Academic literature on the topic 'Ранні репродуктивні втрати'

<strong>Українською:</strong> [Алієва Т.Д.К. Засади запобігання ризикам ранніх репродуктивних втрат в контексті олігонуклеотидного поліморфізму генів фолатного циклу // Вісник Харківського Регіонального Інститут Проблем Громадської Охорони Здоров&#39;я. - 2019. - Том 89. - № 3. - С. 4-23. DOI: 10.5281/zenodo.3582796] Фолати - похідні фолієвої кислоти (вітаміну B9) - відіграють провідну роль у настанні та розвитку здорової вагітності: сприяють повноцінному розходженню хромосом при формуванні гамет, захищають хоріон та плід від тератогенних факторів, сприяють повноцінному&nbsp; дозріванню і функціонуванню плаценти, мають естрогеноподібну дію, стимулюють еритропоез, беруть участь у синтезі амінокислот, нуклеїнових кислот, пуринів, піримідинів, беруть участь в обміні холіну, гістидину, інших вітамінів, в метилюванні ДНК і РНК, сприяють регенерації м&#39;язової тканини, розвитку швидко зростаючих тканин (шкіра, оболонки ШКТ, кістковий мозок). Ці функції реалізуються в процесі фолатного циклу (ФЦ), каскадного процес синтезу амінокислоти метіоніну з гомоцистеїну, контрольованого 3-ма ферментами: метілентетрагідрофолатредуктазою (MTHFR), метіонін-синтазою (MTR) і метіонін-синтаза-редуктазой (MTRR). У ФЦ фолати є коферментами. У наслідок дефіциту фолієвої кислоти, вітамінів В6 і В12, що беруть участь в обміні фолатів, виникають дефекти ферментів ФЦ MTHFR, MTR і MTRR,&nbsp; порушення накопиченню гомоцистеїну в клітинах, підвищенню рівня гомоцистеїну в плазмі крові, що у свою чергу призводить до тромбофілічних, токсичних, атерогенних ефектів, ускладнює перебіг вагітності (у вигляді фетоплацентарної недостатності, передчасного відшарування нормально розташованої плаценти, пізніх гестозів), підвищує ризик дефектів розвитку плода (незарощення нервової трубки, аненцефалії, деформації лицьового скелета, ектопія кришталика та ін.). Дослідження поліморфізму генів, що кодують роботу ферментів ФЦ, дозволяють на ранніх етапах розвитку патології вагітних прийняти виважене рішення щодо подальшого збереження такої вагітності, провести корекцію патологічних станів та зменшити їх клінічні прояви, зменшити долю невиношування вагітності, а разом з цим зменшити і РВ. Відносно велика вартість молекулярно-генетичної діагностики порушень ФЦ у комплексі з невартісними методами профілактики за допомогою вітамінотерапії дозволяє мати обґрунтовану надію на зниження ранніх РВ в реальних українських економічних умовах. <strong>Ключові слова:</strong> ранні репродуктивні втрати; невиношування вагітності; поліморфізм генів фолатного циклу; метафолін; гіпергомоцистеїнемія; MTHFR, MTRR та MTR-гени; вроджені аномалії розвитку; хромосомні порушення плоду; преконцепційна підготовка вагітних; медико-соціальні заходи попередження репродуктивних втрат. На сторінці інституту у ФБ &nbsp; <strong>In English</strong><strong>:</strong> [Alieva T.D.K. (2019) Principles of risk prevention of early reproductive losses in the context of oligonucleotide polymorphism of folate cycle genes (ukr.) / Bulletin of the Kharkiv Regional Institute of Public Health Services, 3(89), pp. 4-23 . DOI: 10.5281/zenodo.3582796] Folates - derivatives of folic acid (vitamin B9) - play a leading role in the onset and development of healthy pregnancy: contribute to the full divergence of chromosomes in the formation of gametes, protect chorion and fetus from teratogenic factors, promote complete maturation and function stimulation, stimulate involved in the synthesis of amino acids, nucleic acids, purines, pyrimidines, involved in the exchange of choline, histidine, other vitamins, in methylation of DNA and RNA, promote the regeneration of muscle tissue yny, the development of fast-growing tissues (skin, membranes of the gastrointestinal tract, bone marrow). These functions are realized in the folate cycle (FC), the cascade process of synthesis of methionine amino acid from homocysteine controlled by 3 enzymes: methylenetetrahydrofolate reductase (MTHFR), methionine synthase (MTR) and methionine synthase (MTRR). In the FC, folates are coenzymes. As a result of deficiency of folic acid, vitamins B6 and B12, which are involved in the exchange of folate, defects of enzymes of the folate cycle MTHFR, MTR and MTRR occur, FC disturbance, accumulation of homocysteine in cells, increase of the level of homocysteine in blood plasma, to thrombophilic, toxic, atherogenic effects, complicates the course of pregnancy (in the form of fetoplacental insufficiency, premature detachment of the normally located placenta, late preeclampsia), increases the risk of fetal development defects (nerve healing tube, anencephaly, deformity of the facial skeleton, ectopy of the lens, etc.). Studies of the polymorphism of genes encoding the work of enzymes of FCs allow in the early stages of the development of pathology of pregnant women to make a prudent decision to further preserve such pregnancy, to correct pathological conditions and reduce their clinical manifestations, to reduce the proportion of miscarriage, and at the same time to reduce. The relatively high cost of molecular genetic diagnostics of FC disorders in the complex by non-costly methods of prophylaxis with the help of vitamin therapy makes it possible to have reasonable hope of reducing early RH in real Ukrainian economic conditions. <strong>Keywords:</strong> early reproductive losses; miscarriage; polymorphism of the folate cycle genes; metapholine; hyperhomocysteinemia; MTHFR, MTRR and MTR genes; congenital anomalies of development; chromosomal disorders of the fetus; pre-conceptual carry for pregnant; medical and social measures to prevent reproductive losses.

Мета дослідження – оцінити структурні параметри яєчників та стан мікробіоценозу слизової піхви у пацієнток із матковим чинником інфертильності та репродуктивними втратами.&#x0D; Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження, аналіз медичної документації та оцінка мікробіоти ексистеми піхви у 90 обстежених жінок із діагностованою внутрішньоматковою патологією та порушеною репродуктивною функцією, з них з безпліддям (46,7 %) та репродуктивними втратами в анамнезі (53,3 %). У контрольну групу увійши 30 практично здорових пацієнток, які вже народжували. Застосовано інструментальні методи обстеження (УЗД), доплерометрію, імуноферментні методи оцінки оваріального резерву, статистичні методи обрахунку.&#x0D; Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено порушення нормобіоценозу – виражений дисбіоз (у 5,8 раза, p&lt;0,05) у пaцієнток основної групи, етіологічними агентами є гриби роду Candida та анаеробні мікроорганізми, асоційовані з бактеріальним вaгінозом. Об’єм яєчникової тканини мав тенденцію до зменшення, на тлі підвищення периферичного опору судинного русла яєчників та зменшення тканинного кровотоку. Встановлена частка ретенційних утворів у структурі морфологічних варіантів доброякісних пухлин яєчників – більше четвертини. Висока частка сонографічних ознак хронічного ендометриту дають змогу припустити імовірність запального компоненту в генезі імплантаційної нездатності.&#x0D; Висновки. Ризик репродуктивних втрат зростає при наявності запального компоненту в генезі імплантаційної недостатності.

Мета дослідження – оцінити зміни деяких показників гемостазу в І триместрі вагітності в жінок із спонтанним абортом.&#x0D; Матеріали та методи. Нами було обстежено 153 вагітних, які перебували на стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні КМУ «МКПБ № 1», а також перебували на обліку в Жіночій консультації № 1. З них 30 жінок були із неускладненою вагітністю в терміни 6–12 тиж. (I група), 60 – із загрозою мимовільного аборту (II група), 34 – зі спонтанним абортом (III група) і 29 – з вагітністю, що не розвивається (IV група).&#x0D; Результати дослідження та їх обговорення. У більшості вагітних із невиношуванням ранньої вагітності на момент обстеження були виявлені порушення в системі гемостазу, що свідчили про збільшення потенціалу згортання крові (гіперкоагуляцію). Так, показником активації внутрішнього шляху згортання служить зменшення величини активованого часткового тромбопластинового часу (Р&lt;0,05). Кількість фібриногену в групі із самовільним перериванням вагітності і вагітністю, що не розвивається, перевищує показники при неускладненій вагітності I триместру удвічі (Р&lt;0,05). Аналіз агрегаційної активності тромбоцитів пацієнток із невиношуванням вагітності в ранні терміни виявив невелике, але достовірне збільшення агрегації тромбоцитів порівняно з показником при фізіологічній вагітності (Р&lt;0,05).&#x0D; Висновок. У жінок із невиношуванням вагітності спостерігаються зміни зі сторони системи гемостазу, які проявляються явищами гіперкоагуляції та активацією внутрішнього шляху згортання крові.

РЕЗЮМЕ. Багатоплідною вагітністю (БВ) називають вагітність, за якої в організмі жінки розвивається два або більше плодів. БВ є вагітністю високого ризику і належить до розділу патологічного акушерства у зв’язку із загрозою виникнення несприятливих наслідків для матері та плодів. В останні 15–20 років частота БВ і пологів прогресивно зростає, що зумовлено широким упровадженням лікування різних форм безпліддя, а також застосуванням допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Однією з найскладніших для вирішення проблемою при багатоплідді є часте, а можливо й переважне розродження до терміну 37 тижнів вагітності. У зв’язку з широким та прогресивним упровадженням ДРТ у сучасне акушерство частота багатопліддя буде продовжувати зростати і надалі. Тому рання діагностика БВ, запобігання та усунення акушерських ускладнень при вагітності і пологах є основними завданнями у вирішенні питання зниження перинатальних втрат та материнських патологій при багатоплідді.&#x0D; Мета – вивчити і проаналізувати анамнестичні особливості, частоту акушерських та перинатальних ускладнень у жінок із багатоплідною вагітністю після застосування ДРТ, котрим не була проведена (у зв’язку з відмовою пацієнток) профілактика переривання вагітності шляхом установлення акушерського розвантажувального песарію.&#x0D; Матеріал і методи. Проаналізовано анамнестичні особливості, перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду і стан новонароджених у 35 жінок з БВ після ДРТ і яким не проводилось встановлення акушерського розвантажувального песарію з профілактичною метою у зв’язку з відмовою пацієнток від даної маніпуляції. Проводились клінічні методи обстеження, загальноприйняті лабораторні обстеження та трансвагінальна цервікометрія.&#x0D; Результати. Нами отримано результати аналізу соматичного та соціального анамнезу у жінок, виявлено низку екстрагенітальних захворювань у вагітних з багатопліддям, досліджено перебіг у них гестаційного періоду та пологів, оцінка стану новонароджених, що вказують на високу частоту різноманітних гестаційних ускладнень у жінок з багатопліддям, частим виникненням передчасних пологів, а також – високу загрозу антенатальних та перинатальних ускладнень і втрат.&#x0D; Висновки. У результаті дослідження виявлено, що у жінок із БВ досліджуваної нами групи спостерігався високий відсоток виникнення гестаційних ускладнень, передчасних пологів і, відповідно, народження дітей з низькою масою тіла з наступними наслідками у постнатальному періоді.

Новий коронавірус SARS-Cov-2, який виявили в м. Ухань у грудні 2019 р., спричинив пандемію COVID-19. Протиепідемічний захист у різних уражених країнах відрізняється за обсягами режимно-обмежувальних заходів і регламентами реагування. Найефективнішим виявився комплекс карантинних заходів у поєднанні з раннім виявленням епідемічних осередків та їх блокуванням.&#x0D; Масовість ураження населення в більшості країнах світу зумовила неефективність діяльності усіх трьох основних медичних ланок системи реагування на біологічні загрози: клінічної, епідеміологічної та лабораторної, – які є визначальними у ліквідації пандемії. Відсутність засобів лікування і профілактики вимагає постійного моніторингу епідемічної ситуації та своєчасної корекції заходів стримання її негативних тенденцій розвитку. Медичні заклади стали об’єктами високого ризику зараження як медичного персоналу, так і усіх, хто звертається за медичною допомогою, що вимагає тотального запровадження специфічних заходів інфекційного контролю щодо COVID-19 на всіх рівнях надання медичної допомоги, включно на етапах евакуації та сортування хворих.&#x0D; Швидке прогресування розвитку епідемічного процесу COVID-19 на планеті на фоні даних про низьке репродуктивне число свідчить про недостатність знань з основних проявів і закономірностей епідемічного процесу цього особливо небезпечного інфекційного захворювання, що може бути основною причиною неефективності протиепідемічних заходів.&#x0D; Еволюція SARS-Cov-2 з формуванням трьох підтипів і п’яти генотипів збудника, особливо поява варіанту вірусу D614G з підвищеною контагіозністю і вірулентністю, вимагає ефективного вірусологічного моніторингу для створення валідних діагностичних тест-систем і оцінювання перспективності застосування специфічної активної імунопрофілактики на момент появи вакцин проти COVID-19.&#x0D; Відсутність даних про інфікувальну дозу SARS-Cov-2 із врахуванням механізмів передачі збудника інфекції, наявність високої частки асимптомних форм хвороби, обмежені дані щодо «суперрозповсюджувачів» патогена, великі втрати серед медичного персоналу, відмінності в системах реагування на біологічні небезпеки на уражених територіях та низка інших обставин ускладнюють можливості ефективного протиепідемічного реагування на COVID-19. Відсутність контролю дотримання рекомендованого обсягу протиепідемічних заходів інтенсифікує розвиток епідемічного процесу в період запровадження адаптивного карантину.

Мета роботи – проаналізувати фактори ризику вертикальної трансмісії (ВТ) вірусів гепатитів В (ВГВ) і С (ВГС) від матері до дитини з метою профілактики внутрішньоутробного інфікування плода і новонародженого.Результати дослідження. Реплікативні форми НВV-інфекції діагностували у 32,4 % вагітних жінок, носійство ВГВ – у 67,6 %. У інфікованих НСV переважали реплікативні форми хвороби (61,0 %), а носійство встановили у 39,0 % пацієнток.У жінок з реплікативними формами НВV- та НСV-інфекції (4,4 і 2,8 % відповідно), високим ВН і мінімальним ступенем активності гепатиту спостерігали репродуктивні втрати – ранні та пізні викидні, завмерлу вагітність. У 8,7 % вагітних з реплікативними формами HBV-інфекції, високим ВН і мінімальним ступенем цитолізу, пологорозрішення яких проведено шляхом кесарського розтину, всі діти народилися неінфіковані. Висновки. Вертикальна передача ВГВ і ВГС відбувається при високому рівні ВН в ІІІ триместрі вагітності, особливо перед пологами, а також під час природного пологорозрішення таких жінок. Ступінь активності гепатиту не впливає на ризик перинатального інфікування.У жінок з реплікативними формами HВV- та HСV-інфекції мали місце репродуктивні втрати, ймовірно, пов’язані із підвищеною проникливістю плаценти до вірусів.

Мета дослідження – стала оцінка перебігу першого триместру вагітності у пацієнток із лікованим безпліддям, включених у програму допоміжних репродуктивних технологій та визначення провідних етіологічних чинників, що обумовлюють розвиток локального непрогресуючого відшарування хоріона та ранні репродуктивні втрати.Матеріали та методи дослідження. Проведено ретроспективний аналіз 1864 карт стаціонарних хворих із загрозою переривання вагітності та діагностованим початковим мимовільним викиднем, які перебували на лікуванні у відділеннях невиношування, гінекологічному відділенні міського пологового будинку м. Івано-Франківськ, а також у гінекологічному відділенні Прикарпатського центру репродукції людини за період 2011–2016 років. У контрольну групу увійшли 100 здорових вагітних. У 698 випадках пацієнтки були включені у програму допоміжних репродуктивних технологій. У 542 випадках (37,44 %) було діагностовано ретрохоріальні гематоми, з них у 196 пацієнток (36,16 %) (основна група) – із заплідненням in vitro, у 346 випадках (група порівняння) – при вагітності, яка настала у фізіологічному циклі.Результати дослідження та їх обговорення. Отримані нами дані щодо віку пацієнток досліджуваних груп дозолили припустити ризик виникнення ретрохоріальної гематоми частіше у юних пацієнток та жінок віком старше 30 років, вагомим чинником також був і паритет вагітностей. Результати проведеного клініко-анамнестичного аналізу продемонстрували переважання гестаційних втрат у терміни 5–7 тижнів вагітності (63,41 %). У структурі причин ранніх викиднів анатомічні фактори складали 18,08 %, гормональні порушення – 36,53 %, вроджені та набуті тромбофілічні стани, включаючи аутоімунні і генетичні, відмічено у 27,30 %, особливості каріотипу подружжя – у 10,33 % спостережень, інфекційно-запальний фактор – у 63,83 % пацієнток. Доведено значиму роль інфекційного фактора в генезі репродуктивних втрат: при гістологічному дослідженні виявлено морфологічні ознаки хронічного ендометриту (62,19 %), висхідного інфекційного ураження плідного яйця (54,87 %), гравідарної гіпоплазії ендометрія (20,91 %). Одним із важливих факторів розвитку ретрохоріальних гематом у жінок із лікованим безпліддям може слугувати ендокринний дисбаланс, встановлений у даної категорії пацієнток, який проявляється зростанням частки оперативних втручань на органах малого таза, високим відсотком нейроендокринних розладів у вигляді порушень менструального циклу, оваріальної дисфункції, недостатності лютеїнової фази та гіпоестрогенного гормонального фону у жінок даної категорії.Висновки. Невиношування вагітності у першому триместрі у жінок із лікованим безпліддям є достатньо серйозною патологією, вагомість якої набуває особливого значення у випадку лікованого непліддя та використання допоміжних репродуктивних технологій, що вимагає поглибленого обстеження пацієнток для вияснення імовірних причин ранніх репродуктивних втрат та відкриває перспективи подальших досліджень.

Звичне невиношування вагітності – це поліетіологічний симптомокомплекс, який є гострою соціальною та медичною проблемою.Мета дослідження – знизити частоту ранніх репродуктивних втрат шляхом розробки алгоритму прегравідарної діагностики та прогнозування ризику розвитку невиношування вагітності.Матеріали і методи. У даному дослідженні проводили аналіз ранніх репродуктивних втрат за період 2009–2016 рр. та визначали поліморфізм генів рецепторів прогестерону та ендотеліального фактора росту як можливу причину патології імплантації ембріона. У дослідження було включено 88 жінок із діагнозом звичного невиношування вагітності, які відповідали критеріям включення та виключення.Результати досліджень та їх обговорення. За звітний період було зареєстровано 533 випадки самовільного переривання вагітності, 1130 – завмерлої вагітності. За допомогою молекулярно-генетичного дослідження у 26 жінок (29,46 %) було виявлено поліморфізм гена рецепторів прогестерону, а у 70 (79,54 %) – поліморфізм ендотеліального фактора росту судин.Висновки. Отримані дані свідчать про значну роль поліморфізму генів рецепторів прогестерону та ендотеліального фактора росту в порушенні процесів імплантації та плацентації у жінок із звичним невиношуванням вагітності.

СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО ЛІКУВАЛЬНОЇ ТАКТИКИ ЗАГРОЗЛИВОГО ВИКИДНЯ РАННІХ ТЕРМІНІВ ГЕСТАЦІЇ - У роботі представлено результати вивчення ефективності диференційного підходу до лікування жінок із загрозливим викиднем ранніх термінів із врахуванням гормональних, мікробіологічних, доплеромет- ричних та генетичних досліджень. Проведено комплексне обстеження та лікування 101 жінки із загрозою переривання вагітності, яких поділили на групи залежно від отриманої терапії. Результати дослідження засвідчили високу ефективність запропонованого підходу до лікування, що дало змогу зменшити частоту ранніх репродуктивних втрат у 2,8 раза.&lt;br /&gt;СОВРЕМЕННЫЙ ПОДХОД К ЛЕЧЕБНОЙ ТАКТИКЕ УГРОЖАЮЩЕГО ВЫКИДЫША РАННИХ СРОКОВ ГЕСТАЦИИ - В работе представлены результаты изучения эффективности дифференцированного подхода к лечению женщин с угрожающим выкидышем ранних сроков с учетом гормональных, микробиологических, допплерометрических и генетических исследований. Проведено комплексное обследование и лечение 130 женщин с угрозой прерывания беременности, которые были распределены на группы в зависимости от полученной терапии. Результаты исследования показали высокую эффективность предложенного подхода к лечению, что позволяет уменьшить частоту ранних репродуктивных потерь в 2,8 раза.&lt;br /&gt;MODERN APPROACH ТО THE TREATMENT TACTICS OF THREATENING MISCARRIAGE OF EARLY GESTATION - The results of study of the efficacy of a differentiated approach to the treatment of women with threatening miscarriage of early, considering hormonal, microbiological, Doppler and genetic research. A comprehensive examination and treatment of 130 women with threatened miscarriage, which were divided into groups according to therapy received. Research results showed high efficacy of the proposed approach to treatment that helps reduce the incidence of early reproductive losses in 2.8 times.&lt;br /&gt;Ключові слова: загрозливий викидень, прогесте- ронова недостатність, доплерометричне дослідження, ген рецептора прогестерону PGR, ген рецептора естрогенів ESR1, ген множинної лікарської стійкості MDR1, лікування.&lt;br /&gt;Ключевые слова: угрожающий выкидыш, допплерометрическое исследование, прогестероновая недостаточность, ген рецептора прогестерона PGR, ген рецептора эстрогенов ESR1, ген множественной лекарственной устойчивости MDR1, лечение.&lt;br /&gt;Key words: threatening miscarriage, progesterone deficiency, doppler study, progesterone receptor gene PGR, estrogen receptor gene ESR1, multidrug resistance gene MDR1, treatment.