To see the other types of publications on this topic, follow the link: Репаративна регенерація.
Journal articles on the topic 'Репаративна регенерація'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Репаративна регенерація.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Кулинич, М. О., and І. М. Савицька. "РЕГЕНЕРАЦІЯ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ ДЕФЕКТУ АЛЬВЕОЛЯРНОГО ВІДРОСТКА ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ У ЩУРІВ АУТОТРАНСПЛАНТАТАМИ РІЗНИМ ПОХОДЖЕННЯМ ТА СТУПЕНЕМ ЙОГО ЗАПОВНЕННЯ." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 112, no. 3 (May 27, 2021): 2–10. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-37-3-2-10.
Full textAbstract:
В статті представлені результати вивчення репа-ративної регенерації та перебігу остеогенезу в ау-тотрансплантатах різного походження після лікві-дації дефекту кістки альвеолярного відростка верх-ньої щелепи у 60-ти щурів з різним ступенем його за-повнення. В 2018-2019 роках на території Експери-ментально-біологічної клініки Національного медич-ного університету ім. О.О. Богомольця Україна, м. Київ, групою вчених: проф. Яковенко Л.М., аспірант Кулинич М.О., лікар-інтерн Кулинич О.О. було прове-дено експериментальне дослідження на 60 білих щу-рах, гістологія та морфометрія проводилась на базі ДУ «Національний інститут хірургії та трансплан-тології ім. О.О.Шалімова» НАМН України к.м.н, гіс-толог Савицька І.М. Тварини були розділені на дві групи по 30 тварин у кожній: перша група – повне за-повнення дефекту альвеолярного відростка верхньої щелепи аутотрансплантантом, друга – на ½. Кожна група була розділена на дві підгрупи. В першій підгрупі дефект альвеолярного відростка верхньої щелепи за-повнювали остеопластичним матеріалом, взятим з великої гомілкової кістки, другій підгрупі – остеопла-стичним матеріалом, взятим з нижньої щелепи. З ек-сперименту тварин виводили на 60,90 і 120 добу після операції. Репаративна регенерація в зоні імплантації відбувалась більш інтенсивно в групі з заповненням кісткового дефекту на ½. Про це свідчить консоліда-ція, зрощення аутотрансплантанта ТНЩ з оточую-чою кістковою тканиною та завершення процесу остеорегенерації на 60 добу. Репаративна регенера-ція та перебіг остеогенезу відбувається більш повно-цінно при використанні аутотрансплантатів з ниж-ньої щелепи. З’ясовано, що заміщення сполучної та формування кісткової тканини в зоні дефекту завер-шується швидше при заповненні дефекту на ½ об'єму. Такий спосіб заповлення можна рекомендувати для використання в клінічних умовах.
2
Havryltsiv, S. T. "СУЧАСНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ КІСТКОВИХ ДЕФЕКТІВ ЩЕЛЕП, ЩО УТВОРИЛИСЬ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ РАДИКУЛЯРНИХ КІСТ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)." Вісник наукових досліджень, no. 3 (October 9, 2018): 5–12. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9403.
Full textAbstract:
У практиці хірургічної стоматології 40,6 % операцій в умовах амбулаторного прийому складають операційні втручання з приводу радикулярних кіст щелеп. В основному застосовують радикальний метод хірургічного лікування – цистектомію. Якщо після хірургічного втручання рана гоїться під кров’яним згустком, то репаративна регенерація кісткової тканини в ділянці дефекту щелепи перебігає повільно, що підтверджується даними рентгенологічного дослідження. Тому розробка нових методів оптимізувального впливу на репаративний остеогенез є актуальною для сучасної медицини і стоматології. За останнє десятиріччя в наукових дослідженнях та в клінічній практиці досягнуто значного успіху у вирішенні цієї проблеми.
Мета дослідження – провести поглиблений аналіз сучасної фахової літератури, присвяченої сучасним методам лікування внутрішньокісткових дефектів щелеп, що утворилися після видалення радикулярних кіст.
Матеріали і методи. У фондах наукової бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та у відомих наукометричних базах інформації (PubMed, Google Scholar, SciVerse, Embase) проведено пошук, огляд, аналіз та систематизацію фахових публікацій, присвячених проблемі застосування сучасних методів лікування внутрішньокісткових дефектів щелеп, що утворилися після видалення радикулярних кіст.
Результати досліджень та їх обговорення. Усі існуючі кістковопластичні матеріали поділяють, залежно від походження, на декілька груп, а саме: аутогенні, алогенні, ксеногенні, алопластичні (штучно синтезовані кісткові замінники) та композиційні. За вираженням індуктивного потенціалу, усі матеріали для заміщення кісткової тканини можна поділити на остеоіндуктивні, остеокондуктивні, остеонейтральні й матеріали для забезпечення скерованої тканинної регенерації. Результати наукових досліджень останніх років показали, що найвищим остеоіндуктивним потенціалом володіє аутогенна кістка, тому її вважають золотим стандартом. Однак відсутність легкості й можливості отримання в достатній кількості істотно обмежує її застосування. В останні роки почали застосовувати методи клітинної терапії, що базуються на застосуванні остеогенних клітин, отриманих із різних тканинних джерел: периферійної крові, кісткового мозку, жирової тканини, окістя щелеп тощо. У міру накопичення й аналізу даних, що стосуються клітинної інженерії, формується новий напрямок: розробка різних конструкцій, які за своїми біологічними властивостями наближаються до нативної кісткової тканини. Мезенхімальні стромальні стовбурові клітини (МСК), отримані з цих тканин, можуть бути диференційовані у фібробласти, а також у клітини кісткової тканини. Розроблено технології формування шару кісткових клітин на штучних носіях і в біоматеріалах шляхом спрямованого остеодиференціювання мезенхімальних стромальних стовбурових клітин. Ці технології використовують з метою корекції розмірів і форми щелеп, інших операцій в щелепно-лицевій ділянці, для заміщення кісткових дефектів після цистектомії.
Висновки. Виповнення кісткових дефектів, що утворились після видалення радикулярних кіст різноманітними сучасними остеопластичними матеріалами, забезпечує профілактику вторинного інфікування рани, прискорення регенерації кісткової тканини і відновлення форми і функції щелеп, сприяє стоматологічній реабілітації пацієнтів.
3
Маланчук, В. А., В. В. Григоровський, and А. Н. Гусейнов. "ГІСТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ І КОРЕЛЯЦІЙНІ ЗАЛЕЖНОСТІ МОРФОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ УРАЖЕННЯ ТА РЕПАРАЦІЇ У КІСТКОВИХ УЛАМКІВ ПРИ УЛАМКОВИХ ПЕРЕЛОМАХ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 113, no. 4 (May 28, 2021): 63–72. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-38-4-63-72.
Full textAbstract:
Актуальність. При уламкових переломах нижньої щелепи успіх лікування, в цілому, визначається перебігом репаративних процесів у зоні ушкодження. У зв'язку з цим значний інтерес дослідників привер-тають мінімально інвазивні підходи, оптимізація умов репаративної регенерації і методи профілактики гнійно-запальних ускладнень у цій категорії хворих.У той же час аналітичних досліджень, які б вста-новлювали стан тканин уламків нижньої щелепи після механічної травми, раніше не проводилося. Не охарактеризовані також залежності між окремими морфологічними показниками, що відображають стан тканини нижньої щелепи, розташованих в зоні пошкодження.Мета дослідження. Вивчення клініко-морфологічних особливостей патологічних і репаративних змін до кісткових уламків нижньої щелепи.Матеріали і методи. Матеріалом дослідження по-служили фрагменти кісткових уламків нижньої ще-лепи, отримані при операціях остеосинтезу у 20 хво-рих з наслідками травматичних переломів. Операції проводилися за показаннями і полягали в репозиції відламків, видаленні дрібних уламків (вони були використані для гістологічного дослідження) та встановлення фіксаторів на репозіції відламків пошкодженої кістки.Результати досліджень і їх обговорення. Результа-ти виконаного нами дослідження показали, що ішемічні пошкодження кісткової тканини різної протяжності після травматичних переломів мали місце і в нижній щелепі, викликаючи запальну реакцію різного ступеня і репаративну реакцію з боку ендо-ста і периоста. Гістологічні прояви цих змін варіювали і в більшості випадків по вираженості сла-бо корелюють між собою. Лише показники «вид за-палення в кістковому мозку» і «периостальні регене-рати» виявляють достовірний негативний зв'язок в діапазоні середніх величин коефіцієнта асоціації.Висновки. З кореляційних зв'язків між окремими морфологічними показниками стану кісткових уламків найбільш високий параметр з достовірним від'ємним значенням коефіцієнта асоціації в діапазоні середніх значень тісноти встановлений між «видом запалення в кістковому мозку» осколка – і «виразністю періостальних регенератов». Активність запального процесу і розміри періостальних регенератів знаходяться в зворотньо-му зв'язку, що дає підставу припускати негативний вплив запального процесу на розвиток периостальної репаративної реакції кістковій тканині осколків.
4
Andreichyn, V. A., and P. I. Bilinskyi. "Системний аналіз оперативного методу лікування діафізарних переломів і фактори впливу на репаративну регенерацію." TRAUMA 15, no. 6 (November 1, 2014): 59–64. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.6.15.2014.81809.
Full textAbstract:
Проаналізовано сучасний стан оперативного методу лікування діафізарних переломів і визначені фактори впливу на репаративну регенерацію. Виділено доопераційні, операційні і післяопераційні фактори впливу на репаративну регенерацію та проведено концептуальний аналіз її розладів.
5
Povoroznyuk, V. V., and A. V. Makogonchuk. "Вплив системного остеопорозу на репаративну регенерацію кісткової тканини." TRAUMA 14, no. 2 (March 1, 2013): 59–62. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.2.14.2013.88590.
Full textAbstract:
Експериментальне дослідження проведене на 40 статевозрілих самицях щурів породи Vistar віком 6 місяців. Тварини були розподілені на дві групи по 20 осіб у кожній. Щурам 1-ї групи було зроблено двобічну оваріоектомію. Щурам 2-ї (контрольної) групи оваріоектомію не проводили. Після оваріоектомії за тваринами спостерігали впродовж 4 міс., необхідних для розвитку моделі постменопаузального остеопорозу у тварин основної (1-ї) групи. Потім тваринам обох груп здійснювали дірчастий перелом дистального метаепіфізу стегнової кістки. Застосовувалися такі методи дослідження: двохенергетична рентгенівська денситометрія, гістоморфологічне дослідження, біомеханічне дослідження регенерату. Встановлено, що наявність системного остеопорозу в експериментальних тварин не впливає на перебіг репаративного процесу на ранній та середній стадіях утворення мозолі, однак спричиняє вірогідне зниження якісних та кількісних показників регенерату на стадіях формування та мінералізації остеоїду порівняно з тваринами контрольної групи.
6
Шарипова, М. М. "Comparative efficiency of physiotherapeutic and medicinal treatment of microelements during reparative skin regeneration." Zhurnal «Patologicheskaia fiziologiia i eksperimental`naia terapiia», no. 2 (June 28, 2021): 120–26. http://dx.doi.org/10.25557/0031-2991.2021.02.120-126.
Full textAbstract:
Проведено сравнительное изучение влияния двух богатых микроэлементами растительных препаратов и облучения лампами полого катода (ЛПК), содержащими спектры магния и меди - ЛПК Mn&Cu в экспериментальной модели репаративной регенерации кожи. Наносимая на поверхность раны смесь препаратов Метосепт и Витанорм и их пероральное введение в дозах 40-60 мг/крысу на 30% ускоряет репаративную регенерацию кожи за счёт увеличения количества дендритных клеток и макрофагов в очаге воспаления. Ежедневное 2-минутное облучение ЛПК Mn&Cu приводило к положительному изменению динамики морфологических характеристик процесса регенерации кожных ран, ускорению дифференцировки эпителиальных клеток и также к 30%-му ускорению заживления ран. Сравнительное изучение эффективности излучения пяти фототерапевтических аппаратов показало, что уменьшение площади раневой поверхности быстрее всего происходило под влиянием магнитолазерного воздействия аппаратом «Орион+», 2-е место по этому показателю разделили аппараты «Минитаг» и ЛПК Zn&Mn, 3-е - ЛПК Zn и «Биоптрон». A comparative study was conducted of the effect of herbal preparations and irradiation with hollow cathode lamps (HCL) producing magnesium and copper spectra, i.e., the Mg & Cu HCL, in an experimental model of reparative skin regeneration. A mixture of two micronutrient-rich drugs, Metosept and Vitanorm, were applied to the surface of the wound. Their oral administration in doses of 40-60 mg/rat accelerated the reparative skin regeneration by 30% by increasing the number of dendritic cells and macrophages in the focus of inflammation. Daily 2-min irradiation of the Mg & Cu HCL had a positive effect on the dynamics of the morphological characteristics of the skin wound regeneration process. There occurred an acceleration of epithelial cell differentiation, and also a 30% acceleration of wound healing. A comparative study of the radiation efficiency of five phototherapy devices showed that the wound surface reduction most quickly occurred during treatment with the magnetic laser “Orion+” apparatus. The 2nd most effective treatment was Minitag and HCL Zn & Mg, and the 3rd most effecivet was HCL Zn and Bioptron.
7
Kaminska, M. O., V. A. Digtyar, L. M. Harytonyuk, and O. G. Sadovenko. "Лікування посттравматичних порушень репаративної регенерації переломів кісток у дітей." TRAUMA 14, no. 1 (February 1, 2013): 91–93. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.14.2013.88920.
Full textAbstract:
Проведено порівняльний аналіз лікування порушень репаративної регенерації кісткових уламків при переломах у двох групах (контрольній — 42 хворі та основній — 64 хворі), який показав, що застосування розробленого способу стимуляції консолідації кісткових уламків позитивно впливає на процес регенерації та створює оптимальні умови для загоєння перелому. Використання розробленого нами способу стимуляції консолідації кісткових уламків при переломах дозволяє отримати добрі і задовільні результати у 95,31 % випадків.
8
Povoroznyuk, V. V., N. V. Dedukh, and A. V. Makogonchuk. "Влияние кальцитонина на репаративную регенерацию костной ткани." TRAUMA 15, no. 4 (July 1, 2014): 30–34. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.4.15.2014.81662.
Full textAbstract:
Исследование проведено на 60 половозрелых самках крыс линии Vistar в возрасте 6 мес. Всем животным под ингаляционным эфирным наркозом был выполнен дырчатый дефект дистального метаэпифиза бедренной кости. Животные были разделены на 3 группы, по 20 животных в каждой: группа А — животные, которым кальцитонин назначался со 2-х суток после операции; группа В — животные, которым кальцитонин назначался с 5-х суток после операции; группа С — контроль, без назначения препарата. Животным групп А и В подкожно вводился кальцитонин в дозе 10 мкг/кг/сут. Из эксперимента животные выводились на 3-и, 7, 14 и 28-е сутки (по 5 животных в каждой подгруппе) путем передозировки эфира. Взятый материал подвергали гистологическому исследованию. В ходе исследования выяснилось, что лечение кальцитонином животных с травматическим повреждением бедренной кости в метафизарной области на стадии репаративного остеогенеза, охватывающей воспалительный процесс (группа А), неэффективно. Имеет место замедление перестройки отломков материнской кости и снижение репаративного потенциала. Более оптимистический прогноз может быть сделан после введения препарата на стадии пролиферации (группа В), дифференцировки клеток и начала формирования тканевых структур. На 28-е сутки в области травматического повреждения наблюдалась сформированная пластинчатая костная ткань с более высокой плотностью клеточных элементов, чем в группе А и контрольной группе.
9
Kharkevych, Yu A., R. R. Bokotko, A. I. Mazurkevych, O. G. Deryabina, V. V. Kovpak, N. A. Malyuk, L. V. Kladnytska, and Yu V. Demyantseva. "Хондрогенне диференціювання мезенхімальних стовбурових клітин кроля, залежно від типу культуральної системи." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 250–60. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.32.
Full textAbstract:
Eкспериментальне вивчення здатності мезенхімальних стовбурових клітин до хондрогенного диференціювання in vitro залежно від типу культуральної системи з метою їх подальшого клінічного застосування у ветеринарній медицині для відновлення втрачених функцій пошкодженого суглобового хряща є одним із пріоритетних напрямків наукових досліджень. Репаративна здатність хрящової тканини обмежена, оскільки рівень фізіологічної та репаративної регенерації хрящової тканини досить низький. З огляду на це, триває пошук таких терапевтичних засобів та прийомів, які б дозволяли максимально ефективно відновити порушені структуру і функцію тканин суглобового хряща. Особливе місце у цьому пошуку належить біотехнології. Мезенхімальні стовбурові клітини кісткового мозку – одна з найбільш вивчених мультипотентних популяцій клітин дорослого організму, яка завдяки здатності до проліферації і диференціювання in vitro, має вагоме значення в клінічній ветеринарній практиці у лікуванні тварин з ураженнями суглобового хряща. Встановлено, що за апробованого протоколу хондрогенного диференціювання мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку кроля у моношарі більшість культивованих клітин набуває ниткоподібної форми, що призводить до зниження площі їх адгезії до поверхні культурального пластику і, як наслідок, відкріплення у культуральне середовище. Порівняння методів хондрогенного диференціювання мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку кроля у моношарі та мікромасі показало, що ефективнішим є метод диференціювання клітин у мікромасі, - вже на 21 добу дослідження виявлялись значно більші відкладання клітинами позаклітинного матриксу, порівняно з методом диференціювання у моношарі.
10
Povoroznyuk, V. V., M. O. Korzh, N. V. Grigorieva, and F. V. Klymovytskyy. "Вплив Бівалосу на репаративну регенерацію кістки: дані експериментальних та клінічних досліджень." PAIN, JOINTS, SPINE, no. 4.08 (March 1, 2013): 29–33. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1507.0.04.08.2012.82912.
Full text
11
Жижин, Н. К., Ю. Ю. Колбас, and Е. В. Кузнецов. "Использование лазеров в хирургии." PHOTONICS Russia 14, no. 3 (June 15, 2020): 282–91. http://dx.doi.org/10.22184/1993-7296.fros.2020.14.3.282.291.
Full textAbstract:
В статье представлен краткий обзор применений лазеров в хирургии, сделан акцент на использовании лазерных инструментов в области колопроктологии. Представлены морфологические данные, полученные при исследованиях воздействия лазерного излучения на биоткани. Отмечается, что репаративная реакция различных тканей в ответ на высокоинтенсивное лазерное воздействие однотипна и заключается в общей их регенерации с окончательным заживлением к 20–21 суткам.
12
Bilinsky, P. I., V. P. Chaplinsky, and V. A. Andreychin. "Теоретический анализ биомеханических аспектов остеосинтеза при косом переломе большеберцовой кости контактными и малоконтактными пластинами (сообщение второе)." TRAUMA 14, no. 4 (July 1, 2013): 51–56. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.4.14.2013.88218.
Full textAbstract:
Представлены результаты компьютерного моделирования контактного и малоконтактного многоплоскостного остеосинтеза (ММО) косого перелома большеберцовой кости. Анализировалась величина микроподвижности фрагментов, напряжения пластины, шурупов и кости при физиологической нагрузке. Исследования показали, что после предварительной фиксации отломков репозиционным шурупом ММО обеспечивает наилучшие условия для репаративной регенерации.
13
Абзаева, К. А., П. А. Стороженко, И. В. Жигачёва, Вадим Михвайлович Гукасов, and Ю. Л. Рыбаков. "Действие оксиэтиламмония метилфеноксиацетата на регенерацию роговицы в эксперименте." Экспериментальная и клиническая фармакология 85, no. 4 (April 29, 2022): 29–32. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2022-85-4-29-32.
Full textAbstract:
В экспериментах на кроликах показано, что 5 % водный раствор оксиэтиламмония метилфеноксиацетата в виде аппликаций на роговицу (2 раза в сутки) параллельно с субконъюнктивальными инъекциями (0,1 мл, 1 раз, через 15 – 20 мин после нарушения целостности роговицы, затем в это же время в тех же дозах ежедневно в течение 7 сут) оказывает стимулирующее действие на пролиферативно-репаративные процессы в роговице. Оксиэтиламмония метилфеноксиацетат сокращает срок заживления раны роговицы у кроликов на 21 % (p < 0,05) и частоту образования катаракты в 6 раз (p < 0,05) по сравнению с контролем (физиологический раствор).
14
O. Likhitsky, O. "Reparative regeneration of bone tissue under cryopreserved placenta effect." Problems of Cryobiology and Cryomedicine 24, no. 2 (June 23, 2014): 170. http://dx.doi.org/10.15407/cryo24.02.170.
Full text
15
Bezsmertny, Yu O. "Фармакологічна корекція розладів репаративного остеогенезу при гіпергомоцистеїнемії та асоційованих станах." TRAUMA 14, no. 5 (September 1, 2013): 68–73. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.14.2013.88150.
Full textAbstract:
У статті подані результати дослідження ефективності комбінованої фармакотерапії остеопротектором (остеогенон), полівітамінним препаратом із гіпогомоцистеїнемічною дією (декамевіт) та донором оксиду азоту (тівортін) у 55 хворих із розладами репаративного остеогенезу при гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ) та асоційованих станах. Доведено, що комбінована фармакотерапія нівелює негативний вплив мутацій у генах MTHFR C677Т і eNOS Т786С, ГГЦ та асоційованих із ними порушень на процес остеогенезу, підвищує остеорепаративний потенціал та оптимізує перебіг репаративної регенерації в пацієнтів з авітальними типами несправжніх суглобів.
16
Katsalap, S. N., K. G. Serebrennikova, N. A. Arutyunyan, and A. I. Alekhin. "Photodynamic reparative regeneration of the endometrium in infertility due to chronic endometritis." "Radiation and Risk" Bulletin of the National Radiation and Epidemiological Registry 29, no. 1 (2020): 154–61. http://dx.doi.org/10.21870/0131-3878-2020-29-1-154-161.
Full text
17
Danilova, Irina G., Boris G. Yushkov, Irina A. Kazakova, Svetlana A. Brilliant, and Mussa T. Abidov. "Role of macrophages in the reparativny regeneration kidney." Journal of Ural Medical Academic Science, no. 4 (2016): 17–22. http://dx.doi.org/10.22138/2500-0918-2016-14-4-17-22.
Full text
18
Высокова, Ольга Александровна, Алёна Васильевна Жданова, Ирина Михайловна Петрова, Светлана Юрьевна Медведева, Татьяна Андреевна Калинина, Сергей Леонидович Хацко, Татьяна Олеговна Колесникова, Татьяна Владимировна Глухарева, and Юрий Юрьевич Моржерин. "Оценка ранозаживляющего действия спиросочлененного 1,2,3-триазоло[5,1-b]-1,3,4-тиадиазина на модели линейной кожной раны." Химико-фармацевтический журнал 53, no. 7 (September 21, 2019): 41–44. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2019-53-7-41-44.
Full textAbstract:
Изучено влияние этилового эфира 5’-(4-этоксибензоил)-5’,7’-дигидроспиро[циклопентан-1,6’-[1,2,3]триазоло[5,1-b][1,3,4] тиадиазин]-3’-карбоновой кислоты на заживление линейной кожной раны у крыс. Показано, что это соединение оказывает стимулирующее влияние на пролиферацию фибробластов кожи, увеличивая регенераторный потенциал поврежденной ткани. При оценке особенностей течения раневого процесса установили, что при использовании тестируемого вещества по сравнению с группами сравнения отчетливо ускоряется течение процессов репаративной регенерации покровной ткани; воспалительные процессы носят умеренный характер без затрагивания глубоких слоев кожи, формируется клеточный и волокнистый компонент в зоне повреждения.
19
Костыро, Яна Антоновна, Елена Сергеевна Гоголь, and Светлана Александровна Лепехова. "Влияние дигидрокверцетина и воска коры лиственницы на процессы репаративной регенерации при термическом ожоге у крыс." Экспериментальная и клиническая фармакология 84, no. 11 (December 2, 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2021-84-11-35-40.
Full textAbstract:
В Иркутском институте химии имени А. Е. Фаворского СО РАН разработана оригинальная гидрофобная мазь на основе продуктов биомассы лиственницы сибирской и Гмелина (дигидрокверцетина и воска коры). На модели термического ожога IIIA степени у крыс показана ранозаживляющая активность исследуемой мази, проявляющаяся в ранней (к 14 суткам) эпителизации ожоговой раны. Установлено, что ранозаживляющее действие исследуемой оригинальной фармацевтической композиции на основе дигидрокверцетина и воска коры лиственницы связано с противовоспалительной активностью (уменьшение количества лейкоцитов (49,89 ± 0,37) в зоне ожога на 16 % (p < 0,01) и на 13,4 % (p < 0,01) относительно контроля и препарата сравнения соответственно), активацией пролиферации фибробластов (увеличение количества фибробластов (4,15 ± 0,05) в зоне ожога на 15,6 % (p < 0,01) и на 7 % (p < 0,01) относительно контроля и препарата сравнения, соответственно) и стимуляцией синтетической активности клеток грануляционно-фиброзной ткани (повышенное содержание нуклеиновых кислот (150,01 ± 0,37 мкг/г) на 3,6 % (p < 0,01) и на 2,3 % (p < 0,05) относительно контроля и препарата сравнения, соответственно).
20
Tarabrina, V. A., I. O. Gavrilyuk, S. V. Churashov, and A. N. Kulikov. "The use of platelet-rich plasma on the experimental corneal erosion." Modern technologies in ophtalmology, no. 3 (December 1, 2020): 83–84. http://dx.doi.org/10.25276/2312-4911-2020-3-83-84.
Full textAbstract:
Актуальность. Среди воспалительных заболеваний переднего сегмента глаза особого внимания заслуживают хронические эрозии роговицы (ХЭР).ХЭР трудно поддаются лечению и почти всегда приводят к значительному снижению остроты зрения. Одним из перспективных методов лечения ХЭР является применение обогащенной тромбоцитами плазмы (ОбТП). Цель. Оценить влияние ОбТП на репаративную регенерацию роговицы в условиях экспериментальной хронической эрозии роговицы (ЭХЭР). Материал и методы. На 12 кроликах породы Шиншилла (24 глаза) воспроизводили модель ЭХЭР по разработанному нами способу (патент RU2709834 от 23.12.2019): локальное ультрафиолетовое (УФ) облучение с экспозицией 45 мин. на предварительно деэпителизированную поверхность роговицы. Затем всех животных распределили на три группы. В I (основной) группе проводили инстилляцию ОбТП по 1 капле через 1 мин. в течение 10мин. (10 капель) однократно, во II основной группе проводили лечение по вышеуказанной методике ежедневно в течение 5 суток. В группе контроля(III) лечение ОбТП не применялось, выполнялось закапывание декса-гентамицина 4 раза в сут. (базовая терапия во всех группах исследования). Результаты. УФ-облучение в течение 45 минут вызывает стойкую ХЭР до 30-х суток эксперимента. ЭХЭР самостоятельно купируется только после врастания поверхностных сосудов до пораженного участка. Однократное применение ОбТП оказывает недостаточный терапевтический эффект – отмечается рецидив на 11±2 сут. в 100%. Инстилляция ОбТП в течение 5 дней ускоряет репаративную регенерацию роговицы. На 9-е сутки зарегистрировано отсутствие эпителиального дефекта, новообразованных сосудов и помутнения роговицы. Гистологически на 30-е сутки в роговице обнаружен нормальный многослойный неороговевающий эпителий. Выводы. Однократное применение ОбТП не дает стойкого эффекта – рецидив ЭХЭР в 100%.Применение ОбТП в течение 5 сут. при ЭХЭР восстанавливает роговичный эпителий в 100%.
21
Мазур, І. П., І. М. Супрунович, С. І. Савосько, В. Є. Новошицький, and С. В. Хлєбас. "Біохімічні зміни цементу кореня зубів у хворих на генералізований пародонтит на етапі підтримувального пародонтологічного лікування." CLINICAL DENTISTRY, no. 1 (April 30, 2021): 35–43. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12039.
Full textAbstract:
Резюме. У пацієнтів із генералізованим пародонтитом у результаті втрати клінічного прикріплення ясен на оголену поверхню коренів зубів негативно впливають м’який зубний наліт, зміни рН ротової рідини, споживання кислотовмісних продуктів харчування, газованих напоїв та інші чинники. Зміни структури та біохімічного складу цементу кореня зубів мають значний вплив на процеси репаративної регенерації пародонтального комплексу. Застосування зубних паст, що мають властивості ремінералізації, може допомогти захистити цемент кореня зубів та сприяти процесам репаративної регенерації пародонтального комплексу.
Мета дослідження – вивчити біохімічний склад цементу кореня зубів у хворих на генералізований пародонтит під впливом зубної пасти з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші).
Матеріали і методи. В дослідження було включено 60 пацієнтів із діагнозом генералізованого пародонтиту II–III ступенів тяжкості, хронічний перебіг, яких поділили на 2 групи: перша (контрольна) та друга (основна) по 30 осіб у кожній. Пацієнтам з двох груп дослідження проведено первинне пародонтологічне лікування з використанням інструментальних методів обробки зубів – ультразвукового скалера і кюрет Грейсі та медикаментозного лікування пародонтальних кишень із застосуванням 0,2 % гелю/розчину хлоргексидину. Пацієнтам другої групи в комплекс індивідуальної гігієни додатково призначали зубну пасту з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші) протягом 6 місяців. Пацієнти з групи контролю використовували фторвмісну зубну пасту. Через шість місяців після первинного пародонтологічного лікування пацієнтам проводили визначення глибини пародонтальних кишень, втрату клінічного прикріплення ясен та рецесію ясен. Перед проведенням складних методів реабілітації із застосуванням дентальної імплантації та ортопедичних методів відновлення зубних рядів за ортопедичними показаннями в першій групі було видалено 12 зубів, у другій групі – 9 зубів. Досліджувані зразки заливали в епоксидну смолу, одержували поперечні зрізи, шліфували і наносили сплав Au/Pd товщиною 30 нм. За допомогою скануючого електронного мікроскопа, обладнаного енергодисперсійним спектрометром, визначали вміст хімічних елементів цементу кореня.
Результати досліджень та їх обговорення. Наявна достовірна різниця вмісту Ca та P у зразках зубів між групою пацієнтів, які в комплексі індивідуальної гігієни застосовували фтористу пасту, та групою пацієнтів, які в комплексі індивідуальної гігієни користувались зубною пастою з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші). Високий вміст Ca виявлений у цервікальній, середній та апікальній частинах кореня зразків другої групи. Високий вміст P виявлений у цервікальній та апікальній частинах кореня зразків другої групи. Отримані дані вказують на здатність застосованої пасти модифікувати вміст Ca і P у цементі кореня зубів, який ушкоджується в результаті впливу інфекційно-запальних процесів, зміни рН ротової рідини, споживанні кислотовмісних продуктів харчування, газованих напоїв та абразивних матеріалів (при чищенні зубів).
Висновки. Використання зубної пасти з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші) в комплексному догляді за порожниною рота у пацієнтів із генералізованим пародонтитом достовірно підвищує вмісту Ca і P в цементі кореня зуба. Унаслідок позитивного впливу на структуру кристалів гідроксиапатитів цементу кореня покращується їх хімічний склад та нормалізується геометрія, а саме симетрія кристалів гідроксиапатитів. Відновлення кристалів гідроксиапатитів цементу кореня зуба позитивно впливає на зв’язок із колагеновими волокнами періодонтальної зв’язки і сприяє процесам репаративної регенерації тканин пародонта. У пацієнтів з генералізованим пародонтитом застосування зубної пасти з широким мікроелементним складом (Ca, P, Mg та інші) може бути оптимальним засобом у профілактиці ушкоджень цементу кореня та розвитку цервікальних уражень зубів.
22
Ryabenko, T. V. "Modern Aspects of Bone Tissue Reparative Regeneration and Analysis of Bone Metabolism Indices." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 5, no. 3 (April 21, 2020): 89–97. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs05.03.089.
Full text
23
Riabenko, T. V., O. V. Korenkov, and T. M. Kovaliuk. "Morphological Aspects of Reparative Bone Tissue Regeneration under the Influence of Antitumor Chemotherapy." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 6, no. 5 (October 27, 2021): 116–26. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs06.05.116.
Full textAbstract:
The occurrence of fractures in the development of cancer in the body is due to changes in bone metabolism in the form of osteoporosis and metastatic bone damage. Their appearance leads to the postponement or cessation of treatment of cancer, which affects the life expectancy of such patients and the chances of recovery. Antitumor chemotherapy, as one of the main methods of cancer treatment, is prescribed for long-term courses and affects the healing of fractures. However, according to the literature, the effect of antitumor chemotherapeutics on reparative regeneration is poorly understood today. The purpose of the work is to study the morphological features of reparative osteogenesis under the influence of antitumor chemotherapy. Materials and methods. The study was performed on 96 white laboratory male rats 7 months of age weighing 230±10 g. All animals had a perforated defect with a diameter of 2 mm spherical cutter to the bone marrow canal in the middle third of the femoral shaft. Animals were divided into control (n = 24, without chemotherapy) and three experimental groups (I, II, III, n = 72), which after injury and every 21 days of the study were administered intraperitoneal anticancer chemotherapeutics: I (n = 24) – doxorubicin (60 mg / m²), II (n = 24) – 5-fluorouracil (600 mg / m²), III (n = 24) – methotrexate (40 mg / m²). On the 15th, 30th, 45th, 60th days after injury, the animals were removed from the experiment, followed by removal of the injured long tubular bones. Histological preparations stained with hematoxylin-eosin, followed by their morphometry, scanning electron microscopy with the method of X-ray energy dispersion spectroscopy, immunohistochemical examination were performed. Results and discussion. Antitumor chemotherapeutics causes delayed callus formation, which is manifested by an increase in the area of connective and reticulofibrous bone tissue in the regenerate, along with the slow formation of lamellar bone tissue. Chemotherapy leads to disorders of phosphorus-calcium metabolism both in the regenerate and in the maternal bone in the form of reducing the intensity of mineralization of the newly formed bone matrix and slowing down the remodeling activity of the maternal bone. Chemotherapy is accompanied by an increase in the expression of the bone resorption marker cathepsin K and a decrease in the expression of the osteopontin bone marker, which indicates a delay in the formation of regenerate in the area of injury and a decrease in the rate of reparative regeneration. Conclusion. The most pronounced delay in the processes of remodeling of bone regenerate was found with the use of doxorubicin and methotrexate, while 5-fluorouracil showed less inhibitory effect on these processes
24
Слюсар, Г. В. "Динаміка імунологічних показників крові собак за різних методів лікування ран." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 28, 2013): 165–68. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.02.43.
Full textAbstract:
Наведено динаміку імунологічних показників зарізних методів лікування ран у собак. Доведено, щомісцеве застосування препаратів гіалуронової кис-лоти та трифузолу у комплексному лікуванні гній-них ран у собак стимулює загоєння шляхом при-скорення репаративних процесів. Встановленобільш швидке відновлення показників специфічноїта неспецифічної резистентності організму вфазу регенерації та проліферації ранового проце-су: підвищення вмісту Т і В-лімфоцитів, імуноре-гуляторного індексу, фаґоцитарного числа,а також НСТ-тесту.
An dynamics of immunological parameters for the different treatment of wounds in dogs. Itis shown that topical preparations of hyaluronic acid and tryfuzolu in treatment of purulent woundsin dogs stimulates healing by accelerating reparative processes. Established faster recoveryperformance of specific and nonspecific resistance of the organism in a phase of regeneration andproliferation of wound healing: increase of T and B lymphocytes, IRI, the number of phagocytic andNBT-test.
25
Slesarenko, Natal'ya, and Aleksei Zharikov. "FEATURES OF REPARATIVE REGENERATION OF ACHILLES TENDON IN THE CONDITIONS OF AUTOLOGOUS TRANSPLANTATION OF CELL POOL." Bulletin Samara State Agricultural Academy 5, no. 3 (July 15, 2020): 46–50. http://dx.doi.org/10.12737/38772.
Full textAbstract:
The aim of the study is identification of features of Achilles tendon healing in the conditions of auto-transplantation of the cellular element, reflecting the regenerative activity of stromal-vascular fraction. Modern regenerative treat-ment methods for animal with tendon injuries involve stromal-vascular cells application of adipose tissue. They represent cell pool with high plasticity, proliferative activity, and ability to secrete multiple angiogenic factors. How-ever, there is no data on morphological and morphometric regenerative equivalents of their use in case of tendon ligaments injury. Micro morphometrical indicators are presented that substantiate the effectiveness of using autolo-gous cellular elements in case of Achilles tendon injury. The influence of stromal-vascular fraction from rat adipose tissue on regenerative process during healing of an induced tendon tissue defect was evaluated which lead to an increase in the thickness of bundles of the first and the second orders in the experimental group, significant differ-ences in comparison with the control of the fibroblastic cell pool, and the number of blood capillaries of these ani-mals. Based on the positive data of the autologous cell pool on the regenerative ability of the Achilles tendon, its practicability for veterinary medicine was scientifically justified. The experimental model of the study is a fancy rat (n=20). Achilles tendon was the research material. A complex methodological approach was used, including ex-perimental modeling, micro morphological studies, micro morphometry, and statistical data processing. It was re-vealed that experimental animals injected with stromal-vascular fraction, micro morphometric transformations of connective tissue were detected, aimed at thickening of bundles of the first and second orders, the transition of fi-broblasts to structured and ordered fibrocytes (tenocytes), acceleration of collagenogenesis and vascularization enhancement.
26
Maksymova, O. S., D. V. Muravsky, and G. F. Tkach. "Structural Features of Skin Reparative Regeneration of Mature Rats under the Chronic Hyperglycemia." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 5, no. 6 (December 12, 2020): 72–78. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs05.06.072.
Full textAbstract:
Diabetes is one of the most common condition in the world which is rightly interpreted as a non-infectious pandemic. The wounds are one of most common traumatic injuries, constitute a significant proportion of surgical pathology and are a serious medical problem throughout the world. The disruption of the carbohydrate exchange has a negative impact on the healing process, which can be long and difficult to treat. The problem of repaired damaged skin of various etiologies remains relevant today. The purpose of our research was to study the microstructural and planimetric features of the skin reparative regeneration of mature rats under the chronic hyperglycemia. Material and methods. The study was conducted on 60 white laboratory mature rats: a control group, a group of animals with chronic hyperglycemia of the body. The chronic hyperglycemia was simulated by the single intraperitoneal administration of streptozotocin (40 mg/kg) and nicotinic acid (1 mg/kg). The wound was formed by cutting out a piece of skin in the interscapular region. The studies were performed on the 7, 14 and 21 days after trauma. The light microscopy was performed using an Olympus BH-2 microscope (Japan), the planimetric analysis was performed using the morphometric program "Digimizer". The statistical analysis was performed using the SPSS-17 software package. Results and discussion. The study results showed that the process of the skin regeneration of mature rats with the chronic hyperglycemia is of the unfinished character and reveals as a violation of the epithelialization process, angiogenesis, keratinization and reorganization of connective tissue into a full-fledged dermis. The main features of the process of post-traumatic skin regeneration of rats with chronic hyperglycemia are the prolongation of the reduction of wound area at the all study stages. The wound healing rate in the rats with the chronic hyperglycemia was the largest on the 21st day of the experiment and was (7.69±1.97) mm2 / day, while in control rats the wound healing rate at the end of the experiment was the lowest and amounted to (2.87±0.32) mm2 / day. The wound healing rate were clearly correlated with the dynamics of wound healing in both groups. Conclusion. In our study, we also observed a prolongation of the inflammatory phase and delayed recovery processes in animals with chronic hyperglycemia. In these animals there was a decrease in the rate of wound healing with a weak tendency to increase it at the end of the experiment. In the control group, on the contrary, the rate of wound healing was higher in the initial stages of the study, and decreased in the end. Speed rates were clearly correlated with the dynamics of wound defect healing in both groups
27
Beschasnov, V. V., S. G. Izmaylov, M. V. Bagryantsev, N. Y. Orlinskaya, Е. Е. Lukoyanychev, and А. А. Mironov. "Activity of Reparative Regenerative Processes in Terms of Local Periwound Circulatory Hypoxia." Novosti Khirurgii 23, no. 6 (December 5, 2015): 612–18. http://dx.doi.org/10.18484/2305-0047.2015.6.612.
Full text
28
Алхуб, Шаді Абделбасет Мохаммад, Джафар Тайсір Мохаммад Аль-Куран, and О. К. Ніканоров. "Сучасні уявлення про комплексне застосування засобів відновлення у програмах фізичної реабілітації спортсменів з травмами нижніх кінцівок." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (February 28, 2018): 87–92. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.1.87-92.
Full textAbstract:
У статті наведено дані щодо поширення спортивних травм та сучасних тенденцій застосування різноманітних засобів фізичної реабілітації. Мета. Здійснити аналіз науковометодичної літератури щодо комплексного застосування у програмах фізичної реабілітації найбільш ефективних засобів відновлення спортсменів. Методи. Аналіз та узагальнення спеціальної науково-методичної літератури з питань фізичної реабілітації спортсменів. Результати. Встановлено, що найпоширенішими у різних видах спорту є травми нижніх кінцівок. Сучасна патогенетично-обґрунтована фізична реабілітація спортсменів з травмами опорно-рухового апарату нижніх кінцівок насамперед має бути забезпечена поєднаним застосуванням різних способів консервативного та оперативного лікування і диференціюватися залежно від локалізації травми, її механізму, характеру пошкодження, термінів репаративної регенерації травмованих тканин, періоду відновлення, віку, статі, спортивного стажу, а також специфіки обраного виду спорту. Висновки. Враховуючи необхідність максимально швидкого повернення до тренувальної та змагальної діяльності та максимально ефективного і повного відновлення рухової функції травмованої нижньої кінцівки, одним із перспективних напрямів розвитку реабілітаційних програм є комплексне використання засобів відновлення. Їх застосування дозволить знизити терміни непрацездатності та досягти якісних позитивних змін у процесі одужання.
29
Затолокина, М. А., С. Л. Кузнецов, Т. В. Мутова, Е. С. Мишина, and Е. С. Затолокина. "Morphology of multinucleated giant cells in different types of stimulation to reparative regeneration in hernioplasty." Nauchno-prakticheskii zhurnal «Patogenez», no. 4() (December 11, 2018): 19–27. http://dx.doi.org/10.25557/2310-0435.2018.04.19-27.
Full textAbstract:
Изучением морфологических особенностей, функциональной роли и механизмов образования гигантских клеток инородных тел занимались многие российские и зарубежные ученые. Однако данных о возможной причастности этих клеток, вероятно опосредованно, к процессам регенерации тканей, окружающих эндопротезы, используемые в герниологии при пластике брюшной стенки не было выявлено. Такое состояние проблемы и определило цель данного исследования: изучить морфологические особенности многоядерных клеток при имплантации сетчатых эндопротезов в ткани передней брюшной стенки. Материалы и методы. Экспериментальное исследование было выполнено на кроликах-самцах породы «Шиншила», массой 2500 г, в возрасте от 1 до 1,5 лет, которым под внутривенным наркозом препаратом «Золетил 50» в дозе 5 мг/кг массы, в асептических условиях надапоневротически имплантировали сетчатые эндопротезы: «Плазмофильтр», «Эсфил», «Унифлекс+Ag», «Гинефлекс» и «Гинефлекс + АПоТр». Полученные гистологические срезы толщиной 5-7 мкм, окрашивали гематоксилином и эозином, по методу Ван Гизон, по Маллори и проводили иммуногистохимическое исследование к маркеру клеточной пролиферации Ki-67. Результаты. Первое появление многоядерных клеток было отмечено на 7-е сутки эксперимента, далее происходило увеличение их количества на стандартной площади среза, размеров, числа ядер и площади занимаемой этими клетками. Через три недели после оперативного вмешательства отмечалось снижение данных показателей, что, по всей видимости, связано с окончанием перестройки соединительной ткани и приживлением импланта. Было замечено, что на ранних сроках многоядерные клетки локализуются чаще на нитях эндопротеза, затем между ними и позднее во внутреннем слое сформированной перипротезной капсуле. Необходимо так же отметить, что нанесение на эндопротез биологического материала в качестве внешнего слоя (антимикробное или антибактериальное покрытие) служащего неким «амортизатором», а также, одновременное введение аутоплазмы, обогащенной тромбоцитами под эндопротез приводит к появлению в перипротезных тканях морфологически разных видов многоядерных клеток. Заключение. Выявленные морфофункциональные особенности гигантских многоядерных клеток зависят от физико-химических характеристик эндопротезов, а кажущаяся неравномерность и беспорядочность в локализации многоядерных клеток, отражает определенную закономерность в реакции клеточного компонента перипротезной соединительной ткани на разных сроках эксперимента. Many Russian and international scientists have studied morphological features and the functional role and mechanisms for formation of foreign-body giant cells. However, possible and probably indirect involvement of these cells in regeneration of tissues surrounding the endoprosthesis used in hernioplasty of the abdominal wall is unknown. This status of the issue has determined the aim of this study: to examine morphological features of multinucleated cells during implantation of mesh endoprostheses into the anterior abdominal wall. Material and methods. This experimental study was performed on 1-1.5-year old Chinchilla male rabbits weighing 2500 g. The rabbits were anesthetized with Zoletil 50 (5 mg/kg, i.v.), and Plasmofilter, Esfil, Uniflex + Ag, Gineflex or Gineflex + ApoTr mesh endoprostheses were implanted unser aseptic conditions. Histological sections (5-7 μm) were stained with hematoxylin and eosin, according to Van Gieson staining procedure, and Mallory staining procedure. and immunohistochemical staining for the cell proliferation marker, Ki-67. Results. Multinucleated cells first emerged on day 7 of the experiment; then their number per standard sectional area, nucleus size, and the area occupied by these cells increased. At three weeks after the surgery, these indexes decreased, which was apparently associated with the end of connective tissue remodeling and engraftment. It was noted that in the early stages, multinucleated cells were localized primarily on the endoprosthesis threads, then between them, and later in the inner layer of the formed periprosthetic capsule. Covering the endoprosthesis with a biological material serving as a “shock absorbing” outer layer (with an antimicrobial or antibacterial coating) and simultaneous administration of platelet-enriched autoplasma under the endoprosthesis resulted in emergence of morphologically different types of multinucleated cells in periprosthetic tissues. Conclusion. The identified morphofunctional features of multinucleated giant cells depend on physicochemical characteristics of the endoprosthesis. The ostensible irregular and chaotic localization of multinucleated cells reflects a certain pattern in the reaction of the periprosthetic connective tissue cellular component at different periods of the experiment.
30
Курганский, Ilya Kurganskiy, Родионова, Lyubov Rodionova, Зарицкая, Larisa Zaritskaya, Цяо, et al. "INFLUENCE OF DISTURBED CONDITIONS OF REPARATIVE REGENERATION OF BONE TISSUE ON THE DYNAMICS OF THYROID HORMONES." Бюллетень Восточно-Сибирского научного центра Сибирского отделения Российской академии медицинских наук 1, no. 4 (November 28, 2016): 109–14. http://dx.doi.org/10.12737/22981.
Full textAbstract:
Managing bone tissue regeneration is a key problem in traumatology and orthopedics. The researches proved that thyroid hormones affect hemostasis and reparative regeneration of bone tissue favorably and promote osteogenesis and bone consolidation.The aim of this research is to study the influence of disturbed reparative regeneration on the concentration of thyroid hormones in blood in the dynamics. Experimental research on rabbits (n=12) with modelling of disturbed reparative regeneration revealed disorder in thyroid hormones synthesis and different directions of T3 and unbound T3 production on the 35th day when the maxi-mum decrease of T3 (2times) and unbound T3 (1.5times) compared to normal values was registered. The analysis of production of T4 and unbound T4 revealed suppression of the values from the 1st to 50th day and gradual increase in unbound T4 from the 50th day. The most significant manifestation of thyroid gland reaction on the disturbed reparative regeneration of shin bones was the decrease in T3 and peripheral conversion of thyroid hormones up to 50th day with formation of false joint in these terms.
31
Байдарбеков, М. У., А. А. Нурахметов, К. Т. Оспанов, and А. С. Кожаков. "CELLULAR TECHNOLOGIES EVOLUTION IN THE TREATMENT OF REPARATIVE REGENERATION DISORDERS OF BONE TISSUE IN LONG TUBULAR BONES (LITERATURE REVIEW)." Vestnik, no. 3 (December 15, 2021): 360–66. http://dx.doi.org/10.53065/kaznmu.2021.89.58.069.
Full textAbstract:
В данной статье мы провели обзор литературы по проблеме лечения нарушений репаративной регенерации костной ткани длинных трубчатых костей. Широкий спектр существующих методик оперативного лечения псевдоартрозов длинных трубчатых костей до настоящего времени не решил проблемы регенеративной способности костных структур. Применение открытых хирургических методов связано с дополнительной травматизацией мягких тканей, сосудов поврежденной конечности и возможными осложнениями, что является их недостатком. В развитии клеточных технологий в лечении нарушений репаративной регенерации костной ткани решающую роль сыграло внедрение альтернативных методов замещения дефекта костной ткани для стимуляции регенерации кости, но недостатки различных костно-пластических материалов и имплантатов побуждают исследователей к поиску новых методов костной пластики и заменителей костных трансплантатов. В настоящее время основным направлением является разработка и внедрение в практику композитных биоматериалов с остеогенными и остеоиндуктивными свойствами, в состав которых входят стволовые или остеопрогениторные клетки человека, а также факторы роста. В связи с этим, в области тканевой инженерии активно проводятся исследования, направленные на создание остеоиндуктивных биоматериалов нового поколения, основанных на применении костных морфогенетических рекомбинантных белков, которые были одобрены, и в настоящее время уже применяются в клинической практике для восстановления несрастающихся переломов. Однако, несмотря на высокую эффективность рекомбинантных белков, до сих пор существуют некоторые проблемы, связанные с их клиническим применением. В первую очередь, это связано с коротким периодом жизни рекомбинантных белков. Введенные в участок повреждения белки теряют свою биологическую активность за короткий период времени и поэтому для того, чтобы добиться терапевтического эффекта в клинической практике используют большие дозы рекомбинантных белков. In this article, we reviewed literature on the treatment of bone repair disorders in the long tubular bones. A wide range of existing methods of long tubular bones pseudarthrosis surgical treatment has not yet solved the problem of the regenerative capacity of bone structures. The use of open surgical methods is associated with additional trauma to the soft tissues, vessels of the injured limb and possible complications, which is their disadvantage. The introduction of alternative methods of bone tissue defect replacement to stimulate bone regeneration played a decisive role in the development of cellular technologies in the treatment of disorders of reparative bone tissue regeneration, but the shortcomings of various osteoplastic materials and implants prompt researchers to search for new methods of bone grafting and bone transplant substitutes. Currently, the main direction is the development and implementation into practice of composite biomaterials with osteogenic and osteoinductive properties, which include human stem or osteoprogenitor cells, as well as growth factors. In this regard, in the field of tissue engineering, research is being actively pursued to create a new generation of osteoinductive biomaterials based on the use of bone morphogenetic recombinant proteins, which have been approved and are currently already being used in clinical practice for the restoration of nonuniting fractures. However, despite the high efficacy of recombinant proteins, there are still some clinical problems associated with their use. This is primarily due to the short lifetime of recombinant proteins. The proteins introduced into the site of injury lose their biological activity in a short period of time, and therefore, in order to achieve a therapeutic effect in clinical practice, large doses of recombinant proteins are used.
32
Власов, А. П., П. П. Зайцев, П. А. Власов, Г. А. Шевалаев, Т. И. Власова, С. В. Кононенко, and Э. И. Полозова. "Особенности течения репаративного процесса и метаболизма тканевых структур кожной раны на фоне применения ремаксола." Экспериментальная и клиническая фармакология 80, no. 3 (March 24, 2017): 40–44. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2017-80-3-40-44.
Full textAbstract:
Изучены фармакологические эффекты ремаксола на модели репаративного процесса кожной раны. Опыты проведены на 30 взрослых беспородных собаках, которым под наркозом выполняли срединный разрез вентральной стенки брюшной полости, резекцию тонкой кишки с последующим анастомозированием. Животным проводили инфузионную терапию, которая в опытной группе включала инфузии ремаксола (15 мл/кг внутривенно, N5). Установлено, что ремаксол обладает индукторным эффектом по отношению к репаративной регенерации тканевых структур кожной раны, который сопряжен с его способностью улучшать трофику тканей регенерирующих структур, о чем свидетельствует сравнительно быстрое восстановление биоэнергетики (окислительно-восстановительного потенциала) и коэффициента диффузии кислорода. Показано, что один из молекулярных механизмов положительного эффекта обусловлен способностью препарата уменьшать в тканевых структурах мембранодестабилизирующие явления за счет снижения интенсивности процесса перекисного окисления липидов, гипоксии и фосфолипазной активности. Выявлена способность ремаксола ингибировать фосфолипазу A2 (в среднем на 22,2 %, p = 0,017), что является новым установленным эффектом препарата, который, по-видимому, принимает участие в модуляции репаративного процесса тканей кожи.
33
Volovar, O. S., V. O. Malanchuk, O. O. Kryzhanivska, and Ya P. Nahirnyi. "Плацентарний препарат «Лаеннек» у комплесному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки." Clinical Dentistry, no. 4 (February 17, 2020): 18–24. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.4.10878.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз літературних даних щодо можливості застосування препарату плаценти «Лаеннек» у комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки. Розглянуто його склад, властивості, вплив на процеси репаративної регенерації різних тканин організму. Наведено дані доказової медицини про можливості застосування плацентарних препаратів при імунокорекції, нейропротекції, загоєнні ран, нормалізації пігментації шкіри, нефро- та гепатопротекції, при лікуванні захворювань суглобів тощо. Розглянуто дані молекулярної фармакології за механізмами впливу препаратів плаценти.
Мета дослідження – проаналізувати джерела науково-медичної інформації щодо можливості застосування препарату плаценти «Лаеннек» у комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки.
Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосематичний та аналітичний методи.
Результати досліджень та їх обговорення. Проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються складу препарату плаценти «Лаеннек», розглянуто його властивості, можливості застосування плацентарних препаратів при імунокорекції, нейропротекції, загоєнні ран, нормалізації пігментації шкіри, нефро- та гепатопротекції, при лікуванні захворювань суглобів тощо.
Висновки. Аналіз результатів досліджень, наведених в огляді, вказує на широкий спектр можливих клінічних застосувань препарату плаценти «Лаеннек», у тому числі в комплесному лікуванні пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки.
34
Maklakova, I. Yu, V. V. Bazarniy, and D. Yu Grebnev. "EFFECT OF MMSC AND HSC ON REPARATIVE REGENERATION OF THE LIVER UNDER CONDITIONS OF ITS TOXIC DAMAGE." Journal of Ural Medical Academic Science 17, no. 3 (2020): 243–48. http://dx.doi.org/10.22138/2500-0918-2020-17-3-243-248.
Full textAbstract:
The aim of this study was to study the effect of combined MMSC and HSC transplantation on liver regeneration under conditions of toxic carbon tetrachloride damage. Materials and methods. The study was performed on white male mice with toxic liver damage by intraperitoneal administration of carbon tetrachloride at a dose of 50 µl per mouse once. An hour after modeling liver damage, placental MMSCs and HSCs were administered intravenously at a dose of 4 million cells/kg and 330 thousand cells/kg, respectively, suspended in 0.2 ml of 0.9% NaCl solution. Control group animals were given 0.9% NaCl solution-0.2 ml intravenously. On days 1, 3, and 7 after cell transplantation, changes in inflammatory activity in the liver were evaluated, and mitotic and apoptotic indices were determined. On the 7th day after the introduction of cells, the activity of DNA repair enzymes of the PARP family was analyzed. Results. Combined MMSC and HSC transplantation leads to a decrease in the index of inflammatory activity in the liver due to a decrease in necrosis, hepatocyte dystrophy, and a decrease in infiltration. As a result of the study, an increase in the activity of PARP repair enzymes was found, which led to a decrease in programmed cell death. Also, cotransplantation of MMSCs and HSCs was accompanied by increased mitotic activity of hepatocytes. Conclusion. Cotransplantation of MMSCs and HSCs under conditions of toxic liver damage reduces the inflammatory response, stimulates the mitotic activity of hepatocytes, and increases the activity of enzymes of the DNA repair system. Activation of the liver's reparative system, in turn, reduces the programmed death of hepatocytes.
35
Цяо, Guangda Qiao, Лепехова, Svetlana Lepekhova, Зарицкая, Larisa Zaritskaya, Батунова, et al. "CHANGES IN THE INDICES OF NONSPECIFIC RESISTANCE OF AN ORGANISM IN MODELING DISTURBED REPARATIVE REGENERATION OF SHIN BONES." Бюллетень Восточно-Сибирского научного центра Сибирского отделения Российской академии медицинских наук 2, no. 2 (August 24, 2017): 89–94. http://dx.doi.org/10.12737/article_59a614fd21bcc1.81958543.
Full text
36
Astapenko, O. O., N. M. Lytovchenko, T. M. Kostiuk, and I. A. Shynchukovskiy. "Використання конструкцій із біодеградуючого матеріалу біоактивної дії у реконструктивно-відновній хірургії щелепно-лицевої ділянки." CLINICAL DENTISTRY, no. 4 (February 4, 2021): 5–18. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.4.11713.
Full textAbstract:
Резюме. На сьогодні для фіксації кісткових фрагментів у щелепно-лицевій хірургії (ЩЛХ) найширше використовують накісткові титанові пластини й шурупи. Необхідність повторної операції із видалення металоконструкції збільшує терміни непрацездатності хворого, економічні витрати на лікування та психоемоційне навантаження на хворого, пов’язане з переживанням і додатковим стресом. Все це призвело до появи альтернативного методу остеосинтезу з використанням біодеградуючих пластин і шурупів, які не мають зазначених вад.
Мета дослідження – підвищити ефективність хірургічного лікування хворих із вродженою та набутою кістковою патологією щелепно-лицевої ділянки з використанням фіксуючих конструкцій заданих властивостей із біодеградуючого матеріалу біоактивної дії.
Матеріали і методи. При виконанні дослідження були використані такі методи: 1) в експериментальній частині роботи – фізико-хімічні, санітарно-хімічні, токсиколого-гігієнічні – з метою визначення можливості використання ЕПУ–ГАП–ЛЕВ-композиції для виготовлення фіксаторів кісткових фрагментів при проведенні остеосинтезу в ЩЛД, фізико-механічні (для визначення міцніших, еластичних, в’язко-пружних властивостей ЕПУ та його композицій з ГАП та ЛЕВ), рентгенологічні (для контролю якості проведення експерименту на тваринах), морфологічні (гістологічні та морфометричні дослідження кісткових регенератів у ділянці дефекту нижньої щелепи (НЩ) при імплантації поліуретанових і титанових пластин і шурупів) – для вивчення перебігу процесів репаративної регенерації м’яких і кісткової тканин і перебудови кісткової тканини в ділянці травматичного ушкодження; 2) в клінічній частині роботи – клініко-лабораторні (для визначення динаміки основних клінічних симптомів і результатів лікування хворих), рентгенологічні методи (рентгенографія кісток лицевого черепа в традиційних укладках, ортопантомографія, КТ 3D, створення і аналіз комп’ютерних 3D моделей, рентгенденситометрія, рентгенморфометрія) – для визначення характеру патологічного поцесу в кістковій тканині й дослідження архітектоніки кісткової тканини ЩЛД, контролю за перебігом консолідації переломів (у тому числі інтраопераційних), статистичні методи (визначення середніх величин, похибок середніх і вірогідності розбіжностей у групах, кореляційний та регресійний аналіз) – для обробки й аналізу отриманих результатів).
Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження стали основою для пошуку способів отримання матеріалу без металевого дефекту, з якого можна було б виготовити фіксатор у вигляді пластин і гвинтів для остеосинтезу щелепно-лицевої ділянки. Розроблено біорезорбтивний матеріал біоактивної дії (ЕПП-ГАП-ЛЕВ) на основі поліуретанової композиції, що містить 20 % гідроксиапатиту і 6 % левамізолу для остеосинтезу. Результати експериментальних досліджень лягли в основу клініко-рентгенологічних досліджень. Доведено ефективність фіксаторів ЕПУ-ГАП-ЛЕВ для остеосинтезу при лікуванні пацієнтів з переломами і деформаціями лицевого черепа.
Висновки. Позитивні результати власних клінічних досліджень в ранні й віддалені терміни свідчили про ефективність і перспективність використання полімерних (у тому числі ЕПУ-ГАП-ЛЕВ) мініпластин у хірургічному лікуванні переломів кісток лицевого черепа зі зміщенням. Завдяки правильному плануванню лікування всі пацієнти, в лікуванні яких застосовували полімерні фіксатори, змогли отримати повну реабілітацію.
37
Родионова, Lyubov Rodionova, Сухов, Boris Sukhov, Самойлова, Liliya Samoylova, Шурыгин, Mikhail Shurygin, Шурыгина, and Irina Shurygina. "EFFECT OF INTRAOSSEOUS INTRODUCTION OF SELENIUM/ARABINOGALACTAN NANOGLYCOCONJUGATE ON THE MAIN INDICATORS OF PRIMARY METABOLISM IN CONSOLIDATION OF BONE FRACTURE." Бюллетень Восточно-Сибирского научного центра Сибирского отделения Российской академии медицинских наук 1, no. 4 (November 28, 2016): 104–8. http://dx.doi.org/10.12737/22978.
Full textAbstract:
The research was carried out on 9rabbits (males) of Chinchilla breed with modeling of standard perforating fracture of femoral bone. We performed intraosseous introduction of nanocomposite elemental selenium and heteropolysaccharide arabinogalactan 50mg Se/kg to individuals of experimental group (n=3) and NaCl 0,9% to individuals of control group (n=6). It was established that local intraosseous introduction of the nanocomposite with perforated fracture model did not affect basal metabolic indicators (body temperature, oxygen consumption, carbon dioxide production), but boosted the metabolic processes in the area of the surgical wound from the 9th to 21st days. It proves the bioavailability of the drug and the possibility of creating a local depot of selenium using a nanocomposite.
38
Накоскин, А. Н., Т. А. Силантьева, Н. В. Накоскина, И. А. Талашова, and Н. В. Тушина. "Reparative processes in alloand xenoimplantation of extracellular bone matrix." ZHurnal «Patologicheskaia fiziologiia i eksperimental`naia terapiia», no. 3() (September 14, 2018): 60–66. http://dx.doi.org/10.25557/0031-2991.2018.03.60-66.
Full textAbstract:
В настоящее время потребность в костно-пластическом материале возрастает при проведении реконструктивно - восстановительных операций на костной ткани в травматологии и ортопедии, челюстно-лицевой хирургии, костной онкологии и в других случаях хирургической практики. Среди имплантационных материалов на основе костной ткани лидирующее место занимают импланты ауто- и аллогенного происхождения. Аутогенные импланты - лучшие с биологической точки зрения, но их достойной альтернативой являются материалы из ксенокости в силу своей доступности и биосовместимости. Цель исследования - изучение репаративных процессов в зоне регенерации при алло - и ксеноимплантации материала, полученного из костной ткани, в полуциркулярный дефект диафиза бедренной кости крыс. Материалы готовили по одинаковой технологии. Методика. Биохимические и морфологические исследования проведены на 18 крысах-самцах линии Вистар в возрасте 6-8 месяцев. Животные были распределены на 3 группы. Первая группа (n = 6) - ксеноимплантация, вторая (n = 6) - аллоимплантация, третья контроль (n = 6) - здоровые животные. Изучены биохимические показатели сыворотки крови на 60-е сут. эксперимента: активность общей щелочной фосфатазы и тартратрезистентного изофермента кислой фосфатазы, содержание кальция, фосфата, общего белка, С-реактивного белка, белковых фракций и проведены морфологические исследования. Результаты и обсуждение. Биохимические исследования белковых фракций и С-реактивного белка сыворотки крови свидетельствуют об отсутствии выраженной воспалительной реакции у крыс при алло - и ксеноимплантации внеклеточного матрикса костной ткани в области дефекта метафиза бедренной кости. В обеих опытных группах отмечена активация репаративных процессов. Гистологический анализ выявил остеоинтеграцию как аллогенных, так и ксеногенных фрагментов губчатой кости, имплантированных в область полуциркулярного дефекта бедренной кости крыс. При использовании аллоимплантатов отмечен более высокий темп их биодеградации и органотипическая перестройка оперированного участка кости реципиента. Во всех случаях показано отсутствие реакции отторжения либо инкапсуляции импланта и признаков воспаления в тканях реципиента. Полученные нами данные биохимического и гистологического исследований являются доказательством возможности использования внеклеточного матрикса ксеногенной природы для замещения дефектов костной ткани. The need for bone-plastic material is presently rapidly increasing, particularly for reconstructive and restorative surgeries on bone tissue in traumatology and orthopedics, maxillofacial surgery, bone oncology, and other cases of surgical practice. Among the implantation materials based on bone tissue the leading place is occupied by auto- and allogeneic implants. Autogenic implants are the best from the biological point of view but xenobone materials are their worthy alternative due to their availability and biocompatibility. The aim of this research was to study reparative processes in the regeneration zone during allo- and xenoimplantation of a material obtained from bone tissue into a semicircular defect in the rat femoral diaphysis. The materials were prepared using the same technology. Methods. Biochemical and morphological studies were performed on 18 male Wistar rats aged 6-8 months. The rats were divided into 3 groups. The first group (n = 6), xenoimplantation; the second group (n = 6), alloimplantation, and the third group, healthy control (n = 6). On the 60 day of experiment, biochemical indexes of blood serum were studied, including activities of total alkaline phosphatase (TCA) and tartrate-resistant isoenzyme of acid phosphatase (TrAP), calcium, phosphate, total protein (TP), C-reactive protein, protein fractions, and morphological studies. Results. Measuring serum protein fractions and C-reactive protein showed the absence of a significant inflammatory reaction to allo- and xenoimplantation of extracellular bone matrix into the defect of femoral metaphysis. Activation of reparative process was noted in both experimental groups. Histological analysis found osteointegration of both allogeneic and xenogenic fragments of the spongy bone implanted into the semicircular defect of rat femur. When alloimplants were used a high rate of their biodegradation and organotypic remodeling of the operated recipient’s bone were observed. However, in all cases, there was no evidence of a rejection reaction, encapsulation of the implant or inflammation in tissues of the maternal bed.
39
Bakhritdinova, F. A., B. A. Oralov, S. Sh Mirrakhimova, O. M. Ashurov, and B. B. Xadjimuhamedov. "Reparative and antioxidant therapy of chemical eye burns." Russian Ophthalmological Journal 14, no. 4 (December 30, 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.21516/2072-0076-2021-14-4-31-37.
Full textAbstract:
Цель работы — изучить эффективность комплексного лечения химических ожогов глаз с использованием фотодинамической терапии (ФДТ) и инстилляций виксипина по данным импрессионной цитологии (ИЦ) и биохимическим показателям слезной жидкости (СЖ). Материал и методы. Обследовано и пролечено 104 пациента (146 глаз) в возрасте от 18 до 72 лет с ожогом глаз I, II и III степени. К стандартному лечению добавлена ФДТ (I группа, 35 пациентов, 48 глаз) и сочетание ФДТ с инстилляциями препарата Виксипин (Солофарм, Россия) — глазные капли (II группа, 32 пациента, 46 глаз). Группу сравнения (стандартная терапия) составили 37 пациентов (52 глаза). Эффективность лечения оценивалась с помощью ИЦ и биохимических анализов СЖ на 7-й день лечения.Результаты. Исходные данные ИЦ свидетельствуют о смещении показателей цитограммы в сторону ядерных структур, во всех группах ядерно-цитоплазматическое отношение (ЯЦО) составило в среднем 0,068. В результате лечения у пациентов основных (I и II) групп определялось преобладание репаративных процессов в эпителиальных клетках, при этом ЯЦО увеличилось до 0,290 ± 0,010 в I и 0,320 ± 0,014 во II группе, что превышало в 3,9 и 4,5 раза соответственно аналогичные показатели в группе сравнения. Уровень стабильных метаболитов оксида азота в СЖ при добавлении виксипина достоверно снизился по отношению к значениям до лечения в 1,59 раза и составил 4,21 ± 0,32 мк моль/л. Данный показатель оказался в 1,23 раза ниже, чем в I группе, и приблизился к нормативным показателям (3,52 ± 0,23), превышая их в 1,19 раза. Заключение. Добавление ФДТ и виксипина к стандартному лечению химических ожогов глаз усиливает регенерацию ожоговой поверхности, нормализует показатели анти
40
Filimonova, G. N., A. A. Emanov, A. L. Shastov, and D. Iu Borzunov. "Characteristics of reparative regeneration of bone and muscle tissues for tibial defect filling using transosseous distraction osteosynthesis under the influence of electromagnetic terahertz waves (THZ) (An experimental-and-morphological study)." Genij Ortopedii, no. 3 (September 2016): 66–72. http://dx.doi.org/10.18019/1028-4427-2016-3-66-72.
Full text
41
Павленко, О. В., І. М. Савицька, and М. А. Бойко. "МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАНЕВОГО ПРОЦЕСУ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СПОСОБУ З’ЄДНАННЯ КРАЇВ РАНИ." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 111, no. 2 (May 27, 2021): 2–9. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-36-2-2-9.
Full textAbstract:
Мета дослідження. Порівняти та проаналізувати перебіг процесів регенерації слизової оболонки поро-жнини рота після з'єднання країв рани за допомогою шовного матеріалу на основі шовку та n-бутил-2-ціаноакрилатної клейової композиції в експерименті.Матеріал і методи. Дослідження було проведено у відділі експериментальної хірургії Національного ін-ституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Ша-лімова НАМН України на 24 безпородних статевозрі-лих кролях-самцях, віком 16-18 місяців, масою тіла від 2260 до 3425 гр (середня вага 2843±100 гр) у зв'яз-ку зі схожістю гістологічної будови слизової оболон-ки з людською. Тварини були поділені на контрольну та основну групи по 12 тварин у кожній. Під внутрі-шньовенним наркозом 3 мл 5 % розчину тіопенталу натрію та 6 мл 1 % розчину пропофолу та місцевою інфільтраційною анестезією 2 % розчином лідокаїну (0,5 мл), за допомогою леза скальпеля №15 наносили різану повздовжню рану розміром 1,5–2,0 см в дов-жину та 0,3–0,5 см в глибину на слизову оболонку верхньої щелепи по перехідній складці присінку поро-жнини рота. В контрольній групі тваринам було про-ведено з'єднання країв рани слизової оболонки порож-нини рота шляхом накладання вузлуватих швів на ос-нові шовку з покриттям (USP (EP): 5/0(2), 0,75м, рі-жуча голка, «OPUSMED»). В основній групі кожній з тварин проводили з'єднання країв рани слизової обо-лонки порожнини рота за допомогою n-бутил-2-ціаноакрилатної клейової композиції «Histoacryl».На 3, 7 та 14 добу тварин виводили з експерименту передозуванням 5% розчину тіопенталу натрію. Зра-зки тканин в зоні втручання для гістологічного дослі-дження видаляли так, щоб в їх межі потрапив рано-вий канал з відступом по 3 мм в обидві сторони від рани.Результати. В основній групі тварин, спостерігалось пришвидшення репаративних процесів у рані за раху-нок швидкої деструкції клейових мас, надійного з'єд-нання країв рани, меншій травмі тканин починаючи з 3 доби. Запальна відповідь, мала пік на 3 добу, інтен-сивність якої стрімко спадала до 7 доби. На 14 добу, спостерігалось рівномірне сполучнотканинне утво-рення, яке місцями візуально не відрізнялось від інта-ктних ділянок СОПР. В контрольній групі, після вико-ристання шовного матеріалу на основі шовку, спо-стерігалась виражена запальна реакція на 3 добу, яка зберігалась до 14 доби. Пік запалення, в контрольній групі припадав на 7 добу. На 14 добу ознаки запалення дещо зменшувались, але були присутні за рахунок «стороннього тіла» у рані, рубець мав ознаки дефор-мації та підвищувався над рівнем інтактних ділянок слизової оболонки.Висновки. Застосування клейової композиції сприяло швидшому відновленню тканин в зоні хірургічного втручання, про що свідчать ознаки регенерації, які спостерігались з 3 доби, а саме, поява молодих кола-генових волокон та тонкого прошарку молодої грану-ляційної тканини, товщиною 16,05±0,92 мкм. Най-більш оптимальне загоєння рани в основній групі, від-бувалось на 7 добу після хірургічного втручання, і проявлялось прискоренням формування ніжного нор-мотрофічного сполучнотканинного рубця, про що свідчить швидша зміна клітин лімфоцитарно-макрофагального ряду та часткове відновлення епі-теліальної пластинки. Вже на 14 добу ділянка втру-чання не відрізнялась від навколишніх інтактних ді-лянок. Перевагою використання клейової композиції в порівнянні із шовним матеріалом, починаючи з 7 до-би, є відсутність в післяопераційній рані «сторонньо-го тіла», швидкість та легкість застосування.
42
Афанасьевская, Е. В., Е. В. Медведева, Б. М. Газимиева, А. Д. Куренкова, О. В. Кытько, П. В. Панюшкин, Л. П. Истранов, et al. "Comparison of chondro-plastic properties of the chondrogide and chondro-teck collagen membranes did not reveal reparative differences in the rat model of full thickness defect of articular cartilage." ZHurnal «Patologicheskaia fiziologiia i eksperimental`naia terapiia», no. 3() (September 16, 2020): 102–9. http://dx.doi.org/10.25557/0031-2991.2020.03.102-109.
Full textAbstract:
Введение. Для заполнения костно-хрящевых дефектов широкое применение получили коллагенсодержащие импланты. Наибольшей популярностью пользуется коллагеновая мембрана Chondro-Gide® (Швейцария) Предполагается, что после пересадки она запускает естественный механизм хондрогенеза. Однако некоторые клинические исследования показывают, что отдаленные результаты не всегда положительны. В ПМГМУ им. И.М. Сеченова изготовлена коллагеновая мембрана Хондротек (рабочее название), которая в эксперименте показала хорошие результаты при выполнении реконструкции дефектов гиалинового хряща. Цель исследования - сопоставление хондропластических свойств двух коллагеновых мембран по восстановлению полнослойного дефекта суставного хряща у крыс в эксперименте и оценка возможности импортозамещения. Методика. Выполнено 3 серии экспериментов на коленных суставах 18 крыс линии Вистар: контрольная группа - без восстановления дефекта и две опытные группы с имплантацией одной из мембран в область дефекта. Полнослойный дефект хряща воспроизводили в межмыщелковой ямке коленного сустава фрезой диаметром 2,5 мм до появления кровяной росы на дне дефекта. Импланты из мембран соответствующего размера помещали в дефект и прикрывали надколенником. Дополнительной фиксации не требовалось. Срок наблюдения 2 и 4 мес. Процессы репаративной регенерации оценивали визуально с применением шкалы ICRS и с помощью гистологических методов исследования. Результаты. Применение коллагеновых мембран ускоряло восстановление тканей в области дефекта. Хондропластические свойства импортной и отечественной мембран были аналогичными. Признаков восстановления гиалинового хряща не было обнаружено ни в контрольной, ни в одной из опытных групп. Утраченные ткани замещались фиброзным хрящом. Заключение. Обе исследованные коллагеновые мембраны (отечественная Хондротек и импортная Chondro-Gide®) могут быть использованы для восстановления целостности поврежденного хряща и восстановления конгруэнтности суставных поверхностей. Процесс восстановления происходил за счет формирования фиброзного хряща, регенерация гиалинового хряща не наблюдалась ни в одной из групп. Хондропластические свойства импортной и отечественной мембран оказались аналогичными, что доказывает возможность рекомендовать применение последней в клинической практике. Полученные данные позволяют рекомендовать мембраны Хондротек для импортозамещения. Background. Collagen-based membranes and scaffolds are widely used for implantation into various bone and cartilage defects. The Chondro-Gide® (Switzerland) collagen membrane is among membranes widely used for defects of articular cartilage in orthopedic practice of the Russian Federation. This membrane is considered to trigger a natural chondrogenesis mechanism. However, some clinical studies have shown that remote results are not always beneficial. A collagen-based membrane (working name, Chondroteck), which showed properties compatible to those of Chondro-Gide® in in vitro experiments, was recently developed at the Sechenov University (1st MSMU). Aim. To compare chondrogenic properties of these two membranes in vivo and to explore a possibility of using the Chondroteck membrane for restoration of full-thickness defects in articular cartilages. Methods. The full-thickness defects were created in the intercondylar fossa of 18 adult Wistar rats by drilling a 2.5 mm diameter hole into the subchondral bone (until small blood drops appeared on the bottom of the defect). Then rats were divided into three groups, control (no membrane added) and two experimental groups, one group with Chondro-Gide® and another group with the Chondroteck membrane implanted into the defect. Membranes were cut to the appropriate size, placed into the defect and covered with the patella. No additional fixation of membranes was required. Cartilage repair was assessed using the ICRS scoring system on histological sections stained with hematoxylin/eosin or toluidine blue. Results. Both collagen membranes improved the curvature of the articular surface and macroscopic appearance of the cartilage and protected the tissues surrounding the defect area as compared to the control. However, no formation or restoration of hyaline cartilage was detected in any group. Instead, fibrous tissue was formed at the defect area, and this fibrous tissue was similar in both groups with membranes. Conclusions. Both Chondro-Gide® and Chondroteck membranes can be utilized for restoration of cartilage surface. Formation of hyaline cartilage does not occur with either membrane. Thus, chondroplastic properties of both membranes are comparable, which allows to recommend the locally made Chondroteck membrane for further testing.
43
Bambuliak, A. V., N. B. Kuznyak, R. R. Dmitrenko, and V. A. Goncharenko. "Динаміка показників маркерів кісткового метаболізму при заміщенні кісткових дефектів тканинними еквівалентами кісткової тканинина основі ммск-жт." Clinical Dentistry, no. 3 (November 8, 2019): 68–75. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.3.10568.
Full textAbstract:
Резюме. Мультипотентні мезенхіальні стромальні клітини з жирової тканини (ММСК-ЖТ) здатні до диференціації в адипогенному, остеогенному, хондрогенному, ендотеліальному, міогенному, гепатогенному, епітеліальному та нейрогенному напрямках. Оскільки загоєння кісткової тканин відбувається за допомогою заміщення дефекту сполучною тканиною, завданням було трансплантувати мультипотентні стовбурові клітини, які в подальшому будуть диференціюватись, у власне кісткову тканину. Питання остеогенезу і процесів мінералізації кісткової тканини щелеп при стоматологічних втручаннях є актуальними. До ферментів, які беруть участь у регуляції фосфорно-кальцієвого обміну і мають безпосередній вплив на процеси резорбції та регенерації (як фізіологічної, так і репаративної), що постійно перебігаючі у кістці, відносять кислу і лужну фосфатази.
Мета дослідження – визначити зміни в показниках кісткового ремоделювання при заповненні кісткових дефектів тканинними еквівалентами кісткової тканини на основі мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини (ММСК-ЖТ).
Матеріали і методи. Експеримент проведено на щурах лінії Вістар масою 200–250 г, яких поділили на 6 груп. Модель кісткового дефекту формували в тім’яній ділянці черепа щурів. В утворений дефект імплантували заготовлений матеріал. Активність лужної фосфатази (ЛФ) у крові щурів досліджували за уніфікованим методом з використанням набору «Щелочная фосфатаза-02-ВИТАЛ» (ф-ма «Витал-Диагностикс, Спб», Санкт-Петербург). Загальну кислу фосфатазу (КФ) у крові тварин досліджували фотометричним оптимізованим кінетичним методом з використанням набору «Кислая фосфатаза-02-ВИТАЛ» (ф-ма «Витал-Диагностикс, Спб», Санкт-Петербург). Кров з хвостової вени тварин збирали через 1; 2; 3 місяці експерименту. Отримані результати опрацьовано статистично.
Результати досліджень та їх обговорення. На 90 добу спостережень у крові експериментальних тварин досліджували збільшення активності лужної фосфатази. При цьому в щурів четвертої та шостої дослідних груп значення показника, який вивчали, були максимальними ((14,49±0,08) ммоль/с×л, р1 – р2˂0,01, та (14,74±0,09) ммоль/с× л, р1, р2˂0,01, р3˃0,05, р4˂0,01 відповідно)). У тварин інших груп дослідження через 3 місяці після спостережень значення проаналізованого параметра були нижче від даних у тварин першої групи: на 20,37 % – в другої, р˂0,01, на 11,08 % – у третій, р, р1˂0,01 та на 18,91 % у п’ятій групах, р˂0,01, р2, р3˂0,01, р2˃0,05. Ця тенденція показує, що у даний термін спостережень активність ЛФ досягає максимальних значень, сприяючи синтезу позаклітинної матриці й мукополісахаридів, в утворенні фібрилярних білків та відкладенню мінеральних солей.
Висновки. Проведені дослідження показали здатність мультипотентних мезенхімальних клітини жирової тканини (ММСК-ЖТ) стимулювати процеси остеогенезу, впливаючи, головним чином, на мінералізуючу функцію, про що свідчить збільшення показника ЛФ/КФ.
44
Герасимчук, П. О., А. В. Павлишин, and Т. К. Головата. "Порівняльна морфологічна характеристика гострої та хронічної рани у хворих на синдром діабетичної стопи." Шпитальна хірургія, no. 1 (November 18, 2013). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2778.2013.1.1617.
Full textAbstract:
На основі вивчення 127 гістологічних препаратів, виготовлених із біопсійного матеріалу, взятого інтраопераційно у 23 хворих на синдром діабетичної стопи (СДС), вивчено морфологічні особливості гострої та хронічної рани. Встановлено, що хронічна рана вирізняється вираженим гальмуванням репаративних процесів. Розлади мікроциркуляції, поєднані з запаленням та спотвореною регенерацією, призводять до формування своєрідного хибного кола, при якому хронізація запалення сприяє незавершеній регенерації та формуванню персистуючої грануляційної тканини.
45
Faizova, K. A. "Reparative regeneration of cartilage and bone tissue." TRENDS IN THE DEVELOPMENT OF SCIENCE AND EDUCATION, 2020. http://dx.doi.org/10.18411/lj-12-2020-72.
Full text
46
Shchetinin, Evgeny, Sergey Sirak, Leon Grigoryantz, Marina Vafiadi, Olga Dilekova, Gregory Petrosyan, Liana Parazyan, Yu Gatilo, and A. Adamchik. "Reparative regeneration of periodontal tissues – results of experimental studies." Medical news of the North Caucasus, no. 4 (2015). http://dx.doi.org/10.14300/mnnc.2015.00100.
Full text
47
Shchetinin, Evgeny, Sergey Sirak, Leon Grigoryantz, Marina Vafiadi, Olga Dilekova, Gregory Petrosyan, Liana Parazyan, Yu Gatilo, and A. Adamchik. "Reparative regeneration of periodontal tissues – results of experimental studies." Medical news of the North Caucasus 10, no. 4 (2015). http://dx.doi.org/10.14300/mnnc.2015.10100.
Full text
48
Kovalchuk, A. O., and O.-B. E. Hyunesh. "ПЛАНІМЕТРІЯ ПОВЕРХНІ ОПІКОВОЇ РАНИ ПРИ ВИКОРИСТАННІ КОМБІНОВАНИХ ГІДРОГЕЛЕВИХ ТА СОРБУЮЧИХ ЗАСОБІВ НА ЕТАПАХ РАННЬОГО ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ОПІКАМИ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (November 9, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2015.3.5196.
Full textAbstract:
<span lang="UK">У статті описано результати раннього хірургічного лікування хворих з термічною травмою із застосуванням сучасних гідрогелевих засобів у комбінації з рановими адсорбентами. Лікування приводило до пришвидшення репаративних процесів у рані за рахунок скорочення термінів очищення рани з подальшим заповненням ранового дефекту грануляційною тканиною і більш раннім початком крайової епітелізації у фазах регенерації та епітелізації.</span>
49
Hrubar, Yu O., S. V. Gariyan, I. V. Burbela, and M. Yu Hrubar. "Застосування LCP-блокованих пластин у лікуванні діафізарних переломів ключиці." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 2 (November 13, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2015.2.5231.
Full textAbstract:
<p>Авторами проведено аналіз результатів застосування LCP-блокованих пластин при остеосинтезі переломів діафізарної частини ключиці. У проміжку часу понад один рік було виявлено результати лікування 40 (78,43 %) пацієнтів, і в 92,5 % випадків досягнуто консолідації перелому при функціональних результатах плечового суглоба з боку перелому в межах 85–100 балів. Використання клінічно адаптованої класифікації переломів ключиці Robinson значно полегшує вибір методики остеосинтезу та тип фіксації кісткових уламків при переломах діафізарної частини ключиці. Одним із чинників, що викликали розлади репаративної регенерації при переломах ключиці, за результатами дослідження, слід вважати величину зміщення уламків та число кісткових фрагментів.</p>
50
Terletskyi, I. R. "Вплив цилостазолу на перебіг репаративних процесів у пацієнтів з діабетичними трофічними виразками ніг." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 4 (January 15, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2017.4.8134.
Full textAbstract:
Мета роботи: аналіз перебігу репаративних процесів у пацієнтів із діабетичними виразками ніг при застосуванні стандартної схеми лікування та при доповненні її цилостазолом.Матеріали і методи. Для дослідження відібрано 60 хворих із діабетичними трофічними виразками і розділено їх на дві групи, пацієнти однієї з яких приймали цилостазол у дозі 100 мг 2 р./добу. Виконано лектиногістохімічні дослідження, для проведення яких здійснювали забір тканин із ран до та після двох і чотирьох тижнів лікування. Набір лектинів включав: Con A – специфічний до DMan, HPA – до NAcDGal, PNA – до βDGal, LABA – до αLFuc, SBA – до NAcDGal, WGA – до NAcDGlc.Результати досліджень та їх обговорення. Активацію регенераційних процесів у групі із застосуванням цилостазолу відстежено вже на 14-ту добу лікування. Це підтверджує поява вуглеводних детермінант у ендотелії новоутворених судин, тоді як у більшості препаратів пацієнтів із контрольної групи таких виражених проявів регенерації не було. Після 28 днів лікування у тканинах із ран пацієнтів ІІ групи спостерігали наростання експресії вуглеводних детермінант у гермінативному шарі епідермісу, локальне посилення рівня експонування специфічних мембранних глікопротеїнів на колагенових волокнах, що ми розцінюємо як свідчення відновлення пучків колагенових волокон.