To see the other types of publications on this topic, follow the link: Підлітковий вік.
Journal articles on the topic 'Підлітковий вік'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 35 journal articles for your research on the topic 'Підлітковий вік.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Конопка, В. "Формування гендерної ролі чоловіка: дитинство, підлітковий вік (на матеріалах Поділля)." Народознавчі зошити, no. 6 (132), листопад - грудень (2016): 1303–12.
Find full text
2
Бордюк, Анастасія Олександрівна. "Особливості мотивації професійного самовизначення сучасних підлітків." Актуальні проблеми психології в закладах освіти 9 (December 12, 2019): 79–85. http://dx.doi.org/10.31812/psychology.v9i0.3711.
Full textAbstract:
У статті розглянуто процеси розвитку мотивації уконтексті вікового розвитку особистості підлітків. Досліджено питанняособистісного та професійного самовизначення в підлітковому віці.Визначено роль мотивації у його структурі. Розглянуто типологіюпрофесій. Досліджено підлітковий вік як перехідний важливий період установленні мотивації до професійного самовизначення. Представленорезультати емпіричного дослідження особливостей мотивації сучаснихпідлітків до вибору професії, зокрема на основі врахування комплексуїхніх пізнавальних інтересів. Розроблено психолого-педагогічнірекомендації вчителям та батькам щодо розвитку мотивації допрофесійного самовизначення підлітків.
3
Горбачова, О. Ю., and Ю. М. Cошина. "АНАЛІЗ ТРАНСФОРМАЦІЙ У СТРУКТУРІ ЦІННІСНО-СМИСЛОВИХ НАСТАНОВЛЕНЬ ПІДЛІТКІВ." Problems of Modern Psychology, no. 2 (February 16, 2021): 162–68. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-17.
Full textAbstract:
У статті подано результати емпіричного дослідження ціннісно-смислових настановлень. Підлітковий вік визначено як один зі складних періодів в онтогенезі людини (відбуваються суттєві зміни у психологічних структурах, виникають нові психічні утворення, формується загальна спрямованість моральних орієнтирів та ціннісно-смислових настановлень). Ціннісно- смислову сферу особистості підлітка представлено як надважливе утворення, яке впливає на поведінку в конкретних життєвих обставинах, що визначає загальну спрямованість особистості, а у кризовий підлітковий період зазнає значних трансформацій. Подано визначення ціннісно-смислових настановлень підлітків як психічне утворення, що є компонентом ціннісно-смислової сфери особистості, виражаються в передготовності до дії та самовираженні й ґрунтуються на системі цінностей, ціннісних орієнтацій та особистісних смислах підлітка. У статті виділено структуру компонентів ціннісно-смислової сфери (когнітивний, емотивний, конативний складники) та уточнено змістові характеристики компонентів ціннісно-смислових настановлень підлітків. Визначено, що свідоме, активне сприйняття та прояв інтеріоризованих цінностей та ціннісних орієнтацій можливі завдяки механізму інтерналізації. Зафіксовано, що психологічні особливості параметру «цінності-знання» полягають у відображенні актуальних потреб підліткового віку у спілкуванні, емансипації. Виявлено психологічні особливості параметру «цінності-смисли», які є відображенням вікових змін в особистості підлітка та пов’язані з розвитком самоаналізу та рефлексії, становленням ідентичності. Встановлено, що параметр «цінності-стимули» характеризується типовими потребами підлітків у встановленні соціальних контактів, самостійності, а також прагненням переживання гострих відчуттів та насолоди. Проведено порівняння результатів емпіричного дослідження за кожним з параметрів окремо у групах хлопців та дівчат-підлітків. Здійснено розподіл емпіричних даних за рівнями сформованості ціннісно-смислових настановлень – творчим та репродуктивним.
4
Чайковський, Ростислав. "ВПЛИВ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ НА РОЗВИТОК ХАРАКТЕРУ ПІДЛІТКА." Young Scientist, no. 12 (88) (December 30, 2020): 302–5. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-59.
Full textAbstract:
У статті викладено результати теоретичного аналізу впливу сімейного виховання на таку властивість особистості підлітка як характер. Визначено, що саме сім’я є основою для формування та розвитку основних рис характеру дитини. Досліджено, що підлітковий вік є сензитивним та вирішальним для становлення особистості, і саме у підлітковому віці відбувається загострення рис характеру – акцентуація. Узагальнено психолого-педагогічні дослідження щодо впливу типу сімейного виховання та сімейного середовища. Виявлено, що характер формується під впливом зовнішнього середовища, соціуму, виховання. Висвітлено основні несприятливі умови біологічного та соціального походження, що можуть сприяти формуванню патологічних варіантів характеру. Названо групи чинників, які сприяють розвитку патохарактерологічних особливостей. Розглянуто вплив неправильного сімейного виховання на появу вкрай несприятливих наслідків в характері дитини.
5
Бурка, Наталія. "ОБҐРУНТУВАННЯ МЕЖ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ ДЛЯ ЛІНГВО-КОГНІТИВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ." Актуальні питання іноземної філології, no. 13 (June 22, 2021): 39–45. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-7.
Full textAbstract:
У статті з погляду лінгво-когнітивних міждисциплінарних наукових пошуків на основі класичних надбань психології запропоновано новий підхід до розв’язання проблеми обґрунтування раціональних меж підліткового віку людини, що має забезпечити адекватне використання результатів лінгвістичних досліджень у суміжних із нею галузях знання. На підставі аналізу суперечливої взаємодії наслідків, що характеризують особливості онтогенезу та філогенезу підлітка як об’єкта лінгво-когнітивного розгляду сформульовано визначення особливостей його психологічного навантаження у взаємодії з макро- та мікросоціальним оточенням. Окреслено одночасну супервентну дію багатьох причин формування загальної поведінки підлітка на результати його комунікативної соціалізації та показано, що чинники, комплекси яких визначають характер саморозвитку його комунікативної практики, мають різну природу й вирізняються інтенсивністю їх дії на специфіку мовленнєвої поведінки. Шляхом системного зіставного аналізу змістового насичення концептуальних основ наукових праць Р. А. Абдурахманова, Б. Г. Ананьєва, Л. І. Божович, Л. Вовканич, С Крася, В. В. Давидової, І. В. Дубровіної, Е. Ериксона, І. С. Кона, В. Ф. Моргуна, Д. П. Сидоренка, М. М. Смирнягіної, Н. Ю. Ткачової й інших щодо питань установлення причин і меж підліткового віку людини, з’ясовано ступінь варіювання цих меж у психології. На цій підставі сформовано графічний образ площини альтернатив визначень меж підліткового віку людини в наукових працях із психології, за допомогою якого встановлено, що, по-перше, у лінгво-когнітивних дослідженнях доцільно визначати підлітковий вік людини межами від 8-ми років до 19 включно з подальшим його диференціюванням на початковий період (8–9–10–11 років), середній (12–13–14–15 років) і завершальний (16–17–18–19 років).
6
Михайлишин, Уляна, and Валентина Ільїна. "Вплив акцентуацій характеру на агресивну поведінку підлітків." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 2(55) (2021): 83–100. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-83-100.
Full textAbstract:
У статті розглянуто психологічні особливості впливу акцентуацій характеру на агресивну поведінку підлітків. Представлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження впливу акцентуацій характеру на агресивну поведінку підлітків з подальшою статистичною обробкою даних. Методи: при дослідженні використано методи математичної статистики (кореляційний аналіз за Пірсоном) та наступні психодіагностичні методики: методика на визначення акцентуацій характеру (Г. Шмішек), ПДО, методика на визначення агресивності (Л.Г. Почебут), методика «Агресивна поведінка» (Є.П. Ільїн, П.А. Ковальов). Результати. У результаті теоретико-методологічного дослідження акцентуацій характеру та агресивної поведінки підлітків з’ясовано, що акцентуації характеру визначаються як крайні варіанти норми, при яких окремі риси характеру надмірно виражені. Підлітковий вік є періодом становлення характеру, у цей час формується більшість характерологічних типів. Саме у цьому віці різні типологічні варіанти норми («акцентуації характеру») виступають найбільш яскраво, тому що риси характеру ще не згладжені й не скомпенсовані життєвим досвідом. Зазначено, що акцентуації характеру можуть впливати на агресивну поведінку у підлітковому віці. Встановлено, що єдиного загальноприйнятого значення терміну «агресія» немає, але в найзагальнішому вигляді його можна визначити, як нанесення будь-якої шкоди, психологічної або фізичної, іншому об’єкту або предмету. Таким чином, у період становлення характеру, що відбувається в підлітковому віці, його типологічні особливості, які були ще згладжені і завуальовані життєвим досвідом, виявляються настільки яскраво, що іноді нагадують психопатії, тобто патологічні аномалії характеру та можуть спричиняти прояву агресивності. Подано методики емпіричного дослідження акцентуацій характеру та агресивної поведінки підлітків. У результаті емпіричного дослідження та кореляційного аналізу зʼясовано вплив акцентуцій характеру на агресивну поведінку у підлітковому віці, а саме, для осіб з гіпертимним, дистимічним, психостенічним, шизоїдним та конформним типом акцентуацій характеру не властиві прояви агресивності та ворожості. Для даних осіб не характерні спалахи гніву, фізичної, вербальної агресії. Особи, у яких спостерігаються емотивний, застрягаючий, екзальтований, демонстративний, неврівноважений, астено-невротичний, епілептоїдний, істероїдний та нестійкий типи акцентуацій характеру, схильні до проявів ворожості та агресивності, зокрема до спалахів гніву, фізичної та вербальної агресії. Висновки: у результаті кореляційного аналізу встановлено, що між акцентуаціями характеру та агресивною поведінкою існує взаємозв’язок. Ключові слова: акцентуації, агресивність, поведінка, характер, підлітковий вік.
7
БОНДАР, Максим. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ КОПІНГСТРАТЕГІЙ ПОВЕДІНКИ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ПІДЛІТКІВ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 1 (54) (May 19, 2022): 5–11. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.1.
Full textAbstract:
У статті розкрито психологічний зміст феномену копінг стратегій поведінки, зокрема його представлено як механізм подолання складних життєвих ситуацій, загальний динамічний процес психіки, який функціонує задля оптимізації емоційного стану особистості. Наголошено на тому, що ці стратегії можуть бути адаптивними (позитивними), ефективними та дезадаптивними (негативними), дисфункціальними. Визначено, що найбільш сприятливим та сензитивним періодом розвитку життєстійкості є підлітковий вік. Підкреслено нагальну необхідність у розвитку життєстійкості особистості підлітка задля ефективного вміння не лише долати труднощі, а і можливості перспективно реалізовувати власний потенціал, здобуття автономності у власній життєдіяльності. Метою статті є психологічний аналіз ролі життєстійкості у розвитку адаптивних копінг стратегій, а саме виявлення взаємозв’язку між рівнем життєстійкості та проявом копінг стратегій. Висновки. У статті представлено результати проведеного емпіричного дослідження, яке надало можливість виявити психологічні особливості прояву копінг стратегій поведінки підлітків, а саме визначити залежність їх прояву від рівня життєстійкості. Зокрема, підтверджено, що високий рівень життєстійкості сприяє розвитку адаптивних копінг стратегій поведінки, уміння знаходити сприятливі шляхи вирішення ситуації, спроможності здійснювати ефективну саморегуляцію. В той час як низький рівень життєстійкості перешкоджає його розвитку, формує дезадаптивні копіг стратегії, обумовлюючи відчуття пригніченості та безнадійності.
8
Михайлишин, Уляна, and Ольга Щур. "Вплив темпераменту на міжособистісні стосунки підлітків." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)T3 (2020): 164–79. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-164-179.
Full textAbstract:
У статті розглянуто психологічні особливості впливу темпераменту на міжособистісні стосунки підлітків. Представлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження впливу темпераменту на особистісні стосунки з подальшою статистичною обробкою даних. Методи:при дослідженні використані методи математичноі статистики (кореляційний аналіз за Пірсоном) та наступні психодіагностичні методики: методика на визначення типу темпераменту Г. Айзенка; методика «Формула темпераменту А. Белова»; методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі; соціометрія. Результати. У результаті теоретичного аналізу проблеми дослідження впливу темпераменту на міжособистісні стосунки підлітків у науковій літературі визначено, що властивості темпераменту у підлітковому віці можуть впливати на характер міжособистісних стосунків. Стосунки і відносини з іншими людьми важливі і актуальні для людини будь-якого віку. Проте їх значимість посилюється саме в підлітковому віці. Підлітковий період є сензитивним до розширення та збагачення стосунків з ровесниками. Подано методики емпіричного дослідження темпераменту та міжособистісних стосунків. У результаті емпіричного дослідження та кореляційного аналізу встановлено, що існує взаємозв’язок між темпераментом та міжособистісними стосунками підлітків. У результаті кореляційного аналізу визначено, що для осіб із типом темпераменту сангвініка властивими є доброзичливий тип взаємовідносин, соціометричний статус «лідер» та «з частим вибором», та менше виражені підозрілий, залежний типи міжособистісних стосунків. Для осіб із типом темпераменту холерика властивими є авторитарний, егоїстичний, агресивний, підпорядковуючий типи взаємовідносин, соціометричний статус «лідер». У меншій мірі проявляються підозрілий, залежний, доброзичливий та альтруїстичний типи взаємовідносин. Для осіб із типом темпераменту флегматика та меланхоліка властивими є підозрілий, залежний та альтруїстичний типи взаємовідносин, соціометричний статус «ізольований» та «зневажений». У меншій мірі проявляються авторитарний, егоїстичний, агресивний та підпорядковуючий типи міжособистісних стосунків. На підставі отриманих даних зроблено висновок про необхідність подальших досліджень, спрямованих на пошук впливу різних детермінант на міжособистісні стосунки підлітків з метою глибшого аналізу порушеної проблематики. Висновки. У результаті кореляційного аналізу встановлено, що темперамент може бути пов’язаний із міжособистісними стосунками підлітків. Ключові слова: темперамент,відносини, стосунки, підлітковий вік, психобіологічна властивість, поведінка.
9
Долинний, Сергій. "Конфліктогенність поведінки підлітків у сучасному кіберпросторі." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 1(54) (2021): 64–73. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-64-73.
Full textAbstract:
У статті зазначено, що процес навчання і виховання, як і будь-який процес, зумовлений розвитком особистості і міжособистісних взаємин та неможливий без суперечностей і конфліктів. Сучасна молодь інтегрована у світовий цифровий простір і відповідно зазнає різних загроз і негативних впливів, пов’язаних з розвитком кіберпростору. Конфронтація із учнями підліткового віку, умови життя яких сьогодні не можна назвати сприятливими, є звичайною складовою шкільної реальності. Природно, що в процесі цієї взаємодії постійно виникають труднощі, проблеми і суперечності. В аспекті цього визначено методики вимірювання проявів внутрішньої конфліктності, представлено і апробовано відповідний комплекс методів психодіагностики. Аналіз проблеми дозволяє стверджувати, що характер перебігу конфлікту в межах кібепростору визначають суперечності між суб’єктами взаємодії, які виражають інтенсивність наростання конфлікту. Будь-який конфлікт проявляється (імпліцитно чи експліцитно) на трьох рівнях: когнітивному, регулятивному та комунікативному. Емпірично визначено, що існує зв'язок між типом акцентуації і стратегією поведінки підлітка в конфліктній ситуації (внутрішня конфліктність) а саме: така акцентуація, як гіпертимність пов'язана з суперництвом, екзальтованість пов'язана зі стратегією поведінки «компроміс», циклотимність пов'язана з униканням і пристосуванням, підтвердилася. Отож в основі підвищеної внутрішньої конфліктності підлітка є деструктивна акцентуйованість у його характері та поведінці. Конфліктогенність як індивідуально-особистісна риса характеру визначається як соціально-психологічний та психолого-педагогічний феномен, якому притаманні такі ознаки: наявність суперечностей між інтересами, цінностями, цілями, поглядами, мотивами опонентів; протидія суб’єктів конфлікту тощо. У висновках зазначено, що кіберпростір, з одного боку, призводить до розширення контактів, можливостей обміну соціокультурними цінностями, породження і реалізації нових форм символічного досвіду, розвитку процесів уяви, інтенсифікації вивчення іноземних мов і ряду інших позитивних ефектів, з іншого боку, нажаль, він може привести до «залежності», сприяючи звуженню інтересів, відходу від реальності, захопленістю комп'ютерними іграми, соціальної ізоляції, ослабленням емоційних реакцій. Ключові слова: конфліктогенність поведінки, підлітковий вік, кіберпростір, внутрішньоособистісний конфлікт, психологічний комфорт.
10
Мамчур, Ірина. "Психологічні особливості входження підлітків до соціальних референтних груп." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 2(55) (2021): 101–12. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-101-112.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано й систематизовано основні теоретичні положення соціально-психологічних особливостей виникнення і функціонування референтних груп. Особливу увагу приділено основним мотиваційним компонентам, що лежать в основі пріоритетних виборів реальних і нереальних соціальних референтних груп у підлітковому віці. Визначено основні методики дослідження особливостей референтних груп в учнів підліткового віку. У статті робиться акцент на емпіричній складовій дослідження мотивів вибору участі підлітків у референтних групах, визначено шкалу соціальної бажаності учнів серед однолітків. Важливою складовою статті є визначення основних детермінант вступу підлітків до асоціальних референтних груп. Встановлено, що 44% досліджуваних підлітків перебувають у складі асоціальних груп. У статті робиться акцент на тому, що референтна група безперервно впливає на особистість, допомагає з ціннісним спрямуванням, визначенням життєвих цілей і шляхів їх досягнення. Підліток може почати гарно вчитись, шукати нові захоплення, планувати успішне майбутнє завдяки тому, що обрав групу, члени якої мають такі цілі, або вже досягли їх. Разом з тим, референтна група може впливати і негативно: підліток може втратити інтерес до навчання, намагаючись відповідати ціннісним стандартам тієї групи, яку вважатиме для себе соціально важливою. Визначено, що важливим напрямом роботи практичного психолога закладу освіти є психопрофілактика вступу підлітків до асоціальних груп. Ключові слова: референтна група,первинна референтна група, вторинна референтна група, асоціальна референтна група, підлітковий вік, шкала соціальної бажаності, соціальне спрямування індивіда.
11
O.O., Serha. "CRITERIA AND SIGNS OF HARMONIOUS FAMILY UPBRINGING OF ADOLESCENTS." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (December 1, 2021): 101–7. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-13.
Full textAbstract:
The purpose of this article is a theoretical study and empirical study of the criteria and signs of harmonious family upbringing of adolescents. Scientists have always been interested in establishing criteria for determining the success of raising children. But most of the research was devoted to the study of education in educational institutions. In addition, there is a need to define certain criteria for assessing the results of the upbringing of adolescents, given the significant psychological features of this age period.Methods. To achieve the goal of the study, methods of analysis and synthesis, systematization of scientific sources, comparison and generalization were used. Questionnaires were also conducted to study this issue with the involvement of two groups of experts – parents and professionals.Results. In the course of the study of the criteria and signs of success of family upbringing of adolescents, the opinion of experts on the indicators of upbringing of adolescents and criteria for assessing upbringing was studied. Based on the results of studying the opinions of parents and experts, important indicators of adolescent upbringing were identified, including responsibility, respect for the dignity of others and personal freedom, respect for all forms of life and cultural values, self-control, optimism. A similar humanistic orientation of these indicators has been found, which, according to all experts, is important and worthy of attention. The study of the criteria for assessing the upbringing of adolescents also showed the similarity of the positions of parents and professionals in the education of adolescents. Differences of opinion were also found between the two groups of experts on the importance of individual criteria.Conclusions. Understanding the results of the study allows us to conclude that family upbringing is a process of encouraging, supporting and developing a child through the efforts of parents and relatives from birth to adulthood. Adolescence is characterized by the development and formation of personality, finding one's place in the society, emotional vulnerability and significantly affects the behavior of children. The result of harmonious family upbringing of adolescents is responsibility, respect for the dignity of others and personal freedom, respect for all forms of life and cultural values, self-control, optimism.Key words: family upbringing, parents, teenagers, adolescence age, manners. Мета статті полягає в теоретичному вивченні та емпіричному дослідженні критеріїв і ознак гармонійного сімейного виховання дітей підліткового віку. Встановлення критеріїв для визначення успішності виховання дітей цікавило вчених завжди. Проте більшість досліджень було присвячено вивченню процесу виховання дітей не в сім’ях, а в умовах навчальних закладів. Крім того, існує потреба у визначенні окремих критеріїв щодо оцінки результатів виховання дітей підліткового віку, зважаючи на значні психологічні особливості цього вікового періоду. Методи. Для досягнення мети дослідження використовувались методи аналізу та синтезу, систематизації наукових джерел, порівняння та узагальнення. Також проводилось анкетування з метою вивчення даного питання із залученням двох груп експертів – батьків та фахівців.Результати. Під час дослідження критеріїв та ознак гармонійного сімейного виховання дітей підліткового віку вивчалася думка експертів щодо показників вихованості підлітків та критеріїв оцінки виховання. За результатами вивчення думок експертів-батьків та експертів-фахівців визначено вагомі показники вихованості підлітків, зокрема відповідальність, повага гідності інших людей та свободи волі особистості, повага до всіх форм життя та культурних цінностей, самоконтроль, оптимізм. З’я-совано схожу гуманістичну спрямованість цих показників, які, на думку всіх експертів, є вагомими і вартими уваги. Дослідження критеріїв оцінки вихованості підлітків також показало схожість позицій батьків та фахівців у питаннях виховання підлітків. Також було знайдено відмінності в думках двох груп експертів із приводу вагомості окремих критеріїв. Висновки. Осмислення результатів дослідження дозволяє дійти висновку, що сімейне виховання – це процес заохочення, підтримки та розвитку дитини зусиллями батьків і родичів від її народження до дорослості. Підлітковий вік характеризується розвитком та становленням особистості, пошуком свого місця в соціумі, емоційною вразливістю і суттєво впливає на поведінку дітей. Результатом гармонійного сімейного виховання дітей підліткового віку є відповідальність, повага гідності інших людей та свободи волі особистості, повага до всіх форм життя та культурних цінностей, самоконтроль, оптимізм. Ключові слова: сімейне виховання, батьки, підлітки, підлітковий вік, вихованість.
12
Профатіло, Галина. "ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДЛІТКОВОГО БУЛІНГУ ТА ЙОГО ПРАВОВА ДЕФІНІЦІЯ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 2-3 (April 8, 2021): 159–63. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.031.
Full textAbstract:
Вважаємо, що вивчення підліткового булінгу має включати в себе як вивчення особливостей підлітків-кривдників, так і жертв, і свідків у контексті намірів, цілей, потреб, їх домінуванні, змісту, суб'єктивного контролю, емоційних переживань та ступеня визначної законодавством України відповідальності. Важливе значення при дослідженні булінгу має вивчення групових процесів в підлітковій групі і можливостей для учасників булінгу нести юридичну відповідальність. З'ясовано, що характер і зміст контексту життя підлітків поза ситуацією булінг залежить від відносини в сім'ї, колективі та загального контексту життя підлітка. Слід підкреслити, що руйнівні для розвитку особистості наслідки булінгу притаманні не тільки жертвам, але й не меншою мірою кривдникам і свідкам булінгу, що носить системний вплив на підліткову групу і підліткове співтовариство в цілому. Окрім цього, визначено, що законодавче закріплення булінгу в Україні носить несистемний характер та не включає психологічних особливостей цього явища.
13
Сімсіт, І. І. "ОСОБЛИВОСТІ ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН МІЖ УЧНЯМИ 5-6 КЛАСІВ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ." Теорія та методика навчання та виховання, no. 49 (2020): 88–101. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.49.08.
Full textAbstract:
У закладі загальної середньої освіти починають цілеспрямовано формуватися партнерські взаємини, оскільки школа має всі важелі для регулювання цього процесу, спрямованого на подолання соціальної напруженості на засадах пріоритету прав особистості, рівноправності, обмеження соціальної нерівності. У цьому сенсі вважається сензитивним підлітковий вік, що характеризується пріоритетом взаємин із однолітками, тобто підвищеним прагненням до спілкування і дружби з ними, що актуалізує необхідність виховання партнерських взаємин між учнями 5-6 класів на засадах принципів партнерства. Актуальність теми поданої статті об‟єктивно зумовлена стратегічними положеннями Концепції Нової української школи (2017 р), де зазначено, що сучасна школа має працювати на засадах «педагогіки партнерства», основними принципами якої є взаємодія, доброзичливість, повага, довіра, взаємна відповідальність, добровільність, обов‟язковість виконання домовленостей тощо. Мета – визначення особливостей партнерських взаємин учнів 5-6 класів в освітньому середовищі закладу загальної середньої освіти. Методи дослідження: систематизація (класифіковано основні підходи до визначення вікових особливостей підлітків, які впливають на партнерство між ними в умовах шкільного середовища), порівняльний метод (здійснено співставлення поглядів на визначення та характеристику підходів до вказаної проблематики). У статті проаналізовано наукові підходи щодо класифікації та характеристики вікових особливостей підлітків 5-6 класів освітнього шкільного середовища, які впливають на формування партнерських взаємин із однолітками. Оцінка цих особливостей здійснена через співвіднесення з основними концептуальними засадами вікової психології (соціальною ситуацією розвитку; провідною діяльністю; новоутвореннями). У межах напряму соціальної ситуації розвитку виділено вікові особливості в розрізі соціально-психологічних характеристик, які характеризують соціалізацію підлітків в оточуючому середовищі (відповідальність, комунікабельність, ввічливість, тактовність, сумлінність, серйозність, уважність до потреб інших, повагу до інших, прийняття думки партнерів, вміння пристосовуватися, надійність, готовність надати допомогу, справедливість, прояв лідерських якостей підлітка серед однолітків, 89 автономність (незалежність) тощо) та визначають їх психологічні особливості (особистісна риса фасилітації (потреба здійснення психологічної підтримки та допомоги). У контексті провідної діяльності визначено вікову особливість креативності (здатності до творчості), яка виокремлена в розрізі когнітивного підходу. В площині новоутворень встановлено вікову особливість емоційно-вольового компоненту (фрустрацію на самозахисті власного «Я»).
14
S.M., Khoruzhyi, and Piontkivska O.H. "PSYCHOLOGICAL FACTORS OF BULLYING AMONG ADOLESCENT CHILDREN." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 1 (April 15, 2021): 103–10. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-1-14.
Full textAbstract:
Purpose. The goal of the article is to empirically study the psychological factors of bullying among adolescents in the school environment.Methods. The following diagnostic tools were used in the study: questionnaire method (author’s questionnaire); methods of diagnosis of acceptance of others; express diagnostics of the level of self-esteem; methods of diagnostics of indicators and forms of aggression by A. Bass and A. Darka (adaptation by A.K. Osnytskyi). The following methods were used to process empirical data: descriptive statistics, correlation and multiple regression analyzes.Results. The authors include the level of self-esteem, aggression, hostility, and acceptance of others among the personal psychological factors and characteristics of bullying among adolescents. The study found that most adolescents have low self-esteem, average acceptance of others with a tendency to low or low, their level of aggression and hostility is equal to the average and in some cases found a high rate of aggression and hostility to others. Correlation analysis revealed a link between others’ self-esteem, self-esteem, and level of aggression. That is, low levels of acceptance of others and low self-esteem are associated with increased levels of aggression and hostility towards others, hostility towards peers, difficulties in establishing friendly relations, envy, unwillingness to work in a group, and so on. An empirical study has found that adolescents who have been involved in bullying, either as a passive observer or as bullies themselves, have the highest levels of hostility. That is why the hostility rate was chosen as a dependent variable for multiple regression analysis in the study of bullying. The results of multiple regression analysis show that adolescents’ hostility is due to low levels of acceptance of others, which is manifested in judgmental, contemptuous or critical attitude towards others, aggression, and inadequate self-esteem.Conclusions. The obtained results show that among the factors of bullying can be distinguished inadequate self-esteem, high levels of aggression, and adolescents’ hostility to their environment.Key worlds: bullying, psychological factors, adolescence, self-esteem, hostility, aggression. Мета статті полягає вемпіричному дослідженні психологічних чинників булінгу серед школярів підліткового віку у шкільному середовищі.Методи. У дослідженні використано діагностичний інструментарій: метод анкетування (авторська анкета); методику діагностики прийняття інших (шкала В. Фейя); експрес-діагностику рівня самооцінки, методику діагностики показників і форм агресії А. Басса й А. Дарки (адаптація А.К. Осницького). Для оброблення емпіричних даних було застосовано описову статистику, кореляційний та мно-жинний регресійний аналізи.Результати. До особистісних психологічних чинників та характеристик булінгу серед школярів підліткового віку автори статті відносять рівень самооцінки, агресивності, ворожості та прийняття інших. У процесі дослідження виявлено, що переважно підлітки мають низький рівень самооцінки, середній рівень прийняття інших із тенденцією до низького або ж низький, їхній рівень агресивності та ворожості дорівнює середньому показнику; в окремих випадках виявлено високий показник агресії і ворожого ставлення до оточення. За допомогою кореляційного аналізу виявлено зв’язок між показником прийняття інших, самооцінкою та рівнем агресії. Тобто низький рівень прийняття інших і низька самооцінка пов’язані зі збільшенням рівня агресії та ворожості до оточення, ворожого ставлення до однолітків, труднощів у налагодженні дружніх стосунків, заздрощів, небажання працювати у групі тощо. За результатами емпіричного дослідження визначено, що серед підлітків, які були причетні до булінгу, у ролі пасивного спостерігача або в ролі самих булерів, найвищі показники за рівнем ворожості. Саме тому показник ворожості обрано за залежну змінну для проведеннямножинного регресійного аналізуу вивченні булінгу. Результати множинного регресійного аналізу свідчать, що ворожість дітей підліткового віку зумовлюється низьким рівнем прийняття інших, що проявляється в осудливому, зневажливому або критичному ставленні до оточення, агресивністю та неадекватним рівнем самооцінки.Висновки. Отримані результати демонструють, що серед чинників виникнення булінгу можна виокремити неадекватну самооцінку, високий рівень агресивності та ворожості підлітків до свого оточення.Ключові слова:булінг, психологічні чинники, підлітковий вік, самооцінка, ворожість, агресія
15
O.M., Kikinezhdi, and Chip R.S. "PSYCHOLOGICAL FEATURES OF MODERN ADOLESCENTS GENDER IDENTITY FORMATION." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 1 (April 15, 2021): 75–82. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-1-10.
Full textAbstract:
Purpose. The aim of the article is to highlight the results of theoretical analysis and empirical study of the peculiarities of gender perceptions, identification of gender characteristics in the structure of the Self-image of adolescent girls and boys. The state of development of the researched problem is clarified, the content of the basic concepts is revealed.Methods. The theoretical methods are used such as analysis, comparison, generalization, systematization of scientific statements and facts; empirical such as observation, conversation, testing for in-depth and holistic study of the psychological features of the adolescents gender identity formation; a psychological and pedagogical experiment in the form of ascertaining is conducted. To study gender characteristics in the structure of the Self-image of two sexual samples, the method “Who am I?” devised by M. Kun -T. McPartland has been used.Results. The results of the empirical study showed that most of adolescents of both sexes focus on universal values, social roles, moral qualities, communicative the Self, active the Self and personal the Self, which is the evidence of their being in a qualitatively different social development situation, restructuring interpersonal relationships with peers and adults within a leading activity and rethinking oneself in a new adult role. Only a third of the respondents pointed out the peculiarities of appearance as an element of physical the Self-image. Gender differences in the critical self-assessment and identification "We" are detected.Conclusions. Gender differences in the perceptions of adolescents about their own the Self-image are revealed. It is studied that girls have higher rates than boys in such categories as: identification with humanity, personal identification, social roles, age identification, appearance, moral qualities, personal negative qualities, feminine qualities, communicative the Self, perspective the Self, active the Self. The sample of boys is dominated by gender identification, personal the Self, personal positive qualities, masculine qualities, national and civic identification.Key words: gender perceptions, gender identification, gender-role of the Self-image, adolescence, traditional and egalitarian values, psychological support. Метою статті є висвітлення результатів теоретичного аналізу та емпіричного дослідження особливостей ґендерних уявлень, виявлення гендерних характеристик у структурі образу Я дівчат та хлопців старшого підліткового віку. З’ясовано стан розробленості досліджуваної проблеми, розкрито зміст основних понять. Використано теоретичні методи: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація наукових поло-жень та фактів;емпіричні – спостереження, бесіда, тестування для поглибленого та цілісного вивчення психологічних особливостей становлення ґендерної ідентичності старших підлітків; проведено психолого-педагогічний експеримент у формі констатувального. Для дослідження ґендерних характеристик у структурі образу Я двох статевих вибірок використано методику «Хто Я?» (М. Кун –Т. Макпартленд).Результати емпіричного дослідження показали, що більшість старших підлітків обох статей орієнтується на загальнолюдські цінності, соціальні ролі, моральні якості, комунікативне Я, діяльнісне Я та персональне Я, що є свідченням їхнього перебування у якісно іншій соціальній ситуації розвитку, перебудови міжособистісних стосунків з однолітками та дорослими у межах провідного виду діяль-ності та переосмислення себе у новій дорослій ролі. На особливості зовнішнього вигляду як елементу фізичного образу Я вказала лише третина досліджуваних. Виявлено статеві відмінності у критичному самоставленні та ідентифікаційному «Ми». Висновки. Виявлено ґендерні відмінності в уявленнях старших підлітків про власний образ Я. Досліджено, що у дівчат порівняно з хлопцями вищі показники щодо таких категорій, як-от: ідентифікація з людством, особистісна ідентифікація, соціальні ролі, вікова ідентифікація, особливості зовнішнього вигляду, моральні якості, особистісні негативні якості, фемінні якості, комунікативне Я, перспективне Я, діяльнісне Я. У вибірці хлопців переважає статева ідентифікація, персональне Я, особистісні позитивні якості, маскулінні якості, національно-громадянська ідентифікація. Ключові слова: ґендерні уявлення, ґендерна ідентифікація, статеворольовий образ Я, старший підлітковий вік, традиційні та еґалітарні цінності, психологічний супровід.
16
Челахова, А. С. "Аналіз психоемоційної і персонологічної сфер у представників молодіжних субкультур підлітково-юнацького віку залежно від соціально-психологічної адаптації." Медична психологія 13, no. 4 (52) (2018): 30–37.
Find full text
17
Челахова, А. С. "Аналіз психоемоційної і персонологічної сфер у представників молодіжних субкультур підлітково-юнацького віку залежно від соціально-психологічної адаптації." Медична психологія 13, no. 4 (52) (2018): 30–37.
Find full text
18
I.M., Vizniuk. "PSYCHOLOGICAL DETERMINANTS OF SUCCESS DURING TEACHING STUDENTS WITH A TENDENCY TO DEPRESSION." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 1 (April 15, 2021): 66–74. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-1-9.
Full textAbstract:
The aim of our study was to identify the psychological determinants of success in teaching students with a predisposition to depression. In order to obtain results, we used such techniques as the A. Beck questionnaire, which was aimed at determining the level of predisposition to depression, the method of diagnosing personality motivation for the success of T. Ehlers, the method for determining the type of accentuation of character and temperament K. Leonhard and calculation of determining the average score of annual grades, to determine the school performance of adolescents. According to the results of the article, using the SPSS program, it was found that there is no relationship between the level of predisposition to depression and the types of character accentuation, but there is a relationship between the types of accentuation. There is also no link between the level of depression and school performance, but there is a relationship between the level of motivation to succeed and school performance.Adolescent depression can be both a consequence and a cause of school failure of students, because adolescence is a very difficult period in a person's life. As a result, the presence of depressive symptoms can affect the school system of students, their success, relationships with teachers and peers. Ignoring these symptoms and correcting them in time can lead to serious consequences, ranging from serious mental disorders to suicide. Fatalities are rare, but very dangerous, but the failure of students with a predisposition to depression during training is quite numerous and relevant today.Conclusions. Psychological determinants such as character accentuations are of great importance in motivating adolescents with a tendency to depression and academic success, because they can suppress the activity of the individual and affect his motivational sphere. However, the correlation analysis showed the presence of statistically significant relationships between the types of accentuation of adolescent character, namely between emotional, stuck, anxious, cyclothymic, unbalanced, dysthymic, exalted, meticulous, demonstrative. And the relationship between the level of motivation for success and school performance of adolescents.Key words: adolescents with a tendency to depression, academic performance, motivational sphere of personality, character accentuations, psychological determinants. Метою нашого дослідження було виявити психологічні детермінанти успішності під час навчання учнів зі схильністю до депресії. Для того щоб отримати результати, ми використовували такі методики,як опитувальник А. Бека, який спрямований на визначення рівня схильності до депресії, методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса, методика для визначення типу акцентуації рис характеру та темпераменту К. Леонгарда та розрахунок визначення середнього балу річних оцінок для визначення шкільної успішності підлітків. За результатами статті, використовуючи програму SPSS, було встановлено, що не існує взаємозв’язку між рівнем схильності до депресії та типами акцентуації характеру, але існує взаємозв’язок між самими типами акцентуації. Також з’ясовано відсутність зв’язку між рівнем схильності до депресії та шкільною успішністю, але при цьому існує зв’язок між рівнем мотивації до успіху та шкільною успішністю.Підліткова депресія може бути як наслідком, так і причиною шкільної неуспішності учнів, адже підлітковий вік є досить складним періодом у житті людини. В результаті цього наявність депресивних ознак може накладати відбиток у системі шкільного навчання учнів, на їх успішність, на взаємини з учителями та однолітками. Ігнорування цих ознак та їх невчасне коригування може призвести до серйозних наслідків, починаючи від серйозних психічних розладів і закінчуючи самогубством. Летальні випадки є рідкими, проте дуже небезпечними, а от неуспішність учнів зі схильністю до депресії під час навчання є досить численною і актуальною у наш час.Висновки. Отже,велике значення у мотивації підлітків зі схильністю до депресії та успішністю до навчання мають такі психологічні детермінанти, як акцентуації характеру, адже вони можуть пригнічувати активність особистості і впливати на її мотиваційну сферу. Однак кореляційний аналіз показав наявність статистично значущих зв’язків між типами акцентуації характеру підлітків, а саме між емотивним, застрягаючим, тривожним, циклотимним, неврівноваженим, дистимічним, екзальтованим, педантичним, демонстративним; та взаємозв’язок між рівнем мотивації до успіху та шкільною успішністю підлітків.Ключові слова: підлітки зі схильністю до депресії, успішність до навчання, мотиваційна сфера особистості, акцентуації характеру, психологічні детермінанти.
19
N.V., Tarasova. "STAGES OF PSYCHOLOGICAL SUPPORT OF ADOLESCENT-YOUNG AGE SPORTSMEN." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (December 1, 2021): 108–14. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-14.
Full textAbstract:
Purpose. Сoverage of the results of theoretical analysis of scientific sources on the psychological support of adolescent athletes. The state of development of the researched problem is clarified, the maintenance of the basic stages of psychological support of sports activity is opened, the plan and tasks of the program of psychological support of preparation of sportsmen of teenage age are developed.Methods. To achieve this goal, general scientific methods of theoretical level were used: analysis, comparison, systematization and generalization of scientific and theoretical data, which made it possible to characterize the main aspects and directions in which research is conducted on this issue. The scientific article is a generalized systematic study.Results. The article considers the problem and directions of the system of psychological support and accompaniment as one of the important components of modern training of young athletes. The author's scientific view on the content of psychological support of sports activities is described, which is the foundation for the development and implementation of the program of psychological support of training athletes.Conclusions. In the course of a theoretical study of the topic of psychological support of adolescent athletes, it was concluded that this issue requires thorough study and generalization. We believe that the purpose of psychological support for the training of athletes is the organization of professional growth planning, the formation of the psychological structure of the athlete, his constant readiness for coaching. The main task of psychological support is to create an effective program of psychological influence, interaction and support of athletes at all stages of long-term training and competitive activities.Key words: psychological support, stages of psychological support and theircontent, sports activities, athletes of adolescence, the program of psychological support for the training of athletes. Метою статтіє висвітлення результатів теоретичного аналізу наукових джерел щодо психологічного супроводу спортсменів підлітково-юнацького віку. З’ясовано стан розробленості досліджуваної проблеми, розкрито зміст основних етапів психологічного супроводу спортивної діяльності, розроблено план та завдання програми психологічного супроводу підготовки спортсменів підлітково-юнацького віку.Методи. Для досягнення поставленої мети використано загальнонаукові методи теоретичного рівня: аналіз, порівняння, систематизація та узагальнення науково-теоретичних даних, що дало можливість охарактеризувати основні аспекти та напрямки, за якими ведуться наукові дослідження з даного питання. Наукова стаття є узагальнюючим систематизованим дослідженням.Результати. У статті розглянута проблема та напрямки системи психологічного забезпечення та супроводу як однієї з важливих складових частин сучасної підготовки юних спортсменів. Описано науковий погляд авторки на зміст психологічного супроводу спортивної діяльності, що є фундаментом для розробки та впровадження програми психологічного супроводу підготовки спортсменів.Висновки. У ході теоретичного дослідження теми психологічного супроводу спортсменів підлітково-юнацького віку дійшли висновку, що дане питання вимагає досконального вивчення і узагальнення. Вважаємо, що метою психологічного супроводу підготовки спортсменів є організація планування про-фесійного зростання, формування психологічної структури спортсмена, його постійної готовності до тренерської діяльності. Головним завданням психологічного супроводу вбачаємо створення ефективної програми психологічного впливу, взаємодії та підтримки спортсменів на всіх етапах багаторічної тренувальної та змагальної діяльності.Ключові слова: психологічний супровід, етапи психологічного супроводу та їхній зміст, спортивна діяльність, спортсмени підлітково-юнацького віку, програма психологічного супроводу підготовки спортсменів.
20
Челахова, А. С. "Сімейні детермінанти психологічної дезадаптації у представників молодіжних субкультур підлітково-юнацького віку." Медична психологія 14, no. 2 (54) (2019): 47–55.
Find full text
21
Челахова, А. С. "Поведінкові патерни в генезі психологічної дезадаптації у представників молодіжних субкультур підлітково-юнацького віку." Психіатрія, неврологія та медична психологія, no. 10 (2018): 108–17.
Find full text
22
Афанасьєвьска, Марія, and Валерій Коваленко. "Психологічна готовність осіб підліткового віку до занять з настільного тенісу." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т3 (2021): 22–34. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-22-34.
Full textAbstract:
Стаття присвяченатеоретико-методологічному розгляду поняття психологічної готовності осіб підліткового віку до занять з настільного тенісу, розкриттю психологічного, когнітивно-поведінкового, психоаналітичного та гуманістичного напрямків у вивченні цієї проблеми. Артикулюється увага на важливості внутрішніх відчуттів для можливості бути найсильнішим гравцем з настільного тенісу. Визначено можливість застосування методів арт-терапії для досягнення підлітками найкращих результатів у спорті. Проведена аналогія впливу дитячо-батьківських відносин на успіхи під час тренувань чи виконання певних завдань на змаганнях. Досліджено вплив однолітків на спортивні досягнення та дисципліну підлітків, граючих у настільний теніс. У статті робиться акцент на використанні різних методів впливу в різних підліткових групах секції «настільний теніс».Проведений аналіз показав, що ефективне тренування підлітків можливе лише за умови психологічної готовності. Була визначена сукупність мотивів, знань, умінь та навичок, якостей, які оптимізують внутрішні ресурси підлітків та проаналізовані особливості виконання складних вольових завдань під час тренувань або змагань. Ключові слова: психологічна готовність, підлітки, настільний теніс, тривожність, самооцінка, спортивні досягнення.
23
A.S., Vavilova. "ADULT’S AND ADOLESCENT’S SELF-PRESENTATION STRATEGIES IN SOCIAL NETWORKS." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 2 (June 8, 2021): 14–21. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-2-2.
Full textAbstract:
The article is devoted to the actual problem of personality Self-presentation in social networks among adults and adolescents.Purpose of the article is an empirical study of self-presentation psychological features in social networks and highlighting the differences in the use of virtual self-presentation strategies between adults and adolescents.Methods. To achieve this purpose theoretical methods were used: analysis, synthesis, classification, generalization and systematization; empirical methods: Scale for measuring tactics of Self-presentation Tactics Scale (S. Lee, B. Quigley) and the author’s questionnaire Self-presentation in social networks; statistical methods: T-Student’s criterion and hierarchical cluster analysis.Results. The study of self-presentation strategies in social networks involved two groups of subjects - adolescents (30 subjects aged 11–16 years) and adults (30 subjects aged 21–30 years) with different experiences of using social networks.There are three dominant motives that motivate respondents to use social networks: interest, friends and the desire to show themselves. The leading motive for adolescents is communication with friends, and for adults the characteristic motive is interest and desire to show themselves. The differences between the strategies of virtual Self-presentation in adults and adolescents are analyzed. There are statistically significant differences in the following strategies: avoidance; attractive behavior; self-aggrandizement; self-humiliation and force.Using hierarchical cluster analysis, groups of social networks users of adults and adolescents were singled out according to the parameter of using virtual Self-presentation tactics. Among adults, there are three user groups: 1) ideals-users, who want to present themselves as leaders; 2) users, who partially want to live the lives of others; 3) users, who want to assert themselves in the virtual world. There are also three groups of adolescents who use social networks: 1) users, who want to be liked and get social approval; 2) users aimed at Self-affirmation and 3) users, who need support.Conclusions. It was found that in the conditions of active informatization there are different motives for using social networks in adults and adolescents. Differences in the choice of self-presentation strategies by adults and adolescents in social networks are identified and the types of users are selected according to the choice of the dominant strategy of virtual self-presentation.Key words: self-presentation, adult and adolescence, social networks, self-image, self-presentation strategies, self-expression. Стаття присвячена актуальній проблемі самопрезентації особистості у соціальних мережах серед дорослих та підлітків.Мета статті – емпіричне вивчення психологічних особливостей самопрезентації у соціальних мережах та виокремлення відмінностей у використанні стратегій віртуальної самопрезентації у дорослих та підлітків.Методи. Для реалізації поставленої мети використовувались теоретичні методи: аналіз, синтез, класифікація, узагальнення та систематизація; емпіричні методи: «Шкала виміру тактик самопрезентації» (С. Лі, Б. Куіглі) та авторська анкета «Самопрезентація особистості в соціальних мережах»; статистичні методи: критерій Т-Стьюдента та ієрархічний кластерний аналіз.Результати. У дослідженні стратегій віртуальної самопрезентації взяли участь дві групи досліджуваних – підлітки (30 досліджуваних віком 11–16 років) та дорослі (30 досліджуваних віком 21–30 років) з різним досвідом користування соціальними мережами. Виділено три домінуючі мотиви, що спонукають досліджуваних користуватися соціальними мережами: цікавість, друзі та бажання показати себе. Серед підлітків провідним мотивом є спілкування з друзями, а для дорослих характерні мотиви цікавості та бажання показати себе. Проаналізовано відмінності стратегій віртуальної самопрезентації у дорослих та підлітків. Виявлено статистично значущі відмінності за такими стратегіями: ухилення; атрактивна поведінка; самозвеличення; самоприниження та силовий вплив.За допомогою ієрархічного кластерного аналізу виокремлено групи користувачів соціальних мереж дорослих та підлітків за параметром використання тактик віртуальної самопрезентації. Серед дорослих встановлено три групи користувачів: 1) «користувачі-ідеали», які прагнуть презентувати себе як лідерів; 2) користувачі, які частково прагнуть жити життям інших; 3) користувачі, які прагнуть самоствердитись у віртуальному світі. Серед підлітків-користувачів соціальних мереж також виявлено три групи: 1) користувачі, які прагнуть сподобатись і отримати соціальне схвалення; 2) користувачі, спрямовані на самоствердження та 3) користувачі, які прагнуть підтримки.Висновки. З’ясовано, що в умовах активної інформатизації існують відмінні мотиви користування соціальними мережами у дорослих та підлітків. Визначено відмінності у виборі стратегій самопрезентації дорослими та підлітками у соціальних мережах та виокремлено типи користувачів за вибором домінуючої стратегії віртуальної самопрезентації.Ключові слова: самопрезентація, дорослий та підлітковий вік, соціальні мережі, Я-образ, страте-гії самопрезентації, самовираження.
24
Касич, М. А. "ПРОЦЕС ВИХОВАННЯ У ПІДЛІТКІВ ПОЧУТТЯ ДОБРОТИ ЗА ДОПОМОГОЮ ПОЕТИЧНОГО СЛОВА." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, no. 1 (March 4, 2020): 102–11. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-102-111.
Full textAbstract:
У статті розглядається важливість морально-етичного виховання підлітків, виховання в них почуття доброти. Автор наводить статистику щодо проявів підліткової жорстокості як наслідку недостатнього рівня виховання морально-етичних цінностей в епоху, що приділяє більшу увагу розвиткові науки і техніки, ніж розвиткові духовності особистості та морально-етичних якостей. Автор стверджує, що саме учні середньої школи є тією віковою категорією, що потребує особливо пильної уваги з боку батьків і педагогів у процесі виховання почуття доброти як важливої моральної цінності, так як на сьогодні мережа інтернет рясніє новинами про акти підліткової жорстокості. У статті обґрунтована важливість морально-етичного виховання підлітків у контексті реалій сучасного світу. Розглянуто поняття доброти як найвищої абсолютної загальнолюдської цінності і процес його виховання, задля зниження проявів підліткової жорстокості. Розглянуто явище, що сучасною термінологією називається «булінґ» (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися), тобто агресивна поведінка щодо окремої особи або групи з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження. У статті запропоновано здійснювати процес виховання за допомогою поетичного мистецтва, наведено приклади завдань до поезій, що покликані допомогти підліткам відкоригувати поведінку, розвинути критичне та творче мислення, естетичні смаки. Матеріал для завдань дібраний з віршів сучасних авторів, таких як: Любов Забашта, Ірина Супрун, Генріх Акулов. Серед наведених завдань до поезій переважають завдання з творчим підходом. Наприклад: намалювати асоціативну карту, написати твір-роздум, намалювати ілюстрацію, створити відеокліп тощо. Ключовою ідеєю статті є процес виховання почуття доброти у контексті естетичного виховання.
25
Вдовиченко, Оксана, Геннадій Коломйіцев, and Антон Поденко. "СПОРТИВНИЙ ПЕРФЕКЦІОНІЗМ: КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ФЕНОМЕНУ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 64 (2021): 44–61. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2021.64.03.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження: визначається необхідністю вивчення перфекціонізму у спортсменів як професійно значущою диспозиації. Мета дослідження: концептуалізувати поняття спортивного перфекціонізму та виявити психологічний зміст та практичне втілення його базових характеристик. Методи дослідження: теоретичні (аналіз наукових літературих джерел, узагальнення теоретичних даних з проблеми дефініції спортивного перфекціонізму). Результати дослідження: у статті представлені результати теоретичного аналізу феномену спортивного перфекціонізму, охарактеризовано його типологічні та структурно-функціональні характеристики. Висновки:Спортивний перфекціонізм є прагненням до досконалості й неперевершеності у спорті, обумовленим завищеними стандартами виконання на тлі критичного ставлення спортсмена до себе і катастрофізацією спортивних невдач, мотивацією високих спортивних досягнень та (чи) страхом невдачі у спорті, особливостями батьківського виховання та критики. Спортивний перфекціонізм проявляється як вимогливість до себе як суб’єкта спортивної діяльності, до інших учасників спортивної діяльності та як переконаність у тому, що вимоги тренера є високими і потребують постійного самовдосконалення. Спортивний перефекціонізм доцільно характеризувати через такі особистісні риси, когніції, диспозиції і поведінкові прояви, які можуть виявлятись в залежності від міри його розвитку загалом та ступеню адаптивності, а саме: схильність до порядку та організованість, схильність до прокрастинації, тривожність, поєднання страха невдачі та вмотивованості на успіх, когніції типу «все або нічого», губристичне прагнення до переваги, схильність порівнювати себе з іншими більш успішними спортсменами, негативне селектування, неадекватність самосприйняття та оцінки власної спортивної діяльності (викривлення когніцій), невпевненість у собі та безпорадність, нестабільність стильових особливостей атрибуцій успіху та невдачі (оптимізм – песимізм), негативне прогнозування спортивної діяльності. Показано, що сензитивним періодом для розвитку спортивного перфекціонізму доцільно вважати підлітковий, що вимагає окремого напряму у психологічному супроводі спортсменів цього віку.
26
ЛЮТИЙ, Вадим, and Валерій ПЕТРОВИЧ. "ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ УПРОВАДЖЕННЯ ШКІЛЬНОГО ПРОФІЛАКТИЧНОГО КУРСУ: НА ПРИКЛАДІ ПРОГРАМИ «КРОКИ ПО ЖИТТЮ»." Humanitas, no. 3 (October 28, 2021): 60–69. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.9.
Full textAbstract:
Статтю присвячено питанням комплексного застосування кількісних та якісних методів під час оцінювання профілактичних втручань. Обґрунтовано необхідність використання якісних методів під час проведення оці- нювання профілактики та представлено результати оцінювання шкільного профілактичного факультативного курсу «Кроки по життю» із застосуванням таких методів. Продемонстровано, що під час оцінювання профілактичних програм загальною практикою є порівняння кіль- кісних показників, що відображають індикатори досягнення їхніх цілей, на початку та після завершення профі- лактичної роботи в експериментальних та контрольних групах. Це дає змогу оцінити загальну результативність програми, проте не дає можливості розкрити всі їхні ефекти й розкрити проблеми, що виникають під час упрова- дження профілактичних програм. Доведено, що поєднання кількісних та якісних методів збору й аналізу даних дає змогу описати всі реальні результати впровадження профілактичної програми і знайти шляхи їх удосконалення. Комплексне застосування кількісних і якісних методів під час оцінювання шкільного профілактичного факуль- тативного курсу «Кроки по життю», здійсненому в рамках проєкту Українського фонду «Благополуччя дітей» «Профілактика ВІЛ-інфекції та підтримка психосоціального здоров’я в Україні», продемонструвало, що крім досягнення запланованих цілей курс сприяв розвитку загальних комунікативних навичок учнів, прийняттю важ- ливих рішень, самовизначенню та формуванню власної ідентичності, поліпшенню взаємовідносин з однолітками та батьками. Якісне дослідження виявило, що саме питання особистісного розвитку привертали основну увагу учнів, водночас запобігання проблемам, з якими вони можуть зустрітися в майбутньому, було учням цікавим, але не завжди вважалося актуальним. Зроблено висновок, що недостатнє усвідомлення учнями актуальності профі- лактичних завдань та недостатня увага педагогів до підліткових проблем можуть стати на заваді досягненню максимальної ефективності профілактичних курсів. Результати дослідження дали змогу сформулювати рекомендації щодо вдосконалення шкільних профілактич- них курсів та подальшої роботи над методикою їх оцінювання.
27
Shcherbakova, I. M. "МУТАЦІЙНО-ІНМУТАЦІЙНІ НАСЛІДКИ ВПЛИВУ РЕКЛАМИ НА ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 40(43) (November 17, 2017): 186–96. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi40(43).72.
Full textAbstract:
Статтю присвячено теоретичному аналізу вітчизняних і зарубіжних досліджень впливу реклами на дитячу і підліткову цільову аудиторію. Наголошено, що діти і підлітки є найбільш незахищеними цільовими групами, на які мова реклами, маніпулятивна у своїй основі, впливає особливо сильно, спричинюючи найбільші первинні і вторинні мутаційно-інмутаційні ефекти. Увагу зосереджено на визначенні впливу реклами в контексті метатеорії маніпуляції О. М. Холода, зокрема мутаційних та інмутаційних наслідків впливу реклами. Проаналізовано власне психологічні особливості маніпулятивного впливу реклами на дітей і підлітків. Вплив реклами розглянуто під кутом зору його наслідків: як мутаційний (якщо він зумовлює зміну моделі світогляду і поведінки на краще), як абмутаційний (якщо таких змін не відбувається) і як інмутаційний (у разі зміни світогляду і моделі поведінки на гірше). У зв’язку із соціальною значущістю досліджуваної проблеми основну увагу зосереджено на стадійності впливу реклами на дітей і підлітків, зокрема на змінах у свідомості, які спричинює реклама, а також змінах, що відбуваються в поведінці. З’ясовано, що: рекламний вплив стимулює у дітей та підлітків інтерес до рекламної продукції; інтерес як мотив спонукає до практичної дії та зумовлює зміни у звичній поведінці; наслідками маніпулятивного впливу реклами на дітей через повідомлення-навіювання можуть бути інмутаційні або мутаційні зміни; за умови ж ігнорування змісту рекламного повідомлення, недостатнього бажання діяти чи браку дієвих засобів для змін вони можуть і не відбуватися (абмутація). Встановлено, що з-поміж усіх інших цільових груп споживачів рекламної продукції діти є групою потенційного, а підлітки – групою підвищеного ризику. Визначено, що вплив реклами на цільову аудиторію дітей і підлітків слід розглядати як матракаж, що провокує інмутаційні зміни поведінки, результатом яких є соціальна мімікрія. Особливу увагу приділено інмутаційним наслідкам впливу реклами на дітей і підлітків: деформації їхньої мотиваційно-потребової сфери, формуванню негативного іміджу, появі схильності до конформізму, ідеалізації віртуального світу, когнітивному дисонансу, стереотипності мислення і поведінки, підлітковому нігілізму, соціальній мімікрії.
28
Стороженко, І. О. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИННОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ (НА МАТЕРІАЛАХ УКРАЇНСЬКИХ ГУБЕРНІЙ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ)." Juridical science, no. 2(104) (July 15, 2021): 519–26. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.58.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що майже у кожній державі актуальною постає проблема злочинності, причому особливу тривогу викликає той факт, що досить великий відсоток злочинців складають неповнолітні. Характерною особливістю останніх років є також зміна структури злочинності неповнолітніх осіб, зокрема внаслідок переважан- ня корисливих та насильницьких злочинів. Зростає кількість агресивно-на- лаштованих неформальних молодіжних об’єднань, відбуваються й інші негативні модифікації молодіжної свідомості з переважанням корисливої орієнтації. Такий стан справ став підставою для певної активізації дер- жавних органів у сфері профілактики злочинності серед неповнолітніх, од- нак на превеликий жаль, окреслені заходи не дають очікуваних результатів: звільняючись з місць позбавлення волі, значна частина неповнолітніх знову встає на злочинний шлях. Наукова стаття присвячена дослідженню органі- заційно-правових засад попередження злочинності неповнолітніх осіб на матеріалах українських губерній, які знаходились у складі Російської імперії у їх історико-правовому осяганні. За результатами проведеного дослідження доведено, що започатковувана на початку XX століття система дитячих судів, по суті, стала першою повноцінною спробою втілення принципу гу- манізму по відношенню до неповнолітніх злочинців. При цьому не можна ви- пускати з уваги і той факт, що одночасно з реалізацією в кінці XIX - початку XX століття прогресивних заходів, що відповідають духу часу і фактичному стану злочинності неповнолітніх, розкрилися вельми істотні проблеми і протиріччя нового підходу до регулювання правового становища криміналі- зованих дітей і підлітків. Можливість застосування до неповнолітніх зло- чинців особливого – виховного підходу серйозно обмежувалася відсутністю фактично створених установ для утримання дітей і підлітків. В даному випадку успішність реалізації тих чи інших заходів правового регулювання безпосередньо залежала від матеріальної бази, а тому, їх результат та успішність зводились нанівець. Акцентовано увагу на тому, що фактичне встановлення особливого порядку здійснення правосуддя щодо неповнолітніх і створення спеціалізованих судів диктувало необхідність практично повсюдного впровадження особливих закладів для утримання засуджених і тих неповнолітніх осіб, які утримуються під вартою на період досудо- вого слідства і судового процесу. Доведено, що до завдань суду входила не тільки боротьба з підлітковою злочинністю, а й вжиття заходів щодо безпритульних, а також захист інтересів дітей, тобто своєю діяльністю, особливостями проваджень суди забезпечували попередження злочинності неповнолітніх, впливаючи на її причини.
29
Стоєва, Т. В., С. В. Прохорова, Г. К. Копійка, and Л. М. Ківенко. "ОСОБЛИВОСТІ РИТМУ ТА ПРОВІДНОСТІ СЕРЦЯ У ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ ПІДЛІТКІВ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини 22, no. 1 (June 5, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2015.v22.i1.4253.
Full textAbstract:
<p>Підлітковий вік є одним з критичних періодів у<br />житті дитини. Під час статевого дозрівання погіршується<br />адаптація до різноманітних середовищ-<br />них чинників, у тому числі до фізичних навантажень,<br />психоемоційних стресів. В умовах сучасного напруженого<br />ритму життя серцево-судинна система,<br />як найчутливіша, часто реагує аритмічним синдромом.</p>
30
Shcherbakova, Iryna, and I. O. Kostiukova. "Дослідження впливу реклами на підлітків у контексті метатеорії маніпуляції суспільством." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 41(44) (August 30, 2018). http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi41(44).186.
Full textAbstract:
Представлено результати емпіричного дослідження впливу реклами напідлітків. Вплив реклами на підліткову аудиторію аналізується в межах мета-теорії маніпуляції як мутаційний (якщо він зумовлює зміну моделі світогляду іповедінки на краще), абмутаційний (коли таких змін немає), інмутаційний (у разізміни світогляду і моделі поведінки на гірше). Підлітковий вік розглядаєтьсяяк період підвищеної вразливості до навіювання і маніпулювання з боку реклами.Показано, як під маніпулятивним впливом реклами швидко змінюються нес-тійкі погляди, оцінки та моральні переконання підлітків, автоматично стаючиспецифічними мотивами їхньої поведінки. Представлено результати експери-ментального дослідження впливу реклами на групу підлітків (30 респондентів:17 хлопців, 13 дівчат), яке проводилося за допомогою методики “Визначеннярівня сугестивності”, анкети “Схильність до рекламного впливу”, методики “САН”(Самопочуття. Активність. Настрій). На основі результатів дослідження зроб-лено висновок, що: унаслідок слабкої виконавської складової вольового акту впідлітків під впливом реклами легко виникають емоційні переживання і напру-женість; їм важко стримувати ригідно-інертні емоції; під впливом реклами від-бувається зміна емоційної оцінки цієї реклами; ступінь впливу реклами залежитьвід самопочуття, активності, настрою і сугестивності підлітків; звичайнимиемоційними реакціями підлітків на рекламу є інтерес, радість, іронія, роздрато-ваність, утома, емоційне збудження; характер емоційних реакцій обумовлюєтсямірою усвідомлення можливості задоволення тих потреб, які актуалізуютьсяпід впливом реклами або безпосередньо виникають у момент рекламного впливу.Стверджується, що після експериментального впливу реклами у підлітків нарівні емоційних реакцій спостерігаються ознаки суттєвих змін: під маніпуля-тивним впливом яскравої (гламурної) і веселої реклами підлітки схильні оці-нювати первинні мутаційно-інмутаційні наслідки такого впливу як нейтрально-позитивні, а вторинні мутаційно-інмутаційні наслідки – як позитивно-нейтральні;після повторного впливу реклами в підлітків спостерігається поява і вияв ознакбільшого емоційного збудження; абмутаційно підлітки реагують на сумну рек-ламу і ту, яка їх насторожує. Визначено, що показники рівня довіри і недовіридо реклами пропорційні для груп хлопців і дівчат. Зауважено, що після впливуреклами в оцінках вторинних мутацій більша частина підлітків виявляє стерео-типність мислення і поведінки, ідеалізуючи віртуальний світ реклами і збері-гаючи довіру до неї, що підтверджує наявність як мутаційних, так і інмутаційнихнаслідків рекламного впливу. Результати дослідження впливу реклами на під-літків у контексті теорії метаманіпуляції суспільством поглиблюють уявленняпро психологічні особливості підліткової цільової аудиторії рекламного марке-тингу та спонукають до пошуку ефективних механізмів впливу на рівень їхньоїмедіаграмотності задля запобігання інмутаційним наслідкам впливу реклами.
31
Khazratova, Nigora. "Гендерні і вікові особливості фрустраційних реакцій на порушення приватності." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 46(49) (December 25, 2020). http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi46(49).161.
Full textAbstract:
Метою дослідження був аналіз гендерних і вікових особливостей переживання приватності та встановлення специфіки фрустраційних реакцій на порушення приватності.
Методологічно дослідження ґрунтується на наукових підходах до психології приватності (викладеного в працях І. Альтмана, А. Джила, С. К. Нартової-Бочавер), а також на гендерному підході.
Вираженість та інтенсивність фрустраційної реакції особистості на порушення приватності пов’язані з гендерними і віковими характеристиками. Фемінні гендерні ролі передбачають толерантнішу реакцію на порушення приватності і переживання відповідної фрустрації в менш конфліктній формі над відміну від маскулінних.
Результати емпіричного дослідження показали, що вимушене порушення приватності в оселях під час карантину (весна 2020 р.) спричинило високий рівень суб’єктивного дискомфорту в діагностованих з високим рівнем маскулінності і значно нижчий – у діагностованих з високим рівнем фемінності.
Специфіка фрустраційних реакцій на порушення приватності змінюється з віком. У дитинстві просторові межі формуються в міру сепарації від батьків. Підлітковий та юнацький вік передбачають більшу толерантність до порушення приватності, ніж зрілий. Особам літнього віку притаманні, з одного боку, висока прихильність до приватності, а з другого – компенсаторна поведінка внаслідок переживання самотності.
Обмеження дослідження пов’язані з можливостями збирання емпіричних даних наприкінці карантину навесні 2020 року.
Результати дослідження можна використати для розроблення: 1) психологічних рекомендацій щодо впровадження просторових обмежень (наприклад, під час карантинних заходів); 2) профілактики конфліктів, спровокованих порушенням приватності.
Перспективою подальших досліджень проблеми фрустраційних реакцій на порушення приватності є визначення «нормативних» для різних гендерних культур і субкультур моделей просторової поведінки.
32
Предко, Вікторія. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СТАТЕВИХ ВІДМІННОСТЕЙ У ПРОЯВІ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ПІДЛІТКІВ В ПРОЦЕСІ ОСВІТНЬОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, April 29, 2022, 84–95. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).08.
Full textAbstract:
У статті розглянута проблематика необхідності переосмислення психологічного змісту освітнього процесу, зокрема підкреслена нагальна потреба розвитку особистісних аспектів особистості, а саме її життєстійкості. Розкрито психологічний зміст поняття життєстійкості, її основних функцій. Підкреслено, що вона є провідною структурою особистості, яка містить три взаємопов’язані між собою загальні диспозиції, а саме залученість, відчуття контролю, прийняття виклику та функціонує як основний ресурс опору під час зіткнення зі стресовими умовами. Відзначено її провідну роль у адаптації особистості, збереженні психічного здоров’я та психологічного благополуччя, формуванні уміння ефективно протистояти труднощам та реалізовувати власний потенціал. Визначено, що найсензитивнішим етапом розвитку життєстійкості є підлітковий вік. Наголошено на тому, що освітня соціалізація є ефективною системою, яка сприяє становленню особистості, а саме забезпечує прийняття її соціальної ролі, поступове засвоєння вимог суспільства, норм та цінностей. В той же час, зазначено, що лише з урахуванням спеціально створених умов, можна буде сформувати необхідні особистісні характеристики, які допоможуть урегулювати конструктивну взаємодію з оточуючим світом. Також, у статті відображено результати дослідження, які демонструють психологічні особливості прояву життєстійкості. Зокрема, більшість досліджуваних виявляють високий рівень життєстійкості, що свідчить про тенденцію до конструктивної поведінки в складних життєвих ситуаціях. Проте, рівень життєстійкості у хлопців виражений значно нижче, ніж у дівчат. Серед особливостей прояву структурних компонентів життєстійкості, було виявлено, що найвищого рівня набуває компонент залученості, в той час, як найнижчого – структурний компонент виклику. Так, у зв’язку з активним інтересом до оточуючого світу, амбіційністю, потребою в самореалізації, знаходженні свого місця та референтної групи підлітки прагнуть бути залучені до соціальної взаємодії, виявляють бажання активної участі у соціальних процесах оточуючого середовища. Однак, у зв’язку з віковими особливостями, схильні також проявляти максималізм та перфекціонізм, який значною мірою, перешкоджає розвитку вміння отримувати позитивний досвід зі складних ситуацій та не боятися змін.
Література
Горленко, В.М., Марухина, І.В., Панок, В.Г., Предко, В.В., Рибалка, В.В., Романовська, Д.Д., та ін. (2021). Психологічний супровід формування демократичних засад та профілактики і розв’язання конфліктів у закладі освіти. Київ : Ніка-Центр.
Леонтьев, Д.А., & Рассказова, Е.И. (2006). Тест жизнестойкости. Москва : Смысл.
Предко, В.В., & Предко, Д.Є. (2021). Психологічне значення життєстійкості задля розвитку фрустраційної толерантності особистості у складних життєвих ситуаціях. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Особистість у життєвих ситуаціях: світові тенденції й національні особливості» (PLSWTNP) (м. Київ, 05 листопада 2021 року), (с. 98–100). Київ : Про формат
Предко,Д.Є. (2019). Переживання як чинник формування внутрішньої людини. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Релігія та медицина» (присвяченій пам’яті свт. Луки (В.Ф. Войно-Ясенецького)) (11-12 червня 2019 року). (с. 91–94). Київ : Вид-во НМУ ім. О.О. Богомольця.
Hosseini, S.M., Hesam, S., & Hosseini, S.A. (2022). Relationship of Hardiness Components to General Health, Spiritual Health, and Burnout: The Path Analysis. Iranian Journal of Psychiatry, 17(2), 196–207. doi:18502/ijps.v17i2.8910
Kobasa, S.C., Maddi, S.R., & Kahn, S. (1982). Hardiness and health: a prospective study. Journal of personality and social psychology, 42(1), 168–177 https://doi.org/10.1037/0022-3514.42.1.168
Maddi, S.R. (2020). Resiliency and Hardiness. The Wiley Encyclopedia of Personality and Individual Differences: Clinical, Applied, and Cross‐Cultural Research, 393–398.
May, R. (1958). Contributions of Existential Psychotherapy. Existence: A new dimension in psychiatry and psychology. In May, E. Angel, H. F. Ellenberger (Eds.). (pp. 37–91.). New York : Basic Books. https://doi.org/10.1037/11321-002
Terziev, V., & Vasileva, S. (2022). The role of education in socialization of an individual. Available at SSRN 4004400. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4004400
33
Vadzyuk, S. N., O. M. Ratynska, and R. M. Shmata. "СТАН УВАГИ ДІТЕЙ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗА РІЗНИХ ТИПІВ ПОГОДИ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (November 1, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8083.
Full textAbstract:
Увага забезпечує пізнавальні процеси і є необхідним моментом набування знань, високої якості й продуктивності розумової роботи.Мета дослідження – вивчити стан уваги у школярів 15–17 років залежно від статі, рівня нейротизму та екстра-інтровертованості за різних типів погоди.Матеріали і методи. Обстежено 90 практично здорових учнів. Поширеним методом дослідження уваги є коректурна проба, якою ми скористались у своїх дослідженнях. Обстеження проводили у дні із І, ІІ та ІІІ типами погоди. У цій статті проаналізовано показники уваги: кількість правильно викреслених букв (m), продуктивність роботи (В), точність уваги (К), встановлено інтегральний показник стійкості уваги (А) в учнів старшого шкільного віку при різних типах погоди. Для визначення рівня нейротизму та екстра-інтровертованості ми використали підлітковий варіант опитувальника Айзенка. Обрахунки результатів проводили за t-критерієм Стьюдента та методами непараметричної статистики.Результати досліджень та їх обговорення. Кількість проглянутих букв у старшокласників зменшується із погіршенням погодних умов. Отримані дані вказують на достовірне зниження продуктивності уваги в учнів 9–11 класів із погіршенням погодних умов. Точність та стійкість уваги були найкращими при сприятливій погоді, знижувалися при умовно-несприятливій і становили мінімальне значення за несприятливої погоди. Аналізуючи отримані результати, виявлено, що група осіб із високим нейротизмом є найбільш чутливою до зміни погодних умов, а учні із низьким нейротизмом – більш стійкими. Згідно з проведеними дослідженнями, в інтровертів-старшокласників спостерігалась тенденція до збільшення показників стану уваги порівняно з екстравертами.Висновки. Встановлено, що для всіх дітей старшого шкільного віку стан уваги найкращий при І типі погоди. Несприятлива погода негативно впливала на стан уваги у школярів обстеженого контингенту. В осіб з високим рівнем нейротизму показники уваги зменшувалися з погіршенням погодних умов порівняно з учнями з низьким нейротизмом. Ми з’ясували, що в учнів старшого шкільного віку показники уваги знижувались, незалежно від екстра-інтроверсії.
34
Барчи, Б. "INTERNET ADDICTION STUDY OF YOUNGSTERS." Вісник Національного університету оборони України, March 10, 2021, 22–27. http://dx.doi.org/10.33099/2617-6858-2021-59-1-22-27.
Full textAbstract:
Ситуація, що пов’язана зішвидким поширенням інтернет-залежності, є досить проблемною для багатьох країн, у тому числі, і України. В умовах соціально-економічної кризи особистість страждає від дії різноманітних психогенних чинників, що спричиняє пошук альтернативних сфер самореалізації, однією з яких є віртуальна реальність, що створюється в інтернеті.
Метою дослідження є проведення теоретичного аналізу та емпіричне дослідження психологічних факторів інтернет залежності студентської молоді.
Методологічною основою даного дослідження є теоретичний аналіз джерел, які визначають сутність інтернет адикції у молоді. З метою виявлення неконтрольованого користування інтернетом та оцінки симптомів залежності було проведено тест (Young’s Internet Addiction Test). Для визначення варіантів дозвілля було використано ситуативну анкету «Твоє дозвілля».
Наукова новизна полягає у визначенні психологічних факторів, які лежать в основі інтернет залежної поведінки особистості. Описано основні теоретичні положення щодо визначення Інтернет-залежності. Висвітлено психологічні та фізичні фактори, що характеризують людей, залежних від Інтернету: нав’язливе бажання перевіряти електронну пошту, постійне очікування чергового з’єднання з Інтернетом, багатогодинне «зависання» в Інтернеті і витрачання на це великих грошей, відсутність доступу до нього викликає тривогу, агресію, роздратування під час вимушених відволікань. Встановлено, що адиктивна поведінка негативно впливає на емоційний стан особистості студента та на його соціалізацію. Визначено базові передумови виникнення й основні типи Інтернет-залежності згідно з дослідженнями К. Янг. З’ясовано коло потреб, які підлітки задовольняють за допомогою Інтернету і яким чином організовують своє дозвілля. З’ясовано, що основним механізмом розвитку Інтернет-залежності є зміщення мети у віртуальну реальність для заповнення відсутніх сфер життя особистості. В результаті обробки та інтерпретації емпіричних даних виділено чотири групи респондентів з різним ступенем Інтернет залежності. Встановлено факт зростання чисельності студентів, що відносяться до групи Інтернет-залежних, а відтак зусилля науково-педагогічних працівників повинні бути звернені на профілактику цього явища у молодіжному середовищі.
Результати даного дослідження мають важливе значення для подальших досліджень пов’язаних із проведенням детального аналізу Інтернет-залежності у середовищі молоді з метою подальшого окреслення напрямів профілактичної виховної діяльності у студентських групах.
Ключові слова: Інтернет; залежність; психологія Інтернету; підліткова залежність; використання Інтернету.
35
Сорока, Анатолій, and Ольга Гмирь. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ, СТИЛІВ КОНФЛІКТНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА ЦІННІСНОЇ СФЕРИ В ПІДЛІТКІВ ТА ЇХ БАТЬКІВ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, December 24, 2021, 99–109. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.16(61).09.
Full textAbstract:
Мета: аналіз психологічних особливостей мотивації, стилів конфліктної поведінки та ціннісної сфери в підлітків та їх батьків. Методи дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, інтерпретація теоретичних підходів та емпіричних досліджень); емпіричні (тестування); методи математичної статистики (для виявлення відмінностей психологічних особливостей мотивації, стилів конфліктної поведінки та ціннісної сфери в підлітків та їх батьків було використано t-критерій Ст’юдента). Результати: визначено, що провідні мотиви, особливості поведінки в конфліктних ситуаціях та цінності в підлітків і їх батьків істотно відрізняються між собою. Висновки: встановлено, що підліткам характерна висока виразність таких змінних як «Мотивація повного прийняття партнера в поведінці», «Мотивація конфліктом між владою й афіліацією». Серед термінальних цінностей найбільш значущими є: друзі, розваги, любов і свобода. Найменш вираженими є: щастя інших, пізнання та цікава робота. Високий рівень сформованості інструментальних цінностей виражений такими змінними як сміливість, незалежність та почуття гумору. Найменш виявленими є освіченість, раціоналізм та правдивість. Натомість у групі батьків ми бачимо високий рівень сформованості такої змінної як «Мотивація страхом слабкості (владні відносини)». Мотивованість поведінки культурними нормами як у підлітків, так і в їх батьків виражена на низькому рівні сформованості. Серед термінальних цінностей найбільш значущими є: сім’я, здоров’я та матеріальна забезпеченість, а найменшу цінність для них представляють щастя інших, творчість та розваги. У батьків високий рівень сформованості виявлено за такими змінними інструментальних цінностей як самоконтроль, терпимість і дисциплінованість. Визначено специфіку особливостей стилів конфліктної поведінки: батьки намагаються зберегти свій авторитет, що відбивається на їх оцінці батьківсько-підліткових розбіжностей, а також створення батьками ситуації постійного психологічного тиску й нездатність сім’ї задовольняти потреби емоційної підтримки та симпатії підлітків.
Література
Анопрієнко, О.В. (2017). Стиль батьківської поведінки як чинник виникнення і подолання хронічного стресу в підлітковому віці. (Дис. канд. психол. наук). Київ.
Гончар, Л.В. (2017). Формування гуманних взаємин батьків з дітьми молодшого шкільного і підліткового віку. (Монографія). Київ : ТОВ «Задруга».
Дубров, Д.И. (2020). Информационно-коммуникационные технологии и семейные отношения: вред или польза? Социальная психология и общество, 11(1), 72–91. https://doi.org/10.17759/sps.2020110105
Крейдун, Н.П., & Сорока, А.В. (2015). Прикладна психологія: навчальний посібник. Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.
Пріба, Г.А., & Калюжна, Є.М. (2020). Психологія особистості на сучасному ринку праці. (Монографія). Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС.
Солдатова, Г.У., & Львова, Е.Н. (2018). Особенности родительской медиации в ситуациях столкновения подростков с онлайн-рисками. Психологическая наука и образование, 23(3), 29–41. https://doi.org/10.17759/pse.2018230303
Сорока, А.В. (2010) Юридическая психология: Краткий курс: Учебно-методическое пособие. Харьков : Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина.
Токарева, Н.М. (2014). Сучасний підліток у системі психолого-педагогічного супроводу. (Монографія). Кривий Ріг.
Abar, C.C., Farnett, S., Mendola, K., Koban, K., & Sarra, Sh. (2018). Relationships between parent-child social media interactions and health behaviors. Journal of Substance Use, 23(3), 335–337.
Karmakar, R. (2017). The impact of perception of consistency and inconsistency in parenting style on pro-social motives of adolescents. Социальная психология и общество, Social Psychology and Society, 8(2), 101–115. https://doi.org/10.17759/sps.2017080207