Relevant bibliographies by topics / Післяопераційні ускладнення

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Book chapters

Academic literature on the topic 'Післяопераційні ускладнення'

Author: Grafiati
Published: 28 May 2022
Last updated: 30 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Післяопераційні ускладнення.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Післяопераційні ускладнення"

1

Максим, І. "ПОНЯТТЯ ПРЕАБІЛІТАЦІЇ ТА ЇЇ ВПЛИВ В ХІРУРГІЇ: СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ". Clinical Anesthesiology and intensive Care, № 2 (26 квітня 2022): 34–51. http://dx.doi.org/10.31379/2411.2616.18.2.5.

Full text
Abstract:
Вступ. Значна кількість пацієнтів, які перенесли операцію, страждають від післяопераційних ускладнень. Ця проблема стала нагальною, її поширеність становить близько 30% серед пацієнтів, які проходять хірургічне лікування. Програма попередньої реабілітації була запропонована як доопераційна допоміжна терапія для того, щоб обійти дані наслідки, але існуючі дослідження показують суперечливі результати. Мета і завдання. Систематичний огляд літератури спрямований на вивчення ефективності концепції пререабілітації та її впливу на функціональні показники, післяопераційні ускладнення та якість життя пацієнтів. Матеріал і методи. Було запитано пошук в електронних базах даних: PubMed, Clinicaltrials.gov, rcpjournals.org для рандомізованих клінічних досліджень, які досліджували ефективність концепції преабілітації та її вплив на функціональні параметри, післяопераційні ускладнення та якість життя пацієнтів. Основним параметром результату була здатність попередньої реабілітації запобігти післяопераційним ускладненням у пацієнтів, які перенесли серйозні операції. Дослідженими вторинними параметрами були: оцінена функціональна здатність до і після операції, тривалість перебування в стаціонарі, вартість госпіталізації та якість життя після операції. Результати. Огляд включав 10 клінічних досліджень загалом 939 пацієнтів. Якість досліджень оцінювали за критеріями Delphi. У 10 із 10 досліджень досліджувався вплив цільової програми на зменшення післяопераційних ускладнень пацієнтів, тривалість госпіталізації у 7 із 10 досліджень та параметри дихання у 4 із 10 досліджень. Висновки. Потрібні широкомасштабні високоякісні дослідження, щоб підтвердити перспективи ранніх доказів і визначити частоту, інтенсивність та тривалість попередньої реабілітації, призначеної для досягнення оптимальних результатів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Максим, І. "ПОНЯТТЯ ПРЕАБІЛІТАЦІЇ ТА ЇЇ ВПЛИВ В ХІРУРГІЇ: СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ". Clinical Anesthesiology and intensive Care, № 2 (26 квітня 2022): 34–51. http://dx.doi.org/10.31379/2411.2616.18.2.5.

Full text
Abstract:
Вступ. Значна кількість пацієнтів, які перенесли операцію, страждають від післяопераційних ускладнень. Ця проблема стала нагальною, її поширеність становить близько 30% серед пацієнтів, які проходять хірургічне лікування. Програма попередньої реабілітації була запропонована як доопераційна допоміжна терапія для того, щоб обійти дані наслідки, але існуючі дослідження показують суперечливі результати. Мета і завдання. Систематичний огляд літератури спрямований на вивчення ефективності концепції пререабілітації та її впливу на функціональні показники, післяопераційні ускладнення та якість життя пацієнтів. Матеріал і методи. Було запитано пошук в електронних базах даних: PubMed, Clinicaltrials.gov, rcpjournals.org для рандомізованих клінічних досліджень, які досліджували ефективність концепції преабілітації та її вплив на функціональні параметри, післяопераційні ускладнення та якість життя пацієнтів. Основним параметром результату була здатність попередньої реабілітації запобігти післяопераційним ускладненням у пацієнтів, які перенесли серйозні операції. Дослідженими вторинними параметрами були: оцінена функціональна здатність до і після операції, тривалість перебування в стаціонарі, вартість госпіталізації та якість життя після операції. Результати. Огляд включав 10 клінічних досліджень загалом 939 пацієнтів. Якість досліджень оцінювали за критеріями Delphi. У 10 із 10 досліджень досліджувався вплив цільової програми на зменшення післяопераційних ускладнень пацієнтів, тривалість госпіталізації у 7 із 10 досліджень та параметри дихання у 4 із 10 досліджень. Висновки. Потрібні широкомасштабні високоякісні дослідження, щоб підтвердити перспективи ранніх доказів і визначити частоту, інтенсивність та тривалість попередньої реабілітації, призначеної для досягнення оптимальних результатів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Опанасенко, М. С., В. І. Лисенко, О. В. Терешкович та ін. "Заходи профілактики та ліквідації інтраопераційних і післяопераційних ускладнень при VATS у хворих на туберкульоз легень". Infusion & Chemotherapy, № 2.1 (31 липня 2021): 24. http://dx.doi.org/10.32902/2663-0338-2021-2.1-21.

Full text
Abstract:
Мета. Визначити ефективні заходи профілактики та ліквідації інтраопераційних і післяопераційних ускладнень при застосуванні VATS у хворих на туберкульоз (ТБ) легень.
 Матеріали та методи. Із 2008 по 2020 р. фтизіатричним пацієнтам було виконано 133 VATS-операції, а саме: атипова сегментектомія – 29 (21,6 %) випадків, типова сегментектомія – 49 (36,9 %), лобектомія – 49 (36,9 %), білобектомія – 2 (1,5 %), пульмонектомія – 4 (3,1 %). Хворих із діагнозом уперше діагностованого ТБ було 62 (46,3 %), із множинною лікарською стійкістю – 45 (34,4 %), із широкою лікарською стійкістю – 26 (19,3 %). Інтраопераційні ускладнення було зафіксовано в 5 (3,8 %) пацієнтів: 2 інтраопераційні кровотечі та 3 надриви паренхіми легені. Післяопераційні ускладнення було виявлено у 21 хворого (16,1 %): пізнє розправлення легені – 4 (3,1 %), післяопераційний плевральний випіт – 4 (3,1 %), дихальна недостатність – 3 (2,3 %), дисбіоз кишківника – 1 (0,8 %), серома післяопераційної рани – 2 (1,5 %), нагноєння післяопераційної рани – 5 (3,8 %), неспроможність кукси бронха із залишковою плевральною порожниною – 2 (1,5 %). Ефективність лікування становила 96,9 %.
 Результати та їх обговорення. Для профілактики ускладнень при VATS потрібно зважено відбирати пацієнтів для втручання, оцінювати рентгенологічну картину патологічних змін на доопераційному етапі, визначати безпечну ділянку для встановлення першого торакопорту. Важливими є виконання зручного мініторакотомного доступу довжиною до 8 см у V або VI міжребер’ї та використання ранорозширювачів невеликого розміру. Ретельна лімфодисекція в корені частки легені, пересічення та прошивання виділених окремих елементів кореня легені є запорукою спроможності та міцності механічного шва. Передопераційна корекція гемостазу залежно від віку, ваги, супутньої патології є невід’ємною складовою профілактики порушень згортання крові та полягає в застосуванні гепатопротекторів, антиагрегантів й антикоагулянтів. За неможливості виконання VATS-пневмолізу, роздільної обробки елементів кореня легені, труднощів у досягненні гемостазу конверсія в широку торакотомію є надійним і дієвим методом профілактики різноманітних ускладнень. Вчасне застосування конверсії в торакотомію, накладання П-подібних швів, ре-VATS або реторакотомія, гемостатична терапія, активна аспірація, накладання штучного пневмоперитонеуму, додаткове дренування плевральної порожнини чи повторні пункції, ФБС, клапанна бронхоблокація, корекція антибактеріальної терапії, використання пробіотиків, корекція схем протитуберкульозної терапії, хірургічна обробка ран, а також комбінація цих заходів допомагають ефективно та надійно ліквідувати як інтра-, так і післяопераційні ускладнення при VATS.
 Висновки. На безпечність і зручність VATS впливають багато факторів. Адекватна оцінка можливості виконання такої операції, методи профілактики ускладнень та їх своєчасне застосування забезпечують прогнозований перебіг післяопераційного періоду та зменшення частоти ускладнень. Залежно від причини вчасне застосування різних методів ліквідації інтра- та післяопераційних ускладнень дає можливість ефективно та надійно розв’язати проблему. Використовуючи ці практичні методи, можна визначити правильну тактику операції та ведення післяопераційного періоду, що в результаті вплине на загальну ефективність лікування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Kopchak, V. M., L. O. Pererva, I. V. Khomiak та ін. "Саркопенія як фактор прогнозування розвитку післяопераційних ускладнень у хворих з аденокарциномою підшлункової залози". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 10 (2018): 17–20. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.10.17.

Full text
Abstract:
Мета. Визначення впливу саркопенії на виникнення ускладнень після резекційних оперативних втручань на підшлунковій залозі (ПЗ) з приводу її злоякісних пухлин.
 Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 87 пацієнтів, яким були виконані радикальні оперативні втручання. За допомогою передопераційної комп’ютерної томографії (КТ) розраховували в одиницях Хаунсфільда (од. Х.) середнє значення щільності (Hounsfield Unit Average Calculation - HUAC) та сумарний індекс (Total Psoas Index - TPI) великого поперекового м’яза на рівні ІІІ поперекового хребця.
 Результати. У 35 (40,2%) пацієнтів виявили саркопенію, застосовуючи показник HUAC. Післяопераційні ускладнення виникли у 21 (60%) хворого з саркопенією, померли 2 (5,7%) хворих. Післяопераційні ускладнення виникли у 16 (30,8%) хворих без саркопенії, помер 1 (1,9%) хворий. Застосовуючи показник TPI, саркопенію діагностували у 38 (43,7%) хворих, із них ускладнення виникли у 21 (55,3%), померли 2 (5,3%). Ускладнення виникли у 16 (32,6%) хворих без саркопенії, помер 1 (2,0%) хворий.
 Висновки. Саркопенія достовірно впливає на частоту післяопераційних ускладнень, її виявлення може бути використано для покращення відбору пацієнтів перед виконанням резекції ПЗ з приводу її злоякісних новоутворень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Kеrnychnyi, V. V., A. I. Sukhodolia, V. M. Monastyrskyi, V. A. Moroz, V. V. Balytskyi та O. O. Pidmurniak. "Результати хірургічного лікування місцево-розповсюдженого раку ободової кишки з поширенням на підшлункову залозу". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 8 (2018): 65–67. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.08.65.

Full text
Abstract:
Мета. Поділитися власним досвідом хірургічного лікування місцево-розповсюдженого раку ободової кишки з поширенням на підшлункову залозу (ПЗ).
 Матеріали і методи. Вивчено результати хірургічного лікування 24 хворих з місцево-розповсюдженим раком ободової кишки, що поширювався на ПЗ, за 2004 – 2015 рр. Чоловіків було 8 (33%), жінок - 16 (67%). Середній вік пацієнтів становив (65,2 ± 11,2) року. Рак ободової кишки, окрім ПЗ, проростав у паранефральну клітковину зліва – у 6 (25%) пацієнтів, селезінку – у 5 (20,8%), дванадцятипалу кишку (ДПК) – у 3 (12,5%), шлунок – у 1 (4,1%), тонку кишку – у 1 (4,1%), черевну стінку – у 1 (4,1%). Пацієнтів розподілили на дві групи. Хворим групи І - 13 (54,1%) - виконували симптоматичні оперативні втручання, групи ІІ - 11 (45,8%) - радикальні.
 Результати. Тривалість життя хворих після симптоматичних оперативних втручань становила (5,1 ± 3) міс. У 3 (23,0%) хворих післяопераційних ускладнень не спостерігали. Післяопераційні ускладнення (за класифікацією Clavien-Dindo) І ступеня виявлені у 5 (38,4%) хворих, ІІ – у 2 (15,3%), ІVа – у 1 (7,6%), V – у 2 (15,3%). Причинами смерті в ранні строки після операції 2 хворих з післяопераційними ускладненнями V ступеня стали профузна шлунково-кишкова кровотеча – у 1 (7,6%) та тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) - у 1 (7,6%).
 Тривалість життя хворих після радикальних оперативних втручань становила (19,5 ± 14) міс. Виконано такі оперативні втручання: дистальну резекцію ПЗ – у 10 (91%) хворих, панкреатодуоденальну резекцію - у 1 (9%). У 3 (27,2%) хворих післяопераційних ускладнень не спостерігали. Післяопераційні ускладнення (за класифікацією Clavien-Dindo) І ступеня виявлені у 3 (27,2%) хворих, ІІІа – у 1 (9%), ІVа – у 1 (9%), V – у 2 (18,1%). Померли 2 (18,1%) хворих від тяжких гнійно-септичних ускладнень.
 Висновки. Пацієнтам з раком ободової кишки, який поширюється на ПЗ, але без віддалених метастазів, низьким індексом коморбідності – Charlson Comorbidity Index (ССІ) та оцінкою за шкалою ECOG (Eastern Cooperative Onkology Group) менше 2 балів рекомендовано виконувати мультивісцеральну резекцію, у тому числі резекцію ПЗ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Veselyy, S. V., та R. P. Klimanskyi. "Результати хірургічного лікування аноректальних вад розвитку у дітей". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 11 (2018): 53–56. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.11.53.

Full text
Abstract:
Мета. Оцінити віддалені результати хірургічного лікування аноректальних вад розвитку (АВР) у дітей з урахуванням анамнестичних даних.
 Матеріали і методи. Проаналізовано результати обстеження та хірургічного лікування 32 пацієнтів з АВР за останні 6 років.
 Результати. Оперативні втручання у дітей виконували в залежності від форми аноректальної вади. Післяопераційні ускладнення спостерігали у 9 (28,1%) із 32 пацієнтів, оперованих з приводу атрезії анального отвору та прямої кишки. Померли 2 (6,3%) недоношених дітей з супутніми вадами розвитку.
 Висновки. У дітей із вродженими АВР та ускладненим передопераційним періодом (недоношеність, супутні вади розвитку, внутрішньоутробна інфекція тощо) клінічний перебіг захворювання характеризувався великою кількістю різноманітних післяопераційних ускладнень у порівнянні з дітьми без обтяжливого анамнезу. Загальний стан дітей даної групи був значно тяжчим, вони потребували більш тривалої та інтенсивної передопераційної підготовки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Piatnochka, V. I., I. Ya Dziubanovskyi та A. M. Prodan. "АНАЛІЗ МІСЦЕВИХ ТА ЗАГАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ЛІКУВАННІ ПЕРВИННИХ ТА ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ВЕНТРАЛЬНИХ ГРИЖ ЗА ПЕРІОД 2001–2017 РР." Вісник наукових досліджень, № 4 (13 грудня 2018): 66–73. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9621.

Full text
Abstract:
Упровадження в хірургічну практику сучасних методів та алопластичних матеріалів значно покращило результати хірургічного лікування хворих на вентральну та післяопераційну вентральну грижу. Проте імплантація синтетичного матеріалу в тканини передньої черевної стінки не позбавлена недоліків при їх застосуванні, так як супроводжується різною місцевою реакцією тканин, особливо при імплантації “важких” сіток, що призводить до розвитку ускладнень, частота яких становить від 7,9 до 49,2 %. Аналіз отриманих результатів зумовлює актуальність даного дослідження.
 Мета дослідження – проаналізувати та оцінити основні причини виникнення місцевих та загальних ускладнень при лікуванні хворих на первинні та післяопераційні вентральні грижі.
 Матеріали і методи. Сформовано два періоди дослідження із числа 1419 оперованих: з 2001 р. до 2009 р. 597 (42,07 %) пацієнтів – група порівняння та з 2010 р. до 2017 р. 822 (57,93 %) особи – основна група. У групі порівняння осіб із первинною вентральною грижею було 286 (47,91 %), а в основній групі з первинними грижами – 344 (41,85 %); з післяопераційними в групі порівняння – 311 (52,09 %) осіб, а в основній – 478 (58,15 %).
 Результати досліджень та їх обговорення. З усіх 1419 оперованих пацієнтів місцеві ранні післяопераційні ускладнення діагностовано у 522 (36,78 %) осіб. Загальні ранні ускладнення ми встановили у 76 (5,36 %) пацієнтів. У групі порівняння місцеві ускладнення мали місце у 311 (52,09 %) хворих, а в основній групі – у 211 (25,67 %) осіб. Така ж тенденція була при розподілі загальних ускладнень: 53 (8,88 %) та 23 (2,79 %) відповідно. Серому ми спостерігали у 124 (23,75 %), інфільтрати – у 156 (28,88 %), гематому – в 102 (19,54 %), нагноєння – у 34 (6,51 %), тривалу лімфорею – в 65 (12,45 %) пацієнтів. Загальні ускладнення серед 1419 хворих обох груп діагностовано у 76 (5,35 %) осіб. У групі порівняння їх було 53 (8,87 %) випадків, в основній групі – 23 (2,79 %). Серед пізніх місцевих ускладнень найчастіше спостерігали лігатурні нориці, особливо в період 2001–2009 рр. – 27 (4,52 %). В основній групі дане ускладнення виявлено лише у 3 (0,36 %) пацієнтів. Відторгнення поліпропіленової сітки (ППС) було у 15 (2,51 %) випадків. Під час клінічного дослідження мешома виникла в 10 (1,67 %) осіб групи порівняння та у 7 (0,85 %) – основної групи, міграцію сітки виявили у 9 (1,0 %) та 5 (0,61 %) осіб групи порівняння та основної групи. У 250 (17,62 %) пацієнтів після різних типів операційних втручань розвинувся рецидив грижі.
 Висновки. Впровадження сучасних та удосконалення існуючих способів хірургічного лікування хворих на первинні та післяопераційні вентральні грижі зменшило кількість ранніх місцевих та загальних, а також пізніх ускладнень майже в 2 рази.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Khomiak, I. V., O. V. Rotar, V. I. Rotar, A. I. Khomiak, A. S. Palianytsia та B. V. Petriuk. "Хірургічна тактика лікування гострого некротичного панкреатиту". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (21 січня 2020): 97–101. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10774.

Full text
Abstract:
Мета роботи: оцінити ефективність розробленої хірургічної тактики лікування гострого некротичного панкреатиту.
 Матеріали і методи. Проведений аналіз результатів лікування 317 хворих на гострий некротичний панкреатит, в яких протягом 2013–2019 рр. використовували запропоновану тактику проведення хірургічних втручань. Для оцінки ефективності лікування вивчали вперше виявлену органну недостатність після операції, тривалість інтенсивної терапії, післяопераційні ускладнення та летальність.
 Результати досліджень та їх обговорення. Застосовували покрокову тактику хірургічного лікування, яка розпочиналася з діапевтичних транскутанних втручань у 48,2 % та ендоскопічних – у 46,2 % спостережень. Транскутанні втручання супроводжувалися меншою частотою ускладень у хворих із гострими некротичними скупченнями, а ендоскопічні – у пацієнтів із відмежованими вогнищами панкреатичного некрозу. Широкі лапаротомні некрсеквестректомії виконані в 14,5 % спостережень після 4 тижня від початку захворювання. Загальна летальність становила 3,5 %, післяопераційна – 6,5 %.
 Використання покрокової хірургічної тактики лікування хворих на гострий некротичний панкреатит зменшує потребу в широких лапаротомних некрсеквестректоміях та сприяє зниженню рівня післяопераційних ускладнень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Євтушенко, О. І., О. О. Колесник, Б. В. Сорокін, А. А. Бурлака, І. І. Смачило та І. В. Смачило. "Особливості перебігу та аналіз післяопераційних ускладнень у хворих на рак ободової кишки". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (3 грудня 2021): 101–5. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.3.12547.

Full text
Abstract:
Мета роботи: покращити результати хірургічного лікування пацієнтів із раком ободової кишки мінімізувавши ускладнення в післяопераційному періоді.
 Матеріали і методи. Оцінено результати лікування 609 хворих, яким у клініці Національного Інститут раку провели радикальні операційні втручання на ободовій кишці з приводу наявного пухлинного процесу. У 92 (15,4 %) мали місце післяопераційні ускладнення. Померло 37 (6,1 %) хворих.
 Результати досліджень та їх обговорення. Однаково часто ускладнення виникали як у чоловіків, так і у жінок, але значно частіше у хворих похилого та старечого віку (70,9 %) та з локалізацією пухлини в лівій половині ободової кишки (67,1 %). Лише у третини хворих мало місце одне ускладнення, в інших – по два або декілька. Гнійно-запальні ускладнення виникали у 64 (10,1 %) хворих, вони домінували в структурі післяопераційних ускладнень і склали 69,7 %. Найнебезпечнішим був перитоніт, який виник у 15 хворих, із них 9 померли. До найтяжчих ускладнень необхідно віднести розходження швів анастомозу, серцево-судинну недостатність, шлунково-кишкові кровотечі, тромбоемболію легеневої артерії, непрохідність. Значна частина з них стала причиною смерті після успішно виконаного радикального хірургічного втручання. Для запобігання та лікування ускладнень на всіх етапах стаціонарного лікування ми успішно використовували комплекс заходів, які передбачали ретельну передопераційну підготовку з максимально можливою корекцією порушень різних функціональних систем, ретельну підготовку товстої кишки перед операцією за допомогою послаблювальних засобів та клізм, суворого дотримання правил асептики та антисептики на всіх етапах операції, ретельну техніку операційного втручання з дотриманням принципів футлярності, активне ведення післяопераційної рани, застосування антибіотиків широкого спектра дії з попереднім визначенням чутливості мікрофлори, використання різних методів ізоляції органів черевної порожнини для профілактики гнійних ускладнень. Під час операції ретельно, на всіх етапах, виконували гемостаз. Мобілізований препарат видаляли з використанням зшивальних апаратів. Зшивальні апарати також використовували при формуванні анастомозів між дистальною та проксимальною куксами ободової кишки. Ретельно відновлювалася цілісність очеревини. Після операції забезпечувався достатній відтік із черевної порожнини ранової рідини. Рану зрошували розчинами антисептиків. Хворим забезпечували повноцінне парентеральне харчування. Найчастіше гнійно-запальні ускладнення виникали у хворих після операції Гартмана. Її виконували, як правило, хворим похилого та старечого віку або як перший етап лікування раку дистального відділу сигмоподібної кишки при явищах непрохідності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Khomiak, I. V., O. V. Rotar, V. I. Rotar та A. I. Khomiak. "Мультимодальна покрокова тактика хірургічного лікування хворих з гострим некротичним панкреатитом". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 10 (2018): 26–28. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.10.26.

Full text
Abstract:
Мета. Оцінити ефективність розробленої тактики мультимодального покрокового хірургічного лікування гострого некротичного панкреатиту (ГНП).
 Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 317 хворих з ГНП, яким протягом 2013-2017 рр. застосовували запропоновану тактику виконання хірургічних втручань. Для оцінки ефективності лікування вивчали вперше виявлену органну недостатність (ОН) після операції, тривалість інтенсивної терапії, післяопераційні ускладнення та летальність.
 Результати. Застосування запропонованої тактики забезпечило зменшення частоти виконання широкої лапаротомної некрсеквестректомії до 14,5% та відтермінування його на строк після 4-го тижня від початку захворювання у 82,6% оперованих пацієнтів. У післяопераційному періоді ускладнення спостерігали у 28,3% пацієнтів, загальна летальність становила 3,5%, після виконання широких лапаротомних некрсеквестректомій - 6,5%.
 Висновки. Використання мультимодальної покрокової тактики хірургічного лікування хворих з ГНП забезпечує зменшення частоти виконання широкої лапаротомної некрсеквестректомії та частоти виникнення післяопераційних ускладнень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Післяопераційні ускладнення"

1

Ситнік, Олександр Леонідович, Александр Леонидович Сытник, Oleksandr Leonidovych Sytnik та В. В. Цилюрик. "Післяопераційні ускладнення у хворих на перфоративну гастродуоденальну виразку". Thesis, Вид-во СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7708.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Ситнік, Олександр Леонідович, Александр Леонидович Сытник, Oleksandr Leonidovych Sytnik, Світлана Павлівна Коробова, Светлана Павловна Коробова та Svitlana Pavlivna Korobova. "Післяопераційні ускладнення у хворих на перфоративну гастродуоденальну виразку". Thesis, Вид-во СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7346.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Кононенко, Микола Григорович, Николай Григорьевич Кононенко, Mykola Hryhorovych Kononenko та А. В. Гоман. "Післяопераційні ускладнення та причини смерті у хворих з закритими пошкодженнями печінки та селезінки". Thesis, Вид-во СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7649.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Петренко, Н. В., та В. А. Марків. "Профілактика серцево-судинних ускладнень у хворих з післяопераційними вентральными грижами великих розмірів". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/58141.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Иоффе, И. В., та Р. В. Лисовой. "Факторы риска инфекционных осложнений у больных перенесших операцию Гартмана". Thesis, Сумский государственный университет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48505.

Full text
Abstract:
Актуальность. Вероятность развития послеоперационных инфекционных осложнений у различных больных неодинакова и зависит от наличия или отсутствия факторов риска развития инфекции. Цель исследования: улучшение качества лечения больных, которым в ургентном порядке выполнена операция Гартмана.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Антоненко, О. М., та Д. В. Олісеєнко. "Показники інтра- та післяопераційних ускладнень при лапароскопічній холецистектомії". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36378.

Full text
Abstract:
Прийшла ера малоінвазивних технологій, яка дала великий поштовх для розроблення нових підходів та перегляду виробленої тактики лікування хірургічної патології. Проведення ендоскопічних операцій набуває все більш широкого спектру втручань. Лапароскопічна холецистектомія (ЛХЕ) на сьогоднішній день являється «золотим» стандартом хірургічного лікування захворювань жовчного міхура (ЖМ). Виконання даної малотравматичної операції, все таки несе за собою цілу низку інтра- та післяопераційних ускладнень, які створюють певні проблеми, тому вони й заслуговують особливої уваги. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36378
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Шевченко, Володимир Порфирович, Владимир Порфирьевич Шевченко, Volodymyr Porfyrovych Shevchenko, Тетяна Володимирівна Шевченко, Татьяна Владимировна Шевченко та Tetiana Volodymyrivna Shevchenko. "Хірургічне лікування гігантської післяопераційної вентральної грижі з використанням алотрансплантанта". Thesis, Видавництво СумДУ, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/9403.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Рєзнік, А. В., Геннадій Іванович П`ятикоп, Геннадий Иванович Пятикоп та Hennadii Ivanovych Piatykop. "Шляхи зниження післяопераційних ускладнень при лікуванні жовчокам`яної хвороби". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/6306.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Сухоставець, Наталія Петрівна, Наталья Петровна Сухоставец та Nataliia Petrivna Sukhostavets. "Профілактика післяопераційних ускладнень у гінекологічних хворих старших вікових груп". Master's thesis, Вид-во СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27239.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Сміян, Світлана Анатоліївна, Светлана Анатольевна Смиян та Svitlana Anatoliivna Smiian. "Профілактика запальних післяабортних ускладнень з використанням антигомотоксичних препаратів". Thesis, Видавництво СумДУ, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/9013.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Book chapters on the topic "Післяопераційні ускладнення"

1

Voitiv, Ya Yu. "АНАЛІЗ ДЕЯКИХ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ З НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЮ ДИСПЛАЗІЄЮ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ." In CHALLENGES OF MEDICAL SCIENCE AND EDUCATION: AN EXPERIENCE OF EU COUNTRIES AND PRACTICAL INTRODUCTION IN UKRAINE. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-64-8-5.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Післяопераційні ускладнення' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography