To see the other types of publications on this topic, follow the link: Ринок праці України.
Journal articles on the topic 'Ринок праці України'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Ринок праці України.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Кузнецова, К. І. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГІДНОЇ ПРАЦІ В УМОВАХ РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ". Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право", № 38 (2023): 167–74. http://dx.doi.org/10.34142/23121661.2023.38.22.
Full textAbstract:
Мета наукової статті полягає в дослідженні забезпечення працівникам права на гідну працю, безпечні і здорові умови праці для них в умовах режиму воєнного стану. Кожна людина хоче мати гідне життя, під час якого вона буде реалізувати свої необхідні потреби, та важливу роль у здобутті гідного життя грає праця. Автор аналізує з яким проблемами у сфері забезпечення гідної праці зіткнулися громадяни України та як економічна нестабільність, міграційні процеси вплинули на ринок праці, а також спроби подолання безробіття та страху за допомогою опанування нових професій, які виникли в результаті військових дій на території України. А також досліджено які професії, наразі, є затребуваними, а в яких спостерігається нестача кадрів. Також висвітлено приклади державних програм підтримки підприємницької діяльності в Україні. На думку автора основними показниками забезпеченості гідної праці населення є моральне задоволення від виконаної роботи, бажання підвищення професійної майстерності, збільшення продуктивності (ефективності) праці та належна матеріальна винагорода.
2
Skakovska, S. S., та Yu Yu Klymiuk. "РИНОК ПРАЦІ УКРАЇНИ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 93 (2021): 168. http://dx.doi.org/10.31713/ve1202116.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню структури ринку праці України під час карантинних обмежень, спричинених пандемією Covid-19. Розглядаються тенденції працевлаштування в Україні, трудових еміграцій. Зроблено аналіз розмірів середньої зарплатні робітників та шляхів розвитку ринку праці. Розглянуто динаміку зайнятості та безробіття, трансформації, яких зазнали усі сфери людської діяльності, а також спрогнозовано наслідки подальших дій учасників у цьому середовищі. Досліджено прояви професійно-кваліфікаційного дисбалансу попиту та пропозиції на національному ринку праці. Доведено, що через карантинні обмеження відбувається гальмування в галузях та сферах, що забезпечують працевлаштування та створення робочих місць. Запропоновано, як підвищити зростання економічних показників, стабілізувати ринок праці та забезпечити тенденції стійкості в майбутньому, що задовольнить як роботодавців, так і найманих працівників в Україні.
3
Chorna, Nelia, та Roman Chornyi. "РИНОК ПРАЦІ УКРАЇНИ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 21 (2020): 64–73. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-01-64-73.
Full textAbstract:
У статті розкрито сутність ринку праці та його основних функцій. Досліджено сучасний стан ринку праці України, виявлено основні проблеми та запропоновано шляхи їх вирішення. Узагальнено причини недосконалої взаємодії ринків праці та освіти, визначено напрямки подолання освітньо-кваліфікаційних дисбалансів. Ідентифіковано ймовірні вигоди та ризики від впливу глобалізації, економіки знань, розвитку інформаційного суспільства на рівень зайнятості населення та безробіття. Обґрунтовано необхідність державного регулювання ринку праці.
4
Маринюк, Василь Любомирович. "РИНОК ПРАЦІ ТА ЙОГО ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Дніпровський науковий часопис публічного управління психології права, № 6 (30 грудня 2023): 237–41. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.6.40.
Full textAbstract:
У статті наведено розв’язання актуальної наукової проблеми, пов’язаної із функціонуванням ринку праці та його державним регулюванням в сучасних умовах, та розроблено науково-прикладні підходи, що забезпечують практичне використання отриманих наукових результатів. Вказано на потребу виваженої та обґрунтованої державної політики та адекватного державного регулювання процесів, що відбуваються на ринку праці. Розглянуто принципи державної політики зайнятості на основі Закону України «Про зайнятість населення». Визначено поняття зайнятості та зайнятого населення, керуючись нормами Закону України «Про зайнятість населення». Підкреслено, що ці характеристики зайнятості дають змогу оцінити ситуація на ринку праці та особливості його державного регулювання. Відмічено чинники, дія яких ускладнила ситуацію на ринку праці України в сучасних умовах. Вказано, що трансформації, які спостерігаються в українському суспільстві в останні роки, призвели до значного переформатування попиту на професії. Розглянуто напрями, за якими спостерігалася найбільша кількість вакансій відповідно до професійних груп потенційних працівників за останні два роки. Визначено професії, по яких чисельність безробітних була найбільшою протягом дії воєнного часу в Україні. Зауважено, що найближчим часом важко очікувати відновлення попиту на ті професії, які були важливі десять років тому. Стверджено, що в кризових умовах функціонування ринку праці однією з ключових проблем є оплата праці працівників. Аргументовано, що державне регулювання ринку праці України в кризових умовах повинно являти собою систему заходів, що включає можливість реалізації свободи праці, сприяння в забезпеченні зайнятості та захист від безробіття. Визначено принципи, із дотриманням яких має відбуватися державне регулювання ринку праці в кризових умовах. Обґрунтовано заходи та дії, які необхідно запровадити в життя з метою вдосконалення державного регулювання ринку праці України в кризових умовах. Підсумовано, що першочерговою умовою ефективного функціонування ринку праці та вдосконалення державного регулювання ринку праці України є активізація економічних реформ.
5
Kostyk, Yevhenii, та Kostiantyn Tsymbal. "ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА РИНОК ПРАЦІ". Економіка і регіон/ Economics and region, № 3(94) (11 вересня 2024): 6–12. https://doi.org/10.26906/eir.2024.3(94).3483.
Full textAbstract:
Розвиток штучного інтелекту значно впливає на сучасний ринок праці, трансформуючи як окремі галузі, так і економіку в цілому. Стаття присвячена аналізу впливу штучного інтелекту на ринок праці України, враховуючи глобальні тенденції та локальні особливості. Для аналізу залучені дані з міжнародних джерел, включаючи звіти Statista та Міжнародного валютного фонду. Аналіз показує, що ринок штучного інтелекту стрімко зростає, що стимулюється впровадженням технологій у різні сектори. В Україні штучний інтелект створює нові можливості, але й приносить виклики, такі як заміна робочих місць та потреба у нових навичках. У висновках зазначено що штучний інтелект має значний потенціал для підвищення продуктивності та створення нових робочих місць у високотехнологічних секторах, проте також несе ризики скорочення зайнятості у традиційних галузях. Для максимального використання можливостей штучного інтелекту необхідні комплексні стратегії, спрямовані на підготовку працівників, розвиток нових навичок та створення етичних стандартів використання штучного інтелекту. Такий підхід сприятиме збалансованому та сталому розвитку ринку праці України в умовах цифрової трансформації.
6
Kostyk, Yevhenii, та Kostiantyn Tsymbal. "ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА РИНОК ПРАЦІ". Економіка і регіон/ Economics and region, № 3(94) (11 вересня 2024): 6–12. https://doi.org/10.26906/eir.2024.3(94).3477.
Full textAbstract:
Розвиток штучного інтелекту значно впливає на сучасний ринок праці, трансформуючи як окремі галузі, так і економіку в цілому. Стаття присвячена аналізу впливу штучного інтелекту на ринок праці України, враховуючи глобальні тенденції та локальні особливості. Для аналізу залучені дані з міжнародних джерел, включаючи звіти Statista та Міжнародного валютного фонду. Аналіз показує, що ринок штучного інтелекту стрімко зростає, що стимулюється впровадженням технологій у різні сектори. В Україні штучний інтелект створює нові можливості, але й приносить виклики, такі як заміна робочих місць та потреба у нових навичках. У висновках зазначено що штучний інтелект має значний потенціал для підвищення продуктивності та створення нових робочих місць у високотехнологічних секторах, проте також несе ризики скорочення зайнятості у традиційних галузях. Для максимального використання можливостей штучного інтелекту необхідні комплексні стратегії, спрямовані на підготовку працівників, розвиток нових навичок та створення етичних стандартів використання штучного інтелекту. Такий підхід сприятиме збалансованому та сталому розвитку ринку праці України в умовах цифрової трансформації.
7
Близнюк, В. В., та Л. Д. Яценко. "ПРОБЛЕМИ РОЗБАЛАНСОВАНОСТІ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 16 (30 червня 2023): 215–21. http://dx.doi.org/10.32782/2708-0366/2023.16.28.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемам розбалансованості ринку праці. Обґрунтовано, що ринок праці є важливим елементом економічної системи, що функціонує в умовах дії різних факторів. Їх вплив на ринок праці викликає розбалансованість, що загострює проблеми економічного розвитку та використання трудового потенціалу. Аналіз тенденцій на ринку праці України в довоєнні роки і період війни та дослідження структурних змін в економіці і глибини професійних невідповідностей дозволив аргументувати вплив теперішньої економічної та політичної ситуації на загострення проблем розбалансованості, ідентифікувати їх наслідки. Запропоновано напрями, важелі та базові принципи функціонування механізму державного регулювання ринку праці для оптимізації структурної ситуації на національному ринку праці та усунення зростання дисбалансу попиту і пропозиції за секторальними, територіальними, професійними та демографічними ознаками.
8
Дрозач, М. І., Л. С. Дорошенко та Г. С. Заяць. "ВПЛИВ ВІЙНИ НА РИНОК ПРАЦІ ТА ДЕМОГРАФІЧНУ СИТУАЦІЮ В УКРАЇНІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 3 (70) (22 серпня 2023): 84–92. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/70-13.
Full textAbstract:
В статті розглядається вплив обмежень, накладених на окремі категорії населення України внаслідок військової агресії Росії, на перспективи розвитку України. Автори статті аналізують взаємовплив наслідків військової агресії Росії проти України; ситуації на українському ринку праці; а також демографічної ситуації у середньостроковій та довгостроковій перспективі. Для досягнення поставленої мети виконані наступні завдання: проаналізовано поточну ситуацію в Україні, зумовлену взаємовпливом трьох вищезгаданих факторів та визначено перспективи розвитку ситуації в Україні та запропоновано заходи для її покращення. Розглянуті додаткові внутрішні протиріччя між цими факторами, на прикладі галузі інформаційних технологій та галузі морських цивільних перевезень (пасажирських та вантажних).
9
Олійник, Тетяна, та Анна Жураковська. "РИНОК ПРАЦІ В УКРАЇНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ". Молодий вчений, № 1 (125) (12 січня 2024): 121–25. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2024-1-125-3.
Full textAbstract:
У даній статті проаналізовано ситуацію на ринку праці в період військового стану в Україні, де основною причиною його кризи є відкрита військова агресія з боку рф, яка мала серйозний вплив на економіку і зайнятість населення країни. Встановлено, що в результаті цього, на ринку праці виникла велика конкуренція, а попит на вакансії значно перевищувала пропозицію. Проведена оцінка ринку праці вказує, сьогоденна потреба на кожну вакансію припадає від 15 до 50 претендентів в залежності від місця розташування підприємства і галузі діяльності, що спонукає адаптацію ринку праці до умов військового стану. Для досягнення адаптивності ринку праці необхідно враховувати кілька факторів: здатність реагувати на зміни, забезпечувати стійкість до негативних факторів і підтримувати нормальні умови роботи; постійне накопичення, модифікація і посилення експлуатаційних характеристик ринку праці; здатність постійно оновлюватися, удосконалюватися і розвиватися, а також підвищувати конкурентоспроможність. Недостатня адаптивність може призвести до погіршення використання трудових ресурсів, загострення проблеми безробіття та можливості соціальної ізоляції на ринку праці. В ході проведення дослідження виявлено, незважаючи на складну ситуацію ринку праці, яка представляє серйозні виклики як перед суспільством, спостерігаються і позитивні тенденції – підприємці оперативно передислоковуються з окупованих територій та наладжують свій бізнес практично з нуля, чим є прагнення відновити свою діяльність і таким чином забезпечити населення робочими місцями. Це зумовлює значне нівелювання кризової ситуації в економіці з поступовим відновленням робочих місць та виробництвом суспільно необхідного продукту.
10
Комліченко, Оксана, та Наталя Ротань. "РИНОК ПРАЦІ УКРАЇНИ: ТЕНДЕНЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ". InterConf, № 14(113) (20 червня 2022): 41–46. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.06.2022.003.
Full textAbstract:
В дослідженні уточнено поняття «ринок праці». Визначений вплив воєнного стану на ринок праці країни. Виявлені зміни в попиті і пропозиції робочої сили, ступені задоволення інтересів зацікавлених сторін, рівні зайнятості та безробіття. Визначені професії, які користуються найбільшим попитом.
11
Веклич, В. А. "ІНТЕГРАЦІЯ ВЕТЕРАНІВ В РИНОК ПРАЦІ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ". Цифрова економіка та економічна безпека, № 6 (15) (25 листопада 2024): 264–72. https://doi.org/10.32782/dees.15-42.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження зумовлена загостренням ситуації на ринку праці, пов'язаної з наслідками війни, зростанням кількості ветеранів та необхідністю розробки ефективних механізмів їхньої зайнятості через перенавчання й розвиток сучасних навичок з врахуванням міжнародного досвіду. Проаналізовано труднощі працевлаштування ветеранів в Україні, оцінено бар'єри входження на ринок праці та виявлено важливі аспекти адаптації ветеранів війни в цивільну працю на конкурентному ринку. Підтверджено досвідом розвинутих країн доцільність розробки та впровадження спеціалізованих програм, спрямованих на забезпечення працевлаштування і стимулювання самозайнятості ветеранів. Запропоновано практичні рекомендацій для ефективного залучення ветеранів до ринку праці та сприяння їх соціальній інтеграції.
12
Лавриненко, Лариса, та Світлана Біліченко. "КРЕАТИВНА НАЦІЯ: НИНІШНІЙ СТАН І МАЙБУТНЄ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ПРАЦІ". Grail of Science, № 33 (18 листопада 2023): 28–31. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.10.11.2023.02.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальним питанням функціонування ринку праці України в умовах воєнного стану. Визначено, що незважаючи на військові дії, ринок праці почав процес стабілізації, показав свою пластичність та пристосованість до умов та потреб держави. Запропоновано необхідні заходи соціальної політики повоєнного відновлення, висунуті пропозиції щодо створення умов до залучення молоді на ринок праці та забезпечення програм із професійної орієнтації, підвищення кваліфікації для швидкого та ефективного відновлення ринку праці та економіки в цілому.
13
СКЛЯРУК, Тетяна, та Олена НЕСТЕР. "ТЕНДЕНЦІЇ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ". Development Service Industry Management, № 4 (28 листопада 2024): 201–6. https://doi.org/10.31891/dsim-2024-8(32).
Full textAbstract:
У статті проаналізовано стан та тенденції українського ринку праці в умовах війни, розкриваючи як виклики, так і адаптивні можливості. Аналізування ринку праці України в умовах війни відображає глибокі трансформації, спричинені військовими діями, економічною нестабільністю та масовою міграцією населення. Вже на другий тиждень війни кількість робочих місць знизилася на 55–85%, а 5,3 млн українців виїхали за кордон, що суттєво вплинуло на ринок праці. Однією з головних перешкод для бізнесу став дефіцит кадрів через мобілізацію та міграцію. У 2023 році 44% підприємств стикнулися із труднощами кадрового забезпечення, а 55,1% відзначили рекордну складність у пошуку кваліфікованих працівників. ІТ-сектор виявився єдиною галуззю, яка зберегла позитивну динаміку, забезпечивши 3,5% ВВП у 2022 році, що стало можливим завдяки релокації компаній та відкриттю нових офісів за кордоном. У 2024 році ринок праці демонструє ознаки відновлення: кількість вакансій перевищила довоєнний рівень, а приріст вакансій у прифронтових областях досяг 77,5%. Водночас залишається значний дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили, особливо в регіонах. Війна спричинила зміни у структурі ринку праці: зріс попит на віддалену роботу (зростання вакансій на 39%) та підвищилася роль жінок, які становлять 58,8% нових ФОП. Відзначається зростання оплати праці — 40,9% роботодавців підвищили зарплати у 2024 році. Описано зусилля уряду, спрямовані на подолання кризи, зокрема програму "єРобота", яка створила 55 тис. робочих місць. Попри значні виклики, ринок праці України демонструє стійкість і адаптивність, підтверджуючи позитивні тенденції зростання у 2024 році, що є важливим фактором економічного відновлення країни. У статті проаналізовано зміну попиту на вакансії, зокрема у прифронтових регіонах, збільшення кількості дистанційної роботи та зростання ролі жінок у підприємництві. Окрему увагу приділено проблемам оплати праці, бронювання працівників та дефіциту кадрів. Ринок праці поступово відновлюється, а кількість вакансій у 2024 році перевищує довоєнні показники. Автоматизація, перекваліфікація кадрів і підтримка молоді визначаються як ключові напрями подолання дефіциту робочої сили. Стаття акцентує на важливості розвитку навичок, таких як багатозадачність, емоційний інтелект і стресостійкість, які є критичними для успішного працевлаштування в 2024-2025 роках.
14
Слободчук, М. С. "Вплив інтеграційних процесів на ринок праці України". Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Економіка, вип. 14 (2014): 78–86.
Find full text
15
Близнюк, В. В. "Ринок праці України та ризики його функціонування". Економіка і прогнозування, № 1 (2008): 121–35.
Find full text
16
Близнюк, Вікторія, та Любов Яценко. "РИНОК ПРАЦІ У ВИМІРІ СОЦІАЛЬНОЇ ЯКОСТІ". Сталий розвиток економіки, № 1(46) (30 серпня 2023): 21–30. http://dx.doi.org/10.32782/2308-1988/2023-46-3.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню змісту політики соціальної якості та обґрунтуванню доцільності її адаптації до умов повоєнного відновлення вітчизняного ринку праці. Розкрито змістові компоненти поняття «соціальна якість», що є комплексною характеристикою задоволення матеріальних і духовних потреб людей і суспільства в цілому, умов життєдіяльності та досягнення цілей, вільного розвитку і можливостей. Проаналізовано фактори формування соціальної якості, де важлива роль належить трудовій сфері, від якої значною мірою залежать і темпи, і якість економічного та соціального розвитку. Акцентована увага на важливості стійкості та ефективності економічної системи, реалізації принципу соціальної справедливості у формуванні соціально-економічної політики, сприятливих умов життєдіяльності в системі забезпечення соціальної якості. Охарактеризовані накопичені проблеми у трудовій сфері, що проявлялись на українському ринку праці в мирний період та посилились у зв’язку з економічними потрясіннями, що призвели до деструктивних змін та посилення напруженості на ринку праці в період війни. Погіршення умов у сфері прикладання праці стало серйозним викликом на шляху розвитку та реалізації трудового потенціалу, самореалізації людей праці і загалом виступило руйнівним фактором суспільного прогресу та добробуту працездатного населення і членів їх родин. На основі аналізу цих проблем обґрунтовано напрями оздоровлення ринку праці в період повоєнного соціально-економічного відновлення України з використанням сучасних підходів політики соціальної якості та побудовано дерево цілей політики щодо регулювання трудової сфери. Генеральною ціллю визначено забезпечення продуктивної зайнятості, під якою розуміється зайнятiсть населення, що завдяки високопродуктивній працi створює необхiднi для розвитку суспiльства ресурси i дає кожному працiвниковi дохід, здатний забезпечити вiдтворення його фiзичних, iнтелектуальних i професiйних якостей. Цілі нижчих рівнів сформовані з урахуванням інтересів суб’єктів ринку праці та спрямованості на отримання позитивних ефектів на макро-, мікро- та нанорівнях.
17
Kuzheliev, Mykhailo, та Alina Nechyporenko. "ВПЛИВ МОНЕТАРНИХ ІНСТРУМЕНТІВ НА РИНОК ПРАЦІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 12 (2023): 135–43. https://doi.org/10.32750/2023-0210.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання щодо впливу монетарних інструментів на ринок праці України в умовах війни. Проаналізовано рівень безробіття в Україні впродовж 2013-2022 рр. та зроблено висновки про тенденцію до його зростання, що яскраво прослідковується у 2020 році через поширення пандемії COVID-19 та у 2022 році через повномасштабне вторгнення рф. Окреслено наслідки для національного ринку праці, до яких призвела військова агресія рф. Зазначено, високий рівень безробіття не дозволяє національній економічній системі ефективно використовувати трудовий потенціал для вирішення питань соціально-економічного розвитку та негативно впливає на економічну спроможність держави. Представлено динаміку реальної заробітної плати та реального наявного доходу населення за 2013–2022 рр. Визначено, що ключовою проблемою, яку треба вирішувати терміново стає перетворення існуючої системи організації ринку праці на позитивний потенціал соціально-економічного відновлення країни. А це передбачає ґрунтовний аналіз негативних внутрішніх та зовнішній факторів, які чинять вплив на фінанси домогосподарств, підприємств та держави, тобто несуть пряму загрозу економічній безпеці України. Встановлено, що центральним завданням для уряду під час повоєнної відбудови країни має стати збільшення зайнятості населення. Велику роль в цих процесах можуть зіграти саме монетарні інструменти, особливо в контексті створення нових робочих місць. Це буде сприяти реконструкції економічної системи через зростання купівельної спроможності населення та скороченню кількості бідних громадян. Обґрунтовано, що на ринку праці слід принципово змінити парадигму фінансування та нормативно-правового регулювання. Для того, щоб ефект на ринку праці мав довгостроковий позитивний характер монетарні інструменти мають застосовуватися доволі тривалий час.
18
Л. А., СИВОЛАП. "АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 90, № 1 (2021): 27–37. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2021.90-1-03.
Full textAbstract:
У науковій статті визначено особливості та функції ринку праці. Охарактеризовано структуру сучасного ринку праці. Проаналізовано основні глобальні тенденції, які впливають на ринок праці. Досліджено кількість зареєстрованих безробітних та кількість вакансій за період 2019-2020 рр. Відповідно до видів економічної діяльності, визначено потребу у 2021 році в кадрах. Наведено попит у працівниках у 2021 році, відповідно до професійних навичок. Проаналізовано кількість вакансій у Донецькій області за період 2018-2021 роки. Представлено сучасну структуру вакансій у Донецькій області. Визначено проблеми у сучасному сегменті молодіжної зайнятості в Україні. Наведено заходи Кабінетом Міністрів України щодо забезпечення молодіжної зайнятості.
19
Ігошин, М. М. "ВПЛИВ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ НА РИНОК ПРАЦІ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ". Київський економічний науковий журнал, № 5 (31 травня 2024): 47–50. http://dx.doi.org/10.32782/2786-765x/2024-5-7.
Full textAbstract:
Розглянуто фактори функціонування системи освіти як основи для економічного зростання національної економіки, соціального та економічного добробуту населення. Від рівня його розвитку залежить безпека суспільства, держави та особистості. Вивчено тенденції розвитку освітніх послуг, показано вплив сфери освітніх послуг на ринок праці на сучасному етапі розвитку, визначено причини трансформації сфери освіти в народному господарстві України. Вивчено тенденції на ринку праці в сучасних умовах розвитку національної економіки, а саме: пошук роботи для молодих спеціалістів після закінчення навчальних закладів різного рівня акредитації нині стримується низкою причин, серед яких військова агресія Росії проти України, яка має негативний вплив на розвиток ринку праці та національної економіки України в цілому; міграційні процеси як всередині України, так і за її межі; низький рівень кваліфікації молодих фахівців, які закінчили навчальні заклади.
20
БЛИЗНЮК, Вікторія, Лариса ГУК та Ірина ТЕРЮХАНОВА. "РЕІНТЕГРАЦІЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ У РИНОК ПРАЦІ ЯК УМОВА СОЛІДАРИЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА". Economy of Ukraine 68, № 4 (761) (2025): 71–89. https://doi.org/10.15407/economyukr.2025.04.071.
Full textAbstract:
Розглянуто тенденції зміни загальної кількості непрацездатних осіб, які отримують пенсії з державного бюджету України. Проведено сценарні розрахунки зміни чисельності непрацездатних осіб за окремими категоріями. Особливу увагу приділено такій вразливій категорії населення, як особи з інвалідністю, з огляду на зростання їхньої кількості в результаті бойових дій на території України. Доведено, що це підвищить навантаження на державний бюджет через необхідність фінансування відповідних соціальних виплат і потенційно може стати чинником соціального напруження й десолідаризації українського суспільства. Проаналізовано досвід різних країн стосовно політики підтримки осіб з інвалідністю та їхньої реінтеграції у ринок праці. Розглянуто особливості практики оцінювання рівня втрати працездатності на прикладі Фінляндії, Нідерландів і Швеції, де мінімальний критерій для надання права на соціальну допомогу, визначений як ступінь втрати працездатності, є близьким до українського. З одного боку, такі оцінки використовуються для ухвалення рішення щодо надання права на отримання допомоги за інвалідністю, а з іншого – на можливості реінтеграції осіб з інвалідністю у ринок праці відповідно до їхніх можливостей і здібностей. Підкреслено, що спостерігається зміщення уваги від політики компенсації до політики реінтеграції у ринок праці шляхом використання залишкової працездатності. Досвід різних країн може бути вивчений національними фахівцями, а імплементація його окремих аспектів в Україні сприятиме практичній реалізації державних програм і заходів з соціального захисту непрацездатних, зокрема осіб з інвалідністю.
21
Пругло, О. В. "Деякі тенденції демографічних процесів та ринок праці України". Держава та регіони. Економіка та підприємництво, № 5 (2010): 58–61.
Find full text
22
Гніденко, В. І. "ОКРЕМІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 1 (41) (20 травня 2021): 148–56. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-41-1-148-156.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемам аналізу місця та ролі дистанційної зайнятості в системі зайнятості України. Зазначено, що робочі місця зазнають певних змін, залежно від впровадження у виробничий процес цифрових технологій, а отже негайно тягнуть за собою зміни у формах зайнятості та використанні робочої сили. З одного боку, впровадження на робоче місце технологічних інновацій на робочому місці спрямоване на безпосереднє поліпшення умов праці і, як наслідок, підвищення мотивації робітників якісно виконувати свої трудові функції.
 Авторка зазначила, що дистанційна зайнятість з’явилася в процесі переходу до інформаційного суспільства, розвитку комунікаційних технологій та інновацій, що зумовило можливість «віддалених трудових відносин» між роботодавцем та його працівниками. Незважаючи на те, що дистанційна зайнятість з’явилася порівняно недавно, її стрімкий розвиток суттєво впливає на внутрішній та зовнішній (міжнародний) ринок праці.
 Крім того, справедливо зазначається, що трудові відносини при дистанційній зайнятості слабко регулюються законодавством про працю, спостерігається посилення ролі індивідуальних трудових договорів, які повинні враховувати особливості цієї форми зайнятості, не позбавляючи працівника його соціальних та трудових гарантій, визначених законодавством про працю.
 Ключові слова: дистанційна зайнятість, ознаки правовідносин, трансформація робочих місць, ринок праці.
23
Кінаш, Ірина, та Володимир Романович. "АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 1(27) (16 серпня 2023): 123–32. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2023-1(27)-123-132.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню тенденцій на ринку праці України в умовах військового стану. З’ясовано, що ринок праці переживає свої найгірші часи. Особливістю ринку праці є втрата робочих місць. Аналізуючи показник рівня безробіття в Україні, бачимо, що саме 2022 рік був критичним. Рівень безробіття досягнув позначки 30%. Встановлено тенденцію зменшення потреби в робочих місцях в галузі енергетики, транспорті, працівниках сільського та лісового господарства. Зростає попит на спеціалістів фінансового сектору економіки та ІТ-сфери. Проаналізовано тенденції у вакансіях Державного центру зайнятості. Спостерігаємо збільшення кількості вакансій. Встановлено, що за сприянням центру у січні-травні 2023 року працевлаштовано 88,7 тис. осіб, у тому числі 65,1 тис. зареєстрованих безробітних. Найбільше безробітних громадян працевлаштовано в галузях переробної промисловості, торгівлі, сільському господарстві, охороні здоров'я та соціальної допомоги, державного управління, оборони та освіті. Зростає кількість переселенців, які звертаються у центри зайнятості у пошуках роботи. Серед безробітних спостерігаємо нову категорії осіб – учасники бойових дій. Дослідження вказали на тенденцію щодо зниження заробітної плати працівників та складнощі у працевлаштуванні молоді. Представлено дослідження тенденцій стосовно вакансій, поданих на сайті з пошуку роботи Djinni. Проаналізувавши зміни в тенденціях робимо висновок, що ринок праці в Україні поступово відновлюється. Для вирішення існуючих проблем ринку праці в умовах військового стану запропоновано розробку та реалізацію програм підтримки зайнятості, активізацію зусиль у напрямі створення нових робочих місць у таких галузях, як: інформаційні технології, екологія, альтернативна енергетика та ін. Важливим є сприяння розвитку підприємництва та стартапів, залучення інвестицій та сприятливі умови для розвитку бізнесу.
24
Чижов, Д. А. "ПОЗИТИВНИЙ ТА НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ЕПОХИ НА РИНОК ПРАЦІ В УКРАЇНІ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(27) (29 травня 2020): 61–65. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).490.
Full textAbstract:
У статті розглянуті особливості впливу цифрової економіки та епохи цифрового інформаційного суспільства на трудові правовідносини і ринок праці України. Визначено наслідки цифровізації та діджиталізації трудових відносин для зайнятості українського населення.
 Стаття присвячена впливу цифрової економіки та епохи цифрового інформаційного суспільства на трудові відносини та ринок праці України.
 Розробки та інновації у сфері інформаційних технологій у поєднанні з автоматизацією, комп’ютеризацією і роботизацією зумовлюють безпрецедентні технічні та соціально-економічні зміни, наслідком яких є трансформація й трудових відносин. Дистанційні відносини між працівниками та роботодавцями, формування гнучкого віртуального ринку, децентралізація трудової діяльності в часі та просторі, нові форми співробітництва – все це може вивести правові відносини за межі правового регулювання в тих країнах, котрі не в змозі вчасно адаптувати своє законодавство для нових бізнес-стратегій, для яких відсутнє поняття територіальних меж і переважно ціняться затребувані таланти для ефективного виконання поставлених завдань.
 Визначено глибину та наслідки впливу цифрової революції, визначено позитивні та негативні наслідки такого впливу на світовий та український ринки праці. У статті окреслені наслідки розподілу продуктивності праці для зайнятості населення України. Також згадуються сучасні виклики, що стоять перед українським ринком праці, та найбільш перспективні шляхи їх регулювання. Простежується тенденція, що цифрова економіка стає все більшою частиною повсякденного життя і змінює набір постулатів і підходів до організації роботи людей.
 Зазначено, що цифровізація має як позитивні наслідки для ринку праці, такі як ширші можливості для самореалізації особистості, здатність керувати власним часом і працею, кар’єрним зростанням тощо, так і негативні: збільшення безробіття, зростаюча соціальна нерівність, труднощі фінансового регулювання такої праці. Цифровізація трудових відносин дає більші можливості для самоактуалізації, оскільки працівник самостійно обирає об’єм роботи та частоту прийняття замовлень.
 Стаття містить рекомендації щодо всебічного розвитку та реалізації національного трудового потенціалу як невіддільної вимоги стратегічної конкурентоспроможності країни в умовах глобалізації ринків праці, товарів, послуг та капіталів.
25
Донець, Д. М. "ІНСТИТУЦІЙНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ФОРМУВАННЯ НАФТОВОГО РИНКУ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ СВІТОВОЇ ЕНЕРГОРЕСУРСНОЇ ПОЛІТИКИ". Actual problems of regional economy development 1, № 20 (2024): 89–98. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.20.89-98.
Full textAbstract:
В статті досліджено інституційні детермінанти формування нафтового ринку в умовах сучасної світової енергоресурсної політики міжнародного та державного рівня. Для написання статті використано різні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, серед яких індуктивний та дедуктивний – при дослідженні діяльності міжнародних організацій, які впливають на нафтовий ринок України. За допомогою порівняльного аналізу здійснено моніторинг діяльності міжнародних та державних інституцій на нафтовому ринку. Графічний метод використано для наочного представлення наявних міжнародних та державних організацій, які впливають на діяльність нафтового ринку. Для узагальнень та підбиття результатів дослідження застосовано абстрактно-логічний метод. Авторами обґрунтовано, що регулювання нафтового ринку здійснюється із врахуванням державних, міжнародних інституцій. Розкрито діяльність міжнародних організацій, які мають значний вплив на ринок нафтопродуктів, формування попиту серед них: Організація країн-експортерів нафти, Міжнародне агентство з енергетики, Міжнародне агентство з атомної енергії, Світова організація торгівлі, Міжнародний валютний фонд. Досліджено інституціональні детермінанти міжнародного ринку нафтопродуктів, діяльність яких впливає на умови функціонування національного ринку України. Нафтовий ринок України регулюється кількома інституціями та органами влади, які забезпечують контроль за виробництвом, постачанням, торгівлею та споживанням нафтопродуктів. Cеред найважливіших інституцій, які впливають на ринок нафтопродуктів в Україні: Верховна рада України, Міністерство енергетики та захисту довкілля України, Державна служба України з нагляду за охороною праці, Державна інспекція з контролю якості палива та їх відповідності стандартам, Антимонопольний комітет України, Державна митна служба України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Досліджено детермінантами формування нафтового ринку України, які впливають на попит, пропозицію та ціни на нафтопродукти, серед яких виділено: світовий попит на нафту, геополітичні фактори, витрати на видобуток та технології, запаси та видобуток нафти, розвиток альтернативних джерел енергії, валютні курси.
26
ДЕМЧЕНКО, Олександр, та Софія МІНЕНКО. "ОБМЕЖЕННЯ ТА СУПЕРЕЧНОСТІ ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ". Development Service Industry Management, № 2 (30 травня 2024): 161–69. http://dx.doi.org/10.31891/dsim-2024-6(24).
Full textAbstract:
Стаття присвячена узагальненню обмежень та суперечностей щодо формування людського капіталу сільських територій. Підкреслено домінування чинників, що сприяють сільському безробіттю. Ринок праці характеризується надлишком робочої сили над попитом через скорочення сільськогосподарського виробництва та соціальної сфери, орієнтацію підприємств на інтенсифікацію праці, що призводить до загострення проблеми зайнятості. Агробізнес залишається найбільшим роботодавцем, створюючи монопсонію на ринку праці, що спричиняє низькі зарплати та стимулює міграцію до міст. Неконкурентна структура ринку праці негативно впливає на сільське господарство та рівень життя селян. Підкреслено необхідність диверсифікації сільської економіки через розвиток несільськогосподарських видів діяльності, таких як зелений туризм, ремесла та побутове обслуговування. Пропонуються заходи, спрямовані на стимулювання цих видів діяльності, зокрема на законодавчому та урядовому рівнях. Визначено важливість ініціатив місцевих громад у реалізації проєктів, що можуть покращити економічну ситуацію на селі. Узагальнено вплив урбанізації на формування людського капіталу в сільських територіях України. Урбанізація спричиняє відтік населення до міст, що негативно впливає на сільські регіони. Названо основні причини цього процесу: індустріалізація, комерція, ринок праці, модернізація та соціальні аспекти. Пропонується покращити соціальну інфраструктуру, транспортне сполучення, розвивати несільськогосподарські види діяльності та популяризувати життя в селі через медіа та освіту. Обґрунтовано, що чинниками, які перешкоджають формуванню людського капіталу сільських територій України, є неякісна шкільна освіта, погане медичне обслуговування, незадовільний рівень розвитку соціальної інфраструктури, зростання сільського безробіття, монопсонія сільськогосподарських підприємств на сільському ринку праці, низький рівень розвитку несільськогосподарських видів бізнесу, урбанізація.
27
Ткач, Дмитро. "Інтеграція репатріантів у ринок праці України: виклики та перспективи". Acta Academiae Beregsasiensis. Economics, № 8 (4 червня 2025): 280–96. https://doi.org/10.58423/2786-6742/2025-8-280-296.
Full textAbstract:
Предметом дослідження визначено процеси інтеграції репатріантів у ринок праці України та фактори, що впливають на їх працевлаштування. Метою роботи є комплексний аналіз викликів та перспектив інтеграції репатріантів у вітчизняний ринок праці, а також розробка практичних рекомендацій щодо оптимізації цього процесу. Методологія дослідження базується на системному підході із застосуванням методів статистичного аналізу, експертного опитування та порівняльного аналізу міжнародного досвіду. У процесі дослідження використано дані Державної служби статистики України, результати соціологічних досліджень та експертні оцінки. В результаті роботи виявлено основні перешкоди для успішної інтеграції репатріантів: адміністративні бар'єри, складнощі з визнанням професійної кваліфікації, мовні та культурні відмінності. Встановлено, що найбільш перспективними секторами для працевлаштування репатріантів є IT-сфера, міжнародна торгівля та консалтинг. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення державної політики підтримки репатріантів, які передбачають створення спеціалізованих програм професійної адаптації та перекваліфікації з урахуванням закордонного досвіду. Запропоновано спростити процедури визнання іноземних кваліфікацій, запровадити індивідуальний супровід репатріантів кар'єрними радниками та розробити стимули для роботодавців. Рекомендовано посилити програми підтримки підприємницьких ініціатив через пільгове кредитування та консультаційну допомогу. Важливими компонентами є також створення єдиної інформаційної системи, розробка регіональних програм інтеграції та забезпечення психологічної підтримки. Для координації цих заходів пропонується створити міжвідомчу раду з питань репатріації.Результати дослідження можуть бути застосовані при розробці державних програм підтримки репатріантів, удосконаленні нормативно-правової бази та створенні механізмів сприяння їх працевлаштуванню. Висновки дослідження свідчать про необхідність системного підходу до вирішення проблем інтеграції репатріантів, що передбачає координацію зусиль державних органів, бізнесу та громадських організацій. Запропоновано конкретні механізми оптимізації процесу працевлаштування репатріантів та підвищення ефективності їх професійної адаптації.
28
Гopбaчoвa, O. М., та Ю. А. Заяць. "СУЧАСНИЙ ФОНДОВИЙ РИНОК УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ". Підприємництво та інновації, № 20 (29 жовтня 2021): 62–66. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/20.8.
Full textAbstract:
Фондовий ринок у кожній країні є індикатором розвитку інвестиційних процесів та проведення ринкових реформ, які забезпечують стійкий розвиток національної економіки. Сьогодні виділяють кілька напрямів діяльності, у яких фондовий ринок відіграє важливу роль. Як уже було згадано, одним із таких напрямів є інвестиції, адже інвестори, купуючи фінансові інструменти, безпосередньо забезпечують перелив своїх заощаджень у реальний сектор економіки, а це, своєю чергою, сприяє підвищенню продуктивності праці та впровадженню інноваційних технологій, які є необхідними на шляху економічного зростання. На жаль, сьогодні фондовий ринок в Україні перебуває на етапі становлення та відповідно до цього не функціонує належним чином. Основними проблемами його розвитку є дуже малі обсяги продажу цінних паперів, використання цінних паперів для того, аби не сплачувати податки, слабкий захист інвесторів тощо.
29
Пріб, Г. А., В. Р. Дорожкін, М. Г. Ткалич, К. Л. Мілютіна та Н. В. Ортікова. "ВІЙНА І РИНОК ПРАЦІ: ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ТА СУПРОВІД". Problems of Modern Psychology, № 2 (16 серпня 2022): 82–92. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-10.
Full textAbstract:
Мета статті – проаналізувати психологічні особливості функціонування суб’єктів ринку праці та можливості психологічної допомоги та супроводу ринку праці під час війни. Визначена необхідність вивчення психологічних особливостей ринку праці у воєнний час; психологічної допомоги безробітним у військовий час; соціально-психологічної адаптації внутрішньо переміщених осіб; психологічного супроводу роботодавців та працюючих осіб в умовах війни. Авторами доведено, що практично усі громадяни України є психологічно постраждалими від терору Росії або мають психологічні наслідки від цієї війни. Підкреслено, що психологія всіх категорій населення, з якими працює служба зайнятості – безробітних, роботодавців, працюючих осіб, внутрішньо переміщених осіб та самих працівників служби зайнятості – змінена. Авторами розглянуто засоби психологічного пристосування та різні аспекти соціально-психологічної адаптації всіх учасників ринку праці, запропоновані перспективні завдання для служби зайнятості та українського суспільства загалом. Розглянуто напрями подальшої адаптації працівників служби зайнятості до змін у психології суб’єктів ринку праці, проаналізовано модель розвитку структури і введення нового елементу – психологічної служби. Авторами доведено, що можливості та якість психологічного супроводу роботодавців та працюючих осіб в умовах війни будуть збільшені за допомогою нової психологічної служби. Показано, що сама потреба у системі психологічної підтримки в структурі служби зайнятості зумовлена тим психотравмуючим впливом та наслідками війни, які отримали практично всі цивільні, а також необхідністю психологічного захисту та безпеки працівників державної служби зайнятості.
30
Кисельова, О.І. "НАНОТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РИНОК ПРАЦІ: РИЗИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ". Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична, № 28 (30 березня 2021): 298–304. https://doi.org/10.5281/zenodo.5744059.
Full textAbstract:
Globally, nanotechnology is considered the most promising technology of the future, with great economic potential for growth and employment. Nanotechnology is definitely the next industrial revolution and can be expected to impact daily life directly and lead to changes in the areas of social and economic life. Nanotechnology is becoming a strategic investment area that no country or nation can neglect. New technologies are transforming everything from healthcare to transportation and manufacturing. New types of jobs are being created, and the structure of employment is changing. Atypical forms of employment are expanding. People of all ages will have to adapt to the new situation on the labour market, which is associated with technological changes and structural shifts in the demand for labour. The importance and possibility of retraining, advanced training, and career guidance throughout life will obviously be updated. The study shows the importance of monitoring the impact of new technologies on the development of labour relations and employment to identify risk areas. All these changes create new challenges for the policy of states in the labour market. In the last few years, both external organizations and the employment services themselves have pointed to the need to change the system of measures and develop new programs designed to prevent structural imbalances caused by new technologies. The need to intensify and stimulate innovative entrepreneurial activity is due to the need to increase the technical and technological level of production; increasing costs and deteriorating economic performance of enterprises; rapid obsolescence of machinery and technology; the prominent role of science and increase the efficiency of development and implementation of new technology; the importance and economic feasibility of strengthening the intensive factors of production development based on the use of scientific and technological progress in all spheres of economic activity; the need to significantly reduce the time of creation and development of new equipment; the importance of the development of mass creativity of inventors and innovators and the use of the results of their intellectual activity.
31
Roshchyk, I. A., та O. S. Ovsiichuk. "РИНОК ІТ-ПРОДУКТІВ: АНАЛІТИКА ДЛЯ ЗАСНУВАННЯ І РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (2021): 293. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202027.
Full textAbstract:
Обґрунтовано теоретико-методичні засади аналізу ринку ІТпродуктів для прийняття рішень про заснування та розвиток бізнесу. Уточнено місце ІТ-продуктів та ІТ-сфери у статистичних класифікаціях. За запропонованою в роботі методикою оцінено місткість ринку ІТ-продуктів за період 2010-2018 років в Україні та проаналізовано його розвиток з використанням статистичних методів аналізу рядів динаміки. На основі кореляційно-регресійного аналізу складено модель залежності місткості ринку ІТ-продуктів від ВВП на душу населення України, яка може бути використана для прогнозування. Виявлено основні галузеві характеристики покупців ІТ-продуктів та оцінено резерви нарощення споживання і обсягів ринку. Визначено основні характеристики виробників ІТ-продуктів. За запропонованим в роботі показником вартості робочого місця оцінено інвестиційні потреби в ІТ-сфері. З використанням співвідношення продуктивності праці і вартості робочого місця, рентабельності операційної діяльності проаналізовано ефективність ІТ-підприємництва в Україні.
32
Цимбалюк, Ганна, та Надія Рихліцька. "ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ". Social Development: Economic and Legal Issues, № 1 (1 січня 2025): 1–7. https://doi.org/10.70651/3083-6018/2025.1.01.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано сучасний стан основних індикаторів ринку праці України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації ринку праці до нових умов у режимі воєнного стану. Основна увага приділена пошуку сучасних тенденцій на ринку праці для забезпечення ефективного прийняття управлінських рішень на державному рівні та оперативного реагування на зміни, які відкривають можливості розвитку як для роботодавців, так і для шукачів роботи. У дослідженні використано методи збору та обробки даних, кількісний аналіз і синтез, логічне порівняння, аналіз порівняльних переваг і графічний метод. Результати показали значне скорочення кількості постійного населення протягом останніх десяти років. Зокрема, у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, за офіційними даними, чисельність постійних жителів скоротилася на 6,2 мільйона осіб. Основними причинами є високий рівень смертності, що перевищує народжуваність, і зростання частки населення пенсійного віку (65 років і старше). За останні два десятиліття ця частка значно збільшилася, створюючи додатковий економічний тиск. Низький рівень народжуваності та старіння населення погіршують демографічну ситуацію, яка оцінюється як негативна. Економічні наслідки повномасштабного вторгнення також істотно вплинули на ринок праці. Багато роботодавців були змушені звільнити працівників, значна частина підприємств була зруйнована, що спричинило різке скорочення попиту та пропозиції на ринку праці. Це підтверджується динамікою нових вакансій і резюме на платформах пошуку роботи. Починаючи з червня 2022 року, ринок праці поступово почав відновлюватися. Проте попит на робочу силу суттєво перевищує пропозицію, що створює дисбаланс. Не зважаючи на це, відновлення триває, даючи підстави сподіватися на покращення ситуації найближчим часом. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розробку ефективних управлінських інструментів для регулювання ринку праці на всіх рівнях і інтеграцію міжнародного досвіду з метою стабілізації ринку праці в Україні.
33
Діденко, Я. "Ринок праці України в очікуванні позитивних зрушень від приватизації та інвестицій". Банківська справа, № 5 (2003): 80–86.
Find full text
34
Свидрук, І. І., та О. Ю. Клепанчук. "ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ УКРАЇНИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 121–31. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-17.
Full textAbstract:
Статтю присвячено виявленню та узагальненню передумов інституційного регулювання роз-витку внутрішнього ринку України в умовах глобалізації. Проаналізовано соціально-економічні дисбаланси, що призвели до погіршення платоспроможного попиту, бюджетного дефіциту і банківської кризи в Україні. Встановлено, що процеси інтеграції та глобалізації видозмінюють характер економічних відносин, масшта-буючи основні ринкові механізми, базовані на поділі праці на площину світового ринку, в якому діють не тільки економічні, але й соціальні, політичні важелі, ще більше поглиблюючи процеси поділу праці в нових формах їх сучасного прояву, таких як спеціалізація, концентрація, кооперація. Виявлено, що інкорпорування фундамен-тальних правил СОТ дозволило розширити внутрішній ринок України. Недостатню ефективність інститу-ційних факторів впливу на якість функціонування внутрішнього ринку підтверджено слабкими позиціями України у міжнародних рейтингах. Проаналізовано трансформацію інституційних засад соціального забезпе-чення, спрямованих на подолання бідності і зростання рівня доходів населення, визначено їх позитивний вплив на покращення системи соціальної безпеки. Висвітлено інституційні програми реформування, розроблені за сприяння Світового банку і МВФ. Показано, що найбільший позитивний вплив на розвиток внутрішнього ринку здійснили: відмова від валютного регулювання, податкова консолідація, вдосконалення управління державними інвестиціями, персоналізація соціальної підтримки, спрощення умов ведення бізнесу, запровадження податко-вих методів антикризового регулювання. Зроблено висновок, що інституційні фактори впливу на ефективність функціонування внутрішнього ринку використовуються недостатньо ефективно. Подальші дослідження за-пропоновано скерувати на детальний аналіз інституційних інструментів активізації функціонування внутрішнього ринку України.
35
Лібанова, Елла Марленівна. "Гендерні відмінності на ринку праці: уроки Клаудії Голдін для України". Вісник НАН України, № 12 (27 грудня 2023): 47–60. http://dx.doi.org/10.15407/visn2023.12.047.
Full textAbstract:
Премію Шведського центрального банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля, яку іноді називають Нобелівською з економіки, у 2023 р. присуджено американській вченій Клаудії Голдін (Claudia Goldin) з Гарвардського університету за «поглиблення нашого розуміння результатів виходу жінок на ринок праці». На основі даних, зібраних в архівах США за більш як 200 років, вона продемонструвала, як і чому відмінності в доходах представників різних статей змінювалися з плином часу. Як зазначено в пресрелізі Нобелівського комітету, «розуміння ролі жінки на ринку праці важливе для суспільства. Завдяки новаторським дослідженням Клаудії Голдін ми тепер знаємо набагато більше про фактори, які лежать в основі гендерного розриву, і про те, які бар'єри, можливо, потрібно буде усунути в майбутньому».
36
Трофанюк, Р. І. "РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ТРУДОВИХ КОМУНІКАЦІЙ В СИСТЕМІ ГЛОБАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ". Actual problems of regional economy development 2, № 20 (2024): 69–77. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.20.69-77.
Full textAbstract:
Глобалізація ринку праці призвела до зростання потреби в міжнародних трудових комунікаціях. Це стосується як спілкування між роботодавцями та працівниками, так і між різними країнами та міжнародними організаціями. Метою статті є проведення дослідження місця України в міжнародних трудових комунікаціях та в системі глобального ринку праці, а також визначення аспектів зовнішньої трудової міграції. Для виконання дослідження були використані такі методи, як аналіз, синтез, систематизація, узагальнення, формалізація тощо. В науковій публікації проаналізовано місце України в міжнародних трудових комунікаціях, будучи як країною, що експортує, так і імпортує робочу силу. Досліджено переваги (збільшення доходів, зниження безробіття, набуття нових навичок, зростання валового внутрішнього продукту та зближення з Європейським Союзом) та виклики (міграція кваліфікованих кадрів, соціальні проблеми, небезпека для життя) участі України в системі глобального ринку праці. По результатам дослідження визначено теоретичні аспекти зовнішньої трудової міграції, які включають економічні, соціальні та політичні аспекти для аналізу та розуміння зовнішньої трудової міграції, а також сформовано пропозиції розвитку міжнародних трудових комунікацій в системі глобального ринку праці. Наукова новизна статті полягає у сформованих пропозиціях розвитку міжнародних трудових комунікацій в системі глобального ринку праці – це зміцнення співпраці між державами, підтримка розвитку міжнародних профспілок, роботи з діаспорами, розвитку міжнародних платформ для пошуку роботи, а також посилення ролі освіти та навчання, для подальшого практичного використання стимулювання окремих форм зайнятості для біженців з України закордоном, що забезпечуватимуть зростання ВНП; Розвиток міжнародних трудових комунікацій є важливим фактором розвитку глобального ринку праці. Це може призвести до економічного зростання, підвищення рівня життя та розвитку культурного обміну. Уряди та міжнародні організації повинні вжити заходів для подолання викликів, щоб зробити міжнародний ринок праці більш доступним для всіх.
37
Derkach, Tatyana. "РОЛЬ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 21 (2020): 49–63. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-01-49-63.
Full textAbstract:
В статті представлено результати дослідження розвитку хімічної промисловості та її роль в національному господарстві України. Визначена тенденція змінювання виручки від реалізації та питомої ваги хімічного виробництва в промисловості країни. Охарактеризований вплив хімічної галузі на ринок праці та рівень заробітної плати в галузі. Темпи зростання заробітної плати співставленні з індексом споживчих цін. Проаналізована частка витрат на охорону навколишнього середовища серед галузей переробної промисловості. З урахуванням того, що енергоресурси та їх вартість – одна з найгостріших проблем вітчизняної економіки, визначена динаміка використання теплової та електроенергії в хімічному виробництві. Розглянута структура капітальних інвестиції в галузях переробної промисловості Україні та динаміка капітальних витрат в хімічному виробництві. Представлений кореляційний та регресійний аналіз динаміки капітальних вкладень в галузь та динаміки обсягів реалізації. Проаналізовані основні показники, що характеризують інноваційну активність в хімічній промисловості.
38
Поліщук, О. Ю., О. В. Сяська та О. Р. Савченко. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОПЛАТИ ПРАЦІ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 31 (21 січня 2025): 7–11. https://doi.org/10.20535/2307-5651.31.2024.319011.
Full textAbstract:
У зв'язку із початком повномасштабної війни Росії проти України крім іншого виникли проблеми і у формуванні нових правил і підходів до регулювання системи оплати праці, а також утримання і збереження трудових відносин. Потрібно було забезпечити гарантію права на оплату праці, а також підтримати інтереси роботодавців, які і так опинилися у скрутних фінансових умовах і часто не можуть виконувати свої зобов'язання до кінця. Через ухвалені зміни, у період воєнного стану, серед роботодавців почала ширитись думка про те, що вони можуть і не виконувати свої зобов'язання, тому так важливо знати особливості формування оплати праці у період воєнного стану і як змінилися основні умови. Також зазначимо, що затяжна війна внесла зміни у функціонування економічної системи України і звичайно ж постраждав і ринок праці. Він функціонує в умовах і бойових дій, структурних і територіальних змін, демографічних втрат, окупації. Крім того значна частина населення стала економічно неактивною з різних причин: труднощі з пошуком роботи для внутрішньо переміщених особ, необхідність у догляді за іншими членами родини, браком навичок і тд. Тому так важливо проаналізувати і дослідити ситуацію що зараз є на ринку праці і це дасть можливість розробити нові підходи для покращення його функціонування і відновлення.
39
Нестеренко, Валентина, Тетяна Деділова та Микола Прокопенко. "БЕЗРОБІТТЯ ТА МІГРАЦІЯ ЯК ВИЗНАЧНІ МАКРОЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 31 (20 грудня 2023): 37–45. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.31.37.
Full textAbstract:
УДК 331.556.4; JEL Classification: J 61
 Нестеренко В.Ю., Деділова Т.В., Прокопенко М.В. безробіття та міграція як визначні макроекономічні фактори соціально-економічного розвитку національної економіки україни
 Мета. Дослідження впливу макроекономічних факторів безробіття та міграції на соціально-економічний розвиток національної економіки. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є спеціалізовані наукові видання і матеріали періодичних видань. Результати. Безробіття є одним з варіантів порушення макроекономічної рівноваги в національній економіці, яке відзначається дуже потужним впливом на загальні результати економічного розвитку країни та є характерним для деяких фаз економічного циклу. Великі обсяги безробіття можуть мати серйозні наслідки для національної економіки країни: зниження споживчого попиту, збільшення соціальних витрат, зменшення виробничого потенціалу, соціальні проблеми, зменшення інновацій, політичні наслідки. Окремі аспекти позитивного впливу безробіття на розвиток національної економіки: реалізація регулюючої функції, стимулювання інновацій, реорганізація ринку праці. Серед факторів, які потужно впливають на економічний розвиток України зараз також обов’язково слід розглядати міграцію населення, при чому, як в розрізі внутрішнього переміщення, так і в розрізі міграції працездатного населення України за кордон. Серед можливих наслідків внутрішньої міграції для економіки країни можна виокремити: вплив на ринок праці, вплив на ринок житла, вплив на суспільні послуги, економічна нерівність, розвиток регіональних економік, податки та бюджет. Наслідки міграції трудових ресурсів для країни-джерела праці наступні: втрати робочої сили та навичок, навантаження на соціальні служби, додаткові грошові потоки в економіку від трудових мігрантів, демографічні втрати. Наукова новизна. Сформовано перелік негативних та позитивних наслідків безробіття для соціально-економічного розвитку національної економіки. Проаналізовано вплив внутрішньої та зовнішньої міграції трудових ресурсів на розвиток України та її регіонів. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані дослідниками, органами управління та місцевого самоврядування, власниками підприємств при визначенні ефективних засобів соціально-економічного розвитку національної економіки.
40
Гурочкіна, Вікторія, та Андрій Браунагель. "СОЦІАЛЬНІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ VS РИНОК ПРАЦІ ТА ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ УКРАЇНИ". Сталий розвиток економіки, № 3(50) (27 вересня 2024): 271–82. http://dx.doi.org/10.32782/2308-1988/2024-50-41.
Full textAbstract:
Стаття розкриває сутність та сучасні тренди соціального підприємництва в Україні. Соціальні підприємства відіграють ключову роль у забезпеченні економічної підтримки місцевих громад та реалізації соціальної місії, спрямованої на зміцнення соціальної згуртованості та стійкості суспільства. Представлений аналіз свідчить, що в умовах війни вони забезпечують критичні потреби населення через гуманітарну допомогу та підтримку соціально вразливих груп, сприяють інтеграції постраждалих, відновленню економіки та розвитку місцевих громад. У статті проаналізована демографічна ситуація та рівень безробіття. Незважаючи на виклики, пов'язані з обмеженим фінансуванням і регуляторними бар'єрами, соціальні підприємства успішно функціонують в Україні, що підтверджується їх активною участю у подоланні безробіття та підтримці соціально вразливих груп населення. Регуляторна підтримка та ініціативи на рівні держави створюють сприятливе середовище для розвитку соціального підприємництва, що дозволяє цим підприємствам не лише вирішувати важливі соціальні проблеми, а й стимулювати економічне зростання та соціальну стабільність у країні.
41
МЕЛЬНИК, Тетяна, та Єлизавета ЗАВГОРОДНЯ. "ІТ-сектор України на світовому ринку: 2022". Foreign trade: economics, finance, law 125, № 6 (2022): 17–36. http://dx.doi.org/10.31617/3.2022(125)02.
Full textAbstract:
Вступ. Останніми роками Україна стабільно розвивається та досягає успіхів як перспективний гравець на світовому ринку інформаційних технологій. Оскільки дистанційна робоча сила та цифровізація операцій стають пріоритетними напрямами бізнесу, роль України в поточних зусиллях з реструктуризації світової економіки зростатиме. 
 Проблема. З початком повномасштабних бойових дій росії в Україні вітчизняний ІТ-сектор залишається одним з небагатьох, які можуть і надалі підтримувати національну економіку, тому дослідження стану, специфіки функціонування та ризиків українського ІТ-сектору в умовах війни мають враховуватися за формування перспектив подальшого функціонування галузі. 
 Метою статті є визначення специфіки функціонування та ваги ІТ-сектору в економіці України до та під час повномасштабних воєнних дій, ідентифікація проблем, спричинених війною, впливу війни на ринок праці в ІТ-сегменті, розробка пропозицій щодо їхнього вирішення.
 Методами дослідження є загальнонаукові та спеціальні.
 Результати. Розглянуто динаміку та тренди українського ІТ-сектору до початку повномасштабних воєнних дій, проаналізовано зовнішню торгівлю ІТ-послугами України за 2017–2021 рр. Порівняно попит на ІТ-фахівців до та після початку повномасштабних воєнних дій на території України, виявлено основні проблеми ІТ-сектору, спричинені війною. Проаналізовано внесок українських ІТ-компаній в економічну стабільність України.
 Висновки. Головними чинниками стабільності українського ІТ-сектору залишаються ефективний кризовий менеджмент ІТ-компаній, досвід віддаленої роботи та позитивна репутація на світовому ринку. Для післявоєнного відновлення українського ІТ-сектору доцільно використовувати податкові пільги та субсидії, венчурне інвестування (грантова допомога), механізми інтенсифікації співпраці між ІТ-компаніями України та іноземними партнерами, створення іноземних представництв для просування вітчизняного ІТ‑сектору за кордоном.
42
Степура, Тетяна, Наталія Дідух, Олександр Дериколенко та Ірина Дегтярьова. "ЦИФРОВІ РОЗРИВИ РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ЗМІН І ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ". Mechanism of an economic regulation, № 2 (104) (27 травня 2024): 7–17. http://dx.doi.org/10.32782/mer.2024.104.01.
Full textAbstract:
Дослідження присвячено пошуку методичних засад оцінювання цифрових розривів на ринку праці України у сегменті зайнятості на цифрових платформах з урахуванням сучасних тенденцій індустріальних змін і експоненціального зростання цифрової економіки. Виявлено, що вплив цифрових трансформацій на ринок праці суперечливий і неоднорідний у секторах економіки. За прогнозами, відбудеться не стільки загальне скорочення робочих місць, скільки їх перерозподіл у за сферами діяльності. Цифрові розриви ринку праці ідентифікуються як розриви між попитом та пропозицією працівників з цифровими навичками, а також відгуком інститутів на ці розбіжності. Використано факторний аналіз (головних компонент) для оцінки функціональних зв’язків у системі ринку праці у сегменті зайнятості на цифрових платформах. З’ясовано, що головною компонентою такого ринку праці є цифровий відгук – реакція систем розвитку навичок на ринкові вимоги, які змінюються. При цьому цей цифровий відгук надається здебільшого з боку населення шляхом самоосвіти. Тому ідентифіковано проблему інерційності закладів формальної освіти та інститутів, що повинні вирішувати завдання навчання дорослих.
43
Саблук, Ганна. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТРУДОВОЇ УЧАСТІ ЖІНОК В АГРАРНОМУ ВИРОБНИЦТВІ". ПРОДОВОЛЬЧІ РЕСУРСИ 10, № 19 (2022): 221–31. http://dx.doi.org/10.31073/foodresources2022-19-25.
Full textAbstract:
Предмет дослідження. Теоретико-методологічні положення та практичні засади гендерних досліджень в аграрному виробництві. Мета. Визначити тенденції змін у використанні жіночої праці в аграрному виробництві України на сучасному етапі та обґрунтувати їх чинники. Методи. Методами індукції та аналізу економічних явищ визначено сутність змін у використанні жіночої робочої сили як рівноправної частки всієї людської праці, яка задіяна в аграрному виробництві. Використано економічно-статиcтичну інформацію для обґрунтування змін в характері та сферах застосування жіночої праці в сучасних умовах ведення аграрного виробництва в Україні. Результати. Глибока перебудова економічного устрою та швидка інтеграція у міжнародний аграрний ринок призвели до суттєвих змін у соціально-економічних процесах сільських територій України, що вплинули й на гендерні відносини в аграрному виробництві. Частина сільських жінок одержала нові можливості працевлаштування в «організованому» секторі аграрної економіки після його реформування, для іншої єдиною альтернативою стало ведення сільськогосподарського виробництва в межах власних домогосподарств. З’ясовано, що головними чинниками таких змін є подальше підвищення рівня інформатизації, автоматизації та механізації виробничих та управлінських процесів, міжгалузева реструктуризація виробництва на користь рослинництва у великотоварному виробництві та поглиблення спеціалізації близько в чверті від загальної кількості домогосподарств на трудомістких галузях тваринництва та садівництва. Встановлено, що реальною проблемою постає гендерна освіта, доступ жінок, представниць малого та середнього аграрного бізнесу, до постійного оновлення знань та практик самостійного ведення господарства в сучасних ринкових умовах. Сфера застосування результатів. Результати мають науково-практичний характер і можуть бути використані науковцями у подальших гендерних дослідженнях.
44
Zelinska, Halyna. "ІННОВАЦІЙНІСТЬ РИНКУ ПРАЦІ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ ЯК СКЛАДОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 1(21) (3 липня 2020): 49–56. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-1(21)-49-56.
Full textAbstract:
Анотація. Стаття присвячена соціальним викликам, які сьогодні супроводжують ринок праці в Україні. Інноваційна модель розвитку економіки здатна пришвидшити поступ України до сталого розвитку. Дослідження доводять, що основним чинником структурних зрушень на ринку праці України є інноваційний характер розвитку секторів економіки. Проаналізовано циклічний характер розвитку структури ринку робочої сили під впливом інноваційних процесів в національній економіці. З’ясовано, що динаміка державної підтримки інноваційної активності підприємств секторів національної економіки зумовлює трансформаційні зміни на ринку праці, а саме сприяє модернізації робочих місць, веде до ускладнення процесів виробництва та ставить особливі вимоги до професійних компетенцій найманих працівників. Так як однією із складових сталого розвитку є соціальний розвиток, тому особливої уваги потребує вирішення питань, пов’язаних з людськими ресурсами. Зміна попиту на ринку робочої сили у різних секторах економіки викликана інноваційними змінами, а останні потребують акумуляції нових знань, що ставить особливі вимоги до компетенцій та навичок працівників.. Відзначено, що стійкі темпи економічного зростання сьогодні здебільшого забезпечують не сільське господарство і промисловість, а сфера ІТ. Акцентовано увагу на тому, що розвинуті країни світу значну частку коштів виділяють саме на інновації та нові технології. В Україні наукові дослідження на підприємствах проводяться значно рідше через недостатнє фінансування науко-дослідних робіт, що не уможливлює поступ держави до стійкого економічного зростання.. Попит на ринку робочої сили зміщується з традиційного сектору економіки в інноваційні. Визначено, що у економіці України на інтенсивність структурних зрушень попиту на ринку робочої сили впливають висхідна і спадна хвилі макроекономічного циклу, що супроводжується формуванням структури економіки якісно нового типу. У спадній хвилі макроекономічного циклу структура попиту на ринку робочої сили є найменш стійкою в порівнянні з іншою фазою макроекономічного циклу. З’ясовано, що з одного боку зміна і розвиток громадських та індивідуальних потреб в економічній системі призводить до диверсифікації економічних інтересів господарюючих суб'єктів в інвестиційній сфері, формуючи передумови структурних зрушень на ринку праці. З іншого боку структурні зрушення на ринку праці формуються під впливом глибоких і складних змін в соціально-економічній системі, що віддзеркалюється на макрорівні при переході національної економіки від однієї траєкторії розвитку до іншої. Визначено, що реалізація інноваційної моделі для сталого розвитку України та ринку праці напряму залежить від освітнього рівня громадян та здатності суб’єктів господарювання до інноваційної активності. Саме сфера освіти здатна змінити масову свідомість людей, орієнтуючи їх на збереження природних і культурних цінностей, етичне, гуманне ставлення до життя, пошук компромісу там, де економічні інтереси виробництва вступають в конфлікт з екологічними інтересами суспільства.
45
ZAIETS, I. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ В УМОВАХ СВІТОВИХ ЗМІН". Herald of Kiev Institute of Business and Technology, Vol 51 No 2 (2024) (3 листопада 2024): 84–92. https://doi.org/10.37203/kibit.2024.51(2).07.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості професійної орієнтації в умовах світових змін. З’ясовано актуальність комплексного дослідження та висвітлено методи професійної орієнтації в умовах світових змін; визначено особливості професійної інформації, професійної діагностики, професійної консультації та переорієнтації в умовах світових змін; виокремлено якості, навички та компетенції, що вже сьогодні стають актуальними та будуть такими у майбутньому; окреслено вплив новітніх технологій на ринок праці; наведено професійні сфери та професії, на які протягом наступних років попит знизиться чи збільшиться; вказано пріоритетні сфери та професії для відновлення України. У роботі доведено актуальність сучасних тенденцій професійної орієнтації в умовах світових змін, а також важливість означених аспектів, що стануть провідними на ринку праці у найближчому майбутньому.
46
Оверковський, Б. "Життя й робота. Знак рівності? Ринок праці України. Проблеми та перспективи розв"язання". Профспілки України, № 4 (2005): 40–42.
Find full text
47
Оверковський, Б. "Життя й робота. Знак рівності? Ринок праці України. Проблеми та перспективи розв"язання". Профспілки України, № 4 (2005): 40–42.
Find full text
48
Оверковський, Б. "Життя й робота. Знак рівності? Ринок праці України. Проблеми та перспективи розв"язання". Профспілки України, № 4 (2005): 40–42.
Find full text
49
Гусонька, Д. М. "Ринок праці молодих спеціалістів в умовах посилення державного впливу на суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України". Бізнес Інформ, № 3 (2018): 90–96.
Find full text
50
Іонін, Є. Є., та В. М. Загородний. "Вплив трудової міграції на ринок праці України в умовах війни та шляхи його відновлення". Економіка і організація управління, № 4 (2024): 20–32. https://doi.org/10.31558/2307-2318.2024.4.3.
Full text