Academic literature on the topic 'Ризик-методи'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Ризик-методи.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Ризик-методи"
1
ШУЛЬГА, Наталія, та Лідія БЕЛЯНКО. "Ризик-апетит у банках". Herald of Kyiv National University of Trade and Economics 145, № 5 (2022): 138–52. http://dx.doi.org/10.31617/1.2022(145)09.
Full textAbstract:
Вступ. Коронакриза і згодом введення військового стану в Україні внаслідок агресії російської федерації зумовили зростання рівня ризиків, що загрожує порушенню фінансової стабільності банків. Це потребує налагодження ефективного управління ризик-апетитом банку. Проблема. У процесі своєї діяльності банки наражаються на численні види ризиків. З метою їх обмеження вони визначають ризик-апетит – як загальний, так і за окремими видами ризиків. Під впливом складної економічної ситуації в країні набуває актуальності дослідження питань, пов’язаних з управлінням ризик-апетитом банків. Метою статті є розкриття сутності термінів категоріального апарату ризик-менеджменту, пов’язаних з ризик-апетитом, виявлення окремих компонентів управління ризик-апетитом по зарубіжних і вітчизняних банках, а також розроблення напрямів його вдосконалення. Методи. Використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання економічних процесів і явищ: структурно-логічні, порівняння, групування. Результати дослідження. Проаналізовано різні методичні підходи до тлумачення окремих понять ризик-менеджменту, визначено взаємозв’язок між ризик-ємністю, ризик-апетитом, толерантністю, профілем, лімітами ризиків. Досліджено практику встановлення, затвердження та перегляду ризик-апетиту в окремих зарубіжних та вітчизняних банках, а також надано рекомендації щодо її удосконалення. Запропоновано структуру Положення про управління ризик-апетитом банку. Окреслено напрямки розвитку концептуальних засад управління ризик-апетитом у вітчизняних банках. Висновки. З метою вдосконалення управління ризиками в банках України розроблено спеціальне положення про управління ризик-апетитом, яке складається з таких розділів: загальні положення; фактори та індикатори ризик-апетиту; ризик-апетит по бізнесах, банківських продуктах та транзак-ціях; мандат на прийняття управлінських рішень; управлінська звітність та моніторинг ризик-апетиту; вплив ризик-апетиту на прибуток, капітал, ліквідність та репутацію банку; прикінцеві положення.
2
Morgun, S. A., A. A. Zaudalska, O. M. Ivanko та ін. "Теоретичні аспекти використання ризик-орієнтованого підходу при здійсненні діяльності санітарно-епідеміологічних закладів Збройних Сил України за дотриманням вимог санітарного законодавства". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 2 (2021): 34–42. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.2(2)-034.
Full textAbstract:
Мета дослідження: аналіз та узагальнення даних літератури щодо визначення терміну “ризик” та «ризик-орієнтований підхід» та його застосування у практичному аспекті діяльності санітарно-епідеміологічних закладів Збройних Сил України за дотриманням вимог санітарного законодавства.
 Матеріали та методи: Застосовували методи дослідження (діалектичний, історичний, емпіричний, спостереження, порівняння, діалектичний, систематизації, моделювання, узагальнення). Здійснено вивчення нормативно – правової бази та зарубіжної літератури, які представляють весь спектр питань з предмету дослідження.
 Результати. В статті авторами проаналізовано теоретичні основи поняття “ризик” та “ризик-орієнтований підхід”. Доведено, що перехід на роботу за ризик-орієнтовним підходом буде сприяти: підвищенню результативності, уніфікації та стандартизації контрольно-наглядової діяльності; здійсненню диференційованого підходу до проведення перевірок за дотриманням вимог законодавства з урахуванням потенційного ризику заподіяння шкоди здоров’ю військовослужбовців. 
 Висновки. Проаналізовано дефініцію поняття “ризик”, “ризик-орієнтований підхід” та їх сучасні інтерпретації. Показана важливість використання ризик-орієнтованого підходу організації діяльності за дотриманням вимог санітарного законодавства для забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя особового складу. Це дозволяє: виявляти пріоритетні фактори ризику, оптимізувати діяльність епідеміологічних закладів Збройних Сил України, оцінювати ризики і на їх основі приймати управлінські рішення.
3
Хома, І. Б., та С. В. Худоба. "УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ РИЗИКАМИ В ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ". Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, № 54 (31 березня 2025): 39–43. https://doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2025-54-5.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема управління інноваційними ризиками в умовах війни, яка ставить перед підприємствами низку нових викликів. Аналізуються основні типи інноваційних ризиків, з якими стикаються підприємства під час війни, а також методи їх управління. Основними ризиками, з якими стикаються українські компанії, є професійний ризик, ризик матеріальних втрат, ризик людських втрат, репутаційний ризик, фінансовий ризик, логістичний ризик, податковий ризик та регуляторний ризик. Описано підходи до мінімізації цих загроз, серед яких диверсифікація, уникнення, передача та мінімізація ризиків. Запропоновано системний підхід до управління ризиками, що включає ідентифікацію, оцінку, моніторинг та пом’якшення ризиків. Особливу увагу приділено адаптивному управлінню для підтримки стійкості бізнесу в кризових умовах.
4
Sosnovska, Olga, та Liudmyla Dedenko. "РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 3 (2019): 70–79. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0106.
Full textAbstract:
У статті розглянуто поняття невизначеності середовища функціонування підприємства, досліджено сутність і природу загроз та ризиків, встановлено відмінність між ризиком та невизначеністю. Досліджено систему ризик-менеджменту на підприємстві. Встановлено, що система ризик-менеджменту є невід’ємною складовою частиною підсистеми менеджменту організації та являє собою систему управління ризиками на основі процесу їх ідентифікації, оцінки та аналізу, а також вибору і використання методів нейтралізації їх наслідків, що спрямована на досягнення необхідного балансу між стратегічними можливостями підприємства та рівнем ризику.Здійснено аналіз міжнародних стандартів ризик-менеджменту та розглянуті особливості національних стандартів. Визначено, що в Україні діє Державний стандарт ДСТУ ISO 31000:2018, який надає можливість суб’єкту господарювання порівняти свою практику управління ризиками з міжнародним досвідом. Узагальнено основні фактори впливу ризиків на систему управління. Доведено, що сьогодення вимагає постійного моніторингу ризикоутворюючих факторів для створення ефективної та гнучкої системи господарювання підприємства в умовах ринкової кон’юнктури. Представлено та деталізовано етапи ризик-менеджменту: аналіз оточення, ідентифікація ризику, аналіз ризику, оптимізація ризиків. Розглянуто особливості управління ризиками та основні методи їх оптимізації на підприємстві для мінімізації їх впливу на результати діяльності підприємства. Встановлено, що ризик для кожного підприємства є індивідуальним, тому і використання того чи іншого методу оптимізації є також індивідуальним і визначається умовами зовнішнього та внутрішнього середовища.Світовий досвід найбільш часто використовує зовнішні методи (страхування, хеджування, диверсифікація, розподіл ризику) та внутрішні методи (самострахування, лімітування, забезпечення якості виготовленої продукції, бізнес-планування) зниження ризиків підприємства. Узагальнено, що від прийнятої концепції управління ризиками значною мірою залежить ефективність всього ризик-менеджменту та результативність діяльності економічних суб’єктів.
5
Tsymbal, Bohdan, Olena Sharovatova, Artem Petryshchev, Alexandr Malko, Sergey Artemev та Oleg Bogatov. "Удосконалення ризик-орієнтованого управління безпекою та гігієною праці". Problems of Emergency Situations, № 37 (квітень 2023): 57–76. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2023-37-5.
Full textAbstract:
Розглянуто важливість удосконалення ризик-орієнтованого підходу, оскільки такий підхід дозволяє забезпечити високий рівень безпеки та гігієни на робочому місці, зменшити ризик виникнення негативних наслідків для працівників та запобігти матеріальним збиткам для підприємства. Проаналізовано особливості основних етапів ризик-орієнтованого управ-ління безпекою та гігієною праці, такі як ідентифікація, оцінка та управління професійними ризиками. Встановлено, що найбільш проблемним етапом є саме оцінка професійних ризи-ків. Аналіз методів визначення рівня ризику та оцінки ефективності заходів з управління ризиками показав, що зазначені методи є загальними та є неадаптованими до специфіки різ-них галузей економіки. Спрощені методи враховують тільки дві компоненти: вірогідність впливу небезпеки на працівника та збиток або наслідки. Трикомпонентні методи врахову-ють ще характеристику частоти (схильності) до небезпеки. При цьому трикомпонентні ме-тоди не мають матриці для оцінки професійного ризику. Переважна більшість таких мето-дів не передбачають оцінку залишкового ризику, який показує ефективність заходів змен-шення рівня професійного ризику та за необхідністю впровадження корегувальних заходів. При цьому не враховується ієрархія заходів контролю та ліміт часу реалізації запобіжних та захисних заходів. Для усунення зазначених недоліків розроблено трикомпонентну 3-D ме-тодику оцінки професійних ризиків, яка містить об’ємну матрицю, та дає змогу оцінити за-лишковий ризик. Отримані результати реалізації запропонованої методики можуть бути використані на практиці для покращення безпеки та гігієни праці на машинобудівних підп-риємствах. Результати дослідження дозволяють зменшити кількість нещасних випадків на робочому місці та забезпечити підвищення ефективності управління безпекою та гігієною праці.
6
Бутько, Тетяна Василівна, Лариса Олексіївна Пархоменко, Євген Миколайович Артемов та Олександра Сергіївна Лагно. "Методи організації вантажних залізничних перевезень на основі ризик-орієнтованих технологій". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті 28, № 4 (2023): 38–45. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v28i4.296468.
Full textAbstract:
Одним із основних напрямів підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту на ринку вантажних перевезень є забезпечення надійності функціонування залізничної транспортної системи. При цьому надійність розуміється в контексті збереження вантажу і навколишнього середовища під час перевезення, а також дотримання умов щодо визначеного строку доставки. Процес функціонування залізничної транспортної системи супроводжується ризиками виникнення різних транспортних подій, особливо в період воєнного стану. Як відомо, номенклатура вантажів, що перевозяться залізницею, є достатньо великою і включає значну кількість небезпечних вантажів, що можуть становити загрозу як для залізничної інфраструктури, так і навколишнього середовища та впливати на зменшення пропускної спроможності, невиконання строків доставки вантажів, через що в процесі операційної діяльності персоналу на залізничному транспорті доцільно спиратися на ризик-орієнтовані технології. З цією метою авторами запропоновано понятійний апарат ризик-менеджменту, а фактори ризиків поділено на техногенні і технологічні. Така класифікація дає змогу при формалізації технологічних процесів переміщення вантажів розробляти універсальні оптимізаційні математичні моделі, які є основою систем підтримки прийняття рішень (СППР) на автоматизованих робочих місцях (АРМ) оперативного і диспетчерського персоналу.Ураховуючи, що в період воєнного стану в Україні особливо актуальним постало питання перевезення зерна залізничним транспортом транзитом через території країн ЄС, у роботі сформовано оптимізаційну математичну модель з використанням апарату ризик-менеджменту, яка відображує процес просування ступінчастих «зернових» потягів з елеваторів в Україні через західні кордони до морських портів ЄС, де розташовано зернові термінали.При формуванні оптимізаційної математичної моделі функціонування такого транспортно-логістичного ланцюга було прийнято, що фактор ризику є технологічним, тобто показує невиконання строків проведення сукупності технологічних операцій із вантажем (зерном) у процесі його переміщення, тоді подією буде невиконання строків доставки вагонів із зерном на термінал у порти, а наслідком – додаткові економічні витрати.Ураховуючи, що об’єднуючою ланкою такого транспортно-логістичного ланцюга є зерновий потік, розмірність цільової функції оптимізаційної математичної моделі відображує грошовий еквівалент, приведений до тонни зерна.Цільова функція за своєю структурою є сумою доданків у вигляді витрат на тонну зерна за кожним елементом логістичного ланцюга, а ризикова компонента – це добуток імовірності виникнення ризику і додаткових витрат. Керуючими змінними в моделі прийнято час і кількість вагонів із зерном. Система обмежень моделі відображує технічні і технологічні умови перевезення вантажів залізничним транспортом. Аналіз цільової функції доводить, що найбільш критичним елементом транспортно-логістичного ланцюга є прикордонно-передавальні станції АТ УЗ, де відбуваються митний і фітосанітарний контролі, а також перевантаження зерна у вагони колії 1435 мм габариту 02-Т, що може спричинити виставляння зернового потяга на колію суміжної країни у строк, коли надана нитка графіка на залізницях країн ЄС вже є недоступною. Саме така подія може призвести до значних додаткових витрат. Задля запобігання такій події в статті обґрунтовано можливість надання пріоритету в обслуговуванні «зернових» потягів при проходженні їх через прикордонно-передавальні станції. З цією метою проведено статистичне дослідження всіх залізничних переходів з усіма країнами ЄС, що межують з Україною, щодо середньодобового передавання всіх вагонів і вагонів із зерном. На сьогодні такий пріоритет можна надати на всіх переходах, окрім переходу Чоп-Захонь (Угорщина), через який проходять виключно «зернові» потяги. Сформовану оптимізаційну математичну модель на основі ризик-орієнтованих технологій рекомендовано інтегрувати на АРМи оперативних працівників АТ УЗ та інтермодального «зернового» оператора у вигляді СППР для управління процесом просування «зернових» потягів в автоматизованому режимі.
7
Лазарєва, Олена, та Юлія Шевчук. "Оцінювання ризику падінь у осіб похилого та старечого віку". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (17 січня 2023): 132–37. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2022.2.132-137.
Full textAbstract:
Резюме. Ерготерапевти посідають одне з найважливіших місць в розробці програм втручань для осіб, які мають підвищений ризик падіння, вже перенесли падіння чи мають страх падінь. Всебічна, повна та об’єктивна оцінка ризиків падінь дає можливість розробити комплексну та своєчасну програму втручань, що суттєво зменшать ризики падінь у майбутньому. Мета. Проаналізувати досвід зарубіжних та вітчизняних учених з питань оцінювання падінь та визначити методи оцінювання падінь для проведення власного дослідження. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури. Результати. Представлено загальну характеристику методів оцінювання ризиків падінь, що використовуються в зарубіжних країнах, та дано детальну їх характеристику, що буде використано у власному дослідженні цього питання. Всебічне, повне та об’єктивне оцінювання ризиків падінь є важливим з точки зору розуміння природи падінь та своєчасної розробки програм втручань. Планується розробка комплексної програми фізичної терапії та ерготерапії для осіб похилого та старечого віку, які мають підвищений ризик падінь.
 Ключові слова: ерготерапія, падіння, особи похилого та старечого віку, втручання, оцінювання, ризик.
8
Скрипник, М. І., та О. О. Григоревська. "РИЗИКИ ТА ЗАГРОЗИ ПОДАТКОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ ЇХ МІНІМІЗАЦІЇ ПІД ВПЛИВОМ COVID-19". Підприємництво та інновації, № 15 (30 грудня 2020): 64–69. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/15.11.
Full textAbstract:
Стаття присвячена узагальненню підходів до виділення ризиків та загроз для податкової безпеки підприємства, а також окресленню шляхів їх мінімізації під впливом Covid-19. У процесі дослідження використовувались методи спостереження, порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення. Обґрунтовано, що ризики глобальних епідемій, ризики військових конфліктів, ризик дизфункції системи управління та ризик соціальної нестабільності стали новою загрозою для податкової безпеки. Наведено етапи управління ризиками підприємства, якими є ідентифікація, планування, визначення методів управління ризиками, оцінювання ризику, моніторинг податкових ризиків та аналіз ефективності управління ними. Охарактеризовано методи управління податковим ризиком в умовах Covid-19 (українська практика) та доведено необхідність внесення пропозицій щодо розроблення Фіскальної дорожньої карти відновлення економіки, що має включати такі етапи: 1) пандемічний період; 2) постпандемічний період; 3) стабілізаційний період.
9
Buhas, Vasyl, та Stanislav Korinny. "УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМИ РИЗИКАМИ МІЖНАРОДНОЇ КОРПОРАЦІЇ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 15 (2025): 186–92. https://doi.org/10.32750/2025-0116.
Full textAbstract:
У статті досліджено ключові аспекти управління економічними ризиками міжнародних корпорацій в умовах глобалізації. Визначено основні види ризиків, зокрема валютні, фінансові, політико-економічні та операційні, які можуть суттєво впливати на стабільність і конкурентоспроможність компаній у міжнародному середовищі. Розглянуто особливості сучасного ризик-менеджменту, що включає ідентифікацію загроз, їх оцінку та впровадження ефективних стратегій мінімізації ризиків. Проаналізовано сучасні підходи до управління ризиками, серед яких використання фінансових інструментів (деривативи, валютні свопи, страхування), диверсифікація ринків і активів, стратегічне планування та адаптація до змін макроекономічного середовища. Особливу увагу приділено впливу глобалізаційних процесів на економічну безпеку міжнародних корпорацій. Зазначено, що в умовах динамічної світової економіки традиційні методи ризик-менеджменту втрачають ефективність, тому корпорації повинні використовувати комплексний підхід, що поєднує стратегічне прогнозування, цифровізацію бізнес-процесів та інтеграцію ESG-факторів (екологічних, соціальних та управлінських аспектів). Визначено ключові методи управління ризиками, що сприяють підвищенню стійкості компаній на міжнародному рівні. Зроблено висновок, що ефективне управління економічними ризиками вимагає адаптації бізнес-моделей до сучасних викликів, враховуючи посилення регуляторних вимог, вплив геополітичних факторів та розвиток цифрових технологій. Перспективи подальших досліджень охоплюють аналіз ролі автоматизації, штучного інтелекту та великих даних у процесах ризик-менеджменту міжнародних корпорацій.
10
Демченко, Ганна, та Ніна Аванесова. "ІНТЕГРАЦІЯ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ В ЗАГАЛЬНУ СТРАТЕГІЮ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 33 (10 грудня 2024): 38–50. https://doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2024.33.38.
Full textAbstract:
УДК 005.334:658.5 JEL Classification: G32, M10, M21 Демченко Г.В., Аванесова Н.Е., Інтеграція ризик-менеджменту в загальну стратегію розвитку підприємства Мета: метою дослідження є розробка комплексного підходу до інтеграції ризик-менеджменту в стратегію розвитку підприємств, що забезпечить підвищення їхньої стійкості та конкурентоспроможності в умовах сучасного динамічного та нестабільного бізнес-середовища. Методика дослідження: у процесі дослідження використано системний підхід до аналізу ризик-менеджменту, що включає ідентифікацію, оцінку, моніторинг та контроль ризиків на всіх рівнях управління підприємством. Застосовано методи порівняльного аналізу, які дозволили вивчити міжнародний досвід управління ризиками в умовах кризових ситуацій та адаптувати його до реалій українського бізнес-середовища. Також були використані методи експертного оцінювання для визначення ключових чинників ризику, а інформаційні технології та аналітичні інструменти сприяли підвищенню точності прогнозування та прийняття рішень у ризик-менеджменті. Результати: проведене дослідження підтвердило важливість інтеграції ризик-менеджменту в стратегічне управління підприємствами як ключового інструменту забезпечення їхньої стійкості та адаптивності в умовах сучасного ринку. Аналіз міжнародного досвіду управління ризиками в умовах кризових ситуацій показав ефективність системного підходу, який включає постійний моніторинг, оцінку та контроль ризиків. Виявлено, що застосування сучасних інформаційних технологій, зокрема великих даних і штучного інтелекту, значно підвищує точність оцінки ризиків та здатність підприємств адаптуватися до непередбачуваних змін у зовнішньому середовищі. Розроблені рекомендації щодо формування корпоративної культури ризик-менеджменту та впровадження адаптивних стратегій управління, які сприяють підвищенню гнучкості підприємств і забезпечують їхню конкурентоспроможність. Наукова новизна: наукова новизна дослідження полягає в розробці комплексного підходу до інтеграції ризик-менеджменту в стратегічне управління підприємством, що адаптований до умов підвищеної невизначеності, характерної для кризових та воєнних ситуацій в Україні. Вперше запропоновано модель впровадження ризик-менеджменту, яка поєднує системний підхід з використанням сучасних інформаційних технологій, таких як великі дані та штучний інтелект, що дозволяє підвищити точність і ефективність прогнозування ризиків. Крім того, дослідження підкреслює важливість формування корпоративної культури ризик-менеджменту, яка сприяє активному залученню всіх рівнів управління до процесу мінімізації ризиків, що є особливо актуальним для українських підприємств у складних ринкових умовах. Практична значущість: дослідження полягає в розробці рекомендацій для інтеграції ризик-менеджменту в стратегічне управління підприємствами, що дозволить підвищити їхню стійкість, адаптивність і конкурентоспроможність. Запропонований підхід, орієнтований на використання інформаційних технологій, зокрема великих даних і штучного інтелекту, дозволяє підприємствам точніше оцінювати та прогнозувати ризики, що є критично важливим в умовах постійних змін та економічної нестабільності. Практичне впровадження цих рекомендацій забезпечить ефективне управління ризиками на всіх рівнях організації, сприяючи розвитку корпоративної культури ризик-менеджменту та підвищуючи здатність підприємств до швидкої адаптації в умовах кризових ситуацій.
Dissertations / Theses on the topic "Ризик-методи"
1
Дубровіна, В. В., В. Є. Козлов, Ю. В. Козлов та О. О. Новикова. "Методи оцінювання ризику". Thesis, Академія внутрішніх військ МВС України, 2015. http://openarchive.nure.ua/handle/document/9924.
Full text
2
Яковлєв, Анатолій Іванович, та Олександра Петрівна Косенко. "Класифікація методів економічної оцінки інноваційних проектів". Thesis, Сумський регіональний центр інтелектуального розвитку, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/25613.
Full text
3
Домрачев, В. М. "Методи оцінки банком ризиків кредитування окремих галузей економіки України". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/61451.
Full textAbstract:
Зв’язок потоків товарів і відповідних потоків грошових коштів
між галузями економіки важливий для економічного зростання. Цей
зв’язок відіграє важливу роль у моделі загальної рівноваги (міжгалу-
зевого балансу), яку свого часу використовували для прогнозування у
плановій економіці.
4
Воронцова, Анна Сергіївна, Анна Сергеевна Воронцова та Anna Serhiivna Vorontsova. "Розробка методики оцінки аудиторського ризику ТОВ «Сумитеплоенерго»". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/60003.
Full textAbstract:
У роботі досліджуються сутність аудиторського ризику та основні методи його оцінки - кількісні і якісні. Також, представлено власну методику оцінки аудиторського ризику у розрізі окремих його складових на прикладі досліджуваного підприємстваТОВ «Сумитеплоенерго».<br>The paper examines the definition of audit risk and it's basic methods of evaluation - quantitative and qualitative. Also it was presented own method of assessment of audit risk in terms of its individual components on the example investigated by LLC "Sumyteploenerho."
5
Кривич, Яна Миколаївна, Яна Николаевна Кривич та Yana Mykolaivna Kryvych. "Управління ризиками у банківській діяльності". Thesis, Перспектива, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/59649.
Full text
6
Зянько, В. В., та Т. В. Перерва. "Методи оцінки ризиків функціонування підприємства". Thesis, ВНТУ, 2019. http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24393.
Full textAbstract:
Розглядаються якісні та кількісні методи оцінювання економічних ризиків при здійсненні підприємством господарської діяльності в сучасних умовах ринкових відносин. Обґрунтовано, що для отримання достовірнішої оцінки ступеня ризику необхідно використовувати варіативний підхід.<br>In this scientific article, qualitative and quantitative methods for assessing economic risks when implementing an
enterprise of economic activity in the current conditions of market relations are considered. It is substantiated that a
more varied approach is needed to obtain a more reliable risk assessment.
7
Боярська, М. В., та Ірина Анатоліївна Чекмасова. "Методи управління портфелем продукції підприємства". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/49011.
Full text
8
Кузьменко, С. В. "Методи управління кредитним ризиком банку". Thesis, Глобус-Прінт, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/57737.
Full text
9
Ребрик, М. А. "Нефінансові методи управління транзакційним валютним ризиком банку". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/62241.
Full textAbstract:
Доповідь присвячена результатам дослідження нефінансових методів управління транзакційним валютним ризиком в банку<br>The report presents the results of the research of non-financial methods of bank's transaction currency risk managing
10
Слобода, Л. Я. "Ризики збільшення присутності іноземного капіталу в банківській системі та методи їх регулювання". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/60497.
Full textAbstract:
Сучасні тенденції розвитку міжнародної економіки створюють умови
для докорінної зміни інтеграції банківського капіталу, ведуть до виникнення
нових форм монополістичних зв’язків у глобальному масштабі, змінюють
розміщення сил між банками різної національної приналежності,
зумовлюють переваги від інтеграції іноземного банківського капіталу для
одних країн та ризики для інших.
Books on the topic "Ризик-методи"
1
Корнійчук, Май Тихонович. Ризик і надійність. Економіко-стохастичні методи й алгоритми побудови та оптимізації систем: Монографія. КНЕУ, 2000.
Find full text
2
Качинський, А. Б. Безпека, загрози і ризик: наукові концепції та математичні методи. 2004.
Find full textConference papers on the topic "Ризик-методи"
1
Литвиненко, Н. А., Ю. О. Сенько, М. В. Погребна, Л. М. Процик та Т. В. Сенько. "Оцінювання тривожних розладів у людей, що лікуються від туберкульозу". У Міжнародна науково-практична конференція, присвячена Всесвітньому дню здоров’я: «Інноваційні підходи до діагностики, лікування туберкульозу та інших захворювань легень: практичні рекомендації для лікарів загальної практики, фтизіатрів і пульмонологів» 7 квітня 2025 року (онлайн), м. Київ, Україна. Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського, 2025. https://doi.org/10.32902/2663-0338-2025-1s-14.
Full textAbstract:
Обґрунтування. Тривожні розлади є найпоширенішою групою психіатричних розладів (ризик пожиттєвого перебігу – 28 %), що має суттєвий вплив на якість життя в усіх сферах: особистій, соціальній, фізичній тощо. Крім цього, тривожні розлади часто співіснують з іншими труднощами, як-от депресія, низька самооцінка, відсутність вміння постояти за свої права. Симптоми генералізованого тривожного розладу: • почуття неспокою, нервове збудження або дратівливість; • підвищена втомлюваність; • труднощі з концентрацією уваги, пригадуванням, запам’ятовуванням нової інформації; • мимовільна напруженість м’язів; • труднощі з контролем почуття занепокоєння; • проблеми зі сном, як-от труднощі із засинанням, неспокійний сон. Мета. Вивчення тривожних розладів у людей, що лікуються від туберкульозу (ТБ). Матеріали та методи. Було проведено ретроспективне операційне дослідження щодо оцінювання ступеня тривожних розладів на початку лікування в людей з ТБ легень. До дослідження залучили 86 людей з ТБ легень, які отримували лікування на базі клініки ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України» за короткостроковими й індивідуалізованими режимами антимікобактеріальної терапії в межах наукових розробок. Пацієнтів анкетували за допомогою тесту для скринінгу генералізованого тривожного розладу в дорослих (GAD-7). У дослідженні погодилися взяти участь 13 жінок (15,1 %) та 73 чоловіки (84,9 %). Розподіл на вікові групи: 18-29 років – 10 (11,6 %) осіб, 30-44 роки – 42 (49,0 %) особи, 45-59 років – 27 (31,4 %) осіб, ≥60 років – 7 (8,1 %) осіб. Результати. Критерії оцінювання тривоги наведено на рисунку. Опис вираженості симптомів представлено на підставі «сирих» балів. Отримано такі результати рівня вираженості тривожності: • мінімальний (0-4 бали) у 29 (33,7 %) пацієнтів; • помірний (5-9 балів) у 36 (41,9 %) пацієнтів; • середній (10-14 балів) у 15 (17,4 %) пацієнтів; • високий (15-21 бал) у 6 (7,0 %) пацієнтів. Рис. Оцінювання генералізованого тривожного розладу в людей, що лікуються від ТБ Мінімальний рівень Помірний рівень Середній рівень Високий рівень Висновки. Більшість пацієнтів із тривожними розладами мають хронічний перебіг захворювання, симптоми посилюються через будь-який тип стресора чи супутню хворобу. Тому важливо забезпечити комплексний підхід до лікування, котрий охоплює психотерапевтичну підтримку та за потреби медикаментозне лікування психічних розладів. Доведено, що лікування, котре передбачає фармакологічні та психотерапевтичні методи, полегшує короткострокові симптоми.
2
Литвинюк, О. П., С. В. Зайков, М. А. Тхоровський, Л. В. Веселовський та О. В. Пликанчук. "Ситуація з туберкульозу серед медичних працівників Вінницької області". У Міжнародна науково-практична конференція, присвячена Всесвітньому дню здоров’я: «Інноваційні підходи до діагностики, лікування туберкульозу та інших захворювань легень: практичні рекомендації для лікарів загальної практики, фтизіатрів і пульмонологів» 7 квітня 2025 року (онлайн), м. Київ, Україна. Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського, 2025. https://doi.org/10.32902/2663-0338-2025-1s-15.
Full textAbstract:
Обґрунтування. Однією з найактуальніших медико-соціальних проблем в Україні у ХХІ ст. продовжує залишатися туберкульоз (ТБ). На жаль, наша країна входить до п’ятірки європейських країн з найвищим рівнем захворюваності на ТБ. Зокрема, порівняно з 2007 р., коли захворюваність на ТБ становила 79,8 на 100 тис. населення України, у 2023 р. цей показник знизився до 48,4 на 100 тис. населення. У 2020-2021 рр. тенденція до зниження частоти всіх форм ТБ зберігалася, що експерти пояснили зменшенням кількості звернень по медичну допомогу внаслідок певних обмежувальних заходів через епідемію коронавірусної хвороби (COVID-19). Останніми роками спостерігалася схожа тенденція до зменшення захворюваності на ТБ і серед медичних працівників (МП) різних лікувально-профілактичних закладів України, зокрема у Вінницькій області. При цьому слід зазначити, що починаючи з 2019 р. зменшилася абсолютна кількість лікарів-фтизіатрів майже в 1,5 раза, лікарів інших спеціальностей і середніх МП – на 6,7 %, молодших спеціалістів з медичною освітою – на 11,75 %. Також було значно скорочено всі види протитуберкульозних заходів, інфраструктуру протитуберкульозних установ і кадровий потенціал, що стало причиною зменшення захворюваності та поширеності ТБ серед МП і населення України. На жаль, професійна криза продовжує поглиблюватися, тому в таких нелегких сучасних умовах МП мають надвисокий ризик розвитку небезпечних інфекційних хвороб, зокрема ТБ. Мета. Дослідження тенденцій та особливостей структури захворюваності на ТБ МП Вінницької області у 2007-2023 рр. Матеріали та методи. Проаналізовано первинну медичну документацію (картки стаціонарних і амбулаторних хворих, звітні форми) 207 МП Вінницької області, які захворіли на ТБ з 2007 по 2023 р. У дослідження були залучені лише працівники лікувально-профілактичних закладів Вінницької області, що надавали медичні послуги пацієнтам (лікарі, середній і молодший медичний персонал), а інший персонал медичних установ був виключений. На підставі даних офіційної документації вивчено особливості захворюваності та клінічного перебігу ТБ у МП загальної лікувальної мережі (ЗЛМ) і протитуберкульозних закладів (ПТЗ). Результати. Із 2007 по 2023 р. у Вінницькій області зареєстровано 207 випадків ТБ у МП (1,6 % від усіх хворих на ТБ осіб у регіоні). Загалом за 17-річний період дослідження захворюваність на ТБ МП у Вінницькій області була нижчою, ніж захворюваність населення (48,7 на 100 тис. МП та 58,9 на 100 тис. населення області; p<0,01). Захворюваність на ТБ медичного персоналу ПТЗ була в 11 разів вищою, ніж медичного персоналу ЗЛМ, – 535,5 та 46,8 на 100 тис. відповідних працівників. У професійній структурі захворюваності на ТБ медичного персоналу ЗЛМ значна частка випадків припадала на молодший медичний персонал (46,9 на 100 тис. осіб), дещо меншу кількість зареєстровано в лікарів і середнього медичного персоналу – 42,4 та 42,3 на 100 тис. МП відповідно. У МП ПТЗ найбільше випадків захворювання діагностовано в середнього медичного персоналу – 766 на 100 тис. відповідних МП. Хоча лікарі ПТЗ майже в 6 разів рідше захворювали на ТБ, ніж середній медичний персонал, але майже втричі частіше, ніж лікарі ЗЛМ, – 113 і 42,4 на 100 тис. МП відповідно. Серед випадків ТБ у МП переважав легеневий ТБ (83,6 %), тоді як позалегеневі форми зареєстровано лише в 16,4 % випадків. Захворюваність на позалегеневий ТБ у МП була вищою, ніж у населення, – 7,6 та 5,1 на 100 тис. осіб відповідно. Структура клінічних форм легеневого ТБ у МП була сприятливішою, ніж у популяції регіону, оскільки основна частка випадків ТБ припадала на обмежені форми хвороби (61,3 % від усіх випадків легеневого ТБ), тоді як у населення обмежені форми діагностовано в 40,7 % випадків. У структурі легеневого ТБ у МП майже в половині (47,4 %) випадків спостерігалося бактеріовиділення та більш ніж у третини (35,8 %) пацієнтів була наявна деструкція легеневої паренхіми. Рецидиви захворювання в МП діагностували рідше на 20 %, ніж у населення області, а захворюваність на них становила 8,1 та 10,5 на 100 тис. осіб відповідно. Висновки. Отримані дані вказують на досить значну захворюваність на ТБ МП, особливо в ПТЗ, часті випадки його несвоєчасного виявлення, недостатність проведення заходів щодо профілактики ТБ як у закладах ЗЛМ, так і в ПТЗ, що стало особливо помітним в умовах воєнних дій в Україні. Усе це, незважаючи на вкрай складну ситуацію в країні, потребує оптимізації своєчасного виявлення ТБ у МП, їх раціонального лікування, профілактики, прогнозування ризику розвитку захворювання, що набуває особливого значення при працевлаштуванні МП у ПТЗ.