To see the other types of publications on this topic, follow the link: Релігійний світогляд.

Journal articles on the topic 'Релігійний світогляд'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Релігійний світогляд.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Гаджієв, Ніямеддін. "Історія духовного життя в місті Дарбанд на початку XIX-XX ст." Grani 27, № 2 (2024): 59–63. http://dx.doi.org/10.15421/172431.

Full text
Abstract:
Метою статті є вивчення культурного середовища та культурних процесів, характерних для міста Дарбанд, яке є одним із стародавніх міст Азербайджану та вирізняється своєю етнокультурною різноманітністю на початку 19 – 20 століть. Відомо, що кожне суспільство має свої багатогранні культурні моделі, вірування та спосіб життя. Хоча ці соціокультурні особливості продовжуються як органічні компоненти єдиної спільної культури в певних рамках, вони піддаються процесам змін і час від часу оновлюються в результаті різноманітних внутрішніх і зовнішніх впливів. У цьому контексті слід зазначити, що в кожній
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Bohatyrov, Daniеl, та Ivan Chornomordenko. "Щодо ієрархії у інтегральному традиціоналізмі та православній філософсько-богословській думці". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 1 (2022): 194–211. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2022.1.1.13.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено аналізу розуміння ієрархії у православній філософській та богословській думці, та визначенню того, як це розуміння впливає на православний світогляд. Мета статті досягається за допомогою застосування авторами методології, розробленої представниками філософської школи інтегрального традиціоналізму, оскільки остання являє собою продукт глибокого вивчення та зіставлення досвіду різних релігійних традицій, а також виявляє критерії традиціоналістського світогляду як такого, спільні для різних традицій. Зокрема, автори використовують висновки французького філософа-традиціоналіста Р
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

БОДАК, Валентина. "СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ РЕЛІГІЙНОЇ ОБРЯДОВОСТІ В ЦІННІСНИХ ВИМІРАХ НОВОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 42 (4 червня 2021): 61–70. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.42.4.

Full text
Abstract:
Метою статті є виявлення й аналіз місця світоглядних засад релігійної обрядовості в методології та ціннісних вимірах нової парадигми освіти. Методологія. Продуктивним є застосування порівняльного методу, який допоможе в зіставленні побачити шлях досягнення рівноваги в організації та проведенні світської й релігійної освіти, порівняти статус релігійних дисциплін у системі освіти різних країн. Наукова новизна. У статті зіставлено понят- тя «релігійна обрядовість» і «нова парадигма освіти» через розкриття понять «цінності» й «компетентності», що опо- середковано, через суб’єкта, співвідносяться я
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

УСКОВА, Альона. "ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ З ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНО-ДУХОВНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ ХОРЕОГРАФІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 476–83. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-476-483.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто духовно-моральні ціннісні орієнтації, які спрямовують здобувачів освіти на розвиток духовно-морального світогляду особистості, який допомагатиме протягом життя та в професійному зростанні. Визначено основні виховні проблеми під час розвитку духовно-морального світогляду здобувачів хореографічної освіти в сучасному закладі вищої педагогічної освіти, що нададуть можливість коригувати роботу при проведенні виховних заходів спрямованих як на особистість, так і на її професійне зростання. Проаналізовано літературу сучасних українських і зарубіжних науковців ( І. Бех, Л. Виготськ
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Kapritsyn, I. I. "Форма та зміст спадкоємності у розвитку релігійної культури". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 12(140) (2016): 76. http://dx.doi.org/10.15421/1716143.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто особливості спадкоємності у розвої релігійної культури. Релігійна спадкоємність є дихотомією усталеності та мінливості, розкриваючи архаїчне в нових умовах, визначає використання діалектичної методології дослідження як провідної. Метою статті є аналіз змісту спадкоємності у розвитку релігійної культури. Релігійна культура є суспільна діяльність, заснована на системі історично сформованих релігійних відносин, уявлень, знань та практики, утворених на їх базі релігійних інституцій, матеріальних та духовних наслідків, успадкованих та розвинутих нащадками. Спадкоємність є зв’язк
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Лаврова, А. В. "РЕЛІГІЙНИЙ СВІТОГЛЯД КОЗАКІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ." Молодий вчений, № 1 (101) (31 січня 2022): 166–69. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-35.

Full text
Abstract:
У статті розкривається поняття «релігійний світогляд», визначається специфіка релігійного світогляду козаків у художніх творах української літератури першої половини ХІХ ст. Тема козацтва в українській літературі широко використовується у творах письменників-романтиків, серед яких Т. Шевченко, П. Куліш, М. Гоголь, Є. Гребінка, М. Старицький. Аналіз здійснюється на основі роману «Чорна рада» П. Куліша та ранніх творів Т. Шевченка, зокрема «Гамалія», «Гайдамаки», «Іван Підкова», «Тарасова ніч»; розповідається також про козацькі літописи, з яких черпали інформацію автори історичних художніх творі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Новіков, В.В. "Специфіка публічного управління у сфері релігійної діяльності в Україні". Академічні візії, № 4-5 (31 березня 2022): 32–39. https://doi.org/10.5281/zenodo.6576876.

Full text
Abstract:
В статті розглядаються окремі питання щодо визначення поняття і сутності релігійної діяльності, її основних форм та особливостей публічного управління у цій сфері. Суспільно-політичні процеси, які відбуваються в  Україні спрямовані на демократизацію суспільства, побудову правової соціально-орієнтованої держави. Це в свою чергу вимагає практичної реалізації конституційних положень щодо гарантії прав і свобод громадян, зокрема права на світогляд і віросповідання. Задля досягнення цього держава, відповідно до ст. 11 Конституції України, сприяє консолідації та розвитку української нації, її&n
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Кіндрачук, Надія. "Релігійна активність і релігійний світогляд українців в умовах запровадження нової радянської обрядовості: роки хрущовської «відлиги» та розгортання брежнєвського «застою»". Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, № 44 (19 червня 2023): 79–84. http://dx.doi.org/10.31652/24112411-21432143-20232023-44-79-84.

Full text
Abstract:
Метою статті є вивчення прагнення українців зберегти свою власну національно-духовну ідентичність у процесі впровадження КПРС – КПУ нової радянської обрядовості в роки хрущовської «відлиги» та розгортання брежнєвського «застою». Методологія дослідження. Під час здійснення дослідження застосовано конкретні наукові методи, зокрема аналітико-логічний, історико-системний, пояснення, пошуку, синтезу, співставлення та комплексного добору. У роботі також використано метод аналізу – для з’ясування рівня зростання національної свідомості українців. Наукова новизна. У статті аргументовано доведено, що н
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Kuznetsov, Oleksiy, та Olga Radko. "РЕЛІГІЙНИЙ СВІТОГЛЯД ЯК ЧИННИК ЕКЗИСТЕНЦІЙНОЇ СПОВНЕНОСТІ ЖИТТЯ ОСОБИСТОСТІ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 68 (2023): 172–86. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2023.68.12.

Full text
Abstract:
Актуальність дослідження. Виявлення типології релігійного світогляду та відмінностей в екзистенційній наповненості життя в осіб з різними типами релігійного світогляду здійснено не було. Мета дослідження – виявити типи релігійного світогляду особистості та визначити особливості екзистенційної наповненості життя в осіб в залежності від типу світогляду. Результати та висновки. У результаті емпіричного аналізу було визначено п’ять типів релігійного світогляду: власне релігійний, містичний, агностичний, атеїстичний та агностично-атеїстичний. Визначено, що особи з містичним типом світогляду характе
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Zhulenkov, Oleksandr. "Інтегральний підхід та нерелігійна духовність у XXI столітті". Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (17 травня 2019): 15–26. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.1-2.02.

Full text
Abstract:
Сьогодні у західних країнах стрімко зростає популярність поняття «нерелігійна духовність». За його допомогою ідентифікують свій світогляд люди, для яких є однаково неприйнятними як релігійні світогляди домодерну, так і раціональні світогляди модерну. Та, незважаючи на свою популярність, це поняття є метафоричним та невизначеним. У статті на основі теоретичних напрацювань мислителів такої течії філософської думки, як інтегральний підхід, експліковано поняття «нерелігійна духовність». Проведено історичний аналіз європейської філософії з метою виділити «духовну, але не релігійну» лінію розвитку ф
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Кузнецов, О. "РЕЛІГІЙНИЙ СВІТОГЛЯД ЯК ФАКТОР ЕКЗИСТЕНЦІЙНОЇ ОСМИСЛЕНОСТІ ЖИТТЯ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 61 (2019): 95–118. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2019.61.06.

Full text
Abstract:
The Aim of the study is to identify the types of religious outlook of the individual and to determine the features of the existential fullness of life in individuals, depending on the type of outlook (worldview). Research sample and methods. The sample was 366 persons. The study applied 1) the author's method of revealing the type of religious outlook, 2) diagnostics of life-purpose orientations, 3) self-actualization of personality, 4) existential resources of the personality, 5) existence, 6) personal reality, 7) self-development of personality, 8) personal resourcefulness, 9) personal reali
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Христокін, Геннадій Володимирович. "ТЕОЛОГІЯ ЯК СПЕЦИФІЧНИЙ ТИП СОЦІО-ГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 25 (26 листопада 2019): 67–74. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i25.875.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено визначенню статусу теології в межах існуючих видів знання. Методологічно проблема розглядається в контексті філософії теології, як підрозділу філософії релігії та філософської теології. 
 Обгрунтована подібність теології та філософії, що передбачає віднайдення їх локації в більш широкому просторі гуманітарного знання. Автор прийшов до висновку, що, наслідуючи основні ознаки соціо-гуманітарного знання, теологія виробляє власний унікальний його різновид і посідає особливе місце в системі гуманітарного знання. Коли теологія осмислює духовну природу людини і суспільства, вон
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

КУЗА, Анжела. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕЛІГІЙНОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ ПЕРІОДУ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 57 (4 липня 2024): 44–50. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2023.57.6.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто українську релігійну фразеологію періоду російсько-української війни та охарактеризовано її функціонування в інтернет-просторі. Процеси дерадянізації та деатеїзації в українському суспільстві активізують дослідження вербальних засобів релігійного змісту, серед яких особливе місце посідають релігійні фразеологічні одиниці. Актуальність цієї теми посилена фактами з’яви в українському мовному просторі нових фразеологізмів, пов’язаних з реаліями нинішньої російсько-української війни. Відзначено, що фразеологія як виразник менталітету народу є важливим чинником формування світог
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Шеховцова-Бурянова, В. А. "Особливості регіональної ідентичності українців". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 29 (6 липня 2021): 54–58. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i29.960.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються особливості української регіональної ідентичності. Регіональна ідентичність має коріння в процесах взаємодії, взаємовпливу та часом конфлікту регіональних ідентичностей, котрі утворилися на історичному етапі розвитку, під дією деяких як соціальних, так і економічних, політичних ситуацій, а також були передумовами незвичних геополітичних особливостей України, що і мало вплив на різницю в національному розумінні себе жителями Сходу, Півдня, Центру і Заходу України. Дане розділення сталося через те, що територія України є границею західноєвропейського, східноєвропейського т
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Волошин, М. В. "ВЗАЄМОДІЯ РЕЛІГІЇ ТА ПРАВА В РЕЛІГІЙНО-ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ: ЮРИДИЧНИЙ ТА РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ". Ірпінський юридичний часопис, № 4(17) (9 січня 2025): 28–34. https://doi.org/10.33244/2617-4154-4(17)-2024-28-34.

Full text
Abstract:
Науковці зосереджують увагу на проблемному характері співвідношення механізмів реалізації правових та релігійних приписів. Для подолання цієї проблеми необхідно чітко виокремити функціональну спрямованість релігії та права, віднайти їх спільні та відмінні ознаки й установити особливості їх взаємодії в релігійно-правовому регулюванні. Метою дослідження є розмежування сфер застосування права і релігії в процесі релігійного та правового регулювання й визначення характеру взаємозвʼязку і взаємовпливу правового та релігійного регуляторів суспільних відносин. У процесі дослідження та формулювання йо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

САВЕЛЬЄВА, Марина. "МІФОЛОГІЗАЦІЯ РЕЛІГІЇ В УМОВАХ ПОСТСЕКУЛЯРИЗМУ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 46 (23 травня 2023): 165–74. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.46.10.

Full text
Abstract:
Мета дослідження. У статті доводиться міфологічна сутність новітніх трансформацій релігії на підставі аналізу цих трансформацій і формування відносин постсекуляризму. Методологія. Способом досягнення поставленої мети є діалектика як логіка суперечливих відносин секулярного і постсекулярного з частковим взаємним зняттям в процесі суспільного пізнання. Наукова новизна. У статті аргументується ідея про те, що культура постмодернізму є різновидом сучасного міфу, оскільки зводить підміну основних світоглядних смислів в гносеологічну норму; діалектика як логіка пізнання виступає насправді логікою мі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

КІНДРАЧУК, Надія, та Володимир ВАСИЛЬЧУК. "ОПІР АНТИРЕЛІГІЙНІЙ ПОЛІТИЦІ РАДЯНСЬКОЇ ТОТАЛІТАРНОЇ ДЕРЖАВИ НА ШЛЯХУ ЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНЦЯМИ СВОЇХ НАЦІОНАЛЬНО-ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ: 1960 – 1970-ті рр." Східноєвропейський історичний вісник, № 25 (29 грудня 2022): 189–99. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.25.269552.

Full text
Abstract:
Вбачаючи у розповсюдженні релігійного світогляду серйозну загрозу монопольному пануванню КПРС–КПУ, радянська влада впродовж 1960-х – 1970-х рр. ХХ ст. посилено вела контроль за духовним життям українців та примусово насаджувала їм атеїзм. Віруючі українці стали об’єктом посиленої уваги органів державної безпеки. Однак повністю витіснити релігійний світогляд з українського етнічного середовища партійній верхівці не вдалося. Переслідування віруючих викликали до життя релігійне дисидентство. Мета статті полягає у тому, щоб дослідити активний опір українців антирелігійній політиці комуністичної вл
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Бокоч, В. "РЕЛІГІЙНИЙ ФАКТОР У ГЛОБАЛЬНІЙ ПОЛІТИЦІ ТА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 1(97) (30 травня 2025): 10–20. https://doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(97).2025.10-20.

Full text
Abstract:
У статті здійснено комплексний аналіз релігійного чинника як одного з визначальних елементів сучасних процесів глобальної політики та міжнародних відносин. Автор акцентує увагу на тому, що в умовах глобалізації релігія дедалі частіше перетворюється на активного суб’єкта політичних взаємодій, впливаючи як на формування зовнішньополітичних стратегій окремих держав, так і на динаміку міждержавних конфліктів та процеси миротворення. Релігійні інституції та ідентичності розглядаються у контексті їхньої ролі у конструюванні політичних наративів, легітимації влади та мобілізації суспільних груп. Особ
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Medviedieva, Y. Y. "Релігійність та економічна безпека в країнах заходу: до проблеми співвідношення". Grani 19, № 2 (2016): 55–60. http://dx.doi.org/10.15421/1716048.

Full text
Abstract:
Метою даного дослідження був доказ того, що релігійна віра і пов’язані з нею значення перебувають у стійкому співвідношенні з економічною безпекою та рівнем модернізації суспільства. У цьому контексті було залучено теорії секуляризації та їх впливу на суспільство. Останні мали служити основою для розуміння виникнення процесу модернізації та її значення для суспільства. Крім того, було відзначено, що погляд на світ, який є грунтованим на традиційних віруваннях і цінностях, мав поступитися місцем науковому світогляду. В рамках наукового світогляду відбулася заміна незрозумілої містичної «логіки»
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Medviedieva, Y. Y. "Секуляризація та зміна функцій релігії в сучасному суспільстві". Grani 19, № 1 (2015): 105–10. http://dx.doi.org/10.15421/1716019.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено проблемі визначення засад соціологічної рефлексії секуляризації як передумови формування буржуазного соціуму. Авторкою зроблено висновок про те, що традиційні способи бачення світу за умов секуляризації були замінені профанним і науковим світоглядом. З цієї причини можна стверджувати, що духовність і божественність більше не сприймаються як постійно присутні в навколишньому середовищі, а їх атрибути зміщуються на соціальні утворення, що призводить до заміни інтерперсональних відносин людини із Вищою силою громадо­опосередковуючими. За умов секуляризованої соціальності люди, в
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Янауер, Мечислав Мирославович. "ПРОБЛЕМА ЮРИДИЧНОЇ НАЗВИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ)". Culturological Almanac, № 4 (30 грудня 2023): 47–54. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2023.4.6.

Full text
Abstract:
Дослідження аналізує актуальні виклики в державно-конфесійних відносинах в Україні, зокрема, у контексті російського вторгнення. Оскільки навіть до початку гібридної війни росія ніколи не цуралася використовувати релігійний фактор для розповсюдження свого впливу на Україну, очевидно, що з початком протистояння такі тенденції тільки посилилися. Основний фокус дослідження лежить на проблемі юридичного найменування Української Православної Церкви (Московського патріархату) і важливості правильного визначення її статусу. Так, прийнятий у 2018 році Законопроект, що вносить обов’язок вказувати зв’яз
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Карабінович, Віталій Мирославович. "ВАЖЛИВІСТЬ РЕЛІГІЙНОГО СКЛАДНИКА У ФОРМУВАННІ НАЦІОНАЛЬНОГО СВІТОГЛЯДУ ПІД ЧАС ВІЙНИ". South Archive (Historical Sciences), № 48 (30 грудня 2024): 5–9. https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2024-48-1.

Full text
Abstract:
Мета статті полягає у тому, щоб розглянути релігійний складник як засіб забезпечення національної безпеки України. Однією з найгостріших проблем сьогодення в контексті російсько-української війни є також і проблема гарантування безпеки у сфері релігії. Недооцінка цієї проблеми може призвести до загальнонаціональної кризи. Духовний та релігійний складники будь-якого суспільства здатні подолати кризові явища, змінити національну самосвідомість, реорганізувати в правильне русло, об'єднати та привести країну до перемоги навіть під час війни. Методологічною основою дослідження виступили як загально
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Ткачук, Анатолій. "ДОКТРИНА ТА ІДЕОЛОГІЯ СТРИГОЛЬНИЦТВА ЯК СПРОБА ФОРМУВАННЯ НОВОЇ СВІТОГЛЯДНОЇ ПАРАДИГМИ НА ТЕРЕНАХ ПІВНІЧНО-СХІДНИХ РУСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У XIV – НА ПОЧАТКУ XV СТ." Litopys Volyni, № 27 (8 грудня 2022): 169–74. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2022.27.28.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано основні елементи віровчень стригольників, виявлено їхні особливості на основі детального аналізу доступних для нас джерел. Розгляд доктрини та ідеології здійснено з огляду на розуміння того, що рух стригольників був досить локальним у часі й просторі. Наголошено на тому, що цей єретичний рух охопив лише Новгород і Псков, найімовірніше, навіть без прилеглих територій, тобто був міським рухом. Однак навіть у межах найбільших міст північно-східних руських земель він не став досить масовим, щоб наповнити повідомленнями про себе сторінки літописів. Попри це, стригольництво с
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Шавріна, Ірина. "РЕЛІГІЙНА СВІДОМІСТЬ У КОНТЕКСТІ ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". Proceedings of the National Aviation University Series Philosophy Cultural 38, № 2 (2024): 53–56. http://dx.doi.org/10.18372/2412-2157.2.18112.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню філософських основ глобалізації, взаємовпливам глобалізації й релігії,місцю релігійного фактору в сучасних глобалізаційних процесах. Окремо виділяється поняття «релігійна свідомість»,яке не є постійною величиною. В добу глобалізації й відбуваються певні зміни в релігійних смислах, що впливає насвідомість сучасних вірян, їхнє ставлення до сфери сакрального і профанного. Звертається увага на спроби створеннятак званої «єдиної релігії», які призводять до фактичного знищення ціннісних орієнтацій людини. Саме релігійнасвідомість впливала і впливає на формування ціннісн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Мороз, Олена Василівна. "РЕЛІГІЙНО-СВІТОГЛЯДНА ПРОБЛЕМАТИКА НОВОРІЧНО-РІЗДВЯНИХ ПРОПОВІДЕЙ ЦЕРКОВНИХ ДІЯЧІВ КІНЦЯ ХІХ СТОЛІТТЯ". Culturological Almanac, № 4 (22 грудня 2022): 132–37. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2022.4.16.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто релігійно-світоглядну проблематику проповідей, виголошених під час новорічно-різдвяних свят церковними діячами кінця ХІХ століття. Головна увага акцентується на основних важелях екзистенції людини за підсумками її життєтворчості протягом минулого року. Вагоме місце посідають морально-релігійні виміри праведності та духовної досконалості індивіда, до яких належать християнська любов, дружба, довіра, гуманізм, моральність, правильний спосіб життя, духовність, спільні зусилля заради благородних справ. Осмислення індивідуальності та неповторності окремої людини як носія христия
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Москальчук, Марина. "ПРОБЛЕМА Я-ІНШИЙ ЯК СКЛАДОВА ФІЛОСОФІЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ МІРЧА ЕЛІАДЕ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 163–66. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-35.

Full text
Abstract:
У статті розглядається проблема Я-Інший у творчому доробку Мірча Еліаде, в якому основна увага зосереджена навколо протиставлення свідомості релігійної людини – свідомості людини мирській. Було встановлено, що за визначенням М. Еліаде основна різниця між релігійною людиною та мирською полягає в їхньому різному мисленні та світогляді: для релігійної людини увесь всесвіт пронизаний священним; для мирської людини світ та події є життєвими і вони не несуть ніякої святості; для мирської людини відхід від священного приводить її до справжньої реальності; релігійна людина знаходить реальність саме у
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Zinkevych, Vasyl I. "ГЕНЕЗИС ЯВИЩА ОСВІТИ В ДИСКУРСІ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 12, № 1 (2020): 48–56. http://dx.doi.org/10.15421/352006.

Full text
Abstract:
В статті аналізується генезис системи індустріальної освіти; фундаментальна наука розглядається як підстава даного явища, а умови переходу від аграрної до індустріальної освіти постулюються як формоутворення освіти; ідеал нової людини – як логічний продукт функціонування індустріальної освіти; фундаментальна наука як підстава є невичерпною, оскільки вона живиться смислогенезом Всесвіту. Головним чинником формоутворення освіти був так званий «дух епохи» тогочасної Європи, як простору у якому зародився і прогресував індустріалізм. Філософія як атрактор нового світового порядку відігравала помітн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Khodanych, Yuriy M. "Феномен милосердя в дихотомії «Захід-Схід»". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 3 (2018): 132–38. http://dx.doi.org/10.15421/10.15421/171849.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу феномену милосердя крізь призму західної та східної ціннісних установок (типів світоглядів). Милосердя, базуючись на принципах гуманності, а також маючи світський та релігійний виміри, пронизує своїм змістом як західне, так і східне світобачення та розуміння місця людини в суспільстві. Традиціоналізм східної парадигми мислення та її орієнтованість на «буття», а, відповідно, прогресизм західної парадигми мислення та її орієнтованість на «володіння» зумовлюють різний підхід до феномену милосердя. Милосердя на Заході сприймається крізь призму любові до людини, на Сході –
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Aksiuk, Mykyta. "Система духовної освіти в рамках політики подолання альтернативної ідеології (1954-1964)". Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI, № 10 (26 червня 2025): 20–34. https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2025.10.020.

Full text
Abstract:
У статті крізь призму потенційного політичного протистояння досліджуються причини антирелігійної кампанії «відлиги». У період, коли комуністична партія послабила контроль над суспільством і в особі свого керівництва намагалась впровадити в життя урізану версію лібералізму, релігійні організації отримали гіпотетичний шанс стати дієвою політичною альтернативою для населення держави. Після відновлення релігійного життя у роки Другої світової війни, релігійні організації в СРСР отримали власні управлінські центри, які дозволили вести скоординовану і структуровану діяльність. Відновлення матеріальн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

МОСКАЛЮК, Микола. "АТЕЇСТИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ ІНСТИТУТІ УДОСКОНАЛЕННЯ ВЧИТЕЛІВ (ПОЧАТОК 1960 Р. – СЕРЕДИНА 1980-Х Р.)". Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія, № 2 (7 березня 2025): 102–12. https://doi.org/10.32782/2307-7778/2024.2.13.

Full text
Abstract:
Анотація. Мета дослідження: аналіз і висвітлення процесу атеїстичного виховання в Тернопільському інституті удосконалення вчителів у період з початку 1960-х – до середини 1980-х рр. Дослідження скероване на вивчення основних методів, засобів і форм атеїстичної пропаганди, що застосовувалися в інституті, а також їх впливу на формування світогляду педагогічних кадрів і суспільну свідомість в умовах державної політики СРСР, спрямованої на поширення атеїзму та зниження впливу релігійних інститутів на освітню систему. Методологія дослідження. Використано комплекс методів наукового аналізу, що дозво
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Zhyvotovska, I. Yu. "Релігійна толерантність в аспекті європейського конституціоналізму: пошук правових меж". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 3 (29 травня 2020): 14–21. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.03.02.

Full text
Abstract:
Релігійна толерантність виступає проблемою взаємодії різних культур і цивілізації, а також діалогу всередині культур.
 Метою статті є аналіз правових меж релігійної толерантності, визначення кола теоретичних і практичних проблем щодо принципу державного нейтралітету в релігійних питаннях крізь призму судового рішення, яке потребує правового врегулювання.
 Наукова новизна полягає у пошуку шляхів зниження конфліктогенного потенціалу в сучасній Україні у зв’язку з частими проявами нетерпимості між прихильниками різних релігійних світоглядів та інтеграцією держави у світову спільноту.&#x
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Борейко, Ю., та Т. Федотова. "КОНЦЕПТИ "ВІРА" І "НАВЕРНЕННЯ" В СУЧАСНИХ ФІЛОСОФСЬКО-РЕЛІГІЄЗНАВЧИХ ТА ПРАВОСЛАВНИХ ТЕОЛОГІЧНИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЯХ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 2(96) (25 листопада 2024): 5–13. https://doi.org/10.35433/philosophicalsciences.2(96).2024.5-13.

Full text
Abstract:
У статті аналізується розуміння концептів віри і навернення у контексті сучасних філософсько-релігієзнавчої і православної теологічної дослідницьких стратегій. Розкриття специфіки співідношення феноменів віри і навернення крізь призму релігієзнавчої і богословської парадигм постає актуальним і важливим дослідницьким завданням. Визначено, що в сучасній православній теології, зокрема в неопатристиці, релігійна віра тлумачиться як вольовий вибір і свідоме рішення жити згідно заповідей Бога. Через віру сприймається християнське Одкровення, зміст якого тлумачиться Церквою. Обґрунтовано, що філософс
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Nastoyashha, K. V. "Постреволюційний стан релігійної свідомості українського соціуму: меланж-ефект в очікуванні біфуркації". Grani 18, № 1 (2014): 94–99. http://dx.doi.org/10.15421/1715017.

Full text
Abstract:
У статті автор, аналізує наявну динаміку релігійної свідомості українського соціуму крізь призму її основних маркерів – ціннісних конфігурацій. Так, він ґрунтовно доводить, що унікальністю української «революційної» конфігурації ціннісної сфери стало те, що основою актуалізованих під час Революції Гідності цінностей Самостійності і Ризику­Новизни залишалась Традиція, яка переважно базується на слідуванні цінностям традиційного світогляду, тобто значимої ролі церкви і особистісної віри . В цьому принципова відмінність «революційної» конфігурації цінностей Майдану від тотожних зразків західноєвр
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Волкова, Д. Є. "РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ". Знання європейського права, № 1 (27 квітня 2021): 22–25. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.164.

Full text
Abstract:
Метою статті є аналіз рішень Конституційного Суду України, які слід враховувати під час створення та діяль­ності релігійних організацій.
 Узагальнено, що стаття 36 Конституції України закріплює свободу асоціацій, а стаття 35 передбачає, що кож­на людина та громадянин має право на свободу світогляду і віросповідання. Безпосередньо релігійним організаці­ям в Основному Законі 1996 року присвячена частина третя статті 35.
 Резюмовано позитивність того факту, що настільки старий нормативно-правовий акт, як Закон «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року, був у
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Повторева, Світлана Михайлівна, та Ірина Іванівна Старовойтова. "БОРОТЬБА МАГНАТІВ ОСТРОЗЬКИХ ПРИ ПІДТРИМЦІ ПРОТЕСТАНТІВ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ: УРОКИ ІСТОРІЇ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 25 (26 листопада 2019): 82–90. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i25.872.

Full text
Abstract:
Предметом дослідження статті є релігійна діяльність князів Острозьких, які обороняли Православну Церкву і права віруючих цієї Церкви проти експансії католицизму і у зв’язку з цим намагалися організувати союзи с протестантами. Автори аналізують об’єктивні та суб’єктивні фактори, що привели до зближення православних і протестантів у цій боротьбі, та наслідки протистояння представників різних християнських віросповідань на теренах Речі Посполитої в ХVI-ХVII ст. Для розуміння складної релігійної ситуації сучасної України здійснюється певний історичний екскурс, аналізуються головні тенденції, харак
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Rusnak, O. A. "The Religious-Philosophical Concept of E.Gilson: An Analysis of Creativity and the Structure of Metaphysics." Ukrainian Religious Studies, no. 49 (March 10, 2009): 126–34. http://dx.doi.org/10.32420/2009.49.2004.

Full text
Abstract:
Феномен "релігійна філософія" розповідає про всі часи, про які йдеться про релігійні знання. Релігійна філософія цікавить науковців тому, що є людською спробою раціонального осмислення надприродного. Цей феномен людського мислення вирішив перейти до різного світогляду. Автори, використовуючи рефініміфілософії (М.Бердяєв, Ж.Марітен, Ю.М.Бохенський та ін.), Намагаються створити, які допомогли раціонально вивчити реальне уявлення про те, що існує. Одним з прикладів таких філософствувань є метафізична концепція католіцького філософа Етьєна Жільсона.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Горохівський, Петро. "АНТИРЕЛІГІЙНА ПРОПАГАНДА НА СТОРІНКАХ МІСЦЕВОЇ ПРЕСИ В 30-х РОКАХ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ". Уманська старовина, № 9 (23 грудня 2022): 100–108. http://dx.doi.org/10.31499/2519-2035.9.2022.269882.

Full text
Abstract:
Ключові слова: релігія, церква, антирелігійна пропаганда, Спілка войовничих безвірників, лекторії,репресії, релігійні переконання.
 У статті розкрито особливості проведення антирелігійної пропаганди серед населення Христинівщиниу 30-ті роки ХХ століття, спрямованої на утвердження матеріалістичного світогляду і витіснення зсвідомості людей релігійних уявлень.Визначено основні напрямки атеїстичної роботи: використання місцевої преси для публікацій, прошкідливість релігійних свят і обрядів; проведення антирелігійних бесід, лекторіїв; залучення широких верствнаселення у члени Спілки войовничи
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Рачковська, Ірина. "Ідея метемпсихозу у творчості Тараса Шевченка, Лесі Українки та Юліуша Словацького". Українська полоністика 22, № 1 (2024): 64–72. http://dx.doi.org/10.35433/2220-4555.22.2024.phyl-3.

Full text
Abstract:
Ідея метемпсихозу стала вагомим чинником формування європейської релігійної світоглядної системи, в основі якої є змога людини змінити хід історії – власної та людства, адже передбачає людську безкінечність. Вона лягла в основу народних релігійних культів і традиційного релігійного світогляду слов’ян, зокрема, поляків та українців і знайшла своє відображення у фольклорі, обрядовості, релігійних звичаях та ритуалах народних вірувань обох народів. У ХІХ ст., а саме в період національного відродження обох народів та становлення нової думки з’являється активне зацікавлення дослідниками народною ку
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Дмитрів, Ірина. "ХРИСТИЯНСЬКІ МОТИВИ В ХУДОЖНІЙ ТВОРЧОСТІ О. КИРИЛА СЕЛЕЦЬКОГО". Соціогуманітарні студії, № 1 (28 жовтня 2022): 59–69. http://dx.doi.org/10.24919/2786-684x.1.2022.266305.

Full text
Abstract:
У статті вперше в українському літературознавстві зроблено спробу розглянути християнські мотиви, образи, символи у творчості о. Кирила Селецького. Релігійний світогляд письменника, виявляючись у художній творчості, органічно вписує митця у традиції католицької літератури. У дослідженні з҆ясовано, що художня спадщина о. Кирила жанрово розмаїта: це поезія, агіографічна проза, охудожнені біблійні оповідання, казки, легенди, біографії тощо. Майже всі твори позначені частими апеляціями до Бога, особливою набожністю до Богородиці. У статті наголошено, що письменник часто звертається до Святого Пись
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Rubsky, Vyacheslav. "Екстеріоризація релігійного світогляду (на прикладі християнської місії)". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (30 листопада 2018): 176–87. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.3-4.14.

Full text
Abstract:
У статті розглянута філософська проблема винесення світогляду в конкурентне середовище, пов'язана з імперативом його поширення в соціумі. Представлено аналіз компонентів мотивації поширення своїх переконань у найбільш полярних позиціях – атеїзмі й теїзмі. На прикладі екстеріоризації релігійної картини світу, зокрема православної місії, продемонстровано внутрішнє протиріччя ідеї місії і базових основ православ'я. Розглянуто питання про розробку конструктивного типу експлікації і поширення світогляду. Доведено, що природність сприйняття власних метафізичних тверджень, відсутність високого градус
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

КУЗА, Анжела. "УКРАЇНСЬКА РЕЛІГІЙНА ФРАЗЕОЛОГІЯ В ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ПРАЦЯХ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 52 (22 березня 2023): 23–30. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2022.52.3.

Full text
Abstract:
У статті охарактеризовано релігійну фразеологію, яка увійшла до українських лексикографічних праць кінця ХХ – початку ХХІ століття. Відзначено, що українським фразеографам посттоталітарної доби вдалось відновити давні традиції щодо дослідження та фіксації у словниках релігійних фразеологізмів на противагу радянському тоталітарному періоду, коли науковці на догоду панівній ідеології намагались створити псевдонауковими методами ілюзію відсутності цих мовних засобів в історії української культури та живому мовленні українців. Особливої актуальності набули дослідження релігійної фразеології в час
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Розова, Тамара Вікторівна, Едуард Іванович Мартинюк та Олена Едуардівна Никитченко. "АКТУАЛІЗАЦІЯ ЕСХАТОЛОГІЇ: ІДЕЇ «СПАСИТЕЛЯ» ТА «АНТИХРИСТА» В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ВІЙНИ". Culturological Almanac, № 3 (25 грудня 2023): 213–19. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.30.

Full text
Abstract:
Проведено філософський аналіз есхатології як процесу, що впливає на формування світогляду людини. Підкреслено, що особливу роль у сприйнятті сучасної війни відіграють есхатологічні уявлення, відчуття, настрої, які супроводжують як релігійну культуру, так й культуру людства в цілому. Наданий аналіз есхатологічних уявлень під час воєнного стану в Україні. Були використані такі методи як включене спостереження, герменевтичний аналіз текстів блогосфери та аналіз джерел за темою дослідження. Виявлена трансформація сучасних есхатологічних світоглядних уявлень під час воєнного стану. Філософське осми
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Руско, Надія. "ТРАНСФОРМАЦІЯ САКРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ЧЕРЕЗ ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ ЯК ІМПЛІМЕНТАЦІЇ ДУХОВНОЇ ОПОРИ ГАЛИЧАН". Humanities Studies, № 12(89) (1 листопада 2022): 98–103. http://dx.doi.org/10.26661/hst-2022-12-89-11.

Full text
Abstract:
Постановка проблеми. Актуальність статті обумовлена специфікою впливу галицького сакрального простору на формування релігійної ідентичності українців. За останнє десятиліття спостерігається потужний спалах наукового й суспільного інтересу до історії християнізації України, церкви, релігійних традицій та найбільшого дослідження потребують саме Галицька духовна традиція. Проблемне поле інтерпретації Галицького сакрального простору розглядається через імпліментаційний та духовно-праксеологічний аспекти. Мета статті – визначити роль галицьких чудотворних ікон у духовному світогляді, ціннісних оріє
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Шпак, Денис Олександрович. "ЦІННІСНІ ФАКТОРИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ЧЛЕНІВ ПРОТЕСТАНТСЬКИХ СПІЛЬНОТ: ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ". Психологічні студії, № 1 (28 березня 2025): 130–39. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2025.1.17.

Full text
Abstract:
У статті представлено результати факторного аналізу ціннісно-смислової сфери групи респондентів протестантського віросповідання та групи респондентів з атеїстичним світоглядом. Обидві групи брали участь в експериментальному дослідженні ціннісної детермінації психологічного здоров’я особистості в умовах війни в Україні. Дослідження проводилося в період з квітня 2024 р. по січень 2025 р. і охопило 512 респондентів. До складу вибірки ввійшли представники різних протестантських церков України (264 особи) та респонденти, які дотримуються атеїстичного світогляду (248 осіб). На основі факторного анал
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Хамар, Уляна Вікторівна. "СВІТОГЛЯДНІ ВИТОКИ АРАБСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ". Culturological Almanac, № 3 (21 лютого 2023): 176–82. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.23.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню питань витоків і основних напрямів розвитку арабської філософії як поняття, під яким прийнято розуміти умовне позначення філософії мусульманських країн, які входили до складу Арабського халіфату. Мету роботи визначено як потребу теоретичного обґрунтування джерел виникнення та розвитку арабської філософії. Розкрито змістову амбівалентність цього феномену, визначено релігійні переконання, які містилися в основах сповідування ісламу. Описано, що являв собою тотемізм як первісна форма релігії семітських народів. Детально опрацьовано етапи виникнення та інтеграції ісла
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Устименко-Косоріч, Олена Анатоліївна. "СТИЛЬОВА ПАРАДИГМА В МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ СХОДУ ТА ЗАХОДУ ЗАСОБАМИ ІНТОНУВАННЯ". Слобожанські мистецькі студії, № 3 (5 січня 2024): 80–83. http://dx.doi.org/10.32782/art/2023.3.16.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано стильову парадигму Сходу та Заходу засобами інтонування. Зазначено, що протягом еволюції людської думки існує філософське, релігійно-містичне й космологічне осмислення музики загалом і її окремих сторін. Інтонування виявляється найважливішим предметом для філософського проникнення сутності музики, яке здатне виконувати смислоформувальну, комунікативну, емоційно-виразну функції. Проникаючи практично в усі галузі матеріальної та духовної культури, воно є звуковою формою відображення й рефлексії навколишнього світу. З’ясовано, що сутність інтонування як смислового явища ку
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Молчко, Уляна. "ДО ПИТАННЯ КАРТИНИ СВІТУ ОТЦЯ ОСТАПА НИЖАНКІВСЬКОГО". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 39 (31 січня 2022): 35–42. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v39i.493.

Full text
Abstract:
Розглянуто світоглядні константи видатного політичного, суспільно-економічного, громадсько-освітнього, музичного діяча Галичини початку ХХ ст. отця Остапа Нижанківського. Визначено тип індивідуальної картину світу галицького митця. Висвітлено родинне середовище, релігійної еліти, у якому зростав і формувався світогляд о. О. Нижанківського. Проаналізовано діяльність громадсько-культурного діяча
 як ретранслятора української музики поза межами Східної Галичини. Описано його тісну співпрацю з М. Лисенком. Наведено його блискучі виступи на ювілейних святкуваннях та похороні наддніпрянського к
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Бондарчук, Ярослава. "СЕМАНТИКА ОБРАЗУ БИКА В МИСТЕЦТВІ КАМ’ЯНОГО ВІКУ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 34, № 34 (2020): 24–36. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v34i34.313.

Full text
Abstract:
На основі аналізу артефактів простежено еволюцію семантичного навантаження образу бика від часу його появи в мистецтві верхнього палеоліту 33 – 31 тис. р. до н. е. до кінця неоліту. Розглядається гіпотеза про відображення основних релігійно-світоглядних ідей того чи іншого історичного періоду в характеристиці домінуючого тоді знаку зодіаку, в якому внаслідок прецесії протягом 2 150 р. знаходиться точка перетину екліптики та екватора (точка весняного рівнодення). Пропонуються аргументи на користь позитивного рішення цієї проблеми. Авторка зіставляє релігійно-світоглядні ідеї, пов’язані з культо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

КУДРИК, Роман. "ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДНОЇ ОСВІТИ". Вища освіта України, № 4 (30 грудня 2024): 75–80. https://doi.org/10.32782/npu-vou.2024.4(95).10.

Full text
Abstract:
У статті досліджуються підходи до виховання та становлення особистості на основі світоглядної освіти. Представлено аналіз деяких підходів навчальних програм, які мають у засновку розвиток світогляду. Аналіз показує, що кожен підхід спрямований на вплив і розвиток особистого світогляду через онтологічні переконання. У цій розвідці ми доходимо розуміння, що філософські ідеї, чи то етика доброчесності Аристотеля, чи деонтологічна етика Канта, виражені через діалог між викладачем і студентом, здатні закласти основи до формування цінностей світоглядної позиції. Також ми вдаємося до обґрунтування пі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Барчан, Валентина. "ФУНКЦІОНУВАННЯ КОНФЕСІЙНОЇ ЛЕКСИКИ В МОВОТВОРЧОСТІ ФЕДОРА ПОТУШНЯКА". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 51 (2024): 58–65. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2024.1.(51).58-65.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто поетичні твори закарпатоукраїнського письменника-символіста першої половини ХХ ст. Федора Потушняка з рукописних збірок «Пори року» (1928), «Поезії» (1930), виданої 1934 року збірки «Далекі вогні», вибране з яких уміщено в книзі «Мій сад» (2007). Неповторність художнього світу митця значною мірою про- стежується в його мовотворчості. Творча фантазія письменника трансформується в художні образи, зроджені його уявою і відповідно оприявлені в мові. Світоглядна, філософсько-релігійна концепція життя Ф. Потушняка, що постає в його ранній ліриці в образних уявленнях єдності всьог
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!