To see the other types of publications on this topic, follow the link: Радіаційний захист.
Journal articles on the topic 'Радіаційний захист'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 30 journal articles for your research on the topic 'Радіаційний захист.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Pavlenko, T. "RADIATION PROTECTION OF PUBLIC: REQUIREMENTS FOR LIMITION OF NATURAL RADIACTIVITY RESOURCES." Hygiene of populated places 2018, no. 68 (2018): 167–71. http://dx.doi.org/10.32402/hygiene2018.68.167.
Full text
2
Ischenko, L. O., and T. A. Kovalchuk. "Radiation protection at the iron mines in the conditions of technogenically increased sources of natural origin." Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 88, no. 1 (2020): 61–66. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2020-88-1-61-66.
Full textAbstract:
The Purpose of the Research. To draw up a system of measures for radiation protection at the iron ore mines to facilitate the control of the natural exposure component of miners and to ensure that the established dose criteria are not exceeded. Methodsand Materials. During the development of the measures, the results and conclusions of the radiation-hygienic study of the Kryvyi Rih Agglomeration iron ore mines, the territory of which was identified as radon-dangerous with the presence of man-made sources of natural origin, were used. The measurements were made on the selected network of control points at the horizons of the mines. For analysis, the system was used to measure the volumetric activity of radon and its subsidiary decay products in the mine atmosphere, the dose rate of gamma radiation in mines, the content of natural radionuclides in the ores, the dustiness of the mine atmosphere. At the same time, they were guided by the main regulatory and methodological base. Results and Conclusions.The main stages of the developed system of radiation protection at iron ore mines in terms of technogenic-enhanced sources of natural origin are: radiation-hygienic examination, radiation control, protection measures for normalization of radiation situation, control of the effectiveness of radiation prevention, preventive protection. The decision on the need for radiation monitoring and the implementation of radiation protection measures for iron ore mines is made on the basis of the preliminary survey, which determines the categories of the mine and the type of control. On the basis of the conducted research of iron ore mines of Kryvyi Rih Agglomeration, a system of radiation protection was developed and ordered, the sequence of implementation of measures of radiation examination, radiation control and normalization of radiation situation was substantiated. The measures developed need to be consistent with the recommendations of the International Commission on Radiation Protection regarding radiological protection against radon exposure in the workplace. Key Words: iron ore mines, radiation protection, radiation control, radon, man-made sources of natural origin, miners.
3
ЛАРІОНОВ, Володимир, Костянтин ХОМ’ЯК, Георгій МАТВЄЄВ, Олена СТАДНІЧУК та Лілія КРОПИВНИЦЬКА. "МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 26, № 3 (2021): 82–96. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v26i3.881.
Full textAbstract:
У статті розглянуто один з перспективних методів навчання, що базується на комп’ютерно-інформаційних технологіях, а саме – мультимедійній технології. Метою дослідження було узагальнити накопичений досвід вивчення можливостей використання мультимедійних технологій для надання навчальної інформації курсантам вищих військових закладів освіти різними методами, що дозволяють розвивати необхідні професійні якості для забезпечення ефективної служби, прийомів психологічного контакту та компетентної роботи з людьми. Завдання дослідження: визначення впливу мультимедійних технологій на навчальну успішність та якість залишкових знань. Показана можливість застосування мультимедійних технологій під час проведення не лише лекційних, а й практичних занять. Проведено аналіз наповненості матеріалами мультимедійних компонентів і виявлено, що основними є текст (31,7 %), зображення (18,3 %), відео- (19,5 %) та аудіоматеріали (18,3 %), анімація (11 %) та 3D-технології (1,4 %). Доведено, що існує прямий та тісний зв’язок між вивченням курсантами тем з практичною складовою, заліковими результатами і глибиною засвоєння курсантами тем дисципліни “Радіаційний, хімічний та біологічний захист підрозділів (у тому числі екологія)”, які адекватно відображають знання, набуті слухачами. Установлено, що використання мультимедійних технологій збільшує ефективність усвідомлення матеріалу та практичних навичок до 20 %, а різниця у засвоєнні знань в експериментальних контрольній групах складала 22÷31 %. Підтверджено, що застосування елементів візуалізації за допомогою мультимедійних технологій позитивно впливає на засвоєння курсантами навчального матеріалу. Ефективне засвоєння інформаційних технологій, поєднання педагогічної майстерності дозволяють викладачу підвищувати якість навчального процесу і, як наслідок, якість знань курсантів. Уміння швидко аналізувати та використовувати великий обсяг інформації з метою прийняття подальшого вірного рішення – це важливі навички, які необхідно набувати курсантам для майбутньої роботи в сучасних умовах.
4
Shevel, V., Yu Lobach, Yu Nesteruk та I. Khomich. "Забезпечення контролю радіаційної безпеки дослідницького реактора ВВР-М". Nuclear and Radiation Safety 12, № 2 (2009): 31–37. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2009.12-2(42).05.
Full textAbstract:
Описано систему радіаційного захистута контролю дослідницького реактора ВВР-М і досвід її експлуатації. Подано перелік радіаційних факторів при нормальній роботі реактора та встановлено основні напрямки діяльності щодо забезпечення радіаційної безпеки. Наведено статистичну інформацію стосовно контролю опромінення персоналу та викидів радіоактивних аерозолів. Описано задачі та структуру системи аварійного реагування на аварії та надзвичайні ситуації. Представлено комплекс технічних рішень з модернізації системи радіаційного захисту та контролю.
5
Balashevska, Yu, M. Demchenko, Yu Kyrylenko, O. Kotsuba, O. Pecherytsa та I. Shevchenko. "Спільне використання мобільної радіологічної лабораторії та системи підтримки прийняття рішень як ефективний підхід до аварійного моніторингу". Nuclear and Radiation Safety, № 1(93) (29 березня 2022): 16–26. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.1(93).02.
Full textAbstract:
Проведення радіаційного обстеження та оперативний аналіз розповсюдження забруднення на прилеглих до АЕС територіях під час важкої аварії забезпечують надійне підґрунтя для прийняття рішень щодо вжиття дій та невідкладних контрзаходів для захисту персоналу і населення. Проте на практиці вибір просторово-часових параметрів вимірювань та пробовідбору часто ускладнений, зокрема несприятливою радіаційною обстановкою або обмеженістю в часі для збору даних тощо.
 Якщо на ранніх етапах реагування для прийняття рішень щодо впровадження захисних заходів може бути достатньо попередніх результатів моделювання атмосферної дисперсії радіоактивних речовин та оцінки доз опромінення для постульованого сценарію розвитку подій, то з надходженням перших результатів моніторингу, задля уточнення моделі та забезпечення підстав для інтерпретації її результатів, виникає потреба у підсиленні інструментів прогнозування радіаційних наслідків використанням їх сумісно із засобами мобільного моніторингу.
 Наявні методики та рекомендації МАГАТЕ щодо аварійного моніторингу залишають простір для впровадження можливостей сучасних інструментів моделювання. Ця стаття містить перші напрацювання для розробки методології спільного використання системи підтримки прийняття рішень та мобільної лабораторії з метою успішного проведення аварійного моніторингу навколишнього середовища у реальному часі. Наведені у ній результати дослідження, виконаного в межах координованого дослідження МАГАТЕ CRP J15002, стосуються сумісного використання мобільної радіологічної лабораторії RanidSONNI та європейської системи підтримки прийняття рішень JRODOS.
 Застосовані підходи ґрунтуються на нинішньому досвіді Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» у підтвердженні результатів моделювання реальними даними вимірювань параметрів радіаційної обстановки, наданими мобільною лабораторією під час реагування на лісові пожежі в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення протягом останніх років.
6
Khotiaintseva, O., V. Khotiaintsev, M. Goliuk, А. Nosovskyi та V. Gulik. "Моделювання транспорту фотонів в коді Serpent на прикладі розрахунку біологічного захисту". Nuclear and Radiation Safety, № 4(92) (15 грудня 2021): 40–52. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.4(92).06.
Full textAbstract:
У статті продемонстровані можливості коду Serpent на основі методу Монте-Карло як ефективного надійного інструмента для розрахунку характеристик поля фотонного випромінювання і радіаційних параметрів. Розглядається біологічний захист зі звичайного бетону в бар’єрній геометрії і нормальне падіння фотонів від моноенергетичного джерела для набору енергій, характерних для випромінювання відпрацьованого ядерного палива. За допомогою коду Serpent розраховані кратність ослаблення випромінювання за дозою в повітрі і фактори накопичення (числовий, енергетичний і дозовий), проаналізована їх залежність від товщини захисту і від енергії фотонів. Одержані залежності відображають закономірності, характерні для проходження фотонного випромінювання через звичайний бетон біологічного захисту. Показано, що результати розрахунків кодом Serpent узгоджуються з наявними в науковій літературі даними, одержаними іншими методами, а також з результатами програми XCOM.
7
Bilokur, Daryna. "Показники неспецифічного антиінфекційного захисту в осіб із територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(377) (5 жовтня 2018): 86–91. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-86-91.
Full textAbstract:
Вивчено стан неспецифічного антиінфекційного захисту у осіб із територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області. Забруднення значних площ радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи може виступати ключовим фактором імуносупресії для населення України. Стан факторів і механізмів неспецифічного антиінфекційного захисту у осіб, котрі народились і проживають на контамінованих територіях, вивчено недостатньо. Мета дослідження – встановити показники неспецифічного антиінфекційного захисту у осіб з територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області. Імунологічне обстеження проведено у осіб, об’єднаних у контрольну (80 осіб) і дослідну (80 осіб) групи. Застосовано імунофенотипування для визначення показників клітинного імунітету (CD16) та фарбування за Романовським-Гімза. Усі аналізовані показники у групі контролю перебувають у межах клінічної норми. У осіб із територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області знижена абсолютна кількість нейтрофільних лейкоцитів на 15 %; збільшена абсолютна (у 1,6 разів) та відносна (у 1,8 раза) кількість моноцитів (до верхньої межі клінічної норми). Значно знижена (у 2,33 раза) абсолютна (на 57,1 %) та відносна (на 11,35 %) кількість природних кілерів. Значення нейтрофільно-лімфоцитарного коефіцієнта перевищує відповідний показник у групі контролю в 1,98 раза та виходить за верхню межу клінічної норми в 1,34 раза. Сумарний показник неспецифічної реактивності в контрольній та дослідній групах досягає значень, характерних для перебігу патологічних процесів. У осіб з IV-ї радіаційної зони Сумської області цей показник перебуває на нижній межі клінічної норми. Отримані результати вказують на функціональне навантаження неспецифічної ланки імунної системи серед населення радіаційно забруднених районів Сумської області. У осіб, котрі проживають на територіях посиленого радіоекологічного контролю Сумщини, простежуємо імунне порушення за показниками абсолютної і відносної кількості моноцитів та природних кілерів (CD16). Водночас спостерігаємо формування взаємно компенсаторних механізмів серед ланок системного імунітету у відповідь на низькоінтенсивне пролонговане радіаційне опромінювання. Одержані результати вказують на необхідність проведення імунологічних обстежень населення територій посиленого радіоекологічного контролю нашої держави (та Сумщини зокрема) із метою проведення імунореабілітаційних заходів щодо цієї категорії населення.
8
Попович, Василь, Наталія Попович та Павло Босак. "МОНІТОРИНГ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ПОВ'ЯЗАНИХ ІЗ ПОЖЕЖАМИ НА ОБ’ЄКТАХ ІЗ СКЛАДУВАННЯМ ВІДХОДІВ". Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, № 2(10) (6 квітня 2021): 32–38. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2020.2.32-38.
Full textAbstract:
Метою представленої роботи є моніторинг надзвичайних ситуацій, які виникли на Львівському міському полігоні твердих побутових відходів та породному відвалі ПАТ «Львівська вугільна компанія». В рамках моніторингу нами розглянуто причини виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах складування відходів та шляхи рекультивації девастованих ландшафтів. Методи, які використані у дослідженні: рекогносцировно-польові, аналізу, спостереження, радіаційні. З метою ефективного захисту довкілля від небезпечних ландшафто-трансформуючих чинників сміттєзвалищ та породних відвалів здійснюють рекультиваційні роботи. У теперішній час обидва представлені об’єкти характеризуються підвищеним радіаційним фоном. Встановлено, що для запобігання виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах депонування відходів необхідно дотримуватися технологій складування, а також здійснювати рекультивацію девастованих ландшафтів у відповідності до норм та досліджень провідних вчених.
9
Voronenko, D. V., T. A. Shostak, S. B. Bilous та P. V. Oliinyk. "ОБҐРУНТУВАННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ РОЗРОБКИ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЙОДНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ РАДІАЦІЙНИХ УРАЖЕНЬ У ДІТЕЙ". Фармацевтичний часопис, № 1 (28 лютого 2020): 14–20. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.1.10904.
Full textAbstract:
Мета роботи. Обґрунтування необхідності розширення асортименту лікарських засобів для йодної профілактики у випадку радіаційних аварій.
 Матеріали і методи. Застосовували методи інформаційного пошуку, систематизації, контент-аналізу, порівняння та узагальнення.
 Результати й обговорення. За результатами аналізу асортименту препаратів із калію йодидом станом на 1 грудня 2019 року встановлено, що на українському фармацевтичному ринку зареєстровано 30 позицій з калію йодидом у вигляді 7 лікарських форм. Зареєстровані препарати призначені для лікування захворювань щитоподібної залози та профілактики йодного дефіциту і містять дозу стабільного йоду 100–200 мкг, що недостатньо для профілактики радіаційних уражень. Обґрунтовано необхідність розробки рідких лікарських засобів із калію йодидом у формі перорального розчину екстемпорального виготовлення або промислового виробництва для проведення йодної профілактики дитячому населенню та дітям у пологових будинках, дитячих лікарнях та інших дитячих закладах. Запропоновано впровадження промислового виробництва перорального розчину з концентрацією калію йодиду 65 мг/мл (6,5 %). У аптеках із правом екстемпорального виготовлення лікарських засобів у випадку отримання повідомлення про радіаційну аварію запропоновано виготовляти 0,65 % і 0,32 % розчини калію йодиду для профілактики радіаційних уражень у дітей різного віку.
 Висновки. Встановлено відсутність на українському фармацевтичному ринку препаратів калію йодиду для захисту новонароджених та дітей до 3-х років від радіаційних уражень щитоподібної залози. З урахуванням міжнародних та національних вимог обґрунтовано необхідність розробки рідких пероральних лікарських засобів з калію йодидом промислового виробництва або екстемпорального виготовлення для проведення йодної профілактики дітям віком від народження до 3 років.
10
Сінкевич, Сергій, та Віталій Гаврилюк. "РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПЕРЕВІРКИ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДИКИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО ВЕДЕННЯ РАДІАЦІЙНОЇ ТА ХІМІЧНОЇ РОЗВІДКИ (СПОСТЕРЕЖЕННЯ) З ВИКОРИСТАННЯМ ТРЕНАЖЕРІВ І ШТАТНИХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (2021): 385–94. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.712.
Full textAbstract:
У статті представлено результати експериментальної перевірки ефективності методики підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення радіаційної та хімічної розвідки (спостереження) з використанням тренажерів та штатних технічних засобів. Запропоновано інноваційні методичні підходи до використання технічних засобів радіаційної та хімічної розвідки. Експериментально встановлено, що ефективність спеціальної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників з використанням тренажерів автоматичних газоаналізаторів не знижується за умов проведення індивідуальних та групових консультацій щодо роботи з бойовими приладами напередодні комплексних практичних занять. З’ясовано, що постійне оновлення навчально-методичних матеріалів відповідно до новітніх вітчизняних та закордонних технічних розробок засобів радіаційного, хімічного, біологічного захисту, а також і навчально-матеріального забезпечення із залученням тих, хто навчається, значно посилює мотиваційну складову професійної підготовки курсантів. Алгоритмом спеціальної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення радіаційної та хімічної розвідки визначається послідовне та логічно пов’язане викладення й опрацювання навчального матеріалу щодо своєчасного та вмілого використання засобів індивідуального та колективного захисту (у мирний час та під час ведення бойових дій); захисту від уражаючих факторів зброї масового ураження (тих, що виникають унаслідок аварій і руйнувань об’єктів атомної енергетики та хімічної промисловості); використання приладів радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю; організації заходів радіаційного, хімічного, біологічного захисту (виявлення й оцінювання радіаційної та хімічної обстановки, підтримання живучості, ліквідація радіаційного, хімічного, біологічного зараження, маскування дій та об’єктів димами й аерозолями, нанесення втрат противнику вогнеметною зброєю).
11
Ivanov, P., O. Zelikov, O. Nefedov, V. Tonkikh та O. Pastukhova. "Концепція антитерористичної діяльності на радіаційно-ядерних об`єктах". Nuclear and Radiation Safety, № 4(48) (15 грудня 2010): 61–64. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2010.4(48).13.
Full textAbstract:
Наведено коротку інформацію щодо концепції системної антитерористичної діяльності на радіаційно-ядерних об’єктах, націленої на захист об’єктів від можливих терористичних актів і злочинів терористичної спрямованості. Розглянуто принципи організації роботи й взаємодії суб’єктів боротьби з тероризмом єдиної державної системи запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків.
12
Azarov, S., та V. Yevlanov. "Кількісний аналіз полів іонізуючого випромінювання працюючого прискорювача заряджених частинок". Nuclear and Radiation Safety, № 3(59) (18 вересня 2013): 38–41. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2013.3(59).07.
Full textAbstract:
Виконано аналіз радіаційної небезпеки джерел іонізуючого випромінювання працюючого прискорювача заряджених частинок. Розраховано поля іонізуючого випромінювання до і після біологічного захисту для оцінки добових навантажень на персонал.
13
Bogorad, V., T. Litvinska, A. Nosovsky та O. Slepchenko. "Щодо удосконалення нормативної бази із забезпечення безпеки діяльності з використання лінійних прискорювачів". Nuclear and Radiation Safety, № 2(46) (18 червня 2010): 37–41. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2010.2(46).07.
Full textAbstract:
Визначено положення національних нормативних документів, документів МАГАТЕ та директив Європейського Союзу, на яких мають базуватися вимоги безпеки до діяльності з використання лінійних прискорювачів і дотримуючись яких ліцензіат зможе гарантувати належний рівень радіаційної безпеки та захисту.
14
Bogorad, V., T. Litvinska, Ya Belov та ін. "Розробка вимог і критеріїв з радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії". Nuclear and Radiation Safety, № 2(58) (18 червня 2013): 49–53. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2013.2(58).11.
Full textAbstract:
Розроблено вимоги та критерії радіаційної безпеки циклотронного виробництва ізотопів та їх застосування в діагностиці методом позитрон-емісійної томографії, які, за умови дотримання їх ліцензіатом, гарантуватимуть належний рівень радіаційного захисту, сприятимуть підвищенню ефективності ліцензування й нагляду за провадженням цієї діяльності.
15
Bogorad, V., T. Lytvynska, А. Nosovskyi та O. Trofimova. "Загальні підходи до розробки программ радіаційного захисту при перевезены радіоактивних матеріалів". Nuclear and Radiation Safety 12, № 2 (2009): 45–50. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2009.12-2(42).08.
Full textAbstract:
Представлено результата науково-дослідної роботи, виконаної фахівцями Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки на замовлення Державного комітету ядерного регулювання України. Розглянуто структуру та основні вимогидо розробки програм радіаційного захисту при перевезенні радіоактивних матеріалів, що базуються на нормативних документах України та рекомендаціях МАГАТЕ.
16
Bogorad, V., T. Lytvynska, O. Slepchenko та D. Bielykh. "Питання категоризації персоналу під час перегляду НРБУ-97 відповідно до стандартів ЄС". Nuclear and Radiation Safety, № 4(92) (15 грудня 2021): 19–26. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.4(92).03.
Full textAbstract:
Стаття присвячена одному з актуальних питань переходу України на нові норми радіаційної безпеки, проєкт яких на сьогодні активно обговорюється фахівцями. У статті розглянуті питання категоризації персоналу, надана коротка характеристика відображення цих аспектів у чинних Державних гігієнічних нормативах «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)» та зміни, що пропонуються до введення проєктом нового документа. У статті також наведено коротку характеристику чинних Державних гігієнічних нормативів «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)» та «General Safety Requirements Part 3» (GSR Part 3) і уточнюючі роз’яснення до таких понять як ситуація опромінення та гранична доза.
 Головною темою статті є проблеми, пов’язані зі зміною принципів категоризації персоналу та введенням нових критеріїв встановлення категорії персоналу. Автори в рамках статті наводять своє бачення цієї проблеми, пов’язуючи її вирішення з поняттям граничної дози як інструмента оптимізації.
 Стаття, на думку авторів, має зацікавити широке коло як фахівців у сфері радіаційного захисту, які безпосередньо працюють у різних сферах використання джерел іонізуючого випромінювання, так і фахівців, які безпосередньо займаються нормуванням в напрямку регулювання безпеки поводження з джерелами іонізуючого випромінювання.
17
Kalvand, Ali, та I. Kazachkov. "Проблема охолодження розплава коріуму в контейнменті в пасивних системах захисту від тяжких аварій. Частина 2". Nuclear and Radiation Safety 12, № 2 (2009): 51–55. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2009.12-2(42).09.
Full textAbstract:
Розглянуто декілька пасивних систем захисту від тяжких аварій, що знаходяться в різних фазах завершеності, надано аналіз теплогідравлічних проблем і методи їхнього розв'язання для вдосконалення існуючих систем або створення нових, більш ефективних. Розроблені математичні моделі та проведений аналіз можуть бути корисними при конструюванні пасивних систем утримання розплава коріуму в контейнменті після його виходу з реактора. Частину 1 статті опубліковано у випуску № 1 журналу «Ядерна та радіаційна безпека» за 2009 р.
18
Король, Ярослав. "СПЕЦИФІЧНІ АСПЕКТИ ТА АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВЕДЕННЯ ХІМІЧНОЇ, БІОЛОГІЧНОЇ, РАДІАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ В УМОВАХ МІСТА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (2022): 123–38. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.834.
Full textAbstract:
Сучасні умови підготовки та ведення загальновійськового бою (бойових дій), які підтверджені досвідом локальних війн, збройних конфліктів останніх десятиріч та перебігом подій щодо відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, враховуючи, що бойові дії відбуваються переважно в умовах урбанізованої місцевості, обумовлюють необхідність створення сучасної системи хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного захисту у Збройних Силах України. На жаль, попри безперечну важливість комплексної готовності та спроможності військових підрозділів до дій у складних умовах сучасного загальновійськового бою, деякі питання бойової підготовки вважаються непріоритетними та залишаються недостатньо вивченими. Одним із них є всебічна підготовка та ведення військовими частинами (підрозділами) хімічної, біологічної, радіаційної розвідки в умовах урбанізованої місцевості, яка апріорі характеризується великою щільністю промислових об’єктів. Деякі з них у своїх технологічних процесах серед іншого використовують небезпечні хімічні речовини. В умовах сучасності, коли за рахунок своєї асиметричності загрози суттєво відрізняються від небезпек двадцятого століття, проявляються тенденції не тільки до збільшення просторових і скорочення часових показників загальновійськового бою, але і його наземно-повітряно-підземного характеру, а специфіка бою у населеному пункті дуже часто вимагає від підрозділів здатності діяти самостійно, у відриві від основних сил військових частин, питання своєчасного виявлення та оцінювання хімічної, біологічної, радіаційної обстановки стає одним із першочергових. У статті на основі досвіду локальних війн і збройних конфліктів останніх десятиріч та загальних тенденцій розвитку приладів і засобів хімічної, біологічної, радіаційної розвідки Збройних Сил України та армій провідних країн світу розглянуто проблемні питання подальшого удосконалення та особливостей ведення хімічної, біологічної, радіаційної розвідки в умовах міста (населеного пункту).
19
Divizinyuk, Mykhailo, Yuri Lutsenko, Oleh Myroshnyk, Alexander Avramenko та Oleg Bass. "Математична модель запобігання надзвичайним ситуаціям терористичного характеру шляхом виявлення замаскованих вогневих і бронетанкових засобів радіаційними приладами з літальних апаратів". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 4 (2020): 58–68. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.4.5.
Full textAbstract:
Робота присвячена вирішенню важливого наукового завдання у сфері цивільного захисту, яке полягає у запобіганні надзвичайних ситуацій терористичного характеру шляхом виявлення замаскованих вогневих і бронетанкових засобів радіаційними приладами застосованими на літальних апаратах. На основі експериментів проведених у Чорнобильській зоні визначено ділянки аномальних зон та екрануючі параметри транспортних засобів. Проаналізовано характеристики літальних апаратів, цифрових систем обробки і передачі інформації та досліджено організацію пошукової системи. Розроблені моделі виявлення дальності замаскованих вогневих і бронетанкових засобів та ймовірності виявлення замаскованого засобу одним або групою літальних апаратів. На основі отриманих результатів розроблена математична модель запобігання надзвичайних ситуацій терористичного характеру.
20
Mihalchuk, O. D. "Властивості керамічних стаканів при захороненні ядерних відходів". Кераміка: наука і життя, № 1(38) (24 квітня 2018): 18–21. http://dx.doi.org/10.26909/csl.1.2018.3.
Full textAbstract:
Розвиток атомної енергетики змушує зосередити увагу на матеріалах, що забезпечують нормальне функціо- нування сховищ ядерних відходів різних типів та забезпечення захисту довкілля, починаючи з традиційних (що працюють на повільних нейтронах) та закінчуючи термоядерними.Захоронення відходів проводять в багатошарових контейнерах, матеріали яких повинен мати специфічні властивості. Серед цих матеріалів важливе місце займає спеціальна кераміка. При збереженні відходів доцільно використовувати теплоізоляційну кераміку (Al O, SiO).В роботі вирішуються задачі доцільності та переваги використання керамічних стаканів як складової частини контейнера для зберігання радіоактивних відходів.Застосування багатошарового стакану, у якому розміщено радіаційні відходи, що складаються з розташованих одна в одній металевій та керамічній оболонок, дозволяє підвищити його довговічність, а також зменшити міграції радіоактивних речовин. Додавання різноманітних домішок у кераміку значною мірою впливає і на властивості керамічного виробу: ступінь його радіаційного захисту, термін служби та інше. У вивченні процесу охолодження контейнера досліджуються температурні режими у сховищі.Дослідження підтвердили, що використання керамічних стаканів в системі інженерних бар’єрів дозволяє суттєво знизити температуру навколо контейнера.
21
МОСОВ, Сергій, Володимир ХИЖНЯК, Анастасія ЛИТОВЧЕНКО та Дмитро ЯДЧЕНКО. "КЛАСИФІКАЦІЯ, ФУНКЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ БЕЗПІЛОТНОЇ АВІАЦІЇ В СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ". Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, № 2(12) (23 грудня 2021): 54–68. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2021.2(12).54-68.
Full textAbstract:
У статті досліджено питання класифікації безпілотних літальних апаратів, систематизації функцій і завдань безпілотної авіації у сфері цивільного захисту України. Наголошено на низці різноманітних підходів до її загальної класифікації, в яких не враховано чинні нормативно-правові документи, а також на браку відповідних досліджень. За гіпотезу взято взаємозв’язок між функціями, завданнями та класифікацією безпілотної авіації у сфері цивільного захисту України. Мета статті полягає в обґрунтуванні пропозицій щодо адаптації нормативної класифікації безпілотної авіації в Україні, викладеної в наказі Міністерства оборони України від 08 грудня 2016 року № 661, до особливостей сфери цивільного захисту України і систематизації функцій та завдань для цієї важливої галузі. На підставі результатів аналізу джерел визначено склад основних функцій безпілотних літальних апаратів у сфері цивільного захисту, до яких належать: розвідка (спостереження, моніторинг); цілевказання; відновлення та ретрансляція зв’язку; радіаційна, хімічна та біологічна розвідки; виявлення мін (вибухонебезпечних об’єктів); пошук і рятування; гасіння пожеж; транспортування вантажів. Виконано декомпозицію кожної функції на функціональні завдання, що в сукупності надало можливість систематизувати функції та завдання безпілотної авіації у зазначеній сфері й обґрунтувати підстави для переходу до класифікації безпілотних літальних апаратів. З огляду на аналіз класифікацій безпілотних літальних апаратів військового та загального призначення українських і зарубіжних авторів зроблено висновок про їх різноманіття, а також про необхідність їх класифікації, враховуючи специфіку сфери цивільного захисту. В основу покладено нормативну класифікацію безпілотних літальних апаратів безпілотних авіаційних комплексів, що наведено в наказі Міністерства оборони України. За призначенням їх запропоновано класифікувати таким чином: для розвідки та цілевказання; для підсвічування; для відновлення та ретрансляції зв’язку; для пожежогасіння; для транспортування вантажів (засобів рятування); для протидії аматорським апаратам, для комбінованого призначення. У класифікації виявився непотрібним ІІІ клас, оскільки його положення не є характерними для сфери цивільного захисту, враховуючи характер і масштаби надзвичайних ситуацій, а також функції та завдання, що виконуються рятувальниками ДСНС під час ліквідації надзвичайних ситуацій. Запропоновано розробити Концепцію створення системи безпілотної авіації у складі ДСНС
22
Rudychev, Yu, and Yu Olkhovуk. "RADIATION AND PROTECTIVE PROPERTIES OF CONTAINERS FOR NPPS’ SALT MELT CONDITIONING IN UKRAINE." Geochemistry of Technogenesis 5, no. 33 (2021): 100–104. http://dx.doi.org/10.15407/geotech2021.33.100.
Full textAbstract:
Considering that the problem of liquid radioactive waste management of Ukrainian nuclear power plants with WWER reactors is still unresolved, it is noted that the current level of scientific achievements provides grounds for creating a technology for the salt melt (SM) disposal without its processing. Since the exposure dose rate (EDR) for barrels with SM can significantly exceed the value of 5 mSv/h, the radiation-protective properties of the hypothetical packaging for conditioning of the salt melt formed by placing radioactive waste (RW) in a reinforced concrete container and its immobilization are considered. Exposure dose rate simulation was performed using the PHITS software package (Japan). The calculations were performed for a packaging consisting of 4 barrels of SM, placed in a universal protective container UZZK. Variants with different radionuclide composition of the SM, due to the duration of exposure of the SM – from 100% 137Cs to 137Cs-65%, 134Cs-15%, 60Co-20%, are considered. The specific concentration of radionuclides was taken from 5E7 to 1E9 Bq/kg. There are also 2 options for filling the voids: the first option involves filling the voids with the conditioning product of the bottom residue in the form of alkaline cement with a saline content of 25%, while the second option does not include radioactive salts in alkaline cement. The calculations showed the acceptability of the proposed conditioning of the salt melt by forming a package of 4 KRO-200 containers, universal reinforced concrete container UZZK TU U 29.2-26444970-005 and filling voids with the product of conditioning of the bottom residue in the form of alkaline cement with salinity -protective properties. A necessary condition for the implementation of practical measures for the conditioning of the salt melt accumulated in WWER reactors, followed by transfer to landfills is the corresponding changes in OSPU-2005 in terms of classification of the SM and its classification as solid radwaste.
23
Рижков, Вадим Генієвич, Карина Володимирівна Бєлоконь, Євгенія Анатоліївна Манідіна та Віктор Анатолійович Цимбал. "РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА У ЧОРНІЙ МЕТАЛУРГІЇ: КОНТРОЛЬ БРУХТУ, ДЕФЕКТОСКОПІЯ, КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ, ПОЖЕЖНІ ДАТЧИКИ". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 108–15. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-13.
Full textAbstract:
Деякі роботи у металургійній промисловості пов’язані з використанням джерел іонізуючого випромінювання як у вигляді радіоактивних ізотопів кобальту, плутонію, америцію, цезію тощо, так й із застосуванням спеціальних приладів на прикладі рентгенівських трубок або прискорювачів елементарних часток. Хоча частка цих робіт є незначною у загальному обсязі виробництва, проте поводження з джерелами іонізуючого випромінювання, радіоактивними речовинами, потребує особливої уваги, ретельного дотримання правил безпеки, використання, за потребою, засобів індивідуального захисту та безпечної утилізації відпрацьованих пристроїв. У всьому комплексі робіт такого типу можна відокремити основні: контроль металобрухту та виробів на наявність радіоактивного забруднення; застосування джерел іонізуючого випромінювання для виявлення зовнішніх та внутрішніх дефектів виробів з металу; використання γ-випромінювання у контрольно-вимірювальних приладах, насамперед у рівнемірах; застосування трансуранових ізотопів у пожежних сповіщувачів. Додержання вимог Державних санітарно-екологічних правил і норм з радіаційної безпеки за проведення операцій з металобрухтом є важливим як з точки зору екологічної безпеки (виключення радіоактивного забруднення навколишнього середовища), так і з точки зору охорони праці (запобігання прояву стохастичних ефектів впливу іонізуючого випромінювання на робітників). Під час дефектоскопії застосовують випромінювання високих енергій, що, за недотриманням правил безпеки, може завдати великої шкоди обслуговуючому персоналу. Як правило, запобігання негативного впливу випромінювання під час роботи дефектоскопів здійснюється насамперед завдяки безпечній конструкції. Рівнеміри та пожежні сповіщувачі є найбезпечнішими з перелічених приладів та пристроїв. Розглянуто вищеназвані роботи з джерелами іонізуючими випромінюваннями у чорній металургії, напрями їх розвитку, заходи безпеки.
24
Pavlenko, T., А. Operchuk, N. Aksenov, M. Fryziuk, O. Myhailenko та А. Gorval. "Першочергові завдання плану дій щодо зменшення рівнів радону в повітрі будинків". Nuclear and Radiation Safety, № 1(89) (19 березня 2021): 14–20. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.1(89).02.
Full textAbstract:
У статті надано обґрунтування першочергових завдань першого етапу плану дій щодо радону в Україні.У першій частині статті була проаналізована інформація щодо середньогеометричних значень активності радону в повітрі будинків на рівні районів окремих областей України. Показано, що наявних даних недостатньо для висновків стосовно радононебезпечності майже половини території країни. Тому важливим завданням є продовження досліджень рівнів радону в повітрі будівель на ще не обстежених територіях. Для таких досліджень необхідно розробити єдині протоколи вимірювань і відповідну систему гарантій якості, в якій міжлабораторні порівняння мають стати усталеною практикою щодо перевірки достовірності результатів вимірювань. Це стане основою запровадження державних баз даних та можливості реалізації єдиного інформаційного простору щодо радіаційних ризиків.У статті міститься порівняльний аналіз існуючої в Україні нормативної бази щодо радіаційного захисту населення з міжнародними стандартами. Встановлено, що чинна нормативна база має бути переглянута та вдосконалена. Регуляторні органи повинні визначитись не тільки з величиною нормативу, а й перейти до нової одиниці – об'ємної активності радону (концентрації радону або газу радону), запровадити нормативи для робочих місць, які сьогодні взагалі відсутні.У завершальній частині статті обґрунтовано необхідність запровадження системи підготовки фахівців з питань захисту від радону та розробки стратегії комунікацій зі всіма потенційними учасниками реалізації плану дій (органами державної влади, міністерствами, регулюючими органами, бізнесом, засобами масової інформації, громадськими організаціями, населенням тощо).Визначено, що для реалізації державного плану дій необхідно розробити рекомендації для організації та затвердження регіональних програм, серед яких є методичні рекомендації, які містять основні напрями і завдання залежно від ступеня радононебезпечності певної території.
25
Dvoretskyi, A. I., V. I. Lyashenko, F. F. Topolnyi та G. D. Kovalenko. "ВПЛИВ УРАНОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ ТА НАСЕЛЕННЯ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, №4, 2018, № 4 (серпень 2018): 99–109. http://dx.doi.org/10.33101/s04-4567678.
Full textAbstract:
Мета. Дати оцінку впливу уранової промисловості на стан довкілля та населення на основі розробки та впровадження інженерно-технічних рішень та заходів щодо зменшення гамма-випромінювання та концентрації радону в приміщеннях, виконання екологічної та соціально-побутової реабілітації забрудненої території, житлових будинків, об'єктів соціальної сфери та населення, що проживає в зоні впливу, спрямовані на підвищення екологічної безпеки довкілля та населення для мінімізації негативого впливу радіаційних та інших факторів. Методика. Використані радіометричні методи (вимірювання експозиційної дози та інтенсивності γ-випромінювання, вимірювання радіоактивності γ-і β-випромінювання, вимірювання потужності експозиційної дози γ-випромінювання, визначення потужності поглиненої дози γ-випромінювання в повітрі, аналіз природних радіонуклідів(ПРН); статистичний та математичний методи дослідження з використанням комплексного системного підходу. Радіоекологічні дослідження включали: вимірювання потужності експозиційної дози (ПЭД) γ-випромінювання за мережею 100х100 м і 20х10 м (пішохідна γ-зйомка) в обсязі 40 км2; аналіз грунтів на вміст радіонуклідів; відбір проб води на вміст радію і урану; визначення суммарної α- і β-активності грунтів; визначення концентрації радону в житлових приміщеннях. Результати. Показана роль спеціалістів різних органів державної влади та місцевого самоврядування у вирішенні вищезгаданих завдань, для регіонів, що знаходяться в зоні впливу гірничо- металургійних комбінатів з видобутку та первинної переробки уранових руд. Встановлено, що перевищення нормативного рівня еквівалентної рівноважної концентроції радону 50 Бк / м3 в окремих приміщеннях, обумовлено його виділенням з підпільного простору та каналів введення зовнішньої теплової та водопровідної мереж, внутрішніх каналів розподілу тепломереж. Наукова новизна. Доказується, що засипка каналу теплової мережі з зовнішньої сторони будівлі шаром глини на глибину 1 м і його ущільнення, герметизація введення теплової та водопровідної мереж через фундамент будівлі та бетонування приямка зменшують обємну активність радону в приміщенні в 5-6 разів. Практична цінність. Приведений поки що рідкісний досвід щодо підвищення радіаційного та соціального захисту населення міста Жовті Води, Україна, яке проживає в зоні впливу об'єктів уранової промисловості. Іл. 6. Бібліогр.: 27 назв
26
Feysa, Snizhana. "Неалкогольна жирова хвороба печінки та коморбідні захворювання: диференційований підхід до призначення антиоксидантів". Psychosomatic Medicine and General Practice 4, № 1 (2019): e0401137. http://dx.doi.org/10.26766/pmgp.v4i1.137.
Full textAbstract:
Актуальність роботи зумовлена широкою розповсюдженістю неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП), частим поєднанням її із іншими коморбідними захворюваннями та неоднозначністю рекомендацій щодо лікування таких пацієнтів. Дослідження поєднаного перебігу НАЖХП та субклінічного гіпотиреозу (СГ) пов’язано із широким розповсюдженням тиреоїдної патології в регіонах, ендемічних щодо дефіциту йоду.
 Матеріал та методи. Обстежено 137 осіб, 20 із яких склали контрольну групу практично здорових. Для верифікації діагнозів використано комплекс клінічних та інструментально-лабораторних методів дослідження відповідно до діючих клінічних протоколів. Лабораторне дослідження прооксидантно-антиоксидантної системи крові проводилося із використанням спектрофотометричних методів за методикою, розробленою Науковим центром радіаційної медицини АМН України.
 Результати та їх обговорення. За умови приєднання супутньої патології у пацієнтів із НАЖХП спостерігається не тільки активація перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), а й пригнічення антиоксидантного захисту (АОЗ). У випадках приєднання до НАЖХП на фоні порушення вуглеводного обміну ще й субклінічного гіпотиреозу процеси ПОЛ достовірно активуються, а АОЗ – пригнічується (порівняно з пацієнтами, що мають тільки субклінічний гіпотиреоз), хоча у пацієнтів із ізольованим субклінічним гіпотиреозом рівень МДА достовірно не відрізнявся від здорових. Після вираховування фактору АОЗ та ранжування пацієнтів у порядку спадання його значення виявлено, що хворі, які страждали на ізольовану НАЖХП, в переважній більшості мали незначне пригнічення АОЗ, що не обгрунтовує доцільність антиоксидантної терапії. Натомість, пацієнти із НАЖХП та коморбідною патологією характеризувалися помірним та значним пригніченням АОЗ, що дає підстави рекомендувати для їх лікування препарати з антиоксидантною дією. Такий диференційований підхід до призначення терапії на основі стану антиоксидантної системи дозволяє оптимізувати лікування та уникати поліпрагмазії.
 Висновок. Активація ПОЛ та пригнічення системи АОЗ у хворих із НАЖХП посилювалися за умови поєднаної патології. Для пацієнтів із НАЖХП обгрунтованим є диференційований підхід щодо призначення антиоксидантів: їх слід рекомендувати особам, які мають коморбідну патологію, натомість хворі із ізольованою НАЖХП в переважній більшості не потребують призначення антиоксидантної терапії.
27
ГАВРИЛЮК, Віталій, Тарас СУСЛОВ та Максим ТОКАРЧУК. "ДИСТАНЦІЙНІ ОСВІТНІ ЗАХОДИ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ОСНОВ БОЙОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (2021): 61–69. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.614.
Full textAbstract:
У зв’язку з необхідністю вирішення нагальних проблем освітньої діяльності, спричинених протиепідемічними та санітарно-гігієнічними заходами боротьби з коронавірусною інфекцією, вищі військові навчальні заклади (у тому числі й заклад вищої освіти Державної прикордонної служби України) перейшли на змішану форму проведення занять з усіма категоріями тих, хто навчається. Оптимізовані науково-педагогічним складом методики використання різноманітних платформ як Інтернету, так і внутрішніх мереж дозволяють достатньо ефективно забезпечувати опанування майбутніми офіцерами-прикордонниками військово-професійних компетентностей, визначених робочими програмами навчальних дисциплін й іншими нормативними документами, але таким чином характеризується навчальний процес переважно під час опрацювання курсантами та слухачами теоретичних аспектів матеріалу, що викладається. Контрольні заходи, спрямовані на перевірку якості засвоєння зазначених компетентностей, також можуть організовуватися й здійснюватися аналогічним чином – шляхом вирішення майбутніми офіцерами-прикордонниками тестових завдань різної складності.
 Обставини реалізації практично-прикладної складової освітнього процесу є кардинально іншими: під час практичних занять з військово-спеціальних дисциплін передбачено використання курсантами за призначенням навчально-матеріальних засобів. За таких особливостей керівник заняття з числа науково-педагогічного складу повинен особисто та із залученням помічників і технічного персоналу контролювати дотримання заходів безпеки, а також порядку використання зброї та військової техніки, засобів індивідуального та колективного захисту, носимого та возимого шанцевого інструменту, приладів радіаційної та хімічної розвідки, засобів спостереження та зв’язку, імітаційних і бойових вибухових речовин тощо. Ці заняття характеризуються й наявністю тактичної обстановки, розробленої з метою створення ситуацій невизначеності, швидкоплинності, раптовості, максимального наближення до реальних умов бойових дій окремих військовослужбовців і підрозділу в цілому.
 Таким чином, дистанційні освітні заходи в контексті різних видів практичних занять з навчальної дисципліни «Основи бойового забезпечення» мають низьку ефективність, а також дуже складні як для педагогів, так і для курсантів. Проведення переважної більшості таких занять без контактної участі науково-педагогічного складу є взагалі неможливою.
28
Поплавець, Сергій, Генадій Гишко, Руслан Кушпета та ін. "ОБГРУНТУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ТА КРИТЕРІЇВ ФОРМУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОЙ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ РАДІАЦІЙНОГО, ХІМІЧНОГО, БІОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ". InterConf, 29 березня 2021, 448–60. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.03.2021.039.
Full textAbstract:
Проведено обґрунтування показників ефективності методики формування раціональної структури системи радіаційного, хімічного, біологічного захисту під час виникнення радіаційної, хімічної, небезпечної обстановки. Сформована модель структури системи радіаційного, хімічного, біологічного захисту, мета якої полягає у мінімізації втрат при руйнуванні радіаційних та хімічно-небезпечних об’єктів.
29
Герасимов, Олег, та Людмила Сідлецька. "Перспективи створення радіаційних захисних модулів на основі мікромеханічних (гранульованих) конгломерацій". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 129–33. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233002.
Full textAbstract:
Проблема захисту навколишнього середовища - одна з найважливіших завдань сучасності. Викиди промислових підприємств, енергетичних систем і транспорту в атмосферу, водойми і надра на сучасному етапі розвитку науки і техніки досягли таких розмірів, що в ряді районів, особливо в великих промислових центрах, рівні забруднень в кілька разів перевищують допустимі санітарні норми. Питання поводження з радіоактивними відходами передбачає оцінку різних категорій і методів їх зберігання, а також різні вимоги щодо захисту навколишнього середовища. Метою ліквідації є ізоляція відходів від біосфери на надзвичайно тривалі періоди часу, забезпечення того, що залишкові радіоактивні речовини, що досягають біосфери, будуть в незначних концентраціях в порівнянні, наприклад, з природним фоном радіоактивності, а також забезпечення впевненості в тому, що ризик при недбалому втручанні людини буде дуже малий. Однією з технологічних методів вирішення цієї проблеми є довготривале зберігання радіоактивних відходів в спеціалізованих модулях, в які поміщують контейнери з відходами. Про те не дивлячись на високу експертну оцінку, яку дають таким модулям вони мають ряд недоліків, наприклад з головних проблем є, те що технологічно передбачено використовувати, в якості додаткового захисту, цементні матеріали, якими заповнюють пустий простір утворений навколо контейнера. Технологiчнi подолання загрози зниженню якостi радiацiйних монолiтних конструкцiй захисних екранiв, якi знаходяться пiд постiйним впливом iонiзуючого випромiнювання (радiацiйне скрихчування) є однією з найголовнiших задач забезпечення захисту вiд радiацiйного опромiнювання. Метою роботи було проведення порiвняльного аналiзу якостi (в сенсi радiацiйного захисту) монолiтних та гранульованих захисних екранiв. Показанi переваги гранульованих модулiв та обговорюються перспективи їх практичного застосування.
30
Andrieieva, A., Ye Tiurin, and T. Obukhova. "RECOMMENDATIONS ON THE DEVELOPMENT OF JOB INSTRUCTIONS FOR THE IMPLEMENTATION OF THE OUTPUT DOSIMETRIC CONTROL ON THE REGIME TERRITORY OF THE STATE ENTERPRISE «PRYDNIPROVSKYI CHEMICAL PLANT»." Naukovyi visnyk Donetskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu, 2020, 5–12. http://dx.doi.org/10.31474/2415-7902-2020-1(4)-2(5)-5-12.
Full textAbstract:
Мета: Відповідно до сфери діяльності служби радіаційного контролю ДП «38 ВІТЧ» території колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ» необхідно виявити загальні та специфічні особливості несення служби підрозділу та запропонувати розробку універсальної інструкції при здійсненні вихідного дозиметричного контролю на режимній території ВО «ПХЗ». Методика: аналіз дослідження дозволив виявити характерні закономірності впливу природних і антропогенних джерел іонізуючих випромінювання на величину ефективної дози опромінення населення та сучасна концепція радіаційного захисту людини. Результати: встановлені завдання вихідного радіаційного контролю, вихідного радіаційного експрес-контролю, проведення другого рівня радіаційного контролю, оптимізовані права та обов’язки співробітників служби дозиметричного контролю. Розроблений порядок та інструкція проведення вихідного радіаційного контролю вантажів та транспортних засобів. Регламентовані радіаційні параметри, що підлягають контролю. Обґрунтований раціональний перелік обов'язків дозиметриста, щодо переміщення через КПП режимної території. Наукова новизна: підвищення рівня безпеки на території колишнього виробничого об’єднання ВО «ПХЗ», що відображають усі аспекти діяльності служби радіаційного контролю. Практичне значення: При наявності на підприємстві затверджених інструкцій (особливо щодо перетину периметру режимної території), всі ланки (служби) підприємства ДП «38 ВІТЧ» ясно розумують, які обов’язки повинні виконувати, що в свою чергу поліпшує атмосферу в колективі та зменшує вірогідність похибки при вхідному або вихідному радіаційному контролі. Ключові слова: вихідний та вхідний радіаційний контроль, контрольно-пропускний пункт (КПП), дозиметрист, інструкція, вантаж, транспортний засіб, дозові рівні.