To see the other types of publications on this topic, follow the link: Реактивна потужність.
Journal articles on the topic 'Реактивна потужність'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 20 journal articles for your research on the topic 'Реактивна потужність.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Шевченко, Валентина Владимировна, та Павел Иванович Матвеенко. "О целесообразности перевода турбогенераторов в режим синхронных компенсаторов". Сборник научных трудов "Вестник Национального технического университета "Харьковский политехнический институт", серия "Проблемы усовершенствования электрических машин и аппаратов. Теория и практика" (ISSN 2079-3944) 51, № 1024 (2013): 76–81. https://doi.org/10.5281/zenodo.2553644.
Full textAbstract:
<strong>На русском:</strong> [Шевченко В.В., Матвеенко П.И. О целесообразности перевода турбогенераторов в режим синхронных компенсаторов / Материалы работы Международного симпозиума "Проблемы усовершенствования электрических машин и аппаратов. Теория и практика" (SIEMA’2013), 23-25 октября 2013 года, Харьков, НТУ "ХПИ", стендовый доклад №144 // Сборник научных трудов "Вестник Национального технического университета "Харьковский политехнический институт", серия "Проблемы усовершенствования электрических машин и аппаратов. Теория и практика" (ISSN 2079-3944), №51(1024). - Украина, Харьков: НТУ "ХПИ", 2013. - C. 76-81. https://doi.org/10.5281/zenodo.2553589] Существует необходимость регулирования напряжения в энергосистемах, проведена оценка влияния реактивной энергии на изменение напряжения в сети. В качестве основной системы компенсации реактивной мощности предлагается использовать отработавшие свой срок турбогенераторы путем перевода их в режим синхронных компенсаторов. <strong>Ключевые слова: </strong>синхронный турбогенератор, синхронный компенсатор, реактивная мощность. На сайте издательства: сборник, статья - скачать pdf. Сборник на Zenodo Репозиторий НТУ "ХПИ" - открыть pdf. Архив НТУ "ХПИ" - открыть pdf (еще pdf). Библиотека Вернадского (скачать pdf). <strong>Українською:</strong> [Шевченко В.В., Матвеенко П.І. Про доцільність переведення турбогенераторів в режим синхронних компенсаторів (рос.) / Матеріали роботи Міжнародного симпозіуму "Проблеми удосконалення електричних машин і апаратів. Теорія і практика" (SIEMA'2013), 23-25 жовтня 2013 року, Харків, НТУ "ХПІ", стендова доповідь №144 // Збірник наукових праць "Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", серія "Проблеми удосконалення електричних машин і апаратів. Теорія і практика" (ISSN 2079-3944), №51 (1024). - Україна, Харків: НТУ" ХПІ ", 2013. - С. 76-81. https://doi.org/10.5281/zenodo.2553589] Існує необхідність регулювання напруги в енергосистемах, проведена оцінка впливу реактивної енергії на зміну напруги в мережі. В якості основної системи компенсації реактивної потужності пропонується використовувати турбогенератори, які відпрацювали свій термін, шляхом переведення їх у режим синхронних компенсаторів. <strong>Ключові слова: </strong>синхронний турбогенератор, синхронний компенсатор, реактивна потужність. <strong>In English:</strong> [Shevchenko Valentina V., Matveenko P.I. (2013) On the expediency of transferring turbo-generators in the mode of synchronous compensators (rus.) / Proceedings of the International Symposium "Problems of Improving Electrical Machines and Apparatuses. Theory and Practice" (SIEMA’2013), October 23-25, 2013, Kharkov, NTU "KPI", poster presentation No.144 // Collection of scientific works "Bulletin of the National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute", series "Problems of improvement of electrical machines and devices. Theory and Practice" (ISSN 2079-3944), 51(1024), pp. 76-81. https://doi.org/10.5281/zenodo.2553589] There is a need to regulate the voltage in the power systems; the influence of reactive power on the change of the voltage was evaluated. Turbogenerators, spent his time, are proposed as the main system for reactive power compensation by shifting their mode of synchronous compensator. <strong>Keywords:</strong> synchronous turbogenerator, synchronous compensator, reactive power.
2
Bordakov, М. "КОМПЕНСАЦІЯ РЕАКТИВНОЇ ПОТУЖНОСТІ СОНЯЧНОЮ ЕЛЕКТРО-СТАНЦІЄЮ ТА ВПЛИВ ДАНОГО ПРОЦЕСУ НА РОБОТУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ". Vidnovluvana energetika, № 1(56) (8 серпня 2019): 31–35. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.1(56).31-35.
Full textAbstract:
Контроль реактивної потужності можна вважати однією з найменш досліджених проблем в фотоелектричній промисловості, він може дати ключ до значного збільшення прибутку власників промислових сонячних електростанцій.
 В даній статті описується вплив компенсації реактивної потужності на промисловій ФЕС потужністю за техінчними умовами 9 МВт. Інверторне обладнання : Kstar 500 КВт, сонячні панелі Talesun 270 Вт. В ДСТУ 8635:2016 є вимоги що до можливості регулювання реактивної потужності промисловими СЕС. Відповідно до даного стандарту промислова СЕС має регулювати свій коефіцієнт потужності від 0.8 до 1 відповідно до вимог центральної мережі. Також, в даній статті описується вплив компенсації реактивної потужності на якість електричної енергії лінії 35 кВ. Відповідно до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312, про правила розрахунку за реактивну потужність, клієнт має відшкодовувати енерго-передаючій компанії збитки за перетікання реактивної потужності.
 В статті описано алгоритм керування рективною потіжністью на рівні точки підключення до центарльної електирчної мережі. Він полягає в керуванні інверторним обладнанням через інформаційний протоколок ModBus TCP. Кожен інвертор має запрограмований виробником реєстр інформаційних команд. Посилаючи команду через інформаційний протокол в потрібний реєстр інвертор може виконати дію чи передачу параметрів, відповідно до типу реєстру в який послано команду. Інвертор починає компенсувати реактивну потужність коли отримує команду в реєстр, який відповідає за значення коефіцієнту потужності. Значення для компенсації зчитується з пристрою аналізу якості електромережі на вхідній комірці. Зчитане значення оброблюється сервером і відправляється на інвертор. Використовуючи компенсацію реактивної потужності, збитки клієнта за перетікання реактивної потужності зводяться до мінімального значення. Бібл. 10, табл. 3, рис.3.
3
МОЛОДАН, Андрій. "ВИЗНАЧЕННЯ ПОТУЖНОСТІ І РОБОТИ ВИМУШЕНИХ КОЛИВАНЬ ПРИ ВІДКЛЮЧЕННІ ЦИЛІНДРІВ В ДВИГУНІ КОЛІСНОЇ МАШИНИ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 13 (2019): 116–23. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.94.
Full textAbstract:
В даній статті наведені результати по потужності вимушених коливань двигуна та енергетичну діагра-му для вимушених коливань. Отримані залежності накладення вільних і вимушених коливань для різних умов спів падіння відносної частоти на величину потужності. Розглянуті перехідні процеси при вимушених коли-ваннях. Необхідність покращення рівномірності крутного моменту під час відключення циліндрів потребує впливу на показники потужності окремих циліндрів. Щоб знайти загальне рішення, потрібно додати вирази для вільних коливань, тобто загальне рішення однорідного рівняння.В цій роботі також виявляється можливим виділити активну і реактивну складові. Активна робота зро-стає лінійно з часом, в той час як реактивна робота є періодичною функцією часу. Поряд з зовнішньою збу-рюючою силою роботу здійснюють також і внутрішні сили коливальної системи. Робота сили інерції дорівнює кінетичної енергії маси, а робота поновлюючої сили дорівнює потенційної енергії напруженою пружини. При періодичних рухах обидві ці роботи також змінюються періодично і, маючи різні знаки, виключаються із зага-льного балансу енергії системи, якщо їх величина розраховується для одного повного коливання.Отримано відношення додаткових витрат енергії, зумовлених роботою стиснення робочих циліндрів у відключених циліндрах до зміни додаткових витрат енергії двигуна.Поряд з вібрацією двигуна роботу здійснюють також і внутрішні сили коливальної системи. Робота си-ли інерції дорівнює кінетичної енергії маси, а робота оновлюючої сили дорівнює потенційної енергії напруже-ною подушками двигуна. При періодичних рухах обидві ці роботи також змінюються періодично і, маючи різні знаки, виключаються із загального балансу енергії системи, якщо їх величина розраховується для одного повного коливання. Таким чином, обидві роботи є реактивними. Робота, чинена силами демпфування за один повний період, не виключається із загального балансу.Ключові слова: потужність, робота, вимушені коливання, відключення циліндрів, двигун, колісна машина, обурюючи сила.
4
Лісовський, С. В., З. Я. Дорофєєва, Вячеслав Валентинович Тришин та Ю. Г. Якусевич. "ДОСЛІДЖЕННЯ КЕРУЮЧИХ ВПЛИВІВ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ НА РЕЖИМ НАПРУГИ В СИСТЕМІ ВЗАЄМОДІЇ «БЕРЕГ – СУДНО»". Vodnij transport, № 1(39) (8 лютого 2023): 169–76. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2024.1.39.17.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження керуючих впливів електрообладнання електричної мережі на режим напруги в системі взаємодії «берег –судно» для підвищення ефективності електропостачання підприємства водного транспорту. Поставлена мета досягається шляхом дослідження схеми заміщення через ділянки передачі електроенергії в системі взаємодії «берег –судно». Встановлено, що в якості таких ділянок передачі електроенергії в означеній системі можна розглядати, по-перше, ділянку від електроживлення до трансформатора, по-друге, силовий понижуючий трансформатор, по-третє, стандартний морський електричний кабель. Доведено, що у системі взаємодії між берегом та судном конденсаторна батарея та понижуючий трансформатор мають важливу роль у керуванні реактивною потужністю. Конденсаторна батарея компенсує реактивну потужність у мережі, а понижуючий трансформатор впливає на контроль реактивної потужності. Обидва методи керування мають однаковий за модулем, але протилежний за знаком, вплив на режим напруги під час перехідних процесів, що визначає різницю в їх впливі на систему. Найбільш суттєвим результатом дослідження є розробка схем заміщення через ділянки передачі електроенергії в системі взаємодії «берег –судно» з урахуванням запропонованих рівнянь для опису керуючих впливів електрообладнання електричної мережі. При цьому визначено, що негативний вплив, який контролюється батареєю конденсаторів, може негативно вплинути на режим передачі електроенергії. Зменшення напруги призводить до зниження виробленої батареєю конденсатора потужності пропорційно до квадрату напруги, що може призвести до недостатньої реактивної потужності в системі живлення та подальшого зниження напруги. Управління понижуючим трансформатором має позитивний вплив. Це означає, що зміна напруги в мережі на 1% викликає зміну споживання реактивної потужності на 2%. Таким чином, керуючий вплив понижуючого трансформатора має подвійний вплив на режим напруги в передачі: позитивний, який сприяє стабілізації напруги, та негативний, який перешкоджає зворотному регулюванню напруги. Ключові слова: керуючий вплив, електрообладнання, електрична мережа, режим напруги, система взаємодії «берег –судно», схема, фідер
5
Ванєєв, Сергій Михайлович, Дмитро Валерійович Мірошниченко, Ольга Ігорівна Мiрошниченко, Тетяна Сергіївна Бага та Олександр Станіславович Мелейчук. "АНАЛІЗ КОНСТРУКЦІЙ ТА СТВОРЕННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ СТРУМИННО-РЕАКТИВНИХ РОЗШИРЮВАЛЬНИХ МАШИН". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 1 (59) (31 березня 2025): 8–16. https://doi.org/10.32782/msnau.2025.1.2.
Full textAbstract:
Енергетика України є основоположною галуззю для розвитку економіки держави та збереження її суверенітету. Суттєвою проблемою сьогодні є розумне використання енергетичних ресурсів Землі. Україна намагається вирішити це питання, про що свідчить реалізована програма «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність (Енергетична стратегія України до 2035 року)». Предметом вивчення у статті є струминно-реактивні розширювальні машини. Мета роботи: розглянути принцип роботи та особливості конструкції існуючих струминно-реактивних відцентрових розширювальних машин. Завдання: на основі аналізу існуючих струминно-реактивних відцентрових розширювальних машин відокремити особливості конструкції та параметри, що впливають на роботу цих машин. Енергетична галузь переживає серйозні потрясіння. У Німеччині, наприклад, великі атомні та вугільні електростанції в гігаватного масштабу планується закрити в найближчі роки. Багатоступінчасті осьові турбіни переважали протягом останніх ста років на електростанціях класу кілька сотень МВт, і ця архітектура, звичайно, не є відповідним рішенням для утилізації енергії надлишкового тиску пари або газу, з якої можна отримати потужність 1 МВт або навіть нижче 100 кВт. Парові турбіни, що використовувалися до цього часу, вже не підходять для цих завдань. Електроенергія має вироблятися в багатьох невеликих установках у децентралізованій відновлюваній енергетиці і екологічно чистим способом. З цієї причини автори досліджують відомі конструкції турбін, які практично не використовувалися через їх низьку ефективність і майбутні електроприводи. Однак ці незвичайні конструкції турбін можуть підійти для малих та мікромасштабних розподілених електростанцій і міні-ТЕЦ, що використовують як класичні термодинамічні цикли, так і цикли з утилізації сонячного, геотермального тепла, тепла біомаси, продуктів згоряння або потенційної енергії тиску, що втрачається при редукуванні, тому що в цих умовах класичні турбіни (осьові і доцентрові), також мають низку ефективність при більш складній конструкції та собівартості. Обґрунтовано доцільність використання струминно-реактивних відцентрових розширювальних машин із ущільненням у осьовому зазорі. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: створено класифікацію струминно-реактивних відцентрових розширювальних машин.
6
Chepkunov, R. A. "ASYNCHRONOUS ELECTRIC DRIVE WITH REACTIVE POWER CONTROL." Tekhnichna Elektrodynamika 2021, no. 5 (2021): 49–54. http://dx.doi.org/10.15407/techned2021.05.049.
Full textAbstract:
The method of control of asynchronous electric drive, which based on measuring and control of reactive power of induction motor, is presented. It provides independence of magnetic flow of rotor from changes of induction motor parameters, uninterrupted diapason of regulation of speed including zero and fast regulation.
7
Chepkunov, R. A. "APPLYING OF ASYNCHRONOUS ELECTRIC DRIVE WITH REACTIVE POWER CONTROL." Tekhnichna Elektrodynamika 2023, no. 3 (2023): 42–49. http://dx.doi.org/10.15407/techned2023.03.042.
Full textAbstract:
The practical issues of using an asynchronous electric drive with reactive power control with ensuring the independence of the load and over load capacity from changes of induction motor parameters, uninterrupted diapason of speed regulation, including zero, fast regulation and simplification of the microprocessor control system are considered .It is show what it may be to implement. References 8, figures 6.
8
Chepkunov, R. A. "REVERSIBLE ASYNCHRONOUS ELECTRIC DRIVE WITH REACTIVE POWER CONTROL." Tekhnichna Elektrodynamika 2024, no. 1 (2024): 46–52. http://dx.doi.org/10.15407/techned2024.01.046.
Full textAbstract:
The features of current reverse in a reversible electric drive with reactive power control are considered. It is shown that the reverse is fast-acting, providing fast-action in the entire range of speed control, including zero speed. This electric drive can be supplied in place of a DC electric drive. References 7, figures 4.
9
А., В. НІКІТЕНКО, та О. КОСТІН М. "Кореляційно-дисперсійний метод визначення складових повної потужності в пристроях електричного транспорту". Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, № 2(44) (25 квітня 2013): 64–75. https://doi.org/10.15802/stp2013/9787.
Full textAbstract:
<strong>Мета.</strong> Розробка і теоретичне обґрунтування аналітичного методу визначення активної, неактивної і повної потужностей пристроїв систем електричної тяги з урахуванням нестаціонарного характеру зміни випадкових процесів напруги і струму в елементах цих систем. <strong>Методика. </strong>Для розв’язання поставленої задачі використовуються математичні методи теорії випадкових процесів, а також методи «дискретної електротехніки». <strong>Результати.</strong> Розроблено кореляційно-дисперсійний метод аналітичного визначення активної, реактивної по Фрізе і повної потужностей пристроїв систем електричної тяги магістральних залізниць. Метод базується на відомих поняттях авто- і взаємнокореляційних функцій випадкових процесів, яким підкорюються фідерні напруги і струми підсистеми тягового електропостачання, а також напруги і струми електрорухомого складу. Метод дозволяє оцінювати потужності у випадку як стаціонарних, так і нестаціонарних стохастичних процесів. Запропонований метод, застосований як для тягового режиму, так і для режиму рекуперативного гальмування електрорухомого складу. Чисельні розрахунки (за розробленим методом) складових повної потужності для однієї із фідерних зон на Придніпровській залізниці виявили суттєві перетоки реактивної потужності по тяговій мережі, що підтверджується також великими значеннями коефіцієнта реактивної потужності. <strong>Наукова новизна. </strong>Полягає, по-перше, в тому, що розроблено і обґрунтовано новий, кореляційно-дисперсійний, метод визначення повної, активної і реактивної потужностей в елементах систем електричного транспорту, який відрізняється від існуючих методів врахуванням нестаціонарного характеру зміни випадкових процесів фідерних і підстанційних напруг і струмів. По-друге, вперше встановлено явище перетоку великих значень реактивної потужності по Фризе в системі електричної тяги постійного струму.
10
Chepkunov, R. A. "IMPROVING THE QUALITY OF REGULATION OF ASYNCHRONOUS ELECTRIC DRIVE WITH REACTIVE POWER CONTROL." Tekhnichna Elektrodynamika 2025, no. 3 (2025): 37–43. https://doi.org/10.15407/techned2025.03.037.
Full textAbstract:
In addition to the known properties of an asynchronous electric drive with reactive power control - ensuring high speed in the entire multipolar speed control range, including zero, independence of mechanical torque from changes in the parameters of the asynchronous motor - the peculiarity of its operation at frequencies close to zero with a loaded motor is considered and an adaptation is proposed to ensure compliance with the set and actual speeds when changing the parameters of the asynchronous motor. The supplier of the electric drive can be Zaporozhye Electrical Equipment Plant, LLC "Electronics, LTD" can participate in the coordination of technical conditions. References 6, Figures 5.
11
Ларін, В. Ю., С. Ф. Філоненко та А. П. Стахова. "Інтеграція вимірювальних каналів трифазного цифрового лічильника електроенергії". Problems of Informatization and Management 1, № 73 (2023): 28–32. http://dx.doi.org/10.18372/2073-4751.73.17641.
Full textAbstract:
Обʼєктом дослідження є процес вимірювання електроенергії цифровим трифазним лічильником. Мета – підвищення точності вимірювання електроенергії цифровим лічильником трансформаторного ввімкнення шляхом програмної інтеграції вимірювальних каналів. Запропоновано застосувати метод просторового вектора для вимірювання електроенергії. Пропонується вимірювати миттєві значення струмів та напруг трифазної електромережі за допомогою електромагнітних вимірювальних трансформаторів струму, виконувати аналого-цифрове перетворення для одержання цифрових відліків сигналів, обчислювати комплексні значення просторових векторів, знаходити повну потужність як добуток вектора напруги на спряжений вектор струму. Дійсна частина повної потужності відповідає активній потужності, уявна – реактивній. Шляхом інтегрування за часом обчислюються відповідні значення енергій. Перевагами такого підходу є відсутність необхідності обчислювати діючі значення струмів та напруг, що є одним з основних джерел невизначеності вимірювання. Також підвищення точності досягається за рахунок програмного об’єднання обчислень за трьома вимірювальними каналами. Застосування запропонованого підходу дає змогу знизити невизначеність вимірювання електроенергії, що підвищує точність розрахунків за спожиту електроенергію.
12
Bordakov, M. "ОСОБЛИВОСТІ КОНСТРУКЦІЇ ЧАСТИНИ СИЛОВОЇ ЕЛЕКТРОНІКИ В СОНЯЧНИХ МЕРЕЖЕВИХ ІНВЕРТОРАХ". Vidnovluvana energetika, № 1(60) (30 березня 2020): 23–28. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).23-28.
Full textAbstract:
При дослідженні роботи інвертора було визначено параметри, які впливають на ефективність його роботи. Одним з таких парметрів є внутрішні компоненти інвертора від яких залежить ефективність його роботи. Основним силовим компонентом є Power Stack (силовий модуль). Основним компонентом силового модуля є IGBT (біполярний транзистор з ізольованим затвором). 
 Даний тип транзисторів поєднує в собі характеристики двох напівпровідникових пристроїв:
 
 Біполярного транзистора (утворює силовий канал).
 Польового транзистора (утворює канал управління).
 
 При розрахунку ефективності роботи інвертора потрібно розуміти як працює його силова частина і як силова частина перетворює постійний струм у змінний. Робота силових транзисторів керується драйвером, який пристрій керує частотою відкриття і закриття транзисторів та вихідними характеристиками напруги інвертора.
 Для регулювання роботи інвертора драйвер отримує сигнал та відправляє команду на сам силовий модуль. Таким чином відбувається регулювання вихідних параметрів інвертора. Для регулювання вихідної потужності інвертором також застосовується алгоритм зменшення вхідної потужності. Це досягається шляхом переходу робочої точки поля ФЕМ з точки МРРТ до робочої точки, ближчої до режиму холостого ходу сонячної панелі. 
 Регулювання рівня реактивної потужності також відбувається за рахунок роботи силового модуля. Для роботи інвертора, його силовий модуль повинен мати якісне охолодження. Охолодження має забезпечити відвід тепла від силового модуля, що в свою чергу попередить руйнування транзистора. В сучасних інверторах використовується активна і пасивна система охолодження. Зазвичай інвертори з пасивним охолодженням мають потужність до 100 кВт. Також у деяких виробніків є тестові моделі інверторів з водяним охолодженням. Потужність даних інверторів очікується більшою ніж 2500 кВт. Бібл. 10, рис. 5.
13
Gaevskii, О., А. Gaevska, V. Bodnyak та M. Konovalov. "ПРИЧИНИ ПІДВИЩЕННЯ НАПРУГИ У ВУЗЛІ ПІДКЛЮЧЕННЯ ФЕС ДО РОЗПОДІЛЬНОЇ МЕРЕЖІ ТА ІНВЕРТОРНЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАПРУГИ". Vidnovluvana energetika, № 1(68) (3 травня 2022): 27–36. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2022.1(68).27-36.
Full textAbstract:
Розглянута робота фотоелектричної станції (ФЕС), підключеної до розподільної мережі (РМ) через смартінвертор, який має функцію стабілізації вихідної напруги за допомогою регулювання реактивної потужності. Побудовано електричну модель системи “ФЕС – радіальна РМ – розподільна підстанція (ПС)” і виконано відповідні чисельні розрахунки системи нелінійних рівнянь у представленні потоків потужності. Проаналізовано вплив вихідної потужності інвертора на напругу спільного профобладнання, а саме: параметрів підвищувальних трансформаторів і пропускної спроможності електричних ліній. При цьому застосовувались моніторингові дані з інверторів ФЕС, що піддаються відключенню від мережі при високому рівні сонячної радіації. Виявлено, що потужності трансформаторів суттєво не впливають на перенапруги в СТІП, якщо трансформатори мають відповідну потужність. Те саме стосується і втрат видачі потужності в розподільній лінії електропередавання. Показано, що головну роль в перевищенні допустимої вихідної напруги інвертора, який підключений до розподільної мережі, відіграють електричні втрати у з'єднувальних проводах між СТІП і підвищувальним трансформатором. Отримані граничні значення довжини з'єднувальної лінії для різних типів проводів СІП, які широко застосовуються для малопотужних ФЕС, а також для різних типів мережевого обладнання РМ і ПС.
 Проаналізована можливість підтримки напруги у точці підключення ФЕС до РМ за допомогою модуляції реактивної потужності смартінвертором. Виконано моделювання інверторного регулювання напруги з урахуванням ролі мережевого обладнання (трансформаторів та фідерів). Отримані оцінки ступенів впливу ефекту динамічного інверторного регулювання, а також установлена залежність цього ефекту від довжини з’єднувальної лінії між СТІП і підвищувальним трансформатором. Показано, що інверторне регулювання є більш ефективним на зниженні напруги, ніж на підвищенні, а також що чим більша довжина з'єднувальної лінії, тим більше виражений регулювальний ефект.
14
Нерубацький, Володимир Павлович, та Денис Анатолійович Гордієнко. "Регулятор вихідної напруги активного випрямляча на основі ковзного режиму". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті 28, № 3 (2023): 53–66. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v28i3.290128.
Full textAbstract:
У статті наведено дослідження методів керування трифазних випрямлячів з широтно-імпульсною модуляцією, що дають змогу покращити якість електричної енергії. Розглянуто схему активного випрямляча напруги з описом електромагнітних процесів у вхідній електричній мережі. Подано систему прямого керування потужністю активного випрямляча з ковзним регулятором і спостерігачем величини вихідної напруги. Визнaчeно параметри ковзного регулятора, що виконує функції регулювання вихідної напруги, а також регулювання величини активної та реактивної потужності, що споживається з електричної мережі. Визнaчeно параметри спостерігача напруги мережі з алгоритмом компенсації, що забезпечує точні результати з мінімальним коливанням. Проведено імітаційне моделювання системи керування регулятора активного випрямляча, заснованого на реалізації ковзного режиму при зміні опору навантаження та зі спостерігачем навантаження за допомогою програмного середовища Matlab / Simulink. Відповідно до отриманих характеристик активний випрямляч забезпечує кращі показники якості електричної енергії з малим значенням коефіцієнта гармонічних спотворень і коефіцієнтом потужності, близьким до одиниці.
15
Петров, С. В., С. Г. Бондаренко та Ш. Рошанпур. "Плазмово активована вода у зростанні та розвитку рослин". Scientific Progress & Innovations 27, № 2 (2024): 154–63. http://dx.doi.org/10.31210/spi2024.27.02.27.
Full textAbstract:
Перетворення атмосферного азоту на цінні азотні добрива та інші хімічні речовини, має важливе значення як для сільського господарства так і багатьох інших процесів, що підтримують життя на планеті. Хоча найбільш важливим методом фіксації азоту є процес Хабера-Боша він потребує невідновлюваної сировини і пов’язаний із серйозними екологічними та виробничими проблемами. Типові плазмові синтези у газовій фазі, починаючи з процесів Біркеланда-Ейде і Паулінга характеризується низьким коефіцієнтом конверсії та низькою енергоефективністю. Взаємодія плазми та рідини стає привабливою технологією для конверсії N2 в NOx з високою доданою вартістю. Плазмова газорідинна фіксація азоту при атмосферному тиску є дуже перспективною альтернативою традиційній азотфіксації бо азотне добриво виробляється шляхом вилучення азоту з атмосфери і не потребує невідновлюваної сировини та є легкодоступним для поглинання рослинами. Мета даного дослідження полягає у з’ясуванні можливостей ефективного виробництва рідких азотних добрив за допомогою гібридного електричного розряду в бульбашковій воді. В роботі запропонована нова гібридна дугова плазмова система, що в своїй роботі поєднує рівноважну і нерівноважну плазму, і яка працює в суміші повітря з водою, для прямого виробництва NOx. Новий плазмохімічний процес реалізований в плазмовому модулі з електродуговим плазмотроном та з пульсаційним режимом горіння електричного розряду у водному розчині. Електричний розряд в плазмовому модулі горить по поверхні повітряних бульбашок в воді. Системи електроживлення електричного розряду побудовані на базі резонансних інверторів потужністю до 20 кВт на частоті 5–100 кГц. В роботі досліджували ефективність виробництва NOx у широкому діапазоні співвідношень струмів розряду – до 15 А при потужності до 10 кВт, вихідних газів (витрати повітря і азоту – до 2 м3/год) для гібридного режиму роботи дуги. Визначено, що оптимальна форма розряду забезпечується при напрузі пробою 3000 В та амплітуді струму 14 А, де на кожному імпульсі відбувається пробій розрядного проміжку з наступним переходом до гібридної форми з двома зонами – термічною та нетермічною плазмою. У воді, що продувається повітрям та азотом й обробленою імпульсним розрядом, відбувається сильне підкислення з утворенням реактивних форм азоту. Основними продуктами стають NO2– та NO3–, а також невеликі кількості H2O2. Визначено, що при роботі дуги в усталеному режимі досягаються рекордні значення питомої концентрації NOx. При цьому питомий вихід фіксованого плазмою азоту зростає швидше за споживану електричну потужність. Головним чинником підвищення ефективності процесу є струм розряду – фіксація азоту у воді збільшується швидше за зростання рівня амплітуди струму. Плазмово-водна технологія фіксації азоту надає можливість впровадження систем малого та середнього масштабу для виробництва рідких азотних добрив безпосередньо в місцях їх застосування невеликими господарствами, та усуває труднощі, що пов’язані з транспортуванням та із захистом навколишнього середовища. Поява дешевої відновлюваної електроенергії також сприятиме розвитку технології.
16
САЧЕНКО, А. І. "СИСТЕМА АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ РЕЖИМАМИ РОБОТИ РОЗПОДІЛЬНОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ З СОНЯЧНИМИ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯМИ ПРИНЕСИМЕТРИЧНОМУ НАВАНТАЖЕННІ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 2(89) (1 липня 2024): 63–71. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.9.
Full textAbstract:
Використання відновлюваних джерел енергії є найбільш пріоритетним напрямком енергетичної політики України, яка спрямована на заощадження традиційних паливно-енергетичних ресурсів, поліпшення стану оточуючого середовища та запобігання зміні клімату. Враховуючи кліматичні та географічні особливості території України, економічно доцільним вважається використання генеруючих установок на основі сонячної та вітрової енергії. На цей час, найбільшого поширення на території України набули установки на основі сонячної енергії – сонячні електростанції (СЕС), сумарна встановлена потужність яких, станом на 2022 рік становить 7 751 МВт, що на 6 % більше ніж у попередньому році. Інтеграція СЕС в розподільні електричні мережі з подальшою їх паралельною роботою призводить до переходу від пасивного централізованого електропостачання, до активного децентралізованого. За умови співрозмірної потужності електричної мережі та СЕС виникає зміна режиму роботи першої, що в режимах мінімального навантаження призводить до підвищення рівня напруги на шинах приєднання СЕС до РЕМ. Таким чином, виникає потреба в дослідженні та розробці технологічних рішень, спрямованих на оптимізацію інтеграції мережевих сонячних електростанцій з метою покращення показників якості електричної енергії у системах розподілу з номінальною напругою 10 кВ. Одним із таких рішень є удосконалення системи автоматичного керування (САК) генерацією активної потужності СЕС, що дозволить керувати величиною відхилення напруги в точці приєднання до електричної мережі, шляхом обмеження потужності визначеними уставками. За такого підходу, значення відхилення напруги завжди буде в допустимих межах. Однак, такого роду керування не враховує можливість інверторів СЕС впливати на несиметрію напруг та режими реактивної потужності. Cучасні РЕМ характеризуються значною неоднорідністю. Наявність великої кількості потужних однофазних споживачів, а також трифазних споживачів, які працюють не одночасно, є однією з причин виникнення несиметрії напруг в мережах 10 кВ. Враховуючи це, задача удосконалення САК режимами роботи РЕМ з СЕС, реалізація якої дозволить досягнути одночасного зниження рівня усталеного відхилення напруги, рівня несиметрії напруг, та рівня споживання реактивної потужності за умови максимально можливого значення генерації електроенергії є актуальною.
17
Варецький, Юрій, та З. Ханзелька. "Вибір фільтрових реакторів для промислових електричних мереж". Журнал електроенергетичні та електромеханічні системи 4, № 1 (2022): 1–14. http://dx.doi.org/10.23939/sepes2022.01.001.
Full textAbstract:
Більшість сучасних промислових електричних мереж характеризується значним вмістом нелінійних навантажень, які створюють багато проблем в експлуатації. Одним із найефективніших засобів зниження спотворення напруг в електричній мережі є силові фільтри гармонік. Застосування силових фільтрів дає змогу вирішувати два основні завдання – зменшувати гармонічні спотворення вхідного струму системи електропостачання і компенсувати реактивну потужність навантажень. Вибір номінальних параметрів фільтрових кіл здійснюють, як правило, на підставі робочих характеристик електричної мережі у стаціонарному (усталеному) режимі. Проте досвід експлуатації показав, що такий підхід не завжди забезпечує безаварійну експлуатацію фільтрів, і основна причина полягає у неврахуванні перехідних перенапруг і надструмів під час вибору параметрів фільтрових конденсаторних батарей і реакторів. У статті розглянуто проблему вибору номінальних параметрів фільтрового реактора як одного із двох основних елементів фільтра для промислових електричних мереж зі значною інтенсивністю комутаційних подій. Показано, що для таких електричних мереж необхідно враховувати перехідні перенапруги та надструми для коректного вибору параметрів фільтрових реакторів. Проаналізовано основні параметри фільтрових реакторів та розглянуто особливості їх розрахунку. Наведено характеристики перехідних процесів у схемах фільтрових реакторів, спричинені основними технологічними та аварійними перемиканнями в промислових електричних мережах із нелінійними навантаженнями. Показано, що повторюваність різних типів комутаційних подій неоднакова, і це також потрібно враховувати, визначаючи параметри фільтрових реакторів. Розвинено метод визначення критичних перехідних надструмів і перенапруг у схемі фільтра під час розрахунку проєктних значень номінальних струмів і перенапруг фільтрових реакторів. Використання цього методу для проєктування силових фільтрів дасть змогу уникнути можливих пошкоджень фільтрових реакторів через перегрівання обмоток і прискорене старіння ізоляції у ході експлуатації, спричинені інтенсивними перехідними процесами в контурі фільтра.
18
Клюєв, Олег. "ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ МАШИНИ ПОДВІЙНОГО ЖИВЛЕННЯ З РЕЛЕЙНОЮ СИСТЕМОЮ КЕРУВАННЯ ОРІЄНТОВАНОЮ ЗА ВЕКТОРОМ НАПРУГИ СТАТОРА". Herald of Khmelnytskyi National University. Technical sciences 335, № 3(1) (2024): 357–63. http://dx.doi.org/10.31891/2307-5732-2024-335-3-48.
Full textAbstract:
У статті із рівнянь узагальненої електричної машини отримані рівняння машини подвійного живлення (МПЖ) в осях координат, орієнтованих за вектором напруги статора. У разі стабільності напруги мережі та відсутності комутацій обмоток статора у цих осях координат можна побудувати двоканальну систему керування за ротором реактивною потужністю статорного кола та кутовою швидкістю обертання ротора. Здійснений аналіз структури моделі МПЖ в осях, орієнтованих за вектором напруги статора, розроблена релейно-векторна система керування МПЖ з відмінною від відомих структурою контуру регулювання реактивною потужністю статорного кола. Динаміка МПЖ із синтезованою системою керування досліджена методом математичного моделювання. Vector control systems for AC machines have two or more control channels. The coordinate of the electric machine which is determined by the technological process is regulated by the active power channel. In the reactive power channel by changing the magnitude of the magnetic flux, it is possible to improve the energy performance of AC drives. Thus in the vector control systems of doubly fed machines (DFM) the stator flux coupling vector is most often taken as the reference. However it is also possible to regulate the angular speed of the rotor and the reactive power of the stator at the same time in vector control systems of DFM oriented along the stator voltage vector. Similar to field-oriented systems the capabilities of such control systems are based on the property of practical perpendicularity of voltage vectors and stator flux coupling in stable modes. This is especially true for high-power electric machines in which the active resistance of the stator practically does not affect the angle between these vectors. When the electrical network (stator) voltage is stable the control system can be oriented according to the stator voltage vector in both driving and generator modes of operation of the DFM. In the paper from the equations of the generalized electric machine the equations of the doubly fed machine were obtained in the coordinate axes oriented along the stator voltage vector. In the case of stability of the voltage of the electrical network and the absence of commutations of the stator windings in these coordinate axes it is possible to build a two-channel control system for the reactive power of the stator circuit and the angular speed of the rotor. Such an electric drive is created on the basis of an asynchronous machine with a phase rotor to which a frequency converter with vector control is connected. An analysis of the structure of the DFM model was carried out in the axes oriented along the stator voltage vector. A relay-vector control system of DFM with a structure of the reactive power regulation circuit of the stator circuit, which differs from known structures has been developed. The dynamics of the DFM with a synthesized control system was researched by the method of mathematical modeling.
19
Сивкова, Наталія, Віталій Почерняєв та Марія Магомедова. "ПРИСТРІЙ РЕГУЛЮВАННЯ ПОТУЖНІСТЮ НВЧ НА ЧАСТКОВО ЗАПОВНЕНИХ ДІЕЛЕКТРИКОМ ПРЯМОКУТНИХ ХВИЛЕВОДАХ". Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології 2, № 02 (2022). http://dx.doi.org/10.36994/2788-5518-2021-02-02-11.
Full textAbstract:
У статті розроблено пристрій, що регулює потужність НВЧ в передавальному тракті радіосистем НВЧ. Призначення даного пристрою полягає в тому, щоб забезпечити постійність вихідної потужності передавача НВЧ, або постійність потужності на виході передавача НВЧ. Пристрій, що регулює потужність НВЧ реалізований на частково заповненому діелектриком прямокутному хвилеводі і може бути застосований в радіосистеми НВЧ великих потужностей. Регулюючим елементом є напівпровідникова структура відкритого типу (відкрита нелінійна структура), що включена в діелектричну пластину частково заповненого діелектриком прямокутного хвилеводу. Геометричні поперечні розміри відкритої нелінійної структури можуть не збігатися з поперечними розмірами діелектричної пластини частково заповненого діелектриком прямокутного хвилеводу. Іншим варіантом є включення відкритої нелінійної структури до резонансної діафрагми, що розміщена в частково заповненому діелектриком прямокутному хвилеводі. Наведена еквівалентна схема розробленого пристрою. Відкрита нелінійна структура, що включена в резонансну діафрагму дозволяє забезпечити необхідну швидкодію пристрою. Індуктивна та ємкісна складові провідності резонансної діафрагми впливають на швидкодію нелінійного елемента, що в свою чергу можна забезпечити підбором розмірів резонансної діафрагми. В роботі отримані чисельні результати залежності модулів коефіцієнта передачі та коефіцієнта відбиття від нормованої активної складової провідності відкритої нелінійної структури при постійній реактивній складовій провідності відкритої нелінійної структури і від реактивної складової провідності відкритої нелінійної структури при постійній активній складовій провідності відкритої нелінійної структури. Модулі та аргументи коефіцієнта передачі та коефіцієнта відбиття отримані в явному вигляді. Записано вирази для послаблення потужності, що вноситься розробленим пристроєм. Записані умови максимального і мінімального послаблення, яке вносяться пристроєм, що регулює потужність НВЧ. Чисельні розрахунки максимального і мінімального послаблення в залежності від активної складової провідності відкритої нелінійної структури зведені в таблицю. Визначена реактивна провідність стику частково заповненого діелектриком прямокутного хвилеводу з відрізком прямокутного хвилеводу з відкритою нелінійної структурою через суму реактивних провідностей місцевих полів. Коефіцієнти трансформації виражені через інтеграли від добутку поперечних електричних власних векторних функцій частково заповненого діелектриком прямокутного хвилеводу. Особливістю розрахунку є те, що вирази для власних векторних функцій та коефіцієнтів трансформації отримані в явному вигляді.
20
Шевченко, Валентина Владимировна, та Дмитрий Васильевич Потоцкий. "Использование асинхронизированных турбогенераторов для стабилизации напряжения в энергосистеме". Системы вооружения и военная техника (ISSN 1997-9568), №1(49). – Украина, Харьков: Харьковский университет воздушных сил им. И. Кожедуба, 24 січня 2017, 181–84. https://doi.org/10.5281/zenodo.3780468.
Full textAbstract:
<strong>На русском:</strong> [Шевченко В.В., Потоцкий Д.В. Использование асинхронизированных турбогенераторов для стабилизации напряжения в энергосистеме // Системы вооружения и военная техника (ISSN 1997-9568), №1(49). – Украина, Харьков: Харьковский университет воздушных сил им. И. Кожедуба, 2017. – С. 181-184. https://doi.org/10.5281/zenodo.2602013] Работа посвящена вопросам регулирования баланса энергии в общих и в автономных системах электроснабжения с использованием асинхронизированных турбогенераторов. Показано, что общепринятые способы регулирования баланса не всегда решают проблему, т.к. ограничены значением напряжения регулируемой сети, величиной компенсируемых параметров. <strong>Ключевые слова:</strong> турбогенераторы (ТГ), асинхронизированные ТГ, режим эксплуатации ТГ, активная мощность, реактивная мощность, баланс электроэнергии, износ электрооборудования. На сайте издательства: сборник (+ англ.), статья (рус., укр., англ.) - скачать pdf. Репозиторий НТУ "ХПИ" - открыть pdf. Библиотека Вернадского - скачать pdf. Кафедра электрических машин НТУ "ХПИ" - открыть pdf. <strong>Українською:</strong> [Шевченко В.В., Потоцький Д.В. Використання асинхронізовані турбогенераторів для стабілізації напруги в енергосистемі (рос.) // Системи озброєння і військова техніка (ISSN 1997-9568), №1(49). - Україна, Харків: Харківський університет повітряних сил ім. І. Кожедуба, 2017. - С. 181-184. https://doi.org/10.5281/zenodo.2602013] Робота присвячена питанням регулювання балансу енергії в загальних та в автономних системах електропостачання з використанням асинхронізованих турбогенераторів. Показано, що загальноприйняті способи регулювання балансу не завжди вирішують проблему, тому що обмежені значенням напруги регульованої мережі, величиною параметрів, що компенсуються. <strong>Ключові слова:</strong> турбогенератори (ТГ), асинхронізовані ТГ, режим експлуатації ТГ, активна потужність, реактивна потужність, баланс електроенергії, знос електроустаткування. <strong>In English:</strong> [Shevchenko Valentina V., Pototsky D.V. (2017) Using asynchronized turbogenerators for stabilization of voltage in the power system (rus.) / Systems of Arms and Military Equipment (ISSN 1997-9568), 1(49), pp. 181-184. https://doi.org/10.5281/zenodo.2602013] The work is devoted to determining the possible range of energy balance regulation in power systems using asynchronized turbogenerators. It is shown that the generally accepted methods of regulating balance do not always solve the problems because its limited by the value of the voltage of the regulated network and the size of the compensated parameters. <strong>Keywords:</strong> turbogenerators (TG), asynchronized TG, TG operation mode, active power, reactive power, electric power balance, electrical equipment wear.