обладнання лави, їх режими роботи. Проведено аналіз впливу компенсації РП на перетоки потужності в шахтній мережі шляхом розрахунку значень активної та реактивної потужності у відповідних точках схеми. За допомогою аналізу отриманих результатів визначено найбільш оптимальні точки встановлення пристроїв компенсації реактивної потужності з урахуванням технологічного процесу робочого об’єкта та габаритних розмірів устаткування. Метою роботи є формування комплексного підходу до моделювання та розрахунку оптимальних перетоків РП з урахуванням конфігурації електричної мережі гірничого підприємства та пошуку шляхів оптимізації режимів роботи електричного обладнання, а також визначення найбільш оптимальних точок підключення устаткування з компенсації РП, ураховуючи вимоги технологічного процесу об’єкта, що досліджується. Для розв’язання поставлених задач було проведено аналіз режимів роботи основного електричного обладнання розглянутої ділянки шахтного поля, здійснено розрахунок електричних навантажень, сформовано таблицю з порівнянням результатів. На підставі проведених розрахунків було виконано аналіз впливу компенсації РП на перетоки потужності в мережі, що досліджується, та розміщення устаткування з компенсації РП. Викладений у статті матеріал ставить задачу зв’язку теоретичних аспектів питання підвищення енергетичної ефективності систем електропостачання гірничого підприємства з режимами роботи електричної мережі, які виникають під час роботи обладнання на об’єкті гірничого підприємства.
37
Лябах, К. Г. "ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ АДАПТАЦІЇ КЛІТКИ ДО ГІПОКСІЇ: У ЦЕНТРІ УВАГИ МІТОХОНДРІЇ". Medical Informatics and Engineering, № 2 (13 липня 2020): 124–31. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11184.
Full textAbstract:
На базі математичної моделі розроблено інформаційну технологію для дослідження адаптації клітини до гіпоксії шляхом перебудови окисної потужності мітохондрій різними способами. Розглянуто приклад її застосування для розрахунку параметрів кисневого режиму клітини з різним розподілом мітохондрій. Порівняння кисневих режимів клітини з рівномірним і нерівномірним розподілом мітохондрій показало, що при гіпоксії підвищення окислювальної потужності рівномірно розподілених мітохондрій може збільшувати швидкість споживання кисню, при цьому гіпоксія в клітці зростає. Переміщення мітохондрій у напряму до капілярів і їх нерівномірний розподіл, за розрахунками, сприяло клітинній адаптації: удалося зменшити гіпоксію та підтримати швидкість споживання кисню на потрібному рівні. При погіршенні дифузійного транспорту О2 перебудова мітохондрій розширює можливості клітини компенсувати погіршення умов дифузії.
38
Тимощук, О. М., та Ю. Є. Шапран. "ІМПУЛЬСНО-МОДУЛЯЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ СУДНОВИМИ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИМИ СИСТЕМАМИ". Vodnij transport, № 3(41) (24 грудня 2024): 202–7. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2024.3.41.23.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження застосовності імпульсно-модуляційного управління для суднових електроенергетичних установок. Мета досягається шляхом застосування інноваційної бази силової електроніки. Імпульсно-модуляційне управління спрямоване на вирішення двох завдань: формування заданих параметрів енергії визначеної якості, з одного боку, і відтворення заданого відтворюючого входу, з іншого. Розвиток сучасних напівпровідникових приладів й зростання швидкодії мікропроцесорної техніки створили можливість застосування складних законів модуляції в системах з імпульсно-модуляційним перетворенням енергії в роботі, як загальносуднового обладнання, так і для забезпечення управління і руху судна. Управляємі перетворювачі для суднових систем із ланкою постійного струму мають низький вплив завад на мережу живлення завдяки застосуванню багатоімпульсних схем випрямлення; використанню некерованих випрямлячів; наявності гальванічної розв'язки у вигляді ланки постійного струму; високому коефіцієнту корисної дії; сталості коефіцієнта потужності приводу в усьому діапазоні керування частотою обертання; підвищенню коефіцієнта потужності мережі за рахунок споживання виключно активного навантаження. Доведено, що з метою підвищення якості вихідної напруги у сучасних перетворювачах із ланкою постійного струму рекомендується використовувати трирівневі інвертори, які складніші за своєю конструкцією та алгоритмами керування, але мають низку переваг: вищий коефіцієнт корисної дії, ніж у дворівневих; менший рівень вищих гармонік у вихідній синусоїдальній напрузі; можливість скорочення розмірів або повної відсутності виділених фільтрів на виході трирівневого інвертора залежно від споживача; менша частота перемикання напівпровідникових ключів, що скорочують втрати під час перемикання. Ключові слова: імпульсно-модуляційне управління, енергоефективність, морський транспорт, напівпровідникові прилади, силова електроніка, суднові електроенергетичні установки, діагностування, ефективна потужність, передача потужності, судновий дизель, асинхронні суднові двигуни, судно, суднові двигуни.
39
Нерубацький, Володимир Павлович, Олександр Андрійович Плахтій, Денис Анатолійович Гордієнко, Марина Віталіївна Філіп’єва та Руслан Володимирович Багач. "Підвищення точності моделювання перехідних процесів і розрахунку втрат потужності напівпровідникових перетворювачів у програмному середовищі NI Multisim". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті 28, № 2 (2023): 22–35. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v28i2.283312.
Full textAbstract:
У статті наведено дослідження перехідних процесів і результати розрахунків статичних і динамічних втрат потужності в силових IGBT- та MOSFET-транзисторах при моделюванні у програмних середовищах Matlab / Simulink і NI Multisim. Визначено, що моделювання в NI Multisim більш коректне і точно відображує перехідні процеси ввімкнення та вимкнення силових транзисторів і зворотного відновлення діодів, що дає змогу визначати динамічні втрати силових транзисторів і силових діодів. Показано, що модель силових транзисторів у NI Multisim враховує більше сорока семи параметрів, включаючи температурні характеристики, паразитні вхідні та вихідні ємності і індуктивності, нелінійності вольт-амперних характеристик транзисторів тощо. У програмному середовищі NI Multisim розроблено схему транзисторного MOSFET-ключа IRFZ44n, керування здійснює драйвер IR2104PBF. Подано адекватність часів ввімкнення та вимкнення силового транзистора, характер перехідних процесів при резистивному та резистивно-індуктивному навантаженні, залежність сумарних втрат потужності від частоти комутації.
40
Шуляк, Михайло Леонідович, Андрій Павлович Кожушко, Сергій Петрович Соколік та Олексій Миколайович Калнагуз. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТРАНСПОРТНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ АГРЕГАТІВ ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ КОЛІС ТЕХНОЛОГІЧНОЇ МАШИНИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 2 (1 липня 2025): 69–74. https://doi.org/10.32782/msnau.2025.2.11.
Full textAbstract:
В статті розглядаються проблеми енергозбереження транспортно-технологічних агрегатів при використанні активних коліс технологічної машини. Відомо, що для транспортно-технологічних агрегатів виконання технологічної операції пов’язано з більш складними динамічними процесами, оскільки потужність двигуна витрачається на транспортну і технологічну частини. Слід звернути увагу, що на даний час недостатньо досліджені питання динаміки руху транспортно-технологічних агрегатів з активними колесами технологічних машин, вирішення цього питання відкриває нові напрямки підвищення ефективності роботи цих агрегатів. З огляду на дослідження у суміжних галузях науки, використання активних коліс технологічної машини дозволить підвищити показники прохідності та енергозбереження. Основна задача використання активного приводу коліс транспортно-технологічних агрегатів – це створення додаткової тягової потужності за рахунок повного використання потенційних можливостей двигуна трактора. Такий підхід розширює межі щодо комплектування агрегатів за рахунок можливості трактора працювати еквівалентно тракторам вищих тягових класів. Особливо це актуально для машин змінної маси, оскільки для забезпечення найбільшої ефективності тяговий клас трактора необхідно змінювати під час виконання технологічної операції. Проте виникає питання щодо балансу розподілу потужності двигуна трактора у таких агрегатах. В залежності від співвідношення штовхаючого зусилля від технологічної машини РхП і сили тяги на гаку трактора РkТ можливі три випадки руху агрегату: РkT>PxП; РkT=PxП; РkT<PxП. З позиції динаміки, при ефективному погодженні тягових сил на колесах трактора та технологічної машини (причепу, бочки тощо), можна забезпечити демпфування горизонтальних та вертикальних коливань на зчіпному пристрої трактора, які створюються змінним тяговим опором сільськогосподарських знарядь.В роботі розглянуто спрощену динамічну модель з акцентом на дослідження коливання поздовжніх сил. Визначено, що використання активного приводу коліс технологічної машини при забезпеченні умови руху за часткового недовантаження РkТ > PxП технологічної машини, в порівнянні з рухом базового агрегату, дозволяє зменшити загальну амплітуду коливань поздовжніх сил та змістити частотний діапазон до більш низьких частот. Як наслідок, майже повністю зникають коливання на частоті 8 Гц, а на частоті 6 Гц потужність зменшується у 1,5 рази, що показує такий режим передачі потужності до активних коліс найкращим з позиції енергозбереження та додаткових витрат енергії.
41
ПОЗІГУН, Сергій, Сергій ГОЛУШКО, Олександр ВАХНІН, Іван ПАВЛЕНКО та В’ячеслав ІВАНОВ. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В СВІТІ ТА В УКРАЇНІ: ВИКОРИСТАННЯ ПРИСТРОЇВ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ДЛЯ АВТОНОМНОГО ЖИВЛЕННЯ ЕНЕРГІЄЮ СИСТЕМ РОЗВІДКИ ТА ЗВ’ЯЗКУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2021): 270–85. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.544.
Full textAbstract:
На прикладі сонячної енергетики розглянуто розвиток альтернативних джерел живлення, що є надзвичайно важливими для автономних військових систем розвідки та зв’язку. Сонячні панелі забезпечують компактні та безшумні джерела живлення зі значним віковим ресурсом, що вигідно відрізняє їх як від традиційних генераторів (які завжди шумлять), так і вітрових генераторів (які легко побачити).
 Показана висока позитивна динаміка розвитку сонячної енергетики та оцінені її перспективи. У теперішній час щорічний обсяг встановлених сонячних потужностей є найбільшим серед усіх інших технологій (такими як викопне паливо, ядерна енергетика, гідроелектростанції). До кінця 2020 р. загальна світова потужність сонячних електростанцій сягне 740 ГВт. У країнах Євросоюзу сонячні потужності вже забезпечують до 8% загальної генерації електрики. Висока адаптивність сонячної енергетики щодо розмірів відповідних електростанцій обумовлює привабливість сонячних технологій. Є можливість користуватися лише однією сонячною панеллю або ж забезпечити інсталяцію промислових потужностей у десятки й сотні МВт. 
 Проведено порівняльну характеристику сонячних елементів, створених на основі різних матеріалів. Велика різноманітність похідних матеріалів для сонячної енергетики дозволяє вибрати оптимальний варіант, що адаптує сонячну електростанцію як для індивідуальних споживачів, так і для промислової генерації. Є можливість вибирати сонячні панелі кристалічні або плівкові, із системою орієнтації на сонце або без неї, із концентрацією світла або без неї.
 Окрім того, сучасний ринок пропонує плівкові технології, які можна монтувати безпосередньо на вікна приміщень (напівпрозорі сонячні панелі); сонячні батареї у вигляді черепиці для дахів та інші привабливі вироби.
 Подальший розвиток сонячної енергетики буде включати в себе підвищення ефективності та терміну експлуатації панелей, спрощенням процедури їх монтажу й адаптації до силової електромережі та подальшим зниженням собівартості сонячних потужностей. Все це робить сонячну енергетику дуже привабливою для військових автономних систем малої та середньої потужності.
42
Дяченко, Андрій, Юрій Шкребтій та Е. Ченьцін. "Ергометричні та фізіологічні характеристики спеціальної функціональної підготовленості спортсменів у видах спорту з проявом витривалості". Слобожанський науково-спортивний вісник 2, № 82 (2021): 11–16. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-2.002.
Full textAbstract:
Мета: визначити індивідуальні параметри режимів тренувальної роботи на гребному ергометрі для розвитку специфічних компонентів функціонального забезпечення спортсменів у видах спорту з проявом витривалості. Матеріал і методи: у дослідженні взяли участь 25 веслярів на байдарках, членів збірних команд провінцій Шаньдун, Дзяньші (КНР). Для вимірювання ергометричної потужності роботи в реальному режимі часу був використаний гребний тренажер Dansprint (Данія). Споживання кисню (VO2), рівень викиду CO2 (VCO2), легенева вентиляція (VE) визначалися для кожного циклу дихання з використанням мобільного газоаналізатора Oxycon (Jaeger). Результати: показники ергометричної потужності роботи зареєстровані у відповідності з рівнем реакції кардіореспіраторної системи в процесі моделювання компонентів функціонального забезпечення спеціальної працездатності веслярів. На цій основі розроблено режими тренувальних засобів, а також програма їх цільового використання в системі спеціальної функціональної підготовки веслярів. Висновки: доведено ефективність програми спеціальної функціональної підготовки веслярів. Результатом є підвищення ергометричної потужності роботи й реакції кардіореспіраторної системи при моделюванні компонентів функціонального забезпечення спеціальної працездатності веслярів - швидкої кінетики, стійкого стану і компенсації втоми. Ключові слова: функціональна підготовка, функціональна підготовленість, ергометрія, ергометрична потужність, кардіореспіраторна система.
43
Шликов, Владислав, Дмитро Цвір, Світлана Тертишна та Мохаммад Делавар-Касмаі. "ВИХІДНИЙ ПІДСИЛЮВАЧ ДЛЯ ІНДУКТИВНОГО НАВАНТАЖЕННЯ В АПАРАТАХ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ ТЕРАПІЇ". Біомедична інженерія і технологія 1, № 17 (2025): 8–15. https://doi.org/10.20535/.2025.17.327909.
Full textAbstract:
У роботі розглянуто високоефективний вихідний підсилювач для індуктивного навантаження, який забезпечує суттєве покращення масогабаритних параметрів магнітотерапевтичних приладів та зниження їхньої вартості. Представлене схемотехнічне рішення забезпечує незначне розсіювання потужності до 0,6 мВт на колекторах транзисторів для індуктивного навантаження. Підвищення ефективності підсилювача потужності з індуктивним навантаженням досягається за рахунок використання ключового режиму роботи транзисторів кінцевого каскаду, що підвищує коефіцієнт корисної дії підсилювача потужності до 55%. Показано, що ефективність вихідного підсилювача для індуктивного навантаження залежить від режиму роботи активних компонентів підсилювача і параметрів магнітного поля в індукторі, яке створюється струмом, що протікає через обмотку індуктора. Наведені у роботі розрахунки для випадку вхідного сигналу прямокутної форми є також справедливими для довільних випадків вхідних сигналів, причому коефіцієнт корисної дії підсилювача тим більше, чим меншу частину періоду транзистори кінцевого каскаду знаходяться в активному режимі. Представлене схемотехнічне рішення для вихідного підсилювача індуктивного навантаження є найбільш перспективним для застосування в апаратах електромагнітної терапії для терапевтичного впливу імпульсним магнітним полем на органи та тканини людини.
44
Почерняєв, В. М., М. С. Магомедова та Н. М. Сивкова. "ПІДВИЩЕННЯ ЗАВАДОСТІЙКОСТІ МОБІЛЬНИХ ЦИФРОВИХ КОМБІНОВАНИХ РАДІОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ НВЧ ДІАПАЗОНУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 79 (2025): 196–200. https://doi.org/10.26906/sunz.2025.1.196-200.
Full textAbstract:
У статті оцінюється завадостійкість спільної системи псевдовипадкової перебудови робочої частоти –широкосмугового сигналу по відношенню до використання тільки псевдовипадкової перебудови робочої частоти та окремо широкосмугового сигналу. Відомо, що у мобільних комбінованих радіотехнічних системах використовуються як фазоманіпульовані широкосмугові сигнали, так і псевдовипадкова перебудова робочої частоти. У мобільній цифровій комбінованій тропосферно–космічній системі також використовуються фазоманіпульовані широкосмугові сигнали та псевдовипадкова перебудова робочої частоти. Застосування спільної системи псевдовипадкової перебудови робочої частоти – широкосмугових сигналів обумовлена вимогою стійкого функціонування будь-якої радіотехнічної системи за умов складної перешкодової обстановки, створюваної станціями радіопридушення супротивника. У статті проведено аналіз відповідних літературних джерел. Наведено схеми передавача та приймача щодо формування та прийому спільної псевдовипадкової перебудови робочої частоти – широкосмугового сигналу. Особливістю даних схем є те, що передавальний та приймальний НВЧ тракти реалізуються на частково заповнених діелектриком прямокутних хвилеводах. В роботі досліджено вплив загороджувальної шумової перешкоди на стійкість до перешкод такого приймача. Показано можливість помилки на біт для QPSK модуляції в умовах впливу білого гаусівського шуму і загороджувальної перешкоди. Вираз для ймовірності помилки на біт записано через функцію Крампа. Ймовірність помилки на біт знайдена за умов, що спектр перешкоди перевищує спектр широкосмугового сигналу і за умови, що спектр перешкод більш вузький ніж спектр широкосмугового сигналу. У роботі розраховані залежності ймовірності помилки на біт від відношення потужності сигналу до сумарної потужності шуму і перешкоди при різних значеннях коефіцієнтів розширення спектрів для випадків застосування тільки псевдовипадкової перебудови робочої частоти, широкосмугового сигналу і спільної псевдовипадкової перебудови робочої частоти - широкосмугового сигналу. Зроблено висновок, що з урахуванням наявності пристрою захисту в приймачі широкосмугового сигналу в умовах впливу перешкоди в частині смуги перешкодостійкість спільної системи вища, ніж перешкодостійкість системи псевдовипадкової перебудови робочої частоти або системи застосування окремо широкосмугового сигналу.
45
Кузьменко, A. I., П. В. Бех, O. В. Лашков та Є. A. Максименков. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПОТУЖНОСТІ ВАГОНОПОТОКІВ НА ПОКАЗНИКИ ПЛАНУ ФОРМУВАННЯ ПОЇЗДІВ". Systems and Technologies 63, № 1 (2023): 15–39. http://dx.doi.org/10.32782/2521-6643-2022.1-63.2.
Full textAbstract:
Інтенсифікація роботи залізничного транспорту, як однієї із ключових галузей економіки країни, є головним у рішенні завдання повного й своєчасного задоволення потреб бізнесу в перевезеннях. Залізничний транспорт і в перспективі буде виконувати основний обсяг масових перевезень, і насамперед кам’яного вугілля, руди, чорних металів, лісу, продовольчих вантажів, хімічних і мінеральних добрив, нафтопродуктів, будівельних матеріалів. Удосконалення технології роботи станції включає заходи, спрямовані на скорочення простою вагонів, раціональне використання технічних засобів, якими обладнана станція, скорочення непродуктивних витрат, підвищення доходності залізниці, що потребує постійної уваги та корегування оперативного плану формування вантажних поїздів, утримування технічного оснащення станції на достатньому рівні, який забезпечував би її стійку та безаварійну роботу, спрямовану на задоволення потреб перевізного процесу. Основною задачею даної роботи є визначення головних напрямків поліпшення експлуатаційної роботи сортувальних станцій.
46
Пристемський, О. С., та А. О. Єфремов. "ПРИЧИНИ ТА ПЕРЕДУМОВИ ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ НА КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ В УКРАЇНІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 23 (30 квітня 2025): 67–76. https://doi.org/10.32782/2708-0366/2025.23.8.
Full textAbstract:
В статті було досліджено наслідки повномасштабного вторгнення на ринок та діяльність підприємств у сфері комунальних послуг. Так, внаслідок повномасштабного вторгнення було значно пошкоджено та знищено виробничі потужності енергетичного та нафтогазового сектору України, які забезпечували населення та підприємницькі структури можливістю ефективно жити та функціонувати. Розглянуто аналіз фінансової звітності АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» та підраховано можливий рівень собівартості на газ для населення України. Виявлено переваги на недоліки від можливої лібералізації цін на комунальні послуги, на що звертають увагу уряди США та ЄС, та високопоставлені чиновники МВФ. Та для створення ефективного ринку комунальних послуг на прямих ринкових засадах, було надано рекомендації Уряду України.
47
Головко, В. М., М. А. Коваленко, І. Я. Коваленко та І. Р. Галасун. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ АВТОНОМНОЇ ВІТРОУСТАНОВКИ З СИНХРОННИМ ГЕНЕРАТОРОМ МАГНІТОЕЛЕКТРИЧНОГО ТИПУ". Vidnovluvana energetika, № 4(63) (27 грудня 2020): 50–58. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).50-58.
Full textAbstract:
Одним із напрямків підвищення ефективності перетворення енергії вітру є удосконалення конструкції відомих генераторів або розробка принципово нових типів генераторів. Природа вітру носить мінливий характер, тому актуальною задачею є використання максимально можливого потенціалу вітру при електромеханічному перетворенні енергії. Жорстка залежність потужності на валу ротора вітроустановки від аеродинамічних характеристик лопаті відомі і втілені в інженерні рішення, проте узгодження отриманої потужності з потужністю електричної машини, що під’єднана до ротора, вимагає додаткових досліджень. Розроблено чисельну математичну модель для дослідження параметрів та характеристик синхронного генератора із постійними магнітами, що враховує двосторонню активну зону статора та аеродинамічні параметри ротора вітроустановки.При низьких швидкостях вітру (3-5 м/с) напруга генератора знаходиться на половинних значеннях свого максимуму, що пояснюється аеродинамічними параметрами ротора та параметрами електрогенератора. При більших значеннях швидкості вітру (6-7 м/с) мінімальне значення напруги на виході генератора становить досягає свого максимуму у 18 В та 26 В при збільшенні швидкості обертання генератора, що пояснюється зростанням ЕРС обертання, з подальшим падіння напруги до 6 В та 16 В відповідно із зростанням аеродинамічних втрат в роторі вітроустановки. Відповідні максимуми на кривих напруги відповідають максимумам вихідної активної потужності 45 Вт.При більших значеннях швидкості вітру (6-7 м/с) мінімальне значення напруги на виході генератора становить досягає свого максимуму у 18 В та 26 В при збільшенні швидкості обертання генератора, що пояснюється зростанням ЕРС обертання, з подальшим падіння напруги до 6 В та 16 В відповідно із зростанням аеродинамічних втрат в роторі вітроустановки. Відповідні максимуми на кривих напруги відповідають максимумам вихідної активної потужності 45 Вт.При більших значеннях швидкості вітру (6-7 м/с) мінімальне значення напруги на виході генератора становить досягає свого максимуму у 18 В та 26 В при збільшенні швидкості обертання генератора, що пояснюється зростанням ЕРС обертання, з подальшим падіння напруги до 6 В та 16 В відповідно із зростанням аеродинамічних втрат в роторі вітроустановки. Відповідні максимуми на кривих напруги відповідають максимумам вихідної активної потужності 45 Вт.
 Результати моделювання механічних характеристик вітрової турбіни та генератора підтверджують адекватність розробленої моделі та достовірність отриманих результатів, що дозволяє використовувати дану модель для подальших досліджень та оцінки ефективності методів та засобів підвищення ефективності перетворення енергії вітру. Бібл. 6, табл.1, рис. 8.
48
Колб, Андрій, та Ігор Морозов. "СИСТЕМИ ГРУПОВОГО ЖИВЛЕННЯ ПРИВОДІВ З ЄМНІСНИМИ НАКОПИЧУВАЧАМИ, ОБЛАДНАНІ ПАРАЛЕЛЬНИМИ АКТИВНИМИ ФІЛЬТРАМИ". Електротехнічні та інформаційні системи, № 106 (30 грудня 2024): 59–63. https://doi.org/10.32782/eis/2024-106-10.
Full textAbstract:
Мета. Метою статті є вдосконалення методів керування багатофункціональними паралельними активними фільтрами (ПАФ) для забезпечення швидкої та точної компенсації неактивних компонентів повної потужності в три- і чотирипровідних змішаних системах електроживлення, зокрема для групових систем живлення електроприводів з ємнісними накопичувачами енергії. Методи. У статті запропоновано два методи керування ПАФ: метод миттєвої потужності (p-q теорія) та метод керування в системі координат, що синхронно обертається, на основі перетворень Парка-Горєва. Проведено імітаційне моделювання для порівняння продуктивності ПАФ з використанням цих методів керування. У статті оцінено ефективність цих методів керування для компенсації неактивних складників потужності та мінімізації реактивної потужності в групових системах електропостачання. Результати. Дослідження показало, що керування ПАФ у системі координат x–y, що синхронно обертається, спрощує вибір і контроль неактивних компонентів потужності, що призводить до більш швидкої і точної компенсації. Включення струму нульової послідовності в опорні струми компенсації дозволяє ПАФ працювати як в три-, так і в чотирипровідних системах без додаткових пристроїв компенсації струму нульової послідовності. Результати моделювання продемонстрували ефективність ПАФ для компенсації реактивної потужності, гармонік (5-ї, 7-ї та 49-ї) та неактивних складників потужності в діодних випрямлячах, а також для корекції симетрії навантаження. Новизна. У дослідженні представлено вдосконалений метод керування багатофункціональними ПАФ, зокрема в системах групового електропостачання з використанням ємнісних накопичувачів енергії. Цей підхід забезпечує новий спосіб розв’язання проблеми енергозбереження та покращення якості електроенергії в системах з нелінійними та динамічними навантаженнями, зменшуючи втрати енергії та збільшуючи термін служби обладнання. Цінність. Результати дослідження пропонують практичні рішення для підвищення ефективності систем електропостачання в промислових умовах. Завдяки використанню ПАФ з ємнісним накопичувачем енергії система зменшує обмін енергією між двигунами та мережею, зменшуючи втрати в трансформаторах, перетворювачах та лініях електропередач. Впровадження цього методу покращує управління енергоспоживанням, збільшує термін служби обладнання та забезпечує відповідність стандартам якості електроенергії.
49
ШАВЬОЛКІН, О. О., та М. О. ПІДГАЙНИЙ. "ВИКОРИСТАННЯ БОЙЛЕРУ В СИСТЕМІ ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЛАСНИХ ПОТРЕБ ПРИВАТНОЇ ОСЕЛІ З ГІБРИДНОЮ ФОТОЕЛЕКТРИЧНОЮ СИСТЕМОЮ". Technologies and Engineering, № 5 (15 січня 2024): 60–75. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5371.2023.5.5.
Full textAbstract:
Мета. Підвищення ефективності гібридної фотоелектричної системи з акумулятором для потреб приватної оселі шляхом регулювання потужності електричного бойлеру для максимального використання енергії фотоелектричної батареї на споживання, розвиток принципів реалізації системи управління енергоспоживанням. 
 Методика. Планування енергоспоживання приватної оселі. Аналіз енергетичних процесів в системі забезпечення теплою водою та в електричних колах фотоелектричної системи живлення з використанням комп’ютерного моделювання для оцінювання ефективності енергоменеджменту. 
 Результати. Розроблено структуру регулятору потужності бойлеру з забезпеченням близького до синусоїди струму, що споживається, для всього діапазону регулювання. Математична модель бойлеру в системі забезпечення оселі теплою водою. Структура фотоелектричної системи з введенням блоку формування ступеню заряду акумулятору та регулятору потужності бойлеру. 
 Наукова новизна. Запропоновано формування графіку ступеню заряду акумуляторної батареї з регулюванням потужності, що споживається бойлером, за відхиленням від заданого графіку. Це сприятиме більш повному використанню енергії фотоелектричної батареї та зменшенню споживання електроенергії з мережі. Обґрунтовано можливість використання сценаріїв енергоспоживання з плануванням життєдіяльності родини протягом доби без суттєвих обмежень. Удосконалено модель бойлеру в добовому циклі функціонування з графіком споживання теплої води. Розвинуто структуру моделі енергетичних процесів в системі електроживлення оселі для добового циклу функціонування з введенням моделі бойлеру, що враховує його температурний режим.
 Практичне значення. Отримані рішення є основою для проектування фотоелектричних систем для забезпечення потреб приватних осель.
50
Попович, О. М., та І. В. Головань. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНОЇ СИСТЕМИ МАЛИХ ГЕС У МАНЕВРОВИХ РЕЖИМАХ РОБОТИ ЗАСОБАМИ КОМПЛЕКСНОГО МОДЕЛЮВАННЯ". Vidnovluvana energetika, № 3(78) (29 вересня 2024): 122–31. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2024.3(78).122-131.
Full textAbstract:
Розроблено комплексну математичну модель малої гідроелектростанції для системи імітаційного моделювання. Модель складається з імітаційних математичних моделей: гідравлічної турбіни з регульованим напрямним апаратом, її гідравлічної мережі, електромеханічної системи, моделі водосховища. Ці імітаційні моделі побудовано на основі дифере-нціальних рівнянь електричної, механічної, гідравлічної рівноваги й призначено для визначення величин струмів, швидко-стей, продуктивності усталених режимів роботи з урахуванням нелінійних властивостей параметрів рівнянь. Для підвищення адекватності комплексної моделі застосовано й верифіковано уточнену імітаційну модель асинхронної машини з деталізацією втрат для уточнення ККД і допустимої за нагрівом потужності в режимі двигуна і генератора. Втрати у сталі враховано їх еквівалентними контурами. Інформація про розраховані величини параметрів робочих режимів забезпечує визначення величини показників ефективності системи гідроелектростанції за різних умов роботи, що надає можливість формувати оптимальні режими. За результатами серії розрахунків із варіюванням статичного напору і відкриття лопатей осьового напрямного апарату досліджено закономірності зміни їх оптимального співвідношення за критерієм максимуму виробленої електричної потужності на одиницю витрат води водосховища, яке використано при формуванні маневрового режиму електростанції. За інформацією щодо величини природного стоку й характеристик турбінного агрегату визначено сталий рівень статичного напору, який забезпечує максимум виробленої електроенергії. Досліджено маневровий режим роботи електростанції з визначенням впливу зміни кількості одночасно працюючих агрегатів на величину виробленої електроенергії та зміну її потужності (показано можливість зменшення нерівномірності генерованої потужності практично в два рази і збільшення мінімальної потужності на 30 %). Порівняно зі сталим стоком маневровий режим забезпечує майже двократне збільшення вироблення електроенергії й трикратне збільшення ефективності з урахуванням диференційованої за часом доби вартості електроенергії.