Journal articles: 'Репозитарій'

1

Глєбова, Людмила, та Ганна Бондаренко. "ДОКУМЕНТИ ПІДФОНДУ КАФЕДРИ В ЕЛЕКТРОННОМУ АРХІВІ УНІВЕРСИТЕТУ". Society Document Communication, № 16 (27 листопада 2022): 27–46. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-16-27-46.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано склад і структуру підфонду кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи в електронному архіві (репозитарії) Центральноукраїнського національного технічного університету. Розглянуто службові документи, що забезпечують підоснову формування та функціонування даного інформаційного продукту. Це, зокрема, Положення про репозитарій, Інструкція користувача, Авторський договір про передачу невиключних прав на використання твору та інші. Визначено структурні підрозділи університету, які здійснюють загальне управління репозитарієм та координують роботу з його формування і наповнення. Зауважено про входження репозитарію Центральноукраїнського національного технічного університету до Топ-100 українського простору рейтингу Webometrics. Проаналізовано колекцію навчально-методичних матеріалів підфонду кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи за авторською ознакою (прізвищем викладача), часовою ознакою, видом документів (видова ознака), освітніми програмами підготовки здобувачів. Також проаналізовано колекцію наукових публікацій у зібранні кафедри за автором, часом виходу у світ, видом документа, мовою документа, тематичною ознакою. Засвідчено необхідність вивчення складу та структури інституційних електронних архівів, особливо у змістово-тематичному розрізі, що дає змогу отримати важливу інформацію про перспективні напрямки наукових пошуків в синхронії та діахроніїї. Обґрунтовано зв᾽язок дослідження з питанням аналізу цитувань (наукометрією). Вказано на значну роль електронних архівів (репозитаріїв) університетів у системі наукових комунікацій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Лобузіна, Катерина Вілентіївна. "Репозитарій наукових текстів НАН України в Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського: стан і перспективи розвитку". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 11 (18 листопада 2021): 16–23. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.11.016.

Full text

Abstract:

У доповіді акцентовано увагу на змінах і новаціях у цифровій науковій комунікації, які обов’язково має опанувати сучасний науковець. Важливий інструментарій управління цифровою науковою інформацією надають репозитарії наукових установ. Запропоновано створити консолідований репозитарій наукових текстів НАН України на базі цифрової платформи бібліотечного порталу LibNAS UA в Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського на корпоративних засадах з науково-дослідними установами Академії. Презентовано структуру та функціональні можливості LibNAS UA. Зазначено, що реалізація проєкту репозитарію НАН України сприятиме формуванню позитивному іміджу наукових установ і вчених Академії в наукових цифрових комунікаціях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Фіголь, Н. М., Т. Г. Файчук та Б. О. Фіголь. "Репозитарії закладів вищої освіти як архів науково-навчальної літератури". Обрії друкарства, № 1(15) (10 липня 2024): 19–29. http://dx.doi.org/10.20535/2522-1078.2024.1(15).297735.

Full text

Abstract:

У зв’язку з переходом на онлайнове навчання через пандемію, а відтак повномасштабну військову агресію РФ електронні навчальні видання стали невід’ємною частиною сучасної освітньої парадигми, зокрема і для закладів вищої освіти. Щоб налагодити вдалу комунікацію між студентами та викладачами, в університетах запрацювали електронні навчальні середовища. У статті окреслено проблеми застосування електронних навчальних видань у період пандемії та військової агресії РФ, шляхи їх подолання через створення репозитаріїв закладів вищої освіти. Такі репозитарії стали не просто сховищем інформації, розміщеної на електронних ресурсах, а й електронним навчальним середовищем, що дало змогу подолати кризові виклики, які виникли в освітній системі України. Проаналізовано Національний академічний репозитарій як загальнодержавну електронну базу даних, в якій накопичуються, зберігаються й систематизуються академічні тексти, оцінено його кількісні та якісні показники.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Бакуменко, Л. Г. "Поняття інституціональний репозитарій: термінологічний підхід". Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 34 (2011): 226–35.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Зайченко, А. В. "Репозитарій відкритого доступу - архів наукової інформації ОНУ імені І.І. Мечникова". Вісник Одеського національного університету. Бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство 15, вип. 21 (2010): 205–7.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Кантлін, С. О. "Інституційний репозитарій Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка". Наукові праці Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Бібліотекознавство. Книгознавство, вип. 4 (2015): 251–54.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Пилаєва, І. "Репозитарій як реалізація принципів відкритого доступу Полтавським університетом економіки і торгівлі". Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, № 4 (10) (2017): 7–8.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Svistel’nik, Iryna. "Electronic repository as а constituent of informative educational space of institutes of higher of culture and sport". Слобожанський науково-спортивний вісник 47, № 3 (2015): 107–10. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2015-3.020.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Бєліков, Олександр. "МОДЕЛІ НАУКОВИХ КОМУНІКАЦІЙ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ (ПОЧАТОК ХХІ СТ.)". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 1(100) (3 грудня 2021): 71–77. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245400.

Full text

Abstract:

Доведено, що ефективність включення українських наукових колективів в міжнародні комунікації визначається значною мірою поширеністю та інтенсивністю як формальних, так і неформальних наукових комунікацій. Внутрішні українські комунікації більш стабільні й продовжують зв'язки, які беруть початок з радянських часів; пострадянський простір характеризується «обірваними і поновленими зв'язками»; динамічно розвиваються комунікації зі світовим науковим співтовариством. Важливим джерелом у системі наукової комунікації, її найбільш успішним та вдалим засобом, як відомо, є науковий журнал – першоджерело для опублікування наукових ідей, теорій, результатів досліджень, місце для критичного розгляду нових ідей тощо. Нову еру у науковій комунікації кінця XX – початку XXI ст. відкрили електронні журнали (як і електронні видання в цілому), забезпечуючи таку оперативність і повноту задоволення інформаційних потреб у знаннях, якої не могло бути в еру друкованих журналів. Нові технології спричинили та запропонували альтернативні моделі (2 моделі: відритий архів чи інституційний репозитарій та «журнали відкритого доступу»).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Римар, Наталія Юріївна, Наталія Миколаївна Шульська, Наталія Миколаївна Матвійчук, Юрій Васильович Громик та Руслана Степанівна Зінчук. "ВИКОРИСТАННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО РЕПОЗИТАРІЮ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАГІСТРІВ". Information Technologies and Learning Tools 76, № 2 (2020): 198–212. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v76i2.2753.

Full text

Abstract:

У статті з’ясовано роль інституційних репозитаріїв у формуванні науково-дослідницької компетентності магістрів. Здійснено порівняльний аналіз функціонування двох ресурсних баз – eSNUIR (Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки) та іRBNAU (Білоцерківський національний аграрний університет), що працюють на основі системи Dspace. Охарактеризовано функції, які здатна виконувати ця інформаційно-комунікаційна технологія (ІКТ) в інноваційній діяльності студентів останнього курсу. Запропоновано модель методичної підтримки інституційним репозитарієм процесу формування науково-дослідницьких навичок магістрів на різних етапах їх діяльності: при виконанні практичних завдань, що мають дослідницький характер; в індивідуальній роботі та проєктній діяльності, участі в конференціях та семінарах; підготовці та публікації тез наукової доповіді; написанні та захисті магістерської роботи. Описано особливості інституційних репозитаріїв eSNUIR та іRBNAU щодо організації та надання освітніх послуг. Шляхом опитування магістрів Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та Білоцерківського національного аграрного університету засвідчено достатньо високу частотність використання респондентами ресурсів університетських репозитаріїв у науково-дослідницькій діяльності. Доведено, що функціональні переваги електронних архівів (відкритий безоплатний доступ, структурування матеріалу, зручність роботи в будь-який час, можливість розміщення власних досліджень) сприяють науковій комунікації серед магістрів. Визначено окремі недоліки в організації роботи eSNUIR та іRBNAU з метою їх подальшої корекції для забезпечення більш якісного надання освітніх послуг, які сприятимуть саморозвитку та самоосвіті магістрів, набуттю ними відповідних компетенцій. Зазначено, що напрацювання відповідних стандартів мотивує молодих науковців до розміщення в архівах своїх праць, продукуючи інноваційно-дослідницьку роботу університету.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Петренко, Сергій Вікторович, та Ольга Павелків. "ОРГАНІЗАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVІD-19: АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН". Інноватика у вихованні 2, № 13 (2021): 137–52. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i13.383.

Full text

Abstract:

Проаналізовано міжнародний досвід організації дистанційного навчання в окремих європейських країнах в умовах пандемії на основі даних, розміщених на офіційних освітніх сайтах. Схарактеризовано досвід тих європейських країн, які: демонструють високий рівень розвитку цифровізації (Австрія, Велика Британія); мають дуже високі показники захворюваності і смертності в період пандемії (Італія, Іспанія, Франція); мають порівняно низький рівень цифровізації (Болгарія, Хорватія, Чехія). З’ясовано, що, незважаючи на соціально-економічні й політичні умови, специфіку освітніх систем країн, обраних для аналізу, всі з них (без винятку) стикнулися з труднощами організації й реалізації дистанційного навчання в умовах пандемії COVІD-19. Виділено загальні для всіх країн пріоритети й напрями діяльності з реалізації дистанційного навчання, як-то: забезпечення повноцінного процесу навчання, використання для цього онлайн-платформ, веб-сайтів, мережевих операторів, хмарних сервісів; підвищення ефективності цифрового середовища навчання за допомогою організації порталів послуг дистанційного навчання як єдиної точки входу для вчителів і керівників шкіл; використання телевізійного контенту; створення національних електронних бібліотек (репозитарій електронного контенту); розробка рекомендацій, відеозаписів-інструкцій для вчителів, учнів і батьків з використання для освоєння навчального матеріалу конкретних додатків, соціальних мереж, відеотрансляцій та ін.; організація оперативного обміну досвідом учителями; придбання, видача (тимчасове користування) ноутбуків і планшетів учням, які технічно не забезпечені. Досвід організації дистанційного навчання в країнах, обраних для аналітичного огляду, свідчить, що його ефективність значною мірою обумовлена продуманою державною освітньою політикою; оперативністю дій міністерств освіти; взаємодією системи освіти з різними галузями економіки, культури, науки, охорони здоров’я; одержанням своєчасного зворотного зв’язку про виконання освітніми організаціями вимог і рекомендацій з організації дистанційного навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Тихонова, Елена Викторовна, та Наталия Марковна Шленская. "Роль репозитариев данных и проблемы этики их использования". Хранение и переработка сельхозсырья, № 2 (15 жовтня 2021): 8–14. http://dx.doi.org/10.36107/spfp.2021.209.

Full text

Abstract:

Репозитарии становятся обязательным элементом для научных школ и институтов, потому что они выполняют и расширяют функции институтских библиотек, а также потому, что институты видят преимущества формирования электронных архивов. Репозитарии дают возможности для совместного и повторного анализа данных исследований, объединение данных для метаанализа. Анализируются аспекты, которые способствуют и препятствуют распространению данных, среди них недоверие к данным, неправомерное использование данных другими исследователями.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Лумпова, Т. І., О. В. Заболотний та О. П. Пугачов. "ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ КЛАСИФІКАТОРА ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (2 листопада 2021): 29–37. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.4.

Full text

Abstract:

Важливим завданням у створенні інформаційних систем для аналітичних досліджень економічних явищ є визначення принципів організації та ведення класифікації економіч- них показників як їх систематизованого розподілу за певними групами. Зазвичай цей опис оформлюється як класифікатор економічних показників, який містить метаінформацію щодо показника для надання користувачам можливості проведення оцінювання якості показників і визначення можливості їх подальшого спільного використання. Це завдання набуває актуальності під час оброблення показників, які надходять з різних за походжен- ням інформаційних ресурсів. У статті з погляду забезпечення якості даних увагу зосере- джено на формування опису економічних показників як складової репозитарію метаданих, призначеного для підтримки керованої метаданими інформаційної системи та забезпе- чення різних груп користувачів інформацією щодо економічних даних, а також визначено першочергові кроки із створення такого репозитарію. Запропонований підхід не носить характеру остаточного рішення, а є першим набли- женням до визначення принципів створення класифікатору економічних показників. Він потребує подальшого ґрунтовного наукового дослідження, кінцевим результатом якого має стати класифікатор економічних показників як інструмент, що використовується у практичній діяльності аналітиків. Використання «великих даних» та сховищ даних в аналітичних дослідженнях вима- гає перегляду підходів до формування метаінформаційного опису економічних показників для надання користувачам всеохопної інформації щодо цих показників та можливості оцінки їх якості. Запропонована у статті структура метаінформаційного середовища забезпечить формування всебічної інформації щодо даних для аналітичних досліджень та буде корисною при створенні репозитарію метаданих, сховища даних, інформацій- ного порталу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Пахомова, Вікторія, та Анна Хрестян. "ПРОЕКТУВАННЯ, СТВОРЕННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ БАЗИ ДАНИХ НАУКОВИХ РОЗРОБОК КАФЕДРИ". Modern engineering and innovative technologies, № 23-01 (30 жовтня 2019): 61–67. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2022-23-01-031.

Full text

Abstract:

Спроектована реляційна база даних наукових розробок кафедри ЕОМ з використанням даних репозитарію ДІІТ з науковими розробками та даних про науково-педагогічний склад кафедри. Підвищення продуктивності роботи бази даних пов’язано з досягненням оптимальної

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Oleksyuk, Olessia R., та Vasyl P. Oleksyuk. "ІНТЕГРАЦІЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО РЕПОЗИТАРІЮ В ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ВНЗ". Information Technologies and Learning Tools 44, № 6 (2014): 220–32. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v44i6.1164.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано поняття, пов’язані з процесами інтеграції програмних засобів навчального призначення. Запропоновано шляхи інтеграції інституційного репозитарію, організованого на основі системи DSpace, з популярними системами навчального призначення (LMS MOODLE, CMS Joomla!, УФД бібліотека) і системами підтримки наукових досліджень (на основі Microsoft Sharepoint). Інтеграція зазначених засобів можлива на рівні контенту й уніфікації доступу. Реалізація інтеграційних зв’язків забезпечує ефективне використання системи DSpace у науково-дослідній роботі й навчальній діяльності майбутніх учителів інформатики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Symonenko, Tetiana, and Victor Zayika. "Implementation of Open Science Practices: Experience of the Vernadskyi National Library of Ukraine." University Library at a New Stage of Social Communications Development. Conference Proceedings, no. 9 (December 28, 2024): 150–56. https://doi.org/10.15802/unilib/2024_316733.

Full text

Abstract:

Objective. The scientific publication aims to analyse the possibilities of integrating library collections into the open science infrastructure and demonstrate the achievements of the Vernadskyi National Library of Ukraine in this direction. Methods. A comprehensive analysis was applied with elements of a systems approach and comparison to achieve the stated goal. Results. The article describes how the Vernadskyi National Library of Ukraine uses modern technologies and tools to create and maintain an open science infrastructure. The library ensures effective search, access, and reuse of scientific data by using the Open Archive Initiative Protocol for Metadata Handling (OAI-PMH) protocol, developing its own repositories, and integrating with international platforms. Conclusions. The Vernadskyi National Library of Ukraine has an ambitious plan to make its treasures of knowledge – electronic resources collections – even more accessible to the global scientific community. Due to the right strategy for integration into the open science infrastructure, these resources have the potential to significantly enrich the global scientific discourse.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Spirin, Oleg M., та Olesya R. Oleksyuk. "АНАЛІЗ ПРОГРАМНИХ ПЛАТФОРМ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНИХ РЕПОЗИТАРІЇВ". Information Technologies and Learning Tools 34, № 2 (2013): 101–15. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v34i2.821.

Full text

Abstract:

У статті на основі вивчення практики використання, спеціальної літератури, сайтів розробників відповідних програмних платформ і власного досвіду впровадження інституційного репозитарію, проведено порівняльний аналіз найпоширенішого програмного забезпечення для створення електронних бібліотек. Розглянуто основні характеристики і функціональні особливості програмних продуктів з метою вивчення можливостей їх використання у вищих навчальних закладах і наукових установах. З огляду на популярність електронних ресурсів окреслено основні переваги використання електронних бібліотек у науковій роботі. Охарактеризовано основні переваги й недоліки використання комерційного програмного продукту. Обґрунтовано доцільність використання систем DSpace й EPrints.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Люта, Т. "До київського документального репозитарію: реєстр вибирання київського подимного 1571 року". Український археографічний щорічник. Нова серія 18 (2010): 327–66.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Мішакіна, Ю. П. "Інституціональні цифрові репозитарії: аналіз стану в Україні та перспективи розвитку". Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 38 (2012): 240–49.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Konvisarova, E. V., and A. A. Khvan. "THE ESSENCE AND DEVELOPMENT PERSPECTIVES OF RUSSIAN KERB REPOSITORY." Vektor nauki Tol'yattinskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya Ekonomika i upravlenie, no. 4 (2017): 5–10. http://dx.doi.org/10.18323/2221-5689-2017-4-5-10.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Glazunova, Olena H., та Oleksandr V. Yakobchuk. "ПРОЕКТУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ ХМАРО-ОРІЄНТОВАНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Information Technologies and Learning Tools 44, № 6 (2014): 141–56. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v44i6.1133.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовується архітектура інформаційно-освітнього середовища сучасного університету, побудованого на основі хмарних технологій. Пропонується низка програмно-технологічних рішень з використанням технологій віртуалізації, кластеризації, управління віртуальними ресурсами, які можливо реалізувати на базі власної інфраструктури навчального закладу. Обґрунтовується модель надання освітніх послуг студентам ІТ-спеціальностей, яка полягає в організації доступу студентів до навчально-методичних ресурсів середовища: електронних навчальних курсів, ресурсів інституційного репозитарію, електронної бібліотеки, відео порталу, вікі порталу, а також до віртуального робочого столу з необхідним набором програмних пакетів для виконання лабораторних і проектних робіт.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Бакуменко, Л. "Корпоративні інституціональні репозитарії бібліотек вищих навчальних закладів: відкритий доступ до наукових публікацій". Вісник Книжкової палати, № 10 (195) (2012): 18–22.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Іванкевич, Олексій, Вікторія Вахнован та Віра Мазур. "ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ НАУКОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ НАУКОВЦІВ НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Ukrainian Educational Journal, № 3 (24 вересня 2021): 99–105. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-3-99-105.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена актуальній проблемі вільного доступу до наукової інформації Національного авіаційного університету (НАУ). Такий доступ, у тому числі через розвиток інституційного репозитарію та відкритих електронних журналів та конференцій НАУ, можливість вільно підтримувати стосунки зі своїми колегами в будь-якій частині світу – одна зі складових подальшого розвитку науки, освіти та суспільства, інтеграції НАУ до світової академічної спільноти. Наявність засобів публікації наукових робіт за світовими стандартами та самореклама науковців за допомогою сучасних наукометричних профілів значно підвищить наукометричні показники як самих науковців університету, так і НАУ у цілому. Пропонується досвід роботи Науково-технічної бібліотеки Національного авіаційного університету щодо пропаганди наукометрії, навчання працювати з сучасними наукометричними системами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Ярошенко, Т. "Зелений шлях відкритого доступу. Репозитарії та їх роль у науковій комунікації: перші двадцять років". Бібліотечний вісник, № 5 (2011): 3–10.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Ярошенко, Тетяна. "Зелений шлях відкритого доступу. Репозитарії та їх роль у науковій комунікації: перші двадцять років". Бібліотечний вісник, № 5 (1 травня 2011): 3–10. https://doi.org/10.5281/zenodo.8448.

Full text

Abstract:

The paper is devoted to Open Access to scholar information via creating OA journals and institutional and subject repositories as the mosteffective way of modern scholar communication. Detailed characteristics of repositories are described. All their policies, peculiarities,kinds, types of content, functional features are discussed.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Бакуменко, Л. Г. "Модель регіонального корпоративного об"єднання репозитаріїв бібліотек вищих навчальних закладів України". Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 39 (2013): 194–203.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Бакуменко, Л. Г. "Модель регіонального корпоративного об"єднання репозитаріїв бібліотек вищих навчальних закладів України". Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 38 (2012): 249–58.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Hrebenyk, Liudmyla I., Liudmyla O. Primova та Oleh B. Berest. "ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ З БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ". Information Technologies and Learning Tools 40, № 2 (2014): 42–49. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v40i2.1010.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтована доцільність і показана можливість комп'ютерного моделювання експериментальних робіт під час проведення лабораторного практикуму з біологічної хімії для студентів-медиків. На прикладі лабораторної роботи «Кількісне визначення білірубіну у сироватці крові» визначені основні етапи і принципи створення віртуального «експерименту». Комп’ютерна модель роботи, що описана в статті, складається з декількох взаємопов’язаних послідовних сцен, які є імітацією реального експерименту. Основним програмним забезпеченням для створення віртуальної моделі були редактори FlashDevelop (IDE), написаний на мові програмування C#, і Adobe Flash CS4 Professional. Використання авторами цієї й аналогічних віртуальних моделей було успішно апробовано на практичних заняттях з біологічної хімії для студентів-медиків. Визначені переваги дозволили розглянути можливість розробки інтерактивного архіву лабораторних робіт з біологічної хімії з подальшим їх розміщенням у репозитарії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

ПАТИК, Роксолана. "ТВОРЧІСТЬ ВОЛОДИМИРА ПАТИКА У КОНТЕКСТІ ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИХ СТУДІЙ: ОГЛЯД, ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕНЬ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ КУЛЬТУРОЛОГІЯ), № 50 (15 травня 2025): 201–6. https://doi.org/10.35619/ucpmk.50.960.

Full text

Abstract:

Досліджено джерельну базу вивчення творчої спадщини Володимира Патика (1926–2016 рр.) — одного з найяскравіших представників українського образотворчого мистецтва другої пол. ХХ – початку ХХІ ст. Здійснено огляд основних типів джерел: мистецтвознавчих праць, спогадів, епістолярію, періодики, каталогів виставок, архівних матеріалів та візуальних творів. Проаналізовано наявні підходи до вивчення малярської практики В. Патика, визначено проблемні аспекти у сучасному джерелознавчому дискурсі, зокрема фрагментарність архівних корпусів та недостатню систематизацію матеріалів. Звернено увагу на інтерпретаційні виклики, пов’язані з розмаїттям художніх манер митця, його стилістичною трансформацією та природою його творчості. Стаття окреслює перспективи подальших досліджень: поглиблення інтертекстуального аналізу, створення цифрового репозитарію та залучення малодоступних джерел приватного походження. Робота має на меті сприяти формуванню цілісного наративу про художника у контексті сучасного українського мистецтвознавства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Копанєва, Вікторія. "ВІДКРИТИЙ ВМІСТ: ВІД ФЕНОМЕНУ ДО ПАРАДИГМИ". Grail of Science, № 39 (22 травня 2024): 533–39. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.10.05.2024.080.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються один із підходів до Open Access, а саме Open Content в Інтернеті. Наводяться приклади відкритих проєктів та репозитаріїв (DOAJ, GLOBE, DARIAH тощо). Констатовано, що концепція та методологія Open Content стосовно освіти відповідає системі навчання e–Learning. Зазначаються досягнення України, а саме: система «Simple Search Metadata in Open Ukraine Archives», формування мережі університетів без кордонів та відкритої методики викладання e–Learning. Відзначається, що інтероперабельність е–ресурсів забезпечується завдяки використанню метаданих Dublin Core Metadata Element Set та технології OAI/PMH

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Назаровець, С. А. "Цитат-аналіз бібліотекознавчих веб-публікацій як об"єктів зберігання репозитаріїв внз України". Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 34 (2011): 170–77.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Биков, Валерій Юхимович, Олег Михайлович Спірін, Андрій Олександрович Білощицький, Олександр Юрійович Кучанський, Олександр Васильович Діхтяренко та Олександр Вадимович Новицький. "ВІДКРИТІ ЦИФРОВІ СИСТЕМИ В ОЦІНЮВАННІ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (2020): 294–315. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3589.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто особливості проведення науково-педагогічних досліджень як різновиду досліджень із соціогуманітарних наук. Досліджено вимоги та положення чинних вітчизняних нормативних документів на предмет їх відповідності європейським та міжнародним принципам та підходам щодо правильного використання кількісних показників при оцінюванні діяльності вчених, науково-дослідних робіт та наукових установ з урахуванням специфіки галузі педагогічних наук. Виокремлено якісні та кількісні критерії оцінювання педагогічних досліджень, а також запропоновано як наукову продукції в галузі педагогічних наук розглядати: державні стандарти освіти, типові освітні програми, підручники, навчальні, навчально-методичні, методичні, навчальні посібники, методичні рекомендації, хрестоматії, енциклопедії, словники, наукові довідники, електронні освітні ресурси навчального призначення, управління та підтримки наукових досліджень, а також проєкти нормативно-правових документів, державних і галузевих програм, інформаційно-аналітичні матеріали та експертні висновки. Розглянуто досвід та можливості використання сервісів відкритих наукометричних систем, інституційних репозитаріїв, систем альтернативної метрики для збору та опрацювання статистичних даних щодо результатів педагогічних досліджень, які проводяться індивідуальним дослідником, колективом виконавців окремої науково-дослідної роботи, колективом структурного підрозділу чи наукової установи. Обґрунтовано доцільність створення та застосування для оцінювання результатів наукового колективу науково-дослідної роботи спеціального НДР-профілю Google Академії; ранжування науковців за кількістю цитувань у межах напряму досліджень (за науковими інтересами); загального або часового фактору впливу наукової продукції, відмінної від наукових статей, на основі даних щодо кількості її завантаження з інституційних репозитаріїв. Запропоновано аналітичну модель використання електронних копій наукової продукції як інформаційного ресурсу на основі аналітичних відомостей, пов’язаних з аналізом даних користувачів, які відвідали мережне сховище і скористалися науковим результатом шляхом його перегляду або завантаження як електронного ресурсу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Іванкевич, О. В., та В. Ф. Сураєв. "Використання розподілених баз даних сучасних міжнародних наукометричних систем з вільним доступом для визначення та збільшення наукометричних показників науковців Національного авіаційного університету". Problems of Informatization and Management 1, № 69 (2022): 41–45. http://dx.doi.org/10.18372/2073-4751.69.16815.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена актуальній проблемі вільного доступу до наукової інформації Національного авіаційного університету (НАУ). Такий доступ, у тому числі через розвиток інституційного репозитаріїю та відкритих електронних журналів та конференцій НАУ, можливість вільно підтримувати стосунки зі своїми колегами в будь-якій частині світу — одна зі складових подальшого розвитку науки, освіти та суспільства, інтеграції НАУ до світової академічної спільноти. Наявність засобів публікації наукових робіт за світовими стандартами та самореклама науковців за допомогою сучасних наукометричних профілів значно підвищить наукометричні показники як самих науковців університету, так і НАУ у цілому. Пропонується досвід роботи Науково-технічної бібліотеки Національного авіаційного університету щодо пропаганди наукометрії, навчання працювати з сучасними наукометричними системами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Vergun, A. R., S. P. Yagelo та Н. M. Stechak. "АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ ТА АНТИПЛАГІАТНА ЕКСПЕРТИЗА У ЛЬВІВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО: КЛЮЧОВІ ЗАСАДИ І МЕТОДОЛОГІЯ". Медична освіта, № 4 (6 січня 2021): 116–22. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11673.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто й охарактеризовано ключові засади, методологію та комплекс заходів щодо імплементації і забезпечення академічної доброчесності та високих професійних стандартів у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, запобігання порушенням академічної доброчесності; честі, гідності, взаємної поваги і довіри, забезпечення рівноправності та толерантності всіх учасників освітнього процесу шляхом дотримання принципів і загальноприйнятих норм щодо етичної поведінки, протидії академічному плагіату з урахуванням вимог Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про авторське право і суміжні права», рекомендацій Асоціації європейських університетів щодо відкритого доступу до наукової інформації та інших міжнародних асоціацій. Антиплагіатна перевірка наукових (включаючи дисертації) та навчально-методичних праць в Інтернеті та репозитарії університету здійснюється методом шингл-розбивки тексту ліцензованим та вільнодоступним ПЗ “Unichek”, “Plagiarism Detector Pro”, “Viper”, “AntiPlagiarism.NET”, “AdvegoPlagiatus” (ми жодним чином не рекламуємо якогось конкретного провайдера цих послуг чи алгоритму здійснення експертизи) і є достатньо ефективною, відповідає вимогам академічної доброчесності щодо трансдисциплінарної цінності проблемно-орієнтованого знання, сприяє покращенню якості освіти, підвищенню продуктивності навчального процесу та дослідницької діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Lugovyi, Volodymyr I., Iryna Yu Reheilo, Nataliia V. Bazeliuk та Oleksandr V. Bazeliuk. "ГЛОБАЛЬНА ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО ПРОСТОРУ І ВИКЛИКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАУКОВОЇ ПЕРІОДИКИ НАПН УКРАЇНИ". Information Technologies and Learning Tools 73, № 5 (2019): 264–83. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.3366.

Full text

Abstract:

У статті представлено вітчизняний та зарубіжний досвід функціонування наукових періодичних видань в умовах глобального процесу цифровізації. Здійснено огляд законодавчих та нормативно-правових актів, що регламентують цифровізацію освітнього і наукового просторів на етапі переходу до відкритої науки та відкритого доступу до результатів наукових досліджень. Систематизовано основні напрями досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених щодо висвітлення результатів наукової діяльності, процесу їх публікації у вітчизняних та зарубіжних спеціалізованих цифрових видавничих сервісах і наукометричних базах даних. Ідентифіковано ключові проблеми щодо розміщення наукових публікацій у галузі соціальних та гуманітарних наук у наукометричних базах даних. Охарактеризовано цифрові ідентифікатори вченого, зокрема ORCID, ResearcherID, Publons, Google Scholar тощо, які спрямовані на забезпечення об’єктивного оцінювання продуктивності науковця. З’ясовано особливості псевдовидань з метою усунення ризиків участі дослідників у «хижацькій» видавничій діяльності. Здійснено критеріальний аналіз відповідності наукової періодики НАПН України вимогам МОН України та встановлено її ранжування. Визначено шляхи усунення виявлених недоліків та проблем, що має забезпечити включення наукової періодики НАПН України до загальнодержавної розподіленої електронної бази даних – Національного репозитарію академічних текстів, а також інтеграцію з «Відкритим українським індексом наукового цитування» та міжнародними наукометричними базами даних Scopus, Web of Science Core Collection тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Юренский, Д. А. "Convergence in tourism management research." Экономика и предпринимательство, no. 2(139) (May 15, 2022): 1231–34. http://dx.doi.org/10.34925/eip.2022.139.2.246.

Full text

Abstract:

В статье на основе анализа публикационной активности ученых со всего мира, пред ставленных в мировом репозитарии WoS, рассмотрена конвергенция в исследованиях по управлению индустрией туризма. Рассмотрен опыт управления сферой туризма и путешествий Китайской Народ ной Республики, Хорватии, Турции, Испании. Охарактеризованы используемые в странах управленче ские подходы, способы и модели в контексте их применения к индустрии туризма. Based on the analysis of the publication activity of scientists from all over the world, represented in the WoS global repository, the article examines the convergence in research on the management of the tourism industry. The experience of managing the sphere of tourism and travel of the People's Republic of China, Croatia, Turkey, Spain is considered. The management approaches, methods and models used in the countries are char acterized in the context of their application to the tourism industry.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Гиляревский, Р. С., R. S. Gilyarevskii, Е. В. Мельникова та E. V. Melnikova. "Особенности доступа к данным в информационной инфраструктуре науки". Научно-техническая информация. Серия 1: Организация и методика информационной работы, № 3 (2021): 10–15. http://dx.doi.org/10.36535/0548-0019-2021-03-2.

Full text

Abstract:

Рассмотрены вопросы управления научными данными, обеспечения их полноценного жизненного цикла. Приведены основные пункты плана управления научными данными, определенные экспертным сообществом. Отмечено особое внимание к пунктам, касающимся условий доступа пользователей к результатам научных исследований и объемов, в которых конечные данные предполагается доводить до научного сообщества. Изложены порядок и основные цели метаописания научных данных; отмечена важная роль уникальных глобальных идентификаторов. Раскрыто содержание концепции «справедливо организованных данных» в понимании Гарвардского университета и Комиссии Евросоюза по исследованиям и инновациям. Дана характеристика новому цифровому ресурсу открытого доступа - Регистру репозитариев научных данных Re3Data.org как значимому инструменту открытой науки. На примере американской репозитарной библиотеки ХатиТраст представлена форма полузакрытого доступа к данным, который в рамках открытой науки существует параллельно с открытым доступом. Отражены особенности доступа к данным в современных научных журналах. Сформулирована важность разработки соответствующей правовой базы, регламентирующей возможности применения различных видов доступа к научным данным.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Миронюк, І. С., та Р. Ю. Погоріляк. "Розвиток науки про комунікації в охороні здоров’я України: аналітичний огляд". Україна. Здоров’я нації 1, № 4 (2022): 43–48. http://dx.doi.org/10.24144/2077-6594.4.1.2022.277063.

Full text

Abstract:

Мета: аналіз наукових публікацій українських вчених за 2010-2022 рр. за тематикою комунікацій в охороні здоров’я.Матеріали та методи. Проаналізовані електронний каталог Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, сайти наукових фахових видань за спеціальностями «соціальна медицина» та «громадське здоров’я», інституційні репозитарії закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку магістрів за спеціальностями «медицина» або «громадське здоров’я», проведений пошук у наукометричній базі Scopus. Для подальшого аналізу були обрані наукові публікації, що відповідають пошуковому запиту «комунікації / інформаційно-комунікаційні технології / адвокація» та водночас розглядають ці питання у зв’язку з функціонуванням сфери охорони здоров’я.Результати. Проаналізовані 33 наукові праці українських вчених опубліковані з 2010 по 2022 рік за напрямом комунікації в охороні здоров’я. Встановлено, що основними напрямами публікацій були 1) праці, що відображають концептуальні підходи до сфери комунікації 2) праці, що розглядають комунікаційні механізми для подолання окремих проблем системи охорони здоров’я, такі як фізична реабілітація, неінфекційні захворювання, вакцинація тощо 3) праці, що відображають проблематику підготовки медичних кадрів.Висновки. За результатами здійсненого аналізу можна констатувати, що в Україні формується низка дослідницьких осередків з вивчення напряму комунікацій в охороні здоров’я, які можуть забезпечити істотний прогрес у подоланні або мінімізації критично важливих на сучасному етапі проблем галузі охорони здоров’я.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

БУДНИК, Олена. "ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ УЧНІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Освітні обрії 50, № 1 (2020): 140–45. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.140-145.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено актуальність проблеми підготовки вчителя до використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітньому процесі в контексті впровадження реформи Нової української школи. Обґрунтовано значення цифрових технологій в організації дистанційного навчання закладів освіти в умовах карантину. Наголошено на потребі запровадження репозитаріїв відкритого доступу з освітнім і науковим контентом, що вможливить альтернативні шляхи отримання знань попри часові чи просторові обмеження. Висвітлено переваги та негативні сторони використання ІКТ у навчанні дітей з особливими освітніми потребами. Визначено особливості створення ефективного комп’ютерно інтеґрованого освітнього середовища закладу освіти. Представлено результати емпіричного дослідження з виявлення ставлення майбутніх учителів до питань розвитку цифрової грамотності учнів за напрямами: інформація, дані та медіаграмотність; цифрова комунікація та співпраця; відповідальне використання та вирішення проблем з допомогою ІКТ. Подано результати ранжування студентами Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника важливих для цифрової грамотності вчителя позицій, а саме: цифрове суспільство; електронне врядування; електронна освіта; дистанційне навчання; безпека в цифровому суспільстві.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

KARPENKO, Olena. "CURRENT TRENDS IN PROVIDING OPEN ACCESS TO ELECTRONIC RESOURCES OF LIBRARIES AND INSTITUTIONAL REPOSITORIES OF AGRICULTURAL RESEARCH: A COMPARATIVE ANALYSIS." History of Science and Biographical Studies, no. 3 (June 30, 2024): 264–84. http://dx.doi.org/10.31073/istnauka202402-15.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

КРЮКОВА, Юлія. "МОДЕЛЬ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ У КОНТЕКСТІ ПОСТ- ТА МЕТАМОДЕРНІЗМУ". Acta Paedagogica Volynienses 2, № 1 (2022): 99–108. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.16.

Full text

Abstract:

Актуальність розвідки зумовлена сучасною соціокультурною ситуацією у світі, яка неминуче екстраполюється на освітній вимір і диктує свої норми та вимоги, визначає стратегічну скерованість навчання, задає вектор навчальних та учбово-виховних процесів, окреслює пріоритетні напрями розвитку освіти загалом. Проаналізовано механізми втілення пост- та метамодерністських ідей в сучасній освітній парадигмі. Закцентовано на активній тенденції поширення цих ідей у сучасних освітніх системах, яка проявляє себе в стихійній трансформації основних компонентів навчального процесу, оновленні педагогічного тезаурусу, появі нових змішаних / гібридних форм навчання та дидактичних теорій З’ясовано, що виражена залученість пост та метамодерністських концептуальних підходів формує фон / background усієї інноваційної діяльності всього освітнього простору. Підкреслено наскільки непростим завданням постає ініціювання діалогу між традицією та інновацією для синтезу якісно нових освітніх продуктів. Наголошено на важливості поєднання класичних підходів як певної освітньої матриці з передовими методами та інформаційно-комунікаційними технологіями в моделі змішаного навчання при вивченні іноземної мови за професійним спрямуванням. Проаналізовано новітній освітній контент крізь призму концептуальних істин пост- та метамодернізму, які виражають себе в категоріях плюралізму, індивідуалізму, мультикультурності, інтерактивності, еклектичності, деконструкції, множинності, відкритості, гетерогенності, діалогу, інакшості, осциляції та ін. Спрогнозовано, що кореляція традицій та інновацій розширить розмаїття та інструментарій навчального репозитарію, дасть можливість рекомбінувати освітні функції, створити індивідуальні навчальні траєкторії в умовах змішаного типу навчання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Shnukalo, Andrii, Serhii Liubarskyi, Artur Hanhal, Valentyn Shkorupskyi та Mariia Yarmolchyk. "Цифрові технології в системі науково-інформаційної діяльності". Міжнародний науковий журнал «Military Science» 2, № 3 (2024): 161–69. https://doi.org/10.62524/msj.2024.2.3.13.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження обумовлена необхідністю пошуку варіантів удосконалення функціонування системи науково-інформаційної діяльності та її елементів, використовуючи новітні цифрові технологічні рішення. У зв’язку з цим дана стаття спрямована на розкриття проблемних питань використання цифрових технологій в системі науково-інформаційної діяльності, можливих варіантів їх вирішення. В особливості, такими питаннями є: доступність інформації, якість і достовірність інформації, великі обсяги інформації, відсутність стандартів та єдиної системи класифікації інформації. Провідними підходами для дослідження цієї проблеми є використання методів інформаційно-логічного аналізу та системного підходу, що дозволяють комплексно розглянути наявні рішення в області цифровізації. Розглянуто новітні потреби для ефективного виконання науково-інформаційної діяльності. Ураховуючи них та складну воєнно-політичну обстановку в Україні через збройну агресію російської федерації, запропоновано розглядати систему науково-інформаційної діяльності в синтезі цивільного сектору та Міністерства оборони України. Показано основні цифрові технології, що можна впроваджувати у науково-інформаційну діяльність, а саме: великі дані (Big Data), штучний інтелект і машинне навчання, хмарні технології, цифрові репозитарії та бази даних, інструменти візуалізації. Запропоновано використання Національної електронної науково-інформаційної системи NAUKA як інтегруючої ланки між розрізненими цифровими технологіями. Матеріали статті становлять теоретичну та практичну цінність для проведення подальших наукових досліджень стосовно порушеної проблеми, а також для впровадження цифрових технологій у діяльність суб’єктів системи науково-інформаційної діяльності, удосконалення системи в цілому, налагоджуючи інтеграцію з відповідними системами провідних країн Європи та світу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Галицька, Олена Богуславівна, та Марія Петрівна Лозицька. "ОСНОВНІ НАПРЯМИ ІМПЛІМЕНТАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕС НАВЧАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ". Information Technologies and Learning Tools 88, № 2 (2022): 56–73. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4686.

Full text

Abstract:

У статті здійснено дослідження імплементації інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у процес навчання німецької мови (для спеціальності 035 «Філологія» за освітньою програмою «Мова і література (німецька). Переклад») у Волинському національному університеті імені Лесі Українки. Запропоновано основні напрями імплементації ІКТ у процес навчання німецької мови. .Встановлено, що до найбільш ефективних і результативних інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні професійних компетенцій майбутніх фахівців належить використанню в освітньому процесі: електронних курсів навчальних дисциплін на платформі Moodle; електронних матеріалів у репозитарії ВНУ імені Лесі Українки; хмарних технологій; мобільних освітніх застосунків, зокрема застосування BYOD-підходу в освітньому процесі за різними сценаріями; прикладних ІКТ та «розумних» об’єктів; подкастів, соціальних медіа і месенджерів. Ґрунтовний аналіз цифрових освітніх ресурсів, особливостей їх дидактичного потенціалу засвідчує необхідність їх застосування в освітньому процесі вищої освіти, а саме в змішаному та дистанційному навчанні. Виокремлено труднощі мобільного навчання, які виникали під час практичних занять і організації самостійної роботи. У статті простежено роль викладача, який з транслятора змісту навчання перетворюється на організатора комунікацій та експерта, функції якого полягають у грамотній стратегічній постановці завдань, організації процесу їх вирішення й експертизі отриманих студентами рішень.На основі застосування інструментів ІКТ на лекційних і практичних заняттях з вивчення німецької мови запропоновано функційну класифікацію Веб2.0-інструментарію: тренувальну, комунікаційно-кооперативну, пошуково-інформаційну, презентаційну, гейміфікаційну та експериментальну функції. Встановлено, що використання Веб2.0-інструментів в освітньому процесі підвищує якість оволодіння трансферабельними вміннями завдяки стимулам активізації пізнавальної діяльності під час одночасного розширення рецептивних можливостей студентів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Янишин, О. К., Н. В. Опар та С. І. Янишин. "ФОРМУВАННЯ ВІДКРИТОГО ОСВІТНЬОГО ТА ІНФОРМАЦІЙНО- КОМУНІКАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА УНІВЕРСИТЕТУ ЯК СПОСІБ МІЖНАРОДНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ У СФЕРІ ОСВІТИ ТА НАУКИ". Pedagogical Sciences Theory and Practice, № 1 (13 червня 2023): 215–22. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-31.

Full text

Abstract:

Сьогодні відсутнє універсальне визначення поняття «відкрита освіта» та пов’язаних із нею «відкритих освітніх ресурсів», суть яких спирається на ряд міжнародних документів, зокрема Кейптаунську та Шотландську декларації відкритої освіти. У статті узагальнено зміст понять «відкрита освіта», «відкриті освітні ресурси» та «інформаційно-комунікаційне освітнє середовище». Відкрита освіта вимагає відкритого освітнього середовища, тобто системи, яка покращує інформаційно-ресурсне забезпечення навчання та розширює репертуар ефективних засобів навчання, інформаційно-комунікаційних і педагогічних технологій у закладі вищої освіти. Три складові (фізична, психологічна й інтелектуальна) такої системи забезпечують роботу її суб’єктів (керівництва, педагогічних працівників і здобувачів освіти) з об’єктами (засобами) навчання. Проведений аналіз підтвердив функціонування структурованого відкритого освітнього інформаційно-комунікаційного середовища в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, що охоплює взаємодію семи основних підсистем: управління університетом, управління документообігом, підтримка навчального та наукового процесів, подання університету у вебсередовищі, керування взаємодією між внутрішніми та зовнішніми інформаційними ресурсами, управління якістю інформаційних активів та керування апаратними ресурсами. Описаний вебсайт університету, як основна форма активності закладу вищої освіти в глобальній мережі, є ефективним засобом Інтернет-комунікації. З’ясовані особливості роботи Науково-технічної бібліотеки Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та його електронного репозитарію, які забезпечують вільний доступ до освітніх і наукових ресурсів, відповідно до рекомендацій Будапештської ініціативи відкритого доступу щодо відкритих журналів та самоархівування. Зауважено вагомість створення бази електронних навчальних комплексів суголосно до вимог відкритого освітнього контенту. Сформульовано ряд пропозицій для вдосконалення організації освітнього простору та покращенню якості освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Спірін, Олег, Василь Олексюк, Ярослав Василенко та Остап Сіренко. "МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НАУКОВИХ ТА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ". Information Technologies and Learning Tools 104, № 6 (2024): 156–79. https://doi.org/10.33407/itlt.v104i6.5889.

Full text

Abstract:

Застосування цифрових засобів на всіх етапах проведення наукового дослідження є вимогою сьогодення. Сучасний дослідник має володіти широким переліком цифрових інструментів та сервісів. Дослідження присвячено обґрунтуванню та розробленню моделі розвитку цифрової компетентності наукових та науково-педагогічних працівників у галузі освітніх наук. З метою уточнення напрямів дослідження у статті виконано бібліометричний аналіз публікацій з наукометричних баз. Авторами вивчено концептуальні і рамкові документи Європейського Союзу, а також існуючі моделі розвитку цифрових спроможностей учителів та дослідників. На цій основі визначено складники цифрової компетентності, на розвиток яких спрямована проєктована модель. До них зокрема належать цифрова навчальна, цифрова дослідницька, цифрова методична, цифрова організаційно-виховна та кросдіяльнісна компетентності. При їх визначенні було проаналізовано та враховано типові види діяльності наукових та науково-педагогічних працівників. До кожного з вказаних складників компетентностей визначено цифрові засоби, володіння якими є необхідним з точки зору провадження професійної діяльності працівника. До них належать програмне забезпечення загального призначення, спеціалізовані цифрові застосунки й сервіси (наукометричні бази, інституційні репозитарії, референс-менеджери), хмарні сервіси, пакети для управління робочими процесами, соціальні та академічні мережі. Окремо виділено штучний інтелект як технологію, володіння якою є затребуваним для усіх видів діяльності сучасного вченого. Обґрунтовано, що визначений перелік компетентностей в основному відповідає сферам цифрової компетентності, що визначені в проєкті концептуально-референтної рамки цифрової компетентності педагогічних і науково-педагогічних працівників Міністерства цифрової трансформації України. Розроблена модель містить чотири блоки: цільовий, змістовий, технологічний та діагностично-аналітичний. У моделі передбачено використання методів очного і дистанційного навчання, сучасних систем управління навчанням та постійну готовність цільової аудиторії до самонавчання та самовдосконалення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Онойко, Юрій Юрійович. "ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ СУПУТНИКОВОГО МОНІТОРИНГУ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ГЕОГРАФІЇ". Наукові записки. Серія: Проблеми природничо-математичної, технологічної та професійної освіти, № 1 (8 травня 2024): 53–59. http://dx.doi.org/10.32782/cusu-pmtp-2024-1-7.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано особливості впровадження технологій супутникового моніторингу в процесі підготовки вчителів географії. Розкрито досвід автора з розробки спеціалізованих навчальних курсів «Основи дистанційного зондування Землі», «Практикум з основ дистанційного зондування Землі», використання технологій супутникового моніторингу під час викладання курсів «Загальне землезнавство», «Метеорологія і кліматологія», «Гідрологія» в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка. Головну увагу приділено найбільш ефективним репозитаріям супутникових знімків EO Browser, «Google Планета Земля» й онлайн-платформі візуалізації географічних даних Giovanni. Сформовані найважливіші освітні й наукові завдання з географії, які можна вирішувати за допомогою технологій супутникового моніторингу у вищій та середній школі. Розкрито основний технологічний інструментарій досліджуваних ресурсів перегляду й аналізу супутникових знімків. Наведено приклади застосування технологій супутникового моніторингу під час вивчення окремих географічних дисциплін і проведення досліджень. Доведено, що, використовуючи технології супутникового моніторингу, здобувачі вищої освіти вчаться знаходити, діагностувати та класифікувати різноманітні географічні об’єкти, явища та процеси, визначати їх кількісні параметри, встановлювати закономірності формування й поширення, виявляти взаємозв’язки, прогнозувати зміни. Застосування технологій супутникового моніторингу в освітньому процесі дає змогу економити час, кошти, інші матеріальні засоби навчання, закріплювати теоретичні знання та виробляти практичні вміння й навички. Технології супутникового моніторингу в процесі підготовки вчителів географії забезпечують формування інформаційно-цифрової, екологічної компетентностей і компентностей у галузі природничих наук, техніки і технологій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Бурак, В. Г. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ: ХІД ТА РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 53 (2023): 83–92. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi53.427.

Full text

Abstract:

У статті акцентовано увагу на важливості характеристики основних етапів наукового дослідження підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи та узагальнення його результатів, висвітленні перебігу наукового дослідження щодо з’ясування педагогічного інструментарію формування готовності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності, з’ясовано його результати й сформульовано висновки. Методи дослідження: аналіз наукової та методичної літератури з проблеми дослідження; анкетування, спостереження, аналіз творчих робіт, порівняння, ранжування, розроблення таблиць; аналіз та узагальнення отриманих у процесі дослідження даних. Висвітлено хід наукового дослідження підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи, що здійснювалося трьома етапами – теоретико-констатувальним, експериментально-практичним, узагальнювально-упроваджувальним. Складником наукового дослідження став педагогічний експеримент, спрямований на перевірку ефективності розроблених змісту, форм, методів підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи в закладах вищої освіти. Вагомість проведеного наукового дослідження та означеної практичної роботи полягає в розробленні електронних НМК для навчальних дисциплін, які поширено в архіві-репозитарії ХДУ (eKhSUIR.kspu.edu) відкритого освітнього середовища, сертифікатних короткострокових програм міждисциплінарного спрямування, інтерактивного словника «Кулінарний словник для рестораторів», підручника «Стандартизація, метрологія, сертифікація та управління якістю», методичних рекомендацій. Платформою для апробації інноваційних ідей дослідження стала спеціально створена «Навчальна лабораторія ресторанних технологій», а також діяльність наукового гуртка «Смаки Херсонщини». Аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив, що обґрунтовані педагогічні умови й запропоновані методики передбачають систематичну, цілеспрямовану роботу ЗВО зі здобувачами освіти, а також належну співпрацю науково-педагогічних працівників зі стейкхолдерами, провідними фахівцями сфери обслуговування, інтегроване використання можливостей формальної, неформальної й інформальної освіти та забезпечують реалізацію авторської методичної системи підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи задля досягнення результату – готовності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності. Стаття буде корисною для науково-педагогічних працівників під час створення навчальних посібників, методичних рекомендацій з фахово орієнтованих дисциплін, студентами у процесі підготовки науково-дослідних і кваліфікаційних робіт, наукових і творчих проєктів тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Виговська, Наталія Георгіївна, Андрій Юрійович Полчанов, Ірина Вікторівна Литвинчук, Микола Петрович Городиський та Олексій Юрійович Полчанов. "ІТ-бізнес як об’єкт фінансового управління". Економіка, управління та адміністрування, № 3(105) (4 жовтня 2023): 159–65. https://doi.org/10.26642/ema-2023-3(105)-159-165.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто питання бізнесу в сфері інформаційних технологій з точки зору фінансово управління через уточнення сутності інформаційних технологій як виду бізнесу, визначення особливостей типових бізнес-моделей та форм організації бізнесу. Інформаційною базою дослідження стали наукові праці вітчизняних та закордонних вчених (дисертації, монографії, статті, матеріали конференцій та семінарів) з проблем розвитку ІТ-бізнесу. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: абстрагування (зосередження на основних характеристиках фінансів ІТ-бізнесу); аналіз (розкладання процесу розробки програмного забезпечення на складові і вивчення впливу фінансів на кожен елемент); порівняння та аналогія (виявлення типових бізнес моделей в сфері ІТ). За результатами аналізу даних Національного репозитарію академічних текстів було виявлено лише 10 дисертаційних робіт у галузі економічних наук, спрямованих на проблеми ІТ-бізнесу в Україні, що свідчить про недостатній рівень уваги науковців до даного виду діяльності. Запропоновано розглядати ІТ-бізнес як підприємницьку діяльність у сфері збору, зберігання, обробки і поширення інформації. Обґрунтовано, що доцільним є розширення ІТ-галузі за межі Розділу 62 «Комп'ютерне програмування, консультування та пов'язана з ними діяльність» Класифікатора видів економічної діяльності, що дозволить більш точно показати роль галузі в економіці. Розглянуто етапи життєвого циклу програмного забезпечення (Аналіз, Дизайн, Розробка, Тестування, Розгортання, Підтримка) із виділенням ключового ІТ-спеціаліста на кожному з етапів, що дало можливість порівняти вартість кожного з елементів процесу розробки програмного забезпечення. Не залишилося поза увагою дослідження питання типових бізнес моделей (аутстафінг, аусторсинг, продуктова модель, стартап) та організаційно-правових форм бізнесу (діяльність фізичної особи-підприємця, товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерного товариства), що дало можливість виділити особливості ІТ-бізнесу як об’єкта фінансового управління (високий рівень клієнтоорієнтованості, що може проявлятися через використання різноманітних платіжних систем та криптовалют; ключова роль людського капіталу та високі витрати на оплату праці та послуг ІТ-спеціалістів; значний вплив валютного ризику; гнучкість у розподілі ресурсів; існування особливого юридичного та податкового режиму Дія.City).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

ЛУПАРЕНКО, Лілія. "ЕВОЛЮЦІЯ ВІДКРИТИХ ЕЛЕКТРОННИХ НАУКОВО-ОСВІТНІХ СИСТЕМ І ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 25, № 2 (2021): 236–372. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v25i2.775.

Full text

Abstract:

У статті досліджено еволюцію відкритих електронних науково-освітніх систем для підтримки електронних наукових журналів (Open Journal Systems, DPubS, HyperJournal, E-Journal, Ambra) та веб(відео)конференцій (Open Conference Systems, EasyChair, Skype, WhatsApp, Viber, Facebook Messenger, Zoom, Telegram, Cisco Webex, Microsoft Teams, Google Meet), наукових електронних бібліотек, архівів та інституційних репозитаріїв (Eprints, DSpace), електронних енциклопедій (Електронна енциклопедія освітян України, Енциклопедія «Історія педагогіки»), реферативних і наукометричних баз даних (Scopus, Web of Science, Google Scholar, Open Ukrainian Citation Index (OUCI), DOAJ, ERIH та ін.), систем автоматичного виявлення плагіату в наукових джерелах (Unicheck, eTXT Антиплагиат, Turnitin, StrikePlagiarism.com, Антиплагиат, Grammarly), систем ідентифікування дослідників та об’єктів (DOI, Publons (Researcher ID), ORCID, Scopus Author ID, ArXiv Author ID, ISNI) як сервісів відкритої науки для пошуку, підготовки, оприлюднення та поширення наукових даних і результатів наукових досліджень в освітньому просторі. Встановлено, що розвиток систем відкритої науки пройшов декілька історичних етапів, а саме оцифрування і використання ПК для створення друкованих наукових видань (1960–1970-ті рр.), створення перших оригінальних електронних видань (1980-ті–поч.1990-х рр.), перенесення наукового контенту мережу Інтернет (1991–2000 р.), руху за відкритий доступ і створення відкритих програмних платформ (поч. 2000-х рр.–2010 рр.), впровадження хмарних технологій (2010-ті рр.). Подано основні визначення термінів і понять щодо відкритих електронних науково-освітніх систем, а також етапи становлення руху відкритого доступу. Статтю підготовлено в межах виконання наукового дослідження проєкту «Хмаро орієнтовані системи відкритої науки у навчанні і професійному розвитку вчителів» (реєстраційний номер 2020.02/0310).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Kulyk, Margarita. "Challenges of Open Science: Problems of Metadata Research and Analysis of Scientometric Indicators of Scientists (Experience of the Scientific Library of Yaroslav Mudryi National Law University)." University Library at a New Stage of Social Communications Development. Conference Proceedings, no. 8 (December 28, 2023): 167–76. https://doi.org/10.15802/unilib/2023_293991.

Full text

Abstract:

Objective. The scientific publication aims to analyze the development of open science based on international and national experience, as well as to show efforts of the National Law University in the direction of promotion of open science and management of metadata related to scientometrics indicators of scientists. Methods. To attain the indicated objective, theoretical methods of scientific research were used: literature analysis and systematic approach. Results. The result of this research is systematization of scientometrics services developed by the Scientific Library of Yaroslav Mudryi National Law University to inform scientists about their scientometric indicators that reflect publication activity in the two main international scientometric databases Scopus and Web of Science. Conclusions. It is important to promote open science in university repositories, which are one of the services that manage metadata.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Репозитарій'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles