Academic literature on the topic 'Підлітковий вік'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Підлітковий вік.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Підлітковий вік"
1
Конопка, В. "Формування гендерної ролі чоловіка: дитинство, підлітковий вік (на матеріалах Поділля)." Народознавчі зошити, no. 6 (132), листопад - грудень (2016): 1303–12.
Find full text
2
Бордюк, Анастасія Олександрівна. "Особливості мотивації професійного самовизначення сучасних підлітків." Актуальні проблеми психології в закладах освіти 9 (December 12, 2019): 79–85. http://dx.doi.org/10.31812/psychology.v9i0.3711.
Full textAbstract:
У статті розглянуто процеси розвитку мотивації уконтексті вікового розвитку особистості підлітків. Досліджено питанняособистісного та професійного самовизначення в підлітковому віці.Визначено роль мотивації у його структурі. Розглянуто типологіюпрофесій. Досліджено підлітковий вік як перехідний важливий період установленні мотивації до професійного самовизначення. Представленорезультати емпіричного дослідження особливостей мотивації сучаснихпідлітків до вибору професії, зокрема на основі врахування комплексуїхніх пізнавальних інтересів. Розроблено психолого-педагогічнірекомендації вчителям та батькам щодо розвитку мотивації допрофесійного самовизначення підлітків.
3
Горбачова, О. Ю., and Ю. М. Cошина. "АНАЛІЗ ТРАНСФОРМАЦІЙ У СТРУКТУРІ ЦІННІСНО-СМИСЛОВИХ НАСТАНОВЛЕНЬ ПІДЛІТКІВ." Problems of Modern Psychology, no. 2 (February 16, 2021): 162–68. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-17.
Full textAbstract:
У статті подано результати емпіричного дослідження ціннісно-смислових настановлень. Підлітковий вік визначено як один зі складних періодів в онтогенезі людини (відбуваються суттєві зміни у психологічних структурах, виникають нові психічні утворення, формується загальна спрямованість моральних орієнтирів та ціннісно-смислових настановлень). Ціннісно- смислову сферу особистості підлітка представлено як надважливе утворення, яке впливає на поведінку в конкретних життєвих обставинах, що визначає загальну спрямованість особистості, а у кризовий підлітковий період зазнає значних трансформацій. Подано визначення ціннісно-смислових настановлень підлітків як психічне утворення, що є компонентом ціннісно-смислової сфери особистості, виражаються в передготовності до дії та самовираженні й ґрунтуються на системі цінностей, ціннісних орієнтацій та особистісних смислах підлітка. У статті виділено структуру компонентів ціннісно-смислової сфери (когнітивний, емотивний, конативний складники) та уточнено змістові характеристики компонентів ціннісно-смислових настановлень підлітків. Визначено, що свідоме, активне сприйняття та прояв інтеріоризованих цінностей та ціннісних орієнтацій можливі завдяки механізму інтерналізації. Зафіксовано, що психологічні особливості параметру «цінності-знання» полягають у відображенні актуальних потреб підліткового віку у спілкуванні, емансипації. Виявлено психологічні особливості параметру «цінності-смисли», які є відображенням вікових змін в особистості підлітка та пов’язані з розвитком самоаналізу та рефлексії, становленням ідентичності. Встановлено, що параметр «цінності-стимули» характеризується типовими потребами підлітків у встановленні соціальних контактів, самостійності, а також прагненням переживання гострих відчуттів та насолоди. Проведено порівняння результатів емпіричного дослідження за кожним з параметрів окремо у групах хлопців та дівчат-підлітків. Здійснено розподіл емпіричних даних за рівнями сформованості ціннісно-смислових настановлень – творчим та репродуктивним.
4
Чайковський, Ростислав. "ВПЛИВ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ НА РОЗВИТОК ХАРАКТЕРУ ПІДЛІТКА." Young Scientist, no. 12 (88) (December 30, 2020): 302–5. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-59.
Full textAbstract:
У статті викладено результати теоретичного аналізу впливу сімейного виховання на таку властивість особистості підлітка як характер. Визначено, що саме сім’я є основою для формування та розвитку основних рис характеру дитини. Досліджено, що підлітковий вік є сензитивним та вирішальним для становлення особистості, і саме у підлітковому віці відбувається загострення рис характеру – акцентуація. Узагальнено психолого-педагогічні дослідження щодо впливу типу сімейного виховання та сімейного середовища. Виявлено, що характер формується під впливом зовнішнього середовища, соціуму, виховання. Висвітлено основні несприятливі умови біологічного та соціального походження, що можуть сприяти формуванню патологічних варіантів характеру. Названо групи чинників, які сприяють розвитку патохарактерологічних особливостей. Розглянуто вплив неправильного сімейного виховання на появу вкрай несприятливих наслідків в характері дитини.
5
Бурка, Наталія. "ОБҐРУНТУВАННЯ МЕЖ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ ДЛЯ ЛІНГВО-КОГНІТИВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ." Актуальні питання іноземної філології, no. 13 (June 22, 2021): 39–45. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-7.
Full textAbstract:
У статті з погляду лінгво-когнітивних міждисциплінарних наукових пошуків на основі класичних надбань психології запропоновано новий підхід до розв’язання проблеми обґрунтування раціональних меж підліткового віку людини, що має забезпечити адекватне використання результатів лінгвістичних досліджень у суміжних із нею галузях знання. На підставі аналізу суперечливої взаємодії наслідків, що характеризують особливості онтогенезу та філогенезу підлітка як об’єкта лінгво-когнітивного розгляду сформульовано визначення особливостей його психологічного навантаження у взаємодії з макро- та мікросоціальним оточенням. Окреслено одночасну супервентну дію багатьох причин формування загальної поведінки підлітка на результати його комунікативної соціалізації та показано, що чинники, комплекси яких визначають характер саморозвитку його комунікативної практики, мають різну природу й вирізняються інтенсивністю їх дії на специфіку мовленнєвої поведінки. Шляхом системного зіставного аналізу змістового насичення концептуальних основ наукових праць Р. А. Абдурахманова, Б. Г. Ананьєва, Л. І. Божович, Л. Вовканич, С Крася, В. В. Давидової, І. В. Дубровіної, Е. Ериксона, І. С. Кона, В. Ф. Моргуна, Д. П. Сидоренка, М. М. Смирнягіної, Н. Ю. Ткачової й інших щодо питань установлення причин і меж підліткового віку людини, з’ясовано ступінь варіювання цих меж у психології. На цій підставі сформовано графічний образ площини альтернатив визначень меж підліткового віку людини в наукових працях із психології, за допомогою якого встановлено, що, по-перше, у лінгво-когнітивних дослідженнях доцільно визначати підлітковий вік людини межами від 8-ми років до 19 включно з подальшим його диференціюванням на початковий період (8–9–10–11 років), середній (12–13–14–15 років) і завершальний (16–17–18–19 років).
6
Михайлишин, Уляна, and Валентина Ільїна. "Вплив акцентуацій характеру на агресивну поведінку підлітків." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 2(55) (2021): 83–100. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-83-100.
Full textAbstract:
У статті розглянуто психологічні особливості впливу акцентуацій характеру на агресивну поведінку підлітків. Представлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження впливу акцентуацій характеру на агресивну поведінку підлітків з подальшою статистичною обробкою даних. Методи: при дослідженні використано методи математичної статистики (кореляційний аналіз за Пірсоном) та наступні психодіагностичні методики: методика на визначення акцентуацій характеру (Г. Шмішек), ПДО, методика на визначення агресивності (Л.Г. Почебут), методика «Агресивна поведінка» (Є.П. Ільїн, П.А. Ковальов). Результати. У результаті теоретико-методологічного дослідження акцентуацій характеру та агресивної поведінки підлітків з’ясовано, що акцентуації характеру визначаються як крайні варіанти норми, при яких окремі риси характеру надмірно виражені. Підлітковий вік є періодом становлення характеру, у цей час формується більшість характерологічних типів. Саме у цьому віці різні типологічні варіанти норми («акцентуації характеру») виступають найбільш яскраво, тому що риси характеру ще не згладжені й не скомпенсовані життєвим досвідом. Зазначено, що акцентуації характеру можуть впливати на агресивну поведінку у підлітковому віці. Встановлено, що єдиного загальноприйнятого значення терміну «агресія» немає, але в найзагальнішому вигляді його можна визначити, як нанесення будь-якої шкоди, психологічної або фізичної, іншому об’єкту або предмету. Таким чином, у період становлення характеру, що відбувається в підлітковому віці, його типологічні особливості, які були ще згладжені і завуальовані життєвим досвідом, виявляються настільки яскраво, що іноді нагадують психопатії, тобто патологічні аномалії характеру та можуть спричиняти прояву агресивності. Подано методики емпіричного дослідження акцентуацій характеру та агресивної поведінки підлітків. У результаті емпіричного дослідження та кореляційного аналізу зʼясовано вплив акцентуцій характеру на агресивну поведінку у підлітковому віці, а саме, для осіб з гіпертимним, дистимічним, психостенічним, шизоїдним та конформним типом акцентуацій характеру не властиві прояви агресивності та ворожості. Для даних осіб не характерні спалахи гніву, фізичної, вербальної агресії. Особи, у яких спостерігаються емотивний, застрягаючий, екзальтований, демонстративний, неврівноважений, астено-невротичний, епілептоїдний, істероїдний та нестійкий типи акцентуацій характеру, схильні до проявів ворожості та агресивності, зокрема до спалахів гніву, фізичної та вербальної агресії. Висновки: у результаті кореляційного аналізу встановлено, що між акцентуаціями характеру та агресивною поведінкою існує взаємозв’язок. Ключові слова: акцентуації, агресивність, поведінка, характер, підлітковий вік.
7
БОНДАР, Максим. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ КОПІНГСТРАТЕГІЙ ПОВЕДІНКИ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ПІДЛІТКІВ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 1 (54) (May 19, 2022): 5–11. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.1.
Full textAbstract:
У статті розкрито психологічний зміст феномену копінг стратегій поведінки, зокрема його представлено як механізм подолання складних життєвих ситуацій, загальний динамічний процес психіки, який функціонує задля оптимізації емоційного стану особистості. Наголошено на тому, що ці стратегії можуть бути адаптивними (позитивними), ефективними та дезадаптивними (негативними), дисфункціальними. Визначено, що найбільш сприятливим та сензитивним періодом розвитку життєстійкості є підлітковий вік. Підкреслено нагальну необхідність у розвитку життєстійкості особистості підлітка задля ефективного вміння не лише долати труднощі, а і можливості перспективно реалізовувати власний потенціал, здобуття автономності у власній життєдіяльності. Метою статті є психологічний аналіз ролі життєстійкості у розвитку адаптивних копінг стратегій, а саме виявлення взаємозв’язку між рівнем життєстійкості та проявом копінг стратегій. Висновки. У статті представлено результати проведеного емпіричного дослідження, яке надало можливість виявити психологічні особливості прояву копінг стратегій поведінки підлітків, а саме визначити залежність їх прояву від рівня життєстійкості. Зокрема, підтверджено, що високий рівень життєстійкості сприяє розвитку адаптивних копінг стратегій поведінки, уміння знаходити сприятливі шляхи вирішення ситуації, спроможності здійснювати ефективну саморегуляцію. В той час як низький рівень життєстійкості перешкоджає його розвитку, формує дезадаптивні копіг стратегії, обумовлюючи відчуття пригніченості та безнадійності.
8
Михайлишин, Уляна, and Ольга Щур. "Вплив темпераменту на міжособистісні стосунки підлітків." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)T3 (2020): 164–79. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-164-179.
Full textAbstract:
У статті розглянуто психологічні особливості впливу темпераменту на міжособистісні стосунки підлітків. Представлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження впливу темпераменту на особистісні стосунки з подальшою статистичною обробкою даних. Методи:при дослідженні використані методи математичноі статистики (кореляційний аналіз за Пірсоном) та наступні психодіагностичні методики: методика на визначення типу темпераменту Г. Айзенка; методика «Формула темпераменту А. Белова»; методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі; соціометрія. Результати. У результаті теоретичного аналізу проблеми дослідження впливу темпераменту на міжособистісні стосунки підлітків у науковій літературі визначено, що властивості темпераменту у підлітковому віці можуть впливати на характер міжособистісних стосунків. Стосунки і відносини з іншими людьми важливі і актуальні для людини будь-якого віку. Проте їх значимість посилюється саме в підлітковому віці. Підлітковий період є сензитивним до розширення та збагачення стосунків з ровесниками. Подано методики емпіричного дослідження темпераменту та міжособистісних стосунків. У результаті емпіричного дослідження та кореляційного аналізу встановлено, що існує взаємозв’язок між темпераментом та міжособистісними стосунками підлітків. У результаті кореляційного аналізу визначено, що для осіб із типом темпераменту сангвініка властивими є доброзичливий тип взаємовідносин, соціометричний статус «лідер» та «з частим вибором», та менше виражені підозрілий, залежний типи міжособистісних стосунків. Для осіб із типом темпераменту холерика властивими є авторитарний, егоїстичний, агресивний, підпорядковуючий типи взаємовідносин, соціометричний статус «лідер». У меншій мірі проявляються підозрілий, залежний, доброзичливий та альтруїстичний типи взаємовідносин. Для осіб із типом темпераменту флегматика та меланхоліка властивими є підозрілий, залежний та альтруїстичний типи взаємовідносин, соціометричний статус «ізольований» та «зневажений». У меншій мірі проявляються авторитарний, егоїстичний, агресивний та підпорядковуючий типи міжособистісних стосунків. На підставі отриманих даних зроблено висновок про необхідність подальших досліджень, спрямованих на пошук впливу різних детермінант на міжособистісні стосунки підлітків з метою глибшого аналізу порушеної проблематики. Висновки. У результаті кореляційного аналізу встановлено, що темперамент може бути пов’язаний із міжособистісними стосунками підлітків. Ключові слова: темперамент,відносини, стосунки, підлітковий вік, психобіологічна властивість, поведінка.
9
Долинний, Сергій. "Конфліктогенність поведінки підлітків у сучасному кіберпросторі." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 1(54) (2021): 64–73. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-64-73.
Full textAbstract:
У статті зазначено, що процес навчання і виховання, як і будь-який процес, зумовлений розвитком особистості і міжособистісних взаємин та неможливий без суперечностей і конфліктів. Сучасна молодь інтегрована у світовий цифровий простір і відповідно зазнає різних загроз і негативних впливів, пов’язаних з розвитком кіберпростору. Конфронтація із учнями підліткового віку, умови життя яких сьогодні не можна назвати сприятливими, є звичайною складовою шкільної реальності. Природно, що в процесі цієї взаємодії постійно виникають труднощі, проблеми і суперечності. В аспекті цього визначено методики вимірювання проявів внутрішньої конфліктності, представлено і апробовано відповідний комплекс методів психодіагностики. Аналіз проблеми дозволяє стверджувати, що характер перебігу конфлікту в межах кібепростору визначають суперечності між суб’єктами взаємодії, які виражають інтенсивність наростання конфлікту. Будь-який конфлікт проявляється (імпліцитно чи експліцитно) на трьох рівнях: когнітивному, регулятивному та комунікативному. Емпірично визначено, що існує зв'язок між типом акцентуації і стратегією поведінки підлітка в конфліктній ситуації (внутрішня конфліктність) а саме: така акцентуація, як гіпертимність пов'язана з суперництвом, екзальтованість пов'язана зі стратегією поведінки «компроміс», циклотимність пов'язана з униканням і пристосуванням, підтвердилася. Отож в основі підвищеної внутрішньої конфліктності підлітка є деструктивна акцентуйованість у його характері та поведінці. Конфліктогенність як індивідуально-особистісна риса характеру визначається як соціально-психологічний та психолого-педагогічний феномен, якому притаманні такі ознаки: наявність суперечностей між інтересами, цінностями, цілями, поглядами, мотивами опонентів; протидія суб’єктів конфлікту тощо. У висновках зазначено, що кіберпростір, з одного боку, призводить до розширення контактів, можливостей обміну соціокультурними цінностями, породження і реалізації нових форм символічного досвіду, розвитку процесів уяви, інтенсифікації вивчення іноземних мов і ряду інших позитивних ефектів, з іншого боку, нажаль, він може привести до «залежності», сприяючи звуженню інтересів, відходу від реальності, захопленістю комп'ютерними іграми, соціальної ізоляції, ослабленням емоційних реакцій. Ключові слова: конфліктогенність поведінки, підлітковий вік, кіберпростір, внутрішньоособистісний конфлікт, психологічний комфорт.
10
Мамчур, Ірина. "Психологічні особливості входження підлітків до соціальних референтних груп." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 2(55) (2021): 101–12. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-101-112.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано й систематизовано основні теоретичні положення соціально-психологічних особливостей виникнення і функціонування референтних груп. Особливу увагу приділено основним мотиваційним компонентам, що лежать в основі пріоритетних виборів реальних і нереальних соціальних референтних груп у підлітковому віці. Визначено основні методики дослідження особливостей референтних груп в учнів підліткового віку. У статті робиться акцент на емпіричній складовій дослідження мотивів вибору участі підлітків у референтних групах, визначено шкалу соціальної бажаності учнів серед однолітків. Важливою складовою статті є визначення основних детермінант вступу підлітків до асоціальних референтних груп. Встановлено, що 44% досліджуваних підлітків перебувають у складі асоціальних груп. У статті робиться акцент на тому, що референтна група безперервно впливає на особистість, допомагає з ціннісним спрямуванням, визначенням життєвих цілей і шляхів їх досягнення. Підліток може почати гарно вчитись, шукати нові захоплення, планувати успішне майбутнє завдяки тому, що обрав групу, члени якої мають такі цілі, або вже досягли їх. Разом з тим, референтна група може впливати і негативно: підліток може втратити інтерес до навчання, намагаючись відповідати ціннісним стандартам тієї групи, яку вважатиме для себе соціально важливою. Визначено, що важливим напрямом роботи практичного психолога закладу освіти є психопрофілактика вступу підлітків до асоціальних груп. Ключові слова: референтна група,первинна референтна група, вторинна референтна група, асоціальна референтна група, підлітковий вік, шкала соціальної бажаності, соціальне спрямування індивіда.
Dissertations / Theses on the topic "Підлітковий вік"
1
Сухоручко, О. І. "Характеристика соціального компоненту здорового способу життя старших підлітків з ослабленим здоров’ям." Thesis, КНТУ, 2010. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6069.
Full text
2
Язловецький, В. С. "Самоконтроль як засіб формування у підлітків навичок здорового способу життя." Thesis, КНТУ, 2014. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6651.
Full textAbstract:
В статті висвітлюються підходи до формування у підлітків навичок здорового способу життя. Розкрито роль проблеми самопізнання, саморозуміння, самореалізації. Показано вплив самоконтролю, самооцінки на формування навичок здорового способу життя у підлітків. Визначені підходи, які допомагають сформувати у підлітків відповідальне ставлення до власного здоров’я.
3
Цюприк, Андрій Ярославович. "Взаємозв'язок рівня тривожності із захисними механізмами у підлітковому віці." Thesis, Актуальні проблеми практичної психології : збірник статей IV Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, 2017. http://hdl.handle.net/123456789/4385.
Full text
4
Осадча, С. В. "Теоретико-методичні засади вивчення волі." Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29297.
Full text
5
Антоненко, Н. В. "Розвиток креативності молодших підлітків на уроках математики шляхом реалізації нестандартних підходів у ході викладання предмету." Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20335.
Full text
6
Сінельніков, С. О. "Ціннісні орієнтації сучасної молоді." Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67751.
Full textAbstract:
Підлітковий і юнацький вік - час інтенсивного формування світогляду, системи
оціночних суджень, моральної сфери людини, його переконань і ідеалів. Головний
зміст підліткового віку становить його перехід від дитинства до дорослості.
7
Заремба, І. А. "Значення превентивного лікування в підлітковому віці хворих з обтяженою спадковістю по виразковій хворобі." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/60114.
Full text
8
Ащеулова, Т. В. "Прояви агресії в підлітковому віці." Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67107.
Full textAbstract:
Підлітковий вік – це етап в розвитку людини, коли вона перебуває
між дитинством та дорослістю. Часто цей суперечливий і складний
період в житті людини може супроводжуватися тривожністю,
відчуттям безпорадності та агресією. Якщо говорити про агресію, то
переживання подібного психічного стану може відбуватися з різних
причин.
9
Шмирко, Микола Юрійович, and Mykola Shmirko. "Інтернет-залежність підлітків в умовах війни." Thesis, Національний авіаційний університет, 2022. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54843.
Full textAbstract:
Сучасні умови життя характеризуються постійно зростаючою кількістю та силою змін. Серед найбільш значимих для життя проявів сучасності є Інтернет. Недоступна раніше інформація зараз вважається як невід'ємна частина освіти, роботи та відпочинку, а сучасна інформація в разі використання в минулому могла призвести до катастрофічних наслідків в планетарному масштабі.Modern living conditions are characterized by an ever-increasing number and strength of change. Among the most important manifestations of modernity is the Internet. Previously unavailable information is now considered an integral part of education, work and leisure, and current information, if used in the past, could have catastrophic consequences on a global scale.
10
Калиниченко, І. О., and О. В. Савчук. "Оцінка рівня спеціально організованої рухової активності дітей 14-17 років." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48618.
Full textAbstract:
Рухова активність дітей є невід’ємною складовою формування здорової та соціально активної особистості, запорукою створення здорового репродуктивного потенціалу нації. Підлітковий вік, за даними ВОЗ, визнаний критичним етапом для розвитку багатьох хронічних хвороб. Численними науковими дослідженнями доведено, що прогресуюче зниження рівня здоров’я школярів передусім повʼязане із проблемою дефіциту рухової активності.
Books on the topic "Підлітковий вік"
1
Лобанова, Алла Степанівна, and Людмила Володимирівна Калашнікова. Робота з підлітками-девіантами: соціологічний та психологічний аспекти : підручник для студентів вищих навчальних закладів. Каравела, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1412.
Full textAbstract:
Підручник містить відомості щодо специфіки реалізації роботи з підлітками-девіантами, поведінка яких відхиляється від загальновизнаних соціальних норм. У межах соціолого-психологічного підходу до вивчення девіантної поведінки, здійснюється диференційоване вивчення підліткових девіацій, визначаються причинно-наслідкові зв’язки між різними формами їх прояву, формуються теоретичні знання й практичні уміння соціально-психологічної допомоги підліткам-девіантам та їх соціальному оточенню. Книга стане у нагоді студентам, які вивчають соціальну роботу, девіантологію, психологію, соціологію, превентивну педагогіку, шкільним психологам, педагогам, соціальним працівникам, працівникам правоохоронних органів тощо.
Reports on the topic "Підлітковий вік"
1
Хараджян, Наталя Анатоліївна, and Олена Андріївна Ткаченко. Використання принципів STEM-освіти у процесі розвитку інтелектуальних умінь підлітків. ФОП Цьома С. П., 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2854.
Full textAbstract:
Підлітковий вік характеризується значними змінами як у фізіологічному так і у психологічному розвитку. Оволодіння складними інтелектуальними операціями, збагачення понятійного апарату роблять розумову діяльність підлітків більш стійкою і ефективною, наближеною у цьому відношенні до діяльності дорослого. В сучасних умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій, загальної автоматизації та роботизації підліткам сьогодення необхідні знання, що знаходяться на стику певних наукових галузей. Такий підхід можна реалізувати застосовуючи принципи STEM-освіти за допомогою робототехніки.