Academic literature on the topic 'Рейтинг світовий'

Сучасний світовий тренд цифрової трансформації усіх сфер життя суспільства та людини змінює ринок праці та створює безпрецедентну потребу в перекваліфікації та підвищенні рівня цифрових компетентностей працівників. Генеративний штучний інтелект підсилює ці тенденції, створюючи загрозу для великого класу працівників інтелектуальної сфери. У звіті Всесвітнього економічного форуму про майбутнє робочих місць прогнозується, що понад 60 % працівників потребуватимуть перепідготовки від сьогодні до 2027 року, але лише половина з них має доступ до належних можливостей навчання. Керівники державного та приватного секторів вимушені працювати разом, щоб відповідати на нові потреби в робочій силі зі швидкістю та масштабами, яких вимагає наш мінливий цифровий світ. Уряди та заклади вищої освіти повинні стимулювати розвиток робочої сили та пропонувати академічні програми, які вирішували б питання заповнення робочих місць та проблему безробіття, одночасно готуючи працівників до можливості їх перекваліфікації і роботи з новими цифровими технологіями. Метою статті є проведення оцінки впливу факторів Бізнесу, Технологій і Науки про дані на зростання світового IT-іміджу України як інноваційної й технологічної держави з розвинутою цифровою економікою на основі статистичного аналізу даних Coursera Global Skills Report 2023. Здійснено статистичний аналіз даних Coursera Global Skills Report 2023 щодо оцінки впливу факторів бізнесу, технологій і науки про дані на зростання світового IT-іміджу України як держави з розвинутою цифровою економікою. Розроблено алгоритм статистичного аналізу оцінки професійних навичок населення, реалізований у програмі STATGRAPHICS. Обґрунтовано ранжирування факторів IТ-іміджу України за величиною їх впливу на глобальний світовий рейтинг країни.

У статті розглянуто понятійний апарат Industry 4.0. Проаналізовано надбання промислових революцій від першої по третю. Описано поняття “Industry 4.0” та основні технології. Наведено світовий рейтинг капіталізації компаній. Зроблено висновки стосовно зміни лідерів у цьому рейтингу. Зазначено обсяги капіталізації окремих компаній за даними останніх 2 років. Охарактеризовано процеси злиття й поглинання у зрізі забезпечення гнучкості бізнесу та конкурентоспроможності в Industry 4.0. Здійснено оцінювання викликів ринку з огляду на інновації, постійних технологічних нововведень, вимог до послуг і товарів. Зазначено те, як саме M&A може стати інструментом для забезпечення стійкого зростання на ринку. Порівняно тенденції періодів 2000–2010 років і 2010–2019 років за показником кількості укладених угод злиття й поглинання. Визначено, що найактивнішими були телекомунікаційні, харчові та фармацевтичні компанії. Розглянуто діяльність китайських корпорацій. Зазначено те, в яких сферах умови ринку змінюються швидше. Наведено засади оцінювання конкурентоспроможності компанії. Доведено, що злиття й поглинання використовуються для залучення нових технологій, синергії витрат, охоплення все більших територій, скорочення витрат на виробництво та доставку до споживачів. Виявлено тенденції щодо переважання угод злиття над угодами поглинання. Наведено особливості використання технологій blockchain та хмарних технологій у функціонуванні глобальних компаній. Виявлено, що Industry 4.0 сприяє тому, що компанії втрачають поняття локалізації. Прикладом компанії, на яку не впливає її розташування та потреба в ресурсах, є “Amazon”, яка надає послуги хмарних сховищ і працює над розробленням та вдосконаленням штучного інтелекту. Сформульовано необхідні дії для успішного функціонування компанії в умовах Industry 4.0. Основними завданнями компаній є планування стратегічних змін, постановка довгострокових цілей, розроблення планів і перспектив розвитку.

У статті здійснено спробу на основі опублікованих рейтингів, розроблених і оприлюднених авторитетними світовими компаніями й організаціями, що позитивно зарекомендували себе на міжнародному рівні, визначити місце України у світі, Європі та на пострадянському просторі за допомогою найвідоміших індикаторів міжнародної рейтингової оцінки. Акцентовано увагу на тому, що затребуваність світових рейтингів пов’язана з необхідністю чіткішого уявлення рейтингованих країн про загальні тенденції світового розвитку, вони дозволяють країнам (наприклад, Україні) подивитися на себе «збоку», визначити власне місце в єдиній світовій шкалі, продіагностувати проблеми, які аналізуються світовими експертами, виробити стратегію реагування на них, спрогнозувати подальші ефективні дії. Методологія дослідження спирається на принципи системності, науковості, авторської об’єктивності, на використання загальнонаукових (методів аналізу й синтезу, індукції та дедукції, компаративного (порівняльного)), міждисциплінарних (методів статистичного, контекстуального аналізу), історичних (ретроспективного (історико-генетичного), проблемно-хронологічного) методів. Наукова новизна cтатті полягає в тому, що на основі залучення матеріалів відкритих джерел, визначено позиції України у міжнародних рейтингах, з’ясовано її місце в світовій, європейській і пострадянській системах координат у 2022 р. Констатовано, що рейтингувати українське суспільство й до початку російсько-української війни було складно, оскільки воно перебувало в суперечливому стані, у ньому строкато переплелося старе й нове, власне й запозичене, авторитарне, охлократичне й демократичне. Спрогнозовано, що процес вирівнювання України з європейськими країнами в якісному відношенні, за виключенням новітніх характеристик вітчизняних збройних сил, у найближчому майбутньому буде надзвичайно складним, інтелектуально, ресурсно й фінансово затратним

В умовах значного поширення процесів глобалізації та інтернаціоналізації відбувається перехід до нового рівня міжнародних економічних відносин. Це стало одним із ключових моментів для підвищення ефективності роботи транспорту. При поступовому зникненні осі геополітичної конфронтації по лінії "Захід-Схід" на поверхню міжнародного життя випливають більш глибинні форми глобальних взаємодій. Іноді говорять про нові форми протистоянь по лінії "багаті (розвинені) країни" - "бідні країни", "Південь -Північ" тощо. Досить тривалий час ядром світової господарства виступала економіка Сполучених Штатів. Однак, останнім часом багато експертів висловлюють думку про можливість втрати Америкою своєї світової гегемонії та формування багатополярного світу. У балансі сил на світовій арені, основними потенційними конкурентами США виступають Китай, Індія, Бразилія, кожна з яких прагне посісти належне місце у глобальній політиці, економіці та фінансовій системі, у яких для цього є всі передумови. Золотовалютні запаси Китаю перевищують трильйон доларів, промислове виробництво незважаючи на вихід з глобальної кризи, продовжує розвиватися високими темпами. Не менш вражаючі досягнення демонструє Індія, що приділяє більшу увагу на розвиток сектору високих технологій. За прогнозами експертів, у тому числі й американських, до 2025 року Пекін та Делі за своїм економічним розвитком вийдуть на друге й четверте місце на планеті. Згідно з представленим у Давосі рейтингом Edelman Trust Barometer, країни, що розвиваються після кризи показують настільки ж різкий розігрів, як і спад в самому його початку. Тільки через 10 років економіка країн, що розвиваються перевищить масштаб економіки США ($ 20 трлн.). Китай - головна інтрига глобальних фінансів на нинішньому етапі - вже обігнав Світовий банк за 7обсягом кредитування країн, що розвиваються і є найбільшим кредитором США. У 2009 р. зростання ВВП КНР склав майже 10%, в результаті чого країна вийшла на друге місце в світі за паритетом купівельної спроможності та за абсолютним обсягом ВВП[2], а за експортом продукції вийшов на перше місце в світі (1 трлн.дол.). Такий швидкий прорив Азіатського світу в умовах виходу з світової кризи, свідчить про втрату Сполученими Штатами ролі наддержави на світовій торговій арені та можливість зміщення світового центру торгівлі. Однак, як явище в світовій економіці, на думку багатьох вчених, світова фінансова криза, яка супроводжувалася різким спадом промислового виробництва, рекордним зростання цін на нафту та нафтопродукти, а відповідно і енергоносії, зростанням безробіття та зниженням рівня життя населення, забезпечила вихід на світовий паливно-енергетичний ринок таких країн як Іран, Ірак – основних постачальників енергоносіїв на світовий ринок . Адже в умовах боротьби за першість в світі, головним питанням світової спільноти залишається проблема контролю над енергетичними ресурсами та шляхами їх транспортування. За контроль над джерелами їх видобутку й шляхами постачання ведуть постійну жорстоку конкурентну боротьбу великі світові держави, могутні транснаціональні корпорації, оскільки володіння ними дає право не тільки на їх використання, а й позбавлення таких можливостей конкурента, обмежуючи перспективи його подальшого економічного зростання. Такий розвиток подій на світовій торговій арені відкриває нові можливості для країн-транзитерів, в тому числі і України. Посилення ролі України пов’язане, в першу чергу, тим, що завдяки своєму географічному положенню впродовж цілого тисячоліття слугує містком між Європою і Азією, між Північчю та Півднем. Крім того, вона вкрита густою сіткою транспортних шляхів і має розвинутий сучасний рухомий склад усіх видів транспорту, що надає їй можливість реалізації свого транзитного потенціалу. Ключові слова: ефективність, транспорт, транзит, ризик, міжнародні перевезення, транспортний процес.