Academic literature on the topic 'Резонансний контур'

Рассмотрено одно из трех возможных проявлений резонанса в параметрическом контуре, которое является прямым обобщением обычного резонанса. Оказалось, что неточное физическое толкование обычного резонанса является препятствием для обобщения его на случай параметрического контура. Поэтому уделено особое внимание явлению обычного резонанса. Впервые рассмотрено явление резонанса параметрического контура в случае, когда все элементы контура являются периодическими функциями времени.

Забезпечення якісного зберігання зерна є важливим завданням агропромислового комплексу, оскільки патогенні мікроорганізми, комахи та інші шкідники можуть значно впливати на його якість і спричиняти значні втрати. Традиційні методи знезараження, такі як хімічна обробка або термічний вплив, мають низку недоліків, зокрема можливість залишкових хімічних сполук або теплового пошкодження зерна. У зв’язку з цим перспективним напрямом є використання електромагнітних імпульсів високої частоти, що дозволяють ефективно знищувати патогени без шкоди для продукту. У цій роботі розглядається розробка резонансного генератора імпульсів на основі діода як основного нелінійного елемента, що дозволяє генерувати імпульси високої частоти та амплітуди. Досліджується застосування напівпровідникових діодів із негативним диференціальним опором (тунельних та Ганн-діодів), які здатні підтримувати автоколивання у резонансному коливальному контурі. Це дозволяє створювати ефективні електромагнітні імпульси для використання в технологіях знезараження зерна та інших аграрних процесах. У роботі проведено математичне моделювання роботи резонансного генератора, яке враховує його електро-фізичні характеристики, взаємодію елементів коливального контуру (індуктивності, ємності) та нелінійні властивості діода. Запропоновано диференціальне рівняння, що описує динаміку генерації імпульсів у такій системі. Використано чисельні методи розв’язку, зокрема метод Рунге-Кутти, для аналізу поведінки струму та напруги в контурі. Результати моделювання показують, що такий генератор забезпечує стабільну генерацію імпульсів із заданими параметрами. Аналіз часових та спектральних характеристик сигналу підтвердив ефективність використання діода як нелінійного елемента для підтримки автоколивань. Крім того, отримані графіки струму та напруги в контурі свідчать про можливість практичного використання такої системи у високочастотних застосуваннях, зокрема для знезараження зерна. Запропонована модель може бути використана для подальших досліджень та оптимізації параметрів генератора імпульсів. Використання таких пристроїв у сільському господарстві відкриває нові можливості для екологічно чистого знезараження продукції без використання хімічних реагентів, що робить їх привабливими для агропромислових підприємств.

Фотодиссоционные лазеры на парах галоидов щелочных металлов излучают на первых резонансных переходах атомов. Это позволяет использовать такие лазеры для дистанционного зондирования металлов в газовых средах методом поглощения и резонансной флуоресценции. В настоящей работе рассмотрены общие принципы и механизмы создания инверсии на резонансных переходах атомов щелочных металлов при фотодиссоциации молекул их галогенидов. Систематизированы данные о длинах волн на первых резонансных переходах атомов щелочных металлов (Li, Na, К, Rb, Cs). Определены основные процессы, отвечающие за формирование спектрального контура резонансных линий генерации фотодиссоционных лазеров. Отмечаются некоторые особенности применения таких лазеров для зондирования газовых сред. Результаты работы могут использоваться при исследовании фотодиссоционного способа генерации вынужденного излучения на первых резонансных переходах атомов щелочных металлов. Alkali metal halide photodissociation lasers emit at the first resonance transitions of atoms. This allows using such lasers for the analysis of a number of metals in gaseous media by the absorption and resonance fluorescence method. In the first part of the work, the general principles and mechanisms of creating inversion at resonance transitions of alkali metal atoms during photodissociation of their halide molecules are considered. Data on wavelengths at the first resonance transitions of alkali metal atoms (Li, Na, R, Rb, Cs) are systematized. The main processes responsible for the formation of the spectral contour of resonance generation lines of photodissociation lasers are determined. Some features of the application of such lasers for sounding gaseous media are noted. The results can be used in the study of photodissociation generation at the first resonance transitions of alkali metal atoms.